Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Література рідного краю "Володимир Сосюра про своїх вчителів." (6 клас)

Література рідного краю "Володимир Сосюра про своїх вчителів." (6 клас)


  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:

Сніжнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 МОН ДНР


Проект виконав учитель

української мови та літератури

Самойленко Т І



Назва проекту «Володимир Сосюра про своїх вчителів.Автобіографічна основа вірша «Незабутній»

Предметний розділ література рідного краю

Завдання проекту 1.Прищеплювати учням любов до літератури рідного краю, інтерес до її вивчення та виховувати потребу удосконалювати рівень володіння нею, поглиблюючи знання про письменників рідного краю.

2.Формувати в учнів вміння загальнонавчального й комунікативного характеру, вдосконалювати навички самоосвітньої діяльності.

3.Вчити учнів планувати роботу згідно зазначеного часу і вимог.

4.Розвивати в учнів дослідницькі вміння (виявляти проблему, добирати необхідну літературу, виділяти головне тощо).

Обладнання: портрет В.Сосюри, краєвиди України, тексти творів поета

І ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП.

1.Об'єднання учнів на групи за бажанням: «біографи», «віршознавці», «географи»

2.Визначення об’єкта дослідження (життєвий і творчий шлях В.Сосюри)

3.Формування теми ( «Володимир Сосюра про своїх вчителів»)

4.Визначення проблемних завдань кожної групи.

5.Пошук інформації, вивчення літератури, інтернет-ресурсів з досліджуваної проблеми.



ІІ. ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЕТАП

1.Підбір літератури згідно теми завдання.

2.Підготовка експозиції стосовно життєвого шляху В.Сосюри

3.Оформлення повідомлень «біографів»

4.Оформлення книжкової виставки поета.

5.Добір поезії В.Сосюри згідно тематики.



Хід уроку

І. Активізація уваги учнів, мотивація навчальної діяльності.

ІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

ІІІ. Опрацювання досліджуваного матеріалу

  1. Вступне слово учителя.

Стоїть на березі Дінця

Верба – краса небесна;

Донеччина свого співця

Чекає кожну весну.

До неї завше він іде:

Крізь плітки, пересуди, крізь наклепи бридкі людей,

Що списом б'ють у груди.

Він стільки утисків зазнав…

А за яку провину7

Близько шістдесяти поетичних збірок, десятки поем, автобіографічна проза – це безмежний світ Володимира Сосюри, це історія, пережита в любові й ненависті, радості й журбі гостро, до сліз, до знемоги. Як лірик тривожної, музичної душі, він черпав сили у вічно молодому русі людського життя й природи, вірив у нього.

У 1962 році в одній із поезій він писав:

Я все люблю, люблю без краю,

Люблю за серця теплого биття…

Я крапля та, що думає й співає

У океані вічному життя…

2. Презентація знахідок творчих груп біографів, географів та віршознавців.

Учень. Як важко розпочати розповідь про те, що дуже любиш і чим захоплюєшся. Мені здається, що поезія схожа на бездонну криницю. Чим більше з неї береш, тим краща в ній вода.


Учень. І дійсно, поезія Володимира Сосюри є своєрідний літопис нашої Батьківщини. Це справжній самородок, який залишив людям у спадок солов*їний голос, свої невмирущі твори.

«Біографи» 6 січня 1898 року народився той, кому долею судилося стати великим українським поетом-ліриком. Батьки – Микола Володимирович Сосюра та Антоніна Дмитрівна Сосюра сподівались на щасливу долю своєї дитини. Але життя приготувало багато несподіванок маленькому Володимиру. Це і робота на содовому заводі у 14 років,і служба козаком у петлюрівській армії у віці 20 років, і перебування у денікінському полоні у віці 22 років і так далі. Але завжди він безмежно любив свій рідний край, не тільки оспівував його, він боровся за нього, за його волю, за його розквіт і могутню велич.

«Географи» на карті показують місце народження (м.Дебальцеве Донецької області), зазначають особливості цієї місцевості


«Віршознавці» Душею народу звемо ми такого поета, який усвідомлює значення поетичного слова.


Як не любить той край,

Де вперше ти побачив

Солодкий дивний світ,

Що ми звемо життям.

«Біографи» Для кожної людини роки дитинства залишаються незабутні­ми. Так само в її пам’яті живуть спогади про шкільні роки Силу слова віддавав він своїм вчителям, згадував літа навчання, добрих наставників.

Володимир Сосюра зберіг у своєму серці хвилюючі враження про навчання в селищі Третя Рота й про свого першого, улюбленого вчителя, який відкрив школярам чарівний світ знань

Учительство — насправді святе діло. Здавна вчителя людство шанувало нарівні із лікарем та священиком. Адже кожен із цих людей у своєму труді торкається найпотаємніших царин людсько­го духу.

«Віршознавці» З глибокою любов’ю й пошаною звертається Володимир Сосюра до свого вчителя Василя Мефодича у вірші «Незабутній»

Твій образ знов стоїть переді мною,
учитель!.. І тихий кашель твій
я чую знов за довгих літ стіною
у далині донецькій заводській…

Ось ти ідеш…Над церквою новою
літають галки. Осінь. День смутний…
І хлюпає болото під тобою…
Перед очима знову образ твій…

Василь Мефодьєвич! Ти вчив любить прекрасне
і готував до чесного труда
нас, селюків. У серці не погасне
твоїх очей усмішка молода,

«Віршознавці» Поет у вірші дякує вчителеві за те, що він не тільки навчив писати й читати такі слова, як земля, вода, сонце, вітер, а й допоміг збагнути їх глибокий зміст:

.. Задушевним словом
він нас учив любити рідний край.
Ми з ним ходили, рідним, чорнобровим,
не раз, не два у поле і у гай.

Текли кудись Дінця величні води,
ми слухали, уважні і малі,
про неповторнеє життя природи
і про любов до рідної землі…

Учень. Учитель — це чарівник, який владен змінювати майбутнє на власний розсуд. Якщо він вдало посіє зерна доброго, розумного, віч­ного, то через декілька років зійдуть колоски знань, людяності, лю­бові.

«Біографи» Таким самим вчителем був і вчитель В. Сосюри

Незважаючи на похилий вік, він працював відда­но і захоплено :

«Віршознавці» Василь Мефодьєвич! Ти вчив любить прекрасне
і готував до чесного труда
нас, селюків. У серці не погасне
твоїх очей усмішка молода,

Учень. Читаючи вірші поета-земляка, не перестаєш дивуватися, як поет майстерно змальовує образним словом трудові будні.


Учень.Назавжди образ справжнього вчителя залишається в людській пам’яті. І навіть, коли ти сам досяг висот, а може й на педагогічній ниві, все-таки з вдячністю й теплотою згадуєш людей, які дали пер­ший поштовх для цього:

Я з рук твоїх давно пішов у люди,
в житті бурхливі, грозяні моря,
учитель мій!.. Тебе я не забуду,
моєї юні радісна зоря!

Учень. Таких наших вихователів, вчителів, непомічених багатьма, добре бачив поет, цінував їх подвижницьку місію – виводити на шляхи життя юні покоління.

Учень.Отже, праця вчителів дуже важлива, і безкорислива подяка за неї, що відчувають вже дорослі люди післ я багатьох років, є найкра­щою платою за неї.

ІV. Виразне й осмислене читання поезії «Незабутній»

V.Обмін враженнями щодо прочитаного

VI.Дослідницько-пошукова робота.

Здійснюється в групах:

1-ша група досліджує тему, ідею, основну думку твору, його жанр.

2-га група аналізує художні особливості твору.


VII.Обмін інформацією між групами, уточнення її та доповнення.

VIII. Закріплення вивченого матеріалу.


Здійснюється в групах:


1-ша група – словесне малювання образу вчителя з використанням художніх засобів із вірша;


2-га група – складання сенкану до образу вчителя


IX. Підведення підсумку уроку

Рефлексія. Вправа «Мікрофон»

X. Домашнє завдання.

Середній рівень – проілюструвати поезію «Незабутній» В.Сосюри


Достатній рівень – вивчити уривок з поезіі «Незабутній»

Високий рівень – написати твір-мініатюру «Учитель- це покликання»


Автор
Дата добавления 29.01.2016
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров326
Номер материала ДВ-392713
Получить свидетельство о публикации


Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх