Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Другие методич. материалы / Матеріал до заняття гуртка на тему "Тільки родина, як зірка єдина, твій порятунок, надійний причал"

Матеріал до заняття гуртка на тему "Тільки родина, як зірка єдина, твій порятунок, надійний причал"


  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:


ТІЛЬКИ РОДИНА, ЯК ЗІРКА ЄДИНА,

ТВІЙ ПОРЯТУНОК, НАДІЙНИЙ ПРИЧАЛ


МАТЕРІАЛ ДО ЗАНЯТТЯ ГУРТКА

Учитель.

Дорогі діти! Найдовша і найважча дорога – дорога в життя, у великий світ, який бере початок з материнського серця. Через усе життя протоптана босоногим дитинством та перша стежина, що озивається в пам’яті дзвоном чистих криниць, теплими та студеними росами, скрипом хвіртки, хатнім порогом, звивистою річкою, ставком за городом, обсадженим вербами. Усі стежки-дороги, пройдені в житті, всі думки, які линуть на тих стежках-дорогах, перетинаються з першою стежиною. А на ній – одвічний голос душі батьків, який думою-піснею озивається до сина-сокола, до донечки-зірочки. З надією, смутком і сподіваннями батьки завжди дарують своїй дитині в дорогу науку жити по-божому, вишитий рушник-оберіг, хліб-сіль та сорочку-вишиванку з червоними і синіми нитками. А собі залишають посаджені біля хати чорнобривці, щоб не загубився по усіх тих дорогах-стежках слід родоводу, щоб не потьмарився.


Готуючись до заняття гуртка, ви добирали легенди, вірші, пісні, готували танці, присвячені матері й батькові, бабусі й дідусеві, родині й родинній педагогіці, рідній хаті та пам’яті родоводу. І ось сьогодні ми, прослухавши та передивившись весь цей матеріал, повинні збагатити свою мову художніми засобами, які можна буде використати при написанні робіт, що увійдуть до альбому «Тільки родина, як зірка єдина, твій порятунок, надійний причал» у рамках проекту «Моя родина». Під час виступу учнів кожен з вас може робити для себе позначки, які потім допоможуть підвести підсумки заняття.

Я запрошую групу учнів, які до сьогоднішнього заняття добирали вірші.


Учні.

Ми зупинилися на чотирьох поезіях: Миколи Дзюби «Твоя родина», «Пісні про матір» Бориса Олійника, «Чорнобривці» Миколи Сингаївського, «Молитві за матір» Р. Завадовича.



Учитель.


Будь ласка, діти.

Учень.



М. Дзюба «Твоя родина»


Твоя родина – мамина пісня,

Вись тополина, квіточка пізня,

Сонячна днина, рідна дорога,

Молитва тиха, солодка мова,

Від зла і лиха – стрічка шовкова,

І вишиванка – хрестик росою,

Наука батька, як гостра зброя;

Різдво і Паска – священне диво.

І щира ласка – сестра вродлива,

Усмішка брата – стійка опора.

Калини шати побіля двору.

А як полинеш у світ роками,

Стіни покинеш із рушниками –

У новій хаті старі звичаї –

Прими, як матір, що світ тримає.



1. Пісня про матір. /За Борисом Олійником./



Учні. /Інсценізація Пісня про матір. Борис Олійник/


Посіяла людям
        літа свої літечка житом,
Прибрала планету,
        послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
        як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко -
        і тихо пішла за межу.
- Куди ж це ви, мамо?! -
        сполохано кинулись діти.
- Куди ви, бабусю? -
        онуки біжать до воріт.
- Та я недалечко...
        де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти...
        А ви вже без мене ростіть.
- Та як же без вас ми?..
        Та що ви намислили, мамо?
- А хто нас, бабусю,
        у сон поведе по казках?
- А я вам лишаю
        всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах,
        і золото на колосках.
- Не треба нам райдуг,
        не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
        нас чекали завжди край воріт!
Та ми ж переробим
        усю вашу вічну роботу, -
Лишайтесь, матусю.
        Навіки лишайтесь. Не йдіть.
Вона посміхнулась,
        красива і сива, як доля,
Змахнула рукою - злетіли увись рушники.
«Лишайтесь щасливі», -
        і стала замисленим полем,
На цілу планету,
        на всі покоління й віки.



Учень.


МОЛИТВА ЗА МАТІР


У мене найкраща на світі матуся,

За неї до тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком,

До тебе, небесна Ісусова ненько.


Благаю у Тебе дрібними словами

Опіки і ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні їй минали без смутку, без болю.


Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,

Щоб вивела діток у світ той, у люди,

Щоб ними раділа – пишалась усюди.


За це я складаю в молитві долоні

До тебе, Царице на сонячнім троні.

Молюся устами, молюся серденьком

До тебе, небесна Ісусова ненько.



Учениця.


Ми ще підготували танець на пісню, слова до якої написав Микола Сингаївський. «Чорнобривці».


02. Козловський Віталій «Чорнобривці»

/танець/



Учитель.


Багато повчальних історій складено про батька і матір, бабусю і дідуся, яких ви повинні поважати, цінувати кожен прожитий ними день, робити для них якомога більше добра. Ви не повинні ніколи лишати своїх батьків самотніми. Не забувайте, що всі ви станете батьками і своїм особистим прикладом в усьому маєте бути зразком для власних дітей. Послухаємо мудрі заповіти, які лишила нам народна педагогіка.


Учні. /Інсценізація легенди «Материнське серце». /


Автор.

- Є старовинна українська легенда «Материнське серце».


У матері був єдиний син – дорогий, ненаглядний. Душі в ньому мати не чула, по краплині збирала росу для вмивання, найтоншим шовком вишивала сорочки. Виріс син, ставний, гарний. Одружився з дівчиною предивної, небаченої краси. Привів молоду дружину в рідну хату. Не злюбила молода дружина свекруху, зненавиділа її. Боялася мати показатися невістці на очі, сиділа в сінях. А потім у сарай переселилась. Але й це не заспокоїло красуню.




Дружина.

- Коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей її серце

і спали на повільному вогні.



Автор.

- Не здригнулося серце в грудях сина, зачарувала його небачена краса

дружини.


Син.


  • Наказала мені дружина вбити вас, мамо, вийняти з грудей ваших

серце і спалити на повільному вогні. А не послухаю, піде від мене дружина. Не можу я жити без неї, не можу не послухатись.


Мати.


- Ну що ж, сину, роби так, як велить серце.


Автор.


- Пішов син з матір’ю в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище. Убив матір, вийняв з грудей серце. Поклав на жар. Спалахнув сучок, тріснув, полетіла жаринка, ударила в обличчя синові, обпекла, скрикнув син, закрив долонею обпечене обличчя. Стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному вогні, прошепотіло:


Серце.

- Синочку мій рідний, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось росте біля вогнища, приклади серце материнське… Потім у вогонь покладеш.


Автор.


Заридав син, схопив гаряче материнське серце в долоні, уклав його в розкраяні груди, облив гарячими сльозами. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його так гаряче й віддано, як рідна мати. І таким всесильним було бажання материнського серця бачити сина радісним і безтурботним, що ожило серце, закрилися розкраяні груди, підвелася мати і притисла кучеряву голову сина до грудей. Осоружною стала йому дружина – красуня, не міг він повернутися до неї. Не вернулася додому й мати. Пішли вони вдвох степами широкими, стали двома могилами високими.


Учень.


Така легенда, створена народною мудрістю. Немає любові, сильнішої за материнську, немає ніжності, ніжнішої за ласку і турботу материнську, немає тривоги, тривожнішої за безсонні ночі й незімкнуті очі материнські. Українська мудрість говорить: “Коли в серці синовому загориться іскра, в тисячу разів менша від факела материнської любові, то й тоді ця іскра буде все життя людське горіти незгасним полум’ям”.


Учитель.


Дякую, діти.


У невичерпному джерелі народної моралі нам треба черпати духовну енергію справжньої людяності, дружби і товариськості, справжнього братства вільних людей. Народ нещадно засуджує синівську невдячність і підносить благородство синівської любові й відданості. Ці мотиви звучать, наприклад, у легендах “Завжди розум навчить” та «Три покоління». Будь ласка, слово наступній групі учнів.


Учень.


Колись старих людей, які вже нічого робити не могли, спускали на лубках у провалля, щоб дарма хліб не їли. а один чоловік дуже любив свого батька й не виконавши жорстокого закону, заховав його в хліві та годував таємно. Через деякий час трапився недорід. Нічим людям сіяти. Старий побачив, що син чогось зажурився, розпитав про все й порадив зняти зі стріхи снопи, ще раз обмолотити їх і засіяти. Так син і вчинив. Зійшов у нього хліб найкращий, найбільша нива була засіяна. Всі люди допитуються, як він до того додумався.

Чоловік спочатку мовчав. тоді розповів, що батько так навчив. З того часу люди перестали старих на лубках вивозити, а шанували до самої смерті, бо вони мудрі, життям биті, завжди розуму навчать.


Учениця.

Ми всі запам’ятаймо таку істину: до рідних потрібно ставитись зі щирою любов’ю, повагою, чуйністю. Піклуйтеся про них, не завдавайте їм прикрощів, бережіть рідних – це найдорожче, що у нас є. Нехай наші бажання виходять із можливостей батьків.

Будь хорошою людиною – і ти забезпечиш щастя батькові й матері. Не допускай, щоб старість їхня була позначена горем. Нехай це буде метою усього твого життя.


/Інсценізація/

Автор.

Дуже давно жила сім’я з трьох поколінь. От якось батько наказує синові:


Батько.

- Приготуй завтра візка, бабусю повеземо.


Автор.

Повставали вони до схід сонця. Батько виніс свою стару матір, посадив на візок, покликав сина і вдвох повезли. Заплакала стара, але нічого не могла вдіяти.


Син. Куди ми веземо бабусю?


Батько.

  • До старого шахтного обвалу, бо яка від старості користь, якщо

тільки сидить та їсть, а робити вже нічого не може.


Автор.

Коли приїхали до шурфу, розвернув батько возика і тихенько пустив його разом з бабусею.


Син.

  • Що ви наробили, тату? Нащо і возика кинули? А коли прийде час,

на чому я вас повезу на звалище?


Автор.

Почув це батько і наче прокинувся, гірко заплакав і поліз до ями – витягати матір.


Учень.


Синівська вдячність… немає вищої радості для людини, яка відчуває наближення присмерку свого життя, ніж вдячність дітей за добро і благо, створене батьками в ім’я їхніх сина й дочки, добра і блага. І немає гіркішого й сумнішого почуття для батьківського й материнського серця, ніж відчувати, що син або дочка байдужі, безсердечні, що вони забули про все добре, зроблене для них матір’ю і батьком.



Учитель.

Я вам дуже вдячна, діти, займіть свої місця. Щоб ми всі були задіяні під час роботи, давайте розіб’ємося на команди. Першу групу учнів буде очолювати …, другу – …, третю – … . А щоб у нас все було офіційно, створемо журі у складі … .

Перший конкурс чисто організаційного плану. Ви повинні поділитися на команди /списки учасників є у капітанів/ і представити назву. Вам дається одна хвилина.


03 «Запорозький марш»


ВИСТУПИ КОМАНД


Учитель.

Просимо журі оголосити результати конкурсу.


ВИСТУП ЖУРІ


Учитель.

Команди за одну хвилину повинні згадати і записати якнайбільше художніх засобів.


Учитель.

Хто зачитує?


ВИСТУПИ КОМАНД


Учитель.

Просимо журі оголосити результати.



ВИСТУП ЖУРІ

Учитель.

Дати визначення певним художнім засобам і навести їх приклади, які можна використовувати при написанні робіт, що увійдуть до альбому «Тільки родина, як зірка єдина, твій порятунок, надійний причал» у рамках проекту «Моя родина».


Відповіді команд

І команда

гіпербола – перебільшення /говорить мати вустами неба і землі,словом сповила, на пальчиках мами виростали заводи і цілі країни, матусине свято вгамує всі болі й розлуки/;


- метаморфоза – перетворення /мати стала бджілкою, батько став міцним дубом/;

ІІ команда


епітет – художнє означення /світла матуся, велике серце, свята Берегиня, родинний спокій, зіркова матуся, ,


- уособлення – зображення предметів чи явищ як живих істот /материнські очі співали від радості, руки батька відпочивали від тяжкої праці, цілує промінь уста, руки ховають у затінок втому, стрепенеться серце матері/.


ІІІ команда


синекдоха – заміна частини цілим і цілого частиною /руки переробили усю роботу, бабуся перепекла весь хліб, сестричка перемила весь посуд/;


- порівняння – це коли предмет чи явище зіставляється з іншим / мати, як бджілка; сестричка, як сонечко, батько, як граніт; хліб, як доля; руки матері, наче два лебединих крила, матуся, як горлиця/.


Учитель.

Капітани! Вирішіть, хто відповідає?


ВИСТУПИ КОМАНД


Учитель.

Просимо журі оголосити результати.


ВИСТУП ЖУРІ


Учитель.

Дібрати якнайбільше синонімів і пестливих слів.


Учитель.

Капітани! Вирішіть, хто відповідає?


ВИСТУПИ КОМАНД


Учитель.

Просимо журі оголосити результати.


ВИСТУП ЖУРІ


Учитель.

На початку заняття гуртка я вас просила під час виступу однокласників робити нотатки. Хто з команд назбирав більше прикладів художніх засобів і з яких творів?


ВИСТУП КОМАНД


Учитель.

Просимо журі оголосити результати конкурсу.


ВИСТУП ЖУРІ

Учитель.

Ввести художні засоби в речення, об’єднавши їх однією темою.


1. «З усього в світі найдорожче – своя сім’я і власний рід”.

2. « Спасибі за шляхи життєві, тату!»

3. «Руки матері, очі матері, слово матері – у мені».



ВИСТУП КОМАНД


Учитель.

Просимо журі оголосити результати конкурсу і підвести підсумки.


ВИСТУП ЖУРІ

Нагородження команд

Учитель.

Щоб у всіх учасників був гарний настрій, у подарунок – танець


Учитель.

Дорогі діти. Я вас вітаю. На наступне заняття візьміть олівці , папір, фотокартки членів своєї родини. Ми будемо працювати над оформленням альбомів. До побачення.






ДОДАТОК:

І. Назви команд, девізи.


  1. КОМАНДА «КАЛИНА».


Девіз: «Як калина хизується красою, так і ми прагнемо краси».


  1. КОМАНДА «БЕРЕГИНЯ».

Капітан команди _________________.

Девіз: «Будемо оберігати та шанувати традиції свого роду».


  1. КОМАНДА «Родинонька».

Капітан команди _________________.

Девіз: «Ми дружні як одна родина».



Автор
Дата добавления 27.05.2016
Раздел Украинский язык
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров104
Номер материала ДБ-100256
Получить свидетельство о публикации

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх