Инфоурок / Другое / Другие методич. материалы / Науково - дослідницька робота в Конкурс - захист Малої академії наук України 2015-2016 навчальний рік

Науково - дослідницька робота в Конкурс - захист Малої академії наук України 2015-2016 навчальний рік

Курсы профессиональной переподготовки
124 курса

Выдаем дипломы установленного образца

Заочное обучение - на сайте «Инфоурок»
(в дипломе форма обучения не указывается)

Начало обучения: 22 ноября
(набор групп каждую неделю)

Лицензия на образовательную деятельность
(№5201 выдана ООО «Инфоурок» 20.05.2016)


Скидка 50%

от 13 800  6 900 руб. / 300 часов

от 17 800  8 900 руб. / 600 часов

Выберите квалификацию, которая должна быть указана в Вашем дипломе:
... и ещё 87 других квалификаций, которые Вы можете получить

Получите наградные документы сразу с 38 конкурсов за один орг.взнос: Подробнее ->>

библиотека
материалов



Міністерство освіти і науки України

Департамент науки і освіти Харківської облдержадміністрації

Харківське територіальне відділення МАН України






Наукове відділення: економіка
Секція: фінанси, грошовий обіг і кредит





Антикризове управління діяльністю комерційного банку

Роботу виконала:

Походенко Поліна Олександрівна,
учениця 10-А класу Чугуївської гімназії №5 Чугуївської міської ради Харківської області


Науковий керівник:

Лімачко Валентина Володимирівна, учитель економіки Чугуївської гімназії №5 Чугуївської міської ради Харківської області, «спеціаліст другої категорії»





Чугуїв – 2015





ТЕЗИ



Антикризове управління діяльністю комерційного банку

Походенко Поліна Олександрівна, учениця 10-А класу Чугуївської гімназії №5 Чугуївської міської ради Харківської області.

Лімачко Валентина Володимирівна, науковий керівник Чугуївської гімназії №5 Чугуївської міської ради.

Актуальність роботи. Світова фінансова криза значним чином вплинула на фінансовий стан банків України, з огляду на це виникає об’єктивна потреба у розробці теоретичних основ та практичних методик щодо антикризового управління банком.

Мета роботи: розробка науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо удосконалення антикризового управління банком.


Задання роботи:

- дослідити сутність антикризового управління та дати визначення даній категорії;


  • визначити фактори, що призводять до виникнення кризи в банку;


  • провести аналіз фінансового стану банків України та визначити фактори, що призводять до його погіршення;


  • визначити та узагальнити організаційне та інформаційне забезпечення антикризового управління банком;


  • провести аналіз застосування антикризових заходів;


  • розробити методику аналізу фінансового стану з урахуванням внутрішніх та зовнішніх факторів та провести апробацію розробленої методики на основі показників АТ «УкрСиббанк».


Об’єктом дослідження є економічні відносини, що виникають у процесі антикризового управління банком.

Предметом дослідження є теоретико - методичне забезпечення антикризового управління.


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ




АТ – Акціонерне товариство

НБУ – Національний банк України

ВВП – валовий внутрішній продукт

ПАТ –приватне акціонерне товариство






































ЗМІСТ

ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ БАНКОМ 7

1.1 Сутність антикризового управління банком 7

1.2 Аналіз фінансового стану банків України та факторів, що призводять до його погіршення 8

Висновки до розділу 1 13

РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ БАНКОМ 15

2.1 Організаційне та інформаційне забезпечення антикризового управління банком 15

2.2 Методичні підходи до аналізу фінансового стану банку 16

2.3 Застосування антикризових заходів 20

Висновки до розділу 2 22

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ БАНКОМ 23

3.1 Методичний підхід до аналізу фінансового стану банку з урахуванням впливу зовнішніх та внутрішніх факторів 23

3.2 Апробація методичного підходу на прикладі аналізу фінансового стану Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (АТ «УкрСиббанк») 27

Висновки до розділу 3 29

ВИСНОВКИ 30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 32

ДОДАТКИ 37











ВСТУП



Актуальність. На сучасному етапі антикризове управління банком є однією з першочергових завдань, оскільки більшість банків України ще остаточно не вийшли з кризи. Світова фінансова криза 2008-2009 рр. значним чином вплинула на фінансовий стан банків України, з огляду на це виникає об’єктивна потреба у розробці теоретичних основ та практичних методик щодо антикризового управління банком.


В Україні дана проблема досліджувалась такими вченими як:


Ю.Н.Юденков, С.Л. Єрмаков, В.Я. Вовк, В.В. Коваленко, О.В. Крухмаль,

Але незважаючи на вагомий внесок та суттєві наукові результати вище зазначених та інших науковців, питання антикризового управління банком все ще залишається недостатньо дослідженим.


Метою роботи є розробка науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо удосконалення антикризового управління банком.


Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення в роботі таких завдань:


  • дослідити сутність антикризового управління та дати визначення даній категорії;


  • визначити фактори, що призводять до виникнення кризи в банку;


  • провести аналіз фінансового стану банків України та визначити фактори, що призводять до його погіршення;


  • визначити та узагальнити організаційне та інформаційне забезпечення антикризового управління банком;


  • визначити методичні підходи до аналізу фінансового стану банку;


  • провести аналіз застосування антикризових заходів;


  • розробити методику аналізу фінансового стану з урахуванням внутрішніх та зовнішніх факторів;

- провести апробацію розробленої методики на основі показників

АТ «УкрСиббанк».


Об’єктом дослідження є економічні відносини, що виникають у процесі антикризового управління банком. Предметом дослідження є теоретико-


методичне забезпечення антикризового управління.


У процесі дослідження використовувалися такі загальнонаукові методи пізнання дійсності, як теоретичне узагальнення, порівняння та систематизація


(при дослідженні сутності поняття «антикризове управління» та «криза банку»,


визначенні факторів, що його обумовлюють); порівняння (у процесі встановлення спільних і відмінних рис методик аналізу фінансового стану банку, інструментів антикризового управління банком); системного аналізу


(при визначенні елементів системи антикризового управління банком); методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, метод групувань.


Теоретико – інформаційну базу дослідження становлять нормативні та законодавчі акти, які регулюють діяльність банків, зокрема, банківське законодавство, інструкції та положення НБУ, монографічні роботи і статті вітчизняних і зарубіжних економістів у фахових економічних виданнях,


матеріали науково–практичних конференцій та семінарів з питань управління банківською ліквідністю, статистичні дані НБУ, фінансова та статистична звітність банків тощо.

РОЗДІЛ 1





ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ БАНКОМ


    1. Сутність антикризового управління банком


В умовах посткризового стану та ризику нової хвилі фінансової кризи актуальності набуває проблема антикризового управління. Оскільки даний вид менеджменту дає змогу не тільки мінімізувати негативний вплив кризи, але й зовсім уникнути її.


Проблемам антикризового управління присвячено праці таких науковців,


як З. Айвазян, С. Бєляєв, С. Бурий, В. Василенко, В.Вовк, та ін.

Серед вітчизняних вчених дану проблему висвітлювали Ю.Н. Юденков,

С.Л. Єрмаков, В.Я. Вовк, В.В. Коваленко, О.В. Крухмаль.

В першу чергу треба з’ясувати об’єкт управління. В даній ситуації об’єктом управління є економічні відносини, що виникають у процесі антикризового управління банком.


Категорія антикризового управління встановлює понятійну залежність і тісний взаємозв´язок між двома діаметрально протилежними станами: «стійкістю» і «кризою». Багатогранність економічного розуміння зазначеної категорії обґрунтовується подвійною природою будь - якої кризи, яка одночасно руйнує та створює передумови для подальшого розвитку. Таким чином, досліджувану проблему можна вважати однією з передумов економічних перетворень в Україні [1].


Тлумачні словники російської та англійської мов визначають кризу як різкий, крутий перелом у розвитку подій, тяжкий перехідний стан або гостре затруднення в чому-небудь [2].



Існує досить велика кількість визначень «кризи», при цьому вони враховують два напрямки: це цикл економіки і погіршення фінансової стійкості установи, в зв’язку з неплатоспроможністю. Найкоректнішим, зважаючи на тематику роботи, буде наступне визначення кризи в банку – це фактичний або потенційний стан, що характеризується погіршенням фінансової стійкості банку, внаслідок внутрішніх, зовнішніх факторів або їх комбінації.


Хоча термін «антикризове управління» є досить поширеним в економічній літературі, серед вчених немає одностайності щодо його визначення.



Наприклад, О.Б. Афанасьєва пропонує виділити три концептуальні підходи до визначення [9]:


  • управління в умовах кризи, що настала, спрямоване на вихід зі складної ситуації та стабілізацію становища суб’єкта господарювання;


  • процес, спрямований на недопущення й уникнення появи кризових ситуацій суб’єкта господарювання;


  • комплекс антикризових превентивних та реактивних заходів.


Тлумачення терміну «антикризове управління» за останнім підходом є найбільш вдалим, оскільки включає менеджмент протягом всього періоду кризової ситуації, а також заходи щодо запобігання її появи.


Таким чином, під антикризовим управлінням банку слід розуміти специфічний вид управління, спрямований на прогнозування, попередження кризи, безпосереднє її подолання та ліквідацію негативних наслідків.

1.2 Аналіз фінансового стану банків України та факторів, що призводять до його погіршення

Незважаючи на актуальність проблеми серед науковців та розвиток підходів до визначення поняття «криза в банку» та «антикризове управління»,


питання визначення факторів, що призводять до виникнення кризового стану залишається відкритим.


Поява кризи в банку залежить від багатьох факторів, більшість вчених поділяють фактори на дві групи: внутрішні або контрольовані та зовнішні або неконтрольовані.


А.М. Тавасієв окрім вище зазначених виділяє третю групу факторів, які за походженням можуть бути одночасно і внутрішніми, і зовнішніми. До таких можна віднести, зокрема: втрату банком ділової репутації серед інших банків,

зростання дебіторської заборгованості; енергійний відтік з банку вкладів фізичних осіб, масове пред’явлення до нього вимог іншими кредиторами [11].

Зважаючи на визначення кризи, слід зазначити фактори, що впливають на фінансову стійкість банку. Доцільно дані фактори розподіляти на дві групи, залежно від їх впливу: зовнішні та внутрішні.

Розглянувши вище зазначені підходи до характеристики факторів виникнення кризи в банку, доцільно запропонувати власну узагальнену їх класифікацію (Додаток А).

Банківська система України знаходиться на етапі повернення до передкризових показників. Фінансова криза 2008-2009 рр. виявила низку проблем банків, що в комбінації з макроекономічними факторами призвели до глибокої кризи системи.


Очевидно, що виникненню кризових явищ в банківській системі України значною мірою сприяли макроекономічні фактори.


Існує думка, що банківським кризам передувало швидке зростання зовнішнього боргу за рахунок збільшення зовнішніх запозичень на міжнародному ринку капіталів. Подорожчання вартості ринкового рефінансування і девальвація національних валют призвели до неплатоспроможності банків, яка стала елементом кризи зовнішньої заборгованості (Додаток Б). Зовнішній борг України постійно зростав за весь аналізований період і станом на 1.04.2015 року становив близько 152 млрд. грн., що приблизно на 25% вище аніж на ту ж дату в 2009 році. Зростання відбулось в першу чергу за рахунок росту боргу сектору загального державного управління та корпоративного боргу інших секторів, при цьому значна частина зовнішнього боргу має короткостроковий характер (від 30% у банків до 39% у корпоративного сектору), який навряд чи буде рефінансований за умов обмеженого доступу до зовнішніх фінансових ринків.


Отже, зовнішній борг країни, який стрімко зростав до кризи й в після кризовий період дещо знизив свій темп росту. Основне зростання даного показника почалось з 2010 року.

Несприятливий розвиток процесів як у світовій економіці, так і безпосередньо в Україні відобразився на довірі населення до банківської системи. Так, початком банківської кризи в України вважається ситуація, яка склалася в ПАТ «Промінвестбанк». В результаті масового відтоку коштів клієнтів, в жовтні 2008 року в банку було призначено тимчасову адміністрацію.


Національним банком України було запроваджено мораторій на дострокове зняття вкладів до 12 травня 2009 року. Внаслідок цього знизилась довіра населення до банківських установ та почалася паніка серед вкладників банків (Додаток В). Як ми бачимо довіра до банків почала відновлюватись після кризи, пройшла масова паніка людей, яка спостерігалась наприкінці 2008 року. Приріст депозитного портфелю повернувся до цифр передкризового стану і у 2011 році склав майже 20%.


В цілому, значення показника структури депозитів за строковістю залишилося на рівні попереднього року, що свідчить про поступове збільшення частки довгострокових вкладів.


Як підсумок даної кризи слід зауважити, що станом на 1.01.2012 року 21

установа знаходиться на стадії ліквідації, а в одному банку (ПАТ «Інпромбанк») продовжує діяти тимчасова адміністрація.

Упродовж останніх двох років питома вага коштів від НБУ та нерезидентів у загальному обсязі зобов’язань банків поступово скорочується, що пояснюється як плановим погашенням позик, так і обмеженими можливостями розміщення на вітчизняному ринку валютних ресурсів, залучених від нерезидентів (ряд міжнародних банків змінили стратегії розвитку дочірніх підрозділів в Україні з метою переорієнтації останніх на внутрішні ресурси). З початку поточного року НБУ дещо пом’якшив монетарну політику: облікова ставка знизилася до 7,5%, знизилися ставки за кредитами «овернайт» як під забезпечення ОВДП, так і без забезпечення. Також НБУ розглядає можливість відмови від практики перерахування банками обов’язкових резервів на його окремий рахунок, що має підвищити ліквідність у системі.


Станом на 1 липня поточного року високоліквідні активи (готівка та банківські метали, кошти на коррахунках в НБУ і банках) формували майже

13% чистих активів. При цьому слід зазначити що, показники ліквідності – досить високі і перевищують нормативні значення.

Слід зазначити, що упродовж тривалого часу НБУ вживає заходи,

спрямовані на зменшення чутливості банківського сектора України до валютних ризиків. Окрім прямої заборони надання громадянам валютних позик, продовжують діяти інші нормативні документи (норми резервування валютних активів і пасивів; вимоги відносно валютних позицій банків), що стимулюють скорочення валютних операцій банківських установ. У той же час,


незважаючи на поступове скорочення питомої ваги валютних активів і пасивів у валюті балансу банківської системи, долі вказаних груп залишаються істотними; чутливість банків до валютних ризиків знижується, проте залишається значною. Станом на 1.01.2012 року обсяг валютних кредитів в 1,6 рази перевищував обсяг валютних депозитів.

За підсумками 2014 року юридичним особам було надано нових кредитів на 5,2% більше ніж за аналогічний період минулого року. Проте суттєвого зниження обсягів кредитування населення не відбулось. У той же час, значної активності банків у вказаному сегменті найближчим часом не очікується, що обумовлено обмеженнями по валютному кредитуванню громадян, скороченням вільної ліквідності банківського сегменту, а також збереженням слабкого платоспроможного попиту на банківське кредитування. Коригування нормативно-правового поля, що відбулось у 2011 році, наразі дозволяє банкам надалі проводити списання безнадійних боргів за рахунок сформованих резервів. Станом на 01.01.2012 р. прострочена заборгованість за кредитами

становить 9,61% загального кредитного портфеля банківської системи і на


150% покривається сформованими резервами. Сумнівні й безнадійні кредити на початок 2012 року формували 14,7% загального кредитного портфеля.


Співвідношення обсягу сумнівних і безнадійних кредитів (без урахування сформованих резервів) до капіталу на на початок 2012 року становило 25,76%,


а станом на 1.01.2011 року - 29,17%.


Тривалий час зберігається тенденція зменшення питомої ваги довгострокових кредитів з одночасним збільшенням питомої ваги короткострокового кредитування. Це є свідченням невпевненості банківської системи у ступені своєї захищеності до майбутніх ризиків, у тому числі політичних. Рівень негативно класифікованої заборгованості знижується, що позитивно впливає на фінансовий результат роботи банківської системи: якщо на 1.01.2011 року співвідношення витрат на формування резервів до загальних доходів банків зменшилось і складало 26%, то на початок поточного року показник склав вже 18%. Проте, сума операційних витрат залишається суттєвою, що, пов’язано із врегулюванням проблемної заборгованості. Слід зауважити, що 2011 рік банківська система закінчила із сукупним збитком, який становив 7,7 млрд. грн.


Проаналізувавши витрати та доходи за розглянутий період можна побачити, що витрати перевищують доходи, але спостерігається тенденція до зменшення розриву (Додаток Г).

Зважаючи на від’ємний фінансовий результат, і активи, і капітал банків України не рентабельний. Головною проблемою нерентабельності банківської діяльності, виходячи з стану вітчизняної банківської системи на даний момент часу, можна засвідчити наявність проблемних банків в системі. Варто зазначити, що відносні показники ефективності вказують на поступове поліпшення ситуації в банківській системі України.



Отже, нами був проведений аналіз фінансового стану банків України, в результаті якого можна зазначити, що: банківська система України сьогодні характеризується високою забезпеченістю власним капіталом, а отже, надійністю; рівень ділової активності щодо використання позичених і залучених коштів показує ефективну депозитну політику банків; для банківської системи України характерна надлишкова ліквідність; характерне ефективне використання активів та узгодженість процентної політики за кредитними та депозитними операціями; від’ємне значення рентабельності активів та загального капіталу свідчить про неефективне використанням наявних ресурсів та неефективне управління щодо розміщення активів.


Висновки до розділу 1


В рамках даного розділу, відповідно до розглянутих питань, можна зробити наступні висновки: по-перше, криза розглядається вченими з двох позицій: цикл економіки; погіршення фінансової стійкості установи, в зв’язку з неплатоспроможністю; по-друге, було визначено, що криза в банку – це фактичний або потенційний стан; по-третє, виділяють три концептуальні підходи до визначення антикризового управління банком; по-четверте, під антикризовим управлінням банком слід розуміти специфічний вид управління, спрямований на прогнозування, попередження кризи, безпосереднє її подолання та ліквідацію негативних наслідків; по-п’яте, поява кризи в банку залежить від багатьох факторів, більшість вчених поділяють фактори на дві групи: внутрішні або контрольовані та зовнішні або неконтрольовані; по-шосте, за результатами аналізу фінансового стану банків України було визначено: банківська система України сьогодні характеризується високою забезпеченістю власним капіталом, а отже, надійністю; рівень ділової активності щодо використання позичених і залучених коштів показує ефективну депозитну політику банків; для банківської системи України характерна надлишкова ліквідність; характерне ефективне використання активів та узгодженість процентної політики за кредитними та депозитними операціями.





РОЗДІЛ 2



МЕХАНІЗМ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ БАНКОМ

2.1 Організаційне та інформаційне забезпечення антикризового управління банком

Розвиненість інформаційних ресурсів та організаційного забезпечення управління банком, особливо в період кризового стану установи є ключовим фактором стабілізації фінансового станку банку.


Проблема інформаційного забезпечення, незважаючи на актуальність питання антикризового управління банком, недостатньо освітлена.


Система інформаційного забезпечення банківського менеджменту визначається в літературі як «процес безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників, необхідних для здійснення аналізу,

планування та підготовки ефективних управлінських рішень за всіма аспектами діяльності банку» [17].


Поняття «інформаційне забезпечення антикризового управління банком» є дещо вужче, аніж поняття «інформаційне забезпечення банківської діяльності», оскільки крім інформації до нього входить результати оцінки різних напрямів діяльності банку.


Отже, інформаційне забезпечення антикризового управління в роботі визначена як сукупність інформації у всіх її формах, аналіз якої дає результат у вигляді показників, що характеризує фінансовий стан банку.


Інформаційне забезпечення має об’єктивно відображати стан банку в будь-який момент часу і з будь-яким рівнем деталізації.


Джерела інформації відносно банку можуть бути як внутрішні, так і зовнішні. Якщо розглядати інформацію як засіб досягнення поставлених цілей, то її доцільно диференціювати на три групи; постійну, змінну та розрахункову [22, с. 41].


Аналіз управління діяльністю банку реалізується на стратегічному,


тактичному, оперативному рівнях і базується на існуючій організаційній структурі управління. Перелік основних функцій підрозділів банку, задіяних у процесі управління ліквідністю розроблено на основі Постанови Правління НБУ № 361 [20] та з урахуванням Постанови Правління НБУ № 271[21].


Крім цього, кожен банк у процесі діяльності керується внутрішньобанківськими методичними рекомендаціями та інструктивними вказівками, що стосуються питань управління діяльністю банку.


Щодо організаційного забезпечення антикризового управління, то дана проблема не висвітлена науковцями, та достатньо регульованою з боку державних органів в Україні. В банках України є прийнятним способом реалізації антикризового менеджменту.


Отже, дослідивши загальні функції та повноваження керівних органів банку, можемо визначити організаційне забезпечення антикризового управління ліквідністю банку на певних рівнів управління (Додаток Ѓ).

Дана організаційна структура передбачає управління на трьох рівнях:


стратегічний, тактичний та оперативний. Тільки за таких умов банк може провести ефективне антикризове управління та максимально безболісно вийти з кризового стану. Щодо інформаційного забезпечення, то банк здійснює антикризове управління на основі внутрішньої та зовнішньої інформації, основою для якої є методичні рекомендації НБУ щодо діяльності банку.

2.2 Методичні підходи до аналізу фінансового стану банку на мікрорівні

Одним із основних завдань антикризового управління банком є забезпечення виходу банку з кризи. Щoб дoсягти виконання даного завдання,


неoбхiднo здійснити аналіз та оцінити oснoвнi пoкaзники тa кoефiцiєнти фiнaнсoвoгo стaну бaнку зa кoнкpетний пеpioд.


Метoю oцiнки фiнaнсoвoгo стaну бaнку є йoгo aнaлiз в pетpoспективнiй


динaмiцi для виявлення pеaльнoї стiйкoстi бaнку [24, С. 98]. А також мета аналізу - забезпечити оптимальну структуру активних та пасивних операцій задля виходу банку на нормальний етап функціонування.


Антикризове управління складається з послідовних етапів (Додаток Д)


Основними завданнями аналізу фінансового стану є: визначення узагальнюючих оцінок і прогноз майбутніх результатів діяльності банку; дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства та ін. Банком ставляться наступні завдання перед відповідними відділами, щодо зменшення ризику настання кризи [37]: розробити можливі сценарії розвитку кризи внаслідок впливу зовнішніх та внутрішніх факторів для наступного моделювання напрямків розвитку кризи; розробити та підтримати систему оперативного отримання інформації про фінансові показники банку та основні параметри зовнішнього середовища та ін. В кризовому стані банку доцільно застосовувати наступний інструментарій аналізу фінансового стану банку: коефіцієнтний метод (метод індикаторів); горизонтальний аналіз; вертикальний аналіз; трендовий; факторний; стрес-тестування.

Застосування порівняльного аналізу базується на наступних способах порівняння: планових і фактичних показників, що можуть прямо чи опосередковано характеризувати діяльність банку з метою оцінки виконання плану; фактичних показників з нормативними для поточного та ін.

Порівняльний аналіз ліквідності банку доцільно групувати за наступними видами: горизонтальний; вертикальний. Даний вид порівняльного аналізу тісно пов’язаний із факторним аналізом, трендовим, коефіцієнтним. Для більш глибокого аналізу показників ліквідності необхідно застосовувати факторний аналіз, який досліджує вплив окремих факторів на результативний показник.


Стрес-тестування ризику може здійснюватися на основі оцінки чутливості зміни вартості портфелю банку в результаті дії певних шокових факторів.

Фінансовий стан банку за коефіцієнтним методом характеризується наступними групами показників: показники капітальної стійкості; пoкaзники, щo хapaктеpизують дiлoву aктивнiсть бaнку; пoкaзники лiквiднoстi; пoкaзники ефективнoстi упpaвлiння. Слід зауважити, що інтегральну характеристику фінансової стійкості комерційного банку не можна обмежувати лише набором кількісних показників. Це результат аналізу більш охоплюю чого та детального, отже фінансовий стан не є конкретним числовим показником його діяльності, це його якісна характеристика.


Перший блок показників характеризує достатність капіталу для покриття банківських ризиків, оцінку структури капіталу, яка визначає якісний склад банківського капіталу. Саме тому вважаємо за доцільне використовувати сааме

поняття «капітальна стійкість», а не поняття, яке зустрічається в більшості праць, присвячених даній проблемі - «фінансова стійкість».


Розглянуто показники, що характеризують капітальну стійкість банку (Додаток Е).


Економічний зміст та алгоритм розрахунку даних показників наведено в додатку Є.


Ділова активність банку може бути визначена як за допомогою аналізу окремих показників, так і через оцінювання відповідних співвідношень між окремими статтями активів, пасивів та кількісним узгодженням змін в активах та пасивах. Показники ділової активності дають змогу інтерпретувати стан і

використання банком економічного потенціалу, тобто наявних і прихованих можливостей, і вагомість взятих на себе ризиків господарювання [23, С. 125].


Розглянувши системи коефіцієнтів, було відібрані наступні, які найкраще розкривають рівень використання активів і пасивів. У чaстинi пaсивiв це: кoефiцiєнт aктивнoстi зaлучення пoзичених i зaлучених кoштiв; кoефiцiєнт aктивнoстi зaлучення стpoкoвих кoштiв; кoефiцiєнт aктивнoстi зaлучення мiжбaнкiвських кpедитiв; кoефiцiєнт aктивнoстi викopистaння зaлучених кoштiв у дoхiднi активи. У чaстинi aктивiв це тaкi кoефiцiєнти: кoефiцiєнт piвня дoхiдних aктивiв; кoефiцiєнт кpедитнoї aктивнoстi; кoефiцiєнт зaгaльнoї iнвестицiйнoї aктивнoстi в цiннi пaпеpи, aсoцiйoвaнi i дoчipнi пiдпpиємствa (чеpез пaйoву учaсть). Методика розрахунку основних показників ділової активності розкрито в табл. Є.2.


Показники ліквідності є основою платоспроможності банку та його фінансової стійкості.


Практики та науковці по-різному підходять до побудови методики обчислення системи показників ліквідності банку [29, С. 21].


Існує два підходи до вимірювання ліквідності: на основі фінансових коефіцієнтів, які розраховуються за балансами і відображають ліквідний стан банку (ліквідність балансу); на основі визначення потенційної потреби в ліквідних коштах банку для виконання своїх зобов’язань (ліквідність банку).


Виділяють наступні показники, що характеризують ліквідність балансу

банку [26]: коефіцієнт миттєвої ліквідності; коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань банку; коефіцієнт відношення високоліквідних до робочих активів; коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань та ін.

В Україні ліквідність банку також регулюється на державному рівні за допомогою нормативів ліквідності, що встановлені Національним банком України.


Результативним показником діяльності банку є величина одержаного прибутку. Рівень окупності прибутком статутного і загального капіталу, активів


(у тому числі дохідних), а також витрат банку характеризує їх рентабельність


[28].

Показники ефективності управління банком поділяються на дві групи:

показники рентабельності за доходом та показники рентабельності по чистому прибутку [26]. До показників першої групи належать: загальний рівень рентабельності; окупність витрат; чиста процентна маржа; інший операційний дохід; «мертва точка» прибутковості; продуктивність праці; чистий спред. Методика розрахунку та економічний зміст цих показників подано в додатку Є.


Таким чином, результати аналізу прибутковості (дохідності) банку дають змогу встановити конкретні причини негативних змін його фінансового стану та виявити резерви підвищення результатів діяльності [30, С. 48].


Проте, висока деталізація оцінки фінансового стану за коефіцієнтним методом є значним недоліком при необхідності дати узагальнюючу оцінку окремого банку та провести порівняння. Особливо процедура ускладнюється,


коли за одним показником банк виявляє себе як успішний, а за іншим – фінансово нестійким [31, C. 76].

Для банку важливим є не тільки внутрішня оцінка, але і порівняння з результатами інших банків. Одним з варіантів такої оцінки є рейтинговий аналіз. В рейтингу не оцінюється фінансовий стан у розрахункових величинах,

  • лише визначається місце банку в загальній сукупності.

    1. Застосування антикризових заходів

В процесі діагностики визначається фінансовий стан банку: «нормальний», «докризовий» чи «кризовий» фінансовий стан банку.


Ребрик Ю. С. зазначає, що у випадку «докризового» фінансового стану,

керівники банку розробляють систему профілактичних заходів із запобігання кризи [33]. Також на даному етапі повинна проводитись зондування інформації, що стосується макроекономічної ситуації в країні. Оскільки дані фактори є не контрольовані з боку банку, то банк повинен вчасно ідентифікувати потенційно-небезпечні зміни та прийняти рішення щодо мінімізації негативного впливу на діяльність банку.


Такий аналіз зовнішнього середовища повинен проводитися безперервно,


щоб вчасно виявити загрозу. У випадку, коли вище перечислені заходи не принесли очікуваного результату банком виділяються наступні завдання [37]: виявити потенційні фактори, які здатні призвести до появи кризи в банку; розробити систему показників - індикаторів, специфічних для окремого банку, сформовану з врахуванням особливостей організації бізнесу банку, яка дозволить сформувати критерії «критичної» концентрації впливу негативних факторів; розробити різноманітні схеми побудови бізнес-процесів, моделі управління та оргструктури банку в залежності від можливого сценарію розвитку кризового стану.


Якщо ж банк в процесі діагностики виявлено «кризовий» фінансовий стан банку, то банком можуть бути застосовані наступні інструменти антикризового менеджменту [36]: реструктуризація проблемної заборгованості клієнтів перед банком; реструктуризація проблемної заборгованості перед вкладниками,

податковими службами, кредиторами та ін.

Діагностика фінансового стану банку закінчується попередньою оцінкою масштабів кризи.


На наступному етапі здійснюється прогнозування майбутнього фінансового стану за допомогою багатофакторних регресійних моделей.


Враховуються найсуттєвіші фактори впливу на діяьність банку.


На етапі планування розробляється антикризова політика банку, що являє собою сукупність методів, принципів і форм організаційної діяльності в банку,


які спрямовані на збереження, покращення та зміцнення його фінансового стану [4].


На основі інформації отриманої на попередніх етапах менеджерами приймаються відповідні управлінські для запобігання негативного впливу зовнішніх та внутрішніх факторів.


Антикризові процедури розробляються відповідно до даних, які банк отримав у процесі діагностики та аналізу зовнішнього середовища і відображаються у плані фінансового оздоровлення.


Для оптимізації управлінського процесу антикризові процедури розподіляють за рівнями управління: оперативний; тактичний; стратегічний[33].


Таким чином, банк застосовує антикризові заходи після детального аналізу всіх аспектів діяльності банку, а також аналізу зовнішнього середовища.



Висновки до розділу 2

Отже: по-перше, виділяємо стратегічний, тактичний та оперативний рівні організаційного забезпечення антикризового управління; по-друге, банк здійснює антикризове управління на основі внутрішньої та зовнішньої інформації; по-третє, основними завданнями аналізу фінансового стану є: визначення узагальнюючих оцінок і прогноз майбутніх результатів діяльності банку; дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства; дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами; по-четверте, в кризовому стані банку доцільно застосовувати наступний інструментарій аналізу фінансового стану банку: коефіцієнтний метод; горизонтальний аналіз; вертикальний аналіз; трендовий; факторний; стрес-тестування; по-п’яте, коефіцієнтний аналіз фінансового стану банку проводиться за чотирма групами показників: капітальної стійкості, ділової активності, ліквідності, ефективності управління банком; по-шосте, аналіз діяльності банку, для забезпечення ефективності управління, розділений на сукупність етапів.





















РОЗДІЛ 3





ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ БАНКОМ

3.1 Методичний підхід до аналізу фінансового стану банку з урахуванням впливу зовнішніх та внутрішніх факторів

Одним з найефективніших інструментів антикризового управління банком є стрес-тест. Доцільність використання даного інструменту пояснюється тим, що застосування даного інструменту сприяє уникненню певних видів ризику, а як наслідок конкурентні переваги.


Стрес-тестування дає можливість надати кількісну оцінку ризиків і в результаті акцентувати увагу керівництва банку на найбільш витратних аспектах діяльності банківської установи з погляду її фінансової безпеки.


За основу розробки власної методики було взято методичний підхід О.С.Сенченко та С.О. Алимова [38, 39].


Даний вид стрес-тесту базується на методології оцінки втрати витрат, що є не досить поширеним в Україні, але є досить дієвим.


Даний метод пов’язаний з аналізом найбільш імовірних подій, або визначенням втрат унаслідок реалізації економічних ризиків. В даному випадку оцінку ризику називають очікуваним ризиком, що на рівні окремої події може виглядати парадоксально. Проте очікуваним ризиком є найважливіша статистична характеристика позиції, а тому вона є основою для прийняття багатьох управлінських рішень[44].


Розпочати доцільно з виявлення видів ризику, які будуть проаналізовані, і

вибору відповідної моделі його проведення. Механізм стрес-тесту, в свою чергу, повинен включати наступні елементи: ідентифікація потенційних ризиків; розроблення сценарію; вибір моделі або методики, які б дозволили спроектувати наслідки реалізації стресових ситуацій; кількісний аналіз - розрахунок наслідків реалізації вибраного стресового сценарію у відповідності із обраною моделлю; аналіз отриманих результатів та, при потребі, прийняття відповідних заходів для уникнення руйнівних наслідків стресового сценарію.


Зазначається, що побудова методичного підходу до проведення стрес тестування банків з погляду фінансової безпеки (за кредитним ризиком,


ризиком ліквідності, ринковим та операційним ризиком) має передбачати послідовність етапів (Додаток Ж).

Ступінь впливу окремих ризиків залежить від багатьох факторів, які в тій чи іншій мірі обмежують або посилюють їх дію. Здійснення стрес-тестування потребує визначення основних факторів ризиків, які можуть впливати на діяльність і фінансовий стан комерційного банку. Під час цього, банк здійснює аналіз структури операцій як у цілому, так і за окремими складовими і враховує характер цих операцій. Перелік факторів ризиків, які використовуються в процесі стрес-тестування, залежить від зовнішнього середовища та специфіки діяльності банку.


Як базові макроекономічні фактори ризиків доцільно використовувати наступні, при цьому необхідно надати їм умовні позначення [40] (Додаток З).


Паралельно із розглянутими вище базовими макроекономічними факторами ризиків банківської діяльності щодо мікроекономічних категорій пропонується використовувати такі дві категорії індикаторів ризиків:

Mikro F1 – стан ліквідності банку; Mikro F2 – ефективність діяльності банку; Mikro F3 –концентрація певних активів та джерел фінансування; Mikro F4 –конкурентна позиція.

Також існують й інші фактори ризику банківської діяльності (макро- та мікросередовища). Дані фактори допоможуть нам більш детально дослідити рикизи банківської діяльності (Додаток И).

Згідно з принципами ефективного банківського нагляду, розробленими Базельським комітетом з банківського нагляду, визначено доцільність проведення стрес-тестування за такими типами банківських ризиків, як кредитний, ризик ліквідності, ринковий та операційний. Отже, у межах зазначеного методичного підходу до проведення стрес-тестування банків щодо фінансової безпеки розглядаються фінансові показники-індикатори ризиків саме в зазначених аспектах (Додаток Й).

На наступному етапі проводиться стрес-тест розрахованих показників.

Пропонується виділити наступні сценарії розвитку подій: моделює початок кризи; моделює рецесію в економіці; відображає гостру фазу банківської кризи.

Вважається, що наведені нами фактори ризику діяльності спричиняють різний ступінь впливу, а вважаючи, що банк може уникнути даних ризиків,

банк отримує певні переваги. Для їхньої ідентифікації використовуються наступні умовні позначення: R1 – критичний РР (можливість банкротства);

R2 – значний РР (втрата банку позиції на ринку); R3 – великий РР (значна дестабілізація діяльності банку); R4 – помірний РР (тимчасова втрата ліквідності); R5 – слабкий РР (виникнення незначних проблем, при нехтування яких можливі негативні наслідки в довгостроковому періоді).


Дані рівні ризику є основою наступного етапу реалізації методичного підходу до проведення стрес-тестування банків щодо фінансової безпеки і відповідно до побудови таблиці (Додаток К), яка відображає встановлення відповідності досягнутих переваг банківської установи базовим факторам подолання притаманних її діяльності ризиків.

Дослідивши загальні підходи до встановлення відповідності досягнутих переваг банківської установи внаслідок подолання притаманних її діяльності ризиків базовим факторам, які обумовлюють отримання цих переваг, розглянемо загальні правила формалізації такої відповідності для всіх аналізованих факторів: переходимо до використання бінарних характеристик.


Припустимо, що позитивні фактори характеризує 1, а негативні – 0.


На наступному етапі реалізації методичного підходу до проведення стрес-тестування банків ми визначаємо банківську установу, яка має найкращу конкурентну позицію на ринку. Найкращу конкурентну позицію буде мати банк, що в таблиці відповідності досягнутих переваг (внаслідок подолання притаманних її діяльності ризиків) базовим факторам, в стовпчику R5 матиме лише одиниці. Таким чином, постає необхідність розрахунку показника невідповідності бінарних характеристик банку нормативно встановленим вимогам в межах відповідності рівнів ризику базовим факторам ризиків. Крім того, зазначимо, що такий аналіз доцільно проводити в трьох напрямках: макроекономічний, мікроекономічним, комплексним

Отримавши відносну кількісну оцінку ризиків банківської установи у вигляді пари чисел (рівня ризиків та співвідношення між рівнями ризиків за макро- і мікроекономічними категоріями), можна визначити не лише величину неузгодженої позиції фінансового стану банку в порівнянні з нормативними вимогами, але й причинно-наслідкову обумовленість отриманої кількісної характеристики:



N

z

,

(3.21)


КОР  N;













N v




де КОР – кількісна оцінка ризиків банківської діяльності.


З метою переходу від кількісної до якісної оцінки рівня ризиків,


притаманних банківській діяльності, пропонується використовувати певну градацію (Додаток Л).


Отже, нами було розроблено методичний підхід до стрес-тесту як інструмента запобігання ризикам, притаманним банківській діяльності в умовах посилення її фінансової безпеки. Даний стрес-тест дозволить банкам ефективніше управляти діяльністю установи не лише в кризовий період, а й при нормальному стані його функціонування.

3.2 Апробація методичного підходу на прикладі аналізу фінансового стану АТ«Уксиббанк».

Проведемо апробацію методичного підходу, описаного в пункті 3.1 на основі даних АТ«Уксиббанк». В межах описаного нами підходу до проведення стрес-тестування банків щодо фінансової безпеки розрахуємо показники ризиків АТ«Уксиббанк» (Додаток М).


Після дослідження вирахуваних значень і порівнянні деяких з нормативними значеннями, потрібно зазначити, що всі індикатори відображають стан банку щодо фінансової безпеки як якісний, усі нормативи


НБУ додержуються.


Наступним є розрахунок показників в умовах настання визначених нами


подій (Додаток Н). Як ми бачимо з розрахунків у банку досить стабільна ситуація і навіть при настанні найгіршого сценарії банк має шляхи покращення свого стану та виведення показників до значення в рамках норми.

Макроекономічний вплив на діяльність банку пропонуємо врахувати за допомогою таблиці 3.5. (Додаток О). Дані характеристики вплинуть в першу чергу на кредитий ризик банку, а саме на частку резервів під кредитні ризики.

Наступним етапом є побудова таблиці відповідності досягнутих переваг банківської установи базовим факторам подолання притаманних її діяльності ризиків (Додаток П). Дана таблиця допоможе визначитися з пріоритетними напрямками в управлінні установою при появі певного фактору ризику.


При заповненні таблиці К.1 потрібно перейти до використання бінарних характеристик, враховуючи загальні правила формалізації вище вказаних відповідностей для всіх аналізованих факторів. Припускається, що якщо уникнення ризику за даним фактором приносить перевагу, то виставляється 1,


в протилежному випадку – 0.


Продовжуючи даний аналіз, потрібно розрахувати показник невідповідності бінарних характеристик АТ «Укрсиббанку» нормативно встановленим вимогам в межах відповідності рівнів ризику базовим факторам.


Даний аналіз варто проводити в трьох напрямках:


  • макроекономічних категорій:



1

8

5

30




Nz

(1 Zij )

0,75.

(3.28)






40



40 i 1

j 1





  • мікроекономічних категорій:



1

19

5

76


(3.29)


Nv


(1 Vij )


0,8.












  • комплексного аналізу:


8

5

19

5









(1 Zij ) (1 Vij

)


30

76




N

i 1 j 1

i 1 j 1


0,785

(3.30)












135



135











Отже, було визначено величину неузгодженої позиції фінансового стану АТ «Укрсиббанк» в порівнянні з нормативними вимогами. Дана величина склала 0,785.


Виходячи з отриманих даних, можна також визначити причинно-

наслідкову обумовленість отриманої кількісної характеристики.

КОР (0,785;0,9375) .

(3.31)

З метою переходу від кількісної до якісної оцінки рівня ризиків було використано наведену в пункті 3.1 градацію:



N

z

(0,8 0,5;0,9375 1) .

(3.32)


КОР

N 0,5;








Nv









У результаті визначено, що АТ «Укрсиббанк», притаманний високий рівень ризику, обумовлений внутрішніми факторами.

Висновок за розділом 3

По-перше, було розроблено методичний підхід до стрес-тесту як інструмента запобігання ризикам, притаманним банківській діяльності в умовах посилення її фінансової безпеки.


По-друге, доцільність використання даного інструменту пояснюється тим, що застосування даного інструменту сприяє уникненню певних видів ризику, а як наслідок конкурентні переваги. Стрес-тестування дає можливість надати кількісну оцінку ризиків і в результаті акцентувати увагу керівництва банку на найбільш витратних аспектах діяльності банківської установи з погляду її фінансової безпеки.


По-третє, була проведена апробація розробленого методу на прикладі аналізу фінансового стану АТ«Укрсиббанк», можна визначити, що фінансовий стан банку знаходиться на задовільному рівні, що забезпечує банку, в разі настання визначених подій, залишитися на ринку без значних втрат.


По четверте, основний вплив макроекономічних факторів здійснюється на кредитний ризик банку.

По-п’яте, ми отримали висновок, що АТ «Укрсиббанку» притаманна високий рівень ризику, обумовлений внутрішніми факторами.

ВИСНОВКИ





За результатами дослідження нами були зроблені наступні висновки.


Криза розглядається вченими з двох позицій: цикл економіки; погіршення фінансової стійкості установи, в зв’язку з неплатоспроможністю.


За основу в роботі взято наступне визначення: криза в банку – це фактичний або потенційний стан, що характеризується погіршенням фінансової стійкості банку, внаслідок внутрішніх, зовнішніх факторів або їх комбінації.


Виділяють три концептуальні підходи до визначення антикризового управління банком: управління в умовах кризи, що настала, спрямоване на вихід зі складної ситуації та стабілізацію становища суб’єкта господарювання; процес, спрямований на недопущення й уникнення появи кризових ситуацій суб’єкта господарювання; комплекс антикризових превентивних та реактивних заходів.

Було також визначено поняття «антикризового управління». Під даним поняттям слід розуміти специфічний вид управління, спрямований на прогнозування, попередження кризи, безпосереднє її подолання та ліквідацію негативних наслідків.


Поява кризи в банку залежить від багатьох факторів, більшість вчених поділяють фактори на дві групи: внутрішні або контрольовані та зовнішні або неконтрольовані.


За результатами аналізу фінансового стану банків України було визначено: банківська система України сьогодні характеризується високою забезпеченістю власним капіталом, а отже, надійністю; рівень ділової активності щодо використання позичених і залучених коштів показує ефективну депозитну політику банків; для банківської системи України характерна надлишкова ліквідність; характерне ефективне використання активів та узгодженість процентної політики за кредитними та депозитними операціями; від’ємне значення рентабельності активів та загального капіталу свідчить про неефективне використанням наявних ресурсів та неефективне управління щодо розміщення активів.

Банк здійснює антикризове управління на основі внутрішньої та зовнішньої інформації.



Основними завданнями аналізу фінансового стану є: визначення узагальнюючих оцінок і прогноз майбутніх результатів діяльності банку; дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства; дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами; оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності; аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів; визначення ефективності використання фінансових ресурсів.


В рамках роботи було розроблено методичний підхід до стрес-тесту як інструмента запобігання ризикам, притаманним банківській діяльності в умовах посилення її фінансової безпеки. Доцільність використання даного інструменту пояснюється тим, що застосування даного інструменту сприяє уникненню певних видів ризику, а як наслідок конкурентні переваги. Стрес-тестування дає можливість надати кількісну оцінку ризиків і в результаті акцентувати увагу керівництва банку на найбільш витратних аспектах діяльності банківської установи з погляду її фінансової безпеки. Даний стрес-тест дозволить банкам ефективніше управляти діяльністю установи не лише в кризовий період, а й при нормальному стані його функціонування.


Була проведена апробація розробленого методу на прикладі аналізу фінансового стану АТ«Укрсиббанк», можна визначити, що фінансовий стан банку знаходиться на задовільному рівні, що забезпечує банку, в разі настання визначених подій, залишитися на ринку без значних втрат.


А також, ми отримали висновок, що АТ «Укрсиббанку» притаманний високий рівень ризику, обумовлений внутрішніми факторами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ





  1. Cкібіцький О.М. Антикризовий менеджмент [Текст]: навч. посібник


  • О.М. Скібіцький. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 568 с.


  1. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского язика [Текст]/


В.И. Даль. – М.:Русский язык, 1991.


  1. Hewitt K. Interpretations of calamity: From the view point of human ecology/ HewittK. – Boston: Allen, Unwin, 1983.


  1. Коваленко В. В. Банківська криза та інструменти антикризового управління [Текст]/ В. В. Коваленко, О. Г. Коренєва, О. В. Крухмаль //


Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 2 (92). – С. 144–150.


5. Смовженко Т. С. Антикризове управління стратегічним розвитком банку [Текст]: монографія / Смовженко Т. С., Тридід О. М., Вовк В. Я.– К. :


УБС НБУ, 2008. – 473 с.


  1. Бланк И.А. Антикризисное финансовое управление предприятием /


И.А. Бланк. – К.: Эльга, Ника-центр, 2006. – 672 с.


  1. Ребрик Ю. С. Система антикризового управління в банку//


Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Фінансовий ринок України: стабілізація та євроінтеграція. - 2009. - №2(76). - С.204-210.


8. Вовк В. Я, Сутність і зміст антикризового управління діяльністю комерційного банку [Електронний ресурс] // Научно-технический сборник Коммунальное хозяйство городов. - №50. - Режим доступу: http://eprints.ksame.kharkov.ua/2880/.


  1. Афанасьєва, О. Б. Методологічне підгрунтя реалізації системного підходу до антикризового управління [Текст] / О. Б. Афанасьєва // Вісник Академії митної служби України. Серія "Економіка". - 2009. - № 1. - С.138-144.


  1. Шпачук В.В. Криза банку та банківської системи: основні поняття,


суб’єкти державного управління / В.В. Шпачук // Державне управління:

удосконалення та розвиток. – 2010 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:


http://www.dy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=155.


  1. Тавасиев А.М. Антикризисное управление кредитными организациями. – М.: Изд-во "Юнити-Дана", 2006. – 480 с.


  1. Балдин К.В. Антикризисное управление: макро- и микроуровень


[текст]: Учебное пособие./ Балдин К.В., Зверев В.С., Рокосуев А.В. – 2-е узд.,


испр. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2007. – 280 с.


13. Д’яконова, І. І. Дослідження факторів стабілізації та підвищення надійності банківської системи України [Текст] / І. І. Д’яконова, Ф. І. Шпиг //


Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: зб. наук. праць


/ Державний вищий навчальний заклад "Українська академія банківської справи Національного банку України". – Суми, 2007. - Вип. 22. - С. 62 – 78.


  1. Ильясов С.М. Управление безопасностью в банковской сфере региона [Текст]// Деньги и кредит. – 2006. – № 5. – С. 46-52.


  1. Войтенко О.М. Банківські кризи: сутність та особливості прояву/


О.М. Войтенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу:


http://www.rusnauka.com/7_NMIV_2010.


  1. Дзюблюк О. Грошово-кредитна політика в період кризових явищ на світових фінансових ринках / О. Дзюблюк // Вісник НБУ. – 2009. - № 5. – С. 20


30.


17. Банківський менеджмент: питання теорії та практики [Текст] :монографія / [О. А. Криклій, Н. Г. Маслак, О. М. Пожар та ін.]. –Суми : ДВНЗ


УАБС НБУ”, 2011. – 152 c.


18. Єлецьких С.Я. Фінансова санація та банкрутство підприємств[Текст]: Навч. посібник./ Єлецьких С.Я., Тельнова Г.В. –К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 176 с.


19. Крухмаль, О. В. Оцінка фінансової стійкості банків: інформаційне і методичне забезпечення: дис. на здобуття наук, ступеня канд. екон. наук: спец.


  1. «Гроші, фінанси і кредит» / Крухмаль Олена Валентинівна. Суми,


2007.-261с.

20. Щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України [Електронний ресурс] : рекомендації, затверджені постановою Правління НБУ від 02.08.2004 № 361. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0361500-04. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.


21. Щодо планування в банках України заходів на випадок виникнення непередбачених обставин [Електронний ресурс] : рекомендації, затверджені постановою Правління НБУ від 08.09.2008 № 271. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0271500–08. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.


22. Коваленко, В. В. Стратегічне управління фінансовою стійкістю банківської системи: методологія і практика [Текст] : монографія / В. В.


Коваленко. – Суми : ДВНЗ ―УАБС НБУ, 2010. – 228 с. – ISBN 978-966-8958-65


23. Фінансовий механізм управління ліквідністю банку [Текст] :


монографія / [І. М. Бурденко, Є. Є. Дмитрієв, Ю. С. Ребрик, Ю. С. Серпенінова]


за заг. ред. Ю. С. Серпенінової. – Суми : Університетська книга, 2011. – 136


24. Пapaсій-Веpгуненкo, І. М. Aнaліз бaнківськoї діяльнoсті: Нaвч.-


метoд. пoсібник для сaмoст. вивч. дисц. [Текст] / І. М. Пapaсій-Веpгуненкo


КНЕУ, 2003. — 347 с. — ISBN ISBN 966–574–453–4.


25. Упpaвление деятельнoстью кoммеpческoгo бaнкaaнкoвский менеджмент) [Текст] / пoд pед. д-pa экoн. нaук, пpoф. И. O. Лaвpушинa. – М. :


Юpисть, 2002. – 688 с.ISBN 5-7975-0549-5.


26. Тиpкaлo, P.І. Фінaнсoвий aнaліз кoмеpційнoгo бaнку: oснoви теopії,


експpес-діaгнoстикa, pейтинг [Текст] : нaвч. Пoсіб. для студ. ВНЗ / P.І. Тиpкaлo,


З. І. Щибивoлoк. - К. : Слoбoжaнщинa, 1999. - 236 с. - ISBN 966-535-102-8.


27. Примостка Л. О. Аналіз банківської діяльності: Сучасні концепції,


методи та моделі [Текст]/ Л. О. Примостка. — К: КНЕУ, 2002. — 316 с.


28 .Бутинець, Ф.Ф. Аналіз діяльності комерційного банку [Текст] /


Ф.Ф. Бутинець, A.M. Герасимович - Житомир: ПП Рута, 2001. - 864 с. - ISBN 966-93547-1-3.


29. Галицька Е., Висоцька Л. Удосконалення системи показників ліквідності комерційних банків [Текст] // Банківська справа. – 2002. - №2. -С.19.


30. Островська О. А. Методологія оцінки фінансового стану на основі аналізу фінансових звітів в умовах стандартизації бухгалтерського обліку[Текст] // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. Наук. Пр. –Випуск 67. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001.. – с. 56-61.


31. Петриненко Л .Ю. Аналіз методів оцінювання фінансової стійкості комерційних банків [Текст] // Финансовая консультація.-2002.- №1.- С. 75-80.


32. Канєєва І.І. Становлення рейтингової оцінки банківських установ в Україні [ел. ресурс]: Режим доступу:

http://www.rusnauka.com/36_PWMN_2010/Economics/76592.doc.htm


33. Ребрик, Ю. С. Система антикризового управління в банку [Текст] /


Ю. С. Ребрик // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України.


Фінансовий ринок України: стабілізація та євроінтеграція : зб. наук. праць /


Інститут регіональних досліджень Національної Академії Наук України. –


Львів, 2009. – Вип. 2(76). – С. 204-210.


34. Бланк, И.А. Управление финансовыми рисками [Текст] / И.А.


Бланк. – К.: Ника-Центр, 2005. – 600 с. – ISBN 966-521-320-2.

35. Лигоненко, Л.А. Антикризисное управление: современное состояние, методическое и кадровое обеспечение [Текст] / Л.А. Лигоненко //


Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 4. – C.59-63.


36. Афанасьєва, О. Особливості антикризового управління в банках України [Текст] / О. Афанасьєва // Економічний простір : зб. наук. праць /Придніпровська державна академія будівництва та архітектури. –Дніпропетровськ, 2010. – № 38.– С. 89 – 99.


37. Коренєва, О. Г. Формування системи антикризового управління в банківських установах [Електронний ресурс] / О. Г. Коренєва // Ефективна економіка. - 2012. - № 5. - Режим доступу до журналу:


http://www.economy.nayka.com.ua


38. Сенченко, О.С. Стрес-тестування як інструмент посилення банківської безпеки [Електронний ресурс] : Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vdnuet/econ/2010_4/Senchen.pdf


39. Алимов С. О. Основні засади стрес-тестування в комерційному банку [Електронний ресурс] : Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal//soc_gum/Suek/2011_6/Alym.pdf


40. Щодо порядку проведення стрес–тестування в банках України


[Електронний ресурс] :

Методичні

рекомендації,

затверджені

постановою

Правління

НБУ

від

06.08.2009

460.

Режим

доступу:


http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MN012393.html. – Назва з домашньої


сторінки Інтернету.


41. Леонов, С.В. Фінансовий аналіз: теорія і практика [Текст] : навч.


посіб / С.В. Леонов. – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009. – 318 с.


42. Методика розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні [Електронний ресурс] : затверджене постановою Правління Національного банку України 02.06.2009 № 315.

43. Афанасьєва, О. Б. Антикризове управління банківською діяльністю


  • Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата економ. наук :


спец. 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит / Афанасьєва Ольга Борисівна ; Держ.


вищий навчальний заклад "УАБС НБУ". - Суми : [ Б. В. ], 2012. - 23 с.


44. Банн Ф. Стресс-тестирование как метод оценки системных рисков[Текст] / Ф. Банн // Банки: мировой опыт. – 2006. – № 1. – С. 33–35.


45. Максимова, А. В. Методичні підходи до стрес-тестування кредитного ризику банків України [Електронний ресурс] : Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=1096.





ДОДАТКИ



Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 22 ноября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru


Общая информация

Номер материала: ДВ-440891
Курсы профессиональной переподготовки
124 курса

Выдаем дипломы установленного образца

Заочное обучение - на сайте «Инфоурок»
(в дипломе форма обучения не указывается)

Начало обучения: 22 ноября
(набор групп каждую неделю)

Лицензия на образовательную деятельность
(№5201 выдана ООО «Инфоурок» 20.05.2016)


Скидка 50%

от 13 800  6 900 руб. / 300 часов

от 17 800  8 900 руб. / 600 часов

Выберите квалификацию, которая должна быть указана в Вашем дипломе:
... и ещё 87 других квалификаций, которые Вы можете получить

Похожие материалы

Получите наградные документы сразу с 38 конкурсов за один орг.взнос: Подробнее ->>