Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / ИЗО, МХК / Другие методич. материалы / Методические рекомендации для учителей и методистов "Педагогический рисунок. Работа учителя изобразительного искусства в материале"

Методические рекомендации для учителей и методистов "Педагогический рисунок. Работа учителя изобразительного искусства в материале"

Самые низкие цены на курсы профессиональной переподготовки и повышения квалификации!

Предлагаем учителям воспользоваться 50% скидкой при обучении по программам профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок".

Начало обучения ближайших групп: 18 января и 25 января. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (20% в начале обучения и 80% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru/kursy


СВИДЕТЕЛЬСТВО СРАЗУ ПОСЛЕ ПРОСМОТРА ВЕБИНАРА

Вебинар «Подростковая лень: причины, способы борьбы»

Просмотр и заказ свидетельств доступен только до 22 января! На свидетельстве будет указано 2 академических часа и данные о наличии образовательной лицензии у организатора, что поможет Вам качественно пополнить собственное портфолио для аттестации.

Получить свидетельство за вебинар - https://infourok.ru/webinar/65.html

  • ИЗО, МХК

Поделитесь материалом с коллегами:

Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації


Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського








Педагогічний малюнок.

Практична робота вчителя

образотворчого мистецтва в матеріалі



(методичні рекомендації)





hello_html_5c553bac.jpg







Чернігів-2015


Упорядники:

О.С.Барбаш, методист відділу виховної роботи і здорового способу життя

ЧОІППО імені К.Д. Ушинського


Н.В.Пильцова, учитель образотворчого мистецтва ЗОШ І-ІІІ ст. № 19 м.

Чернігова, вчитель-методист


Рецензенти:

М.С.Артюх, викладач ЧОІППО імені К.Д. Ушинського, кандидат

педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки дошкільної

та початкової освіти


Р.М. Силко, викладач ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка, кандидат

педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики

мистецького навчання


Відповідальний за випуск:

І.В.Лисенко, проректор з науково-методичної роботи ЧОІППО

імені К.Д. Ушинського, кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри педагогіки дошкільної та початкової освіти



Методичні рекомендації призначені для вчителів образотворчого мистецтва загальноосвітніх шкіл для використання в класно-урочній та позакласній діяльності, викладачів професійних навчально-виховних, спеціалізованих закладів, методистів НМЦ.

В них робиться акцент щодо використання у навчанні образотворчому мистецтву особистісно зорієнтованого підходу і компетентнісного навчання, наочно-ілюстративних засобів, розглядаються актуальні питання застосування педагогічного малюнку і практичної роботи вчителя в матеріалі (живопис, графіка, прикладні техніки, скульптура) на різних етапах уроку за технологіями розвиваючого навчання та формування творчої особистості.

Матеріали окремих розділів рекомендацій адресовано широкому колу педагогічної громадськості, що цікавиться передовим досвідом особистісно-орієнтованого навчання.

До посібника додається DVD-диск з бібліотекою наочності (педагогічний малюнок, ескізи вчителя та учнів, навчальні та творчі роботи учнів).


Рекомендовано до друку вченою радою Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського

(протокол № від )

Педагогічний малюнок.

Практична робота вчителя образотворчого мистецтва в матеріалі


Зміст

Вступ …………............................................................................................... 5-7

Розділ І.
Пояснювально-ілюстративний метод на уроках образотворчої

діяльності ………………………………………………………………….. 8-12
1.1. Завдання, принципи наочності навчання………………………….…8-9

1.2. Пояснювально-ілюстративний метод навчання………………….... 9-10

1.3. Види і особливості наочності…………………………………….... 10-12

Розділ ІІ.
Педагогічний малюнок, практична робота в матеріалі - один з видів наочності на уроках образотворчої діяльності .………………………. 12-28
2.1. Мета, призначення, особливості педагогічного малюнка…… 12-15
2.2. Види і художні матеріали педагогічного малюнка…………….15-19
2.3.
Малюнок на шкільній дошці…………………………………… 20-22

2.4. Малюнок з натури………………………………………………..22-24
2.5. Замальовки і начерки педагога………………………………… 24-25

2.6. Ескізи педагога………………………………………………….. 25-26

2.7. Робота педагога з прикладними техніками…………………… 26-28

Розділ ІІІ.
Вплив художньої-ілюстративних матеріалів вчителя образотворчої діяльності на якість зображення і творчу активність учнів
………….… 29
3.1. З досвіду роботи вчителя образотворчого мистецтва ЗОШ І-ІІІ

ступенів м. Чернігова Пильцової Н.В.………………………………… 29
3.2. Зразки навчальних і творчих робіт учнів 1-7 кл……………………… 29
3.3. Фрагменти уроків з демонстрацією педагогічного малюнку (статичне і

динамічне відтворення)………………………………………………… 29

Висновок ……………………………………………………………............ 30-32
Список використаної літератури ……………………………………….. 33-34

Додаток

  1. Педагогічні малюнки і роботи в матеріалі Пильцової Н.В. (цифрові фото)……………………………………………………………… Диск 1

  2. Навчальні і творчі роботи учнів вчителя Пильцової Н.В. (цифрові

фото) ………………………………………………………………. Диск1

Вступ

Предмет «Мистецтво» поступово набуває нових орієнтирів в системі особистісно зорієнтованого, компетентнісного, діяльнісного та інтегративного підходів в умовах переходу загальноосвітньої школи на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.

Учитель є центральною фігурою в школі вчора і сьогодні. Від його професійної кваліфікації, мотивації та патріотичності залежать зміст і якість навчального процесу, якість знань, умінь і навичок учнів. Велика відповідальність за культурний розвиток підростаючого покоління покладена на вчителів загальноосвітніх шкіл, оскільки вони ведуть повсякденну навчально-виховну роботу.

В зв’язку з унікальністю уроку образотворчого мистецтва потрібно використовувати естетичний художній феномен, який спрямовує внутрішній світ дитини до осмислення одвічних цінностей життя, самопізнання, прагнення до пізнання світу.

Педагогу-художнику потрібно володіти крім теоретичного матеріалу, методик навчання і педагогічних технологій основами практичної праці учителя на уроці образотворчого мистецтва.

Найбільш ефективним засобом навчання образотворчому мистецтву є педагогічний малюнок і робота вчителя в матеріалі. Вчитель повинен вміти демонструвати художні прийоми в різних техніках, знаходити місце і тривалість на уроці педагогічного малюнку, розраховувати максимальний вплив художньо-практичних завдань на розвиток дитини, викликати бажання повторити або перевершити роботу вчителя. Краплі та патьоки фарби, штрихи, силуети, які з’явилися перед учнем мають дієву силу і поштовх до творчості і майстерності.

Тип уроку образотворчого мистецтва як урок-образ запропонував педагог Борис Юсов. В українській педагогіці потрібність в уроці-сценарії наголосили Ела Бєлкіна, Людмила Масол, Ірина Гринчук, Оксана Коваленко, Олена Калініченко.


В сучасних програмах образотворчого мистецтва підкреслюється емоційний вплив уроків: «Головне завдання вчителя – створити захоплюючу емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва, надихав на творчість – в особистісній соціокультурній діяльності. Вчитель дбає про цілісну драматургію уроку».

Саме робота в матеріалі є таким чинником, що має найбільший вплив на розум і почуття дитини 6-14 років. Захоплені тією або іншою технікою, діти виявляють активну увагу, мимовільне візуальне спілкування та формують свій естетичний смак, набувають аналітично-синтетичних навичок пізнання світу реалій і мистецтва.

Мета роботи педагога в матеріалі полягає у полікультурній діяльності, поліхудожньому вихованню учнів, залучання загальнокультурного архетипу дитинства в мистецтві.

Система педагогічного малюнка створює умови диференційованої роботи в дитячому колективі з урахуванням особистісних особливостей (різний рівень якості опанування навчального матеріалу, здібності до образотворчої діяльності, фізичні особливості та вади дитини, пріоритети діяльності в улюблених художніх матеріалах, різнорівнева готовність окоміру та м’язів пальців дитини).

Найбільшого поширення набув особистісно зорієнтований підхід, який забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей і творчого потенціалу. Організація навчальної діяльності цілком залежіть від мотивації сторін процесу, професійних компетенцій педагога, матеріального оснащення кабінету, підготовленості учнів до теоретичної та практичної частини.

Даний методичний посібник допоможе самоосвіті педагогів, покращенню організації практичної частини уроку, підвищення рівня педагогічного навчального малюнка в різних системах освіти (традиційна, особистісна зорієнтована, інтегративна, професійна тощо), формуванню компетентнісного підходу до наочності для уроків образотворчого мистецтва.

У посібнику подаються методичні рекомендації щодо використання у навчанні образотворчому мистецтву особистісно зорієнтованого підходу і компетентнісного навчання, наочно-ілюстративних засобів. Розглядаються актуальні питання застосування педагогічного малюнку і практичної роботи вчителя в матеріалі (живопис, графіка, прикладні техніки, скульптура) на різних етапах уроку за технологіями розвиваючого навчання та формування творчої особистості.

Посібник призначений для вчителів образотворчого мистецтва загальноосвітніх шкіл в класно-урочній та позакласній діяльності, викладачів професійних навчально-виховних і спеціалізованих закладів, методистів НМЦ.

Завдання методичного посібника – наголосити на проблемі організації педагогічного малюнка на уроці, залучити до співпраці вчителів, що працюють за різними педагогічними технологіями, підняти на новий рівень практичну оригінальну (виконану власноруч) роботу вчителя образотворчого мистецтва всупереч сучасним друкованим технологіям.

Прогресивні педагогічні технології, описані та проілюстровані в даному посібнику, роблять його цікавим для широкого кола педагогів-художників.

Додатки DVD диску з бібліотекою наочності демонструють педагогічні малюнки і роботи в матеріалі автора, навчальні і творчі роботи учнів, ескізи вчителя та учнів (цифрові фото).






Розділ І. Пояснювально-ілюстративний метод на уроках образотворчої діяльності.


1.1. Завдання, принципи наочності навчання.

Одним із важливих дидактичних принципів є принцип наочності навчання. Він обумовлений необхідністю чуттєвого сприйняття навчальних предметів і явищ як основи для формування понять.

Глибоко вивчав використання наочних посібників в процесі навчання Я.А. Каменський, який пропонував використовувати принцип наочності на уроках образотворчого мистецтва, спостерігати реальні предмети або моделі (якщо нема реальних предметів), малюнки, картини. Принцип наочності як метод, що найбільш доступний для впливу на дитину розглядав К.Д. Ушинський, закликаючи під час розповіді демонструвати учням предмети, схеми, рисунки.

Сучасна дидактична наука називає окремі вимоги до наочних матеріалів:

  • відповідність вимогам програми;

  • точність відображення реальної дійсності;

  • художня цінність образів;

  • відповідність віковим особливостям;

  • відповідність естетичним та гігієнічним вимогам.

Серед приоритетних напрямів сучасної педагогічної науки вагоме місце посідає

дослідження ефективного використання наочних матеріалів, які допомагають кращому засвоєнню багатьох теоретичних положень, тобто сприяють розвитку просторового, предметного, асоціативного мислення. Це обумовлюється особливостями розвитку мислення дітей. Дитина мислить більше образами, ніж поняттями, при чому поняття фіксуються у дитячій свідомості значно менше, якщо вони не підкріплюються конкретними фактами, прикладами та образами.

Методика використання дидактичних матеріалів чітко сформульована професором Д.О. Лордкинанідзе:

  1. пояснення мети спостереження і звертання особливості уваги на основні його моменту (первинна бесіда);

  2. дотримання плановості і послідовності на всьому процесі навчання;

  3. виділення основного, провідного і вторинного моментів спостереження із загостреною увагою учнів;

  4. поетапне пояснення із використанням відповідних матеріалів з підручників, допоміжної літератури;

  5. виконання учнями завдання вчителя;

  6. повторне спостереження для повного пізнання об’єкта спостереження;

  7. перевірка знань учнів, отриманих під час спостереження при оцінці їх успішності.

Якщо при вивченні багатьох загальноосвітніх навчальних предметів дидактичний принцип наочності грає хоч і важливу, але посередню роль, то на заняттях образотворчого мистецтва він набуває першочергового значення, будучи одним з головних засобів інформації про досліджуваний матеріал. Педагоги й психологи повідомляють: чим більше органів почуттів беруть участь у сприйнятті, тим глибше і точніше формуються знання в людині.


1.2. Пояснювально-ілюстративний метод навчання.

Заняття образотворчою діяльністю самим безпосереднім чином пов'язані з наочно-ілюстративним методом навчання завдяки візуальній специфіці теоретичного і практичного змісту освіти.

Пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний метод) полягає в пред'явленні учням навчального матеріалу інформаційними способами (зоровими, слуховими, мовними).

Форми даного методу:

- індуктивний або дедуктивний виклад;

- демонстрація різноманітного наочного матеріалу (оригінального, друкованого, з допомогою технічних засобів);

- практична демонстрація змісту уроку.

Учитель організує сприйняття і первинне осмислення учнями нової інформації. Учні сприймають і усвідомлюють її в доступних їм зв'язках і запам'ятовують для

подальшого оперування нею.

Ознаки методу:

- знання даються в готовому вигляді;

- вчитель організує сприйняття знань різними способами;

- учні сприймають і осмислюють знання, фіксують в своїй пам'яті.


1.3. Види і особливості наочності.

Наочні матеріали використовуються на уроках образотворчої діяльності і в позакласній діяльності (підготовка робіт на художні конкурси, шкільні заходи, в гуртковій діяльності).

Наочні матеріали можна поділити на декілька груп.

Група 1. Предмети, які служать об’єктами зображення на уроках образотворчого мистецтва. В якості натури на уроках можуть бути використані предмети кубічної, призматичної, пірамідальної, циліндричної, конусоподібної, кулеподібної і комбінованої форми (фрукти, овочі, посуд, книги, робочі інструменти, квіти, вази, опудала птахів, тварин, драперії тощо).

Група 2. Моделі, які пояснюють конструктивні закономірності побудови предметів, закони, перспективи, світлотіні, кольорознавства, декоративної переробки форм рослинного і тваринного світу. Моделі геометричних тіл, предметів побуту. Манекен фігури і кінцівок людини.

Група 3. Схематичні малюнки і таблиці. В посібниках показано композиційні правила, правила кольорознавства, поетапне виконання малюнка або живописного етюду, прикладної декоративної та скульптурної роботи. Таблиці замінюють педагогу малюнок на класній дошці. Їх використання економить час учнів, але знижує емоційність сприйняття.

Група 4. Репродукції картин, малюнків, зображення предметів декоративно-прикладного мистецтва, скульптури. Ілюстративний матеріал вчитель використовує на різних етапах уроку для виховання естетичного смаку, розвитку культури сприйняття творів візуального мистецтва, ознайомлення дітей з мистецтвом художників країни, рідного краю, народних майстрів. В сучасних умовах тиражна наочність набула високої якості (ілюстрації з книг, альбомів, банери, рекламні проспекти, буклети, візитівки, етикетки, репродукції творів образотворчого мистецтва, видані типографським (принтерним) способом). Дана група наочності має високий емоційний вплив на підсвідомість учнів, створює яскраві образи в свідомості на тривалий час. Наочність повинна бути високоякісною, художньо-змістовною.

Група 6. Педагогічний малюнок. Особливе місце в навчально-виховному процесі має педагогічний малюнок – показ вчителем послідовності виконання малюнка, пояснення того чи іншого методу, показ конструктивної побудови, просторового положення об’єкта. Зазвичай педагогічний малюнок виконується крейдою на класній дошці чи аквареллю, гуашшю на великих листках паперу. Особливе місце займає ескіз композиційного рішення тематичних робіт (графічних, живописних, декоративних, скульптурних).

Група 7. Комп’ютерні цифрові посібники, фотографії, репродукції, схеми, діаграми, презентації. В сучасній системі освіти діти мають широкий доступ до комп’ютерів, планшетів, ноутбуків, айподів, вільно володіють навичками роботи з текстовими і ілюстративними файлами. Необхідно підкреслити велике перевантаження очей і нервової системи при роботі з комп’ютерними технологіями. Потрібно підкреслити, що багато вчителів-предметників користуються на уроці екранними і мультимедійними дошками. Діти втрачають актуальність зосередження на екрані, якщо протягом декількох уроків в день були використані комп’ютерні технології. Таким чином цифрові носії мають менший вплив на дітей, ніж оригінальні роботи олівцем, фарбами, глиняні, мармурові скульптури, гобелени чи писанки.

Група 8. Екранні наочні посібники (кінофільми, діафільми, діапозитиви). Демонстрація кінофільму, діафільму, діапозитивів, презентацій про творчість того чи іншого художника, про різноманітні види та жанри мистецтва в процесі бесіди активує мислення учнів, сприяє емоційному відношенню до матеріалу і в кінцевому рахунку підвищує ефективність уроку, позакласного заходу. Діафільми і діапозитиви дозволяють необмежену кількість раз розглядати кадр, що дає вчителю можливість більш детально проаналізувати і охарактеризувати зображення.

Група 9. Твори образотворчого мистецтва. Вироби декоративно-ужиткового та скульптурного мистецтва мають активізувати мимовільну увагу учнів, виховувати естетичний смак, любов і повагу до образотворчого мистецтва, навчити шанувати і зберігати надбання народу і всього людства. Вони повинні мати особливе місце в інтер’єрі кабінету, рекреації, школи, бути якісно експоновані дитячий аудиторії.

Дані наочні ілюстративні матеріали вчитель використовує для мотивації навчальної діяльності, актуалізації опорних знань, з повторення художніх правил і термінів, освоєнню і перевірки нових теоретичних і практичних знань.


Розділ ІІ. Педагогічний малюнок, практична робота в матеріалі – один з видів наочності на уроках образотворчої діяльності.


2.1. Мета, призначення, особливості педагогічного малюнка.

Одним з головних засобів наочно-ілюстративного методу навчання образотворчому мистецтву є малюнки та робота вчителя в матеріалі, що виконуються вчителем з метою ілюстрування та доповнення усного пояснення навчального матеріалу (педагогічний малюнок).

Педагогічний малюнок – один з видів наочності на уроках.

Образотворчу діяльність вчителя, пов'язану з ілюструванням навчального матеріалу, що доповнює усне пояснення і здійснюється безпосередньо в ході уроку, прийнято називати педагогічним малюванням. Протягом тривалого часу під педагогічним малюванням, малися на увазі лише малюнки вчителя, виконані вчителем на класній дошці.

Малюнки педагога-художника повинні передати головну думку вчителя, опускаючи все випадкове і другорядне. Робота вчителя в матеріалі повинна бути наочним поясненням навчальної роботи і збудженням бажання працювати. Педагогічний малюнок повинен мати виховний потенціал щодо естетичного смаку учнів.

За традиційними педагогічними технологіями педагогічний малюнок має бути чітко структурованим, послідовним ілюструванням навчального матеріалу.

За технологіями розвиваючого навчання, особистісно-зорієнтованою системою навчання педагогічний малюнок може використовуватися на різних етапах уроку та може бути:

  • закінченим і незакінченим;

  • з різноманітним кольоровим рішенням (спектральне, контрастне, ахроматичне, нюансове, з кольоровою домінантою);

  • без помилок і з помилками (для подальшого виправлення);

- одна тема може бути представлена в декількох видах мистецтва (графічний малюнок, живописний етюд, ескіз стилізації форми, силуетна графіка, скульптура, ескізи архітектурних фрагментів, виріб декоративно-прикладного мистецтва);

- одна тема може бути представлена в різних художніх техніках (олівець/папір, олівець/тонований папір, туш/перо, туш/штамп, акварель/пензель, акварель/монотипія, акрил/розпис, гобелен, витинанка, робота гачком, ліпка з солоного тіста, глини).

Унікальністю педагогічного малюнка є:

  • його обмеженість у часі;

  • сприйняття на певній віддаленості від 1,2 м до 6,5 м.;

  • вертикальне розташування (на шкільній дошці, на планшеті, на мольберті, в руках);

  • традиційна поверхня (шкільна дошка різного кольору);

  • художня поверхня (папір, ДВП, скло, картон, пластик, виріб декоративно-прикладного мистецтва, дерев’яна дошка, фаянсова таріль, пап’є-маше, фрукти, овочі, стіна);

  • можливість виконувати декільком авторам (учитель, декілька учнів один за одним);

  • емоційний вплив на глядача.

Особливості сприйняття педагогічного малюнка учнями різного типу:

- споглядаючи динамічну послідовність виконання роботи, спираючись на зорове враження, отримане при розгляді роботи вчителя в матеріалі, що супроводжує пояснення вчителя, учні візуального типу сприйняття отримують більш повне уявлення про зміст роботи, характер образу;

- учні аудіального типу, вдивляючись у динамічну послідовність запам’ятовують лише її загальний вигляд, випускаючи з виду вигляд поетапного малюнка, але тримають у пам’яті точну схему обмеженого часу вчителя на виконання окремих етапів роботи;

- учні кінестетичного типу («швидкі на руку», нетерплячі до тривалого концентрування уваги на об’єкті) запам’ятовують тільки «гострі» візуальні враження. Таким учням не вистачає тренованої уваги і вміння концентруватися протягом всього часу виконання роботи вчителем. Вчителеві потрібно розмістити послідовність виконання роботи (оригінальний статичний малюнок) перед ними на тривалий час.

Специфікою особистісно зорієнтованого та розвиваючого навчання не рекомендовано поурочно використовувати однотипні за характером відтворення малюнки, тобто не можна використовувати 34 години на рік поетапну послідовність виконання роботи. При підборі варіантів представлення етапів роботи на уроці та в позакласних заходах вчитель проявляє творчість, обираючи систему роботи з наочністю для даного учнівського колективу, спираючись на психолого-педагогічну характеристику класу.

Вчитель образотворчого мистецтва повинен володіти швидким, миттєвим малюнком в різних техніках.

Вміла організація сприйняття візуального матеріалу учнями – запорука високої результативності уроку і позитивного виховного результату. Від якості, доцільності, методичності практичного матеріалу залежить якість навчальної і творчої роботи учнів з різною мотивацією, рівнем знань та вмінь з предмету, художніх смаків, якістю художніх матеріалів, темпераментом, втомленості, спрямованості навчання, особистісної культури, графічної грамоти тощо.

Систематична творча практична робота учителя над педагогічним малюнком живописними, графічними, прикладними матеріалами є духовною і професійною потребою вчителя, допомагає підтримувати на належному рівні свій творчий потенціал і художню майстерність, надає впевненість у своїх силах, авторитет як професіонала серед учнів, сприяє вільному володінню образотворчими засобами, дає можливість цікаво та ефективно проводити заняття художньо-естетичного циклу.


2.2. Види і художні матеріали педагогічного малюнка.

Ретельна художня підготовка для виконання педагогічного малюнка і роботи в матеріалі є запорукою успішного сприйняття змісту уроку.

У розпорядженні педагога-художника є різні види педагогічного малюнка за типом

виконання:

- оригінальна статична наочність (заздалегідь підготовлені вчителем таблиці, малюнки, плакати, схеми, кінофільми, замальовки і малюнки, виконані іншими особами);

- оригінальна динамічна наочність (малюнки вчителя, виконані безпосередньо під час уроку, лаконічні начерки великого розміру, виконані різними матеріалами на класній дошці або на аркушах паперу, під час уроку з метою роз'яснення навчального матеріалу та доповнення усного пояснення);

- пояснювальний малюнок вчителя, виконаний в альбомі учня поряд з його роботою;

- виправлені помилки рукою вчителя в роботі учня.

Педагогічні малюнки можна розділити на 2 основних види за методами їх використання:

1. Малюнки великого розміру, розраховані на фронтальну демонстрацію всім учням у класі.

2. Невеликі начерки для конкретного учня (при перегляді не розсіюється увага інших), виконані викладачем на полях роботи учня або на окремих аркушах паперу з метою ілюстрування індивідуального пояснення навчального матеріалу, з метою створення конкретного художнього образу.

Педагогічний малюнок повинен відповідати основному завданню педагога – найбільш повно, дохідливо донести навчальний матеріал до слухачів.

Ряд основних вимог до педагогічного малюнка:

- малюнок повинен бути достатньо великого розміру, щоб всі, хто його сприймає, добре бачили його, він повинен бути також гранично простим, ясним, лаконічним, так як вчителю необхідно виділити головне в зображеному і звернути на нього увагу учнів;

- малюнки робляться для того, щоб дати учням правильний напрямок для самостійного вирішення завдання побудови об'ємних виразів, тому довго малювати, затримуючи увагу дітей роботою на дошці, не слід;

- малюнки-вправи в альбомі учня, виконані вчителем на уроці або в позаурочний час надають алгоритм певних маніпуляцій з художніми матеріалами для досягнення пропонованого результату, виховують культуру графічної грамоти;

- лінійні виправлення будови, симетрії, композиції, додавання ритмічних ліній в альбомі учня спрямовують художньо-образну діяльність учня на потрібний рівень, допомагають ефектом присутності вчителя поряд;

- особливий тип малюнка – виправлення помилок в малюнку учня рукою учня й вчителя (Особиста поправка малюнка має велике освітнє значення. Учень бачить, як можна виправити саме його малюнок. Спостерігаючи, як викладач працює з ним в його альбомі, учень спостерігає всі деталі цього процесу, запам’ятовуючі рухи своєї руки в руці вчителя, отримує впевненість у своїх зображальних можливостях. Учень потім самостійно намагається робити так, як продемонстрував педагог. Замальовками в альбомі учня педагоги користуються зрідка, в тому випадку, коли помилка в малюнку помічена в одного, двох учнів і немає сенсу відволікати увагу всього класу. Практична допомога вчителя з’являється в альбомі учня як індивідуальна робота.);

- велике освітнє і виховне значення має демонстрація малюнків видатних художників (Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер, Ілля Репін, Михайло Врубель, Мікеланджело, Василь Суріков, Іван Айвазовський, китайська графіка, наскальні малюнки, єгипетські розписи). Учень, розглядаючи малюнок, зроблений рукою великого майстра, бачить, якої виразності можна домогтися, малюючи звичайним олівцем, сангіною, тушшю, аквареллю. Хоча цей малюнок не буде зразком, якого може досягти учень, але саме ознайомлення з високою професійною майстерністю грає велику роль у вихованні естетичного смаку.

Короткий проміжок часу для виконання на уроці:

- експрес-робота: 15 сек., 30 сек.;

- швидка робота: 1-2 хвилини, 3-5 хвилин;

- тривала робота: 15-25 хвилин (вчитель працює паралельно з учнями,

наприкінці спостерігають готові зображення).

Матеріали для роботи педагога перед учнями:

- графічні;

- живописні;

- прикладні;

- скульптурні;

- експериментальні, нетрадиційні.

Час виконання роботи педагога в матеріалі:

- заздалегідь;

- на уроці;

- після уроку;

- в присутності учня;

- в присутності учнів та батьків.

Різновиди поверхні виконання роботи педагога в матеріалі:

- папір білого кольору;

- тонований папір (кава, чай, фарба, грифель, сангіна, акварель, гуаш,

акрил, крейда, туш тощо);

- кольоровий папір, картон;

- ДВП натурального кольору;

- дерев’яна дошка;

- річ побуту;

- шкільна дошка коричневого, зеленого, синього, сірого, білого

кольору;

- полотно натурального та білого кольору;

- біла та однотонна тканина;

- прозоре, непрозоре скло;

- листки дерев;

- повітряна кулька;

- поверхня зі снігу;

- посуд, фрукти, овочі, речі побуту;

- дигитайзер (графічний планшет), мишка, графічний редактор.

Особливості кріплення площини для педагогічного малюнку:

- планшет без бортиків (товстий картон, відрізок листа ДВП, фанери, оргскла);

- мольберт;

- етюдник;

- скотч, кнопки, біндери;

- шкільна дошка.

Одним з підсилюючих ефектів сприйняття педагогічного малюнка є створення захоплюючої ситуації із залучанням мимовільної уваги учня шляхом зацікавленості дією. Можна використати особливий емоційний вплив синтезу мистецтв.

Наприклад: вчитель без коментарів демонструє живописне письмо на мольберті аквареллю під звуки фортепіано, віолончелі, скрипки, труби. Багато учнів міських і сільських шкіл займаються музикуванням й вміють грати на різних музичних інструментах. Вчителеві потрібно домовитися про репертуар і час виконання.

Наприклад: вчитель під час виконання певної художньої техніки змінив свій одяг (одягнув спецодяг, накинув хустину-шалю, одягнувся в український національний одяг тощо).

Наприклад: вчитель під час роботи виконує пісню (вокально, інструментально).

Вчителеві потрібно знайти місце педагогічного малюнку на уроці серед його етапів для найкращого емоційного та навчального впливу на учня.

За традиційним педагогічними технологіями перед початком роботи вчитель пояснює завдання, супроводжуючи бесіду малюванням на дошці. При цьому в традиційній технології не можна, захоплюючись зображенням, забувати про пояснення. Протилежну думку має особистісно зорієнтоване навчання – можна пояснити без слів.

За системою особистісного зорієнтованого навчання вчитель може і повинен змінювати місце на уроці для педагогічного малюнку, виходячи від педагогічних цілей. Таким чином вчитель може виконувати роботу в матеріалі на етапі мотивації навчальних знань, актуалізації опорних знань, повторення вивченого матеріалу тощо.


2.3. Малюнок на шкільній дошці.

Малюнок вчителя на шкільній дошці – є прекрасним методом наочного навчання, допомагає зрозуміти побачене, впливає на розумовий розвиток дитини, на правильність його суджень, зосереджує мимовільну увагу при огляді форми і кольору, пропорцій і освітлення предметів.

Найбільшого поширення малюнок крейдою на класній дошці отримав у другій половині XIX століття, тобто в той період, коли малювання було введено в школах, як загальноосвітній предмет. Історики вважають, що одним з перших педагогів, який запропонував використовувати класну дошку і крейду на початкових етапах навчання, був Рамзауер, учень Песталоцці. Йоганн Генріх Песталоцці (1746-1827), розробляючи теорію навчання, писав про те, що застосування суворо науково обґрунтованої методики дозволяє будь-яку людину навчити малювати прості предмети. Навчати малюнку, вважав Песталоцці, можна тільки з натури. Зображення білою крейдою на чорній грифельній дошці використовували в школах з XIX століття Фердинанд і Олександр Дюпюї. У 1839 р. в Австрії Гілярд запропонував метод малювання по сітці і стігмографічне малювання. Цей метод не приніс багато користі, так як сковував самостійний підхід до малювання предметів. З 1876 р. у Франції класна дошка знаходить широке застосування, особливо на перших етапах навчання малюванню, як загальноосвітнього предмета. В Україні малювання крейдою на дошці при навчанні отримало широке поширення в другій половині XIX століття. З 1804 р. малювання починає викладатися в гімназіях і військових училищах.

Великий внесок у розвиток методики та викладання внесли П.П. Чистяков і художники-передвижники. В основу методу було покладено осмислене зображення предметів з натури. Класна дошка використовувалася при бесідах, як спосіб роз'яснення послідовності малювання. Питанням малюнка на дошці вчителя приділялося усе більше уваги. Створені в процесі уроку зображення на класній дошці не можуть стати самостійними творами мистецтва, так як їхнє основне призначення – бути підсобним матеріалом при розмові, поясненні завдання. Однак не можна забувати про те, що ці малюнки мають бути виконані на високому художньому рівні.

Методи малювання на уроках необхідно урізноманітнити, так як це сприяє різнобічному розвитку індивідуальних здібностей учнів. Можна практикувати лінійні зображення, виразний штрих, силуетний малюнок (позитив/негатив), малюнок кольоровою крейдою, гуашшю. Незвична поверхня для малювання на дошці зацікавить учнів, стане мотиваційним кроком до практичної роботи (наліплене на дошку солоне тісто, шар снігу – цікава площина для акварельного чи гуашового розпису).

Малюнок педагога на дошці з усним поясненням супроводжує хід роботи, питання до школярів і їх відповіді допомагають встановити тісний контакт вчителя з учнями, що веде до більш повного і поглибленому засвоєнню знань і умінь. Педагог при цьому має можливість виявити ступінь активності учнів і залучити до виконання завдання учнів, що відносяться байдуже до занять.

При всіх перевагах малюнок з натури крейдою на дошці має свої недоліки. Він не дозволяє показати завершальні стадії роботи над зображенням, так як у вчителя не вистачає на це часу, крейда має технічні обмеження. Тому вчитель продовжує розповідь по малюнках, виконаних на папері.

Учитель, який добре володіє прийомами творчого малюнка на шкільній дошці, набуває безсумнівний авторитет, що, у свою чергу, активізує образотворчу діяльність учнів на уроці.

Вчителеві потрібно навчитися поєднувати чітке та послідовне виконання виразного малюнка і словесне пояснення. Біля дошки вчителю необхідно стояти обличчям до класу, перериваючи практичне виконання поясненням художньої роботи. У процесі роботи необхідно відходити від дошки на деяку відстань, з тим, щоб перевірити зображене, тому що лінії можуть бути нерівними. Проміжки часу слід заповнювати змістовною паузою, поясненням, розповіддю про завдання наступного етапу роботи тощо. Помилка, зроблена викладачем і не виправлена ним на дошці, часто залишається в пам'яті учнів.

Головна якість педагогічного малюнка – це лаконічність зображення, простота, ясність, відповідність змісту освіти. Учитель дає можливість дітям ясно зрозуміти і уявити сказане. Малюнки на класній дошці повинні передати головну думку вчителя, опускаючи все випадкове і другорядне. Малюнки на дошці можуть викликати емоційне сприйняття мимовільної уваги, кращого запам’ятовування етапів роботи й створення ситуації успіху. Вчитель повинен використовувати художні матеріали, контрастні за тоном до кольору шкільної дошки (темний на світлому, світлий на темному).

В умовах особистісно-орієнтованого підходу до навчання потрібно одноразово використати несподіваність помилки (коричневим кольором по коричневій дошці). В такому випадку діти, здивовані маловиразним рисунком, практично зіткнулися з правилом відсутності контрасту тону предмету та фону, запам’ятають тональну помилку.

Навчальні приміщення оснащені шкільними дошками чорного, коричневого, темно-зеленого кольору, білого, слонової кістки, що виготовлені з деревостружкової плити, на яку наклеюється лінолеум темного забарвлення. Дошка має раму або бортики знизу і зверху. Нижній бортик має лоток з виїмкою для крейди і ганчірки. Колір лінолеуму повинен гармоніювати з фарбуванням приміщення, не втомлювати очей і давати можливість ясно бачити намальоване на дошці з найвіддаленіших точок кімнати. Біля дошки повинно бути розташовано декілька світильників.

Художні матеріали для роботи на шкільній дошці:

- традиційні: біла крейда, кольорова крейда;

- нетрадиційні: вода/пензель, чорна туш, гуаш, сангіна, вугілля, аплікація з солоного тіста, ліпка зі снігу, глини.


2.4. Малюнок з натури.

В умовах сучасного уроку образотворчої діяльності натура буває:

- предметна,

- фігурна,

- інтер’єрна,

- пейзажна,

- портретна.

Малювання з натури вже саме по собі є методом наочного навчання. Процес малювання з натури починається з чуттєвого, зорового сприйняття, вивчення пропорцій, композиції, тональних та кольорових відносин. Потрібно, щоб сама натурна постановка привертала увагу естетичністю.

Принцип наочності вимагає такого роз’яснення навчально-художнього процесу, при якому поняття учнів стають більш ясними і конкретними. Головна увага при навчанні малюванню з натури звертається на правильне зображення натури, передачу перспективних явищ, особливості світлотіні, конструкцій предмета. Для полегшення цих основних завдань бажано поруч з натурою встановлювати спеціальні моделі (з дроту та картону), щоб учні могли наочно побачити і ясно зрозуміти конструкцію форми предмета, його характерні особливості. Бажано використати спрямоване освітлення для натури, щоб практично показати роль освітлення на предметах.

Наприклад, при малюванні з натури геометричних тіл предметів побуту діти не можуть уявити, як вони розташовуються в просторі на предметній площині. Педагогічний малюнок допоможе з’ясувати, яке місце може займати на столі кожен предмет натюрморту.

Особливе ставлення до пленерного малюнку в загальноосвітній школі. Даний вид художньої роботи є специфічним завдяки специфіці матеріально-технічного забезпечення (місце для малювання – твердий планшет у руках малюючого з прикріпленим папером, місце для сидіння – переносний стілець). При правильній організації, забезпеченні дисципліни, малювання з натури природи приносить учням естетичне насолодження від вивчення форми, ритму, кольору дерев, будинків, хмар, простору вулиці, трави, квітів, листя. Пленерна робота вимагає тривалого зосередження на образі, культури виконання замальовку чи етюду. Специфікою навчання на пленері є педагогічний малюнок з натури (виконується безпосередньо при учнях).


2.5. Замальовки і начерки педагога.

За типом роботи начерки діляться на:

- лінійний малюнок;

- штриховий малюнок;

- тоновий малюнок (лінійно-штриховий, тональні градації);

- силуетний малюнок;

- живописний малюнок;

- вправу з кольорознавства;

- композиційну вправу.

Культуру графічної грамоти вимагає робота з живої істоти (голова людини, фігура людини, фігура птаха, тварини, риби). Малюнок виконується в найкоротшій час, вільним проводженням рукою по всій поверхні малюнку з метою порівняння пропорцій чи пошуку деталей для «заціпки за образ», передавання характеру силуету. Зазвичай білий фон завжди «випирає» з живописного чи графічного замальовка. Рекомендується попередньо тонувати фон (акварель, кава, чай). Учні вчаться використовувати набуті навички роботи лініями, штрихами, плямами.

Начерки вчителя різними матеріалами (олівець, сангіна, грифель, вугілля, фломастер, пастель, ручка) спонукають учня до пошуку точних форм, пропорцій, загального тону, виразності силуету завдяки незвичності манери нанесення, фактурності зображуваної поверхні.

Дуже корисним для учнів є послідовність виконання начерків інтер’єрів, внутрішнього архітектурного простору (з уяви, зі зразків, з фото, з натури). Учитель диференціює завдання згідно підготовленості учнів. Наприклад, учнів з високими навичками можна відправити малювати інтер’єр у вестибуль біля класу. Учням з низькими здібностями потрібно підготувати зразок для копіювання. Потім для всього класу вчитель проводить роз’яснення змісту теми з педагогічним малюнком.

Окреме місце займають замальовки типових помилок учнів (пейзажна, натюрмортна, портретна композиція, пропорції фігури людини і тварини, конструкція предметів, правила перспективи, правила стилізації, наповнення форми декором, тощо). Найчастіше виконують лінійний або тоновий малюнок з помилками, які виправляються в бесіді або демонструється варіант без помилки.


2.6. Ескізи педагога.

Композиційні ескізи – основа роботи над тематичними композиціями. Виконуються на папері (краще тонований, не білий, невеликого розміру: А5, А6) графічними матеріалами (олівець, ручка, один фломастер).

Мета виконання композиційних ескізів – обмірковування ідеї композиції, свідомий вибір характеру зображення, місце розміщення на форматі, організація ритму та простору навколо головного героя, свідоме тонове рішення, розробка виразного контуру чи силуету.

Початком роботи над ескізом композиції є свідомий вибір формату (стандартний, нестандартний; прямокутна вертикаль, прямокутна горизонталь, коло, квадрат, овал, тощо). Вчителеві потрібно мати декілька композицій в різних форматах для вибору вдалого варіанта з коментуванням помилок.

З метою економії часу і врахування різнорівневої підготовленості учнів до художніх робіт можна композиційні ескізи переносити на формат (А4, А3, А2).

Давати завдання на самостійне перенесення ескізу на формат не рекомендовано. Учні, які мають здібності до образотворчого мистецтва можуть виконати дане завдання під керівництвом на заняттях гуртка, студії, факультативу.

Дуже важливим під час сприйняття та створення ескізів є ставлення до теми зображення. Потрібно спонукати через художні образи та деталі композиції передавати почуття, емоції, що хвилюють. Отже саме завдяки емоційним переживанням, мистецтво хвилює глядачів.

Для покращення розуміння ролі ескізів для майбутніх робіт потрібно мати декілька ескізів на дану тему та найкращий пророблений варіант з виконаною роботою на форматі.

На уроках образотворчої діяльності учні знайомляться з композиційним правилами (з 1 класу). Про композицію роботи завжди турбується вчитель, надаючи готове рішення в педагогічному малюнку. Діти звикають не приділяти уваги самостійному рішенню компоновки образів.

Таким чином, самостійні тематичні композиції часто мають безліч помилок, відсутня рівновага за візуальною вагою, не виділяється композиційний центр, не використовується жодна активна точка за золотим перетином. Для передачі руху потрібно змістити предмети (для вивільнення простору). Для виділення композиційного центру потрібно вирішити роботу в тоні, за розміром, деталізованістю, освітленістю.

Вчитель повинен розраховувати художню успішність учнів, диференціювати завдання зі створення композицій. Для цього готовляться зразки, схеми, друкована основа тощо.

В композиційних ескізах педагога учні повинні бачити художню роботу, розмітку реального центру і візуального, активні точки формату, ритми ліній й плям, спрямованість руху, прийоми організації простору, тональні відносини. Композиційні ескізи вчителю можна виконувати із заданою помилкою, яку потім в результаті обговорення виправити.


2.7. Робота педагога з прикладними техніками.

Техніки, що вивчаються в на уроках:

- холодний батик, розпис по шовку;

- писанкарство;

- розпис по тканині;

- аплікація з підручних матеріалів (насіння, крупа, шкарлупа,

серветки, солома, стружка олівців, скручений папір, різані нитки,

гербарій, мушля, біжутерія, солоне тісто);

- рельєф з глини, пластиліну, солоного тіста;

- витинанка;

- настінний розпис (темпера, гуаш, олія, акрил).

Найдивовижнішим за емоційним впливом є малювання на полотні якісними художніми фарбами (гуаш, темпера, олія, акрил), пензлями, мастихінами. Вчителеві матеріально важко організувати тривалу роботу всього класу. Можна використовувати ланкову форму роботи. Обирається сюжет, створюється ескіз композиції великого розміру, вчитель починає роботу, показуючи прийоми, поступово підносить роботу разом з матеріалами до парти з учнями, затримуючись на 2-3 хвилини, переходить далі, формує завдання тощо. Малюнок створюють декілька учнів разом з вчителем, опановуючи художній образ і нову техніку.

Робота в декоративних техніках вимагає від вчителя матеріальних витрат і ретельної підготовки. Прикладна діяльність надає учням якісні вміння й знання з техніки розпису по шовку, по тканині, з писанкарства, аплікацій з серветок, з шкарлупи, з флоромозаїки («петриківська» з нарізаних овочів; аплікація з гербарію), дизайну тощо.

Цікавим для самого вчителя й учнів є рельєфна робота на дошці (глина, солоне тісто). Рельєф з натуральних кольорів на зеленій, коричневій дошці сприймається дуже гармонійно. На дошці ліпний рельєф без клеючої основи тримається протягом 30-60 хв. до висихання нижнього шару та відшарування маси під вагою. Ефект несподіваності працює на мотивацію учнів.

Організація виготовлення писанок можлива при застосуванні бригадної форми роботи. Вчителеві відводиться роль диригента. Він демонструє зміст роботи у збільшеному масштабі на повітряній кульці коректором-олівцем чи пензлем гуашшю. В разі відсутності оснащення кабінету писачками для кожного учня, вони виконують розпис писанки в естафетному варіанті. Створюється парта-майстерня. Один учень починає писати писанку, другий – продовжує, інший – закінчує, хтось – фарбує, хтось – видуває, один – вибирає віск, інший – протягує нитку.

Композицію в техніці аплікації вчитель виконує у вертикальному вигляді. При цьому потрібно подбати про тримання шматочків матеріалу у вертикальному положенні основи. Клей ПВА можна замінити пластиліном, дрібні шматочки матеріалу для демонстрації прикріплення до основи змоделювати з картону. При роботі з учнівським колективом вчитель може застосувати роботу в парах для економії начального часу та опанування даного виду роботи. При такій організації художньої праці можливо уникнути розсипання матеріалів, незавершеності роботи.

Особливий ефект кольорового вільного письма вчитель може продемонструвати під час виконання кольорового рішення холодного батика по заздалегідь прописаному контуру, розмістив підрамник з тканиною у вертикальному положенні (тримають 2 учня-помічника як один з варіантів заняття художньою роботою учнів із слабкою підготовкою). Вчитель виконує педагогічний малюнок обличчям до роботи. Учні в свою чергу також чітко бачать колір, перетікання фарб, створення відтінків, кольорових спонтанних ефектів завдяки прозорості тканини. Якщо є бажання підсилити ефект емоційного впливу батику, можна перед сприйняттям творів батику зробити огляд танцю (бальний, спортивний, балетний). В зв’язку із значними матеріальними витратами для батику, вчитель пропонує виконати ескіз вільного розпису бавовняної тканини пензлем. Тканина для розпису повинна бути заздалегідь натягнута на підрамок кнопками, меблевим стиплером, заздалегідь випрана та випрасувана. Для тривалої підготовки до практичної частини уроку можна залучити батьків, учнів гуртка, студії.

Розділ ІІІ. Вплив художньо-ілюстративних матеріалів вчителя образотворчого мистецтва на якість зображення і творчу активність учнів.



Приклади фрагментів уроку:


1 кл. Тема 1. Відтворення простих форм лінією, плямою, в об’ємі.

Проблема уроку: «Якого кольору сніговий чоловічок?»

2 кл. Тема 2. Пластика форм.

Проблема уроку: «В чому краса рельєфу?»

3 кл. Тема 1. Майстерня живопису.

Проблема уроку: «Навіщо на урок завітали плямки?»

4 кл. Тема 2. Образи людей і тварин у мистецтві.

Проблема уроку: «З чого починати малювати людину?»

5 кл. Тема 1. Графіка.

Проблема уроку: «Які бувають лінії?»

5 кл . Тема 2. Живопис.

Проблема уроку: «Як працювати з кольоровим колом?»

6 кл. Тема 1. Анімалістичний жанр.

Проблема уроку: «Чому складно малювати коня?»

6 кл. Тема 2. Пейзаж.

Проблема уроку: «Як зобразити простір за деревом?»

6 кл. Тема 2. Натюрморт.

Проблема уроку: «Як наповнити форму внутрішнім декором?»

7 кл. Тема 1. Мистецтво в нашому житті.

Проблема уроку: «Як навчитися читати структуру архітектурно

ї будівлі?»

7 кл. Тема 2. Дизайн.

Проблема уроку: «Як вписати текст у певну форму?»


Висновок

Завдання роботи вчителя-художника в сучасному навчальному закладі зростають згідно змісту нового Державного стандарту освіти. Дійсно, загальноосвітня школа не готує художників.

Особливості опанування мистецтвом в школі пов’язані з його багатогранним впливом на свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-чуттєву сферу, художньо-образне мислення і творчі здібності. Мистецтво сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь у різних формах культурного життя суспільства.

Визначення мети навчання мистецтва в основній школі зумовлене основними функціями мистецтва: естетичною, навчально-пізнавальною, духовно-виховною, комунікативною, емоційно-терапевтичною.

Метою навчання образотворчому мистецтву є виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, надбання художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби в творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.

Питання про кваліфікованого вчителя стає головним для створення умов виконання стандарту основної освіти нашого суспільства.

Найбільша проблема сучасних учнів – слабка вмотивованість у навчанні взагалі. Професійна праця пов’язана з трудностями працевлаштування, низькою зарплатнею, в той час, як комерційна діяльність приносить грошове забезпечення без затрачених років на навчання в інституті, дрібного кар’єрного зростання. Але це тимчасово. Вчитель готує людей майбутнього, заглядає наперед, програмує життя. Майбутнє – це крок уперед.

Вчитель образотворчого мистецтва повинен сам впевнено працювати як художник, мати можливість переконливо показати учням привабливість практичної роботи з малюнку та живопису. Такий педагог може захопити учнів своїм предметом, допоможе їм набути досить значних вмінь і навичок. Він здатний справою показати, що мистецтво – це не нудна повсякденність, а свято, глибока потреба людини у спілкуванні з прекрасним.

Викладацька робота по своїй природі діяльності креативна, жива. Учитель повинен творчо підходити до всього, так як він має справу з особистостями, працювати не за трафаретом і шаблоном. Замало пояснити і показати той чи інший прийом роботи, треба домогтися того, щоб цей прийом був добре засвоєний. А це вимагає від вчителя великої майстерності. Щоб учень тебе добре зрозумів, недостатньо одного роз'яснення та розповіді – потрібно ще зуміти побачити, відчути, як учень сприймає навчальний матеріал, як він реагує на твої слова і дії, й залучити його до художньої роботи.

Повинен виникнути психологічний контакт між учнем і вчителем. Обидві сторони мають відчувати себе комфортно, повинні добре розуміти один одного. По виразу обличчя, очей, по руху, по осанці дитини вчитель бачить як саме реагує учень. Можна з упевненістю сказати, що успішне навчання не можливе без контакту педагога з учнями.

Будь-яке художнє правлення учня для проникливого педагога є документом, що свідчить про стан мислення і сприйняття учня на даному етапі. За лініями, штрихам і плямами можна розгледіти емоції і турботи дитини, готовність до естетичного сприйняття дійсності, прагнення до гармонії зі Всесвітом, любов до своєї країни і свого народу.

Отже, надзавдання вчителя – намагатися створювати захоплюючу, емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва, надихав учнів на творчість в майбутній праці в суспільстві.

Учитель відповідає за свого учня, а значить і за майбутнє громадян своєї країни.

Суспільство покладає на вчителя образотворчого мистецтва відповідальність за долю підростаючого покоління.

Сучасний вчитель повинен чудово малювати, любити свою працю, любити дітей, не бути байдужим до їх падінь і злетів, смаків і прагнень. Він повинен бути цікавою людиною.

Навчити учнів користуватися своїми очами, руками, виявляти свої здібності, вміти висловлювати свої судження з приводу повсякденного життя та явищ мистецтва, вміти помічати красу навколишнього світу, прагнути до самовдосконалення, творчості, самовираження мовою мистецтва, намагатися жити в гармонії зі світом – ось такі величні цілі у вчителя на звичайному шкільному уроці з образотворчого мистецтва.

При опануванні даної методичної розробки вчитель образотворчого мистецтва загальноосвітніх шкіл в класно-урочній та позакласній діяльності, викладачі професійних навчально-виховних, спеціалізованих закладів, методисти НМЦ зможуть опрацювати принципи особистісно-зорієнтованого підходу і компетентнісного навчання, наочно-ілюстративних засобів, розглянути питання застосування педагогічного малюнку і практичної роботи вчителя в матеріалі (живопис, графіка, прикладні техніки, скульптура) на різних етапах уроку за технологіями розвиваючого навчання та формування творчої особистості.

Матеріали окремих розділів посібника адресовані широкому колу педагогічної громадськості, що цікавиться передовим досвідом особистісно-зорієнтованого навчання. До посібника додається DVD з бібліотекою наочності (педагогічний малюнок, ескізи вчителя та учнів, навчальні та творчі роботи учнів).


Список використаної літератури

1. Алексєєва В.В. Образотворче мистецтво в школі. - М., 1968.
2. Біда Т.В. Основи образотворчої грамоти. - М., 1969.
3. Бара А.О. Малюнок в середній художній школі. - М., 1963.
4. Волков М.М. Думки про мистецтво. - М., 1972.
5. Дейнека А.А. З моєї робочої практики. - М., 1961.
6. Кузін В.С. Начерки та замальовки. - М., 1970.
7. Кузін В.С. Основи навчання образотворчому мистецтву в школі. - М., 1977.
8. Лі Н.Г. Малюнок. Основи навчального академічного малюнка. - М., 2003.
9.
Мілюков А.А. Організація натурних постановок на уроках образотворчого мистецтва в школі. - М., 1978.
10. Никанорова Н.П. Наочні посібники та обладнання для занять образотворчим мистецтвом. - М., 1975.
11. Орловський Т.І. Про художню освіту вчителя малювання. -Л., 1961.

12. Образотворче мистецтво : підручн. для 5-го кл. загальноосвіт. навч. закл./ С.М. Желєзняк, О.В Ламонова. – К. : Генеза, 2013, - 176 с.: іл.

13. Образотворче мистецтво : підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл./ О.В. Калініченко, Л.М.Масол. – Харків: Сиция, 2014. – 224 с. : іл.

14. Образотворче мистецтво : підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч.закл./ Л.В. Папіш, М.М. Шутка. – Харків: Сиция, 2015. – 127 с. : іл.

15. Програма Мистецтво. Масол Л. – К. 2013.

16. Програми факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю. – упорядник Корнілова О.В., Гайдамака О.В. – Х. 2009.

17. Програми профільних предметів для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю. – упорядник Корнілова О.В., Гайдамака О.В. – Х. 2009.
18. Ростовцев Н.Н. Академічний малюнок. - М., 1973.
19. Ростовцев Н.Н.
Методика викладання образотворчого мистецтва в школі. - М., 1980.
20. Терентьєв А.Е. Малюнок у педагогічній практиці вчителя образотворчого мистецтва. - М., 1981.
21. Сліпіч Ю.В. Теоретико-методичні основи професійного розвитку педагогів художньо-естетичного профілю: монографія. – Херсон, 2013.

22. Шорохов Е.В. Тематичне малювання в школі. - М., 1975.


24


Идёт приём заявок на самые массовые международные олимпиады проекта "Инфоурок"

Для учителей мы подготовили самые привлекательные условия в русскоязычном интернете:

1. Бесплатные наградные документы с указанием данных образовательной Лицензии и Свидeтельства СМИ;
2. Призовой фонд 1.500.000 рублей для самых активных учителей;
3. До 100 рублей за одного ученика остаётся у учителя (при орг.взносе 150 рублей);
4. Бесплатные путёвки в Турцию (на двоих, всё включено) - розыгрыш среди активных учителей;
5. Бесплатная подписка на месяц на видеоуроки от "Инфоурок" - активным учителям;
6. Благодарность учителю будет выслана на адрес руководителя школы.

Подайте заявку на олимпиаду сейчас - https://infourok.ru/konkurs

Краткое описание документа:

Методичні рекомендації призначені для вчителів образотворчого мистецтва загальноосвітніх шкіл для використання в класно-урочній та позакласній діяльності, викладачів професійних навчально-виховних, спеціалізованих закладів, методистів НМЦ.

В них робиться акцент щодо використання у навчанні образотворчому мистецтву особистісно зорієнтованого підходу і компетентнісного навчання, наочно-ілюстративних засобів, розглядаються актуальні питання застосування педагогічного малюнку і практичної роботи вчителя в матеріалі (живопис, графіка, прикладні техніки, скульптура) на різних етапах уроку за технологіями розвиваючого навчання та формування творчої особистості.

Матеріали окремих розділів рекомендацій адресовано широкому колу педагогічної громадськості, що цікавиться передовим досвідом особистісно-орієнтованого навчання.

До посібника додається DVD-диск з бібліотекою наочності (педагогічний малюнок, ескізи вчителя та учнів, навчальні та творчі роботи учнів).

Автор
Дата добавления 05.01.2016
Раздел ИЗО, МХК
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров275
Номер материала ДВ-308008
Получить свидетельство о публикации

УЖЕ ЧЕРЕЗ 10 МИНУТ ВЫ МОЖЕТЕ ПОЛУЧИТЬ ДИПЛОМ

от проекта "Инфоурок" с указанием данных образовательной лицензии, что важно при прохождении аттестации.

Если Вы учитель или воспитатель, то можете прямо сейчас получить документ, подтверждающий Ваши профессиональные компетенции. Выдаваемые дипломы и сертификаты помогут Вам наполнить собственное портфолио и успешно пройти аттестацию.

Список всех тестов можно посмотреть тут - https://infourok.ru/tests

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх