Инфоурок / Начальные классы / Другие методич. материалы / Специфіка побудови нетрадиційних уроків та уроків з інтегрованим змістом у початковій школі
Обращаем Ваше внимание: Министерство образования и науки рекомендует в 2017/2018 учебном году включать в программы образовательные события, приуроченные к году экологии (2017 год объявлен годом экологии в Российской Федерации).

Учителям 1-11 классов и воспитателям рекомендуем принять участие в Международном конкурсе «Я люблю природу», приуроченном к году экологии. Все ученики будут награждены красочными наградными материалами, а учителя получат бесплатные свидетельства о подготовке участников и призёров международного конкурса.

СЕГОДНЯ (15 ДЕКАБРЯ) ПОСЛЕДНИЙ ДЕНЬ ПРИЁМА ЗАЯВОК!

Конкурс "Я люблю природу"

Специфіка побудови нетрадиційних уроків та уроків з інтегрованим змістом у початковій школі



Московские документы для аттестации!

124 курса профессиональной переподготовки от 4 795 руб.
274 курса повышения квалификации от 1 225 руб.

Для выбора курса воспользуйтесь поиском на сайте KURSY.ORG


Вы получите официальный Диплом или Удостоверение установленного образца в соответствии с требованиями государства (образовательная Лицензия № 038767 выдана ООО "Столичный учебный центр" Департаментом образования города МОСКВА).

ДИПЛОМ от Столичного учебного центра: KURSY.ORG


библиотека
материалов

Специфіка побудови нетрадиційних уроків та уроків з інтегрованим змістом у початковій школі

Етап початкового навчання є перехідним від звичного способу життєдіяльності в період дошкільного дитинства до способу, який домінує в режимі життєдіяльності молодшого, а потім і стар­шого підліткового віку.

Вихов­ний процес у дошкільній установі є органічно нерозривним із загальною життєдіяльністю дитини і переважно має інтегрований зміст. Відомо, що навчання у школі бу­дується на предметній основі, хоча в навчанні першокласників-шестиліток є чимало спільного з виховним процесом дошкільнят: широке використання завдань в ігровій формі, застосування яскравого унаочнення, виготовлення саморобок, використання за­гадок, прислів’їв, віршованих творів тощо.

Соціальні, виховні та дидактичні завдання, вікові особливості детермінують необхідність постійного вдосконалення методичної системи початкової школи.

Зокрема, треба посилити, технологічність навчан­ня. Підтверджує цю позицію і точка зору Д.Б.Ельконін: «В дійсності сьогодні необхідно не просто вдосконалювати зміст, форми, методи і засоби шкільного навчання, а потрібна докорінна зміна са­мої шкільної технології... саме технології, а не техніки, розуміючи під першою внутрішню ор­ганізацію програмового навчального матеріалу, який підлягає засвоєнню, принципів та способів побудови процесу опанування цього матеріалу" .

Зазначеним вимогам відповідає використання нетрадиційних уроків та уроків з інтегрованим змістом. Реалізація таких уроків дає змогу, не знижуючи програмових вимог, зробити навчально-виховний процес захоплюючим, цікавим для молодших школярів, оптимізувати його за рахунок переструктурування змісту на­вчання і практичної зміни традиційної форми навчання — уроку в нетрадиційну. Специфіка інтегрованого навчан­ня створює сприятливі умови для вияву творчості вчителя. Вона забезпечує певну свободу вибору теми, змісту, засобів, що використовуються в навчанні мо­лодших школярів.

Слід зазначити, що в практичну діяльність навчально-виховного процесу зазвичай втілюються лише окремі елементи нетрадиційних та інтегрованих уроків.

Метою нашого дослідження є вивчення можливостей та переваг використання нетрадиційних уроків та уроків з інтегрованим змістом у початковій школі.

Нетрадиційний або нестандартний урок може бути оригінальним, нестандартним за своїм змістом навчання, а також за методами навчання, і навіть за рахунок того, як учитель конструює навчально-виховний процес, ким є він у цьому процесі і ким є учень.

О.Я.Митник та В.І.Шпак вважають, що нестандартність сучасного уроку народжується: по-перше, з нестандартної педагогічній теорії; по-друге, із вдумливого самоаналізу діяльності вчителя, а ще – із психологічного передбачення перебігу тих процесів, які відбуваються на уроці. А точніше – з відсутності штампів у педагогічній теорії.

Основа побудови нестандартного уроку – за словами авторів статті «Народження нестандартного уроку» полягає у пошуку співробітництва, співдружності у гуманістичних взаємовідносинах [2]. Адже сьогодні є актуальним «пробудження» прагнення кожного учасника навчально-виховного процесу – і дорослого, і дитини – до спільної організації шкільного життя, розвитку відповідальності за себе, за свої дії, своє життя.

Співпраця в підсистемах: «особистість учителя - клас», «особистість учителя – особистість учня», «особистість учня – особистість учня», «особистість учня - клас» - являється сутністю дидактичної взаємодії.

В усіх цих підсистемах постійно і незмінно присутня друга: весь час відбувається взаємодія вчителя й учня як двох особистостей. Зміст і структура діяльності учня і вчителя, спрямованість на досягнення мети, характер реалізації завдань на уроці вже достатньо розроблені в наукових працях І.Лернера, М.Скаткіна, В.Онищука, В.Бондаря. Ви­ходячи з того, елементарною моделлю дидак­тичної взаємодії на уроці є метод навчання, ці вчені своєрідно підходять до класифікації методів навчання. Як відомо, сьогодні налічується шість та­ких підходів: за метою навчання, за характером дидактичної взаємодії, за етапами засвоєння знань, умінь і навичок на уроці, за ланками засвоєння знань і множинний підхід (подвійний та три­мірний).

Ми беремо за основу тримірний підхід до кла­сифікації методів навчання В.І.Бондаря. Позитивним моментом даного підходу є практично необмежена можливість комбінувати ме­тоди навчання. Розглядаю­чи реалізацію певного методу чи групи методів на уроці як факт дидактичної взаємодії в зазначених виїде підсистемах, помічаємо, що поза увагою ба­гатьох дослідників (навіть І.Лернера і Н.Тализіної) проходить характер взаємодії мотиваційних сфер учителя й учня.

Творчі педагоги постійно вдосконалюють методику проведення класичного (традиційного) уроку, в результаті чого у навчальний процес впроваджуються нестандартні уроки. Нестандартний (нетрадиційний) урок – це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Головна мета таких запровадження таких уроків – зацікавити дітей навчальною працею й утримати цей інтерес. Зазначимо, що думки з приводу застосування нетрадиційних уроків у шкільній практиці є неоднозначними. Одні вбачають них прогрес педагогічної думки, важливий шлях демократизації школи; інші - небезпечне порушення педагогічних принципів, «відступом педагогів під натиском лінивих учнів, які не хочуть і не вміють серйозно трудитися» [1].

Аналіз педагогічної літератури, практичного досвіду дав змогу виокремити кілька десятків різних типів нетрадиційних уроків: уроки – ділові ігри, уроки – прес-конференції, уроки-екскурсії, між предметні уроки, уроки-ігри «Поле чудес», уроки «Слідство ведуть знавці», театралізовані уроки тощо.

Особливість сучасної науки — інтеграція знань про розвиток навколишнього світу і суспільства. У дітей досить рано з’являєть­ся свій «образ світу». Попри його недосконалість, він має істотну характеристику - цілісність сприймання навколишнього. Із всту­пом до школи ця цілісність руйнується через кордони між ок­ремими предметами. В результаті знання, які здобувають діти, мало пов’язані між собою. Деякі вчителі застосовують на своїх уроках міжпредметні зв’язки, але це має епізодичний харак­тер. Якісно новий рівень синтезу знань - інтегровані предме­ти, інтегровані курси, які об’єднують навколо певного понят­тя чи теми різнорідні знання. Синтез цих знань допомагає по­казати об’єкт з різних боків, розкрити взаємозв’язок явищ, інтенсивно формувати аналіз, порівняння, узагальнення. Особливо це важливо для формування світоглядних, людинознавчих еко­логічних, комунікативних умінь, понять. Інтеграція навчання може бути засобом зменшення, тижне­вого навантаження в умовах п’ятиденного навчального тижня. Початкова школа має успішний досвід запровадження інтегро­ваних курсів «Художня праця», «Ознайомлення з навколишнім», «Рідний край», «Музика і рух», «Народознавство». На часі апробація в масовому досвіді інтегрованих курсів «Грамота» («Мате­матика». «Мова». «Ознайомлення з навколишнім»), «Художня культура», «Валеологія», «Розвиток пізнавальних здібностей» тощо. У зарубіжних школах (США, Англія) в інтегровані курси найчастіше об'єднують знання про живу і неживу природу, про­блеми техніки, охорони й зміцнення здоров’я людей.

Один із напрямів методичного оновлення уроків у початкових класах – проведення їх на основі інтеграції навчального матеріалу з кількох предметів, об’єднаних навколо однієї теми. Цей підхід сприяє інформаційному збагаченню сприй­мання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення ціка­вого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь яви­ще, поняття, досягти цілісності знань.

Деякі методисти схильні вважати, що інтеграція— зовсім не нове явище у вітчиз­няній початковій школі, адже ще К.Д.Ушинському шляхом інтеграції письма і читання вдалося створити синтетичний метод навчання грамоти.

Інтеграція лежала і в основі комплексних програм, які скла­дались у 20-х роках. Побудовані на основі широкої міжпредметної інтеграції, вони, на жаль, виявилися непродуктивними для навчання і розвитку учнів, бо не давали їм систематич­них, ґрунтовних знань і вмінь [4].

Блискучим прикладом проведення інтегрованих уроків був досвід В.О.Сухомлинського, його «уроки мислення в природі»; які він проводив у Павлиській школі для 6-річних учнів. Це, на наш погляд, — інтеграція основних видів пізнавальної діяль­ності (спостереження, мислення, мовлення) з метою навчан­ня, виховання і розвитку дітей 6 — 7 років. У наш час ідея інтег­рації змісту і форм навчання приваблює багатьох учених і вчи­телів-практиків.

Звичайно, предметна система не порушує логіки кожної конкретної науки і забезпечує певну систему знань, але не формує в учнів цілісного світосприйняття.

Інтегрований підхід у навчанні сприяє розширенню соціально-пізнавального досвіду учнів у руслі поставлених учителем конкретних навчально-виховних завдань, інтенсивному розвитку молодших школярів в аспекті вибраної тематики; формуванню інтересу до подій і явищ дійсності, вихованню особистості, розвиває загально-навчальні навички дітей. Однак інформативність і привабливість змісту навчального матеріалу самі со­бою не забезпечують ефективності його засвоєння і розвитку окремих сторін особистості молодшого шко­ляра. Для цього необхідний такий же детальний відбір засобів засвоєння та прийомів навчальної роботи.

Запорука дійовості й реалізації нетрадиційних та інтегрованих уроків у навчанні — це дотримання таких положень:

- розуміння вчителями сутності розвивально-виховних можливостей таких уроків;

- відповідність тематики змісту й засобів реалізації нетрадиційних та інтегрованих уроків до організації навчан­ня навчально-виховним завданням, меті діяльності вчителя в даному класі;

- достатня тривалість кожного блоку навчання на інтегративній основі з метою закріплення набутих знань та умінь;

- багаторазове повторення набутих понять і умінь за допомогою виконання різноманітних за­вдань інтегрованого блоку навчання;

- своєчасна і доречна зміна інтегрованих блоків навчання відповідно до визначеної тематики.

При цьому, слід завжди пам’ятати, що навчання має за мету:

- формування цілісних уявлень про різні явища навколишньої дійсності, світогляду школярів;

- оволодіння знаннями в галузі математики й рідної мови, необхідними для подальшого система­тичного навчання, навичками свідомого правильно­го читання, письма;

- формування інтелектуальних умінь і навичок, навчальних пізнавальних інтересів і властивостей особистості.

Навчально-виховна система початкового навчання поєднує процеси навчального пізнання й діяльності ди­тини. Інтегровані уроки та уроки нетрадиційного характеру як раз дає змогу врахо­вувати цю особливість початкового етапу навчання за допомогою вибору відповідної тематики, добору змісто­вого матеріалу, способів і засобів оволодіння ним.

Застосування нетрадиційних та інтегрованих уроків у навчанні сприяє розширенню соціально-пізнавального досвіду учнів у руслі поставлених учителем конкретних навчально-виховних завдань, інтенсивному розвитку молодших школярів в аспекті вибраної тематики; формуванню інтересу до подій і явищ дійсності, вихованню особистості, розвиває загально-навчальні навички дітей.

Таким чином відбувається узгодження з цілісним сприй­няттям світу, характерним для дітей цього віку, і є оптимальним для використання краєзнавчого по­тенціалу у вихованні молодших школярів.

Підсумовуючи, наголосимо, що нетрадиційні уроки та уроки з інтегрованих змістом дають відчутні результати в розвитку пізнавальних здібностей мо­лодших школярів, формують здатність володіти своїм тілом, усвідомлювати значення самовиховання. Таким чином, змістовні й цілеспрямовані інтегровані уроки вносять у звичну систему уроків привабливу для учнів новизну, знімають суворі кордони предметного вик­ладання, а найголовніше - інтеграція змісту і організаційних форм допомагає дітям сприймати важливі поняття, явища цілісно й водночас різнобічно.



Список літератури:

  1. Мартиненко С.М., Хоружа Л.Л., Загальна педагогіка. Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2002. – С. 80.

  2. Митник О., В. Шпак Народження нестандартного уроку // Початкова школа. – 1997. - № 12.

  3. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. – К.: Ґенеза, 1999.

  4. Светловская Н.Н. Об интеграции как методическом явлении и ее возможностях в начальном обучении // Нач.шк. – 1990. - № 5. – С. 57 – 58.

  5. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освти. – К: «Академія», 2001. – С.389 – 394.

Очень низкие цены на курсы переподготовки от Московского учебного центра для педагогов

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 65% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: KURSY.ORG


Краткое описание документа:

Етап початкового навчання є перехідним від звичного способу життєдіяльності в період дошкільного дитинства до способу, який домінує в режимі життєдіяльності молодшого, а потім і стар­шого підліткового віку. Вихов­ний процес у дошкільній установі є органічно нерозривним із загальною життєдіяльністю дитини і переважно має інтегрований зміст. Відомо, що навчання у школі бу­дується на предметній основі, хоча в навчанні першокласників-шестиліток є чимало спільного з виховним процесом дошкільнят: широке використання завдань в ігровій формі, застосування яскравого унаочнення, виготовлення саморобок, використання за­гадок, прислів’їв, віршованих творів тощо.   Соціальні, виховні та дидактичні завдання, вікові особливості детермінують необхідність постійного вдосконалення методичної системи початкової школи. Зокрема, треба посилити, технологічність навчан­ня. Підтверджує цю позицію і точка зору Д.Б.Ельконін: «В дійсності сьогодні необхідно не просто вдосконалювати зміст, форми, методи і засоби шкільного навчання, а потрібна докорінна зміна са­мої шкільної технології... саме технології, а не техніки, розуміючи під першою внутрішню ор­ганізацію програмового навчального матеріалу, який підлягає засвоєнню, принципів та способів побудови процесу опанування цього матеріалу» .

Общая информация

Номер материала: 54470040150

Похожие материалы

Получите наградные документы сразу с 38 конкурсов за один орг.взнос: Подробнее ->>