Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Начальные классы / Конспекты / Літературне читання на тему "Шкільними стежинами"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 26 апреля.

Подать заявку на курс
  • Начальные классы

Літературне читання на тему "Шкільними стежинами"

библиотека
материалов


УРОК 1. ШКІЛЬНИМИ СТЕЖИНАМИ

Метаа. Формувати уявлення учнів про загальнолюдські цінності, роль знань у житті людини. Вчити аналізувати свої вчинки та вчинки інших людей, робити правильні висновки. Сприяти розвитку самооцінки власних вчинків.

Обладнання: Тематична виставка книг, збірники творів "Позакласне читання. 2", ілюстрації, зображення Пізнайка.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Мовна розминка.

Скласти слова. Назвати зайве.

та кни зна шко ння ла вість со ба дру ця пра бо не.

Книга, школа, знання, совість, дружба, праця, небо.

2. Читання скоромовки (повільно, швидко, прискорено).

Уві сні Орест

Зліз на Еверест,

Поможіть Оресту

Злізти з Евересту!

Бо йому вже скоро

Треба йти до школи!

Володимир Верховень

III. Оголошення теми і мети уроку.

Із складених слів скоромовки здогадайтесь, про що йтиме мова на уроці.

Вчитель.

Ми помандруємо шкільними стежками. Будемо думати, обговорювати і читати книжки. До нас приєднався Пізнайко. З ним разом ми пройдемо

стежиною знань,

стежиною дружби,

стежиною совісті,

стежиною правил поведінки. Якщо втомимося, то відпочинемо на фізкультурному узбіччі, влаштуємо веселу перерву. Але спочатку нагадаємо, як слід поводитися, бо наші стежини інколи перетинатимуть вулиці, де рухаються люди, транспорт.

Наука дасть вам силу

Дістатись до мети,

А Україні милій

В потребі помогти.

  • Хто автор цього вірша?

  • Відновити рядки вірша,

у знанні, В науці, долі, Шукайте щастя.

Якими словами продовжується вірш?

Учитель, лікар чи геолог.

Письменник, слюсар чи кресляр —

Всі називають головною

  • Чому професія школяра є головною? Знайти рядки у вірші. Прочитати.

  • Продовжити речення.

"Для чого людині треба вчитися?" запитує автор в оповіданні

б) Бібліотечно-бібліографічний діалог.

  • Які книги з даної виставки ви читали?

  • Яка з прочитаних вами книг сподобалася?

  • Хто її автор?

  • Де вона видана?

В якому місті знаходиться видавництво?

в) Підсумок.

Вчитель.

Читаючи, навчаючись людина пізнає світ, в якому живе, інших людей, саму себе. Стежина знань безмежна.

Фізкультхвилинка. (На фізкультурному узбіччі).

Раз — підняти руки вгору,

Два — нагнутися додолу.

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкнетеся підлоги.

Три, чотири — прямо стати,

Будем знову починати.

Руки — в боки.

Нахились назад,

І направо, і наліво,

Щоб нічого не боліло.

Раз, два, три, чотири

Набираємося сили.

Нахилились, повернулись,

До товариша всміхнулись.

V. Самостійне читання творів.

Клас поділити на 4 групи.

Оповідання "Соромно перед соловейком" (с. 7-8). Пояснити зміст заголовка.

Оповідання "Новий велосипед" (с. 8-9).

Чому діти не звертали уваги на Левка?

Що б ви йому порадили?

3. Оповідання "На кладці" (с, 9).

Чому Тимко з Мишком почервоніли і не взяли гостинця? Відповіді учнів з кожної групи на поставлені питання.

І. Колективне читання та обговорення творів.

Вчитель.

Кожному з героїв прочитаних тільки що оповідань правильний вибір могла підказати совість. Нічим не замінити її в дружбі.

Ми з вами підійшли до стежини дружби.

І. Робота над оповіданням "Антон і Харитоп" (с. 6-7).

а) Читання вчителем оповідання "Антон і Харитон".

б) Бесіда за змістом оповідання.

  • Чому Антон жодного разу не оглянувся?

  • Прочитати мовчки перші три абзаци оповідання.

  • Чи дотримався Харитон своєї обіцянки?

в) Слухання вірша.

Буває все

На світі все буває —

і сніг; і дощ, і вітер.

Буває злива навіть тоді,

як сонце світить.

Бува, що втратять колір

всі квіти у саду...

Лиш не бува ніколи,

щоб друг тебе забув.

А як забуде раптом тебе твій друг —

то що ж: ніякий він не справжній,

а просто так — ніщо!...

Анатолій Костецький

г) Бесіда.

  • Яким має бути друг?

  • Як треба ставитись до друга?

г) Складання розповіді про друга.

2. Робота над оповіданням "Розумна людина ".

а) Слухання оповідання (читає вчитель або підготовлений учень).

б) Бесіда за змістом оповідання.

  • Як поводились багачі при наближенні ворожого війська?

  • Як вчинив вчений чоловік?

  • Що він відповів на запитання людей?

  • Що для нього є найціннішим?

VII, Робота над змістом прислів'їв.

Яке з прислів'їв відповідає кожному з оповідань?

  1. У лиху годину пізнаєш вірну людину.

  2. Справжній друг пізнається в біді.

  3. Біда друзів випробовує.

  4. Не роби іншому того, чого собі не бажаєш.

VIII. Весела перерва.
Пальчиковий театр.

Пісенька пальців

(з французької народної творчості)

Зголоднів великий палець:

  • От коли б дістати смалець!

  • Вказівний за ним зітхає:

  • Смалець що! Крупи немає.

А середній мовить тихо:

  • Що крупа! Без хліба лихо.

Підмізинний ледь не плаче:

  • Отаке життя ледаче!

А мізинець:

  • Годі, братця! До роботи треба браться!

IV ІІідсумок.

Якими стежками ми мандрували?
















































Українське читання. Позакласне читання

Тема. ОСІНЬ ЩЕДРА, ОСІНЬ ЗОЛОТАВА

Мета. Поглибити знання учнів про ознаки осені та художні засоби, які використо­вуються поетами, письменниками, художниками, композиторами для їх зображення. Розвивати естетичне сприймання навколишнього світу.

Обладнання: Книжкова виставка на тему "Осінь", ілюстрації, малюнки; платівка "Пори року" П.Чайковського, збірки творів "Позакласне читання. 2".

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Оголошення теми уроку.

1. Загадки.

а) Голі поля, мокне земля,

Дощ поливає.

Коли це буває? {Восени),
б)
У садках, гаях блукає.

Жовті шати одягає.

Золотисту стелить постіль

Жде сестрицю білу в гості. (Осінь).

  1. Слухання музики ("Осіння пісня" П.І.Чайковського).

  2. Бесіда.

Як звучить музика? (Жалібно, самотньо).

  • Які почуття викликає мелодія? (Радість і смуток).

ІІІ. Інсценізація.

Діти, подивіться, хто до нас завітав.


Осінь. Добрий день, в добрий час!

Рада, діти, бачить вас!

Не сама до вас прийшла, Я

синочків привела.

(Робить знак рукою. В клас заходять три хлопчики в костюмах Вересня, Жов­тня, Листопада. Осінь роздає їм дарунки: Вересню — кошик із плодами, Жовт­ню — вінок, Листопаду — горобину.)

  • Як звати синочків Осені?

IV. Розгадування кросворда.

Запишіть їхні імена в клітинки кросворда. По вертикалі:

1. Кличуть нас ліси, поля, сади
Назбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте, 1

То землею ходить місяць... (Жовтень).

По горизонталі:

2.У південний край землі
Відлітають журавлі;

Знов лункий шкільний дзвінок

Нас покликав на урок.

Як цей місяць звати?

Прошу відгадати. (Вересень).

3. Краплі з неба, дахів, стріх,
Дощ холодний, перший сніг.
Почорнів без листя сад.
Що за місяць?
(Листопад).

V. Хвилини поезії. Вчитель.

Діти, які ви знаєте вірші про синів осені?

1-ий учень.

Вересень

Звозить вересень в комори
Кавуни і помідори,
Спілих яблук, груш і слив
Цілі гори натрусив.
І вантажить гарбузи
На машини і вози...
Йде до гаю, де гриби

Виростають щодоби.

На чолі іскриться піт

Сто турбот і сто робіт.

Микола Сингаївський

Жовтень

Листя жовте та червоне

Легко з дерева злітає.

Мов метелик, на дорозі

З тихим шелестом сідає.

Сяють золотом берези,

Жовтень ним вінчає осінь.

Журавлиний клин мережить

Висоти холодну просинь.


Більше й більше листя з кленів

Облітає з кожним днем!

По траві іще зеленій

Між дерев в саду ідем.

Йдем по листу золотому,

Мов по килиму м'якому,

Що на весь послався сад,

Здрастуй, місяць Листопад!

Марія Познанська

Брати-місяці. Ходімо, матінко, бо тут нас застане зима. До побачення, любі друзі, до зустрічі.

Ф'ізкультхвилинка.

Гуси-лебеді летіли,

На лужок тихенько сіли,

Посиділи, поклювали,

Покрутились й дружно встали.

VI. Читання та обговорення нових творів. .

Бесіда.

Осінь пішла. Вона мандруватиме полями, садами, гаями, лісами, одягати­ме дерева і кущі в золоті шати, закутуватиме сірими туманами від затяжних осінніх дощів. А ми з вами будемо читати вірші, оповідання, загадувати загадки, вчити прислів'я про осінь, запам'ятовувати її прикмети.

Довгими журавлиними ключами літо відлетіло у вирій. Осінь взялась наводити лад, чарівним пензликом позолотила діброви і запросила в гості ранкову прохоло­ду. А ще прихопила з собою кухлик. З нього вона розсіває на землю дощик. "Сидить осінь на горбочку, вишиває лісові сорочку". Діти, пригляньтесь і ви побачите найпоширеніші кольори осені. Листя беріз — світло-жовтого кольору, дуба — темно-жовтого, клена — жов­тогарячого, а осики — червоного.

Засперечалося Літо й Осінь — чиї квіти найгарніші? — Мої квіти, — мовило Літо.

Змахнуло сонячним капелюшком — і враз земля вкрилася волошками, мате­ринкою, Іван-чаєм. З духмяної конюшини збирає солодкий сік бджола, ніжно визирають із трави зірочки гвоздики. Щедрі барви Літа!

Мої квіти не гірші, — сказала Осінь і повела багряним рукавом. Зацвіли верес, цикорій, гусячі лапки. Особливо пишно розквітли хризантеми. Вони були найрізноманітніших кольорів і відтінків — від зеленувато-білих до темно-черво­них.

  • Чому осінь називають золотою'?

  • Чому про неї кажуть щедра?

2. "Журавликова пісня", Олег Орач.

а) Читання вчителем.

б) Читання учнями ланцюжком.

в) Читання парами.

г) Вибіркове читання.

  • Про що співав журавлик? Прочитати.

  • Який край наймиліший птахові? Прочитати.

  • Чому?

3. "У гості до золотого лісу", Михайло Слабошпицький.

А тепер завітаємо "У гості до золотого лісу". Так називається оповідання Михайла Слабошпицького.

а) Читання вчителем.

б) Бесіда за змістом тексту.

  • Куди зібрався хлопчик з татом?

  • Які були дерева?

  • Що назбирали хлопчик і тато?

  • Чи доводилось вам бувати в осінньому лісі?

в) Читання учнями І частини (ланцюжком).

г) Читання II частини (парами),
і) Читання III частини (мовчки).

Чи сподобалась прогулянка хлопчикові? Чому ви так думаєте?

4. Хвилини поезії.

Учні декламують напам'ять вірші "Осінь" Петра Осадчука, "Лісова колиска" та "Непосидько-вітерець" Вадима Скомаровського, поезії за власним вибором.

5. Приспів 'я, приказки.

Листя пада — листопад, пада листя — падолист.

Осінь іде — дощі за собою веде.

Прикмети:

Грім у вересні — на теплу осінь. Павутина стелиться по рослинах — до тепла.

П. Підсумок уроку.






















З ЧИСТОГО ДЖЕРЕЛА НАРОДНОЇ МУДРОСТІ

Мета Поглибити знання учнів з даної теми. Розвивати уяву, логічне мислення,образну пам'ять. Виховувати інтерес до усної народної творчості.

Обладнання: Тематична виставка книг, ілюстрацій, малюнків. Збірники творів "Позакласне читання. 2", зображення сонечка з промінчиками-смужками.

Хід уроку

І Організаційний момент.

І Повідомлення теми і мети уроку.

сонечка з промінцями.

Бесіда.

Як ви думаєте, що принесли нам сонячні промінчики.

Читають: скоромовки, забавлянки, дитячі народні пісеньки, казки, жарти, ігри.

Звідки ми про все це дізнаємось? (З книжок). Робота з виставкою книг.

Хто познайомить зі своєю книжкою?

Які книжки на виставці вам знайомі?

В яких найкращі ілюстрації?

Хто знає прізвища художників, які підготували ці книжки?

Хто автор тих творів, які сьогодні розглядатимуться?

ІІІ Вивчення скоромовки

Старий качур крекче качці:

Ти чудо бачила чи ні.

До річки човен мчав на тачці.

По річці тачка на човні.

IV. Обговорення прочитаних творів (с. 17-23).

Клас ділиться на 2 команди

Конкурси

а) 'Хто краще заспіває колискову для ляльки?" (За збірником "Позакласне
читання самостійно підготовлені твори).

б) Хто заклички промовляє?"

в) Я промовки примовляю."

г) Скоро мовлю скоромовку."
г) Я лічити знаю

Д) Підведення підсумків змагання.

2. Читання та обговорення нових творів.

а) Казка "Чарівне горнятко" (с. 23-25).

Що означає слово "чарівне"?

б) Читання вчителем казки.

в) Робота над змістом казки.

  • Що приснилось чоловікові і жінці?

  • Що вони зробили після цього?

  • Яку плату взяв дідусь за лікування хворих?

  • Що зробив чоловік із сиром?

  • Як поділив золото дідусь?

  • Які слова доносились здалеку?

г) Читання казки учнями (парами).

ґ) Читання мовчки уривка від слів "Чоловік пішов і тільки копнув..." і до кінця казки.

Завдання. Знайти слова, в яких "сховалась" головна думка казки. Фізкультхвилипка.

Дощик (народна пісня) 1-4.

Дощик, дощик (Потрушування кистями піднятих рук).

1-4. Капає дрібненько.(Присідання).

1-4. Я думала, я гадала,(Поворот тулуба вліво, вправо з напівприсядом).

Запорожець — ненько.

(Зробити кроки вліво, вправо зі спческом в долоні).

4. Хвилинки-веселинки (с. 25-30).

а) Робота в групах.

І група. Прочитати в особах бувальщину "Хто розумніший?". IIгрупа. Виразно прочитати І ч. "Небилиці".

IIIгрупа. Виразно прочитати II ч. "Небилиці".

IVгрупа. Підготуватись і прочитати в особах смішинку "Розумний Івась". Vгрупа. Прочитати і розучити гру "Пень".

б) Звіт груп про виконання завдань.
V. Підсумок.

Багата наша мова, культура на твори усної народної творчості. Читайте книги і ви багато дізнаєтесь із цього невичерпного джерела народної мудрості.




























Українське читання. Позакласне читання

Тема. У СВІТІ КАЗКИ ЧАРІВНОЇ

Мета Поглибити знання учнів про казку як вид усної народної творчості, вчити визначати головну думку казки. Розвивати увагу, спостережливість, зв’язне мовлення. Виховувати інтерес до народної твор­чості, збагачувати словниковий запас.

Обладнання: Виставка книг, збірник творів "Позакласне читання. 2", ілюстрації до казок, маски звірів, запис пісні "Розкажи мені казку". Ілюстрації із зображенням лева, миші, ведмедя, павука.

Тип уроку: урок формування та вдосконалення вмінь і навичок

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

Робота з виставкою книг.

а) Розгляд виставки,

о) Бесіда.

Які книжки вам сподобались на виставці?

Чому?

Які з них ви вже читали?

Яким словом можна назвати твори, які містять ці книги? (Казки)

в) Слухання запису пісні "Розкажи мені казку".

Мамо, розкажи мені казку

Про хитрого короля,

Про мудрого коваля,

Про красуню царівну,

Про сопілку чарівну,

Про бубликів в'язку,

Розкажи мені казку.

III. Оголошення теми і мети уроку.

Вчитель.

Сьогодні на вас чекає чарівний світ казки.

Як казка прийшла до нас? (Розповідали бабусі, дідусі, батьки, з телеек­рана, зі сцени театру).

Казки про кого або про що запам'яталися найбільше?

Бесіда.

Казка давній і мудрий порадник. Це вона дає перше уявлення про добро і зло, правду й неправду, чесність, справедливість.

Казка народилась у сиву давнину. Дитинство невіддільне від неї. Пригадайте, як слухали ви, затамувавши подих, про курочку рябу, котика та півника, колобка, хитру лисичку.

Казки є авторські, тобто написані письменниками, і народні.

  • Хто автор народних казок? Ці казки виникли раніше, ніж люди навчились писати. Тому їх не записували, а переказували один одному. При переказуванні ці казки змінювалися. Ім'я автора забуваюся за давністю. Казка ставала народною.

  • Чим казка відрізняється від оповідання? В оповіданні описуються події, що могли бути насправді в житті. А в казці розповідається часто про фантастичні явища, події. В казках говорять тварини, рослини, різні предмети. Існують дійові особи, яких немає насправді.

2. Читання "Приказки до казки"Валентина Бичка (с. ЗІ),

а) Читання вірша підготовленими учнями.

б) Бесіда.

  • З чим порівнюється казка?

  • Де захована головна думка казки?

  • IV. Читання та обговорення казок.

1. Читання казки "Ведмідь і павучок" (с. 32-31).

а) Читання казки вчителем або підготовленими учнями.

б) Словникова робота.

Барліг, бурмотіти, велетень, благати, гущавина, бурмило, визирнути.

в) Бесіда за змістом казки.

  • Що хотів зробити ведмідь з павуком?

  • З яким проханням звернувся павучок до ведмедя?

  • Що згодом трапилося з ведмедем?

  • Хто врятував його?

  • Як маленький павучок врятував ведмедя?

  • Чи змінилось ставлення ведмедя до павучка?

г) Читання казки мовчки,
ґ) Читання парами.

д) Вибіркове читання.

Знайти слова в казці, які є її головною думкою.

е) Бесіда.

Хто написав казку?

2. Читання казки "Два люстерка" (с. 33-35).

а) Читання казки вчителем.

б) Словникова робота.
Чепуритися, шугати, брижі, березняк.

в) Бесіда за змістом казки.

  • Що називається голубим люстерком? Чому?

  • В яку пору року милувалась собою природа в голубому люстерку?

  • Від кого Озерце отримало в подарунок льодяне люстерко?

  • Хто найшвидше помітив подарунок Грудневого Морозенка?

Хто ще зачарувався своїм відображенням в льодяному люстерку?

Кому сподобалось льодяне люстерко?

Хто щороку приносить подарунок Озерцю? Кому Озерце щороку віддає льодяне люстерко?

г) Читання казки учнями ('"ланцюжком"),
ґ) Читання мовчки.

д) Вибіркове читання.

  • Прочитати зачин казки.

  • Прочитати кінцівку.

  • Прочитати розмову між Грудневим Морозенком і Озерцем.

  • Прочитати розмову між Озерцем і Весною.

е) Підсумок.

Чому казка має назву "Два люстерка"?

Придумайте інший заголовок до казки. Фізкультхеилинка.

Вийшли діти у лісок,

Заглянули за дубок.

Побачили зайчика,

Поманили пальчиком.

Зайчик, зайчик, пострибай,

Свої лапки виставляй.

Почав заєць танцювати,

Малих діток забавляти.

Разом з зайчиком скоріше

Потанцюєм веселіше.

3. Читання та обговорення казки "Чудо-груша" (с. 35-37).

а) Читання казки вчителем або підготовленими учнями.

б) Словникова робота.

Знущатися, заздрість, непритомніти, накоїти.

в) Бесіда за змістом казки.

  • Яким було життя чоловіка?

  • Що порадили йому люди?

  • Чи послухався чоловік людей?

  • Що сказала корівка чоловікові у відповідь на його ласку, співчуття?

  • Як чоловік розпорядився врожаєм груш?

  • Що отримав чоловік від пана за кошик груш?

  • Кого зустрів чоловік по дорозі від пана додому?

  • Що зробив заздрісний багач?

  • Як вчинив хазяїн, коли побачив непритомного багача?

  • Як поставились люди до багача?

  • Яким було ставлення людей до хазяїна?

г) Читання казки вголос (парами) до слів "Веде чоловік корону додому
мовчки (до кінця казки).

ґ) Вибіркове читання.

  • Прочитати уривок, в якому описано ставлення хазяїна до корони.

  • Прочитати слова,, які описують стан багача.

  • Знайти в тексті продовження речень: "... Комусь зло робив, а воно ..."

"... Що заробив, те й ..."

" ... Мав добро сам і з іншими ... "

д) Складання прислів'їв на основі висловів з казки про добро, зло, заздрість,
щедрість, пошану, зневагу.

е) Визначення головної думки.

  • Хто з дійових осіб сподобався? Чому?

  • Чиї вчинки не сподобались? Чому?

  • Яким треба бути, щоб люди поважали тебе?

  • Чому казка має таку назву?

  • Який інший заголовок можна дібрати до цієї казки?


  1. Інсценізація казки "Лисиця і Журавель ".(Ляльковий театр; попередньо підготовлений).

  2. Робота з розвитку навичок читання.

Діти, хто з вас зможе прочитати уривок із казки? (На аркушах).

Жила собі коза. У неї було семеро козенят. Збирола наво собі тинхаку в ісіл. огоКожн дян лаходи азко в сіл аз їжею. маСа ідей, а ткамді канаже кнутизам инкухат і муконі рейдве не нятивідчи...

... Не ниливідчи тазеняко ковівов. явПосто інв, ступокав і шовпі.

нуласяверПо зако домудо і хвалипола окдіт аз ет, що ковівов рейдве не чини-ливід.

(Жила собі коза. У неї було семеро козенят. Зробила собі хатинку в лісі. Кож­ного дня ходила коза в ліс за їжею. Сама піде, а діткам накаже замкнути хатинку і нікому дверей не відчиняти...

... Не відчинили козенята вовкові. Постояв він, постукав і пішов.

Повернулася коза додому і похвалила діток за те, що вовкові дверей не відчи­нили).

6. Інсценізація.

Гра за мотивами казки "Рукавичка".

  • Що загубив дідусь в лісі?

  • Давайте намалюємо живу "рукавичку" (Діти стають по колу).

  • Тепер вивчимо слова:

Ось у лісі на стежині

Рукавичка лежить.

Вона тепла і велика,

Всіх до себе манить.

Ці слова будемо повторювати кожного разу перед приходом наступної шарпни до рукавички. (Ось біжить Мишка, зупинилась і стоїть, заглянула і увій­шла в "рукавичку" коло. За нею Жабка, за Жабкою Зайчик, за Зайчиком Лисичка і т. д. І нарешті, прийшов Ведмідь).

Ведмідь. А хто, хто в рукавичці живе?

Жабка. Я, Жабка-скрскотушка!

Зайчик. Я, Зайчик-побігайчик!

Лисичка. Я, Лисичка-сестричка!

Вовчик. Я, Вовчик-братчик!

Кабан. Кабан-іклан!

Ведмідь. А я Ведмідь, всім набрид! Як вас багато! Переловлю зараз всіх!

V. Підсумок уроку.

  • Що вам сподобалось на уроці?

  • Про що ви розповісте своєму товаришеві?





Тема. УКРАЇНО, ЯСЕН МІЙ ЦВІТЕ

Мета. Збагачувати знання учнів про історію, культуру своєї Вітчизни. Розвивати вміння самостійно вибрати книжку серед групи книжок за окресленими ознаками. Виховувати почуття патріотизму.

Обладнання. Тематична виставка книг, ілюстрацій, малюнків. Збірники творів "Позакласне читання. 2".

Хід уроку

На дошці записані слова:

Є багато країн на землі,

В них озера, річки і долини.

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди Батьківщина.

I. Організаційний момент.

II. Оголошення теми уроку.
1. Вступна бесіда.

Чудовий і мальовничий край Україна. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки. Земля роду українського, чия історія сягає сивої давнини.

2. Робота з виставкою книг.

  • Назвати твори про Україну.

  • Які збірки творів є на виставці?

  • Які твори в цих збірках присвячені Україні?

  • ПІ. Перегляд ілюстрацій до геми.

Бесіда:

  • Розгляньте малюнки.

  • Якими словами ви підписали б їх?

  • IV. Обговорення прочитаних творів.

/. "Ім'я нашої Батьківщини", Володимир Самійленко

а) В якому творі говориться про назву нашої країни?

б) 3 якого твору слова:

"На Вкраїні й для Вкраїни

Будем жити й помремо ..."

в) Хто автор цих слів?

2. "Що таке Батьківщина?" (с. 38-39).

а) Що для вас означає слово "Батьківщина"?

б) Продовжити речення:

З таких невеличких куточків і складається ....
Батьківщина — це рідне твоє ... .
Батьківщина — це твоя рідна ....
Батьківщина — це й пісні

в) Які слова близькі за значенням до слова "Батьківщина"?

3. "Деркач і Кріт", Василь Сухомлинський (с. 39-40).

а) Про що співав Деркач?

б) Що кличе Деркача з теплих країв на північ?

4. Хвилини поезії

Учні декламують вірші про Україну).
Фізкультхвилинка.

Хвилі

Море зараз ми знімаєм,

Хвилі всі ми зображаєм.

Вліво, вправо нас гойднуло,

Чайка крилами змахнула,

Полетіла на димок.

А ви чули всі гудок?

У-у-у — гудіть за мною,

Тихо хлюпає прибій.

V. Читання та обговорення творів про Украйну. Бесіда.

Для кожного народу дорога його мова. Для нас, українців, найдорожчою г паша українська мова. Починається вона з колискової пісні, в якій і мамина любов, і ласка, і добро, і надія.

Хто з вас заспіває колискову, яку співака вам ваша мама?

  1. Самостійне читання вірша "Найрідніші слова" (с. 40-41).

  2. Виразне читання вірша (парами).

  3. Бесіда за змістом вірша.

- Про які найрідніші слова говориться у вірші?

5. Читання вірша "Рідна мова" (с. 41).

а) Читання вчителем.

б) Читання учнями мовчки (підготовка да виразного читання).

в) Конкурс на краще читання вірша.

г) Вибіркове читання.

Які "чарівні" слова згадує автор вірша"? Прочитати. -— Яка наша мова? Прочитати.

6. Читання тексту "Київ", Наталя Забіла (с. 42).

а) Що ви знаєте про столицю України?

б) Як називається головна вулиця Києва?

в) Кого вважають засновниками древньою міста?

г) Про яку річку цей акровірш?

Давно ця річка сдавна

Народи три єднає

І в Чорне море пірне.

Простори України

Розкішно прикрашає.

Очиці милує дитини.

7. Робота над прислів'ями (с. 42).
VI. Підсумок.

. Бесіда.

  • Які ще прислів'я про Батьківщину ви знаєте? (Без верби і калини нема України.)

  • Які рослини символи нашої землі ви знаєте?

  • Які державні символи України?



УРОК 6. У КОЛІ РІДНОЇ СІМ'Ї

Мета. Вчити дітей слухати співбесідника, говорити, читати. Формувати навички правильного виразного читання. Показати дітям значения сім'ї у житті людини. Виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, чуйність, доброту, людяність, бажання наслідувати кращі зразки поведінки членів сім'ї.

Обладнання. Тематична виставка книг, ілюстрацій, збірники творів "Позакласне читання. 2".

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Оголошення теми і мети уроку.
Відгадування загадки.

Цифра ця усім говорить, Скільки днів до тижня входить. А як поряд стане буква "Я", То це буде вже ... (сім 'я).

2. Вступна бесіда.

Кожен із нас живе в своїй родині серед близьких і дорогих людей. Тато, мама, діти це родина. Дід, баба, дядько, тітка, дядькові і тітчині діти — рідня. А вся рідня, теперішня і давнішня, — це рід. Рід до роду то народ. Від любові до своєї родини починається велика любов до свого народу,

до своєї землі.

3. Мовна розминка. Вправа з пальцями.

Оцей пальчик наш дідусь,

Оцей пальчик баба.

Оцей пальчик наш татусь,

Оцей пальчик мама.

А цей пальчик буду я!

От і вся моя сім'я!

4. Робота з виставкою книг.

Бесіда.

Які з книг, що є на виставці, ви читали?

Які книги вам сподобались?

Я кою б книжкою ви доповнили виставку?

За заголовком книги (вчитель пропонує або учень вибирає) здогадатись про її зміст.

III. Читання оповідання А. М'ястківського "Наш рід" (с. 43).

  1. Читання вчителем.

  2. Бесіда за змістом оповідання.

І Цо вишивала мама на полотні? Чому сорочка українська? Якого ми роду?

3. Читання в особах.

IV. Обговорення прочитаних творів (самостійно дібраних, рекомендованих вчителем: збірник творів "Позакласне читання. 2").

Бесіда.

Які твори ви прочитали?

Чи сподобались вони вам?

Які твори ти порадив би прочитати своїм однокласникам?

2. Батько і мати два сонця у хаті. (Записано на дошці).

а) Бесіда.

Як ви розумієте ці слова пісні?

  • Наші уявлення про щастя, добро, ласку нерозривно пов'язані з образом найдорожчої для нас людини матері.

  • Дайте відповідь: хто тебе так щиро любить, і вбирає і голубить, і кладе V ніжко спати? (Мати).

б) Хвилини поезії.
Читання віршів про маму.

в) Пояснити вислів: "Мати берегиня роду". (Вона береже, оберігає рід).

г) Бесіда.

- Кого називає поет сонцем поряд із матір'ю?

- Якими ще словами звертаються діти до батька? (Батько, тато, татусь, таточко).

Вчитель.

Зі словом "батько" народ пов'язує ряд оберегів від усього злого на шляху людини.

Прочитайте їх назви.

Б...тьківщ...н..., б...тьківськ... х...т..., б...тьк...вськ... кр...н...ця. (Батьківщина, батьківська хата, батьківська криниця.)

З давніх-давен батько шанувався в родині. До наших днів дійшли вислови: "тато прийшли", "тато заспівали". Батько давав дозвіл краяти хліб. А на Святий вечір, вносячи "дідуха" (житній сніп) до хати, він першим благословляв, вітав родину зі Святою вечерею.

ґ) Творче завдання.

Дібрати слова.

Тато (який?) сильний,...

д) Бесіда.

Не можна уявити свого життя без мудрих, лагідних, всезнаючих бабусь і дідусів. Це вони відкривають нам скарбницю звичаїв і традицій нашого народу.

е) Читання мовчки ("Тільки тобі, бабусю", с 44 ■/5).

  • Чому оповідання має такий заголовок?

  • Чому в очах батьків "світилась радість"?

Продовжити речення:

"Бабусю, он той найбільший персик

то "Спочатку всі з'їмо по одному. Щоб вистачило ..."

Ці речення зустрічались у творі:

а) "Працьовита в нас сім'я"; б) "Тільки тобі, бабусю".

Про кого в родині ми ще не говорили? (Про сестричок і братиків). Фізкультхвилинка (пісня-гра ч імітацією рухів).

Калачі

Я печу, печу, печу

Діткам всім по калачу, З

верху маком потрушу,

В піч гарячу посаджу.

Г. Демченко

V. Змагання Всезнайок (за прочитаними творами збірника "11оіакласнс читан­ня. 2", с.43, 45-50).

Клас ділиться на дві команди, обирає капітанів, журі.

1. Завдання для команд.

  • "Добрим чарівником" був: а) тато; б) дідусь; в) Миколка.

  • Продовжити речення. "Добрий чарівник"...

а) зварив обід;

б) перевів бабусю через дорогу;

в) гарно відремонтував сходи тітці Ганні.

3 якого твору слова?

"Мамо, ну відпочинь же трошки!"

а) "Навіщо кажуть "спасибі"; б) "Недогадлива донька"; в) "Працьовита в нас сім'я".

  • Хто не вмів жаліти по-справжньому?

  • Що означає жаліти по-справжньому?

  • Куди ховається робота?

а) за шафу; б) в невідоме місце; в) від очей лінивих дітей.

3 якого твору слова?

"Він же не жива істота: не дізнається про вашу подяку, не почує ваших слів", а) "Із сиром пироги"; б) "Куди ховається робота"; в) "Навіщо кажуть "спа­сибі".

2. Літературні ігри.

а) Відновити вірш (розрізати І строфу вірша "Дивний звір", перемішати карт­ки).

Перша команда.

У хаті в нас

з недавніх пір

завівся дуже дивний звір.

Живе собі і геть не йде.

А звуть його; Не-знаю-де.

Учора, щойно я заснув,

мої штанці він проковтнув

Друга команда.

Ну, годі з мене, — я сказав.

І за порядком стежить став.

В шухляду клав я олівці

і вішав на стілець штанці.

Безладдя

звів я нанівець-

І звірові прийшов кінець!

б) Гра "Початки — кінцівки".

(Діти отримують картки з "початком" і "кінцем" прислів'їв). Скласти прислів'я.

І команда

11 команда

"Початки"

"Кінцівки "

"Початки"

"Кінцівки "

На сонці тепло, а

щастя на землі.

До людей по розум,

коли в сім'ї лад.

Без сім'ї немає

біля матері добре.

Нащо й клад,

до мами •-- по серце.

3. Загадки.

а) Скільки було: баба, дві матері, дві дочки і онука? (Троє).

б) Скільки душ у сім'ї Омелька?
Вчитель читає вірш.

У нашого Омелька невеличка сімейка.

Тільки він та вона, та старий, та стара,

та Петро, та Іван, та Федот, та Степан, та Василь,

та Панас, та Микола, та Влас,

та той хлопець, що в нас,

та дві дівки косаті, та два парубки вусаті,

та два зяті у хаті,

й три невістки пихаті,

та дві Христі в намисті,

та дві ляльки в колисці,

Ось яка в Омелька маленька сімейка. Треба йти до хати всіх порахувати.

  1. Підведення підсумків змагання.

  2. Відзначення переможців.

VI. Родовідне дерево.

1. Бесіда.

З давніх-давен велику сім'ю порівнювали з великим деревом, яке міцно і рішається за землю своїм корінням, а гілками тягнеться до неба, до сонця. Чим і рубший і вищий стовбур, тим старовинніший рід. Нижні гілки — це лінія дідусів і а бабусь; трохи вище розмістилися батьки: тато і мама, а також дядьки, тітки. На найвищих тоненьких гілочках прикріпилися брати і сестри.

2. Розгляд родовідного дерева однієї з родин класу.

VII. Підсумок уроку.

. Читання хором записаного вірша.

Поклонися щодня Поклонися щодня

батькові низенько, матінці ще нижче,

Бо в нього серденько Бо серденько в неї

до твого близенько. до тебе ще ближче.

2. Вивчення вірша напам'ять.












УРОК 7. ЦІКАВИЙ СВІТ НАВКОЛО ТЕБЕ

Мета. Формувати вміння визначати орієнтовний зміст твору за заголовком, ілю­страціями. Розвивати допитливість, спостережливість, бажання здобува­ти нові знання. Виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

Обладнання. Тематична виставка книг. Малюнки із зображенням Пізнайка, Чомусика, Чарівного ключа, Вежі запитань; збірники творів "Позакласне читання. 2".

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Оголошення теми і мети уроку.

1. Читання вірша, записаного на дошці чи плакаті.

Я був маленький і всіх питав." Чому?" Мама мовить:

  • Дивись, уже дев'ята година. А я кажу:

  • Чому? Мені кажуть:

  • Іди спати.

І я знову кажу:

  • Чому? Мені говорять:

  • Тому, що пізно.

  • А чому пізно?

  • Тому, що дев'ята година.

  • А чому дев'ята година?

І мене за це назвали Чомусиком.

2. Бесіда.

  • Діти, поясніть чому хлопчика назвали Чомусиком?

  • Так ви відкривали свої перші маленькі таємниці. Ви підростали і здійснюва­ли такі відкриття все частіше. Бо світ, що нас оточує, цікавий. Треба тільки вміти і хотіти це побачити.

ПІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда.

  • Чи пізнали ви друзів, які хочуть мандрувати разом з нами? (Показати ма­люнки із зображенням Пізнайка, Чомусика).

  • Ми з вами помандруємо до замку Відкриттів. Вхід до нього через високу Вежу запитань. Нам потрібні ключі, щоб відчинити цю Вежу. Пізнайко знає, де вони. Ключі будуть у вас після того, як ви:

б) запишете слова із скоромовки, які римуються. Відповіді:

а) Кіт котив каток по току,
Каток упав на лапу коту.

б) Току, коту.

2. Вручення ключів.

IV. Обговорення прочитаних творів (збірник "Позакласпе чи тиння")*. /. Робота з виставкою книг.

Вчитель.

  • Ви здобули ключі від Вежі запитань. Але спочатку треба ступи і ві па п...р...г (записано на дошці)

  • Чомусик зашифрував це слово (поріг). Для кас таким порогом буде вис­тавка книг.

Здогадайтесь за заголовком, про що розповідається н книжці. 2. Здобуття "Вежізапитань".

Вчитель.

Щоб дістатися на вежу, треба відповісти на запитання Чомусктка. За пра­вильну відповідь ви отримуєте фішку. (Питання за творами "Ьусложі імена", "Краса лебедина", "Хитромудра гуска"; с. 53-57).

а) Назвати буслові імена. {Бусол, лелека, боцюн, чорногуз, гаіїсттр). вузько).

б) Хто автор вірша "Буслові імена"?

в) Прочитати уривок (записаний попередньо).

"Л...6...ДІ завжди повертаю... туди, де побачи... світ, а жити разом шіяк не хо­чуть. Бать... не дозволяють діт... селитися поряд. Кожна пара займає свгою площу і на ній буд... гні... Порядзкач...,а лебед... — зась. Такий у них поряд... Д[еякі пари повертаються точно на свої... десятки..."

г) 3 якого твору цей уривок? Хто автор? ("Краса лебедина ", Дмитро .Прилюк).

г) Хто захотів перехитрувати вартових бджіл?

д) Що трапилося з осою далі?

е) Хто розповів вам про цю дивну подію?

є) Про кого в народі кажуть: "Мудрий, як гуска ?" (Про вискочок, :хвальків, горланів).

УРОК 7. ЦІКАВИЙ СВІТ НАВКОЛО ТЕБЕ ~9

ж) Хто вихвалявся в казці "Хитромудра гуска"?

з) Підведення підсумків. Визначення переможців.
Фізкультхвилинка.

Довгоногий чорногуз У болотечку загруз. Будем його рятувати, За хвостика витягати, Щоб не плакав чорногуз, Що в болотечку загруз. V. Читання та обговорення казки "Хлопчик і Дзвіночки Конвалії" (с. 58).

  1. Читання казки вчителем.

  2. Бесіда за змістом казки.

  • Про яку квітку розповідається в казці?

  • Що хотів зробити хлопчик?

  • Чому хлопчик не зірвав Дзвіночків Конвалії?

3. Робота над виразністю читання.

а) 1,2 абзаци — "ланцюжком", "парами" — до кінця тексту;

б) Читання в особах (розмова між хлопчиком і Конваліями);

1 учень — автор, всі хлопчики читають слова хлопчика, всі дівчатка — слова Конвалії.

в) Читання "диктором" (від слів "Хлопчик подивився на Дзвіночки Конвалій..."
і до кінця тексту).

4. Визначення головної думки.

  • Чого вчить нас казка?

  • Які ви знаєте первоцвіти? - Чи можна їх зривати?

Що таке Червона книга?

VІ. Хорове читання вірша (записаного на дошці або плакаті).

Я зірвав квітку — І вона загинула. Я спіймав метелика — І він умер у мене на долоньці, І тоді я зрозумів, Що торкнутися цієї краси Можна тільки серцем.

Що зрозумів хлопчик?

VII. Підсумок уроку.

Яке відкриття зробив автор вірша?

  • Прочитати рядки вірша, де про це сказало.

  • Чи замислювались ви над цим раніше?

  • Ось так і ми з вами зробили сьогодні відкриття, що цікаве — поруч з нами. Треба тільки його побачити, почути, зрозуміти.











































УРОК 8. ТВІЙ ДРУГ — КНИГА (БІБЛІОТЕЧНИЙ УРОК)

Мета. Формувати уміння учнів самостійно виділяти та зіставляти позатекстову інформацію (написи на обкладинці, ілюстрації, зміст). Пояснити учням значення малюнків для розкриття змісту книжки. Допомогти дітям відчу­ти красу і силу графічного мистецтва. Розвивати художній смак учнів, збагачувати їхній словниковий запас. Виховувати любов і бережливе став­лення до книжки.

Обладнання. Збірники творів "Позакласне читання. 2" (Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2003), ілюстровані твори дитячої літератури ("Ліз карасик через перелазик", "Телесик", листівки "Українські народні казки", ілюст­рації до казки "Рукавичка").

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Оголошення теми і мети уроку.

Загадка. Сама мовчить, а всіх вчить. {Книга). Вчитель.

Сьогодні ми будемо говорити про книгу, про людей, які допомагають книзі стати привабливішою для читача.

III. Робота з виставкою книг.

  • Чи подобаються вам книжки на виставці? Чому?

  • Яка книжка сподобалась вам найбільше?

  • Прочитайте прізвище письменника цієї книжки.

  • А хто ще, крім письменника, вважається автором книжки?

  • Назвіть прізвище художника, який є співавтором книжки.

  • Які книжки ви любите читати: з малюнками чи без них?

ІУ. Словникова робота.

Довідкове віконечко допоможе нам зрозуміти матеріал уроку.

Ілюстрації в книжці.

  • Першим віконечком є слово "Ілюстрація".

Вимовте його поскладово, цілим

словом, повільно, швидко.

Ілюстрація — малюнок, який розкриває і поглиблює зміст тексту. Ілюстрації бувають: сторінковими (на всю сторінку — продемонструвати); у тексті — частини сторінки (продемонструвати); заставки — малюнок на по­чатку розділу у верхній частині сторінки (продемонструвати); кінцівки — в кінці розділу, частини книжки (продемонструвати).

Наприклад, для ілюстрації художник обирає епізоди, що найповніше роз­кривають зміст тексту або окремих його частин.

Кінцівка відтворює завершальну дію для книжки чи розділу.

Заставка зображує яскраві моменти, епізоди, які можуть підказати читачеві, про що піде мова у тексті.

Заставка і кінцівка можуть бути орнаментальними. Орнамент має відповіда­ти характеру описаної в літературному творі події (епохи). Орнамент — узор, візерунок. Художнє оформлення виконується олівцем, тушшю чи фарбами.

Художник-ілюстратор глибоко обдумує задум письменника, має добре знати час, який описано у творі, характери героїв, їхній зовнішній вигляд, одяг, взуття, речі вжитку, щоб ілюстрація відповідала задуму твору, не суперечила історичній правді.

Чи можна створити ілюстрацію самому? Так.

Для цього слід ознайомитися з текстом (прочитати). Визначити, через які об­рази, епізоди можна виразно передати мовою ілюстрацій задум твору. Продума­ти і уявити майбутній малюнок, зробити ескіз. А потім перенести його на папір потрібних розмірів і намалювати детальніше.

Такі поради і вам при створенні малюнків до творів. V. Ознайомлення з позатекстовою інформацією.

1. Розповідь про художників — співавторів дитячих книжок.

а) Бесіда.

  • Найдавнішим і найбільш відомим видавництвом для дітей в Україні є. "Ве­селка". На нашій виставці є книжки цього видавництва.

  • Хто віднайде серед цих книг ті, які випустило видавництво "Веселка"?

б) "Ліз карасик через перелазик".

Прочитати де і коли видана ця книжка, хто виконав малюнки до неї. (Вален­тина Мельниченко).

Вчитель.

Погляньте на малюнки. Які вони? (Яскраві, легкі, фантастичні).

в) Серія листівок "Українські народні казки" (К: Веселка, 1985).

Діти, погляньте на обкладинку. З чого видно, що це українські казки? (Одяг, предмети побуту).

2. Гра "Відгадай, до якої казки малюнки". (Робота з даною серією ілюст­рацій).

а) Листівка до казки "Коза-дереза".

Погляньте, подумайте і скажіть, до якої казки цей малюнок

  • Кого ви бачите на передньому плані? (Козу-дерезу, рака).

  • Якою ви бачите козу? (Самовпевненою).

  • Який рак на малюнку? (Рішучий).

  • Кого бачимо на другому плані (за віконцем)?

  • Хто може переказати епізод, який зображено на малюнку?

  • Хто хоче прочитати уривок з казки до цього малюнка?

б) Листівка до казки "Пан Коцький".

  • До якої казки ілюстрація?

  • Як ви здогадались?

  • Яким намальовано пана Коцького? (Самовпевненим).

  • Якими зображено інших звірів?

  • Кого настрахав ледар пан Коцький?

  • Про що розповідає малюнок?

  • Послухайте уривок з казки (учень читає текст на звороті листівки).

  • Розгляньте наступну листівку.

в) Листівка до казки "Лисичка-сестричка і вовк-панібрат".

До якої казки ця ілюстрація? ("Лисичка-сестричка і вовк-панібрат ").

  • Якою зображена лисичка? (Хитрою).

  • Яким ви бачите вовка? (Дурненьким. Він терпить витівки хитрої ли­сиці).

3. Фонетична розминка.

  • Що просить сказати лікар, коли дивиться горло хворого? Дмухніть на кульбабку.

  • Погасіть свічку.

  • Як квакає жабка?

  • Як гарчить собака?

  • Як цокає годинник?

  • Як кличуть курчат?

Як фиркає кіт?

VI. Практичне орієнтування в книжці.

1. Книжка "Телесик" (К.: Веселка, 1995). Назву книжки закрити.

  • Діти, розгляньте малюнок на обкладинці книжки.

  • Чи здогадались ви, яка це казка?

  • Що допомогло вам?

  • Яким зображено Телесика?

  • Взяти книжку і дізнатись із першої сторінки:

  • її назву;

  • хто автор;

  • прізвище художника;

  • де видано книжку.

Ілюстрації до казки "Телесик", як і попередні, виконала Валентина Мель­ниченко.

2.Переказ казки за ілюстраціями.

Тепер за ілюстраціями до книжки спробуйте її переказати.

3. Розповідь учителя.

Валентина Григорівна Мельниченко виконала ілюстрації ще до таких відомих дитячих книжок: Михайла Стельмаха "У бобра добра багато", братів Грімм "' Червона шапочка" та до українських народних казок "Рукавичка", "Кривенька качечка" (К.: "Веселка") (книжки продемонструвати).

Її малюнки теплі, світлі, промовисті. На них ми бачимо мудрого і лагідного названого батька, відчайдушного і рішучого Котигорошка, самовіддану і кмітливу бідну дівчину.

  1. Словесне малювання до кінцівки казки "Ріпка".

Діти, розгляньте ілюстрації до казки "Ріпка". Кого з героїв казки ви впізнали?

  • Чим закінчилась казка?

  • Чи є на дошці ілюстрація до кінцівки цієї казки?

Спробуйте словами намалювати ілюстрацію до кінцівки казки "Ріпка".

- Які фарби вам будуть потрібні?

Фізкультхвилинка.

VII. Обговорення прочитаних творів (с. 59-60).

1. "Папір син природи", Павла Утевська.

Діти, про що ви дізнались із оповідання "Папір син природи"?

  • Від назви якої рослини виникло слово "папір"?

  • На чому писали люди у давнину?

  • На чому писали слов'яни?

  • Кого вважають винахідником паперу?

2. "Про книжку", Марія Пригара.

  • Чому скаржилась книжка Мар'яні?

  • Чи добре читала Мар'янка?

VIII. Читання і обговорення оповідання "Любіть книгу" (с. 60-61).

  1. Читання вчителем.

  2. Робота над розумінням учнями тексту.


  • Як ставився Василько до книжки?

  • Як він читав книжку?

  • Який сон йому приснився?

  • Чи добре було Василькові уві сні? До якої думки він прийшов після цього?

3. Читання твору учнями (парами).

Які слова виражають головну думку оповідання?

IX. Підсумок уроку.

. Бесіда.

  • Що нового ви дізнались на уроці?

  • Кого вважаємо співавторами книжки?

  • Як слід ставитись до книжок що ти порадиш своїм молодшим сестричці,

братикові, товаришеві?

То ж хай і у Вашій сім'ї буде так, як пише поетеса Наталка Поклад:

Книжка в тата,

Книжка в мами,

Книжка в мене, і в Світлани,

З книжкою малий Тарас
Книжковий вечір нині в нас.
2. Хвилини поезії(учні підготовлені попередньо).
1-ий учень. Як краплин у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листви на гіллі

Стільки книг на землі!

Є легкі і важкі.

На полицях, в столі

Наші друзі книжки.

Олександр Пархоменко

2-ий учень. В мене є книжок багато

І новенькі, і старі.

Я піду до школи з татом,

Всі книжки віддам сестрі,

Хай вона сама читає

Про Лисичку й Журавля,

Хай вона тепер узнає,

Як багато знаю я.

Платон Воронько

3. Робота над прислів'ями (с. 61). Складіть прислів'я. Поясніть їх зміст.

Книга міст у усе знати.

Книгу читай, світ знань.

Книгу читатирозуму набирай







УРОК 9. ЗИМА-БІЛОСНІЖКА

Мета. За допомогою художнього слова формувати вміння учнів бачити, відчува­ти красу природи. Розвивати вміння самостійно орієнтуватися у світі книжок. Виховувати любов і бережливе ставлення до природи рідного краю.

Обладнання. Книжкова виставка, збірник творів "Позакласне читання. 2", ілюс­трації, малюнки до теми "Зима", платівка "Пори року" П.І.Чайковського.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

1. Відгадування загадок і кросворда.

Група учнів (4 учні) загадує загадки до кросворда. Вчитель викликає учнів з класу для запису слів у клітинки кросворда.

Зима

1. — Доню! Доню! — кличе мати,

Швидше вийди-но із хати!

Дивина! Щезла стежка...

Де вона?

Зникла десь і огорожа ...

Сад на себе чом не схожий? Що за диво? Все село Білим пухом занесло...

Дива зовсім тут нема—

Де в село прийшла.. .{Зими).

  1. Без рук, без фарб вікна розмальовує. {Мороз).

Росте вона додолу головою

Росте вона холодною зимою.

А тільки сонечко засяє —

Вона заплаче й помирає {Бурулька).

4.1 не борошно, а білий,

І не вата, а м'який

Покриває гори-кручі,

Застилає землю вкрай,

Щоб був кращий урожай.

Що це буде? Відгадай. (Сніг).

Після першої загадки вчитель звертається до класу:

Зима прийшла і до нас сьогодні на урок. Доберіть слова.

Зима (яка?)....

  1. Скласти слово: ІГСН.

  2. Запис теми уроку на дошці.

  3. Вивчення скоромовки.

Ніс сміхунчик снігу міх—

Сміх розсипався на сніг.

4. Читання і слухання вірша "Телеграма".

Телеграма

Слухав Птах на дротах,

Як гуде телеграф.

Потім знявся, закричав:

  • Телеграму я прийняв!

  • Передав телеграф,

  • Щоб ховався кожен птах.

  • Бо із півночі сюди

  • Йдуть великі холоди.

Анатолій Качан

  • Що то був за птах на дротах?

  • III. Актуалізація опорних знань.

/. Перегляд ілюстрацій, малюнків до теми "Зими ", бесіди і учнями.

  • Придивіться до зимового пейзажу.

  • Перерахуйте кольори зими.

  • Який із них є головним кольором зими?

Учень (або вчитель) читає вірш Петра Сингаївського "Білі черевички у зими".

Білі черевички у зими

Вкрив дерева білими крильми

Морозець колючий, мов шипшина.

Білі черевички у зими,

Біла-біла в неї кожушина.

Білі сани, білогриві коні.

Білі рукавички пухові.

Білі щоки, а вуста червоні,

Мов розквітлі маки польові.

Петро Сингаївський

  • А які кольори, крім білого, є ще у зимовій природі?

  • Які поєднання барв у зимовому пейзажі вам подобаються найбільше?

А тепер уявіть себе художниками. Які фарби ви змішали б, щоб передати гру відтінків снігу?

2. Загадка.

1-ий учень. Ліг на землю вранці

Ковдрою пухнастою —

Виграє на сонці

Ниткою сріблястою. (Сніг).

3. Бесіда.

  • Якого кольору зимове небо у сонячний морозний день?

  • Чи змінюється його колір у похмурий день?

  • Якого кольору дерева?

  • Які дерева взимку зелені?

Чи зустрічаються яскраві кольори взимку? Де? (Ягоди горобини, калини, шипшини, пір 'ячко птахів).

А які зимові голоси? Сніг —... (рипить). Мороз —... (тріщить).

Хурделиця — ... (співає, виє, стогне, квилить, плаче, голосить, ридає). Дібрати близькі за значенням слова до слова "хурделиця". (Хуга, хуртеча, завія, заметіль, завірюха).

4. Слухання зимових мелодій "Пори року" П.І.Чайковського.

Зима (яка?) — (сувора, велична, холодна, казкова, зачарована, білосніжна). IV. Обговорення прочитаних творів. /. Робота з виставкою книг.

  • Взяти книжку, яка вам сподобалась.

  • Як називається ця книжка?

  • У ній один твір? Чи це збірка творів?

  • Чи написане прізвище автора на обкладинці?

  • Хто намалював ілюстрації до неї?

  • Де видана книжка?

2. Бесіда-роздум над прочитаним.

  • В якому вірші говориться про перший сніг?

  • Прочитати першу строфу вірша.

  • Прочитати останню строфу вірша.

  • Якими стали дні?

  • Як світить сонце?

  • З якого вірша ці слова?

Льодком тоненьким скована,

Спинилася ріка.

Повита тихим сном вона,

Весняних днів чека. ("Зима ", Валентин Бичко).

  • З яких творів ви дізнались про підготовку звірів і птахів до зими? ("Хто як до зими готується ", "Білка запасається на зиму ", "Як птахи готуються леті­ти у вирій ").

  • З яких творів ви дізнались про життя птахів і тварин взимку? ("Що дятел взимку їсть ", "Як заєць взимку живе ").

  • Як живеться птахам взимку?

  • Хто читав вірш Іванни Блажкевич "Взимку"?

  • Прочитати вірш "Взимку" в особах. (Читають підготовлені учні, с. 22-23).

  • Переказати першу частину оповідання "їдальня для итахіи".


  • Що сказав Микола Василькові?

  • Що вирішили зробити діти?

  • Що побачили хлопці повертаючись з лісу?

  • Які птахи не відлетіли у вирій, а зимують у нас?

Фізкультхвилипка.

Стати рівно! Руки в боки! Пострибаєм, як сороки. Як сороки-білобоки: Стрибу — стрибу, Скоки — скоки!

V. Читання та обговорення творів. /. Робота в групах.

Перша група. Вірш "Грудень" (с. 70-71). Завдання.

  • Прочитати вірш.

  • Знайти рядки, які пояснюють назву місяця грудня.

Друга група. Вірш "Ліпим бабу снігову" (с. 71). Завдання.

  • Прочитати вірш.

  • Придумати інший заголовок до вірша.

Третя група. Вірш "Січень" (с. 71-72). Завдання.

  • Прочитати вірш.

  • Знайти рядки, які пояснюють, для чого січень землю снігом укриває.


  1. Відповіді від груп. Оцінка роботи груп.

Читання вчителем оповідання Василя Скуратівського "Стрітення

  • З яких творів ви дізнались про підготовку звірів і птахів до зими? ("Хто як до зими готується ", "Білка запасається на зиму ", "Як птахи готуються леті­ти у вирій ").

  • З яких творів ви дізнались про життя птахів і тварин взимку? ("Що дятел взимку їсть ", "Як заєць взимку живе ").

  • Як живеться птахам взимку?

  • Хто читав вірш Іванни Блажкевич "Взимку"?

  • Прочитати вірш "Взимку" в особах. (Читають підготовлені учні, с. 22-23).

  • Переказати першу частину оповідання "їдальня для итахіи".


  • Що сказав Микола Василькові?

  • Що вирішили зробити діти?

  • Що побачили хлопці повертаючись з лісу?

  • Які птахи не відлетіли у вирій, а зимують у нас?

Фізкультхвилипка.

Стати рівно! Руки в боки! Пострибаєм, як сороки. Як сороки-білобоки: Стрибу — стрибу, Скоки — скоки!

V. Читання та обговорення творів. /. Робота в групах.

Перша група. Вірш "Грудень" (с. 70-71). Завдання.

  • Прочитати вірш.

  • Знайти рядки, які пояснюють назву місяця грудня.

Друга група. Вірш "Ліпим бабу снігову" (с. 71). Завдання.

  • Прочитати вірш.

  • Придумати інший заголовок до вірша.

Третя група. Вірш "Січень" (с. 71-72). Завдання.

  • Прочитати вірш.

  • Знайти рядки, які пояснюють, для чого січень землю снігом укриває.


  1. Відповіді від груп. Оцінка роботи груп.

  2. Читання вчителем оповідання Василя Скуратівського "Стрітення "

(с. 72-73).


Бесіда за змістом твору.

Коли святкують Стрітення?

Які пори року стрічаються 15 лютого?

Продовжити прислів'я:

Лютий дорогу підгриз кидай сани, бери ... (віз).

Чому в лютому слід думати про воза?

4. Казка "Чому Снігова Баба утекла" (с. 74-75).

а) Читання казки "Чому Снігова Баба утекла" (читає підготовлений учень).

б) Бесіда за змістом казки.

  • Чому з таким нетерпінням Снігова Баба чекала на весну?

  • Що заважало Хлівцю зрозуміти: "І що в тому лісі цікавого"?

в) Читання казки мовчки.

г) Переказування казки за планом (план записати на дошці чи на плакаті).

  • Чому Вітер так шаленів?

  • З ким зустрівся Хлівець поглядом?

  • Що йому заважало поговорити з Бабою?

  • Яку картину побачив Хлівець, коли прокинувся?

  • Яка радість охопила Снігову Бабу?

г) Словникова робота.

Пригорщі (стулені долоні), гомоніти (стиха розмовляти), зазирнуло (загляну­ло), обридло (надокучило).

д) Читання казки (парами).

е) Вибіркове читання.

Прочитати слова Хлівця, Снігової Баби та автора у розмові Хлівця із Сніго-ною Бабою.

є) Читання розмови в особах. 5. Складання приказки.

Сі- не ву-

hello_html_50fa50e8.png

  1. Народ скаже, як зав'яже (с. 75).

  2. Гра "Мозаїка".

Скласти зимові слова.

Слова: сніжинка, мороз, бурулька.

Картку зі словом розрізати на частини.

hello_html_mcc8e5b6.png

Автор
Дата добавления 18.10.2016
Раздел Начальные классы
Подраздел Конспекты
Просмотров85
Номер материала ДБ-272395
Получить свидетельство о публикации

Идёт приём заявок на международный конкурс по математике "Весенний марафон" для учеников 1-11 классов и дошкольников

Уникальность конкурса в преимуществах для учителей и учеников:

1. Задания подходят для учеников с любым уровнем знаний;
2. Бесплатные наградные документы для учителей;
3. Невероятно низкий орг.взнос - всего 38 рублей;
4. Публикация рейтинга классов по итогам конкурса;
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://urokimatematiki.ru


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ


"Инфоурок" приглашает всех педагогов и детей к участию в самой массовой интернет-олимпиаде «Весна 2017» с рекордно низкой оплатой за одного ученика - всего 45 рублей

В олимпиадах "Инфоурок" лучшие условия для учителей и учеников:

1. невероятно низкий размер орг.взноса — всего 58 рублей, из которых 13 рублей остаётся учителю на компенсацию расходов;
2. подходящие по сложности для большинства учеников задания;
3. призовой фонд 1.000.000 рублей для самых активных учителей;
4. официальные наградные документы для учителей бесплатно(от организатора - ООО "Инфоурок" - имеющего образовательную лицензию и свидетельство СМИ) - при участии от 10 учеников
5. бесплатный доступ ко всем видеоурокам проекта "Инфоурок";
6. легко подать заявку, не нужно отправлять ответы в бумажном виде;
7. родителям всех учеников - благодарственные письма от «Инфоурок».
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://infourok.ru/konkurs

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх