Для всех учителей из 37 347 образовательных учреждений по всей стране

Скидка до 75% на все 778 курсов

Выбрать курс
Получите деньги за публикацию своих
разработок в библиотеке «Инфоурок»
Добавить авторскую разработку
и получить бесплатное свидетельство о размещении материала на сайте infourok.ru
Инфоурок Украинский язык КонспектыМетодическая разработка урока по украинской литературе 10 класс

Методическая разработка урока по украинской литературе 10 класс

библиотека
материалов

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ ДОНЕЦКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ

ГОСУДАРСТВЕННОЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ

« СТАРОБЕШЕВСКОЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКОЕ УЧИЛИЩЕ»






Методическая разработка

открытого урока

«Драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки»



по дисциплине ОДБ.03 «Украинский язык и литература»

профессия 38.01.02 Продавец, контролер-кассир



Подготовила:

преподаватель

украинского языка

и литературы

Покидина И.Е.

пгт. Старобешево, 2020

Методическая разработка открытого урока «Драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки» по дисциплине ОДБ.03 «Украинский язык и литература» для студентов первого курса профессии 38.01.02 Продавец, контролер-кассир



Подготовила Покидина И.Е. – преподаватель квалификационной категории «специалист высшей категории» Государственное профессиональное образовательное учреждение «Старобешевское профессионально-техническое училище» - 2020 г.



Изложено методику проведения урока с использованием интерактивных технологий «Драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки», которая направлена на изучение нового материала, развитие умений анализировать и интерпретировать драматическое произведение, высказывать чётко и лаконично свою точку зрения, на воспитание моральной чистоты, уважения к чувствам окружающих, осознания смысла любви, умения беречь и ценить искренние чувства.

Разработано для студентов учебных заведений СПО.

Рекомендовано для преподавателей украинского языка и литературы.



Рецензенты:

Николаева И.В. - преподаватель квалификационной категории «специалист высшей категории» ГПОУ «Старобешевское ПТУ»

Сирота Н.Н. – преподаватель украинского языка и литературы, преподаватель квалификационной категории «специалист высшей категории» ГПОУ «КОМСОМОЛЬСКИЙ ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ТЕХНИКУМ»



Рассмотрено и утверджено на заседании

МК общеобразовательных дисциплин

Протокол №____ от_______2020 г.

Председатель МК _______С.М.Рыбальский




ЗМІСТ

1. Вступ………………………………………………………………………….. 4

2. План заняття …………………………………………………….…………… 5

3. Хід заняття…………………………………………………………………….6

4. Список літератури …………………………………………………………...14







































ВСТУП

Драматургія Лесі Українки вражає новизною тем, гостротою філософсько-психологічних конфліктів, філософськими узагальненнями, поетичною красою, високою культурою вірша. Драматичні твори письменниці новаторські і змістом, і формою. Саме Леся Українка започаткувала в українській літературі філософську та психологічну драму з образами широких узагальнень, символічного звучання, саме вона створила новий жанр драму-феєрію.

«Лісова пісня» Лесі Українки стала справжнім тріумфом. Створена на фольклорному матеріалі, вона стала гімном людини з її природним і невід’ємним прагненням до волі, до щастя, до змістовного життя. Герої зливаються з природою в єдину симфонію. У філософському тоні й змісті пейзажів теж криється хвала всьому живому, авторове захоплення багатством і щедрістю самого життя.

До написання «Лісової пісні» Леся Українка, можна сказати, готувалася все життя. У неї вона вклала «цвіт душі» і вилила зі свого серця «те, що не вмирає». Це не звичайна драма, це не тільки драма-поема, а драма-пісня, ніжна, як голос сопілки, пісня волинського замріяного лісу, зворушлива, глибока, мудра.

«Лісова пісня» — прекрасна казка про любов і зраду. Вона приваблює людей глибоким філософським змістом, закликом до гармонії буття, до миру з власною душею.

Тому і зараз поетичне слово Лесі Українки, яке письменниця називала «співучим полум’ям», світиться на повну силу, дає молодому поколінню зрозуміти, що головне у житті — це високий і чистий людський дух.

Урок «Драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки» допомогає студентам дослідити фольклорно-міфологічну основу твору, примушує замислитися над сенсом свого життя; спрямований на розвиток зв’язного мовлення, логічного й образного мислення; виховування відчуття краси, добра, дбайливого ставлення до природи.

Студенти знатимуть: особливості світогляду Лесі Українки, зміст і проблематику драми «Лісова пісня», визначення теоретичних понять «драматична поема», «драма-феєрія».

Студенти вмітимуть: опрацьовувати джерела інформації, збирати, узагальнювати та систематизувати матеріал, визначати основні поняття з теорії літератури.



ПЛАН ЗАНЯТТЯ

з дисципліни ОДБ.03 Українська мова та література

для групи ПЦ-262 першого курсу професії 38.01.02 Продавець, контролер-касир

дата проведення: 25.02.2020 р.

Тема: «Драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки»

Мета:

- методична: удосконалення методики проведення заняття з використанням інтерактивних методів навчання;

- дидактична: допомогти студентам усвідомити сюжетно-композиційні й жанрові особливості твору «Лісова пісня» Лесі Українки, з’ясувати багатоплановість художнього змісту, поглибити знання про драму;

- розвиваюча: розвивати креативне мислення, навички аналізу та інтерпретації драматичного твору; вміння висловлювати власні думки з приводу поведінки героїв; розкрити творчий потенціал студентів;

- виховна: виховувати почуття гуманізму, волелюбності, високої духовності, усвідомлення сенсу любові, уміння берегти її й цінувати.

Тип заняття: урок засвоєння нових знань, урок з використанням інтерактивних технологій.

Вид заняття: комбінований.

Форма проведення: урок-бесіда.

Методи і прийоми: інформаційно-пошуковий, пояснювально-ілюстративний, евристична бесіда, випереджальне завдання, інтерактивні методи «Асоціативний кущ», «Мозкова атака», робота з таблицею, робота з підручником, інсценування уривків з твору.

Міждисциплінарні зв’язки: суспільствознавство, філософія.

Методичне забезпечення: портрет Лесі Українки, ілюстрації до твору, опорні таблиці й схеми, роздавальний матеріал, презентація.











Хід заняття:

1. Організаційний момент (2 хв.)

- Привітання,

- налаштування студентів на роботу на занятті.

2. Повідомлення теми, мети та завдань заняття (3 хв.)

Слово викладача:

Сьогодні на уроці ми познайомимося з шедевром української літератури, чудовим твором Лесі Ураїнки «Лісова пісня».



Епіграф до уроку:

«Лісова пісня» – це діамантовий вінець Лесі Ураїнки

М. Рильський

Це незвичайна драма, це не тільки драма-поема, драма-пісня волинського замріяного лісу, зворушлива, глибока, мудра.

Л.І. Міщенко

3. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок (5 хв.)

Евристична бесіда:

  1. Назвіть справжнє ім’я Лесі Українки.

  2. Звідки була родом поетеса?

  3. З якою хворобою Леся Українка змушена була боротися протягом 30 років?

  4. Як називався перший вірш Лесі?

  5. Які поетичні збірки поетеси вам відомі?

  6. Що ви знаєте про особисте життя Лесі Українки?

  7. В якому році Лесі Українки не стало?

«Асоціативний кущ»




Поетеса


Літературознавець

Драматург

Критик

Леся Українка


Перекладач


Громадський діяч



4.Виклад нового матеріалу (27 хв.)

Слово викладача:


Леся Українка «силою свого генія…

створила надзвичайно своєрідну поему, піднесла її на небувалу

в історії світової літератури височінь

Б. Мельничук

Леся Українка написала цей твір всього лише за три тижні у місті Кутаїсі, що на Кавказі. Вона тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба.

У листі до матері Леся Українка зазначала, що «Лісова пісня» з’явилася в результаті спогаду про дитинство, проведене на Волині, коли її навіки зачарував образ лісової русалки: «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними».

За жанром «Лісова пісня» — драма-феєрія (таке визначення твору дала сама Леся Українка).

Драма-феєрія (від франц. Iée — фея) – один із жанрових різновидів драми, якому властивий фантастично-казковий сюжет, неймовірні перетворення. У такій драмі поряд з людьми виступають створені їхньою уявою фантастичні істоти.

«Лісова пісня» — нова жанрова форма, створена Лесею Українкою, проблемна філософська драматична поема, де поетизовано красу людських взаємин, потяг до щастя, силу великого кохання.

Прадавні українські ліси бережуть безліч таємниць і загадок. Тут живуть незвичайні міфічні істоти, які охороняють свій невидимий людському оку світ. Таке уявлення лежить в основі драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня“.

Робота з текстом твору:

Ознайомлення з дійовими особами драми-феєрії.
Як бачимо, тут є і персонажі-люди, і міфологічні істоти

Робота з таблицею:

Головні персонажі:

молодий хлопець Лукаш,

його дядько Лев,

мати Лукаша,

молодиця Килина

  • Мавка,

  • Лісовик,

  • Водяник,

  • Перелесник,

  • Русалка.


-Той, що греблі рве;

-Той, що в скалі сидить; -Русалка Польова,

-Пропасниця,

-Потерчата,

-Куць,

-Злидні.


«Випереджальне завдання» (повідомлення студентів)

Мавка. У тлумачному словнику української мови (ТСУМ) читаємо:

1. Казкова лісова істота.

2. (рідко) Те саме, що русалка; водяна німфа.
Подібне тлумачення знаходимо і в енциклопедичному словнику: «Мавка — це казкова лісова істота; русалка».

На думку О. Потебні, мавки — душі нехрещених дітей. У російській мові мавка — це (за забобонним уявленням) душа дівчини, що померла до хрещення. Етимологію цього слова М. Фасмер виводить з видозміненої деетимологізованої форми навка «мавка», зближеної з основами малий (мавкати), «нявкати» та ін. Можливо, що це пояснення має певний сенс, якщо уявити, що Лесина Мавка по-дитячому наївна, нерішуча в діях, не вміє боротися за своє щастя й кохання.

Найвдаліше тлумачення значення цієї міфічної істоти, на наш погляд, знаходимо в словнику Б. Грінченка, де зазначено: «Мавка (навка) — дитя жіночої статі, яке вмирало нехрещеним і перетворювалося в русалку». У «Лісовій пісні» ця міфічна істота виступає в ролі лісової русалки, яку поетеса називає Мавка.

Русалка. За народними повір’ями, це казкова водяна істота в образі гарної і вродливої дівчини, з довгими розпущеними косами й риб’ячим хвостом; водяна німфа. Лісова русалка — те саме, що мавка.
Етимологічний словник російської мови (ЭСРЯ) слово русалка вважає похідним від давньоруського «русалия» — «язичеське свято весни», «неділя святих отців перед Трійцею», «ігрища в це свято». Хоч дехто з науковців вважає, що спочатку русалія означало «свято роз», а ще інші пов’язують його зі словом «русло». У драмі-феєрії Русалка не ототожнюється з Мавкою. Крім того, є Русалка Водяна і Русалка Польова. А ось як змальовано образ Русалки Водяної: «Русалка випливає і знадливо всміхається, радісно складаючи долоні. На ній два вінки — один більший, зелений, другий маленький, як коронка, перловий, з-під нього спадає серпанок». А тепер порівняймо Русалку Польову: «З жита раптом виринає Русалка Польова; зелена одіж на їй просвічує де-не-де крізь плащ золотого волосся, що вкриває всю її невеличку постать; на голові синій вінок з волошок, у волоссі заплутались рожеві квіти з куколю, ромен, березка». Водяна Русалка пильнує водяні простори, а Польова — все польове багатство. Бувають не тільки водяні, а й лісові, польові, гірські та інші русалки.

Водяник. За народними переказами, це злий дух (зображуваний у фольклорі як дід із сивою бородою), що живе в річках, озерах і болотах і завдає людям нещастя, злидні тощо. У «Лісовій пісні» Леся Українка змальовує цей образ так: «Виринає посеред озера. Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому — барви мулу, на голові корона із скойок. Голос глухий, але дужий». За характером і діями Лесин Водяник швидше нагадує домовика — охоронця домівки й майна. А Водяник — це володар водяного царства. У «Лісовій пісні» він добрий. Русалка називає його татом, татусем. А звертаючись до Русалки, Водяник говорить: «Ну, розчеши, я сам люблю порядок. Ти поправ латаття, щоб рівненько розстелилось, та килим з ряски позшивай гарненько, що той порвав пройдисвіт». Якщо потрібно, він може присоромити. Наприклад, роблячи зауваження Русалці, він говорить: «Стидайся, дочко! Водяній царівні танки заводити з чужинцем!» На що вона йому відповідає: «Він, батьку, не чужий. Ти не пізнав? Се ж «Той, що греблі рве!»».

Лісовик. Це також міфічна істота, яка, за уявленнями багатьох народів, жила в лісі. Різні народи уявляли лісовика по-різному. Наприклад, слов’яни вірили, що в кожному лісі був свій лісовик, від якого залежала вдача чи невдача на полюванні. Іноді Лісовик виступає в образі дідуся не із сивою, а із зеленою бородою: «Очі (молодого хлопця) світилися таким тихим, таким мрійним світом, неначе вони ще й теперечки бачили лісовиків з зеленими бородами» (I. Нечуй-Левицький).

У «Лісовій пісні» Лісовик — це малий бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барвів кори, у волохатій шапці з куниці. Звертаючись до Русалки, він говорить: «Ось тута мають хижу будувати,— я й то не бороню, аби не брали сирого дерева». Цю заповідь Лісовика знають усі лісові істоти.

Потерча (Потерчата). За народними віруваннями, потерча — це дитина, яка вмерла нехрещеною. Іноді потерчат ототожнюють з русалками. Лесині Потерчата — це двоє маленьких бліденьких діток у біленьких сорочечках, які виринають з-поміж латаття. Русалка притуляє Потерчат до себе і, показуючи вдалечінь на білу постать Лукаша, що мріє в мороці поміж кущами, шепоче: «Дивіться, он отой, що там блукає, такий, як батько ваш, що вас покинув, що вашу ненечку занапастив. Йому не треба жити». Отож можна зробити висновок, що Потерчата — це позашлюбні маленькі діти (байстрята), які вмирали нехрещеними. Їхня смерть якоюсь мірою зменшувала ганьбу матері-покритки.

У російській мові побутує форма потерчук. Потерчук — це дитина, яка вмирала не своєю смертю. Етимологія цього слова, на наш погляд, досить прозора. Потерча (рос. потерчук), очевидно, можна пов’язати з давньоруським (по)терять, українське «втратити».

Перелесник. У драмі-феєрії це гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним волоссям, з чорними бровами і блискучими очима. У словнику Б. Грінченка зазначено, що первинне значення цього слова — «спокусник». Так у народі називали біса чи чорта у вигляді вогняного змія (метеор), що літає до жінок. Перелесник, улесливо в’ючись біля Мавки, говорить їй: «Линьмо, линьмо в гори! Там мої сестриці, там гірські русалки, вільні Літавиці, будуть танцювати коло по травиці, наче блискавиці». Слово Перелесник утворилося від словотвірної основи перелесн(ий) за допомогою суфікса -ик-, що, у свою чергу, споріднене з давньоруським «льстить».

Інсценування уривка з драми «Знайомство Лукаша з Мавкою»

Визначте проблематику твору.

Проблематика

  • Людина і природа. Леся Українка розглядає природу як більш гармонізований світ, аніж людський, а отже, саме наближення людини до природи, на погляд авторки, є орієнтиром на шляху до ідеалу, способом самовдосконалення.

  • Людина і мистецтво. Леся Українка переконує, що справжнє мистецтво може породжувати лише чиста, світла душа; саме спроможність до мистецької творчості є найпевнішою ознакою такої душі. Критерії, сутність, а отже, і мета досконалого мистецтва — у його здатності оживляти, робити прекраснішим світ і людину, сіяти в людській душі любов. Пригадаймо: від Лукашевої гри на сопілці розвивається, зеленіє, зацвітає все в лісі, прокидається Мавка, і саме ця мелодія пробуджує в ній кохання.

  • Шляхи подолання зла. У цьому творі авторка, власне, пропонує єдиний шлях — християнське прощення, відповідь добром на зло. Зазнавши від Лукаша смертельного болю, Мавка все одно милосердна до нього, рятує і дає йому шанс духовного відродження. Мавка зауважує прекрасну, світлу сутність Лукашевого єства, про яку він і сам не здогадується. Саме тому любить його і жаліє тоді, коли він не може «своїм життям до себе дорівнятись».

  • Сила кохання. Сторінки, де змальовано кохання Мавки й Лукаша, найсвітліші в драмі та й у всій творчості Лесі Українки. Лише покохавши одне одного, герої стають по-справжньому щасливими, власне, тоді починають жити. Зіставляючи два різко протилежні образи Мавки й Килини, авторка наголошує, що не кожен здатен кохати. Кохання — це постійна готовність до жертовності заради коханої людини, це щонайтонше відчуття її душі, це вбачання сенсу свого життя в її щасті.

  • Трагедія зради самого себе. Лукаш має чисту, світлу, прекрасну душу — це символізує його білий полотняний одяг у першій дії. Такою приходить у світ майже кожна людина. Потім хлопець зраджує свою чистоту й перетворюється на вовкулаку. Тобто, зраджуючи духовне в собі, людина стає моторошною потворою.

  • Самознищення зла. Нещасними матір Лукаша й Килину роблять вони ж самі, їхній егоїзм, невситима жадібність і лють отруюють усе довкола та їх самих. Усі їхні інтереси скеровані на придбання статків. Однак вони не розживаються, а все бідніють, бо багатство для них — не засіб, а мета.

Робота з підручником

Українська мова та література. 10 клас: Навчальний посібник / Укл. Ткачук Т.В., Корольова Л.В., Калугіна А.І., Курбацька І.С., Філіпенко О.А. - Донецьк: Витоки, 2017. – С. 341. (Сюжет та композиція твору:

«Поетична хвилинка»

Студентка читає напам’ять уривок з твору монолог Мавки

Звучить пісня «Лісова пісня» у виконанні народної співачки Ніни Матвієнко.

5. Закріплення знань, умінь і навичок (3 хв.)

Завдання

  1. Назвіть, до яких епізодів з твору ілюстрації


1 ілюстрація

2 ілюстрація

hello_html_m560a30d5.jpg

hello_html_m71c4f863.jpg

3 ілюстрація

4 ілюстрація

hello_html_61d63675.jpg

hello_html_m5f7614f0.jpg

5 ілюстрація

6 ілюстрація


6.Підведення підсумків уроку (3 хв.)

«Мозкова атака»

Розкрийте зміст таких рядків:

Не зневажай душі своєї цвіту,

Бо з нього виросло кохання наше,

Той цвіт від папороті чарівніший,

Він скарби творить, а не відкриває.

Які погляди на кохання висловлює Мавка? Як ви їх поділяєте? 

Оголошення оцінок студентів

  1. Домашнє завдання (2 хв.)

  1. Змалювати «асоціативний кущ», який би пояснював назву твору Лесі Українки.

  2. Вивчити монолог Мавки напам’ять.









































Список літератури

  1. Борисюк Т. «Лісова пісня» Лесі Українки… // Слово і час. – 1990. - №3.

  2. Геник-Березовська З. Драматична творчість Лесі Українки в тогочасному літературному контексті // Геник-Березовська З. Грані культур: Бароко. Романтизм. Модернізм. — К., 2000.

  3. Давидюк В. Позатекстова міфологічна символіка “Лісової пісні” // Дивослово. –1994. -№2.

  4. Криловець А. «Сім струн я торкаю» // Дивослово. — 1995. — № 7.

  5. Українська мова та література. 10 клас: Навчальний посібник / Укл. Ткачук Т.В., Корольова Л.В., Калугіна А.І., Курбацька І.С., Філіпенко О.А. - Донецьк: Витоки, 2017. - 368 с.

  6. «Хотіла б я піснею стати»: Матеріали для проведення позакласного часу з теми «Леся Українка та музика» // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях і колегіумах. – 2000. - №2 (журнал, присвячений Лесі Українці).

  7.  Шевчук Т. Тестові завдання до теми “Творчість Лесі Українки” //Дивослово. — 1995. — № 8.










14

Найдите материал к любому уроку,
указав свой предмет (категорию), класс, учебник и тему:
также Вы можете выбрать тип материала:
Краткое описание документа:

В методической разработке изложено методику проведения урока с использованием интерактивных технологий «Драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки», которая направлена на изучение нового материала, развитие умений анализировать и интерпретировать драматическое произведение, высказывать чётко и лаконично свою точку зрения, на воспитание моральной чистоты, уважения к чувствам окружающих, осознания смысла любви, умения беречь и ценить искренние чувства.

Проверен экспертом
Общая информация
Похожие материалы

Вам будут интересны эти курсы:

Курс повышения квалификации «Основы туризма и гостеприимства»
Курс повышения квалификации «Организация научно-исследовательской работы студентов в соответствии с требованиями ФГОС»
Курс повышения квалификации «Формирование компетенций межкультурной коммуникации в условиях реализации ФГОС»
Курс профессиональной переподготовки «Экскурсоведение: основы организации экскурсионной деятельности»
Курс профессиональной переподготовки «Организация логистической деятельности на транспорте»
Курс профессиональной переподготовки «Организация деятельности экономиста-аналитика производственно-хозяйственной деятельности организации»
Курс повышения квалификации «Мировая экономика и международные экономические отношения»
Курс профессиональной переподготовки «Деятельность по хранению музейных предметов и музейных коллекций в музеях всех видов»
Курс профессиональной переподготовки «Риск-менеджмент организации: организация эффективной работы системы управления рисками»
Курс повышения квалификации «Международные валютно-кредитные отношения»
Курс профессиональной переподготовки «Теория и методика музейного дела и охраны исторических памятников»
Курс профессиональной переподготовки «Организация процесса страхования (перестрахования)»
Курс профессиональной переподготовки «Информационная поддержка бизнес-процессов в организации»

Оставьте свой комментарий

Авторизуйтесь, чтобы задавать вопросы.