Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Русский язык и литература / Другие методич. материалы / Методическая разработка открытого мероприятия "Пока горит свеча"

Методическая разработка открытого мероприятия "Пока горит свеча"

Идёт приём заявок на самые массовые международные олимпиады проекта "Инфоурок"

Для учителей мы подготовили самые привлекательные условия в русскоязычном интернете:

1. Бесплатные наградные документы с указанием данных образовательной Лицензии и Свидeтельства СМИ;
2. Призовой фонд 1.500.000 рублей для самых активных учителей;
3. До 100 рублей за одного ученика остаётся у учителя (при орг.взносе 150 рублей);
4. Бесплатные путёвки в Турцию (на двоих, всё включено) - розыгрыш среди активных учителей;
5. Бесплатная подписка на месяц на видеоуроки от "Инфоурок" - активным учителям;
6. Благодарность учителю будет выслана на адрес руководителя школы.

Подайте заявку на олимпиаду сейчас - https://infourok.ru/konkurs

  • Русский язык и литература

Поделитесь материалом с коллегами:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

АМВРОСІЇВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ТЕХНІКУМ
















МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

відкритого позааудиторного заходу

ПОКИ ГОРИТЬ СВІЧА

з дисципліни СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА


















2011


Методична розробка позааудиторного заходу “Поки горить свіча”.

Підготувала Сердюкова О. Д. – викладач вищої категорії Амвросіївського індустріального технікуму – 2011.





Викладено методику проведення позааудиторного заходу з дисципліни «Світова література», ознайомлення з відомими творами видатних російських поетів




Для викладачів світової літератури вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації Торезького регіону.



Рецензенти: Нікольська С.П. – голова регіонального методичного об’єднання викладачів Світової літератури, викладач Сніжнянського гірничого технікуму.


Лихачова Т. О – методист технікуму, викладач вищої категорії Амвросіївського індустріального технікуму



Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії гуманітарних та соціально – економічних дисциплін

(протокол №___ від ____________ 2011р.)


ПЕРЕДМОВА


Метою написання методичної розробки за темою "Поки горить свіча" є об’єднання творчо обдарованої студентської молоді з використанням активних методів навчання, організаційних моментів, зачитування та обговорення творів-роздумів на одну з наперед визначених тем.

Для ефективного застосування активних методів навчання необхідним є врахування здобутків випускників, використання інтегрованих знань та вмінь, оскільки студенти мають бути людьми творчими.

Викладач світової літератури запропонувала організувати дві ініціативні дослідницькі групи. Перша група визначила тему проекту "Що для мене дружба і вірність", друга група вибрала тему "Проблема любові і зради в літературних творах".

Ідеї проектів належали викладачу, але студентам було запропоновано розповісти про своє бачення розв’язання проблеми або висунути ідею для нового проекту. Для того, щоб досягти реалізації проекту, важливо створити дружню атмосферу, неприпустимі шаблон, трафарет, жорстка регламентація, заохотити студентів до спілкування літературною мовою під час обговорення і здійснення проекту.

Отже, проект, спрямований на створення творчих і благородних поривів сучасних підлітків, в яких розкриваються можливості вибору життєвого шляху.

Проект був розрахований на один місяць.

Методичні рекомендації щодо реалізації проекту:

1. Підготовчий етап

1.1. Студенти мають розповісти про себе: про те, що вони думають про своє кохання.

1.2. Студентам було запропоновано уявити, що вони зустрілися з першим коханням через 10 років.

1.3. Викладач пропонувала скласти монологічне висловлювання на тему "Поетична весна".

1.4. Робота з навчальними презентаціями.

Очікуваний результат етапу: створено дружню атмосферу, студенти зосередили увагу на темі проекту, визначились зі способами її реалізації, склали розповідь про себе, особисті якості характеру.

2. Ідеї для проекту:

2.1. Визначити проблему, яку необхідно розв’язати у проекті.

Для реалізації проекту була вибрана творча група. Проблемне питання: кохання чи гроші?

1. Кожний може бути власником своєї долі.

2.2. Зібрати ідеї щодо змісту, способів реалізації виконання презентації у студентів індивідуально.

2.3. Опрацювати ідеї в групах, обговорити, знайти спільну думку, побачити "загальну картину" роботи над презентацією.

Очікуваний результат етапу: оновлення стану сучасної літератури через творчість викладача-предметника та його співтворчість з підростаючим поколінням.

3. Планування роботи:

3.1. Створити остаточну концепцію презентацій.

3.2. Зробити опис проекту.

3.3. Створити перший варіант сценарію. Знайти відповідну інформацію, проаналізувати її, систематизувати, виділити основні теми, асоціативні ілюстрації, які нададуть виразності й легшого сприйняття матеріалу.

Очікуваний результат етапу: описаний проект, створений перший варіант сценарію, спланована робота.


4. Виконання основної роботи:

4.1. Розробка, створення першого варіанту слайдів: розміщення тексту, творча робота з кольоровим фоном.

4.2. Підготовка до презентації слайдів.

4.3. Скоординувати роботу груп та провести репетицію (відпрацювати індивідуальні виступи).

Очікуваний результат етапу: створені слайди з необхідною інформацією, проведена репетиція.


5. Консультації студентів з викладачем індивідуально та у групах. Викладачі відповідають на запитання студентів, допомагають уникнути помилок, заохочують до спільної роботи, виявляють труднощі і допомагають їх подолати, відстежують роботу за проектом.

Очікуваний результат етапу: спланована робота у групах, викладачі проконтролювали хід виконання проекту, правильно студенти навчилися вимовляти свою промову під час презентації проекту.


6. Створення остаточного варіанта презентації:

6.1. Якщо необхідно, то треба зробити зміни щодо створення, анімації слайдів, відкоригувати кольоровий фон слайдів під час попереднього перегляду на мультимедійному проекторі.

Очікуваний результат етапу: створені мультимедійні презентації, студенти продемонстрували володіння мовним та мовленнєвим, набутим протягом навчального періоду.


7. Підготовка і презентація результатів проекту.

7.1 Обговорити план презентації (де, коли, яким засобом, кого запросити).

7.2. Проведення позааудиторного заняття.

Очікуваний результат етапу: студенти представили презентації, продемонстрували вміння формувати особистості з високим рівнем інтелектуального розвитку і творчих можливостей.




ПЛАН

проведення відкритого позааудиторного заходу

з дисципліни «Світова література»

Дата проведення: 15.02.11

Групи – ВД – 11; ВД -12, АС -13; ТС – 16; БО -17.

ТЕМА: ПОКИ ГОРИТЬ СВІЧА….

Мета заняття:

методична: вдосконалити методику проведення поза аудиторних заходів з використанням активних форм передачі і відтворення інформації;


дидактична: - опрацювати тему у межах особистої сфери спілкування;

  • формувати навички роботи над колективним проектом;

  • навички критично сприймати інформацію великого обсягу;

  • розвивати креативність, вміння аналізувати, систематизувати отриману інформацію;

  • розширити і поглибити знання з дисципліни «Світова література»;


виховна: - виховувати духовно багату особистість, людину з активною життєвою позицією, свідомістю громадянина;

  • виховувати розуміння неповторності кожної особистості,

  • сприяти розумінню того, що кожна людина може впливати на своє майбутнє.


Вид заходу: літературно – музична композиція.


Форма і методи проведення: позааудиторний захід з використанням індивідуальних форм роботи зі студентами: підготовка усних повідомлень, підготовка художнього та музичного оформлення свята.



Міжпредметні зв’язки:

забезпечуючі: інформатика,

забезпечувані: культурологія, англійська мова.

Методичне забезпечення заняття: методична розробка, роздавальний матеріал, картки, навчальний матеріал для студентів, мультимедійні презентації проектів, електронна підтримка заняття.

Технічні засоби навчання: комп’ютер, мультимедійний проектор, цитати, стінна газета «Студентське життя групи ВД - 12»


Використані джерела інформації:

  1. Баруздина С. А. Эдуард Асадов.- М.: Правда, 1990.

  2. Красухин Г. И. Люблю я Вас, богини пенья. – М.: Музыка, 1990.

  3. Рожденственский Р. Марина Цветаева. – М.: Художественная література, 1989.

  4. Кролина М. М. Анна Ахматова.- М.: Огонёк, 1990.

  5. Слуцкий В. М. Одарённые дети.- М.: Прогрес, 1991.

  6. Маркова А. И. Культурология. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2008.















СТРУКТУРА ПОЗААУДИТОРНОГО ЗАХОДУ:


І. Вступне слово викладача.


ІІ. Літературно – музична композиція:

Поки горить свіча”


2.1 «Говорим о любви…»- легенди, символи, традиції.

2.2 «Не бывает любви несчастной….».

2.3 « Что есть любовь никто не знает…»


ІІІ. Заключне слово викладачів.




















ХІД ПОЗААУДИТОРНОГО ЗАХОДУ

(тихенько звучить вальс із кінофільму «Мій ласкавий і ніжний звір»)

1-й ведучий. Сегодня мы будем говорить о любви,

2-й ведучий. О любви всеобъемлющей, непобедимой.

1-й ведучий. О любви в радостях и муках,

2-й ведучий. О любви в ревности и разлуках.

1-й ведучий. Любов – одне із самих піднесених, благородних і прекрасних людських почуттів. Вона неповторна і вічна як життя. Справжня любов завжди нескінченна і самовіддана. «Кохання, писав Л.М.Толстой, - значить жити життям того, кого кохаєш». Для люблячої людини головне – щастя людини, яку любиш.

1-й студент. Я вас любил: любовь еще быть может,

В душе моей угасла не совсем.

Но пусть она Вас больше не тревожит;

Я не хочу печалить Вас ничем.

Я Вас любил безмолвно, безнадежно,

То радостью, то ревностью томим;

Я Вас любил так искренне, так нежно

Как дай вам Бог любимой быть другим.

(А.С.Пушкин)

2-й ведучий. Кохання – важка душевна робота, вона не кожному під силу. Що ж таке кохання? Чого ми шукаємо в коханні? На ці питання можна найти відповіді в легенді про кохання, про її силу, красу і велич.

«…Коли бог створив світ, він навчив всі живі істоти продовжувати свій рід. Бог наказав чоловікові і жінці іти в поле, навчив їх будувати курінь, дав чоловікові у руки лопату, а жінці – жменю зерна. «Живіть і продовжуйте рід свій, - сказав бог, - а я піду господарювати. Прийду через рік і подивлюся як «Приходить через рік бог до людини в супроводі архангела Гавриїла . Приходить рано-вранці. Бачить, сидять чоловік та жінка у курені, перед ними дозріває хліб на ниві. Поряд з ними колиска, а в ній спить дитина. А чоловік та жінка дивляться то на ясно-червоне небо, то в очі один одному. В ті миттєвості, коли їх очі зустрічались, бог побачив в них якусь невідому силу, неосяжну для нього красу. Ця краса була чудовіша за небо і сонце, землю і пшеничне поле. Чудовіше за все, що створив бог.

Бог підійшов до чоловіка, доторкнувся своєю рукою до його плеча і став просити людину: «Людино, навчи мене кохати». Чоловік навіть не помітив дотик божої десниці. Він дивився в очі жінці. Бог закричав: «Отакої! Ти що, людино, не хочеш навчити мене кохати? Будеш мене згадувати! З цієї миті будиш старіти! Кожна година життя буде по крихті забирати твою молодість та силу. Перетворюйся в руїну, а я прийду через 5 років і подивлюся, що буде в твоїх очах».

Прийшов бог з архангелом Гавриїлом через 5 років. Бачить, замість куреня стоїть хата, доньки пшеницю жнуть, онуки по лузі бігають. Біля хати стоїть старий зі старою. Дивляться то на ясно-червону ранішню зорю, то в очі один одному. І побачив бог в очах чоловіка і жінки красу ще більш могутнішу і величну. Побачив не лише кохання, але й вірність. Розгнівався він: «Мало тобі старості, людино? – Так вмирай же, вмирай в муках і йди в землю, перетворюйся в прах і тлен. А я прийду і подивлюся, у що перетвориться твоє кохання».

Прийшов бог з архангелом Гавриїлом через 3 роки. Бачить сидить старий над маленьким надгробним пагорбком, очі нього сумні, але в них ще більш могутня, незбагненна і страшна богу красота людська. Вже не тільки кохання, не тільки вірність, але й пам‘ять серця побачив бог. Затремтіли у нього руки від страху і безсилля, підійшов він до людини, впав перед ним на коліна і став благати: «Людино, дай мені цю красу! Що бажаєш проси в обмін за неї, тільки дай!»

«Не можу, - відповіла людина, - вона здобувається дуже дорогою ціною. ЇЇ ціна – смерть, а ти, кажуть,безсмертний. Одержуй безсмертя, одержуй молодість, але ніщо не може зрівнятися з коханням».

Бог відійшов від старого, повернувся до пшеничної ниви і ясно-червоної вранішньої зорі і побачив: у золотистих колосків стоять парубок і дівчина і дивляться то на ясно-червоне небо, то в очі один одного… Побачивши це бог пішов з землі на небо. Відтоді богом на землі стала людина.

1-й ведучий. Ця легенда ще раз нас переконує, що кохання, справжнє кохання, підносить людину, дає силу і мужність. В.О.Сухомлинський в листах до доньки писав: «Людина може навчитися зводити найвеличніші споруди, космічні кораблі і атомні підводні човни, але якщо він не навчиться любити, він зостанеться дикуном. Освічений дикун набагато небезпечніший за неосвіченого.

2-й ведучий. Немає нічого більш захоплюючого, хвилюючого ніж занурюватись в той душевний стан, який переживали кращі люди минулих століть, коли вони кохали.

1-й студент. 10 липня 1757 року видатний французький філософ Дені Дідро вперше увійшов до домівки своєї коханої Софі Волан в Парижі, не заставши її, написав: «Я прийшов, хотів поцілувати у вас руку і піти. Прийдеться, однак , обійтися без цієї нагороди; але хіба я не буду достатньо нагороджений, засвідчуючи вам, як я Вас кохаю?»Це був перший лист Дідро до Софі Волан… Потім протягом майже 30 років, він написав їй ще 552 листа. А відомий поет Росії Б.Пастернак, відчуваючи у своєму серці таку величезну силу як кохання, написав для своєї коханої «Зимову ніч».

2-й студент. «Ось я тут знову, і мені тяжко на серці, коли бачу знову ці вулиці, ці готелі і ці кімнати без тебе. Я тільки-но приїхав в 3.20 ранку і не можу лягти не сказавши тобі те, що кажу вже 20 років, що не можу жити без тебе, що ти єдиний скарб на землі, і я плачу над цим листом, як плакав 20 років назад…»

20 років назад він вперше побачив її в перший раз «средь шумного бала случайно…».

Ці рядки, покладені потім на музику П.І.Чайковського, присвячені першій зустрічі Олексія Костянтиновича Толстого з його майбутньою дружиною. (Звучить романс «Средь шумного бала».

2-я студентка. Кохання – це слово найчастіше звучить зі сторінок щоденників. Що приховується за ним? Тремтливе і ніжне ставлення один до одного, пильна увага до душевних рухів своїх і коханої людини. Щоденник Л.М.Толстого і С.А.Толстой – не тільки документ їхніх особистих біографій – але й урок добра, прихильності, любові.

1-й студент. «Люблю, коли ми довго сам на сам і я говорю: «Що нам робити?» Вона сміється. Люблю, коли вона розсердиться на мене… і слово іноді гостре: «Залиш, скучно, через хвилину вона вже посміхається мені. Люблю, коли вона дівчинка в жовтому платті, коли бачу її голову, закинуту назад, і серйозне, і налякане, і дитяче, і пристрасне обличчя.

2-й ведучий. Уже багато століть найсвітліші уми людства намагаються розгадати і пояснити це велике і загадкове почуття – кохання. Поетами усіх часів і народів написано десятки тисяч віршованих рядків, які продиктовані чистим, глибоким, ніжним почуттям любові. І вони будуть писати про це чудове, дивовижне почуття завжди, доки живе людина на землі і доки б‘ється його серце.

1-й ведучий. Є одна чудова давньогрецька легенда. Один скульптор створив із каменя красиву дівчину. Вона виглядала як жива, здавалося, що вона раптом заговорить. Але скульптура мовчала. А її творець занедужав. Він захворів від любові до свого чудового творіння. І він мучився від того, що ніколи не стане мармурова дівчина живою. І настільки сильною була ця дивна любов, що боги зглянулись над ним і оживили скульптуру. Вочевидь, в мистецтві можливе таке диво, коли художник серйозно захоплюється своїм власним творінням. Можливо, так трапилось і з О.С.Пушкіним. Працюючи на романом «Євгеній Онєгін», він раптом відчув, яка гарна дівчина оживає з-під його пера. І на багатьох сторінках мимоволі зізнається «Я так люблю Татьяну милую свою». (Гасне світло. Запалюються свічки. Інсценівка 3глави роману «Євгеній Онєгін»).

2-й ведучий. Переживання, які викликані почуттям любові, відображені у віршах сучасних поетів. Багатьма поетами оспіване світле юнацьке кохання.

1-ша студентка. Он был грозою нашего района,

Мальчишка из соседнего двора,

И на него с опаскою, но влюбленно

Окрестная смотрела детвора.

Она к нему пристрастие имела,

Поскольку он командовал везде,

А плоский камень так бросал умело,

Что он как мячик прыгал по воде.

В дождливую и ясную погоду

Он шел к пруду бесстрашен как всегда,

И посторонним не было прохода,

Когда он появлялся у пруда.

В сопровожденье преданных матросов,

Коварный, как пиратский адмирал.

Мальчишек бил, девчат таскал за косы

И чистые тетрадки отбирал.

В густом саду устраивал засады,

Играл там с ребятишками в войну

И как-то раз увидел он из сада

Девчонку незнакомую одну.

Забор вкруг сада был довольно ветхий –

Любой мальчишка в дыры проходил, -

Но он, как кошка, прыгнул прямо с ветки

И девочке дорогу преградил.

Она пред ним в нарядном платье белом

Стояла на весеннем ветерке

С коричневым клеенчатым портфелем

И маленькой чернильницей в руке.

Сейчас мелькнут разбросанные книжки –

Не зря его бояться, как огня, -

И вдруг она сказала: «Там мальчишки…

Ты проводи, пожалуйста, меня…»

И он, от изумления немея,

Шагнул вперед и замер перед нею.

Ее наивной смелостью сражен.

И на заборе дряхлом повисая,

Грозя сломать немедленно его,

Ватага адмиральская босая

Глядела на героя свого.

…Легли на землю солнечные пятна.

Ушел с девчонкой рядом командир.

И подчиненным не было понятно,

Что это он из детства уходил.

2-й студент.

Что их, девчонок, уважать?

Подставишь ножку – плачут.

Легко девчонок обижать,

Они не влепят сдачи.

И вот как гром сердь бела дня,

Сажают с девочкой меня.

Меня за парту, за одну, с девчонкой?

Да кто с ней сядет?

Товаришь шепчет: «Ты в плену,

Она с тобою сладит!»

Она прилежна. Волоски зачесаны за уши.

Подстрижены ноготки. А на носу вкеснушки.

«Вот это номер! Ничего!

Нашлась драчунья тоже!

Ты меня очень не того,

Не больно лезь из кожи!»

Так-так. Я ей сначала ножку прищемил.

Потом сильней. Она не закричала, нет

А только щеки – маков цвіт.

Звенит звонок. Прошел урок.

Из класса вышел педагог.

На перемену надо бы, а на пути – преграда

Стоит девчонка, грозный вид

Глаза горят, лицо горит:

«Послушай, т ы меня не зли,

А если будешь задираться ,

Тогда на улицу пошли,

По чести будем драться!»

Нет нашей дружбы чище,

Хоть стала девушкой она,

А я в сажень парнище.

Хотелось подвигов, чудес.

Мы долго были с нею врозь.

Я – с двойками в журнале

Как в горле кость, как в стуле гвоздь

Ее пятерки стали.

Нажал на книги я тога,

Сидел, пыхтел изрядно

И вот впервые в мой дневник

Крючок пятерочный проник.

Она мне руку за ответ

Под партою пожала.

Зажегся я: добъюсь побед,

Чтоб вечно уважала.

Катилась времени волна,

Хотелось быть героем.

Мы с ней на лыжах как-то в лес

Умчались двое.

Вдруг разыгралась метель,

Завыл сосняк от ветра.

Давно потеряна лыжня,

Промокла куртка у меня.

Так хочеться к сосне тихонько прикоснуться,

Но рядом девушка, и мне нельзя остановиться,

Навеки дружбу сохраняя,

Я понял: правы были,

Что рядом с девушкой меня

Когда-то посадили!

1-й ведучий. Кохання – це найпоетичніше, піднесене, чисте і прекрасне почуття. Перше захоплення, перше кохання… Яке величезне місце займають вони в юнацькі роки! Улюблені книги, фільми, вірші, пісні в цьому віці – про кохання.

1-й студент.

Любовь. Мы об этом читали в книжках.

Любовь. Мы об этом понять не могли,

Но постепенно мужали мальчишки

И вот до нее доросли.

А помнишь – мы с ней не хотели знаться,

И часто, пути для нее выбирая,

Ее мы считали лет до тринадцяти

Чувством, которое все презирают.

Строгая кинжалы ножом перочинным,

А тут то близкая, то далекая,

Первая (мне говорили легкая),

Верная (мне говорили: забудится!)

Мне говорили: «Не в коей мере

Любовь пошатнуть тебя не должна!»

Мне говорили, а я не верил…

Мне говорили так,

А она опять будоражила и удивляла,

То криком крича, то дразня, то играя,

Ровесниц вгоняя сражньями в трепет,

Решали мы, что настоящий мужчина,

Тот, который девчонок не терпит.

Смеясь, читали на стенах

«Вова +Люда равно любовь…»

А тут – не такая! А тут – Не похожая!

Смеяться и плакать она заставляла

И не было ей ни конца и ни края!

Она была в жестах, в улыбках и взглядах

Она была в спорах, в словах откровенных,

Она была в каждом движенье и в клятвах,

Наивных, смешных, но действительно верных.

2-й ведучий. Любов буває різною: щасливою і нещасною, взаємною і нерозділеною, любов – радість, любов-страждання. Але якою б вона не була, любов завжди возвеличує людину, створюючи її кращою.

2-га студентка.

Не бывает любви несчастной,

Может быть она горькой, трудной,

Безответной и безрассудной.

Может быть смертельно опасной,

Но несчастной любовь не бывает,

Даже если любовь убивает.

Тот, кто этого не усвоит,

И счастливой любви не стоит.

1-ша студентка.

Любовь – она бывает разной.

Бывает отблеском на льду.

Бывает яблоней в цвету.

Бывает вихрем и полетом.

Бывает цепью и тюрьмой…

Мы ей покоем и работой

И жизнью жертвуем самой,

Но есть еще любовь такая,

Что незаметно подойдет

И поднимая, помогая

Тебя сквозь годы поведет.

И будет до последних дней

Душой и совестью твоей.

1-ий ведучий. Часто любов змушує людину страждати, мучитися,переживати.

2-га студентка.

Ей было 12. 13 – ему

Им бы дружить всегда.

Но люди понять не могли , почему

Такая у них вражда.

Он звал ее «бомбой», и весной

Обстреливал снегом талым,

Она в ответ его – «сатаной»,

«Скелетом» и «зубоскалом».

Когда он окно мячом разбивал,

Она его выдавала.

А он ей на косы жуков сажал,

Совал ей лягушек и хохотал,

Когда она верещала.

Ей было 15, 16 – ему,

Но он не менялся никак

И все уже знали давно, почему

Он ей не сосед, а враг.

Зачем нам твои враги?

Ей – 19, 20 – ему.

Они студенты уже.

Но тот же холод на их этаже:

Недругам мир ни к чему.

Теперь он «бомбой» ее не звал,

Не корчил, как в детстве, рожи,

А «тетей Химией» величал

И «тетей Колбою» тоже.

Она же, гневом своим полна,

Привычкам не изменяла.

И так же сердилась: «У сатана!» -

И так же его презирала.

Был вечер, и пахло в садах весной.

Дрожала весна, мигая,

Шел паренек с девчонкой одной,

Домой ее провожая.

Он ее «бомбой» по-прежнему звал,

Вгонял насмешками в дрожь.

И только снегом уже не швырял

И диких не корчил рож

Выйдя порой из подъезда, она

Привычно глянет на крышу,

Где свист, где птиц кружит волна,

И даже сморщится: «У, сатана!

Как я тебя ненавижу!»

А если праздник приходит в дом,

Она нет-нет и шепнет за столом:

- Ах, как это славно, что он

К нам в гости не приглашен!!!

А мама, ставя на стол пироги,

Скажет дочке своей:

- Конечно! Ведь мы приглашаем друзей,

Он не был с ней даже знаком почти

Просто шумел карнавал.

Просто было им по пути:

Девчонка боялась домой идти,

И он ее провожал.

Потом, когда в полночь взошла луна,

Свистя, возвращался домой,

И вдруг возле дома: - Стой, сатана!

Стой! Тебе говорят!

Все ясно! Все ясно! Так вот ты такой!

Значит встречаешься с ней?

С какой-то фитюлькой, пустой, дряной!..

Не смей! Ты слышишь? Не смей!

Сердито шагнула ближе.

И вдруг, заплакав, прижалась к нему:

Мой. Не отдам, не отдам никому!

О, как я тебя… ненавижу!..

2-гий ведучий. Кожна молода людина повинна себе готувати до справжнього і величного кохання. Тільки таке кохання здатне дарувати радість і щастя. Треба вміти любити і берегти кохання.

1-ий студент.

Одни называют ее «чудачкой»,

Но завидуют ей за спиной тайком,

Другие – «принцессой» и «гордячкой»,

А третьи – просто «синим чулком».

Птицы и те попарно летают:

Вокруг твердят ей: пора решаться,

Мужчины не будут долго ждать, учти.

Недолго и в девках вот так остаться,

Дело-то катится к тридцати…

Не уж-то не нравится даже никто?

Душа стремится к душе живой.

Ребята подруг из кино провожают.

А эта одна убегает домой.

Зимы и весны цепочкой пестрой

Мчатся, бегут за звеном звено…

Подруги, порой невзрачные просто,

Смотришь – замуж вышли давно.

Посмотрит мечтательными глазами.

- Нравится – нравились. Ну и что? –

И удивленно пожмет плечами.

Какой же любви она ждет? Какой?

Ей хочется крикнуть: «Любви звездопада,

Красивой-красивой! И большой-большой!

А если я в жизни не встречу такой,

Тогда мне совсем никакой не надо».

2-ий студент.

Я не люблю хохочущих девчонок,

Что чересчур довольные собой,

По танцплощадкам и по стадионам

Склоняются огромною толпой.

Наверно, начитавшись слишком много,

Я полюбил душою навсегда

Застенчивых, задумчивых и строгих.

Обидчивых и грустных иногда.

Такая маму не заставит гладить,

Над утюгом больную спину гнуть,

Такую не заманишь женихами,

Она всегда правдива и нежна.

Хорошими, сердечными словами

От пошлости она защищена.

Такая пустозвона не полюбит,

А уж судьбу свою когда найдет –

Все узелки, все петельки разрубит,

Сквозь боль, и даль, и суд людской пройдет

И ей, в отличье от других, не страшно,

Что и любовь бывает тяжела.

И ей понятно почему Татьяна

К Онегину от мужа не ушла.

(Звучить легка мелодія)

(Інсценівка вірша Роберта Рождествєнського «Зустріч»)

- Здравствуй! Кого я вижу? Больно глазам!.. Прямо как в сказке: вдруг посреди зимы – летнее чудо!.. Вот и не верь чудесам…

- Здравствуй!.. Действительно, вот и встретились мы…

- Дай мне опомниться!.. До сих пор не пойму: Вышел из дома, а ты навстречу идешь! А помнишь, какое солнце было в Крыму?..

- Помню… Теперь мне нравится дождь…

- Я же тебе написать обещал… Но знаешь, не смог. Сперва заболел. А потом навалились дела… Ты понимаешь: работа… падаю с ног!..

- Я понимаю. Я писем и не ждала…

- А помнишь, как я сердолики тебе искал? И рано утром ромашки бросал в окно… А помнишь, как смеялись у Синих скал?

- Помню… Сейчас это и вправду смешно. А помнишь, как мы на базаре купили айву, как шли по дороге, а рядом бежал ручей… Послушай, как ты живешь?...

- Да так и живу… А помнишь?

- Помню… Не знаю только – зачем?..

(Звучить пісня «Благодарю тебя»)

Благодарю тебя за то,

Что по судьбе прошла,

За то, что для другого сбудешься,

Благодарю тебя за то,

Что со мной была,

Еще за то, что не забудешься.

За смех и за печаль,

За тихое «прощай»,

За все тебя благодарю.

Викладач. Сьогодні ми почули чудову музику і прекрасні слова про шляхетність людських почуттів, про ніжність, про сум прощання. З вдячністю вже тільки за те, що «что по судьбе прошла», хай навіть «для другого сбудешься». Велика радість так глибоко відчувати, і ця радість в руках кожного з нас, тільки треба подивитись на життя закоханими і щасливими очима. Одного разу прийдуть, можливо, в ваше життя похмурі вечори, важкі дні, всіляки життєві печалі. І якщо в тайниках вашої душі виявляться заховані туди ще з юності спогади про дівчину, з якою сидів за однією партою і допомагав розв‘язувати задачки, про квітку, яку вона тобі подарувала колись, про танок, на який ти боявся запросити її цілий рік – якщо з‘явиться цей спогад, то похмурий вечір наповниться світом, важкий день швидко минеться, а біди та печалі здадуться не такими безмірними.

Але, дівчата, щоб світло спогадів билося в душі тепло і мерехтливо, треба зуміти залишити такий слід в душі хлопця. Слід, який сяє.

Ось і догоряють свічи, добігають кінця ці таємничі хвилини…

(У виконанні юнака і дівчини звучить вірш А.Кочеткова «Баллада о прокуренном вагоне»).


Юнак: Как больно, милая, как странно,

Сродняясь в земле, сплетясь ветвями,

Раздваиваясь под пилой,

Не зарастёт на сердце рана-

Прольётся пламенной смолой.


Дівчина: Пока жива, с тобой я буду-

Душа и кровь нераздвоимы.

Пока жива, с тобой я буду-

Любовь и смерть всегда вдвоём.

Ты понесёшь с собой повсюду-

Не забывай меня, любимый,-

Ты понесёшь с собой повсюду

Родную землю, милый дом.


Юнак: -Но если мне укрыться нечем

От жалости неисцелимой,

Но если мне укрыться нечем

От холода и темноты?


Дівчина: - За расставаньем будет встреча,

Не забывай меня, любимый,

За расставаньем будет встреча,

Вернёмся оба - я и ты.


Юнак: - Но если я безвестно кану -

Короткий свет луча дневного, -

Но если я безвестно кану

За звёздный пояс, в млечный дым?


Дівчина: - Я за тебя молиться стану,

Чтоб не забыл пути земного,

Я за тебя молиться стану,

Чтоб ты вернулся невредим.


Голос: Трясясь в прокуренном вагоне,

Он стал бездомным и смиренным,

Трясясь в прокуренном вагоне,

Он полуплакал, полуспал,

Когда состав на скользком склоне

Вдруг изогнулся страшным креном,

Когда состав на скользком склоне

От рельс колёса оторвал.

Нечеловеческая сила,

В одной давильне всех калеча,

Нечеловеческая сила

Земное сбросила с земли.

И никого не защитила

Вдали обещанная встреча,

И никого не защитила

Рука, зовущая вдали.

(Юнак з дівчиною дивляться на глядачів)

Юнак:

С любимыми не расставайтесь!

Дівчина:

С любимыми не расставайтесь!

Разом:

С любимыми не расставайтесь!

Всей кровью прорастайте в них-

Юнак: И каждый раз навек прощайтесь!

Дівчина:

И каждый раз навек прощайтесь!

Разом:

И каждый раз навек прощайтесь!

Когда уходите на миг!










ДОДАТОК А

РЕЦЕНЗІЯ

на методичну розробку позааудиторного заходу з дисципліни

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА

за темою «Поки горить свіча»

(підготовлену викладачем Сердюковою О. Д.)

Методична розробка, яка представлена на рецензію, містить план, розробку заняття за темою: «Поки горить свіча», додатки, роздавальний матеріал, відеододаток).

Тема є актуальною, відповідає віковим особливостям та інтересам студентів, рівню їх вихованості та мовної підготовки. Під час планування заходу пропонуються різноманітні індивідуальні і групові завдання з використанням таких прийомів: бесіда, рольова гра.

Необхідно звернути увагу на те, що викладач запропонувала різноманітні форми самостійної роботи студентів:

  • відпрацювання мистецтва акторської гри;

  • домашнє завдання, яке сприяє розвитку творчих здібностей студентів.

Метою даної методичної розробки є ознайомлення викладачів з метою проведення позааудиторного заходу з використанням елементів рольової гри.

Використання запропонованих викладачем прийомів та різноманітних форм роботи студентів допоможе створити на заході святкову атмосферу творчості, розвивати інтелектуальні здібності (пам’ять, уяву), формувати творчі здібності, сприяти розвитку інтересу до вивчення літератури за допомогою музики як засобу спілкування між людьми.

Дана методична розробка рекомендується для використання у роботі викладачів світової літератури з метою надбання досвіду.

Нікольська С.П. – голова регіонального методичного об’єднання викладачів Світової літератури,

викладач Сніжнянського гірничого технікуму.




Самые низкие цены на курсы профессиональной переподготовки и повышения квалификации!

Предлагаем учителям воспользоваться 50% скидкой при обучении по программам профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок".

Начало обучения ближайших групп: 18 января и 25 января. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (20% в начале обучения и 80% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru/kursy

Автор
Дата добавления 11.11.2016
Раздел Русский язык и литература
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров17
Номер материала ДБ-340821
Получить свидетельство о публикации

УЖЕ ЧЕРЕЗ 10 МИНУТ ВЫ МОЖЕТЕ ПОЛУЧИТЬ ДИПЛОМ

от проекта "Инфоурок" с указанием данных образовательной лицензии, что важно при прохождении аттестации.

Если Вы учитель или воспитатель, то можете прямо сейчас получить документ, подтверждающий Ваши профессиональные компетенции. Выдаваемые дипломы и сертификаты помогут Вам наполнить собственное портфолио и успешно пройти аттестацию.

Список всех тестов можно посмотреть тут - https://infourok.ru/tests

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх