Инфоурок / Физическая культура / Другие методич. материалы / Мій досвід "Збереження здоров'я дитини засобами фізичної культури".

Мій досвід "Збереження здоров'я дитини засобами фізичної культури".



Московские документы для аттестации!

124 курса профессиональной переподготовки от 4 795 руб.
274 курса повышения квалификации от 1 225 руб.

Для выбора курса воспользуйтесь поиском на сайте KURSY.ORG


Вы получите официальный Диплом или Удостоверение установленного образца в соответствии с требованиями государства (образовательная Лицензия № 038767 выдана ООО "Столичный учебный центр" Департаментом образования города МОСКВА).

ДИПЛОМ от Столичного учебного центра: KURSY.ORG


библиотека
материалов

hello_html_142635e1.png

hello_html_4d52ad87.jpg










Вступ

Одним із основних об’єктів, на якому останнім часом сконцентрували увагу багато спеціалістів різних галузей науки, є взаємозв’язок рухових можливостей людини та стану її здоров’я. «Здоровою може вважатися людина, яка відзначається гармонійним фізичним і розумовим розвитком і добре адаптована до оточуючого її фізичного та соціального середовища. Вона повністю реалізує свої фізичні та розумові здібності, може пристосуватися до змін оточуючого середовища, якщо вони не виходять за межі норми, і робить свій посильний внесок у благополуччя суспільства, сумірний з його здібностями. «Здоров’я тому не означає просто відсутність захворювань: це щось позитивне, це життєрадісне та охоче виконання обов’язків, що їх життя покладає на людину». (Г.Сигерист).

На жаль, сьогодні у нашій державі загострилася проблема із збереженням здоров’я дітей. 

Незадовільний стан здоров’я дітей є однією з найгостріших соціальних проблем в Україні. За останні роки ситуація зі здоров’ям дітей наблизилася до критичної. Результати проведених спеціальних клініко - лабораторних і функціональних досліджень переконливо свідчать про значну поширеність хронічної патології в дітей, і стан їхнього здоров’я можна характеризувати як катастрофічний. З’ясувалося, що на кожну тисячу обстежених дітей лише 11 практично здорові, тобто до 15 років виявляються здоровими лише 1,1% дітей. Переважна більшість дітей мають хронічні захворювання, при цьому 17,8 % серед них мають по чотири захворювання, а у 14,6 % дітей діагностують п’ять і більше хронічних хвороб. Отже, можна багато говорити про генетику, забруднене довкілля, неякісну медицину, шкідливі звички, але слід вважати, що однією із головних особливостей сучасної патології дитячого віку є зростання поширеності хронічних соматичних захворювань, більшість із яких діти отримують під час навчання у школі.

Школа у плані збереження здоров’я дітей, діє як негативно, так і позитивно. Відомо, що до першого класу приходять учні, які вже мають проблеми із здоров’ям. Хоча в медичних картках зазначено, що діти є практично здоровими. Але перша ліпша медична комісія, яка проходить у школі щорічно, підтверджує наявність хвороб, які виникли не за годину. Погіршенню здоров’я дітей сприяють, в першу чергу, батьки. Всім відомо, що вагітні жінки безсоромно вживають алкогольні напої і палять тютюн, що звісно, не сприяє зміцненню здоров’я дитини. Після народження дитини батьки знову йдуть шляхом найменшого опору: навіщо виводити дитину на прогулянку, проводити з нею активно відпочинок, коли можна включити телевізор, комп’ютер, дати телефон чи планшет і дитина 24 години на добу буде собі бавитися, не відволікаючи батьків від їх справ. Звісно, так простіше. Але не слід забувати про сколіоз, лордоз чи кіфоз, які призводять до здавлювання внутрішніх органів дитини, в наслідок чого виникають проблеми з розвитком та нормальним функціонуванням цих органів. Слід пам’ятати про зниження гостроти зору, що виникає під час тривалого перегляду телепередач, грі на комп’ютері, планшеті. Крім того малорухливий спосіб життя дитини приводить до ожиріння та гіподинамії.

Слід відзначити, що дванадцять років навчання у школі також погіршують стан здоров’я дитини. За даними дослідників, діюча система навчання негативно впливає на всі компоненти здоров’я учнів: викликає втому, деформує мотиваційну сферу, уповільнює розвиток, виснажує адаптаційні резерви організму, провокує зростання хронічних і так званих шкільних хвороб.

Щоденно дитина висиджує за партою по 5 - 6 уроків, далі йдуть факультативи, курси за вибором, спецкурси, обов’язкова щотижнева виховна година, яка частіше проводиться у класі, ніж на свіжому повітрі, шкільні свята, на яких діти якщо не сидять на стільцях, то, в крайньому випадку стоять протягом 30 – 45 хвилин.

Далі слід сказати про меблі. Шкільні меблі, у більшості шкіл, були придбані ще за часів Радянського Союзу. Звісно, що регулювати їх за зростом дитини просто неможливо. Це призводить до викривлення хребта, а далі все вже зрозуміло.

Тепловий режим у класних кімнатах восени і взимку практично не витримується. Згідно до санітарних норм температура повітря у класі повинна становити +18º, у більшості випадків вона не піднімається вище ніж +16º. Холодний кабінет, холодні стільці сприяють поширенню гострих респіраторних захворювань та цистіту.

Окремої уваги потребує харчування учнів у шкільній їдальні. На папері все виглядає бездоганно: вираховується не тільки ціна, а й необхідна кількість калорій, діти, що потребують дієтичного харчування мають окреме меню, але не все так просто. Найчастіше дієтичне харчування обмежується супом. Це тоді, коли всі інші учні отримують борщ. В інших випадках немає жодної різниці у приготуванні їжі для здорової дитини і для тої, що має проблеми зі шлунком.

Неможна залишити поза увагою освітлення класних кімнат. Зараз у суспільстві з’явилася необхідність щоденного відключення електроенергії. Найчастіше це відбувається з 9.00 до 17.00 години, тобто саме тоді, коли діти знаходяться у школі на навчанні. Уявіть таку ситуацію. Зима, 8.30 ранку. На вулиці ще темно. Дитина приходить до школи, сідає за парту, розгортає підручник чи зошит, і раптом вимикається електрика. Як можна без світла побачити щось на дошці чи прочитати у підручнику?! Звісно, що без втрати зору тут ніяк не обійтися.

Це тільки декілька прикладів того, як родина, школа, суспільство, держава руйнують здоров’я дитини.

Позитивним у діяльності школи є те, що вона намагається винайти свою дієву систему фізкультурної освіти учнівської молоді, яка б, з однієї сторони, допомагала учням більш успішно опановувати необхідними руховими уміннями та навичками, з другої, сприяла формуванню традицій і культури здорового способу життя, престижу здоров’я, залученню учнів до активних занять фізичною культурою і спортом. Ця система повинна виховувати не тільки міць тіла, а й гармонійно розвивати дитину в цілому. Фізичне виховання має тісно переплітатися з вихованням інтелектуальним і моральним. Основне у людини – її дух, а в наш час найбільша скрута - духовна. Саме через духовну скруту відбуваються усілякі негаразди у суспільстві, і саме через неї люди втрачають своє здоров’я.

Подолянська ЗОШ І – ІІІ ступенів працює за програмою «Навчальний заклад – школа сприяння здоров’ю», власним статутом, положенням та Конвенцією навчального закладу, що були затверджені педрадою, конференцією учнів та батьків ще у 2002 році. Ключовим аспектом програми є збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Програма діє у таких напрямках:

І.Освітній напрямок – сприяє підвищенню знань батьків, учнів про високу санітарну культуру, яка спрямована на збереження та зміцнення здоров’я. Розроблені Пам’ятки для першокласників та Правила для учнів, які сприяють формуванню здорового способу життя. Обладнані спортивні фотостенди з матеріалами попередження дитячого травматизму. Діє батьківський всеобуч «За здоровий спосіб життя». І батьки, і діти мають можливість одержувати рекомендації спеціалістів щодо планування фізичних навантажень з урахуванням індивідуальних і вікових особливостей розвитку дитини.

ІІ.Оздоровчий напрямок. Це щоденні заняття фізичною культурою, тренувальні та секційні заняття, де учні відповідно до інтересів і вікових особливостей займаються різними видами спорту, спортивні змагання, ранкова гімнастика до занять для учнів 1 – 11 класів, рухливі ігри на перервах, фізкультхвилинки та фізкультпаузи під час уроків, які спрямовані на відновлення працездатності, уваги, запобіганню захворюванням опорно – рухового апарату, зору, зміцненню здоров’я.

ІІІ.Лікувально – профілактичний напрямок здійснюється завдяки зусиллям шкільної медичної сестри, медпрацівників Подолянського ФАПу, психологу, лікарям.

Головне завдання напрямку полягає у своєчасному виявленні учнів з ознаками ранніх порушень у функціонуванні організму, і їх лікуванні. З цією метою з учнями систематично проводяться бесіди з профілактики інфекційних захворювань, педикульозу, тютюнопаління, алкоголю, наркоманії. Організовуються зустрічі учнів та батьків із шкільною медичною сестрою, домашнім лікарем – терапевтом Московою О.Л., лікарем – нутріціологом, гінекологом, представниками у справах сім’ї та молоді, кримінальною міліцією тощо.

Проблема здоров’я в Україні не розглядається як суто медична і тому не є результатом діяльності тільки галузі охорони здоров’я. Для розв’язання цієї проблеми потрібні цілеспрямовані, взаємопов’язані зусилля медичних установ, закладів освіти, соціальних інститутів, громадськості, батьків.

Лише у такому творчому союзі можна досягти головної мети – навчити школярів та їх батьків з розумінням ставитися до власного здоров’я.

Головна частина

Вчитель фізичної культури як основний керівник і організатор роботи з фізичної культури у школі не може бути непричетним до вирішення проблеми щодо збереження здоров’я дітей. Саме він організовує рухову діяльність учнів протягом навчального дня, формує мотиви для навчальної діяльності, виховує звичку до систематичних занять фізичними вправами, підтримує зв'язок із сім'єю, спрямовує і контролює самостійну діяльність учнів, знаходить шляхи щодо зміцнення здоров’я учнів.

Основним у системі роботи з фізичної культури «Навчись бути здоровим» є урок. Зміст і форма його проведення в значній мірі обумовлюють рівень фізичної підготовленості і спортивної захопленості школярів. Урок повинен мати інструктивну спрямованість і стимулювати учнів до самостійних занять як у школі, так і вдома, що незмінно покращить стан здоров’я учнів.

Успішне засвоєння навчального матеріалу залежить не тільки від пізнавальних можливостей і здібностей дітей, а й такої організації вчителем роботи на уроці, коли кожний учень працює з найвищим навантаженням. Для цього потрібен диференційований підхід до учнів, завдяки якому форми і методи навчання пристосовуються до індивідуальних здібностей дитини, сприяють її розвитку.

На своїх уроках я здійснюю диференційований підхід до учнів під час їх навчання та виховання. Починаю з того, що після проходження школярами медичного огляду і за його результатами об’єдную дітей у медичні групи. До основної медичної групи зараховуються практично здорові діти, які отримують знання та оволодівають технікою окремих вправ та модулів відповідно до діючої програми з фізичної культури. Практично здоровим школярам на уроках фізичної культури пропоную більш суттєве навантаження, що виявляється у більшій кількості повторень, ступені складності, більшій вазі спортивного обладнання (гантелі, гирі, штанга), довжині дистанції.

До підготовчої групи належать учні, що мають незначні відхилення у стані здоров’я. Вони звільнені від складання орієнтовних навчальних нормативів і не виконують ті вправи, які їм протипоказані. Для учнів, що мають незначні вади у стані здоров’я, обмежую довготривалий біг, стрибки у довжину, висоту, глибину.

До спеціальної медичної групи зараховуються учні з серйозними вадами у стані здоров’я. Більшість учнів цієї групи мають захворювання на цукровий діабет, уроджений порок серця та вади зору, тому останнім протипоказані вправи, що пов’язані зі струсом усього тіла, тобто стрибки та підскоки. Учням спеціальної медичної групи пропоную виконувати комплекси загальнорозвиваючих та коригуючих вправ з різним фізичним навантаженням в залежності від діагнозу. Ці школярі займаються фізичною культурою для власного задоволення та підтримання життєвого тонусу.

Серед учнів основної медичної групи є учні, що добре фізично розвинені, і є учні без систематичної фізичної підготовки, які не мають відхилень у стані здоров’я. Тому останнім постійно задаю домашнє завдання і привчаю працювати самостійно. Якщо такі учні виконують вправу, що вимагає сміливості, невпевнено, то намагаюся облегшити умови виконання. Наприклад, знизити висоту снаряда (козел, кінь, колода), підсунути ближче «місток» для відштовхування, підстрахувати і підтримати морально.

Якщо всьому класу даю однакове завдання, наприклад, рівномірний біг протягом трьох хвилин у підготовчій частині уроку, то орієнтуюся на слабких учнів. Учні спеціальної медичної групи долають дистанцію кроком, підготовчої – поєднують біг з ходьбою, основної працюють у повному обсязі, але з урахуванням індивідуального темпу бігу.

В основній частині уроку при вивченні техніки рухів і розвитку рухових якостей завдання також диференціюю. Спочатку весь клас виконує одне не дуже складне завдання, наприклад – влучний кидок м’ячем у баскетбольний кошик, який виконується однією рукою з місця. Коли більша частина учнів засвоїть цей матеріал, даю додаткове завдання – виконати кидки у стрибку, після ведення м’яча (тільки для учнів основної групи).

У цей час інші учні продовжують працювати над технікою кидків м’яча у кошик з місця. Або такий приклад, всьому класу даю завдання пробігти 3рх60 метрів. Ті, кому легко дається це завдання, можуть пробігти на один чи два рази більше. Ще приклад. Спочатку весь клас оволодіває технікою перекиду уперед, потім перекид уперед через низьку перешкоду, далі довгий перекид уперед з місця і тільки після цього з 1 – 3 кроків розбігу.

Диференційований підхід на своїх уроках здійснюю при вивченні будь – якого модуля. Для цього учнів об’єдную у групи. Ці групи рухливі, і їх склад міняю в залежності від теми уроку, тому що одні учні за своїми фізичними якостями краще підготовлені до вивчення легкої атлетики, другі – баскетболу, треті – гімнастики, четверті – туризму тощо. На уроках гімнастики кожному учню даю індивідуальне завдання. Для цього заздалегідь готую картки з переліком вправ та їх дозуванням. Обов’язково враховую стан здоров’я дитини і рівень фізичної підготовки.

Наприклад, при вивченні модуля «Гімнастика» дитині заборонено виконувати перекиди уперед та назад, тому для неї складаю картку з довільною комбінацією з акробатики, але без перекидів. Ще приклад: хлопчик не в змозі виконати на низькій перекладині підйом переворотом махом однієї і поштовхом іншої ноги. Розробляю для нього картку з вправами, які потрібно виконувати йому не лише на уроках, а й вдома. Поступово завдання ускладнюю: підйом переворотом після відштовхування ногою від гімнастичного коня, далі – з відштовхуванням двома ногами від підлоги, з допомогою вчителя і врешті – решт самостійно.

Диференціація і індивідуалізація сприяють підвищенню якості знань, розкривають творчий потенціал кожного учня, сприяють розвитку фізичних якостей і не шкодять здоров’ю учнів, бо навантаження завжди дозоване.

Іноді від дітей і дорослих можна почути, що урок фізичної культури це не математика, і, навіть не література. Тут не потрібно напружувати мозок, увагу та пам’ять.

Це на 100% невірне судження. Здібності учнів до навчання на уроках фізичної культури залежать не тільки від розумового розвитку учнів, але й від їх фізичного потенціалу. Добре, коли ці параметри співпадають, у протилежному випадку напрошується вислів: «Сила є – розуму не потрібно», або «Знання є – здоров’я немає».

Враховуючи вищесказане, я намагаюся чітко і ясно визначати завдання на урок. Пояснення нового матеріалу веду у формі діалогу, щоб бачити, чи розуміють учні запропонований матеріал. Наприклад, вивчаючи «подвійний крок» у 6 класі, питаю учнів:

  • Діти, як ви вважаєте, коли і навіщо під час гри в баскетбол гравець виконує «подвійний крок?»

  • Чому він має назву «подвійного?»

  • Чому перший крок довгий, а другий короткий, але високий?

  • З якої ноги спортсмен починає виконувати вправу?

Учні шляхом розмірковувань пояснюють, що перший крок потрібно зробити довшим, щоб швидше підбігти до щита, відірвавшись від суперника, а другий - коротким і високим, щоб наблизитися до корзини і вкласти в неї м’яч. Далі розпочинаю процес навчання, бо учні вже усвідомили, що потрібно знати і вміти, щоб оволодіти цією вправою.

Починаємо з вивчення вихідного положення, бо саме з нього учням доведеться виконувати перший крок. Спочатку вправу виконуємо без м’яча і по частинах. І тільки після цього пропоную учням виконати вправу в цілому:

  • з місця,

  • з 1 – 3 кроків,

  • після ведення м’яча з виконанням «подвійного кроку» за позначками, що намальовані на підлозі,

  • самостійно,

  • з пасивним опором захисника.

Цей приклад дає зрозуміти, що навчання фізичним вправам здійснюється за принципами:

  • від простого до більш складного,

  • від аналізу до синтезу і узагальнення (тобто від розподілу рухової вправи на фази або частини) до формування загального поняття.

Для пояснення змісту навчального матеріалу використовую словесний метод на всіх етапах навчання. Пояснювати намагаюся коротко, чітко і зрозуміло для учнів. Прості вправи пояснюю рідко, бо в цьому немає потреби. Наприклад, при виконанні комплексу загальнорозвивальних вправ пояснюю вправи тільки під час їх вивчення, далі вистачає лише показу. Це сприяє збереженню часу на уроці для більш детального вивчення складних вправ – техніки ведення м’яча у баскетболі, техніки стрибка у довжину чи висоту тощо.

Складні вправи не тільки пояснюю, але й показую спочатку в цілому, потім по частинах і знову в цілому. Якщо не можу зробити це самостійно, запрошую до показу більш підготовлених учнів або використовую наочність (таблиці, малюнки, фото, слайди).

В залежності від мети уроку використовую різновиди словесного методу:

  • розповідь, коли виникає необхідність ознайомити учнів з вимогами техніки безпеки, дотриманням дисципліни на уроках, впливом фізичних вправ на організм людини, правилами закалювання та інше;

  • бесіду, коли хочу визначити рівень оволодіння учнями вивченим матеріалом, відношення учнів та їх батьків до занять фізичними вправами;

  • розпорядження та наказу для підтримання на уроці свідомої дисципліни.

Словесний метод (як вже казала раніше) обов’язково поєдную з показом. При вивченні комплексів загальнорозвивальних вправ застосовую «дзеркальний» показ, тобто пропоную учням розпочинати виконання вправи з лівої руки, лівої ноги, в лівий бік, а сама виконую протилежне. Це сприяє синхронності і красі виконання рухів, організовує учнів.

На своїх уроках також використовую методи практичного навчання фізичним вправам. Ці методи є основними при формуванні у школярів рухових умінь і навичок, розвитку фізичних якостей.

Використовую цілісний метод, вивчення по частинах, ігровий і змагальний методи.

При цілісному методі фізична вправа вивчається повністю, без розподілу на фази. Цей метод застосовую при засвоєнні порівняно простих вправ. Метод навчання по частинах використовую при засвоєнні складних рухів. Наприклад, при вивченні «подвійного кроку» в баскетболі, гімнастичних комбінацій.

На уроках фізичної культури ставлю за мету сприяти формуванню свідомого ставлення до власного здоров’я. З цією метою застосовую ігрові форми роботи. Наприклад, для формування знань про позитивний вплив загартування на організм дитини, використовую гру «Покажи через танок». Під час гри діти не тільки відпрацьовують навички танцювальних рухів, але й на емоційному рівні запам’ятовують, що сонце, повітря та вода є найкращими помічниками при загартуванні. При формуванні знань про необхідність дотримання режиму дня використовую гру «Коли і що будеш робити», зміст гри простий, але досить змістовний: під час гри діти вчаться вірно розподіляти власний час.

Ігровий метод навчання, як і змагальний, використовую для підвищення емоційності уроку, розвитку фізичних якостей, таких як: швидкість, спритність, сила, витривалість, гнучкість, швидкісно – силові якості. Саме через розвиток цих якостей можна впливати на стан здоров’я школярів

Рухливі та спортивні ігри застосовую у всіх класах. Школярам подобаються такі ігри як: «Квач з м’ячем», «Бігуни та стрибуни», «Білки, жолуді, горіхи», «Вовк у канаві», «Другий зайвий». Особливо у молодших класах діти люблять грати в сюжетно – рольові ігри з речитативом: «Гуси – лебеді», «Подоляночка», «Гори, гори, ясно» та інші. Крім того запроваджую нетрадиційні уроки: «Подорож у казку», «Політ на Місяць», «Циркова вистава», «Колобок», «Гуси – лебеді». Ці уроки націлені на оздоровлення учнів, розвиток їх фізичних якостей, підвищення емоційного стану школярів, закріплення інтересу до занять фізичною культурою.

Подорож у казку ніяк не порушує структуру уроку. Всі складові уроку витримані, але якщо на звичайному уроці в його підготовчій частині діти виконують різновиди ходьби, бігу, вивчають комплекси ЗРВ, бо це необхідно для вивчення більш складних рухових дій в основній частині уроку, то мандруючи у казку, наприклад «Гуси – лебеді» це потрібно, щоб швидше стати сильними, вправними, витривалими, дружніми, наполегливими, бо саме від цих якостей буде залежати , як швидко діти здолають перешкоди, які виникають у них на шляху, і спасуть Івасика від баби Яги. Якщо в основній частині традиційного уроку діти виконують різновиди пересувань по гімнастичній лаві, бо це потрібно для розвитку рівноваги, у казковому уроці виникає потреба долати річки, чагарники та купини, бо лише так учні зможуть дізнатися про подальший шлях гусей - лебедів. На нетрадиційних уроках діти вчаться долати перешкоди не тільки фізично, але й психологічно. У даному випадку це потрібно не лише для кожного з них, але й для усіх разом, бо тільки гуртом вони звільнять Івасика. Процес навчання на казковому уроці йде з високим психологічним напруженням, але жваво та емоційно, що це напруження зводить нанівець. Від такого уроку учні отримують набагато більше задоволення, ніж від звичайного уроку.

У заключній частині звичайного уроку підводяться підсумки, виконується малорухлива гра, щоб привести організм дитини у норму.

У заключній частині казкового уроку учні повертаються додому з почуттям виконаного обов’язку, радісні та веселі, адже їм вдалося врятувати Івасика, чи напекти колобків і роздати їх усім бажаючим, дізнатися про місячний ґрунт – кратери та моря, зайнятися дресировкою звірів тощо. Підсумок уроку учні роблять самостійно, наголошуючи на тому, чому саме вони навчилися під час подорожі.

При проведенні нетрадиційних уроків використовую підручні матеріали. Так, на уроці «Політ на Місяць» у нагоді стали старі газети, з яких учні робили маленькі саморобні м’ячі і саме за їх допомогою працювали над закріпленням навички у кидках та ловінні м’ячів, метанні їх на дальність, грі «Хто швидше». На нетрадиційних уроках використовую малюнки, зроблені учнями та їх батьками. Вони додають емоційності уроку. Крім того вивчаємо багато віршів, скоромовок. Це сприяє збільшенню лексичного запасу і чіткій вимові слів.

На уроках фізкультури (Модуль. Гімнастика) використовую ідеомоторний метод - метод «продумування, проговорювання». Діти по частинах вивчають окремі елементи, а потім з вивчених елементів складають комбінацію з рівноваги на колоді, акробатики, з художньої гімнастики тощо.

Учень, прокручує «в голові», проговорює, що саме і за чим, у якій послідовності він повинен виконати, щоб вправ була складена і виконана бездоганно, без жодного зайвого руху і до кінці завершена.

Важливе значення для якісного проведення уроку і вирішення поставлених навчальних завдань мають засоби організації учнів. На своїх уроках я намагаюся максимально забезпечити зайнятість кожного учня протягом уроку, тому даю чіткі завдання і контролюю їх виконання, слідкую за порядком та дисципліною. Досягаю цього завдяки таким методам:

  • фронтальний;

  • змінний;

  • поточний;

  • груповий;

  • поточно – груповий;

  • індивідуальний.

Фронтальний метод застосовую на кожному уроці, коли спільну вправу усі учні виконують одночасно. Наприклад: різновиди ходьби та бігу, комплекси загально розвивальних вправ.

Змінний метод у нагоді стає тоді, коли діти тільки розпочинають вивчення певної вправи, виконують її змінами, по кілька чоловік одночасно, інші в цей час спостерігають за товаришами. На початку навчання, коли потрібно контролювати дії кожного учня, вправи виконуються змінами по 2-3 учні. По мірі оволодіння вправою кількість дітей у зміні збільшується.

Поточний спосіб використовую тоді, коли усі учні виконують вправу «потоком», тобто перший учень ще не закінчив виконувати вправу, а інший вже починає її виконання. Це можуть бути вправи з просуванням вперед (наприклад, вправи в рівновазі при ходьбі по гімнастичній лаві). 
При цьому таких потоків може бути 2-3.

Груповий метод застосовую при розподілі учнів на 2-3 групи. Одна під наглядом вчителя розучує нову вправу, а інші самостійно за завданням вчителя виконують знайомі вправи або грають. Потім діти міняються місцями. 
У процесі занять використовую індивідуальний метод. Кожен учень має картку з певним завданням, працюючи самостійно, виконує дане йому завдання під контролем вчителя.

Використання методів організації учнів на уроці залежить від завдань, які ставить вчитель на той чи інший урок, умов, в яких проводиться урок і віку дітей, що займаються на уроці. Найбільш доцільно при навчанні дітей змішане використання різних методів організації, що веде до підвищення ефективності фізкультурних занять. 

На уроках фізичної культури, як і на інших уроках, досить часто оволодіння новими знаннями відбувається завдяки створенню різних ситуацій. Наприклад, щоб навчити дітей технічно правильно виконувати низький старт у бігу на короткі дистанції, пропоную учням самостійно прийняти зручне положення для початку бігу, проявити свою ерудицію, творче мислення. Звісно, кожен учень пропонує свій варіант, намагаючись довести, що це єдиний вірний спосіб старту. Далі загальними зусиллями, виконавши вибігання із різних вихідних положень, діти приходять до висновку, що найбільш зручним є положення низького старту, бо спортсмен, що приймає положення низького старту стає схожим на стиснуту пружину. Після команди «Руш!» спортсмен різко випростовується і ривком вилітає вперед, набираючи швидкість, а це є головним, якщо є мета швидко подолати дистанцію.

Подібну ситуацію пропоную учням при вивченні техніки стрибка у висоту з розбігу способом «переступання». Даю завдання: подолати планку на висоті 60 – 70 см, при виконанні завдання звернути увагу на те, під яким кутом краще робити розбіг, з якого боку підходити до планки, яку ногу першою переносити через планку, а якою здійснювати відштовхування. Виконуючи завдання і припускаючи при цьому помилок, учні самостійно здобувають знання через практичну роботу.

При вивченні модуля «Баскетбол» без ситуативного моделювання взагалі не обійтися. Щоб навчити тактиці нападу чи захисту потрібно розробити ряд ситуацій на перехоплення м’яча, підбір, виривання і вибивання м’яча, накривання під час кидка у кошик, добивання м’яча, що відскочив від щита тощо. Велике значення у рішенні таких ситуацій належить рухливим і спортивним іграм, бо саме завдяки їм процес оволодіння знаннями йде більш легко, з зацікавленістю збоку учнів. Дитина через інтерес, через задоволення від гри самостійно набуває потрібних знань та умінь. Наприклад: як швидше вийти на вільне місце?, яким чином можна перехопити мяч у суперника?, як звільнитися від опіки суперника?

На уроках гімнастики, у вступній частині уроку, діти не завжди з бажанням виконують комплекси загальнорозвивальних вправ під керівництвом вчителя. Пропоную розминку проводити учням. За списком на кожен урок призначаю двох учнів (на випадок, якщо хтось буде відсутній, погано себе почуватиме, або просто не готовий до уроку). Це пожвавлює інтерес учнів до навчання. Діти напам’ять вивчають комплекси загальнорозвивальних вправ або самостійно складають свої і на уроках демонструють вправи, перебуваючи у ролі організатора, вчителя. Таким чином діти не тільки отримують відповідні оцінки, але й вчаться керувати людьми і підкорятися в залежності від того, яка роль сьогодні їм припала.

Часто ситуативне моделювання використовую для закріплення вивченого матеріалу. В основній частині уроку після вивчення акробатичних елементів, пропоную учням виступити у ролі тренера, хореографа з тим, щоб самостійно скласти алгоритм довільної комбінації і не тільки з акробатики, а й рівноваги на колоді, з скакалкою, з обручем, на окремих снарядах. Учні проявляють творчі здібності, вставляють в комбінації свої оригінальні елементи. Іноді я сама у них вчуся.

Завдяки ситуативному моделюванню навчання учні мають можливість отримувати більш міцні знання, бо самі (під керівництвом вчителя) їх здобувають. Крім того, учні складають для себе посильні комбінації, в яких немає елементів, які б зашкодили здоров’ю дитини. А це є головним гаслом моєї роботи: «Не нашкодь!»

Сучасна школа велику увагу приділяє вихованню в учнів різних вікових категорій свідомого ставлення до особистого фізичного розвитку, стану свого здоров’я, адже людина, яка знає і розуміє користь від регулярних занять фізичною культурою та спортом і вміє на практиці реалізувати ці знання, здатна на творчу, ефективну суспільно-громадську діяльність. Отже, навчання слід організувати таким чином, що джерелом знань виступав не тільки вчитель, а й комп’ютер, радіо, телевізор, відео. Учень повинен вміти осмислювати отриману інформацію, аналізувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, вміти висловити свою власну думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології. В останні роки в нашій школі стали широко використовувати їх при викладанні різних навчальних предметів. Учителі через публікації і через систему додаткової освіти поступово усвідомлюють, що інтерактивні методи навчання створюють необхідні умови для:

  • створення й розвитку компетентності учнів;

  • різнобічного розвитку особистості;

  • виховання активних громадян з відповідною системою цінностей.

Інтерактивна форма діяльності учнів на уроці фізичної культури – це специфічна соціально-педагогічна структура (система організації) процесу формування фізичної культури особистості (дитини, учня, дорослої людини), яка здійснюється шляхом взаємодії суб’єкта з оточуючим середовищем з метою збагачення індивідуального і суспільного досвіду в контексті фізичного і духовного вдосконалення. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки під час постійної, активної взаємодії всіх його учасників. Це взаємодія процесів навчання, взаємонавчання (колективного, групового, навчання у співпраці), де учень і вчитель виступають рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, які розуміють, що відбувається і що вони роблять. Треба зазначити, що інтерактивні технології найбільш відповідають принципам особистісно-орієнтованої педагогічної парадигми. В процесі застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому інтерактивні технології є найбільш сприятливими щодо формування в учнів життєво актуальних умінь і навичок, вироблення особистих цінностей, створення атмосфери співробітництва, творчої взаємодії в процесі різних форм навчання. Інтерактивні технології забезпечують глибину вивчення змісту навчальної програми. Учні опановують усі рівні пізнання: Знання → застосування → аналіз → синтез → оцінка.

У свої діяльності я також звертаюся до інтерактивних технологій.

При вивченні теоретичного матеріалу використовую метод «Мозкового штурму». Спочатку я повідомляю проблему, яку треба вирішити. Учні обдумують її, озвучують, аналізують варіанти рішень та обирають найбільш прийнятні для них.

Наприклад, під час вивчення модуля «Баскетбол» ставлю такі проблемні питання:

  • Чи потрібно дотримуватися правил техніки безпеки під час занять спортивними іграми?

  • Які правила безпеки ти застосував би під час гри?

  • Навіщо нам спортивні ігри?

  • Які фізичні якості ми розвиваємо під час гри у баскетбол?

Вивчаючи модуль «Гімнастика», ставлю такі питання:

  • Що краще: бути сильним чи слабким?

  • Що таке гнучкість?

  • Навіщо потрібно її розвивати?

  • Яке місце займає гнучкість у повсякденному житті людини?

Далі пропоную учням висловити свої ідеї. Учні по черзі висловлюють свої думки. Спонукаю учнів до висування нових ідей, підтримую оригінальні. Разом з учнями аналізуємо та оцінюємо всі запропоновані, навіть самі неймовірні ідеї.

Урок фізичної культури - урок рухової активності. Це означає, що усі діти повинні рухатись. Тому використання цієї вправи повинно бути короткочасним (2-3 хвилини). Дітям важко мобільно висловлювати думку, це забирає час. Однак, якщо учні розуміють, чого від них вимагають, тоді «Мозковий штурм» проходить швидше. Таким чином, шляхом правильно підібраних проблемних питань активізую в учнів мотивацію щодо вирішення завдань уроку, теми. Означений метод частіше використовую у підготовчій частині уроку.

На уроках фізичної культури запроваджую роботу у малих групах. Цей метод допомагає учням набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці, стимулює до роботи в команді, спонукає виробляти ідеї, які допомагають учасникам бути корисним одне одному. Робота у малих групах дозволяє учням співпрацювати зі своїми ровесниками, допомагає їм реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування.

Алгоритм дій вчителя в процесі навчання учнів

у малих групах:

  • об’єднати учнів у малі групи за різними показниками (за бажанням учнів, за напрямками їх інтересу до певного виду діяльності, за статтю, за рівнем сформованості в учнів рухових умінь, навичок тощо);

  • ознайомити учнів із завданням;

  • видати дидактичну картку з завданням щодо організації групової роботи;

  • визначити час на виконання групової роботи;

  • надати допомогу, якщо вона потрібна, тій групі учнів, у якій виникають певні труднощі;

  • пропонувати групам представити результати роботи;

  • коментувати роботу груп.

Наприклад: під час вивчання модуля «Баскетбол» ми використовуємо інтерактивні ігри із елементами кооперативної діяльності (робота в малих групах) «Струмочки» та «Озера», «Математична перестрілка», «Сіамські близнюки», «Баскетбольний фристайл».

Мета: сприяти засвоєнню та вдосконаленню технічних прийомів гри, вивчити правила гри; забезпечити розвиток фізичних якостей, формувати міжособистісні відносини.

Завдання учням:

  • виконати комплекс загальнорозвивальних вправ;

  • виконати математичні вправи, використовуючи передачі м’яча;

  • скласти і виконати комплекс загальнорозвивальних вправ в парах;

  • скласти та виконати комплекс вправ щодо володіння м’ячем.

Картка. Модуль «БАСКЕТБОЛ»

I. Придумати власну вправу.

II. Виконати вправу, яку запропонував партнер чи учні з іншої групи.

III. До запропонованих вправ додати власну вправу.

IV. Поєднати усі вправ у комплекс і виконати його по пам’яті.

V. Здійснити самооцінку виконання комплексу вправ.

За таким алгоритмом учні на уроках опановують комплекси вправ (зв’язки технічних елементів) з баскетболу, гімнастики, легкої атлетики, туризму. Модель кооперативного навчання легко й ефективно можна поєднати із традиційними формами та методами навчання і застосовувати на різних етапах навчання.

Різновидом інтерактивного навчання є робота у парах. Ця форма навчання найчастіше використовується в організації уроку з фізичної культури.

Наприклад, модуль «Гімнастика»

Мета і завдання: сприяти вивченню та вдосконаленню учнями інтерактивних прийомів - роботи в парах; вивчати з учнями методи самоконтролю за рівнем здоров’я; забезпечити розвиток фізичних якостей учнів - сили і гнучкості; скласти умови для виховання міжособистісних відносин учнів у процесі уроку.

Завдання для учнів: виконати різновиди методів самоконтролю в парах.

Картка. Модуль «Гімнастика»

I. Виконати певні прийоми щодо розвитку сили і гнучкості.

II. Замінити запропонований спосіб вправ на той, який більш подобається.

III. Повторити за своїм товаришем запропонованим ним спосіб вправ; додати до перших двох видів вправ ще один («свій»).

IV. Вибрати найбільш раціональний спосіб вправлення.

V. Виконати завдання на оцінку.

На уроках фізичної культури в підготовчій частині застосовую фронтальну технологію колективно-групового навчання – «Броунівський рух». Цей метод сприяє розвитку вміння учнів швидко і точно приймати вірне рішення щодо орієнтування у просторі, в якому присутні декілька факторів-перешкод із дотриманням правил безпеки власної та оточуючих. Наприклад: Інтерактивна гра «Веселий атом». Учні за командою «Веселий атом» у довільному порядку пересуваються по майданчику не перетинаючи маршрути руху інших учасників, не зіштовхуючись з ними. За командою «Молекула» учні об’єднуються в групи (кількість «атомів» обумовлюється) і пересуваються за лідером обумовленим способом.

На уроках фізичної культури (частіше в заключній його частині) використовую метод «Мікрофон». Цей метод дає змогу кожній дитині швидко, по черзі, відповісти на запитання, висловити свою думку щодо підсумків уроку. Інші учні не мають права говорити, перебивати «інтерв’ю», кричати з місця, оскільки право говорити має тільки той, у кого в руках мікрофон. Питання для учнів, які я використовую, прості, нескладні, потребують конкретної відповіді. Наприклад:

  • Що тобі сподобалось на уроці?

  • Що не сподобалося на уроці?

  • Щоб ти хотів запропонувати на наступний урок?

  • Щоб ти хотів змінити на уроці?

Така форма підведення підсумків уроку вчить учнів поважати думку інших, покращує їх емоційний стан, створює позитивний настрій під час рефлексивної діяльності учнів.

Під час роботи у школі зверталася до дослідницької роботи. У продовж багатьох років роботи у школі мені доводилося спостерігати за фізичним розвитком учнів і я дійшла висновку, що реалізація оздоровчих завдань на уроках фізичної культури в школі можлива за рахунок використання ефективних форм і методів, тривалого та інтенсивного навантаження, яке б відповідало індивідуальним особливостям фізичного розвитку й фізичної підготовленості учнів шкільного віку.

Пошук ефективних форм та методів організації навчально-виховного процесу з фізичної культури, які б забезпечували достатній обсяг рухової активності, спонукав мене до дослідження впливу довготривалого легкоатлетичного бігу на рухову активність та індивідуалізацію морфо - функціональних властивостей дітей шкільного віку.

Чому саме для зміцнення здоров’я та покращення рівня фізичної підготовки учнів я вирішила обрати легкоатлетичний біг?

Цьому є логічне пояснення.

По – перше, біг – найбільш популярний і доступний засіб оздоровчого тренування. Він одержав широке поширення у всьому світі.

По – друге, біг є одним із основних і доступних засобів підвищення функціональних можливостей, насамперед серцево-судинної і дихальної систем, поліпшення здоров’я, розвитку інших функціональних систем організму, підвищення рівня різнобічної фізичної підготовленості. Його застосування дасть змогу компенсувати недостатню рухову активність у структурі рухового режиму школярів, допоможе уникнути гіподинамії, ожиріння та інших хвороб.

По – третє, займатися легкоатлетичним бігом можна за будь – яких погодних умов і в будь – якому віці.

І в – четвертих, біг є основою для багатьох видів спорту. Наприклад: баскетбол, футбол, лижні гонки, біатлон, ковзанярський спорт, великий теніс не можна уявити без бігу.

Тема, яку я обрала для проведення дослідження, звучить так: «Використання довготривалого бігу у підготовчій та заключній частинах уроку з метою покращення рівня фізичної підготовки учнів».

Умови для проведення дослідження не були ідеальними. Це пояснюється відсутністю паралельних класів у сільських школах, неоднаковою кількістю учнів у класах і різною кількістю уроків фізичної культури на тиждень.

Для участі у дослідженні я залучила учнів 5 та 6 класів. У п’ятому класі на початок експерименту було 15 учнів, у шостому – 12

Учні 5 класу відвідували уроки фізичної культури тричі на тиждень, учні 6 класу – двічі.

На початку дослідження учні були обстежені. Визначені їх антропометричні показники, ЧСС та артеріальний тиск. Обстеження учнів допомагала здійснювати шкільна медична сестра.


Крім того учні склали стартові тести з таких дисциплін як біг на 30 метрів, «човниковий біг» 4х9 метрів, стрибки у довжину з місця, стрибки із скакалкою, піднімання тулуба в сід за 30 секунд, 2 - хвилинний біг.

З цього моменту на уроках фізичної культури у 5 класі довготривалий рівномірний біг застосовувався тільки у підготовчій частині уроку, а у 6 класі ще й у заключній, як заминочний біг.

На перших уроках бігове навантаження тривало 1,5 хвилини у 5 класі і 2,5 хвилини – у 6 класі (1,5 хвилини у підготовчій і 1 хвилина у заключній частинах уроку).

Особлива увага учнів зверталася на темп бігу. Кожен учень обирав посильну для себе швидкість. Діти знають, що під час бігу потрібно вдихати повітря носом, а видихати носом і напіввідкритим ротом. Як тільки учень починає «хапати» повітря ротом, потрібно зменшити швидкість бігу або перейти на ходьбу. В залежності від швидкості бігу кожен учень долає посильну для себе дистанцію.

До і після рівномірного легкоатлетичного бігу обовязково вимірюється ЧСС. При посильному навантаженні ЧСС може коливатися від 130 до 160 ударів за хвилину. Крім того учні контролюють швидкість бігу за власним самопочуттям.

Тривалість навантаження поступово збільшувалася. І на кінець навчального року становила 5 хвилин для п’ятикласників і 8 хвилин для учнів 6 класу.

У листопаді 2013 року було проведено повторне (проміжне) тестування з фізичної підготовки учнів.

Проміжне тестування показало зростання результатів. І це зрозуміло. Діти продовжують рости і фізично розвиватися навіть тоді, коли не займаються фізичною культурою і спортом. Фізичний розвиток дитини – це природний процес.

Але у 5 класі, де не використовувався довготривалий біг у заключній частині уроку, приріст результатів незначний.

З таблиці, що приведена нижче, можна побачити на скільки зросли результати в контрольній групі (5 клас) і в експериментальній (6 клас)

Проміжні

показники

Різниця


Стартові показники

Проміжні

показники

Різниця


Біг 30м

6,72с

6,67с

0,05с

5,88с

5,62с

0,26с

«Човниковий біг» 4х9м

12,6с

12,0с

0,6с

11,7с

11,0с

0,7с

Стрибок у довжину з місця

136,7см

142,2см

5,5см

144,9см

161см

16,1см

Стрибки із скакалкою за 30с

30,8р

43,7р

12,9р

56,8р

70,5р

13,7р

Піднімання тулуба в сід за 30с

17р

18,2р

1,2р

20,2р

22,6р

2,4р

2 – хвилинний біг

378,2м

391м

12,8м

419,7м

481м

61,3м

Що стосується учнів 6 класу, то їх показники з фізичної підготовки значно вищі. Так з бігу на 30м кожен учень шостого класу покращив свій результат у середньому на 0,26с; з «човникового бігу» 4х9 м - на 0,7с; із стрибків у довжину з місця - на 16,1см; із стрибків зі скакалкою – на 13,7р; з піднімання тулуба в сід – на 2,4р; з 2-х хвилинного бігу – на 61,3м



Хочу відмітити, що застосування довготривалого бігу у підготовчій та заключній частинах уроку у 6 класі сприяє не тільки покращенню рівня фізичної підготовки учнів, а й зміцнює їх здоров’я. Я підрахувала пропуски уроків учнями 5 та 6 класів (через хворобу) за перший семестр і дійшла висновку, що учні п’ятого класу хворіють у два рази частіше, ніж учні шостого класу.


У травні 2014 року школярі пройшли остаточні (кінцеві) тести. Слід сказати, що в експериментальній групі відбулися деякі зміни. Через захворювання з дослідження вибула Пашкова Марина (спеціальна медична група), але до 6 класу прибула нова учениця Нгакоссо Єлизавета. Кількісний склад учнів не зазнав змін

hello_html_m478d5ad7.jpghello_html_61fd4cee.jpg

hello_html_25de0aa1.jpghello_html_m2d725208.jpg

Вирахувавши середній результат, показаний учнями з кожного виду тестових(кінцевих) завдань, можна побачити такі результати:

Біг 30м

Стрибок у довжину з місця

Човниковий біг 4х9м

Стрибки зі скакалкою

Піднімання тулуба в сід за 30с

2 – хвилинний біг

5 клас

97,4:15=6,5

2257:15=150,5

180,13:15=12,0

792:15=52,8

318:15=21,2

5965:15=397,6

6 клас

63,8:12=5,3

2037:12=169,7

132,05:12=11,0

888:12=74

297:12=24,7

5895:12=491,2

З наведеної таблиці бачимо, що учні контрольної групи (5 клас) показали середній результат з усіх видів тестування нижчий, ніж учні експериментальної групи (6 клас).

Діаграма це підтверджує.


Як було сказано раніше, у контрольній групі (5 клас) легкоатлетичний біг використовувався тільки у підготовчій частині уроку. Його максимальна тривалість – 5 хвилин.

В експериментальній групі (6 клас) учні займалися бігом найбільше 7 хвилин в підготовчій частині уроку і одну хвилину в заключній. Всього три хвилини різниця. Але вона суттєво дає про себе знати. Так 83,3% шестикласників мають знання високого рівня з фізичної культури. Десять учнів із 13 є постійними учасниками районних, регіональних та обласних змагань. У складі шкільної збірної команда виборола І місце в районній Спартакіаді школярів «Спорт протягом життя». На регіональних змаганнях «Діти Харківщини» у смт. Дворічна команда посіла друге почесне місце.

У контрольній групі (5 клас) тільки 40% учнів оволодівають навчальним матеріалом на високому рівні. П’ятеро учнів класу беруть участь у змаганнях різного ґатунку.

У другому семестрі вивчався стан здоров’я учнів 5 - 6 класів, а також відвідування ними школи. З’ясувалося, що учні контрольної групи по хворобі пропустили 122 дня (647 уроків), а учні експериментальної групи – 83 дні (424уроки).



Протягом навчального року по хворобі п’ятикласники пропустили 254 навчальні дні (1434 уроки), а учні шостого класу – 153 дні (776 уроків).

Звісно, можна пригадати, що у 5 класі на двоє учнів більше, але шкільна статистка говорить про те, що протягом року ніхто з учнів не хворів більше 30 днів.

Різниця у пропущених по хворобі днях учнями контрольної та експериментальної груп становить 101 день, що більше ніж у три рази перевищує показник захворюваності у днях, який приходиться на одного учня.


Висновок

Дослідження показало, що рівномірний довготривалий біг, що використовувався на уроках фізичної культури, сприяв не тільки покращенню рівня фізичної підготовки та зміцненню здоров’я учнів, а й підвищенню працездатності, вмінню долати труднощі, проявляти бійцівські якості у досягненні мети і просто гарному настрою.

Слід відмітити, що експеримент потрібно продовжувати, щоб дослідити, які зміни відбудуться в контрольній групі, якщо на уроках фізичної культури застосовувати довготривалий легкоатлетичний біг не тільки у підготовчій частині уроку, а й в заключній. Для цього учасниками дослідження на наступний навчальний рік стануть учні, які перейшли до 5 та 6 класів.

Що дало дослідження

Дослідження показало, що довготривалий рівномірний біг сприяє підвищенню рівня фізичної підготовки учнів. Відбувається це через розвиток фізичних якостей таких, як швидкість, спритність, витривалість, сила, стрибучість (швидкісно – силові якості), гнучкість.

Рівномірний довготривалий біг зміцнює здоров’я школярів. Збільшується ЖЄЛ, зменшується ЧСС, зміцнюється кісткова та м’язова системи. Покращується обмін речовин. Крім того формуються вольові якості учня, його характер, бо довготривалий рівномірний біг вчить долати труднощі.

Під час бігу людина дихає свіжим повітрям, милується природою, слухає музику чи просто про щось думає чи мріє. Біг не просто зміцнює здоровя, а й підвищує настрій.

Слід сказати, що бігу не буває багато. З дослідження видно, що кращі результати показали учні експериментальної групи, де на уроках фізичної культури учні займалися улюбленою справою на три хвилини більше, ніж їх опоненти.

Як по-справжньому зацікавити дитину фізичною культурою, сформувати звичку самостійно і регулярно займатися фізичними вправами? Як прищепити смак до здорового способу життя? Як допомогти школяреві в його прагненні до гармонічного фізичного розвитку? Ці і багато інших питань постають перед учителем фізичної культури. Відповісти на них однозначно не можна. Кожний шукає свій шлях у роботі з учнями у відповідності зі своїми можливостями й умовами роботи. У сільській школі є свої підходи для вирішення цих проблем.

Так, найбільш приваблива для дітей форма занять фізичною культурою - це змагання. Беручи участь у них, школяр прагне показати найбільш високий результат і перемогти, а це сприяє виробленню необхідних психологічних і фізичних якостей (цілеспрямованості, ініціативності, наполегливості, рішучості тощо).

Позакласна робота є продовженням навчальної роботи. Позаурочні заняття можна розглядати як надання учням можливості додатково стверджуватися в обраному виді спорту і як істотний фактор підвищення рівня рухової активності. Тільки при системному підході з використанням усіх форм роботи можна домогтися високої результативності фізичного виховання.

Створення в школі гуртків, секцій з різновікових груп, проведення шкільних змагань з різних видів спорту дозволяють учням удосконалювати спортивну майстерність, дають можливість організувати своє дозвілля відповідно до інтересів і бажанням і, звичайно ж, розширюють коло спілкування. Сьогодні школа в селі найчастіше виявляється єдиним вогнищем прилучення дітей до занять фізичною культурою і спортом, служить місцем організованого проведення дозвілля, стає єдиним центром інтелектуально-культурного життя села.

В організації фізкультурно-оздоровчої роботи в школі бере участь весь педагогічний колектив, залучаються батьки, учні, що проживають на території села, що можуть бути не тільки глядачами, але й учасниками, і навіть спортивними суддями.

Спортивно – масова робота у школі здійснювалася у таких напрямках:

  • шкільна Спартакіада;

  • районна Спартакіада школярів,

  • секційна робота,

  • тиждень фізичної культури.

Шкільна Спартакіада проходить відповідно до календаря спортивно – масових заходів. Учні змагаються з таких видів спорту як шахи, футбол, баскетбол, легкоатлетичне триборство, підтягування на високій перекладині (хлопці), «Козацький гарт», «Малі олімпійські ігри», «Джура» тощо. Щорічно підводяться підсумки шкільної Спартакіади у двох вікових категоріях. Кращі класи і окремі учні нагороджуються грамотами.


Районна Спартакіада школярів

2009

2010

2011



2012



2013



2014


2015

2016

Кіндрашівська

ЗОШ І – ІІІ ст.


9

9-11






Петропавлівська ЗОШ І - ІІІ ст.

1

2

3


3

3



Піщанська

ЗОШ І – ІІІ ст.

2

1

1

1

2

2

2


Подолянська

ЗОШ І – ІІІ ст.

3

3

2

2

1

1

1

1

Ягіднянська

ЗОШ І – ІІІ ст.


7

9-11






Кругляківська

ЗОШ І – ІІІ ст.


4

13






Гусинська

ЗОШ І – ІІІ ст.



4







Учні Подолянської ЗОШ І –ІІІ ступенів є активними учасниками районної Спартакіади школярів «Спорт протягом життя». Протягом останніх чотирьох років учні школи є переможцями Спартакіади.

Протягом 2015/2016 навчального року спортсмени школи брали участь районних змаганнях і вибороли такі місця:

у змаганнях із «вуличного баскетболу» команда юнаків посіла 1 місце, команда дівчат – четверте,

у змаганнях з шахів збірна школи була першою,

у змаганнях з легкої атлетики збірна Подолянської ЗОШ І – ІІІ ступенів виборола почесне ІІІ місце. Відзначилися Кемпа Святослав (11 клас) і Пономарьова Є. (8 клас),

у змаганнях з легкоатлетичного чотириборства команда нашої школи знову була першою. Відзначилися Власов Максим (9 клас), Пономарьова Євгенія (8 клас), Книш Яна (6 клас),

у військово – патріотичній грі «Джура» («Сокіл») команда школи піднялася на найвищу сходинку п’єдесталу пошани.

Під патронатом В.М. Остапчука проводилися відбіркові змагання з шахів. В особистій першості Чернега Євгенія виборола друге місце, Лаурсон Владислав – третє, Манько Микола поділив 3 – 4 місце. У змаганнях з міні – футболу команда дівчаток (4-6 класів) виборола 4 місце.

В обласних змаганнях з шахів команда Подолянської школи серед 13 команд була четвертою. Учні школи брали участь в обласних змаганнях «Козацький гарт», які проходили 20 травня 2016 року у м. Дергачі. Через відсутність транспорту учні школи не змогли виїхати до м. Золочів для участі у змаганнях з легкоатлетичного чотириборства. В обласних змаганнях «Козацький гарт» учні школи вибороли 6 місце. Вперше у цьому навчальному році команда школи брала участь у військово – патріотичній грі «Джура». Всього було 32 команди з різних районів Харківської області. Учні нашої школи вдало виступили у туристичній смузі перешкод. У своїй групі Гусєв Д., Баштан В. і Пономарьова Є вибороли ІІІ місце із 14 команд. Щербина О. та Зиль В. вибороли 6 місце у змаганні бійців.

Секційна робота

У Подолянській ЗОШ І – ІІІ ступенів працюють 3 спортивні секції від Кр ДЮСШ. Це: шаховий гурток (В.П.Бровко), секції футболу (Ю.В.Сузов), легкої атлетики (М.В.Рудакова).

За сприянням Сузова Ю.В. часто проводяться змагання з футболу за участю команд з прилеглих шкіл. Це різноманітить життя дітей, підвищує їх зацікавленість до подібних заходів, збагачує і поліпшує емоційний стан, розширює рамки спілкування школярів, впливає на розвиток особистості, створює більше умов для прояву активності й творчих задатків дітей.

Юні шахісти – Горбашов Максим, Лаурсон Владислав, Пашкова Марина, Федорішина Марина відомі на рівні Харківської області.

Зиль Віктор представляє Подолянську ЗОШ І – ІІІ ступенів у змаганнях з футболу різного рівня.

Пономарьова Євгенія брала участь у чотирьох районних змаганнях. Це легка атлетика, легкоатлетичне 4 – борство, «Джура», «Козацький гарт».

Обов’язковим заходом, що відбувається щорічно у школі, є проведення предметного тижня з фізичної культури.

У 2015/16 навчальному році також проводився тиждень фізичної культури. У програму тижня входили такі заходи:

  • Свято спортивної Слави;

  • легкоатлетична естафета,

  • змагання з міні – футболу,

  • змагання з малюкболу,

  • змагання з піднімання 8 – кілограмової гирі.

У районному огляді агітбригад «Молодь обирає здоров’я», команда школи виборола І місце. В обласних змаганнях агітбригада школи потратила у трійку призерів. Підготувала команду Черкасова Є.Ю.

Позаурочна виховна робота спрямована на активізацію рухової активності та популяризацію активного здорового способу життя та спорту. Традиційними в школі є загальношкільні і родинні спортивні свята, а також спортивні змагання з різних видів спорту між класами. «День здоров’я з елементами туризму» проводжу у травні на шкільному подвір’ї з використанням навичок сформованих під час вивчення модуля «Легка атлетика» та «Туризм». У спортивній залі проводжу такі змагання як «Нумо хлопці!», «Спорт – це життя», «Є така професія Батьківщину захищати», «Ода спорту» тощо, де учні закріплюють навички, сформовані при вивченні модулів «Баскетбол», «Гімнастика». У своїй практиці не забуваю про змагання – товариські зустрічі між школярами та випускниками школи. Найчастіше такі змагання проходять з баскетболу та футболу.

Отже, заняття фізичною культурою і спортом з учнями повинні бути дуже різноманітними. Головне правило для вчителя – дотримуватися послідовності, систематичності та належної організації.

Функція підвищення фізичної активності передбачає підготовку до різних видів суспільної діяльності і покликана сприяти всебічному розвитку людини, удосконаленню фізичних і духовних здібностей, розширенню арсеналу життєво - важливих рухових умінь, підвищенню їх надійності у складних умовах.

Оздоровча і корекційна функції підвищення рухової активності учнів в урочній та позакласній діяльності спрямовані на зміцнення здоров'я, забезпечення активного відпочинку, формування естетичних смаків.

Підвищення рухової активності забезпечує оптимальний розвиток властивих людині фізичних якостей та на їх основі вдосконалення фізичного розвитку, зміцнення і збереження здоров'я. Завдання із зміцнення здоров'я вирішуються у процесі фізичного виховання на основі вдосконалення властивих кожній людині фізичних якостей, особливо тих, розвиток яких призводить до піднесення загального рівня функціональних можливостей організму. До найважливіших факторів формування здорового способу життя належать фізична активність і загартування організму.

Реалізація власного досвіду спрямована на творчу співпрацю колективу вчителів, батьків та учнів школи, на формування освітнього простору «дитина – батьки – вчителі - соціум». Результатом досвіду є реальні досягнення школярів у спорті, підвищення рівня навчальних досягнень учнів та їхнього фізичного розвитку, бажання випускників пов'язати своє майбутнє з фізичною культурою та спортом. Вже 15 випускників школи обрали для себе професією вчителя фізичної культури, тренера.

На мій погляд, саме оздоровча спрямованість фізичної культури у поєднанні з інноваційними освітніми технологіями дозволить досягти очікуваного результату: сформувати гармонійно розвинену, конкуренто - спроможну особистість, здатну до самореалізації. А це означає, що усі зусилля спрямовані на благородну справу – зміцнення здоров’я учнів засобами фізичної культури не марні, заради цього варто жити. Завдання вчителя полягає в тому, щоб створити такі умови, за яких кожен учень міг би максимально розкрити, проявити себе, знайти своє «я». Простіше – реалізувати себе у повному обсязі. Хоб зрозуміти учня, вчитель повинен залишатися учнем. І чим більше в учителі буде учня, тим вищий його професіоналізм.

Слід сказати, що молодь і сама повинна бути зацікавлена у своєму гармонійному розвитку, бо це потрібно, в першу чергу, їй самій. Чим більше людина буде знати і вміти, тим легше перетворяться на реальність усі її життєві плани, сподівання, тим цікавіше буде життя. В той же час більшість планів людини залежать від її здоров’я. Тому першочерговою проблемою, що стоїть перед системою фізичної культури у нашій школі є проблема зміцнення здоров’я учнів. У цьому напрямку і продовжую працювати як вчитель фізичної культури.




22

Очень низкие цены на курсы переподготовки от Московского учебного центра для педагогов

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 65% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: KURSY.ORG


Общая информация

Номер материала: ДБ-299119

Похожие материалы

Получите наградные документы сразу с 38 конкурсов за один орг.взнос: Подробнее ->>