Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Другие методич. материалы / Літературознавчий аналіз поезії Т.Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати…»

Літературознавчий аналіз поезії Т.Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати…»


  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:


Донецька загальноосвітня школа I-III ступенів №88

Міністерства освіти і науки

Донецької Народної Республіки








Літературознавчий аналіз

поезії Т.Г. Шевченка «Садок вишневій коло хати…»











Симченко Т.І.,

учитель української мови та літератури

ДЗОШ I-IIIступенів № 88















Донецьк, 2015


Літературознавчий аналіз

поезії Т.Г. Шевченка «Садок вишневій коло хати…»



Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері веселять ждуть.


Сем’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.


Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тільки дівчата

Та соловейко не затих.


[Між 19 і 30 травня 1847

С.-Петербург]


  1. Шевченка називають народним поетом, бо він вболівав за народ, своїми творами закликав піднятися на боротьбу з гнобителями. Царський уряд боявся гнівних поетових рядків, тому заарештував Т.Шевченка. Але й в ув’язненні Шевченко написав цикл поезій «В казематі» (13 віршів). До цього циклу ввійшли різні за тематикою вірші: історичні, філософський, вірші-пісні, вірш-малюнок («Садок вишневий коло хати…»).

  2. Сприйняття твору. Виразне читання.

- Це спогад про Україну, дорогі серцю місця, де пройшли дитячі роки поета, і куди він завжди мріяв повернутися, і мрії про краще життя.

  1. У вірші незрозумілих слів немає.

Плугатар – той, хто оре землю плугом, орач.

  1. Строфи виділені автором, тому потреби в членуванні на окремі, логічно закінченні частини немає.

  2. У вірші зображено весну (бо гудуть хрущі, співають солов’ї). Це, напевно, травень (хрущі скупчуються лише в розквітлих садах).

Висновок: у вірші зображено весну, травень місяць (хоч у вірші немає слів весна, травень).



ПЕРША СТРОФА


  • Яка частина доби описана? (Вечір. Підтверджує це останній рядок «…а матері вечерять ждуть».)

Мікротема 1-ої строфи: «Вечоріє» або «Трударі повертаються з роботи». Перше слово вірша садок, а не сад. Звідки взятися великому в селянина-бідняка? Хати селянські теж були низькими, тісними, але їх старанно доглядали, білили за традицією не лише всередині, а й знадвору, щоб були чепурними, чистими.

  • Чому саме вишневий садок? Звичайно, у садках могли рости й інші дерева, але за часів Т.Г.Шевченка в Україні біля хаток саджали переважно вишні. Тому навіть на основі 1 рядка можна сказати, що описано Україну.

Вишневий садок – як символ рідної землі – неодноразово зустрічається і в народних піснях. Наприклад: Тече річка невеличка з вишневого саду…

Або: Копав, копав криниченьку у вишневому саду…та ін..

Образи, виведені в 1-й строфі: плугатарі, дівчата, матері, образ природи.


ДРУГА СТРОФА


Основний зміст, мікротема – «Вечеря».

У першій строфі зображено період, коли вечоріє, люди поспішають додому; у другій – усі зібралися, сім’я вечеряє. У природі теж відбулися зміни – з’являється вечірня зірка. (Це не пізній вечір, бо тоді було б багато зірок).

Чому вечеря відбувається не в хаті, а біля неї? Сім’я багатодітна, а в хаті тісно, тому виходили на свіже повітря.

Дочка вечерять подає…- це речення відбиває одну з найважливіших граней народної педагогіки – сімейний етикет, - за яким до столу першим сідав батько, найчастіше основний годувальник. Саме йому призначалася перша порція страви. Інші бралися їсти тільки тоді, коли почав це робити батько. Звичайно, до столу могла подати й мати, але якщо в сім’ї були дочки, то робила це найстарша. В цьому виявлялась повага до матері. Мати завжди лишалася незаперечним авторитетом для дітей, передавали їм свої знання, вміння, досвід, тобто научала.

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає…

Мати хотіла сказати щось дочці, але промовчала, зачарована співом солов’я. Можливо, згадала молодість, дитинство, чи просто не хотіла порушувати буденними розмовами урочистості вечора.

Висновок: Краса природи хвилює всіх, незалежно від віку, занять, досвіду.

Вона впливає на людину, робить настрій піднесеним, святковим.




ТРЕТЯ СТРОФА


Умовно назвемо «Сон» або «Після вечері». Показано завершальний етап добового циклу життя природи і людини: засинають маленькі дітки, мати, тихо навкруги.

Тут не викрито жорстоку кріпосницьку дійсність, не показано гнітючих умов праці на панщині, знущань. У творі описано картини такого щасливого родинного життя, про яке мріяв сам поет, якого не могло тоді бути.

Отже, цей вірш – не лише спогад про дорогі серцю місця, але і мрія: таким уявлялося Тарасу Григоровичу життя кожної селянської родини, у злагоді й добрі.

6.Текст поезії простий, тут немає образних висловів, всі слова вжиті у прямому значенні. Але завдяки додатковим відтінкам, яких набуває кожне з них у контексті, завдяки майстерності Шевченка «Садок вишневий коло хати…» - перлина світової поезії.








Автор
Дата добавления 16.10.2015
Раздел Украинский язык
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров1578
Номер материала ДВ-069063
Получить свидетельство о публикации

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх