Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Начальные классы / Другие методич. материалы / Методичні матеріали "Проектуємо інтерактивний урок"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 26 апреля.

Подать заявку на курс
  • Начальные классы

Методичні матеріали "Проектуємо інтерактивний урок"

библиотека
материалов

hello_html_2a058650.gif



hello_html_4a80d508.pnghello_html_66cf6f8f.pnghello_html_316811d4.png

УДК 373.3.091.32(072)

ББК 74.26р30

П79






Проектуємо інтерактивний урок: Навчально-методичний посібник / Укладач Т.В.Бойко; За ред. О.В.Більської. – Вінниця: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, 2012. – 44 с.






Рецензенти:

Голюк О.А., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти ВДПУ

Присяжнюк Л.А., кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри дошкільної та початкової освіти ВДПУ





Навчально-методичний посібник містить матеріали про інтерактивні технології навчання. Розкрито теоретичний, методичний і практичний аспекти проектування інтерактивного уроку, проблеми використання інтерактивних моделей, форм і методів організації навчальної роботи молодших школярів. У посібнику запропоновано розробки інтерактивних занять та методичні рекомендації щодо практичної реалізації інтерактивних технологій у початковій школі.

Навчальнй посібник призначено студентам спеціальності "Початкове навчання", учителям-практикам, викладачам педагогічних закладів освіти, майбутнім психологам. Матеріали посібника можуть допомогти урізноманітнити структуру уроків, методи роботи, відійти від шаблонів, навчати учнів діяти творчо і самостійно, враховуючи індивідуальні особливості дітей, їхні інтереси.





© Т.В.Бадюк, 2012

ЗМІСТ


Передмова


І. Теоретичні основи інтерактивної взаємодії учителя й учня

1.1. Місце інтерактивної взаємодії у сучасному навчальному процесі

1.2. Організаційно-педагогічні умови впровадження інтерактивних технологій навчання у початковій школі

1.3. Інтерактивні методи навчання: поняття, характеристика, особливості використання

1.3.1. Технології кооперативного навчання

1.3.2. Технології колективно-групового навчання


ІІ. Методика організації і проведення інтерактивного уроку

2.1. Проектування інтерактивного уроку: структура, вимоги, особливості підбору методів

2.2. Моделювання уроку засобами інтерактивного навчаня

2.3. Труднощі у процесі застосування інтерактивного навчання та способи їх попередження


ІІІ. Розробки інтерактивних уроків

3.1. Урок української мови у 3 класі

3.2. Урок розвитку зв’язного мовлення у 3 класі

3.3. Урок курсу «Я і Україна» у 2 класі

3.4. Урок математики у 3 класі


Рекомендована література



ПЕРЕДМОВА

Перехід світового суспільства на інформаційний рівень з одного боку, та спрямованість на ринкові відносини нашої держави з іншого, створили умови, які зачепили всі сфери життя суспільства, що не могло не викликати потребу для перетворення системи освіти з унітарної (авторитарної, трансляційної) на демократичну, гуманітарну, спрямовану, насамперед, на розвиток кожної дитини – майбутнього члена суспільства.

Разом з прийняттям нової гуманістичної, особистісно-орієнтованої парадигми освіти та поширенням педагогічних досліджень, об’єктом яких є оновлені форми навчання, педагогічних методів та технологій інноваційного характеру, розвитком науки управління в цілому, виникла необхідність коригування завдань, що стоять перед розвитком освіти в Україні в цілому та перед загальноосвітніми навчальними закладами зокрема.

У Державному стандарті початкової загальної освіти зазначено, що поряд із функціональною підготовкою за роки початкової освіти діти мають набути достатнього особистого досвіду культури спілкування та співпраці в різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань. Отже, необхідним є уведення в навчальний процес таких моделей навчання, які органічно поєднуються із традиційними формами та методами, легко застосовуються на різних етапах уроку. Розв’язанню цієї проблеми сприяє впровадження інтерактивних технологій навчання. Саме вони ефективніше, ніж інші педагогічні технології, сприяють інтелектуальному, соціальному й духовному розвитку школяра, готовність жити й працювати в гуманному, демократичному суспільстві, оскільки вони зорієнтовані на:

  • створення умов для осмислення й вирішення проблем, пов’язаних із захистом своїх прав і прав товариша; усвідомлення обов’язку і відповідальності перед оточенням, плекання навичок культури і соціальної етики, що включать у себе дотримання моральних принципів та норм у суспільстві, пріоритет загальнолюдських цінностей;

  • соціалізацію особистості й формування в процесі виховання та освіти, навичок активної моральної дії;

  • розвиток особистості, яка здатна критично оцінювати події, що відбуваються в суспільстві.

Інтерактивне навчання – це специфічна форма організації діяльності, яка має на меті створити комфортні умови навчання, за яких кожний учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Це різновид активного навчання, який, проте, має свої закономірності та особливості. Навчальний процес завдяки таким технологіям відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, коли учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами уроку. Це, насамперед, діалогове навчання, під час якого здійснюється взаємодія вчителя та учня. Інтерактив - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, одним із завдань якої є створення комфортних умов навчання, за яких кожен учасник процесу відчуває свою інтелектуальну спроможність.

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка учасника до життя і громадянської активності в громадянському суспільстві і демократичній правовій державі. Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування абстрактної, „готової” інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіду. Уроки повинні надати учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навики і зразки поведінки. Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у дітей інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. За умов інтерактивного навчання всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись: вони мають час подумати, обмінятись ідеями з партнером, а потім озвучити свої думки перед класом.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблеми на основі аналізу обставин і відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Впровадження інтерактивних технологій потребує від учителя розуміння суті даної моделі навчання, уміння старанно планувати свою роботу, значної кількості часу, особливо на початкових етапах. Слід поступово вводити елементи інтерактивних технологій на окремих уроках, починаючи з найпростіших - робота в парах, трійках, малих групах тощо.

Педагогу слід усвідомлювати, що змістом такого уроку є програмовий матеріал. Мета - реалізація навчальних цілей, загальний розвиток учня, надання кожному з них оптимальної можливості в особистісному становленні й розвитку, розширення можливостей самовизначення. Результат - створення дидактичних умов для ситуації успіху дитини у процесі навчальної діяльності, збагачення її мотиваційної, інтелектуальної та інших сфер.

Ознайомившись з матеріалами посібника, ви дізнаєтесь, що таке інтерактивна взаємодія, що являє собою технологія інтерактивного навчання молодших школярів. У посібнику представлено не лише теоретичні основи інтеракції, а й наведено детальний опис конкретних стратегій, які можуть бути успішно зреалізовані у шкільній практиці. Крім того, у ньому запропоновано детальні конспекти уроків за технологією інтерактивного навчання.

Сподіваємось, що даний навчально-методичний посібник стане у нагоді вчителям початкових класів та студентам, які проходять практику у школі І ступеня.

І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

ІНТЕРАКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ УЧИТЕЛЯ Й УЧНЯ



1.1. Місце інтерактивної взаємодії у сучасному навчальному процесі


У сучасній школі співіснують три основні моделі навчання. Я.Голант виділяв активну та пасивну моделі навчання залежно від участі учнів у навчальній діяльності. До цієї класифікації додамо інтерактивне навчання як певний різновид активного, який має свої закономірності та особливості:


  1. пhello_html_5600a39.gifасивна модель навчання характеризується тим, що учень виступає в ролі „об'єкта” навчання, повинен засвоїти й відтворити матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника тощо — джерелом правильних знань. До відповідних методів навчання належать методи, за яких учні лише слухають і дивляться (лекція-монолог, читання, пояснення, демонстрація й відтворювальне опитування учнів). Учні, як правило, не спілкуються між собою і не виконують якихось творчих завдань. За цією моделлю учень є пасивним слухачем. Він сприймає матеріал, який йому надає вчитель: відеофільм, текст підручника тощо.

Переваги:

  • можна подати великий за обсягом матеріал за короткий час;

  • одночасно сприймають матеріал усі слухачі;

  • витрачається мала кількість часу на розповідь або пояснення.

Недоліки:

  • учні пасивні, не спілкуються ні між собою, ні з вчителем;

  • не виконують ніяких завдань;

  • вчителю важко зрозуміти якість засвоєння поданого матеріалу;

  • відсутній контроль за знаннями;

  • зазвичай невисокий відсоток засвоєння знань.


  1. аhello_html_724c54b5.gifктивна модель навчання передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає „суб'єктом” навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем. Основні методи: самостійна робота, бесіда, дискусія, проблемні та творчі завдання, фронтальне опитування, запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення;

У цьому разі учень і вчитель знаходяться в постійному взаємозв’язку. Учень відповідає на запитання вчителя, розповідає. В учителя є можливість співпраці з кожним учнем окремо.

Переваги:

  • високий рівень інформації (проблемний метод);

  • велика кількість учнів, які одночасно можуть сприймати інформацію;

  • відсоток засвоєння матеріалу досить високий;

  • майстерність педагога відіграє велику роль в організації такого навчання;

  • учитель може проконтролювати надані учнем знання.

Недоліки:

  • учні спілкуються тільки з учителем;

  • зазвичай така модель використовується тільки для опитування;

  • учень знаходиться в постійній напрузі: «спитає – не спитає?»;

  • необхідність майстерного оволодіння навчальним матеріалом;

  • постійна емоційна напруга учнів;

  • учень може бути незадоволений тим, що його не спитали, не вислухали його думку.


  1. іhello_html_431ad0c3.gifнтерактивна модель навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Схема цієї моделі відображає постійне спілкування учителя з учнями та учнів з учнями. Відбувається спілкування всіх членів колективу. Під час навчання за такою моделлю застосовують ділові та рольові ігри, дискусії, мозковий штурм, фронтальне опитування, «круглі столи», дебати.

Переваги:

  • розширюються пізнавальні можливості учня (здобування, аналіз, застосування інформації з різних джерел);

  • зазвичай високий рівень засвоєння знань;

  • учитель без зусиль може проконтролювати рівень засвоєння знань учнями;

  • партнерство між учителем і учнями та в середині учнівського колективу.

Недоліки:

  • на вивчення певної інформації потрібен значний час;

  • необхідний інший підхід в оцінюванні знань учнів;

  • в учителя відсутній досвід такого виду організації навчання;

  • відсутні методичні розробки уроків із різних предметів.

1.2. Організаційно-педагогічні умови впровадження інтерактивних технологій навчання в початковій школі


Існують організаційно-педагогічні умови, необхідні для реалізації інтерактивного навчання, без яких інтеракція або зовсім неможлива, або є неефективною. До таких умов відносяться:

  • багатосторонній тип комунікації, що відтворюється у навчальному процесі;

  • сприятлива, позитивна психологічна атмосфера в класі під час уроку;

  • норми спільної праці, що виробляються вчителем разом з учнями;

  • спеціальне розташування меблів, обладнання навчальної аудиторії і різноманітні матеріали, які педагог та учні можуть використовувати під час занять.


Інтерактивне навчання потребує багатостороннього типу комунікацій, коли комунікаційні зв’язки виникають не тільки між учителем і учнями, а й між усіма учнями, а педагог стає рівноправним учасником навчальної діяльності. Багатостороння комунікація характеризується полярністю і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя.

Застосування багатосторонньої комунікації дозволяє включати в процес навчання всіх учнів класу. Учням треба частіше надавати можливість взаємодіяти один з одним і з більш досвідченими людьми, включаючи педагога. Для успішного протікання такого навчального процесу необхідною є також ситуація відкритого зіткнення власних сумнівів і протиріч із сумнівами і протиріччями інших. Важливо, щоб розв'язання протиріч було засновано на паритетному діалозі між учнями і вчителем, між самими учнями з урахуванням їхніх інтересів, думок, поглядів і позицій.


Розпочати створення в класі сприятливої психологічної атмосфери педагог може вже з представлення учням програми майбутньої діяльності. При інтерактивному навчанні важливо, щоб, представляючи програму діяльності, учитель торкався не одного уроку, а показував перспективу при вивченні теми чи розділу.

Відкрита позиція педагога, ґрунтовне представлення програми майбутньої спільної діяльності сприяють зняттю напруги, дозволяють учням побачити перспективи власної діяльності, позбутися почуття невпевненості і страху перед майбутнім.

На ефективність навчальної діяльності впливають різні чинники, у тому числі і емоційне благополуччя учнів та педагога. Діагностика емоційного стану учнів допоможе вчителю виявити проблеми і труднощі в соціально-психологічному аспекті, вибудувати свою діяльність з урахуванням її результатів. Подоланню деяких труднощів сприятиме встановленню правил поведінки чи норм роботи на уроці, які вимагає реалізація моделі інтерактивного навчання. Перш за все, необхідно встановити такі норми, які дозволили б організувати спільну діяльність учнів, створити атмосферу комфорту і безпеки. Прикладом таких найпростіших правил можуть бути:

  • не оцінювати висловів один одного;

  • говорити тільки від себе;

  • конструктивно ставитися до висловів інших;

  • приходити вчасно;

  • говорити по черзі, коротко, не перебиваючи інших;

  • бути позитивним і активним.


Визначення норм роботи відбувається в процесі спільної (педагога й учнів) діяльності. Якщо правила будуть прийняті та усвідомлені учнями як свої особисті, це гарантує їх дотримання у навчальній аудиторії незалежно від того, присутній там педагог чи ні. Крім того, під час визначення вчитель має можливість запропонувати класу норми та ті пункти, виконання яких він вважає обов’язковим. Правила поведінки і роботи, вивішені в кабінеті, необхідні для реалізації моделі інтерактивного навчання.

Усе, що знаходиться у навчальній аудиторії (обладнання, меблі тощо), може допомогти викладачу організовувати простір для інтерактивної діяльності учнів. Не обов’язково всі навчальні приміщення повинні бути оснащені найсучаснішою технікою або мати необмежені ресурси навчальних матеріалів. Цей простір можуть конструювати як педагоги, так і учні, використовуючи різні засоби, які забезпечують освітню діяльність або є її результатами (плакати з програмою з предмета; листи з результатами групової роботи або мозкового штурму; навчальні матеріали, зроблені педагогом; різні речі, предмети, листівки, виготовлені учнями). Коли учні потрапляють до аудиторії, в якій багато створених ними на попередніх заняттях матеріалів, вони мов би «занурюються» у цей простір, поступово включаються у навчальну діяльність. Застосування технологій інтерактивного навчання припускає наявність різних способів розміщення меблів у класі. Серед таких схем можна виділити наступні:

  • «Коло» (учні розміщуються без столів на стільцях по колу, учитель сідає в коло разом з учнями);

  • «Дискусійний клуб» (учні розміщуються малими групами по 4-5 осіб навколо декількох столів. Між столами є вільний простір для пересування);

  • «Буква «П» (столи, за якими сидять учні, зсунуті і створюють букву «П». Учительський стіл стоїть між «ногами» букви);

  • «Прямокутник» (усі учні сідають за одним великими прямокутним столом по чотири його боки. Учитель сидить разом з учнями).

Кожна із запропонованих форм розташування меблів має свої переваги і недоліки. Проте обирати форму розташування меблів потрібно, виходячи з того, яким є завдання уроку і передбачувані методи та технології його проведення.

1.3. Інтерактивні методи навчання: поняття, характеристика, особливості використання

1hello_html_39cc357d.jpg.3.1. Технології кооперативного навчання


Робота в парах

За умов парної роботи всі учні у класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватися. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвиткові навичок спілкування, вміння висловлюватися, критично мислити, вміння переконувати, вести дискусію. Дуже важливо, щоб учні сиділи обличчям до того, хто говорить.

Роботу в парах можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують значної витрати часу.

ПРИКЛАД:

Урок математики, 3-й клас.

Тема. Задачі на різницеве і кратне порівняння.

Учитель готує картки з двома задачами різних типів. Роздавши кожній парі по дві однакові картки, він пропонує за хвилину ознайомитися із завданням і обміркувати свій висновок. За сигналом учителя упродовж 30 с учні висловлюються вголос. Ще півхвилини вони узгоджують думки й визначаються, хто вислов¬люватиметься перед класом. Представник пари ро¬бить висновок про те, чим схожі й чим відрізняються подані задачі. Решта учнів, у разі потреби, доповнює. Весь клас робить висновок, що різницеве порівнян¬ня показує, «на скільки» більша чи менша одна величина від іншої, а кратне — «у скільки разів» вони відрізняються.


Два – чотири – всі разом

Технологія ефективна для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію. Її доречно використовувати на етапі мотивації навчальної діяльності й активізації опорних знань. Послідовність використання технології така: клас отримує проблемне питання чи завдання і має час самостійно обміркувати його, уточнити інформацію у вчителя. Учні обговорюють можливу відповідь у парах і доходять спільного рішення. Пари об’єднуються у четвірки і знову мають дійти єдиного рішення. Далі відбувається колективне обговорення.

ПРИКЛАД:

Урок природознавства, 3-й клас.

Тема. Вода. Властивості води. Підсумковий урок.

Пари отримують завдання: сформулювати запитання-відповіді, які б розкривали зміст основних понять, положень, законів розділу «Вода», і розташувати їх у логічній послідовності, обов'язково дійшовши згоди.

Пари об'єднуються в четвірки. Завдання: порівняти результати попередньої роботи, побудувавши спільно логічну послідовність запитань з розділу, дійшовши згоди.

Кожна четвірка повинна сформулювати одне запитання-відповідь, яке відображає основний зміст розділу, записати його на дошці.

Працює весь клас, діти вилучають «слабкі ланки», залишаючи основні.


Карусель

Технологія залучає усіх учасників до активної роботи з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. При цьому утворюються два кола: одне – внутрішнє, друге – зовнішнє. Учні сидять чи стоять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а у зовнішньому колі – обличчям до нього. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого. Внутрішнє коло не рухоме, зовнішнє – рухоме. За сигналом вчителя всі його учасники пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Мета – пройти все коло, виконуючи поставлене завдання. Таким чином, всі учасники мають змогу вислухати своїх опонентів. Карусель закінчується на тому учневі, з якого починалась карусель.

ПРИКЛАД:

Урок математики, 3-й клас.

Тема. Додавання і віднімання круглих сотень і круглих десятків

Для організації роботи вчитель пропонує учням об’єднатися по 4 парти, що стоять одна за одною. Для зручності учнів, що сидять ліворуч в межах однієї групи, умовно пронумеровано 1, 2, 3, 4, а тих, що праворуч – відповідно 5, 6, 7, 8. учням, що сиділи за першою партою (1-му і 5-му) вчитель пропонує розв’язати по два однакові приклади першого стовпчика, які роздруковані на окремих картках, а тим, що за другою партою (2-му і 6-му)- приклади другого стовпчика, за третьою (3-му і 7-му) - приклади третього стовпчика і за четвертою (4-му і 8-му) - приклади четвертого стовпчика.

Права сторона:

5-й учень: 120-80, 12-8.

6-й учень: 500+400, 50+40.

7-й учень: 130-90, 70+70 .

8-й учень: 345-40-5, 130-60-20

Ліва сторона:

1-й учень: 120-80, 12-8.

2-1 учень: 500+400, 50+40.

3-й учень: 130-90, 70+70 .

4-й учень: 345-40-5, 130-60-20.

Спочатку вчитель пропонує розв’язати їх самостійно, тоді учні, що сидять за одною партою, обмінюються зошитами і роблять взаємоперевірку. Далі «ліві» учні залишаються на місці, а «праві» зі своїми зошитами рухаються, пересідаючи на наступну парту, що за ними і, обмінявшись картками, розв’язують завдання, які там є, роблять взаємоперевірку та, забравши свою картку, рухаються далі доти, поки кожен учень не попрацює з чотирма учнями і не розв’яже всі завдання.


Робота в групах

Робота в групах надає всім учасникам можливість діяти, практикувати навички співробітництва, міжособистісного спілкування (зокрема, відпрацювання прийомів активного слухання, прийняття спільного рішення, узгодження різних поглядів). Роботу в групах слід використовувати тоді, коли необхідно розв'язати проблему, з якою важко впоратись індивідуально та коли одним із очікуваних результатів є набуття навичок роботи в команді.

Під час створення груп рекомендується об'єднувати в одній групі учасників із різними рівнями підготовки та досвіду з питання, що розглядається.

Методична література містить сформульовані на основі досвіду інтерактивного навчання загальні правила роботи в групах:

  • кожний учасник за бажанням має можливість висловитися;

  • усі учасники групи поважають цінності та погляди кожного, навіть якщо не згодні з ними;

  • обговорюються ідеї, а не люди, що їх висловили;

  • усі учасники роблять зауваження стисло й по суті;

  • усі конфлікти, що виникають, розв'язуються мирним шляхом із урахуванням інтересів учасників і правил роботи;

  • усі учасники прагнуть створити відкриту, ділову, дружню атмосферу;

  • після завершення групової роботи її результати повинні бути презентовані іншим групам.

Під час роботи в малій групі з п'яти осіб учасники можуть виконувати такі ролі:

  • ведучий (посередник-організатор роботи групи);

  • секретар (записує результати роботи);

  • доповідач (представляє результати роботи групи решті груп);

  • спостерігач (аналізує індивідуальну поведінку членів групи, визначає, як члени групи можуть упоратися з проблемами, що виникають під час роботи);

  • хронометрист (стежить за часом, призначеним для групової роботи).

Послідовність організації роботи в групах:

  1. Розподілити ролі.

  2. Уважно прочитати завдання-інструкцію (прослухати).

  3. Говорити по черзі, не перебивати один одного.

  4. Дотримуватися відведеного часу.

  5. Презентувати роботу може командир групи.

  6. Давати можливість презентувати дослідження всім членам групи.

  7. Дотримуватися правила піднятої руки.

  8. Працювати так, щоб не заважати іншим.


Спільний проект

Сутність технології полягає у пошуку спільного для кожної групи узгодженого рішення. Клас об’єднують у 5-6 робочих груп. Групи отримують різні завдання на 5 хв. По завершенні роботи кожна група звітує і записує на дошці певні положення. В результаті з відповідей представників груп складають спільний проект, який рецензує й доповнює група експертів.

ПРИКЛАД:

Урок української мови, 3-й клас.

Учнів об’єднуєднано у 3 групи і дано їм завдання. Для 1 групи пропонується знайти у записаних словах спільну (однакову) частину і визначити чи можна їх вважати «родичами» – сад, садок, садочок, садовий, садівник. Для 2 групи пропонується виписати споріднені слова – качка, качечка, каченя, курча, шпачок, качиний. Для 3 групи пропонується до слів-назв дій дібрати і записати споріднені слова-назви предметів та назви ознак – світити - …, розуміти - …, зеленіти - …. Визначити, в якому з рядків наведено спільнокореневі слова:

  • сміливий, безстрашний, хоробрий;

  • зима, зимовий, зимовий, перезимувати;

  • літо, літак, літера.

Після обговорення діти самостійно роблять висновок: не завжди частини слів, які вимовляються і пишуться однаково, є спільним для них коренем, спільнокореневі та близькі за значенням слова – різні поняття.


Акваріум

Ця технологія допоможе вам вдосконалити навички роботи в малих групах. Це – ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.

Після того як учитель об'єднав вас у дві-чотири групи і запропонував завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти) та утворює своє маленьке коло. Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:

  • прочитати вголос ситуацію;

  • обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;

  • дійти спільного рішення за 3-5 хв.

Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись в хід обговорення, спостерігають, чи відбувається дискусія за визначеними правилами дискусії. Після закінчення клас обговорює:

  • чи погоджуєтесь ви з думкою групи;

  • чи була ця думка достатньо аргументована, доведена;

  • який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим.

Після цього місце в “Акваріумі” займає інша група та обговорює наступну ситуацію.

Усі групи по черзі мають побувати в “Акваріумі”, і діяльність кожної з них мусить бути обговорена класом.

ПРИКЛАД:

Урок математичної логіки, 4-й клас.

Інколи існує кілька шляхів розв'язання логічної задачі, тому клас ділиться на 2—4 групи. Одна з груп сідає в центрі класу й утворює своє маленьке коло. Учасники цієї групи обговорюють свій варіант розв'язання задачі, використовуючи метод дискусії (3—5 хвилин). Інші учні класу слухають, не втручаючись у хід обговорення. Потім кожна група, по черзі займаючи місця в центрі класу, пропонує свій варіант розв'язання задачі. Обирається найбільш раціональний варіант.



1hello_html_m3add54c9.jpg.3.2. Технології колективно-групового навчання


Мікрофон

Цей прийом може використовуватись як у груповій, так і у фронтальній роботі з учнями, може стати частиною інших інтерактивних технологій («Мозкова атака», «Акваріум» тощо). Полягає у вільному висловлюванні ідей, думок або відповідей на запитання.

Дає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі:

  • говорити має тільки той, у кого “символічний” мікрофон;

  • подані відповіді не коментуються і не оцінюються;

  • коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.

Даний вид роботи дозволяє виховувати в учнів уміння вислуховувати інших, бажання ділитися своїми думками.

ПРИКЛАД:

Урок читання, 2-й клас.

Тема. Усна народна творчість. Малі фольклорні форми.

Завдання: згадати й прочитати напам'ять одну з малих фольклорних форм.

Передаючи символічний «мікрофон», охочі висловлюються швидко, чітко, не обговорюючи інших повідомлень і не перебиваючи один одного.


Незакінчені речення

Технологія дає змогу ґрунтовніше працювати над формою висловлювання власних ідей, порівнювати їх з іншими. Вчитель визначає тему, з якої учні будуть висловлюватися в колі ідей, учитель формулює незакінчені речення і пропонує учням закінчувати їх. Кожен наступний учасник обговорення має починати свій виступ із запропонованої формули.

Робота за такою методикою дає присутнім можливість долати стереотипи, вільніше висловлюватися стосовно запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити стисло, але по суті й переконливо.

ПРИКЛАД:

Урок природознавства, 3-й клас.

Тема. Охорона природи. Чисте довкілля.

Дітям пропонується підготовлена вчителем сторінка «Мої думки».

Завдання: закінчити речення одним із варіантів відповіді.

1. На мою думку, проблеми охорони природи виникли тому, що (зростає чисельність населення, людство споживає занадто багато природних ресурсів, Земля надто мала, можливості природи обмежені).

2. На мою думку, основними чинниками недбалого ставлення до природи є (розвиток науки і виробництва, втручання в глибини Землі, порушення екологічної рівноваги, забруднення космічного простору).

3. На мою думку, виробництво весь час потрібно (обмежувати, нарощувати, удосконалювати).

4. На мою думку, глобальні екологічні проблеми мене (не стосуються, безпосередньо стосуються, залежать від моїх дій).


Мозковий штурм

Метод полягає у вирішенні проблеми та виробленні певної ідеї за обмежений час (10-15 хвилин).

Варіант 1. Вчитель на уроці називає проблему, яку треба розв'язати, та запрошує дітей взяти участь в її обговоренні шляхом колективного обдумування – мозкового штурму, який організовується за такими етапами:

  1. Обрана проблема або проблемне питання записується на дошці або папері, щоб під час роботи цей запис був перед очима.

  2. Всі учасники штурму, думаючи про проблему, висувають ідеї щодо розв'язання. Ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними.

  3. Учень записує на дошці всі ідеї, що пропонуються.

  4. Коли всі присутні вважатимуть кількість поданих ідей достатньою, їх висування припиняється.

  5. Після того як майже всі ідеї зібрано, їх групують, аналізують, розвивають групою.

  6. Вибираються ті ідеї, що, на думку групи, допоможуть вирішенню поставленої проблеми.

Під час “мозкового штурму” найбільш ефективними правилами поведінки є такі:

  • намагайтеся зібрати якомога більше ідей щодо вирішення проблеми;

  • підключіть свою уяву: не відкидайте ніяку ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;

  • можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників;

  • не обговорюйте, не критикуйте висловлення інших, не намагайтеся давати оцінку запропонованим ідеям.

Цей вид роботи можна використовувати на підготовчих етапах до введення більш складних інтерактивних технологій.

Варіант 2. Обрати керівників груп шляхом проведення бліцтурніру (5-6 запитань із теми уроку), решта учасників формується за вибором учнів. 5-6 осіб розміщуються навколо стола. Лідер групи отримує та оголошує тему для обговорення та пропонує протягом хвилини по черзі висловити свої думки. Секретар фіксує ідеї. Головне - кількість ідей. Кількість породжує якість. Мають право на існування й абсурдні, на перший погляд, думки. Не допускати критики. Можливе запозичення чужих ідей з метою їх удосконалення. Важливо у процесі обговорення довести правильність своєї думки, а також бажано дійти спільного висновку. Ідеї груп записуються на дошці. У процесі обговорення обґрунтовується остаточний вибір. Рефлексія: «Ця ідея допоможе нам...», «Ми дійшли думки, що...», «У ході обговорення я зацікавився...».

Вид роботи активізує інтелектуальні здібності дітей, розвиває фантазію, виробляє вміння толерантно ставитись до чужих думок. Ця діяльність потребує певної підготовки класу, ознайомлення учнів із правилами «мозкового штурму». Доцільно використовувати у 3-4-х класах.

ПРИКЛАД:

Урок природознавства, 3-й клас.

Тема. Корисні копалини нашої місцевості. Охорона корисних копалин

Вчитель пропонує учням сказати все, що вони думають стосовно кожної корисної копалини, назва якої записана на дошці, тобто висунути всі ідеї, що спадають їм на думку, коли вони чують про дану корисну копалину, й інформацію занотовує. Потім діти ознайомлюються з текстом підручника. Після читання тексту записане на дошці обговорюється, робляться позначки щодо точної інформації і сумнівної, відкидається хибна.


Броунівський рух

Суть прийому полягає в тому, що кожен учень може передати свої знання іншим дітям та отримати від однокласників нову для себе інформацію у процесі спілкування. Технологія дає можливість взяти активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям. Після того як учитель назвав тему та мету уроку й роздав учням картки із завданням, їм треба ознайомитися з інформацією, що міститься на картці. Згодом необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Підготуватись до передання цієї інформації іншим у доступній формі.

Кожна група має певний обсяг інформації, розділеної на частини та записаної на окремих індивідуальних аркушах. За певний час діти повинні засвоїти свою частину інформації та поділитися з іншим учасником групи. Спілкуватись потрібно тільки з одним учасником. Таким чином, усі діти у групі засвоюють певну суму знань. Потім групи обмінюються делегатами, які навчають дітей іншої групи того, що вивчили самі.

Прийом може бути дуже ефективним при узагальненні матеріалу з обраної теми, закріпленні та повторенні вивченого. Стимулює в учнів бажання до навчальної діяльності, створює ситуацію успіху.


Ажурна пилка

Технологію використовують, коли хочуть створити на уроці спільну працю учнів з метою засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Учнів об’єднують у названі групи і дають вже готову інформацію для кожного учня стосовно їхньої групи, яку учні через декілька хвилин розповідають по – черзі починаючи з 1 групи, або ж пропонують самостійно опрацювати матеріал (кожному різний), законспектувати його в один з розділів таблиці за певний час. Після цього учні знайомлять свою групу з конспектом, а члени групи повинні за ним записати ті самі нотатки. На кінець спілку­вання у всіх членів групи повинна бути повна інформація.

ПРИКЛАД:

Українська мова, 3-й клас.

Тема. Рід іменників.

Учитель розділяє клас на 4 домашні групи. Завдання: опрацювати вдома кожну групу іменників (група іменників чоловічого роду, жіночого роду, середнього роду, іменники у множині).

У класі учасники домашніх груп об'єднуються у так звані експертні групи, де представники кожної з них пояснюють засвоєний матеріал іншим і таким чином самі набувають нових знань.

Учасники експертних груп повертаються в домашні групи й діляться знаннями, отриманими в експертних групах, з іншими учнями цієї групи.

Клас об'єднується в загальне коло для підбиття підсумків уроку. Таким чином усі учні оволодівають розумінням принципу поділу іменників за родовими ознаками.


Асоціативний кущ

На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою проводитиметься робота, а учні згадують, що виникає в пам'яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім - другорядні. Учитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається». Побудова «асоціативного куща» може бути схемою, що поступово складається учнями під керівництвом учителя.

Цей метод універсальний, адже може використовуватися під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни і на всіх етапах уроку.

ПРИКЛАД:

Урок природознавства, 3-й клас.

Тема. Рослини. Умови життя рослин.

Учням запропоновано на закріплення набутих знань доповнити асоціативний кущ і зробити його розгалуженим.

hello_html_2c08fc.gif


hello_html_39e80ee0.png

1.3.3. Технології ситуативного моделювання та дискусійного навчання


Розігрування ситуацій в ролях

Мета розігрування ситуації в ролях – визначити власне ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду поведінки в подібній ситуації шляхом “гри”, виконання “ролі”, яка є близькою до реальної життєвої ситуації. Вона допомагає навчитися через досвід та почуття.

Рольова гра імітує реальність шляхом “проживання ситуації у ролі”, яка вам дісталася, та надає можливість діяти “як насправді”. Ви можете поводитись і розігрувати свою роль, моделюючи свою реальну поведінку, якщо це ситуації, в яких ви вже побували.

Якщо ви берете участь у рольовій ситуації, ви маєте:

  • чітко дотримуватись своєї ролі;

  • намагатись слухати партнерів та вчителя;

  • не коментувати діяльність інших, перебуваючи в ролі;

  • намагатись поставитися до своєї ролі як до реальної життєвої ситуації, в яку ви потрапили;

  • вийти з ролі по закінченні сценки;

  • брати участь в її аналізі.

Однією з форм роботи на уроках є аналіз ситуації, реального випадку, життєвого конфлікту. Для розбору певної ситуації вам необхідно звертати увагу на основні моменти.

Якими є факти: Що відбулося? Де і коли? Хто учасники ситуації? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які другорядними? Що в описі є фактами, а що думками, оцінками тощо?

У чому проблема ситуації: У чому полягає конфлікт? Яке питання нам треба вирішити, розв'язуючи ситуацію? У чому інтереси кожної зі сторін? Чому вони суперечливі?

Якими можуть бути аргументи: Які аргументи можуть бути наведені на захист позиції кожної зі сторін? На які документи, інформацію ми можемо спиратися, захищаючи ту чи іншу позицію?

У чому полягає рішення: Яким буде розв'язання ситуації? Чому саме таким? На що ми спираємось, обираючи таке рішення? Якими можуть бути наслідки такого рішення? Чи існують інші шляхи розв'язання?

ПРИКЛАД:

Урок природознавства, 3-й клас.

Тема. Ланцюг живлення.

Клас ділиться на групи з умовними ролями в кожній:

- «Рослини» (дерева, пшениця, квіти-волошки);

- «Рослиноїдні тварини» (ховрах, грак, заєць);

- «Хижі тварини» (їжак, вовк, лисиця).

Діти з «Новин телебачення» отримують інформацію про пожежу та її наслідки для сільського господарства регіону й починають «реагувати на повідомлення», виконуючи свої ролі.

Потім збираються в свої групи й вирішують проблему.

Після обговорення ситуації виходять з ролей:

- Як ви почувалися в тій чи іншій ролі?

- Що подобалося під час гри, що ні?

- Чи бували ви самі в подібній ситуації?

- Чи була вирішена проблема? Чому? Як?

- Яку іншу лінію поведінки можна було б виробити?

- Яким чином цей досвід може вплинути на ваше подальше життя?


PRES

Технологія використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється, переконати інших у вашій правоті. Технологія дасть вам можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано, в чіткій та стислій формі, впливати на думку ваших співрозмовників.

Щоб бути чітким та переконливим, ваше висловлювання повинно мати таку структуру й етапи (позиція, обгрунтування, приклад, висновок):

  • почніть зі слів «Я вважаю, що ...» та висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору.

  • починаючи словами «...тому, що...», наведіть причину появи цієї думки, тобто поясніть, на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.

  • продовжуйте висловлювання словом «... наприклад...» та наведіть факти, дані, що підтверджують вашу позицію.

  • закінчте висловлювання «Отже (тому), я вважаю...» і узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, як необхідно діяти (це своєрідний заклик прийняти вашу позицію).

У ваших виступах, якщо це можливо, використовуйте:

  • думку експертів;

  • статистичні та наукові дані;

  • закони України;

  • інші допоміжні матеріали (речові докази, газетні статті, думки інших учнів, громадян тощо).

ПРИКЛАД:

Українська мова, 4-й клас.

Тема. Однорідні члени речення.

Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання відповідати на поставлене запитання виключно за поданим кліше:

1-ша пара — «Я вважаю, що...»

2-га пара — «...тому, що...»

3-тя пара — «...наприклад...»

4-та пара — «Таким чином...»

Отже, міркування набуває такого вигляду:

- Я вважаю, що ці члени речення є однорідними, тому що вони відповідають на одне й те саме питання й залежать від одного й того ж слова.



Займи позицію

Технологія допоможе з'ясувати, які позиції і думки можуть існувати щодо розглядуваного спірного питання. Також надається можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки по темі, обґрунтувати свою позицію, знайти і висловити найбільш переконливі аргументи, порівняти їх з аргументами інших. Якщо вас переконали, ви можете перейти на іншу позицію в будь-який час та дати оцінку висловлюванням інших учнів.

Порядок проведення:

  • вчитель називає тему та пропонує висловити свою думку з досліджуваної теми;

  • вам потрібно стати біля того плаката (“так”, “ні”, “не знаю”), який відповідає вашій позиції;

  • підготуйтеся до обґрунтування своєї позиції, чому саме її ви обрали: самостійно або в групі своїх однодумців підберіть кілька найбільш сильних аргументів, які можуть переконати інших у вашій правоті, висловте свої аргументи класу, застосувавши метод “Прес”;

  • уважно вислухайте позиції та аргументи інших;

  • якщо після обговорення дискусійного питання ви змінили точку зору, то можете перейти до іншого плаката і пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею чи аргумент протилежної сторони.

ПРИКЛАД:

Урок читання, 3-й клас.

Тема. Вавилонська вежа.

Організаційна підготовка — 2 хвилини.

Учитель дає можливість пригадати, що «Вавилонська вежа» — це біблійна легенда. З цієї легенди історично склалися різні висновки:

- різноманітність мов на землі;

- могутність Вавилонської держави;

- міцність віри в Бога;

- неминуче покарання за людську погорду. Завдання цього уроку — проаналізувати ці висновки і, можливо, дійти до єдиної думки.

На протилежних стінах класу розміщено 3 плакати.

«Вавилонська вежа» — легенда про виникнення різних мов.

«Вавилонська вежа» — легенда про погорду як найбільший людський гріх.

«Вавилонська вежа» — легенда-згадка цро часи, коли на землі панував мир, вселюдське розуміння і злагода.

Діти, займаючи певну позицію, утворюють групи. З хвилини обговорюють свій вибір у групах.

2-4 учні від кожної групи обґрунтовують свою думку, цитуючи твір. У процесі обговорення допускається перехід до іншої групи, а в результаті обговорення весь клас може дійти єдиної думки або так і залишитися на різних позиціях.







ІІ. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО УРОКУ


2.1. Проектування інтерактивного уроку: структура, вимоги, особливості підбору методів


Зhello_html_4f5edd79.jpgастосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. О.І.Пометун і Л.В.Пироженко пропонують таку їх структуру:

  1. мотивація;

  2. оголошення, представлення теми та очікування навчальних результатів;

  3. надання необхідної інформації;

  4. інтерактивна вправа – центральна частина заняття;

  5. підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.


І. Мотивація

Цей елемент уроку має займати не більше ніж 5% часу заняття. Мета етапу — сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація чітко пов'язаназ темою уроку, вона психологічнії готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Без виникнення мотивів учіння і мотивації навчальної діяльності не могло бути ефективного пізнання. Матеріал, поданий під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає «місточком» для представлення теми уроку. Мотивація допомагає також викликати в учнів цікавість до теми уроку, налаштувати їх на ефективний процес пізнання, викликати власну зацікавленість, психоло гічно підготувати учнів до сприйняття теми уроку.

Для цього можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, зацікавленість до знань та процесу сприймання. Це може бути короткочасна розповідь учителя, бесіда, використання наочності, нескладна інтерактивна технологія. З інтерактивних вправ можуть бути використані такі: «Вилучи зайве», «Роз'єднай слова», «Криголам», «Банани», «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Задом наперед», «Незакінчене речення», «Скринька скарг». Як правило, матеріал, озвучений учнями під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає «місточком» для представлення теми уроку.


ІІ. Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів

Цей елемент уроку займає не більше 5% часу. Мета етапу – забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, що вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель.

Формулювання очікуваних результатів уроку — це принциповий момент інтерактивного навчання, тому що не усвідомивши цього, учень може сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним предметом.

Формулювання результатів має відповідати таким вимогам:

  • висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя («після цього уроку я зможу...»);

  • чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку;

  • чітко вказувати на способи «вимірювання» результатів;

  • учитель має говорити коротко, ясно й абсолютно зрозуміло для учнів.

Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати — це гарантія успіху. Оптимальною є ситуація, коли учень розуміє не тільки те, чого він досяг, а й те, чого він має досягти на наступному уроці, чого він взагалі хоче від цього предмета для свого життя. Тому в цій частині інтерактивного уроку вчитель має:

  • назвати тему уроку або попросити когось із учнів назвати її;

  • якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, слід звернути на це увагу учнів;

  • попросити когось із учнів оголосити очікувані результати;

  • нагадати, що в кінці уроку він перевірятиме, чи досягли вони цих результатів.


ІІІ. Надання необхідної інформації

Ця частина уроку займає близько 10-15% часу. Мета етапу – дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформації за допомогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку можна давати інформацію для попереднього домашнього вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно, прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування.


ІV. Інтерактивна вправа

Це центральна частина заняття, яка займає 50-60 % часу. Її мета – засвоєння навчального матеріалу,досягнення результатів уроку. Обов’язковою є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи.

  1. Інструктування (1-2 хв);

  2. Об’єднання в групи або розподіл ролей (1-2 хв);

  3. Виконання завдання, де вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії (5-15 хв);

  4. Презентація результатів виконання вправи (3-15 хв).


V. Підбиття підсумків (рефлексія), оцінювання результатів уроку

Займає близько 20% часу уроку. Її мета – обговорення задля усвідомленнязробленого на уроці. Слід повернутися до очікуваних результатів, оголошених на початку уроку. Бажано поставити учням запитання :

  • Що нового дізналися ?

  • Яких навичок набули ?

  • Як це можна застосувати в житті ?

  • Що сподобалося на уроці ?

Рефлексія результатів – найважливіший компонент інтерактивного уроку, коли узагальнюються і систематизуються одержані знання. Вони подаються у вигляді схем, таблиць, запитань.

Технологія проведення підсумкового етапу

І стадія:

  • використовуйте відкриті запитання: як?, чому?, що?;

  • виражайте почуття;

  • наполягайте на описовому характері коментарів;

  • говоріть про реально зроблене.

ІІ стадія:

  • запитуйте про причини: чому?, як?, хто?;

  • заглибтеся у відповіді: чому його немає?, що було б, якби?;

  • шукайте альтернативні теорії;

  • доберіть інші приклади;

  • наведіть думки незалежних експертів.

ІІІ стадія:

  • домагайтеся, щоб учні взяли на себе зобов'язання щодо подальших дій.



2.2. Моделювання уроку засобами інтерактивного навчаня


Назва етапів уроку

Прийоми

Короткий зміст

Початок уроку. Актуалізація опорних знань.

Формування робочого настрою (“Налаштуємося на урок”)

1.Розминка (мовна, математична, фенологічна, графічна тощо)

2.”Інтелектуальна розминка”

3.“Незакінчені речення”

4.”Мозаїка”

5.”Так – ні”


6.”Вірю – не вірю”



7.”Злови помилку”



8.”Чомучка”



9.”Опитування – естафета”



10.”Мандрівка”


11.”Мікрофон”


12.”Взаємоопитування”

Запитання учителя, робота у парах (“Перевір мене”)



Запитання учителя з базових понять або заздалегідь підготовлених учнів.

Незавершені вислови доповнити необхідними відомостями.

На картках запропоновано набір слів, з яких потрібно скласти задані поняття.

Учням пропонується відповісти на запитання, що починаються словами “Чи вірите ви в те, що...”

Учні отримують картки, де припущено помилки, які потрібно виправити.

9. Пари учнів обмінюються підготовленими вдома запитаннями, які починаються зі слова “чому”.

10. Проводиться по рядах. Учитель роздає учням перших парт дидактичні картки із запитаннями, вони відповідають і передають далі.

11. Групи складають маршрут або стислу розповідь по темі.

12. Учні за допомогою “мікрофона” самостійно формують робочий настрій на уроці.

Мотивація навчальної діяльності.

Формування позитивного ставлення до теми, що вивчається. (“Мені це цікаво”)

1.“Дивуй!”



2.”Приваблива мета”


3.”Фантастична добавка”


4.”Відстрочена відгадка”


5.”Мікрофон”




6.Асоціативний ряд

Наведення дивних, інтригуючих фактів, неправдоподібних історій по темі, що вивчається.

Учитель формує цікаву для учнів мету, пов’язану із навчальними завданнями.

Учитель моделює фантастичну ситуацію,яка допоможе розв’язати реальні навчальні завдання.

Учитель формулює загадку, відгадку якої можна дізнатися, лише працюючи над новим матеріалом.

Учні за допомогою “мікрофона” самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення певної теми.

Вивчення нового матеріалу

(“Нудьгувати ніколи”)

1.Навчальний мозковий штурм (фронтально або в групах)

2.”Учитель-учень”





3.”Творча лабораторія”


4.”Шпаргалка”




5.Складання віршів у стилі “Сенкан”

6.”Дерево рішень”





7.”Конкурс запитань”

Напрацювання будь-яких ідей для розв’язання проблеми,відбір та аналіз результатів.


Працюючи в парах, учні вивчають навчальний матеріал, потім один стає “вчителем” і пояснює іншому прочитане,після чого вони міняються ролями.

Кожна група шукає відповідь на проблемне питання або розробляє розв’язання певної ситуації.

Групи учнів, виконуючи навчальне завдання, створюють власну шпаргалку, опорну схему, за якою будують свою відповідь.



На базі вивченого матеріалу колективно або в групах учні пропонують варіанти розв’язання проблеми та заповнюють “дерево рішень”.

Працюючи з текстом, поставити перед учнями завдання: скласти питання репродуктивного, поширюю чого та розвиваючого характеру. Потім провести конкурс на найцікавіше питання.

Закріплення, повторення, контроль отриманих знань

(“Навчаємо перевіряти та оцінювати свої знання”)

1.”Мікрофон”


2.”Експрес-тести”


3.”Чомучка”




4.”Міні-практикум”




5.”Світлофор”


6.”Спіймай помилку”

7.”Вірю-не вірю”

8.”Опитування – естафета”

9.”Взаємоопитування”

10.”Так – ні”

11.Диктант (мовний, літературний, природничий, нестандартний)

12.”Свої приклади”


13.”Рефлексія”

Передаючи “мікрофон” по ланцюжку, учні відповідають на запитання з вивченої теми, доповнюючи одне одного.

На цьому етапі запитання “Чому?” може запропонувати вчитель або вони складаються під час попереднього етапу роботи.

Виконання невеликого практичного завдання за допомогою таблиці, схеми, карти, підручника чи довідника

На запитання учителя учні піднімають відповідні картки.





Проводиться за базовими поняттями. Темп роботи – високий.







Підготувати свої приклади (завдання, задачі) до вивченої теми.

Що на уроці було головним? Цікавим? Чого ви навчилися? Чи справдились ваші очікування і передбачення?

Домашнє завдання

1.Диференційоване домашнє завдання


2.Дуже корисне домашнє завдання




3.Випереджальне домашнє завдання




4.Творче домашнє завдання


5.Домашнє завдання на вибір

Певний обсяг роботи пропонується виконати всім, а більш складні, творчі завдання – бажаючим.

Скласти до вивченої теми певну кількість репродуктивних запитань і творчих завдань; підготуватися до конкурсу шпаргалок з вивченої теми.

Найбільш сильним учням пропонується підготуватися за темами, які будуть вивчатися. На уроках такі учні можуть виступати в ролі консультантів.

Підготувати творчі запитання, кросворд, тести, скласти казку, загадку тощо.

Вибрати і виконати найскладніше (найцікавіше, творче тощо) завдання відповідного параграфа.


2.3. Труднощі у процесі застосування інтерактивного навчання та способи їх попередження


Уhello_html_3b854f2e.pngчень часто немає власної думки, а якщо й має, то боїться висловлювати її відкрито, на весь клас. Самі учні пояснюють це так: "У нас рідко запитують власну думку", "Чи цінна моя думка?", "А раптом вона не співпаде з думкою вчителя чи колективу?", "Вона суперечить думці учня, який має у класі авторитет у цьому предметі" тощо.

Часто школярі не вміють слухати інших, об'єктивно оцінювати їх думку, рішення.

Учень не готовий у процесі обговорення змінювати свою думку, іти на компроміс.

Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи.

Нерідко тут виникають труднощі й у малих групах: лідери намагаються «тягнути» групу, а більш слабкі учні відразу стають пасивними.

Часто трапляється висловлення відверто антисуспільних думок з метою завоювання “авторитету”, привертання уваги. При обговоренні замість аргументувати свою думку, учень починає демагогію: “Ви ж самі сказали, цінною є кожна думка, а я так думаю і Ви мене не переконаєте!”

На інтерактивних уроках розвиток комунікативних умінь і навичок учнів здійснюється як в спілкуванні мікрогрупи, так і в діалозі між групами. Ефективність роботи кожної групи залежить від того, наскільки вдасться реалізувати дві основні функції навчання в діалоговому режимі: вирішення навчальних завдань і вияв підтримки членів групи в ході спільної роботи. На традиційному уроці вчитель спрямовує свою роботу, в першу чергу, на вирішення навчальної мети. А при організації інтерактивного навчання вже на етапі формування груп вчитель повинен потурбуватися про емоційний клімат мікрогрунт, бажання і можливість членів групи підтримати один одного. Отож, є велика проблема у створенні груп. Іноді пропонується учням об'єднатись „за бажанням". Але існують мінуси такого об'єднання: формуються групи, не рівні одна одній за силою, тому результати можуть значно відрізнятись (хоча, це варіант для організації диференційованого навчання). Є думка, що сильних дітей не завжди варто прикріпляти до „слабших", їм потрібен партнер рівної сили. Слід також враховувати і зміст завдання для роботи в групі. Вчитель може в кожну групу помістити учня з різко іншими поглядами на проблему, щоб обговорення було „живим" і цікавішим. Зрештою, є багато ігрових способів створення груп.

Наступний крок і проблема - організація навчальної діяльності в групі. Тільки нестандартна постановка проблеми, формулювання завдання, що вимагає креативного мислення, спонукає учня шукати допомоги у товариша, обмінюватися думками, формуючи спільну думку щодо вирішення завдань групи.

Діалог - це зіткнення різних точок зору. І завдання вчителя - зуміти навчити, не боячись, висловлювати свою думку, але не ображати іншого. Поступово в процесі інтерактивного спілкування виробляються правила, необхідні для ефективної навчальної взаємодії учнів:

  • важливо не тільки вміти говорити, але і вміти слухати;

  • необхідно говорити зрозуміло, чітко по темі;

  • потрібно вміти ставити запитання, що допомагають спілкуванню;

  • критикуємо ідеї, а не особистості;

  • необхідно навчитись сприймати думку іншого, як свою або знаходити аргументи, щоб відстояти свою думку.

Окремої роботи вимагає підготовка спікерів груп (головний у групі, хто аналізує і синтезує проблему).

Проте за умови вмілого впровадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навичок роботи в колективі, взаємодії з колективом, навичок проведення чи підтримки дискусії, обговорення запропонованих тем. При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація.


Правила організації інтерактивного уроку

  1. Нhello_html_20e31e72.jpgеобхідно провести вступне заняття, адже учні абсолютно не знайомі з подібними методами роботи, що різко змінюють усталений стиль навчання. На цьому занятті слід: по-перше, чітко і зрозуміло пояснити, що таке інтерактивне навчання, по-друге, довести до відома учнів та опрацювати з ними правила роботи в групах, складені у зрозумілій формі.

  2. Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати.

  3. До кожного заняття слід сумлінно готуватися. «Легке» за формою інтерактивне навчання надзвичайно важке для вчителя, адже добитися дисципліни і уваги за рахунок «сидіть тихо!» неможливо. Окрім того, потрібно спланувати впровадження, робити його поступово, використовуючи таблиці «Опорна карта конструювання уроку» та «Моделювання уроку засобами інтерактивного навчання». Краще ретельно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити похапцем підготовлені «ігри».

  4. В роботі повинні бути задіяні в тій чи іншій мірі всі учні. Справді, сильні учні, а також особистості з високим рівнем контактності будуть проявляти вищу активність, ніж замкнуті і слабкі. Проте слід постійно «втягувати» їх в роботу, створювати ситуації успіху.

  5. На початку уроку ознайомити учнів з його цілями (тими результатами, яких він очікує від учнів наприкінці). Учні мають чітко зрозуміти, що від них вимагається. Це дозволить педагогу повернутись до результатів діяльності наприкінці уроку й проаналізувати разом з учнями рівень їхніх досягнень;

  6. Ознайомити із завданнями використання кожної технології. Це необхідно для того, щоб в учнів не виникало почуття маніпулювання ними. У такому випадку учні ставляться до навчальної діяльності більш свідомо;

  7. Розповісти учням, чому для вивчення цієї теми були обрані такі методи чи технологія. Важливо, щоб учні розуміли, що ця технологія слугує не для розваги, а допомагає їм краще розібратися в матеріалі, що вивчається, звернути увагу на деякі важливі аспекти, сприятиме набуттю потрібного досвіду;

  8. Розкрити алгоритм проведення технології і розповісти про послідовність дій (надати пам'ятку діяльності). Учням необхідно бачити перспективу власної діяльності, знати її етапи і готуватися до них;

  9. Відповісти на запитання учнів. Часто технологія передбачає різноманітну діяльність учнів, яка регламентується певними правилами, які учням важко утримати у своїй увазі. Бажано після знайомства з алгоритмом відповісти на всі їхні питання. Це дозволяє уникнути непорозумінь безпосередньо в момент роботи в технології.

  10. Інтерактивні технології – не самоціль. Потрібно постійно контролювати процес, досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядати стратегію і тактику роботи, шукати і виправляти недоліки.

  11. Урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) – 1-2 методи за урок.

  12. Слід поєднувати взаємонавчання з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами.

Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Це один з багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети і приносять результат тільки в поєднанні з іншими. Ефект від використання інтерактивних прийомів максимальним буде тільки тоді, коли сам учитель глибоко усвідомить суть і необхідність такої роботи, при цьому врахує вікові особливості та рівень розвитку учнів класу.



ІІІ. РОЗРОБКИ ІНТЕРАКТИВНИХ УРОКІВ


3.1. Урок української мови у 3 класі


Тема: Закріплення знань учнів про слова-назви предметів, граматичні категорії іменників

Мета: закріпити знання учнів про слова-назви предметів, основних граматичних категорій іменників, уміння робити морфологічний розбір іменника; ознайомити з поняттям “прикметник”, його граматичними категоріями, роллю в реченні; розвивати мовлення учнів, уміння добирати синоніми до різних частин мови, уміння аналізувати і систематизувати вивчене, збагатити активний словник учнів, вчити помічати та добирати виразні мовні засоби для вираження думки; Виховувати любов і повагу до рідної мови, до своєї Батьківщини.

Обладнання: слайд-фільми “Частини мови”, “Іменник”, “Прикметник”, фішки для гри “Граматична мозаїка”, картки для індивідуальної роботи, словники синонімів.

Хід уроку:

1. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Поетична хвилинка.

Я вас вітаю. А що це значить? Я бажаю вам впевненості, інтересу, творчості, активності! Сьогодні ми потрапимо до країни Морфології. В цій країні багато жителів, які люблять свою країну, підтримують в ній порядок. Там діють свої закони і правила поведінки. Кожен з жителів має своє ім’я, своє місце і кожен виконує свою роботу сумлінно і ретельно. Називають цих жителів – Частини мови.

Чи ти задумувавсь, звідкіль оті

У нашій мові злитки золоті?

Як намистинки диво калинове

Частини мови!!!

Який співець, поет, який письменник

Уперше слово вигадав-іменник?

ІМЕННИК! Він узяв собі на плечі

Велике діло – визначати речі, -

Ім’я, найменування і наймення:

Робота. Біль. І радість. І натхнення.

Ну а візьмемо назву - ДІЄСЛОВО,

Саме підказує, що діє – слово.

Ще й прикладу на нього не навів,

А вже до півдесятка дієслів

ПРИКМЕТНИК дасть іменнику предмету

Якусь його ознаку чи прикмету.

Частини мови! Назви наче й звичні,

Полюбиш їх – красиві, поетичні! (Д. Білоус)

Наша мова – милозвучна, поетична. Красивою її роблять також слова, близькі за значенням. Одне й те саме поняття, дію, явище ми можемо називати різними словами. Як називаються слова, близькі за значенням?

2. Каліграфічна хвилинка

3. Актуалізація знань учнів про частини мови (повторення вивченого в 2 класі)

Давайте попрацюємо над синонімами. Картка:

hello_html_me3ec645.png

За якою ознакою ми поділяли ці слова? (за близьким значенням)

Чи можна їх розподілити на такі ж самі групи, але за іншою ознакою? (за частинами мови)

Пригадаємо, що ми знаємо про частини мови?

Що ми знаємо про іменник?

Диктант із словникових слів: вчитель говорить два слова, треба записати іменник: веселий депутат; лежить апельсин; вокзал красивий, наша Батьківщина; абрикос малий; стоїть криниця; директор прийшов; взути черевики; м’який диван; вулиця світла.

Які це слова? (іменники, словникові)

Прочитайте істоти, неістоти, власні, загальні, чоловічого роду, жіночого роду.

Розбір іменника як частини мови (на картках).

О ц і н ю в а н н я за к а р т к а м и

4. Нова тема

Слайд-фільм “Прикметник”. Вчитель коментує слайд-фільм.

5. Релакс

Гра “Права рука, ліва рука, обидві руки”

Учитель називає слова, діти піднімають праву руку. Якщо це слово – іменник, ліву, якщо – прикметник, обидві, якщо дієслово.

6. Закріплення нової теми. Розвиток умінь і навичок.

Інтерактивна гра “Граматична мозаїка”

Слова, наче кольорові камінці. І мало їх назбирати купу… Треба ще й уміти викладати узори з них. Вміти складати речення і правильно вимовляти їх.” – це слова Вільде. Зараз ми спробуємо поскладати ці “кольорові камінці”

У учнів є поле для мозаїки і фішки трьох кольорів. Якщо вчитель називає слово-прикметник жіночого роду, діти викладають червону фішку, прикметник чоловічого роду – зелену, середнього – жовту. Повинен вийти певний візерунок.

Гра “Будуємо слово”: Словотворчі вправи

Ми нещодавно працювали по темі “Будова слова”. З цієї країни до нас надійшов лист. Відгадайте загадки:

Я житель підземний лісів і полів

І спільна частина споріднених слів. (корінь)

Як стану перед коренем, я ніби голова

І залюбки утворюю нові й нові слова. (префікс)

Слова я не утворюю, наприкінці стою,

І змінюватись дуже я, повірите, люблю! (закінчення)

Хоч за коренем позаду, в мене теж значна посада

Я без зайвої розмови утворю новеньке слово. (суфікс)

Відгадаємо слово: Корінь в слові “відгадай”

Префікс в слові “запитай”

Суфікс в слові “нічка”

Закінчення – в “криничка”

Це слово… (загадка). До якої частини мови воно належить?

Доберемо спільнокореневе слово, щоб воно належало до прикметників. Змінимо його за родами.

Корінь в слові - “написати”.

Префікс – в слові “заспівай,

А закінчення та суфікс

В слові “казка” пошукай.

Це слово… (записка). До якої частини мови воно належить?

Доберемо спільнокореневе словоприкметник.

Рухлива командна гра “Естафета!”

На дошці таблиця. Діти поділяються на 3 команди і заповнюють клітинки. Працюють коло дошки. Потрібно підібрати слово відповідно

до граматичних ознак і записати його.

Індивідуальні картки на закріплення:

hello_html_m6dd1cd5f.png

О ц і н ю в а н н я за к а р т к а м и (взаємоперевірка)

Діти міняються картками з сусідом по парті, перевіряють, виставляють оцінку і повертають картку хазяїну.

7. Підсумок уроку. Оцінювання.

Підкажіть словечко:

Він предмети називає,

Навіть рід свій власний має!

На питання хто? І що?

Залюбки відповідає.

Хто? – зайчисько.

Що? – вареник.

Що воно таке?... (іменник)

Називає він ознаки

Все він знає про предмет:

Липовий, смачний, солодкий.

Здогадаєшся, що мед!

А про всі його прикмети

Розповів нам хто? …(прикметник)

Знає точно, хто що робить, що робитиме й робив:

Спить дідусь, приїде родич, А Сашко вікно розбив.

Різні дії називає

Ця частина мови

Кожен учень її знає!

Що це? ………(дієслово)

Яку частину мови ми сьогодні вчили? Що ми дізналися?

Сьогодні на уроці кожен учень отримав оцінки за картки, кожен відповідав, був активним, старався. Враховуючи індивідуальні особливості виставляємо оцінки.


3.2. Урок розвитку зв’язного мовлення у 3 класі

Тема. Складання тексту - опису весняної квітки за планом і опорними словами . «Підсніжник».

Мета. Вчити учнів складати текст - опис на задану тему за планом та опорними словами; формувати вміння самостійно добирати найбільш влучні прикметники; виховувати любов до краси і гармонії навколишнього світу та бережне відношення до живої природи; розвивати зв'язне мовлення учнів; вчити учнів працювати в парах та групах.

Тип уроку. Урок розвитку мовлення.

Обладнання. Грамзапис твору П.І. Чайковського «Пори року», ілюстрації весняних квітів.

І. Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація.

1. Прослуховування грамзапису П. І. Чайковського «Пори року».

2. Робота в групах. Складіть асоціативний кущ «Весна» .

Мета: активізуваити знання учнів по темі «Весна» до сприйняття теми і мети уроку, виділити опорні слова.

hello_html_2757f849.gif

  • Які квіти найпершими розпускаються весною?

  • А чи хотіли б ви мати дома великий букет весняних квітів?

  1. Дискусія. Учні на дискусійній шкалі клеять смужки паперу зі своїм

прізвищем, відповідно під позначками ТАК, чи НІ, збираються в групи і доводять свої аргументи.

ТАК НІ

hello_html_23f96eba.gif

4. Відгадайте загадку.

Я найпершим зацвітаю

Білим цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку. (Підсніжник)

  • Що ви знаєте про підсніжник?

(відповіді дітей) ЗНАЛИ

5. Метод «Керована уява».

- Покладіть голови на парти, заплющіть очі, розслабтесь і поміркуйте, чому підсніжник називається «підсніжником»

Учитель скеровує увагу учнів, пропонуючи загальні ідеї, які б допомогли

кожному викликати в уяві заданий предмет.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми з вами навчимося описувати квітку підсніжника.

Розгляд квітки для подальшого опису.

  1. Розповідь вчителя .

У лютому - березні з'являються у наших лісах та гаях білосніжні квіти підсніжники. Вони, як і проліски, повідомляють, що надходить радісна пора пробудження природи. Ніжні дзвоникоподібні квіти мають три пелюстки. Вони схожі на сніжинки. У стародавній легенді говориться, що декілька ажурних сніжинок не долетіли до землі і перетворилися на ніжні квіти.

- А чи знаєте ви що цю квітку занесено до Червоної книги? А чому?

ІV. Усвідомлення знань.

  • Розглянемо підсніжник з різних сторін.

1) Метод «Кубування». На кубикові на кожній грані написані завдання:

Розглянемо підсніжник з різних сторін.

1. Опишіть це. (Білосніжна, пахуча, весняна, красива).

2. Де можна використати. (Для краси, подарувати, виготовляють мило, парфуми).

3. Проаналізуйте це. З яких частин складається. (Має стебло, листочки, ніжні білі квіточки, корінь).

4. З чим асоціюється. (Ніжність, чистота, приємність, лагідність).

Всі слова, сказані дітьми, вчитель записує на дошці. Вони є опорними словами для написання тексту - опису.

- Складіть речення про цю першу квітку весни. Найкраще речення діти записують в зошит.

2) Ознайомлення з планом. План написаний на дошці.

1. В яку пору року цвіте підсніжник.

2. Опиши зовнішній вигляд цієї квітки .

3. Чому ця квітка подобається людям.

3) Діти самостійно пишуть текст - опис за допомогою опорних слів, написаних на дошці та поданого плану.

V. Рефлексія.

1. Учні зачитують написані твори.

2. Поетична хвилинка.

- Весна - це пробудження всього живого і багато віршів написано поетами про цю прекрасну пору року. Багато віршів є про квіти. І ми з вами сьогодні складемо вірш - сенкан про першу квітку весни - підсніжник.

3. Вірш – сенкан. Робота в групах

1 рядок - Напишіть тему вірша. Хто? Що? (один іменник).

2 рядок – Доберіть ознаку цього предмета. Який? Яка? Яке?( два прикметники).

3 рядок – Доберіть три слова, що означають дію. Що робить?

4 рядок –Запишіть фразу з чотирьох слів, що висловлює ваше ставлення до предмета.

5 рядок – Запишіть слово – синонім, або як по – іншому може звучати тема.

4. Крісло автора чекає на вас.

Діти сідають в крісло і зачитують свої вірші.

  • Діти, повернемося до нашої дискусійної шкали. Чи хотіли б ви мати

дома великий букет весняних квітів? Може хтось змінив свою думку?

  • Діти, які на дискусійній шкалі відмітили «Так», переносять свої смужки

на відмітину «Ні» і доводять свою думку.

- Чи можна рвати квіти в лісі з корінням?

VІ. Підсумок уроку?

  • Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

ДІЗНАЛИСЯ

  • Чиї відповіді вам сподобались найбільше?

  • Чий твір, на вашу думку був найкращим?

  • Учні якої групи дібрали більш влучні слова чи вирази для опису підсніжника у вірші - сенкані?


3.3. Урок „Я і Україна. Громадянська освіта” у 2 класі

Тема уроку: Про права дитини.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

  • пояснювати, якими правами наділено дітей в Україні;

  • розповідати, які права дитини містяться в декларації прав дитини;

  • висловлювати власне ставлення до прав дитини;

  • доводити необхідність визначених прав для дитини;

  • набути навичок спілкування та співпраці під час роботи в малих групах.

Хід заняття.

Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя про права людини. Для чого нам потрібно це знати? Яку інформацію ви хочете одержати? (Відповіді фіксуються на дошці).

Одержання інформації.

Використовуючи метод „Мікрофон”, поділіться з однокласниками підібраним вдома матеріалом про права людини.

  1. Права людини – можливості людини мати певні матеріальні, соціальні, культурні та духовні блага, які необхідні їй для нормального існування і розвитку.

  2. У різних країнах права дитини записуються в різних документах: конституціях, законах, деклараціях. У 1948 р. Організація Об’єднаних Націй прийняла міжнародний документ, що визначає права людини – Загальну декларацію прав людини. Це завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави.

  3. Загальна декларація прав людини проголосила основні права, загальні для всього людства:

  • громадянські (особисті) – право на життя, свободу, особисту недоторканість, свободу від рабства тощо;

  • політичні – свобода слова, право брати участь у політичному житті, свобода мирних зборів тощо;

  • економічні – право на власність, на працю, право на страйк та ін.;

  • соціальні – на гідний рівень життя, охорони здоров’я і соціального забезпечення;

  • культурні – на освіту, участь у культурному житті.

  1. У 1950 р. створена Європейська конвенція про захист прав людини. Створено спеціальні органи та організації, що захищають права людини, якщо вони порушуються.

  2. Організацією Об’єднаних Націй у 1959 р. прийнято Декларацію прав дитини та у 1989 р. проголошено Конвенцію про права дитини. Ця конвенція – це договір, якого мають дотримуватись усі держави, що його підписали, у тому числі й Україна. Норми конвенції виконуються через прийняття відповідних законів.

  3. Основна мета декларації прав дитини 1959 р. – об’єднати зусилля держав світу в справі захисту дитинства. В декларації сформульовані 10 принципів: про рівність прав дітей; можливість жити в сприятливих умовах, що дозволяють розвиватися розумово, фізично, духовно; мати ім’я та громадянство; жити в любові й розуміння; бути захищеним від жорстокості та експлуатації та ін.

  4. Права дитини – спеціальні можливості, необхідні людині віком до 18 років для існування і досягнення зрілості. Кожна дитина, незалежно від статі, мови, релігії, національності, стану здоров’я, має рівні права з усіма іншими дітьми.

  5. Перелік прав дитини, що проголошені в Конвенції про права дитини:

  • громадянські (особисті) – на життя і розвиток, на отримання громадянства, на сім’ю, на свободу від фізичного або психічного насилля, сексуального зловживання, всілякої жорстокості;

  • соціальні права – на охорону здоров’я, умови життя, на відпочинок, розваги, забави;

  • культурні права – на освіту, інформацію, на користування культурними цінностями.

Робота з класом.

На основі щойно представленого матеріалу поміркуємо разом.

  1. Які спільні права є у дорослих і дітей?

  2. Яких прав немає у дітей, а мають їх дорослі?

Незнайомі слова записуються на дошці, пояснюється їх значення. Діти записують їх у словнички.

Декларація – заява про наміри;

конвенція – договір між державами з якогось спеціального питання;

закон – офіційний письмовий документ, який містить правові норми і приймається законодавчим органом держави;

права людини – можливості людини мати певні матеріальні, соціальні, культурні та духовні блага, які необхідні їй для нормального існування і розвитку.

Робота в групах зі статтями конвенції ООН про права дитини.

Інструкція. Об’єднайтеся в групи. Розподіліть ролі: оберіть головуючого, секретаря, посередника, доповідача. Працюючи в групі, висловлюйтесь спочатку за бажанням, а потім по черзі, не перебиваючи один одного; утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи; намагайтесь у групі прийти до спільної думки. Пам’ятайте, якщо у когось є особлива думка, вона має право на існування [2, 196]. Прочитайте запропоновані вчителем статті конвенції ООН про права дитини.

Конвенція ООН про права дитини. Прийнята ООН у 1989 р.

Стаття 1. Дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку.

Стаття 2. Забезпечення дитині захисту й піклування, які необхідні для її добробуту.

Стаття 3. Кожна дитина має право на життя.

Стаття 4. Кожна дитина має право вільно висловлювати свої думки, одержувати й передавати інформацію на свій вибір.

Стаття 5. Кожна дитина має право на доступ до інформації.

Стаття 6. Дитина, яка тимчасово чи постійно позбавлена сімейного оточення, має право на особливий захист і допомогу, що надається державою.

Стаття 7. Кожна дитина має право на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я.

Стаття 8. Кожна дитина має право на піклування.

Стаття 9. Кожна дитина має право на освіту.

Стаття 10. Кожна дитина має право на відпочинок і дозвілля.

Стаття 11. Кожна дитина має право на захист від незаконного зловживання наркотичними засобами та психотропними речовинами [2, 185-187].

Виберіть одну із статей на власний розсуд. Зобразіть малюнком зміст цієї статті. Покажіть свій малюнок класу і поясніть, як ви розумієте це право.

Пометун О.І., Ремех Т.О., Гейко І.М. пропонують право як сукупність правил суспільного життя уявити собі у вигляді могутнього дерева з міцним корінням, великою кількістю гілок і листків. „Коріння” права – це ті правила, що здавна регулюють поведінку людей у суспільстві: звичаї, традиції, релігійні та моральні норми. „Гілки” дерева права – це правила, котрі врегульовують відносини між людьми у певній сфері життя (в сім’ї, в магазині, під час праці тощо). Юристи називають їх галузями права. Правові норми асоціюються з листочками великого дерева права – це конкретні загальні обов’язкові правила, що розташовуються на „гілках” могутнього дерева [2, 14].

Отже, при вивченні цієї теми вчителю доцільно намалювати на аркуші паперу (або на дошці) дерево – стовбур і гілки. Потім розповісти історію про маленьку уявну дівчинку. Разом із учнями класу визначити її потреби. Встановивши, що дівчинку потрібно годувати, прикріплюють до гілки дерева, що на аркуші чи дошці, один листочок (перша вимога). Далі діти мають визначити інші потреби дівчинки: вдягатися, вчитись, їй необхідні іграшки, вона хоче, щоб її любили і т. ін. Кожна потреба дівчинки виражається окремим листком, який фіксується до гілок великого дерева, зображеного на малюнку. Так поступово учні разом з учителем вдягають у листочки дерево, які означають, що треба для дівчинки. Діти переконуються в тому, що для неї потрібно всього багато.

Учитель повідомляє, що всі ці та інші вимоги не лише для тієї уявної дівчинки, а й для всіх дітей виражені в спеціальних документах: „Декларації прав дитини”, яка була прийнята Організацією Об’єднаних Націй, „Конституції” – основному законі України.

Дітям пропонується робота з підручником [1, 86-87] у малих групах. Для цього вони об’єднуються у групи по 3-4 особи, запрошуються до подорожі у світ прав дитини і отримують конкретний малюнок, над яким пропонується поміркувати в групі разом за завданням.

Працюючи в малих групах, розгляньте свій малюнок; обговоріть, як ви розумієте текст під малюнком; використовуючи набуті на уроці знання про права дитини, наведіть приклади про застосування цього права, поясніть свою думку; складіть коротку казочку на тему „Як дитина в певній ситуації використала це право”. Підготуйтесь доповісти про результати роботи. Продумайте свої докази щодо необхідності права дитини на освіту чи повноцінне харчування, відпочинок, дозвілля тощо відповідно до малюнка, з яким ви працювали. Запропонуйте свої міркування однокласникам для обговорення.

Оцінювання підсумків роботи.

  1. Поясніть, якими правами наділено дітей в Україні.

  2. Які права дитини містяться в декларації прав дитини?

  3. Висловіть ваше ставлення до прав дитини: на освіту, відпочинок, піклування, медичну допомогу тощо.

  4. Доведіть необхідність прав для дитини: на освіту, відпочинок, медичну допомогу.

Рефлексія.

Що сподобалось вам в роботі на уроці? Що не сподобалось? Що необхідно врахувати для удосконалення роботи в групах?

До наступного уроку.

Дізнайтесь у своїх батьків про основний закон України – Конституцію. Про що в ній записано. Підготуйтеся до короткого представлення інформації на уроці.

Як свідчить представлений у статті матеріал, введення в навчальний процес інтерактивних технологій активізує пізнавальну діяльність школярів. У класах, де використовується така технологія проведення уроків, розвивається емоційна сфера учнів.

Порівнюючи свої думки з поглядами інших, розширюється їхня свідомість. До того ж, робота в малих групах сприяє набуттю навичок співпраці й спілкування.


3.4. Урок математики у 3 класі

Тема уроку. Додавання і віднімання круглих со­тень і круглих десятків. Розширена задача на спосіб зведення до одиниці.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

  • впевненіше додавати та віднімати круглі сотні і круглі десятки;

  • розв'язувати розширені задачі на зведення до одиниці;

  • краще оперувати логічним міркуванням.

Обладнання: мультимедійний проектор або кодоскоп (графопроектор).

Хід роботи

І. Вступна частина уроку.

1. Актуалізація опорних знань

Учитель, передаючи уявний мікрофон, пропонує учням представити розв'язання (відповіді) домашнього завдання № 562 (2 хв).

800 - (500 - 200) 140 - 90 150 - 80 - 20

800 - 500 - 200 80 + 50 50 + 70 + 90

8м — 5м — 2 м 3 дм + 2 см 3 м + 2 см

Вчитель. У тому випадку, якщо маєте іншу і відповідь, то піднімаєте руку і, отримавши дозвіл, обґрунтовуєте її.

Після представлення результатів завдання № 562 вчитель проектує графічне зображення умов задачі № 563, яку учні розв'язували вдома, на екран і про­понує одному з учнів прочитати умову задачі.

563. Відстань між двома пристанями 130 км. Від цих пристаней назустріч один одному пливуть 2 теплоходи. Яка відстань буде між ними, коли один пройде 50 км, а другий -40 км?

Вчитель. Щоб відповісти на запитання задачі, про що спочатку ви дізналися?

Вчитель надає слово одному з бажаючих відповіс­ти учнів, наголосивши на тому, що відповідь наступ­ного учня повинна починатися словами: "Я теж так думаю", якщо він згоден з відповіддю, або "На мою думку, в першій дії треба знайти ..." та обґрунтовує свою думку і т.д.

Хто може запропонувати інший варіант?
Після того, як учні знайдуть спільне рішення, вчитель запитує:

Про що ви дізналися в першій дії? У наступній дії? Як ви знайшли відповідь? Чи є в когось із учнів інший варіант відповіді? (З хв).

Спроектувавши на екран приклади: 600 — 200; 700 + 300; 560 - 60; 880 - 800, вчитель пропо­нує розв'язати їх усно і представити з поясненням у загальному колі (2 хв).

Передаючи учням уявний "мікрофон", учитель пропонує (3 хв): 1) порахувати десятками від 100 до 200; від 900 до 1000; 2) виконати завдання №564 (усно).

564

Доповни до 100. Зменш на 40.

50 70 80 20 10 40 40 100 140 110 120 130

Перед виконанням завдання вчитель зауважує, що наступний учень, який взяв "мікрофон", повинен підтвердити, чи правильно порахував попередній учень від 100 до 200, а тоді приступати до наступного завдання. Аналогічно, учень, який має почати виконувати завдання №564, повинен сказати, чи правиль­но порахував його попередник від 900 до 1000 і т.д.

2. Мотивація навчальної діяльності (мікрофон) — усно.

Вчитель. Чи є у вас потреба вдосконалити свої вміння додавати і віднімати круглі сотні та круг­лі десятки?

3. Представлення теми і очікуваних результатів уроку

II. Основна частина уроку.

"Броунівський рух у групах"

Виконати завдання № 565.

Рефлексія

Учитель, передаючи уявний мікрофон, пропонує Кожному учневі відповісти на запитання: "Чи сподо­балася вам така робота? Як ви почувалися? Що корисного взяли для себе, працюючи з кожним учнем?

"Міні ажурна пилка" (7хв).

Вчитель. Об'єднайтеся будь ласка в групи по Чотири особи (по дві парти, що стоять одна за од­ною) і складіть, спочатку самостійно, по одному аналогічному прикладу до тих, що ви тільки що розв'язували (1 хв). Обміняйтеся прикладами з товаришем, що сидить поруч (1 хв). Розв'язавши їх, записані в зошиті, з товаришем, що сидить по переду) вас у межах вашої групи і розв'яжіть.

Представлення результатів завдання у за колі (3 хв).

Вчитель, передаючи уявний мікрофон, і кожному учневі представити один із прикладів товариша по групі, стежачи за тим, щоб при повторювалися.

"Два — чотири — всі разом"

Вчитель. Користуючись технологією «Два - чотири — всі разом», розв'яжемо задачу №568 (5хв).

Вчитель. Спочатку самостійно уважно прочитайте умову задачі і усно її розв'яжіть. Після цього обміняйтеся своїми міркуваннями з товаришем, що сидить поруч за партою (2 хв).

Далі за вказівкою вчителя учні об'єднують по 4 особи (по дві парти, що стоять одна за одною).

Вчитель. Тепер висловіть свої пропозиції щодо шляху розв'язання цієї задачі у створені Починають висловлюватися учні, які сидять першими (попереду) в межах четвірки, а ті сидить за ними, далі — учні, що сидять праворуч переду, і нарешті ті, хто сидить за ними.

Представлення розв'язання в загальному колі.

Вчитель. Щоб відповісти на запитання про що треба спочатку дізнатися? (Надається відповісти представнику однієї з груп). Як і можемо дізнатися? (Слово надається представнику наступної групи). Про що далі можна дізнатися в задачі? (Відповідає представник третьої групи). Що треба зробити, щоб відповісти на запитані (Відповідає представник четвертої групи).

Якщо залишилися групи, які не брали участі представленні результатів, то вчитель їх запитує, чи погоджуються вони з таким розв'язанням. І взагалі, після кожної відповіді варто запитувати учнів, чи всі згодні з такою відповіддю.

Коли учні дійдуть спільної згоди, тоді розв’язання задачі записують у зошити.

Вчитель пропонує аналогічний хід роботи розв'язанням задачі № 566 (5 хв).

Представлення розв'язання задачі з поясненням у загальному колі. Запис розв'язання в зошитах — з ко­ментуванням.

За цією ж технологією "Два — чотири — всі разом" учитель пропонує учням виконати усно завдання № 567 (3 хв).

Представлення розв'язання задачі з поясненням у загальному колі. Запис розв'язання в зошитах — з ко­ментуванням.

III. Підсумкова частина уроку.

1. Оцінювання.

Вчитель пропонує на аркуші паперу написати учням своє прізвище та ініціали, а нижче пронумеру­вати рядки від 1 до 6, в яких записуватимуть відпо­відь до завдання вчителя.

Оцініть себе по кожному з визначених напря­мів від 0 до 2-х балів.

  1. Ви брали активну участь у роботі групи_____.

  2. Ви вносили вдалі пропозиції, які врахувала група (партнер) ____.

  3. Ви надавали підтримку іншим учням, з якими співпрацювали, заохочували їх до роботи .

  4. Ви висували цілком нову ідею (новий підхід до розв'язання), що сподобався іншим .

  5. Ви вдало узагальнювали думки інших і просу­вали роботу групи вперед__.

  6. Ви доповідали класові про результати роботи______.

Всього балів______.

2. Підбиття підсумків уроку.

Вчитель звертає увагу учнів на очікувані результа­ти уроку і, передаючи уявний мікрофон (вибірково), запитує:

  • Чи досягли ви очікуваних результатів?

  • Що нового дізналися на уроці?

  • Над чим ще треба попрацювати?

3. Завдання додому.



РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Когут О.І. Інноваційні технології навчання української мови і літератури.- Тернопіль: Астон, 2005.-311с.

  2. Карнаух Т. Впровадження інтерактивних методів навчання на уроках читання. Початкова школа №11.-К.: «Початкова школа», 2005.-с.5-3.

  3. Когут О.І. Інноваційні технології навчання української мови і літератури.- Тернопіль: Астон, 2005.-311с.

  4. Комар О. Інтерактивні технології - технології співпраці // Початкова школа. - 2004. - № 9. - С.5-8

  5. Кондратюк О. Інноваційні технології в початковій школі.-К.: Шк. Світ, 2008.-250с.

  6. Кондратюк В.Л., Волос М.М., Бабин І.І. Основні тенденції розвитку систем освіти та освітніх технологій у світовій педагогічній практиці. // Відкритий урок. – 2002. –№5-6.

  7. Кратасюк Л. Інтерактивні методи навчання: Розвиток комунікативних і мовних умінь // Дивослово. - 2004. - № 10. - C. 2-11

  8. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. К, 2000. – 368 с.

  9. Освітні технології. / За ред. О.М.Пєхоти. – К. – 2002. – 255 с.

  10. Побірченко Н. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій // Початкова школа. - 2004. - № 10. - C. 8-10

  11. Пометун О.І., Коберник Г.І., Побірченко Н.С. та ін. Інтерактивні технології навчання // Сільська школа України. – 2004. – №16-17 (88-89). –128 с.

  12. Пометун О., Пироженко Л.. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.- К.: А. С. К., 2006.-192с.

  13. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. К.: «Початкова школа». - 2006.-429с.

  14. Саган О. Інтерактивні методи навчання як засіб формування навчальних умінь молодших школярів // Початкова школа. - 2002. - № 3. - C. 20-21

  15. Салтовська В. Використання інтерактивних методів навчання на уроках розвитку мови // Рідна школа. - 2005. - № 3. - C. 16-18

  16. Словник іншомовних слів/ Уклад.:С.М. Морозов, Л.М Шкарапута. – К.: Наук. думка 2000.-775с.

  17. Стребна О.В., Сошенко А.О. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. - Харків, 2005. - 173.






45



Автор
Дата добавления 28.11.2015
Раздел Начальные классы
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров1088
Номер материала ДВ-205638
Получить свидетельство о публикации

Идёт приём заявок на международный конкурс по математике "Весенний марафон" для учеников 1-11 классов и дошкольников

Уникальность конкурса в преимуществах для учителей и учеников:

1. Задания подходят для учеников с любым уровнем знаний;
2. Бесплатные наградные документы для учителей;
3. Невероятно низкий орг.взнос - всего 38 рублей;
4. Публикация рейтинга классов по итогам конкурса;
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://urokimatematiki.ru


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ


"Инфоурок" приглашает всех педагогов и детей к участию в самой массовой интернет-олимпиаде «Весна 2017» с рекордно низкой оплатой за одного ученика - всего 45 рублей

В олимпиадах "Инфоурок" лучшие условия для учителей и учеников:

1. невероятно низкий размер орг.взноса — всего 58 рублей, из которых 13 рублей остаётся учителю на компенсацию расходов;
2. подходящие по сложности для большинства учеников задания;
3. призовой фонд 1.000.000 рублей для самых активных учителей;
4. официальные наградные документы для учителей бесплатно(от организатора - ООО "Инфоурок" - имеющего образовательную лицензию и свидетельство СМИ) - при участии от 10 учеников
5. бесплатный доступ ко всем видеоурокам проекта "Инфоурок";
6. легко подать заявку, не нужно отправлять ответы в бумажном виде;
7. родителям всех учеников - благодарственные письма от «Инфоурок».
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://infourok.ru/konkurs

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх