Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015

Опубликуйте свой материал в официальном Печатном сборнике методических разработок проекта «Инфоурок»

(с присвоением ISBN)

Выберите любой материал на Вашем учительском сайте или загрузите новый

Оформите заявку на публикацию в сборник(займет не более 3 минут)

+

Получите свой экземпляр сборника и свидетельство о публикации в нем

Инфоурок / Школьному психологу / Другие методич. материалы / МОНІТОРИНГ ВПЛИВУ ЕФЕКТИВНОСТІ СФОРМОВАНОСТІ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ РУК НА ЯКІСТЬ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 24 мая.

Подать заявку на курс
  • Школьному психологу

МОНІТОРИНГ ВПЛИВУ ЕФЕКТИВНОСТІ СФОРМОВАНОСТІ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ РУК НА ЯКІСТЬ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ

библиотека
материалов

20


hello_html_3f368f93.gifhello_html_m140570c5.gifhello_html_d2031c9.gifМіністерство освіти і науки України

Управління освіти Маріупольської міської ради

Науково методичний центр

Центр практичної психології і соціальної роботи

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 48
















МОНІТОРИНГ ВПЛИВУ ЕФЕКТИВНОСТІ СФОРМОВАНОСТІ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ РУК НА ЯКІСТЬ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ








Кротовська Людмила Іванівна,

практичний психолог ЗОШ №48,

вища кваліфікаційна категорія,

учитель-методист











Маріуполь 2015

ЗМІСТ








ВСТУП





В умовах особистісно-орієнтованого підходу педагогічний процес у шкільних і дошкільних установах направлений на виховання конкретних дітей, враховуючи рівень їх розвитку, фізичного і психічного здоров'я, пізнавальних інтересів і здібностей.

Спостерігаючи за учнями в період адаптації в першому класі, можна виділити одну з причин неуспішності учнів - це слабкий розвиток дрібної моторики руки і зорово-моторної координації. Розвиток тонкої моторики руки, кисті, пальців, необхідний для вміння грамотно і красиво писати. Від того, наскільки добре розвинені мязи руки, моторика , залежать не тільки успіх дитини в опануванні письма, але й те, наскільки добре буде розвиватися її мовлення.

Актуальність нашого дослідження полягає в тому, що рівень психічної і фізичної готовності дошкільного навчання у дітей знижується з року в рік. Вчителі відзначають, що першокласники часто відчувають серйозні труднощі у навчанні, засвоєння матеріалу, режиму навчання; оволодінні навичкою письма через непідготовленість руки і різкого збільшення числа дітей з порушенням мовленнєвого розвитку та проблем з руховим апаратом, координації рухів при виконанні рухів.

Піднімаючи проблему розвитку великої і дрібної моторики у дітей можна сказати, що техніка письма вимагає злагодженої роботи дрібних м'язів кисті і всієї руки, а так само добре розвиненого зорового сприйняття і довільної уваги.

Для оволодіння навичкою письма необхідна певна функціональна зрілість кори головного мозку. Непідготовленість до письма, недостатній розвиток дрібної моторики, зорового сприйняття, уваги може призвести до виникнення негативного ставлення до навчання, тривожного стану дитини в школі.

Проводячи аналогію «руки з мозком», можна сказати: «з аналітичної точки зору близько третини всієї площі рухової проекції кори головного мозку займає проекція кисті руки, розташована дуже близько від мовної зони, саме це є підставою для розгляду кисті руки як «органу мови», також як артикуляційного апарату». Таким чином, розвиток дрібної моторики пальців рук позитивно позначається на становленні дитячої мови і рівень розвитку мовлення дітей перебуває в прямій залежності від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Зазвичай, якщо рухи пальців розвинені відповідно до віку, то мовленнєвий розвиток дитини в межах вікової норми, багато психічні процеси: увага, мислення, уява, пам'ять, зв'язкова мова «працюють» дуже легко. Тому тренування рухів пальців рук є найважливішим чинником, що стимулює мовленнєвий розвиток дитини, і має велике значення для координації його рухів.

Мета роботи - дослідити особливості взаємозв'язку рівня розвитку дрібної моторики та рівня якості навчальних досягнень у дітей 5-9 років.

Об'єкт дослідження - це процес розвитку дрібної моторики

Предмет дослідження - це вплив та особливості взаємозв’язку сформованості дрібної моторики рук на рівень якості навчальних досягнень учнів.

Завдання дослідження:

1.Проаналізувати фізіологічної, психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження.

2.Визначити особливості розвитку дрібної моторики дітей 5-9 років.

3.Виявити ефективність розвивальних занять з розвитку дрібної моторики на якість навчальних досягнень дитини.

4.Скласти структурно-функціональну модель формування готовності дитини до навчального процесу через розвиток дрібної моторики.

Психології відомо, що будь-яка спеціально організована, спрямована діяльність сприяє функціональному дозріванню мозкових структур, тому ми розглянемо проблему «Моніторинг впливу ефективності сформованості дрібної моторики рук на якість навчальних досягнень».

Для розвитку моторної сфери дітей пропонується програма. Навчальна програма з розвитку дрібної моторики рук (за допомогою пластиліну) «Розумні пальчики» для дітей 5-7 років реалізується на основі спостережень, психодіагностики, фізичних вправ для рук, розвиваючих і творчих завдань (авторське право - свідоцтво про реєстрацію №35037 від 16.09.2010р. Міністерство освіти і науки України, Державний департамент інтелектуальної власності).

Програма може використовуватися практичним психологом як в індивідуальній, так і груповій формі роботи з дітьми, вчителями навчальних класів, вихователями дитячих садків та батьками.

Кротовська Л.І має авторське право на книгу «Цікаві заняття з дітьми для розвитку дрібної моторики рук». Свідоцтво про реєстрацію № 35889 від 30.11.2010р. Міністерство освіти і науки України, Державний департамент інтелектуальної власності.

Практичним психологом Кротовською Л.І. розроблені цікаві розвивальні ігри та корегуючи заняття., методичні посібники для розвитку дрібної моторики за допомогою різних видів діяльності (Див. додаток № 1 ).

Автор має друковані роботи з цієї проблеми, її опит використовують психологи та педагоги міста.






РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


1.1.Розвиток дрібної моторики.

Говорячи про координацію рухів людини слід розглянути поняття «моторика», «моторний розвиток». Моторика (лат. motus-- рух) -- рухова активність організму або окремих органів [1]. Під моторикою розуміють послідовність рухів, які у своїй сукупності потрібні для виконання якої-небудь певної задачі. Розрізняють велику і дрібну моторику, а також моторику певних органів.

Навички великої моторики включають в себе виконання таких дій, як перевертання, нахили, ходьба, повзання, біг, стрибки і тому подібні. Зазвичай розвиток навичок великої моторики слід за загальним шаблоном у певному порядку у всіх людей. Розвиток також в цілому рухається зверху вниз. Перше, що зазвичай дитина вчиться контролювати -- це рухи очей. Велика моторика є основою, на яку згодом накладаються більш складні і тонкі рухи дрібної моторики.


1.2. Психофізіологічна структура руху.

Дрібна моторика -- здатність маніпулювати дрібними предметами, передавати об'єкти з рук в руки, а також виконувати завдання, що вимагають скоординованої роботи очей і рук. Навички дрібної моторики використовуються для виконання таких точних дій, як «пінцетний захоплення» (великим і вказівним пальцями) для маніпулювання невеликими об'єктами, лист, малювання, вирізання, застібання гудзиків, в'язання, гра на музичних інструментах і так далі. Освоєння навичок дрібної моторики вимагає розвитку більш дрібних м'язів, ніж для великої моторики.
Психофізіологічна структура руху складна, її дослідженням займалися багато вітчизняних і зарубіжні вчені: психологи, фізіологи, медики, педагоги. Всі дослідження в області розвитку дрібної моторики можна класифікувати за ступенем впливу на розвиток у дитини: мозку, рухів, мови, психіки (розумових процесів).

Мозок.

У перші про вплив мануальних (ручних дій на розвиток мозку було відомо ще в другому столітті до н. е. в Китаї. Фахівці стверджували, що ігри за участю рук і пальців приводять в гармонійне відношення тіло і розум, підтримують мозкові системи в чудовому стані (Е. Я. Степаненкова та інші).
Японський лікар Намикоси Токудзиро створив оздоровляющую методику впливу на руки. Він стверджував, що пальці наділені великою кількістю рецепторів, які посилають імпульси в центральну нервову систему людини. На кистях рук розташовані безліч акупунктурних точок, масажуючи які можна впливати на внутрішні органи, рефлекторно з ними пов'язані.

Рух.
Н.А. Бернштейн визначив «координацію тонких рухів пальців рук... як подолання надлишкових ступенів свободи рушійного органу іншими словами, перетворення його в керовану систему». Або «координація є організація керованості рухового апарату» [4;164].

Всі глибинні психологічні процеси, усвідомлені чи неусвідомлені, відображаються у становищі наших рук, жестикуляції, дрібних рухах пальців. Дослідники, що займаються вивченням дитячого мозку, психіку дітей, відзначають велику стимулюючі впливу функцій руки. І. Кант писав: «Рука - вийшов назовні мозок».
Рух пальців рук у людей вдосконалювалися з покоління в покоління, так як люди виконували руками все більш тонку і складну роботу. У зв'язку з цим відбувалося збільшення площі рухової проекції кисті руки в людському мозку [15; 334].

Встановлено, що рівень розвитку мовлення дітей перебуває в прямій залежності від ступеня сформованих тонких рухів пальців рук. І якщо розвиток рухів пальців відстає, то затримується і мовленнєвий розвиток.


Мова.

Невропатолог і психіатр В. М. Бехтерєв писав, що рухи руки завжди були тісно пов'язані з промовою і сприяли її розвитку. Розвиток функцій руки і мови у людей йшло паралельно. Спочатку розвиваються тонкі рухи пальців рук, потім з'являється артикуляція слів; всі подальші вдосконалення мовленнєвих реакцій полягає в прямій залежності від ступеня тренування рухів пальців. Англійський психолог Д. Сіли також надавав дуже велике значення «творчій роботі рук» для розвитку мислення і мови дітей [4; 165].

В даний час зусилля багатьох авторів спрямовані на розробку пальчикових ігор різної спрямованості (С. Е. Гаврина, В. П. Дудьева, А. А. Китаєва, та ін). У статті В. П. Дудьева «Засоби розвитку тонкої моторики рук у дітей з порушенням мовлення» описує ряд вправ з предметами, спрямованих на розвиток тонких рухів пальців кистей рук.

Проблемою розвитку дрібної моторики займались: М. Ю. Кистяковсой, Н. Л. Фигуриным, М. П. Денисової, Р. Я. Абрамович-Лехтман та ін.

Дрібна моторика - це різновид рухів, у яких беруть участь дрібні м'язи. Ці рухи не є безумовним рефлексом, як ходьба, біг, стрибки і потребують спеціального розвитку. Дрібна моторика рук взаємодіє з такими вищими властивостями свідомості, як увага, мислення, оптико - просторове сприйняття (координація), уяви, спостережливість, зорова і рухова пам'ять, мова. Вчені, психологи та педагоги розглядають дрібну моторику як один з показників фізичного і нейропсихического розвитку дитини. А в дошкільному віці моторне розвиток становить фундамент розумового розвитку, адже розумові здібності починають формуватися рано і в тісному зв'язку з розширенням діяльності, в тому числі і загально рухової і ручний.

Аналіз літератури показав, що моторика і психічний розвиток дитини - це процеси протікають паралельно і взаємозалежні один від одного.

РОЗДІЛ 2.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ НА РІВЕНЬ ЯКОСТІ ЗНАНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ



2.1. Вибір і обґрунтування обраних методик

Дослідження було проведено на базі загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 48 м. Маріуполя. В опитуванні взяли участь 266 чоловік: учні 5-10 років, з яких 47 дітей «Школи майбутнього першокласника».

Для дослідження розвитку дрібної моторики були вибрані психологічні тести та методики :

  • тест «Змійка» (вивчення швидкості рухів і рівня розвитку координації кисті руки) автор Чуб Н.В. Комплексні тести готовності дитини до школи. - Х.: Вид.група «Основа», 2008.- 143с.;

  • методика «Доріжка» Л.А.Венгера з метою визначення рівня розвитку зорово-моторної координації та розвитку дрібної моторики руки (Психологічна служба в дошкільному закладі./ Автори –укладачі: Н.П.Смелянська, Є.І.Кравцова.- Луганськ: Янтарь, 2003.- 128с.);

  • методика «Тепінг-тест» з метою визначення ступені працездатності дитини при виконанні завдань або причини її зниження, автор Голуб І.Е. Організація діагностичної діяльності в напрямі комплексного вивчення соціально-психологічної готовності дитини до навчання в школі в умовах дошкільної установи (методична розробка).- Донецьк, 2008.- 108 с.;


2.2. Аналіз отриманих результатів

В ході проведення дослідження були використані: тест «Змійка», методика «Доріжка» Л.А.Венгера, методика «Тепінг-тест».

Для проведення дослідження результативності впливу програми на розвиток дрібної моторики у дітей 1 класу був проведен моніторинг рівня розвитку дрібної моторики, який свідчить що діти які проходили заняття за програмою у «Школі майбутнього першокласника» (експериментальна група) мали рівень дрібної моторики середнього та високого рівня. А діти з контрольної групи (які не проходили додаткових занять) показали низький та середній рівень.



Малюнок 2.2.1. Моніторинг рівня розвитку дрібної моторики у дітей 5 років та учнів 1 класу (за тестом «Змійка» (вивчення швидкості рухів і рівня розвитку координації кисті руки) автор Чуб Н.В., методика «Доріжка» Л.А.Венгера, методика «Тепінг-тест»)


В ході дослідження ми побачили, що серед експериментальної групи дітей є школяри яким потрібна допомога логопеда, вони додатково займалися і виконували завдання логопеда.

Хочеться підкреслити, що діти з контрольної групи при підтримки батьків та роботі вчителя, практичного психолога, логопеда значною мірою на кінець року малі результати середнього та деякі високого рівня з розвитку дрібної моторики.

Як у експериментальної так і контрольної групи школярів були середній та високий рівень, але низький рівень був у дітей які мало приділяли розвитку дрібної моторики.

На протязі 1-4 класу з дітьми проводились заняття та корекційна робота з розвитку дрібної моторики.

Як ми бачимо з діаграми, було виявлено, що у більшої кількості дітей переважає середній та достатній рівень розвитку дрібної моторики який впливає на рівень розвитку мови (діалоги, читання)


Малюнок 2.2.2. Показники (в %) рівня розвитку дрібної моторики та рівня розвитку мови (читання, діалоги) у 1- 2 класах


При порівнянні отриманих даних стає очевидним що рівень розвитку дрібної моторики тісно пов'язаний з рівнем розвитку мови учнів у 1 та 2 класах, ці процеси протікають паралельно і взаємозалежні один від одного.



Малюнок 2.2.2. Показники (в %) рівня розвитку дрібної моторики та рівня якості навчальних досягнень у 1-4 класах


Отримані дані дають підставу стверджувати, що чим більше рівень дрібної моторики, тим більше показник рівня якості знань у дітей.

Таким чином, розвиток дрібної моторики пальців рук позитивно позначається на становленні дитячої мови і рівень розвитку мовлення дітей перебуває в прямій залежності від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Зазвичай, якщо рухи пальців розвинені відповідно до віку, то мовленнєвий розвиток дитини в межах вікової норми, багато психічні процеси: увага, мислення, уява, пам'ять, зв'язкова мова «працюють» дуже легко. Тому тренування рухів пальців рук є найважливішим чинником, що стимулює мовленнєвий розвиток дитини, і має велике значення для координації його рухів.

Розвиток кисті рук і координації рухів пальців рук  - це комплексне завдання,  що охоплює, багато сфер діяльності дитини. Воно є одним з аспектів проблем із забезпечення повноцінного розвитку дітей.  І оскільки загальне моторне відставання спостерігається дослідниками у більшості  сучасних дітей, слабку руку дитини треба і необхідно розвивати: щодня, кожну годину, кожну хвилину. Розвиток кисті рук розвиває просторове орієнтування, увагу, формує навички самообслуговування, розвиває творчі  здібності.

Таким чином, з цього можна зробити висновок, для того щоб

 підвищити рівень якості навчальних досягнень школярів треба розвивати дрібну моторику рук.


РОЗДІЛ 3.

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЧЕРЕЗ РОЗВИТОК ДРІБНОЇ МОТОРИКИ РУК





Пропонуємо модель формування готовності дитини до навчального процесу через розвиток дрібної моторики. Головна мета полягає у формуванні психологічної готовності дитини до учбового процесу через розвиток дрібної моторики рук. Модель реалізується на основі спостережень, психодіагностики, фізичних вправ для рук, розвиваючих і творчих завдань і вправ.

На першому етапі: проводиться спостереження, аналізуються дані, проводяться бесіди та консультації з батьками;

На другому етапі : проводиться діагностика та анкетування учнів . В роботі використовують наступні тести та методики:

    • Тест «Змійка» (вивчення швидкості рухів і рівня розвитку координації кисті руки) автор Чуб Н.В. Комплексні тести готовності дитини до школи. - Х.: Вид.група «Основа», 2008.- 143с.;

    • Методика «Доріжка» Л.А.Венгера з метою визначення рівня розвитку зорово-моторної координації та розвитку дрібної моторики руки. (Психологічна служба в дошкільному закладі./ Автори –укладачі: Н.П.Смелянська, Є.І.Кравцова.- Луганськ: Янтарь, 2003.- 128с.);

    • Методика «Тепінг-тест» з метою визначення ступені працездатності дитини при виконанні завдань або причини її зниження, автор Голуб І.Е. Організація діагностичної діяльності в напрямі комплексного вивчення соціально-психологічної готовності дитини до навчання в школі в умовах дошкільної установи (методична розробка).- Донецьк, 2008.- 108 с.;


На третьому етапі: проводяться розвивальні заняття, які складені з урахуванням інтересів і психолого-вікових особливостей дітей (Див.додаток № 2 ).

Основні завдання:|задачі|

    • укріпити|зміцнити| і розвинути емоційно-позитивне ставлення|ставлення| дитини|дитяти| до школи, бажання вчитися;

    • формувати соціальні риси|межі| особистості|особистості| школяра;

    • виявити фізичну готовність дитини|дитяти| (стан|достаток| здоров'я, певний рівень морфо-функціональної| зрілості організму дитини|дитяти|, необхідний рівень розвитку рухових навичок|навичок| і якостей, особливо тонких моторних координацій, фізичний і розумовий рівень працездатності).

Очікуваний результат:

  • розвинути дрібну моторику рук і укріпити м'язи грон рук;

  • вивчити комплекс розминки для рук;

  • розрізняти емоційний стан людей і свій;

  • вивчити етичні норми поведінки для школяра.


Ефективність моделі оцінюється за підсумками рівня якості навчальних досягнень., проводиться аналіз та та на основі цього планується корекційна робота.


СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЧЕРЕЗ РОЗВИТОК ДРІБНОЇ МОТОРИКИ РУКУчасник і керівник процесу

Практичний психолог,

педагог

Спостереження

Психологічні обстеження

  • комплекс вправ з розвитку дрібної моторики і укріплення мязів рук

  • вправи для масажу

  • ігри ""Чарівні лабиринти

  • робочі зошити "Обведення контурів малюнків",

  • вправи "Пальчикові кроки" і інше




Аналіз,

консультації, бесіди з батьками, педагогами,

психологічна просвіта


Розвивальні заняття

  • тест «Змійка» (вивчення швидкості рухів і рівня розвитку координації кисті руки) автор Чуб Н.В. Комплексні тести готовності дити до школи.

  • методика «Доріжка» Л.А.Венгера з метою визначення рівня розвитку зорово-моторної координації та розвитку дрібної моторики руки

  • методика «Тепінг-тест» з метою визначення ступені працездатності дитини при виконанні завдань або причини її зниження, автор Голуб І.Е. Організація діагностичної діяльності в напрямку комплексного вивчення соціально-психологічної готовності дитини до навчання в школі

Учень

Рівень якості навчальних досягнень

Технології

Інструментарій

Учасник процесу

Результат

Корекційна робота



ВИСНОВКИ





  1. Аналіз літератури та психологічне дослідження показали, що моторика і психічний розвиток дитини - ці процеси протікають паралельно і взаємозалежні один від одного.

  2. Розвиток дрібної моторики пальців рук позитивно позначається на становленні дитячої мови і рівень розвитку мовлення дітей перебуває в прямій залежності від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Зазвичай, якщо рухи пальців розвинені відповідно до віку, то мовленнєвий розвиток дитини в межах вікової норми, багато психічні процеси: увага, мислення, уява, пам'ять, зв'язкова мова «працюють» дуже легко. Тому тренування рухів пальців рук є найважливішим чинником, що стимулює мовленнєвий розвиток дитини, і має велике значення для координації його рухів.

  3. Щоденні вправи  для пальчиків впливають на певні ділянки кори великих півкуль мозку, то б то сприяють якіснішому розвитку мислення,  пам'яті, мови, та в результаті цього показники рівня якості навчальних досягнень значно ростуть.

  4. Для того щоб підвищити рівень якості навчальних досягнень школярів треба розвивати дрібну моторику рук..








Література





  1. Аксенова М. Развитие тонких движений пальцев рук у детей с нарушениями речи // Дошкольной воспитание, 1990. №8. С. 62-65.

  2. Венгер Л. А. и др. Воспитание сенсорной культуры ребенка от рождения до 6 лет: Кн. для воспитателя дет. сада /Л. А. Венгер, Э. Г. Пи¬люгина, Н. Б. Венгер; Под ред. Л. А. Венгера. М.: Просвещение, 1988. -144 с: ил.

  3. Вильчковский Э.С. Развитие двигательной функции у детей. - Киев.: Здоров'я, 1983. - 208с.

  4. Вильчковский Э. С. Физическая культура детей дошкольного возраста. 2-е изд., перераб. и доп. - Киев.: Здоров'я, 1979. - 232 с. (Библ. для родителей и детей).

  5. Kappelman м. СДВГ у подростков / / Adolesc. MED. 1992 года. 3(1) февраля. П. 97-110.

  6. Кольцова М.М. Двигательная активность и развитие функций мозга ребенка. М.; 1973, с.132.

  7. Кольцова М. М. Движение и развитие моторной речи М., 1973.

  8. Кольцова М. М, Рузина М. С. Ребенок учится говорить: Пальчиковый игротренинг СПб., 1998.

  9. Кларк A, R Барри, Маккарти р. ЭЭГ анализ дефицита внимания/гиперактивности: сравнительное исследование двух подтипов / / Res. 1998 психиатрии. 19 Окт. Vol. 81(1) п. 19-298.

  10. Любаром J, биологической обратной связи ЭЭГ J.K Luhar SMR и бета для лечения расстройства дефицита внимания / / биоуправление Self регул. 1984. Mar. 9(1). 1-23.

  11. Мерфи М, Хаджерман р. СДВГ у детей: диагностика, лечение и последующие-вверх / / J. Pediatr здравоохранения. 19...

  12. Мухина В. С. Детская психология: Учеб. для студентов пед. ин-тов/ Под ред. Л. А. Венгера.--2-е изд., перераб. и доп.-- М.: Просвещение, 1985.--272 с, ил.

  13. Симерницкая Э. Г. Мозг человека и психические процессы в онтогенезе М., 1995.

  14. Смирнов В. М. Нейрофизиология и высшая нервная деятельность детей и подростков: Учеб. пособие для студ. дефектол. фак. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2000. - 400 с.

  15. Теория и методика физического воспитания и развития ребенка: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Эмма Яковлевна Степаненкова. -- 2-е изд., испр. -- М.: Издательский центр «Академия», 2006. -- 368 с.

  16. Трохимчук Л. Ф., Шквирина О. И., Бабенко Т. И. Физиолого-педагогическая коррекция моторики ведущей кисти ребенка. Ростов н/Д, 1994.

  17. Цвынтарный В. В. Играем пальчиками и развиваем речь. СПб., 1996.

  18. Цуцуми Й. Упрощенная методика сохранения здоровья пальцевыми упражнениями М, 1991.

  19. Диагностический комплект «Исследование особенностей развития познавательной сферы детей дошкольного и младшего школьного возрастов»./ Авт.-сост. Семаго Н.Я., Семаго М.М.  – М.: АРКТИ, 2003.

  20. Замулина Л.В. Готовность к школе. – М/СПб.: АСТ Сова, 2005.

  21. Макаренко Т. Разрешить или запретить: о готовности детей к школьному обучению // Школьный психолог. № 23. 2003 .

  22. Мельникова Н.Н.,  Полев Д.М. Методика диагностики готовности к обучению в школе «ГОШа». – Челябинск: Психологический центр ПСИХРОН, 2000.

  23. Орехова О.А. Цветовая диагностика эмоций ребенка. – СПб.:  «Речь» , 2002.

  24. Прокофьева Г.А. Перспективное планирование работы психолога ДОУ. – М.: Айрис-пресс, 2004.

  25. Савенков А.И. Конкурс интеллектуалов для старших дошкольников. Дошкольное воспитание. 1998, №2.

  26. Савенков А.И. Одаренные дети в детском саду и в школе: Учеб. Пособие для студ.высш.пед.учеб.заведений. – М.: Академия, 2000.

  27. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А. Практикум по детской психологии: Пособие для студентов педагогических институтов, учащихся педагогических училищ и колледж, воспитателей детского сада. // Под ред. Г.А. Урунтаевой, – М.: Просвещение: Владос, 1995.

  28. Цветикова С. Вопросы воспитания в картинках. Пособие для работы с родителями. // Школьный психолог. 2006, №5.

Краткое описание документа:

 

В умовах особистісно-орієнтованого підходу педагогічний процес у шкільних і дошкільних установах направлений на виховання конкретних дітей, враховуючи рівень їх розвитку, фізичного і психічного здоров'я, пізнавальних інтересів і здібностей.

 Спостерігаючи за учнями  в період адаптації в першому класі, можна виділити одну з причин неуспішності учнів - це слабкий розвиток дрібної моторики руки і зорово-моторної координації. Розвиток тонкої моторики руки, кисті, пальців, необхідний для вміння  грамотно і красиво писати.  Від того, наскільки добре розвинені мязи руки, моторика ,  залежать не тільки успіх дитини в опануванні письма, але й те, наскільки добре буде розвиватися її мовлення.

Актуальність нашого дослідження полягає в тому, що рівень психічної і фізичної готовності дошкільного навчання у дітей  знижується з року в рік. Вчителі відзначають, що першокласники часто відчувають серйозні труднощі у навчанні, засвоєння матеріалу, режиму навчання; оволодінні навичкою  письма  через непідготовленість руки і різкого збільшення числа дітей з порушенням мовленнєвого розвитку та проблем з руховим апаратом, координації рухів при виконанні рухів.

Піднімаючи проблему розвитку великої і дрібної моторики у дітей можна  сказати, що техніка письма вимагає злагодженої роботи дрібних м'язів кисті і всієї руки, а так само добре розвиненого зорового сприйняття і довільної уваги.

Для оволодіннянавичкою письма необхіднапевнафункціональназрілість кори головного мозку.  Непідготовленість до письма, недостатнійрозвитокдрібної моторики, зоровогосприйняття, увагиможепризвести до виникнення негативного ставлення до навчання, тривожного стану дитини в школі.

Проводячи аналогію «руки з мозком», можна сказати: «з аналітичної точки зору близько третини всієї площі рухової проекції кори головного мозку займає проекція кисті руки, розташована дуже близько від мовної зони, саме це є підставою для розгляду кисті руки як «органу мови», також як артикуляційного апарату». Таким чином, розвиток дрібної моторики пальців рук позитивно позначається на становленні дитячої мови і рівень розвитку мовлення дітей перебуває в прямій залежності від ступеня сформованості тонких рухів пальців рук. Зазвичай, якщо рухи пальців розвинені відповідно до віку, то мовленнєвий розвиток дитини в межах вікової норми, багато психічні процеси: увага, мислення, уява, пам'ять, зв'язкова мова «працюють» дуже легко. Тому тренування рухів пальців рук є найважливішим чинником, що стимулює мовленнєвий розвиток дитини, і має велике значення для координації його рухів.

Мета роботи  - дослідити особливості взаємозв'язку рівня розвитку дрібної моторики  та рівня якості навчальних досягнень  у дітей 5-9 років.

Об'єкт  дослідження -  це  процес  розвитку  дрібної моторики

  Предмет  дослідження  - це  вплив  та особливості взаємозв’язку сформованості   дрібної моторики рук  на рівень  якості навчальних досягнень учнів.

Завдання дослідження:

1.Проаналізувати  фізіологічної,  психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження.

2.Визначитиособливостірозвиткудрібної моторики  дітей5-9 років.

3.Виявити ефективність розвивальних занять  з розвитку дрібної моторики   на якість навчальних досягнень  дитини.

4.Скласти структурно-функціональну модель формування готовності дитини до навчального процесу через розвиток дрібної моторики.

Психології відомо, що будь-яка спеціально організована, спрямована діяльність сприяє функціональному дозріванню мозкових структур, тому ми розглянемо проблему  «Моніторинг  впливу ефективності сформованості дрібної моторики рук на якість навчальних досягнень».

Для  розвитку моторної сфери дітей  пропонується  програма. Навчальна програма  з розвитку дрібної моторики рук (за допомогою пластиліну) «Розумні пальчики» для дітей 5-7 роківреалізуєтьсяна основі спостережень, психодіагностики, фізичних вправ для рук, розвиваючих  і творчих завдань (авторське право - свідоцтво про реєстрацію №35037 від 16.09.2010р.Міністерство освіти і науки України, Державний департамент інтелектуальної власності).

Програма може використовуватися практичним психологом  як в індивідуальній, так і груповій формі роботи з дітьми, вчителями навчальних класів, вихователями дитячих садків та батьками.

Кротовська Л.І має авторське право на книгу «Цікаві заняття з дітьми для розвитку дрібної моторики рук». Свідоцтво про реєстрацію № 35889 від 30.11.2010р.Міністерство освіти і науки України, Державний департамент інтелектуальної власності.

Практичним психологом Кротовською Л.І. розроблені цікаві розвивальні ігри та корегуючи заняття.,  методичні посібники для розвитку дрібної моторики за допомогою різних видів діяльності   (Див. додаток № 1 ).

Автор має друковані роботи з цієї проблеми, її опит використовують  психологи  та педагоги  міста.

 

 

 

Автор
Дата добавления 27.01.2015
Раздел Школьному психологу
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров448
Номер материала 344190
Получить свидетельство о публикации

Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх