Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / География / Другие методич. материалы / Обобщение опыта работы учителя географии.

Обобщение опыта работы учителя географии.

  • География

Поделитесь материалом с коллегами:

Відділ освіти і науки Перевальської районної державної адміністрації

Селезнівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №18



hello_html_m37189178.gifhello_html_m1ff45f24.gif


УЗАГАЛЬНЕНЯ

ДОСВІДУ РОБОТИ

КУДРЯШОВОЇ ВАЛЕНТИНИ АНАТОЛІЇВНИ

учителя географії

спеціаліста вищої категорії

Селезнівської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів №18




2014-2015 н.р.

ЗНАЙОМТЕСЬ:

hello_html_50aa15e3.png

КУДРЯШОВА

ВАЛЕНТИНА АНАТОЛІЇВНА

учитель географії

Селезнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18

Перевальської районної Ради

Луганської області


Особисті дані


Прізвище, ім’я, по батькові


Кудряшова Валентина Анатоліївна

Дата народження

20 грудня 1962 р.


Місце роботи, посада, дата призначення

Селезнівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18, учитель географії

Освіта

Вища


Який навчальний заклад закінчила і коли, спеціальність та кваліфікація за дипломом

Ворошиловградський педагогічний інститут імені Т.Г.Шевченко 1989 р., учитель географії

Загальний трудовий стаж

35 років


Стаж педагогічної роботи

28 років


Стаж роботи в даному закладі

32 роки

Категорія і звання

«Спеціаліст вищої категорії»,

«Старший учитель»

Предмет, який викладається, класи, класне керівництва

Пиродознавство 5 кл,

географія 6-10 класи

класний керівник 8 класу

Відомості про підвищення кваліфікації

з географії - ЛОІППО,

1 квітня 2014

з природознавства ЛОІППО

14 квітня 2014р.

Моє професійне кредо


hello_html_m160d1dac.gif



«Сучасні технології + творча діяльність + співпраця» - це формула успішності учня!

«Гарний учитель наполягає, але не тягне за собою, сприяє, але не примушує, показує шлях, але не доводить до кінця»

(Конфуцій)


«Мозг, хорошо устроенный, стоит больше, чем мозг, хорошо наполненный»

(М. Монтень).

«Хороший учитель настаивает, но не тянет за собой, побуждает, но не заставляет, показывает путь, но не доводит до конца» (Конфуций).


hello_html_m38421448.jpg



hello_html_6b5e9fc6.gif



hello_html_m11b89e8b.png





Моє життєве кредо

hello_html_766f154b.gif

Візьми промінь світла

І спрямуй його туди,

Де панує темрява…


Візьми усмішку

І подаруй її тому,

Хто так її потребує


Візьми доброту

І яви її тому,

Хто сам не вміє віддавати


Візьми віру

І віддай кожному,

Хhello_html_6b5e9fc6.gifто не має її


Візьми любов

І неси її всьому світові.

Проблема, над якою працює вчитель:


hello_html_m7f9d5298.jpg


КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД
ДО ВИКЛАДАННЯ ГЕОГРАФІЇ

Мета:

  • поглиблення наукових знань з географії, що забезпечують відповідне ставлення школярів до навколишнього середовища і життя, шляхом використання компетентнісного підходу в навчально-виховному процесі.

ЗАВДАННЯ:


  • Забезпечувати рівний доступ до знань та інформації всіх учасників навчально-виховного процесу;


  • Забезпечувати виявлення обдарованих учнів, створення їх індивідуальної освітньої траєкторії;


  • Ефективно використовувати компетентнісний підхід на уроках та в позакласний час;


  • Залучати учнів до самостійної дослідницької діяльності;


  • Забезпечити створення електронних посібників, дидактичного матеріалу;


  • Визначати та впроваджувати основні методи формування комплексу ціннісних настанов та життєвих принципів, що відповідають потребам сталого розвитку.


  • розвиток інформаційно-операційної сфери особистості;

  • розвиток психомоторних процесів: логічного, критичного і творчого мислення, мови, уваги, пам'яті, уяви через здійснення творчої діяльності і використання проблемного, частково-пошукового, дослідницького методів навчання;

  • формування потребнісно-мотиваційної сфери особи через дію на емоції, виховання вольових якостей і ціннісних орієнтирів;

  • формування вміння відповідати на нестандартні питання;

  • виявлення знань необхідних на уроках географії в суміжних науках: хімії, фізики, біології, екології і економіки;

  • розвиток аналітичного мислення учнів.

Очікувані результати


Випускник школи як всебічно розвинена, високультурна, компетентна особистість, що вміло реалізує потреби в неперервному самовдосконаленні та несе відповідальність за результати своєї праці.


Мій освітній ареал –

hello_html_309b5774.gif









"Три шляхи ведуть до знань: шлях роздумів - це шлях найблагородніший, шлях наслідування - це шлях найлегший, шлях досвіду - це шлях найгіркіший," - так казав Конфуцій. 
Думаю, географія, як наука, пропонує четвертий шлях до знань: шлях мандрівника - це шлях найромантичніший і є синтезом трьох інших доріг до знань. Крім того, якщо "три шляхи" ведуть в основному до особистих знань, то четвертий шлях - то шлях збагачення знаннями людства. 
"Пізнання і мандри невіддільні. Це неодмінна риса всіх мандрівників: збагачувати людину величністю і різноманітністю знань." (Костянтин Паустовський


Нехай тобі підкаже 
серця стук - 
яка найромантичніша 
з усіх наук? 
Про цю науку 
сумніву не маю я - 
це благородна ГЕОГРАФІЯ!


Антуан де Сент-Екзюпері свій твір "Планета людей" починає такими словами: "Земля краще за всі книги допомагає нам збагнути самих себе. Бо вона чинить нам опір. Людина спізнає себе у змаганні з перешкодами." Ось прекрасні слова про значення географії як науки про Землю.





Сучасні технології, які використовую

  • особистісно – орієнтована система навчання;

  • проблемне навчання;

  • технологія тьюторства;

  • ігрові технології


Педагогічні методи навчання

  • метод проектів

  • метод кейс – стаді (конкретної ситуації)

  • метод мозкового штурму

  • дослідницький метод

  • метод інциденту

  • метод стимулювання учнів


Прийоми

  • апеляція до життєвого досвіду дітей

  • Створення проблемної ситуації або вирішення парадоксів

  • злови помилку

  • вірю – не вірю

  • розгадування кросвордів


Тиждень географії

(фото)









hello_html_m4c5dc772.gif



SHAPE \* MERGEFORMAT hello_html_516d6e8c.pnghello_html_m6023ad07.png

hello_html_999c24.png








hello_html_m72b3496b.pnghello_html_m550ecc21.pnghello_html_3cf5dcc8.png

hello_html_7e37a9cf.png




hello_html_m1ab2efbc.pnghello_html_m5831d085.png



Я активний учасник різноманітних форм
міжкурсової роботи (семінари, педради, майсер – класи, конференції, методичні об’єднання, творчі групи)

hello_html_33637bf4.pnghello_html_79eb2319.png



hello_html_m23e71d7d.pnghello_html_m4c3390f.png





hello_html_49e27ef0.pnghello_html_288ca984.jpg






Опис досвіду роботи


КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДО ВИКЛАДАННЯ ГЕОГРАФІЇ.

МЕТОД КЕЙС - СТАДІ В ФОРМУВАННІ УЧБОВИХ КОМПЕТЕНТОНОСТЕЙ УЧНІВ.


Усе життя є навчання, і кожен

в ньому учитель і вічний учень.

Абрам Маслоу

Сучасний випускник навчального закладу має бути конкурентоспроможним на ринку праці, всебічно освіченим, здатним знайти вихід з будь-якої ситуації і прийняти відповідне рішення. Тому в умовах реформи середньої освіти особливого значення набуває проблема вдосконалення технології навчання. Зміни, що відбуваються в суспільстві, зумовили пошук нових освітніх концепцій. Нині випускнику необхідні не тільки міцні знання, а й високий рівень розвитку різних типів компетентностей. Посилення глобалізаційних та трансформаційних процесів у світовій економіці, удосконалення технологій, збільшення конкуренції на ринку праці спонукало підприємців спрямувати інвестиціі в розвиток людських ресурсів.

Сучасна освітня система має наступні складові:

hello_html_d6c4827.gif



Виходячи з вищезазначеного, стало зрозумілим, що мета процесу навчання - навчити учня навчатися. Урок моделюється виходячи з того, що знає і уміє учень з метою формування позитива. Наступний крок – вибір технологій навчання для подальшого просування учня в набуванні знань та навичок.

Пріоритетним напрямом розвитку сучасної вітчизняної та світової освіти стало перенесення акцентів зі знань та вмінь як основних результатів навчання на формування в учнів системи компетенцій та компетентностей.

Компетентнції – це знання, уміння, навички; уміння застосовування знань, умінь і навичок в життєвих ситуаціях; прийняття правильних рішень.

Необхідно виробити в учнів уміння здійснювати вибір, ефективно використовувати обмежені ресурси, здатність вести переговори, виважено приймати рішення. Майбутній спеціаліст повинен вміти навчатись, володіти новими технологіями і вміти їх використовувати, працювати в команді, оперативно знаходити відповідну інформацію та використовувати її для розв’язання власних проблем.

Завдання реалізації компетентнісного підходу відображені у нормативних документах про освіту: Державному стандарті базової і повної загальної освіти, критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів, навчальних програмах з предметів освітньої галузі «Природознавство».

Виходячи з вищевказаного, становиться зрозумілим, що вчителю треба переглянути свій особистий підхід до викладання предмету

Під поняттям «компетентнісний підхід» розуміють спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових (базових, основних, надпредметних) і предметних компетентностей особистості.

Серед визначених педагогами ключових компетентностей основними є такі:

  • навчально - пізнавальна (уміння вчитися: здобувати інформацію з різноманітних джерел різними способами, виділяти головне, аналізувати, оцінювати, використовувати на практиці; складати алгоритм навчальної діяльності; здійснювати навчальну діяльність у взаємодії; прогнозувати результат такої діяльності, докладати зусилля до його досягнення; формулювати, висловлювати, доводити власну думку; здатність навчатися протягом усього життя, підвищувати професійний рівень) На уроках географії це формування і розвиток інтересу до предмета; виготовлення карток для обдарованих і для дітей з особливими потребами; залучення учнів до самостійного опрацювання літератури з написанням рефератів, повідомлень; розвиток уміння працювати з текстом, картою; залучення дітей до складання планів, питань, структурно-логічних схем, таблиць; здійснення обов’язкового зворотного зв'язку в процесі самоосвіти через проведення бесід, тестів, вікторин, проектів, презентацій;

  • здоров’язберігаюча компетентність (здатність зберігати фізичне, соціальне, психічне та духовне здоров’я – своє та інших людей. До цієї компетенції належить наявність досвіду орієнтації та екологічної діяльності в довкіллі, загальна екологічна культура, способи збереження безпеки життєдіяльності у різноманітних природних і соціальних умовах);

  • соціально - трудова компетентність (здатність до співробітництва в групі та команді, мобільність, уміння адаптуватись і визначати особисті цілі та виконувати різні ролі й функції в колективі, планувати, розробляти й реалізовувати соціальні проекти індивідуальних і колективних дій; уміння визначати й реалізовувати мету комунікації в залежності від обставин; підтримувати взаємини; розв’язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях; виконання ролі громадянина, виборця, споживача, клієнта, виробника, представника, члена сім’ї; обізнаність у питаннях економіки, у сфері професійного самовизначення; вміння аналізувати ситуацію на ринку праці, діяти на користь собі та суспільству). На уроках географії – це залучення дітей до проведення нестандартних уроків: уроків-подорожей, уроків-телепередач, ігор, конференцій; стимулювання ініціативних дітей; проведення диспутів; постійне ведення природоохоронної, краєзнавчої, туристської роботи;

  • загальнокультурна компетентність (спроможність аналізувати й оцінювати досягнення національної, європейської та світової науки й культури, орієнтуватися в культурному й духовному контексті сучасного суспільства; знати рідну й іноземні мови, інтерактивно їх використовувати; опановувати моделі толерантної поведінки, створювати умови для конструктивної співпраці в умовах культурних, мовних і релігійних відмінностей між людьми та народами; застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на систему загальнолюдських цінностей; досвід опанування географічної картини світу, що поширюється до загально цивілізаційного розуміння) На уроках географії можливе проведення дидактичних ігор; під час вивчення країн світу використання досягнень культури країн, що вивчаються (демонструючи фото музеїв, національних костюмів, архітектурних пам’яток, звичаїв); використання випереджувальних завдань; здійснення екскурсії до краєзнавчого музею, до місцевої метеостанції; стимулювання учнів до опрацювання питань полікультурного характеру в періодиці;

  • компетентність щодо інформаційних і комунікативних технологій (уміння використовувати джерела інформації, зокрема ІКТ, для власного розвитку, технічна компетентність, уміння раціонально використовувати комп’ютер для пошуку, опрацювання й систематизації, зберігання й передавання інформації, оперувати технологіями та знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства). Під час уроку доречне використання загадок, віршів; залучення учнів самостійно складати візитку-презентацію країни, при цьому використовувати елементи національного вбрання представника країни, що вивчається, називати грошову одиницю, мову, демонструвати писемні знаки держави; проведення нестандартних уроків, які передбачають активне спілкування учнів (конференція, брейн-ринг). Інформаційні компетентності – використання завдань, пов’язаних з аналізом таблиць, схем, діаграм, графіків; консультування учнів щодо підготовки, проведення та обробки матеріалів; залучення учнів до краєзнавчої роботи (збір фотоматеріалу, інформаційних даних), які необхідні для успішної участі в МАНі, конкурсах, олімпіадах; стимулювання роботи з різними джерелами інформації (підручник, довідники, карти, наукові журнали, Інтернет); консультування учнів (як працювати з підручником, картою, легендою, нагадування планів характеристики географічних об’єктів); формування вміння учнів складати плани, схеми, синквейни, робити висновки, узагальнення, рецензії.

  • громадянська компетентність (здатність орієнтуватися в проблемах суспільно-політичного життя, здійснювати захист своїх громадянських прав та інтересів; взаємодіяти з органами державної влади на користь собі й суспільству);

  • підприємницька компетентність (співвідносити власні економічні інтереси з наявними матеріальними, трудовими й природними ресурсами, інтересами інших людей та суспільства; бути готовим активно діяти, організовувати власну трудову й підприємницьку діяльність і працю колективу; змінюватись і пристосовуватись до нових потреб ринку праці; оцінювати власні професійні можливості та здібності; складати й реалізувати плани підприємницької діяльності, приймати економічно обґрунтовані рішення; презентувати інформацію про результати власної економічної діяльності)

Ключові компетентності досягаються в процесі навчання через усі без винятку предмети й виховні заходи. Проте за набуття ключових компетентностей відповідальна не тільки школа: на їх формування впливають сімя, масмедіа, релігійні та культурні організації.

Набуття особистістю необхідних ключових компетентностей важливе для неї, оскільки вони сприяють:

    • участі в створенні демократичних засад суспільства;

    • соціальному взаємопорозумінню та справедливості;

    • дотриманню прав людини й автономії всупереч глобальній нерівності та нерівним можливостям.

Ключові компетентності є змінними, вони залежать від пріоритетів суспільства, цілей освіти, а відтак мають рухливу й перемінну структуру. Крім того, на відбір ключових компетентностей впливають субєктивні чинники, повязані з самою особистістю. Зарубіжні експерти виділяють таку основну рису ключових компетентностей: вони мають бути сприятливими для всіх членів суспільства, відповідними всім людям незалежно від статі, віку, раси, класу, культури, сімейного стану й мови.

Найдетальніше класифікацію ключових компетентностей розглянули країни – члени ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку). Багато країн прийняли таку класифікацію як стратегічну умову для впровадження освіти протягом життя. Перелік ключових компетентностей увійшов до рекомендацій міжнародної спільноти (План дій Євросоюзу та Ради Європи, 2002; План дій з навичок і мобільності Єврокомісії, 2002).

Саме ключові компетенції дозволяють реалізувати завдання освітнього процесу - вчать навчатись.

Складовими предметної компетенції є знання, вміння, ставлення та навички. Отже, компетенції можуть бути виведені як реальні вимоги до засвоєння учнями сукупності знань, способів діяльності, на основі яких формуються певні вміння й навички, досвід ставлень з певної галузі знань, що вкупі породжують якості особистості, спроможної успішно діяти в суспільстві.

Предметна компетентність - це сукупність знань, умінь та характерних рис у межах предмета, що дозволяє особистості виконувати певні дії через власне ставлення.

Предметні географічні компетенції – це окремі стосовно ключових компетенцій, що можуть бути конкретно описані і мають формуватися на уроках географії. До предметних географічних компетенцій належать специфічні для географії знання, вміння і навички та досвід їхнього застосування; досвід творчої діяльності, вміння мислити просторово й комплексно; емоційно – ціннісні установки щодо довкілля та діяльності у ньому (погляди, переконання, ціннісні орієнтації)

На уроках географії, окрім ключових та предметних, формуються також і міжпредметні компетенції, що спрямовані на опанування дітьми універсальних навчальних дій, які можуть застосовуватися під час вивчення різних шкільних предметів. Наявність таких компетенцій свідчить про рівень розвитку особистості учня, його вміння вчитися, тобто здатність до саморозвитку й самовдосконалення завдяки свідомому набуттю соціального досвіду. Універсальні навчальні дії та пов’язані з ними навички пізнавальної діяльності забезпечують самостійне засвоєння нових знань та вмінь, здатність до оперування інформацією, орієнтацію у світ професій.

На часі є уточнення змісту предметних компетентностей і компетенцій. Для реалізації компетентнісного підходу необхідно спиратися на міжнародний досвід, ураховуючи необхідність його адаптування до традицій вітчизняної освіти і потреб суспільства.

Результати навчальної діяльності розглядаються як особисті досягнення учня. Важливим стає не наявність у нього внутрішньої організації знань, а здатність застосовувати компетентності в житті та навчанні.

Отже, слід рішуче відмовлятись від перевірки рівня засвоєння великого обсягу навчального матеріалу на формальному, репродуктивному рівні.

Чи не найактуальнішою умовою запровадження компетентнісного підходу до змісту освіти є реальне розвантаження школярів, оскільки модернізацію освіти не можна здійснювати додаючи все нові елементи до навчальних програм. Передовсім слід відмовитися від так званої енциклопедичності змісту шкільного навчання, формувати в школярів передовсім ті знання, які є необхідними для виконання практичних, ситуативних, ціннісно-орієнтованих, комунікативних завдань. Необхідно поглиблювати диференціацію навчання, особливо профільного, тобто відмовитися від засвоєння всіма учнями знань і вмінь, що є базовими лише для професійної освіти певного профілю.

Основною формою організації навчання в сучасній школі залишається урок.

На відміну від уроку традиційного, що відповідав вимогам освіти кінця ХХ початку ХХІ ст., сучасний урок – це перш за все, компетентнісно – орієнтований. Найважливішими аспектами такого уроку є:

  • визначення мети

  • мотивація

  • прийоми та методи навчання

  • рефлексія


1. Визначення мети на уроці

В науковій літературі найбільш поширені наступні поняття мети уроку:

  • Передбачуваний результат діяльності;

  • Предметна проекція майбутнього

  • Суб’єктивний образ бажаного, випереджуючий відображення подій в свідомості людини;

Мета уроку – це передбачуваний результат – освітній продукт, який повинен бути реальним, конкретним.

Цілеспрямованість залишається проблемою на сучасному уроці. У чому вона полягає?

  • Підміна мети засобами уроку. Дуже часто учитель отримує моральне задоволення не від результатів уроку, а від того, чим займались учні на уроці. Відбувається підміна мети уроку засобами її досягнення. Наприклад, на уроці географії в 6 класі, де вивчаються «Великі географічні відкриття», учитель показує цілу купа педагогічних прийомів, всі діти задіяні в роботі, урок дуже добре забезпечений наглядним матеріалом. Але головне на уроці є те, який висновок зроблять учні про значення відкриттів.

  • Формальний підхід при визначенні мети. Невизначеність спроектованої учителем мети може призвести до нерозуміння мети як вчителем, так і учнями.

  • Завищення цілей. За масштабом цілі можна поділити на локальні и глобальні. Якщо мета пов’язана з конкретним уроком – це локальна мета. Глобальна мета - це орієнтири людської діяльності і засобами одного уроку не вирішуються.

Традиційно на уроці визначаються навчальна, розвиваюча та виховна цілі, вони повинні бути:

  • Діагностичні

  • Конкретні

  • Зрозумілі

  • Визначаючі бажаний результат

  • Спонукачі (спонукачі до дії)

2. Прийоми мотивації

Прийом 1. Апеляція до життєвого досвіду дітей

Прийом полягає в тому, що вчитель розглядає з учнями добре відомі ситуації, розуміння суті яких можливе лише при вивчені даного матеріалу. Необхідністю є те, щоб ситуація дійсно була не надумана, а взята з реального життя.

Звернення до життєвого досвіду дітей завжди супроводжується аналізом особистих дій, особистого стану, відчуттів (рефлексією). Враховуючи те, що емоції повинні бути тільки позитивними, необхідно ретельно підходити до вибору ситуацій, які можливо використовувати для створення мотивації.

Звернення до досвіду дітей це не тільки прийом для створення мотивації. Більш важливе те, що учні спостерігають застосування отриманих ними знань в практичній діяльності.

Прийом 2. Застосування знань

Відбувається посилання на те, що отримані знання знадобляться при вивчені наступного матеріалу, важливість оволодіння яким сумнівів не викликає.

Прийом 3. Створення проблемної ситуації або вирішення парадоксів

Даний прийом розглядається як універсальний. Перед учнями ставиться проблема. Долаючи її учень набуває ті знання, уміння та навички, які йому необхідно засвоїти згідно програмі. Але створення проблемної ситуації не завжди гарантує інтерес до неї. В такому випадку доцільне використання парадоксальних моментів. В якості парадоксальної ситуації можливо використання софізмів (навмисні помилки з метою заплутати співрозмовника)

Прийом 4. Створення проблемної ситуації або вирішення парадоксів В даному випадку учню або групі учнів пропонується виступити в ролі тієї чи іншої діючої особи. Виконання ролі заставляє зосередитися на конкретних умовах, засвоєння яких є навчальною метою.

Прийом 5. Ділова гра

Використання такої форми роботи як ділова гра можна розглядати як розвиток рольового підходу. В діловій грі у кожного учня певна роль. Підготовка і організація рольової гри вимагає багатогранної та сумлінної підготовки, що в свою чергу гарантує успіх такого уроку у школярів.

Прийом 6. Вирішення нестандартних задач на логіку та кмітливість

Задачі такого характеру пропонуються учням в якості розминки на початку уроку або для розрядки, зміни виду діяльності протягом уроку а також для вирішення вдома. Такі вправи допомагають виявити талановитих дітей.

Прийом 7. Ігри та конкурси

Кожному вчителю відомо як важко привертати увагу дитини протягом всього уроку. Для вирішення цієї проблеми якраз і пропонується використання ігрових та конкурсних ситуацій. Доцільним є використання таких педагогічних прийомів як «Вірю – не вірю», «Лови помилку», «Закінчи речення», «Фантастична добавка», «Дивуй» «Передай естафету» та інші.

Прийом 8. Кросворди, сканворди, ребуси

Такі форми роботи є доцільними на етапах актуалізації опорних знань та закріплення нового матеріалу, перевірки домашнього завдання. Звичайні ж для дітей засоби контролю знань у вигляді контрольних, самостійних робіт або диктантів, визивають у них тривожність та дискомфорт, і це відзначається на результатах.

3. Діяльністні методи і прийоми навчання.

При проектуванні вчителем уроку, планується перед усім діяльність учнів, ця діяльність повинна бути різноманітною, відповідати рівню можливостей школярів та направленою на формування елементарних компетенцій, загально навчальних навичок. 80% уроку повинні працювати і говорити учні, а не учитель. Учитель – це фасілітатор (допомагає, полегшує, сприяє), тьютор – (тьюторство – це форма навчання за якої більш досвідчені учні навчають менш досвідчених тому, чому прагнуть навчитися самі) організатор, дерижер уроку, чим менше його помітно – тим краще.

Сучасний урок відрізняється використанням діяльнісних методів і прийомів навчання, таких як навчальна дискусія, діалог, відео обговорення, ділові та рольові ігри, відкриті питання, мозковий штурм та ін.

Ефективним є вирішення компетентнісно – орієнтованих завдань або ситуаційних завдань. Компетентнісно – орієнтовані завдання дозволяють уявити як отримані знання та навички можливо застосувати в практичній діяльності, в новій ситуації.

4. Рефлексивний простір уроку


Використовуючи рефлексію, учитель має можливості відсвіжувати в процесі уроку рівень розуміння учнями навчального матеріалу, особливості їх психологічного стану (ступінь стомлюваності, зацікавленості), відношення до вивченого матеріалу і уроку в цілому за допомогою зворотного зв’язку. Рефлексія допомагає створити умови для самовиразу учнів, ініціює різноманітні види діяльності. Як же розвивати рефлексивні можливості? Можна запитати про те, чому учні навчилися на уроці, що нове узнали. Але це вже нікого не влаштовує, ні учнів, ні мене, як учителя.

Виходячи з того, що рефлексія за формою буває вербальною (усною або письмовою) і образною (колір, малюнок, символ), можливо використання наступного:

  1. Рефлексивний тест

    • я узнав багато нового

    • це мені знадобиться в житті

    • на уроці було над чим подумати

    • на всі питання, що виникали протягом уроку, я отримав відповіді

    • на уроці я працював старанно і мета уроку мною реалізована

По закінченню уроку доцільно звернутися до дітей з проханням підняти руки, хто поставив собі 5 плюсів, чотири, три. Це і є ті оцінки, які вони поставили мені за урок. Знання учнів у такому випадку не оцінюються.

  1. Рефлексія в кольорі

  • учні указують той колір, який вибрали для опису свого стану

  • групам роздаються конверти з різнокольоровими пелюстками; діти приклеюють пелюстки обраного кольору на середину аркуша

  1. Визначити, на якому рівні ви знаходитесь

  • Знаю і поясню іншому

  • Знаю

  • Не впевнений у своїх знаннях

  • Не знаю

  1. Вербальна форма – методика незакінченого речення (усна або письмова)

  • Сьогодні на уроці я…

  • Самим корисним та цікавим для мене було…

  • Я зіткнувся з труднощами при…

  • Мені це необхідне для…

  • У мене добре вийшло…

  • Рядки самому собі…

  • Скажи комплімент новій темі уроку…

  1. Закодований диктант

  • На місто слова «так» ставимо 1

  • На місто слова «ні» ставимо 0

  1. Оцінка свого стану після уроку:

  • Весело – сумно

  • Цікаво – не цікаво

  • Хвилююсь – не хвилююсь

  • Втомився – не втомився

  • Був старанним – був нестаранним

  • Задоволений собою – незадоволений собою

  • Терпеливий – не вистачає терпіння

Розвитку компетенцій на уроці сприяє застосування сучасних педагогічних технологій. Технологій, що забезпечують формування компетенцій на уроці досить багато: технологія критичного мислення, проектна діяльність, дослідницька робота, дискусійна технологія, колективна та індивідуальна діяльність, ІКТ, технологія кейсів. Важливо, щоб вчитель не шукав технологію, беручи з неї окремі прийоми. Такий підхід є невірним.

Компетентнісно – інтерактивна модель навчання може бути представлена так:

  • Цілі (особистісні зміни, методи навчання, пізнавальний інтерес і т. д.)

  • Зміст навчання (інформація згідно з Держстандартом)

  • Взаємодія ( суб’єкт – суб’єктна, інтерактивна, демократичне управління)

  • Результат (особистісні зміни, навчального пізнання і т. д )

  • Оцінка (внутрішня – самооцінка, самоаналіз)


Для реалізації компетентнісного підходу в навчанні школярів існує багато методів та форм навчання. На мій погляд, найбільш приємлимим є метод кейсів (кейс - стаді)

Кейс - стаді – зображення ситуації, змістовний матеріал, де необхідно запропонувати варіант дій за проблемою

Головна задача метода – створити з людини особистість, що може приймати рішення.

Робота з кейсом включає в себе:

  • Знайомство з умовами (виявлення проблем)

  • Аналіз і вирішення проблем

  • Презентацію групових рішень

Кейс – стаді розвиває

  • Здібності до аналізу

  • Здібності до прийняття рішень

  • Уміння працювати в команді

  • Уміння працювати з додатковою літературою

  • Відсвіжування причинно – наслідкових зв’язків

Кейс – стаді розвиває

  • Аналітичне мислення

  • Практичні навички роботи з інформацією (виокремлення, структурування)

  • Комунікативну компетентність

Ознаки конкретної ситуації

  • Конкретна ситуація спеціально готується

  • Кейс відповідає певному предмету, навчальному курсу, темі уроку

  • Навчальна функція кейса

  • Має завершальний характер конкретної ситуації

Кейс це єдиний інформаційний комплекс, складається з матеріалів для ознайомлення з теорією, має практичні завдання, додаткові матеріали.

Етапи роботи з кейсом:

  1. Підготовчий (до початку занять)

Мета етапу – конкретизувати цілі, опрацювати і проаналізувати конкретну ситуацію.

  1. Ознайомчий (під час занять)

Мета етапу – залучення до аналізу конкретної ситуації, вибір оптимальної форми викладання матеріалу для ознайомлення

  1. Аналітичний (обговорення)

Мета етапу – проаналізувати кейс в групах, обрати рішення

  1. Підсумковий (презентація групового рішення)

Мета етапу – надання узагальнення рішенням групи по кейсу

Схема роботи з кейсом:

hello_html_5c88e880.gif


Схема з поділом:

hello_html_fc65abd.gif


Варіанти роботи з кейсом:

Циклічна схема:


hello_html_m55b6412e.gif


Конфліктна схема:

hello_html_m4452d18a.gif

Особливості організації діяльності учасників обговорення кейса:

  • Творча, пошукова, дослідницька діяльність

  • Групова форма навчання, взаємодії

  • Самостійність і свобода вибору на всіх етапах роботи

  • Право на особисту думку, право на помилку, право доповідати і бути почутим

  • Допустимість декількох рішень по ситуації


Особливості організації діяльності ведучого:


1. Специфіка діяльності ведучого не в поясненні матеріалу, а в наданні завдань, що орієнтують учнів на самостійну діяльність по вирішенню проблем, створенню підсумкового продукту.

  1. Підтримка, заохочення самостійності та ініціативи учнів

  2. Створення доброзичливої атмосфери. Відсутність оцінок і оціночних вироків

  3. Організація діалогу, в якому кожен учень має право на власну думку

  4. Забезпечення співпраці учнів в групі (кожен має право виступити і повинен вміти слухати іншого)


Результат заняття з використанням кейс – стаді

  • Інструкція

  • Програма, план дій

  • Конкретні кроки

  • Стратегія

Структура кейса:

  1. Сюжетна частина:

    • Опис ситуації з інформацією, що дозволяє зрозуміти оточення, при якому відбувається розвиток ситуації.

  2. Інформаційна частина:

  • Інформація, що дозволяє правильно зрозуміти розвиток подій

  1. Методологічна частина:

  • Місто даного кейса в структурі предмета (географії)


Всё видеть, всё понять, всё знать, всё пережить,

Все формы, все цветы, вобрать в себя глазами,

Пройти по всей Земле горящими ступнями,

Всё воспринять – и снова воплотить.

М.Волошин


















Додатки:

Вопросы к кейсу 1.

6 класс, «Человеческие расы, равенство рас»

Выполните предложенные задания в указанной очередности

(15 мин.)

  1. Изучите предложенные материалы и текст учебника.

  2. Дайте определение понятия: раса – это…, расовые признаки – это…

  3. Назовите основные расы Земли и их признаки.

  4. Распределите героев по группам в соответствии с расовыми признаками.

(Дополнить схему)

  1. Ознакомьтесь с гипотезами (научными предположениями) ученых о причинах расовых различий.

  2. Приведите примеры того, что способности человека не зависят от расовой принадлежности.

  3. Если бы вы имели возможность выбирать природные условия для проживания, какими бы они были?

  4. Разместите представителей человеческих рас по месту их проживания на карте.

  5. Выступление (3 – 4 минуты)



Материалы к уроку

Основные человеческие расы (материалы для І группы)

В современном человечестве выделяют три основные расы: европеоидную, монголоидную и негроидную. Это большие группы людей, отличающиеся некоторыми физическими признаками, например чертами лица, цветом кожи, глаз и волос, формой волос.

Для каждой расы характерно единство происхождения и формирования на определенной территории с определенными природными условиями.

К европеоидной расе относится коренное население Европы, Южной Азии и Северной Африки. Европеоиды характеризуются узким лицом, сильно выступающим носом, мягкими волосами. Цвет кожи у северных европеоидов светлый, у южных — преимущественно смуглый.

К монголоидной расе относится коренное население Центральной и Восточной Азии, Индонезии, Сибири. Монголоиды отличаются крупным плоским широким лицом, узким разрезом глаз, жесткими прямыми волосами, смуглым цветом кожи.

В негроидной расе выделяют две ветви — африканскую и австралийскую. Для негроидной расы характерны темный цвет кожи, курчавые волосы, темные глаза, широкий и плоский нос.

Расовые особенности наследственны, но в настоящее время они не имеют существенного значения для жизнедеятельности человека. По-видимому, в далеком прошлом расовые признаки были полезны для их обладателей. Темная кожа негров и курчавые волосы, создающие вокруг головы воздушный слой, предохраняли организм от действия солнечных лучей. Форма лицевого скелета монголоидов с более обширной носовой полостью, возможно, является полезной для обогрева холодного воздуха перед тем, как он попадает в легкие. По умственным способностям, т. е. способностям к познанию, творческой и вообще трудовой деятельности, все расы одинаковы. Различия в уровне культуры связаны не с биологическими особенностями людей разных рас, а с социальными условиями развития общества.


Работа на выбор

hello_html_m4c7fb717.gif



Расы


Внешние признаки


Причины отличий


Области расселения














Материалы к кейсу

hello_html_m22e2b251.pnghello_html_m5e5e47ff.png



hello_html_m1ef4c90f.pnghello_html_7b37d636.png




hello_html_7cf4eca6.pnghello_html_7a405094.pnghello_html_5a1fcb24.png



Вопросы к кейсу 2 для ІІ и ІІІ групп

6 класс, тема «Ветер»

Для человека немаловажное значение имеют знания о природных явлениях в атмосфере.

Ветер – друг (1 группа) или враг (2 группа) человека?

Это задача, которая решается в кейсе

1. Выполните предложенные задания в указанной очередности

2. Ознакомиться с материалами кейса. (10 мин.)

3. Найти аргументы для ответа на вопрос

4. Оформить соответствующие записи. (4 мин.)

5. Выступление (2- 3 мин.)

6. Выводы.

































Выберите курс повышения квалификации со скидкой 50%:

Автор
Дата добавления 01.02.2016
Раздел География
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров175
Номер материала ДВ-400679
Получить свидетельство о публикации

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх