Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / История / Конспекты / Павло Скоропадський: історичний портрет на тлі епохи
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 26 апреля.

Подать заявку на курс
  • История

Павло Скоропадський: історичний портрет на тлі епохи

библиотека
материалов

Історія України 10 кл

Тема. Павло Скоропадський: історичний портрет на тлі епохи

Мета. Розглянути основні віхи життя П. Скоропадського; охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику Української Держави. Удосконалювати навички роботи з джерелами інформації, вміння з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки та узагальнення. Формувати толерантне ставлення до думок інших. Сприяти національно-патріотичному вихованню учнів.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник Турченко Ф. Г. Історія України. 10 клас. Профільний рівень. – Київ «Генеза», 2010; мультимедійний проектор, історичні атласи, дидактичний матеріал.

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Історична постать Павла Скоропадського тривалий час викликала суперечки та дискусії серед науковців: одні вважали його лідером національного, руху, «щирим українцем», героєм свого часу, інші – «політичним перевертнем» та жертвою обставин.

У рисах його біографії відбилися події української та світової історії початку ХХ ст. Давайте ближче познайомимося з родом Скоропадських.

Відео фрагмент


П. Скоропадський: коротка хроніка життя (інформація вчителя або виступ учня)

Скоропадські - один з найшляхетніших українських родів, витоки якого беруть свій початок від першої половини XVII ст. Федір Скоропадський був вихідцем із західноукраїнських земель, але згодом оселився на Уманщині, брав участь у національно-визвольній війні на чолі з Б. Хмельницьким і загинув 1648 року в битві під Жовтими Водами. Всі подальші нащадки Ф.Скоропадського вірно служили в українському війську аж до скасування Гетьманщини Катериною II. Один із них, рідний брат пращура Павла Петровича Іван Ілліч Скоропадський за часів Петра І наслідував булаву після Івана Мазепи і був гетьманом України з 1708 по 1722 р., аж до самої смерті. Прапрадід Павла Петровича Яків Михайлович Скоропадський навчався у Києво-Могиляиській Академії і був останнім в історії козацької Гетьманщини генеральним бунчужним за гетьманування Кирила Розумовського.

Прадід Павла Скоропадського Михайло Якович за сімейним звичаєм теж присвятив себе військовій службі - вступив до Імператорського Сухопутного шляхетського кадетського корпусу. Дід гетьмана Павла, Іван Михайлович Скоропадський (30.1.1805 - 8.II.1887), двічі був прилуцьким повітовим маршалком і двічі - губернським маршалком Полтавщини. Свого часу він брав активну участь у селянській реформі 1861 року. Коштом Івана Скоропадського було засновано низку шкіл та гімназій в Україні. Помер дід Павла Скоропадського у своєму селі Тростянці, поблизу якого засадив великий дендропарк. Могила його збереглася там і донині. Батько гетьмана брав участь у походах на Кавказ, за що отримав низку орденів. 1865 року в чині полковника Петро Скоропадський звільняється з війська і бере активну участь в громадському житті Стародубщини на посту повітового предводителя дворянства.

Павло Петрович Скоропадський народився 3 (16) травня 1873 року у м. Вісбаден, популярному європейському курорті. Дитячі роки Павло Скоропадський провів у родовому мастку Тростянець на Полтавщині, зростав серед великої колекції предметів української старовини, портретів визначних діячів, старих українських звичаїв.

У 1886 році Павло Скоропадський вступає до Петербурзького Пажеського корпусу і успішно закінчує його 1893 року в чині корнета. Через два роки служби (1895) він отримує призначення на посаду полкового ад'ютанта Кавалергардського полку, а в грудні 1897 р. стає поручиком.

Під час російсько-японської війни 1904-1905 рр. командує Читинським козачим полком Забайкальського козачого війська, а невдовзі стає ад'ютантом голови командувача російськими військами на Далекому Сході генерала Ліневича.

Одразу ж після війни, в грудні 1905 року, російський імператор Микола II признає П.П.Скоропадського своїм флігель-ад'ютантом, з наданням військового звання полковника. у квітні 1911 р., його призначають командиром лейб-гвардії Кінного полку, а 25 березня 1912 р. полковнику Скоропадському було присвоєне звання генерал-майора і зараховано до імператорського полку. Слід сказати, що заходами і стараннями П.Скоропадського лейб-гвардії Кінний полк став одним з найбільш боєздатних у Російській імперії.

Під час Першої світової війни Павло Петрович за особисту мужність і героїзм нагороджувався Георгіївською зброєю і всіма орденами до Святого Володимира 4-го ступеня включно. Після отримання влітку 1916 року чину генерал-лейтенанта Павло Петрович 22 січня 1917 р. приймає командування 34-м армійським корпусом, який розташувався на терені України. Тут Скоропадський вперше познайомився з масовим українським революційним рухом.

Революція 1917 р. круто змінила долю генерала. Він став командувачем Першого Українізованого корпусу російської армії. Саме частини цього корпусу врятували УЦР від наступу збільшовизованих підрозділів на Київ. Дії Скоропадського сприяли зростанню його авторитету. У жовтні 1917 р. на з'їзді Вільного козацтва його було обрано отаманом Вільного козацтва.


Учитель.

Які події історії України та світової історії ХХ ст. знайшли відображення у біографічному нарисі П. Скоропадського?

Давайте пригадаємо основні моменти Української революції 1917 – початку 1918 рр.

Про які події в Україні говорять наступні дати:


4 березня 1917 р.?

10 червня 1917 р.?

15 червня 1917 р.?

3 липня 1917 р.?

16 липня і 4 серпня 1917р.?

29-31 жовтня 1917 р.?

7 листопада 1917 р.?

4 і 11-12 грудня 1917 р.?

9 січня 1918 р.?

16 січня 1918 р.?

26 січня 1918 р.?


Коли та за яких обставин було встановлено радянську владу в Україні?
Якими були причини невдач Центральної Ради наприкінці 1917 — на початку 1918 рр.?

Поміркуйте, що стало причинами укладення Брестського мирного договору? Які наслідки він мав для України?

Чи погоджуєтеся ви з оцінкою Брест-Литовського договору члена уряду УНР М. Ткаченка: «Умовами згоди досягнуто з нашого боку найбільшого, чого тільки можна було досягти»?

Підсумок учителя: Брестський договір був значним успіхом молодої української дипломатії. Він поклав початок міжнародно-правовому визнанню України як незалежної держави. Брестський договір визначив долю й радянської влади в Україні. 18 лютого розпочався загальний наступ німецько-австрійських військ на Східному фронті від Балтійського моря до Чорного. До травня німецько-австрійське військо зайняло майже всю Україну і Крим. Проте для Центральної Ради це була піррова перемога.


Завдання

  1. Чи згодні ви із думкою про те, що повернення Центральної Ради в Україну стало «пірровою перемогою» над більшовиками?

  2. Чому навесні 1918 р. склалися передумови усунення Центральної Ради від влади?


ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План

  1. Державний переворот 29 квітня 1918 р. (робота з документами, відеофрагментами).

  2. Внутрішня політика гетьманату: формування органів влади, реформи у промисловості та сільському господарстві, фінансовій та військовій сферах (робота в групах).

  3. Національно-культурна політика П. Скоропадського (робота з відеофрагментом)

  4. Зовнішня політика Української Держави (презентація).

  5. Ліквідація гетьманського режиму (розповідь учителя, відеофрагмент).


1. Державний переворот 29 квітня 1918 р.

29 квітня 1918 р. на останньому засіданні Центральної Ради було прийнято демократичну конституцію УНР і обрано Президентом України М. Грушевського.

Того ж дня на Всеукраїнському з’їзді землевласників, який зібрав 6 432 делегати, було вирішено встановити монархічну форму державного правління і проголосити гетьманат. Гетьманом України було обрано одного з найбільш відомих організаторів військових частин генерала Павла Скоропадського, нащадка славетного гетьманського роду. Серед перших рішень гетьмана було проголошення Української держави замість УНР .

Робота з документом

Із «Грамоти до всього українського народу» П. Скоропадського. 29 квітня 1918 р.

«Громадяни України!
Всім Вам, козаки та громадяни України, відомі події останнього часу, коли джерелом лилася кров кращих синів України і знову і знову відроджена Українська держава стояла коло краю загибелі.

Спаслась вона завдяки могутньому підтриманню центральних держав, які, вірні своєму слову, продовжують і по цей час боротись за цілість і спокій України. При такій піддержці у всіх зародилась надія, що почнеться відбудування порядку в Державі й економічне життя України увійде, врешті, в нормальне русло. Але ці надії не справдились. КолишнєУкраїнське Правительство не здійснило державного будування України, позаяк було зовсім не здатне до цього. Бешкети і анархія продовжуються на Україні, економічна розруха і безробітниця збільшуються і розповсюджуються з кожним днем, і врешті для багатющої колись-то України встає грізна мара голоду».

Як П. Скоропадський обґрунтовує необхідність гетьманського перевороту?

У день перевороту 29 квітня гетьман звернувся до українського народу з «Грамотою до всього українського народу», а також видав Закони «Про тимчасовий державний устрій України». Ці два документи стали правовою базою для створення Української держави.

Робота з документом

Із «Грамоти до всього українського народу» П. Скоропадського. 29 квітня 1918 р.

«…То сею грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України.

Створити здібний до державної праці сильний уряд; відбудувати армію та адміністративний апарат, яких у той час фактично не існувало, і за їх поміччю відбудувати порядок, опертий на право; провести необхідні політичні і соціальні реформи. Політичну реформу я уявляю собі так: ні диктатура вищого класу, ні диктатура пролетаріату, а рівномірна участь усіх класів суспільства в політичному житті краю. Соціальні реформи я хотів провести в напрямі збільшення числа самостійних господарств коштом зменшення обширу найбільших маєтків».

Завдання
На яких засадах гетьман обіцяв побудувати Українську державу?


У Законах «Про тимчасовий державний устрій» є розділ «Про Гетьманську владу», де визначаються повноваження Скоропадського.


Робота з таблицею

Повноваження гетьмана

Влада управління в межах всієї Української держави належить виключно Гетьману.
Гетьман стверджує закони, і без його санкції жодний закон не може мати сили.
До прав Гетьмана належать:
— призначення голови уряду;
— затвердження за поданням голови Ради Міністрів та членів її Кабінету;
— скасування Кабінету Міністрів у повному його складі;
— призначення на посади і звільнення інших урядових осіб у разі,
коли для останніх не встановлено законом іншого порядку;
— вище керівництво зносинами Української держави;
— право вважатися верховним воєводою української армії і флоту;
— оголошення окремих районів на військовому, осадному або виключному становищі.
Усі накази і розпорядження гетьмана повинні були закріплюватися головою уряду або відповідним міністром
.
Завдання
1. Які повноваження отримував гетьман?
2. Якою державою за формою правління ставала Україна?

2.Внутрішня політика Української Держави

Робота в 4 групах

Використовуючи підручник (параграф 47-48, п. 1-3), історичну карту, додаткову літературу учні досліджують одержані завдання, записують свої висновки, представляють результати класу.

Завдання групам:

  1. Розглянути діяльність П.Скоропадського у сфері формування органів державної влади.

  2. Дослідити, як вирішувалося аграрне питання. До яких наслідків могла привести аграрна політика гетьмана?

  3. Проаналізувати, чи вдалося П.Скоропадському створити армію

  4. Охарактеризувати становище у сфері промисловості, фінансів, транспорту.


Інформаційні матеріали для роботи в групах

1-а група Формування органів влади

Гетьманський уряд був сформований на професійній основі. До нього Скоропадський намагався включити фахівців, які добре знали свою справу і готові були служити Україні. До уряду увійшли відомі українські діячі, такі як Д. Дорошенко (міністр закордонних справ), М. Василенко (міністр освіти), М. Чубинський (міністр юстиції), І. Кістяківський (державний секретар). Головою уряду було призначено полтавського поміщика, вихідця із старовинного козацького роду Федора Лизогуба. На думку Н. Полонської-Василенко, в уряді «не було соціалістів, але були солідні українські діячі з цілої України, що брали участь в українському житті як земські діячі, професори, правники, громадські працівники».

10 травня 1918 р. Скоропадський та його міністри видали заяву — декларацію уряду про характер, завдання і методи його діяльності. Вони полягали у здійсненні ідей незалежної і вільної України в історичній та національній державній формі, проведенні соціально-економічних реформ, розвитку української культури.

За 230 днів гетьманського режиму в Українській державі було прийнято понад 300 законопроектів. Восени 1918 р. було прийнято закон про правила проведення виборів до національних земств і міських дум в Українській державі. Активне виборче право надавалось особам усіх національностей і віросповідань, але лише з 25 років, якщо вони на 1 липня 1918 р. проживали в повіті не менше одного року, мають постійну оселю або ж володіють будь-яким майном. Обмеження встановлювалися для жінок. До виборів допускалися лише ті, хто володів протягом річного терміну майном, що обкладалося земським збором.

У липні 1918 р. Рада міністрів ухвалила закон про судові палати та апеляційні суди. Згідно із законопроектом в Українській державі діяло три судові палати: Київська, Одеська, Харківська.

Було проведено реформування Генерального суду. Замість цієї установи утворено Державний сенат, який складався з адміністративного генерального суду, цивільного і генерального суду та Загального зібрання сенату. Його президентом призначено М. Василенка. Діяли також військові суди. Вони розглядали справи тих, хто звинувачувався у збройному опорі владі, у нападі на військо-вослужбовців під час виконання ними своїх службових обов’язків.
Завдання
На яких принципах здійснювалося формування органів державної влади в державі П. Скоропадського?


2-а група Аграрна політика

Гетьману та його уряду необхідно було розв’язати цілий ряд економічних завдань, серед яких головне місце посідало аграрне питання. Це питання було конкретизоване в грамоті «До всього українського народу» та в «Законах про тимчасовий державний устрій України». Основою земельної реформи мало стати відновлення приватної власності на землю і створення в Україні верств селянства, забезпечених землею, щоб якнайбільше підвищити її продуктивність.

Основними положеннями майбутнього земельного законодавства були такі:
— серед селян гетьман вбачав дві категорії: великих і середніх землевласників (ті, хто мав понад 5 десятин землі) та дрібних (менше 5 десятин);

землеволодіння в державі обмежувалося. Найбільшою земельною ділянкою у володінні однієї особи або сім'ї була ділянка площею 25 десятин землі. Землі, що були куплені понад норму, переходили у власність держави;

це правило не поширювалося на землі цукрових заводів площею до 3 тис. десятин, окремі культурні і дослідні господарства та маєтки поміщиків до 200 десятин землі. Таким чином, в Україні відроджувалась велика земельна власність.

Утворювались нові органи влади — тимчасові земельні комісії, які повинні були повернути колишнім землевласникам їхні господарства, допомогти у підрахунку витрат, примусити селян повернути поміщикам майно, відшкодувати поміщикам збитки за самовільно захоплені землі.

Під тиском командування окупаційних військ та великих землевласників Скоропадський затвердив ряд земельних законів, що мали антиселянський характер. Влітку 1918 р. гетьман підписав закони про примусове використання тяглової сили та інвентаря для державних перевезень, про обов'язкову передачу врожаю 1918 р. у розпорядження держави. У тих, хто намагався ухилятися від здавання хліба, він реквізувався за цінами, нижчими від встановлених на 30 %, а хто приховував — на 50 %.

Також гетьман дав згоду на вивезення з України значної кількості продовольства та сировини. За німецькими даними, з України у вересня–жовтня 1918 р. до Німеччини та її союзників було відправлено близько 2 млн пудів цукру, 9 132 вагони зерна, 105 тис. голів худоби, 96 тис. коней, вивезено велику кількість різноманітної сировини. Значно погіршилися умови життя і праці робітників.


3-я група Перетворення у промисловості, фінансовій сфері


Власники підприємств, окупаційна влада та гетьманська адміністрація збільшували тривалість робочого дня до 12 годин, карали робітників за участь у страйках.

Гетьман та його уряд намагалися розв’язати складні проблеми в галузі фінансів та грошового обігу, бо на українських землях, крім царських банкнот, в обігу перебували «керенки», карбованці УНР , марки, крони. Гетьманом було створено Фінансову раду, яка розпочала підготовку грошової реформи, що передбачала запровадження нової української валюти — гривні.

За часів Української держави відбулося певне економічне піднесення. Цьому сприяли відновлення приватної власності, підтримка гетьманом вільного підприємництва, широкий збут товарів за кордон. Були засновані нові акціонерні компанії, відроджені промислові підприємства та біржі. Відновився залізничний рух, ремонтувалися локомотиви, залізниці, мости, було реорганізовано і зміцнено державний флот. За словами одного з мешканців столиці України, «відносний добробут Києва за гетьманських часів різко контрастував зі швидким зубожінням Петрограда і Москви. На півночі вже починався голод, який був нам ще зовсім не знайомий…» Після «московського пекла» Київ здавався людям своєрідним Ельдорадо.
Завдання
Проаналізуйте сильні та слабкі сторони економічних реформ Скоропадського
.

4-а група Військова реформа

20 травня 1918 р. був призначений військовий міністр генерал Рогоза. Уже в червні розпочалося впровадження в життя плану формування регулярної української армії. Вона мала складатися з 8 армійських корпусів, загальною чисельністю 300 тис. чол. Гетьман затвердив структуру та командування військових корпусів.

Нові військові частини створювались через реорганізацію вже існуючих та на базі військових частин Румунського та Південно-Західного фронтів. Планувалося, що в армії будуть різні роди військ: кавалерійські дивізії, ескадрильї, залізничні частини та ін. Формувати армію Скоропадський планував на класовій основі. Її ядро мав становити козацький стан, бо саме козаччина, на думку гетьмана, уособлює цвіт української нації. 16 жовтня 1918 р. своїм універсалом гетьман відродив козацтво у всіх місцях його історичного існування. У документі наголошувалось, що відродження козацтва ставить на меті відновити славетне минуле України, забезпечити державність краю, виховувати підростаюче та майбутнє покоління. Через 2 тижні козацькі лави налічували майже 50 тис. козацьких родин. Проте здійснити цей план гетьману не вдалося, бо заможні селяни віддавали перевагу загонам для боротьби з повстанським рухом, ніж регулярному війську.

11 листопада 1918 р. завершилося формування українського Чорноморського флоту. Він складався з 3 бригад лінійних кораблів, 1 бригади крейсерів, 3 бригад гідрокрейсерів, дивізії міноносців, 22 підводних човнів. Цей процес був перерваний інтервенцією флоту Антанти, який у листопаді 1918 р. окупував Севастополь, Новоросійськ, Одесу, Миколаїв, Херсон, захопивши усі кораблі.
Отже, гетьманський уряд доклав чимало зусиль для створення регулярної армії і флоту, але втілити план не вдалося. Загальна чисельність збройних формувань не досягала 65 тис. чол.

Завдання
1. Які кроки були зроблені щодо формування української армії?
2. Чому, на ваш погляд, була здійснена спроба відродження українського козацтва?

Орієнтовні відповіді:

  1. Формування Ради Міністрів на основі ділових якостей. Голови Ради Міністрів: Г.Василенко (квітень – травень 1918р.), Ф.Лизогуб (травень – листопад 1918р.), С.Гербель (листопад – грудень 1918 р.).

Українізація державного апарату.

Розбудова органів місцевої влади.

Відновлення земств.


  1. Відновлення приватної власності на землю.

Видання «Тимчасового закону про заходи боротьби з розрухою в сільському господарстві».

Відновлення поміщицького землеволодіння: повернення селянами поміщикам земель, реманенту, відшкодування збитків.

Створення Хлібного бюро для упорядкування збору продовольства для Німеччини.

Опублікування Проекту загальних основ земельної реформи (липень 1918).


  1. Формування Державної варти (поліції) та Чорноморського флоту.

Відновлення козацтва в Чернігівській, Полтавській і Харківській губерніях.

Згода Німеччини у вересні 1918р. на формування 8 корпусів та інших частин української армії кількістю 300 тис. осіб.

Реально було створено декілька офіцерських дружин, Запорізька дивізія, дві Синьожупанні дивізії, Сірожупанна дивізія, Сердюцька дивізія, бригада січових стрільців (загальна кількість 65 тис. осіб).


  1. Скасування законодавства УЦР щодо робітників і промисловості. Відновлення права приватної власності.

Підтримка промисловців, що постраждали в результаті більшовицької окупації. Робочий день збільшено до 12 годин.

Заборонено страйки.

Налагодження торговельних відносин із Німеччиною та Австро-Угорщиною.



3. Національно-культурна політика

Перегляд відеофрагменту

Додаткова інформація

Найбільших успіхів Скоропадський досяг у сфері національно-культурної політики, бо тут він мав певну свободу дій. Метою гетьмана було створення умов для національно-культурного відродження України.

Гетьман намагався за короткий строк націоналізувати державний апарат, все діловодство вести державною мовою. В усіх установах і частинах організував курси українознавства. Проводилась також українізація загальноосвітньої школи. Поряд з російськими школами та гімназіями відкривались українські. У травні 1918 р. було засновано близько 50 нових українських шкіл, а в серпні ухвалено закон «Про обов’язкове вивчення української мови та літератури, а також історії та географії України в усіх середніх школах».

Восени 1918 р. в Україні налічувалося 150 українізованих гімназій, а для незаможних учнів цих гімназій затверджувалось 350 іменних стипендій — імені Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка та інших письменників та діячів культури.

Із 1 липня 1918 р. Київський український народний університет перетворювався на Київський державний український університет у складі 4-х факультетів: історико-філологічного, фізико-математичного, правничого і медичного. Мовою викладання визнавалась українська, а читання лекцій російською мовою дозволялось міністром освіти лише в окремих випадках на прохання факультетів. З викладацького складу виключались всі особи, що не мали ступенів доктора, магістра чи кандидата наук.

Водночас 22 жовтня у Кам’янці-Подільському розпочав свою роботу ще один український державний університет, що включав історико-філологічний та фізико-математичний факультети. У Київському, Харківському, Одеському російськомовних університетах відкривався комплекс українознавчих кафедр: української мови, літератури, історії, права.

У липні–вересні на чолі з академіком Вернадським була створена комісія з питань заснування Української Академії наук, а вже 14 листопада 1918 року Скоропадський ухвалив закон «Про заснування Української Академії наук». Первісний склад УАН з 12 академіків призначив сам гетьман. До нього увійшли: Д. І. Багалій, А. Ю. Кримський, М. І. Петров, М. Ф. Кащенко та ін. Президентом УАН було обрано В. І. Вернадського.

Гетьман виділяв кошти на організацію великих культурних закладів. У серпні 1918 р. було започатковано Національну бібліотеку України, в якій збиралися всі пам’ятки духовного життя українського народу — як рукописні, так і друковані. Засновано Національний архів України, Національна галерея мистецтв, Український історичний музей, Український національний театр, «Молодий театр».

У травні 1918 р. було створено Державне видавництво. Головним завданням нової установи було поширення серед народу добрих українських книжок, а також іншої друкованої продукції. З будь-якої літератури були зняті усілякі митні збори.

Гетьман Скоропадський сподівався на підтримку церкви і тому від самого початку шукав союзу з нею. Уже 29 квітня в день перевороту у «Законі про тимчасовий державний устрій України» зазначалось, що «первенствуюча в Українській державі є віра християнська, православна», але уточнювалось, що мешканці України, що не сповідують православ’я, мають право вільно відправляти богослужіння за своїм обрядом.


Завдання

Визначте досягнення гетьманату в галузі культури.

Чому П. Скоропадський значну увагу приділяв національно-культурному розвиткові України?


Завдання: позначте перетворення П. Скоропадського в галузі культури (слайд)

  • Заснування Української Академії наук;

  • Право на вільне віросповідання;

  • Заснування Національного архіву України;

  • Відкриття Чернігівського колегіуму;

  • Створення університетів у Києві та Полтаві;

  • Українізація державного апарату та освіти;

  • Створення Українського національного театру, «Молодого театру»;

  • Видання перших газет українською мовою («Хлібороб», «ЗоряГалицька»);

  • Запровадження іменних стипендій;

  • Видання закону про національно-персональну автономію національних меншин.

4.Зовнішня політика

Активну політику проводив гетьман Скоропадський на міжнародній арені. Створене міністерство закордонних справ очолив Д. Дорошенко — відомий історик. Під його керівництвом було визначено три напрямки зовнішньої політики Української держави:
1. Встановлення дружніх відносин з кр
аїнами Четвертного союзу — Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною.

2. Розв’язання спірних територіальних проблем з сусідніми державами.

3. Встановлення дипломатичних відносин з нейтральними державами.

Виконання цих напрямків політики мало забезпечити мир і захистити суверенітет України.
Головним напрямом зовнішньої політики були відносини з країнами Четвертного союзу, бо на території України перебувало окупаційне військо Німеччини та Австро-Угорщини і це впливало на внутрішню і зовнішню політику.

2 червня 1918 р. Німеччина офіційно визнала Українську державу. Її визнали також Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина. Гетьманат намагався також вирішити на свою користь Бессарабське питання, Кримське питання, приєднати до України Холмщину, Підляшшя. Для Гетьманату надзвичайно важливої ваги набували відносини з більшовицькою Росією. Росія прагнула включити українські землі до свого складу.

У результаті переговорів 12 червня 1918 р. було підписано договір, за яким Росія визнавала незалежність Української держави. Припинялися військові дії між обома державами, відбувався обмін консульськими представниками. Розглядалося питання і про кордони. Лінія кордону відступала від української етнографічної межі на 125–200 верств на користь Росії. Гетьманський уряд налагодив добрі відносини з державами, що утворилися на території колишньої Російської імперії — Грузією, Доном, Кримом, Кубанню, Литвою, Фінляндією.

Чимало зробила українська дипломатія для визнання України на міжнародній арені. Українська держава мали представництва в 25 країнах світу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, Фінляндія, Польща та ін.)


Завдання
Проаналізуйте зовнішньополітичну діяльність Скоропадського.
У чому полягало її значення?
Дайте оцінку Українській державі П. Скоропадського.


5. Ліквідація гетьманського режиму

11 листопада 1918 року Німеччина підписала Комп’єнське перемир’я, що означало закінчення війни. Тому Скоропадський терміново почав шукати контакти з Англією і Францією. Але країни Антанти намагались відродити «єдину і неподільну Росію». Тож 14 листопада гетьман видав грамоту про федерацію України з Росією. Це було вимушеним кроком. Попередня орієнтація на Четверний союз загрожувала втратою державності, бо саме в цей час на кордоні з Україною зосереджувалися війська більшовицької Росії, що загрожували війною Україні. Грамоту Скоропадського можна вважати політичною декларацією. Обнародування грамоти призвело до активізації українських національних сил.

Ускладнювала ці процеси внутрішня ситуація. Восени 1918 р. покотилася хвиля робітничих страйків. Селянська боротьба в Україні набрала широкого розмаху влітку 1918 р. у Звенигородському і Таращанському повітах на Київщині, коли повстання охопило десятки тисяч селян. Активна повстанська боротьби розгорнулася на Чернігівщині. Керував повстанням штаб на чолі з полковником М.Кропив’янським. У повстанні на Чернігівщині, як і на Київщині, брали активну участь представники різних соціалістичних партій, у т. ч. більшовики. Перші збройні напади під керівництвом Н. Махна на представників гетьманської влади, військові загони і місцевих поміщиків відбулися у вересні 1918 р. А в ніч на 16 жовтня повстанці захопили Гуляйполе. Це був перший успіх махновців, який підвищив їхній авторитет серед селянства.

За умов кризи гетьманського режиму, що особливо загострилась восени 1918 р., в Україні активізувалися ті політичні партії і групи, які виступали за відновлення Української Народної Республіки й усунення від влади консервативних елементів. Ще у серпні 1918 р. у Києві було створено Український національний союз (УНС). Союз перебував в опозиції до гетьманського режиму та його союзників в Україні.

У ніч з 13 на 14 листопада на засіданні УНС для керівництва збройною боротьбою з гетьманом була утворена Директорія УНР , до складу якої ввійшли В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець, О. Андріївський. А. Макаренко. 15 листопада у зверненні до населення України Директорія закликала до збройної боротьби з гетьманом, пообіцявши при цьому демократичні свободи, 8-годинний робочий день, передачу поміщицьких земель селянам.

17 листопада Директорія підписала угоду з представниками окупаційних військ про їх нейтралітет у подіях. Директорії вдалося завоювати масову підтримку селянства, яке стихійно піднімалося на антигетьманську боротьбу. На її бік перейшла частина гетьманських військ. Під селом Мотовилівкою 18 листопада гетьманські війська, значну частину яких становили російські офіцерські дружини, були вщент розбиті. Через три тижні становище гетьмана стало безнадійним.

14 грудня Скоропадський зрікся влади. Рада міністрів передала владу Директорії. 18 грудня 1918 р. Директорія УНР вступила до Києва.

Завдання:

Які події зумовили видання гетьманом грамоти про союз з Росією? Чи можна вважати її зрадою інтересів незалежної України?

Визначте основні причини усунення П. Скоропадського від влади.

Якими рисами характеру, на вашу думку, мала володіти людина, що очолила Українську державу в складних умовах 1918 р.? Чи були вони притаманні П.Скоропадському?


V. Узагальнення та систематизація знань

Деякі дослідники вважають, що політичні погляди Скоропадського пройшли довгий шлях еволюції: від проросійсько-монархічних до переосмислення життєвих орієнтирів, зближення з національним рухом, спроби відшукати своє місце в ньому і прислужитися Україні — спочатку як військовий, потім як керівник держави. Яку б оцінку діяльності Скоропадського дали ви? Ким він був: «щирим українцем» чи «політичним перевертнем»?

Перегляд відеофрагменту


Чи змінилася ваша думка після перегляду фрагментів фільму?


Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 47-48.

2. Визначити здобутки та прорахунки політики П. Скоропадського, скласти історичний портрет гетьмана; словник термінів до даної теми.




























1-а група Формування органів влади


Гетьманський уряд був сформований на професійній основі. До нього Скоропадський намагався включити фахівців, які добре знали свою справу і готові були служити Україні. До уряду увійшли відомі українські діячі, такі як Д. Дорошенко (міністр закордонних справ), М. Василенко (міністр освіти), М. Чубинський (міністр юстиції), І. Кістяківський (державний секретар). Головою уряду було призначено полтавського поміщика, вихідця із старовинного козацького роду Федора Лизогуба. На думку Н. Полонської-Василенко, в уряді «не було соціалістів, але були солідні українські діячі з цілої України, що брали участь в українському житті як земські діячі, професори, правники, громадські працівники».

10 травня 1918 р. Скоропадський та його міністри видали заяву — декларацію уряду про характер, завдання і методи його діяльності. Вони полягали у здійсненні ідей незалежної і вільної України в історичній та національній державній формі, проведенні соціально-економічних реформ, розвитку української культури.

За 230 днів гетьманського режиму в Українській державі було прийнято понад 300 законопроектів. Восени 1918 р. було прийнято закон про правила проведення виборів до національних земств і міських дум в Українській державі. Активне виборче право надавалось особам усіх національностей і віросповідань, але лише з 25 років, якщо вони на 1 липня 1918 р. проживали в повіті не менше одного року, мають постійну оселю або ж володіють будь-яким майном. Обмеження встановлювалися для жінок. До виборів допускалися лише ті, хто володів протягом річного терміну майном, що обкладалося земським збором.

У липні 1918 р. Рада міністрів ухвалила закон про судові палати та апеляційні суди. Згідно із законопроектом в Українській державі діяло три судові палати: Київська, Одеська, Харківська.

Було проведено реформування Генерального суду. Замість цієї установи утворено Державний сенат, який складався з адміністративного генерального суду, цивільного і генерального суду та Загального зібрання сенату. Його президентом призначено М. Василенка. Діяли також військові суди. Вони розглядали справи тих, хто звинувачувався у збройному опорі владі, у нападі на військо-вослужбовців під час виконання ними своїх службових обов’язків.

Завдання
На яких принципах здійснювалося формування органів державної влади в державі П. Скоропадського?














2-а група Аграрна політика


Гетьману та його уряду необхідно було розв’язати цілий ряд економічних завдань, серед яких головне місце посідало аграрне питання. Це питання було конкретизоване в грамоті «До всього українського народу» та в «Законах про тимчасовий державний устрій України». Основою земельної реформи мало стати відновлення приватної власності на землю і створення в Україні верств селянства, забезпечених землею, щоб якнайбільше підвищити її продуктивність.

Основними положеннями майбутнього земельного законодавства були такі:
— серед селян гетьман вбачав дві категорії: великих і середніх землевласників (ті, хто мав понад 5 десятин землі) та дрібних (менше 5 десятин);
— землеволодіння в державі обмежувалося. Найбільшою земельною ділянкою у володінні однієї особи або сім'ї була ділянка площею
25 десятин землі. Землі, що були куплені понад норму, переходили у власність держави;
— це правило не поширювалося на землі цукрових заводів площею до 3 тис. десятин, окремі культурні і дослідні господарства та маєтки поміщиків до 200 десятин землі. Таким чином, в Україні відроджувалась велика земельна власність.
Утворювались нові органи влади — тимчасові земельні комісії, які повинні були повернути колишнім землевласникам їхні господарства, допомогти у підрахунку витрат, примусити селян повернути поміщикам майно, відшкодувати поміщикам збитки за самовільно захоплені землі.

Під тиском командування окупаційних військ та великих землевласників Скоропадський затвердив ряд земельних законів, що мали антиселянський характер. Влітку 1918 р. гетьман підписав закони про примусове використання тяглової сили та інвентаря для державних перевезень, про обов'язкову передачу врожаю 1918 р. у розпорядження держави. У тих, хто намагався ухилятися від здавання хліба, він реквізувався за цінами, нижчими від встановлених на 30 %, а хто приховував — на 50 %.

Також гетьман дав згоду на вивезення з України значної кількості продовольства та сировини. За німецькими даними, з України у вересня–жовтня 1918 р. до Німеччини та її союзників було відправлено близько 2 млн пудів цукру, 9 132 вагони зерна, 105 тис. голів худоби, 96 тис. коней, вивезено велику кількість різноманітної сировини. Значно погіршилися умови життя і праці робітників.













3-я група Перетворення у промисловості, фінансовій сфері


Власники підприємств, окупаційна влада та гетьманська адміністрація збільшували тривалість робочого дня до 12 годин, карали робітників за участь у страйках.
Гетьман та його уряд намагалися розв’язати складні проблеми в галузі фінансів та грошового обігу, бо на українських землях, крім царських банкнот, в обігу перебували «керенки», карбованці УНР , марки, крони. Гетьманом було створено Фінансову раду, яка розпочала підготовку грошової реформи, що передбачала запровадження нової української валюти — гривні.

За часів Української держави відбулося певне економічне піднесення. Цьому сприяли відновлення приватної власності, підтримка гетьманом вільного підприємництва, широкий збут товарів за кордон. Були засновані нові акціонерні компанії, відроджені промислові підприємства та біржі. Відновився залізничний рух, ремонтувалися локомотиви, залізниці, мости, було реорганізовано і зміцнено державний флот. За словами одного з мешканців столиці України, «відносний добробут Києва за гетьманських часів різко контрастував зі швидким зубожінням Петрограда і Москви. На півночі вже починався голод, який був нам ще зовсім не знайомий…» Після «московського пекла» Київ здавався людям своєрідним Ельдорадо.
Завдання
Проаналізуйте сильні та слабкі сторони економічних реформ Скоропадського
.



  1. Формування Державної варти (поліції) та Чорноморського флоту.

Відновлення козацтва в Чернігівській, Полтавській і Харківській губерніях.

Згода Німеччини у вересні 1918р. на формування 8 корпусів та інших частин української армії кількістю 300 тис. осіб.

Реально було створено декілька офіцерських дружин, Запорізька дивізія, дві Синьожупанні дивізії, Сірожупанна дивізія, Сердюцька дивізія, бригада січових стрільців (загальна кількість 65 тис. осіб).



  1. Скасування законодавства УЦР щодо робітників і промисловості. Відновлення права приватної власності.

Підтримка промисловців, що постраждали в результаті більшовицької окупації. Робочий день збільшено до 12 годин.

Заборонено страйки.

Налагодження торговельних відносин із Німеччиною та Австро-Угорщиною.








4-а група Військова реформа


20 травня 1918 р. був призначений військовий міністр генерал Рогоза. Уже в червні розпочалося впровадження в життя плану формування регулярної української армії. Вона мала складатися з 8 армійських корпусів, загальною чисельністю 300 тис. чол. Гетьман затвердив структуру та командування військових корпусів.

Нові військові частини створювались через реорганізацію вже існуючих та на базі військових частин Румунського та Південно-Західного фронтів. Планувалося, що в армії будуть різні роди військ: кавалерійські дивізії, ескадрильї, залізничні частини та ін. Формувати армію Скоропадський планував на класовій основі. Її ядро мав становити козацький стан, бо саме козаччина, на думку гетьмана, уособлює цвіт української нації. 16 жовтня 1918 р. своїм універсалом гетьман відродив козацтво у всіх місцях його історичного існування. У документі наголошувалось, що відродження козацтва ставить на меті відновити славетне минуле України, забезпечити державність краю, виховувати підростаюче та майбутнє покоління. Через 2 тижні козацькі лави налічували майже 50 тис. козацьких родин. Проте здійснити цей план гетьману не вдалося, бо заможні селяни віддавали перевагу загонам для боротьби з повстанським рухом, ніж регулярному війську.

11 листопада 1918 р. завершилося формування українського Чорноморського флоту. Він складався з 3 бригад лінійних кораблів, 1 бригади крейсерів, 3 бригад гідрокрейсерів, дивізії міноносців, 22 підводних човнів. Цей процес був перерваний інтервенцією флоту Антанти, який у листопаді 1918 р. окупував Севастополь, Новоросійськ, Одесу, Миколаїв, Херсон, захопивши усі кораблі.
Отже, гетьманський уряд доклав чимало зусиль для створення регулярної армії і флоту, але втілити план не вдалося. Загальна чисельність збройних формувань не досягала 65 тис. чол.

Завдання
1. Які кроки були зроблені щодо формування української армії?
2. Чому, на ваш погляд, була здійснена спроба відродження українського козацтва?

Орієнтовні відповіді:

  1. Формування Ради Міністрів на основі ділових якостей. Голови Ради Міністрів: Г.Василенко (квітень – травень 1918р.), Ф.Лизогуб (травень – листопад 1918р.), С.Гербель (листопад – грудень 1918 р.).

Українізація державного апарату.

Розбудова органів місцевої влади.

Відновлення земств.


  1. Відновлення приватної власності на землю.

Видання «Тимчасового закону про заходи боротьби з розрухою в сільському господарстві».

Відновлення поміщицького землеволодіння: повернення селянами поміщикам земель, реманенту, відшкодування збитків.

Створення Хлібного бюро для упорядкування збору продовольства для Німеччини.

Опублікування Проекту загальних основ земельної реформи (липень 1918).

П. Скоропадський: коротка хроніка життя

Скоропадські - один з найшляхетніших українських родів, витоки якого беруть свій початок від першої половини XVII ст. Федір Скоропадський був вихідцем із західноукраїнських земель, але згодом оселився на Уманщині, брав участь у національно-визвольній війні на чолі з Б. Хмельницьким і загинув 1648 року в битві під Жовтими Водами. Всі подальші нащадки Ф.Скоропадського вірно служили в українському війську аж до скасування Гетьманщини Катериною II. Один із них, рідний брат пращура Павла Петровича Іван Ілліч Скоропадський за часів Петра І наслідував булаву після Івана Мазепи і був гетьманом України з 1708 по 1722 р., аж до самої смерті. Прапрадід Павла Петровича Яків Михайлович Скоропадський навчався у Києво-Могиляиській Академії і був останнім в історії козацької Гетьманщини генеральним бунчужним за гетьманування Кирила Розумовського.

Дід гетьмана Павла, Іван Михайлович Скоропадський (30.1.1805 - 8.II.1887), двічі був прилуцьким повітовим маршалком і двічі - губернським маршалком Полтавщини. Свого часу він брав активну участь у селянській реформі 1861 року. Коштом Івана Скоропадського було засновано низку шкіл та гімназій в Україні. Помер дід Павла Скоропадського у своєму селі Тростянці, поблизу якого засадив великий дендропарк. Могила його збереглася там і донині. Батько гетьмана брав участь у походах на Кавказ, за що отримав низку орденів. 1865 року в чині полковника Петро Скоропадський звільняється з війська і бере активну участь в громадському житті Стародубщини на посту повітового предводителя дворянства.

Павло Петрович Скоропадський народився 3 (16) травня 1873 року у м. Вісбаден, популярному європейському курорті. Дитячі роки Павло Скоропадський провів у родовому мастку Тростянець на Полтавщині, зростав серед великої колекції предметів української старовини, портретів визначних діячів, старих українських звичаїв.

У 1886 році Павло Скоропадський вступає до Петербурзького Пажеського корпусу і успішно закінчує його 1893 року в чині корнета. Через два роки служби (1895) він отримує призначення на посаду полкового ад'ютанта Кавалергардського полку, а в грудні 1897 р. стає поручиком.

Під час російсько-японської війни 1904-1905 рр. командує Читинським козачим полком Забайкальського козачого війська, а невдовзі стає ад'ютантом командувача російськими військами на Далекому Сході генерала Ліневича.

Одразу ж після війни, в грудні 1905 року, російський імператор Микола II признає П.П.Скоропадського своїм флігель-ад'ютантом, з наданням військового звання полковника. у квітні 1911 р., його призначають командиром лейб-гвардії Кінного полку, а 25 березня 1912 р. полковнику Скоропадському було присвоєне звання генерал-майора і зараховано до імператорського полку. Слід сказати, що заходами і стараннями П.Скоропадського лейб-гвардії Кінний полк став одним з найбільш боєздатних у Російській імперії.

Під час Першої світової війни Павло Петрович за особисту мужність і героїзм нагороджувався Георгіївською зброєю і всіма орденами Святого Володимира до 4-го ступеня включно. Після отримання влітку 1916 року чину генерал-лейтенанта Павло Петрович 22 січня 1917 р. приймає командування 34-м армійським корпусом, який розташувався на терені України. Тут Скоропадський вперше познайомився з масовим українським революційним рухом.

Революція 1917 р. круто змінила долю генерала. Він став командувачем Першого Українізованого корпусу російської армії. Саме частини цього корпусу врятували УЦР від наступу збільшовизованих підрозділів на Київ. Дії Скоропадського сприяли зростанню його авторитету. У жовтні 1917 р. на з'їзді Вільного козацтва його було обрано отаманом Вільного козацтва.


Краткое описание документа:

Мета.  Розглянути основні віхи життя П. Скоропадського; охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику Української Держави. Удосконалювати навички роботи з джерелами інформації, вміння з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки та узагальнення. Формувати толерантне ставлення до думок інших. Сприяти національно-патріотичному вихованню учнів.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник  Турченко Ф. Г. Історія України. 10 клас. Профільний рівень. – Київ «Генеза», 2010; мультимедійний проектор, історичні атласи, дидактичний матеріал.

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель.  Історична постать Павла Скоропадського тривалий час викликала суперечки та дискусії серед науковців: одні вважали його лідером національного, руху, «щирим українцем», героєм свого часу,  інші – «політичним перевертнем» та жертвою обставин.

У рисах його біографії відбилися події української та світової історії початку ХХ ст. Давайте ближче познайомимося з родом Скоропадських.

Автор
Дата добавления 24.01.2015
Раздел История
Подраздел Конспекты
Просмотров1094
Номер материала 333348
Получить свидетельство о публикации

"Инфоурок" приглашает всех педагогов и детей к участию в самой массовой интернет-олимпиаде «Весна 2017» с рекордно низкой оплатой за одного ученика - всего 45 рублей

В олимпиадах "Инфоурок" лучшие условия для учителей и учеников:

1. невероятно низкий размер орг.взноса — всего 58 рублей, из которых 13 рублей остаётся учителю на компенсацию расходов;
2. подходящие по сложности для большинства учеников задания;
3. призовой фонд 1.000.000 рублей для самых активных учителей;
4. официальные наградные документы для учителей бесплатно(от организатора - ООО "Инфоурок" - имеющего образовательную лицензию и свидетельство СМИ) - при участии от 10 учеников
5. бесплатный доступ ко всем видеоурокам проекта "Инфоурок";
6. легко подать заявку, не нужно отправлять ответы в бумажном виде;
7. родителям всех учеников - благодарственные письма от «Инфоурок».
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://infourok.ru/konkurs


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ


Идёт приём заявок на международный конкурс по математике "Весенний марафон" для учеников 1-11 классов и дошкольников

Уникальность конкурса в преимуществах для учителей и учеников:

1. Задания подходят для учеников с любым уровнем знаний;
2. Бесплатные наградные документы для учителей;
3. Невероятно низкий орг.взнос - всего 38 рублей;
4. Публикация рейтинга классов по итогам конкурса;
и многое другое...

Подайте заявку сейчас - https://urokimatematiki.ru

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх