Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Литературно- музыкальная композиция по украинскому языку

Литературно- музыкальная композиция по украинскому языку



57 вебинаров для учителей на разные темы
ПЕРЕЙТИ к бесплатному просмотру
(заказ свидетельства о просмотре - только до 11 декабря)


  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:

Республиканский праздник

«Шевченковские чтения-2014»,

посвященного 200-летию со дня рождения Великого Кобзаря –

Тараса Григорьевича Шевченко

Конкурс методических разработок «Уроки Кобзаря»









Литературно-музыкальная композиция

Величне слово Кобзаря











Подготовила и провела учитель

МОБУ СОШ д.Золотоношка

Тесленко Елена Алексеевна





2014 г.



Величне слово Кобзаря



Мета: Закріпити та поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Т. Шевченка, в якому прослідковується мотив всеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові; прослідкувати, як у творах розкривається полум'яна любов автора до України; розвивати вміння виразно і вдумливо читати поезії автора, розвивати активний словник школяра, пам'ять, увагу, допитливість, спостережливість; сприяти корекції зв'язного мовлення та культури мови; формувати кругозір,світогляд учнів; виховувати почуття пошани, поваги, любові до творчості Т. Шевченка, рідного краю, народу; прищеплювати риси доброти, співчуття до простих, знедолених селян-кріпаків, людей, яких доля повела сумною стежкою життя.

Обладнання:пісні на слова Шевченко, відеофільм С.Бондарчука «Тарас Шевченко» (уривок, у головній ролі Сергій Бондарчук), мультимедійний проектор, презентація.


Оформлення: портрет Шевченко , рушники.




















Звучить музика (слайд 1 )


Учитель (за кадром)

Тарас Шевченко… Такий великий, що бути більшим не можна. Як Україна. Як світ. Ріс безрідним сиротою, а став найріднішим усім нам з покоління і в покоління. Був кріпаком, а заговорив і показав шлях до свободи. Жив в імперії сваволі, насильства й наруги, де на всіх язиках все мовчить, а кликав порвати кайдани і йти просто, щоб не було за собою і зерна неправди. Мордувався в тюрмі народів і був свідком зречення материнської мови, культури й історії, а залишався вірним ідеалам волі й братерства, горів очисним вогнем сумління і вражав своїм запитанням, як полум’ям сорому: хто ж ми, чиїх батьків, ким і за що закуті… Він безсмертний, як саме життя, тому став нашою долею і заповітом. І на сторожі правди, любові і честі стоїть його слово.


Виходять дівчата Танец під мелодію «Зацвіла в долині червона калина»


Звучить мелодія пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»- дівчата сідають, залється одна


Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуєм пам'ять Шевченка!

Слайд 2

Ведучий 2. (сидячи , до слова)А почалось все з того, що 25 лютого 1814 року у старій-престарій метричній книзі з’явився запис: «У жителя села Моринці Григорія Шевченка і дружини його Катерини народився син Тарас».

Вірш «В тім гаю у тій хатині»


Тарас.

В тім гаю,

У тій хатині у раю,

Я бачив пекло… Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи

І помолитись не дадуть.

Там матір добрую мою

Ще молодую у могилу

Нужда та праця положила

Там батько плачучи з дітьми

( А ми малі були і голі)

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині !… А ми

Розлізлися межи людьми.

Мов мишенята.



Звучить пісня «Така її доля.»


Учень. Життя нашого поета дивне. Слухаючи про нього, можна подумати, що це легенда. Воно почалося з любові матері та батька і радісного,незважаючи на кріпацький стан, дитинства.

Слайд 3

Учениця. У дитинстві Тараса було багато людей світлих, добрих, багатих на добро і тепло. І серед них чи не найдорожчі – дід Іван та Оксана Коваленко. До цієї дівчини він відчував ніжну приязнь, Оксана й Тарас ще маленькими дітьми вкупі гралися, а потім одне одного й покохали.


(Звучить мелодія пісні «Зацвіла в долині червона калина»)

Слайд 4


Інсценізація уривка з твору «Тарасові шляхи» О.Іваненко.


Тарас. Мені тринадцятий минало,

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало,

Неначе в Бога…

(Тарас сідає на край імпровізованої сцени.)

Як прийде Оксана, скажу: «Ти моя зіронька».

(З’являється дівчинка у вишитій сорочці, боса, на голові стрічка.)

Тарас(радіє). Ось іди, Оксаночко, сюди, щось тобі скажу.

Оксана. Ну, що?

Тарас. Та йди ближче.

Оксана. Та я й звідси почую.

Тарас. Знаєш, я кидаю дяка і йду в Лисянку.

Оксана. А чого? Не помирили?

Тарас. Ні, не те: буду там учитися на маляра.

Оксана. О? Так уже годі на кобзаря – підеш на маляра?

Тарас. Років за два буду маляром!

Оксана. А що це таке – маляр?

Тарас. Як що? Що схотів, те й намалював. Схотів – дерево, схотів – хату, а схотів – козака.

Оксана. Ти бач! Он воно що!

Тарас. Зароблю грошей – поставлю хату з віконницями. Віконниці розмалюю лілеями або барвінками, а на дверях… Ех! Козака змалюю на стіні! (Пауза.) Тебе змалюю та й дивитимусь на тебе.

Оксана.(підходить ближче, сідає). Таке вигадуєш! (Підсовується.) Біднийти, Тарасе, у тебе й сорочка не біла.

.Тарас. А ти знаєш оту пісню «Ой зійди, зійди, зіронько моя вечірняя.»?

Оксана.(тихенько). Ну, то й що?

Тарас. Зіронька – то це ти!

Оксана. Як це? Прирівняв! Чим же я до неї подібна?

Тарас. Гарна ти! Немає кращої за тебе. Ти у вінку – найкраща за всіх панянок у світі. А я тобі ще й чобітки справлю із срібними підківками.

Оксана. Срібними…

Тарас. І золотими дзвіночками в закаблуках.

Оксана. Ще ні в кого таких не було.

Тарас. А в тебе будуть.

Оксана. За що ж справимо?

Тарас. Одіб’ємось од злиднів. Тоді й усе буде. І по дзвіночках угадаю- ти йдеш.

Оксана. Я без тебе – нікуди.

Тарас. А як до пана покличуть?

Оксана. Не піду, хоч убий, не піду.

Тарас. І я не віддам тебе нікому.

Оксана. А коли що – рішу сокирою.

Тарас. А я втечу до тебе звідки завгодно.

Оксана. А як закують? Не діждуся – мій вінок до тебе припливе.

Тарас. Оксано, не кажи цього. Може, й річки туди не буде.

Оксана. Докотиться через гори, долини, байраки.



(Декламування поезії «Зоре моя вечірняя»). Слайд 5


Ведучий 1. Мріяв хлопчик побачити і далекі землі. Жадібно вбирало чуле до людських страждань Тарасове серце розповіді-легенди старого дідуся про героїчне і страдницьке минуле рідного краю, думи кобзарів. Майбутній поет відкривав собі світ. Підростав, і в ніжній душі починали бриніти струни майбутньої музи, яка готувала його до великого подвигу.


Слайд 6 Прогляд уривку з фільму «Тарас Шевченко»

Слайд 7 (Чути музику, Тарас виходить вперед зі словами):

Я – поет.

Я – Шевченко.

Є пісня у серці моєму,

Недоспівана пісня.

Що ляже у інші серця.

Що на гімн обернеться.

Стане рядками в поеми,

Що ніколи не згине.

Ніколи не дійде кінця…


Слайд 8 (Під мелодію пісні учень декламує поезію «Заповіт»).


Ведучий 2. Крутою, тернистою була його життєва дорога. Із 47 років життя лише 12 років на волі. До болю мало. Національний геній і в той же час земна людина, в серці якої жила любов до рідного народу.

Учениця: Доля готувала Тарасові все нові і нові випробування. Із хлопчика – кріпака виростає талановитий художник, великий український поет – борець за волю України. Ні царські тюрми, ні солдатчина, ні заслання в далеких степах Казахстану, не зломили його, не перемогли його віри в Україну в народ! Де він не був, завжди тужив за Україною. Ось послухайте, як ніжно і тужливо звучать його пісні і вірші.


Учениця 1.

Ти, як небо, став широкоплечо,

Над літами, що упали в грузь:

Віку двадцять першого предтечо,

Я до тебе одного молюсь.

Ці слова написав Дмитро Павличко, але під ними могли б поставити своє прізвище багато митців.


Учень 1. З далекої Буковини до Чернечої гори долинають слова Юрія Федьковича:

Спомянімож, пани-браття,

Святого ми нині

Не вмерлого, а живого, -

Бо слово не гине.


Учениця 2. Леся Українка у своїх поетичних рядках наголошувала на вірності поета батьківській землі і поневоленому люду:

Він перший за свою любов

Тяжкі дістав кайдани,

Але до скону їй служив

Без зради, без омани.

Усе знесла й перемогла

Його любові сила,

Того великого вогню

І смерть не погасила.


Учениця 3. Афанасьєв-Чужбинський в поезії «Шевченкові» писав:

Гарно твоя кобза грає, любий мій земляче,

Вона голосно співає, голосно і плаче.

І сопілкою голосить, бурею лютує,

І чогось у Бога просить, і чогось сумує,

Ні, не люди тебе вчили, мабуть, сама доля,

Степ, та небо, та могили, та широка воля.

Слайд 9

(Всі учасники виходять на сцену під мелодію пісні, четверо з них – з рушниками).


Ми чуємо тебе, Тарасе, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля…


ВЕДУЧИЙ. Минуло вже багато з дня народження славного сина України, але в багатьох українських родинах ви бачите прикрашений вишитим рушником портрет Кобзаря. Він - як член сім’ї , як найдорожча людина.

слайд 10


Учень:

У нашій хаті на стіні

Висить портрет у рамі

Він дуже рідний і мені,

І татові і мамі.

Він стереже і хату й нас,

Він знає наші болі.

Я добре знаю – це Тарас,

Що мучився в неволі.

Такий ріднесенький - дивись

Він мов говорить з нами,

Він на портреті мов живий,

Ось - ось і вийде з рами.

Ведуча: В день народження Т.Шевченка дорослі і діти йдуть до його

пам’ятника, щоб поставити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні, вшанувати великого Кобзаря.


Учень: Він був сином мужа, а став володарем у царстві духа. Він був кріпаком, а став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком, а вказав нові світи і вільні шляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в щастя для нього самого.


Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня линеш, рідне слово

Ти наше диво калинове.

Кохана материнська мово

Плекаймо в серці кожне

Прозоре диво калинове

Хай квітне червоно слово

В сім ї великій, вольній , новій.

Ведучий. І на оновленій землі, над ланами, широкими полями, вільними містами і селами як весняні води могутнього Дніпра лине вічно жива в народі слова великого Кобзаря.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, скрізь століття

І голос твій наш душі окриля.

Встав в новій красі скрізь лихоліття

Твоя, Тарасе, звільнена земля.

Пісня: «На високій дуже кручі…»






9




57 вебинаров для учителей на разные темы
ПЕРЕЙТИ к бесплатному просмотру
(заказ свидетельства о просмотре - только до 11 декабря)


Краткое описание документа:

Учитель (за кадром)

Тарас Шевченко… Такий великий, що бути більшим не можна. Як Україна. Як світ. Ріс безрідним сиротою, а став найріднішим усім нам з покоління і в покоління. Був кріпаком, а заговорив і показав шлях до свободи. Жив в імперії сваволі, насильства й наруги, де на всіх язиках все мовчить, а кликав порвати кайдани і йти просто, щоб не було за собою і зерна неправди. Мордувався в тюрмі народів і був свідком зречення материнської мови, культури й історії, а залишався вірним ідеалам волі й братерства, горів очисним вогнем сумління і вражав своїм запитанням, як полум’ям сорому: хто ж ми, чиїх батьків, ким і за що закуті… Він безсмертний, як саме життя, тому став нашою долею і заповітом. І на сторожі правди, любові і честі стоїть його слово.

 

Виходять дівчата Танец під мелодію «Зацвіла в долині червона калина»

Автор
Дата добавления 30.03.2015
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров181
Номер материала 466781
Получить свидетельство о публикации

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх