Инфоурок / Дошкольное образование / Конспекты / Моделювання занять з теми «Вступ до спеціальності» з факультативного курсу «Основи журналістики» (10 клас).

Моделювання занять з теми «Вступ до спеціальності» з факультативного курсу «Основи журналістики» (10 клас).

Курсы профессиональной переподготовки
124 курса

Выдаем дипломы установленного образца

Заочное обучение - на сайте «Инфоурок»
(в дипломе форма обучения не указывается)

Начало обучения: 22 ноября
(набор групп каждую неделю)

Лицензия на образовательную деятельность
(№5201 выдана ООО «Инфоурок» 20.05.2016)


Скидка 50%

от 13 800  6 900 руб. / 300 часов

от 17 800  8 900 руб. / 600 часов

Выберите квалификацию, которая должна быть указана в Вашем дипломе:
... и ещё 87 других квалификаций, которые Вы можете получить

Получите наградные документы сразу с 38 конкурсов за один орг.взнос: Подробнее ->>

библиотека
материалов
hello_html_4e130dc1.gif

Міністерство освіти і науки України

Вільногірська ЗОШ I – III ступенів №3





















Розробила:

вчитель української мови та літератури

ЗОШ №3 м. Вільногірська

Левковець Ольга Сергіївна




м. Вільногірськ

2011







































Моделювання занять з теми «Вступ до спеціальності» з факультативного курсу «Основи журналістики» (10 клас). 2011 р., 20 с.

У роботі представлено творче моделювання занять з теми «Вступ до спеціальності» з факультативного курсу «Основи журналістики. Рекомендовано молодим вчителям української мови та літератури, які викладають даний курс.

ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВУ «ОСНОВИ ЖУРНАЛІСТИКИ»

10 КЛАС

Мета: ознайомлення учнів із теоретичними основами журналістики, усвідомлення школярами ключових питань та процесів у цій комунікативній сфері, засвоєння знань із першооснов журналістської діяльності, вироблення практичних навичок аналізу чужого журналістського продукту та створення власних заміток.

Головні завдання:

  • ознайомлення учнів із поняттям журналістики як масової інформаційної діяльності, різновиду неофіційної влади;

  • розкрити соціальні та соціально-психологічні функції журналістики;

  • познайомити школярів із витоками журналістської діяльності; теорією та історією журналістики;

  • розглянути джерела і методи збору інформації;

  • познайомити учнів з принципами соціальної позиції журналіста, його професійною компетенцією;

  • забезпечити розуміння преси, радіо, телебачення й електронних медіа як елементів системи ЗМІ;

  • надати знання про структуру журналістського тексту;

  • познайомити школярів з особливостями публіцистики. Її об’єктом і предметом;

  • дати уявлення про журналістські жанри;

  • навчити учнів використовувати набуті теоретичні знання на практиці.

Програма кусу «Основи журналістики» складається з трьох розділів (15 тем). Навчання здійснюється з урахуванням вікових особливостей учнів та їхніх інтересів. Оцінювання навчальних досягнень учнів програмою не передбачено, але критеріями успішності можна вважати участь у дискусіях, вміння чітко та грамотно висловлювати свою точку зору.





I СЕМЕСТР

2 год. на тиждень. Всього – 34 години.

Тиждень

Дата

Кільк. годин

Зміст роботи

І




2

Розділ I. Вступ до спеціальності.

Тема 1.

1. Загальне поняття про журналістику як соціальний інститут.

II


2

2. Журналістика як влада. Форми журналістської влади.

III


1

1

3. Журналістика як бізнес.

4. Журналістика як різновид комунікацій.

IV


2

5. Журналістика як спосіб маніпулювання масовою свідомістю.

V


2

Тема 2.

6. Інформаційна функція журналістики й формування громадської думки.

VI


1



1

7. Організаційна функція журналістики.

Функція соціальної критики в журналістиці.

8. Функція соціальної критики в журналістиці.

VII


1





1

9. Культурна, виховна та розважальна функції сучасних медіа.

Тема 3.

10. Теорія журналістики як наука.

VIII


2

11. Об’єкт і предмет теорії журналістики, головні критерії.

IX


2

12. Практична робота. Розважальні завдання «Хочу стати журналістом».

X


1

1

13. Історія журналістики як наука.

14. Обставини появи власне журналістики.

XI


1





1


15. Загальна характеристика історичних типів журналістики.

Тема 4.

16. Позитивні й негативні аспекти професії журналіста.

XII


1



1


17. Загальні якості журналіста і їх вплив на журналістський текст.

18. Роль фахової освіти для журналіста в сучасному медіа-середовищі.

XIII


2

19. Критерії професіоналізму в журналістиці.

XIV


2

Тема 5.

20. Перші вузи, у яких розпочали професійну підготовку журналістів. Розвиток журналістської освіти в Україні.

XV


1



1


21. Сучасні журналістські спілки й організації України.

21. Загальний аналіз сучасних періодичних видань з журналістики.

XVI


2

22. Огляд творчих доробок, інформаційних заміток, тематики та напряму місцевих газет.

XVII


2

23. Практична робота. Письмовий аналіз самостійно підібраних трьох журналістських матеріалів.





II СЕМЕСТР

2 год. на тиждень. Всього – 40 годин.

Тиждень

Дата

Кільк. годин

Зміст роботи

XVIII






1



1

Розділ II. Журналістика як ЗМІ.

Тема 6.

24. Специфіка тлумачення терміна «інформація» в різних науках.

25. Практична робота. Участь у Всеукраїнському конкурсі «Патріот».

XIX


1



1

26. Зміст термінів «соціальна інформація» й «масова інформація».

27. Рівні і форми масової інформації.

XX


2

28. Інтернет-журналістика. Огляд інтернет-ресурсів. Якість та достовірність матеріалів у віртуальному світі.

XXI


1

1

29. Дезінформація й інформаційний хаос.

30. Практична робота. Дискусія на тему: «Значення професії журналіста для суспільства».

XXII




1



1

Тема 7.

31. Варіативність підходів до типології інформаційних джерел у журналістиці.

32. Види збереження інформації.

XXIII


1



1

33. Типи й функції основних інформаційних ресурсів для журналіста.

34. Спілкування, спостереження та робота з документами як метод збору інформації.

XXIV


2

Тема 8.

35. ЗМІ і держава, виконавча та законодавча влада, партії й соціальні групи.

XXV


2

36. Закон України «Про інформацію». Його головні аспекти.

XXVI


1

1




37. Інформаційна та агітаційна журналістика.

38. Загальна характеристика феномена «громадська думка». Функції громадської думки й етапи її формування.

XXVII


1



1

Тема 9.

39. Поняття про соціальну позицію журналіста і її принципи.

40. Практична робота. Написання репортажу про рідну школу.

XXVIII


1



1

41. Ефективність і дієвість журналістики.

Тема 10.

42. Структура поняття «свобода слова».

XXIX


2


43. Типи і функції цензури. Поняття «свобода творчості» і «свобода слова».

XXXII


1





1




44. Чинні законодавчі документи, що стосуються журналістської діяльності.

Тема 11.

45. Варіативність підходів до питання про єдність засобів масової інформації в журналістикознавстві.

XXXI


2

46. Властивості журналістики як системи. Визначальні особливості преси, радіожурналістики, телебачення й електронних медіа.

XXXII




2

Розділ III. Журналістика як творчість.

Тема 12.

47. Поняття про текст. Засоби організації журналістського тексту.

XXXIII


1





1

48. Формальні елементи організації журналістського тексту.

Тема 13.

49. Поняття «рід» і «жанр» у літературознавстві.

XXXIV


1





1


50. Загальна характеристика художньо-публіцистичних жанрів у журналістиці. Інформаційні жанри.

51. Практична робота. Написання статті до місцевої газети на тему «Герої ВВВ»

XXXV




1



1

Тема 14.

52. Журналістика як творча діяльність. Різні типи мислення в журналістиці.

53. Практична робота. Написання есе на тему «Журналістська творчість.

XXXVI


1



1

54. Докази і аргументи в журналістиці.

Тема 15.

55. Публіцистика як стрижень журналістики, її функції, об’єкт та предмет.

XXXVII


1



1




56. Головні елементи структури публіцистичного твору.

57. Підсумкова робота. Оцінка і самооцінка своєї діяльності у роботі гуртка «Основи журналістики». Підсумки виконаної роботи.





Урок №1

Тема: Загальне поняття про журналістику як соціальний інститут.

Мета: • познайомити старшокласників загальним поняттям про журналістику як соціальний інститут, надати загальне уявлення про виникнення масової комунікації та засобів масової інформації;

виховувати в учнів повагу до професії журналіста;

розвивати пам’ять, прищеплювати вміння самостійно опрацьовувати наукову літературу та робити власні узагальнення і висновки.

Тип уроку: урок-семінар.

Журналістика - це і служба, і творчість, і вистава, і гра: з самим собою, з читачами, з головним редактором, з підлеглими, якщо вони в тебе є. Але коли в тебе виходить дійсно комусь допомогти, лише тоді виникає розуміння особливого сенсу цієї професії.

(Леонід Шаров, редактор газети «Криминальная хроника»)

ХІД УРОКУ

  1. Установчо-мотиваційний блок

  1. Психологічна настанова щодо вивчення теми

Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів.

Привітання.

2. Метод «Мікрофон»

Сьогодні на уроці я хочу дізнатися про …

  1. Повідомлення теми і мети уроку

Учитель. Сьогодні на уроці ми з вами дізнаємося багато нового про цікаву, захоплюючу, іноді небезпечну, та все ж таку важливу професію журналіста. Як ви знаєте, вам потрібно було розподілитися за групами за темами дослідження і підготувати доповіді. Сьогодні дехто з вас стане психологом, дехто істориком, а дехто критиком, що задає цікаві запитання.

  1. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Учитель. Тема сьогоднішнього уроку, як ми вже визначили, «Журналістика як соціальний інститут». А що ж це таке, «соціальний інститут»?

  1. Словникова робота.

Соціальний інститут (у перекладі з латинської – усталення, установлення, установа) є стійкою формою організації сукупних відносин людей, які складаються шляхом стихійної еволюції або доцільних цілеспрямованих дій. Сучасне суспільство складається з ряду соціальних інститутів. У найбільш загальному вигляді слід розрізняти економічні, політичні, правові, етичні, культурно-ідеологічні та ін. суспільні інституції. Їм відповідають виробничі, обмінні, розподільні, споживацькі, державні, сімейні, дозвільні, освітні, культурні, ідеологічні, судочинні тощо соціальні заклади та установи. Сюди ж належать наука, церква, неформальні релігійні конфесії, культурно-ідеологічні об’єднання, засоби масової інформації.

  1. Засідання круглого столу.

Учитель. Пропоную учням, що доповідають, робити змістовні та невеликі доповіді, а іншим складати конспект у зошиті. Для початку давайте визначимо, як виникли засоби масової інформації.

Дослідник 1. Комунікація виникла з потреб людини у спільному житті, а тому вона суспільна за своєю природою. Це спілкування між людьми, в процесі якого вони обмінюються повідомленнями, власними і чужими думками та почуттями за допомогою мови чи інших знаків.

Масова комунікація є специфічним механізмом, який значною мірою забезпечує цілісність суспільства. Функція масової комунікації щодо підтримання всезагального й універсального зв’язку між людьми, державами і культурами є настільки важливою, що дає підстави для уявлень про «інформаційну» цивілізацію. У контексті масової комунікації йдеться про символічні форми взаємозв’язку в суспільстві, які відтворюють циркулюючі в соціумі знання, цінності, норми, значення – письмові та аудіовізуальні тексти. (До ЗМІ належать газети, журнали, фільми, рекламні оголошення, відео, CD, телебачення, відеоігри та інші форми передачі інформації, які працюють на масові аудиторії.) У таких символах і образах, незалежно від того, адекватно вони відображають реалії життя, чи є чистою ілюзією, завжди маніфестують домінанти, особливості, суперечності суспільного устрою, соціального порядку та культури.

Дослідник 2. Масова комунікація пов’язана з поширенням соціально значущої інформації серед аудиторій, що охоплюють більшу частину населення. Занурюючись у масову комунікацію, люди використовують отриману інформацію як пізнавальний ресурс у процесі формування своїх уявлень, думок, ціннісних орієнтацій. Образи соціуму перетворюються на стихійно сформовані копії наукової чи культурної картини світу. Проте вони можуть бути навмисне деформованими, недостовірними відбитками реальних процесів і явищ, що їх продукують сили, які контролюють інститут мас-медіа.

Психолог. Інформація здатна іноді надовго затримуватись у колективній чи індивідуальній свідомості. У разі критичного осмислення чи некритичного засвоєння її під впливом цілеспрямованої пропаганди вона здатна зростатися з системою цінностей і норм різних груп і категорій індивідів.

Історик 1. Риси й ознаки соціального інституту ЗМІ здобувають поступово. Першим мас-медіа була газета. Свою назву вона отримала від дрібної монети gazzetta, яку в Венеції в VI ст. платили за рукописне зведення про поточні події. Періодичні видання – нідерландські “коранто”, англійські “ньюсбукс”, тобто те, що ми називаємо пресою, з’явилися в Європі вже в першій половині XVII ст.

Преса відображувала політичні пристрасті та суспільні інтереси груп, які боролись за домінування в суспільстві, передусім буржуазії. Однак незалежність їх виходила за межі, встановлені монархічними правлячими колами. Хвиля нових газет і політичних памфлетів викликала рішення про цензуру. Проте контроль з боку держави не влаштовував буржуазію - ідея незалежності преси від влади народилася, ймовірно, разом з “третім станом”.

Історик 2. У 30-40 роки XIX ст. більшість населення отримала доступ до друкованих новин. У європейських країнах та в США набула поширення дешева “копійчана” преса. Зважаючи на потреби й вимоги ринку, виробництво новин і газет дедалі більше ставало індустріальним за характером. Втім, сталося так, що “дух капіталізму”, який асоціюється зі свободою, спричинив іншу залежність для преси. Державно-політична еліта і різного роду капітал донині залишаються найважливішими інститутами, які санкціонують певну ідеологічну забарвленість друкованого слова. Проте залежність від влади, елітарних та фінансових груп завжди була тягарем для преси, заважала її внутрішнім комунікаційним інтенціям, які з часом посилювались і починали регулюватись власними правилами.

Швидко з’ясувалось, що газетні повідомлення мають дивовижну здатність не тільки висвітлювати стан речей і транслювати новини суспільного життя за задумами журналістів і видавців, а й створювати соціально значущі образи дійсності за допомогою особливих правил складання текстів. Формується дещо двозначний статус преси як оперативного джерела інформації і як засобу, за допомогою якого свідомість читачів стає пересічною, насичується стереотипами; цей статус переходить до інших мас-медіа, чиї технологічна таїна і можливості розкрили нові перспективи зв’язку і спілкування, але не усунули суперечності.

Історик 3. На початку XX століття родину мас-медіа поповнило радіо, яке швидко продемонструвало унікальну здатність з’єднувати мешканців територій, відокремлених військовими діями Першої світової війни. Радіохвилі суттєво скоротили час доставки новин з центрів на периферію. Столиці й великі міста «наблизились» до малих населених пунктів.

Виникнення телебачення мало ще більший ефект. З’явившись у 1930-х роках, уже через 30 років воно стає всемогутнім засобом впливу на свідомість і стиль життя у науковій, політичній і повсякденній сферах. Аудіовізуальні засоби, які до цього були прерогативою кіно, перетворилися на першочергового за значенням, легкістю засвоєння і привабливістю носія інформації. Масова аудиторія миттєво отримує новини і перебуває в полоні ефекту «присутності на місці подій». Ці події стають часткою історичного і соціального досвіду людей, маючи шанс перетворитись на феномен колективної свідомості.

Історик 4. У 1970-80 роки, так і не з’ясувавши, що таке телебачення – “диво”, яке конструює реальність на наших очах, чи “страховисько”, яке формує одновимірну людину з невибагливим смаком та свідомістю, насиченою штампами, суспільство зіткнулося з проблемою оцінки радикальних перетворень у масовій комунікації. Поширення електронних засобів зв’язку, супутникового і кабельного телебачення, відеотехніки ставить сучасну людину в залежність від густої комунікаційної мережі. Аудіовізуальна комунікація є сталим фактом життя людини, а світ, який створюється нею, здатний конкурувати з дійсністю. Адже завзяті телеглядачі схильні коментувати й оцінювати реальність так, як це робить телебачення.

  1. Закріплення вивченого матеріалу

Учитель. Як зазначав Макс Вебер, проблема вивчення мас-медіа полягає у виявленні ставлення її до існуючих політичних партій, до світу бізнесу, до численних груп та інтересів, які впливають на громадськість та зазнають зворотного впливу. Тож давайте визначимо, який вплив становить мас-медіа на суспільство?

Складаємо усно і записуємо тезово:

  1. По-перше, мас-медіа підпадають під контроль з боку інституту влади (держави, правлячих еліт, політичних партій). Цей контроль здійснюється за допомогою державного регулювання, механізмів цензури, ідеологічного пресингу різних політичних і владних утворень. У демократично розвинених суспільствах жорсткі форми підпорядкування мас-медіа інституту влади, притаманні тоталітарному режиму, поступаються місцем більш м’яким формам контролю.

  2. По-друге, мас-медіа зазнають тиску економічних структур, капіталу, комерційних кіл.

  3. По-третє, на масову комунікацію впливає інституціональна культура, яка узаконює передачу певних цінностей, норм, стилів життя окремих соціальних груп і суспільства в цілому.

  4. По-четверте, мас-медіа взаємодіють з громадською думкою. Їх часто метафорично називають “четвертою владою”, “голосом народу”, завдяки чому ЗМІ постають як речник громадської думки. Ці метафори навіяні імперативами демократичної свідомості, що втім не гарантує відступу громадськості від переважно інструментального підходу до преси й телебачення і відмови від спроб впливати на них.

  5. По-п’яте, життєво важливим для інституту мас-медіа є врахування інформаційних, комунікативних потреб та інтересів аудиторії. Остання не має виразних інституційних ознак, але вона сповіщає про свої смаки, вподобання, формує відповідні очікування від мас-медіа. Саме в цій якості аудиторія впливає на діяльність ЗМІ.

  1. Рефлексія

  1. На уроці я..

дізнався…

зрозумів…

навчився…

  1. Оцінювання

  2. Домашнє завдання

Вивчити конспект. Користуючись записами у зошиті. Визначити, як ЗМІ щоденно впливають на ваше життя?



Урок №2

Тема: Журналістика як влада. Форми журналістської влади.

Мета: • ознайомити учнів з журналістикою як однією з форм влади, визначити можливості «четвертої влади» в Україні;

виховувати особистий погляд на події, що трапляються у житті;

розвивати кругозір, прищеплювати вміння самостійно опрацьовувати наукову літературу та робити власні узагальнення і висновки, грамотно вивчати періодичні інформаційні видання.

Тип уроку: урок-лекція

Журналістика - це остаточно усвідомлена відповідальність

за кожне написане й сказане слово.

(Володимир Черняк)

ХІД УРОКУ

  1. Установчо-мотиваційний блок

  1. Психологічна настанова щодо вивчення теми

Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів.

Привітання.

2. Метод «Мікрофон»

Сьогодні на уроці я хочу дізнатися про …

  1. Повідомлення теми і мети уроку

Учитель. Професія журналіста приваблює можливістю впливати на формування суспільної свідомості, громадської думки. Зрештою, у цьому теж полягає здійснення важливої функції журналістики. Працівник мас-медіа, інформуючи читачів про події в регіоні й світі, висловлюючи свою думку про них, втягує в поле свого впливу аудиторію, запліднює її своїм баченням дійсності та її проблем. Не письменник, а журналіст претендує сьогодні на роль "володаря думок", його ім'я найчастіше зустрічається пересічному громадянинові під репортажами, коментарями, аналітичними статтями чи нарисами; саме журналіст відіграє сьогодні роль політичного центру, до якого тягнеться за авторитетним словом політичне активна аудиторія.

Професія журналіста — це величезна моральна відповідальність за кожне вимовлене чи написане вами слово. Вона й стає однією з причин підвищеної стресовості даного роду діяльності. Ми живемо в країні, де журналістика традиційно поєднана з публіцисткою, із утвердженням правди і справедливості, захистом знедолених і покривджених. До вас звертатимуться люди в пошуку захисту від свавілля урядовців, а то й просто від кримінального світу, у пошуку порятунку від соціальної незахищеності чи недосконалої роботи державного апарату. Ваше покликання — їх захищати. Вам доведеться розглядати численні міжлюд-ські й міжгрупові конфлікти, у яких визначити істину й праву сторону буде нелепее. Ваше слово може врятувати, а може й погубити людину.

ЦІКАВИЙ ФАКТ. Тим, хто хоче познайомитися з цим аспектом діяльності журналіста, радимо прочитати роман Леоніда Жуховицького "Зупинитися, озирнутися ." ("Остановиться, оглянуться ", 1973), у якому описано професійну діяльність співробітника відділу фельстонів однієї з центральних радянських газет Георгія Неспанова. Якось з подачі одного з керівників газети, Одинцова, він виконав звичну для себе роботу: написав фельетон про препарат Єгорова-Хворостуна, який нібито не допомагає при лікуванні лейкозів, що засвідчено випробуваннями, але його автори із завзяттям, вартим іншого застосування, наполягають на повторній перевірці.

Стаття зробила свою справу — затаврувала горе-винахідників ім'ям шахраїв. Але ось найближчий друг журналіста, Юрій, несподівано захворів. Діагноз — хвороба Ковача, один з численних різновидів лейкозів. Випробувавши всі заходи, лікарі вдалися й до останнього: препарату Єгорова-Хворостуна. Юрій помер, але інша хвора, якій також проводили аналогічний курс лікування, одужала. Різниця між ними полягала в тому, що Юрія почали лікувати на шостому місяці хвороби, а Ніну на другому. Висновок напрохувався простий: якби Юрія розпочали лікувати раніше, його можна було б урятувати. Цього не сталося тільки тому, що, завдяки газетній публікації Неспанова, препарат Єгорова-Хворостуна вважався цілком скомпрометованим. Журналіст приголомшений наслідками своєї публікації. Його друковане слово вже призвело до загибелі його друга. А скільком іншим хворим препарат міг би допомогти! Виявилося, що він ефективний у вузькій галузі — проти хвороби Ковача, що й повинні були б установити додаткові його випробування.

Георгій Неспанов прагне відновити справедливість, але це зробити не так і легко. Його газета відмов.'Іяється давати спростування, боїться за свій авторитет, якій може бути захитаний в очах читачів через визнання власної помилки. Бояться за свої крісла й керівники газети. Більше того, вони вважають, що Неспанов не припустився професійної помилки, зробив усе правильно. Сам же фельєтоніст розуміє, що це не так. Він не завершив збирання інформації, не зустрівся з головним автором препарат, Єгоровим, до якого важко було дістатися, бо він жив за містом; повірив зацікавленому інформатору, науковцю з Інституту імені Палешана, директор якого також готував препарат проти лейкозів і в такий спосіб (за допомогою газети) усував конкурента.

Тому Неспанов здійснює відчайдушний крок: організовує в іншій центральній газеті фельєтон проти самого себе. Розвінчання його помилки в оцінці препарату Єгорова-Хворостуна поверне звання чесних

учених цим лікарям і зрівняє їхні шанси в боротьбі з препаратом Інституту Палешана. Але ціна цього викриття — знилгення імені й'.урналіста, викреслення його з поля професійної діяльності. По суті Георгій пішов на професійне самогубство в ім'я торжества істини й справедливості.

Серед журналістів існує приказка: сапер помиляється один раз, а журналіст — двічі. Перша помилка тягне за собою догану, друга звільнення з роботи. Журналіст, який помиляється, нікому не потрібен, він не здатний до професійної діяльності. Роман Леоніда Жуховицько-го "Зупинитися, озирнутися ." і дає гостре відчуття важливості кожного слова журналіста, засвідчує ефективність кожного його твору, демонструє ужитковий характер діяльності газетяра.

РОБОТА В ЗОШИТІ

Вчитель називає види влади, один учень біля дошки формує таблицю, всі учні наводять приклади такої влади з особистих вражень та свого життєвого досвіду.

hello_html_m2851cad6.png










































  1. Закріплення вивченого матеріалу

  1. Запитання до учнів:

  2. Як називають в народі владу, що тримають руках журналісти?

  3. Як саме впливають ЗМІ на життя людей?

  4. Які види журналістської влади ви знаєте?

  5. Охарактеризуйте поняття експертної влади, що вона собою представляє?

  6. Традиційна влади – це …

  7. Що мають на увазі, коли говорять про владу на винагороді?

  8. Наведіть приклад еталонної влади.

  1. Рефлексія

  1. На уроці я..

дізнався…

зрозумів…

навчився…

  1. Оцінювання

  2. Домашнє завдання



Урок № 12

Тема: Практична робота розважальні завдання «Хочу стати журналістом»

Мета: • навчити учнів висловлювати свої думки та переконувати інших у своїй правоті,

виховувати в учнів повагу до чужої думки та почуття командності;

розвивати зв’язне мовлення та пам'ять, уяву та навички роботи з журналістським матеріалом.

Тип уроку: розважальні завдання

Про світле майбутнє піклуються політики,

про світле минуле - історики,

про світлу сучасність - журналісти.

(Жарко Петан)

ХІД УРОКУ

  1. Установчо-мотиваційний блок

  1. Психологічна настанова

Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів.

Привітання.

  1. Гра «Портрет»

Вона полягає в тому, що клас ділиться на дві команди, представники якої по черзі дають словесний опис відомої «зірки». Використовуючи риторичні засоби і не називаючи їх імені, а гравці іншої команди вигадують, про кого йде мова.

  1. Гра «Я – редактор».

Перед вами лежать газети та журнали. Прочитайте в газеті переднє слово чи якусь проблемну статтю. Висловте своє ставлення до змісту статті, до позиції її автора, доберіть аргументи, що обґрунтовують вашу позицію. І виступіть перед друзями чи уявними слухачами з короткою промовою, що виражає ваше ставлення до прочитаного.

  1. Конкурс «Красне слівце».

Кожен журналіст – це не лише збирач та відтворювач інформації, а й гарний оратор, що може переконати людей у своїй правоті та вплинути на думку інших.

Підготуйте невеличкий з обсягом виступ, що належить до одного з типів мовлення. Додержуючись відповідної структури:

а) розповіді; б) опису; в) роздуму.

У своєму виступі враховуйте поради І. Томана з його книги «Мистецтво говорити»:

  1. Указуйте на помилку лише віч-на-віч;

  2. Робіть це по-дружньому і з усмішкою;

  3. Зазначте, що подібних помилок припускаються й інші, що ви теж колись робили такі помилки;

  4. Висловіть упевненість у тому, що однокласник зрештою зуміє добре справитися з дорученою справою;

  5. Якщо можна, уникайте критики.

А клас визначить найкращого оратора.

5. Проблемне питання

Як ви розумієте такі афоризми?:

Репортери не вірять нічому. Це їхній символ віри.

(Гай Белламі)

Якби Змій спокушав Єву мовою нинішніх журналістів, ми і тепер би жили в раю.

(Х. А. Шеррінг)

Із того моменту, коли ви починаєте писати те, що подобається всім, ви перестаєте бути журналістом. Із цієї хвилини ви працюєте в шоу-бізнесі.

(Франк Міллер-молодший)

  1. Підведення підсумків уроку

  1. Складання сенкану

  1. 1-й рядок – іменник (назва поняття, вправи того, що зацікавило, сподобалось тощо);

  2. 2-й рядок – опис з двох прикметників;

  3. 3-й рядок – визначаємо характерні дії (три дієслова);

  4. 4-й рядок – формулюємо фразу, що складається з чотирьох слів і виражає ваше ставлення до теми;

  5. 5-й рядок – одне слово, що є синонімом до 1-го рядка і вказує на суть або формулює висновок.

  1. Домашнє завдання

Підготуйте виступ на тему «Одне чисте журналістське перо двох гострих варте». (О. В. Іванов)


Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 22 ноября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru


Краткое описание документа:

У роботі представлено творче моделювання занять з теми «Вступ до спеціальності» з факультативного курсу «Основи журналістики. Рекомендовано молодим вчителям української мови та літератури, які викладають даний курс.

Мета: ознайомлення учнів із теоретичними основами журналістики, усвідомлення школярами ключових питань та процесів у цій комунікативній сфері, засвоєння знань із першооснов журналістської діяльності, вироблення практичних навичок аналізу чужого журналістського продукту та створення власних заміток.

Програма кусу «Основи журналістики» складається з трьох розділів (15 тем). Навчання здійснюється з урахуванням вікових особливостей учнів та їхніх інтересів. Оцінювання навчальних досягнень учнів програмою не передбачено, але критеріями успішності можна вважати участь у дискусіях, вміння чітко та грамотно висловлювати свою точку зору.


Общая информация

Номер материала: ДВ-537289
Курсы профессиональной переподготовки
124 курса

Выдаем дипломы установленного образца

Заочное обучение - на сайте «Инфоурок»
(в дипломе форма обучения не указывается)

Начало обучения: 22 ноября
(набор групп каждую неделю)

Лицензия на образовательную деятельность
(№5201 выдана ООО «Инфоурок» 20.05.2016)


Скидка 50%

от 13 800  6 900 руб. / 300 часов

от 17 800  8 900 руб. / 600 часов

Выберите квалификацию, которая должна быть указана в Вашем дипломе:
... и ещё 87 других квалификаций, которые Вы можете получить

Похожие материалы

Получите наградные документы сразу с 38 конкурсов за один орг.взнос: Подробнее ->>