Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / История / Другие методич. материалы / Організація краєзнавчо-пошукової роботи в умовах сільської школи
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 24 мая.

Подать заявку на курс
  • История

Організація краєзнавчо-пошукової роботи в умовах сільської школи

Выбранный для просмотра документ Додатки.doc

библиотека
материалов

Додаток 1

Проведення бесід з інформантами


hello_html_m7dc6305e.jpg


Канюка Владислав, учень 9 класу Лукашівського НВК проводить бесіду з жителем

с. Лукашівка Любенком Василем Якимовичем, який народився у 1927 році в с. Лукашівка, працював оператором по виробництву трав’яної муки.


hello_html_m36db4288.jpg


Канюка Владислав, учень 9 класу Лукашівського НВК проводить бесіду з жителем

с. Лукашівка Бойком Григорієм Івановичем, який народився у 1954 році в с. Копанки, працював завідуючим МТФ.


hello_html_m7ca907c3.jpg



Канюка Владислав, учень 9 класу Лукашівського НВК проводить бесіду з жителькою с. Лукашівка Єфіменко Вірою Іллівною, яка народилась у 1927 році в с. Лукашівка, працювала рядовою колгоспницею.


hello_html_76af62aa.png













Харченко Тетяна Павлівна народилась 1927 року в с.Копанки, працювала директором Копанської 8-річної школи, вчителем історії Лукашівської

8-річної школи.

Додаток 2

Маршрут : « По знаменних місцях рідної землі с.Лукашівка та Копанки Красноградського району

hello_html_m75c85bef.jpg
































Маршрут— “ По знаменних місцях Маршрут— “ По знаменних місцях лукашівської землі” копанської землі”

1 Братська могила 1 - Братська могила

2 - Місце, де жив Давидов І.Є 2 - Місце, де була школа

3 - Садиба Фіклістових, Халусів 3 - Будинок Бойка І.Г.

4 - Пам’ятник

5 - Будинок культури

6 - НВК

7 - Попова дача

8 - Зона відпочинку

Додаток 3

СПИСКИ УЧАСНИКІВ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ

СІЛ ЛУКАШІВКА ТА КОПАНКИ

Учасники Великої Вітчизняної війни ,

що не повернулися в рідне село Копанки

1. Попов Онисій Максимович

2. Сидорін Михайло Миколайович

3. Осипенко Василь Леонтійович

4. Педько Михайло Семенович

5. Дубина Олексій Григорович

6. Ніщета Іван Олександрович

7.Мезенець Павло Іванович

8.Мезенець Тит Іванович

9. Резніков Федір Дмитрович

10.Резніков Петро Дмитрович

11.Резніков Микола Дмитрович

12.Косенко Микита Антонович

13.Субач Прокіп Григорович

14.Шевченко Свирид Андрійович

15.Шевченко Михайло Андрійович

16.Литвин Іван Григорович

17.Куріпячев Григорій Іванович

18. Горбатенко Іван Григорович

19.Лисенко Юхим Іванович

20.Льовочкін Василь Семенович

21.Козка Петро Якович

22.Дубина Іван Григорович

23.Перепелиця Олексій Парфенович

24.Покуса Іван Григорович

25.Шеремет Адам Михайлович

26.Шеремет Йосип Михайлович

27.Нікішин Олексій Дмитрович

28.Нікішин Іван Дмитрович

29.Субач Іван Григорович

30.Субач Михайло Григорович

31.Чабан Віктор Михайлович

32.Ткаченко Яків Кузьмич

33.Голобородько Олександр

34.Корінний Григорій Олексійович

35.Євстратов Олексій Васильович

36.Люткін Семен Федотович

37.Зімін Володимир Юхимович

38.Люткін Семен Миколайович

39.Микитюк Юхим Кіндратович

40.Ольховський Олександр Олексійович



Учасники Великої Вітчизняної війни села Копанки,

що померли після війни,



1.Осипенко Федір Савич

2. Полупан Іван Герасимович

3. Полупан Василь Герасимович

4.Майстер Олександр Григорович

5.Дрега Андрій Гнатович

6.Дубина Петро Григорович

7.Жиленко Пантелій Захарович

8.Ольховський Олександр Олексійович

9.Остапенко Максим Леонтійович

10.Бойко Іван Григорович

11.Шокало Дмитро Семенович

12.Трушляк Павло Давидович

13.Майстер Тимофій Семенович

14.Гребенюк Гнат Савич

15.Устименко Іван Григорович

16.Назарчук Антон Андрійович

17.Шаповал Семен Андрійович

18.Терещенко Олексій Якович

19.Харченко Павло Петрович

20.Коробейніков Михайло Никандрович

21.Давидов Василь Петрович

22.Резніков Олександр Дмитрович

23.Анголенко Юхим Панасович

24.Люткін Петро Миколайович

25.Люткін Ілля Миколайович

26.Кравченко Петро Кузьмич

27.Семенський Володимир Іванович

28.Ніщета Іван Олександрович

29.Резнік Раїса Андріївна

30.Горбатенко Раїса Євлампіївна

31.Шевченко Уляна Іванівна

32.Дубина Єлизавета Миколаївна

33.Братчик Тимофій Данилович

34.Ревуцький Петро Іванович



Учасники Великої Вітчизняної війни, що проживають в

селі Копанки


1. Ставицький Олексій Григорович


Учасники Великої Вітчизняної війни, що не повернулися

в рідне село Лукашівку


1.Сирота Сруль Янкелович

2.Білуха Костянтин Олексійович

3.Білуха Єлістрат Олексійович

4.Герус Лука Семенович

5.Воротніков Марко Захарович

6.Дужий Мусій Нестерович

7.Дужий Федір Мусійович

8.Дужий Олександр Мусійович

9.Давидов Василь Петрович

10.Давидов Василь Андрійович

11.Заєць Афанасій Андрійович

12.Зуєв Єгор Кіндратович

13.Зуєв Михайло Никанорович

14.Кучугура Олексій Іванович

15.Кравченко Нечипір Мелентійович

16.Кучеренко Степан Полікарпович

17.Кочубей Іван Гордійович

18.Кучеренко Семен Полікарпович

19.Кравченко Іван Кузьмич

20.Круглов Василь Степанович

21.Круглов Микола Григорович

22.Кочубей Петро Олексійович

23.Кучугура Іван Пилипович

24.Круглов Євмен Омельянович

25.Любенко Омелян Алипович

26.Любенко Гнат Алипович

27.Локощенко Михайло Дмитрович

28.Мирошниченко Кирило Андрійович

29.Мордовець Віктор Афанасійович

30.Мордовець Пилип Федотович

31.Мордовець Лука Павлович

32.Кравченко Василь Кузьмич

33.Котов Єгор Іванович

34.Кравченко Михайло Мелентійович

35.Канюка Федір Леонтійович

36.Кочубей Сергій Олексійович

37.Кучугура Пилип Парфенович

38.Круглов Григорій Євменович

39.Єфіменко Панас Федотович

40.Лисенко Яків Дмитрович

41.Любенко Яким Алипович

42.Мордовець Іван Антонович

43.Мордовець Петро Антонович

44.Мордовець Павло Афанасійович

45.Мирча Іван Семенович

46.Мордовець Афанасій Євсенович

47.Полупан Федір Іванович

48.Пістряк Юхим Гурійович

49.Чуприна Прокіп Йосипович

50.Кучугура Антон Терентійович

51.Сизов Афанасій Іванович

52.Сизов Трохим Іванович

53.Сизов Іван Єрмолайович

54.Стасюк Марко Мефодійович

55.Чухно Григорій Федотович

56.Сизов Ілля Якимович

57.Юшка Григорій Іванович

58.Мордовець Іван Пилипович

59.Полупан Петро Іванович

60.Пістряк Михайло Михайлович

61.Зінченко Борис Федорович

62.Сизов Іван Якимович

63.Круглов Микола Григорович

64.Сизов Макар Єрмолайович

65.Стасюк Афанасій Олександрович

66.Устименко Максим Іванович

67.Фіклістов Максим Дмитрович

68.Пронін Максим Гаврилович

69.Тимошенко Іван Захарович

70.Шеремет Антон Васильович

71.Мордовець Григорій Федотович

72.Полупан Олександр Мефодійович

73.Рудич Володимир Іванович

74.Панченко Сидір Семенович

75.Сизов Йосип Якимович

Учасники Великої Вітчизняної війни, що померли після

війни в селі Лукашівка


1.Мирча Андрій Григорович

2.Миколенко Костянтин Григорович

3.Мирошниченко Карпо Юхимович

4.Полупан Марко Мефодійович

5.Пістряк Михайло Гурович

6.Юрченко Іван Васильович

7.Заєць Купріян Єпіфанович

8.Нездіймин Трохим Захарович

9.Кучеренко Максим Карпович

10.Мирошниченко Макар Михайлович

11.Кочубей Василь Іванович

12.Мордовець Михайло Іванович

13.Кочубей Іван Пилипович

14.Пістряк Іван Захарович

15.Шокало Федір Самсонович

16.Заєць Карпо Герасимович

17.Хоменко Федір Ілліч

18.Мордовець Андрій Микитович

19.Гужва Василь Іванович

20.Єфіменко Василь Панасович

21.Давидов Іван Євгенович

22.Кочубей Василь Максимович

23.Семенець Федір Йосипович

24.Янченко Михайло Іванович

25.Васильков Кирило Каленикович

26.Верба Олександр Давидович

27.Пронін Степан Гаврилович

28.Круглов Григорій Федорович

29.Іваниця Тимофій Леонідович

30.Фіклістов Степан Кіндратович

31.Соловйова Поліна Федотівна

32.Устименко Максим Лукич

33.Устименко Юхим Олександрович

34.Сизов Олександр Іванович

35.Фіклістов Семен Кіндратович

36.Давидов Андрій Євгенович

37.Сітяєв Олександр Михайлович

38.Мордовець Афанасій Микитович

39.Дужий Іван Петрович

40.Кочубей Сергій Андрійович

41.Ткач Іван Тимофійович

42.Абрамов Олександр Андрійович

43.Дубовий Юхим Максимович

44.Павлов Марко Матвійович

45.Устименко Василь Максимович

46.Заєць Іван Купріянович

47.Заєць Василь Андрійович

48.Пістряк Василь Михайлович

49.Канюка Ганна Захарівна

50.Чухно Марфа Зінов”ївна

51.Слива Векла Григорівна

52.Туровська Антоніна Степанівна

53.Мирошниченко Олена Євменівна

54.Стасюк Агафія Герасимівна

55. Герус Іван Лукич

56.Любенко Микола Іванович

57.Кравченко Петро Кузьмич

58.Мордовець Олексій Іванович

59.Семенець Микола Трохимович

60.Кучеренко Улита Афанасіївна

61.Зуєва Олександра Василівна

62..Кучеренко Мусій Карпович

63.Дзюба Михайло Іванович




Учасники Великої Вітчизняної війни, що живуть

в селі Лукашівка


1.Любенко Василь Якимович

2.Єфіменко Микола Романович














Додаток 4

ПІСНЯ ПРО ЛУКАШІВКУ



ЛУКАШІВКО МОЯ


Слова і музика П.Г.Бондаря


1.Вдаль хлібів поміж трав пролягла

Так до болю знайома дорога ,

Де шумлять явори край села ,

А на серці знайома тривога.

Приспів:

Лукашівко моя ,

Ти звичайне село материнства.

Чим за душу мене ти взяла?

Тим, що линеш до мене з дитинства. /2 рази/


2.Тут є хлопці ставні – лукаші,

Також мавки стрункі, чорнобриві,

Рідна школа у центрі села,

Що дарує знання й колискові.

Приспів


3.Річка Вшива ліниво тече,

Плеса й заводі з птахами плодить,

Вгору стежка до ферми веде

І туманиться маревом, бродить.

Приспів


4. Лукашівко моя дорога,

Я душею навіки з тобою.

І хай слава твоя трудова

Над Вітчизною завжди луна.

Приспів










Структура позакласної роботи

з історичного краєзнавства


Кабінет історії України



hello_html_m19e70c64.gifhello_html_m4383d357.gif

І етап

Навчально-дослідницький

ІІ етап

Пошуково- дослідницький


Теоретичні заняття


hello_html_m8f869bd.gif

hello_html_mee42f3e.gifhello_html_m26f4cbed.gif

hello_html_5b944d82.gifhello_html_m52c92f75.gifhello_html_7167d9be.gif

Напрямки

Практичні заняття


Історія рідного краю


hello_html_m2c1ec2db.gifhello_html_57aed7ff.gifhello_html_m68b1cd1a.gifhello_html_58d5317.gif

Фольклор

Історія

Етнографія


Історико-краєзнавчі

експедиції


hello_html_m69c7c7a9.gif

Результат

hello_html_7cbab4b8.gif



Туристичні

походи

hello_html_64f0209c.gif

Створення музею

hello_html_m6f5e374a.gif


Робота в архівах,музеях

Книга

Пам яті

hello_html_m18ebbc75.gif

hello_html_m48a98cc9.gif


Робота з інформантами

Історія школи

hello_html_m2635b5b4.gifhello_html_m2f958d5.gif



Участь у МАН

hello_html_m1c881b0a.gif


hello_html_m2635b5b4.gif

Участь у краєзнавчих конкурсах









Выбранный для просмотра документ Орган_зац_я краєзнавчо-пошукової роботи в умовах с_льської школи.doc

библиотека
материалов

Комунальний вищий навчальний заклад

Харківська академія неперервної освіти”

Факультет підвищення кваліфікації

Кафедра методики суспільно-гуманітарних дисциплін





Підсумкова творча робота


ОРГАНІЗАЦІЯ КРАЄЗНАВЧО – ПОШУКОВОЇ

РОБОТИ В ШКОЛІ



Виконала слухачка курсів підвищення кваліфікації

учителів історії та правознавства

Бойко Таїса Іванівна,

вчитель Лукашівського НВК

Красноградського району

Рецензент: Губіна Світлана Леонідівна, старший викладач кафедри методики суспільно-гуманітарних дисциплін















Харків – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………….……….. 3

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МІСЦЯ КРАЄЗНАВЧО-ПОШУКОВОЇ РОБОТИ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ…. 5

1.1. Назва підпункту ……………………………………………………… 5-7

1.2. Назва підпункту .................................................................................... 8-11

1.3. Назва підпункту .................................................................................. 12-14

РОЗДІЛ ІІ ОРГАНІЗАЦІЯ КРАЄЗНАВЧО-ПОШУКОВОЇ РОБОТИ В УМОВАХ СІЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ………………………………………… 15

2.1. Назва підпункту.................................................................................... 15-17

2.2. Назва підпункту.................................................................................... 18-21

2.3. Назва підпункту ................................................................................... 22-24

ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 25-28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………….........… 29

ДОДАТКИ……………………………………………………………... 30-32








ВСТУП

Великому німецькому філософу ХІХ ст. Еммануїлу Канту належать досить багатозначні слова: „Два винаходи людини можна вважати найскладнішими: мистецтво управляти та мистецтво виховувати”. І сьогодні учителю, як нікому іншому, належить досконало володіти обома мистецтвами, щоб виховати інноваційну особистість учня: духовно багату, соціально адаптовану, фізично здорову, громадянина-патріота, який розуміє своє значення у розбудові громадянського суспільства, бачить своє місце в ньому, самостійно обирає шлях, напрямок руху до сприйняття демократичних цінностей навіть у тому разі, якщо цей шлях буде тернистим. 
  В розбудові Української незалежної держави постає таке першочергове завдання, як формування національної самосвідомості, відродження духовності та історичної пам’яті українського народу. В умовах суперечливого процесу розвитку суспільних відносин, зростання ролі і значимості суб’єктів цих відносин: людини, громадянина, особистості, постає необхідність пошуку оптимальних шляхів функціонування, збагачення духовного життя суспільства, і, насамперед, молоді.
  Об’єктивними причинами, що актуалізують важливість проблем духовного відродження молоді є: національне відродження історії, культури, духовності, його зближення з загальнолюдським на основі інтеграції в Європу; необхідність відновлення історичної пам’яті українського народу, становлення нового менталітету, мислення, регіональної самосвідомості учнівської молоді; переосмислення класичних та формування нових парадигм історичної освіти, взагалі, та, зокрема, краєзнавства, як форми духовного розвитку. На сучасному етапі духовного відродження України краєзнавство є невід’ємною складовою громадського руху та наукових досліджень, спрямоване на відродження історичної пам’яті, формування у громадян любові до рідного краю, національного патріотизму, поваги до людини, відповідальності за збереження історико-культурного надбання. Зміна підходів до історичної освіти загалом сьогодні вимагає переглянути наше ставлення до шкільного краєзнавства. Адже, на жаль, не всі учителі надають йому належного значення, часом недооцінюючи знання кожним юним громадянином історії та культури рідного краю.

Розгляд літератури. Дослідження Гальперіна П.Я. [6], Давидова В.В.[7], Рєпкіна В.В.[16], Савченко О.Я. [17] (структура процесу навчання як виду пізнавальної діяльності), Бібік Н.М. [3] (формування пізнавальних інтересів учнів в процесі навчання), Проскура О.В. [14], Коробко С.Л. [10] (контрольно-оцінний компонент пізнавальної діяльності) становлять теоретико-методологічну основу дослідження та демонструють необхідність подальшого вивчення окреслених проблем. [13,16]


Викладене вище зумовлює вибір теми педагогічного дослідження.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні місця краєзнавчо-пошукової роботи у навчально-виховному процесі, форм організації краєзнавчо-пошукової роботи у загальноосвітній школі, викладі власного педагогічного досвіду роботи.

Завдання дослідження:

  1. На основі аналізу наукової літератури визначити актуальність організації краєзнавчо-пошукової роботи в школі.

  2. Розкрити сутність методики організації краєзнавчо-пошукової роботи в школі, що висвітлюються у сучасних періодичних виданнях.

  3. Визначити основні педагогічні умови, що сприяють організації краєзнавчо-пошукової роботи в школі.

  4. Описати методику використання форм роботи, що реалізують визначені педагогічні умови.

Методи дослідження:

  • теоретичні: аналіз наукової, психолого-педагогічної, методичної літератури з обраної проблеми, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація, узагальнення.

  • емпіричні: педагогічне спостереження; усне опитування: бесіда, інтерв’ю; письмове опитування: анкетування; педагогічний експеримент, узагальнення незалежних характеристик, аналіз документів і продуктів діяльності, узагальнення передового педагогічного досвіду.

Структура підсумкової творчої роботи. Робота складається із вступу, основного розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 34 сторінки, основного розділу – 29 сторінок. До основного тексту введено 5 таблиць, 3 схеми та 4 діаграми. Для розкриття змісту викладених теоретичних положень та методичних аспектів роботи запропоновано 9 додатків загальним обсягом 14 сторінок.


РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНЕ ОБРУНТУВАННЯ МІСЦЯ КРАЄЗНАВЧО-ПОШУКОВОЇ РОБОТИ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ

1.1.Інноваційний підхід до викладання історії та його взаємозв’язок з краєзнавством

Сьогодні викладання історії в школі вимагає від учителя творчого підходу, особливо у виборі форм та методів навчання. З власного досвіду переконалася, що монологічні підходи у висвітленні історичного матеріалу не стимулюють учнів до активного сприйняття понятійного матеріалу, не розвивають історичне мислення та уяву, не прищеплюють навички роботи з додатковою літературою, документами загальноісторичного та краєзнавчого рівнів.
Кожен вчитель історії повинен переорієнтуватися на нові методичні підходи у викладанні предметів суспільствознавчого циклу.
Як показує власний досвід, це нестандартність вивчення тем, логічний взаємозв’язок між поняттями і темою узагальнюючого характеру, в якій це поняття висвітлюється; обов’язкове, на мій погляд, введення в контекст тем краєзнавчого матеріалу; підсилення викладу додатковим дидактичним матеріалом: картами, схемами, картинами, цитатами, використанням інформаційно - комунікаційних технологій.
Учням запам’ятовуються ті уроки, в яких вони брали безпосередню участь, мали змогу виявити свої здібності, на яких відчули підтримку товаришів, пережили емоційне піднесення.
Поколінню, яке вступає в життя, необхідно вичерпно знати свою історію, розуміти минуле у всій його
  складності і неоднорідності. Жодна із славетних і трагічних сторінок нашої історії не повинна стиратися із пам’яті народу. Історія – це наука, яка вчить людину бути громадянином. Молодим громадянам нашої держави дуже потрібні історичні знання і не тільки про Україну взагалі, а й про той край, де вони народилися й ростуть.
Сучасна шкільна програма з історії України передбачає проведення уроків з історії рідного краю в 5-9 класах за найбільш важливими темами. Це означає, що питання про те, бути чи не бути краєзнавству, вирішено на державному рівні.
Шкільна програма передбачає два способи повідомлення краєзнавчого матеріалу, які я використовую у своїй практиці: доповнення до основних тем та спеціальні уроки, на яких краєзнавчий матеріал допомагає скласти цілісне уявлення про події, краще засвоїти однорідні явища і процеси.
Однією з найактивніших форм доповнення програмового матеріалу краєзнавчим можуть бути
повідомлення учнів. В даному випадку я заздалегідь даю завдання учневі, визначаю його об’єм, допомагаю у підготовці (підбір матеріалу) і перевіряю результат роботи. За таких умов повідомлення учнів краєзнавчого характеру стають яскравою ілюстрацією при вивченні теми, цінним доповненням, яке дає можливість розкрити рамки конкретної теми за допомогою регіонального компоненту.
Важливим методом подачі краєзнавчого матеріалу є
уроки з історії рідного краю. Ці уроки в програмі займають місце в кінці теми перед повторювально-узагальнюючими. Це дає можливість не тільки викласти матеріал по історії краю даного періоду історії України, але й провести узагальнення, систематизацію і корекцію знань учнів на даному етапі вивчення теми. Краєзнавчий матеріал органічно вписується в загальну канву історичних подій та процесів, дозволяє краще їх зрозуміти й засвоїти, а також допомагає учням побачити нерозривний зв’язок історії краю з історією України.
Але програма шкільного курсу історії не передбачає цілого ряду тем вивчення історії рідного краю. Тому в своїй практиці я вводжу додатково теми краєзнавчого характеру, враховуючи нахили учнів.
Вивчення краєзнавчого матеріалу на уроках історії, організація туристсько-краєзнавчої роботи в школі, участь у МАН, конкурсах, екскурсії в історико-краєзнавчі музеї м. Краснограда та м. Харкова дають учням початкові знання з археології, етнографії, історичної демографії, історії культури та мистецтва. Все це не тільки поповнює багаж знань учнів новими цікавими даними, дозволяє бачити місце свого рідного краю в загальноісторичному процесі держави, але й розширює світогляд учнів, впливає на формування їхнього інтелекту та світосприйняття, сприяє виховному процесу.
Пошуки краєзнавчого матеріалу у місцевих друкованих виданнях (газети ″Вісті Красноградщини″, ″Слобідський край″,″Время регионов Харьковщиньі″), збір експонатів до шкільного музею, зустрічі з учасниками і свідками історичних подій, догляд за пам’ятками історії роблять учнів активними учасниками подій. Вони з задоволенням створюють власний запитальник, анкети, беруть інтерв’ю у старожилів по вивченню історії села. Таким чином,
вивчення історії рідного краю дає можливість зберегти для молодого покоління історичну та культурну спадщину рідного краю.
За час роботи вчителем історії дійшла висновку, щоб навчити любити історію, свою державу, народ, рідний край, як своє життя – єдино неповторне і незабутнє, треба вчити ″проживати″, відчувати, оцінювати, прогнозувати події саме через краєзнавчий матеріал.

1.2. Формування соціальних компетентностей   учнів через форми краєзнавчої роботи

Форми краєзнавчої роботи, які я застосовую в навчально-виховному процесі, передбачають застосування підходу, який створює умови для формування ціннісних орієнтацій особистості учня. Для учнів сільської місцевості це має особливе значення, адже вони в порівнянні зі своїми ровесниками міських шкіл мають менші можливості у набутті комунікативних навичок та формуванні соціальної компетентності.
  Крім розвитку пізнавальної активності, відродження історичної пам’яті при плануванні краєзнавчої роботи як при викладанні суспільствознавчих дисциплін, так і в позаурочний час передбачаю соціальну практику школярів, яка в свою чергу виконує два основні завдання: по-перше, вона сприяє створенню та розширенню виховного простору, необхідного для успішного розвитку життєвої компетентності учнів (забезпечує розширення меж школи, її включення в реальне життя громади); по-друге, вона сприяє інтенсивному розвитку ключових компетентностей, в першу чергу соціальних. Соціальна практика - це організаційна форма виховного простору школи і, водночас, механізм залучення учнів до суспільного життя, суспільно корисної праці, продуктивної освіти. З цією метою учнів 7-9 класів залучаю до роботи над проблемою „Проектна діяльність учнів з історії рідного краю”, на якому учні знайомляться з основами науково-дослідницької діяльності, практично включаються в громадську діяльність села , піднімають у своїх проектах актуальні для даного регіону проблеми. В учнів формується поняття «соціальна компетентність».
  Освіта дітей завжди починається з ознайомлення з найближчим оточуючим світом і людьми, які живуть поряд. Тобто водночас відбувається процес соціологізації особистості та залучення дитини до вивчення історії рідного краю. Саме цю роль виконує краєзнавство. „Мета краєзнавства – пізнати своє близьке і в природі, і в людині. Воно простіше, а тому більш зрозуміле, ніж чуже й далеке”. Так писав М.М. Баранський у підручнику „Шкільне краєзнавство” ще у 1930 році.

Форми краєзнавчої роботи

Формування соціальної компетентності

Участь у краєзнавчих експедиціях

перебування в різних соціальних ролях

Участь у створенні шкільного музею

включення в реальне життя громади

Краєзнавчі дослідження

здатність адекватно оцінювати навколишню дійсність та історичне минуле на основі повноти знань про них

Дослідження проблем сучасного шкільного історичного краєзнавства

усвідомлення особистістю юного дослідника соціальних проблем і способів взаємодії із суспільством

Залучення до розробки учнівських проектів історично-краєзнавчої тематики

уміння спілкуватись, приймати рішення, формування комунікативних навичок

Участь в історико - краєзнавчих акціях

турбота про людей старшого покоління


  Якщо розглядати шкільне історичне краєзнавство як форму історичних досліджень, то слід виділити такі його особливості:

1) розгляд тенденцій загальної історії на тлі регіональної історії, а регіональної - на тлі місцевої (локальної), тобто чітка локалізація при вивченні та дослідженні історичних об’єктів;

2) історичне дослідження проводиться учнями як учасниками історичного процесу, причетними до будь-яких змін у суспільстві;

3) надзвичайно високий потенціал у вихованні в учнівської молоді громадянських рис, національної самосвідомості та самоіндифікації, почуття патріотизму та відновлення історичної пам’яті;

4) широке залучення форм "усної історії” як нового сучасного напрямку у методології історичних досліджень і найбільш оптимального методу шкільних краєзнавчих досліджень (усне анкетування, інтерв’ю, запис фонограм, усні оповіді, історичні спостереження).

Будь-яка з перелічених особливостей передбачає соціально адаптовану особистість юного дослідника. 








РОЗДІЛ ІІ ОРГАНІЗАЦІЯ КРАЄЗНАВЧО-ПОШУКОВОЇ РОБОТИ В УМОВАХ СІЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ


2.1. Структура позакласної роботи з історичного краєзнавства

hello_html_m55a5513c.jpgРічка Вшива

С

Кабінет історії

України

труктура позакласної роботи з історичного краєзнавства


І етап

Навчально-дослідницький

ІІ етап

Пошуково- дослідницький

hello_html_66643e5f.gifhello_html_47b1e4ab.gif

hello_html_292f3b9.gifhello_html_14e30c5d.gif

Теоретичні заняття

Практичні заняття

hello_html_5b944d82.gifhello_html_34bda9f9.gif

hello_html_mee42f3e.gif

Напрямки

hello_html_m52c92f75.gifhello_html_58d5317.gif

Історія рідного краю

Історико-краєзнавчі

експедиції

hello_html_m2c1ec2db.gifhello_html_57aed7ff.gifhello_html_m68b1cd1a.gifhello_html_7cbab4b8.gif

Фольклор

Історія

Етнографія


Туристичні

походи

hello_html_m69c7c7a9.gif

Результат


hello_html_m6f5e374a.gif

Робота в архівах,музеях

hello_html_64f0209c.gif

Створення музею

hello_html_m48a98cc9.gif

Робота з інформантами

Книга

Пам яті

hello_html_m18ebbc75.gif

hello_html_m2f958d5.gif

Історія школи

hello_html_m2635b5b4.gif


Участь у МАН

hello_html_m1c881b0a.gif


Участь у краєзнавчих конкурсах

hello_html_m2635b5b4.gif




2.2.Форми пошукової роботи у шкільному краєзнавстві


Відомо, що любов до рідної землі, до Батьківщини – одне з найсвятіших почуттів, які кожна людина проносить крізь усе своє життя. Адже той великий патріотизм до Батьківщини починається з любові до сім’ї, родини, села, звичаїв і традицій. Витоки патріотизму починаються там, де людина вперше усвідомила себе особистістю, де відчула красу і безмежжя рідної природи. Краєзнавство тому й користується такою популярністю та любов’ю в народі, що відгукується на найтонші порухи людської долі. Далеко не кожна галузь науки здатна так органічно поєднати минуле, сучасне та майбутнє, відкрити нове у начебто давно відомому, промовляти безпосередньо до сердець. Краєзнавство – це і наука, і мистецтво донесення до широкого загалу особливостей історичного процесу. Неможливо переоцінити його виховну роль і моральну віддачу, адже це реальний інструмент концентрації суспільної енергії навколо пріорітетних завдань збереження історико-культурної спадщини та довкілля.

Як відомо, історія всіх країн і народів свідчить про те, що міцність кожної нації, її існування ґрунтуються на патріотизмі, духовності, на любові її народу до своєї історії та культури. Відродженню історичної пам’яті, духовності і національної гідності має сприяти історична наука й її складова частина – історичне краєзнавство. Це доволі складне і важливе завдання можна реалізувати через гурткову роботу.

У нашій школі працює історико-краєзнавчий гурток “Пошук”. Мета гуртка “Пошук”- виховувати в учнів почуття національної свідомості, глибокої поваги до своєї історії, культури, мови, традицій українського народу та інших народів, пов’язаних з ним своєю долею, шанобливе ставлення до скарбів рідної природи. Дієвим засобом розвитку інтересу учнів до історії є показ взаємозв’язку із сучасністю. Велику роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова і краєзнавча.

Дослідження складних процесів минувшини, історичної пам’ятки, свідком яких вона була, та її сучасного стану є вагомий внесок не тільки в розвиток українського історичного краєзнавства, але й в загальну скарбницю національної культури. Коли така добровільна ініціатива йде від нашого юнацтва, її суспільна вартість є надзвичайно високою. Створений юними пошуківцями матеріал – це вагомий внесок у розвиток вітчизняної історичної науки, та добрий приклад бережливого ставлення до етнокультурної спадщини рідного краю.

2.3. Організація пошукової роботи через використання методу проектів

Метод ,, проектів’’ є одним із провідних засобів перетворення школи навчання на школу життя, оволодіння учнями навичками планування власної діяльності, навичками вибору способів та шляхів Ці здійснення, формування та актуалізації життєвого досвіду учнів.

Проект - це задум , план про образ передбачуваного ; сукупність документів, необхідних для його створення.

Формування в учнів умінь та навичок проектної діяльності передбачає досягнення ними такого рівня, який би був достатній у певних комунікативних сферах.

Так, робота над проектами надихає вчителя шукати та віднаходити багато нових питань для обговорення , бути винахідливішим , робити навчальний процес інтенсивнішим.

Отже, саме метод проектів є одним із найголовніших компонентів педагогічної системи розвитку творчих здібностей у процесі виховання підростаючого покоління. Дослідження вчених переконують , що без зацікавлених школярів у навчально-виховному процесі не може бути успішним засвоєння знань, не може бути повноцінним виховання. Відтак актуальною залишається проблема стимулювання пізнавальної активності та самостійності учнів. Цю проблему можна розв'язати за умови творчої розробки та застосування методу проектів у пошуковій роботі.

У широкому розумінні мета проектів - активний підхід до діяльності.

Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів індивідуальну, парну, групову, яку учні виковують протягом певного часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим підходом до навчання.

Найбільш доцільним та ефективним метод проектів є в позакласній та краєзнавчій роботі. Результатом такого проекту може бути: реферат, науково-дослідницька робота , стаття , сценарій , альманах , виставка , свято, альбом , газета , екскурсія тощо.

Підготовка проекту з краєзнавства орієнтує на пошукову діяльність. У проекті можуть міститися правила, визначення з обраної теми, схеми, таблиці, алгоритми, творчі завдання, ребуси, кросворди тощо.

Найчастіше практикуються індивідуальні , парні проекти , групові.

Проект спрямований на збір інформації про будь - який об’єкт , явище.

Він має певну структуру:

  • формулювання мети ;

  • робота з різноманітними джерелами інформації ;

  • обробка матеріалів;

  • оформлення результату;

  • його презентація.

Найважливішим є етап підготовки, обов’язкова умова якого - попереднє вивчення індивідуальних здібностей, інтересів, життєвого досвіду учнів. Кожен проект співвідноситься з певною темою і розробляється протягом певного часу. Обравши тему, треба визначити з учнями ідею та разом обговорити її. Попередньо вчителю потрібно продумати можливі варіанти проблем, які важливо дослідити. Самі ж проблеми висуваються учнями з подачі вчителя. На даному етапі використовується „ мозковий штурм ” з подальшим колективним обговоренням. Після формування груп, розподілу обов’язків (врахувавши здібності), обговорюються можливі методи дослідження пошукової інформації, способи оформлення кінцевих результатів (презентація, захист, творчі роботи і т. ін.). Для полегшення роботи розробляються і пропонуються учням пам’ятки.

Під час самостійної роботи не придушується ініціатива дітей, створюється ситуація успіху. Призначаються консультації, переглядаються чернетки, даються рекомендації.Увесь опрацьований, оформлений матеріал учні представляють під час захисту проектів.

Пам'ятки:

Етапи роботи над проектом (індивідуальним)


З'ясуй проблему.

Чітко визнач тему та мету, тип проекту.

Передбач можливий результат.

Опрацюй джерела інформації з обраної теми.

Накопичуй матеріал.

Аналізуй, зіставляй факти.

Аргументуй думку.

Прийми власне рішення.

Створи кінцевий продукт - матеріальний носій (фільм, календар, журнал, проспект, газету...) Успіху!!!


Етапи роботи над груповим проектом


Створіть групу, оберіть координатора.

З'ясуйте проблему.

Чітко визначте тему, мету, тип проекту. Складіть план роботи.

Передбачте можливі результати та форму захисту.

Опрацюйте джерела інформації з обраної теми.

Накопичуйте матеріал.

Чітко розподіліть обов'язки між членами групи.

Аналізуйте, зіставляйте факти.

Обговорюйте суперечливі питання, толерантно вирішуйте їх, аргументуйте думку.

Створюйте “кінцевий продукт”.

Визначте тип захисту.


Правила успішної командної роботи


Пам'ятай, що ти—частина команди і без тебе команді буде важко.

Будь активним.

Вчасно та ретельно виконуй доручену справу.

Допомагай іншим у разі потреби.

Не “тягни ковдру на себе”, пам'ятай, що від тебе команда передусім чекає якісного виконання обов'язків.

Працюй в атмосфері співпраці та взаємовигідного партнерства.

Поважай думку кожного.

Пам'ятай: успіх кожного—це успіх усіх!


Оцінка своїх дій


Чого і як навчився?

Що, на твій погляд, можна зробити інакше? Яких умінь і навичок набув?

Чого навчився під час групової роботи? Які, на твій погляд, недоліки в груповій роботі?

Що вдалося найкраще?


Результати опитування “Чи доцільно працювати за методом проектів?”

В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення .

  Прикладом використання проектних технологій через форми пошуково-краєзнавчої роботи може бути розроблений спільно учнями, вчителями, батьками, краєзнавцями-аматорами, представниками місцевого самоврядування та сільської громади проект „Шкільний музей”.
  2.3.1. Проект « Шкільний музей»

Мета даного проекту передбачає:
відновлення історичної пам’яті учнівської молоді з метою формування громадянина України через відродження шкільних музеїв;
формування у молодого покоління громадянських рис, почуття патріотизму, національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпечення духовної єдності поколінь; відчуття особистої причетності до творення історії;
використання можливостей шкільного музею як одного із ефективних засобів активізації позакласної та позашкільної роботи в сільській місцевості та вдосконалення навчально-виховного процесу через систему громадянського та патріотичного виховання школярів;
залучення учнівської молоді до вивчення та збереження історико-культурної спадщини українського народу;
на прикладі вивчення історії рідного краю показати закономірність процесів економічного, соціального, політичного і культурного розвитку України; 
розвиток науково-дослідницьких здібностей учнів, уміння писати та захищати роботи з краєзнавчої тематики;
формування соціальної компетентності в учнівської молоді.

Учасники даного проекту визначають його проблематику, а саме: привернути увагу держави, громадськості до проблеми шкільного краєзнавства через удосконалення музейної роботи, матеріально-технічної підтримки та впорядкування музею, підвищення його ролі у навчально-виховному процесі.  
Завдання даного проекту передбачають:  
залучення учнівської молоді, батьків, сільської громади до участі у спільному проекті ”Шкільний музей ”
проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі з метою формування в учнів навичок пошукової роботи, науково-дослідницької діяльності та методики ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумачення та визначення їхнього місця в ширшому історичному контексті; на основі історичних фактів розкрити особливості історії рідного краю, специфіку розвитку і характерні риси;
формування навички самостійної системно-аналітичної діяльності учнів із різними джерелами інформації;
використання пам’яток природи, матеріальної і духовної культури в навчально-виховному процесі;
Залучення учнів до участі у власних проектах з даної проблематики, написанню пошуково-дослідницьких робіт, участі у історико-краєзнавчих відділеннях МАН; шкільних та регіональних конференціях.
Творча співпраця з районним історичним музеєм , районною бібліотекою, РЦДЮТ; 
Залучення широкої громадськості до участі у даному проекті, ініціювання звернень, проведення соціологічного опитування, анкетування, акцій, презентацій з даної проблематики.

Об’єкт дослідження - історична, географічна та етнографічна спадщина сіл Лукашівка та Копанки Красноградського району.

Предмет дослідження - виникнення і розвиток населених пунктів, героїзм простих людей, надбання народних умільців.

Дослідження здійснено за допомогою методів: проблемно-хронологічного, опитування, спостереження.

Територією дослідження обрано села Лукашівка та Копанки.

Хронологічні межі роботи: середина ХІХ- початок ХХІ століття

Джерельною базою роботи є наукові праці, матеріали Красноградського історичного музею, шкільного музею, спогади очевидців, художня література, інтернет ресурси.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вона є першою спробою прослідкувати та проаналізувати історичний розвиток сіл, звернути увагу на необхідність збереження історичної пам’яті
Серед
очікуваних результатів даного проекту належне місце відводиться: 
створенню шкільного музею, який буде науковим і громадським центром дослідження й популяризації історії сіл Лукашівка та Копанки Красноградського району, місцевим осередком пропаганди краєзнавства, місцем проведення історико-краєзнавчих конференцій, інших заходів;
використанню можливостей шкільного музею як одного із ефективних засобів активізації позакласної та позашкільної роботи в сільській місцевості (через відсутність позашкільних установ) та вдосконалення навчально-виховного процесу через систему громадянського та патріотичного виховання школярів;
приверненню уваги органів місцевого самоврядування, сільської громади та державної влади до проблем сучасного шкільного краєзнавства (музеєзнавства); підняття питання перед органами місцевої влади про заохочення та певні матеріальні стимули для вчителів-ентузіастів, які працюють на громадських засадах;
створенню місцевого осередку краєзнавців на базі шкільного музею;
популяризації досвіду через ЗМІ (місцеву пресу газету « Вісті Красноградщини» тощо), випуск брошур, учнівських досліджень, шкільної газети , комп’ютерних презентацій.

Музейна робота в школі передбачає такі етапи:

І - створення ради музею.

ІІ – збір експонатів для музею й оформлення експозицій.

ІІІ – підготовка екскурсоводів під керівництвом учителя, розробка проблематики експозиції шкільного музею в урочній та позакласній роботі.

«Знайди і відроди» – такий основний напрямок пошуково-дослідницької роботи школярів. Робота учнів спрямована на вивчення історичних пам’яток, історії рідного краю. Застосовую такі форми і методи пошукової роботи:

- організація роботи пошукових груп;

- збір матеріалів і предметів матеріальної та духовної культури;

- збір спогадів старожилів, фольклору, фотографії, документів;

- пошук учасників історичних подій, очевидців і краєзнавців;

- вивчення бойового шляху односельчан-ветеранів;

- реалізація досліджених матеріалів з історії села в оформленні альбомів, написанні рефератів, публікацій в місцевій пресі;

- проведення екскурсій, туристичних походів, КВК, брейн-рингів, уроків Пам’яті.

Зібраний пошуковий матеріал використано для оформлення експозицій шкільного музею.

2.4.Проект « Дослідник»

Мета:

формувати юного громадянина з науковим світоглядом, готовністю до науково-дослідницької експериментальної роботи.

Завдання:

1. Розвиток нахилів, здібностей і обдарованості, потреби у самовдосконаленні та вміння самостійно здобувати знання;

2. Надання учням можливості для задоволення індивідуальних творчих потреб, оволодіння методами наукового дослідження; вміння аналізувати суспільні, політичні та економічні процеси;

3. Розвиток обдарованості, сприяння свідомому вибору професії.

Шляхи реалізації:

  • організація ефективної і результативної науково-пошукової роботи в МАН.

План роботи над проектом

з/п

Зміст діяльності

Термін виконання

Відповідальний



1


Виявлення особливостей розвитку обдарованих та здібних учнів, їх нахилів та інтересів.


вересень

керівник




2.


Оформити куточок «На допомогу учню-досліднику».



вересень-жовтень

керівник




3.


Обрання теми проекту для дослідження.


жовтень

учасники


4.


Виконання науково-пошукової роботи.


листопад

учасники


5.



Проведення підготовчого етапу конкурсу-захисту


грудень

керівник


6.


Участь в І-ІІ етапах конкурсу-захисту науково-дослідницької роботи.


грудень-

березень

керівник





7.


Презентація науково-пошукової роботи


грудень

керівник


8.


Проведення Дня юного науковця




травень

керівник




Результатом роботи над проектом «Дослідник»  стала участь у ІІ етапі МАН учня 9 класу Лукашівського НВК Канюки Владислава з роботою «Сторінками біографії сіл Лукашівка та Копанки Красноградського району», яка зайняла ІІІ місце.

2.6. Організація пошукової діяльності через роботу гуртків


Мета:

  • виховувати свідомого громадянина України, повагу до історичного минулого свого народу і толерантне ставлення до культурних і національних здобутків інших народів;

  • створення сприятливих умов для пошукової роботи і позитивно-емоційної атмосфери, загальної зацікавленості колективу у практико-орієнтованій дослідницькій діяльності;

  • виховувати любов до рідного краю, свого села, своєї домівки; знайомити дітей із традиціями свого села, з ремеслами, поширеними тут; виховувати повагу до людей та їхньої праці, гордість за своїх односельчан; розвивати відчуття прекрасного;

  • привернути увагу учнів до життєвого та бойового шляху ветеранів війни, збереження історичної пам’яті народу, діяльності музеїв, кімнат бойової слави.


Принципи:

  • принцип реалізації індивідуальних здібностей через колективні творчі справи;

  • принцип формування переконаності у нетлінності духовних скарбів народу, поваги до національних святинь.

Основні напрями та форми пошукової роботи:

  • організація краєзнавчої пошукової діяльності;

  • організація роботи пошукових груп;

  • збір архівних матеріалів, фотографій, документів, фольклору, спогадів старожилів;

  • проведення групових та масових форм роботи: виховних годин, уроків Пам’яті, КВК, брейн-рингів;

  • пошук учасників історичних подій, очевидців, краєзнавців;

  • вивчення бойового шляху односельчан-ветеранів;

  • реалізація історичних матеріалів з історії села в оформленні екскурсій, історико-краєзнавчих експедицій, туристичних походів;

  • співпраця з бібліотекою, архівом, краєзнавчими музеями, Обласною спілкою краєзнавців.


Розвиток індивідуальних обдарувань дітей, шляхом участі у Всеукраїнських конкурсах: “ Краса і біль України”, “Моя Батьківщина - Україна” та ін.

Виховання національної свідомості та патріотизму через проведення:

  • конкурсів: “ Збережемо пам’ять про подвиг”, “Звичаї і традиції мого роду”, “ Мій родовід”, “ Краю мій лелечий”, “ Ніхто незабутий, ніщо не забуто”;

  • свят: “ Вечорниці”,” Традиції”, “Звичаї й обряди мого народу” .

  • уроків-практикумів: “ Наш край у роки Великої Вітчизняної війни” та ін.

Розвиток інтересу до вивчення історії України та історії рідного краю через предметні тижні, місячники, зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, учасниками афганської війни.

2.4.1.Програма гуртка

Фольклорно-етнографічне краєзнавство”.


Пояснювальна записка.

Сьогодні в незалежній Україні велика увага приділяється вивченню і дослідженню історії рідного краю. Духовна спадщина нашого народу дуже багата й цінна, але ступінь її засвоєння нині ще недостатній.

Вивчаючи фольклорно-етнографічну спадщину рідного краю, вихованці збагачуються духовно, маючи можливість дізнатися про особливості його історії, колориту звичаїв, традицій, обрядів.

Краєзнавство всебічно розвиває учнів, прищеплює їм уміння дивитися на світ очима дослідника. Навчання з використанням краєзнавчого матеріалу значно полегшує засвоєння учнями наукової термінології, сприяє вихованню патріотичних почуттів молоді, розширює їхній світогляд , розвиває пізнавальні інтереси, залучає до пошуково-дослідницької діяльності, формує інтелектуальні та практичні вміння.

Значна увага в програмі приділяється детальному вивченню фольклорно-етнографічної спадщини нашого регіону. В процесі практичних занять, учні набувають навичок методу збору краєзнавчого матеріалу його обробки і систематизації.

Програма передбачає проведення навчальних екскурсій, туристських походів, під час яких гуртківці вивчають народні традиції, проведення пошукових експедицій відповідної тематики, збір матеріалів для створення шкільних музеїв, залів, виставок.

Програма розрахована на учнів 8-9 класів.

Учитель повинен:

- знати про допоміжні історичні дисципліни (етнографію, топоніміку, археологію);

- сформувати в учнів достатній для практичної історико-краєзнавчої роботи поняття про допоміжні історичні дисципліни;

- виробити навички в учнів оформлення щоденника дослідника, словників, оформляти дослідження у вигляді статті, реферату.


Учні повинні знати:

- основні поняття, терміни етнографії та фольклорної науки;

- особливості українського житла, календарно-обрядових звичаїв та свят свого району;

- основну історико-краєзнавчу літературу, легенди і перекази про топоніми краю;

- характеристику основних видів господарської діяльності, промислів і ремесел;

- характерні особливості фольклорної спадщини, пісенної творчості свого краю.




Учні повинні вміти:

- записувати розповіді старожилів: легенди, перекази, пісні, що несуть топонімічну інформацію;

- характеризувати основні види господарської діяльності, промисли й ремесла, поселення та житло свого регіону;

- виявляти характерні риси пісенної творчості свого району;

- вивчати обряди та свята місцевості;

- збирати, впорядковувати етнографічний та фольклорний матеріал.

Програма


1. Краєзнавство. Джерела краєзнавчої інформації. Суть, значення та завдання краєзнавчої роботи.

Історичне краєзнавство та його становлення. Історико-краєзнавчі можливості рідного краю. Кордони рідного краю. Речові джерела. Види речових джерел. Фотографії, документи, листи – документальний матеріал для краєзнавців. Збирання та вивчення пам’яток усної народної творчості – важливий напрямок шкільного краєзнавства. Пісні, легенди, загадки.

Практичні заняття: ознайомлення з літературними джерелами про рідний край, вивчення кордонів рідного краю. Збирання і вивчення творів усної народної творчості.


2. Фольклор та етнографія, як складові історичні науки.

Фольклор і етнографія – допоміжні історичні дисципліни.

Практичні заняття: екскурсія до етнографічного відділу краєзнавчого музею (районного, обласного). Визначення етнічного складу і чисельності населення.

3. Красноградщина – мій рідний край.

Загальна характеристика краю. Туристичні маршрути. Природо-географічні умови Красноградщини: корисні копалини, ґрунти, клімат, рельєф. Фауна і флора Красноградщини та с. Лукашівка та Копанки. Ознайомлення з туристичними об’єктами краю.

Практичні заняття: екскурсії до річки Вшивої, ставка та зони відпочинку. Виготовлення альбому: “Перлина степу – Попова дача”.


4. Топоніміка. Легенди і перекази про походження назв географічних об’єктів населеного пункту.

Топоніміка в іменах та прізвищах. Мікротопоніміка краю. Легенди і перекази, що сприяють поясненню топоніма, мікротопоніма населеного пункту.

Практичні заняття: збір інформації з різних джерел та її опрацювання. Оформлення альбому “Мікротопоніми сіл Лукашівка та Копанки”. Легенди і перекази. Складання кросворду топонімічних назв. Оформлення топонімічного словника. Дослідження походження назви сіл Лукашівка та Копанки. Тематична екскурсія – “Місце топонімів в експозиціях місцевого музею.”


5. Українське житло. Інтер’єр та екстер’єр хати кінця XIX початку XX ст.

Особливості оздоблення житла на Харківщині. Хатні обереги. Символіка оформлення інтер’єру хати. Покуть. Лава. Піл.

Практичне заняття: екскурсія до Красноградського районного історико-краєзнавчого музею, з метою ознайомлення з інтер’єром хати селянина. Екскурсія, з метою збору хатніх оберегів для шкільного музею. Похід на Попову дачу.


6. Календарно-обрядові звичаї та свята рідного краю.

Ознайомлення із звичаями, святами, календарно-обрядовими звичаями та святами. Народні традиції на Красноградщині. Народні пісні.

Практичні заняття:

Збір та вивчення звичаїв, обрядів, пісенної творчості рідного краю. Створення пошукових груп, з метою зустрічі зі старожилами для збору інформації про особливості календарно-обрядових звичаїв та свят нашого краю. Обробка зібраного матеріалу.


7. Пісенна творчість Красноградщини.

Пісенна творчість Красноградщини, сіл Лукашівка та Копанки. Пісні календарно-обрядового та родинно-побутового циклу. Купальські та різдвяні пісні. Жнивні пісні. Колискові пісні. Дитячий фольклор. Традиційні народні музичні інструменти.

Практичні заняття: запис на диктофон пісенної творчості з уст старожилів Лукашівки та ближніх сіл.


8.Обрядовість зимового циклу.

Традиції Красноградщини: святкування Нового року, Різдва, Св.Василя. Водохреща. Вивчення обрядів. Обряд колядування, щедрування, посівання.

Практичні заняття: похід пошукових груп, з метою опитування старожилів про традиції зимової обрядовості. Спостереження за обрядами колядування, щедрування. Вивчення обрядів, традиційних страв Свят-вечора.


9. Обрядовість весняного циклу.

Пісні весняної обрядовості: гаївки, веснянки, хороводи. Стрітення. Обряди проводів зими і зустріч весни. Обряд вшановування птахів. Великодній піст. Вербний тиждень. Білий тиждень. Великодня обрядовість.

Практичні заняття: вивчення символіки писанок, крашанок.


10. Звичаї та обряди літнього та осіннього періодів.

Зелені свята, Івана Купала. Народні повір’я та вірування у русалок. Спасівка. Обжинки.

Практичні заняття: екскурсії пошукових груп до старожилів села Лукашівка та ближніх сіл Красноградщини, з метою вивчення звичаїв та обрядів літньо-осінього періоду. Обробка зібраного матеріалу. Виготовлення рефератів, повідомлень.


11. Основні галузі господарства жителів рідного краю.

Землеробство та скотарство – основні види господарства поширені з найдавніших часів на Красноградщині. Техніка обробки землі. Знаряддя праці. Теслярство, полювання, як допоміжні промисли.

Практичні заняття: збір знарядь праці до шкільного етнографічного музею.


12. Ремесла та промисли.

Ремесла та промисли характерні для Красноградщини: бджільництво, мисливство, рибальство, теслярство.

Практичні заняття: знайомство з народними умільцями сіл Лукашівка та Копанки. Вивчення техніки теслярського, ковальського, бджільницького ремесел та промислів. Вишивання. Виготовлення фотоальбому “ Сучасні ремесла села Лукашівка”.


13. Характерні риси традиційного вбрання Красноградщини кінця XIX- І половини XX ст.

Народний одяг мешканців Красноградського району. Жіночий та чоловічий одяг. Святковий і буденний одяг. Техніка виготовлення. Сировина.

Практичні заняття: екскурсія в музейну кімнату. Збирання у жителів сіл Дукашівка та Копанки експонатів для експозиції “ Народний одяг”. Запис відомостей про сировину і техніку виготовлення одягу на Красноградщині.


14. Вишивка.

Види вишивок. Матеріал – основа для вишивання.

Практичні заняття: збирання експонатів у жителів сіл Лукашівка та Копанки: вишивок, рушників, картин. Створення колекції вишитих картин у шкільному музеї. Знайомство із сучасними умільцями сіл.


15. Підсумкові заняття. Звіт пошукових груп про пророблену роботу. Оформлення проекту (оформлення рефератів, фотоальбомів, прослуховування магнітофонних записів (пісень, розповідей старожилів).

Рекомендовані теми рефератів та фотоальбомів

1.Етнічний склад і чисельність населення сіл Лукашівка та Копанки в кінці XIX- початку XX ст.

2.Житло.

3.Звичаї та свята на Красноградщині.

4.Художні особливості вишиванок мого краю.

5.Промисли і ремесла мого села.

6.Легенди сіл Лукашівка та Копанки.

7.Сімейна обрядовість мого родоводу.


2.4.2.Програма історико-краєзнавчого гуртка “Пошук”


Пояснювальна записка

Програма гуртка “Пошук” адресована для учнів 9 класу. Навчальний план і програма передбачає поглиблення та вдосконалення знань учнів, отриманих у перший рік навчання в гуртку “ Фольклорно-етнографічне краєзнавство.”

Гурткова робота побудована на детальному вивченні історії рідного краю, свого населеного пункту кінця XIX – початку XX ст.

Найбільша увага приділяється пошуковій роботі гуртківців, яка допомагає сформувати в учнів певне ставлення до історичного минулого і сьогодення, свого роду і всього, що їх оточує у повсякденному житті.

Краєзнавча робота юних пошуківців під час краєзнавчих експедицій є найбільш ефективною, цікавою й захоплюючою формою вивчення історії рідного краю, села. В програмі значне місце відведено саме цим формам роботи, оскільки під час експедицій, походів є можливість унаочнити історичне минуле, ознайомитись з історичними місцями, пам’ятками, а також зібрати цінний краєзнавчий матеріал. Частина годин відводиться практичним заняттям, що допомагає розвитку практичних умінь і навичок пошуківців щодо опрацювання, впорядкування краєзнавчого матеріалу. Програма дає можливість ознайомитись з історією, історичними пам’ятками, місцями рідного краю, унаочнити минуле в образній, доступній для учнів формі.

Значна увага надається розвитку творчого потенціалу пошуківців, формуванню національної свідомості, патріотичних почуттів, під час проведення тематичних вечорів, брейн-рингів, КВК, уроків Пам’яті на краєзнавчу тематику.

Цьому сприяють також знайомство з фольклорною, етнокультурною спадщиною краю, оформлення фотоальбомів, пошукових робіт, робота в краєзнавчому музеї.


Учитель повинен:

- ознайомити пошуковців з усними і писемними історичними джерелами рідного краю;

- виробити навички користуватися архівними матеріалами;

- ознайомити учнів з методами краєзнавчих досліджень рідного краю, вивчення краєзнавчих об’єктів.


Учні повинні знати:

- історію свого населеного пункту;

- пам’ятки історії і культури рідного краю;

- твори усної народної творчості, краєзнавчу літературу рідного краю;

- видатних особистостей Красноградщини.


Учні повинні вміти:

- користуватися різними джерелами, що несуть етнографічну інформацію;

- встановлювати достовірність і точність історичних фактів, записувати спогади старожилів, учасників історичних подій, працювати в бібліотеках, архівах;

- збирати історико-краєзнавчі матеріали під час краєзнавчих експедицій;

- поповнювати шкільний етнографічний музей експонатами;

-працювати з письмовими документальними джерелами та хронологічними пам’ятками в архіві та музеї.

Програма історико-краєзнавчого гуртка “Пошук”


1. Вступна бесіда. Ознайомити учнів з метою діяльності гуртка “Пошук”

Історичне краєзнавство та його становлення. Краєзнавці області, району.

Практичні заняття: вивчення кордонів рідного краю. Робота з краєзнавчою літературою про рідний край. Ознайомлення з екскурсійними об’єктами рідного краю. Екскурсія до шкільного історико-етнографічного музею.

2. Роль історико-краєзнавчої експедиції в краєзнавчій роботі

Мета історико-краєзнавчої експедиції. Організація експедиції.

Практичні заняття: одноденний похід по рідному краю. Записи спогадів старожилів та учасників історичних подій. Збирання експонатів у жителів до шкільного музею: речей побуту, одягу, фотографій, документів.

3. Робота в краєзнавчому музеї

Основні види музейної діяльності: комплектування музейних фондів, експозиційна робота. Взаємозв’язок усіх видів музейної діяльності. Краєзнавчий пошук. Методика краєзнавчих досліджень.

Практичне заняття: ознайомлення з основними видами музейної діяльності в краєзнавчому музеї. Формування пошукових груп за конкретними темами. Окреслення завдань на нинішній навчальний рік .

4. Мій рідний край – Красноградщин

Ознайомлення з екскурсійними об’єктами рідного краю, туристичними маршрутами. Красноградщина в краєзнавчих дослідженнях.

Практичні заняття: виготовлення туристичної карти району.

5. Історичні та культурні пам’ятки нашого краю. Історичні передумови виникнення поселень

Види культурних та історичних пам’яток. Характеристика історичних передумов виникнення поселень.

Практичні заняття: ознайомлення із Законом про охорону природи та використання пам’ятників історії та культури. Екскурсії та походи з метою ознайомлення і вивчення пам’ятників історії та культури рідного краю.

Наш край у 20-х -30-х рр. XXст.

6. Створення колгоспів

Характеристика історичних умов, в яких створювались колгоспи. Збір інформації про ініціаторів колгоспного руху.

Практичні заняття: записати спогади старожилів про події даного періоду. Збір документів, фотографій.

7. Економічний та соціальний розвиток сіл у І чверті XIX ст.

Особливості економічного та соціального розвитку. Наш край в умовах будівництва соціалізму.

Практичні заняття: запис спогадів старожилів. Збір документів, створення колекції документів.

8. Голод 1932-1933 р.р.

Інформація про урожай 1932 р.. Доля родин в голодний рік.

Практичні заняття: співбесіди з інформантами, збір інформації.

9. Культура нашого краю

Школи. Побут, звичаї, традиції, фольклор того періоду.

Практичні заняття: дослідження життя селян. Збір матеріалу.

10. Практикум.

Наш край у роки Великої Вітчизняної війни

11.Початок війни

Мобілізація військовозобов’язаних, окупаційний режим.

Практичні заняття: складання карти-схеми. Записування спогадів старожилів про початок війни.

12.Роки окупації

Окупація Красноградщини німецькими військами. “ Новий порядок” окупантів.

Практичні заняття: запис спогадів свідків та очевидців про період німецької окупації. Написання рефератів, повідомлень на теми: “Новий порядок на території Красноградщини під час німецької окупації”,” Лукашівка в перші дні війни”.

13. Звільнення території від фашистів

Спілкування з очевидцями подій, збір інформації.

Практичні заняття:

Створення карти визволення території від фашистів

14. Герої Великої Вітчизняної

Практичні заняття: написання рефератів на основі розповідей, спогадів учасників бойових дій, старожилів.

15. Операція « Пам'ять », братські могили

Статистичні дані про жертви військовослужбовців і цивільного населення Красноградщини у роки II світової війни.

Практичні заняття: Виготовлення Книги пам’яті “ Воїни, які загинули в роки II світової війни”.


з/п.

Прізвище, ім’я, по батькові

Дата

народження

Рік

призову

Рік загибелі

Місце

поховання


16. Підсумкове заняття

Епоха з 1945р. - до нашого часу

Післявоєнна відбудова

Відбудова народного господарства Красноградщини. Красноградщина після визволення.

Практичні заняття: запис спогадів очевидців

17. Наші ветерани

Практичні заняття: виготовлення фотоальбому:” Наші ветерани”. Записи про бойовий шлях ветеранів. Збір фотографій, документів учасників бойових дій. Виготовлення постійної експозиції-виставки в шкільному музеї “Книга Пам’яті сіл Лукашівка та Копанки.”

18.Трудовий подвиг звичайних людей

Збір інформації про людей, яких нагороджено урядовими нагородами, трудові подвиги.

19.Незагоєна рана - Афганістан

Статистичні дані про воїнів-афганців області, району, села.

20.Культурне життя, освіта

Відкриття клубів, шкіл, професійних училищ на території краю.

Практичні заняття: збір інформації для написання “Історії школи ”.

21. Підсумкове заняття

Екскурсії, експедиції, туристичні походи

22. Екскурсія на “Попову дачу” – місце відпочинку.

23. Екскурсія до Красноградського краєзнавчого музею

Волонтерська діяльність

24. Догляд за братськими могилами, допомога ветеранам та учасникам Великої Вітчизняної війни.

25. Підготовка матеріалу, присвяченого 70-річчю Перемоги над німецькими загарбниками.

26. Представлення, захист пошуківцями рефератів, історико-пошукових проектів.

27. Підсумки роботи гуртка Пошук. Нагородження активістів призами. Аналіз роботи пошуківців.

2.4.3. Програма гуртка « Юний краєзнавець-турист»

Вступ

Екскурсії та походи по рідному краю є однією з важливих форм розширення та закріплення знань учнів, які викликають потяг школярів до вивчення рідного краю. Цілісність туристсько-краєзнавчої роботи полягає, насамперед, у тому, що через неї вдало здійснюється один з важливих принципів навчання і виховання – принцип єдності теорії і практики, зв’язку навчання і виховання, зв’язку навчання з життям.

Під час туристського походу учні закріплюють теоретичні знання з туризму і краєзнавства, спостерігають за природою, вчаться збирати та оформляти краєзнавчі матеріали. Тут відбувається відродження духовності, моральності, народних традицій і звичаїв; дослідження географії рідного краю, його історії, спілкування з природою, а також усвідомлення потреби оберігати її.

Краєзнавча робота юних туристів під час екскурсій і туристських походів – найбільш ефективна, цікава і захоплююча форма вивчення території рідного краю. Походи та екскурсії проводяться протягом цілого року. В програмі значне місце відведено саме цим формам роботи, оскільки під час походів та екскурсій є можливість організувати постійні та тривалі спостереження за певними географічними об’єктами, явищами і процесами, зібрати цінний краєзнавчий матеріал.


Програма

        1. Вступ. Бесіди про туризм та його значення. Туризм і здоров’я.

Розрядні норми та вимоги туризму. Ознайомлення з планом роботи. Зв’язок туризму і краєзнавства. Рух учнівської молоді “Моя земля – земля моїх батьків”, “Всеукраїнська історико-краєзнавча експедиція “Краса і біль України”, акція “Пам’ять”.

        1. Найголовніші туристичні маршрути рідного краю. Топографія і орієнтування на місцевості.

Туристські перспективи краю: історичні місця, пам’ятки природи, цікаві об’єкти природи. Туризм та охорона навколишнього середовища.

Практичне заняття: складання карти-схеми “Туризм і Красноградщина”.

3. Навчально-туристська підготовка.

Загальні вимоги про санітарно-гігієнічні вимоги до туриста. Значення правильного харчування в поході. Спорядження туриста..


4. Дослідницька краєзнавча та суспільно-корисна робота під час туристського походу. Види дослідницької краєзнавчої роботи в туристському поході.

5. Рослинний і тваринний світ Красноградщини. Загальна характеристика флори і фауни краю. Червона та Зелена книги України.

Практичне заняття. Похід на Михайлівську гору з метою спостереження за бабаками. Виготовлення фотографій для фотоальбому.

6. Населення району.

Історична зміна демографічної ситуації в районі. Фольклор краю. Особливості фольклору Красноградщини.

Практичне заняття. Опис населеного пункту. Збір фольклорних творів краю.

7. Внутрішні води, ґрунти. Клімат.

Ріки. Озера. Основні ґрунти та їх підтипи. Клімат краю. Народні прикмети.

Практичне заняття. Туристичні походи по р. Орель. Опис водойм. Виготовлення фотографій. Створення в шкільному музеї експозиції-виставки “Перлина степу – Попова дача”.

8. Опис села, району.

Назва сіл Лукашівка та Копанки та їх походження. Охорона пам’яток історії і природи.

Практичне заняття: екскурсія до Красноградського історико-краєзнавчого музею. Знайомство з пам’ятками, що представляють історичний інтерес. Фотографування пам’ятників.

9. Весняні походи.

Організація, підготовка і проведення походу. Мета походу.

10. Складання звіту про похід і виготовлення фотостенду

О, чудовий рідний краю!”

11. Підведення підсумків роботи проведення гуртка.

Практичне заняття: оформлення, обробка зібраного матеріалу. Створення фотовиставок, проектів.


2.5. Позакласна робота як засіб вивчення та поширення результатів пошукової роботи

Дослідницька діяльність є досить цікавою і захоплюючою, стимулює інтерес учнів до історії рідного краю, а висвітлити результати пошукової та дослідницької роботи певною мірою дозволяють позакласні заходи з історії.

Тема. Краю мій, лелечий


Мета. Виховувати любов до рідного краю, свого села, своєї домівки; розширити знання учнів про минуле рідного краю; ознайомити учнів із традиціями свого села, із ремеслами, поширеними тут; розвивати бажання вивчати і досліджувати історію рідного краю; виховувати повагу до людей та їхньої праці, бережливе ставлення до історичних пам’яток.

Обладнання. Епіграф, фотокартки, пов’язані з історією села, фонограма українських пісень, відеофільми: “Історичні пам’ятки села”,“Сучасні ремесла”.

Найвищі рідні береги,

Бо їх зневір’я не підмиє,

Бо їх сліпий туман не вкриє,

Тому їх ревно бережи від забуття.

Вчитель.

Рідний край… А починається він з сонного очерету над замріяною вранці річкою, із вербиці, що купає свої віти в світанковому тумані, із співу перепілки над золотим морем пшениці, із берегів твого дитинства. Одного разу ти подивишся на дорогу, що пролягла коло твого двору, неначе іншими очима. І вона, звична, посмугована вологими тінями від дерев, сіра сільська дорога, здасться тобі напрочуд гарною і рідною. Ти, може, не усвідомиш, що у цей ранок, у цій світанковій тиші народжується в тобі святе почуття до рідного краю.

Учень Є щось святе в словах: мій рідний край,

Для мене – це матусі ніжна пісня

І рідний сад, від квіту білосніжний,

І той калиновий у тихім лузі гай.

Для мене – це твої стежки й мої,

В містах і селах стоптані любовно,

Й пісень людські прозорі ручаї,

Усе, що серцю рідне невимовно.

Його історія… В ній стільки гіркоти.

І тим рідніш мені ти, краю рідний,

Що вже назад поламані мости,

І день встає, як райдуга подібний.


Учень Люблю тебе, мій рідний краю,

Люблю, як матінку свою.

І вірним серцем я вбираю

Красу невимовну твою.

Люблю поля, ліси і гори,

Твої озера голубі,

А синє небо, наче море,

Так до лиця іде тобі.

Ти у піснях і в вишиванках,

В барвистих квітах навесні,

Вмиваєш росами щоранку

Свої простори осяйні.

Люблю тебе за щиру мову,

Що, наче пісня солов’я.

Люблю за тишу світанкову,

Тебе, о, Красноградщино моя!


Учень Срібний сніг на дорогах уляжеться.

Білий біль в оберемки пов’яжеться,

І покотиться вітер, покотиться

По левадах моїх та околицях.

Красноградщино! З полями розлогими,

Я крокую твоїми дорогами.

Дальні верстви долаю розмірено,

І живу лиш любов’ю та вірою.

Земле древня, в твоєму народі я,

У мені твоя вічна мелодія,

Мудра пісня, звичаї й обряди,

Тиха радість і сум нерозгаданий.


Учитель На все життя зберігає людина в пам’яті мамину колискову пісню, дідусеву сопілку чи вирізаного ним півника або котика, першу бабусину вишиванку, килимок біля ліжка...

У нашому селі є багато чудових майстрів і зараз, які творять прекрасне, і про яких ми не всі знаємо. Це теслі, вишивальниці, працівники сільського господарства, городники. Чого тільки не створюють їх золоті руки!


Учень (Звучить фонограма “Рідна мати моя.”)

Дивлюся мовчки на рушник,

Що мати вишивала,

І чую: гуси зняли крик,

Зозуля закувала.

Знов чорнобривці розцвіли,

Запахла рута-м’ята,

Десь тихо бджоли загули,

Всміхнулась люба мати.

І біль із серця раптом зник,

Так тепло-тепло стало.

Цілую мовчки той рушник,

Що мати вишивала.


(Демонструється презентація про сучасних умільців у с. Лукашівка.)


Учень У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в пустині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, - без батьківщини!


Учень Знаю друже, для кожного з нас

Вітчизна – то своя і чуттів, і подій глибина,

І сад, що грушами з осені пахне допізна,

Квітів грядка біля вікна,

І зрошена стежка, ота, що від ґанку

Мчить, весела, до обрію без вороття.

Ти виходиш рум’яним, як літо, ранком,

А попереду – світ, а попереду – ціле життя.


Звучить пісня “ Красноградщино мила, єдина”.

Учень А зараз запрошуємо всіх до нашої виставки - презентації, де можна побачити фотовиставку, одяг, знаряддя праці, характерні для першої чверті ХХ ст.


2.6. Позакласний захід « Тих днів вогненних слава»


Тема: « Тих днів вогненних слава»

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, гордості за людей своєї землі, що відстояли її незалежність і волю; розкрити перед учнями невідомі сторінки Великої Вітчизняної війни, показати, як важливо сьогодні пам’ятати уроки історії і подвиги наших предків.

Підготовка до заходу: оформлення «Книги Пам’яті сіл Лукашівка та Копанки» (члени історико-етнографічного гуртка “Пошук”; запрошення ветеранів Великої Вітчизняної війни та учасників бойових дій на свято; збір спогадів про ветеранів Великої Вітчизняної війни.

Матеріали: вітальні листівки із Днем 19 вересня; записи пісень на військову тематику; світлини часів Великої Вітчизняної війни, поетів, що загинули на війні; солдатський речовий мішок із предметами фронтового побуту; учнівські твори, написані у формі фронтових листів-трикутників; фронтові реліквії; бойові нагороди, грамоти, пам’ятні речі.

Обладнання: Карта-схема “Визволення Харківщини від німецьких загарбників”, портрет Героя Радянського Союзу Давидова І.Є., ветеранів; виставка книг, документів під рубрикою “Тих днів вогненних слава.”

Їх прийняла війна, лишивши списки

Загиблих в праведнім бою,

Застигли в тузі обеліски

В гранітнім, каміннім строю.

Звучить музика (9 симфонія Шостаковича). Виходять ведучі.

Учитель Наш захід присвячений 70-річю визволення Харківщини від німецьких загарбників. Цей день єднає людей у всіх куточках нашої області. Люди похилого віку надягають фронтові нагороди. І думають, і говорять усі вони про одне: про важку, страшну боротьбу зі світовим злом минулого – фашизмом, про свою Перемогу, якої у них ніколи нікому не відібрати.

Яка ж була ціна Перемоги? Сьогоднішній урок має відповісти на це запитання. Зараз пролунає пісня, яку чули у всіх куточках нашої Батьківщини з початку війни. Ця пісня закликала людей на бій з фашистами.

(Лунає пісня “Священна війна”)

Учитель Як ви думаєте, чому війна була народною і священною?

(Обговорення в класі)

Цифри і факти

Харківщина та місто Харків мали велике політичне, економічне і воєнно-стратегічне значення та посідали у воєнних планах Гітлера значне місце. Він називав його «замком, який запирає український простір». Харків, як важливий залізничний вузол, був тісно пов'язаний з багатьма економічними районами. Через місто пролягали шляхи на Донбас і Кавказ.

Жахливим випробуванням для населення Харківщини стала Велика Вітчизняна війна, яка почалась 22 червня 1941 року. За гітлерівським планом «Ост» уся територія України поділялась на чотири окупаційні зони. Однією з них була територія Харківської області.

Героїзм радянських людей не був героїзмом одинаків. У фронтовій дружбі воїнів різних національностей, у єдності фронту і тилу була запорука нашої перемоги.

За особисті подвиги при захисті Вітчизни 254 воїнам, уродженцям Хар­ківщини, присвоєно Героя Радянського Союзу, 80 чоловік з них удостоєні цього високого звання віком до 25 років, 32 - стали Героями Радянського Союзу до 20-річного віку.

Чотириста тридцять шість чоловік пішли на фронт з території Володимирівської сільської ради. 231-загинули, 42 нагороджені високою нагородою: орденом «Красной звезды». Серед них наші односельчани: Кучеренко М.К., Мордовець О.І., Резніков О.Д.. «Медаллю за відвагу» нагороджений Кочубей І.П..

Давидов І.Є. удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу.

У Красноградському районі зареєстровано 25 братських могил, встановлено 36 пам ятників воїнам, що загинули у боях із фашистами.

Ведучий. Для когось, можливо, це просто цифри, а для нас, це фронти, безсонні ночі, дні страждань, тривог, це похоронки, партизанські ліси і болота, концтабори, страчені на світанку свого життя молодогвардійці – це недоспівана пісня вісімнадцятилітніх. Це біль і смуток солдатських вдів і осиротілих дітей.

Ведуча.

Пройшли роки, у вирій відлетіли,

Давно воєнні грози відгриміли,

Та в пам’яті живуть бійців шеренги,

Що полягли за нас в роки буремні.

(Запрошені ветерани розповідають про свій фронтовий шлях)



Ведучий.

І перемогою закінчилась війна,

І ті роки давно вже позаду,

Горять у багатьох медалі й ордени,

Як свідки слави і відваги.

Ведуча.

Пам’ятайте!

Через віки. Через роки.

Пам’ятайте!

Про тих, хто не прийде уже ніколи.

Пам’ятайте!

Не плачте! В горлі стримуйте стогін,

Пам’яті вмерлих будьте достойні.

Всі. Вічно достойні!

Вчитель. Крізь дощі і сніги, крізь роки і лихоліття говорять з вами ті, хто сьогодні не зустріне з нами цю весну. Вклоняємося низько. Ми схиляємо голови перед пам’яттю дідів і прадідів – ветеранів війни і вшановуємо їх пам’ять.

Ведучий. Моя земля! Мій рідний край! Скільки ти пережив горя і нещастя у ті вогненні сорокові…

Учень під звуки музики. (Звучить увертюра Шостаковича “Святкова”.)

Відступаючи, фашисти знищували все на своєму шляху. Повністю були спалені села Лукашівка та Копанки.

Вчитель. І сьогодні в строю ветерани. Ми вдячні за наше безхмарне небо. Ми клянемось, що будемо гідно нести по життю Вашу естафету миру на землі. Слово ветерану.

Ведучий

Вітаєм ветерана ми уклінно

За пломінь серця і невтомні руки,

Живіть, уславлений, спокійно,

У Вас ростуть надійні внуки.

Ведуча. Нехай вогонь життя

Палає довго і бурхливо,

Освітлюючи цей прекрасний світ,

Від серця щирого бажаємо щасливо

Ще сто прожити славних літ.

(Учні вручають квіти ветеранам.)



ВИСНОВКИ


Справжній учитель, на думку А.Дістервега, навчає знаходити істину, тоді як поганий її підносить. Тому краєзнавчо-пошукова робота дає можливість педагогові, застосувавши розмаїття форм, змінити роль авторитарного транслятора інформації на координатора пошукового процесу. Крім того, учні здобувають знання порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та процесам, спостерігають і роблять власні висновки. Адже нинішньому суспільству потрібна вільна, мисляча й активна особистість.

Саме через такі активні форми краєзнавчо-пошукової роботи як проектні технології, пошуково-дослідницьку діяльність, гурткова робота,використання мультимедійних засобів навчання сучасна сільська школа дасть дитині не лише „суму знань, умінь і навичок, а зробить її компетентною, тобто здатною самостійно здобувати й використовувати знання, які майже щодня потребують оновлення, в різних життєвих ситуаціях, готовою брати на себе відповідальність, активною у суспільному житті.

Краєзнавчо-пошукові форми роботи мають певні результати :

  • учні спільно з учителем визначають типи робочих уроків, розробляють індивідуальні проекти ;

  • визначають основні та додаткові інформаційні джерела .

Навчаються:

  • визначати мету і завдання, аргументувати свій вибір ;

  • розвязувати визначені проблеми ;

  • обєктивно оцінювати свою діяльність .

В результаті проектної діяльності учні змогли :

  • розширити зміст освіти для себе ;

  • змінити ставлення до історії рідного краю;

  • зрости морально, інтелектуально, творчо.

Учні привчаються працювати самостійно, у команді, уміють прогнозувати можливі варіанти та способи роботи , відповідально ставитися до виконання завдань. Головне – змінюється психологічний клімат у колективі .

Досліджуючи краєзнавчий матеріал, заглиблюючись в історію свого роду, учні яскравіше відчувають, що:

без історичної пам’яті немає традицій,

без традицій немає культури,

без культури немає виховання,

без виховання немає духовності,

без духовності немає особистості,

а без особистості немає народу.

У серце ввійде тільки те, що йде від серця.

Нехай же серця небайдужих запалають бажанням дослідити величезний потенціал народу, схований під товщею віків.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Багалій Д.І.Історія Слобідської України. – Х. 1990.

М.М. Баранський . Шкільне краєзнавство”.- К.-1930 році. 2. Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. 3. Грушевський М. Історія України - Руси. - К. 1991.

4. Захарченко О. Метод проектів. // Завуч. -2003.- № 29.- С.37-41

5. Ковальчук Б. Українське народознавство.-К., 1992.

6.Крип’якевич І. Історія України. — К.: Просвіта, 1992

7. Логвин В. Метод проектів у контексті сучасної освіти. Завуч. 2003.

8. Мариненко Д.Т.Красноградський район (Історико-краєзнавчий нарис),- Красноград.1982.

9.Мільнер Р.І. Подвиги в ім’я Вітчизни. - Харків. 1971.

10.Наулко В. Культура і побут населення України.-К., 1991.

11.Павлюк С. Українське народознавство. - Л., 1994. .

12.Полонська – Василенко Н. Історія України. 1900-1923рр.- К.1991.

13. Пометун О.І. Сучасний урок . Інтерактивні технології навчання.: [ наук.- метод. посібн.] О.І.Пометун , Л.В.Пироженко.- К.: Видавництво А.С.К. 2003.

14.Пономарьов А.Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник.- К. 1993.

15.Рущенко П.Т. Красноград. Історико-краєзнавчий нарис. - Харківське книжкове видавництво, 1962.

10. Скуратівський В. Покуть. – К., 1992.

11.Субтельний О. Україна: історія. - Київ.1991.

12.В боях за Харьковщину.Воспоминания участников Великой Отечественной войны. За ред. Голикова С.З.,- Харьков, 1973.

13.Великая Отечественная война. Краткий научно-популярный очерк.- М. 1973.

14.Історичний альманах. За редакцією Муригіна М.О.- Х, 2009.

15.Історія міст і сіл УРСР. Харківська область. - К., 1967.

16.Матеріали архіву Лукашівського навчально-виховного комплексу.

17.Газета « Вісті красноградщини», №12, 10 лютого 2001 року.


ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ


Сайти : 1. http://www.fictionbook.ru
2.http://dreamworlds.ru
3.http://www.socio-research.ru







Додаток А

СПИСОК ІНФОРМАНТІВ

1. Бойко Григорій Іванович, народився 1954 року в с. Копанки, працював завідуючим МТФ. Проживає в с. Лукашівка.


2.Єфіменко Віра Іллівна, народилася 1927 року в с.Лукашівка. працювала рядовою колгоспницею. Проживає в с. Лукашівка.


3. Любенко Василь Якимович, народився 1927 року в с.Лукашівка. працював оператором по виготовленню трав’яної муки в колгоспі. Проживає в с. Лукашівка.


4. Харченко Тетяна Павлівна, народилася 1927 року в с.Копанки, до 1973 року працювала директором Копанської 8-річної школи, з 1973 по 1986 - вчителем історії Лукашівської 8 – річної школи. Проживає в м.Ізюм.















Автор
Дата добавления 08.12.2015
Раздел История
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров640
Номер материала ДВ-242764
Получить свидетельство о публикации

Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх