Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Украинский язык / Другие методич. материалы / " Нестандартні уроки" (Реферат)
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Украинский язык

" Нестандартні уроки" (Реферат)

библиотека
материалов















Реферат

Нестандартні уроки






























Зміст


І. Вступ

ІІ. Методика проведення нестандартних уроків

2.1 Поняття нестандартного уроку

2.2 Класифікація нестандартних уроків

2.3 Структура нестандартних уроків

III. Висновки

IV. Література

V. Додаток


























Вступ

Тема нестандартних уроків надзвичайно актуальна сьогодні. Наша держава стоїть на порозі глобальних змін у суспільстві. Людина, вимоги до життя дуже змінилися. Основні проблеми, які вчитель має розв’язати на уроці з учнями, - уміння мислити, комунікабельність, тобто необхідно пробудити творчість, активність, захоплення дітей, інтерес до навчального процесу. Тому важливо використовувати особливі форми і методи навчання для цього. Актуальним є створення нових освітніх технологій, які мають сприяти загальному розвиткові особистості, формуванню її світоглядної культури, індивідуального досвіду, інтуїції, творчості, інтегративності мислення.

Уроки мови та літератури вимагають від учнів напруженої інтелектуальної роботи. Тому дуже важливо використовувати такі методичні засоби, які сприяють виконанню основних завдань навчання, знімали б час від часу напруженість, давали емоційну розрядку.

Нетрадиційний, нестандартний урок. Ця форма класичних занять все наполегливіше утверджується в шкільній практиці. Багато вчителів вбачають у ній засіб подолання стереотипу уроку, зміни звичних способів спілкування, демократизації взаємовідносин між вчителями та учнями. Що ж дає нестандартний, нетрадиційний урок?

По-перше, активізацію розумової діяльності учнів. Стимулює мислити, думати, порівнювати, аналізувати, виправляючи свої помилки і помилки свого товариша.

По-друге, розвиток пізнавальних інтересів учнів до навчання. Їм цікаво вчитися, прагнучи знати якомога більше, щоб виступати в ролі вчителя, контролюючи чи перевіряючи товариша.

По-третє, розвиток зв’язного мовлення та творчих здібностей учнів. Вони вчаться правильно, грамотно і красиво говорити.

За новою навчально-виховною концепцією вивчення мови учні мають не тільки засвоїти певну суму лінгвістичних понять та граматичних правил – вони повинні вільно володіти усною й писемною мовою, послуговуватися нею в різних ситуаціях.

У своїй практичній діяльності часто використовую такі нетрадиційні форми, які захоплюють уяву школяра, активізують його розумову діяльність. Це може бути урок-казка, урок-подорож, урок-змагання, урок-гра, урок-КВК, або ж традиційний урок з нестандартними елементами.

2.1 Поняття нестандартного уроку

Чіткого визначення поняття «нестандартний урок» у педагогічній літературі досі не існує. Найбільш поширеною є характеристика такого уроку як імпровізованого навчального заняття, що має нестандартну (невизначену) структуру та невизначений задум й організаційну форму.

Найкраще і вдале визначення нестандартного (нетрадиційного) уроку дав відомий російський педагог І. П. Підласий. Він казав, що нестандартний урок – це імпровізоване учбове заняття, яке має нетрадиційну (невстановлену) структуру, а структура уроку прямо залежить від типу уроку, бо структура уроку – це сукупність, послідовність і зв’язок елементів (етапів), з яких він складається. Якщо нестандартний урок не матиме певної структури, то навчальний процес буде стихійним. В той же час структура повинна бути гнучкою, динамічною, яка відповідає меті, змісту уроку, віку і рівню розвитку учнів, методам і прийомам роботи. Визначимо, що не існує й загальноприйнятої типології нестандартних уроків. Усі існуючі класифікації значною мірою можна назвати умовними.

Аналіз педагогічної літератури дав змогу виділити більше сотні типів нетрадиційних уроків.

У посібнику І. П. Підласого перелічується 36 типів нестандартних занять (урок-гра, урок-рольова гра, урок-діалог, бінарний урок та ін..). В. А. Щеньов пропонує класифікувати нестандартні уроки, доповнивши типологію «класичного» уроку. Наприклад, уроки- вікторини, захист проектів тощо відносять до групи уроків контролю знань, а уроки-конференції – до уроків формування нових знань. С. В. Кульневич та Т. П. Лакоценіна виділяють такі групи нестандартних уроків:

1. Уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).

2. Уроки, повязані з фантазією (урок-казка, театралізований урок).

3. Уроки, що імітують які-небудь види діяльності (урок-екскурсія, урок-експедиція).

4. Уроки з ігровою змагальною основою (вікторина, КВК).

5. Уроки з трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік, урок-моделювання).

6. Уроки з оригінальною організацією (урок- взаємонавчання, урок-монолог).

7. Уроки – аналогії певних дій (урок-суд, урок-аукціон).

8. Уроки – аналогії з відомими формами й методами діяльності (урок-диспут, урок-дослідження).

При виборі типу уроку важливо враховувати вікові особливості учнів, їх бажання і вміння, а також той фактичний матеріал, який вивчатиметься на даному уроці. Нестандартний урок – імпровізоване навчальне заняття, що не має традиційної структури. Учитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів, видів роботи.

Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло б їхньому оптимальному розвитку й вихованню.

Нестандартний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів. До того ж такі уроки більше подобаються дітям, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей.

Нестандартні підходи можна застосовувати на різних етапах стандартних (традиційних) уроків, а саме: при сприйманні та усвідомленні виучуваного матеріалу, при актуалізації знань та вмінь учнів, при закріпленні тощо.

Нестандартні за змістом запитання, незвичний погляд на проблему створюють певну емоційну обстановку на уроці, активізують учнів, сприяють розвиткові логічного мислення, бажання пізнати явища чи проблему не однобоко, а багатогранно.

На відміну від звичайного уроку, мета якого оволодіння знаннями, уміннями та навичками, нетрадиційні заняття спрямовані на повніше врахування вікових особливостей, інтересів, нахилів, здібностей кожного учня.

Звісно, нестандартні уроки незвичайні по задуму, структурі, організації, методиці проведення, більше подобаються дітям, ніж постійні за структурою і режимом роботи уроки. Тому практикувати такий вид діяльності потрібно кожному вчителеві. Але перетворювати нетрадиційні уроки на головну форму роботи не потрібно через відсутність серйозної праці, багато витраченого часу, невисокої продуктивності тощо.

Успіх організації нестандартного уроку під час розв’язання проблемної ситуації на етапі засвоєння нових знань чи виконання завдань на етапі застосування набутих знань на практиці залежить від того, як засвоєнні прийоми спілкування, розвинута техніка мовлення, мовленнєвий етикет, уміння володіти своїм організмом: міміка, жести, погляд, постава, манера триматися під час розмови, зустрічі тощо. А саме такі якості допомагають будь-який урок зробити нетрадиційним. При цьому відпадає потреба спеціально готувати „відкриті”, зовнішні нестандартні уроки, позбавлені внутрішнього змісту, які звичайно готують для перевіряючих, репетируючих як звичайнісіньке шоу.

Практична самостійна діяльність – це найважливіша умова формування працьовитості та відповідальності. Ось чому таким важливим фактором є взаємодія вчителя та учня на уроці. Зацікавленість, викликана вчителем на уроці, як тимчасовий психологічний стан, за певних умов може перерости в стійкий інтерес до знань чи предмета.

До нестандартних уроків готуємося заздалегідь. Передусім вибираємо найбільш активних, ініціативних, добре підготовлених з теми учнів (якщо це нова тема, то даємо опрацювати матеріал самостійно, при цьому надаємо консультації); розтлумачуємо їхні обов ’язки, можливо, спочатку на власному прикладі демонструємо ймовірний підхід до важкої ролі та забезпечуємо діалог виконавця з класом. Для цього «аудиторії» можна запропонувати зразки питань для дискусій, основні теми для гри «брейн-ринг», «круглого столу» чи «прес-конференції», підказати тактику поведінки під час гри.

Більшість уроків нестандартної форми передбачає групове навчання, що сприяє реалізації комплексних його цілей, засвоєнню бази знань; формує навички самоконтролю, вміння висловлювати особисту думку і враховувати думки інших, почуття обов’язку й відповідальності за результати навчання. Учень на таких уроках не лише сприймає певну суму знань, а бере активну участь у їх засвоєнні, опановує способи самостійного їх поповнення і розширення.

Методичний аналіз таких уроків дає підстави стверджувати, що усі вони можуть успішно використовуватися у вивченні української мови.

Нестандартний урок є одним з останніх етапів навчального циклу, так би мовити, верхівкою айсберга, оскільки основна навчальна діяльність відбувається на стадії підготовки до нього.


2.2 Класифікація нестандартних уроків


Нестандарті уроки складають цілу систему. Нестандартні уроки за структурою, способом проведення, особливостями поділяють на:

1.Уроки змістової спрямованості. Їх основним компонентом є взаємини між учнями, засновані на змісті програмного матеріалу – уроки-семінари, уроки-конференції, уроки-лекції, уроки-контрольні роботи, уроки-заліки, уроки-консультації, уроки взаємного навчання).

Урок-конференція

Конференція – це збори, нарада для обговорення та розв’язання певних питань.

Урок-конференція – обговорення тих питань і проблем, які ставить перед учнями нова тема.

Уроку обов’язково передує самостійна підготовка учнів. Окремі з них за дорученням вчителя вивчають задане питання з підручників і художніх книг, періодичних видань.

Замість одноосібного викладання матеріалу відбувається обмін тими знаннями, які здобули учні. Вчитель лише коригує, підсумовує і узагальнює.

Але не можна перетворювати такий урок на доповідь школярів. На уроці-конференції повинно бути обговорення нової інформації, а не лише її повідомлення. Тому перед кожним наступним виступом учня вчитель повинен двома-трьома реченнями ввести клас у коло питань, яке він розкриє, зосередити увагу дітей на головному.

Чергування виступів учнів, обговорення класу ті повідомлення вчителя сприяють легшому засвоєнню інформації.

Дуже добре, коли виступи школярів складаються не лише із словесних розповідей. Кожну розповідь може супроводжувати показ таблиці, ілюстративний матеріал чи наочний посібник. Іноді учні, розподіливши між собою ролі, стають одні повідомлювачами, а інші відповідальними за практичне виконання певного завдання.

На уроці-конференції учні мають почуватися рівноправними господарями, адже вони допомагають учителеві проводити урок.

Використання цієї форми виховує самостійність, повагу до співрозмовника, розвиває уміння слухати, виділяти головне, уміння довести свою думку. Виступи учнів у ролі вчителя впливають на формування особистості школяра, допомагають краще зрозуміти свої можливості.

2.Уроки міжпредметні. Мета їх – „спресувати” споріднений матеріал кількох предметів.

3.Уроки- змагання. (Уроки-КВК, уроки-аукціони, уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси). Передбачають поділ дітей на групи, які змагаються між собою, створення експертної групи, проведення різноманітних конкурсів, оцінювання їх результатів, нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей.

Урок-вікторина

Вікторина – гра, що являє собою ряд запитань із різних галузей людської діяльності, які потребують відповідей в усній чи письмовій формі.

Проведення уроку-вікторини в початкових класах буде результативним лише за його вмілої підготовки вчителем.

Складаючи запитання, вчитель повинен враховувати вік, інтереси, розумовий розвиток, рівень знань учнів класу. Усі питання повинні бути цікавими і нестандартними, поєднувати теоретичні знання і практичні вміння з української мови та літератури, міжпредметні зв’язки та досвід учнів.

Логічним закінченням уроку-вікторини повинно бути оголошення переможців і оцінювання учнів.

Ця форма організації навчання сприяє розвитку інтересу до вивчення природи, збагачує мислення і мовлення дітей, допомагає кращому запам’ятовуванню інформації, виробляє в учнів практичні вміння і навички.

Урок-вікторину доцільно використовувати як підсумковий до певного розділу.

Хоча підготовка вчителя до вікторини є досить тривалою і нелегкою, але саме ця форма проведення уроку дозволяє йому активно керувати навчальним процесом, а не бути одноосібним інформатором.

Урок типу КВК

Урок типу КВК – своєрідна гра-змагання, що розвертається на уроці.

Характерна ознака такого уроку – його насиченість позитивними емоціями. А урок, повний емоцій, надовго збережеться у пам’яті учнів. До того ж, він сприяє засвоєнню знань, розвиває активність, спостережливість, дотепність.

Урок типу КВК має певні особливості. Необхідно організувати мінімум дві команди, які повинні знайти собі цікаві назви і обрати капітанів.

Ініціативу до створення команд повинні виявити учні, але вчитель має скоректувати цей процес, щоб утворені команди були рівносильними.

Необхідна наявність журі, яке оцінюватиме гру команд. Дуже важливим є вибір теми і змісту для КВК.

Урок повинен містити такі конкурси, які б мали триєдину мету і за тривалістю вмістилися б у відведений для уроку час. Варто не забувати, що це урок, а не виховний захід, тому необхідно дотримуватися всіх функцій і завдань навчального заняття. Але саме формулювання завдань-конкурсів повинно бути нестандартним, цікавим, веселим. Цьому сприятиме використання жартів, загадок, уривків пісень, фрагментів казок, кінофільмів тощо.

Визначаючи зміст конкурсів, необхідно враховувати пропозиції та ідеї учнів.

Обов’язковим етапом уроку типу КВК є підбиття підсумків. Журі проводить оцінювання команд, визначає переможця. Учитель звертає увагу на помилки суперників. Шкалу оцінювання конкурсів розробляє учитель.

4.Уроки суспільного огляду знань. ( Уроки-творчі звіти, уроки-заліки, уроки-експорт-екзамени, уроки-консультації, уроки-взаємонавчання, уроки-консиліуми). Особливості цих уроків полягають в опрацюванні найскладніших розділів навчальної програми, відсутності об’єктивності при оцінюванні (експертами виступають учні, дорослі, батьки). Вони спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності вивчення дадаткової літкратури. Проводять її вкінці чверті, семестру, року.

5.Уроки комунікативної спрямованості. (Уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути, уроки-пресконференції, уроки-репортажі, телеурок)

6.Уроки театралізовані. (Уроки-спектаклі, уроки концерти, кіно-уроки, дидактичний театр). Проводять їх у межах діючих програм, передбачених навчальним планом, викликають емоції, збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мисленя, фантазію, уяву учнів.

7.Уроки подорожування, дослідження. (Уроки-пошуки, уроки розвідки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-заочні подорожування, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження). Ці уроки зацікавлюють дітей, чиї інтереси мають романтичну, фантастичну спрямованість. Пов’язані з використанням ролей, відповідним оформленням, умовами проведення, витівками.

Урок-подорож

Урок - подорож – подорож в уяві, за допомогою власної фантазії і за сприянням факторів чи умов, які оточують учня. При уявній подорожі може відбуватися все те, що супроводжує справжню подорож – яскраві враження, позитивні емоції, яскраві зустрічі. Учні сидять у класі і одночасно вони подорожують за допомогою вказівок і порад учителя.

Учні відчувають себе мандрівниками, першовідкривачами, вченими-науковцями, які вирішують важливу проблему. Вони самі роблять висновки, підсумки-узагальнення.

Уроки-подорожі розвивають в учнів спостережливість, уміння робити підсумок та висновки, шукати зв’язки між наслідками та причинами, по-своєму трактувати явища.

Головне і найскладніше завдання учителя – створення такої обстановки, за якої учні б уявили себе справжніми мандрівниками. Для цього він повинен підібрати і майстерно поєднати ілюстративний матеріал, магнітофонні записи тощо.

8.Уроки з різновіковим складом учнів. Їх проводять з учнями різного віку, спресовуючи у різні блоки матеріал одного предмету, що за програмою вивчається у різних класах.

9.Уроки ділової, рольової гри. (Уроки-суди, уроки-захисти дисертацій, уроки ”Слідство ведуть знавці”, уроки- імпровізації, уроки-імітації). Передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ. Особливо цінною є навчальна гра для школярів молодших класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним. Проте деякі вчені вважають, що навчальні ігри дегуманізуюче впливають на учнів, оскільки дають можливість маніпулювати життям інших людей без одночасного підкорення системі стимулюючих імпульсів, яка існує в реальному житті. В іграх єдиним стимулюючим початком є боязливість бути низько оціненим товаришами або педагогом. Багато хто з педагогів недооцінює дидактичний ефект навчальних ігор, хоча і визначає їх роль у підтриманні в учнів пізнавального ентузіазму.

10.Уроки-драматизації. (Драматична гра, драматизація розповіді, імпровізована робота у пантоміміці, тіньові п’єси, п’єси з ляльками і маріонетками, усі види непідготовленної драми – діяльність, де неформальна драма створюється самими учасниками гри). Уроки спрямовані на розвиток співробітництва і єдності у навчальній групі. Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності. Забезпечує міжпредметні зв’язки з літературою, історією, предметів естетичного циклу тощо. Проте деякі педагоги застерігають від надмірного захоплення дратизацією, зокрема, при вивченні історії, що може зашкодити серйозному аналізу історичних подій.

11.Уроки-психотренінги. Спрямовані на розвиток і корекцію дитячої психіки, на виховання індивідуальності, цілісної та багатогранної особистості. Використовують їх при навчанні дітей різного віку. Психотренінги загострюють сприйняття, поліпшують розумову діяльність. Навчання прийомів самоконтролю, самоорганізації, самодисципліни, розвиток активності сприяють психокорекції особистості.

12.Уроки на інтегративній основі. (Уроки-комплекси, уроки- панорами). Їм властиве викладання матеріалу кількох тем блоками, розгляд об’єктів, явищ в їх цілісності та єдності. Проводять такий урок кілька вчителів, один з яких ведучий. Поєдують різні предмети: історію та музику, географію та іноземну мову тощо.


2.3 Структура нестандартних уроків

Урок КВК

Урок типу КВК може бути проведений як урок повторення певної теми чи розділу. Структура його така:

1 етап – розминка – розповідь з теми. Учні двох команд за чергою розповідають, зясовують теоретичний матеріал, аргументують його прикладами.

2 етап – конкурс «Перевірка домашнього завдання». Завдання творчого характеру. Може бути розіграна сценка, діалог тощо.

3 етап – виконання завдань з вибором правильної відповіді. Кожній команді пропонуються рівнозначні завдання (можна тестового характеру).

4 етап – конкурс «Відгадай». Загадки, мовні ігри (для кожної команди окремо). Наприклад: гра – один учень виходить з класу, а коли повертається, то інші натяками підказують йому відповідь. Виграє та команда, учні якої дадуть відповіді швидко й точно.

5 етап – конкурс акторів і художників. Творчі завдання з використанням нового матеріалу.

6 етап – підсумки конкурсу, визначення переможців



Урок-семінар

Семінар можна проводити після кількох (двох-чотирьох) уроків-лекцій або під час вивчення нового матеріалу, який відсутній у підручнику.

Завдання уроку-семінару:

1. Перевірити якість засвоєння нового матеріалу.

2. Розвивати вміння самостійно працювати з додатковою історичною літературою, виявляти інтелектуальні здібності учнів, спрямовувати навчання на практичне застосування знань.

3. Навчити учнів застосовувати знання, одержані на практиці, для аналізу різних процесів.

Головна умова семінару – допомогти учням підготувати відповіді на всі питання з подальшим оформленням у вигляді виступу, тез, таблиць тощо

Основні принципи організації уроку-семінару:

1. Клас наперед поділено на групи («доповідачі», «рецензенти», «хроністи», «журналісти» тощо), оголошено тему, план і літературу до семінару.

2. Кожен учасник будь-якої з груп бере участь у семінарі.

3. Група «хроністи» результати своїх та чужих виступів оформляє у вигляді письмового завдання, а група «журналісти» - у вигляді запитань.

4. Кожен член групи бере участь у виступах.

Основні правила уроку-семінару:

1. Тема семінарського заняття визначається вчителем, виходячи з того, що вона, скажімо, відсутня в шкільному підручнику.

2. Усі учні повинні записати тему, план та літературу майбутнього семінарського заняття.

3. Вироблення регламенту уроку є обов’язковим, адже це дає змогу виступити якомога більшій кількості учнів класу і не дає їм розслаблятися на уроці.

4. Така форма проведення уроку дозволяє уникнути пасивності всіх учнів класу, допомагає їм краще засвоїти новий навчальний матеріал.

Регламент уроку-семінару:

1-й етап. Доповідач виступає з повідомленням, що розкриває перше питання семінару.

2-й етап. Рецензент робить рецензію відповіді Доповідача і доповнює її, якщо це потрібно.

3-й етап. Хроніст складає табличку на основі цих виступів.

4-й етап. Журналіст на основі виступів своїх попередників придумує перше запитання і ставить його для всіх учнів класу. Все знову повторюється до тих пір, доки не вичерпаються питання плану семінарського заняття.

5-й етап. Підсумок уроку. Оцінювання учнів. Домашнє завдання.


Урок-практикум

Уроки-практикуми присвячуються вдосконаленню правописних і мовленнєвих умінь і навичок учнів, на таких уроках виконуються завдання, що складаються зі спеціально дібраного дидактичного матеріалу.

У завданнях бажано передбачити ті етапи роботи, за якими мають працювати учні. Так, навчальне завдання для старшокласників, що стосується формування навичок творення текстів різних стилів, може бути сформульоване так:

Завдання 1. Закріпіть знання про стилі мовлення: допишіть замість крапок назву стилю (стилів).

1. У сучасній українській літературній мові розрізняють такі основні стилі:...

2. Стиль … характеризується порушенням у літературі й мові норм спілкування, наявністю діалектних форм.

3. … стиль дає точне висвітлення наукових понять.

4. Стиль … характеризується яскравістю образністю,емоційністю викладу.

5. … стиль – це стиль агітації та пропаганди.

6. Стиль … мовлення – це канцелярський стиль, характерний для документів.

Завдання 2. Підготуйте усне повідомлення на тему «Стилі мовлення», використовуючи подані запитання:

1. Як ви розумієте поняття стиль? Чим викликана поява основних стилів мовлення?

2. Що характерно для лексики кожного стилю?

3. Чи допускається взаємопроникнення стилів? Чому?

Вправи, що виконуються на уроках-практикумах, мають бути переважно конструктивними. Щоб закріпити вміння і навички, корисно пропонувати творчі вправи. Під час роботи на уроках доцільно дозволяти учням користуватися таблицями, підручниками, схемами, довідниками тощо.

На уроках-практикумах виконуються індивідуальні і колективні види робіт, що впливають на формування в учнів навичок взаємо- і самоконтролю.


Урок-залік

Уроки-заліки сприяють повторенню, узагальненню та систематизації вивченого матеріалу,активізації розумової діяльності учнів, вихованню серйозного ставлення до предмета. Для цих уроків обираємо теми теоретичного характеру, учні готуються до них протягом певного часу. Поділ класу на кілька груп для складання заліку (його можуть приймати і кращі учні) значно прискорює перевірку знань учнів.


Урок захисту реферату

Уроки захисту реферату проводяться в старших класах. Метою підготовки реферату є демонстрація вміння критично осмислювати вивчений матеріал, аналізувати, узагальнювати та описувати свої власні спостереження, практично реалізувати теоретичні положення в самостійних розробках.

Вимоги до написання реферату можуть бути такі:

1. Вивчення та аналіз теоретичних джерел для висвітлення стану проблеми, що досліджується, вибору та аргументації об’єкта дослідження.

2. Показати вміння ставити дослідницьке завдання, визначити мету, проводити і описувати експериментальну роботу, узагальнювати і робити висновки, висвітлювати своє бачення проблеми з проведеного дослідження.

3. Ознайомитися з відповідною літературою, з найновішими публікаціями з проблеми, концентруючи увагу на тих питаннях, що можуть скласти план дослідження.

4. Теоретичну частину реферату необхідно подавати відповідно до укладеного плану, здійснивши глибокий критичний аналіз опрацьованої літератури.

5. Обсяг реферату має бути не менше 10 сторінок без списку використаних джерел та додатків, якщо вони є.

6. У бібліографічний список необхідно включати теоретичні і практичні роботи, подані в алфавітному порядку й оформлені з урахуванням усіх необхідних вимог.

7. Реферат має бути охайно оформлений, грамотно написаний. У тексті необхідно робити посилання на авторів у наведених цитатах, демонструючи їхні точки зору.

8. Для оформлення списку необхідно дотримуватися правил бібліографічного опису.

Інтегральні (інтегровані) уроки

Останнім часом активно впроваджуються в практику так звані інтегральні уроки. Різновидом їх є уроки словесності, що інтегрують два або три предмети – мову і літературу (історію, географію, математику тощо). Уроки словесності, покликані відродити кращі традиції української лінгводидактики, корені якої сягають у козацькі школи, Києво-Могилянську академію. На думку Т. Донченко, «ці уроки повинні повернути дітям утрачену здібність до природного мовлення, дати знання законів рідної мови, її національної специфіки і водночас історії народу та його літератури, рис національного характеру, особливостей бачення світу».

До проблеми інтегрованих уроків звертаються й інші вчені. Так, поєднання в одному уроці відомостей інших навчальних предметів, об ’єднаних однією темою, сприяє, на думку О. Савченко, «інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань». С. Гончаренко акцентує увагу на тому, що саме через інтеграцію здійснюється особистісно зорієнтований підхід до навчання, тому учень має сам вибирати «опорні» знання з різних предметів «з максимальною орієнтацією на суб ’єктивний досвід, що склався в нього під впливом як попереднього навчання, так і більш широкої взаємодії з навколишньою дійсн6істю».

Досліджуючи проблему між предметної інтеграції, О. Біляєв виділяє повну та часткову інтеграцію. Повна інтеграція «дає змогу нівелювати деякі недоліки предметної системи навчання, якими є розрізнення і фрагментарність викладу, та залучити потрібні відомості із суміжних предметів, що сприяє різнобічному і цілісному засвоєнню знань». Часткова інтеграція полягає в «поєднанні матеріалу різних предметів, підпорядкованого одній темі».

Учений також розглядає «інтеграцію за змістом (залучення матеріалу з інших предметів) та інтеграцію за способами пізнавальної діяльності (спостереження, мислення, мовлення)». Учений зазначає, що в інтегрованому уроці застосовується обидва способи інтеграції. Л. Варзацька, Л. Дворецька, пропонуючи методику інтегрованого уроку мови, розглядають найголовніші його особливості: сутність інтегрованого уроку, розвивальні можливості видів діяльності, місце інтегрованих уроків у навчально-виховному процесі, принципи організації та його структура, види мовних завдань та календарне планування таких уроків.

На жаль, в основній і старшій школі інтегровані уроки мови через недостатню розробленість і брак практичного досвіду проводяться порівняно рідко, найчастіше в інтеграції з українською літературою.


Дослідницькі уроки

Це різновид дослідницьких уроків, метою яких є отримання навчальної інформації з першоджерел, розвиток спеціальних умінь і навичок.

Завдання дослідницького уроку:

1. Опис археологічних знахідок, предметних малюнків, фоторепродукцій тощо.

2. Складання характеристик.

3. Проблемне вивчення певної події, позиції дослідників щодо неї.

4. Заняття з аналізу писемних джерел, документальних матеріалів, літератури.

5. Опрацювання статистичних даних, складання графіків, таблиць тощо.

Основні принципи організації дослідницького уроку:

1. За два тижні до уроку вчитель оголошує тему уроку і дає кільком учням опрацювати різні за точками зору публікації, що розкривають по-різному одну й ту саму тему.

2. Кожний з цих учнів виступає в класі перед своїми товаришами.

3. Решту учнів поділено на дві групи, кожна з яких має власне завдання.

4. Другу частину уроку проводимо у формі «Письмових дебатів», що вимагає від учнів дослідницьких навичок, адже тему для «дебатів» також необхідно дослідити, використовуючи різні підходи, що існують в науковій літературі.

Основні правила дослідницького уроку:

1. Тема такого уроку визначається вчителем, виходячи з того, що вона викликає різні думки серед дослідників.

2. Всі учні класу включаються в роботу на уроці, пасивних немає

3. Під час проведення такого уроку необхідно виробити його регламент, що полегшить роботу вчителя й учнів.

4. Така форма уроку дозволяє всім учням класу ознайомитись із різними поглядами на проблему набагато ефективніше, ніж це можна зробити під час звичайного уроку.

Регламент дослідницького уроку:

1-етап. На цьому етапі обираються сім учнів із різними поглядами на проблему, решта учнів поділена на три групи, кожна з яких має власне завдання; в результаті його виконання в учнів зявляються дві таблички.

2-етап. Письмові дебати. Клас поділено на дві групи, які розсаджено один проти одного, - стверджуюча і заперечуючи сторони. На аркуші паперу учні по черзі записують аргументи. В результаті виходить табличка, третя за урок.

3-етап. Узагальнення й систематизація результатів уроку. Домашнє завдання.


Урок-суд

Ця форма співпраці використовується для вивчення протилежних поглядів у формі справжнього суду.

Завдання уроку-суду:

1. Розвивати вміння аналізувати й узагальнювати явища та події згідно з інтересами дітей.

2. Вести пошукову роботу відповідно до своїх захоплень.

3. Виробляти вміння відстоювати свою точку зору, поважаючи думку опонента.

Основні принципи організації уроку-суду:

1. Поділ класу на ролі за побажаннями самих учнів (суддя, секретар суду, адвокат, прокурор тощо).

2. Обовязкове «переобладнання» класу на судову залу; перевдягнення учнів згідно з обраною роллю.

3. Наявність двох сторін – обвинувачення та захисту.

4. Включення в роботу всього класу через поставлені завдання.

Регламент уроку-суду:

1. Вступне слово вчителя.

2. Актуалізація опорних знань (бесіда).

3. Засвоєння нових знань (рольова гра-суд).

4. Закріплення вивченого (виконання завдань, поставлених учителем).

5. Підсумок уроку (вирок суду). Домашнє завдання.

Така форма уроку сприяє активності всіх учнів класу, різноаспектному вивченню позицій. Дуже важливо в процесі проведення такого уроку не допустити однобічної, звинувачувальної версії[16, c. 4]. А щоб урок не перетворився на банальну виставу, де учні просто відбувають свій номер, необхідно поставити завдання, які учні повинні виконати до кінця уроку.

Урок-дискусія

Сьогодні набувають популярності дискусійні форми занять, які, виключаючи штучну поляризацію і психічно шкідливий наслідок негативних ролей, сприяють засвоєнню знань, удосконалюють навички спілкування, навчають переконливо й точно висловлювати свою думку. Дискусія має багато різновидів, а саме – дебати, диспут та власне дискусія. Ми зупинимось на диспуті. Це обговорення спільного питання, проблеми з метою правильного розвязання. Диспут виникає внаслідок спілкування вчителя й учнів одного з одним, у процесі розвязання проблемної ситуації.

Механізм виникнення дискусії (диспуту)

Проблемна ситуація, що характеризує психологічний стан учнів, поряд з інтелектуальними труднощами супроводжується підвищенням пізнавальної активності й бажанням розібратися у проблемі.

Будь-яка дискусія (диспут) включає три компоненти:

1. Пізнавальний включає знання про предмет, що викликає суперечку і проблемну ситуацію, яка виникла.

2. Операційно-комунікативний означає вміння вести суперечку, відстоювати свою точку зору, володіти способами здійснення логічної операції.

3. Емоційно-оціночний включає емоційні переживання, потреби, цінності, відносини, мотиви, оцінки.

Основні принципи організації уроку-диспуту:

1. Клас наперед поділено на групи (стверджувальна та заперечу вальна сторона, може бути й нейтральна сторона, але обовязково слід обґрунтувати таку позицію).

2. Команди-опоненти проводять між собою дискусію.

3. Після кожного уроку-диспуту команди змінюють свого лідера (капітана), щоб кожний учасник набрав досвіду лідерства.

4. Кожен учасник команди обовязково бере участь в уроці-диспуті, відстоюючи позицію своєї команди, для решти учнів, що не потрапили до жодної з команд, учитель ставить завдання, яке вони розвязують протягом уроку.

Основні правила уроку-диспуту:

1. Теза уроку-диспуту визначається вчителем наперед і залежить від теми, що вивчається за програмою.

2. Усі учні повинні записати тезу і самостійно або за допомогою вчителя підготуватися до уроку. Підготовка проходить згідно з поділом учнів на групи.

3. Під час підготовки до уроку вчитель повинен дати учням список рекомендованої літератури, а якщо учням важко її знайти, то зробити ксерокопії головних фрагментів, розділів чи статей.

4. Під час проведення такого уроку необхідно виробити його регламент, адже це дозволить виступати всім учням класу.


Урок-прес-конференція

Уроки – прес-конференції розвивають активність, пошукові здібності, вміння розкривати суть певної проблеми, стисло і коротко висвітлювати її, конкретно відповідати на поставлені питання. Вони вчать самостійно здобувати знання.

Основні принципи організації уроку – прес-конференції:

1. Заздалегідь оголошується тема, день і час проведення прес-конференції.

2. Розподіл ролей за бажанням (журналісти, фахівці з конкретних питань (політологи-історики, експерти тощо); оформлення класу.

3. Випереджальні завдання обовязкові для всіх учнів класу.

Основні правила проведення прес-конференції:

1. Тема такого уроку визначається вчителем згідно зі шкільною програмою, як правило, в більшості випадків перевага надається великим за обсягом темам.

2. Урок починається зі вступного слова вчителя, де він висвітлює обстановку, що стосується теми, оголошує її мету і проблему, над якою працюватимуть школярі, а також епіграф уроку.

3. Вчитель представляє учасників конференції.

4. Для кращого засвоєння даної теми можна організувати рольову гру. Це сприяє активізації всього класу і виключає пасивне відбуття своєї ролі на уроці.

Така форма уроку поєднує одночасно дві гри – прес-конференцію та «Діяльність інформаційного агентства», що сприяє активності всіх учнів класу, створює атмосферу розкутості, дає учням можливість відчути себе учасником конференції.


Урок - теле-, радіопередача

Цікавою формою під час проведення нестандартних уроків є теле-і радіо передачі, що відтворюють відомі популярні телевізійні програми. Такі уроки сприяють формуванню в учнів уміння аналізувати й узагальнювати матеріал за нестандартних умов, дозволяють їм уявити себе «відомими людьми», дають уявлення про професію журналіста, телеведучого тощо.

Основні принципи організації уроку – теле-, радіопередачі:

1. Розподіл ролей за бажанням.

2. Оформлення класу (телестудії, радіостанції); виготовлення емблеми, прикріплення мікрофонів, розташування парт та стільців так, як у справжній програмі.

3. Випереджальні завдання учням класу, а також перевдягнення учнів згідно з ролями.

Основні правила проведення уроку – теле-, радіопередачі:

1. Урок проходить за сценарієм (без змін) відомих теле-і радіопередач.

2. Під час розповідей «гостей» учні класу не просто їх слухають, а виконують завдання, поставлені вчителем, що дозволяє активізувати клас та уникнути їхньої пасивності.


Урок-салон

Цікавою є форма проведення уроку підбиття підсумків з питань вивчення культури. Такі форми уроків дозволяють розвивати в учнів уміння самостійно одержувати знання й творчо їх використовувати. Також формують в учнів інтерес до культурних надбань усього людства.

Основні принципи уроку-салону:

1. За два-три тижні до уроку клас ділиться на шість творчих груп (по чотири -

пять осіб).

2. Вибирається «господиня салону».

3. Визначається символічне місце і час (наприклад, Київ 1945р., Музей мистецтв).

4. Кабінет обладнано подібно до салону.

Основні правила проведення уроку-салону:

1. Вступне слово вчителя. Актуалізація опорних знань.

2. Вступне слово господині салону (розповідь про умови розвитку культури, представлення гостей).

3. Виступ групи 1 «Науковці» (представлення стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.

4. Виступ групи 2 «Літературознавці» (захист стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.

5. Виступ групи 3 «Мистецтвознавці» (доповідь; показ і коментар репродукцій, фотоілюстрацій, плакатів). Решта учнів класу записують почуте в табличку.

6. Виступ групи 4 (представлення стіннівки; доповіді, музичний номер). Решта учнів класу записують почуте в табличку.

7. Виступ групи 5 «Науковці» (представлення стіннівки; доповіді). Решта учнів класу записують почуте в табличку.

8. Виступ групи 6 «Статисти» (копії доповідей роздають усім учням класу, а ті записують дані у свої таблички).

9. Завершальне слово господині салону та вчителя. Підсумок уроку. Домашнє завдання.

Вищезгадана форма сприяє кращому засвоєнню нового матеріалу, дає можливість більше побачити надбань культури (творів живопису, архітектури, скульптури), учні вчаться самостійно записувати почуте у своїх конспектах.


Урок-екскурсія

За формою проведення, схожою на урок салон, є урок-екскурсія. Уроки-екскурсії розвивають уміння сприймати та аналізувати твори образотворчого мистецтва, архітектури, скульптури, літератури, музики. Це означає, що найкраще до такої форми проведення уроків підходять теми з історії розвитку культури.

Основні принципи організації уроку-екскурсії:

1. Поділ класу на групи (екскурсоводи, репортери, дослідники, енциклопедисти).

2. Оформлення класу.

3. Підбір літератури, джерел, фотоілюстрацій, виготовлення стендів-стіннівок.

Одним із головних шляхів, який допомагає навчити учнів мислити , є інтелектуальні ігри на уроках історії. Під час проведення дидактичних ігор розвивається уява й фантазія, створюється атмосфера змагання, навіть пасивні учні активізуються, бо й на них лягає відповідальність за успіх команди. Крім того, така форма роботи формує характер, волю, інтелект, прищеплює любов до вивчення предмета. Найкраще застосувати ігри під час проведення підсумкових та повторювально-узагальнюючих уроків у молодших класах (5-7 кл.)


Урок - брейн-ринг

Урок – брейн-ринг дозволяє учням відчути себе ерудитом, частиною команди, згуртовує колектив.

«Брейн-ринг» - відома телевізійна гра, де стартом є цікаве запитання, а фінішем – відповідь. Необхідно швидко зреагувати, адже час для прийняття рішення обмежений.

Основні принципи організації уроку - брейн-рингу:

1. Наявність спеціально обладнаних ігрових столів.

2. Поділ класу на команди (шість осіб).

3. Повідомлення теми чи розділу, які необхідно повторити, адже питання для гри будуть саме з них.

4. Підбір додаткових джерел та літератури, яку необхідно проглянути і вивчити (для капітані команд).

Основні правила проведення уроку - брейн-рингу:

1. Вступне слово вчителя. Оголошення теми, мети.

2. Повторення вивченого матеріалу (брейн-ринг) – змагаються по дві команди по черзі, поки не зіграють тричі; гра триває до 5 балів.

3. Конкурс капітанів, де пропонується питання підвищеної складності (ІV рівень оцінювання знань).

4. Підсумок уроку робиться у вигляді проблемного запитання до теми.


Урок-репортаж

Урок репортаж удосконалює вміння аналізувати та систематизувати матеріал, сприяє набуттю учнями самостійного отримання знань. Це нова форма проведення нетрадиційних уроків.

Завдання уроку-репортажу:

1. Пошук нових джерел інформації до теми, що вивчається.

2. Уміння в скороченому варіанті записати почуту інформацію.

3. Навчити учнів застосовувати знання, здобуті на практиці, для аналізу різних процесів.

Основні принципи організації уроку-репортажу:

1. Поділ класу на «репортерів», «архівістів», «статистів», «аналітиків» тощо.

2. Повідомлення теми, мети, завдань майбутнього уроку.

3. Літературу, джерела надає сам учитель, а учні вибирають найважливіше з цієї літератури.


Урок рольової гри

Рольова гра на уроках словесності

Учителю рольова гра допомагає створити суб’єкт-об’єктні стосунки, підвищити інтерес учнів до вивчення мови й літератури, розкрити приховані творчі здібності вихованців.

План проведення рольової гри може бути таким:

1. Підготовчий етап.

* Розподіл ролей (бажано за вибором учнів), виготовлення вчителем й учнями необхідних матеріалів для проведення гри (декорацій, костюмів, карток із завданнями тощо);

*консультації учасників гри щодо правильності дібраного матеріалу, виготовлених декорацій, костюмів, підібраних художніх творів.

2. Власне гра.

* Виконання учнями обраних ролей;

*учитель коригує при необхідності дії учасників гри.

Він може займати такі ролі:

*керівник, координатор;

*один із гравців (актор, лектор, роботодавець,глядач, продавець);

*спостерігач;

*відсторонений (драматург або критик).

3. Підбиття підсумків.

Аналіз, обговорення, оцінка результатів.





































Висновки

З усього сказаного випливає висновок: сучасний урок рідної мови – плід майстерності і творчості вчителя-словесника, його професійності, ґрунтовних знань рідної мови, літератури, історії, мовознавства, народознавства, його патріотизму. Критерії сучасного уроку рідної мови відбивають ті зміни, що відбуваються в системі освіти, та рівень розвитку методичної науки.

Серед найголовніших критеріїв сучасного уроку варто виділити такі:

* розвивальний потенціал уроку;

* використання активних методів і засобів навчання, викладання теоретичного матеріалу великими частинами (блоками);

* проблемне та інтерактивне навчання;

* раціональне використання навчального часу (мотивація навчальної діяльності, індивідуалізація навчання, співпереживання за результати праці, самовираження кожного учня);

* системність знань учнів (повторення й узагальнення і систематизація вивченого, блоковий виклад матеріалу, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між мовними явищами, центральна ідея (мета) уроку);

* методичне забезпечення уроку, сучасна технологія;

* творчий потенціал уроку (пізнавальні, творчі завдання, інтегральні уроки);

* вивчення кращого досвіду, використання досягнень сучасної лінгводидактики.

Сказане вище не вичерпує можливостей організації і проведення уроку рідної мови. Сучасний вчитель має широкі можливості для його удосконалення.

Сьогодні перед учителем української мови постає нелегке запитання: як зробити, щоб урок був радісним і цікавим для учнів, щоб розкрив творчий потенціал особистості, поставив у ситуацію морального вибору і прийняття самостійного рішення. Потрібні шляхи оптимізації навчального процесу. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування вольових та інтелектуальних сфер, дає відчуття потреби у самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмета, сприяє розвитку творчої особистості.

Методичний аналіз сучасних форм роботи та проведення нестандартних уроків дає підстави стверджувати, що всі вони можуть успішно використовуватися в процесі навчання української мови.

Наукова достовірність виучуваного матеріалу, його оптимальність, змістова наповнюваність є важливими чинниками, що в сполученні з правильним вибором типу, структури уроку та методів навчання сприяють підвищенню ефективності занять.

Однотипність уроків знижує учнівську активність, притупляє увагу. Нестандартний урок – це органічний стиль навчання.































Література



1. Бабанський Ю. К. Оптимізація навчально-виховного процесу: Методичні основи. – М.: Педагогіка, 1982. – 192с.

2. Баранник Н. Л. Урок-гра « Найрозумніший». Повторення вивченого // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. - №14. – С. 33-36.

3. Бєляєв О. М. Інтегровані уроки рідної мови // Дивослово. – 2003. - №5. – С.36-40.

4. Бєляєв О. М. Сучасний урок української мови. – К. : Рад. школа, 1981.

5. Волокітіна А. Море, сонце і … навчання (урок-естафета) // Дивослово. – 1999. - №6. – С. 26-27.

6. Гаврилова В.С. Мова. Суспільство. Особистість. Урок-конференція // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2004. - №22-23. – С. 17-19.

7. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. – К. : Академвидав, 2004.

8.Кульневич С. В.,Лакоценина Т.П.,Оганезова.Л.М. Современный урок. ч.4. Альтернативне уроки. – Ростов-н/Д: Учитель, 2006.-240с.; - (Педагогика нового времени)

9. Методика викладання української мови в школі / С. І. Дорошенко, М. С. Вашуленко, О. І. Мельничайко та ін. – К. : Вища школа, 1992.

10. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. – К., 2000. – С. 186-201.

11. Пентилюк М. І., Окуневич Т. Г. Сучасний урок української мови. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 176с.

12. Пластун Я. Текст, його основні ознаки та структурні особливості : Урок-подорож // Українська мова та література. – 2006. - №29-30. – С. 3-5.

13.Пометун О. І. , Пироженко Л. В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. – метод. посіб. / За ред.. О. І. Пометун. – К. :А.С. К.,2003. – 192с. 14.Подласый И.П. Педагогика. Новый курс, - М.:ВЛАДОС, 2005

15. Попова Т. Ю. Рольова гра на уроках словесності // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. - №16. – С.18-19.

16. Форми навчання в школі / За ред. Ю. І. Мальованого. – К. : Освіта, 1992.

17. Цінько С. та ін. Інноваційні методи в навчанні рідної мови // Українська мова та література. – 2007. - №2. – С. 9-13.

18.Шелехова Г. Система роботи з розвитку зв’язного мовлення на уроках рідной мови в середній школі.- К.,1996




Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 27.10.2015
Раздел Украинский язык
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров1727
Номер материала ДВ-101762
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх