Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Дошкольное образование / Конспекты / «Методи та прийоми організації роботи з трудового виховання з дітьми старшого дошкільного віку»

«Методи та прийоми організації роботи з трудового виховання з дітьми старшого дошкільного віку»


  • Дошкольное образование

Поделитесь материалом с коллегами:

52


Назва роботи: «Методи та прийоми організації роботи з трудового виховання з дітьми старшого дошкільного віку»


Автор: Фесенко Ніна Олексіївна, вихователь ДНЗ (ясла-садок) №143


Мета роботи:

Розкрити можливості використання різних методів організації трудової діяльності при роботі з дітьми старшого дошкільного віку. Пояснити можливості сприяння трудової діяльності всебічному розвитку особистості, формуванню у дітей умінь самообслуговування, посильної самостійності у деяких господарсько-побутових питаннях та формуванні всебічно розвиненої особистості.


Актуальність:

  • Формувати позитивні якості особистості , розвивати самостійність та ініціатвність вихованців

  • Тактовно й уміло ввести дітей у коло трудового спілкування , дати можливість усвідомити необхідність своєї праці , відчути радість від спільної трудової діяльності з ровесниками та дорослими.

  • Виховувати у дітей бажання брати участь у трудовій діяльності; формувати відповідальне ставлення за доручену завдання , прагнення бути корисними оточуючим , самостійно домагатися результатів; розвивати культуру трудової діяльності.


Науковість та сучасність:

Темп сучасного життя ставить високі вимоги навіть до дітей. Вже з дошкільного віку дітям необхідні навички самообслуговування, елементарної посильної праці. Як виховати у дитини любов до праці, повагу до неї, розуміння важливої ролі самостійності у житті людини? Як подолати невпевненість у самостійній праці дитини? Вирішення цих та інших питань – у тісній планомірній та безперервній співпраці дошкільного закладу та сім’ї.


Результативність:

  • Узагальнити масовий передовий досвід щодо розвитку самостійності дітей п’ятого року життя засобами трудового виховання

  • Навчати виконувати посильну працю, розуміючи її важливість для оточуючих та себе самої, виявляти власну активність



Зміст


Опис досвіду……………………………….……………………………………5

Додаток 1. Принципи побудови навчально-виховної роботи з трудового виховання для розвитку самостійності дітей…………………………..…8

Додаток 2 Механізм реалізації роботи з виховання самостійності під час організованої діяльності з трудового виховання ……………………….…11

Додаток 3 Формування навичок самообслуговування………..………..….14

Додаток 4 Господарсько-побутова праця і виховання самостійності…17

Додаток 5. Праця в природі………..……………………………...………….21

Додаток 6. Ручна праця……………….……………………………………..33

Додаток 7. Спільна праця дитини і дорослого. Трудові доручення………………………………………….…………………..………..41

Додаток 8. Ознайомлення дітей з працею дорослих, як фактор сприяння розвитку самостійності дітей……………………………..………………46

Висновки………………………………….………………………………..….50

Список використаної літератури……………….………………………...51


Опис досвіду


На початку розкриття теми про виховання у дітей самостійності через працю, хочу привести слова В. О. Сухомлинського : «Немає і бути не може виховання поза працею і без праці, тому що без праці у всій її складності людини не можна виховувати» - і К. Д. Ушинського: «Але виховання не тільки повинно вселити вихованцю повагу і любов до праці : воно повинне ще дати йому і звичку трудитися ». Праця - моральний вищий принцип. Ми вважаємо, що вже з перших років життя слід закладати у зростаючої людини основи правильного ставлення до праці.

Трудове виховання дитини треба починати якомога раніше , коли дитина вперше починає виявляти свою самостійність. Досвід показує , що залучення дитини до праці є одним з першорядних умов всебічного розвитку дошкільника, формування у нього таких якостей , як працьовитість , посидючість , терпіння, дисциплінованість, старанність , ощадливість та інші.

Праця повинна доставляти задоволення і радість, тільки тоді вона пробуджуватиме у дитині бажання до самостійності. А це можливо за умови, що дитині по силах її виконати, та усвідомити що вона приносить користь іншим людям. Трудове виховання - важливий засіб всебічного розвитку особистості дошкільника. Розумно організована праця зміцнює фізичні сили , здоров'я дитини. Рухи стають впевненіше і точніше. Діючи, малюк все краще орієнтується в просторі.

Праця робить істотний вплив і на розумовий розвиток дітей. Вона сприяє формуванню таких якостей , як кмітливість , спостережливість , зосередженість , тренує пам'ять, увагу, активізує сприйняття . Праця розвиває мислення - дитині доводиться порівнювати , зіставляти предмети і явища , з якими він має справу.

Окреслюючи відому послідовність дій у виконанні завдання , дитина набуває вміння планувати діяльність. У процесі праці дорослі дають дітям корисні знання про предмети, матеріали і знаряддя праці , їх призначення і використання. Особливо важлива роль трудової діяльності в моральному вихованні. У праці виховуються стійкість поведінки , дисциплінованість , самостійність, розвивається ініціатива , вміння долати труднощі , формується інтерес до якісної роботи . Праця об'єднує дітей , у спільній праці формується почуття колективізму, уміння спільно і дружно працювати , допомагати один одному в роботі .

Оволодіння навичками трудової діяльності треба розглядати як одну з основних умов виховання у дітей бажання та вміння працювати. Як би не була зацікавлена дитина метою праці - не володіючи трудовими навичками вона ніколи не досягне результату. Сформовані трудові вміння і навички служать основою для виховання у дітей серйозного ставлення до праці , звички до трудового зусилля , бажанням трудитися , включатися в працю за власним бажанням, успішно його завершувати .

Від педагога вимагається чітке знання того , якими навичками мають оволодіти вихованці його групи. Це дасть йому можливість визначити характер керівництва трудовим навчанням стосовно до дітей різного дошкільного віку: у період оволодіння дією - терпляче показувати , пояснювати, допомагати , у міру оволодіння ним - вимагати самостійності і гарної якості виконання .

Трудові вміння і навички, якими оволодіває дитина дошкільного віку , різні. Їх характер і обсяг обумовлені специфікою того чи іншого виду праці , його конкретного змісту. Праця просочує все життя дошкільника . Не слід забувати , що навчання дітей трудовим навичкам - це лише одна сторона діяльності педагога . Іншою , не менш важливою стороною є формування моральних якостей у дошкільника . Адже результат праці залежить не тільки від наявності тих чи інших навичок, а й від уміння дітей докладати зусилля , старання , волю , від впливу тих мотивів , які керували ними в процесі діяльності . Якщо це забувається , праця залишається нейтральним процесом, що не має, впливу на виховання самостійності дітей. Показати дітям необхідність постійної праці в повсякденному житті , використовувати її можливості для формування основ самостійності дошкільників - одне з найбільш важливих завдань педагога .




























Додаток 1.


Принципи побудови навчально-виховної роботи з трудового виховання для розвитку самостійності дітей.


Трудові вміння та навички в різних видах праці : самообслуговуванні , господарсько - побутовій , ручній праці , праці в природі і праці з дорослими - формуються у дітей на основі прямого навчання, яке здійснюється з урахуванням вікових особливостей дітей і тому на кожному ступені дошкільного дитинства має свою специфіку. При цьому дотримується головний принцип формування будь-якого трудового вміння - від початкового ознайомлення з ним до утворення міцного, стійкого досвіду. Зміст і кількість трудових дій, процесів і видів праці від групи до групи зростає.

Про сформованості у дитини того чи іншого трудового навику вихователь може судити за такими показниками як: самостійність при виконанні дорученої справи, якість дій ( швидкість, спритність, якість праці).

Вимоги до якості дій зростають поступово, послідовно відповідно віку дитини. Вихователь при роботі з дітьми молодшого віку може зажадати від них тільки правильного виконання дій. П'ятирічним дітям він ставить вже нові вимоги - вони повинні працювати вправно , швидко , легко і красиво. Швидкість, точність, економність, спритність і краса рухів - ось які ознаки повинні характеризувати навички трудової діяльності дітей старшої вікової групи.

Своєю щоденною працею вихователь реалізує завдання трудового виховання. Щоб реалізувати конкретний обсяг виховних завдань, тобто розвинути у дітей інтерес до праці, бажання трудитися для інших, допомагати один одному при виконанні спільної справи, виховувати повагу до людей праці і т. д., щоб сформувати трудові уміння і навички, мотиви трудової діяльності, педагог повинен сам володіти майстерністю і культурою праці . У поняття культури педагогічної праці входить уміння без втрати часу працювати з дітьми, організовувати їх діяльність, зокрема трудову. Щоб володіти цим умінням, необхідно ретельно планувати свою роботу з трудового виховання . Педагогічний процес вимагає напруги сил , зібраності, цілеспрямованості. Велику допомогу в цьому надає конкретний план діяльності з організації праці дошкільнят .

При плануванні важливо відзначити наступні моменти:

1 . Вказати мету праці ( що повинна робити і зробити дитина) .

2 . Визначити завдання , які будуть вирішуватися дорослим ( навчання діям , закріплення у дітей ряду послідовних дій, вправ, виховання позитивних взаємин, інтересу до праці, вміння докладати зусилля, робити роботу самостійно, правильно та ін.)

3 . Продумати форму організації праці дитини (повсякденна праця з самообслуговування, спільна праця з дорослим, доручення, чергування, праця поруч, спільна праця ) .

4 . Намітити основні методичні прийоми, які дозволять вирішити освітню задачу (позитивний приклад дорослого, показ дій; позитивна оцінка; залучення дитини для допомоги іншому; місце педагога в процесі праці та ін.)

5 . Вказати обладнання , яке знадобиться дитині в процесі роботи.

6 . Намітити види індивідуальної роботи з трудового виховання , вказати , з ким із дітей він буде проводити її конкретно.

Щоб найбільш доцільно намітити основні напрямки своєї педагогічної діяльності при організації праці дітей , вихователь повинен добре уявляти собі рівень розвитку трудової діяльності кожної дитини і групи вихованців в цілому.

У кожній віковій групі для кращого здійснення особистісно-орієнтованого підходу дітей розподіляють на підгрупи, враховуючи їх схильності, здібності , рівень навичок і вмінь. Старшим дошкільнятам можна запропонувати об'єднатися в підгрупи самостійно (за інтересами та бажанням) і придумати їм назву. Коли вихователь намічає роботу з певною підгрупою , даючи , наприклад , дітям доручення , то це не означає , що воно є колективним. Вирішуючи поставлені завдання , педагог може кожному дати індивідуальне доручення. Це допоможе вихователю розширити сферу дитячої трудової діяльності, підвищити інтерес до праці дорослих; сформувати навички спільної діяльності; найбільш повно розкрити схильності , вміння і прагнення кожної дитини; поглибити знання та уявлення дітей , їх життєвий досвід.













Додаток 2.


Механізм реалізації роботи з виховання самостійності під час організованої діяльності з трудового виховання.


При формуванні трудових навичок необхідно спеціально навчати дітей виконанню конкретних дій . Навчання організовується ідентично в кожній віковій групі. Основним методичним прийомом формування навичок є показ виконання елементарних дій та їх послідовності . Ознайомлення дітей зі способами виконання нової дії вимагає детального показу і докладного пояснення кожного руху , їх послідовності. Вирішальне значення при цьому має активна поведінка дитини , тобто її практична участь у виконанні даної дії. Без цього оволодіння навичкою неможливе. Можна скільки завгодно показувати , пояснювати , як треба прибирати іграшки , як підклеювати книгу, коробку з - під настільної гри , але все це залишиться безрезультатним, якщо дитина сама не повторюватиме того, що їй показують. Докладний показ і пояснення , як виконувати ту чи іншу конкретну дію , в поєднанні з безпосередньою участю в роботі дозволяють навчити дітей точно добирати та використовувати необхідний спосіб дій і старанності.

По мірі формування у дітей навичок окремих дій вихователь переходить від показу до докладних словесних пояснень. Вони сприяють закріпленню навичок , виробленню точних рухів , забезпечують можливість діяти згідно кожному слову вихователя. Пізніше дорослий може надати своєму поясненню більш загальний характер, наприклад: «Я зараз подивлюся , хто правильно повісить одяг у шафу » , « Згадайте , як треба прибирати у корзину будівельний матеріал». Таке загальне нагадування активізує думку дітей, спонукає їх згадати, як потрібно діяти, які дії вчиняти, в якій послідовності. Метод загального нагадування використовується тоді, коли добре закріплені навички виконання певного завдання.

Для формування навичок потрібна тривала систематична участь дітей у виконанні трудових завдань . Вправляючись у здійсненні тих чи інших дій , вони починають здійснювати ці дії не тільки правильно , але й швидко. Тепер стає можливим пред'явити дітям більш високі вимоги до виконання дій , процесу в цілому. Важливо не тільки тренувати дітей у формуванні трудових навичок, а й перевіряти, як вони здійснюють потрібні дії. У своїй практиці нам інколи доводиться бачити, як діти, надягаючи плаття або прибираючи іграшки, роблять безліч зайвих, безладних рухів, витрачають багато енергії, а якість дій низька.

При навчанні дітей трудовим навичкам усюди має бути введений доцільний і чіткий, не вимагаючий зайвих рухів і витрати енергії порядок. Безладне розкидання речей, одягу, відсутність системи і послідовності у вимогах призводять до появи неакуратності , знижують організованість дітей, позбавляють їх можливості вправлятися в тій чи іншій навичці . У формуванні трудових навичок важливий єдиний підхід з боку педагогічного колективу, єдність вимог у співпраці з сім’єю.

Якщо вихователі не цікавляться результатами роботи дітей, вихованці можуть швидко втратити інтерес до щоденної праці. Дорослі повинні уважно ставитися до того, як діти трудяться , разом з ними розібратися , що зроблено добре, а що погано і чому. Тоді діти швидше зрозуміють свої помилки, утвердяться в досягнутому , зуміють наступного разу зробити роботу краще.

У педагогічному керівництві формуванням трудових навичок у дітей різного дошкільного віку є багато спільних методичних прийомів , загальних вимог, яких вихователю слід дотримуватися. Але в цій роботі багато своєрідних, специфічних, зумовлених особливостями віку дошкільнят нюансів. Тому, використовуючи загальні вимоги та методи педагогічного керівництва, дорослий повинен неодмінно піклуватися про вибір таких прийомів, які дозволять найбільш ефективно вирішувати завдання формування трудових навичок і у малюків і у старших дітей.


Можна визначити наступні головними підсумки трудового виховання:

1 . Дитина старшого дошкільного віку наприкінці навчального року повинна опанувати всіма уміннями, що дозволять їй відповідати вимогам Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина»» з самообслуговування , в господарсько - побутовій і ручній праці , в догляді за рослинами і тваринами.

2 . У процесі діяльності мають бути сформовані навички самоорганізації та вміння послідовно і цілеспрямовано здійснювати роботу , навички культури праці , використання інструментів , посібників , дбайливого ставлення до них , економного витрачання матеріалів .

3 . У процесі роботи дитина повинна проявити акуратність , наполегливість , вміння зосереджено працювати і доводити справу до кінця , контролюючи себе .

4 . Повинні бути сформовані уявлення про суспільну спрямованості та користь праці людей. Про їх ставлення до праці, про громадський характер праці та взаєминах у процесі діяльності, заснованих на повазі і взаємодопомозі один одному. У дошкільнят повинний бути вихований інтерес до праці оточуючих і суспільно корисні мотиви власної трудової діяльності, бажання трудитися, сформоване вміння виконувати свої обов'язки.

5 . У процесі колективної трудової діяльності діти повинні вміти погоджувати свої дії , бажання, інтереси з працюючими поруч , приходити при необхідності на допомогу і звертатися за допомогою , використовувати тактовні форми звернення , зауважень. 

Додаток 3.


Формування навичок самообслуговування


Для початку визначимо, які ж завдання необхідно ставити перед дошкільниками, формуючи такі навички самообслуговування, як одягання та роздягання. Для молодших дошкільників це:

1. Одягатись у певній послідовності. Надягати взуття, зашнуровувати чи застібати його, з другої половини року вчитись зав’язувати  шнурки черевиків, одягати верхній одяг, застібати на ньому ґудзики ( спереду), надягати головні убори.

2. Роздягатись у певній послідовності. Знімати головні убори, розстібати на верхньому одязі ґудзики, знімати його,  вивертати на лицьовий бік, акуратно складати чи вішати на місце, розшнуровувати чи розстібати взуття, знімати і ставити на місце, раціонально розміщувати одяг та взуття у шафі.

3. Привчати користуватися дзеркалом, помічати неохайності в одязі, усувати її самостійно чи звертатися за допомогою до дорослого, товаришів

Для середнього дошкільного віку:

1.Удосконалювати набуті раніше навички одягання, роздягання, взування та роззування. Продовжувати формувати вміння зав’язувати шнурки черевиків.

2.Закріплювати вміння раціонально розміщувати одяг та взуття у відведених для цього місцях.

3.Формувати вміння своєчасно приводити одяг у порядок ( чистити, просушувати тощо), у разі потреби звертатися за допомогою до ровесників чи дорослих.


Для старших дошкільників:

1. Формувати звичку самостійно у певній послідовності потрібному темпі вдягатись роздягатись взуватись роззуватись правильно та акуратно складати чи вішати на місце одяг та ставити взуття доглядати одяг ( чистити сушити) вчити доглядати взуття ( мити чистити).

2. Привчати помічати й самостійно усувати неохайності у своєму зовнішньому вигляді тактовно підказувати товаришеві про неполадки в його костюмі взутті допомагати усувати їх.

Якщо зупинитися на цих завданнях детальніше, то можна виділити формування у дітей таких умінь та навичок, виховання таких якостей, як:

1. Вчити вивертати річ «на обличчя»

2. Застібати і розстібати ґудзики.

3. Шнурувати шнурки, користуватися різними застібками.

4. Знімати і вдягати одяг, взуття в певній послідовності. Помічати непорядок в одязі і усувати його з невеликою допомогою дорослого.

5. Акуратно складати і вішати одяг, прибирати на місце взуття.

6. Наводити порядок у своїй шафі.

7. Витирати ноги при вході в приміщення.

8. Виховувати охайність, дбайливе ставлення до речей, готовність надати взаємодопомогу, самостійність.

9. Привчати дотримуватися елементарних правил поведінки в роздягальні (не шуміти, не бігати, чи не стукати голосно дверцятами шаф, що не смітити, допомагати товаришам, не заважати іншим).

10. Виховувати гуманне почуття і позитивні взаємини

 Самообслуговування у процесі формування культурно-гігієнічних навичок має для дошкільників такі завдання:

1. Підкочувати рукава.

2. Користуватися милом (намалювати руки до утворення піни, ретельно змивати).

3. Мити обличчя.

4. Насухо витиратися своїм знятим і розгорнутим рушником, акуратно вішати його на місце.

5. Користуватися гребінцем.

6. Чистити зуби.

7. Своєчасно користуватися носовою хусткою

8. Спокійно вести себе, проявляти ввічливість.

9. Дбайливо ставитися до предметів гігієни (рушник, зубна паста, щітка, носовичок, гребінець і т.д.).

10. Проявляти акуратність (не мочити одяг, не розбризкувати воду і т. д.).

При роботі з формування навичок самообслуговування ми використовуємо різні форми організації праці – це можуть бути і трудові доручення, і чергування, і колективна праця. Методи трудового виховання також використовуються різноманітні - методи організації трудової діяльності (спільна праця дитини і дорослого; приклад дорослого; показ і пояснення; вправляння); методи словесно-емоційного впливу (розповідь; бесіда; читання творів художньої літератури та ін..); методи стимулювання (заохочення, схвалення,винагорода та ін);


Додаток 4

Господарсько-побутова праця і виховання самостійності

Господарсько-побутова праця – це ще один вид трудового виховання дошкільників, через який можливо сприяти вихованню самостійності дітей. У різних вікових групах для такого сприяння можна ставити такі завдання, як:

1. Ставити дитячі стільці до столів, розкладати на столах серветки, ставити хлібниці, серветниці, тарілки, розкладати ложки. Допомагати помічнику вихователя прибрати посуд з обіднього столу на господарський.

2. Розкладати матеріали до занять і прибирати їх. Після ігор та інших видів самостійної діяльності прибирати на місце іграшки, книжки, картинки тощо. Вчити очищати від пилу будівельний матеріал, дитячі і лялькові меблі тощо. Мити іграшки. Брати участь у прикрашанні групової кімнати до свята. Збирати листя, гілочки на своєму майданчику, очищати від снігу лави. Привчати дітей додержувати порядку й чистоти в приміщенні і на ділянці дитячого садка.

3. Годувати рибок в акваріумі, давати корм кролеві і птахам. Поливати кімнатні рослини і мити ті з них, які мають широке листя. На городі садити цибулю, горох, поливати грядки і клумбу з квітами.

Також сприятиме вихованню самостійності господарсько-побутова праця, наповнена таким змістом:

1. Продовжувати привчати ставити і класти на місце предмети побуту (стільці, іграшки, книжки тощо), витирати пил з дитячих та лялькових меблів, будівельного матеріалу, мити іграшки, вчити прати речі невеликого розміру (лялькову білизну тощо), підклеювати спільно з вихователем книжки, лагодити коробки з-під настільних ігор, залучати до участі у прикрашанні групової кімнати до свята.

2. Сервірувати столи в певній послідовності.

3. Розкладати матеріали, посібники, підготовлені вихователем для занять

4. Залучати до прибирання майданчика ( відповідно до сезону): підмітати доріжки, ганок, перекопувати пісок у пісочному дворику, протирати лави, столи та інше обладнання, змітати з нього сніг, розчищати від снігу доріжки.

5. Поливати кімнатні рослини, витирати стіл ,на якому стоїть клітка папуги, годувати рибок, міняти воду папузі.

У старшій групі для формування самостійності через працю ставлять такі завдання:

1. Помічати безладдя і своєчасно та самостійно підтримувати порядок у навколишній обстановці ( після ігор занять самостійної художньої діяльності класти на місце іграшки матеріали обладнання після сну самостійно прибирати постіль).

2. Удосконалювати вміння очищати ( протирати) різні предмети ( іграшки будівельний матеріал дитячі меблі тощо) від пилу мити іграшки будівельний матеріал обладнання прати речі невеликого розміру – лялькову білизну та одяг шкарпетки тощо. Привчати ремонтувати книжки іграшки коробки з-під настільних ігор протирати підлогу після вмивання підготовленою дорослим шваброю з ганчіркою допомагати помічникові вихователя розкладати комплекти білизни та розвішувати рушники вихователеві – готувати та виносити на ділянку іграшки матеріал інвентар для ігор та праці а після їх закінчення відносити його на місце. Залучати до прикрашення приміщення до свята.

3. У присутності дорослого самостійно сервірувати столи до сніданку обіду полуденка згідно з меню, у певній послідовності.

4. Розкладати на столах матеріали, обладнання, підготовлені вихователем посібники. Привчати кожну дитину самостійно прибирати своє робоче місце після заняття.

5. Залучати дітей допомагати дорослим у виготовленні печива, вареників з готового тіста,

6. Привчати піклуватись про менших: допомагати їм одягатись і роздягатись, виготовляти для них іграшки – саморобки тощо.

7. Привчати прибирати майданчик ( відповідно до сезону): підмітати доріжки, ганок, перекопувати пісок у пісочниці, протирати обладнання, змітати з нього сніг, розчищати від снігу доріжки тощо.

8. Поливати рослини, оббирати сухе листя, розпушувати паличками землю, доглядати за гілками дерев, за тваринами . На земельній ділянці перекопують грунт, поливають грядки, висаджують коренеплоди і висівають дрібне насіння ( буряків, редиски, кукурудзи, гороху). Збирати достиглі овочі

Для виконання цих завдань можна використовувати усе різномаїття форм та методів трудового виховання. Для виховання самостійності у дітей буде доречним виконання таких доручень з господарсько-побутової праці, як:

  1. Розставляти іграшки.

2 . Розставляти книжки.

3 . Розставляти на столах р, фарби , деякий матеріал ( роздатковий ) перед заняттям.

4 . розкладати на прохання музичного керівника в залі султанчики , прапорці , інші предмети на певне місце для зручності користування (або в коробки після закінчення заняття ) .

5 . Прибирати сміття у кошик.

6 . Розставляти стільці ( в груповій кімнаті , в залі).

7 . Розкладати в коробки відточені олівці.

8 . Протирати клейонки після занять.

9 . Збирати зі столів пензлики після занять.

10 . Збирати обрізки паперу зі столів і підлоги.

11 . Прибирати будівельний матеріал.

12 . Протирати іграшки, столи, підвіконня, полиці вологою ганчірочкою.

13 . Переодягати ляльок.

14 . Відбирати певні іграшки , предмети для ігор , праці на прохання вихователя .

15 . Допомагати одноліткам прибирати іграшки , будівельний матеріал.

16. Згрібати листя, зносити її у відрах в купу, відвозити на візках.

17. Змітати сніг з лавок, будівель.

18. Збирати сніг в купу, навантажувати ящики,

19.Розчищувати доріжку від снігу (невеликий відрізок).


 


Додаток 4.

Праця у природі

Праця у природі є одним з найбільш улюблених видів праці у дошкільнят. Під керівництвом вихователя діти в усіх вікових групах систематично працюють у куточку живої природи, по черзі поливають рослини, вчаться правильно тримати лійку. При цьому вихователь пояснює, що рослини не слід поливати водою з-під крана бо вона дуже холодна, необхідно брати ту яка трошки постояла в кімнаті. Вихователь нагадує, що рослини слід витирати від пилу, і показує , як це робиться. Діти повинні навчитися поливати рослини і тримати їх у чистоті.

Кожного дня діти доглядають риб в акваріумі. Під керівництвом вихователя діти в одні й ті самі години годують рибок. Вихователь показує, скільки корму давати рибкам, пропонує стежити за тим, щоб їжа не залишалася в акваріумі. Замінює воду в акваріумі вихователь у присутності дітей і за їх активною участю. Пояснює, що рибок слід виловлювати сачками, показує, як тримати сачок і як виловлювати рибок, пропонує кільком дітям виловити рибок і пересадити в інший посуд. При цьому кілька дітей миє камінці.

Діти кожного дня доглядають пташок: готують їм їжу, миють годівниці, поїлки, замінюють папір, насипають пісок, випускають пташок політати тощо. Птахів і тварин діти доглядають під керівництвом вихователя, який нагадує їм послідовність виконання того чи іншого трудового процесу, звертає увагу на акуратність у роботі, перевіряє і оцінює її результати, заохочує тих дітей, які добре виконали свої завдання і допомагали своїм товаришам, що не встигли або не вміють виконати той чи інший вид трудового доручення.

Город на ділянці дошкільного навчального закладу

Обов’язковою умовою планування ділянки дошкільного закладу є створення городу і саду  для ознайомлення дітей з культурними рослинами, формування трудових навичок, інтересу до сільськогосподарської праці.  У процесі спостережень   і праці, зв’язаної  з доглядом за городніми рослинами, розширюється коло знань дітей, формуються мова і мислення, перші елементи діалектико-матеріалістичного світорозуміння.

Залежно від розмірів ділянки дошкільного закладу город може бути спланований по-різному, проте доцільно втримати такі розміри грядок і доріжок:

-грядки – 2,5-3 м завдовжки, що дозволяє  розмістити по обидва боки всю групу дітей, і 70-80 см завширшки, що дає змогу дітям дістати до середини грядки під час саджання рослин і догляду за ними;

-доріжки-50-60 см завширшки, щоб діти, присівши навпочіпки під час розглядання рослин та догляду за ними, не пошкодили  ті рослини, які знаходяться на сусідній грядці.

Ширина головної доріжки повинна становити 1 м, що дозволяє  використовувати під час підвезення грунту тачки, носилки тощо.

На городі дошкільного закладу висаджують рослини, що належать до найбільш поширених родин.

До родини Хрестоцвіті належать: редиска, редька, капуста, ріпа.

До родини Пасльонові – помідори, баклажани, перець, картопля.

До родини Гарбузові – огірки, гарбузи, кабачки , дині, кавуни.

До родини Зонтичні – морква, петрушка, кріп.

До родини Лободові – столові буряки і шпинат.

До родини Бобові – горох, квасоля.

До родини Лілійні – цибуля, часник.

Квітник на ділянці дошкільного навчального закладу

Особливо цінними за рослинами на квітнику є спостереження естетичного плану, спостереження за повним циклом розвитку рослини  від насіння до насіння, за розвитком і ростом  рослин незалежно  від умов середовища, за діяльністю комах - запилювачів тощо.

Протягом цілого року  квітник  - це місце постійних спостережень і праці дітей. Навесні – це розглядання  і висівання насіння однорічних рослин, спостереження за їхнім розвитком, сходами багаторічних рослин, розвитком дворічних рослин; підживлення їх, розмноження, спостереження за цвітінням, за появою перших комах-запилювачів, висаджування розсади однорічних квітникових рослин.

Влітку – поливання, обрізування квіток, що відцвіли, підживлення, прополювання, спостереження за красою цвітіння.

Восени –  збирання насіння, обрізування засохлих пагонів, висаджування цибулин, пересаджування, розмноження багаторічних рослин, укриття на зиму, спостереження за своєрідністю осіннього цвітіння.

Взимку – спостереження за квітниковими рослинами, що зимують із зеленими листками.

Пропонуємо розглянути кілька прикладів занять з праці у природі.

















Заняття 1.

Тема: «Праця в куточку природи» (старший дошкільний вік)

Мета:, розширити знання дітей про працю в куточку природи, пригадати правила догляду за рослинами, папугою, черепахою, рибками, працювати дружно, допомагати один одному; розвивати темп мовлення, дикцію. Сприяти розвитку пізнавальних інтересів. Виховувати любов і бережливе відношення до природи.

Матеріали: вазони, клітка з папугою, акваріум з рибками, черепаха, фартухи, поливалки, клейонки, серветки.

Хід заняття

Фонетична гра «Знайди звук»

Педагог чітко вимовляє назви предметів. Діти повинні плеснути в долоні, якщо в слові є задуманий звук.

Ну, що ж сідайте всі зручніше

І не шуміть, сидіть тихіше.

Заняття своє починаю

Всіх до уваги закликаю.

Скоро закінчаться осінні погожі дні, і зима, як господиня вступить в свої права. А ми з вами зовсім не будемо сумувати, бо в нас є чудовий куточок природи, який звеселяє нас, радує наше око, створює хороший настрій та затишок.

- Але чи може залишатися наш куточок природи таким чепурненьким без нашої допомоги, без нашої праці? Погляньте як весело цівкає папужка, мирно плавають рибки, а які красиві рослини. Щоб так було і надалі ми повинні гарно попрацювати в нашому куточку.

Вихователь: - хто це стукає до нас? Заняття вже почалося. Це, мабуть, якийсь запізнілий гість. Будь ласка, заходьте. (заходить бабуся з внучкою Іринкою).
Бабуся: - Добрий день! Я прийшла до вас за порадами й допомогою. Знаю як ви любите природу. Он який куточок природи викохали.

Діти: - Бабусю, а хто це з вами?

Внучка: - Я онучка бабусі і звати мене Іринка. Йшла я якось біля вашого садочка і побачила які всюди у групах гарні рослини і тварини. Захотілось і мені вдома мати такі чудові квіти, акваріум з рибками. А як за ними треба доглядати не знаю. Може допоможете мені?

Вихователь: - Ну як діти допоможемо? (Так.) То слухай і запам’ятовуй. У своєму куточку природи діти працюють щодня, по черзі підливають рослини, прибирають клітки, дають корм рибкам. Але сьогодні наші дошкільнята зібрались разом, щоб поповнити і вдосконалити свої знання. А тепер до роботи.

Вихователь: - Маша та Ілля поллють рослини, а Ганнуся повитирає листочки. Ми тим часом пригадаємо все про рослини. Як слід правильно поливати рослини? (поливальницю слід тримати так, щоб носик торкався краю горщика, лити треба воду поступово під корінці, а не на стебло та листя, як вода пройде до піддонника, поливання слід припинити). Які є рослини в нашому куточку природи? (аспарагус, традесканція, фікус, папороть, плющ, алоє, каланхое, бегонія). Яка будова рослини? (корінь, стебло, листя, квіти). Яке значення коріння? Стебла? Квітів? ( коріння утримує рослинну в землі, вбирає поживні речовини та воду, по стеблу надходять до листя і квітів поживні речовини та вода, листки вбирають вуглекислий газ, а віддають кисень, прикрашає рослину квітка, з неї утворюється насіння). Чим відрізняється поливання рослин взимку та влітку? (взимку слід поливати менше, бо надворі нижча температура, день менший і поживні речовини повільніше рухаються, вони ніби впадають у сплячку). Які з кімнатних рослин є лікарські ? ( каланхое, алоє, пеларгонія)

А хто знає віршик про якусь рослинку?

На вікно поглянь,

На вікні – герань.

Хуга на дворі мете,

А герань собі цвіте.


- А послухайте мою загадку:

Вильне хвостом – навкруг вода,

Нема ніде її сліда. ( Риба).

Зараз візьмемо корм і погодуємо рибок. Яких акваріумних рибок ви знаєте? (мечоносець, сом, гуппі). Який корм є для рибок? ( сухий, живий). Скільки разів на день слід годувати рибок?( 1-2 рази вдень так, щоб корм вони з’їдали за 10 – 20 хв). А зараз навідаємось до свого папуги. Хто його погодує? Катруся погодуй папугу. Як називається наш папуга? (Хвилястий, бо на крильцях у нього темні смуги, як хвилі). Яких кольорів бувають папуги? (Червоні, зелені, жовті) Де слід поставити клітку з папугою? (у світлому місці, але не на сонці). Чим годують цього птаха ( є зерновий корм, вітамінний та мінеральний).

- Хто знає віршик про папугу?

Не сумую і не плачу?

Бо такий я вже на вдачу.

Хоч у клітці я живу,

Я стрибаю і кричу

Синій, жовтий та червоний

Я папужка кольоровий .


- А ще хто є в куточку?(черепаха).

- Що любить черепаха?(овочі). Діана і Ева погодують черепаху. Ось ми оглянули куточок , а зараз трішки відпочинемо.

Фізхвилинка. Гра-імітація «Веселі звірята»

Маринка: - Дякую вам, я дізналась багато цікавого у вас, мені так тут сподобалось, що не хочеться іти від вас.

Вихователь: - А ще ми маємо для вас подарунок - сонну подушку, в яку діти поклали мелісу, чорнобривці, м’яту, трояндові пелюстки, хміль. Все це ми насушили і гарно зберігали.

Бабуся: - дякую мої милі. І я теж не прийшла з онучкою з пустими руками я принесла вам липу, шипшину, ромашку для чаю.

Хто мого чаю нап’ється

Той сили набереться.

Прошу вас, попийте мого чаю,

Вам всього найкращого бажаю.


Заняття 2

Тема: «Посів насіння редиски, ріпи, салату» 

Мета: Уточнити уявлення дітей про те, що овочі вирощують з насіння; вчити розрізняти насіння редиски, ріпи, салату (насіння редиски рожеві, круглі, насіння ріпи трохи дрібніші редису, жовтуватого кольору; насіння салату плоскі, овальні, сірі); познайомити зі способами посіву (за допомогою мірної мотузки з вузлами на однаковій відстані намітити борозенки, дно борозенок ущільнити ребром долоні; для посіву брати щіпку насіння, змішаних з піском, і сипати їх у борозенку, поступово просуваючи руку уздовж неї, засипати дрібно насіння, обережно полити з лійки з ситечком); викликати в дітей інтерес і бажання виростити овочі. 

Організація заняття. 
Перша частина заняття організовується на веранді, в альтанці або поблизу городу на виносних столах. До заняття підготовлені насіння для посіву, змішані з піском, насіння в плошках для розглядання (на кожен стіл по 3 миски), білі аркуші паперу, 6 лійок з ситечком і водою, мірна мотузка, етикетки з малюнками моркви, ріпи, салату. Грядки підготовлені напередодні посіву. 


Хід заняття. 

На початку заняття вихователь згадує з дітьми, які овочі росли на городі в минуле літо, як вони їх виростили. Запитує, які ще овочі вони хотіли б виростити, пропонує посадити салат, ріпу, редис. Ставить перед дітьми на стіл блюдце з насінням ріпи і салату. Пропонує кожній дитині покласти на аркуш паперу по кілька насіння салату і ріпи, порівняти, чим вони відрізняються за формою, розміром, кольором. Потім діти так само порівнюють насіння редиски, уточнюють, чим схожі ці насіння (дрібні, з них виростають овочі). Вихователь розповідає, що дрібне насіння для посіву потрібно змішувати з піском, показує, як це робиться. 

На городі дітей розподіляють на 3 підгрупи, кожна з яких має один вид насіння (діти розташовуються по обидві сторони грядок). Вихователь розглядає з дітьми мірну вірьовку, розповідає, навіщо вона потрібна. Діти допомагають зміцнити мотузки на кожній стороні грядки. Вихователь показує, як рівно, від вузла до вузла, провести борозенки, ущільнити їх ребром долоні, щіпкою сіяти насіння, змішані з піском, засипати їх землею. Після показу всього процесу діти приступають до роботи (насіння кладуть на грядки після того, як проведені борозенки). Вихователь уважно спостерігає за роботою дітей, пропонує тут же виправити, якщо дитина зробила щось неправильно. 

Після посіву декільком дітям (не більше 6) він доручає полити грядки. Попередньо показує і пояснює, як це робити: поливати тільки з лійки з ситечком, рівномірної тонким струменем, щоб не вимити з землі насіння. В кінці доручає черговим зміцнити на грядках етикетки з малюнками посаджених овочів. 









Заняття 3

Тема: «Садіння цибулки» (молодша група)

Програмовий зміст: формувати початкові форми трудової діяльності, удосконалювати способи виконання елементарних трудових дій, вміння поводитись із знаряддями праці та матеріалами, висаджувати коренеплоди, виховувати культуру пізнавальної та практичної діяльності, формувати ціннісне ставлення та доцільну поведінку в природі. створити сприятливі умови для збагачення життєвих вражень про природу,якісно виконувати доручення, спонукати доводити розпочате до кінця, розвивати пам'ять, мислення, уважність, дрібну моторику рук: розвивати зв'язне мовлення, активізувати словниковий запас щодо будови рослин та їх смаку.

Матеріал: картина до твору Т. Коломієць « Гарна хатка у курчатка», цибулька, корзинка, макет городу, фартушки,палички,поливалки.


 Хід заняття

Ой яка гарна цікава різнокольорова картина. -А що це зображено на картині?(город) -А що це росте на городі?(цибулька)

А ви хочете послухати цікаву казочку про цибулинку?(сідаємо на стільчики)

Жил а-була цибулинка ось така(показую)

-Якого кольору цибулинка?

- Якої форми цибулинка?

-На що схожа цибулинка?

-Давайте поторгаємо яка на дотик цибулинка?

-Пригадайте, яка цибулинка на смак?

-Чим корисна цибулинка?


А ще в цибулинки,дивіться уважно, є верхівка і корінець. -що це,Сергійку?(верхівка) - А це що,Алінко?(корінець) Одного разу посадило курчатко цибулинку в землю і почала вона рости. Росла вдень і вночі(закрили очі) вдень і вночі... Та й виросло в цибулинки що? (пір'ячко) -Яке воно кольором?

Наче й добре жилося цибулинці, але вона сумувала, бо була зовсім одна адже всі її подружки залишилися в кошику.А цибулинки дивились з кошика на подружку й раділи, що в неї гарне пір'ячко.Вони теж мріяли про таке.А цибулинці хотілося мати друзів.


Давайте допоможемо цибулинкам знову бути разом.

Зараз ми підійдемо до городу,як справжні господарі надінемо фартушки, візьмемо в руки по цибулинці.


Давайте привітаємось з цибулинками,ось так: покачаємо їх між долоньками. А тепер уважно подивіться як я буду саджати цибулинку:беру дерев'яну паличку і роблю нею ямку. Ось так.Ямка повинна бути такою,щоб верхівку цибулинки було видно із землі.Пропоную кожній дитині зробити по ямці.


А тепер корінцем донизу будемо саджати цибульку .Дивіться як це роблю я.Тепер вдавлюємо цибулинку в землю, так щоб верхівку було видно.Пальчиками придавимо землю навколо цибулинки, присиплемо земелькою. -Що потрібно цибулинці,щоб у неї виросло довге зелене пір'я? Сонечко нам світить,а от водичкою ми поллємо цибульки. Подивіться як я буду поливати: я беру поливайку, ставлю носик на край городу і потихеньку піднімаю поливалку за вушко.Водички цибулинці треба не багато.     

     Сьогодні малята засаджують грядку, Цибульку садять вони по порядку. Від праці і радість у них на лиці, І сонце вітає малих «Молодці»





Заняття 4

Тема: «Висадка квіткової розсади на клумбу (або рабатку)» 

Мета: Дати дітям уявлення про те, що рослини квітника та городу, що вимагають багато тепла, спочатку вирощують з насіння в теплиці, парниках, на світлих вікнах, а потім розсаду пересаджують на клумби або грядки; познайомити з прийомами висадки розсади (взяти рослина в ліву руку, опустити в ямку, правою рукою розправити коріння, присипати землею до кореневої шийки, лівою рукою підтримуючи рослина; далі обома руками обжати землю навколо рослини, перевірити, чи достатньо щільно обтиснута земля-злегка потягнути за стебло біля кореневої шийки); викликати у дітей інтерес до вирощування рослин, радість від спільної дружної роботи. 

Організація заняття. 

Клумбу або квіткову рабатку готують заздалегідь: перекопують і обробляють землю, вносять добриво, велику клумбу розбивають на сектори, відбивають краю і доріжки, поливають за 1-2 год до роботи. Безпосередньо перед висадкою розсади (2-3 види) вихователь виймає її з ящика, розділяє на окремі екземпляри ірозкладає посередині рабатки або сектора клумби, прикопавши коріння. Кілька екземплярів кожного виду залишає для розглядання та демонстрації. Вихователь за допомогою 2-3 дітей маркує місця посадки, розміщує поблизу місця роботи обладнання: 2-3 мотузочки з кілочками на кінцях, мірні палички для маркування місця посадки рослин, листівки або інші кольорові малюнки рослин, совочки, лійки і відерця. (У сонячну погоду заняття проводиться у другій половині дня.) 


Хід заняття. 

У першій половині заняття вихователь розміщує дітей недалеко від місця роботи так, щоб усім було видно, розглядає з ними зображення квітучих рослин. «Хто знає, як називається квітка? Подобається? Чим? »Додатково дає пояснення про величину рослин, часу їх цвітіння; показує сама рослина (розсаду). Після розглядання картинок і бесіди вихователь обговорює з дітьми, як розмістити рослини на клумбі (або рабатки): одні ближче до краю, інші посередині, які в центрі і т. д. При цьому звертає увагу на необхідність підбору рослин так, щоб було гарне поєднання кольору, розмірів. Під час роботи пояснює, чому деякі рослини садять розсадою, а не насінням. 
У другій частині заняття розглядають розсаду. Вихователь знайомить дітей із способами її посадки. Хлопців слід розмістити з двох сторін рабатки (або по доріжках, що розділяє клумбу на сектори так, щоб перед кожною дитиною було 2 борозенки, що позначають місце посадки, і щоб кожна дитина могла бачити дії вихователя). 

Спочатку треба відміряти відстань (за борозенкам), на якому слід садити рослина. Педагог показує мірну паличку і спосіб її використання. Потім на позначених місцях робить ямку, показує глибину її, пояснює: «Все корінці мають розміститися». Пропонує черговим роздати мірні палички і совочки. Всі діти під наглядом вихователя готують ямки. Коли ямки готові, чергові наливають у них воду. Поки вода в ямках вбирається, вихователь показує спосіб посадки. Спочатку 2-3 хлопців розповідають, як треба садити розсаду, а потім вихователь ще раз показує. Під час посадки стежить за виконанням дітьми роботи, допомагає тим, хто не справляється із завданням. 
Коли всі рослини посадили, вихователь показує спосіб перевірки. Діти перевіряють правильність посадки, виправляють допущені помилки. Чергові за допомогою інших дітей поливають посадки (клумбу, грядку). 
В кінці вихователь дає оцінку роботи, підкреслює, що всі працювали дружно. Пропонує завдання до подальшого спостереження: простежити, коли на рослинах з'являться свіжі листочки (це означає, що рослина прижилася); домовитися про черговість роботи - коли і хто буде поливати посадки. 




Додаток 6

Ручна праця

Ручна праця на відміну від занять з образотворчої діяльності організується і проводиться з невеликими групами дітей, що дає вихователеві можливість правильно показувати прийоми роботи з інструментами і матеріалами. ЇЇ можна організувати в часи, відведені за режимом для ігор, перед обідом, після сну, а влітку і навесні – вранці, коли діти приходять до садка.

Щоб охопити всіх дітей, ручну працю слід організовувати кілька разів на тиждень.

Ручну працю, як і інші види праці, вихователь планує в календарному плані. Коли праця організовується вперше, в плані слід записати програмні завдання, послідовність подання матеріалу, способи організації дітей, прийоми їх навчання і виховання. Коли ж завдання проводяться повторно, вихователь записує коротко, що робитиме, покладаючись на попередні записи.

Ручну працю можна проводити у формі колективної праці, яка планується як на заняттях, так і в повсякденному житті. Плануючи колективні форми праці ( 1-2 рази на тиждень), вихователь зазначає зміст, місце проведення, форму організації колективних взаємовідносин, контроль і оцінку дій дітей, розподіл обов’язків, використаний матеріал.

вимоги до організації ручної праці в дитячому садку 
· Зміст виробів обов'язково має передбачати застосування тих конструктивних (аналіз зразка, «прочитання» креслення і т. п.) і технічних (згинання паперу, соломки, перев'язування, плетіння,
 склеювання) навичок, які діти отримують на занятті і поза заняття. Якщо діти вигадують нові способи з'єднання деталей, знаходять нове композиційне рішення, вихователь підтримує їх і допомагають досягти результату; 

· Кожна саморобка повинна бути цікава дітям за змістом і знаходити конкретне практичне застосування; 

· У трудовому процесі необхідно передбачити ускладнення пропонованої дітям роботи; 

· У виготовленні виробів повинен брати участь кожна дитина; 

· Використовувані вихователем педагогічні прийоми допомагають дітям усвідомити необхідність і значущістьроботи і виконувати її з бажанням; 

· При виконанні дітьми роботи слід передбачити місце і роль вихователя в залежності від ступеня оволодіння дітьми різних навичок, а також їх самостійності в організації, плануванні та здійсненні трудового процесу. 

Істинно художнє народний твір задовольняє не тільки естетичні інтереси. Воно найтіснішими узами пов'язане з дійсністю, на грунті якої виникло. 

Розглянемо кілька прикладів конспектів занять з ручної праці у дошкільному навчальному закладі.


















Заняття 1.

Тема: «Сніговик»

Мета: вчити дітей виготовляти восьмикутники шляхом згинання кутів квадрата; конструювати з них фігуру сніговика; вчити дітей виготовляти трапецію, зрізуючи кути квадрата; розвивати мовлення, елементи математичних уявлень; дати можливість кожному із дітей проявити самостійність при виборі засобів прикрашання роботи і творчих здібностей; виховувати вміння слухати пояснення вихователя й правильно повторювати запропоновані дії.

Матеріал і обладнання : ножиці, клей, квадрати білого кольору (10см,7см, 4см), квадрати із кольорового паперу (5см), обрізки кольорового паперу , салфетки, клейонки, кольорові олівці.

Література: «Бібліотека орігамі . Іграшки» С.Афонькін , видавництво « Ексіо»2002 рік. «Орігамі в дитячому саду» С.І.Мусієнко , видавництво «Лінка-Прес» 2010 рік. Інтернет ресурси.


Хід заняття

Організаційна частина

Діти, яка зараз пора року? (Зима) А може зараз весна або осінь?(Ні,зараз зима)А як ми можемо це довести? (Іде сніг, на дворі дуже холодно, морозяне повітря, люди вдягнені в зимовий одяг) А ви любите зиму?А чому? (Можна гратися з снігом в сніжки, ліпити сніговита, кататися на санчатах,ковзанах,лижах)

Сьогодні до нас прийшов незвичайний гість. Спробуйте відгадати хто до нас прийшов.

По снігу покатайте-Я підросту.

На вогні зігрійте-Я пропаду.

(Сніговик)

Так, діти. Це сніговик. Тільки чому він такий сумний? Як ви гадаєте, чому?(Може він заблукав?Може захворів?Може щось загубив?)Я думаю що йому дуже самотньо. Може якщо ми розповімо про нього віршика він повеселішає?

Читання дітьми віршів

Усе засипав білий сніг,

А з ним – одлига на поріг,

І ми в дворі , де я живу,

Зліпили казку снігову…


Сніговик Морквяний ніс

Вгору віника підніс

І питає: «Перехожі,

Чом на мене ви не схожі?

Я стою, а ви в бігах,

Ви у пальтах, у шапках…

Гей скажіть у вас носи,

Як у мене для краси?»


Щось не веселішає наш сніговик. Пропоную вам «зліпить» сніговику друзів невеличких сніговичків з паперу.

Згодні?(Так). Але спочатку давайте потренуємо наші ручки щоб сніговички у нас вийшли найкращі.

Пальчикова гімнастика

«Яєчко у гніздечку»

Ми долоньки розітрем

І гніздечко з рук зів*єм

Пташка у гніздечко

Покладе яєчко

Яєчко, яєчко( катаємо горішок)

Котись по гніздечку.

Котись не губися,

Гляди не розбийся.


Виготовлення поробки

Які геометричні фігури лежать перед вами?(квадрати). Яких вони кольорів? (Різнокольорові) На які групи ми можемо їх розділити? (На білі ,і кольорові) Серед білих знайдіть самий великий, поменше і самий маленький. З цих квадратів ми будимо робити сніговита. А щоб він вийшов кругліший, будимо загинати кути. Подивіться як саме. (Розгляд схеми на дошці)



Скільки кутів треба зігнути? (4) Перегортаємо на інший бік. Скільки кутів вийшло?(8) Яка це фігура?(Восьмикутник)

Цю саму операцію зробимо і з меншими квадратами. Далі наносимо клей лише на зігнуті кути, щоб наш сніговик вийшов об*ємним.

Потім наклеюємо на блакитний папір тулуб, голову, руки.

А зараз трохи відпочинемо.


Фізкультхвилинка

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться

За щасливий день вчорашній.

І до сонця потягніться.

В різні боки нахиліться.

Веретеном покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте.

І за парти тихо сядьте.


Продовжуємо працювати. Зробимо сніговикові відерце замість капелюха. Для цього я беру квадратик кольорового паперу. Довільно очима намічаю лінії квадрата які треба обрізати.

Але чогось не вистачає. Чого? (Його треба прикрасити)

Як його можна прикрасити? (Намалювати очі,ніс,ротик,шарфик,мітлу)

Для прикрашання сніговичка у вас на столах лежать фломастери.

(Поки діти прикрашають сніговика, малює посмішку сніговику)


Підсумок заняття

Подивіться діти, наш сніговик повеселішав. Він дуже радіє новим друзям. Які гарні вийшли сніговички! Діти, вам сподобалось наше заняття? А що саме сподобалось? А що було важко? На цьому наше заняття закінчується!





















Заняття 2

Тема: Хатинка для звірів»

Завдання: Продовжувати вчити найпростішим навичкам роботи з папером, вміння перетворювати квадрат в трубочку. Розвиток окоміру. Уміння сприймати інструкцію. Подання про базові формах і геометричних поняттях. Складання проектів та колективних робіт композиційного плану. Підвищувати інтерес до занять з папером через гру. Виховувати співчуття до героїв казки, доброзичливе ставлення, бажання допомогти героям казки.

Обладнання: Іграшки настільного театру до казки «Заюшкина хатинка», квадрати з паперу рожевого та блакитного кольору 10х10 см, клей, олівці, пензлики для клею.


Хід заняття


Вступна частина.

Вихователь. Жили-були лисиця да заєць. У лисиці була хатинка крижана, а у зайця - лубова. Ось лисиця і дражнить зайця:

- У мене хатинка світла, а у тебе темна! У мене світла, а у тебе темна!

Прийшла весна, красна, у лисиці хатинка розтанула, а у зайця стоїть по-старому.

Ось лисиця попросилася у нього переночувати, та його з хатинки і вигнала! Сидить зайчик на колоді і гірко плаче



Діти, що це за казка? «Зайчикова хатинка»

Вихователь. а хто ж допоможе зайчику повернути будиночок? /Відповіді дітей. /

Вихователь. Правильно дітки. Зайчику допомагали і собаки, і вовк, і ведмідь, і півень. Вигнали лисичку з будиночка зайчика.

І лисичці тепер знову ніде жити. А давайте хлопці допоможемо лисичці і зробимо їй будиночок з колод. І тоді вона більше не буде виганяти зайчика з його будиночка.


Основна частина.

Вихователь. Колоди ми будемо робити з квадратного аркуша паперу. Для цього нам потрібно закрутити аркуш паперу на олівець, закріпити клеєм. Потім зняти з олівця і вийшла колода. Після того як ми наробимо достатню кількість колод будемо майструвати будинок, наклеюючи колоду на колоду ось так (показ вихователя).

Але перш ніж приступити до роботи, нам потрібно розігріти пальчики.


Пальчикова гімнастика.

Загинаються і розгинаються пальці поперемінно на правій і лівій руках, кругові рухи кистями рук, струшування ними.

Діти самостійно виконують завдання, клеять трубочки, наклеюють одну на іншу.

Вихователь. дітки, давайте дамо нашим будиночкам підсохнути і пограємо в гру «Покажи тваринку»

/ Діти імітують рухи тварини за завданням вихователя /


Вихователь. А тепер давайте продовжимо і приклеїмо вікна та дах.


/ Діти виконують завдання /


Підсумок заняття.


Вихователь. Діти, подивіться, скільки ми з вами будиночків побудували. Тепер не тільки лисичка може в будиночку буде жити, а й інші герої цієї казки.

Додаток 7

Спільна праця дітей і дорослих

Дитина в усьому наслідує дорослого. Тому у трудовому вихованні власний приклад дорослого – педагога чи батьків – є одним з найважливіших та найдієвіших факторів формування позитивного ставлення до праці. Варто завжди пам’ятати: ми працюємо разом з дитиною, а не замість неї! Адже якщо дитині не давати змоги робити щось самостійно, виявляючи власну ініціативу та удосконалюючи свої навички, ми робимо крок у протилежний від працелюбства бік. Дитина з такого завдання засвоїть лише те, що не варто докладати до чогось зусиль, дорослі зроблять це за неї.

Які ж завдання може виконувати дитина разом з дорослим? Це може бути:

  1. Допомагати накривати на стіл ( розставляти серветниці , хлібниці , розкладати ложки).

2 . Допомагати прибирати посуд після їжі ( збирати чайні ложки , відносити хлібниці , серветниці ) .

3 . Допомогти няні розвісити рушники в умивальні кімнаті.

4 . Відносити або приносити будь - які предмети на прохання дорослих у процесі спільної трудової діяльності .

5 . Допомагати вихователю в пранні лялькового білизни , миття іграшок

6 . Надавати допомогу в процесі ремонту атрибутів для ігор , коробок , книг , при виготовленні посібників ( намазувати окремі деталі клеєм , притискати їх при склеюванні ) .

7 . Допомагати двірнику у прибиранні ділянки.

8 . Допомагати вихователю розпаковувати і розкладати нові іграшки в ігровому куточку.

9 . Допомогти вихователю помити камінчики , черепашки , годівниці з акваріума .

10 . Допомагати мити кімнатні рослини.

11 . Допомагати поливати квітник , город .

12 . Надавати допомогу вихователю в підготовці корми на зиму птахам і тваринам.

13 . Допомагати посипати доріжки піском.


Виконання таких простих, на перший погляд, завдань має велику виховну силу:

  1. Виховувати дбайливе ставлення до посуду .

2 . Виховувати повагу до праці дорослих , бажання трудитися разом з ними.

3 . Проявляти турботу про допомоги , бажання їх полагодити. Виховувати повагу до праці вихователя .

4 . Виховувати повагу до праці. Розвивати прагнення до чистоти , бажання допомагати.

5 . Виховувати дбайливе ставлення до іграшок , розвивати почуття задоволення від спільної праці .

6 . Проявляти турботу про рибку , прагнення доглядати за нею.

7 . Проявляти у праці допитливість , ініціативність , радість від спільної діяльності з дорослими.

8 . Проявляти інтерес до природи , виховувати любов до всього живого .

9 . Виховувати самостійність , акуратність , бажання трудитися для загальної користі


ТРУДОВІ ДОРУЧЕННЯ: ЗМІСТ ТА ПЛАНУВАННЯ

Трудові доручення - одна з форм організації праці дошкільників. Це короткочасна епізодична праця, в процесі якої дитина набуває досвіду , засвоює зміст діяльності та необхідні трудові навички. Особливе значення вона має в роботі з дітьми молодшого дошкільного віку. Такі діти часто не розрізняють ігрові та трудові завдання, не вміють працювати за власною ініціативою, а тільки виконують прохання чи вимогу дорослих принести який-небудь предмет, полити квіти, погодувати риб та ін.

Не менш важливі доручення і в старшому дошкільному віці, коли діти вже вміють виконувати певні трудові обов'язки.

Доручення як форма організації трудової діяльності дітей мають свої особливості: вони завжди йдуть від дорослого, в них заключається чітка спрямованість на отримання результату, конкретно визначена мета; крім того вони надають широкі можливості для індивідуальної роботи з дітьми. В практиці роботи використовуються як індивідуальні доручення так і доручення маленьким підгрупам. Так педагог має можливість формувати трудові навички в однієї дитини, позитивне ставлення до діяльності в другої, деякі морально-вольові якості - в третьої.

Доручення можуть бути дуже різноманітними: простими і складними, короткочасними, епізодичними і тривалими, індивідуальними і колективними.

Доручення - важливий засіб виховання морально-вольових якостей - відповідальності, цілеспрямованості, самостійності.

Педагог у будь який час може знайти потрібне і корисне діло як для дитини та к і для всієї групи дітей. В практиці виховання доручення організуються як в першу половину дня так і в другу -після денного сну.

Виконувати прості і посильні доручення діти можуть вже з 1,5-2 років. Для дітей молодшого дошкільного віку характерні доручення індивідуального характеру, Протягом дня малюк може в середньому виконувати 2-3 і більше доручень. В середній групі через доручення дітей готують до подальших чергувань.

В старших групах доручення не втрачають своєї значимості, підвищуються вимоги до якості їх виконання.

Відбір змісту доручень здійснюється з врахуванням всіх педагогічних принципів організації праці, педагогічної спрямованості, посильності, доступності а також способів дій, їх кількості і складності., тобто того, що впливає на досягнення кінцевого результату..

Доручення можна згрупувати за кількістю дій, способом його виконання, часом досягнення результатів.

До першої групи відносяться доручення, пов'язані з виконанням однієї дії: подай, принеси, віднеси. Вони короткочасні, епізодичні, викликані необхідністю швидко усунути безлад. Використовуються здебільшого в молодшому дошкільному віці.

До другої групи відносяться доручення, які включають кілька способів дій, кілька трудових операцій (помити клітку, погодувати тваринок, риб, полити кімнатні рослини тощо ). Використовуються вони в групах старшого дошкільного віку.

В особливу групу виділяються доручення, при виконанні яких немає видимого результату: попросити корм для мешканців куточка природи, запросити завідуючу на заняття, запитати, чи можна йти в спортивний зал тощо. Тут ставляться завдання вміти орієнтуватися в приміщенні і на території дошкільного закладу, спілкуватися з дорослими.

Керівництво трудовими дорученнями здійснюється через показ та пояснення способів діяльності, показ прийомів роботи, контроль за правильністю виконання трудових дій, словесне нагадування, спільну працю дітей з дорослими, ігрові прийоми, мотивацію завдання, вимоги до діяльності дитини. Особливу роль грає оцінка праці.

За спрямуванням трудові доручення можна розподілити на такі групи:

          доручення, пов'язані з грою;

          доручення, пов'язані з чергуванням;

          доручення пов'язані з організацією підготовки до занять;

          побутові доручення;

          доручення, пов'язані з виконанням прохань дорослих;

          доручення, пов'язані з працею в куточку живої природи і на ділянці;

Для зручності була зроблена таблиця , яка вміщує зміст конкретних доручень за спрямуванням та за віковими особливостями дітей. Тут чітко видно, які саме доручення і для якої вікової групи їх можна використати.

Організовуючи доручення, вихователь повинен спонукати до їх виконання всіх дітей. Тільки так діти набудуть необхідних трудових навиків, у них сформується звичка до праці.

Можна запропонувати орієнтовну форму перспективного планування трудових доручень. Дітей умовно поділяють на чотири підгрупи (ланки), кожна з яких має свою постійну назву та склад. Дітей в підгрупи можна об'єднувати за рівнями сформованості трудових вмінь і навичок. За перспективним планом трудових доручень для дітей II молодшої групи видно, що протягом І тижня з дітьми, які входять до підгрупи „Зірочка" вихователь планує трудові доручення, пов'язані з грою та чергуванням, протягом II тижня -доручення, пов'язані з підготовкою до занять та проханням дорослих і т.д. Аналогічно плануються трудові доручення для інших ланок. Таким чином протягом місяця кожен з дітей буде виконуватиме всі види доручень, а вихователю значно легше планувати роботу, маючи перед собою такий перспективний план.
















Додаток 8.

Ознайомлення дітей з працею дорослих.

Феномен праці діти відкривають для себе , спостерігаючи за тим , як працюють дорослі. Це породжує у них бажання наслідувати старшим , брати участь в їх діяльності

Насилу дорослих діти знайомляться в процесі демонстрації різних видів праці , пояснення їх значення ( спеціально організовані спостереження , бесіди , екскурсії) , а також при безпосередній організації спільної діяльності дорослих і дітей Діти охоче допомагають дорослим , займаються їх настроєм , наслідують їх вчинки , набуваючи конкретних знань і уявлень про працю , розвиваючи допитливість інтерес до діяльності дорослих , переймаючись повагою до людей праці та результатів їх старань час дорослі можуть впливати на поведінку дітей - викликати у них прагнення до праці , досягнення конкретного її результату .

Під час ознайомлення дітей молодшого та середнього дошкільного віку з працею дорослих їхню увагу зосереджують на простих трудових діях , спрямованість яких зрозуміла для них (робота вихователя і його помічника , кухаря , лікаря та ін ) Вихователь повинен максимально використовувати приклад трудового поведінки працівників дитячого садка. Проте лише спостереження мало , оскільки дітям важко усвідомлює ти зв'язок праці дорослих з власною поведінкою Тому необхідно залучати їх до трудового процесу, використовуючи посильні доручення й елементарне співробітництво. Так, під час ранкового прибирання вихователь може доручити дітям принести в лійки води , протерти листя рослин в куточку природи і т.п. При цьому слід враховувати можливості для самостійної діяльності дитини , в процесі якої вона починає якомога точніше слідувати праці дорослих .

Відчутно впливає на формування у дітей прагнення працювати емоційне ставлення дорослого до виконуваної роботи З раннього віку діти повинні бачити приклад раціонально організованої праці , оволодівати до культурою праці : вмінням ставити цілі ( спочатку з допомогою дорослого , потім - самостійно) , планувати і організовувати роботу , використовувати обладнання , послідовно здійснювати раціональні трудові дії , підтримувати порядок на робочому місці тощо .

Виховна ефективність ознайомлення з працею дорослих залежить від ефективності процесу спостереження , від того , на які аспекти праці дорослих спрямована увага дітей Самі вони зацікавлюються передусім із зовнішніми проявами процесу праці : послідовністю операцій , предметами , знаряддями праці і т.п. Тому потрібно направляти їх на те , як людина ставиться до роботи , як здійснюється взаємодопомога в колектив ній праці Дітей середнього дошкільного віку підводять до усвідомлення того , якою є людина -трудівник , для чого вона працює , як ставиться до своїх трудових обов'язків, одночасно зі знаннями про особливості праці діти отримують уявлення про ставлення до неї , про моральні якості тих , хто працює .

За визнанням психологів , педагогів , раціональна така послідовність ознайомлення з працею дорослих :

1 ) накопичення фактів про процес праці , перетворення предмета праці , результати праці , створення уявлення про її значущість ;

2 ) формування уявлень про людину праці , його ставлення до праці ;

3 ) формування уявлень про колективний характер трудової діяльності

Дітям старшого дошкільного віку вже доступне розуміння суспільної значущості праці дорослих , способів досягнення її результатів Вони виявляють інтерес до праці за межами дитячого саду. При спогляданні за працею дорослих вихователю слід звертати увагу дітей на її організованість , узгодженість дій , відповідальність та ін У цьому віці розширюються можливості для виховання трудових навичок і умінь Діти оволодівають навичками самообслуговування , самостійно виконують елементарні обов'язки Приклад трудової діяльності дорослих впливає на них значно сильніше , ніж на дітей молодшого та середнього дошкільного вік віку .

Організовуючи спільну діяльність , важливо враховувати форми співробітництва , які залежать від конкретного змісту роботи і віку дітей , а також від того , скільки дорослих і хто саме бере в цьому співробітництві участь. Чим молодші діти, тим більшу участь у співпраці повинні проявляти дорослі , спрямовуючи , організовуючи працю дітей у спільній діяльності з дітьми старшого дошкільного віку вихователь ь має широкі можливості рівноправно працювати разом з ними , виконувати трудомістку роботу , яка вимагає складних умінь і навичок Доцільним в ній є участь помічника вихователя , інших працівників дитячого садка Педагогічно ефективне поєднання активності дорослих і дітей у спільній роботі сприяє запозичення досвіду старших , набуттю навичок , необхідних у майбутній самостійній роботі .

Ознайомленню дітей з працею дорослих сприяють спостереження та екскурсії. Для молодших дошкільників з цією метою організовують екскурсії по дитячому саду , для старших дітей - походи за його межі (у магазина , перукарні , бібліотеки тощо ). Підбираючи види праці для спостереження , необхідно враховувати їх виховну цінність , доступність змісту для розуміння , ймовірність виникнення у дітей бажання слові Рекомендувати трудову поведінку дорослих Ефективні повторні спостереження , які забезпечують формування чітких знань про результати і значимість праці .

Набуті під час спостережень , екскурсій знання та уявлення потребують наступного уточнення і систематизації. З цією метою вихователь проводить з дітьми (переважно старшими ) узагальнюючі бесіди («Хто якою працею займається в дитячому садку», «Як ми допомагаємо нашій няні » , « Що робить кухар »тощо) .

З метою закріплення і уточнення знань про різні види праці використовуються також дидактичні ігри : « Кому що потрібно для роботи» , «Відгадай , що ми робимо» ( відтворення трудових дій) та ін

Різноманітні особливості праці дорослих відкривають дітям художні твори різних жанрів (літератури , кіно , живопису тощо ) , завдяки яким вони дізнаються не тільки її зовнішні прояви , а й внутрішню суть , мотиваційну сферу , психологічні наслідки. Втім, використання педагогами художніх творів активізує емоційну сферу дітей , спонукає їх до співпереживання з тими , хто працює , за досягнення результату , переконує є, що навіть у найскладніших умовах цілеспрямована і працьовита людина зможе досягти своєї мети Пережиті емоції зумовлюють конкретизацію знань про сутність праці , вимоги , які вона пред'являє людині , і про те , як праця впливає на розвиток , суспільне визнання особистості. Все це формує основи внутрішньої готовності дитини до самовідданої праці у майбутньому.



Висновки

Залежно від віку дітей та їхніх індивідуальних уподобань питома вага кожного виду праці у їхньому житті може бути різною. Ставлення конкретної дитини до праці значною мірою залежить від ставлення до неї дорослих, які перебувають поруч.

Як свідчить досвід, ставлення до власної праці у дітей дошкільного віку неоднозначне. Зокрема, у різних вікових категорій дошкільників можна простежити такі тенденції.

Діти молодшого дошкільного віку в цілому позитивно ставляться до власної трудової діяльності, прагнуть допомагати дорослим у простих господарських справах, догляді за рослинами чи тваринами. Це пояснюється їхнім прагненням до пізнання, яке значною мірою реалізується у процесі трудової діяльності, несвідомим бажанням задовольнити потребу у приналежності до певної соціальної групи, у повазі, схваленні, визнанні. Але такий вид праці, як самообслуговування, часто викликає негативні реакції (особливо це стосується прибирання речей).

Причина — у недостатній мотивації праці. Дитина молодшого дошкільного віку не розуміє, для чого вона має прибирати у якесь визначене місце речі або іграшки, якщо завтра знову їх використовуватиме, їй важко зрозуміти, для чого треба мити руки, обличчя, чистити зуби, якщо вони і так (на думку дитини) чисті.

У нашому закладі виховуючи у маленьких дітей позитивне ставлення до праці, ми завжди пам’ятаємо що в його основі лежать знання і почуття дитини. Чим більше конкретних і зрозумілих знань отримають малюки і чим сильнішим буде їхнє позитивне емоційне забарвлення, тим успішніше проходитиме процес трудового виховання дитини.


Список використаної літератури

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. — К., 1999.

2. Богуш А. М., Лисенко Н. В. Українське народознавство в дошкільному закладі. — К., 2002.

3. Болтарович 3. Традиції сімейного виховання // Народна творчість та етнографія. — 1993. — № 2.

4. Буре Р. С., Островская Л. Ф. Воспитатель и дети. — М., 2003.

5. Вільчковський Е. С. Критерії оцінювання стану здоров'я, фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей дошкільного віку. — К., 1998.

6. Вільчковський Е. С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. — Л., 1998.

7. Венгер Л. А., Пилюгина Э. Г., Венгер Н. Б. Воспитание сенсорной культуры ребенка от рождения до 6 лет. — М., 1988.

8. Виховання дошкільників в праці / За ред. 3. Н. Борисовой — К., 2002.

9. Воспитание гуманных чувств у детей / Под ред. Л. Н. Проколиенко, В. К. Котырло. — К., 1987.

10. Денисенко Н. Впровадження програми з валеології // Дошкільне виховання. — 1998. — № 9.

11. Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття» // Освіта. — 1993. — № 44—46.

12. Дитина: Орієнтовний зміст виховання і навчання дітей 3—7 років у дитячих закладах. — К., 1992.

13. Єфименко М. М. Театр фізичного виховання та оздоровлення дошкільників. — К., 1995.

14. Запорожец А. В. Проблемы развития психики // Избранные психологические труды. — М., 1986.

15. Киричук О. В. Філософія освіти і проблеми виховання // Нові технології навчання. — К., 1997.

16. Козлова С. А., Куликова Т. А. Дошкольная педагогика. — М., 2002.

17. Комарова Т. С. Изобразительное творчество дошкольников в детском саду. — М., 1984.

18. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / Наук, ред. О. Л. Кононко. — К., 2003.

19. Кононко О. Л. Стратегічна мета виховання — життєва компетентність дитини //Дошкільне виховання. — 1999. — № 5.

20. Концепція безперервної системи національного виховання. — К., 1994.

21. Концепція дошкільного виховання в Україні. — К., 1993.

22. Концепция дошкольного воспитания. — М., 1989.

23. Котляр В. Ф. Изобразительная деятельность дошкольников. — К., 1986.

24. Котырло В. К. Развитие волевого поведения у дошкольников. — К., 1971.

25. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку. — К., 1999.

26. Нравственно-трудовое воспитание детей в детском саду /Под ред. Р. С. Буре. — М., 1987.

27. Основы дошкольной педагогики /Под ред. А. В. Запорожца, Т. А. Марковой. — М., 1980.

28. Островська Л. Ф. Виховання культури поведінки дошкільників. — К., 1975.

29. Парамонова Л. А., Протасова Е. Ю. Дошкольное и начальное образование за рубежом. — М., 2001.

30. Підкурганна Г. Дитяча творчість. Програма та методичні рекомендації з художнього розвитку дітей дошкільного віку. — К., 2001.

31. Плохій 3. П. Виховання екологічної культури дошкільників. — К., 2002.

32. Поніманська Т. І. Моральне виховання дошкільників. — К., 1993.

33. Приходько Ю. С. Формування позитивних взаємин у дитячому колективі. — К., 1987.

34. Проколієнко Л. М. Формування допитливості у дітей дошкільного віку. — К., 1979.

35. Проскура Е. В. Развитие познавательных способностей дошкольника. — К., 1985.

36. Про дошкільну освіту: Закон України — К., 2001.

37. Про освіту: Закон України // Освіта. — 1991. — 25 червня.

38. Русова С. Ф. Ідейні підвалини школи // Світло. — 1913. — Кн. 8.

39. Сенсорное воспитание в детском саду. — М., 1981.

40. Сковорода Г. Пізнай у собі людину. — Л., 1995.





Автор
Дата добавления 25.02.2016
Раздел Дошкольное образование
Подраздел Конспекты
Просмотров1073
Номер материала ДВ-484088
Получить свидетельство о публикации

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх