Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Другие методич. материалы / Методична розробка відкритого заняття за темою « Чорнобиль. Відлуння»

Методична розробка відкритого заняття за темою « Чорнобиль. Відлуння»


До 7 декабря продлён приём заявок на
Международный конкурс "Мириады открытий"
(конкурс сразу по 24 предметам за один оргвзнос)

  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ДОНЕЦЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

ДЕРЖАВНА ПРОФЕСІЙНА

ОСВІТНЯ УСТАНОВА

«ЄНАКІЄВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ТЕХНІКУМ








МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

відкритого виховного заходу

«Чорнобиль Відлуння»

урок- конференція


викладач Гученко Віктория Олександрівна





















2016


Методична розробка відкритого заняття за темою « Чорнобиль. Відлуння».

Підготувала викладач кваліфікаційної категорії « спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії», « викладач методист» Гученко Вікторія Олександрівна Державної професійної освітньої установи « Єнакієвський металургійний технікум»





Викладено методику проведення виховного заходу у формі уроку – конференції до 30-ти річчя Чорнобильської трагедії.


Для викладачів гуманітарних дисциплін середньої професійної освіти.



Рецензенты :


Каленская Н.М.- викладач української мови та літератури , спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії , голова циклової комісії гуманітарних дисциплін професійної освітньої установи «Єнакієвський металургійний технікум»


Леонова Е.В. – викладач української мови та літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії Державної професійної освітньої установи

«Горлівський коледж промислових технологій та экономіки»


Розглянуто і затверджено на засіданні циклової комісії гуманітарних дисциплін



(Протокол № _7___ від «_04__»__04___2016 г.

.







Зміст

1.Пеедмова

2.План відкритого виховного заходу..

3.Хід заходу.

4.Післямова.

5.Перелік використаної літератури.

6. Додатки.


































Вступ

Аварія Чорнобильської АЕС змінила сотні тисяч доль, нанесла величезний економічний збиток і вражаючий удар по атомній галузі ,але це тільки очевидні наслідки катастрофи , але є й інші відголоски , які світова спільнота відчуває донині на собі.

Катастрофа 1986 року показала всі слабкі місця атомної енергетики. Відсутність конкретики сколихнула світову спільноту , викликала хвилю протесту і поки вчені намагалися розібратися у всьому та знайти причини, у країнах колишнього союзу припинялося проектування та заморожувалося будівництво нових атомних станцій та реакторів. Та ж сама ситуація складалася в Західній Європі та Південній Америці , де за 16 років не було побудовано жодної АЕС , у зв’язку тим , що резонанс суджень спровокував суттєвий стрибок страхових внесків і падіння рентабельності.

В результаті вибуху реактора і протягом наступних кількох днів до атмосфери було викинуто велику кількість радіоактивних речовин , у числі яких були:цезій -137, стронцій -90, йод-131 і радіоізотопи плутонія.

Території , призначені для посіву сільськогосподарських культур , виявилися непридатними. Виникла серйозна проблема міграції радіоактивних речовин по харчовим ланцюжкам та їх акумуляція в організмі людини. У зв’язку з чим було ліквідовано декілька колгоспів, радгоспів , зліквідовані ферми. Агропромисловий комплекс зазнав серйозних збитків.

Забрудненими виявилися не тільки водоймища , розташовані у безпосередній близькості до станції. Відбулося випадіння радіонуклідів на водні поверхні , однак розчинення у значному ступені знизило забруднення. Враховуючи факт,що у воді сконцентрувалися в основному радіонукліди з коротким періодом розпаду, то їх вміст через кілька днів природним чином значно зменшився. Викид радіоактивного пилу і високий ступінь його поглинання призвів до повного знищення хвойних дерев у 10 кілометровій зоні АЕС. Частково постраждали листвяні породи. «Згорілий» ліс став рудим. У грибах , ягодах та інших продуктах лісового промислу було винайдено високий вміст цезію-137.

Медичні та соціальні наслідки катастрофи на Чорнобильській АЄС незворотні,і людству необхідно замислитися над своїм ставленням до природи, оточуючого нас світу,який є унікальним, як і життя кожної людини, яка живе на планеті Земля.




План відкритого виховного заходу

Тема : Чорнобиль . Відлуння.( урок – конференція)

Мета :

дидактична : узагальнити знання студентів з літератури, приуроченої Чорнобильській трагедії; навчити критично оцінювати суспільно-політичну , економічну і громадянську сучасність; розвивати навички аналітичного і синтетичного мислення студентів; уміння інтегрувати знання різних галузей науки і культури для формування власної позиції;


виховна : виховувати людські почуття ; викликати співчуття ; розвивати зв’язне мовлення ; уміння сприймати силу художнього слова;


методична : надати методику проведення виховного заходу у вигляді уроку – конференції.


Вид заняттяиховний захід


Форма проведення :урок –конференція


Методи : словесно- репродуктивний , художнє оформлення кабинету, музичний супровід , мультимедійна презентація.


Художнє оформлення :столи в аудиторії розташовані по колу, в утвореному колі – макет ядра атома , оточеного паперовими лелеками, експозиція книг, присвячених проблемі використання атомної енергії, художні твори , написані на тему Чорнобильської катастрофи, запис церковних передзвонів, періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва.


Зміст заняття

  1. Вступне слово викладача.

  2. Проведення заняття у вигляді конференції.

- музичний супровід;

- проведення наукової дискусії між окресленими групами;

- читання уривків з художніх творів

3. Підведення підсумків виховного заходу




Хід заняття

Студенти сидять за столами групами , на столах – таблички з написами

«Секція хіміків», « Екологічна секція», «Секція літературознавців», довкола сидять інші глядачі , запрошені батьки , гості заходу.

Звучить передзвін , стихає

Студент

Хіба я винен , що болить

Мені та рана до нестями

І що на серці чорні плями

Лягають вибухом щомить?

Ми й уявити не могли

(Та й хто б сказав ), що так розквітне

Ота весна – свинцевим квітнем

Серед литавр і похвали .

Хіба я винен , що пече

Мені вогнем пекельним пам’ять

І що не час , ні простір навіть ,

Ані солодкий тон речей

Її ніколи не затьмарять.

26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини 58 секунд концентрація водню в гримучій суміші в різних приміщеннях четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС досягли вибухонебезпечної. Пролунали вибухи , які зруйнували реактор і приміщення енергоблоку. Світ розділився на епоху до і після Чорнобиля…

Студентка

Сьогодні ми зібралися з вами , щоб ще раз осмислити ту трагедію , яка сталася на території України 30 років тому , і спробуємо поглянути на неї з перспективи років. Наше завдання - дати відповідь на питання , яке турбує і, мабуть , ще довго буде турбувати людство, наскільки атомна енергія є безпечною? Чи виправдовує себе використання атомних реакторів як одного з найдешевших джерел енергії? Чи не надто дорогу ціну заплатить людство за цю дешевизну з боку збереження себе як фізичного , так і духовного виду?


Хіміки

1-й студент . Гадаю, розпочати нашу дискусію про недоліки й переваги атомної енергії варто нам, представникам хімічної секції, з огляду на те, що саме працями багатьох визначних хіміків була започаткована та галузь знань , яку нині прийнято називати ядерною хімією. Предметом вивчення цієї галузі є закономірності перетворення ядер хімічних елементів.

2-й студент . Декілька слів з історії питання . Перетворення хімічних елементів , як відомо,здійснюється в результаті ядерної реакції. Першим кроком у науковому вирішенні проблеми перетворення елемента було відкриття. А Беккерелем у 1896 році радіоактивності урану. Пояснення радіоактивності як наслідку розщеплення ядер ( Е. Резерфорд,Ф.Содді , 1903)засвідчило , що хімічні елементи не є вічними й незмінними , а можуть перетворюватися один на одного. Саме з цього моменту здобула тверде підґрунтя задача штучного перетворення елементів.

3-й студент .(під час доповіді використовує наочність). Тривалість життя атомів визначається будовою їх ядер і характеризується періодом напіврозпаду , тобто часом, упродовж якого розпадається половина всієї наявної кількості ядер цього елемента . Час напіврозпаду вимірюється широким діапазоном від декількох тисячних частин секунди до багатьох мільйонів років. Усі елементи Періодичної системи Д.І. Менделєєва , які розташовані після вісмуту , радіоактивні. З них лише ядра торія - 232 , урану – 235 та урану мають досить великий період напіврозпаду й могли зберегтися на Землі впродовж 4,5 – 5 млрд, років її існування. Інші елементи , розташовані в Періодичній системі після вісмута , постійно утворюються за рахунок природного розпаду ядер названих елементів.

4-й студент . Що ж таке ядерна реакція? Під ядерними реакціями розуміється взаємодія певних компонентів ( нейтронів, протонів, а-частин та інших атомів) з ядрами хімічних елементів . Уперще штучне ядерне перетворення будо здійснене 1919 році Резерфордом. Йому вдалося за допомогою опромінення а- частинами перетворити азот на кисень.

5-й студент. Вирішальну роль у розвитку ядерної хімії відіграло відкриття в 1939 році процесу поділу ядер урану шляхом опромінення тепловими нейтронами. У реакції ядро розщеплюється на два нових дуже радіоактивних ядра з неоднаковими масами. Реакція поділу ядра супроводжується виділенням величезної кількості енергії. За протікання названої вище реакції, наприклад, виділяється близько 200 МеВ. Енергія в 200 МеВ відповідає теплоті згоряння 2 млн кг висококалорійного кам’ яного вугілля.

1-й студент . У реакції поділу на один затрачений нейтрон утворюється 2 нових нейтрони , які , у свою чергу , можуть викликати реакцію поділу ядер. У такий спосіб може статися лавиноподібне збільшення кількості ядер , які розчіпляються , тобто ланцюгова реакція . Якщо не регулювати розвиток ланцюгів , то процес відбувається практично миттєво та супроводжується вибухом. На цьому ґрунтується принцип дії атомної бомби. Керовані реакції поділу ядер (урану, плутонію)протікають в ядерних реакторах. При цьому виробляється енергія й виникають радіоактивні ізотопи інших елементів.

2-й студент. Саме економічний чинник відіграє неабияку роль у становленні атомної енергетики як одного з основних на сучасному етапі джерел енергії.

Несподівано звучить набат , який так само несподівано стихає .У тиші яка виникла, через кімнату проходить «баба в целофані» зі свічкою в руках.

Екологи.

1-й студент . Дозвольте з вашими доводами не погодитися . Як засвідчують наші дослідження з цього питання , широке використання атомної енергії в енергетичних цілях не є такою собі панацеєю і не вирішує проблеми енергозабезпечення .

Так, дійсно , використання атомних станцій має свої переваги , зокрема в тому , що вони використовують мало палива горіння , наприклад , із ТЕС, вони не потребують значної зміни природних ландшафтів , чого вимагає створення ГЕС. Однак за негативними наслідками для біосфери, які тягне за собою використання мирного атому, АЕС є найнебезпечнішими.

2-й студент. Довгий час підтримувана в суспільстві ілюзія про відносну дешевизну атомної енергії також є фікцією. Дешевою атомна енергія є лише на стадії виробництва, але не забуваймо , що повна вартість будь-якої енергії включає також ціну : збагаченого урану , його зберігання і перевезення , зберігання і транспортування використаного ядерного палива;експлуатації АЕС;її реконструкції й утилізації кожні 25-30 років. Найголовніше ж те, що в жодній країні світу ще не створено ефективної системи утилізації ядерних відходів та обладнання , яке відпрацювало свій вік на АЕС і яке при цьому стало також радіоактивним є. Отже,дешевизна атомної в сумі затрат перетворюється на шалену даровизну . Урахуйте при цьому , що відпрацьовані матеріали й обладнання мають десь утримуватися до 300 років , щоб прийшов період напіврозпаду радіоактивних ізотопів ,які виникають під час атомної реакції в енергоблоці. От вам і результат.

3-й студент. Найстрашніше ж те, що використання атомної енергії становить загрозу біосфері в цілому й існуванню людини як біологічного виду зокрема.

Що мається на увазі ? Передусім те, що радіоактивні речовини , які накопичуються в природі внаслідок роботи АЕС, не притаманні нашій планеті в її, так би мовити , природному існуванні. Усе , що нині існує на Землі , є наслідком стабільного радіоактивного фону. Зміна цього фону означає обов’ язкову зміну хімічного складу будь-чого на Землі , в тому числі й людини , адже ми хоч і розумні істоти , але на всі сто відсотків складаємося з хімічних елементів , які так само бомбардуються радіоактивними речовинами , які і все навколишнє середовище.

4-й студент. Зі 192 тонн палива , що знаходилося в реакторі четвертого блоку , близько 4 було викинуто в повітря протягом десяти днів . В основному це були радіоактивний йод, стронцій , плутоній та деякі інші ізотопи. З урахуванням розпаду сумарний випад радіоактивних речовин становив близько 50 млн кюрі. Це рівнозначно наслідкам вибуху більш 500 атомних бомб , подібних до тих , які були скинуті в 1945 році американськими збройними силами на японське місто Хіросиму.

5-й студент. Забрудненими радіоактивними хімічним елементом цезій-137 , за підрахунками спеціалістів , виявилися майже 29 000 квадратних кілометрів , 16 300 з яких припадає на Білорусь , 4600- на Україну , 8000 – Росію.

Усього в Україні забруднено територію площею понад 50 000 квадратних кілометрів у 74 районах 12 областей . На цій площі розташовані 2 294 населені пункти.

Це все суха статистика , до якої так само кожного року додаються сотні померлих людей , які або проживали на територіях , прилеглих до Чорнобиля , або брали участь у подоланні наслідків катастрофи . Ці цифри , на жаль, також поступово перетворюються на статистку.

1-й студент. Статистика – точна наука. У 1988 році за даними міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) в 26 країнах світу експлуатувалося 416 ядерних енергоблоків, що виробляли близько 16 усієї електроенергії світу.

Деякі країни , наприклад Франція, основну ставку зробили саме на АЕС.А ряд інших країн ( Швеція, Данія, Австрія, Філіппіни) заявили про свій намір повністю відмовитися від АЕС і демонтували ті ядерні блоки, які там працюють сьогодні.

Кількість противників АЕС значно збільшилася після трагедії 1986 року.

2-й студент. Страшний висновок , який час від часу виникає , коли замислюєшся над наслідками Чорнобильської катастрофи : ми поступово забуваємо , що ця катастрофа не лише статистика , але й той поворотний пунктів історії людства , який показав , наскільки непідготовленою є людина перед обличчям власних винаходів , наскоки вона залишається незахищеною перед згубним впливом відкритих нею сил природи , які колись, можливо, ще покажуть своє справжнє обличчя. Адже , наприклад , на територіях поблизу Чорнобиля , що перевищують 1 000 квадратних кілометрів , не можна буде жити ще й через 300-400 років , а наслідки впливу радіації на людський організм і передусім на генофонд людини залишаються ще білою плямою для науки.

Літературознавці.

1-й студент . Наші колеги із секції екологів розкрили проблеми, пов язані з використанням атомної енергії та її негативним впливом на навколишнє середовище , тобто на світ фізичний . Та , на жаль , ці проблеми мають і духовний , моральний вимір. Ще А. Енштейн свого часу зазначав: « Відкриття поділу урану загрожує цивілізації не більше запаленого сірника . Подальший розвиток людства залежить від його моральних засад , а не від рівня технічних досягнень». З цим поглядом важко не погодитися.

2-й студент. Нагадаємо , що атомна енергія окрім мирної буває ще й спрямована на цілі військові. Ще не так далеко від нас бомбардування Хіросими та Нагасакі – японських міст , які стали привидами , ще пам ятає світ епоху так званої холодної війни, коли прагнення світової гегемонії США та СРСР ледь не скінчилося початком третьої світової війни , яка б стала останньою. Слава Богу , що вистачило розуму тодішнім політикам не зробити цього кроку . Але хто знає , чим можуть закінчитися пансвітові зазіхання сьогоднішніх політиків , ураховуючи прагнення , наприклад, країн Сходу мати ядерну зброю чи атомні станції тощо.

3-й студент . Тобто проблема моральних , духовних засад, на яких людство будуватиме своє майбуття , є надзвичайно важливою. Якщо ж проаналізувати ситуацію, яка склалася навколо катастрофи на Чорнобильській АЕС , коли можновладці приховували від загалу справжній стан справ, коли в 30-кілометровій зоні відчуження до цього залишаються люди, коли проблемою є лікування й діагностика хвороб, розвиток яких викликав Чорнобиль , то стане зрозумілим , що навіть у цій ситуації людська мораль виявилася не на висоті.

4-й студент. Для нас повинні стати уроком страшні апокаліптичні картини пост чорнобильського періоду.

5-й студент.

Вийшли й регочуть. Регочуть до чаду.

Гвинтом вертоліт ріже осаду.

Один космонавт – це стара в целофані .

А другий – корова на задньому плані.

Ти смійсь чи ридай , а послухай –таки…

Інсценізація діалогу з поеми І. Драча « Чорнобильська Мадонна»

1-й студент .

  • Чого це , бабо, корову узули?

  • А що радіація , ви, мабуть, не чули?!

В синових чоботях взути корова -

Нехай же пасеться і буде здорова.

І бабі ще дасть до відра молока ,

Така запашна і молочна така

  • Чого це ви, бабо, уся в целофані?

  • Хіба ж я газет не читаю , чи як?

Корову видою на світанні ,

Взую , одягну й веду на рівчак…

  • Чого це ви , бабо, з людьми не поїхали ,

Коли виселяли із зони село?

  • А я серед тої проклятої віхоли

Взяла й зосталася – синам на зло!

2-й студент . Чому «на зло»? Мабуть, тому що не змогли мати простити дітям того, що знання свої вони використали проти неї, землі, самих себе.

3-й студент. Чиїсь діти кидали матерів , тікаючи із зони відчуження, а чиїсь діти з благословення матерів ішли на бій зі страшним лихом, знаючи, що тавро невидимого атому на все життя залишиться на них.


4-й студент.

Чиясь стара повосковіла мати,

З тривогою нам дивиться услід.

Не вперше їй , сердешній проводжати

Синів до бою, у обійми бід.

Бабуся в чорнім дивиться на білих,

Від голови до п ят чоловіків,-

Ні усмішки на лицях онімілих:

На нас тягар всіх двадцяти віків,

Перехрестила : «Борони їх, Боже»-,

Краєчком хустки витерла сльозу.

Свинцеве небо гримає ворожо –

Не в змозі навіть виплакати грозу .

Хатин порожні божевільні очі ,

Узбіч дороги кричить трикутний знак ,

Крізь сльози сива мати щось шепоче,

Жаліє чи клене – узнати як ?

5-й студент . Ці слова належать одному з таких людей , ліквідатору наслідків Чорнобиля. В. Шовкошитному , який разом із сотнями тисяч інших пішов на боротьбу з лихом заради своєї неньки й батька , дружини й дітей, усього людства.

6-й студент. Чорнобиль показав , що людська мораль і духовність ще не досягли того рівня , на якому б можна було з твердістю говорити про дійсно мирний атом, а про людину як божественну істоту , а не тварину.

Екологи.

1-й студент . Чи не станеться з нами того ж, що тисячу років тому сталося з божественними у своїй красі та величності турами?

2-й студент. У буйних травах і перелісках , між могутніми деревцями повільно бродили великі пречудові тварини . Було їх тут без ліку . Величезні бики, темно-сірі , з широкими білими пасмугами вздовж хребта , роздумливо потолочували траву , таку високу й густу , що голови їхні занурені були в неї, мов у воду , і тільки гострі товсті роги пливли по верху загадкові в своїй несхитності…То були тури, володарі пущі, і тут було їхнє царство, з якого вони виходили тільки зрідка , тільки поодинокими табунами в той час , як усе плем я їхнє жило тут , жило з первовіку, вільне від усього , підкоряючись тільки голосу крові.

3-й студент. Чи не нагадують ці горді тварини вам людину? Якщо провести паралелі , то ми, люди, ті ж тури , щоправда , живемо на своїй зелено - блакитній галявині – планеті Земля і лише поодинокі з нас покидають цю галявину . І живемо ми з первовіку…Та чи довічно?Турів перемогла людина . Людину переможе атом? Не хочеться вірити !

Викладач . Ми з вами стали свідками того, якою насправді складною є проблема використання атому людиною . І ті суперечливі погляди , що їх висловлювали учасники конференції – хіміки, екологи, літературознавці ,- наочно це підтверджують. Можливо, хтось із вас хоче також висловити свою думку з цього приводу?Чи варто так категорично ставити питання про те, що людину переможе атом? Чи варто використовувати атомну енергію в мирних цілях? Наскільки людина як розумна, духовна істота готова до співжиття з атомом?

Я випалив до чорноти жури

Свою прокляту, одчайдушну душу

І жестами , німий , заговорив…

Хай жестами . Але сказати мушу.

Наостанок , хотілося б запропонувати вам викласти свої думки у міні – творі на тему « І впаде зірка полин…



























Післямова

Війни і міжнародний тероризм відсунули на другий план 30-річчя Чорнобильської катастрофи .26 квітня 1986 року в результаті невдалого випробування на радянській атомній електростанції , розповсюдилися хмари ядерних матеріалів на великому просторі Європи , понад 50 000 людей вимушені були евакуюватися , та постраждала невідома кількість робітників , що брали участь у ліквідації наслідків аварії.

Навіть з новою побудовою оточуюча зона , яка має площу у 2600 квадратних кілометрів (1000 квадратних міль) , приблизно розміром з Люксембург, у значному ступені залишається зачиненою для несанкціонованих відвідувачів.

Природа відновлюється на території покинутої інфраструктури. Дерева проростають крізь іржаві дахи багатоквартирних будинків у місті – привіді Прип’ять,побудованому для розміщення робітників Чорнобильської електростанції.

30-та річниця катастрофи пролила нове світло на довготривалі наслідки найстрашнішої ядерної аврії в історії.

Офіційне число загиблих в результаті аварії протягом невеликого часу було 31, але значно більше людей померло від зв’язаних з радіацією захворювань , таких як рак. Загальне число загиблих та довготривалі наслідки для здоровя залишаються предметом інтенсивних дебатів.

Даний виховний захід призначений для того, щоб люди молодого покоління навчалися на помилках минулого , тому другим ключовим словом у назві конференції є слово «відлуння». Це відлуння трагедії Чорнобиля назавжди повинно зберегти в своєму серці кожна небайдужа людина . Саме до цього закликає даний виховний захід.


















Список використаної літератури

  1. Нестандартні уроки з української мови та літератури. Випуск 1\ Упоряд.

К. Ю. Голобородько - Х.: Вид.група «Основа», 2006 .- 304 с. – ( Б-ка журн.

«Вивчаємо українську мову та літературу», Вип.1 (26) ).

2. Українська література 11 клас ІІ семестр /О.П. Ващенко, С.М.Головатюк, Л.О.Лузан, Л.В. Манян, В.Г. Сухоненко,/Упоряд.В.Г.Сухоненко , О.М. Чхайло.- Х.: Вид. група « Основа», 2013.- 150. (2)с.- (Серія «Мій конспект»).

































Додаток №1

Чорнобиль до та після …




hello_html_m1afe16cb.jpg

hello_html_7c1e8c8c.jpg

hello_html_252d8921.jpg

hello_html_m54d51f15.jpg

hello_html_m67655ed3.jpg

hello_html_43681f82.jpg

hello_html_m70bbeeb4.jpg







hello_html_m685d61fc.jpg















hello_html_m1ee4e38a.jpg



hello_html_7b0625b8.jpg

hello_html_m7417fca6.jpg



hello_html_402c9ca8.jpg













 


57 вебинаров для учителей на разные темы
ПЕРЕЙТИ к бесплатному просмотру
(заказ свидетельства о просмотре - только до 11 декабря)

Автор
Дата добавления 31.10.2016
Раздел Украинский язык
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров13
Номер материала ДБ-305857
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх