Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Начальные классы / Конспекты / Пам’яті героїв Крут. Розробка загальношкільного заходу для відзначення річниці Пам’яті героїв Крут. Розробка загальношкільного заходу для відзначення річниці битви під Крутами Пам'яті героїв Крут. Розробка загальношкільного заходу до річниці трагедії.

Пам’яті героїв Крут. Розробка загальношкільного заходу для відзначення річниці Пам’яті героїв Крут. Розробка загальношкільного заходу для відзначення річниці битви під Крутами Пам'яті героїв Крут. Розробка загальношкільного заходу до річниці трагедії.

  • Начальные классы

Поделитесь материалом с коллегами:

Сухомаячківська загальноосвітня школа I-III ступенів

Новосанжарської районної ради

Полтавської області







Пам’яті героїв Крут.





















Розробка

загальношкільного заходу

для відзначення річниці

битви під Крутами

Вчитель: Кулак С.Д.

ПАМ'ЯТІ ТРИДЦЯТИ

На Аскольдовій могилі

Поховали їх -

Тридцять мучнів українців,

Славних, молодих…

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! -

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука? -

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! -

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. -

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

П.Тичина

Українська революція 1917-20 років- безумовно, одна з найгероїчніших сторінок нашого минулого, дає всі підстави пишатися здобутками державотворення, високим патріотизмом громадянства, особливо молоді.

Успіхи українського громадського життя в період революції дуже непокоїли новий імперський центр – більшовицьке керівництво Росії. Тож, 5 грудня 1917 року з`являється „Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради” за підписом Леніна. Його зміст зводився до вимоги встановити на території України радянську владу.



Так почалася перша російсько – українська війна. Нечисленні українські війська на Лівобережжі потрапили в кліщі двох російських армій: з Харкова на Київ насувалися війська Муравйова, а з Гомеля на Чернігів і Бахмач – армійська група Берзіна. Їм на допомогу з Брянська через усю сучасну територію Сумщини рухався “Первый московский красноармейский отряд особого назначения” під командуванням А.Знаменського. Саме з його діями пов’язана перша окупація нашого краю, а назва загону характеризує суть нової влади. Загін був споряджений за вказівкою В.Леніна і складався з робітників фабрик і заводів Благуше-Лефортовського району Москви. По дорозі він поповнився робітниками Брянська. Попри розповсюджену в радянській історіографії тезу про “тріумфальний хід радянської влади” уважний перегляд навіть офіційних партійних видань вказує на героїчний опір малочисельних українських військ та місцевого населення більшовицьким загарбникам:

Перші кроки радянської влади показували, для чого власне прийшла вона в Україну: почалися грабування населення, примусові реквізиції. Вже 18 січня 1918 р. зі станцій Хутір-Михайлівський і Конотоп було відправлено до Москви і Петрограду 140 тисяч пудів цукру, повідомляє нам „Історія міст і сіл УРСР”. Через день-два мали відвантажити ще близько 200 тис. пудів борошна.

В такій ситуації особливого стратегічного значення набувала маловідома на той час залізнична станція Крути, розташована між Бахмачем і Ніжином, на якій, за планами більшовиків, наступаючі з різних напрямів червоні частини повинні були з`єднатися при формуванні „ударного кулака” для захоплення Києва, адже найкоротшою дорогою до столиці з півночі йшли залізничні шляхи Гомель — Бахмач і Харків — Ворожба — Бахмач. Саме біля цієї станції 29 січня 1918 року відбувся бій сотні Першої Військової школи ім. Б. Хмельницького та сотні Помічного Студенського Куреня проти наступаючих на Київ більшовицьких військ під командуванням П.Єгорова.

КРУТИ

В мороці неладу, у пітьмі підлот -

Ваші пісні молодечі,

Льот ваш орлиний, нестримливий льот,

Льот крізь вітри і хуртечі!

Що там, що вперше з рушницею ти,

Що там, що тому п'ятнадцять,-

Так хороше вам на ворога йти

Співом гучним захлинаться...

Хай вам вітри вибігають на шлях,

Просять вернути, голосять,-

"Щоб наша доля..." - лунає в полях,

"Щоб краще в світі жилося!.."

Хай ще зловісніше тьмариться рань,

Голови юні тим вище...

Як на параду, йдете ви на брань,

В простори гроз, як на грище.

...Стрінулись. Казять ворожую злість

Ваші розгукані стріли...

Псами б на вас позривалися з місць

Тріскотні вкрай скоростріли!

Лавами - ворог... Ось кинувся він,

Котить на ваші окопи...

О, вже не лежачи і не з колін

Лити крицеві окропи,-

Виросли враз ви, немов на наказ...

Тільки чому це, орлята,

Тільки чому ця тривога у вас?

Чом' заніміла гармата?

Чом' це щодруга рушниця - німа,-

Голосу бракло у зброї?

- "Дайте набоїв!" Набоїв- нема.

В полі далеко набої.

О. Стефанович

Тривалий час серед українських істориків більше говорили про сам бій і мало робилося досліджень про його підготовку. А обставини були такі: у січні 1918 року на українсько-більшовицький фронт в р-н Бахмача виїхав Помічний Студентський курінь на чолі з сотником Омельченком, сформований з студентів-добровольців Українського Народного Університету та Київського Університету ім. Св. Володимира, учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії. Тоді ж газета «Нова Рада» видрукувала таке звернення «До українського студентства»:

«Прийшов грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь, обсіла нашу Україну російсько-«большевицька» грабіжницька орда, котра майже щодня робила у нас нові захвати, і Україна, одрізана звідусіль, може врешті опинитись в дуже скрутному стані. В цей час Українська фракція центру Університету Св. Володимира кличе студентів-українців усіх вищих шкіл негайно прийти на підмогу своєму краєві і народові, одностайно ставши під прапор борців за волю України проти напасників, які хотять придушити все, що здобуто нами довгою, тяжкою героїчною працею. Треба за всяку ціну спинити той похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Хай кожен студент-українець пам’ятає, що в цей час злочинно бути байдужим... Сміливо ж, дорогі товариші, довбаймо нашу скелю і йдімо віддати, може, останню послугу тій великій будові, яку ми ж самі будували — Українській державі! Записуйтесь до «Куреня Січових Стрільців», який формується з студентів Університету Св. Володимира та Українського Народного Університету, звідки, мабуть, ми будемо розподілені серед декотрих українських військових частин, для піднесення культурно-національної свідомості та відваги...»

Любіть Україну, козацькі сини,

Вона в нас, як мати, єдина,

Любіть Україну, шануйте її,

І з вами вона не загине.

Любіть Україну, вона в нас одна,

Другої нема і не буде.

Любіть Україну, як матір щодня,

Тоді вона й вас не забуде.

Любіть Україну, як матір свою,

Як рідну, кохану дитину.

Любіть Україну, благаю, молю,

Як першу любов і єдину.

Любіть Україну, всім серцем любіть,

Священную Русь - Україну.

Як предки великі її бороніть,

Кохайте її до загину.

Любіть Україну, як вірні сини,

Віддати життя їй готові,

Як юні сини, що життя віддали

Під Крутами всі, як герої...

В. Криволап "Любіть Україну"



Як згадує у своїх спогадах один із учасників бою Аверкій Гончаренко, по дорозі до місця призначення воякам юнацької сотні довелось побувати в кількох боях з дрібнішими більшовицькими загонами, що просувалися в напрямку на станцію Ворожба.

Їдуть у закутні Крути

Жваві юнацькі сотні,

Шляхом чернігівським чути

Лунко буяють пісні.

В співі бадьорім ожила

Слава борців золота -

Віра, Надія і Сила. Пісня - присяга свята.

М. Оверкович "Богатирський епос"

До кінця січня 1918 р. бійці Студентського Куреня, учні Військової школи і невеликий відділ Вільного Козацтва (всього бл. 300 чол.) зайняли оборону обабіч залізничного полотна поблизу станції Крути (у напрямі до станції Пліски). В Крутах студентська сотня, в складі існуючого вже там загону, почала риття окопів уздовж залізничної колії і спорудження земляних укріплень. Командувач загону в Бахмачі Аверкій Гончаренко мав у своєму розпорядженні 4 сотні бійців, переважно студентів, та 16 кулеметів.

Вихрить зима, встеляє землю снігом,

Скрипить над шляхом сивий осокір.

Згасають зорі. Місяць вовчим слідом

Бере в полях, вітрам наперекір!

У ніч таку, - її не позабути! -

Коли здригала й студеніла мгла,

Трисотня тихо облягала Крути,

Трисотня в шанцях грізно залягла!..

Над Бахмачем курів кривавий обрій,

Доносивсь гуркіт, віяло димком.

І в цій хвилині, довгій і недобрій,

Здавалось, вічність маяла крилом...

А коли ранок прошкував полями

І стріснувся із сонцем в далині,

Неначе грім, рокочучи в нестямі,

Ударив бій!...Як у гарячім сні.

М. Щербак "Крути"

Вранці 29 січня 1918 р. загін матросів Ремньова потрапив під обстріл захисників Крут. З тилу їх підтримував ще й бронепоїзд і гармата, які вели обстріл наступаючих. На залізничній платформі також була гармата сотника Лещенка, якою стримували наступ більшовиків. Але російські війська (6 тис.чол.), які складалися з петроградських і московських червоногвардійців та матросів Балтійського флоту, розпочали наступ. Протягом 5 годин українські підрозділи стримували атаки ворога. На допомогу Ремньову почали надходити інші загони Муравйова і з боку Чернігівської колії підійшов ворожий бронепоїзд, який почав обстріл студентських загонів з тилу. Тим часом, за свідченням очевидців, у студентів закінчилися набої і снаряди для гармати. Скориставшись кількаразовою перевагою в чисельності, наступаючі зім'яли оборону і почали оточувати українські частини. Розуміючи безвихідність свого становища та небажаючи здаватись у полон ворогові, бійці Студентського Куреня пішли в багнетну атаку і були майже всі знищені. 27 студентів і гімназистів (серед них: Божко-Божинський, М.Лизогуб, О.Попович, В.Шульгин, П.Кольченко, М.Ганкевич, Тарнавський, Соколовський та ін.) були захоплені в полон. ^

КРІЗЬ СМЕРТЬ

Їм північні вітри гудуть,

Їм сніги замітають путь,

А вони ідуть без упину,

А вони без спочину йдуть.



м шати залляла кров,

На шмати їх корогов,

Та кожен, кожен із них

Смертю смерть поборов.

Їм північні вітри гудуть,

Їм сніги замітають путь,

А вони ідуть без упину,

А вони без спочину йдуть.

Перед стратою гімназист Пипський почав співати гімн «Ще не вмерла Україна», який підхопили всі засуджені на смерть. Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Декілька українських бійців, яким пощастило врятуватися, вночі розібрали залізничну колію і все-таки на кілька днів затримали наступ Червоної гвардії.

Після звільнення території України від більшовиків, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року у Києві відбувся урочистий похорон 28 полеглих у бою під Крутами. Під час Служби Божої і на могилі співав студентський хор під керівництвом О.Кошиця. Траурну промову виголосив Михайло Грушевський. Загиблих було поховано з військовими почестями на Аскольдовій горі у Києві.



Вони лежать навіки молоді,

Ставні й веселі, з усміхом щасливим,

Готові чути поклик, як тоді,

Коли на бій ішли з бадьорим співом.

Сумні батьки й жалобні матері,

Минувши повз Аскольдову могилу,

Мовчазно зрять, як страдницькій порі

Журба вербу вколисує похилу.

Лихі вітри, гойдайте верховіть

Живого свідка бойових крутянців!

Та не турбуйте кореня, не гніть

Святих дерев, що знали новобранців.

Безвусі, юні, вічно молоді,

Ви клали голови за рідний Київ,

Скріпивши крок державницькій ході,

Вписавши подвиг у свободи вияв.

Яр Славутич "Крутянці"

Націлений у небо обеліск ,

вода , як вічність , літепло струмує ,

старий ясмин - оцвіттям весь німує ,

а віддалі - німує чорний ліс ,

а навпіл зламаний іржавий кріс

в граніт угрузлий - ніби розкошує .

і тільки мати сина вже не чує ,

вже біль іі старечий спопеливсь .

Вона сама . Вона сліпа - свічадом

осіннього промерзлого ставка .

і висохла вижовкла її рука

ще образи обмацує нерадо .

Бо де там син ? Де бог ? Нема обох .

і смерть обсіла пустку , наче льох . В. Стус

В радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Сьогодні на місці останнього бою українських студентів під Крутами і на могилі героїв встановлено пам'ятні знаки.

Вшановуючи героїзм української молоді, ми мало ще задумуємося над витоками їхнього патріотизму. Безумовно, можна пояснювати це значною часткою галичан серед студентів Києва, що справді мало місце. Але вирішальним фактором швидкого громадянського становлення молодих людей була унікальна історична ситуація, в якій опинилася молода Українська Народна Республіка – живі приклади боротьби кликали молоді серця до дії. Велику роль зіграв і загальний патріотичний настрій, який панував у навчальних закладах і виховання цієї молоді, яким опікувалися відомі люди.

Коли ми говоримо про еліту нації, про її роль у вихованні, ми повинні пам`ятати героїв Крут та їхніх учителів. На прикладі жертовності української молоді в міжвоєнний період було виховано ціле покоління борців за волю України, які продовжили справу, розпочату в 1917-му. І виглядає цілком логічним, що в незалежній Україні на державному рівні вшановують цвіт нації, кращих представників українського народу, які любили Вітчизну більше, ніж ті, кому це належало за посадою. Тому і лягають квіти до підніжжя пам`ятників. І можна було б сказати – правда перемогла, висновки зроблено. Тільки настане ранок 23 лютого. І знову ляжуть квіти, цього разу на честь армії, під багнетами якої загинули українські юнаки морозного ранку 1918-го... І згадаються рядки поезії:

Коли злітає триста янголів,

Скорботна Україна править тризну.

І визначає для своїх синів

Цей день, як день захисника Вітчизни.









Выберите курс повышения квалификации со скидкой 50%:

Краткое описание документа:

Вшановуючи героїзм української молоді, ми мало ще задумуємося над витоками їхнього патріотизму. Безумовно, можна пояснювати це значною часткою галичан серед студентів Києва, що справді мало місце. Але вирішальним фактором швидкого громадянського становлення молодих людей була унікальна історична ситуація, в якій опинилася молода Українська Народна Республіка – живі приклади боротьби кликали молоді серця до дії. Велику роль зіграв і загальний патріотичний настрій, який панував у навчальних закладах і виховання цієї молоді, яким опікувалися відомі люди.

Коли ми говоримо про еліту нації, про її роль у вихованні, ми повинні пам`ятати героїв Крут та їхніх учителів. На прикладі жертовності української молоді в міжвоєнний період було виховано ціле покоління борців за волю України, які продовжили справу, розпочату в 1917-му. І виглядає цілком логічним, що в незалежній Україні на державному рівні вшановують цвіт нації, кращих представників українського народу, які любили Вітчизну більше, ніж ті, кому це належало за посадою. Тому і лягають квіти до підніжжя пам`ятників. І можна було б сказати – правда перемогла, висновки зроблено. Тільки настане ранок 23 лютого. І знову ляжуть квіти, цього разу на честь армії, під багнетами якої загинули українські юнаки морозного ранку 1918-го...

Автор
Дата добавления 24.03.2015
Раздел Начальные классы
Подраздел Конспекты
Просмотров282
Номер материала 455521
Получить свидетельство о публикации

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх