Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Другие методич. материалы / Наукова робота з теми"Відображення української ментальності у повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

Наукова робота з теми"Відображення української ментальності у повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

Самые низкие цены на курсы профессиональной переподготовки и повышения квалификации!

Предлагаем учителям воспользоваться 50% скидкой при обучении по программам профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок".

Начало обучения ближайших групп: 18 января и 25 января. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (20% в начале обучения и 80% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru/kursy

  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:


Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровське відділення МАН України








Відображення української

ментальності у повісті

Івана Нечуя-Левицького

«Кайдашева сім'я»











Виконавець: Свиридовська

учениця 9-Б класу Вікторія

ЗОШ I -III ступенів №3 Володимирівна

м. Вільногірськ






Науковий керівник: Власенко

вчитель української мови Ольга

та літератури Сергіївна





Вільногірськ

2010 р.


ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………..…………………….3

РОЗДІЛ 1. Поняття «ментальність» та «український менталітет» в науково-методичній та художній літературі

    1. Основні підходи до тлумачення змісту поняття «ментальність» в науковій літературі…………………………………………….......5

Висновки до розділу 1………………………………………..…………8

РОЗДІЛ 2. Дослідження рис української ментальності у повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

2.1 Визначення рис ментальності українців як національної ознак…9

    1. Відображення національних рис у родині Кайдашів……………12

Висновки до розділу 2…………………………………….…………....16

ВИСНОВКИ………………….………………….…………………….17

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………..….18

ДОДАТКИ…………………………………………..………………….20

ВСТУП

На сьогоднішній час дуже багато представників культури і науки звертаються до вивчення та дослідження національних традицій, звичаїв, укладу життя українців. У наш час спостерігаються тенденція до відродження національних цінностей. В основі нашої практичної роботи лежить з'ясування питання як позитивних, так і негативних рис української ментальності. Цим і зумовлена актуальність нашого дослідження.

Мета дослідження: визначити та різносторонньо дослідити таке явище українського етносу, як українська ментальність.

Для об’єктивної та ґрунтовної дослідницької роботи нам необхідно розв’язання таких завдань:

  1. Здійснити ґрунтовний та всебічний аналіз філософської, науково-методичної та психологічної літератури щодо обраної проблеми дослідження.

  2. Визначити основні базові поняття даної роботи.

  3. Дослідити, як саме відображено риси українського менталітету на матеріали твору української літератури.

Об'єкт дослідження: особливості відображення рис української ментальності у повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я».

Предмет дослідження: риси ментальності українців.

Для розв’язання завдань дослідження використовувався комплекс теоретичних та практичних методів:

  • систематизація та узагальнення філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної, художньої літератури;

  • наочний метод: збирання та аналіз ілюстрацій до твору;

  • дослідницький метод.

Творчість І. Нечуя-Левицького займає помітне місце в царині української літератури і є досить глибоко дослідженою з погляду її значення для української літератури, життєвого і творчого шляху письменника, дослідження сюжету, своєрідності традицій, стилю життєвої основи його творів. Але досліджень особливостей відображення рис української ментальності в повістях І.Нечуя-Левицького майже немає Саме в цьому і полягає наукова новизна нашої роботи.

Практична цінність: наше дослідження не залишить байдужими шанувальників творчості І.Нечуя-Левицького. Дана робота може бути використана учнями чи студентами при підготовці домашнього завдання та вивчення твору, вчителем при плануванні уроку.

Апробація роботи проходила на базі ЗОШ I -III ступенів №3.

Структура роботи:

Наукова робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загального висновку, додатку, списку використаної джерел. Зміст роботи викладено на 19 сторінках основного машинального тексту (повний обсяг роботи - 24 сторінок).

Список використаних джерел містить 21 найменування.

РОЗДІЛ 1

Поняття «ментальність» та «українська ментальність» в науково-методичній та художній літературі

    1. Основні підходи до тлумачення змісту поняття «ментальність» в науковій літературі.


Одним з найважливіших питань нашого дослідження є визначення базових термінів. Щоб виконати практичні завдання нашої роботи: визначити основні риси ментальності українського народу у повісті «Кайдашева сім'я», потрібно спочатку чітко з'ясувати основні дефініції поняття «ментальність».

У тлумачних словниках української мови вказується, що ментальність - це «психологічне обличчя, психологічний склад народу, нації, психіка, інтелект, характер»[12;58]. Інший тлумачний словник дає дещо науковіше визначення: «ментальність»( від латинського mens - пов'язаний з духом, духовністю) – образ мислення, загальна духовна налаштованість, установка індивіда або соціальної групи до навколишнього світу[20;4].

Філософський словник соціальних термінів подає дещо інший, свій погляд: «ментальність» (лат. – мислення, розум) – це спосіб мислення, що не обмежується сферою усвідомленого і сягає значною мірою в незвідане[17;140].

На відміну від ідеології, ментальністю звуться не форми мислення або оціночні поняття, через які середовище впливає на особу (чи групу) і спонукає її до дії, а ставлення, відношення, що вона сприймає і спосіб поведінки, що від неї очікується.

Сучасна наука визначає ментальність як призму, через яку людина дивиться на світ і себе в ньому. Науковці зазначають, що вона притаманна кожній людині, незалежно від її етнічної незалежності, соціального стану, мови тощо. І акцентують увагу на тому, що «ментальність залежить від цих факторів, особливо від національності та зумовлених нею мови та культури, проте вони не заперечують ї існування, а навпаки, формують ментальність», підкреслено на сторінках Інтернет видання[21;3].

Через ментальність у продовж віків передаються ознаки характеру того чи іншого етносу, в якому закладена типова ментальна духовність (цінності, символи, вірування) [14;158], тобто характеристика особистості, окремого суспільства несе в собі життєву філософію даного етносу.

Під поняттям «ментальність» народознавець, дослідник українознавства Микола Костомаров розуміє «глибинний рівень свідомості, від чого залежить специфіка світосприймання, світобачення, орієнтація і поведінка людини (спільності) в реальності, іншими словами, ментальність обумовлює, визначає особливості душі, серця і розуму, вона є серцевиною того, що називають характером народу і що значною мірою робить людей українцями, євреями, німцями, турками, японцями і т.д. [20;5]

Співробітник НДІ українознавства МОН України С. І. Ковпік у своєму «Тематичному словнику-довіднику з українознавства» подає своє визначення: «ментальність» - це суттєво-якісні особливості процесу світобачення (мислення) особливості чи спільності людей, які зумовлені природними , особистісними, суспільними та іншими умовами [4;31].

«Глибинним рівнем колективної та індивідуальної свідомості, усталена й водночас динамічна сукупність настанов особистості, демографічній групі у сприйманні залежно від етногенетичної пам'яті, культури тощо» називає ментальністю академік, директор НДІ українознавства МОН України Кононенко П.П. [5;293].

Отже, дослідивши велику кількість науково-методичної, художньої, філософської, психолого-педагогічної та ін. літератури, можна зробити висновок, що таке явище, як ментальність містить етичні, естетичні, релігійні, правові цінності, не сприйняті через сферу освіти чи формуванні моралістів.

Проблема дослідження менталітету як соціально-психологічного явища привертала увагу видатних мислителів, науковців, дослідників. Національна ментальність виявляється і в науковому пізнанні реальності, і у її філософському осмисленні. Цікаві наукові праці знаходимо ще в Гіпократа , Птолемея, Галена і Страбона. Такі філософи як Рене Декарт, Френсіс Бекон та Джон Локк намагалися дати своє визначення цьому суспільному явищу [18;109].

Серед українських філософів Г.Сковорода та П.Юркевич. Навіть такі науковці як Альберт Ейнштейн. що пов'язував образ мислення людини з її походженням, прапредками, давав пояснення національної ментальності [7;215].

Щодо поняття «укр. ментальність», то таких визначень майже немає, всі дослідники пов'язують ментальність українців з рисами характеру етносу, про що ми зазначимо в 2-ому розділі.

Отже, ментальність (менталітет) є обов’язковим фундаментом функціонування та загалом існування будь-якої культури.


ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ

Проблема дослідження такого поняття як «ментальність» турбувала багатьох науковців в різні часи, але чіткого і однозначного визначення наша наука не має до сьогодні, адже дане явище є таким неоднозначним і мінливим. Тож цю проблему ми можемо віднести до ряду тих проблем, які не можна вирішити остаточно: часи змінюються, і з ними змінюються люди, представники, носії тієї чи іншої ментальності.

Ми дослідили широке коло науково-методичної, філософської, педагогічної, психологічної та художньої вітчизняної та зарубіжної літератури. Дане дослідження дало підстави з'ясувати, що ментальність – це світогляд, ознаки характеру, мислення, психіки того чи іншого етносу.

Головною метою нашої роботи є дослідження української ментальності. Саме у цьому і полягає актуальність і новизна нашого дослідження. Адже дуже мало наукових робіт, які б досліджували цю проблему. Нажаль, чіткого визначення поняттю немає. Тож ми спробуємо самостійно його сформувати: українська ментальність – це сукупність стійких, укорінених упродовж багатьох століть особливостей мислення та сприймання навколишнього світу і себе в ньому, яке притаманне для українського етносу.

Наші теоретичні припущення ми перевіримо під час практичної дослідної роботи, опис якої подаємо у другому підрозділі нашого дослідження.

РОЗДІЛ 2

Дослідження рис української ментальності

у повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

2.1. Визначення рис ментальності українців як їхньої національної ознаки.

У другому розділі нашого дослідження ми визначимо риси ментальності, які притаманні українцям та порівняємо їх із тими, які характерні для персонажів повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я».

Завдання дослідницької роботи:

  1. З’ясувати головні риси українського народу.

  2. Розділити їх на позитивні та негативні.

  3. Самостійно визначити етнічні риси українців.

  4. Визначити відмінності у етнічних рисах українців як народності та рисах ментальності персонажів повісті – представників української народності.

Опис 4-5 завдання подаємо у розділі 2.2.

Психологи зазначають, що існує 2 шляхи, які формують ментальність:

  1. Зовнішні впливи соціуму на особистість.

  2. Занурення індивіда у власний ментальний досвід.

Розгляд теми «Риси ментальності українців передбачає різнобічне вивчення джерел та концепцій часу і місця зародження й формування українського етносу. На думку академіка П. П. Кононенка, український етнос складають ті люди, які «Мають у певному поєднанні ті самі тілесні й духовні спадкові властивості»[5;40].

Академіком П. П. Кононенком були виявлені такі основні ознаки українського етносу:

  • праслов’янське походження;

  • визрілість і мелодичність мови;

  • виважне, об’єктивне самоусвідомлення;

  • національне самоусвідомлення;

  • Культурно-мистецька єдність. [5;27]

«Морально-етнічні взаємини українців між собою і з представниками інших націй формувалися упродовж віків,» - зазначає професор, літературознавець Козлов А. В. [5;35]. Підставами для таких взаємин служили: господарсько-виробничі інтереси, природна потреба в спілкуванні. Звичаї, свята, обряди, родинні, сусідські, міжгосподарські, міжнаціональні зв’язки.

Дослідник, українознавець А. Фурман виокремлює такі провідні риси українського національного характеру [18;49-51]:

Позитивні

Негативні

  1. Працьовитість.

  1. Підлість.

  1. Добродушність.

  1. Улесливість.

  1. Довірливість.

  1. Підлабузництво.

  1. Терплячість.

  1. Запопадливість.

  1. Щедрість.

  1. Зрадливість.

  1. Гостинність.

  1. Хитрість.

  1. Поетичність.

  1. Жадібність.

  1. З почуттям гумору.

  1. Підступність.

  1. Патріоти своєї держави.

  1. Егоїстичність.

  1. Богобоязливість.

  1. Хвастливість.


Спробуємо самостійно визначити етнічні риси українця:

  • повага до старших;

  • шанування родинних традицій;

  • почуття гумору;

  • щедрість;

  • богобоязливість;

  • гостинність;

  • любов до землі;

  • здатність сміятися над собою;

  • повага до старших;

  • терплячість;

  • поетичність душі, пісенність;

  • хвастливість.

Як саме відображено ментальність українського народу ми спробуємо на матеріалі повісті «Кайдашева сім'я» у підрозділі 2.2 нашого дослідження.


    1. Відображення національних українських рис

у родині Кайдашів

Ще Іван Франко зазначав, що повість «Кайдашева сім'я» з огляду на високоартистичне змалювання селянського життя» належить «до найкращих оздоб українського письменства» [21;2]. З великою художньою силою і правдивістю І. Нечуй-Левицький розкрив у цьому творі духовні цінності, які склалися впродовж століть в українській родині. Новаторство письменника якраз виявилося у тому, що він показав руйнування набутої духовності труднощами щоденного життя, відтворив такий стан українського селянства, який нівечить справжню суть його «народного духу».

Глибокий знавець селянського життя і побуту, української ментальності і психології І. Нечуй-Левицький розумів, що народ треба описати без будь-яких прикрас. У центрі повісті – повсякденний плин життя селянської сім'ї, в якому на перший план висуваються побутові сварки, спричинені відсутністю прагнення зрозуміти один одного.

На нашу думку, у повісті «Кайдашева сім'я» можна простежити такі вияви ментальності:певний тип спілкування у родині, світосприйняття, погляді на релігійні канони, наявність своєрідних етнічних і моральних цінностей, притаманних лише українцям.

Ментальністю українців закладено дуже шанобливе ставлення до своїх батьків (звертання на «ви», допомога у всьому, піклування про літніх людей, покірність перед старшими), але у даному творі, на жаль, ми цього не спостерігаємо. Під час родинної сварки Карпо підіймає руку на Омелька Кайдаша, сини завжди сваряться з матір'ю – Марусею Кайдашихою. У їхній мові звучить велика зневага до матері: «Мати всю важку роботу скидає на Мотрю, а сама посиденьки справляє та походеньки» [11;187]. Цією ж негідною мовою промовляють до господині і невістки: «Не бійтесь, добра не сховаю, а якби його знайшла у своїй скриньці, то ще б і надвір викинула! – сказала Мотря свекрусі» [11;213].

Як ми вже підкреслювали, богобоязливість та глибоко релігійність є однією з національних рис українців. Саме таким є Омелько Кайдаш. Він дбайливий, працьовитий господар, весь час щось робить, майструє, ніколи не буває без біла сам і не дозволяє синам гуляти «якого це бісового батька, ви стоїте, згорнувши руки, діла не робите, та тільки язиками чорт за що верзете! – крикнув Кайдаш і почав присікуватись до синів та махать стругом перед самим Карповим носом» [11;92], але бувши богобоязливим, він боїться померти «наглою смертю» [11;94], тому і постить дванадцять п’ятниць на рік.

Одними з негативних рис нашого етносу є заздрість, сварливість, а звідси – ворожнеча. Саме так можна охарактеризувати відносини між Кайдашами. Сім'я повністю, навіть з дітьми втягується у ворожнечу, сваряться постійно за повсякденні дріб'язки: мотовило, кухоль, сувій полотна, але найгостріші сутечки відбуваються, звичайно, за землю, за худобу. Ось як зобразив письменник стосунки між свекрухою та невісткою: «Свекруха пішла до шинку та напідпитку судила свою невістку на все село, що вона нічим не догодить невістці, що справить, то все для неї погане та дешеве, та не до лиця. Молоді молодиці все чисто переказували Мотрі, як її судить у корчмі свекруха» [11;220]. У ситуаціях, коли потрібно йти на поступки,ніхто не бажає поступатися, ділитися своїм:

  • «Дай сюди мотовило, це не твоє, а моє. Принеси од свого батька, та й мотай на йому, про мене жили, - крикнула Кайдашиха.

  • Ба не дам, бо й мені треба. – одказала Мотря, не випускаючи з рук мотовила» [11;221]. І таких ситуацій досить багато.

У повісті також наявні обряди сватання, родичання у суто українському огляді. Яскравим прикладом вияву української ментальності є також епізод вибору наречених синами Кайдашів. Вони сваряться через дівочу вроду, бо у кожного свої уподобання, але обоє хочуть бачити свою майбутню жінку здоровою, вродливою, працьовитою, доброю, щирою, старанною та чорнобривою. Як ми знаємо, саме такими характеристиками наділені найчастіше саме українські дівчата. Щоправда, такі риси характеру молодиць, як «серце з перцем» та «брикливість» потім даються в знаки у майбутньому сімейному житті.

У своїй повісті І. Нечуй-Левицький зобразив життя без прикрас. Саме тому герої твору мають як негативні, так і позитивні риси характеру. Наприклад, працьовитість: в українців у генах закладена стародавня приказка «Хто не працює, той не їсть». Щоправда у Кайдашів кожен працює лише задля себе… Згадаймо, як працювала Мотря, коли увійшла до родини Кайдашів: «Настала субота. Кайдашиха тільки хату замела та й сіла собі коло вікна старі сорочки латать. Мотря підмазала стіни, обмазала комин, грубу, припічок» [11;204]

У творі Нечуя-Левицького як сатира, так і гумор служать засобом викриття більших чи дрібніших вад у людському житті. Досконало знаючи народний гумор, Нечуй-Левицький широко користується ним у повісті. Пригадаймо такі гумористичні картини, як прихід Кайдаша з шинку у першому розділі, сутички Кайдашихи з невістками, показ набожності баби Палажки та ін. навіть окремі описи сповнені сміху, дотепності, наприклад: «В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав вряд годи здоровими бульками, наче старий дід гарчав, а густа каша ніби стогнала в горшку, піднімаючи затужавілий вершок угору…» [11;224]

Але не завжди «смішні картини в повісті здаються смішними. Часто гумористичні картини переходять у сатиру, в гостре осудження» [21;3]. Так, Нечуй-Левицький сатиричне викриває дрібновласницьку обмеженість молодих Кайдашів, які відмовляються розкопувати горба на користь собі і громаді, гостро висміює забобонність Кайдаша і знахарські здібності баби Палажки, осуджує жорстокість Кайдашихи, особливо у поводженні з Мелашкою, і хижацьку поведінку Мотрі у стосунках зі свекрухою.

Спробуємо визначити позитивні та негативні риси Кайдашів:

Негативні

Позитивні

  • Убозтво душі;

  • Забобонність;

  • Взаємна ворожнеча;

  • Сварливість;

  • Заздрість;

  • Неповага старших;

  • Неповага до сімейних традицій;

  • Охайність;

  • Працелюбність;

  • Проворність;

  • Релігійність;

  • Уміння господарювати;

  • Наполегливість;

  • Дбайливість.

Порівнявши етнічні риси українців із тими, що притаманні родині Кайдашів, можна зробити висновок про те, що у цьому творі письменник досить правдиво, без прикрас зобразив український народ з його позитивом і негативом: не всі є щирими, товариськими, не буває ідеальних людей. У цьому і полягає реалізм повісті.


ВИСНОВОК ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ

У другому розділі нами було здійснено дослідно-пошукову роботу на прикладі повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» та проведено аналіз поведінки головних героїв. Ми визначили риси характеру, які належать суто українській ментальності, прослідкували, якими темпераментами наділив своїх персонажів автор та порівняли їх. Провівши дослідження ми визначили відмінності у етнічних рисах українців як народності та рисах ментальності персонажів повісті. Нами було розподілено риси характеру та світосприйняття на позитивні та негативні. Зіставивши їх ми визначили досить велику кількість негативних рис характеру українців. Це дає нам змогу стверджувати, що саме у цьому творі автор далекий від народницької ідеалізації селян, правдиво зображує людей, їх індивідуалізм, забобонність, заздрість, взаємну ворожнечу, не відмовляючись від таких позитивних характеристик, як працьовитість, господарювання та ін.

ВИСНОВКИ

Особливості культури, мислення, звичаїв та обрядовості народів світу цікавить майже всіх без виключення, але досліджувати свою культуру, на нашу думку, набагато цікавіше. Останнім часом наш народ звертається до відновлення суто українських звичаїв, традицій, укладу життя. У побуті та й у поведінці кожного з нас виникають різні казуси, пов’язані зі стереотипами виховання, світогляду, а загалом – ментальності. Саме це наштовхнула нас на дослідження теми «Відображення української ментальності у повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я».

Здійснене дослідження дозволяє зробити такі висновки:

  1. Дослідження відображення рис ментальності українців у творі «Кайдашева сім'я» потребує вивчення широкого кола науково-методичної, філософської та художньої літератури.

  2. Теоретичне визначення базових питань є основою успішної наукової роботи.

  3. Кожен етнос має свої негативи і позитиви, тож дослідження побудоване на різнобічному вивченні ментальності і світосприймання українців на матеріалі окремо взятого твору.

  4. Основною метою є визначення базових теоретичних понять, рис ментальності українського народу загалом та у порівнянні їх з героями твору, представниками українського селянства.

  5. «Загальноприйняті» стереотипи про поведінку нашого народу не завжди є вірними.

  6. «Фундаментом» ментальності людини є її виховання, генна пам'ять, навколишнє середовище та суспільство.

  7. У повісті «Кайдашева сім'я» автор колоритно і без прикрас та ідеалізації передав усі тонкощі світосприймання українського народу.

Усе сказане вище, надає нам підстави стверджувати, що мета нашого кваліфікаційного дослідження досягнута, завдання, які висувалися на початку роботи, виконані.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Апогович о. Розповіді про українських козаків. – К. – 1991.

  2. Бондаренко Ю. «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького в контексті національного виховання школярів// Дивослово. – 1668. №9.

  3. Історія української літератури ХIХ ст. (70 – 90): У 2-ох кн.: Підручник за ред.. О. Д. Гнідана. – К.: Вища школа, 2002. – Кн.1. – 575 с.

  4. Ковпік С. І. Тематичний словник-довідник з українознавства: Навчальний посібник для студентів навчальних закладів. – К.: Акцент, 2007. – 100 с.

  5. Кононенко П. П., Козлов А. В., Ковпік С. І. Українознавство в старшій школі: Навчально-методичний посібник для вчителів. – К.: Акцент, 2007. – 196 с.

  6. Куриліна О. В., Шевчук Н. І., Горячева О. М., Земляна Г. І., Осьмак Н.Д. Українська література. Довідник + тести. (Повторювальний курс, підготовка до ЗНО). - Кам'янець – Подільський: ФОП Сисун О. В., 2008. – 532 с.

  7. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Из-во МГУ. – 1975. – 305 с.

  8. Лозова О. Б. Ігри, у які грають люди (за повістю І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я») // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2009. - № 29 (213). – с. 30-33.

  9. Лозко Г. З. Українське народознавство. – 3-е вид., . Видавництво «Див», 2005. – 472 с.

  10. Лепека Т. Українознавство. Навчальний посібник. К.: Просвіта, 2005.

  11. Нечуй-Левицький І. С. «Микола Джеря. Кайдашева сім'я». Повість. – К.: Дніпро, 1987. – 351 с.

  12. Новий тлумачний словник української мови. У 3-ох томах. Том 2. К. – «Акот», 2001.

  13. Пономарів «Етнографія України: Підручник.» Х. – 2004.

  14. Субтельний О. Україна: Історія. – К.: Либідь, 1991. – 512 с.

  15. Сявавко. Українська етнопедагогіка в її історичному розвитку. – К. – 1974.

  16. Українська душа. – К.: МП «Фенікс», 1992. – 128 с.

  17. Філософський словник соціальних термінів. К. – «Основа», - 2004.

  18. Фурман А. Психокультура української ментальності.: К. – 2002.

  19. Ропко П. П. Українська література: Підручник для 10 кл. – 8-ме вид., перероб. І доповн., - К.: Рад. школа, 1990. – 319 с.

  20. http://ua.wikipedia.org/wiki/Ментальність.

  21. http://referat.repetitor.ua/Ментальність, ідентичність, базова особистість. aspx.

ДОДАТКИ


hello_html_54ac5ded.jpg


hello_html_e2d80d3.jpg


hello_html_4d8e4f1b.jpg


hello_html_c9f135e.jpg

hello_html_m406421bd.jpg


hello_html_m51e5665e.jpg


hello_html_m22651f56.jpg


hello_html_m5f40a279.jpg


hello_html_17b9162d.jpg



hello_html_1b631b9f.jpg


Идёт приём заявок на самые массовые международные олимпиады проекта "Инфоурок"

Для учителей мы подготовили самые привлекательные условия в русскоязычном интернете:

1. Бесплатные наградные документы с указанием данных образовательной Лицензии и Свидeтельства СМИ;
2. Призовой фонд 1.500.000 рублей для самых активных учителей;
3. До 100 рублей за одного ученика остаётся у учителя (при орг.взносе 150 рублей);
4. Бесплатные путёвки в Турцию (на двоих, всё включено) - розыгрыш среди активных учителей;
5. Бесплатная подписка на месяц на видеоуроки от "Инфоурок" - активным учителям;
6. Благодарность учителю будет выслана на адрес руководителя школы.

Подайте заявку на олимпиаду сейчас - https://infourok.ru/konkurs

Автор
Дата добавления 22.01.2016
Раздел Украинский язык
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров625
Номер материала ДВ-368424
Получить свидетельство о публикации

УЖЕ ЧЕРЕЗ 10 МИНУТ ВЫ МОЖЕТЕ ПОЛУЧИТЬ ДИПЛОМ

от проекта "Инфоурок" с указанием данных образовательной лицензии, что важно при прохождении аттестации.

Если Вы учитель или воспитатель, то можете прямо сейчас получить документ, подтверждающий Ваши профессиональные компетенции. Выдаваемые дипломы и сертификаты помогут Вам наполнить собственное портфолио и успешно пройти аттестацию.

Список всех тестов можно посмотреть тут - https://infourok.ru/tests

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх