Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Другое / Другие методич. материалы / Методические рекомендации "Организация самостоятельной работы"

Методические рекомендации "Организация самостоятельной работы"

Самые низкие цены на курсы профессиональной переподготовки и повышения квалификации!

Предлагаем учителям воспользоваться 50% скидкой при обучении по программам профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок".

Начало обучения ближайших групп: 18 января и 25 января. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (20% в начале обучения и 80% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru/kursy

  • Другое

Поделитесь материалом с коллегами:

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ



Основною умовою наукової організації самостійної діяльності і її планування. При плануванні самостійної роботи важливо врахувати наступне:

  • По-перше, правильно визначити головне і другорядне в роботі. Для цього необхідно проаналізувати тематичні плани, навчальні програми, списки літератури з усіх дисциплін, які вивчаються в навчальному році або семестрі. Проконсультуватися у викладача з питання, яким видам самостійної роботи необхідно на даному етапі приділити особливу увагу. Важливо врахувати весь обсяг навчального матеріалу, особливості аудиторних занять, участі у науковій роботі тощо. При цьому головне в самостійній роботі потрібно планувати щодня, а другорядне – за необхідності й наявності часу. На вивчення основних професійних дисциплін і дисциплін спеціалізації необхідно виділяти не менше 80% самостійної роботи.

  • По-друге, деяким студентам на період навчання треба змінити уклад свого звичайного життя, присвятити навчанню всю свою увагу, звички, фізичні й духовні сили. Не навчання повинне вписуватися у звички і спосіб життя, що склалися, а самостійна робота й аудиторні заняття повинні визначати розпорядок дня і розподіл часу для праці і відпочинку.


  • По-третє, необхідно привчити себе цілеспрямовано і раціонально виконувати встановлений самим студентом розпорядок дня і відводити самостійній роботі не менше 6 годин у дні, коли немає аудиторних занять, і не менше 2 годин у дні, коли проводяться аудиторні заняття. Щодня не менше 2-3 годин виділяти для спорту і відпочинку. Намагатися усунути всі перешкоди, які могли б зашкодити виконанню запланованої самостійної роботи. Істотно знижують результативність самостійної пізнавальної діяльності сторонні справи, телефонні або інші розмови.


План самостійної роботи краще усього складати на місяць, а потім деталізувати його на тиждень і на щодень. Деякі студенти для складання плану використовують щоденники, тижневики, що є у продажу. Однак, як показує досвід, в них не завжди вдало можна спланувати роботу на місяць. Для складання місячних планів найкраще використати лист щільного паперу розміром у 2 стандартних аркуші. На ньому розкреслюють клітки з числами, відповідними числам і дням тижня даного місяця. У місячний план записуються тільки основні, найбільш важливі й ті, що вимагають великої витрати часу завдання. Наприклад, написання контрольних робіт, доповідей, рефератів, підготовка до заліків і екзаменів.

У тижневому плані самостійної роботи, який складається із щоденних планів, детально розписуються всі види і форми самостійної роботи, яку треба виконати протягом даного тижня. У план самостійної роботи на день передусім включається:

  • доробка лекцій, прочитаних напередодні;

  • вивчення рекомендованої літератури;

  • підготовка до семінарських і практичних занять;

  • вивчення іноземної мови тощо.

План складається в довільній формі, однак практика показує, що студентам потрібно уникати неконкретних формулювань типу: „підготуватися до занять з культурології та іноземної мови”. Краще, якщо форма плану передбачає число, вид роботи, скільки планується витратити часу, відмітку про виконання і фактичні витрати часу.





ТЕХНІКА ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ І НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Фахівці виділяють кілька основних способів читання:

  • читання-перегляд;

  • читання-сканування;

  • вибіркове читання;

  • швидке читання;

  • поглиблене читання.

Читання-перегляд використовується при першому знайомстві з книжкою або навчальним матеріалом. Для того щоб визначити їх зміст і ключові проблеми, швидко прочитуються анотації, зміст і висновки.

Читання-сканування являє собою короткий перегляд тексту з метою пошуку потрібної інформації, прізвища, слова, факту.

При вибірковому читанні читаються окремі розділи, частини книжки або підручника. Читач нічого не пропускає, але фіксує свою увагу тільки на тих аспектах тексту, які його цікавлять. Цей спосіб дуже часто використовується при повторному читанні книжки або після її попереднього перегляду.

Швидке читання (іноді такий спосіб називають швидко читанням) базується на розширеному оперативному полі зору людини. Спеціальним тренуванням можна досягти розведення зорових осей очей, внаслідок чого в полі зору утримується відразу кілька слів або весь рядок книги. Тому погляд людини рухається вже не зліва направо вздовж рядків, а зверху вниз, що значно скорочує час читання. Конкретні методики освоєння техніки швидкого читання викладені в спеціальній літературі.

У ході поглибленого читання основна увага приділяється аналізу, оцінці змісту тексту. Такий спосіб читання вважається аналітичним, творчим. Текст не просто прочитується і виділяються незрозумілі місця, але й критично аналізується його зміст, сильні та слабкі сторони в поясненнях і аргументах, дається самостійне тлумачення положенням і висновкам. Це дозволяє легше запамятовувати прочитаний матеріал, підвищувати розумову активність. Даним способом читаються підручники, тексти з незнайомих, складних тем. Він вважається найбільш ефективним при вивченні гуманітарних, соціально-економічних і юридичних дисциплін.

Після того як матеріал підручника або статті прочитаний, більш глибокому його осмисленню і розумінню сприяє складання плану. У ньому систематизується все, що було отримано внаслідок розумової обробки тексту. План може бути усним або письмовим. Головне, щоб він розкривав і розвивав основну думку прочитаного. Хорошим вважається такий план, який чітко виражає основний зміст тексту, робить його компактним і зручним для зберігання в памяті. Обєм, форма і зміст плану суто індивідуальні і складаються студентом для самого себе. Він може записуватися на зворотній стороні картки особистої картотеки.

Разом з тим існує певна загальна методика, яка дозволяє скласти зручний план. Вона полягає в тому, що прочитаний текст (книжка, стаття, параграф) ділиться на частини, кожна з яких містить закінчене повідомлення з будь-якої проблеми, питання. Потім на основі виділених ключових слів, фраз формулюється головна думка кожної частини тексту. Головна думка всього тексту може стати заголовком плану. Таким чином план буде являти собою перелік логічно повязаних між собою головних думок прочитаного. До кожного пункту плану може даватися додатковий короткий матеріал, що обґрунтовує те або інше положення плану.

Іншою формою розробки плану є самостійне складання структурно-логічних схем, малюнків, креслень, опорних сигналів, що розкривають зміст тексту. Вони дозволяють відобразити не тільки основні поняття, але й взаємозвязок структурних елементів, динаміку явища, що вивчається, або процесу.

Осмисленню, розумінню і запамятовуванню навчального матеріалу сприяє складання конспекту – систематизованого, логічно повязаного запису прочитаного. Під конспектуванням мається на увазі така розумова обробка тексту, яка призводить до його скорочення, але не спотворює основного значення.

Скорочення здійснюється різними способами. Це може бути як переформулювання, тобто переклад тексту своєю мовою, так і виділення ключових слів з подальшим відкиданням другорядної інформації. На думку фахівців, тільки вибір ключових слів дозволяє стиснути текст приблизно наполовину.

Існує кілька різновидів конспектів, які можна умовно розділити на планові (план-конспект), текстуальні, вільні і тематичні.

Плановий конспект (план-конспект) складається на основі створеного плану. Кожне питання плану розкривається необхідною інформацією у вигляді цитат, таблиць, схем або вільно викладеного тексту. Якщо якийсь пункт плану не вимагає доповнень і розяснень, то його можна не супроводжувати додатковою інформацією. Це одна з особливостей короткого плану-конспекту, що допомагає краще засвоїти матеріал вже в процесі його вивчення. Складання такого конспекту формує уміння послідовно і чітко викладати свої думки, узагальнювати зміст підручника або книжки. Короткий план-конспект – незамінна допомога в тих випадках, коли потрібно підготувати доповідь, виступ або відповідь з будь-якої проблеми.

Текстуальний конспект являє собою набір цитат, повязаних одна з одною логічним переходом. Такий конспект є джерелом дослівного висловлювання автора. Він допомагає виявити і проаналізувати спірні моменти. Даний конспект доцільно використати для порівняльного аналізу різних точок зору, висловлених різними авторами з однієї проблеми. Написання текстуального конспекту вимагає певних умінь швидко і правильно визначити головну думку тексту, підібрати цитату, що її виражає. Якщо ж конспект складений з виписок, зроблених без глибокого опрацювання матеріалу, без його осмислення, то в подальшому за ним важко відновити основний зміст прочитаного.

Вільний конспект поєднує в собі виписки, цитати, власні формулювання. Частина тексту може бути представлена у вигляді структурно-логічних схем, малюнків, таблиць. Складання такого конспекту розвиває здатність стисло формулювати власні думки, обґрунтовувати і аргументувати основні положення тексту, сприяє вивченню навчального матеріалу, розширенню активного запасу слів. Вважається, що вільний конспект є найбільш корисним при опрацюванні гуманітарної, економічної літератури, самостійному вивченні навчальних дисциплін. Послідовність написання його така: прочитати, зрозуміти, осмислити, чітко і стисло записати. Для складання вільного конспекту потрібно досить багато часу.

Тематичний конспект розробляється для поглибленого вивчення і осмислення вузькоспеціального питання або теми. Особливість такого конспекту в тому, що він не відображає всього змісту прочитаного матеріалу одного або кількох джерел. Студент зазвичай робить записи тільки тих положень, які мають пряме відношення до питання, що вивчається ним. Складання тематичного конспекту допомагає всебічно обдумати проблему, проаналізувати наявні точки зору на її вирішення, активізувати власні знання з даної теми.

На перший погляд здається, що запропонована методика роботи з книжкою, навчальною літературою досить трудомістка і вимагає багато часу. Але це помилкова точка зору. Осмислення тексту, постановка питань і пошук відповідей на них, перевірка самого себе в ході читання дозволяють набагато швидше і міцніше засвоїти матеріал, ніж тільки при його прочитанні і переказі. При цьому розширюється багаж знань, розвивається мислення, пам’ять, значною мірою виграють як знання, так і кількість часу і сил, що витрачаються на підготовку до занять.

З метою більш швидкого освоєння методики роботи з книжкою, навчальною літературою пропонуємо вам короткі методичні рекомендації, підготовлені на основі думки фахівців, педагогів і психологів.

  1. До читання. Починайте роботу з осмислення заголовка. Проаналізуйте зміст, епіграф, анотацію до книжки. Налаштуйтесь для подальшої роботи з текстом.

  2. Під час читання. Намагайтесь зрозуміти всі слова і пропозиції в тексті, виділіть важливі й ключові з них. Ведіть уявний діалог з текстом; ставте запитання самі собі за змістом прочитаного, обґрунтовуйте положення, що вивчаються; будуйте свої можливі відповіді і звіряйте їх з текстом. По ходу читання спробуйте усвідомити, що вам незрозуміло, в чому виникають сумніви. Зясуйте найбільш важкі для вас питання. Робіть виписки, виділяйте головні думки, складайте схеми, креслення, таблиці. Аналізуйте конкретні приклади.

  3. Після прочитання тексту. Сформулюйте головну думку прочитаного. Прочитайте повторно найбільш складні для вас частини тексту. Продумайте план. Ставте запитання собі по всьому тексту. Складіть конспект прочитаного. Через деякий час перевірте себе.














САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ З ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


При підготовці до семінарських і практичних занять самостійна навчальна діяльність досягає найбільшої інтенсивності. На відміну від інших форм занять, в ході семінарів і практикумів студенти мають можливість більшою мірою виявити себе, показати свою активність, самостійність, здатність застосовувати отримані теоретичні знання при аналізі практичних проблем професійної діяльності.

Семінарські й практичні заняття проводяться з найбільш складних питань, тем, розділів навчальної дисципліни і мають на меті:

  1. закріпити знання, отримані під час лекцій і самостійної роботи з навчальною літературою;

  2. розширити і поглибити уявлення студентів з найактуальніших теоретичних і практичних проблем;

  3. сформувати і розвинути практичні навички і уміння, необхідні для майбутньої професійної діяльності;

  4. здійснити контроль за якістю засвоєння студентами навчальної програми.

Підготовку до семінару або практичного заняття краще починати відразу ж після лекції з даної теми або консультації викладача. Провести її рекомендується в певній послідовності.

Передусім потрібно доопрацювати текст лекції з відповідної теми, уважно вивчити план семінару (практичного заняття), зміст основних навчальних питань, що виносяться для обговорення, а також список рекомендованої літератури і додаткові завдання, які може дати викладач. Важливо ретельно спланувати самостійну роботу з підготовки до заняття: коли і які джерела, з якої проблеми потрібно знайти і вивчити; коли і з яких питань підготувати короткі письмові відповіді, виступ або відповіді. Робота повинна бути спланована таким чином, щоб підготовка до семінарського (практичного) заняття розподілялася рівномірно на весь час, що залишився до заняття і студент міг би легко обійтися без авралів і безсонних ночей.

Надалі необхідно дібрати в бібліотеці літературу, яка рекомендована для підготовки до заняття і найшвидше переглянути її. Це дасть можливість вибрати ті джерела, де є відповідь на поставлені навчальні питання. Потім більш уважно ознайомитися зі змістом книжки або статті, відзначити ті частини тексту, в яких питання семінару розкриваються найбільш глибоко і докладно, зробити в книжці закладки. На полях плану семінару поруч з відповідним питанням можна зробити позначку, яка могла б мати наступний вигляд: 4\163-186. Перша цифра (4) означає помер літературного джерела, вказаного в плані семінарського заняття, а друга і третя цифри – номери сторінок, на яких є матеріал до відповіді на поставлене питання.

Попереднє вивчення рекомендованої літератури дозволяє студентам відібрати необхідну навчальну інформацію і з”ясувати, з яких питань потрібні додаткові літературні джерела. Їх пошук здійснюється у відповідних бібліографічних довідниках, або в систематичному каталозі бібліотеки. Перегляд і вивчення додатково знайдених книг, газетних та журнальних статей здійснюється так само, як і літератури, вказаної в плані семінарського заняття, тільки в позначках по полях плану вказується не цифра, а повний бібліографічний опис джерела. Деякі студенти роблять позначки не на полях плану семінару, а виписують план семінару в зошит і підбирають літературу з кожного вказаного в ньому питання. Це дозволяє мати бібліографію з усіх основних теоретичних і практичних проблем майбутньої професійної діяльності.

Після підбору і попереднього перегляду літератури студенти приступають до її поглибленого вивчення. У ході поглибленого читання виділяються головні думки, проблеми, що вимагають додаткового обґрунтування, практичного дозволу і т.д. При цьому в основному питанні семінару можуть бути виділені підпитання, що його конкретизують. У процесі поглибленого читання літератури більшість студентів складають короткі конспекти, тези своїх майбутніх виступів, роблять необхідні виписки. Конспекти, які відображають зміст питань семінарського і практичного заняття, найкраще вести в тому ж зошиті, в якому конспектуються лекції з даного предмета. Концентрація всієї інформації з проблеми в одному місці дозволяє студентам активно брати участь в обговоренні всіх питань семінару і виключає найбільш поширену помилку: готуватися до виступу тільки з одного питання. Надалі такі записи значно полегшать підготовку до екзаменів і використання отриманих знань у професійної діяльності.

Підготовка до семінарського заняття не зводиться тільки до пошуку відповідей на поставлені в плані питання. Будь-яка теоретична проблема повинна бути осмислена студентом з точки зору її звязку з реальним життям і можливістю реалізації на практиці. З кожного питання семінару студент повинен бути готовим висловити і власну точку зору.

Якщо викладач доручив студенту підготувати до семінару доповідь або фіксований виступ, то самостійна робота з їхнього написання може пройти в наступній послідовності:

  1. проконсультуватися у викладача за змістом майбутньої відповіді (виступу), списку літератури, яку краще використати для їх підготовки. Дібрати рекомендовану літературу;

  2. вивчити літературу, згрупувати матеріал і скласти докладний план доповіді (виступу);

  3. написати повний текст доповіді (виступу). Для того, щоб доповідь вийшла цікавою і мала успіх, в ній потрібно врахувати:

  • конкретний теоретичний зміст питань, що розглядаються, їх звязок з життям країни, практикою професійної діяльності;

  • логіку і доказовість думок, що висловлюються, і пропозиції, їх гостроту і актуальність;

  • конкретні приклади зі сфери професійної або навчальної діяльності;

  • узагальнюючі висновки за змістом зробленої доповіді з виходом на майбутню професію студентів. Для виступу з доповіддю (фіксованим виступом) відводиться 15-20 хвилин, тому весь зміст доповіді повинен бути не більше 10-12 сторінок рукописного тексту;

  1. продумати методику читання доповіді. Краще, якщо студент буде вільно володіти матеріалом і викладати доповідь розмовною мовою, підтримувати контакт з аудиторією, застосовувати технічні засоби навчання, наочність, використовувати яскраві приклади і уривки з художніх творів і кінофільмів;

  2. потренуватися у читанні доповіді. Якщо є можливість, записати свій виступ на відео- чи аудіо касету. Перегляд, прослуховування зробленого запису дозволять побачити і усунути недоліки: неправильне вимовляння слів, невідповідний темп мови, помилки в наголосі, нецікаві або незрозумілі місця, тривалість доповіді.

У ході семінарського заняття потрібно продовжити роботу над навчальними питаннями, доповнювати раніше зроблені конспекти новими даними, взятими з виступів інших студентів, реплік і зауважень викладача. У заключному слові викладач звичайно спеціально приділяє увагу і пояснює питання, які виявилися недостатньо глибоко зрозумілими і слабо засвоєними. Таким чином, самостійною навчальною пізнавальною діяльністю студенти займаються протягом всього часу семінарського заняття.
























ЯК РОБИТИ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ


Один з основних принципів ефективного конспектування – записувати основне. Найбільш точно і детально і ході лекції записуються наступні аспекти: назва лекції, план, джерела, поняття, визначення, основні формули, схеми, принципи, методи, закони, гіпотези, оцінки, висновки. Ідеї потрібно формулювати у вигляді тез. Приклади, ілюстрації можна визначити ключовими словами для пам”яті. З самого початку навчання важливо виробити корисну звичку аналізувати зміст лекції і гнучко змінювати спосіб конспектування залежно від її вигляду.

Текст 2-годинної лекції, яку читає викладач, являє собою інформацію, що міститься на 20-23 сторінках друкованого тексту. За цей час студент, що володіє добре сформульованими навичками запису, зможе написати лише 5-6 сторінок. Отже, необхідно навчитися так конспектувати лекції, щоб на цих сторінках уміщалася вся основна інформація, яку повідомляє викладач під час заняття.

Існує два можливих шляхи вирішення даної проблеми. Один з них повязаний із збільшенням швидкості запису. Зазвичай студенти встигають записати за хвилину 20-30 слів. Щоб писати швидше, треба передусім усунути відхилення від норми, наприклад великий почерк (нормальним вважається почерк, в якому висота великої літери не більше за 3 мм), зайві завитушки в літерах. За рахунок швидкості запису можна добитися збільшення обсягу інформації, що конспектується, але при цьому гірше стають каліграфія, правильність написання літер і слів. Конспект, записаний таким чином, буде являти собою головоломку, яку треба розгадати.

Інший і більш ефективний шлях – поліпшення техніки конспектування. Практика свідчить, що багато студентів здатні навчитися швидкісному конспектуванню лекцій, використовуючи спеціальні засоби і прийоми запису інформації. В основі формування індивідуальної техніки швидкого конспектування лежать певні принципи.

  1. Конспект – це не точний запис тексту лекції, а запис значення, суті інформації.

  2. Конспект – це записка самому собі, а не довільному читачеві, тому записи в ньому можуть бути зрозумілі тільки автору.

  3. Конспект пишеться для подальшого читання, і це означає, що форми запису потрібно робити такими, щоб їх можна було легко і швидко прочитати через деякий час.

  4. Конспект повинен полегшувати розуміння і запамятовування інформації.

Швідкесне конспектування передбачає попередню підготовку до лекції. Треба бути готовим до конспектування ще до того, як в аудиторію увійде викладач. Це означає, що необхідно:

  1. психологічно настроїти себе на прослуховування і конспектування лекції. Пригадати або подивитися тему попереднього заняття, питання, які на ньому розглядалися. Якщо у студентів є тематичний план вивчення навчальної дисципліни, то рекомендується познайомитися і з темою майбутньої лекції, подумати над тим, що вже відомо з даної проблеми. Важливо підготувати себе до того, що має бути напружена робота розуміння, осмислення і конспектування навчального матеріалу;

  2. підготувати робоче місце для конспектування лекції. Прибрати зі столу все зайве. Заздалегідь приготувати зошит, ручку, кольорові олівці або фломастери, лінійку. Перевірити і за необхідності розграфити в зошиті з лівого боку сторінки поля завширшки 3-4 см. На них, як правило, записується число, прізвище лектора, робляться інші помітки.

Конспектування лекції починається з повного і точного запису теми, питань і списку літератури, рекомендованого для вивчення. З метою збільшення швидкості конспектування лекції доцільно використати наступні прийоми:

  • скорочення запису слів, словосполучень, термінів;

  • прискорене конспектування фраз;

  • застосування для складання конспекту кольорових лівців, ручок, фломастерів та ін.


Скорочення слів здійснюється наступними способами:


  1. Пропуском літер в середині слова, коли пишуться тільки кілька початкових і останніх літер. Наприклад: фінансування – фін-ня, економічний – екон-ний, прибутковість – приб-ть.

  2. Написанням тільки основної частини слова, опускаючи при цьому суфікси і закінчення. Наприклад: економіка – економ., можливий – мож., приватизація – приват.

  3. Використанням абвіатури слова, утвореного з початкових букв слів, що входять у словосполучення. Наприклад: Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут” – НТУУ „КПІ”, науково-технічний прогрес –НТП.

  4. Застосування елементів стенографії для запису закінчення слів. Значення такого способу скорочення полягає в наступному: термін, що часто вживається, позначається початковою літерою, а для творення похідних від даного терміну слів до початкової літери додаються відповідні лінії – „гачки”. Наприклад: слово „фінансувати” позначається літерою Ф.

  5. Використання при конспектуванні сталих математичних і фізичних позначень. При цьому краще використати грецькі та латинські літери, які істотно відрізняються від українських. Наприклад: т – маса, Р – вага, + - позитивне, = - аналогічний, рівний.


Конкретну систему необхідних скорочень кожний студент виробляє самостійно, вибираючи те, що для нього найбільше підходить. Запропоновані способи скорочення слів чисто технічні і не вимагають великої розумової роботи. До них треба просто звикнути і після невеликого тренування вони виконуються автоматично.

На відміну від розглянутих прийомів запису окремих слів і словосполучень, прийоми конспектування фраз більш складні, оскільки вимагають повного осмислення і переробки тексту. Зазвичай студенти записують слова в тій послідовності, в якій їх вимовляє викладач. Але якщо розміщувати елементи запису не послідовно, а використати всю довжину і ширину сторінки зошита, то можна значно скоротити кількість елементів, які потрібно записати. Спосіб, що дозволяє повністю використати простір аркуша паперу, називається просторовим записом.

Основними прийомами просторового запису є виділення абзаців, написання формул, формулювань в окремому рядку, відступи різної величини від початку рядка, занотовування інформації на різних сторінках тощо.

Хороший ефект дає і такий прийом, який отримав назву „виделка”. Фразу викладача: „Індивідуальні особливості розумових здібностей фахівців гуманітаріїв виявляються в різноманітних якостях мислення, найважливішими з яких є широта, глибина і самостійність мислення, гнучкість і допитливість думки, швидкість і критичність розуму” можна записати наступним чином:

Широта

Глибина

Якості мислення Самостійність

Гнучкість

Допитливість

Швидкість

Критичність

Порівняння показує, що для повного запису фрази потрібно 232 знаки, а конспекту – 90.

Просторовий запис – це спосіб, який найбільш концентровано виражає суть конспектування. Він прискорює запис, поліпшує сприйняття і запамятовування. За активного використання такого запису конспект набуває форми структурно-логічної схеми, а кожна сторінка відрізняється від іншої і легше запамятовується.

Інший спосіб, що часто використовується для конспектування фраз, називається використання контексту. Контекст – це відносно закінчена у смисловому значенні частина тексту, що точно визначає значення вхідних до нього фраз. Суть даного способу конспектування полягає в тому, що записувати в конспект треба не всі слова, а вставні (безумовно, очевидно, на мою думку), епітети, порівняння. Досить обмежитися словами: „Служить для...”, „Включає до себе...”, „Характеризується...”. Зрозуміло, що ці слова стосуватимуться поняття, про яке йдеться у даній частині лекції.

Різновидом застосування контексту при скороченні тексту лекції є використання макроконтексту. Цим терміном лінгвісти позначають всю сукупність знань даної людини. Макроконтекст кожного студента суто індивідуальний: він залежить від якості отриманої освіти, рівня культури, образу життя, місця проживання, національних традицій тощо. Тому те, що студент добре знає, що для нього очевидно, в конспект лекції можна не записувати взагалі. Для скорочення запису за рахунок контексту треба обовязково розуміти значення лекції, інакше можна скоротити найважливішу інформацію. Макроконтексти у різних людей різні, і те, що здається очевидним і зрозумілим для одного, може бути незрозумілим і незясовним для іншого. Написаним таким чином конспектом може скористатися тільки сам автор.

Найбільш складним і досить важким способом швидкісного конспектування вважається перетворення фрази. Він використовується тоді, коли важливий зміст, а не сам текст. Застосування такого способу вимагає повного розуміння матеріалу, що конспектується, його творчої переробки і досить високої швидкості розумових процесів. Суть його полягає в тому, щоб знайти і записати фразу, еквівалентну тій, яка висловлена викладачем, більш коротку.

Використання кольорових ручок, олівців, фломастерів при конспектуванні.

Давно помічено, що книга з кольоровими ілюстраціями читається з великою цікавістю і швидше. Те ж саме стосується і конспекту лекції. Розмальований різними кольорами конспект легше і швидше читається, краще запамятовується. Основними способами використання кольору при конспектуванні є:

  1. Рубрикація – виділення різним кольором початку заголовків, формул, цитат, пунктів, переліків в тексті конспекту. Воно здійснюється таким чином: написанням першої заголовної літери іншим кольором, використанням різних дужок, прямокутників, кругів і ліній. Вона прискорює пошук потрібної інформації і полегшує її запам”ятовування. Для цього необхідно виробити певну систему: розмір літер, форма, колір знаків повинні бути постійними для виділення одних і тих самих рубрик. Наприклад, заголовки виділяються червоним кольором, формули – зеленим, пункти – чорним.

  2. Концентрація уваги – виділення, підкреслення, зафарбування кольором фраз, формул, визначень, заголовків.

  3. Робота кольором за важливістю – виділення різним кольором частин конспекту, що мають різну значимість. Зручно і ефективно користуватися цим способом при конспектуванні лекцій з математичних і економічних дисциплін. Назви законів можна записувати червоним кольором, визначення – зеленим, формули – чорним, а простий текст – синім або фіолетовим. Тоді при підготовці до екзаменів і заліків, якщо необхідно запам”ятати всі закони і визначення, то потрібно прочитати написане червоним і зеленим кольором, а якщо треба пригадати формули, то звернути увагу на чорний колір і т.д. Такий конспект не розпорошує уваги і дозволяє побачити головне, істотне в навчальному матеріалі, виявити зв”язок, відмінність між визначеннями і поняттями.

  4. Робота кольором за відповідністю – виділення однаковим кольором повязаних між собою частин запису. Передусім цей спосіб використовується:

    • для опису складних явищ, що складаються з кількох компонентів. Наприклад, при записі якогось поняття, студент може виділити різним кольором його складові. Потім, коли викладач буде розкривати детально зміст кожної складової частини, то замість пояснюючих слів досить написати його відповідним кольором;

    • при зображені послідовності зміни явища, фрази або деформації предмета. Наприклад, початок зміни – одним кольором, в певний момент – іншим, закінчення – третім. Неможливість зробити схему кольоровою змушує використовувати різне зображення ліній: суцільне, пунктиром, хвилястою тощо.

Таким чином, можливості швидкісного конспектування лекцій полягають у тому, що розглянуті способи і прийоми дозволяють:

  • зменшити час на запис слів, словосполучень і фраз, а за рахунок цього законспектувати більший обсяг інформації;

  • осмислити нову інформацію вже в ході лекції, логічно її записати і виграти час при читанні і запам”ятовуванні лекційного матеріалу;

  • яскраво, наочно оформити конспект і тим самим скоротити час на підготовку до заліків і екзаменів.

Узагальнюючи вищенаведене, можна сформулювати короткі методичні рекомендації з освоєння техніки швидкісного конспектування лекцій:

  1. Творчо і уважно продумайте власну індивідуальну систему скорочення слів, їх позначень, запису фраз, виділення тексту. Акуратно запишіть її на окремому листі паперу або в записнику і використайте як шпаргалку під час тренування.

  2. Добре запамятайте вироблену систему і поступово вводьте її в практику конспектування. Спочатку при вивченні друкарських джерел, а потім, по мірі освоєння, під час навчального заняття.

  3. Якщо якісь скорочення, позначення, символи запамятовуються насилу або можуть тлумачитися неоднозначно, удоскональте їх.

  4. Обовязково допрацьовуйте конспект, написаний в ході лекції. Не завжди вдається добре записати те, що сказав викладач, щось треба виписати і з підручника. Психологи попереджають: 70% почутої людиною інформації забувається в перші 10 годин. Тому памятайте: конспект повинен бути допрацьований в той день, в який прочитана лекція.



Идёт приём заявок на самые массовые международные олимпиады проекта "Инфоурок"

Для учителей мы подготовили самые привлекательные условия в русскоязычном интернете:

1. Бесплатные наградные документы с указанием данных образовательной Лицензии и Свидeтельства СМИ;
2. Призовой фонд 1.500.000 рублей для самых активных учителей;
3. До 100 рублей за одного ученика остаётся у учителя (при орг.взносе 150 рублей);
4. Бесплатные путёвки в Турцию (на двоих, всё включено) - розыгрыш среди активных учителей;
5. Бесплатная подписка на месяц на видеоуроки от "Инфоурок" - активным учителям;
6. Благодарность учителю будет выслана на адрес руководителя школы.

Подайте заявку на олимпиаду сейчас - https://infourok.ru/konkurs

Автор
Дата добавления 24.01.2016
Раздел Другое
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров136
Номер материала ДВ-371887
Получить свидетельство о публикации

УЖЕ ЧЕРЕЗ 10 МИНУТ ВЫ МОЖЕТЕ ПОЛУЧИТЬ ДИПЛОМ

от проекта "Инфоурок" с указанием данных образовательной лицензии, что важно при прохождении аттестации.

Если Вы учитель или воспитатель, то можете прямо сейчас получить документ, подтверждающий Ваши профессиональные компетенции. Выдаваемые дипломы и сертификаты помогут Вам наполнить собственное портфолио и успешно пройти аттестацию.

Список всех тестов можно посмотреть тут - https://infourok.ru/tests

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх