Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / История / Конспекты / Методическая разработка занятия для студентов и преподавателей техникумов, колледжей по истории Украины "Післявоєнна відбудова України у 1946-1950-х роках"

Методическая разработка занятия для студентов и преподавателей техникумов, колледжей по истории Украины "Післявоєнна відбудова України у 1946-1950-х роках"

  • История

Поделитесь материалом с коллегами:

Міністерство науки і освіти, молоді та спорту України

Торезький гірничий технікум ім. О. Ф. Засядька

















МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

відкритого заняття

ПІСЛЯВОЄННА ВІДБУДОВА І РОЗВИТОК УКРАЇНИ В 1946-1950 РОКАХ

з дисципліни «Історія України»


спеціальність: 5.05030102 Підземна розробка корисних копалин






















2012

ЗМІСТ


1

Передмова………………………………………………………………….

3

2

Методичні рекомендації…………………………………………………..

4

3

План проведення заняття………………………………………………….

5

4

Хід заняття…………………………………………………………………

7

5

Рецензія на методичну розробку…………………………………………

13

6

Додатки…………………………………………………………………….

14


























ПЕРЕДМОВА


У розвитку освіти на кожному історичному етапі відбиваються проблеми суспільства, а тому освітні системи повинні враховувати як інтенсивність, так і потреби життя людини. Разом з тим, освіта має тенденцію до відставання від інноваційних процесів у суспільстві і на сучасному етапі не гарантує створення достатніх умов для розвитку кожного студента, формування нового мислення, нового бачення змісту життя. Тому одним з важливих напрямків реформування освіти в Україні є створення передумов для формування освіченої, творчої особистості, становлення її морального і фізичного здоров'я, виховання громадянина демократичного суспільства. Основною ознакою традиційного навчання є знаннєво-орієнтовний підхід до визначення мети освіти: отримання студентами певних наукових знань, а також вмінь і навичок, необхідних для практичної життєдіяльності, орієнтації в світі явищ і процесів. При такому підході знання є абсолютною цінністю. Це приводить до ідеологізації і регламентації наукового ядра знань, орієнтації змісту освіти на середнього студента та інших негативних наслідків. Сьогодні, на початку третього тисячоліття, над проблемами обистісно-зорієнтованого, кооперативного навчання працюють психологи і педагоги. Особистісно-зорієнтоване та кооперативне навчання передбачає створення умов, за яких освітній процес стає для студента особистісно значущим. Зрозуміло, що організація такого навчання потребує переорієнтації: від спрямованості на запам'ятовування готових знань необхідно перейти до формування особистісних новоутворень, вміння творчо навчатись, опрацьовуючи наукові знання і суспільний досвід стосовно до потреб практики.



















Методичні вказівки до підготовки заняття

Проведення інтерактивної лекції з використанням мультимедійних технологій навчання вимагає попередньої підготовки в декількох напрямках:

  1. Підготовка матеріалів.

Заняття вимагає пошуку інформації з різноманітних джерел. Доцільно переглянути не тільки підручники та навчальні посібники, але й звернути увагу на матеріали газет, журналів, спогади очевидців подій періоду, що вивчається, Інтернету. Окремим питанням стоїть використання мультимедійної підтримки, наочності та технічних засобів навчання. В ідеалі будь-яке заняття повинно супроводжуватися демонстрацією тих чи інших відомостей у вигляді таблиць, схем, презентації, фрагментів відеофільмів, оскільки зорове сприйняття є найбільш ефективним при закріплення інформації у свідомості особистості. Це ще більше зацікавить студентів та зробить заняття яскравішим.


  1. Алгоритм підготовки студентів.

Заняття також вимагає і попередньої підготовки студентів. Необхідно розподілити студентів на групи. У групах призначаються командири, які розподіляють роботу студентів у групі згідно з їх можливостями та здібностями.


  1. Розробка засобів діагностики знань і системи оцінювання.

Подібне заняття з великою кількістю форм та методів навчання вимагає індивідуально-особистісного підходу до розробки засобів діагностики знань і системи оцінювання. Вважаю доречною двоступеневу систему оцінювання. На першому етапі студент може отримати оцінку під час перевірки виконання домашнього завдання тестуванням, а другий етап передбачає оцінки за участь у різних видах роботи. Щоб заохотити студентів працювати на занятті, виставляється загальна з отриманих ним оцінок на занятті.


















ПЛАН ЗАНЯТТЯ


Дисципліна: Історія України

Дата проведення: 20 листопада 2012р.

Спеціальність: 5.05030102 Підземна розробка корисних копалин

Група: 2ПРКК-11

Тема заняття: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945-1950 роках

Мета заняття:

Методична:

удосконалювати методику проведення лекції через форми і методи інтерактивної технології кооперативного навчання, опрацювання дискусійних питань з використанням опорних конспектів лекції та мультимедійної презентації як віртуального сприйняття інформаційного навчального матеріалу


Дидактична:

  • прищеплювати навички порівнювати і зіставляти однотипні історичні події, процеси, виділяючи в цій основі головні ознаки певного історичного періоду;

  • забезпечити засвоєння нових історичних понять і дат

  • показати ефективність проведення лекції з використанням роботи в малих групах

  • розкрити зміст процесу відбудови та його складність, нові злочини сталінського режиму;

  • показати героїзм українців у відбудові народного господарства;

  • схарактеризувати період радянізації західноукраїнських земель;

  • розкрити процес боротьби ОУН і УПА, дати оцінку операції «Вісла»


Розвиваюча:

  • розвивати уміння аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні процеси


Виховна:

  • виховувати національну свідомість, ідеали гуманізму, справедливості, поваги до історичного минулого своєї держави


Вид заняття: лекція з використанням кооперативного навчання


Форма та методи проведення: робота в малих групах, робота з історичними джерелами, робота зі схемами-матрицями, робота з контурними картами, випереджальне навчання метод презентації, , вправа «Терези історії».

Міжпредметні зв’язки:

які забезпечують: всесвітня історія, українська література, українська мова, правознавство

які забезпечуються: правознавство



Методичне забезпечення заняття:

  1. Навчальна програма

  2. Робоча навчальна програма

  3. Методична розробка заняття

  4. наочні посібники: презентації, відеофільм «Голод46-47», опорний конспект «Радянізація західноукраїнських земель».

  5. роздатковий матеріал: тести «Визволення території України в 1943-1944р.р. Возз’єднання Закарпаття з УРСР», робочий зошит з теми «Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945-1950 роках».


Обладнання: комп’ютер, мультимедійна система


Література:

Основна:

Ф.Г.Турченко. Новейшая история Украины. Часть вторая.

Додаткова:

Історія України.Навчально-методичний посібник для семінарських занять за ред.В.М.Литвина Київ "Знання" 2006

Верстюк В.Ф. та ін. Історія України, Навчальний посібник Київ "Альтер-"Альтернатива" 1997


Структура заняття


  1. Організаційна частина - 2'

  2. Перевірка домашнього завдання - 8'

  3. Ознайомлення студентів з темою та дидактичною метою заняття - 2'

  4. Мотивація навчальної діяльності - 2'

  5. Вивчення нового матеріалу - 47'

  6. Закріплення нового матеріалу - 10'

  7. Підведення підсумків заняття – 8'

  8. Домашнє завдання - 1'

















Хід заняття:


1. Організаційна частина

Привітання та перевірка присутності студентів

Перевірка готовності до заняття


2 Перевірка домашнього завдання

2.1 Виконання студентами тестів

2.2 Взаємоперевірка


3. Ознайомлення студентів з темою та дидактичною метою заняття


Тема заняття: «Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945-1950 роках» (слайд 2 )

План заняття: (слайд 3)

  1. Соціально-економічні труднощі післявоєнної епохи. Голод 1946-1947р.р.

  2. Внутрішньополітичне життя в Україні

  3. Боротьба радянської влади з підпільним партизанським рухом ОУН-УПА. Операція «Вісла»


Мета заняття (самостійне визначення мети заняття студентами): (слайд 4 )

  • розкрити зміст процесу відбудови,

  • з’ясувати причини голоду 1946-1947р.р.

  • схарактеризувати період радянізації західноукраїнських земель;

  • розкрити процес боротьби ОУН і УПА, дати оцінку операції «Вісла»


Система оцінювання на занятті: рейтингова таблиця (слайд 5)


4.Мотивація навчальної діяльності

Період другої половини 40-х років – це особливий період в історії українського народу. Перемога у Другій світовій війні, до чого український народ приклав багато зусиль, привела до підйому його морального духу, національної самосвідомості, гордості. У людей з’явилася впевненість і надія, що після величезних жертв та перемоги вони заслуговують кращого матеріального життя та справедливого демократичного устрою.

Події, які ми сьогодні будемо розглядати, сталися 60-65 років тому, але для історії це невеликий час, тому що свідками подій 1946-1950р.р. є ваші бабусі та дідусі, які пам’ятають ті часи, вони можуть нам, їхнім нащадкам розповісти як все відбувалось, які надії плекали люди після війни на подальше мирне життя, тому вивчення цього матеріалу нам необхідно, аби пам’ятати геройські вчинки наших предків.






Людина – це гвинтик в єдиному суспільному механізмі
Й.Сталін
( слайд 6)


Викладач Ці слова Йосипа Сталіна – епіграф нашого уроку. Після вивчення сьогоднішньої теми, ми зможемо зробити висновок, чому були сказані такі слова, що мав на увазі Йосип Сталін.

5. Вивчення нового матеріалу

Викладач Зважаючи на величезні втрати України в роки війни, західні експерти підрахували, що для відновлення господарства СРСР потрібно не менше 25-ти років, а дехто називав навіть 100 років. Але відбудова народного господарства була здійснена в рекордно короткі строки – до початку 50-х років. Що стало запорукою таких швидких темпів? На це питання ми дамо відповідь після опрацювання відповідних історичних джерел.

Отже, у березні 1946 року Верховна Рада СРСР прийняла Закон «Про п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства». Модель відбудови господарства повністю відтворювала етапи індустріалізації з її недоліками. Але, нехтуючи можливостями і потребами людей, план передбачав менше ніж за п’ять років відбудувати зруйновані райони країни, відновити довоєнний рівень господарства, продуктивність праці мала вирости на 36%. Таким чином, виснажене війною населення змушене було працювати на межі фізичних можливостей.

На сьогоднішньому занятті ви працюватимете в групах. Зверніть увагу на робочі зошити. На сторінці 4-6 є матеріал з історичних джерел. Вам необхідно його опрацювати протягом 10 хв. і оформити відповіді у наступному форматі:


5.1 Вправа «Карта ідей» (робота в малих групах)

Студенти 1 групи працюють над текстом і оформлюють свої ідеї у схему «Особливості процесу відбудови в Україні» (Додаток А)

Студенти 2 групи працюють над текстом і знаходять «Позитивні наслідки відбудовчих процесів» (Додаток Б)

Студенти 3 групи – визначають «Негативні наслідки відбудови» (Додаток В)

Оцінювання роботи над цим завданням будемо проводити за рейтинговою таблицею, яка знаходиться в кінці робочого зошиту.


Нагадаю правила роботи в малих групах (команда обирає лідера, доповідача та секретаря. Члени команди опрацьовують матеріал, виносять свої пропозиції з теми, які секретар заносить до зошиту. Лідер оцінює роботу членів команди).


Студенти в робочих зошитах виконують роботу. (у цей час викладач корегує роботу студентів)

Доповіді студентів та занесення даних до робочого зошиту.

Таким чином, давайте зробимо висновок, що ж стало запорукою таких швидких темпів відбудови післявоєнної України? (Відбудувати економіку УРСР в рекордно стислі терміни вдалося насамперед завдяки героїчній самовідданій праці населення України).

Оцінювання роботи студентів в групах

5.2 Запитання на повторення

  1. Скільки разів довелося українцям пережити голод за роки радянської влади? (три рази)

  2. Чому голодні роки називають голодомором? (це масовий терор, навмисно організований владою, розрахований на фізичне знищення населення).


Питання: А чи можна було уникнути голоду 1946-1947р.р., що стало причинами голоду та які наслідки він мав для жителів України? Дамо відповідь на ці питання після перегляду відеофільму «Голод 46-47»

Переглядаючи фільм, дуже уважно слідкуйте за подіями, які там показано, та складові голоду заносьте до схеми у робочому зошиті на сторінці 10.


5.3 Показ відеофільму про голодомор 1946-1947р.р.


Викладач

Отже, що стало причинами голоду?.. Запишіть, будь ласка у зошити (природні умови, недостатня кількість робочих рук, завищені плани заготівлі хліба)


Які масштаби для України мав голод 1946-1947р.р.?... Занесіть, будь ласка, дані до схеми. (скоротилися посівні площі, зменшилось поголівя худоби, не вистачало робочих рук, керівництво країни не визнавало голод в Україні)

Робота в зошитах: До яких наслідків призвів голод?.. (репресивні заходи проти українського селянина, невиконання плану хлібозаготівель, падіння морального духу населення, недовіра до існуючої влади)


Відповідь на питання: таким чином, давайте визначимо, чи можна було уникнути голоду 1946-1947 р.р.? (так, можна. Якби партія вела відповідну політику: не вивозила хліб за кордон за рахунок України, своєчасно надала допомогу продовольством, зменшила план хлібозаготівель)


5.4 Підсумок вивчення питання про голодомор, оцінювання знань студентів


Викладач (розповідь супроводжується показом слайдів) У період 1939-1941р.р. радянський уряд ще не встиг зміцнитися на західноукраїнських землях. Тому, після війни партійні і державні керівники СРСР проводили політику насадження моделі радянської влади в Західній Україні. Цей процес отримав назву «радянізація» (відкрийте глосарій у зошиті і прочитайте цей термін).

Також наприкінці 1940-х років у СРСР Україні виникло явище, яке отримало назву «жданівщина», за іменем його головного провідника А.Жданова. Суть його полягала у широкому наступі сталінського режиму в галузі ідеології, культури, науки, літератури, мистецтва з метою встановлення жорсткого контролю над духовним розвитком радянського суспільства.

Отже, процес радянізації включав в себе формування органів радянської влади, колективізацію, індустріалізацію, культурну революцію і масові репресії проти незадоволених новою владою. Зробити це намагались у найкоротші терміни, незважаючи на опір місцевого населення.

У ваших робочих зошитах на сторінці 12 є конспект-матриця радянізації західноукраїнських земель. Нагадаю правила роботи з опорним конспектом: під час розповіді викладача вам необхідно заносити складові опорного конспекту до схеми-матриці. (викладач розповідає про радянізацію західноукраїнських областей згідно опорного конспекту, який демонструє у вигляді презентації).


5.5 Робота в зошитах: робота над опорним конспектом-матрицею (презентація - Додаток Д).


5.6 Підсумок вивчення питання радянізації західноукраїнських земель.

Фронтальне опитування:

  1. Назвіть складові процесу радянізації західноукраїнських земель

  2. Укажіть мету культурної революції

  3. Визначте особливості колективізації на західноукраїнських землях


Оцінювання знань студентів


Питання:

  1. Як ви вважаєте, чому процес радянізації спричинив зростання невдоволення місцевого населення та піднесення збройної боротьби? (насильницькі дії з боку влади під час проведення колективізації, масові депортації сільського населення)

  2. Що вам відомо про діяльність ОУН УПА в роки війни? (організація українських націоналістів боролася за незалежну Україну)


Викладач Ліквідація греко-католицької церкви, насильницька колективізація, масові депортації спонукали до опору діям влади: від саботажу до збройного опору (погляньте у словнику на ці визначення). Організатором цього була УПА, яка в 1943р. обєдналась з ОУН в єдину структуру ОУН-УПА. Політичною надбудовою УПА була Українська Головна Визвольна Рада (УГВР), яка здійснювала керівництво національно-визвольним рухом в Україні. УГВР очолювали Роман Шухевич, В.Кук, М.Лебедь та ін. На землях Західної України розгорнулась справжня партизанська війна. Загони ОУН-УПА проводили диверсії проти радянської влади, в яких часто гинули місцеві жителі. УПА після війни перейшла на підпільне існування.

Після завершення бойових дій у Європі, проти УПА були кинуті війська МВС-МДБ. Великі райони на території Волині та передгіря Карпат блокувались і прочісувались. Усіх, хто хоч якоюсь мірою був повязаний з опором, знищували, або відправляли в Сибір.


5.7 Індивідуальна презентація студента

«УПА – слід в історії»


Викладач Частина українців вважає вояків ОУН-УПА героями, інші – злочинцями. Якої точки зору дотримуєтесь ви? Чому?

5.8 Вправа «Терези історії»

Студентам пропонується зважити діяльність ОУН-УПА на терезах історії, захистити свої положення в дискусії. Під час дискусії студенти можуть змінювати свою позицію. «Терези» допоможуть зрозуміти, наскільки складною і суперечливою була діяльність ОУН-УПА.


Викладач Заходи, спрямовані на придушення ОУН УПА з боку влади були жорстокими: блокада, прочісування території, арешти, депортації, розстріли. У боротьбі проти загонів ОУН-УПА відзначались сумнозвісні спецзагони держбезпеки, які чинили свавілля, маскувались під вояків УПА. Переодягнених карателів навіть свої називали упирями, їх жорстокість не знала меж. Кульмінацією тих подій стала операція «Вісла» - яскраве свідчення геноциду. У 1947р. українське населення етнічних українських земель та званого Закерзоння – Холмщини, Підлящщя, Надсяння, Лемківщини було переселено у західні і північні райони Польщі з метою деукраїнізації та остаточної полонізації цих земель. Це була помста тоталітарної влади українцям, які підтримували формування ОУН-УПА. Переселення було особливо жорстоким. Приводом стала загибель у сутичці з вояками УПА у березні 1947р. заступника міністра національної оборони Польщі Кароля Сверчевського. Близько 30 тис. польських солдатів та офіцерів, спираючись на підтримку радянських сил, оточили українських партизанів і в запеклих боях захопили багатьох з них. Під загрозою розстрілу в стислий термін було переселено з обжитих місць 140 тис. українського і мішаного українсько-польського населення. Для тих, хто уникав переселення або повертався додому, було створено концентраційний табір на базі колишнього німецького концтабору Освенцім, через який пройшло 3870 осіб і 160 - загинуло.

Унаслідок депортаційних акцій населені українцями землі на території Польщі були полонізовані, припинено бойові дії УПА на Закерзонні, знищено 1500 повстанців. Одночасно з території України також насильницькими методами переселяли поляків (близько 800тис. осіб).

На початку ХХІ століття польський уряд офіційно вибачився перед Україною за операцію «Вісла». Це є прикладом толерантного і виваженого ставлення до історії двох держав.


5.9 Робота з картою

Відмітити на контурній карті території Закерзоння, з яких було переселено український народ. (Додаток Є)


Фронтальне опитування, оцінювання знань студентів

  1. Назвіть причини проведення операції «Вісла».

  2. Які наслідки операції «Вісла» були для українського народу?

  3. Скільки осіб польського народу було переселено на територію України?


6 Закріплення нового матеріалу

6.1 Обговорення епіграфу заняття

6.2 Бліцопитування за вивченою темою (Додаток Ж)

7 Релаксація Презентація «Цікаві факти про Україну» (за наявності часу)


8 Підведення підсумків заняття

Загальне оцінювання знань студентів, роботи в групах, виділення найбільш активних студентів.


9 Домашнє завдання

1 рівень (4-6 балів)

Знати процес післявоєнної відбудови України


2 рівень (7-9 балів)

Скласти кросворд за темою «Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945-1950 роках»


3 рівень (10-12 балів)

Написати міні твір на тему «Моє ставлення до процесу «жданівщини» в Україні» (5-6 речень), опрацювавши §16 підручника



































РЕЦЕНЗІЯ

на методичну розробку з історії України

«Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945-1950 роках»


Темою методичної розробки викладача Паламарчук Л.П. обрано «Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945-1950 роках», актуальність її полягає в тому, що велика увага в політичних та громадських колах сучасного етапу розвитку історії приділяється питанню геноциду українського народу, придушення радянською владою прагнення українського народу бути незалежним.

Дана методична розробка надасть допомогу викладачам ВНЗ 1-2 рівнів акредитації при удосконаленні методики формування у студентів критичного мислення під час проведення лекції, розвитку уміння працювати з історичними джерелами, в малих групах.

Методична розробка складена згідно діючої навчальної програми. Теоретичний матеріал відповідає сучасному ставленню історичної науки до подій післявоєнної відбудови 1946-1950 років. Викладання навчального матеріалу доступно та логічно, послідовно відображає зміст теми заняття.

Викладач використовує різноманітні форми та методи роботи із застосуванням наочності та мультимедійних засобів навчання, що підтверджено наявністю історичних джерел, фото- та відеоматеріалами, таблицями, презентацією. Форма проведення заняття – лекція. Ця форма проведення активізує навчальну діяльність студентів, вміння працювати в групах, виховує національну свідомість, ідеали гуманізму, справедливості. У методичній розробці простежується зв’язок теорії з сучасними політичними подіями.

Методична розробка складена професійно та методично грамотно, правильно використано наукову термінологію. Структура заняття витримана, показано закріплення знань студентів, що сприяє якісному засвоєнню матеріалу.

Методична розробка має план, вказана література, виконані всі вимоги щодо оформлення розробки.





Рецензент:

викладач соціально-гуманітарних дисциплін

Торезького гірничого технікуму ім. О.Ф.Засядька Гідульянова С.М.









Методична розробка з дисципліни «Історія України» на тему «Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945-1950 роках». Підготувала Паламарчук Л.П., викладач Торезького гірничого технікуму ім. О.Ф.Засядька – Торез, 2012











Викладено методику проведення лекційного заняття з використанням форм і методів інтерактивної технології кооперативного навчання спрямованого на формування у студентів критичного мислення під час проведення лекції










Для викладачів і студентів вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації









Рецензент: Гідульянова С.М. – викладач вищої категорії соціально-гуманітарних дисциплін Торезького гірничого технікуму ім.. О.Ф.Засядька








Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін (протокол № ___ від ________________)


Голова комісії ___________О.І.Шрібак

Выберите курс повышения квалификации со скидкой 50%:

Автор
Дата добавления 26.10.2015
Раздел История
Подраздел Конспекты
Просмотров186
Номер материала ДВ-098690
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх