Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Классному руководителю / Другие методич. материалы / Методическая разработка воспитательного часа на тему "Этика делового общения"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Классному руководителю

Методическая разработка воспитательного часа на тему "Этика делового общения"

библиотека
материалов

hello_html_m79969afd.gifМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЛЕДЖ











Методична розробка

відкритого виховного заходу

на тему : «Етика спілкування і культура мовлення»

























2014





Методичну розробку відкритого виховного заняття на тему: « Етика спілкування і культура мовлення» склала викладач ГМК, спеціаліст вищої категорії Леонова О.В.









Методична розробка розкриває методику проведення виховного відкритого заняття







Методична розробка призначена для викладачів вищих навчальних закладів 1 рівня акредитації







Рецензент: Гаевська О.В. – спеціаліст вищої категорії,викладач-методист











Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії соціально-гуманітарної підготовки

Протокол № _____ від ______________

Голова циклової комісії ______________________ Павлось О.В.








План

відкритого заняття на тему: «Етика спілкування і культура мовлення»

Дата: 20.03.2014 г.

Група – учасник: 21КТ

Кількість учасників: 12

Місце проведення: аудиторія № 306

Час проведення:12.50-14.10

Викладач: Леонова О.В.

Тема:«Етика спілкування і культура мовлення»

Мета:

методична - удосконалювати методику проведення відкритого

семінарського заняття

навчальна - поглибити знання про мову, мовлення і ситуацію

мовлення, мовний етикет, виробляти навички

правильного використання мовних засобів у

різних ситуаціях мовлення;

розвивальна – розвивати уміння орієнтуватися в будь-якій

мовленнєвій ситуації;

культурологічна - підвищувати культуру усного мовлення,

розширювати кругозір студентів;

виховна - виховувати чуття мови, увагу до словесного

оформлення думки

Вид заняття : семінар

Тип заняття : семінар (тренінг спілкування)

Форми і методи: словесно-репродуктивні повідомлення, розігрування

та обговорення ситуацій, вікторини, дискусія

Матеріальне забезпечення: плакат, роздатковий матеріал, ноутбук,

мультимедійна дошка, музичний супровід































Хід відкритого заняття (за планом)



1.Вступне слово викладача

2.Тренінг спілкування

2.1.Міні – дискусія «Суржик і культура мовлення».

2.2.Повідомлення «Основні функції спілкування. Основні правила

спілкування».

2.3.Повідомлення «Поняття «етикет», мовленнєвий етикет.

2.4. Повідомлення «Телефонна розмова».

2.5.Тренінг «Як бути? Як би вчинили ви?»

2.6.Мовно – етикетна гра.

2.7.Вікторина «Мовний етикет».

3.Висновок викладача























Хід проведення заняття

Тема: «Етика спілкування і культура мовлення»

(тренінг спілкування)



Мультимедійна дошка:

«Єдина справжня розкіш – розкіш людського спілкування»

(А. де Сент Екзюпері )

Вступне слово викладача

Літературна мова і суржик.

     Відомий український педагог Василь Олександрович Сухомлинський писав: «Мова – це віконця, через які людина бачить світ». Вдумайтеся в ці слова. Від того, як ви володієте мовою, залежить ваше духовне багатство.

«Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – висока моральна культура. Убозтво слова – це убозтво думки, а убозтво думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості»

(В. Сухомлинський)

  Отже, кожна людина повинна прагнути оволодіти скарбами рідної мови, її літературними нормами, щоб власне мовлення стало досконалим, зрозумілим, думки висловлювалися логічно, ясно, виразно і різноманітно.

     Чи можете ви сказати зараз, що володієте зразковим мовленням? На жаль, ні.

     Тож, наше завдання – формувати вміння вільно виражати думки українською мовою у різних сферах суспільного життя, грамотно і доречно висловлюватися в колі друзів, у колективі, виступати перед аудиторією, брати участь в дискусіях, відстоювати свої думки, переконання вагомим словом (а не кулаками), додержувати при цьому культури поведінки і мовленнєвого спілкування.

     Одним із важливих правил спілкування є дотримання норм літературної мови. Прикро, коли люди, дбаючи про свою зовнішність, не задумуються над власним мовленням, не контролюють його.

     Забувається при цьому, що засмічене неохайне мовлення виявляє не лише відсутність доброї освіти, а й духовну порожнечу, нерозвиненість інтелектуальну і мовну.

Нині, на превеликий жаль, існує загроза українській мові не з боку якихось заборон чи утисків, а з боку її носіїв, які бездумно засмічують її мішаниною російсько-українсько-англійських слів, так званим «суржиком». Це невправне копіювання російських, чи англійських слів, яке особливо поширене серед молоді, може призвести до зникнення такої багатої, мелодійної української мови.

Міні-дискусія «Суржик і культура мовлення».

     Отже, є дві протилежні думки:

Суржик – це неохайне, безграмотне, антиукраїнське мовлення, небезпечне для самого народу явище, з яким треба рішуче боротися.     

«Скалічена мова отупляє людину, зводить її мислення до примітиву. Адже мова виражає не тільки думку. Слово стимулює свідомість, підпорядковує її собі, формує. Суржик в Україні є небезпечним і шкідливим, бо паразитує на мові, що формувалась упродовж віків, загрожує змінити мову» (О.Сербенська)

Суржик – це сучасна мова у нашій державі

  «Суржик – це справжня народна мова, бо нею спілкується більшість людей нашого суспільства» ( газета).

     Отже, чи потрібен українцям суржик? Це тема нашої дискусії.

     Аргументи у вас тепер є, кожен має право доводити свою думку, але, крім фактів, про які ви дізналися сьогодні, наводьте і приклади зі свого життя.

Наша дискусія вичерпалась. Зробимо висновки, складаючи таблицю протиставлення «Літературне мовлення і суржик» та порівняємо їх позитивні і негативні властивості.

  

    

Літературне мовлення

Суржик


Нормативність

Не нормативність

Використання однієї мови

Змішування двох мов

Наявність стилістичних варіантів

Відсутність стильового поділу

Обов’язковість для всіх членів суспільства

Безладність і стихійність у застосуванні, що стає згодом звичкою

Склавши порівняльну таблицю, ми з’ясували, що суржик має негативні якості, а літературне мовлення – позитивні.

    Студент (випереджаюче завдання). Основні функції спілкування. Основні правила спілкування.

     Відомий французький письменник Антуан де Сент- Екзюпері писав: «Єдина справжня розкіш – розкіш людського спілкування». Через спілкування людина засвоює досвід минулих поколінь, мову, традиції і звичаї своїх батьків, культуру своєї нації. У спілкуванні людина виявляє себе як індивід, тобто показує рівень інтелекту, освіченості, загальної і мовної культури, вихованості.

     Сучасній людині доводиться діяти відразу у кількох життєвих сферах: у родинній, у навчальній (якщо вона вчиться у певному закладі), у професійній (якщо вона працює), у соціальній (поза межами трьох попередніх – у транспорті, кафе, на дискотеках тощо). У всіх цих сферах їй доводиться спілкуватися: про щось поінформувати, одержати потрібну інформацію самій, заперечити, відмовити, переконати, заспокоїти, втішити, поспівчувати тощо.

     Щоб спілкування було змістовним, повноцінним, досягло мети, недостатньо володіти красивим багатим культурним мовленням. Треба враховувати багато інших психолінгвістичних факторів, як-от: «чуття мови», спрямованість мовлення, образність його, уміння відбирати слова відповідно до завдань спілкування.

     Функції спілкування різноманітні. Насамперед є такі, як:

  • інформативна (передача – одержання інформації іншими членами суспільства, товариства, родини);

  • волюнтативна (вираження волі щодо співрозмовника: прохання, спонукання до дії, запрошення, порада, переконування);

  • заперечна ( вираження відмови, заперечення іншої думки).

     Функції спілкування залежать від мети, яку ставить перед собою мовець, вступаючи у спілкування з іншим. Ставлячи перед собою завдання, мовець добирає відповідний мовний матеріал: слова, словосполучення, структуру речень, відповідний стиль. При цьому дуже важливо навчитися підтримувати безконфліктне спілкування. Отже, варто добре опрацювати правила переконання Дейла Карнегі «Як завоювати друзів і впливати на людей», вивчити наші українські приказки і прислів’я, у яких сформульовані правила для мовця, етикетні вирази рідної мови. Так, наприклад, готуючись до спілкування, метою якого є відмова, слід пам’ятати етикет відмови, мета якого полягає в тому, щоб не образити співрозмовника: мені не зручно Вам відмовити, але...; мені дуже шкода, але...; я дуже шкодую, що...; ми (я) із задоволенням допоміг би Вам, але...; шкодую, що так вийшло ...; дозвольте порадити Вам ...

     Успішне спілкування залежить від обох співрозмовників, тому треба вміти підтримати розмову. При цьому майте на увазі:

  • маломовність і балакучість – крайнощі, яких треба уникати;

  • ніщо не дає права бути неввічливим у розмові – ні погане самопочуття, ні втома, ні неприємності в сім’ї чи на роботі, ні брак вільного часу;

  • за будь-яких умов уникайте грубості, брутальності, лайки, крику, безапеляційного тону.

     Отже, готуючись до спілкування, слід враховувати реальну ситуацію, у якій воно відбуватиметься. Зорієнтувавшись у ситуації, мовець повинен спланувати своє висловлювання: продумати тему висловлювання, форму його, стиль, дібрати мовні засоби, весь час пам’ятаючи про мету спілкування.

   

 Слово викладача. У ході спілкування треба дотримуватися правил.



Основні правила спілкування



  1. Намагайтеся, щоб спілкування з вами було корисним і приємним. Учіться допомагати людям словом і ділом.

  2. Будьте завжди ввічливі й доброзичливі у спілкуванні, з повагою ставтеся до свого співрозмовника.

  3. Умійте уважно слухати інших.

  4. Пам’ятайте: неввічливо говорити багато про себе, переривати співрозмовника.

  5. Говоріть про те, що може бути цікавим співрозмовникові. Враховуйте його вік, характер, інтереси.

  6. Учіться відчувати настрій співрозмовника, його ставлення до ваших слів. Намагайтеся не виявляти свого поганого настрою.

  7. Стежте за мовним оформленням вислову, культурою мовлення.

     Правила мовленнєвої поведінки у побуті регламентуються такими рекомендаціями: «вітай», «втішай», «не хвалися», «будь добрим», «будь лагідним», «не пам’ятай зла», «будь людинолюбцем».

    

Студент (випереджаюче завдання). Поняття етикет, мовленнєвий етикет.

     У кожному суспільстві стосунки між людьми виражаються у певних правилах поведінки. Такий установлений порядок поведінки в товаристві, певному оточенні називається етикетом (з франц. еtnette – прикріплювати). Мовлення й етикет нерозривно пов’язані між собою. Уявіть ситуацію: ви запросили одногрупника додому, у цей же час повернулася з роботи мама. Познайомити їх можна по-різному:

     – Мамо, це Юрко, ми вчимося в одній групі. Маму звуть Ольгою Іванівною.

Або:

     – Це моя мама, Ольга Іванівна. Це Юрко, мій однокласник.

    

  • Який з варіантів, на вашу думку, правильний?

     На перший погляд вони однакові, але насправді це не так.

     Давайте звернемось до таблиці «Знайомство».

     Правила поведінки (етикет). Словесні забави

     1. Відрекомендуватися самому.

     2. Вас рекомендує посередник за схемою:

         а) чоловіка – жінці;

         б) молодшого – старшому;

         в) підлеглого – керівникові.

     3. Ви подали візитну картку.

     4. Вас представили на зборах колективу.

     Дозвольте відрекомендуватися. Мене звуть Олег (або я – Олег Гончар)

За правилами етикету, виробленими людством протягом віків, треба завжди «меншого» рекомендувати «старшому», підлеглого – керівникові. Маємо на увазі не зріст, звичайно, а вік, і стать. У багатьох народів, а в українців особливо, завжди жінці, матері надавалася першість по відношенню до чоловіка.

     Правила поведінки, зокрема й мовленнєвої, залежать від багатьох причин, а найголовніша з них – особливості суспільного ладу.

     Стосунки між людьми складні й багатогранні, вибір етикетного знаку не завжди однозначний. Прийнята у суспільстві система оцінок показує напрямок дій, мовленнєвої поведінки, але конкретне рішення приймає людина.

     У поняття культури мовлення входить і поведінка мовця, або мовний етикет. Те, що називають мовним етикетом, використовується щоденно в мовленні кожної людини. Це найбільш уживані слова і вирази, з якими люди звертаються одне до одного, виявляючи ввічливість, пошану, стриманість, такт. Нам по декілька разів на день доводиться вітатися, прощатися з людьми, бажати успіху, вибачатися, співчувати комусь, радити, просити, запрошувати.

     Мовний етикет є тією сукупністю мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення.

     Мовна поведінка людини повинна виявляти її глибоку, справжню повагу до інших людей. Мовний етикет робить спілкування людини з іншими приємним, бажаним.

     Більшість людей спілкуються для обміну інформацією, новими знаннями. Однак спілкування має і побутовий характер, спілкування для спілкування. В усіх випадках спілкування діє мовний етикет, правила, норми якого повинна знати кожна людна. Суспільство виробило ці правила. Мова має цілу систему словесних формул, за допомогою яких люди налагоджують контакт між собою, підтримують доброзичливу тональність мовлення.

     Ситуації «ввічливого контакту» між комунікантами – необхідна й важлива складова частина процесу спілкування.

     Вислови мовленнєвого етикету, закріплені за певними ситуаціями ввічливих взаємин між комунікантами, в результаті багаторазової повторюваності стали стійкими формулами спілкування, стереотипами – типовими, стійко повторюваними конструкціями. Без таких стереотипних висловів, механічно відтворюваних у типових мовленнєвих ситуаціях ввічливості, обійтися, очевидно неможливо.

     Вони вмотивовані стилістично, функціонально, оскільки забезпечують точність і економність процесів спілкування.

     Мовленнєвий етикет студентів, дітей і батьків у родині як етикет взагалі (складова культури) не існує поза часом і простором. Це обов’язково конкретний етикет конкретного суспільства (чи його прошарку) на певному історичному етапі розвитку цього суспільства.

    

Студент (випереджаюче завдання). Найтиповіші формули мовленнєвого етикету.

     (Можна запропонувати навести приклади мовних виразів, які засвідчили б притаманні українцям ввічливість та ґречність)

     1. Етикетні одиниці, якими виражається вітання: Добрий ранок! Доброго 

ранку! Добрий день! Доброго дня! Добридень! Добрий вечір! Здрастуйте! Здоров був! Здоровенькі були! Доброго здоров’я! Моє шанування! Вітаю Вас! Радий (-а) вітати Вас! Скільки літ, скільки зим! Яким вітром? Салют! Радий (-а) Вас (тебе) бачити (вітати)!

     2. Формули із значенням прощання: Прощайте! Прощавайте! До зустрічі! До побачення! Щасливо! Дозвольте попрощатись! Бувай (бувайте) здоров! Дозвольте відкланятись! На добраніч! Щасливої дороги! Будь щасливий (-а)! Я з Вами не прощаюсь! Ми ще побачимось! Ми ще зустрінемось!

     3. Вислови вибачення: вибачте, пробачте, даруйте, прошу вибачення, я дуже жалкую, мені дуже шкода, прийміть мої вибачення, винуватий (-а), приношу свої вибачення, перепрошую, не гнівайтесь на мне, я не можу не вибачитись перед Вами; якщо можеш, вибач мені; не сердься на мене; вибач (-те), будь ласка; дозвольте просити вибачення, я не можу не просити у Вас пробачення ...

     4. Мовленнєві одиниці, що супроводжують прохання: будь ласка, будьте ласкаві, будьте люб’язні, прошу Вас ..., чи не змогли б Ви ..., чи можу я прохати Вас ..., маю до Вас прохання ..., чи можу звернутися до Вас із проханням..., дозвольте Вас попросити ..., якщо Ваша ласка ..., ласкаво просимо ..., якщо Вам не важко ..., не відмовте, будь ласка, у проханні ..., можливо, Ви мені допоможете ...

     5. Формули подяки: Спасибі! Дякую! Прийміть мою (мої) найсердечнішу (найщирішу) подяку! Не знаю, як і дякувати Вам (тобі)!

     6. Конструкції побажальної модальності: Будь (-те) щасливий (- а, і)! Щасливої дороги! Успіхів тобі (Вам)! Хай щастить! Зичу радості (гараздів, успіхів)! З роси і води!

     7. Формули привітань з певної нагоди: Поздоровляю з ..., Вітаю (Вас, тебе) з ..., З Новим роком! З днем народження!

     8. Типовані фрази ритуалу знайомства: Знайомтесь ... Я хочу представити тобі (Вам)... Дозволь (-те) представити (познайомити, рекомендувати) тощо.

     9. Звертання: мамо, тату, доню, сину, сестро, брате, бабусю, дідусю, пані, пане, панно, паничу, панове, добродію, добродійко, добродії, товаришу, товариство, друже, приятелю, подруго, колего ...

     Звертання до незнайомих людей

    • Вибачте, будь ласка, дозвольте вас потурбувати ...

    • Пробачте, чи не могли б ви сказати ...

    • Вибачте, ви не знаєте ...

    • Ви не можете сказати ...

    • Чи не можете ви сказати ...

    • Чи не могли б ви сказати ...

    • Вам не важко сказати ...

    • Можна вас запитати ... Можна вас на хвилинку ...

    • Громадянине (-нко) – у спілкуванні офіційних осіб з населенням.

    • Добродій, добродійко – звертання, поширене у ХІХ ст. серед інтелігенції.

    • Друже – фамільярне знижене і водночас доброзичливе.

    • Хлопче, дівчино, юначе, молодий чоловік (-че) – поширене звертання до молодих людей.

    • Ім’я, по батькові – найбільш доречне звертання до всіх старших людей, особливо до лікарів, учителів, службовців.

     Вирази останньої ситуативної теми допоможуть вам подолати незручність у звертанні до незнайомих людей, настроять їх на доброзичливий лад, піднімуть настрій і нікого не образять невдало вибраним словом. Пам’ятайте їх, це заповітні ключики до людських сердець.

     10. Згода, підтвердження: згоден, я не заперечую, домовилися, Ви маєте рацію, це справді так, авжеж, звичайно, певна річ, так, напевно, обов’язково, безперечно, безсумнівно, ми в цьому впевнені, будь ласка (прошу), гаразд (добре), з приємністю (із задоволенням) ...

     11. Заперечення: ні; ні, це не так; нас це не влаштовує; я не згодний (згоден); це не точно; не можна; не можу; ні, не бажаю; Ви не маєте рації; Ви помиляєтесь; шкодую, але я мушу відмовитись; нізащо; це марнування часу; дякую, я не можу; про це не може бути й мови ...

     12. Співчуття: я Вас розумію; я відчуваю Вашу схвильованість (Ваш біль, Вашу стривоженість, Ваше хвилювання); це болить і мені; це не може нікого залишити байдужим; я теж перейнявся Вашим болем (горем, тривогою); я співпереживаю (Вашу втрату, Вашу тривогу); треба триматися, людина сильна; не впадайте у відчай (час усе розставить на місця, час вилікує, загоїть рану, втамує біль) ...

     13. Пропозиція, порада: дозвольте висловити мою думку щодо ..., а чи не варто б ..., чи не спробувати б Вам ..., чи не були б Ви такі ласкаві прийняти мою допомогу (вислухати мою пропозицію, пораду), чи не погодилися б Ви на мою пропозицію ...

    

Слово викладача. Ситуативні завдання.

     1. Уявіть ситуацію: ви йшли вулицею, і раптом хтось вас покликав: «Гей, ти!». Як ви до цього поставитесь?

     2. Уявіть ситуацію: під час прогулянки містом вам довелося звернутися до незнайомої людини. Яким буде ваше звертання, якщо це перехожий, підліток, продавець?

     3. Вас запросили в гості, де є люди різного віку і статі: дідусь, мати вашого друга, його старша і молодша сестри, брат і незнайомі вам досі родичі (тітка, дядько). Привітайтеся з кожним. Представтеся. Зав’яжіть розмову з кимось із родичів вашого друга.

     4. Ви зайшли до комп’ютерного кафе. Там зібралося товариство ваших знайомих і друзів. Розмова точиться навколо останнього телефільму. Включіться в розмову так, щоб не перервати її.

     5. До вас звернулися з проханням дати касету з новим відеофільмом. Ви не можете цього зробити без дозволу батьків. Сформулюйте відмову.

     6. Ви звертаєтеся на вулиці до інтелігентної жінки похилого віку з проханням показати дорогу.

    

Студент (випереджаюче завдання). Телефонна розмова.

Телефонна розмова – найпоширеніший вид спілкування у повсякденному житті (як у службових стосунках, так і в приватному спілкуванні). Нині телефонне спілкування відіграє важливу роль у повсякденному житті як у службових стосунках, так і в приватному спілкуванні. Тому слід звернути особливу увагу на телефону розмову: лексику, особливості діалогу, структуру окремих фраз, етику спілкування.

     Важко уявити собі сучасне життя без телефонного зв’язку.

     Мобільні телефони вже мають багато ваших ровесників. А чи володієте ви майстерністю телефонної розмови, суть якої полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу повідомити все необхідне і дістати відповідь. Невміння виділити головне в розмові, говорити чітко й стисло, грамотно й ввічливо висловлюватися призводить до втрати інтересу співрозмовника, небажання спілкуватися з вами в подальшому. Отже, до телефонної розмови слід готуватися.

 Приватна телефонна розмова композиційно поділяється на три частини(див таблицю).





 Правила телефонної розмови









  1. Починати телефонну розмову слід з мовних формул ввічливості: Доброго ранку, Доброго дня, Доброго вечора. Далі співрозмовники повинні відрекомендуватися, щоб бути впевненими, що спілкуються саме з тим, з ким треба чи бажано. При цьому першим називає себе той, хто знімає слухавку: «Доброго ранку! Це квартира Винниченків». «Доброго вечора! Вас слухає Наталка Терещенко».

     Якщо слухавку зняла не та особа, яку вам треба, то слід вибачитись і ввічливо попросити покликати до телефону того, хто вам потрібен.

     Наприклад:

  • «Вибачте, покличте до телефону Олега».

  • «Перепрошую, чи не могли б ви запросити до телефону Андрія?»

     Варіанти відповіді можуть бути різні, але етикетні мовні формули в них є обов’язковими. Наприклад:

  • «Будь ласка, зачекайте хвилинку, зараз покличу». 

  • «На жаль, його (її) немає вдома. Чи можу я йому (їй) щось передати?». 

  • «Перепрошую, але його (її) зараз немає. Зателефонуйте, будь ласка, о двадцятій годині».

  1. Виклад суті справи ведеться чітко, коротко. Передається суть питання, ситуації, даються конкретні відповіді. При цьому слід уникати зайвих слів, коментарів, тлумачень, що затягують розмову, ведуть до розсіювання уваги співрозмовника. Не слід забувати, що діалог – це розмова двох осіб, тому потрібно вчасно робити паузи в розмові, щоб дати співрозмовнику висловити власну думку. Не треба перебивати одне одного. На сприйняття висловлюваного впливає інтонація, темп мовлення, висота звучання, тому не варто говорити надто голосно, швидко, роздратовано. Мова повинна бути літературною, без жаргонізмів, брутальних слів, зрозумілою для співрозмовника.

  2. Закінчує розмову та особа, яка телефонувала, але, якщо співрозмовник старший за віком, то це право надається йому. Останні слова розмови:

  • «Дякую. До побачення!».

  • «Вдячна за інформацію (за підтримку тощо). На все добре!»

     (Практичні завдання. Викладач роздає завдання на картках студентам: скласти діалог на тему, використовуючи вирази мовного етикету)

     1. Розмова по телефону:

  • ви телефонуєте до друга, але слухавку бере його мама (3 особи);

  • ви телефонуєте до друга, але слухавку бере незнайома людина (ви помилилися номером) (2 особи).

     2. «Знайомство»:

  • офіційна обстановка, самопредставлення (2 особи);

  • офіційна обстановка, представлення через посередника (3 особи);

  • неофіційна обстановка, самопредставлення (2 особи);

  • неофіційна обстановка, знайомство через посередника (3 особи).

     Під час складання діалогів, полілогів студенти користуються фразами зі словника. Однокурсники аналізують їхні висловлювання, викладач також дає свої коментарі та поради.



Пам’ятка



  • Не ввічливо вітатися – і не дивитися людині у вічі; тримати руки в кишенях; щось жувати.

  • Нечемно вітатися в рукавичках (лише жінка може вітатися, не скидаючи їх або тримати руки в кишенях пальто).

  • Вітайтеся завжди привітно, незалежно від того, який у вас настрій; так складається перше враження про людину.

  • Першим вітає молодший старшого (але руку йому має подавати старший.

  • Чоловік вітає жінку (однак руку першою подає жінка).

  • Підлеглий вітає керівника (проте руку подає керівник).

  • Перша фраза вітання належить тому, хто заходить (до оселі, в приміщення, незалежно від віку, посади.

  • Незалежно від статі, віку й посади першим вітається той, хто обганяє знайомого чи проходить повз нього.

  • Зустрівши знайомого, злегка вклоніться і привітайтеся словесно, скориставшись доречним у цій ситуації етикетним виразом.

  • Зайшовши в установу, організацію, до театру, в ресторан тощо, ввічлива людина має привітатися передусім з персоналом (із секретаркою, гардеробницею, швейцаром тощо).

  • Прийшовши в гості, передусім вітають господиню, потім – господаря, інших жінок і чоловіків у тому порядку, в якому вони сидять.

  • Вибираючи вітальну формулу, потрібно передусім зважити на час спілкування: ранок, день чи вечір.

  • Традиційною фразою-відповіддю українців на вітання є вираз «Доброго здоров’я!», однак цілком можливе і повторення однієї з вітальних формул. Розрізняють «буденні» і «святкові» вітальні вирази.

  • Вирази вітання супроводжуються жестами і мімікою – уклін, рукостискання, шапкування, цілування, обійми, усмішка.

  

Тренінг «Як бути? Як би вчинили Ви?»



     Ситуація 1. Ви йдете вулицею, назустріч Вам – людина, з якою з певних причин Вам не хочеться вітатися. Коли вона наблизилася, Ви:

  • демонстративно відвернетеся і підете у протилежний бік;

  • все ж таки привітаєтеся;

  • уникнете зустрічі, однак подбаєте про це заздалегідь, коли Вас роз’єднуватиме значна відстань.

     Ситуація 2. Назустріч йде людина, яка, на Вашу думку, не хоче, щоб Ви її впізнавали, Ви:

  • пройдете повз неї, зробивши відсутній вигляд;

  • привітаєтеся, не спинившись;

  • привітаєтеся, розпочнете діалог про справи, здоров’я.

     Ситуація 3. Ви йдете з приятелем. Назустріч Вам – незнайомець. Він вітається з Вашим приятелем, спиняється і розпочинає розмову. Як поводитися при цьому?

     Ситуація 4. Ви зайшли в переповнений тролейбус, побачили знайомих. Чи вітатиметеся? Як?

     Ситуація 5. Ви зустрічаєте гурт незнайомих хлопчаків, а серед них – одногрупник Андрій. Чи можна привітатися «Здрастуй, Андрію!»?

     Ситуація 6. Ви заходите у магазин, у якому буваєте щодня. Чи потрібно вітатися?

     Ситуація 7. Ви прийшли до коледжу, зустріли викладача математики: «Привіт, Ігоре Петровичу!». Чи можна так вітатися?

     5. Правила мовного етикету у прислів’ях.

(Змагання 2-х команд: хто швидше із розсипаних на столі прислів’їв складе правила мовного етикету й підготує коментар до них, той виграє приз. Прислів’я, написані на картках, розкладені на столі).

  • Всякому слову свій час.

  • Краще мовчати, аніж брехати.

  • Бережи хліб на обід, а слово на відповідь.

  • Не хочеш почути дурних слів, не кажи їх сам.

  • Треба знати, де що сказати.

  • Що маєш казати, те наперед обміркуй.

  • Базіка – мовний каліка.

  • Говорить, наче три дні не їв.

  • Заторохкотіла сорока, як діжка з горохом.

  • Бесіди багато, а розуму мало.

  • Меле, як порожній млин.

  • Слово до слова – зложиться мова.









Мовно-етикетна гра


Гра-змагання «Хто перший закінчить фразу»:

     1. Ну щоб, здавалося, слова ...

(Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється, ожива, Як їх почує!.. Тарас Шевченко).

     2. Слово до слова ... (зложиться мова).

     3. Шабля ранить тіло, а ... (слово – душу).

     4. Треба знати, що ... (кому, де казати).

     5. Холодним словом ... (душу обпечеш).

     6. Держи хліб на обід, а ... (слово на відповідь).

     7. Мова моя материнська ... (мова моя українська).

     8. Слово – зброя. Як усяку зброю... (треба чистити й доглядати).

  

Вікторина «Мовний етикет

1. З якої мови в українську запозичено слово етикет і що воно означає?

     2. Що означає словосполучення "мовний етикет”?

     3. Назвіть основне правило мовного етикету.

     4. Що таке формули мовного етикету? Наведіть приклади.

     5. Поясніть вислів грецького філософа Сократа: «Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив».

     6. Кому належить вислів: "Ніщо не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість” ? Поясніть його суть.

     Висновок викладача. Таким чином, сьогодні ми навчилися встановлювати контакти з людьми, прокладати містки знайомств, товаришування і дружби. Ви повинні пам’ятати, що треба досягати компромісу при вирішенні складних питань без взаємних образ. Засвоївши цей матеріал, маємо чудову нагоду підняти людям настрій, ввічливо звернувшись до них, чемно привітавшись.




Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 24.12.2015
Раздел Классному руководителю
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров181
Номер материала ДВ-282820
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх