Инфоурок / История / Статьи / Опыт "Мой опыт работы"
Обращаем Ваше внимание, что в соответствии с Федеральным законом N 273-ФЗ «Об образовании в Российской Федерации» в организациях, осуществляющих образовательную деятельность, организовывается обучение и воспитание обучающихся с ОВЗ как совместно с другими обучающимися, так и в отдельных классах или группах.

Педагогическая деятельность в соответствии с новым ФГОС требует от учителя наличия системы специальных знаний в области анатомии, физиологии, специальной психологии, дефектологии и социальной работы.

Только сейчас Вы можете пройти дистанционное обучение прямо на сайте "Инфоурок" со скидкой 40% по курсу повышения квалификации "Организация работы с обучающимися с ограниченными возможностями здоровья (ОВЗ)" (72 часа). По окончании курса Вы получите печатное удостоверение о повышении квалификации установленного образца (доставка удостоверения бесплатна).

Автор курса: Логинова Наталья Геннадьевна, кандидат педагогических наук, учитель высшей категории. Начало обучения новой группы: 27 сентября.

Подать заявку на этот курс    Смотреть список всех 216 курсов со скидкой 40%

Опыт "Мой опыт работы"

библиотека
материалов
  1. Тема досвіду:

  2. Організація самостійної роботи на уроках історії та правознавства з метою поглиблення і розширення загального культурного рівня учнів

  3. Адреса досвіду:

м. Харків, 61050, Салтівське шосе, 121/2, Харківська гімназія №43 Харківської міської ради Харківської області

Автор досвіду:

Хікматова Лола Хамраєвна, учитель історії і правознавства, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель

Провідна наукова ідея:

Формування в учнів навичок самостійної роботи на уроках історії та правознавства як засіб самовдосконалення учня

Актуальність досвіду:

Демократизація освіти, надання їй особистісно-зорієнтованої спрямованості потребують знаходження нових більш ефективних шляхів для викладання історії та правознавства. Історія - складова загальної культури суспільства й особистості спрямована на формування патріотичного, свідомого громадянина України, розвиває морально-вольові та інтелектуальні здібності. Працюючи над першочерговою, на мою думку, проблемою - навчання дитини самостійно працювати з матеріалом, аналізувати та робити висновки, вирішую актуальні питання:

  • виховання людини як патріота своєї країни, свідомого громадянина, який є носієм інноваційного типу мислення та культури;

  • пошук наукового знання здійснюється у формі взаємодії вчителя, учня та засобів самостійної роботи на уроках історії та правознавства;

  • створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу;

  • включення в навчальний процес розвивальних творчих завдань для розвитку самостійності та активності учнів;

  • розвиток пізнавального інтересу через залучення учнів до проектної діяльності.

Навчання та виховання людини починається з перших років від народження і триває на протязі всього життя. Велику роль у цих процесах відіграє вчитель історії. Саме він зміцнює фундамент всебічного розвитку особистості, навчає своїх вихованців без сторонньої прямої допомоги розбиратися в явищах суспільного життя, формує самостійність характеру, корегує поведінку особистості, котра виражається в умінні чинити у відповідності зі своїми поглядами.

Серед розглянутих наукових робіт найбільш прийнятними для мене є праці прогресивних мислителів і педагогів минулого Західної Європи Я. Коменського, Ж.Ж. Руссо, І. Песталоцці, Ф. Дістервега. В своїх роботах вони підкреслювали значення самостійності учнів в оволодінні знаннями, вміннями і навичками. Я. Коменський у "Великій дидактиці" писав, що: "Людей необхідно вчити спостерігати самим природу, а не тільки пам'ятати чужі спостереження і пояснення з книжок". Про значення самостійної роботи, яка сприяє розвитку розумових здібностей дитини, писали і визначні діячі прогресивної педагогіки, зокрема К. Ушинський, М. Бунаков, В. Водовозов, О. Герд, П. Лесгафт, В. Вахтєров та ін. Так К. Ушинський вважав, що навчання дітей повинно здійснюватися переважно на основі вражень, здобутих ними безпосередньо з навколишнього світу.

Працюючи 26-ий рік у школі, намагаюсь не повторюватися в плануванні уроку, адже розвиток суспільства удосконалює технологічний, інформаційний процеси, а учня потрібно зацікавити і невимушено включити в навчальний процес. Роль уроку в навчальному процесі велика, тому треба приділяти йому багато уваги: продумувати та аналізувати кожний його етап, щоб отримати максимальний - найбільш позитивний результат. Окрім того, при підготовці до уроку, враховую такі аспекти, як: особливості класного колективу, ступінь контактності учнів, використання нових технологій навчання, методичні рекомендації та розробки уроків, які друкуються в історичних газетах та журналах, використання електронних засобів навчання; новизну в програмах, досвід, отриманий з попередніх уроків, проведених з цієї теми.

Одним з головних засобів активізації пізнавальної діяльності учнів за способом передачі готових знань є запам’ятовування. Як при усному опитуванні домашнього завдання, так і при подальшій роботі на уроці, одним із найдоступніших і перевірених на практиці шляхів підвищення ефективності уроку є відповідна організація самостійної навчальної роботи. Тут учень набуває знання тільки в процесі самостійної навчальної діяльності. За формою організації самостійної роботи треба використовувати різні індивідуальні, фронтальні і групові, а в залежності від рівня самостійної продуктивної діяльності, і відновлювальні, реконструктивно-варіативні, евристичні і творчі роботи.

Розвиваючи навички самостійної роботи, багато уваги приділяю формуванню умінь розв’язувати історичні задачі, проблемні історичні питання, тобто навчанню вмінням здійснювати пошук розв’язання конкретної задачі. Намагаюсь вдосконалювати практичне застосування самостійної роботи за допомогою:

  • роботи з книгами (читання, переказ, складання плану відповіді, короткий конспект, пошуку відповіді на поставлене запитання, аналіз, порівняння, тощо);

  • вправ різного типу (складання задач, рецензування відповідей однокласників);

  • підготовка докладів та рефератів; виконання індивідуальних і групових завдань; перевірочних, закріплюючих, узагальнюючих самостійних та контрольних робіт; домашніх дослідів і спостережень;

Використовуючи такий алгоритм, намагаюсь допомогти школярам розібратися, правильно оцінити ряд подій, виходячи із того потоку інформації (годиною досить суперечливої), котра виплескується на нас з боку преси, радіо й телебачення.

Формування здатності до самостійної навчальної діяльності, самостійного здобування знань вважаю допоможе учню проявляти такі якості мислення, як критичність, логічність, самостійність, швидкість.

Самостійність мислення, яка проявляється при розгляді суті явищ (подій, процесів) веде до формування власних переконань; із нею тісно пов’язана й самостійність в використовуванні навичок і вмінь, прийомів розумової роботи, методу пізнання.

Для того, щоб самостійна робота була  ефективною, дотримуюсь принципу взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнюю їх, забезпечуючи взаємозв’язок класної й домашньої самостійної роботи. Організовую класну роботу так, щоб домашня самостійна робота була  її органічним продовженням. Великою мірою робота учнів та хід уроку тісно зв’язані й залежать від якості самостійної роботи учнів удома. Мета домашньої роботи - міцне закріплення вивченого на уроці матеріалу, глибше його осмислення, дальший розвиток набутих учнями умінь і навичок самостійної роботи із текстом підручника, історичними картами. ілюстраціями, схемами.

Гімназисти, виконуючи домашнє завдання, привчаються писати прості і розгорнуті плани із окремих питань, складати різні тематичні таблиці, працювати із матеріалами періодичної преси, готувати невеликі повідомлення, реферати на історичні і суспільно-політичні теми.

Часто учень не засвоює той чи інший матеріал через невміння самостійно виконувати навчальні завдання, зокрема домашні. Дуже важливим вважаю навчити школярів складати план й тези прочитаного. На уроці діти повинні працювати колективно, після  дворазового читання тексту підручника учні зможуть проаналізувати його, виділити головне. Працюю над текстом, розбивши його на окремі частини й аналізую кожну із них.

Контролюю роботу учнів через фронтальне опитування: роздаю окремим учням картки для самостійної роботи із подібними завданнями, скласти план прочитаного тексту, тези прочитаного. Таким чином, стає зрозуміло, настільки учні вміють виділяти головне, над чим ще треба попрацювати і вияснити, чи вміють діти лаконічно й суттєво виражати свої думи.

Хочу зазначити, що не усі учні володіють належним темпом читання, й цей недолік негативно позначається на успішності. Щоб виправити становище треба, приділяти багато уваги самостійній роботі над текстом підручника, застосовувати систему вправ на читання й аналіз тексту підручника, а також давати додаткові завдання додому - прочитати життєпис полководця, уривок із поеми, статтю в газеті тощо.

Дуже важливо навчити учня працювати із книжкою й в школі, й вдома, виробляти в нього звичку “копатися в книжках”. Добре ілюстрований підручник дає можливість набагато краще організувати найрізноманітніші види роботи із ним, активізувати розумову діяльність учнів, розвивати у них активність, самостійність, творчу уяву. Самостійну роботу учнів над ілюстраціями підручника організую так, щоб вона була різноманітною: це й уявні екскурсії до тієї чи іншої країни на основі ілюстрацій підручника й використання для порівняння двох чи кількох ілюстрацій, й інші форми роботи. Основною умовою самостійної роботи учнів із ілюстраціями було б вміле поєднання слова вчителя із текстом підручника й малюнком.

Ще одним із важливих видів самостійної роботи, яка сприяє розвитку логічного мислення, усної і писемної мови, творчості, активності і самостійності учнів, є ведення словника. У курсі історії стародавнього світу учням доводиться мати справу із великою кількістю слів і виразів, без правильного розуміння яких, не можна засвоїти історичного матеріалу.

Для підвищення активності й самостійності на уроках історії використовую такі форми самостійної словникової роботи:

  • самостійне з’ясування значення слова за допомогою словників, енциклопедій, довідників;

  • складання усно, а потім письмово оповідань-мініатюр із відомими вже словами й термінами;

  • добір слів і термінів, що стосуються певної теми, розділу.

Розуміння історичного процесу неможливе без уявлення його в хронологічних рамках. Хронологія приводить весь багатий історичний матеріал у відповідно-визначений порядок, фіксує історичні події в часі у тій послідовності, в якій черзі відбувалися. Розвитку логічного мислення сприяють хронологічні картки. Так, на одній картці можна записати століття, на другій - дату, на третій - подію. Показуючи картку, на якій записано дату, учням запропоную назвати подію.

Дуже важливо навчити дітей користуватися «лінією часу». У старших класах багато уваги приділяється таким видам самостійної роботи,  як складання плану-конспекту, який передбачає не лише стислий виклад головних положень, їхніх доказів, але й і наведення фактів, котрі ілюструють ці положення. Ефективність роботи по складанню плану великою мірою залежить від наявності в учнів навичок смислового аналізу тексту. План складається за текстом підручника, за кількома джерелами.

Важливою є робота учнів над висновками як по окремому уроку, так і по темі в цілому. Вивчаючи історичні факти й події, учні узагальнюють ці факти й складають короткі висновки. Активізує пізнавальну діяльність учнів, сприяє формуванню у них самостійності і робота по складанню порівняльних таблиць й схем. У значній мірі розширюють і поглиблюють історичні знання учнів художньо-історична й науково-популярна література. Це насамперед досягається тим, що організовую позакласне читання учнів і сама використовую уривки із цієї літератури при поясненні матеріалу на уроці. Існують певні види роботи учнів із цією літературою, котрі найбільш активізують учнів і прищеплюють їм навички самостійної роботи. Це домашні письмові твори за художньо-історичними книжками й складання учнями старших класів рецензій на історичну літературу. Наочність у викладанні історії також має важливе значення. Використовуючи під час уроків історичну картину чи навчальний кінофільм, маю змогу більш активно впливати на пізнавальну діяльність учня. Важливо учнів навчити читати історичні картини, використовуючи багаж знань по даній темі. Працюючи над розкриттям змісту картини, учні розширюють свої історичні знання по даній темі, роблять свої маленькі «відкриття», а це підвищує інтерес до уроку й допомагає краще засвоїти нові терміни. Таким чином, щоб домогтися результатів, щоб самостійна робота учнів була ефективною, потрібно дотримуватись певних умов:

  • чіткої, конкретної постановки завдань перед учнями;

  • характер завдань й запитань для самостійної роботи та їхні складність на різних етапах навчання повинен змінюватись;

  • завдання для самостійної роботи мають бути доступними й посильними;

  • повинна бути диференціація завдань для самостійної роботи (можна поділити учнів класу на певні групи за рівнем їхні знань та умінь);

  • повинна дотримуватись систематичність й послідовність застосування самостійної роботи учнів в процесі навчання;

  • важливо дотримуватись взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їхнього;

  • повинен існувати взаємозв’язок класної й домашньої самостійної роботи.

Працюючи над цією темою, я прийшла до висновку, що головним для мене в роботі є створення умов для розвитку індивідуальних здібностей у школярів. Самостійна робота на уроках дозволяє розробити засоби індивідуального підходу до учня в процесі навчання. Завдання організації самостійної роботи полягає не в тому, щоб нівелювати відмінності, а в допомозі кожному учневі успішно вчитися, оволодівати знаннями, вміннями і навичками відповідно до його можливостей.

Для цього я розробила певний алгоритм вивчення історичного документа:

  • насамперед, треба дидактично обробити документ - це означає відібрати зміст, який буде використовуватися на уроці; у разі потреби видозмінити документ, не торкаючись його сутності, не допускаючи тенденційних вилучень та зберігаючи особливості стилю автора;

  • пояснити нові для учнів терміни і поняття;

  • розробити завдання для учнів щодо тексту джерела.

На уроці я переказую документ, якщо він складний для учнів; навожу короткі цитати без посилання чи з посиланням на документ (щоб підсилити доказовість своєї розповіді); цитую і розбираю витяги з документів для конкретизації своєї розповіді, додання їй емоційності і переконливості. Щоб оживити розповідь, використовую пряму мову, даю характеристику особистості.

Навчання роботі з документом включає такі етапи: 1) учитель дає зразок розбору документа; 2) учні аналізують документ під керівництвом учителя; 3) працюють під керівництвом учителя і самостійно; 4) самостійно вивчають документ у класі і вдома. Вчитель на уроці знайомить учнів з документом, пояснює суть завдання. Вдома учні готують невеличкі повідомлення, описи на основі документа, тексту й ілюстрації підручника, твори, есе та ін.

З учнями 6-7 класу, вивчаючи документ, я працюю над такими питаннями:

  • Хто автор документа?

  • Хто ще брав участь у підготовці документа?

  • Що ви знаєте про цих людей?

  • Що додатково ви змогли довідатися про авторів з досліджуваного документа?

  • Коли був написаний чи створений документ?

  • Як це можна зрозуміти з його змісту?

  • Яке значення має час написання документа?

  • Де відбулися описувані події?

  • Як це можна зрозуміти з його змісту?

  • Яке значення має місце, у якому відбулися описувані в документі події?

  • Які факти наведені в документі?

  • Які висновки можна зробити на їх основі?

  • Якою була причина створення документа?

  • Який привід для його створення?

  • Як досліджуваний документ допоміг вам довідатися більше про Історичну подію, яку він відображує?

Працюючи з документом у 9-11 класах, пропоную учням такі питання :

  1. За походженням тексту:

  • Хто написав цей текст?

  • Коли він був написаний?

  • До якого виду джерел він відноситься?

  • Це повний текст чи фрагмент? Якщо це фрагмент тексту, хто і чому вибрав саме цю частину тексту?

  1. За змістом тексту:

  • Яким є зміст тексту?

  • Які факти описуються?

  • Як автор пояснює причини, викладає хід і визначає значення історичних подій?

Саме уроки історії прищеплюють любов до рідного країни, його народу, знайомлять дітей з видатними подіями, особистостями, які вплинули на розвиток історії, культурою, поглиблюють і розширюють загальний культурний рівень та формують творчу особистість школяра.

Актуальним питанням сьогодення є також підготовка учнів до зовнішнього незалежного оцінювання. На заняттях з учнями одинадцятих класів опрацьовуються завдання з підготовки до ЗНО. Серед учнів, які здавали ЗНО протягом трьох років, чотири випускника отримали 185 балів, всі інші – не менше 176 балів; 9 випускників обрали професію, пов’язану з історією - навчаються на історичному факультеті Харківського національного університету ім.В.Каразіна та педагогічного інституту ім. Г.Сковороди. Саме творча співпраця з учнем дає можливість бачити результати роботи: за останні п’ять років мої учні посідають призові місця на районних та обласних предметних олімпіадах, стають переможцями в районних та обласних конкурсах Малої Академії Наук. Виступи в районних конкурсах «Юних істориків» та «Юних правознавців» команд гімназії відрізняються яскравістю та науковістю.

Отже, вчитель має прагнути не до того, щоб усіх учнів робити однаковими за розумовими здібностями, а до того, щоб створювати оптимальні навчально-виховні умови для всебічного розвитку кожної дитини відповідно до її можливостей.

Впевнена, мої учні підуть далі, ніж я, побачать більше, ніж я побачила.







Самые низкие цены на курсы переподготовки

Специально для учителей, воспитателей и других работников системы образования действуют 50% скидки при обучении на курсах профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца с присвоением квалификации (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок", но в дипломе форма обучения не указывается.

Начало обучения ближайшей группы: 27 сентября. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (10% в начале обучения и 90% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru

Общая информация

Номер материала: ДВ-476197

Похожие материалы

2017 год объявлен годом экологии и особо охраняемых природных территорий в Российской Федерации. Министерство образования и науки рекомендует в 2017/2018 учебном году включать в программы воспитания и социализации образовательные события, приуроченные к году экологии.

Учителям 1-11 классов и воспитателям дошкольных ОУ вместе с ребятами рекомендуем принять участие в международном конкурсе «Законы экологии», приуроченном к году экологии. Участники конкурса проверят свои знания правил поведения на природе, узнают интересные факты о животных и растениях, занесённых в Красную книгу России. Все ученики будут награждены красочными наградными материалами, а учителя получат бесплатные свидетельства о подготовке участников и призёров международного конкурса.

Конкурс "Законы экологии"