Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Школьному психологу / Другие методич. материалы / Інтерактивні форми роботи в профілактиці негативних явищ і ризикованої поведінки серед учнів і молоді

Інтерактивні форми роботи в профілактиці негативних явищ і ризикованої поведінки серед учнів і молоді

В ПОМОЩЬ УЧИТЕЛЮ ОТ ПРОЕКТА "ИНФОУРОК":
СКАЧАТЬ ВСЕ ВИДЕОУРОКИ СО СКИДКОЙ 86%

Видеоуроки от проекта "Инфоурок" за Вас изложат любую тему Вашим ученикам, избавив от необходимости искать оптимальные пути для объяснения новых тем или закрепления пройденных. Видеоуроки озвучены профессиональным мужским голосом. При этом во всех видеоуроках используется принцип "без учителя в кадре", поэтому видеоуроки не будут ассоциироваться у учеников с другим учителем, и благодарить за качественную и понятную подачу нового материала они будут только Вас!

МАТЕМАТИКА — 603 видео
НАЧАЛЬНАЯ ШКОЛА — 577 видео
ОБЖ И КЛ. РУКОВОДСТВО — 172 видео
ИНФОРМАТИКА — 201 видео
РУССКИЙ ЯЗЫК И ЛИТ. — 456 видео
ФИЗИКА — 259 видео
ИСТОРИЯ — 434 видео
ХИМИЯ — 164 видео
БИОЛОГИЯ — 305 видео
ГЕОГРАФИЯ — 242 видео

Десятки тысяч учителей уже успели воспользоваться видеоуроками проекта "Инфоурок". Мы делаем все возможное, чтобы выпускать действительно лучшие видеоуроки по общеобразовательным предметам для учителей. Традиционно наши видеоуроки ценят за качество, уникальность и полезность для учителей.

Сразу все видеоуроки по Вашему предмету - СКАЧАТЬ

  • Школьному психологу

Поделитесь материалом с коллегами:

Світлана Федорченко, практичний психолог

Маріупольської загальноосвітньої

санаторної школи інтернату

I – II ст. № 11 Донецької обласної ради


Інтерактивні форми роботи в профілактиці негативних явищ і ризикованої поведінки серед учнів і молоді

Case-study, форум-театр, інтерактивні ігри – не просто засоби профілактики. Дані інструменти в руках спеціаліста можуть використовуватися для діагностики, корекції, тимбілдингу; дозволяють розкрити таланти та здібності підлітків, сприяють їх самоактуалізації. В процесі використання інтерактивних форм роботи психолог одночасно охоплює основні напрями своєї діяльності.


Алкоголізм, паління, наркоманія, СНІД та ЗПСШ давно є предметом профілактичних заходів в галузі освіти. Учні відмінно розуміють, що палити шкідливо для легеней, алкоголь негативно впливає на печінку та нирки, а СНІД – невиліковний. Проте все-одно практикують ризиковану поведінку. Однією з причин, через яку традиційні методи профілактики є неефективними є їх невідповідність сучасним реаліям. Інформативна лекція нарколога погано засвоюється підлітками, плакати із зображеннями зчорнілих легенів рідко змушують когось задуматися, розмова про необхідність використовувати презерватив при сексуальному контакті зустрічається сміхом і заявою: «Ми в курсі ...»

На мій погляд, дана тенденція викликана спостережуваним загальним зниженням інтересу учнів до навчання. Їм це нецікаво. А тим більше отримувати інформацію понад тієї, що дається в навчальному курсі. Незважаючи на те, що мотивація дітей до навчання - першочергове завдання сім'ї, психологічна служба зобов'язана мотивувати їх профілактиці ризикованої поведінки та негативних наслідків. У групу ризику, як правило, входять діти, які відчувають відносну депривацію – їм не вистачає тепла та уваги в родині, яка в свою чергу, зовні може виглядати благополучно. Найбільш доцільними формами профілактичної роботи з такими дітьми є інтерактивні ігри.


По-перше, тому що дані форми роботи зацікавлюють дітей з групи ризику. Вони задовольняють свої комунікативні потреби, у них з'являється тема для «серйозних» розмов з однолітками, вони бачать, що в процесі інтерактивної роботи їх думка важлива, до неї прислухаються. Завдяки даному аспекту інтерактивні форми роботи самі по собі є профілактикою ризикованої поведінки, незалежно від їх тематики, так як саме незадоволеність в потребі спілкування є однією з важливих причин ризикованої поведінки.

По-друге, тому що при інтерактивних методах роботи учасник віртуально опиняється в ризикованій ситуації або віртуально вирішує проблеми нею викликані. Даний аспект дуже важливий, так як при традиційних формах профілактики багато підлітків йдуть від роздумів з приводу ризикованої поведінки, витісняючи їх «аргументами» на кшталт: «зі мною такого не станеться», «мій дідусь пив і курив, і дожив до 80, а сусід - спортсмен був збитий машиною в 30 ». Підліток в ході інтерактивної роботи дізнається і вирішує проблеми, про які раніше навіть не замислювався, що є дуже корисним досвідом і дієвим засобом профілактики, так як дозволяє вчитися на чужих помилках.

По-третє, тому що в ході інтерактивних форм роботи підліток САМ приймає рішення. Аналізуючи віртуальну ситуацію в групі, кожен сам приймає рішення. Після чого якимось чином аргументує його, в ході дискусії він може побачити позитивні та негативні наслідки прийнятого рішення. У ситуаціях що розбираються в ході інтерактивної роботи як правило немає єдино правильного рішення, можливі різні компромісні фінали, аналізуючи їх підліток отримує великий досвід, навчаючись на цих віртуальних «помилках».

Четвертою причиною привабливості інтерактивних форм роботи є можливості паралельного проведення профілактики та діагностики. Ми можемо задавати теми для інтерактивної роботи, і вивчати реакцію контрольної групи, аналізуючи ставлення підлітків до тих чи інших аспектів ризикованої поведінки. Паралельна діагностика дозволяє при належній навичці психолога проводити і паралельну корекцію.

У профілактиці негативних явищ та ризикованої поведінки я використовую такі інтерактивні форми, як форум-театр, case-study та


інтерактивні ігри.

Форум-театр. Форум-театр являє собою своєрідну виставу.

Сутність методики полягає в пошуку, в рамках запропонованого опису разом з глядачами, шляхів вирішення проблеми або виходу зі складної життєвої ситуації. Форум-театр – методика інтерактивної роботи з різними верствами суспільства, спрямована на вирішення соціальних проблем.

Засновником форум-театру є бразилець Августо Боаль.

Головною метою форум-театру є надання інформації та набуття навичок вирішення існуючої проблеми певною людиною з використанням досвіду інших людей з підключенням можливостей власного емоційного інтелекту та попередження виникнення негативних явищ у суспільстві взагалі.

Темами вистав форум-театру можуть бути найрізноманітніші проблеми суспільства: стосунки між членами родини, співробітниками, представниками різних націй, культур, релігій, проблеми ВІЛ-інфікованих, інвалідів, здорового засобу життя, споживання ін'єкційних наркотиків, алкоголізму тощо.

Глядачі в процесі участі в форум-театрі мають можливість не тільки познайомитися з негативними явищами, а й розробити алгоритм, створити модель успішної поведінки в складній, на перший погляд безвихідної ситуації.

Однією з особливостей форум-театру є відсутність рекомендацій глядачам як необхідно поводитися, адже кожна людина робить свій вибір сама, і ніхто не може їй сказати, як треба поступати в цій ситуації. У ході постановки кожна людина може зупинити хід вистави, щоб власним прикладом показати, як на його погляд можна змінити ситуацію на краще.

Техніка форум-театру – креативна, але треба дотримуватися принципів форум-театру Августо Боаля.

Принципи форум-театру Августо Боаля:

  • Ясність у викладенні сюжету.

  • Чітко визначений протагоніст (той, кого пригнічують).

  • В ЦЕ повинно віритися.


  • ЦЕ повинно мати можливість змінюватися.

  • Гарячі точки «СТОП».

  • Форум-театр — це театр пригнічених, а не депресивних.

Форум-театр — не терапія, але може бути терапевтичним

Форум-театр — не лікувальна методика. Це робота, спрямована на зміну негативної ситу­ації, в якій опинилась людина (протагоніст), на таку, з якої можна знайти вихід: фактично форум-театр дає можливість перепрограмувати свідомість (підсвідомість) особистості.

Кожна вистава форум-театру унікальна, тому що в ньому беруть участь і глядачі.

Глядачі в процесі перегляду формують свою думку про проблему і можуть програти її на сцені. Виконуючи роль, замість актора, глядач глибше занурюється в емоційні переживання персонажа, відчуваючи результат свого втручання. І так до тих пір, поки не буде сформований об'єктивний і деколи компромісний висновок. Але іноді виходить циклічна структура спектаклю, що в принципі своєму теж результат. Це вельми креативний і захоплюючий процес. Він може бути досить тривалим і залишається в пам'яті не тільки подією, а й сформованою точкою зору.

Case-study. Поняття кейса (ситуації) - одне з базових понять методу. Кейс - це реальна докладно описана ситуація педагогічної практики разом з причетними до ситуації супутніми фактами, думками, від яких залежить її вирішення.

Кейси зазвичай готують в письмовій формі і складають виходячи з досвіду реальних людей. Вони читаються, вивчаються і обговорюються. Ситуацію для того, щоб зрозуміти, потрібно спочатку розкласти на частини, проаналізувати кожну з них, а потім знову скласти докупи, щоб отримати цілісне уявлення про ситуацію.

Можна виділити декілька завдань, які повинні бути вирішенні при аналізі ситуації:

  • здійснення проблемного структурування, що припускає виділення комплексу проблем ситуації, їхньої типології, характеристик, наслідків, шляхів дозволу;


  • визначення характеристик, структур ситуації, її функції взаємодії з навколишнім і внутрішнім середовищем;

  • встановлення причин, які призвели до виникнення даної ситуації й наслідків її розгортання;

  • діагностика змісту діяльності в ситуації її моделювання й оптимізації;

  • побудова системи оцінок ситуації, її складових;

  • підготовка пророкувань щодо ймовірного потенційного і бажаного майбутнього;

  • вироблення рекомендацій щодо поводження дійових осіб у ситуації;

  • розробка програм діяльності у даній ситуації.

Кожна група розбирає свою ситуацію, самостійно намагаючись виділити в ній проблему та знайти шляхи для її вирішення. Потім обговорюють висновки та думки в малих групах, виробляючи спільне рішення. Всі варіанти рішення виносяться на загальну дискусію. Стикаються різні точки зору на проблему і різні варіанти її вирішення. Таким чином, кожен учасник має можливість отримати певний набір інформації – case (тезаурус), по хвилюючому його питанню. Специфіка методу така, що не можна з точністю визначити, як будуть розвиватися події. Це найбільш гнучка система профілактики.

Інтерактивні ігри. Специфіка ігрової діяльності в системі соціально-педагогічної роботи полягає в превентивній, профілактичній та корекційній спрямованості гри. Метою гри може бути безпосередній розвиток якостей особистості, демонстрація творчості учасників, їх позиції і можливих перспектив розвитку.

Одним з основних завдань інтерактивної гри є створення умов для знаходження учасниками нового значущого для них досвіду соціальної поведінки, який допоможе їм розібратися в різних життєвих ситуаціях, з розумінням і аналізом яких до цього у них були певні труднощі. Взаємодія, в цьому випадку, виступає каталізатором і доповнює систему знань, які були раніше в учасників, і уявлень щодо певних життєвих ситуацій. Таким чином, інтерактивну гру можна визначити як активний метод навчання, заснований на досвіді, отриманому в результаті спеціально організованої взаємодії учасників з метою зміни індивідуальної моделі поведінки.

Інтерактивна гра за своєю природою наближена до спортивного змагання (через такі ознаки, як наявність мети, спільної участі).

Інтерактивні ігри можна використовувати для вирішення багатьох ситуацій, які виникають у групі, в різних тематичних і проблемних галузях. З їх допомогою можна моделювати, розвивати та вдосконалювати практично всі особистісні та професійні способи поведінки – комунікативні навички, спостережливість, здатність розбиратися в своїх і чужих почуттях, а також творчі здібності та фантазії.

Інтерактивні ігри мають ряд відмінностей перед традиційними формами профілактики

  • Наявність учасників, або груп учасників, інтереси яких у значній мірі перетинаються;

  • Наявність чітко обговорених правил гри, що дає однозначне розуміння рамок припустимих дій учасників;

  • Наявність ясної мети, досягнення якої можливе шляхом здійснення певних дій у рамках установлених правил;

  • Здійснення взаємодії з іншими учасниками гри тим способом й у тім обсязі, що обирається самим учасником;

  • Можливість використання учасниками різних моделей поведінки в процесі досягнення мети;

  • Докладна групова рефлексія й підведення підсумків по закінченні гри. Що також має свої особливості. По-перше, гра може тривати 10 хвилин, а от її обговорення як мінімум втричі довше. По-друге, в процесі аналізу і підведення підсумків гри дуже важливо не намагатися нав’язати учасникам свою думку. Адже вони будуть говорити не те, що думають, а те, що від них хочуть почути. Це означає, що освітній ефект гри зведений до мінімуму, а ведучий керуючись бажанням пояснити учасникам «мораль» тієї чи іншої інтерактивної гри, досягає зворотного ефекту. По-третє, не варто прагнути до негайного розуміння учасниками всієї важливості знайденого ними досвіду у результаті гри, адже не випадково серед тренерів та педагогів з приводу ефективності того чи іншого типу можна почути фразу: „ Результат через півроку ”.


Інтерактивні ігри мають ряд переваг, до яких відносять:

  • Активність всіх членів групи;

  • Можливість програвати різні моделі поведінки, інші ролі;

  • Можливість одержання нового соціального та особистісного досвіду в процесі гри;

  • наявність обов’язкового етапу рефлексії (багато інших видів ігор страждають від відсутності такого);

  • можливість особистісного росту учасників;

  • можливості застосування інтерактивних ігор для діагностики, корекції, профілактики;

  • можливість застосування інтерактивних ігор для різних категорій учасників (при модифікації правил і умов гри в більшому або в меншому ступені);

  • глибокий рівень засвоєння інформації завдяки емоційним переживанням;

  • вироблення вміння слухати та чути інших;

  • знання „ пропускаються через себе”, і деякі висновки людина робить самостійно, або під час обговорення у групі;

  • навчання через обмін досвідом або пасивне спостереження;

  • взаємодія, активізація мислення;

  • можливість аналізу своїх дій, відчуття набуття досвіду;

  • можливість обміну досвідом та думками;

  • вироблення вміння співпрацювати;

  • різноманітність форм, невідомість їх для учасників;

  • можливість у невимушеній формі та атмосфері набувати досвід;

  • можна програти ситуацію, а потім подивитися на неї збоку, об’єктивно оцінити все, що відбувалося;

  • розвиток індивідуальних здібностей та стимулювання, тим самим, до активної суспільно-корисної діяльності.

Інтерактивні ігри можуть використовуватися як для навчання ведення груп, процесу прийняття рішень, рольовій поведінці, розв’язання конфліктів і


т.д. Саме тому цей метод є достатньо дієвим у профілактиці ризикованої поведінки серед дітей та молоді у закладах інтернатного типу.

В своїй діяльності з профілактики ВІЛ/СНІДу та ризикованої поведінки я використовую ігри «Володар кілець», «Фото-фішка», «Крок за кроком», «Рожеві окуляри», які є пізнавальними і несуть в собі інформацію фізіологічного, морально-естетичного та юридичного аспектів. Ці ігри допомагають підвести первинні знання гравців під загальноприйняті норми. Вони виробляють правильне бачення безпечної поведінки в кожній ситуації. З їх допомогою можна повністю проінформувати групу з даного питання, а процес гри не дає нудьгувати і допомагає засвоювати інформацію.

У профілактичній роботі можна використовувати той метод, який більше підходить конкретній групі з урахуванням інтелектуального рівня і темпераменту її учасників.

Незважаючи на незначні кількісні показники інтерактивного методу, якісні залишають позаду всі традиційні. Профілактика ризикованої поведінки серед підлітків - саме та галузь, де краще менше, але краще. Адже не дарма кажуть, що людина найкраще вчитися на своїх помилках, так краще вже підлітку помилиться в інтерактивній рольовій грі, ніж у реальному житті.

Наведені приклади кейсів, сценаріїв та ігор запозичені з матеріалів Всеукраїнського громадського центру «Волонтер».

ДОБІРКА КЕЙСІВ

1 «Справжні стосунки»

Вісімнадцятирічні Олена та Сергій зустрічаються протягом 8 місяців. Сергій до знайомства з Оленою мав достатньо багатий попередній досвід статевого життя з частою зміною партнерок. Олена також мала досвід статевого життя. Та відносно одне одного у пари плани були серйозними — вони хотіли побратися. Та коли стало питання про статеві стосунки між ними, Олена наполягала пройти аналіз на ВІЛ. Сергій категорично відмовився від нього, а натомість погрожував дівчині розривом їх стосунків. Олена бачила, що Сергій страждає. Побоюючись розриву, вона майже погодилась із думкою коханого про неважливість «для справжніх стосунків якогось там тесту на вигадану інфекцію».

Знайдіть рішення даної ситуації.


Чи існують ризики стосовно ВІЛ-інфікування? Для кого? Які саме?

Що можна порадити дівчині у даній ситуації? Чому?

Як слід вибудувати розмову з юнаком? Яку інформацію слід подати і в якій формі?

2 «Бажання сподобатись»

У класі Артем був не дуже популярним. Через велику кількість часу, яку він приділяв навчанню задля вступу до університету, хлопець майже ні з ким із однокласників не спілкувався. Одного разу у старости класу Світлани була вечірка, на яку мали прийти усі однокласники без виключення. Артему вже давно подобалася ця дівчина, тож такої нагоди побути поруч з нею він пропустити не міг.

На вечірці було багато міцного алкоголю. Вже через деякий час уся компанія була сильно напідпитку. Тож, коли до Світлани завітали на вечірку сторонні молоді чоловіки, на них ніхто особливої уваги, окрім Артема, не звернув. Чоловіки пройшли на кухню разом із Світланою. Артем, приревнувавши, через 5 хв. зайшов за ними. Новоприбулі хлопці разом зі Світланою варили на плиті якесь вариво. На Артема ніхто не відреагував.

Коли ж приготовану рідину набрали у шприць і почали по черзі вводити собі його у вену, Артем, бажаючи сподобатись Світлані та бути схожим на її дорослих друзів попросив і собі. Йому не відмовили...

Проаналізуйте дану ситуацію.

Якою є причина вживання наркотику хлопцем?

Чи підвищує ризик інфікування ВІЛ алкогольне сп 'яніння?

Якими можуть бути наслідки навіть єдиного разу вживання наркотиків ін'єкційним шляхом у спосіб, описаний в ситуації?

3 «Як бути?»

19-річна Вероніка влітку позаминулого познайомилась з Олегом – водієм -дальнобійником 30 років. Він бував проїздом у її невеличкому містечку. Дружба дівчини згодом переросла у палке кохання, факт перебування у статусі коханки Вероніку не турбував. Дівчина чекала зустрічей з коханим. Він зупинявся в місті на кілька днів. Саме тоді для Вероніки наступали найзаповітніші часи, бо коханці


перетворювались на справжню сімейну пару, проживаючи у квартирі дівчини. Та через деякий час Вероніка дізналась про власну вагітність. Розгублена, але щаслива, вона чекала на приїзд Олега, адже майбутня дитина - це плід їх великої любові. Реакція Олега була позитивною. Він наказав народжувати дитину, тим паче, що його життя у шлюбі розпадається і він розлучається із дружиною. Наказав та поїхав «владнати усі формальності».

Окрилена Вероніка чекала на Олега більше трьох місяців, однак від нього не було жодної звістки. Знайшовши його домашній телефон, вона зателефонувала Олегові. Він вибачення, пояснив, що з дружиною помирився, більше зраджувати її не хоче, просить зробити аборт...

Вероніка отямилася у лікарні. Після стресу у неї загострився стан здоров'я. Однак, вона не покидала надію на те, що коханий повернеться - не зможе жити без неї та їхньої дитини.

Вона налаштувалася на позитив. Пройшовши серію аналізів, Вероніка дізналась, що один із тестів був позитивним. І це був тест на ВІЛ.

Життя втратило сенс. Веронікини плани пішли шкереберть. Окрім Олега у її житті не було інших чоловіків... Вона хвора, він хворий, мабуть, і його дружина, а тут ще під серцем б'ється нове життя, приречене на ВІЛ. Рішення про аборт прийшло саме собою... Адже виходу немає... Батьки не підтримали такого рішення доньки. Як бути? Робити аборт, чи ні? Як про ВІЛ сказати Олегові? І чи говорити взагалі?

Проаналізуйте дану ситуацію.

Коли могло відбутися інфікування ВІЛ?

Які шляхи передачі ВІЛ вам відомі? ,

Чи може ВІЛ-інфікована матір народити здорову дитину?

Чи потрібно дівчині розповісти Олегові про позитивний тест на ВІЛ?

Кому має розповісти Вероніка про свій ВІЛ-позитивний статус?


4 «Ризикована прикраса»

Хлопці домовились зробити татуювання на грудях, на якому вирішили зафіксувати власну групу крові та резус-фактор. Вони звернулися до друга


свого однокласника, який приходив на шкільне подвір'я та «виконував замовлення» бажаючих прикрасити своє тіло.

Проаналізуйте дану ситуацію.

Чиє небезпека такого татуювання? Якщо так, то яка саме?

Які шляхи передачі ВІЛ вам відомі?

Де слід робити татуювання, вразі потреби? Які норми мають бути дотримані для того, щоб не відбулося інфікування на ВІЛ при татуюванні?

5 «Дискусія»

Між однолітками у класі виникла дискусія «Конопля - це наркотик чи ні? І чи призводить куріння коноплі до глибокої наркотичної залежності?». Думки у класі розділилися. Одна група вважала, що вживання коноплі цілком безпечне для організму людини, порівнюючи її зі звичайним тютюном. Друга група доводила, що конопля - це все ж таки наркотик, але він настільки легкий, що цілком безпечний для людини. Третя група переконувала інших у тому, що конопля викликає глибоку наркотичну залежність. Четверта ж група стверджувала, що вживання коноплі - це стартова доріжка до залежності, адже є багато фактів про те, що людина, спробувавши цей «легкий наркотик» бажає часто згодом спробувати щось сильніше...

Проаналізуйте дану ситуацію. Яка з груп найбільш близька до істини? Поясніть свою позицію. До якої групи наркотиків належить конопля? Як її ще називають? Яка її дія? Який ризик?


ДОБІРКА СЦЕНАРІЇВ

Сценарій № 1

Ранок. Роздратована мама, яка й сама запізнюється на роботу, відправляє доньку Катю до школи. "А поснідати?". — Мама: "Який сніданок? Я й так запізнююся, давай швидше".

Школа. Катя приходить, коли урок уже розпочався. Роздратована, байдужа


вчителька бубонить: "Завжди ти спізнюєшся", — і в якості покарання викликає її до дошки. Сусіда по парті прикріплює до спини дівчини папірець з образливим словом "ЧМО". Дівчинка одер­жує двійку за те, що не виконала домашнє завдання, а в додаток ще й репліку вчительки: "А чи не задумувалася ти, чому саме тобі однокласники вішають на спину такі характерис­тики?"

Будинок. У кімнаті гримить музика в стилі техно. Втомлена, роздратована мама повертається з роботи, вимагає виключити магнітофон. Донька ігнорує, виникає перепалка. Сварка. Дівчина йде з дому.

Вулиця. Група підлітків курить травичку, один з них звертається до похмурої дівчини і запитує, що з нею сталось. Усі співчувають і пропонують закурити, щоб трохи відійти і забути про свої проблеми: "Все одно з першого разу нічого не буде!" Катя простягає руку. Пауза.

На цьому моменті звучить: "Стоп!". І вистава починається спочатку. Глядачі намагаються змінити ситуацію. Нова дія буде тривати близько двох годин, і глядачі десятки разів будуть виходити на сцену і змінювати акторів/акторок, пропонуючи інше, своє бачення ролі.

Сценарій № 2

Дома. Тата Марійки звільнили з роботи. Він постійно сидить вдома нічим не займається, лише жаліється на тяжку долю. Мама дівчинки працює, але, не маючи освіти, єдина робота, на яку вона спроможна, це прибирання.

Ранок Марійки починається як завжди похмуро. На сніданок чорний хліб, яйце і споглядан­ня того, як батько з самого ранку напивається. Мати бігає по квартирі й кричить на Марійку, що їй вже потрібно йти на роботу, а не сидіти на шиї у батьків. Приводить в приклад Аню, дочку сусідки, яка вже розносить газети. "А ти в свої 14 років не можеш заробити копійку. Сидиш читаєш свої книжки".

Сусіди. По дорозі до школи Марійка зустрічає сусідку, яка з огидою дивиться на дівчинку:

Що це ти, Марійко, така негарна. Сукня в тебе стара, ти якась бліда. Як


ти взагалі можеш жити у такій родині: батько-алкоголік, а мати — пляшки підбирає.

Марійка не витерплює й кидає сусідці в обличчя:

  • Ненавиджу тебе! Геть пішла звідси!

  • От так і виховали. Розпусна ти дівиця. Нічого путнього з тебе не вийде.

І далі лаючи дівчину, сусідка йде собі додому.

Школа. Марійка приходить до школи з радістю і бажанням вчитися. Марійка має ліпшу подругу. І ось сьогодні Марійка звертається по допомогу. Розказує про свій біль, страждання й образи. Подруга:

Марійко, це взагалі не проблеми. Ось я ніготь зламала — оце є над чим помізкувати. А це все дурня. Я тобі допоможу вирішити твої негаразди. Що там в тебе з батьками?
Найкращий спосіб все забути — трохи випити, або ще краще — курнути чогось сильненького. Побачиш, проблему як рукою зніме. А з грошима я тобі допоможу.
У мене сестра працює танцівницею в клубі, інколи стриптиз танцює, гарно так!
Інколи — робить тайський масаж, якщо клієнт при "баблі". Можу замовити за тебе словечко. Трохи попрацюєш нашкребеш грошенят.

Задумалась Марійка та поки що нічого не відповіла, лише стала ще сумнішою. Вдома. Надія, що вдома вже все гаразд не вгасала. Але не здійснилась. Тато напився і бив маму. Крики чутно було на весь двір. Марійка соромлячись пройшла до дверей, і одразу почула в свою адресу від матері:

Це через тебе, заразо. Не потрібно було тебе народжувати. Ніякої з тебе користі. Хоч би продати, та все одно багато не дадуть.

Марійка не довго слухала вигуки матері. Побігла геть з дому, підійшла до телефонної будки, набрала телефон подруги:

  • Привіт! Мені необхідно зустрітись з твоєю сестрою. Я тут подумала.... піду працювати танцівницею. Стриптиз - так стриптиз! Аби гроші були!

  • О! Так давай прямо сьогодні увечері! Там навіть гарно танцювати не потрібно вміти, не хвилюйся! Головне, вдягнись гарніше, біжи до мене, позич


  • сукню! Сьогодні багато гарних грошовитих дядьків збереться! Чекаю!

Йду вже! - кричить у трубку схвильована Марійка!
СТОП!

Сценарій № 3

Вдома. Хлопчина 16 років, Сашко, свариться з мамою:

  • Навіщо ти розлучилась з батьком? Мамо, що ми тепер будемо робити!? В мене куртки немає, а осінь вже... Знову підручники треба купувати...

  • Сину, я не маю часу вислуховувати твої нотації! Хвилюєшся за гроші — йди на роботу! Вагони розвантажуй! Роби, що хочеш! А мене у спокої залиш.

Грюкнувши дверима, Сашко йде з дому до своєї дівчини.

Вона при грошах і не кине мене з моїми проблемами, підемо кудись веселитись, - дорогою думав Сашко.

У дворі. Наталка сидить на лавці біля свого будинку. Вітається з Сашком.

  • Наталочко, ну що, йдемо кудись зависнемо? Пива дуже хочу!

  • О! Ти пропонуєш кудись піти? Де ти гроші взяв?

  • Але.... в мене немає... Може ти заплатиш?

  • Що? Знову я? Але скільки можна! Вибач, Сашуля, але мені набридло постійно спла­чувати всі твої розваги. Я тебе кидаю. Та й взагалі ти ніколи мені не подобався, я була з тобою, бо потрібно когось мати. А тепер все, у мене є кращий чоловік.

У цей момент до них підходить хлопець і звертається до дівчини:

Привіт, люба! Я за тобою! Що це тут робить цей обірванець? Пішли хутчіше! Я замовив столик у ресторані. Таксі вже чекає.

І тут же цей хлопець звертається до Сашка:

Сашку, невдаха ти, ось і все. Весь двір з тебе глузує. Від тебе не лише батько втік, а й дівчина твоя бажає більш серйозних чоловіків, а не слюнтяїв. Можу запропонувати в мене поприбирати у гаражі. 200 гривень будеш мати.

Сашко навіть не знайшов, що сказати, його переповнювали образа та сором. Він просто розвернувся і пішов геть.


У своєму дворі Сашку зустрічає компанію старих друзів:

Сашко, пішли з нами до клубу! В мене тут є щось. Маленькі такі пігулки. І на перший раз грошей зовсім не потрібно. Забудеш про всі свої проблеми! Буде весело,— говорить один з них.

Сашко погоджується. Протягує руку й бере пігулку.

СТОП!

Сценарій № 4

Кімната. Мати говорить до сина-підлітка:

Іване, я поїду до подруги ночувати. Тебе з собою не беру. Ти дивись, щоб все було добре. Я буду через два дні.

Іван залишається один вдома: "Чим займатись? Мати ніяких доручень не дала. Й телевізор вже набрид". Лунає телефонний дзвінок. Іван бере трубку і чує:

  • Привіт, Іване! Чого дома сидиш? Пішли десь провештаємось!

  • Та ні! Я не хочу, краще приходьте до мене! В мене дома нікого не має.

Друзі (два хлопця і дівчина), не довго думаючи, приходять додому до Івана. Вони прино­сять алкогольні напої у великій кількості. Ваня здається трохи розгубленим, він не знає, чи добре, що дома буде відбуватись щось подібне, адже мати ніколи не дозволяла, але він також бажає повеселитися.

Підлітки влаштовують у домі розгардіяш. Речі розкидані по квартирі, деякі зламані. Івану пропонують хильнути задля спільної розваги, він вагається. Дівчина:

Іване, ти чого? Я від тебе такого не чекала!

Івану соромно перед Оксаною, вона йому дуже подобається, і він випиває чарку. Потім ще одну.

Сусіди стукають у двері, але ніяк не можуть достукатись до сп'янілої молоді.

Випивши ще по декілька чарок, один з юнаків пропонує влаштувати змагання "на мечах" і показує на 4 столових ножа, що висять на стіні кухні. Інший юнак пропонує Іванові, як хазяїну, змагатися першим. Гучна музика, алкоголь та присутність дівчини примушують Івана забути про все й


зануритися в процес змагання. Бажання бути оціненим дівчиною, яка ледь стоїть на ногах, перемагає, і Ваня хватає ножа і кидається на свого товариша....

СТОП!

Сценарій № 5

Дорога зі школи додому.

Втомлена Оля йде зі школи додому та роздумує:

Сьогодні був досить невдалий день: починаючи з того, що проспала перший урок з математики, та ще й на додаток почався тиждень контрольних робіт з усіх предметів перед закінченням навчального року. Так хочу побачити свого коханого Дмитрика. Не хочу чекати до вечора, піду прямо зараз до його двору, може він там десь сидить з хлопцями.

Аж раптом Оля помічає свого Дмитра, що сидить на лавці та обіймає іншу дівчину. Вона підходить до них:

Привіт, Дмитре! — говорить вона Дмитру, і звертається до дівчини, — Мене звати Оля, я дівчина Дмитра, а ти хто?

Замість дівчини відповідає Дмитро:

Це вже застаріла інформація. Це Аліна — і я її кохаю. Вибач, Олю, але життя таке мінливе. Нам вже час іти, — він бере Аліну за руку і вони йдуть геть.

Дома. Прийшовши додому, Оля відразу зателефонувала своїй подрузі Оксані.

  • Оксана, ти зустрічалась з багатьма хлопцями у своєму житті, і хто, як не ти, може дати мені пораду стосовно того, як себе тепер поводити!

Олю, давай зустрінемось. Найкращі ліки — це розваги! Вип'ємо чогось, смуток зникне миттю! Я якраз зараз збираюсь на одну вечірку, там будуть гарні хлопці, і я впевнена що ти точно підчепиш собі когось, і відразу забудеш про свого Дмитра! — впевнено і рішуче заявила Оксана.

  • Але я навіть не знаю, мені ще на завтра до контрольної готуватися, і мама, напевно, не пустить! — невпевнено промовила Оля у слухавку.

  • Які ще контрольні? У тебе таке сталось, хай увійде у твоє положення і


буде вдячна, що ти собі ні чого не заподіяла! Швидко збирайся і приходь до мене. — Оксана поклала слухавку.

На вечірці. Дівчата прийшли на вечірку, яка відбувалась вдома у Оксаниного знайомого хлопця. Велика квартира заповнена молоддю. Оксана почала знайомити Олю зі своїми друзями, які були вже напідпитку. Дівчата сіли за стіл, і їм теж налили спиртне і запропонували закури­ти. Оксана випила, а Оля ніяк не наважувалась, але подруга запевнила, що це не шкідливо і лише допоможе їй розслабитись.

Оля випила одну, потім ще одну... Раптом вона побачила серед усіх одного хлопця, в оточенні дівчат, який пильно її роздивлявся. Коли він побачив, що вона теж його помітила, підійшов до неї і відразу почав обнімати і намагатися поцілувати її. Вона хотіла відштовхнути його, але Оксана почала заспокоювати її:

Чого ти, як маленька! Не будь дурною, він класний хлопець! Це те, що тобі зараз потрібно! Не пожалкуєш, я сама з ним якось була та й дівчата розказували, що він - супер! Ти враз забудеш свого Дмитра!

Хлопець взяв Олю за руку і повів за собою у кімнату, зачинивши за ними двері.

Тут нас ніхто не потурбує.

Побачивши наляканий погляд Олі, яка не зважаючи на хміль, відчувала, що не хоче такого продовження, намагалась опиратись, хлопець заспокоював:

  • Не переживай, все буде добре!

  • А в тебе є презервативи? — спитала Оля.

  • Навіщо? Він нам не потрібен, — сказав хлопець.

СТОП!

Сценарій № 6

Кімната. Мама, тато і Олег

  • Мамо, тату, ну чому ви мені не дозволяєте??? Я дуже хочу татуювання. Ну хоча б одне малесеньке.

  • Олеже! Перестань! — сказав батько. — Я тобі НЕ ДОЗВОЛЯЮ!

  • Ти знаєш, скільки проблем ти можеш отримати! Ні! Хочеш татуювання, чекай, поки тобі виповниться 20 років і ти трохи порозумнішаєш. А зараз


  • ні. Олег насупився і пішов до своєї кімнати.

Я б сам зробив би, і без вашої згоди! Але де ж гроші взяти... Це ж дорого коштує, - роздумував хлопець.

Наступного дня Олег у розмові зі своїм товаришем обмовився йому, що вже давно хоче зробити собі татуювання, а грошей на салон у нього немає, на що той здивовано сказав:

  • На що тобі салон? І чого ти до мене раніше не звернувся? У мене є знайомий, що має студію у себе вдома, і наб'є тобі тату не гірше, ніж у різних там салонах, а коштувати тобі це буде у десять разів дешевше!

  • Якщо ти кажеш правду, і це обійдеться мені не дорого, то покажи мені, де це!

  • Та хоч зараз!

У «студії». І хлопці разом вирушили до цієї «студії». Коли вони опинилися на місці, Олег побачив замість квартири напівпідвальне приміщення, з поганим освітленням, де окрім них було ще декілька людей, яким «майстер» набивав тату майже одночасно, однією голкою і фарбою з) однієї посудини.

Олега це здивувало і трохи налякало, оскільки він уявляв собі це дещо по-іншому. Він запи­тав:

  • А це нормально — працювати у таких умовах?

  • Чого це ти? Злякався чи що? — всміхнувся друг. — Тут вже стільки моїх знайомих тату собі набивали і нічого, всі живі ще, — сміявся він. — Краще обери собі малю­нок.

Олег вибрав собі малюнок і сів на стілець до «майстра», той взяв своє знаряддя…

СТОП!

Сценарій № 7

Школа перерва. Артур був простим хлопцем з цілком благополучної родини, навчався добре, не відмінно, але добре. Ось тільки коли він заходив у свій клас, свій 9-Б він чув уже звичне: «Привіт товстий!»

Катя подобалася йому давно, і сьогодні він наважився:

Привіт Катю! Я хотів би сходити пограти в боулінг, а друзі сьогодні не


можуть.

У тебе є друзі?! – Єхидно зауважила Катя.

Так, але не зі школи. Так може, сходила б зі мною?

З радістю, але в мене немає грошей.

У мене є, я заплачу!

Ну тоді пішли.

У боулінгу. Артур був дуже радий. Граючи з нею він не знав як заговорити, і закінчивши грати він замовив два «Мохіто». Він взагалі-то не пив, так, вдома, і то під наглядом батьків. Алкоголь розв'язав Артуру язика:

Катю ... Я давно хотів сказати, ти мені дуже подобаєшся ...

І?

І я хотів би проводити з тобою більше часу.

Артур, без образ, але мені не дуже приємно гуляти з товстуном.

Зрозуміло, що ж, давай проведу тебе додому.

Біля дверей сусіда. Артур знав, що його сусід Максим вже більше року займається бодібілдингом. Прийшовши додому він нерішуче зупинився біля дверей Максима, але все ж наважився, і подзвонив у двері.

Здорова, Артурка, чого хотів?

Я хочу схуднути.

Візьми таблетки, знаєш в аптеці такі, для жінок за 30.

Ні. Я хочу стати ... м'язистий, чи що.

Тоді за адресою, візьми візитку, там телефон тренера, здзвонитися з ним і починай займатися.

Пройшов деякий час. Два місяці занять не принесли Артуру нічого, крім болю в м'язах, так званої «крепатури». Він підійшов до Максима:

Я займаюся вже два місяці, а результат на нулі.

Так у всіх любителів, терпи, щоб зробити тіло підуть роки.

Тобто, любителів?

То і є, просто тягають залізо лише любителі. Професіонали приймають стероїди, їдять протеїн і генери, а щоб добре відпочивалося приймають барбітурати.

І скоро результат?


Якщо постаратися, то за три місяці будеш як губернатор Каліфорнії в молодості.

А де взяти?

У мене є знайомий, але ті стероїди, що у нього нелегальні ...

Мені все одно, я хочу!

Ну тоді завтра, після тренування я тебе до нього відведу.

СТОП!

ДОБІРКА ВПРАВ

МІФИ

Мета: вправа може допомогти підліткам виробити зрілу й обґрунтовану позицію щодо різних аспектів наркоманії, розвінчати ряд «міфів» та подати правдиву інформацію; сприяє активізації, налаштуванню на роботу з тематики попередження залежностей.

Бажана кількість учасників: 10 – 24 особи.

Час: 30 – 40 хвилин.

Необхідний матеріал: список «міфів» для обговорення; додаткова інформація та статистичні дані, що розвінчують «міфи»; три таблички з написами: «Так», «Ні», «Не знаю».

Хід вправи:

Небагато хто з нас має чітку уяву щодо наркоманії. Часто дорослі та й самі підлітки формують свої ставлення до наркотиків, орієнтуючись на розповіді приятелів, ЗМІ, чутки й упередження. Це небезпечно, по-перше, тому, що «міфи» про наркотики можуть зменшувати реальну загрозу (наприклад, міф про те, що марихуана зовсім нешкідливий наркотик), по-друге, тому, що «міфи» можуть надмірно перебільшувати небезпеку, породжуючи почуття безвиході і приреченості (наприклад, міф про те, що варто людині один раз спробувати наркотик, і вона обов’язково стане споживачем ін’єкційних наркотиків).

На початку вправи групі пропонується ряд висловлювань стосовно теми наркоманії.

Наприклад, такі:

1.Досить один раз спробувати, щоб стати споживачем ін’єкційних


наркотиків.

2. Наркоманія – не хвороба, а розбещеність.

3. Усі споживачі ін’єкційних наркотиків – злочинці.

4. Наркотики допомагають зняти напругу.

5. Марихуана зовсім безпечна.

У вільному просторі приміщення, де працює група, вивішуються таблички з написами:

«Так»

«Ні»

«Не знаю»

Учасники протягом кількох хвилин обмірковують свою позицію з приводу кожного з цих висловлювань. Вони обирають свій варіант і об’єднуються відповідно до їхніх переконань у три групи біля табличок з написами. Після цього ведучий організовує невеличку дискусію, у ході якої кожна група відстоює свою точку зору. Потім обговорюється наступне висловлювання, і учасники переходять в іншу групу або залишаються на місті (у залежності від вибору відповіді).

Після вправи доцільно надати додаткову інформацію і статистичні дані, що розвінчують «міфи», які існують у суспільстві стосовно даної теми.

ТЕЛЕВІЗІЙНИЙ РОЛИК

Мета: вправа дозволяє ствердитися у позиції щодо проблем наркоманії і зрозуміти, які засоби впливу на молодіжну аудиторію можуть бути найбільш ефективними; сприяє розвитку креативності та творчого потенціалу учасників.

Бажана кількість учасників: 10 – 24 особи.

Час: 50 – 60 хвилин.

Необхідний матеріал: не потрібно.

Хід вправи:

Група об’єднується у підгрупи по 4-6 осіб у кожній, після чого ведучий пояснює завдання: «Уявіть, що працюєте на телебаченні. Ваше завдання на найближчі 20 хвилин – придумати і поставити телевізійний ролик про шкоду від наркотиків. Ви можете працювати у будь – яких жанрах: соціальна реклама, міні – вистава, мультиплікація. Ви можете використовувати музичний


супровід, танці, пластику,перевдягання – усе, що підкаже вам уява».

Після обмірковування і репетицій кожна підгрупа представляє свій ролик. Потім учасники обмінюються враженнями щодо них.

Наприкінці вправи дуже важливо обговорити, який з роликів виявився найбільш вдалим і переконливим.

Вправа може бути застосована у роботі з будь-якою іншою проблемою.

ЛИСТ ДО РЕДАКЦІЇ

Мета: вправа сприяє формуванню навичок аргументованого відстоювання своєї позиції, зокрема, у ситуації надання допомоги однолітку; розвиває почуття товариськості, критичне мислення.

Бажана кількість учасників: 10 – 24 особи.

Час: 40 – 50 хвилин.

Необхідний матеріал: листи з ситуаціями для групової роботи.

Хід вправи:

Учасникам пропонується об’єднатися у підгрупи, кожна з них буде тимчасово виконувати функції редакції молодіжної газети. «Уявіть, у вас до редакції надійшов лист, - повідомляє ведучий, - спробуйте за 15 – 20 хвилин спільними зусиллями написати відповідь молодій людині». Потім ведучий роздає листи.

Зразки листів можуть виглядати так:

«Дорога редакціє!

Я була в одній компанії, де мене вмовили спробувати уколотися. Мені стало цікаво. А тепер я увесь час думаю , а раптом я вже споживачка ін’єкційних наркотиків. Що мені тепер робити? До лікаря йти я боюся. Дайте мені відповідь, будь – ласка.

Марійка К., 14 років»

«Дорога «Сорока»!

У мене є хлопець, ми вчимось разом. Улітку на дачі він познайомився з іншими хлопцями. Вони курять і п’ють горілку. Тепер він усе більше часу проводить з ними. Мені він подобається, і я дуже хочу йому допомогти, щоб він не став алкоголіком. Порадьте, як.

Марина, 16 років»



Після того, як відповіді написані, підгрупи міняються листами і своїми варіантами відповідей. Тепер кожній з підгруп пропонується оцінити якість відповіді їхніх колег за наступними критеріями:

  1. Чи доступна форма відповіді на лист?

  2. Чи зрозумілий зміст відповіді?

  3. Чи не викликала у вас почуття ворожості або розгубленості ця відповідь?

  4. Чи достатньо вона інформативна?

За кожним критерієм виставляється від одного до десяти балів, потім підраховується загальний результат. На закінчення проводиться загально- групове обговорення, у процесі якого учасники обмінюються враженнями й емоціями.

ДОБІРКА ІГОР

Запропоновані ігри можна використовувати під час різноманітних занять, зокрема під час проведення методики форум – театру.

ФЛОМАСТЕР

Мета: гра на активізацію, розвиває реакцію, увагу; сприяє налагодженню позитивної атмосфери, зближенню учасників групи.

Бажана кількість учасників: 12 – 24 особи.

Час: 15 – 20 хвилин.

Необхідний матеріал: фломастер, олівець або будь – який предмет невеликого розміру.

Хід гри:

Рухлива гра, під час якої завдання ведучого – знайти фломастер. Група переховує фломастер, швидко рухаючись по аудиторії і передаючи його з рук в руки учасникам так, щоб ведучий не здогадався, у кого ж зараз цей фломастер знаходиться. Якщо ж ведучому вдалося викрити того, в кого знаходився фломастер, то цей учасник перетворюється на ведучого, а ведучий на учасника, і гра продовжується.

ВЕЛЕТНИ, ЧАРІВНИКИ, ГНОМИ.

Мета: гра на активізацію, розвиває реакцію, увагу, почуття товариськості; сприяє зближенню групи та налагодженню позитивної


атмосфери.

Бажана кількість учасників: 12 – 24 особи.

Час: 15 – 20 хвилин.

Необхідний матеріал: ватман, на якому зафіксований пріоритет сили.

Хід гри:

Група обєднується у дві команди і кожна з них самостійно вирішує, будуть вони Велетнями, Чарівниками чи Гномами. Команди шикуються у дві лінії обличчям одна до одної і по команді, одночасно, роблять жест та вимовляють звук, характерний для обраної ними ролі. Уся команда заздалегідь

Домовляється про значення цих жестів. Команда , що програє, повинна бігти до свого «будинку» перш ніж її наздожене інша команда. Мета команди – переможця – доторкнутися до максимальної кількості гравців іншої команди, які по тому приєднуються до їхньої команди.

Жести і звуки для:

ВЕЛЕТНІВ: руки в гору і войовничий клия:

ЧАРІВНИКІВ:сичать, одна рука попереду, пальці розчепірені;

ГНОМІВ: гарчать, пригинаючись до землі зі скрюченими пальцями.

Пріоритет сили:

Велетні перемагають Чарівників;

Чарівники перемагають Гномів;

Гноми перемагають Велетнів.

ПОПЕРЕДНЯ НАЗВА

Мета: гра розвиває реакцію, увагу, кмітливість.

Бажана кількість учасників: 12 – 24 особи.

Час: 10 – 15 хвилин.

Необхідний матеріал: не потрібно.

Хід гри:

Група вільно переміщується аудиторією, не зупиняючись. Кожний з гравців називає предмет, що він бачить на своєму шляху, ім’ям попереднього предмета.

Наприклад, тільки що він бачив стілець, а потім повернув голову і помітив картину, він називає картину «стільцем». Якщо наступним на шляху


зустрічається інший гравець, то він не називає його імені, а говорить «картина».

ХРЕБЕТ

Мета: комунікативна гра, розвиває кмітливість, увагу; сприяє зближенню учасників, проведення гри бажано з групою, учасники якої вже знайомі.

Бажана кількість учасників: 16 – 24 особи.

Час: 15 – 20 хвилин.

Необхідний матеріал: не потрібно.

Хід гри:

Спочатку всі учасники шикуються у шеренгу в довільному порядку. Потім їх просять вишикуватися в одну лінію за принципом дати свого дня народження від 1 січня до 31 грудня, але гравцям пропонується уявити себе на вершині гори, з якої можна зірватись у будь – яку хвилину (іноді, якщо це відповідає можливостям групи, учасникам пропонується стати на стільці). Це обмежує пересування і робить його небезпечним. Гравці находяться в тісному контакті і не можуть стати поза шеренгою, бо зразу «впадуть у прірву». Сильний вітер унеможливлює розмови: все відбувається у повній тиші.

ТРИ ДУЕЛІ

Мета: комунікативна гра, розвиває кмітливість, увагу, почуття товариськості; сприяє зближенню учасників, налагодженню позитивної атмосфери.

Бажана кількість учасників: 12 – 24 особи.

Час: 15 – 20 хвилин.

Необхідний матеріал: не потрібно.

Хід гри:

Група працює в парах.

  1. Гравці сідають обличчям один до одного, кожен кладе долоні собі на коліна, швидко змінюючи розташування рук: права рука на правому коліні, ліва на лівому, потім навпаки, робити це потрібно постійно та швидко. Метою кожного гравця є доторкнутися до колін суперника, одночасно захищаючи свої.

  2. Кожен гравець стоїть на одній нозі. Змінювати ногу можна в будь – який момент, але стояти потрібно обов’язково лише на одній нозі. Гравці


намагаються доторкнутися до ніг один одного, при цьому захищати свої коліна від торкань суперника.

  1. Гравці стають обличчям один до одного, одна рука за спиною, інша витягнута вперед із вказівним пальцем – «штиком». Кожний намагається доторкнутися «штиком» до руки суперника, захованої за спину, ховаючи при цьому свою.

РУКОСТИСКАННЯ ІЗ ЗАПЛЮЩЕНИМИ ОЧИМА

Мета: комунікативна гра, розвиває кмітливість, увагу, почуття товариськості; сприяє зближенню учасників, налагодженню позитивної атмосфери.

Бажана кількість учасників: 12 – 24 особи.

Час: 10 – 15 хвилин.

Необхідний матеріал: не потрібно.

Хід гри:

Кожна пара потискує один одному руку і застигає в такому положенні. Потім кожен гравець заплющує очі і робить 5 кроків назад, не змінюючи положення руки. Не розтуляючи очей, потрібно зробити 5 кроків уперед, намагаючись зєднати руки у рукостисканні з попереднім партнером. Можна експериментувати з різною кількістю кроків.

ЮРТА, АБО ЗОРЯНЕ КОЛО

Мета: комунікативна гра, розвиває почуття товариськості; сприяє формуванню команди, налагодженню позитивної атмосфери.

Бажана кількість учасників: 12 – 24 особи.

Час: 15 – 20 хвилин.

Необхідний матеріал: не потрібно.

Хід гри:

Кількість людей у групі повинна бути парною. Ведучий ділить гравців на 1 -2 номери. Усі беруться за руки і розтягують коло наскільки це можливо. Триматися за руки потрібно міцно. Учасники під номером 1 нахиляються всередину кола, учасники під номером 2 – назовні. Далі усі стають рівно і напрямок нахилу змінюється: 1 – назовні, 2 – усередину. Все це робиться повільно, обережно і синхронно. Учасників необхідно попередити про


важливість підтримки балансу.

ПОВОДИР

Мета: комунікативна гра, розвиває почуття товариськості, вміння спілкуватись та підвищує якість спілкування в групі, сприяє зближенню учасників групи; сприяє розвитку креативності.

Бажана кількість учасників: 10 – 24 особи.

Час: 40 – 50 хвилин.

Необхідний матеріал: аркуші паперу за кількістю учасників та набори фломастерів або олівців, пластилін.

Хід гри:

Учасники об’єднуються в пари. Одна людина буде ведучою, друга – яку ведуть. Ведучий надягає пов’язку на очі напарнику, підводить його до різних предметів і матеріалів з метою вивчення їх на дотик. Потім парам пропонують помінятися ролями.

По завершенню вправи учасники відображають свої враження від участі в даній вправі (в якості того, кого вели) на малюнку чи в скульптурі.

Після виконання завдання учасники групи розповідають про свої враження та почуття, які відкриття вони для себе зробили, що було найцікавішим тощо.


Список використовуваних джерел:

  1. Використання інтерактивних методів у програмах з формування здорового способу життя / Т.Л. Лях, Т.В. Журавель // Основи громадського здоров’я: теорія і практика: навч.-метод. посіб. / (Т.П. Авельцева, Т.П. Басюк, О.В. Безпалько та ін.); за заг. ред. О.В. Безпалько. – Ужгород: ВАТ «Патент», 2008

  2. Дети социального риска и их воспитание: учебн.- метод. пособ. / Под ред.

Л.М. Шипициной. – СПб.: Речь, 2003.

  1. Захарченко І.В. Методика «форму-театр» як ефективний засіб попередження негативних явищ у молодіжному середовищі. Активні методи просвітницької діяльності у профілактиці ВІЛ/СНІДу та ризикованої поведінки: посіб. для спец. приймальників-розподільників,


притулків для неповнолітніх та виховних колоній /(О.В. Безпалько, Н.В. Зимінець, І.В. Захарченко та ін.); за заг. ред. Р.Х. Вайноли, Т.Л. Лях.- К.: ТОВ «ДКБ «РОТЕКС», 2007

  1. Лях Т.Л. Особливості використання методу CASE-STUDY. Активні методи просвітницької діяльності у профілактиці ВІЛ/СНІДу та ризикованої поведінки: посіб. для спец. приймальників-розподільників, притулків для неповнолітніх та виховних колоній /(О.В. Безпалько, Н.В. Зимінець, І.В. Захарченко та ін.); за заг. ред. Р.Х. Вайноли, Т.Л. Лях.- К.: ТОВ «ДКБ «РОТЕКС», 2007

  2. Лях Т.Л. Умови ефективного використання методу інтерактивної гри. Активні методи просвітницької діяльності у профілактиці ВІЛ/СНІДу та ризикованої поведінки: посіб. для спец. приймальників-розподільників, притулків для неповнолітніх та виховних колоній /(О.В. Безпалько, Н.В. Зимінець, І.В. Захарченко та ін.); за заг. ред. Р.Х. Вайноли, Т.Л. Лях.- К.: ТОВ «ДКБ «РОТЕКС», 2007

  3. Профілактика ВІЛ/СНІДу та ризикованої поведінки серед вихованців притулків для неповнолітніх: збірка інформаційних, методичних, ілюстративних матеріалів для спеціалістів. /(О.В. Безпалько, О.А. Виноградова, та ін.); за заг. ред. Т.В. Журавель, Т.Л. Лях; К.: «Версо-04», 2004.

  4. Теорія і практика соціальної роботи: профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі: робочі матеріали. 18-30 вересня 2000 року. –К., 2000.





Самые низкие цены на курсы профессиональной переподготовки и повышения квалификации!

Предлагаем учителям воспользоваться 50% скидкой при обучении по программам профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок".

Начало обучения ближайших групп: 18 января и 25 января. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (20% в начале обучения и 80% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru/kursy


Идёт приём заявок на самые массовые международные олимпиады проекта "Инфоурок"

Для учителей мы подготовили самые привлекательные условия в русскоязычном интернете:

1. Бесплатные наградные документы с указанием данных образовательной Лицензии и Свидeтельства СМИ;
2. Призовой фонд 1.500.000 рублей для самых активных учителей;
3. До 100 рублей за одного ученика остаётся у учителя (при орг.взносе 150 рублей);
4. Бесплатные путёвки в Турцию (на двоих, всё включено) - розыгрыш среди активных учителей;
5. Бесплатная подписка на месяц на видеоуроки от "Инфоурок" - активным учителям;
6. Благодарность учителю будет выслана на адрес руководителя школы.

Подайте заявку на олимпиаду сейчас - https://infourok.ru/konkurs

Краткое описание документа:

Світлана Федорченко, практичний психолог

                                                         Маріупольської загальноосвітньої

 санаторної     школи інтернату

                                                              I – II ст. № 11 Донецької обласної ради

 

Інтерактивні форми роботи в профілактиці негативних явищ і ризикованої поведінки серед учнів і молоді

Case-study, форум-театр, інтерактивні ігри – не просто засоби профілактики. Дані інструменти в руках спеціаліста можуть використовуватися для діагностики, корекції, тимбілдингу; дозволяють розкрити таланти та здібності підлітків, сприяють їх самоактуалізації. В процесі використання інтерактивних форм роботи психолог одночасно охоплює основні напрями своєї діяльності.

 

Алкоголізм, паління, наркоманія, СНІД та ЗПСШ давно є предметом профілактичних заходів в галузі освіти. Учні відмінно розуміють, що палити шкідливо для легеней, алкоголь негативно впливає на печінку та нирки, а СНІД – невиліковний. Проте все-одно практикують ризиковану поведінку. Однією з причин, через яку традиційні методи профілактики є неефективними є їх невідповідність сучасним реаліям. Інформативна лекція нарколога погано засвоюється підлітками, плакати із зображеннями зчорнілих легенів рідко змушують когось задуматися, розмова про необхідність використовувати презерватив при сексуальному контакті зустрічається сміхом і заявою: «Ми в курсі ...»

На мій погляд, дана тенденція викликана спостережуваним загальним зниженням інтересу учнів до навчання. Їм це нецікаво. А тим більше отримувати інформацію понад тієї, що дається в навчальному курсі. Незважаючи на те, що мотивація дітей до навчання - першочергове завдання сім'ї, психологічна служба зобов'язана мотивувати їх профілактиці ризикованої поведінки та негативних наслідків. У групу ризику, як правило, входять діти, які відчувають відносну депривацію – їм не вистачає тепла та уваги в родині, яка в свою чергу, зовні може виглядати благополучно. Найбільш доцільними формами профілактичної роботи з такими дітьми є інтерактивні ігри.

 

По-перше, тому що дані форми роботи зацікавлюють дітей з групи ризику. Вони задовольняють свої комунікативні потреби, у них з'являється тема для «серйозних» розмов з однолітками, вони бачать, що в процесі інтерактивної роботи їх думка важлива, до неї прислухаються. Завдяки даному аспекту інтерактивні форми роботи самі по собі є профілактикою ризикованої поведінки, незалежно від їх тематики, так як саме незадоволеність в потребі спілкування є однією з важливих причин ризикованої поведінки.

По-друге, тому що при інтерактивних методах роботи учасник віртуально опиняється в ризикованій ситуації або віртуально вирішує проблеми нею викликані. Даний аспект дуже важливий, так як при традиційних формах профілактики багато підлітків йдуть від роздумів з приводу ризикованої поведінки, витісняючи їх «аргументами» на кшталт: «зі мною такого не станеться», «мій дідусь пив і курив, і дожив до 80, а сусід - спортсмен був збитий машиною в 30 ». Підліток в ході інтерактивної роботи дізнається і вирішує проблеми, про які раніше навіть не замислювався, що є дуже корисним досвідом і дієвим засобом профілактики, так як дозволяє вчитися на чужих помилках.

По-третє, тому що в ході інтерактивних форм роботи підліток САМ приймає рішення. Аналізуючи віртуальну ситуацію в групі, кожен сам приймає рішення. Після чого якимось чином аргументує його, в ході дискусії він може побачити позитивні та негативні наслідки прийнятого рішення. У ситуаціях що розбираються в ході інтерактивної роботи як правило немає єдино правильного рішення, можливі різні компромісні фінали, аналізуючи їх підліток отримує великий досвід, навчаючись на цих віртуальних «помилках».

Четвертою причиною привабливості інтерактивних форм роботи є можливості паралельногопроведення профілактики та діагностики. Ми можемо задавати теми для інтерактивної роботи, і вивчати реакцію контрольної групи, аналізуючи ставлення підлітків до тих чи інших аспектів ризикованої поведінки. Паралельна діагностика дозволяє при належній навичці психолога проводити і паралельну корекцію.

         У профілактиці негативних явищ та ризикованої поведінки я використовую такі інтерактивні форми, як форум-театр, case-study та

 

інтерактивні ігри.

         Форум-театр.  Форум-театр являє собою своєрідну виставу.

         Сутність методики полягає в пошуку, в рамках запропонованого опису разом з глядачами, шляхів вирішення проблеми або виходу зі складної життєвої ситуації. Форум-театр – методика інтерактивної роботи з різними верствами суспільства, спрямована на вирішення соціальних проблем.

         Засновником форум-театру є бразилець Августо Боаль.

Головною метоюфорум-театру є надання інформації та набуття навичок вирішення існуючої проблеми певною людиною з використанням досвіду інших людей з підключенням можливостей власного емоційного інтелекту та попередження виникнення негативних явищ у суспільстві взагалі.

Темами вистав форум-театру можуть бути найрізноманітніші проблеми суспільства: стосунки між членами родини, співробітниками, представниками різних націй, культур, релігій, проблеми ВІЛ-інфікованих, інвалідів, здорового засобу життя, споживання ін'єкційних наркотиків, алкоголізму тощо.

         Глядачі в процесі участі в форум-театрі мають можливість не тільки познайомитися з негативними явищами, а й розробити алгоритм, створити модель успішної поведінки в складній, на перший погляд безвихідної ситуації.

Однією з особливостей форум-театру є відсутність рекомендацій глядачам як необхідно поводитися, адже кожна людина робить свій вибір сама, і ніхто не може їй сказати, як треба поступати в цій ситуації. У ході постановки кожна людина може зупинити хід вистави, щоб власним прикладом показати, як на його погляд можна змінити ситуацію на краще.

Техніка форум-театру – креативна, але треба дотримуватися принципів форум-театру Августо Боаля.

Принципи форум-театру Августо Боаля:

   Ясність у викладенні сюжету.

   Чітко визначений протагоніст (той, кого пригнічують).

   В ЦЕ повинно віритися.

 

   ЦЕ повинно мати можливість змінюватися.

   Гарячі точки «СТОП».

   Форум-театр — це театр пригнічених, а не депресивних.

Форум-театр — не терапія, але може бути терапевтичним

Форум-театр — не лікувальна методика. Це робота, спрямована на зміну негативної ситу­ації, в якій опинилась людина (протагоніст), на таку, з якої можна знайти вихід: фактично форум-театр дає можливість перепрограмувати свідомість (підсвідомість) особистості.

         Кожна вистава форум-театру унікальна, тому що в ньому беруть участь і глядачі.        

         Глядачі в процесі перегляду формують свою думку про проблему і можуть програти її на сцені. Виконуючи роль, замість актора, глядач глибше занурюється в емоційні переживання персонажа, відчуваючи результат свого втручання. І так до тих пір, поки не буде сформований об'єктивний і деколи компромісний висновок. Але іноді виходить циклічна структура спектаклю, що в принципі своєму теж результат. Це вельми креативний і захоплюючий процес. Він може бути досить тривалим і залишається в пам'яті не тільки подією, а й сформованою точкою зору.

Case-study.  Поняття кейса (ситуації) - одне з базових понять методу. Кейс - це реальна докладно описана ситуація педагогічної практики разом з причетними до ситуації супутніми фактами, думками, від яких залежить її вирішення.

         Кейси зазвичай готують в письмовій формі і складають виходячи з досвіду реальних людей. Вони читаються, вивчаються і обговорюються. Ситуацію для того, щоб зрозуміти, потрібно спочатку розкласти на частини, проаналізувати кожну з них, а потім знову скласти докупи, щоб отримати цілісне уявлення про ситуацію.

Можна виділити декілька завдань, які повинні бути вирішенні при аналізі ситуації:

·        здійснення проблемного структурування, що припускає виділення комплексу проблем ситуації, їхньої типології, характеристик, наслідків, шляхів дозволу;

 

·        визначення характеристик, структур ситуації, її функції взаємодії з навколишнім і внутрішнім середовищем;

·        встановлення причин, які призвели до виникнення даної ситуації й наслідків її розгортання;

·        діагностика змісту діяльності в ситуації її моделювання й оптимізації;

·        побудова системи оцінок ситуації, її складових;

·        підготовка пророкувань щодо ймовірного потенційного і бажаного майбутнього;

·        вироблення рекомендацій щодо поводження дійових осіб у ситуації;

·        розробка програм діяльності у даній ситуації.

Кожна група розбирає свою ситуацію, самостійно намагаючись виділити в ній проблему та знайти шляхи для її вирішення. Потім обговорюють висновки та думки в малих групах, виробляючи спільне рішення. Всі варіанти рішення виносяться на загальну дискусію. Стикаються різні точки зору на проблему і різні варіанти її вирішення. Таким чином, кожен учасник має можливість отримати певний набір інформації – case (тезаурус), по хвилюючому його питанню. Специфіка методу така, що не можна з точністю визначити, як будуть розвиватися події. Це найбільш гнучка система профілактики.

         Інтерактивні ігри. Специфіка ігрової діяльності в системі соціально-педагогічної роботи полягає в превентивній, профілактичній та корекційній спрямованості гри. Метою гри може бути безпосередній розвиток якостей особистості, демонстрація творчості учасників, їх позиції і можливих перспектив розвитку.

         Одним з основних завдань інтерактивної гри є створення умов для знаходження учасниками нового значущого для них досвіду соціальної поведінки, який допоможе їм розібратися в різних життєвих ситуаціях, з розумінням і аналізом яких до цього у них були певні труднощі. Взаємодія, в цьому випадку, виступає каталізатором і доповнює систему знань, які були раніше в учасників, і уявлень щодо певних життєвих ситуацій. Таким чином, інтерактивну гру можна визначити як активний метод навчання, заснований на досвіді, отриманому в результаті спеціально організованої взаємодії учасників з метою зміни індивідуальної моделі поведінки.

        

Інтерактивна гра за своєю природою наближена до спортивного змагання (через такі ознаки, як наявність мети, спільної участі).

         Інтерактивні ігри можна використовувати для вирішення багатьох ситуацій, які виникають у групі, в різних тематичних і проблемних галузях. З їх допомогою можна моделювати, розвивати та вдосконалювати практично всі особистісні та професійні способи поведінки – комунікативні навички, спостережливість, здатність розбиратися в своїх і чужих почуттях, а також творчі здібності та фантазії.

Інтерактивні ігри мають ряд відмінностей перед традиційними формами     профілактики

·        Наявність учасників, або груп учасників, інтереси яких у значній мірі перетинаються;

·        Наявність чітко обговорених правил гри, що дає однозначне розуміння рамок припустимих дій учасників;

·        Наявність ясної мети, досягнення якої можливе шляхом здійснення певних дій у рамках установлених правил;

·        Здійснення взаємодії з іншими учасниками гри тим способом й у тім обсязі, що обирається самим учасником;

·        Можливість використання учасниками різних моделей поведінки в процесі досягнення мети;

·        Докладна групова рефлексія й підведення підсумків по закінченні гри. Що також має свої особливості. По-перше, гра може тривати 10 хвилин, а от її обговорення як мінімум втричі довше. По-друге, в процесі аналізу і підведення підсумків гри дуже важливо не намагатися нав’язати учасникам свою думку. Адже вони будуть говорити не те, що думають, а те, що від них хочуть почути. Це означає, що освітній ефект гри зведений до мінімуму, а ведучий керуючись бажанням пояснити учасникам «мораль» тієї чи іншої інтерактивної гри, досягає зворотного ефекту. По-третє, не варто прагнути до негайного розуміння учасниками всієї важливості знайденого ними досвіду у результаті гри, адже не випадково серед тренерів та педагогів з приводу ефективності того чи іншого типу можна почути фразу: „Результат через півроку”.

 

Інтерактивні ігри мають ряд переваг, до яких відносять:

·        Активність всіх членів групи;

·        Можливість програвати різні моделі поведінки, інші ролі;

·        Можливість одержання нового соціального та особистісного досвіду в процесі гри;

·        наявність обов’язкового етапу рефлексії (багато інших видів ігор страждають від відсутності такого);

·        можливість особистісного росту учасників;

·        можливості застосування інтерактивних ігор для діагностики, корекції, профілактики;

·        можливість застосування інтерактивних ігор для різних категорій учасників (при модифікації правил і умов гри в більшому або в меншому ступені);

·        глибокий рівень засвоєння інформації завдяки емоційним переживанням;

·        вироблення вміння слухати та чути інших;

·        знання „пропускаються через себе”, і деякі висновки людина робить самостійно, або під час обговорення у групі;

·        навчання через обмін досвідом або пасивне спостереження;

·        взаємодія, активізація мислення;

·        можливість аналізу своїх дій, відчуття набуття досвіду;

·        можливість обміну досвідом та думками;

·        вироблення вміння співпрацювати;

·        різноманітність форм, невідомість їх для учасників;

·        можливість у невимушеній формі та атмосфері набувати досвід;

·        можна програти ситуацію, а потім подивитися на неї збоку, об’єктивно оцінити все, що відбувалося;

·        розвиток індивідуальних здібностей та стимулювання, тим самим, до активної суспільно-корисної діяльності.

Інтерактивні ігри можуть використовуватися як для навчання ведення груп, процесу прийняття рішень, рольовій поведінці, розв’язання конфліктів і

 

т.д. Саме тому  цей метод є достатньо дієвим у профілактиці ризикованої поведінки серед дітей та молоді у закладах інтернатного типу.

         В своїй діяльності  з профілактики ВІЛ/СНІДу та ризикованої поведінки я використовую ігри «Володар кілець», «Фото-фішка», «Крок за кроком», «Рожеві окуляри», які є пізнавальними і несуть в собі інформацію фізіологічного, морально-естетичного та юридичного аспектів. Ці ігри допомагають підвести первинні знання гравців під загальноприйняті норми. Вони виробляють правильне бачення безпечної поведінки в кожній ситуації. З їх допомогою можна повністю проінформувати групу з даного питання, а процес гри не дає нудьгувати і допомагає засвоювати інформацію.

У профілактичній роботі можна використовувати той метод, який більше підходить конкретній групі з урахуванням інтелектуального рівня і темпераменту її учасників.

          Незважаючи на незначні кількісні показники інтерактивного методу, якісні залишають позаду всі традиційні. Профілактика ризикованої поведінки серед підлітків - саме та галузь, де краще менше, але краще. Адже не дарма кажуть, що людина найкраще вчитися на своїх помилках, так краще вже підлітку помилиться в інтерактивній рольовій грі, ніж у реальному житті.

           Наведені приклади кейсів, сценаріїв та ігор запозичені з матеріалів Всеукраїнського громадського центру «Волонтер».

ДОБІРКА КЕЙСІВ

№ 1 «Справжні стосунки»

Автор
Дата добавления 01.04.2015
Раздел Школьному психологу
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров466
Номер материала 469832
Получить свидетельство о публикации

УЖЕ ЧЕРЕЗ 10 МИНУТ ВЫ МОЖЕТЕ ПОЛУЧИТЬ ДИПЛОМ

от проекта "Инфоурок" с указанием данных образовательной лицензии, что важно при прохождении аттестации.

Если Вы учитель или воспитатель, то можете прямо сейчас получить документ, подтверждающий Ваши профессиональные компетенции. Выдаваемые дипломы и сертификаты помогут Вам наполнить собственное портфолио и успешно пройти аттестацию.

Список всех тестов можно посмотреть тут - https://infourok.ru/tests

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх