Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Классному руководителю / Другие методич. материалы / Мероприятие до Дня Победы

Мероприятие до Дня Победы


  • Классному руководителю

Поделитесь материалом с коллегами:

Сценарій виховного заходу до Дня Перемоги


«Клич білих журавлів»


Мета заходу. Вклонитися памяті полеглих у роки Великої Вітчизняної війни. . Виховувати любов до Вітчизни, до рідного краю; прищеплювати шану і повагу до ветеранів Великої Вітчизняної війни; виховувати гордість за подвиг українського народу у воєнні роки.


Зал прикрашений вишитими рушниками з чорними стрічками, кетягами калини, живими квітами.


Виходять учні, по двоє стають з обох боків сцени. В центрі стоять діти, що тримають у руках на рушниках портрети загиблих у війну односельців.


Учениця Над крилами Києва,

В краю вогняному,

Підводиться стовпчик

І зірка на ньому,

Вербичка в жалобі

Стоїть, мов спокута.

Ніхто не забутий,

Ніщо не забуте.


Учень Окопи і доти

Ще зникли не всюди.

З катами рахунки

Не зведено, люди,

Пітьма Бухенвальда,

Освенцима пута,

Ніхто не забутий,

Ніщо не забуте.


Учениця Не спиться ще вдовам,

Бо туга лишилась,

Для них і сьогодні

Війна не скінчилась,

Серця в них назавжди

Тривогою скуті,

Ніхто не забутий,

Ніщо не забуте.


Учень Ніхто не забутий, на попіл

Ніхто не згорів:

Солдатські портрети на вишитих

крилах пливуть.

І доки є пам'ять в людей і

живуть матері,

Допоти й сини, що спіткнулись

Об кулі, живуть.


Діти з портретами підходять до авансцени, вище піднімають їх. Тихо звучить мелодія пісні «Журавлі». Діти виголошують:


Учень Вони не повернулися з війни.

Мені привиділось, немов солдати,

Які не повернулися з боїв,

Не полягли, а залишились жити,

Перетворились в білих журавлів.


Учениця Стоять, замислившись, тополі,

Бійців нагадують мені –

Отих, полеглих в травах, в полі,

В кривавих січах на війні.


Учень Не тільки зграйно журавлями

В небесній синяві летять –

Вони в гаях, поміж полями,

В степах тополями стоять.

Торкнутись силяться зеніту,

Немов з легенди, мов живі,

Вони, здається, всього світу,

Усього людства вартові.


Учениця Їх прийняла війна, лишивши списки

Загиблих в праведнім бою,

Застигли в тузі обеліски

В гранітнім кам’янім строю.



Учень Їх імена на мармурі куті,

На граніті і на металі,

Щоб кожен їх знав:

«Ніхто не забутий,

«Ніщо не забуте!»

І безвісти ніхто не пропав.


Виконується пісня Р. Гамзатова «Журавлі»


Ведучий. Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941 – 1945 рр. Не щезне з памяті людської, не йде в забуття великий подвиг нашого народу – його битва, його перемога над фашизмом. Хіба можна забути, хто поліг у боях, хто віддав своє життя за щастя інших


Звучить пісня «Степом,степом…» ( сл. А.Негоди, муз. А.Пашкевича )


На сцену виходять солдати.


Солдат 1. В огні смертельнім ворог гине,

Конає лютий лиходій.

До тебе, рідна Україно,

До тебе, рідний краю мій,

Ми спішимо.

Ворожі сили в знемозі тануть у бою.

Вже наші армії ступили на землю скривджену твою.


Солдат 2. О, рідна земле, мати наша,

Многострадальна сторона,

Гіркого лиха повна чаша

Тобою випита до дна.


Солдат 3. Катами мучена, розпята,

Ти не скорилась ворогам,

Ти знала: прийде час розплати,

Впаде на голови катам.


Солдат 4. Я вірив, що ворог тебе не поборе,

І ворог тебе не зборов, -

Він ще відповість за гірке твоє горе

І кровю заплатить за кров.


Солдат 5. І слава твоя оживе неодмінно,

І доля розквітне ясна,

Моя Україно, жива Україно,

Блакитна моя сторона.


Солдат 6. Я єсть народ, якого Правди сила

Ніким звойована ще не була.

Яка біда, яка чума косила!

А сила знову розцвіла.

Щоб жить – ні в кого права не питаюсь.

Щоб жить – я всі кайдани розірву.

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

Бо я живу.


Ведучий. За роки окупації на території України було знищено близько 5 млн. людей. Більше 2млн. вивезено на роботу до Європи. Зруйновано 714 міст і селищ. Залишилось без даху на головою близько 10 млн. людей.


Звучить музика Шумана «Плач матерів».

Виходять юнак і дівчина.


Юнак. Обеліски, пам’ятники … Пройдуть роки, століття, але вдячний вогонь памяті не задують вітри перемін, не зітруть століття.


Дівчина. Обеліски, пам’ятники… Скільки їх?! Але чому немає пам’ятника матері, що досі чекає з війни сина, вдовам, жінкам високої краси вірності, які виконали останній заповіт чоловіків – вивели в люди дітей.


В глибині сцени на постаменті стоїть солдат. Біля постаменту – квіти. Виходить мати в чорній хустині з букетиком польових квітів.


Мати. Як втілити в слова любов безмежну, сину,

Ти просто йшов на смерть, вродливий, молодий,

За свій стоцвітний край, вишневу Україну

За світлий простір свій і обрій голубий.


Виходить дівчина з букетом червоних троянд.


Дівчина. А було б тобі двадцять назавтра,

Та куля одна

Враз поставила крапку –

Важку, як надгробок з граніту,

І коли вже ти падав, то бачив в загравах півсвіту –

І для цілого світу хотів, щоб скінчилась війна.


Мати і дівчина кладуть квіти до пам’ятника.

Чути журавлиний клич. Далі звучить мелодія пісні «Журавлі»


Голос з мікрофона. Я прийшов до тебе, я вернувся, мамо,

Я своєю смертю смерть потоптав.

На моїй могилі нині квітів море,

Ти в думках до мене линеш з далини

І твоє невтішне материнське горе,

То прокляття вічне паліям війни.


На фоні мелодії «Журавлі» знову чути журавлиний клич.


Дівчина. А журавлі курличуть, кличуть

І з білих крил спадають білі роси,

Чи може сльози

Святої памяті людської…


Ведучий. Солдати Великої Вітчизняної війни… Ви на смерть стояли за кожен метр своєї землі, горіли в танках, йшли під лід, везучи хліб блокадному Ленінграду, вмирали в концтаборах, але не вторгалися в чужі землі, а несли визволення країнам Європи. Крізь дощі і сніги, крізь роки і лихоліття говорять з нами ті, хто не посміхнеться сьогодні, не зустріне цю весну. Вклонімося їм низько! (кланяється)

Ми схиляємо голови перед пам’яттю дідів і прадідів, однополчан, друзів, рідних, то ж пом’янемо їх хвилиною мовчання.


Хвилина мовчання.


Виходять всі учасники свята з квітами. Передні діти тримають у руках запалені свічки.


Учень Роду чесного, доброго люди

Переконані твердо давно:

Хто минуле випадком забуде,

Може знов повернутись воно.

Учениця Хай лихе покривається пеплом

Забуття! І не зна воєн світ.

Владно кличуть скорботні могили:

Біль-розлука удів і сиріт.


Учень Пригадаймо тривожні дороги

І страхіть шаленіючий вир.

Присягнімось імям Перемоги:

Все здолати у битві за мир.


Учениця Сплетемо руки, як рід єдиний.

Знесімо вище, до найвищих гір.

Хай клич людини над світом лине:

Війна з війною! Хай буде мир!


Учень Твоя дитина, далекий брате,

До сонця зводить розумний зір…

Щасливі будьте, дитина й мати,

Війна з війною! Хай буде мир!


Звучить пісня « День Перемоги». Учасники свята вручають ветеранам квіти і паперові білі журавлики.



Автор
Дата добавления 31.10.2015
Раздел Классному руководителю
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров161
Номер материала ДВ-112140
Получить свидетельство о публикации


Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх