Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Другие методич. материалы / Методические рекомедации для учителей украинского языка и литературы

Методические рекомедации для учителей украинского языка и литературы

  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:




Методичні рекомендації з українська мова і література


Робочі програми з української мови і літератури укладаються на основі федеральних приблизних програм основної і середньої (повної) освіти, авторських програм до ліній підручників і матеріалів авторських навчально-методичних комплексів. Робоча програма розробляється педагогом або групою педагогів і проходить експертизу на рівні освітнього закладу.

Робоча програма – нормативний документ, який визначає обсяг, порядок, зміст вивчення і викладання предметів «Українська мова» і «Українська література»

Приблизна структура робочої програми складається з наступних компонентів:

  1. титульна сторінка;

  2. пояснювальна записка;

  3. основний зміст (календарно-тематичне планування);

  4. вимоги до рівня підготовки учнів.

Титульна сторінка має вміщувати назву освітнього закладу; назву курсу для вивчення якого укладено програму; зазначення класу (паралелі); ПІБ учителя; рік укладання, гриф затвердження програми (із зазначенням дати і номеру наказу керівника освітнього закладу.

У пояснювальній записці розкривається статус документу, його структура , подається загальна характеристика навчального предмету, його місце в базисному навчальному плані. У пояснювальній записці зазначається: яка програма покладена за основу робочої програми, корегування авторської, особливості укладеної програми. Також у програмі треба відобразити ті зміни, які вчитель пропонує внести з урахуванням контингенту учнів, особливостей освітнього закладу, а також вимог до рівня підготовки учнів з урахуванням внесених змін.

Основний зміст розкриває необхідний рівень функціональних (предметних) знань та умінь, які формуються в учнів. У НТП (навчально-тематичний план ) з мови необхідно включити вивчення видів мовленнєвої діяльності) регіональний компонент і контроль.

Приблизні (типові) навчальні програми, які розроблено на регіональному рівні, не можуть бути використані як робочі програми, через те що не містять розподіл навчального матеріалу за роками навчання і окремими темами.


Оцінювання результатів навчання мови

Під час оцінювання результатів навчальної діяльності учнів треба враховувати, що мова є не лише об’єктом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, а це підвищує вимоги до рівня сформованості комунікативної компетентності школярів як ключової і предметної.

Оцінювання результатів навчання мови здійснюється на основі:

а) урахування основного призначення мовної освіти, що передбачає різнобічний мовленнєвий розвиток особистості, її здатність самостійно розв’язувати проблеми у різних сферах і видах діяльності;

б) освітнього змісту навчального предмета, який розподіляється на чотири елементи: знання, уміння й навички, необхідні для виконання певної діяльності, досвід творчої діяльності і й досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу;

в) аналізу рівнів освіченості, досягнутих учнями на певному етапі навчання української мови, яке передбачає вивчення мовної теорії в аспекті практичних потреб мовленнєвого розвитку учнів, для самостійного розв’язання проблем, що виникають у їхньому реальному житті.


Аудіювання (слухання — розуміння)

Перевірка аудіювання учнів здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. Перевіряється здатність учня сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання з одного прослуховування:

а) розуміти мету висловлювання; фактичний зміст; причинно-наслідкові зв’язки; тему й основну думку висловлювання; виражально-зображувальні засоби прослуханого твору;

б) давати оцінку прослуханому.

Для здобуття достовірних результатів тестування кількість варіантів відповідей на тестове завдання не повинна бути меншою від чотирьох. Запитання мають торкатися всіх зазначених вище характеристик висловлювання і розташовуватися в порядку наростання їх складності.

У п’ятому класі учням пропонуються 5 запитань з чотирма варіантами відповідей, 6-9 класах - 10 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Матеріал для контрольного завдання є зв'язне висловлювання (текст) добирається відповідно до вимог програми для кожного класу.

Обсяг тексту для аудіювання орієнтовно визначається так:

Клас


Обсяг текстів, що належать до

художнього стилю

інших стилів

5-й

400-500 слів

300-400 слів

6-й

500-600

400-500

7-й

600-700

500-600

8-й

700-800

600-700

9-й

800-900

700-800

10-й

900-1000

800-900

11-й

1000-1100

900-1000

Правильна відповідь на кожне із 5 запитань оцінюється одним балом, кожне із 10 запитань оцінюється 0.5 балами. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до 5 балів (за бездоганно виконану роботу).

Критерії оцінювання аудіювання

Оцінка

Кількість допустимих помилок

5

0; виконані усі завдання

4

2; виконано не менше як 3/4 завдань;

3

4; виконано не менше як половину;

2

6; не виконано більше як половину;

1

не виконано більше, ніж на оцінку «2», або не виконано жодного завдання.


Діалогічне мовлення

Під час оцінювання діалогу перевіряється здатність учнів:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;

б) демонструвати вміння:

- складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування;

- самостійно досягати комунікативної мети;

- використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;

- дотримуватися теми спілкування;

- додержуватися правил спілкування;

- дотримуватися норм літературної мови;

- демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо);

в) висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється;

г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.

Зазначені характеристики діалогу є основними критеріями під час його оцінювання.

Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням тематики, рівня підготовки, вікових особливостей і пізнавальних інтересів учнів.

Орієнтовна кількість реплік відповідає рівню мовленнєвої компетентності учнів кожного класу.

Під час оцінювання діалогу необхідно диференціювати репліки на розгорнуті (складаються з двох і більше речень) і нерозгорнуті (виражені одним реченням). Якщо репліки розгорнуті, то їх кількість зменшується. До вказаної кількості не зараховуються слова, що відносяться до мовленнєвого етикету (звертання, привітання, прощання тощо).

Вимоги до оцінювання

Характеристика складених учнями діалогів

Оцінка

Учні не складають діалоги, припускають помилки різного характеру, не досягають комунікативної мети.

1

Учні беруть участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, можуть не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання, припускаючись помилок різного характеру. Проте комунікативна мета досягається ними лише частково.



2

Учні успішно досягають комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, їхні репліки загалом є змістовними, відповідають основним правилам поведінки в розмові, нормам етикету, проте їм не вистачає самостійності суджень, їх аргументації, новизни, лаконізму в досягненні комунікативної мети, наявна певна кількість помилок у мовному оформленні реплік тощо.

3

Учні самостійно складають діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності й культури мовлення: чітко висловлюють думки, виявляють уміння сформулювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь, здебільшого виявляють толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника, але в діалозі є певні недоліки: нечітко виражається особиста позиція співрозмовників, аргументація не відзначається оригінальністю тощо.

4

Учні складають діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми (або ж самі визначають проблему для обговорення), переконливо й оригінально аргументують свою позицію, зіставляють різні погляди на той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми, виявляють повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу відповідає нормам.

5

Монологічне мовлення
Говоріння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір)

Під час оцінювання монологічного мовлення учнів основної школи перевіряється їхня здатність:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається (усно чи письмово);

б) демонструвати вміння:

- будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо);

- ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;

- розкривати тему висловлювання;

- виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на головний і другорядний;

- викладати матеріал логічно, послідовно;

- використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови;

- додержуватися єдності стилю;

в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;

г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:

- трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлювання;

- створювати оригінальний текст певного стилю;

- аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази;

- викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.

Переказ. Переказ із творчим завданням.

Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що читається вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний матеріал з газети, журналу, епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї тощо. Якщо пишеться переказ із творчим завданням, учням пропонується, окрім того, також завдання, що передбачає написання творчої роботи, обов’язково пов'язаної зі змістом переказу.

Обсяг тексту для переказу орієнтовно визначається так:

Клас

Кількість слів

5-й

100-130

6-й

130-180

7-й

180-230

8-й

230-280

9-й

280-330

10-й

330-380

11-й

380-430

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Якщо для контрольної роботи використовуються інші джерела, то матеріал добирається так, щоб обсяг переказу міг бути у межах пропонованих для певного класу норм. Тривалість звучання усного переказу – 3-5 хвилин.

Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного письмово:

Клас

Кількість сторінок

5-й


0,3-0,5

6-й

7-й


0,5-0,75

8-й

9-й

0,75-1,0

10-й

11-й

1,0-1,2


Твір

Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору; а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали (якщо обирається варіант диференційованого підходу до оцінювання).

Обсяг письмового твору, складеного учнем, орієнтовно визначається так:

Клас

Кількість сторінок

5-й

0,5-1,0

6-й

1,0-1,5

7-й

1,5-1,75

8-й

1,75-2,0

9-й

2,0-2,5

10-й

2,5-3,0

11-й

3,0-3,5

У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення). За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, а також якість мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок, зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

Оцінюючи усне висловлювання, ураховують наявність відхилень від орфоепічних норм, правильність інтонування речень; у письмових висловлюваннях – наявність: 1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації; 2) лексичних, граматичних і стилістичних.

За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення.

Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення, і їхня сума ділиться на два. При цьому якщо частка не є цілим числом, то вона закруглюється у бік більшого числа.

Вимоги до оцінювання монологічного мовлення

Оцінка

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Грамотність

Зміст

Припустима кількість орфографіч-них і пунктуацій-них помилок

Припустима кількість лексичних, граматичних і

стилістичних

помилок

1

Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи.

13

і більше

9-10

7 і

більше

2

Побудований учнем (ученицею) текст (висловлювання) характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; лексика і граматична будова мовлення потребують збагачення й урізноманітнення.

9-12

9-10

6-7

3

За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною; тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення; має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, урізноманітнене мовне оформлення.

5-9

7-8

5-6

4

Учень ( учениця) самостійно будує повне (з урахуванням виду переказу), осмислене висловлювання; загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на користь власної позиції, однак словник, граматичне і стилістичне оформлення роботи потребують урізноманітнення.

1-4

2-6

2-4

5

Учень (учениця) самостійно створює яскравий, оригінальний за думкою та оформленням текст (з урахуванням виду переказу); вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю й різноманітністю, стилістичною довершеністю.

1(негруба)

1

1


III. Читання

Читання вголос

Перевірка читання вголос здійснюється індивідуально в 5-9 класах: учитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом.

Матеріалом для контрольного завдання є знайомий учневі текст, дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається з таким розрахунком, щоб час його озвучення (за нормативною швидкістю) окремим учнем дорівнював 1-2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти зазначених у програмі стилів, типів і жанрів мовлення, відносно завершені уривки творів або порівняно великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями послідовно).

Одиниця контролю: озвучений учнем текст (швидкість читання у звичайному для усного мовлення темпі – 80-120 слів за хвилину).

Вимоги до оцінювання

Оцінка

Характеристика читання

1

Учні читають ще дуже повільно, не структурують текст і речення, інтонують речення із значною кількістю помилок

2

Учні читають ще дуже повільно, структурують текст і речення, читають і вимовляють слова, інтонують речення із значною кількістю помилок

3

Учні читають зі швидкістю, що наближається до норми, поділяючи текст на речення, пов'язуючи слова в реченні між собою, але читають не досить плавно і виразно, припускаючись помилок в інтонуванні, вимові тощо

4

Учні читають плавно, з належною швидкістю, правильно інтонують речення і поділяють їх на смислові відрізки, але припускаються певних недоліків (вираження авторського задуму, виконання комунікативного завдання; норм орфоепії, дикції)

5

Учні читають плавно, швидко, правильно інтонують речення і поділяють їх на смислові відрізки; добре відтворюють авторський задум, стильові особливості тексту, розв’язують комунікативне завдання; читають орфоепічно правильно, з гарною дикцією.

Контрольна перевірка читання вголос у 10-11 класах не здійснюється.


Читання мовчки

Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально за допомогою тестових завдань. У 5 класі учням пропонують 5 запитань за текстом з чотирма варіантами відповідей, у 6-11 класах – 10 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Запитання повинні торкатися фактичного змісту тексту, його причинно-наслідкових зв’язків, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виражальні засоби мови тощо), відображених у тексті образів (якщо є), висловлення оцінки прочитаного.

Матеріалом для контрольного завдання є незнайомі учням тексти різних стилів, типів жанрів мовлення, що містять монологічне й діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу). Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1-2 хвилини часу й були нормально завантажені роботою.

Обсяг текстів для контрольного завдання визначається так:

Клас

Обсяг тексту для читання мовчки

художнього стилю

інших стилів

5-й

360-420 слів

300-320 слів

6-й

420-480 слів

320-400 слів

7-й

480-540 слів

400-460 слів

8-й

540-700 слів

460-520 слів

9-й

700-760 слів

520-580 слів

10-й

760 -820 слів

580-640 слів

11-й

820-880слів

640-700 слів

Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного і швидкість читання. Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки: правильна відповідь на кожне із 5 запитань оцінюється одним балом, а кожне із 10 запитань оцінюється 0,5 балами (наприклад, вибір правильних відповідей на 10 запитань дає оцінку «5»).

Швидкість читання мовчки оцінюється за рівнем мовленнєвої компетенції з української мови для кожного класу.

Швидкість читання при виведенні оцінки за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином: оцінку «4»-«5» може одержати лише той учень, швидкість читання в якого не нижча, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу. Той, хто не виконує зазначених норм, одержує на один бал менше. Наприклад: за вибір 10 правильних відповідей учень 7 класу повинен одержати оцінку «5»; але якщо він читає зі швидкістю, меншою 120 слів за хвилину, то йому виставляється оцінка не «5», а «4».

Загалом оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид мовленнєвої діяльності учень може одержати від оцінки «1» (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до оцінки «5» (за правильні відповіді на запитання тестового характеру й належну швидкість читання).

Швидкість читання мовчки в кожному класі оцінюється з урахуванням таких норм:

Клас

Швидкість читання мовчки

(слів за хвилину)

5-й

100 – 150

6-й

110 – 180

7-й

120 – 210

8-й

130 – 240

9-й

140 –270

10-й

150 – 300

11-й

160 – 330


ІV. Оцінювання мовних знань і вмінь

  1. Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови є поточне, тематичне, чвертне, річне оцінювання.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальної програми.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння й первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, установлення зв’язків між ними і засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове і фронтальне опитування; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо.

Для контрольної перевірки мовних знань і вмінь використовуються завдання у тестовій формі, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень. Одиницею контролю є вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру й самостійно дібрані приклади.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від оцінки «1» (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до оцінки «5» (за бездоганно виконану роботу).


V. Оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів

Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант. Матеріалом є текст, доступний для учнів певного класу. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

Обсяг диктанту по класах:

Клас

Кількість слів в тексті

5-й

90-100

6-й

100-110

7-й

110-120

8-й

120-140

9-й

140-160

10-й

170-180

11-й

180-190


П р и м і т к а. У визначенні кількості слів у диктанті враховують як самостійні, так і службові слова.

Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом чверті правил орфографії та/чи пунктуації були представлені 3-5 прикладами. Текст записується учнем із голосу вчителя.

Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких вимог:

  • орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково; виправляються, але не враховуються такі орфографічні й пунктуаційні помилки:

1) на правила, які не містить шкільна програма; 2) на ще не вивчені правила; 3) у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилась спеціальна робота; 4) у передачі так званої авторської пунктуації.

  • повторювані помилки (помилка у тому ж слові, яке повторюється у диктанті кілька разів), вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на те саме правило), але в різних словах вважаються різними помилками;

  • розрізняють грубі й негрубі помилки; зокрема, до негрубих відносяться такі: 1) у винятках з усіх правил; 2) у написанні великої букви в складних власних найменуваннях; 3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками; 4) у випадках, коли замість одного знаку поставлений інший; 5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як....; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...); 6) у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності; 7) у заміні українських букв російськими;

  • п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки.

  • Норми оцінювання диктанту

Оцінка

Кількість помилок

«5»

1 (негруба)

«4»

2-4

«3»

5-9

«2»

10-14

«1»

15 і більше

Контрольна перевірка з української мови здійснюється фронтально та індивідуально.

Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання й вміння.

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, результати оцінювання виставити в колонку без дати і врахувати в найближчу тематичну. Повторне оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку) залежно від характеру виучуваного матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.

Оцінку за чверть виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми.

Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу й усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремого уроку, а оцінки виводять один раз на рік і виставляють у колонки без дати.


Фронтальні види контрольних робіт

Кількість контрольних робіт з видів мовленнєвої діяльності зазначено в поданих нижче таблицях:

Українська мова 5-7 класи 2 години (1 година)


I

II

III

IV

Усього

Мовна

тема

1 (1)

усний переказ

2(1)

діалог

2(2) усний твір

1(1)

читання вголос

6(5)

РКС

16(8)

Переказ

  1. (-)

-(1)




Твір



1 (1)



Диктант


1(1)


1(1)


Аудіювання



-(1)

1(-)


Читання мовчки

-(1)

1(-)





Українська мова 8-9 класи 2 години (1 година)


I

II

III

IV

Усього

Мовна

тема

1 (1)

усний переказ

2(1)

діалог

2(2) усний твір

1(1)

читання вголос

6(5)

РКС

16(8)

Переказ

1(1)


1(1)



Твір


1(1)


1(1)


Диктант


1(1)


1(1)


Аудіювання



1(1)



Читання мовчки

1(1)






Українська мова 10-11 класи 2 години (1 година)


I

II

III

IV

Усього

Мовна

тема

1 (1)

усний переказ

1(1)

діалог

1(1) усний твір

1(1)

читання вголос

4(4)

РКС

16(8)

Переказ

1(1)


1(1)



Твір


1(1)


1(1)


Диктант


1(1)


1(1)


Аудіювання



1(1)



Читання мовчки

1(1)





*Перша цифра на 2 години; в дужках на 1 годину

Ведення зошитів оцінюється від оцінки «1» до оцінки «5» щомісяця протягом чверті і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.


У 2015/2016 навчальному році у викладанні літератури звертаємо увагу на наступні особливості:

1. Навчати оволодінню прийомам аналізу та інтерпретації літературного твору як художнього цілого;

2. Навчати вмінню зіставляти художні твори, знаходити аналогії в творчості різних письменників;

3. Виявляти історико-культурний контекст, в якому створювався художній твір;

4. Звертати особливу увагу на пізнавальну роль виразних засобів художньої мови у виявленні ідеї твору та авторської позиції.

Види робіт з української літератури

1.1.Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української літератури є:

- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;

- написання навчальних класних і домашніх творів;

- виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе; створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);

- тестування;

- складання планів (простих і складних);

- складання таблиць, схем римування, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами для базової та профільної школи тощо.

1.2.Основними видами класних і домашніх усних робіт з української літератури є:

- виразне читання художніх текстів;

- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;

- складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;

- читання напам'ять;

- переказ (докладний і стислий) тощо.

2. Види та кількість контрольних робіт

2.1. Кількість та зміст контрольних робіт з української літератури визначається вчителем відповідно до рекомендацій та календарно-тематичних планів.

2.2. Основними видами контрольних робіт з української літератури є:

- тест;

- розгорнуті відповіді на запитання;

- твір.

3. Аналіз контрольних творів

Аналіз контрольних творів виконують у контрольному зошиті.

4. Кількість і призначення учнівських зошитів

4.1. Кількість робочих зошитів з української літератури – по одному в кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.1.).

4.2. Для контрольних робіт з української літератури і мови в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунті 2.2.).

4.3. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.

5. Порядок перевірки письмових робіт

5.1. Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі.

5.3. Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховувати такі критерії:

- наявність різних видів робіт;

- грамотність (якість виконання робіт);

- охайність;

- уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).




Автор
Дата добавления 23.01.2016
Раздел Украинский язык
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров126
Номер материала ДВ-370421
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх