Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Физкультура / Другие методич. материалы / Опис досвіду роботи вчителя фізичної культури

Опис досвіду роботи вчителя фізичної культури

  • Физкультура

Поделитесь материалом с коллегами:



Комунальний заклад «Харківська спеціалізована школа

І-ІІІ ступенів № 181 «Дьонсурі»

Харківської міської ради Харківської області»






hello_html_m65238447.gif




«Формування здоров’язберігаючої компетентності учнів»








Харків

2016


І. Анкета педагога

Зюкова Ганна Ігорівна:

- учитель фізичної культури комунального закладу «Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 181 «Дьонсурі» Харківської міської ради Харківської області».

- Освіта – вища. В 1999 р. закінчила Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту.

- Педагогічний стаж – 10 років.

ІІ. Тема досвіду

Формування здоров’язберігаючої компетентності учнів.

ІІІ. Актуальність досвіду

Збереження та зміцнення здоров’я учнів є найактуальнішими з головних завдань, які гостро стоять перед українським суспільством. Здоров'я – одна з фундаментальних людських цінностей, яка відображає соціальну політику держави. Увага до питання здоров'я школярів суттєво зросла.

За статистичними даними захворюваність дитячого населення України має стійку тенденцію до зростання. Про несприятливість у даній сфері говорять давно, але сьогодні ця проблема стоїть дуже гостро.

За даними досліджень, лише 10% випускників шкіл можуть вважатися здоровими, 40% мають різноманітну хронічну патологію. У кожного другого школяра виявлено сполучення кількох хронічних захворювань.

Такі показники характерні для всіх вікових періодів життя дитини. Успішне вирішення даної проблеми залежить не стільки від фінансових та матеріальних умов, а, насамперед, від сформованості культури здоров'я кожної людини, її готовності до творіння власного здоров'я.

Наявність негативних тенденцій погіршення стану здоров’я школярів вимагає пошуку нових шляхів підвищення рівня рухової активності з метою збереження та зміцнення здоров’я, підвищення працездатності, зниження стомлюваності, підвищення опірності організму до несприятливих умов навколишнього середовища та підтримання на високому рівні фізичних і психічних можливостей за допомогою різних засобів фізичного виховання в школі.

Завдання школи – зберігати, зміцнювати здоров'я учнів, формувати в них відповідальне ставлення до власного здоров'я.

ІV. Наукова основа досвіду

В Законі України «Про загальну середню освіту» однією з основних задач школи визначено таку: «…виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів». Ці завдання набувають оновленого змісту та значної ваги в Національній доктрині розвитку освіти, яка пріоритетним завданням також визначає виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності.

Згідно з визначенням, поданим у Державній національній програмі «Освіта України ХХІ століття», головними стратегічними завданнями національної освіти є формування освіченої, творчої особистості, забезпечення пріоритетного розвитку людини, становлення її фізичного і морального здоров’я.

          Впровадження інформаційно-комунікативних технологій в навчально-виховний процес, використання інтерактивних методів та прийомів для досягнення результативності в роботі, розвитку мислення учнів, пробудження інтересу до предмета та здобуття знань,  реалізація форм і методів компетентнісно-зорієнтованих технологій на уроках фізичної культури сприяють формуванню здоров’язберігаючої та життєвої компетентностей.

Під поняттям здоров’язберігаючої компетентності учня слід розуміти характеристики властивостей учня, спрямовані на збереження фізичного, соціального, психічного та духовного здоров’я – свого та оточення.

Ця компетентність включає в себе:

- уявлення і поняття про здоровя, здоровий спосіб життя та безпечну поведінку;

- усвідомлення здоров’я як вищої  життєвої цінності;

- взаємозв’язок організму людини з природнім і соціальним оточенням;

- удосконалення фізичної, соціальної,  психічної та духовної складових  здоров’я;

- дбайливе ставлення до свого здоровя.

Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація спирається на Національну доктрину розвитку освіти, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Концепцію загальної середньої освіти» тощо. 

Законодавчими актами України про освіту («Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту», Міжгалузева комплексна програма «Здоров'я нації», Концепція фізичного виховання в системі освіти та ін.) передбачено пріоритетні підходи суспільства до реформування існуючої системи фізичного виховання всіх верств населення України.

Здорова дитина – здорове суспільство. Формування здоров’язберігаючої компетентності у школярів – дуже важливий напрямок роботи педагогів, які працюють у школі.

Ще стародавній лікар і філософ Авіценна стверджував: «Головним скарбом життя є здоров’я, і, щоб його зберегти, потрібно багато що знати». За роки навчання у школі учні мають здобути глибокі, різнобічні знання про здоров’я людини з різних галузей науки, що є підґрунтям для формування умінь і навичок, які допомагають людині підтримувати власне здоров’я.

V. Мета, принципи

У межах викладених вище ідей головною метою своєї роботи я вважаю вироблення в учнів відповідального ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих як до найвищих суспільних і національних цінностей, виховання здорового способу життя та культури поведінки. Моя діяльність орієнтована на формування в дітей стійкої позиції, що передбачає визначення цінності здоров’я, почуття відповідальності за збереження й зміцнення власного здоров’я, поглиблення знань, умінь та навичок, пов’язаних з усіма складовими здоров’я (фізична, соціальна, психічна, духовна).

Мета реалізується через наступні завдання:

- виховання потреби і умінь самостійно займатися фізичною культурою і спортом;

- розширення функціональних можливостей організму і зміцнення здоров’я;

- розвиток рухливих якостей;

- формування культури здорового способу життя учнів як у навчальний, так і позаурочний час;

- формування особистісно-ціннісного ставлення до здоров’я та усвідомленої потреби в здоровому способу життя.

Принципи, яких я дотримуюсь:

- Заняття фізкультурою і спортом відіграють певну роль у всебічному розвитку учнів лише тоді, коли вся навчально-виховна робота пройнята турботою про здоров'я;

- Важливо добиватися того, щоб виконання фізичних вправ доставляло насолоду, стало потребою організму. Людина повинна займатися спортом не лише для досягнення успіху в змаганнях, а для формування своєї фізичної досконалості;

- Звичка займатися фізичними вправами закріплюється саме в ранньому віці;

- Максимальний час проводити на вулиці, на свіжому повітрі.

VІ. Форми, методи, прийоми реалізації досвіду

Я вважаю, що потрібно формувати культуру здорового способу життя учнів як у навчальний, так і в позаурочний час. Серед форм та методів процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини, розвиток здібностей дитини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи і творчості.

Основною формою навчання та виховання в школі є урок. Для реалізації свого досвіду уроки фізичної культури намагаюся зробити цікавими, веселими, захоплюючими. Потрібно частіше грати в рухливі ігри та естафети, що сприяють створенню гарного настрою, зміцненню здоров’я, виховують в учнів найкращі риси характеру, розвивають інтелект, є важливим засобом реалізації міжпредметних зв’язків у процесі фізичного виховання школярів.

Найбільш ефективною вважаю інтерактивну форму діяльності учнів на уроці фізичної культури. Це специфічна соціально-педагогічна система організації процесу формування фізичної культури учня, яка здійснюється шляхом взаємодії з метою збагачення індивідуального і суспільного досвіду в контексті фізичного і духовного вдосконалення.

Я часто проводжу уроки з використанням інтерактивних форм. Йдеться про організацію кооперативного навчання, коли індивідуальні завдання переростають у групові. Кожний член групи вносить унікальний вклад у спільні зусилля, а зусилля кожного члена групи потрібні та незамінні для успіху всієї групи.

Також на уроках використовую метод колового тренування та творчі завдання у групах. Наприкінці уроку я використовую фронтальну форму інтерактивного навчання, що передбачає одночасну спільну роботу учнів усього класу. Наприклад, обговорення проблеми у загальному колі («Мікрофон»), коли надається змога кожному по черзі висловити свою думку чи позицію відносно виконаної роботи.

На уроках чиню заслін легковажному ставленню до справи, бездумності й недисциплінованості. Учень виявляє свою ініціативу й творчість у справі, творцем якої себе відчуває. У цьому зв’язку ефективними прийомами вважаю використання рольових ігор, змагань з різними завданнями.

Спостереження за учнями у процесі інтерактивної форми діяльності на уроках фізичної культури дозволило визначити такі позитивні ознаки:

- у всіх учнів підвищується рівень свідомої активності під час виконання вправ;

- кожен учасник групи може обирати власний темп виконання вправи, що дозволяє індивідуалізувати процес виконання вправи;

- під час такої форми діяльності власний вклад у колективну справу може внести учень у будь-якому стані здоров’я;

- подібна форма діяльності учнів дозволяє вчителю визначити рівень авторитета кожного серед своїх однолітків, та у наступному сприяти його підтримці або підвищенню.

Велику увагу приділяю:

- забезпеченню міжпредметних зв'язків як засобу реалізації компетентнісного підходу до фізичного виховання;

- оцінці діяльності учня не лише за кінцевим результатом, а й за процесом його досягнення;

- узагальненню й систематизації матеріалів про досягнення учнів з метою формування позитивного ставлення до фізичної культури і спорту.

Ефективним в формуванні здоров’язберігаючої компетентності учнів є також навчання здорового способу життя не лише на уроках, а і в позаурочний час.

Характерною рисою позаурочних форм занять є їхня добровільність. Тому я намагаюсь піклуватися про те, щоб викликати в учнів інтерес до занять. Це досягається передусім високою емоційністю. Важливо, щоб кожен учень міг проявити себе незалежно від рівня своєї підготовленості.

Мета та завдання фізкультурно-оздоровчих заходів в нашій школі це:

- Сприяти здоровому способу життя, активним заняттям фізичною культурою і спортом, зміцненню здоров'я, розвитку фізичних і моральних якостей всіх учасників;

- Сприяти популяризації занять фізичною культурою і спортом, підвищенню інтересу до занять фізичною культурою та її впровадженню у повсякденне життя учнів, вчителів та батьків;

- Підвищення емоційного тонусу і активності учасників заходу; стимулювання потреби в заняттях фізичними вправами.

У нашій школі є вже традиційні заходи, які учні школи з нетерпінням чекають, готуються до них та із задоволенням беруть в них участь, а саме:

- Шкільні турніри «Ну-мо, хлопці!» та «Ну-мо, дівчата!» для учнів 5-7-х класів;

- Шкільний турнір з настільного тенісу для учнів 5-8-х та 9-11-х класів;

- Шкільна спартакіада в рамках Дня здоров’я для всіх учнів школи.

Дуже важливим прийомом у формуванні здоров’язберігаючої компетентності учнів є залучення до інструкторської роботи учнів старших класів, які проходять належний інструктаж та підготовку, а потім беруть участь в організації та суддівстві різних шкільних фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів. Це цікаво та корисно і для них, і для інших учасників заходів.

Також у рамках пропаганди здорового способу життя проводяться спільні заходи з учнями інших шкіл.

Не можна залишити без уваги шкільний оздоровчий табір, де також усю роботу спрямовано на оздоровлення учнів та створення здоров’язберігаючого середовища.

VІІ. Структура досвіду

І етап – Формулювання методичної теми, вивчення теоретичного матеріалу.

ІІ етап – Впровадження у власну педагогічну діяльність елементів визначених технологій, моделей, методик, перевірка їхньої ефективності. Накопичення матеріалу для роботи з учнями, його класифікація за видами діяльності.

ІІІ етап – Аналіз та оцінка, узагальнення результатів.

VІІІ. Дидактичне наповнення

1. Поурочні плани.

2. Електронні презентації.

3. Авторські матеріали.

hello_html_m16d4a17e.gifhello_html_m58858d93.gif

4. Навчальні посібники.

5. Тематичні папки, що містять систематизовані матеріали.

ІХ. Результативність досвіду

Результативністю досвіду є досягнення мети та всіх встановлених завдань. Я вважаю, що досягла головного - учні із задоволенням та інтересом поспішають на уроки фізичної культури та різноманітні фізкультурно-оздоровчі та спортивно-масові заходи. Мої учні дуже люблять фізкультуру і спорт, дбають про своє здоровя та намагаються вести здоровий спосіб життя.

hello_html_m72619e46.jpghello_html_20794c8.jpg

Результати методичної роботи поширюються такими шляхами:

- участь у виставках-ярмарках педагогічних ідей та технологій;

- виступи на засіданнях шкільного методичного об’єднання;

- участь у районних семінарах;

- розміщення власних методичних розробок на фахових електронних ресурсах;

hello_html_19529405.pnghello_html_551851ae.jpghello_html_51ad3e80.jpg

hello_html_m43c6d264.pnghello_html_m1c5d95d9.pnghello_html_mf43bc88.png

- систематичне друкування авторських матеріалів у науково-методичному журналі «Фізичне виховання у школах України»;

- створення персонального сайту.

hello_html_4188a633.jpghello_html_789c442f.jpg

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аксьонова О.П. Інтерактивні форми діяльності учнів на уроках фізичної культури // Фізичне виховання в школі. ­ 2007. ­ № 5-6. ­

2. Байбара Т. М. Компетентнісний підхід в початковій освіті: теоретичні засади / Т. М. Байбара // Початкова школа. — 2010. - №8.

3. Бойченко Т.Є. Здоров’язберігаюча компетентність як ключова освіти України// Основи здоров’я і фізичної культури. 2008.- №11-12.

4. Ващенко О., Свириденко С. Організація здоров'язберігаючої діяльності початкової школи. // Початкова освіта. – 2005. - №46.

5. Габібова В. Й. «Формування в учнів здорового способу життя на підставі здоров’язберігаючих та інтерактивних технологій». Форум педагогічних ідей «УРОК». http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/39343/

6. Гільова І. Впровадження інноваційних технологій та їх елементів на уроках фізичної культури // Фізичне виховання в школі. – 2007. ­ №2.

7. Державний стандарт початкової загальної освіти // mon.gov.ua.

8. Дорош В.М. «Формування здоров’язбережувальної компетентності учнів початкових класів». http://vitadorosh.blogspot.com/2013/12/blog-post.html

9. Митчик О., Сапожник О. Етапи формування здоров’язбережувальної компетенції в студентів вищих навчальних закладів // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: збірник наукових праць... – 2011. - № 3 (15).

10. Урок фізичної культури – урок культури здоров’я: Збірник науково-методичних рекомендацій з питань організації урочної роботи в системі фізичного виховання дітей і підлітків у навчальних закладах / Відп. За випуск Аксьонова О.П., О.І.Миронюк.



Автор
Дата добавления 18.03.2016
Раздел Физкультура
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров391
Номер материала ДВ-537908
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх