Инфоурок / Другое / Другие методич. материалы / Конспект библиотечного урока для учащихся 8 классов

Конспект библиотечного урока для учащихся 8 классов

библиотека
материалов

Бібліотечний урок для учнів 8 класу

ТЕМА : Аналітико-синтетична переробка джерел інформації


МЕТА :

- Спираючись на раніше набуті знання, визначити особливості тексту як основного поняття науки про мову.

- Формувати вміння аналізувати текст.

- Відпрацювати прийоми інтелектуальної роботи з текстом.

- Розвивати навички складання бібліографічного опису , анотації та реферата

( оглядово)

- Виховувати навички спілкування у колективі, розвивати творчу уяву, естетичне сприйняття світу.


ОБЛАДНАННЯ:

Конверти із творчими завданнями для груп, навчальна презентація

ТИП УРОКУ :

Урок засвоєння та систематизації нових знань, відпрацювання навичок роботи з текстом як джерелом інформації

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І .Мотивація навчання

1. Оргмомент

2. Повідомлення теми уроку

3. Виконання завдання –дослідження.

Повідомлення вчителя

Відомий учений-філолог Л.Щерба створив фразу, яка стала крилатою:

ГЛОКА КУЗДРА ШТЕННО БУДЛАНУЛА БОКРА ТА КИДЛЯЧИТЬ БОКРЕНЯ.

На перший погляд це повна нісенітниця, зрозуміти значення кожного слова окремо неможливо, тобто слова самі по собі не несуть лексичного змісту. А якщо уявити, що перед нами звичайне речення, побудоване за правилами синтаксису. Тоді ми зможемо зробити його синтаксичний розбір. Спробуємо . Виявляється, це можливо: є головні та другорядні члени речення, пов”язані сурядним зв’язком.

А ось інший приклад. Змоделюємо фразу зі слів, що належать до значущих частин мови:

БЕЗБАРВНІ ЗЕЛЕНІ ІДЕЇ ЗАВЗЯТО СПЛЯТЬ.

Слова мають певне лексичне значення, речення побудоване за правилами синтаксису. Але знову воно не несе змістового навантаження. У чому справа? Як розібратися з цим

п а р а до к с о м ( думка, що різко суперечить тверезому глуздові)?

Ваші пропозиції ( мозковий штурм)

- для того, щоб речення або група речень несли змістове

навантаження, щоб люди розуміли один одного, необхідно

обовязково поєднувати у реченні лексичне, граматичне

значення слів із відповідною синтаксичною роллю, а саме

висловлювання повинно бути з в я з н и м. А для того,

щоб воно стало ще й з м і с т о в н и м, потрібне не одне, а

декілька речень. Разом вони складають таке лінгвістичне

поняття, як т е к с т.


ІІ. Сприйняття учнями навчального матеріалу


  1. Запис визначення поняття „текст” :

Текст – звязне висловлювання, що має певний зміст, який розгортається від речення до речення .

ТЕКСТ = тема + основна думка+звязність+ завершеність

ТЕКСТ = мікротеми --- тематичні речення--- тематичні слова

ТЕКСТ = ясність+ чіткість формулювання+доступність.

ІІІ.Реалізація мети уроку

1.Ми згадали все, що нам відомо про текст, тобто „ДАНЕ”, а сьогодні доповними ці відомості новими – знайдемо „НОВЕ”

Теоретичний матеріал для дослідження

ДАНЕ” – слово або словосполучення, що забезпечує міжфразовий звязок у тексті.

НОВЕ” – те, що містить додаткову інформацію у реченні.

Практичний блок

  1. Пригадайте з уроків української мови відомості про жанри і стилі текстів. Попрацюємо в групах Обєднаємося за дитячою лічилкою. «На золотому ґанку сиділи…»

1.Опис

2.Розповідь

3.Роздум

4.Розповідь+ роздум

Завдання – визначити тему , жанр, «дане» і «нове » у поданих текстах (див. додаток №1,2,3,4)

  1. Вправа «Діалог з автором» - працює весь клас

( за основу взято текст, що обєднує щойно проаналізовані уривки)

І етап:

  • Дати заголовок ( порівняти з авторським) – прогнозованість думок

  • Визначити основну думку(ідею) тексту

  • Знайти ключове речення, що її виражає.

  • Визначити мікротеми

ІІ етап:

  • Поставити питання автору , необхідні для розуміння прочитаного

Наприклад, Чому учитель вважав малюків щасливими?

Що означає для людини бачити ранкову зорю,комашку-

сонечко соловейка?

Чому назву оповідання подано у вигляді питального

речення? тощо

ІІІ етап:

  • Визначення поняття «контекст»

  • Конте́кст (від лат. contextus — «поєднання», «зв’язок») — завершений уривок писемного або усного мовлення (тексту), загальний зміст якого дозволяє уточнити значення окремих слів та речень, що входять до його складу…

  • Уточнення значення слів «пє росу», «тепла усмішка», «весела комашка у даному контексті

  • Переказ тексту «ланцюжком» .

  1. Робота із складання монографічного та аналітичного бібліографічного опису

Щойно ми прочитали та проаналізували оповідання Василя Сухомлинського «Які ж ви щасливі!». Даний твір був у вас роздрукований на окремих аркушах. А якщо ви схочете ще раз перечитати його, то треба звернутися до бібліотечного каталогу. А як же з ним працювати?

Давайте міркувати разом. Це оповідання може бути надруковане окремим виданням – звертайтеся до монографічного бібліографічного опису-бібліографічного опису однотомного видання або окремого тому багатотомного чи серійного видання (однієї книги)

Воно будується за схемою:

Автор

Заголовок

Місце видання

Видавництво

Кількість сторінок

Якщо оповідання вміщено у збірці,газеті чи журналі, то створюють аналітичний бібліографічний опис – опис частини документу(стаття, окреме оповідання тощо). Тоді схема опису буде виглядати таким чином:

Заголовок опису

Основний заголовок

Автор

Місце видання

Видавництво

Кількість сторінок


Розгляньте зразки бібліографічних карток і визначте тип опису.

Робота у групах , визначених попередньо – скласти бібліографічний опис поданих творів (статей)

  1. Визначення поняття анотація- (від лат. «зауваження») – коротка характеристика видання: рукопису, статті, книги. Вона визначає особливості та переваги даного твору, допомагає читачеві зорієнтуватися у виборі, дає відповідь на запитання «про що ця книга?»

Це короткий виклад змісту книги з її критичною оцінкою , бібліографічним покажчиком та відгуком про неї.

Анотації бувають довідкові- анотації складаються переважно для бібліографічних посібників пошуково-комунікативного призначення. Довідкові анотації максимально стислі, вони уточнюють тему документа, визначають його проблематику, характеризують форму і читацьке призначення. Крім того, вони можуть також подавати інформацію про територіальні й хронологічні межі змісту, якісь додаткові відомості про предмет твору – та рекомендаційні, що співвідноситься з відповідним видом бібліографії, характеризує зміст з врахуванням потреб цільової групи (напр. для молодшого шкільного віку)

Технологія складання анотації: під час складання анотації нам допоможуть:

  • обкладинка,титульний лист,вступна стаття,зміст, примітки

  • визначення ключових слів та цитат, складання плану.

УВАГА! Не забувайте, що анотація – це звязний текст!

Робота з анотаціями.

Поняття про реферат ( оглядово) – стислий виклад основної інформації першоджерела на основі її змістового пере опрацювання.

Схема складання реферату:

-бібліографічний опис

- текст: обєкт дослідження, мета роботи,спосіб дослідження, результати, область застосування результатів,висновки, додаткові матеріали.

Це наше перше знайомство із таким стислим видом подання інформації. Детально ви ознайомитеся із ним у 9 класі.

ІV. Закріплення

Перегляд слайд фільму за принципом дзеркала «заднього виду» - матеріал уроку подається для узагальнення у протилежному порядку.

Або метод незакінчених речень:


  1. Сьогодні ми дізналися про…

  2. Анотація – це…

  3. Бібліографічний опис – це…


V. Домашнє завдання. Скласти анотацію 2-3 книг своєї домашньої бібліотеки





















ДОДАТКИ

  1. Опис


Я поведу вас на берег ставка, і ви побачите, як сходить ранкова зоря. Ми сядемо в кущах, затамуємо подих і побачимо, як соловейко, прокинувшись, пє краплину роси. Прийдемо до схід сонця до великої гарбузової квітки й застукаємо там ледачого джмеля, що, переночувавши в квітці. Прокинувся й чистить крильця. Підемо напровесні до нагрітого сонцем стовбура й побачимо, як сонечко з-під кори виглядає й здивовано дивиться на сніг: що ж воно таке-жарко вже спати в ліжку, а надворі ще сніги лежать…

В.Сухомлинський

2. Розповідь


Сьогодні до школи вперше прийшли малюки.

Завтра їм починати навчання, а сьогодні їх привели матері, щоб

познайомити з учителем.

Матері пішли додому. Діти залишилися з учителем на зеленій

галявині , під високою липою.

Старий учитель Іван Пилипович сьогодні зустрічає десяте

Покоління своїх вихованців. Доведе оцих малюків до четвертого

класу, і сповниться сорок років його роботи в школі.


3.Роздум

-Діти, ви не бачили,як задовго до світанку сходить ранкова зоря? – запитав Іван Пилипович, і його лагідна усмішка викликала в малюків таку ж теплу усмішку.

- Ні, не бачили,- відповіли діти.

- А не бачили, як соловейко просу?

- Ні, не бачили…

- А як джміль чистить крильця – перед тим, як злетіти з квітки, в якій спав уночі?

- Не бачили…

Які ви щасливі, діти…- сказав Іван Пилипович.- Щасливі, бо вам є, що бачити. Щасливі, бо ви побачите багато прекрасного…

4.Розповідь+ Роздум

Вночі була хуртовина. Намело кучугури снігу. Рано-вранці до

школи йшло троє дітей. Скрізь на подвірях було видно людей.

Чоловіки, жінки й діти відкидали сніг лопатами, прокладали

доріжки.

Ось хата бабусі Марії. Живе одна-однісінька. Зупинилися діти

біля бабусиного подвіря . Нікого не видно .

  • Як же бабуся до колодязя йтиме? – сказав Юрко - Снігу скільки…

  • Давай протопчемо доріжку від хати до колодязя!- порадив Михайло.

Протоптали хлопці доріжки від хати до колодязя і від воріт до хати.

Спітнілі та втомлені діти пішли до школи. Вони думали : «Ось зараз бабуся Марія вийшла на подвіря , побачила доріжки.радіє бабуся Марія .Дякує нам. ..» Дітям було радісно тому, що думали про це.



Які ж ви щасливі !

Сьогодні до школи вперше прийшли малюки.

Завтра їм починати навчання, а сьогодні їх привели матері, щоб

познайомити з учителем.

Матері пішли додому. Діти залишилися з учителем на зеленій

галявині , під високою липою.

Старий учитель Іван Пилипович сьогодні зустрічає десяте

Покоління своїх вихованців. Доведе оцих малюків до четвертого

класу, і сповниться сорок років його роботи в школі.

Ласкаві, привітні очі дивляться в чорні, сірі, сині, блакитні очі своїх вихованців.

Діти усміхаються.

- Діти, ви не бачили,як задовго до світанку сходить ранкова зоря? – запитав Іван Пилипович, і його лагідна усмішка викликала в малюків таку ж теплу усмішку.

- Ні, не бачили,- відповіли діти.

- А не бачили, як соловейко просу?

- Ні, не бачили…

- А як джміль чистить крильця – перед тим, як злетіти з квітки, в якій спав уночі?

- Не бачили…

Які ви щасливі, діти…- сказав Іван Пилипович.- Щасливі, бо вам є, що бачити. Щасливі, бо ви побачите багато прекрасного.

Я поведу вас на берег ставка, і ви побачите, як сходить ранкова зоря. Ми сядемо в кущах, затамуємо подих і побачимо, як соловейко, прокинувшись, пє краплину роси. Прийдемо до схід сонця до великої гарбузової квітки й застукаємо там ледачого джмеля, що, переночувавши в квітці. Прокинувся й чистить крильця. Підемо напровесні до нагрітого сонцем стовбура й побачимо, як сонечко з-під кори виглядає й здивовано дивиться на сніг: що ж воно таке-жарко вже спати в ліжку, а надворі ще сніги лежать…

Ви щасливі. Діти,бо все це ви побачите…

В.Сухомлинський.






Література


1.Закон Украины о библиотеках

( Ведомости Верховного Совета Украины, 1995, N 7, ст.45 )

( В редакции Закона N 1561-III ( 1561-141561-14_ ) от 16.03.2000, ВВР, 2000, N 23, ст.177 )

( С изменениями, внесенными в соответствии с Законом N 2120-III ( 2120-142120-14_ ) от 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10 )


2.ж. «Шкільна бібліотека» №1,2009р;№19-20, 2005р.

3.http://profy.nplu.org/articles.php?lng=uk&pg=2247

4. http://www.bibliograf.ru/materials/news/2881/

5. ж. «Все для вчителя» №9, 2009р.





Краткое описание документа:

МЕТА:

- Спираючись на раніше набуті знання, визначити особливості тексту як основного поняття науки про мову.

- Формувати вміння аналізувати текст.

- Відпрацювати прийоми інтелектуальної роботи з текстом.

- Розвивати навички складання бібліографічного опису , анотації та реферата ( оглядово)

- Виховувати навички спілкування у колективі, розвивати творчу уяву, естетичне сприйняття світу.

ОБЛАДНАННЯ: Конверти із творчими завданнями для груп, навчальна презентація.

ТИП УРОКУ: Урок засвоєння та систематизації нових знань, відпрацювання навичок роботи з текстом як джерелом інформації

"ПЕРЕБІГ УРОКУ:

І .Мотивація навчання

1. Оргмомент

2. Повідомлення теми уроку

3. Виконання завдання –дослідження. Повідомлення вчителя Відомий учений-філолог Л.Щерба створив фразу, яка стала крилатою:

ГЛОКА КУЗДРА ШТЕННО БУДЛАНУЛА БОКРА ТА КИДЛЯЧИТЬ БОКРЕНЯ.

На перший погляд це повна нісенітниця, зрозуміти значення кожного слова окремо неможливо, тобто слова самі по собі не несуть лексичного змісту. А якщо уявити, що перед нами звичайне речення, побудоване за правилами синтаксису. Тоді ми зможемо зробити його синтаксичний розбір. Спробуємо . Виявляється, це можливо: є головні та другорядні члени речення, пов”язані сурядним зв’язком.

А ось інший приклад. Змоделюємо фразу зі слів, що належать до значущих частин мови:

БЕЗБАРВНІ ЗЕЛЕНІ ІДЕЇ ЗАВЗЯТО СПЛЯТЬ.

Слова мають певне лексичне значення, речення побудоване за правилами синтаксису. Але знову воно не несе змістового навантаження. У чому справа? Як розібратися з цим

п а р а до к с о м ( думка, що різко суперечить тверезому глуздові)?

Ваші пропозиції ( мозковий штурм)

- для того, щоб речення або група речень несли змістове навантаження, щоб люди розуміли один одного, необхідно обов’язково поєднувати у реченні лексичне, граматичне значення слів із відповідною синтаксичною роллю, а саме висловлювання повинно бути з в ‘ я з н и м. А для того, щоб воно стало ще й з м і с т о в н и м, потрібне не одне, а декілька речень. Разом вони складають таке лінгвістичне поняття, як т е к с т.

ІІ. Сприйняття учнями навчального матеріалу

1. Запис визначення поняття „текст” :

Текст – зв’язне висловлювання, що має певний зміст, який розгортається від речення до речення .

ТЕКСТ = тема + основна думка+зв’язність+ завершеність

ТЕКСТ = мікротеми --- тематичні речення--- тематичні слова

ТЕКСТ = ясність+ чіткість формулювання+доступність.

ІІІ.Реалізація мети уроку

1.Ми згадали все, що нам відомо про текст, тобто „ДАНЕ”, а сьогодні доповними ці відомості новими – знайдемо „НОВЕ”

Теоретичний матеріал для дослідження

„ДАНЕ” – слово або словосполучення, що забезпечує міжфразовий зв’язок у тексті.

„НОВЕ” – те, що містить додаткову інформацію у реченні.

Практичний блок

2. Пригадайте з уроків української мови відомості про жанри і стилі текстів. Попрацюємо в групах Об’єднаємося за дитячою лічилкою. «На золотому ґанку сиділи…»

1.Опис

2.Розповідь

3.Роздум

4.Розповідь+ роздум

Завдання – визначити тему , жанр, «дане» і «нове » у поданих текстах (див. додаток №1,2,3,4)

3. Вправа «Діалог з автором» - працює весь клас ( за основу взято текст, що об’єднує щойно проаналізовані уривки)

І етап:

- Дати заголовок ( порівняти з авторським) – прогнозованість думок

- Визначити основну думку(ідею) тексту

- Знайти ключове речення, що її виражає.

- Визначити мікротеми

ІІ етап:

- Поставити питання автору , необхідні для розуміння прочитаного

Наприклад, Чому учитель вважав малюків щасливими? Що означає для людини бачити ранкову зорю,комашку- сонечко соловейка? Чому назву оповідання подано у вигляді питального речення? тощо

ІІІ етап:

- Визначення поняття «контекст»

- Конте́кст (від лат. contextus — «поєднання», «зв’язок») — завершений уривок писемного або усного мовлення (тексту), загальний зміст якого дозволяє уточнити значення окремих слів та речень, що входять до його складу…

- Уточнення значення слів «п’є росу», «тепла усмішка», «весела комашка у даному контексті

- Переказ тексту «ланцюжком».

4. Робота із складання монографічного та аналітичного бібліографічного опису

Щойно ми прочитали та проаналізували оповідання Василя Сухомлинського «Які ж ви щасливі!». Даний твір був у вас роздрукований на окремих аркушах. А якщо ви схочете ще раз перечитати його, то треба звернутися до бібліотечного каталогу. А як же з ним працювати?

Давайте міркувати разом. Це оповідання може бути надруковане окремим виданням – звертайтеся до монографічного бібліографічного опису-бібліографічного опису однотомного видання або окремого тому багатотомного чи серійного видання (однієї книги)

Воно будується за схемою:

Автор

Заголовок

Місце видання

Видавництво

Кількість сторінок

Якщо оповідання вміщено у збірці,газеті чи журналі, то створюють аналітичний бібліографічний опис – опис частини документу(стаття, окреме оповідання тощо). Тоді схема опису буде виглядати таким чином:

Заголовок опису

Основний заголовок

Автор

Місце видання

Видавництво

Кількість сторінок

Розгляньте зразки бібліографічних карток і визначте тип опису. Робота у групах , визначених попередньо – скласти бібліографічний опис поданих творів (статей)

5. Визначення поняття анотація- (від лат. «зауваження») – коротка характеристика видання: рукопису, статті, книги. Вона визначає особливості та переваги даного твору, допомагає читачеві зорієнтуватися у виборі, дає відповідь на запитання «про що ця книга?»

Технологія складання анотації: під час складання анотації нам допоможуть:

- обкладинка,титульний лист,вступна стаття,зміст, примітки

- визначення ключових слів та цитат, складання плану.

УВАГА! Не забувайте, що анотація – це зв’язний текст!

Робота з анотаціями.

Поняття про реферат ( оглядово) – стислий виклад основної інформації першоджерела на основі її змістового пере опрацювання.

Схема складання реферату:

-бібліографічний опис

- текст: об’єкт дослідження, мета роботи,спосіб дослідження, результати, область застосування результатів,висновки, додаткові матеріали.

Це наше перше знайомство із таким стислим видом подання інформації. Детально ви ознайомитеся із ним у 9 класі.

ІV. Закріплення

Перегляд слайд фільму за принципом дзеркала «заднього виду» - матеріал уроку подається для узагальнення у протилежному порядку. Або метод незакінчених речень:

1. Сьогодні ми дізналися про…

2. Анотація – це…

3. Бібліографічний опис – це…

V. Домашнє завдання. Скласти анотацію 2-3 книг своєї домашньої бібліотеки

Общая информация

Номер материала: 11284081514

Похожие материалы