Инфоурок / Украинский язык / Научные работы / Наукова робота на тему "Функції архаїзмів у збірці Валерія Шевчука "У череві апокаліптичного звіра"

Наукова робота на тему "Функції архаїзмів у збірці Валерія Шевчука "У череві апокаліптичного звіра"

Курсы профессиональной переподготовки
124 курса

Выдаем дипломы установленного образца

Заочное обучение - на сайте «Инфоурок»
(в дипломе форма обучения не указывается)

Начало обучения: 29 ноября
(набор групп каждую неделю)

Лицензия на образовательную деятельность
(№5201 выдана ООО «Инфоурок» 20.05.2016)


Скидка 50%

от 13 800  6 900 руб. / 300 часов

от 17 800  8 900 руб. / 600 часов

Выберите квалификацию, которая должна быть указана в Вашем дипломе:
... и ещё 87 других квалификаций, которые Вы можете получить

Получите наградные документы сразу с 38 конкурсов за один орг.взнос: Подробнее ->>

библиотека
материалов







Функції архаїзмів

у збірці Валерія Шевчука

«У череві апокаліптичного звіра»

НАУКОВА РОБОТА



Виконала :

Максименюк В.І.























Зміст

Вступ………………………………………………………………………………

Основна частина

Розділ 1.Архаїзми.Значення та функції……………..

Розділ 2. Архаїчна лексика у збірці Валерія Шевчука «У череві апокаліптичного звіра»………………………………

Висновки………………………………………………………………………..































Темою моєї наукової роботи є «Функції архаїзмів у збірці Валерія Шевчука «У череві апокаліптичного звіра».

Упродовж останніх десятиріч архаїзми та історизми вивчаються досить інтенсивно, незважаючи на труднощі. Архаїзми та історизми належать до пасивного шару лексики національної мови.

Словник мови містить активний шар лексики, що по­стійно використовується носіями мови і не має відтінку новизни чи давності, і пасивний, до якого належать за­старілі слова й неологізми.

Застарілими словами, або архаїзмами (від гр. archais - давній), називаються слова, які вийшли чи виходять з ак­тивного вжитку. Вони поділяються на дві великі групи: історизми і власне архаїзми, або стилістичні архаїзми. Історизми позначають поняття, що зникли у процесі істо­ричного розвитку: смерд, тивун, князь, поміщик, волость, кунтуш, очіпок, мушкет, гаківниця, гетьман, хорунжий, лих­вар. Власне архаїзми - це витіснені іншими синонімами назви понять, які продовжують існувати й нині: град (місто), враг (ворог), вої (воїни), страж (сторож) тощо.

Застаріла лексика широко використовується письменниками, істориками, журналістами, у певних випадках звичайними мовцями. Поряд із цим, архаїзми та історизми являють собою також актуальну лінгвістичну проблему, оскільки їх дослідження унаочнює процеси змінності мови, робить можливим визначити часові рамки її еволюції, передбачити подальший розвиток тощо.

Дослідження джерел, семантики й структури архаїзмів та історизмів створили міцну теоретичну базу для вивчення мовностилістичних аспектів функціонування цих шарів лексики у мові художніх творів. У цьому напрямку працювали Л.Г.Авксентьєв, А.С.Аксамитов, М.Ф.Алефіренко, В.Л.Архангельський, Н.Д.Бабич, А.М.Бабкін, Л.А.Булаховський, Ф.П.Медведєв, В.М.Мокієнко, Г.М.Удовиченко, В.Д.Ужченко та ін..

Цінний матеріал, що містить архаїзми зафіксовано у лексичних словниках за редакцією М.М. Онишкевич, С.Панцьо, В.А.Чабаненко, М.М.Корзонюк, А.Т.Сизько, у матеріалах до тлумачних словників та словників фразем А.П.Грищенко, М.Т.Доленко, Н.Д.Бабич, О.С.Юрченко, Л.І.Ройзензон, С.І.Ройзензон, А.О.Івченко, В.С. Калашника.

Отже, об`єктом дослідження в моїй науковій роботі стала архаїчна лексика у збірці Валерія Шевчука «У череві апокаліптичного звіра».

Предмет дослідження - архаїчне значення слів в українській мові, класифікація архаїзмів та функції їх у художньому тексті.

Мета наукової роботи – дослідити архаїчну лексику у збірці Валерія Шевчука «У череві апокаліптичного звіра», класифікувати виявлені архаїзми за поданою нижче класифікацією, з’ясувати стилістичні функції архаїзмів у художніх творах.

Досягнення мети передбачало розв`язати такі завдання:

- визначити співвідношення функціонування архаїчних значень слів у творах Валерія Шевчука;

- окреслити мовностилістичні функції архаїчних значень слів у збірці Валерія Шевчука «У череві апокаліптичного звіра»;

- розвивати вміння визначати у тексті архаїзми та класифікувати їх на окремі групи.

Мета та завдання визначили методи дослідження, які застосовувалися в роботі. Використано загальнонаукові та лінгвістичні методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, описовий метод, статистичні прийоми, системний аналіз.

Джерелом для дослідження архаїчної лексики у роботі послужили твори Валерія Шевчука, зокрема збірка історичних повістей та оповідань «У череві апокаліптичного звіра».

Валерій Шевчук – одна з найяскравіших постатей в інтелектуально-філософській, психологічній прозі української літератури ХХ ст.

Валерій Шевчук належить до авторів із доволі усталеними, добре напрацьованими й відносно передбачуваними у вітчизняному літературному контексті тематикою, проблематикою і поетикою. Його твори насичені різними шарами лексики. У тому числі в процесі нашого дослідження ми виявили велику кількість застарілої лексики – історизмів та архаїзмів. На мою думку,автор вживає архаїзми у своїй збірці для відтворення історичного колориту тієї доби,про яку йдеться у творах,для точнішого розуміння тогочасної суспільної системи та людського побуту.

У роботі досліджений матеріал класифікований за такими рубриками:

1) власне лексичніархаїзми- слова, що застаріли в цілому (чадо, ректи);

2) лексико-фонетичні архаїзми слова, що відрізняються від сучасних варіантів тільки одним або кількома звуками, або місцем наголосу (сей, пашпорт, глас, піїт);

3) лексико-морфологічні архаїзми – застарілі словоформи та граматичні характеристики слова (люде);

4) лексико-словотворчі архаїзми - слова, що відрізняються від сучасних спільнокореневих синонімів словотворчими форматом – суфікс або префікс (податель, возгордитися);

5) лексико-семантичні архаїзми - слова, у яких застарілим є лише окреме значення (броня у значенні зброя).



















Розділ1. Архаїзми.Значення та функції

Розуміння проблеми розчахнутого світу висловлює Валерій Шевчук у збірці «У череві апокаліптичного звіра». Важливу композиційну роль відведено системі міфічних, демонологічних,фольклорних,біблійних образів,які набувають символічного значення, семантичного багатоголосся. Серед міфопоетичних образів виділяються образи карликів або дрібнолюдків;дерево життя та дерево памяті . Образ кола або сфери як модель світу набуває найрізноманітніших форм:колеса-зміяки; страхітливої сферичної хмари чорного або й білого пилу;гадюки,що кусає свій хвіст; величезного ока-колодязя;як клубка прозорих змій. У творах циклу чимало цитат і ремінісценцій з біблійних текстів- розповідь з апокаліпсису про жнива і збирання винограду та уривки з молитов « Отче наш» та « Богородице Діво,радуйся»,алюзії і цитати з творів Лазаря Барановича («Веселка в небі- втішитись треба»),Григорія Сковороди («Ах ти,нудьго проклятая!», « У горі певну втіху приносять сльози»).

В.Шевчук – відомий знавець української старожитності. Його історичні романи й повісті відображають перш за все етапи формування духовного світу нашого народу в ту чи іншу епоху.

Автор вживає матеріальні архаїзми з метою створення мовного колориту певної історичної епохи. Наприклад, епоха в Україні, коли відбуваються соціально-політичні й релігійні потрясіння.

Архаїзм-1. мовна одиниця,що на даному етапі є застарілою в мові або зовсім вийшла із загального вжитку.(Українська мова.Енциклопедія); 2.у загальному визначенні називають слова,що вийшли з широкого вжитку й перейшли до так званого пасивного запасу лексики національної мови.У більш точному розумінні до архаїзмів належать слова, «що називають такі предмети чи поняття,які самі по собі аж ніяк не застаріли,але для позначення яких тепер користуються іншими словами». Від інших застарілих слів ,зокрема історизмів,архаїзми відрізняються тим,що мають у сучасній мові синоніми (дані з інтернету).

Відповідно до мовного рівня розрізняють:а) лексичні архаїзми(застарілі слова – волока,корх,полуланок),б)фразеологічні архаїзми(во врем’я оно,ситник берднику не товариш),в)фонетичні архаїзми- збереження в певній фонетичній позиції звука,заміною якого в сучасній мові виступає інший (о замість і в ново закритих складах,наприклад,у мові дум :вольний,невольник,безродний; із/іс як варіант інтерфікса з :ізгаснути),г)морфонологічні архаїзми-наприклад, збереження чергувань другої палаталізації у Називному відмінку множини( друзи,птаси),д)словотвірно-афіксальний або суто словотвірні архаїзми,тобто застарілі моделі словотворення,наприклад,непродуктивна тепер модель позначення сина і дочки від найменування батька за допомогою суфікса –енк-(о) та –івн-(а) –(бондаренко і бондарівна),моделі субстантивації відносних прикметників у формі середнього роду для позначення різного роду грошових зборів,мита на зразок подушне,мостове (у сучасній мові їх лишилося небагато:базарне,містове,відкупне),е)морфологічні архаїзми- збереження давніх особливостей формотворення словозміни,відмерлих граматичних категорій,наприклад,нестягнені форми слів прикметникового відмінювання (молодая-ж.р., молодеє-с.р.),короткі форми прикметників у функції означення (фолькл. «дрібен дощик іде»),форми наказового способу 2 особи множини дієслів з нередукованим закінченням – іте («Кайдани порвіте і вражою злою кровю Волю окропіте»- у Т.Шевченка), атематичні дієслова,форми перфекта в 2 особі однини («не загинув єси» - в Думі, «прозрів єси»- у Т.Шевченка, форми дієприслівників теперішнього часу без суфікса – чи(ходя,сидя,лежа : «Полюбила козаченька При місяці стоя» - народної пісні),є) синтаксичні архаїзми,наприклад,форма Називного-Знахідного відмінку при назвах осіб («Через рідну неньку,через рідні сестри», «Перечула через люди,Що батенько в гості буде»), уживання зі значенням діяча або знаряддя конструкції «від+ род.в» форма Орудного відмінку ( « дарований від Бога», «Од серпа колосся жнуться»).

Деякі архаїзми зберігаються тільки в стійких словосполученнях ,наприклад, «святая святих», «многая літа»( старі форми середнього роду множини зі старословянської мови).

Архаїзми вживаються обмежено ,в певних мовних стилях,зокрема в мові фольклору (найбільше в думах),поезії, або з певними стилістичними настановами. Останнє стосується головним чином архаїзмів книжного походження,насамперед старословянізмів ( у новій українській літературі до старословянізмів часто звертався Т.Шевченко). Архаїзми використовуються для відтворення мовного колориту минулих епох для мовної характеристики представників православного духівництва (старословянізми),для надання мові піднесено-урочистого («Благословенна ти в віках,як сонце наше благовісне,як віщий білокрилий птах» - М.Рильський)або навпаки,жартівливого чи іронічно-сатиричного (умре(форма аориста)).

Застарілі слова- слова,а такої їхні окремі значення та номінативні словосполучення ,що на даному етапі розвитку мови вийшли із загального вжитку. За ступенем застарілості виділяють :1)слова,що вже зовсім не вживаються в мовній практиці,наприклад,такі назви спорідненості,як брату чадо,братанич,братичич,синовець – син брата;сестринець,сестричич –син сестри;2)слова,що в сучасній мові вживаються рідко (належать до пасивного словника) з певними стилістичними настановами і здебільшого зрозумілі мовцям : брань- битва,дука,панотець,паніматка- як шанобливі назви батька і матері. Ряд застарілих слів залишається тільки в стійких словосполученнях : три чисниці до смерті,не йняти віри. Серед застарілих слів виділяють історизми й архаїзми.

Історизми- слова або їх окремі значення ,що вийшли з ужитку разом з позначуваними ними реаліями і не мають у сучасній мові синонімічних замінників.

Архаїзми- це витіснені іншими синонімами назви понять,що існують і в наш час.

Розрізняють такі типи архаїзмів:1) власне лексичні - слова,що застаріли в цілому (чадо,ректи);2)лексико-фонетичні,що відрізняються від сучасних варіантів тільки 1 або кількома звуками,або місцем наголосу(сей,пашпорт,глас,піїт);3) лексико-морфологічні – застарілі словоформи та граматичні характеристики слова ( люде-люди);4) лексико-словотворчі,що відрізняються від сучасних спільнокореневих синонімів словотворчими форматом – суфікс або префікс (податель,возгордетися); 5)лексико-семантичні,у яких застарілим є лише окреме значення (броня у значенні зброя).

( За Енциклопедією української мови)

Підручник«Сучасна українська мова. Фонетика. Фонологія. Орфоепія.Графіка.Орфографія.Лексикологія.Лексикографія за редакцією О.І.Бондар,Ю.О.Карпенко,М.Л. Микитин-Дружинець» подає наступні відомості про архаїзми.Застарілі слова або лексичні архаїзми-це слова ,які вийшли або виходять з активного вжитку.Серед них розрізняють дві групи.

1.Матеріальні архаїзми,або історизми.До цієї групи належать застарілі слова,які вийшли з ужитку внаслідок зникнення реалій,які вони позначали.Наприклад,вудра,зубці,лемішка,путря,соломаха,шпундри,шулик,щерба,варенуха,сирівець,сита(назви страв і напоїв);жупан,запаска,кирея,намітка,очіпок,плахта,свита,сіряк,чемерки (назви одягу);гака,драпак,копистка,коцюба,жорно,рало,рогач,ціп(назви знарядь праці);булава,гаківниця,меч,мугир,мушкет,пірнач,самопал,ятаган (назви зброї);бондар,гутник,кушнір,лакей,лимар,покоївка,стельмах (назви професій);волость,земство,панщина,подушне,ратуша,війт,гетьман,неп, осавула,пристав,урядник,комнезам,кріпак,трудодень,челядь (назви суспільно-політичних утворень,урядових чинів тощо);братчина, пострижини,зливки,вертеп,вечорниці, досвітки,гилка,дук,перестриби, цурка (назви народних звичаїв,традицій,розваг); аршин, верста,гони,гріш,золотник,копа,лікоть,вершок,пуд,сажень, чисниця,шаг, шеляг (назви одиниць виміру).

2.Стилістичні архаїзми.Це застарілі слова,які вийшли з ужитку внаслідок витіснення їх синонімами. Наприклад,аеропорт-літак, акумулювати-панікувати,амбасада-посольство, анальфабет-неграмотний, базаринка-хабар,бровар- пивовар,вагадло-маятник, відпис-відповідь, віче-мітинг, солярня-перукарня, гратулювати- вітати,зело-дуже,імпет-натиск, мамут-мамонт,нотар- нотаріус, потяти-вбити,ралець-подарунок, рамено- плече,ректи-говорити, сочка- лінза, стежа-дозір,тлін-останки, цина- олово, чадо-дитина, щабельна-портупея. Стилістичні архаїзми,найчастіше старослов’янського походження,вживають у текстах з метою створення певного емоційно-експресивного &

Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 29 ноября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru


Общая информация

Номер материала: ДБ-259145
Курсы профессиональной переподготовки
124 курса

Выдаем дипломы установленного образца

Заочное обучение - на сайте «Инфоурок»
(в дипломе форма обучения не указывается)

Начало обучения: 29 ноября
(набор групп каждую неделю)

Лицензия на образовательную деятельность
(№5201 выдана ООО «Инфоурок» 20.05.2016)


Скидка 50%

от 13 800  6 900 руб. / 300 часов

от 17 800  8 900 руб. / 600 часов

Выберите квалификацию, которая должна быть указана в Вашем дипломе:
... и ещё 87 других квалификаций, которые Вы можете получить

Похожие материалы

Получите наградные документы сразу с 38 конкурсов за один орг.взнос: Подробнее ->>