Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Конспект урока
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 26 апреля.

Подать заявку на курс
  • Украинский язык

Конспект урока

библиотека
материалов

hello_html_m3e0ce105.gifЧи не той то Хміль”, “За Сибіром сонце сходить”.

Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою.

Мета: навчальна: на прикладі програмових історичних пісень розкрити образи народних оборонців рідної землі, визначити провідні мотиви пісень, зробити їх ідейно-художній аналіз, з’ясувати роль цих образів для українців;

розвивальна: розвивати логічне мислення школярів, активізувати їх словник; формувати вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження, робити висновки;

виховна: виховувати гордість за свій рідний край, народ; прищеплювати інтерес до духовної культурної спадщини українців.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: ілюстративний матеріал про Б. Хмельницького, І. Кармалюка, аудіозапис пісень, тексти творів.


Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями:

- Яких ватажків-борців за справедливість і захисту інтересів народу ви знаєте? Чим ці герої запам’яталися вам?

- Дайте визначення пісні як літературному жанру і твору мистецтва. Назвіть різновиди пісень, наведіть приклади.

- Для чого народ складав пісні про своїх захисників?

- Які риси характеру притаманні народним героям?

- Про які історичні події згадується у піснях?


ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІV. Основний зміст уроку.

1. Опрацювання історичної пісні «Чи не той то Хміль?»

1. Виразне читання пісні або прослуховування її в аудіозапису.

2. Історична епоха, відтворена у пісні.

У ході Визвольної війни 1648–1654 рр. український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами, які були розгромлені в битвах під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями (тепер с. ПиляваСтаросинявського району Хмельницької області). У полон було взято командуючого польською армією гетьмана М. Потоцького і його помічника польського гетьмана М. Калиновського. Польські та українські пани в паніці тікали з України. У боротьбі проти гнобителів повстанці виявляли масовий героїзм, відстоюючи незалежність і свободу своєї вітчизни.

У цей час з’являється багато історичних пісень і дум про події 1648–1654 рр. Вони відбивають всенародний рух проти соціального і національного гніту шляхетської Польщі, оспівують народних героїв, походи і бої з ворогами. Головним героєм цих пісень є Богдан Хмельницький, оточений глибокою пошаною і любов’ю козацької маси і всього народу.

3. Історія написання твору.

Записано цю пісню в 50-х рр. ХІХ ст. в Галичині.

У бою під Жовтими Водами в травні 1648 р. українські війська під керівництвом Богдана Хмельницького здобули першу велику перемогу у Визвольній війні 1648–1654 рр., яка й оспівується в пісні.Золотий Брод, Золота Вода — поетичні назви урочища Жовті Води.

4. Тема: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.

5. Ідея: уславлення Б. Хмельницького — народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча (народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях).

6. Художні засоби:

Метафори: «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати».

Епітети: «Золота Вода», «хороша врода».

Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду,— Гей, не один лях лежить Головою у воду».

Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «...вражі ляхи».Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?».

7. Композиція.

Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.

Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води.

Кульмінація: перемога над ворогом.

Розв’язка: «Утікали вражі ляхи...».

8. Ідейно-художній аналіз пісні.

- Що вам відомо про Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, людину? Які твори про нього читали?

- Як слово «хміль» асоціюється з прізвищем Хмельницького? (Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Чи не той то хміль, Що по ниві грає?.. Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той Хмельницький)

- Якою в пісні відтворена боротьба козаків із ляхами? (Гей, не один лях лежить Головою в воду)

- Від чого застерігав народ Б. Хмельницького перед битвою? Чому? (Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води,— Їде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди)

- Про що свідчить впевненість українського ватажка у свої сили перед боєм? Як про це зазначено в пісні? (І гадки не маю — За собою великою По утру я знаю, Іще й орду татарськую За собой веду,— А все то, вражі ляхи, На вашу біду)

- Якими були наслідки битви українського козацтва з ляхами під керівництвом Б. Хмель-ницького? (Ой, втікали вражі ляхи — Погубили шуби... Гей, не один лях лежить, Вищиривши зуби!)

- Чому ляхи у творі названі вражими?

- Як у пісні описано становище ворога після його розгрому козацтвом? Чи співчуваєте ви їм? (Утікали вражі ляхи, Деякі повки,— Їли ляхів собаки І сірії вовки. Не по однім ляшку Заплакали діти. Не по однім ляшку Зосталась вдовиця)


2. Аналіз пісні «За сибіром сонце сходить».

1. Виразне читання пісні або прослуховування в аудіозапису.

2. Історична епоха, відтворена в пісні.

На рабське безправ’я, поневолення і визиск «своїми» і «чужими» панами український народ відповідав боротьбою, що нерідко виливалася в грізні антикріпосницькі повстання. Особливо пам’ятними були гайдамацькі повстання на Правобережжі і повстання опришниківу Галичині та на Буковині. Ці події відобразилися в усній народній творчості, зокрема і в історичних піснях. Серед них виділяється пісня про народного месника Олексу Довбуша, який обстоював інтереси селян.

Антикріпосницьке повстання селян у 1768 р. на Правобережній Україні відоме під назвою Коліївщини. Про ці події складено багато пісень, оповідань, легенд, зокрема про ватажків повстання — Максима Залізняка, Івана Гонту, Микиту Швачку, Івана Бондаренка.

У ХІХ ст. виступи селян проти поміщиків дедалі частішали; уже в першій його половині на Україні селянськими заворушеннями була охоплена значна кількість сіл Київської, Полтавської, Харківської та Подільської губерній. Особливо гострих форм селянський рух набув на Поділлі, де понад двадцять років (1812–1835) повстанські загони проти поміщиків очолював уславлений в піснях і переказах народний месник Устим Кармалюк.

3. Відомості про життя і діяльність І. Кармалюка (матеріал для вчителя).

Устим Якимович Кармалюк народився в 1787 р. в с. Головчинцях (тепер с. Кармалюкове Жмеринського району Вінницької обл.) в сім’ї селянина-кріпака. З дитячих літ зазнав кріпак панського гніту. Коли хлопець підріс, його забрали до панського двору. Молодий Кармалюк

був роботящим, але непокірним. За це 1812 р. поміщик Пигловськийвіддав його в солдати, але в наступному році він утік та разоміз іншими солдатами-втікачами організував повстанський загін і розпочав боротьбу проти поміщиків. У 1819 р. Кармалюка спіймали, за вироком військового суду покарали 500 шпіцрутенами й відправили у військову частину в Крим. По дорозі вони зіткнулися з повстанцями, які в 1814–1828 рр. займали значну частину Латинського, Летичівськогой Проскурівського повітів Подільської губернії. Повстанські загони Кармалюка нападали на поміщицькі маєтки, захоплене майно і гроші Кармалюк роздавав селянській бідноті. У повстанських загонах Кар-малюка налічувалося понад 20 тисяч селян.

Протягом 1817–1835 рр. Кармалюка чотири рази ловили, катували, засилали на каторжні роботи до Сибіру, але він мужньо зносив тортури, тікавіз тюрем і заслань (два рази втік аж із Тобольської губернії) і знову продовжував боротьбу.

У 1835р. Кармалюка вбив із засідки шляхтич Рутковський у Шляхових Кориченцях (тепер с. КориченціДеражнянського району Хмельницької обл.). Ім’я Кармалюка — невтомного, сміливого борця проти гнобителів — стало ще за його життя легендарним.Про нього складено велику кількість пісень, переказів, легенд, які передавались з уст в уста, з покоління в покоління. Т. Шевченко називав Кармалюка «славним лицарем», а М. Горький сказав, що його ім’я «навіки овіяне славою».

Світлий образ мужнього месника за народні кривди привертав до себе увагу видатних письменників, художників і композиторів. Про життя і боротьбу Кармалюка написали твори Марко Вовчок, М. Старицький, С. Васильченко, В. Кучер. А. Малишко та інші, про нього створено також кінофільм.

У період громадянської війни селяни Головчинців активно боролися проти інтервентів. 1920 р. білополяки спалили значну частину села. Зруйнували і хату месника. Односельці реставрували її. У середній школі створено меморіальний музей Устима Кармалюка. У селі також пам’ятник славному бунтареві.

Отже, Кармалюк — герой, захисник поневолених, вершитель їх справедливого суду над кріпосниками. Всі симпатії народу на боці Кармалюка, який закликає до розправи над панами.

4. Тема: розповідь про Устима Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду від «владик»:

5. Ідея: возвеличення прагнення народного месника боротися за волю, справедливість; надавати допомогу тим, хто її потребує ( «З багатого хоч я й візьму — Убогому даю. Отак

гроші поділивши, Я гріхів не маю»).

6. Художні засоби:

Метафори: «сонце сходить», «прийшла туга до серденька».

Епітети: «славні хлопці», «хороші хлопці», «світ великий і розкішний».

Повтори: «дзвони дзвонять», «нехай...», «світ великий», «при дорозі подорожньою».

Риторичні оклики: «Ви на мене Кармалюка, Всю надію майте!», «Як не має він грошей — Треба йому дати!», «А здорові, хлопці!», «Благослови, отче!», «Нехай мене, Кармалюка, В світі споминають!».

Порівняння: «А мене, Кармалюка, Як звірюку гонять!»

Риторичні запитання: «Зібрав собі славних хлопців,— Що ж кому до того?», «Прийшла туга до серденька, Як у світі жити?».

7. Композиція.

У пісні розповідається про історичну особу, а саме Кармалюка, який організував повстанські загони і боровся проти панів на Поділлі у 1813–1835 рр. Тут відтворені конкретні історичні події першої половини ХІХ ст.

Експозиція: повернення У. Кармалюка із Сибіру.

Зав’язка: продовження народним месником діяльності на благо знедолених.

Кульмінація: неможливість Устима жити з родиною.

Розв’язка: переслідування і засудження героя владою.

Даний твір побудований у формі розповіді самого героя, що надає пісні глибокого ліризму, задушевності.

8. Опрацювання ідейно-художнього змісту твору.

- Як ви думаєте, чому Кармалюк перебував у Сибіру?

- Чи був Кармалюк взірцем для своїх побратимів? Відповідь обґрунтуйте.

- Як жив месник після повернення із Сибіру?

- Прокоментуйте рядки з твору: Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі.Про що вони свідчать?

- Чому Устим вважає, що його родина живе в муках?

- Який шлях боротьби з гнобителями обирає захисник народу? Чи допоможе він простому люду влаштувати їх життя?

- Як злочинці розпоряджалися награбованим?

- У яких умовах живе Кармалюк-злочинець? З чим це пов’язано?

- Діяльність кого і за що засуджується в пісні?

- Чи згодні ви, що Кармалюк — розбійник? Відповідь аргументуйте.

- Як пояснює герой свою безгрішність?

- Чому Устим журиться?

- З чим пов’язано те, що Кармалюк не може жити зі своєю родиною? (Пішов би я до дітей — Красу мою знають: А би тільки показався, То зараз впіймають)

- Як у пісні говориться про неможливість героя повноцінно жити, а не існувати? (А так треба стерегтися, Треба в лісі жити. Хоч, здається, світ великий Ніде ся подіти!)

- За що будуть «в світі споминати» Кармалюка?

- Чи вартий він на вдячність народу? Відповідь обґрунтуйте.

9. Інформаційне ґроно до образу народного месника.


Отже, у пісні «За Сибіром сонце сходить» розповідається про повернення Кармалюка із Сибіру і його боротьбу проти експлуататорів. З ім’ям свого ватажка трудящі маси того часу зв’язували болі свої і радощі, сподівання і надії («Ви на мене, Кармалюка, всю надію майте»).

Вони виявляють до Кармалюка як народного месника велику пошану і любов, оспівують і прославляють його у своїх піснях. У народній творчості Кармалюк виступає незвичайним красенем і могутнім богатирем.

Кармалюк не лише мститься панам за кривди, а й прагне соціальної справедливості, він роздає бідним усе те, що забирає у поміщиків та багатіїв. Він ставить громадські, народні справи вище від особистих. Людське лихо і убозтво та гаряче бажання запобігти йому змусило Кармалюка покинути дружину, дітей і стати борцем проти кріпацтва:Маю жінку, маю діти,Та я їх не бачу.Як згадаю про їх муку —Сам гірко плачу!

Трудящі маси селянства ненавиділи панщину, тяжкі повинності та непосильні податки і з гнівом протиставляли свою убогість розкошам багатіїв. У пісні підкреслюється, що Кармалюк боровся проти гнобителів не один, а разом з вірними йому людьми, бойовими друзями, яких він називає «славними хлопцями». Боротьбу проти панства, яку самовіддано веде Кармалюк, народ схвалює як справедливу і священну справу.

Звичайно, Устим Кармалюк не був і не міг бути в тодішніх умовах свідомим революціонером, який би піднісся до боротьби проти царизму, до політичних вимог, щодо зміни державних порядків. Тому очолений ним рух селянства мав стихійний, неорганізований характер. А робітничий клас тоді ще не був цілком сформований і не міг внести в селянський рух елементи організованості і політичної свідомості.

Не дійшовши до розуміння справжніх шляхів боротьби із соціальним злом, нерівністю, народний месник обмежувався вимогою справедливого розподілу майна і грошей, відібраних у багатіїв, між бідними людьми. Ясна річ, що вибраний Кармалюком шлях боротьби за соціальну нерівність був нереальним, не міг принести перемоги, але в той же час він мав прогресивний характер.


V. Підсумок уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Підручник, с. 27-36.

Ідейно-художній аналіз пісень (письмово): І ряд – “Ой не ходи, Грицю…”; ІІ ряд – “Засвіт встали козаченьки; ІІІ ряд – “Віють вітри, віють буйні”.

*** Маруся Чурай – міф чи реальність?» (дібрати інформацію про життя і творчість).


Краткое описание документа:

Конспект уроку розкриває особливості створення історичних пісень, які підтримували бойовий дух, прагнення до волі, віру у незламність героїв.У ході Визвольної війни 1648–1654 рр. український народ здобув ряд блискучих перемог над польсько-шляхетськими військами, які були розгромлені в битвах під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями  (тепер с. ПиляваСтаросинявського району Хмельницької області). У полон було взято командуючого польською армією гетьмана М. Потоцького і його помічника польського гетьмана М. Калиновського. Польські та українські пани в паніці тікали з України. У боротьбі проти гнобителів повстанці виявляли масовий героїзм, відстоюючи незалежність і свободу своєї вітчизни. У цей час з’являється багато історичних пісень і дум про події 1648–1654 рр. Вони відбивають всенародний рух проти соціального і національного гніту шляхетської Польщі, оспівують народних героїв, походи і бої з ворогами. Головним героєм цих пісень є Богдан Хмельницький, оточений глибокою пошаною і любов’ю козацької маси і всього народу.
Автор
Дата добавления 10.09.2014
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров857
Номер материала 174687091012
Получить свидетельство о публикации

"Инфоурок" приглашает всех педагогов и детей к участию в самой массовой интернет-олимпиаде «Весна 2017» с рекордно низкой оплатой за одного ученика - всего 45 рублей

В олимпиадах "Инфоурок" лучшие условия для учителей и учеников:

1. невероятно низкий размер орг.взноса — всего 58 рублей, из которых 13 рублей остаётся учителю на компенсацию расходов;
2. подходящие по сложности для большинства учеников задания;
3. призовой фонд 1.000.000 рублей для самых активных учителей;
4. официальные наградные документы для учителей бесплатно(от организатора - ООО "Инфоурок" - имеющего образовательную лицензию и свидетельство СМИ) - при участии от 10 учеников
5. бесплатный доступ ко всем видеоурокам проекта "Инфоурок";
6. легко подать заявку, не нужно отправлять ответы в бумажном виде;
7. родителям всех учеников - благодарственные письма от «Инфоурок».
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://infourok.ru/konkurs


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ


Идёт приём заявок на международный конкурс по математике "Весенний марафон" для учеников 1-11 классов и дошкольников

Уникальность конкурса в преимуществах для учителей и учеников:

1. Задания подходят для учеников с любым уровнем знаний;
2. Бесплатные наградные документы для учителей;
3. Невероятно низкий орг.взнос - всего 38 рублей;
4. Публикация рейтинга классов по итогам конкурса;
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://urokimatematiki.ru

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх