Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Школьному психологу / Другие методич. материалы / Методичні рекомендації для проведення конкурсних випробувань по прийому учнів до першого класу гімназії

Методичні рекомендації для проведення конкурсних випробувань по прийому учнів до першого класу гімназії

  • Школьному психологу

Поделитесь материалом с коллегами:

Методичні рекомендації для проведення конкурсних випробувань по прийому учнів до першого класу гімназії

Пояснювальна записка

На сьогоднішній день всі учасники навчально-виховного процесу розуміють необхідність визначення рівня готовності дітей дошкільного віку до навчання у навчальних закладах підвищеного рівня складності: гімназіях, ліцеях, колегіумах, коледжах, тощо.

Дитина, що вступає до гімназії, має бути зрілою у фізіологічному й соціальному відношенні, вона має досягти певного рівня розумового й емоційно-вольового розвитку. Навчальна діяльність гімназичного рівня потребує неабияких зусиль, певного запасу знань про навколишній світ, сформованості елементарних понять. Дитина повинна володіти розумовими операціями, вміти узагальнювати й диференціювати предмети і явища довкілля, уміти планувати свою діяльність і здійснювати самоконтроль. Важливими є і позитивне ставлення малюка до навчання, і здатність до саморегуляції поведінки та прояву вольових зусиль. Тому поняття «готовність дитини до навчання у гімназії» ми розглядаємо як комплексне, багатогранне і таке, яке охоплює всі сфери життєдіяльності майбутнього гімназиста.

Для визначення рівня психосоціальної зрілості, шкільної мотивації та рівня розвитку пізнавальних процесів (пам’яті, уваги, мислення, сприйняття) на етапі прийому дитини до гімназії доцільно проводити індивідуальний діагностичний мінімум. Слід зазначити, що на даному етапі досліджується рівень психологічної зрілості дитини, але не шкільної, а дошкільної. Тому що саме зрілий дошкільник готовий до успішного навчання в початковій школі (і з погляду соціальної адаптації, і з погляду успішності засвоєння знань і навичок).

Доцільним було б запитання, для кого ми це робимо? Для шкільної адміністрації, яка із задоволенням нагадає принагідно, що набір першокласників відбувається обов’язково із повною діагностикою? Для вчителя, який хоче мати інформацію про кожного зі своїх майбутніх учнів? А може, для мами і тата, які мріють почути заповітні слова «До навчання готовий»?

Насправді мета діагностики полягає зовсім не у цьому. Кожний гуманний учитель або психолог повинен розуміти, що від його рішення «готовий-неготовий» здебільшого залежить дитяча доля. Давайте поміркуємо над конкретним прикладом. Мама відвела хлопчика до першого класу. Малюк досить «підкований», навіть непогано читає, лічить до ста. Але жахливий непосида та у будь-яку зручну хвилинку намагається погратися машинкою, що захована у його кишені. За всіма інтелектуальними тестами він повністю готовий до навчання у першому класі. Саме таке рішення прийняли вчитель і психолог. Але що ми бачимо в першому класі? Відсутність інтересу на уроках, некерована поведінка. Та й у навчанні ця дитина не є найуспішнішою серед однолітків. Але ж перспективи були такі чудові. До того ж давно доведено, що дитина, яка має високий рівень розвитку пізнавальних процесів: добре розвинену пам'ять, увагу, мислення, сприйняття має більше шансів на швидку адаптацію у процесі навчання та засвоєння нових знань, умінь та навичок. Тому не потрібно недооцінювати ефективність і важливість діагностики під час прийняття дітей до першого класу.

Нами розроблений діагностичний комплекс, який допоможе вчителям початкової школи та психологу виявити індивідуальний рівень розвитку відповідних психічних структур дитини, що повинно зробити педагогічну діяльність більш цілеспрямованою і толерантною.

Діагностичний комплекс складається з 9 тестів: (див. додаток 1)

Тест 1. Рівень психосоціальної зрілості

Мета: збір інформації про особистість дитини і її знання про навколишній світ.

Тест 2. Мотивація навчальної діяльності.

Мета: визначити мотиваційну готовність дитини до навчання у гімназії та мотиви, якими вона керується.

Тест 3. Пам'ять.

Мета: визначити рівень розвитку слухової, зорової, механічної пам’яті та рівень сформованості довільного та мимовільного запам’ятовування, знання дитини про форми та геометричні фігури.

Тест 4. Увага

Мета: виявити вміння дитини концентрувати увагу на певному завданні і чітко виконувати завдання вчителя.

Тест 5. Сприйняття.

Мета: виявити рівень розвитку здатності до міркування та переключення уваги.

Тест 6. Рівень мовного розвитку

Мета: виявити обсяг словникового запасу, здатності до узагальнення та порівняння.

Тест 7. Фонетичний слух.

Мета: виявити сформованість психологічних функцій дитини - сприйняття нею інформації на слух; рівень розвитку фонетичного аналізу дитини, а також його здібностей до аналізу звукового коду.

Тест 8. Мислення.

Мета: оцінити логічне мислення дитини – рівень сформованості розумових операцій аналізу, порівняння та узагальнення.

Тест 9. Дрібна моторика.

Мета: виявити уміння дитини орієнтуватися у своїй роботі на зразок, точно копіювати його.

Всі результати діагностування заносяться до протоколу індивідуального психологічного обстеження (див. додаток 2) на основі яких і утворюється рейтинг майбутніх першокласників.

Для підготовки дитини до навчання у гімназії та успішного і результативного проходження конкурсного відбору необхідні дві важливі умови:

  1. Дошкільна підготовка, яка проводиться на базі гімназії, вчителями початкової школи.

  2. Домашня підготовка дитини батьками.

І. Етап. Дошкільна підготовка.

Діти, які приходять до гімназії мають різний загальний розвиток, різні знання, уміння, навички. Одні вміють читати, рахувати до 100, інші знають частину букв, рахують в межах 10, а частина знає 2-3 букви або нічого не знає. Неоднаковий рівень підготовки шестиліток до навчання в першому класі дуже ускладнює роботу з ними.

Особливі труднощі викликані і тим, що у дітей слабо розвинені фонетичний слух, усне мовлення, немає також елементарних вмінь і навичок з читання і письма. Вони не вміють розпізнавати основні кольори спектра, правильно користуватися олівцем, ручкою ножицями, не вміють клеїти, малювати.

Основними завданнями дошкільної підготовки мають бути: приведення в систему набутого дитиною життєвого досвіду, формування початкових уявлень про оточуючу природу і суспільне життя, володіння елементарними організаційними, загально-мовленнєвими, загально пізнавальними, контрольно-оцінними вміннями і навичками.

Досвід підготовки до навчання в гімназії шестилітніх дітей дає підстави стверджувати, що ці завдання реальні.

Зміст занять дошкільної підготовки систематизовано відповідно до вимог навчання і виховання дітей шестирічного віку.

ІІ. Етап. Домашня підготовка.

Функції підготовчих занять у гімназії обмежені – це справді підготовка дитини, але без систематичної допомоги батьків вони є зовсім не ефективними.

Нами розроблені методичні рекомендації та комплекс вправ, які допоможуть батькам підготувати дитину до навчання у гімназії.

В основу представленої нижче технології покладено ідею комплексного розвитку дошкільної зрілості та розвитку пізнавальних процесів як головних умов успішного навчання дитини в початковій ланці гімназії.

Готуємо майбутнього гімназиста

(методичні рекомендації та поради батькам)


Перш ніж розпочати заняття дайте відповідь на декілька запитань.

«Чи готова дитина до навчання у гімназії?»

Експрес-тест

  • Чи хоче ваша дитина йти до школи?

  • Чи думає ваша дитина про те, що в школі вона багато дізнається і навчатися буде цікаво?

  • Чи може ваша дитина самостійно займатися якоюсь справою, яка потребує зосередження впродовж 30 хвилин?

  • Чи не соромиться ваша дитина в присутності незнайомих?

  • Чи вміє ваша дитина скласти розповідь за картинкою, яка складається не менш ніж з 5 речень?

  • Чи може ваша дитина розповісти напам’ять декілька віршів?

  • Чи вміє змінювати іменники за числами?

  • Чи вміє дитина читати складами або навіть цілими словами?

  • Чи вміє вона рахувати до 10 й у зворотному порядку?

  • Чи може вона розв’язувати прості задачі на віднімання чи додавання?

  • Чи любить вона малювати й розфарбовувати картинки?

  • Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм?

  • Чи може вона зібрати пазл з 10 елементів за хвилину?

  • Чи знає дитина назви свійських і диких тварин?

  • Чи може узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідор, морква, цибуля)?

  • Чи любить ваша дитина самостійно працювати – малювати, збирати мозаїку тощо?

  • Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

Якщо на більшість питань ви відповіли позитивно, - вітаємо. Ви можете сміливо записувати дитину до школи. Ну а негативні відповіді – це також результат: є над чим попрацювати. Наш комплекс вправ саме для вас.

Бажаємо успіху.

Вправи на розвиток пам’яті і уваги

«Що у мішку?»

Покладіть у мішок декілька предметів, зроблених з різних матеріалів і різних за формою. Запропонуйте дитині засунути руки у мішок і впізнати предмет, який йому попався. При цьому слід коментувати свої дії: «Я тримаю в руках щось невелике, гладке, тверде, легке, резинове. Це - м’яч».

«Вгадай по запаху»

Попросіть дитину закрити очі. Підносьте до його обличчя предмети з яскравим запахом (часник, парфуми, кофе, апельсин і т. ін.). Завдання дитини в тому, щоб вгадати і назвати предмет, запах якого від відчуває.

«Подивись і запам’ятай»

Протягом декількох секунд показуйте дитині сюжетну картинку. приберіть зображення. Задавайте дитині питання про побачене на малюнку. звертайте увагу на деталі, допомагайте дитині уточнюючими питаннями (скільки птахів сиділо на дереві, якого кольору двері будинку і т. ін.). Поміняйтеся ролями, запропонуйте дитині придумати і задати вам питання за картинкою.

«Розфарбуй правильно»

Напишіть крупним шрифтом букви і цифри, одну за одною. Запропонуйте дитині обвести всі букви червоним олівцем, а всі цифри – синім. Ускладнюючи завдання, попросіть всі голосні букви обвести червоним олівцем, всі приголосні – синім цифри – зеленим.

«Кільця»

Намалюйте декілька рядків кілець з розривами в різних місцях. запропонуйте дитині знайти і закреслити кільця з розривами в певних місцях, наприклад: «Закресли, будь ласка, кільця з розривами справа червоним олівцем, а кільця з розривом унизу - синім».

«Будь уважним!»

Розкладіть на столі декілька карток із зображеннями різних предметів. Називаючи один з предметів, ви плескайте рукою по столі біля картки з зображенням об’єкта. Дитина повинна повторювати ваші рухи, але при цьому бути дуже уважним, тому що іноді називаючи один предмет, ви плескаєте по столу біля картки з іншим зображенням.

«Розклади правильно»

Для вправи вам знадобиться два однакових набори картинок. В кожному наборі повинно бути не менше п’яти зображень. Розкладіть картинки зі свого набору у певній послідовності. Дитина роздивляється отриманий ряд протягом 10 секунд, після чого ви закриваєте зображення. Завдання дитина - розкласти свої картинки у тому ж порядку, тримаючи зразок у пам’яті. Ускладнюючи завдання, збільшуйте кількість картинок.

Вправи на розвиток мовлення

«Склади речення»

Запропонуйте дитині скласти речення з запропонованих вами слів. На перших заняттях кількість слів не повинно бути більше трьох, наприклад, «берег, будинок, білий» - «На березі річки стоїть будинок з білим дахом» або «Взимку дахи будинків і річки стають білими від снігу» і т. ін. Поясніть дитині, що форму слів можна змінювати, тобто використовувати їх у множині, змінювати закінчення.

«Один-багато»

Кидаючи дитині м’яч, називайте будь-який предмет в однині. Дитина повертає м’яч, називаючи форму множини, наприклад, дерево – дерева,

вікно – вікна і т. ін.


Выберите курс повышения квалификации со скидкой 50%:

Автор
Дата добавления 29.01.2016
Раздел Школьному психологу
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров157
Номер материала ДВ-392101
Получить свидетельство о публикации

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх