Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Русский язык и литература / Другие методич. материалы / Методическая разработка темы: "Творчество Александра Блока - вершина русского символизма".
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Русский язык и литература

Методическая разработка темы: "Творчество Александра Блока - вершина русского символизма".

библиотека
материалов

Творчість Олександра Блока -

вершина російського символізму.




«О, я хочу безумно жить,

Все сущее - увековечить,

Безличное - вочеловечить,

Не сбывшееся - воплотить!»

А.Блок


(1880 - 1921)

Олександр Блок жив і творив на межі двох світів, у добу нечуваних соціальних потрясінь. Він був останнім великим поетом старої, дожовтневої Росії, який завершив у своїй творчості поетичні пошуки усього ХІХ століття. І, разом із тим, його імям відкривається перша, титульна сторінка історії російської радянської поезії.

За двадцять з лишком років творчої діяльності Блок перетерпів складну еволюцію, яка почалася зв’язком з кращими визвольними традиціями російської класичної поезії Пушкіна, Лермонтова, Некрасова та глибоким захопленням проблемами історичної долі Батьківщини, народу.



Таке ставлення поета до творчості допомогло подолати антисуспільні початки символізму і стати поетом - громадянином, відкривши нову добу в історії вітчизняної поезії.

Про свою першу зустріч з Олександром Блоком, тоді ще студентом, Зінаїда Гіппіус залишила такі спогади: «Главная притягательность Блока и его трагичности в его незащищенности. Перед поэтом стояли два сфинкса, заставляющие его «петь и плясать» своими неразрешимыми загадками: Россия и его собственная душа.»

* * *

Россия, нищая Россия,

Мне избы серые твои,

Твои мне песни ветровые -

Как слезы первые любви!

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

* * *

Идут часы, и дни, и годы.

Хочу стряхнуть какой - то сон,

Взглянуть в лицо людей, природы,

Рассеять сумерки времен

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Блок став одним із дивотворців російського вірша: він скинув іго точних рим, знайшов залежність рими від розбіжності рядка.

«Зазвичай поет віддає людям свої твори - Блок віддає людям самого себе».

* * *

Искусство - ноша на плечах,

Зато как мы, поэты ценим

Жизнь в мимолетных мелочах!

Как сладостно предаться лени,

Почувствовать, как в жизни кровь

Переливается певуче,

Бросающую в жар любовь

Поймать за тучкою летучей,

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Олександр Олександрович Блок народився у Петербурзі. Його дід по матері О. Бекетов був відомим ученим, ректором Петербурзького університету. Батько поета - професор філософії та права Варшавського університету.








Дружина Блока, Любов Дмитрівна Менделєєва - дочка відомого російського хіміка Д.І. Менделєєва.

У родині Блока багато уваги приділялось літературі та мистецтву. Духовна атмосфера, яка панувала в їхній родині, грунтувалась на високих моральних та естетичних ідеалах.

Рано він почав захоплюватися написанням творів: вигадував маленькі розповіді, казки, вірші та з усього цього складав альбоми. У 14 років почав випускати рукописний журнал «Вісник».

Одним з пристрасних захоплень юнака був театр. Він мріяв стати Артистом імператорського театру. Боготворив премьєрів тодішньої петербурзької сцени Долматову, Дольського, Савіну. Він бере участь в аматорських спектаклях у маєтку Боблова. «Гамлет і Офелія - ось вони на старих фотокартках. У обох (О. Блок, Л. Менделєєва) дивовижні обличчя», - пише поетеса Н.А. Павлович.









* * *

Мне снилась снова ты, в цветах на шумной сцене,

Безумная, как страсть, спокойная как сон,

А я, повергнутый, склонял свои колени

И думал: «Счастья там, я снова покорен!» -

Но ты, Офелия, смотрела на Гамлета

Без счастья, без любви, богиня красоты,

А розы сыпались на бедного поэта.

Це були часи туманних надій, юнацьких мрій, пошуків Ідеалу «Невідомого Бога», духовних підстав життя.

Блок дебютував у 1902 р. віршовим циклом «Из посвящений» в журналі містико-релігійного напрямку «Новый путь»

* * *

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

О, верь! Я жизнь отдам,

Когда бессчастному поэту

Откроешь двери в новый храм,

Укажешь путь из мрака к свету!...


Не ты ли в дальнюю страну,

В страну неведомую ныне,

Введешь меня - я вдаль взгляну

И вскрикну: «Бог! Конец пустыне!»

Ранній період творчості поета пройшов під знаком містично забарвлених мрій. У той час Блок знаходився під впливом ідеалістичної філософії В. Соловйова, яка уводила від реальності до «світів інших». У філософії та поезії В. Соловйова О.Блок знаходить втілення ідеалу вічної жіночності як божественого начала.

У 1898 - 1904 рр. він створює цикл «Стихов о Прекрасной Даме», який склав його першу книгу.

У ній потойбічне буття протиставлено життю, яке поет відтворює в абстрактних, символічних образах.


* * *

Вхожу я в темные храмы

Совершаю бедный обряд

Там я жду Прекрасной Дамы

В мерцании красных лампад.


В тени у высокой колонны

Дрожу от скрипа дверей.

А в лицо мне глядит, озаренный,

Только образ, лишь сон о ней.


О я привык к этим ризам

Величавой Вечной Жены!

Высоко бегут по карнизам

Улыбки, сказки и сны

«Стихи о Прекрасной Даме» сповнені тривоги, відчування близької катастрофи. Відірваність від реального світу відбивається на всій побудові поетичного мовлення Блока. Мова цих віршів відповідає фантастичності й загадковості зображуваного. Головною героїнею цих віршів стала його наречена, а в майбутньому - дружина Любов Дмитрівна Менделєєва.

* * *

Целый день передо мною,

Молодая, золотая,

Ярким солнцем залитая,

Шла ты яркою стезею.


Ты сливалась с милой, дальной,

Проводил я день весенний

И вечерней светлой тени

Шел на встречу, беспечальный.


Дней блаженных сновидений -

Шла ты чистою стезею.

О, взойди ж предо мною

Не в одном воображенье!


«И песен моих мало, и часто я жалею о них, о их бледности, о самой невозможности языка человеческого сказать все, что бессильно вырывается и не может прорваться… Ты заря моя… Я перед Тобой, коленопреклоненный, клянусь тебе, что это так, что мне без Тебя - смерть, а с Тобой …» писав О.Блок про Любов Дмитрівну Менделєєву.


У пошуках форм, які можуть створити відчуття недомовленості, Блок широко користується лише означеннями без означуваних слів («странных и новых ищу на страницах»; «неотвязный стоит на дороге, белый - смотрит в морозную ночь»); він прагне до слова-абстракції, таємничим натякам, алегорії.

* * *

Что быть должно - то быть должно.

Так пела с детских лет

Шарманка в низкое окно.

И вот я стал поэтом.

И все, как быть должно, пошло:

Любовь, стихи, тоска.

Все приняла в свое русло

Спокойная река.


Власне кажучи, Блок пояснює у містичному плані глобальні питання про шлях до істини, про досягнення Прекрасного. Ось чому так несамовито шукає герой свою Зарю, Купину, Вечную жену, так трагічно сприймає її холодність, її можливу зраду, так глибоко вдивляється у свою душу.

Перша блоківська збірка віршів, при всій своїй відірваності від життя, безперечно, відкрила по - новому яскраво порухи людської душі.

* * *

Кругом далекая равнина,

Да толпы обгорелых пней.

Внизу - родимая долина,

И тучи стелются над ней.

Ничто не манит за собою,

Как будто даль сама близка,

Здесь между небом и землею

Живет угрюмая тоска.

«Стихи о Прекрасной Даме» були новим вдосконаленням в області ліричних узагальнень. У свідомості Блока поступово склалася його незвичайна поетична міфологія, яка пов’язана з образом - символом Вічної Жіночності, Прекрасної Дами, з ідеями перетворення світу на порозі ХХ століття.

* * *

Я в данный мир вошла, как в ложу.

Театр взволнованный погас.

И я одна лишь мрак тревожу

Живим огнем крылатых глаз.

Они поют из темной ложи:

«Найди. Люби. Возьми. Умчи».

И все, кто властен и ничтожен.

Отпустят предо мной мечи.

У жовтні 1904 року потрапила у світ книга «Стихи о Прекрасной Даме». До книги увійшли 93 вірша. Тираж 1200 примірників.

До моменту виходу збірки Блок далеко відійшов від тих ідей і мотивів. Вони вже стали «минулим» у духовному розвитку художника. Сам Блок пізніше назвав свій витвір «мгновением слишком яркого света».

Під впливом реальної дійсності збільшується критичне ставлення Блока до своїх попередніх містичних сподівань. «Жахливий світ», сповнений несправедливості, утисків, постає перед поетом. Це дуже відчутно у віршах, які пізніше потрапили у цикл «Город».










* * *

Город в красные пределы

Мерный лик свой обратил.

Серо - каменное тело

Кровью солнца окатил


Стены фабрик, стекла окон,

Грязно - рыжее пальто,

Развевающийся локон -

Все закатом залило

А життя в Росії, після придушення революції 1905 року, стає все жахливішим. Тяжкі мотиви багатьох віршів даного періоду виражали протест Блока проти жорстокості жахливого світу, який перетворює усе високе і цінне у предмети торгу та буйного розгулу.

* * *

Я обрываю нить сознанья

И забываю, что и как …

Кругом - снега, трамваи, зданья,

А впереди огни и мрак

Він скам’янів. Хвилями накочувала темрява, холодна невіра, приступи скепсису, що розїдають душу. Блок нудьгував. Він переживав темну смугу убивчого «спустошення». Пізніше він казав, що ці страшні роки «утащили и истрепали душу и тело».

* * *

Зарыться бы в свежем бурьяне,

Забыться бы сном навсегда!

Молчите, проклятые книги!

Я вас не писал никогда!

Перша російська революція показала поетові реальні протиріччя дійсності, примусила його кинути тихий притулок мрій та вийти до реальності ненависного буржуазного світу.

Ідейно – творчі зрушення, які відбулися у свідомості Блока, були дуже значними. Блок чітко розуміє, що головне у його житті, які б особисті пристрасті не краяли його, обов’язок творчості, праці, обов’язок перед Росією, перед людьми, своїм даруванням і що важливіше за все - перед істиною. Він відчуває величезну відповідальність слів: творець, художник, поет.

У 1906 році з’являється його єдиний драматургічний цикл ліричних п’єс, у який увійшли «Балаганчик», «Король на площади», «Незнакомка». На думку самого Блока, висловленої у передмові до циклу, герої його драм «ищут жизни прекрасной, свободной и светлой», але пошуки замкнені у колі «переживаний отдельной души».

Замість Прекрасної Дами він змальовує тепер іншу напівбогиню, Незнайомку, - зірку, яка впала на землю й, перевтілившись у жінку, захотіла не молитов, а вина та обіймів.

* * *

По вечерам над ресторанами

Горячий воздух дик и глух.

И правит окликами пьяными

Весенний и тлетворный дух.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


А рядом у соседних столиков

Лакеи сонные торчат,

И пьяницы с глазами кроликов

«In vino veritas» кричат

И каждый вечер, в час назначенный

(Иль это только снится мне?)

Девичий стан, щелками схваченный,

В туманном движется окне.

И медленно пройдя меж пьяными,

Всегда без спутников, одна,

Дыша духами и туманами,

Она садится у окна.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Пошуки Блоком шляхів реального життя супроводжувались вибухами відчаю, зневіри, прокльонами на адресу «ситих», спробами переглянути власну естетику.

* * *

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

И странной близостью закованный,

Смотрю за темную вуаль,

И вижу берег очарованный

И очарованную даль.

Глухие тайны мне поручены,

Мне чье - то солнце вручено,

И все души моей излучины

Пронзило терпкое вино.


И перья страуса склоненные

В моем качаются мозгу,

И очи синие бездонные

Цветут на дальнем берегу.


В моей душе лежит сокровище

И ключ поручен только мне!

Ты право пьяное чудовище!

Я знаю: истина в вине.

Прагнення до соціальних низів є результатом повного неприйняття Блоком устоїв суспільства зла і насильства. Закономірним був потяг російського поета до свого народу, так само як і «невідступне почуття катастрофи», руйнування століттями складених устоїв.

Великий російський поет Блок не потребує прикрашання його шляху. Людина широких знань в галузі літератури, мистецтва, естетики, він у політичному плані ще довго блукав у темряві. Відсутність точки опори іноді втягує поета у безодню відчаю.

* * *

Ночь, улица, фонарь, аптека,

Бессмысленный и тусклый свет

Живи еще хоть четверть века -

Все будет так. Исхода нет.

Але майже поруч з цими рядками акордом звучить: «О, я хочу безумно жить» (цикл «Ямби»), яке сприймається поетичною декларацією автора, що пише про себе у третій особі:

Простим угрюмство - разве это

Сокрытый двигатель его?

Он весь - дитя добра и света,

Он весь - свободы торжество!

Поет мріє про той час, коли народ зітхне на повні груди:

* * *

Народ - венец земного цвета

Краса и радость всем цветам:

Не миновать господня лета,

Благоприятного и нам.


Незадовго до початку першої світової війни Блок знову звертається до питання про майбутнє, утверджуючи віру в нього:





* * *

Я верю: новый век взойдет

Средь всех несчастных поколений.

Недаром славит каждый род

Смертельно оскорбленный гений.

У січні 1918 року, яким датована стаття «Інтелігенція і революція», Блок створює свої кращі поеми - «Двенадцять» та «Скіфи». «Ощущаю революцию как стихию, разрушающую старый мир», - писав О. Блок.

У «Дванадцяти» зображений Петроград у жовтні 1917 року. Вирує сніжна заметіль - символ революції. Цей вихор майже збиває сни прихильників старого світу:










* * *

Старушка как курица,

Кой - как переметнулась через сугроб.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Вот барыня в каракуле

К другой подвернулась:

- Уже мы плакали, плакали…

Поскользнулась

И - бац - растянулась!

Усі вони відступають перед новою силою в особі дванадцяти червоноармійців:

* * *

Товарищ, винтовку держи, не трусь!

Пальнем - ка пулей в святую Русь!

В кондовую

В избяную,

В толстозадую!

Эх, эх, без креста!

Дванадцять червоноармійців уособлюють руйнівну стихію, яка вирвалася на волю. Разом із тим, на думку Блока, бажання волі прикрашає цих людей, перетворює їх на справжніх героїв революції.

* * *

В очи бьется

Красный флаг,

Раздается

Мерный шаг.

Вот проснется

Лютый враг…

И вьюга пылит им в очи

Дни и ночи

Напролет …

Вперед, вперед

Рабочий народ

Слідом за поемою «Дванадцять» О. Блок написав «Скіфи». В поемі розповідається про всесвітньо-історичну роль російського народу (долю якого О.Блок повязує лише з Азією, відокремлюючи від Європи). Постає тема нової Росії та буржуазного Заходу, який націлив жерла гармат на народ, сповнений життєвих сил. Ці патріотичні гордощі за російський народ просвічують скрізь.



* * *

Да, так любить, как любит наша кровь,

Никто из вас давно не любит!

Забыли вы, что в мире есть любовь,

Которая и жжет, и губит!

В уявленні Блока старий, прогнилий світ, який уособлюється Заходом, втратив статус осередка культури, він приречений, і поет звертається із закликом у заключних рядках:

В последний раз - опомнись, старый мир!

На бражки пир труда и мира,

В последний раз - на светлый братский пир

Сзывает варварская лира!

Але Росія в уявленні Блока - це мєсія, загадковий сфінкс, який несе порятунок усьому світові, - така головна думка «Скіфів».

* * *

Да, скифы - мы! Да, азиаты - мы,

С раскосыми и жадными очами!

Для вас - века, для нас - единый час.

Мы, как послушные холопы,

Держали щит меж двух враждебных рас -

Монголов и Европы!


Істинного створіння пролетарської революції Блок так і не написав до кінця своїх днів. Але, заперечивши старий світ, він оспівував силу і славу нового життя.



Поет могутнього обдарування та кристальної чесності, Блок мав великий вплив на російську поезію. Ціла низка російських поетів багато чим завдячують йому. На жаль, предчасна смерть завадила Блоку продовжити розпочату ним велику роботу з будівництва нової російської національної культури.



* * *

Пусть душит жизни сон тяжелый,

Пусть задыхаюсь в этом сне, -

Быть может, юноша веселый

В грядущем скажет обо мне…

А.Блок













Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 06.06.2016
Раздел Русский язык и литература
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров101
Номер материала ДБ-112559
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх