Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Классному руководителю / Другие методич. материалы / Педагогічний інструментарій роботи з батьками щодо захисту прав дитини.

Педагогічний інструментарій роботи з батьками щодо захисту прав дитини.


До 7 декабря продлён приём заявок на
Международный конкурс "Мириады открытий"
(конкурс сразу по 24 предметам за один оргвзнос)

  • Классному руководителю

Поделитесь материалом с коллегами:

Педагогічний інструментарій роботи з батьками щодо захисту прав дитини

І. Анкетування батьків для визначення їхніх припущень щодо насилля у взаємовідносинах з дітьми

Анкета для батьків № 1

¨ Чи вважаєте Ви, що можна:

1) робити зауваження чужій дитині?

2) робити зауваження своїй дитині?

3) кричати на чужу дитину?

4) кричати на свою дитину?

5) вдарити чужу дитину?

6) вдарити свою дитину?

варіанти відповідей:

а) так;

б) важко відповісти;

в) ні.

Анкета для батьків № 2

¨ Чи погоджуєтесь ви з такими твердженнями:

1. Дитину можна трішки шльопнути, - біль незначний, а користь - безсумнівна.

2. У дитинстві мене теж часом били, однак це мені не зашкодило.

3. Дитину можна вдарити тільки тоді, коли вже немає інших засобів впливу.

4. Буває, так часом розсердишся-розлютуєшся, що просто немає сили витримати дитяче нахабство, і рука сама піднімається.

5. Для того, щоб націлити дитину "на шлях істинний", застосовувати засоби фізичного покарання можна і необхідно.

6. Який би не був сердитий і збуджений, я завжди можу втриматись, щоб не вдарити дитину.

7. Бити дитину, звичайно, не можна. Проте висловити беззастережно все, що про неї думаєш, - можна.

8. В будь-якій ситуації я можу не принизити людську гідність дитини.

9. Якщо я неправий (неправа), то можу щиро попросити вибачення у дитини.

10. У своєму житті я ніколи не вдарив (не вдарила) дитини.

 

              варіанти відповідей:

а) цілком згоден (згодна);

б) важко сказати;

в) зовсім не згоден (не згодна).

ІІ. Гра "Точка зору»

Колективне обговорення з батьками тактики виховання

Колективне обговорення в групах батьків таких питань:

- За що і чому батьки ображають і б'ють дітей?

- Якими є наслідки фізичного і психічного насилля над дітьми?

- Яким чином можна уникнути покарань, які принижують?

- Якщо потрібне покарання, то яким воно може бути?

 

ІІІ. Монолог учителя (звернення до батьків)

"Виховання в сім'ї: заперечення жорстокості та насилля"

Дитина - вже Людина! Ця маленька Людина потребує не крику і покарання, а

 підтримки і мудрої поради батьків, не злого й жорстокого поводження, а

доброти, турботи і любові. Проте, на жаль, часто найменше любові

отримують ті, кого ми найбільше любимо.

 

Дитина ще не може, не вміє захистити себе від фізичного насилля і психічного тиску з боку дорослого. Але при цьому діти саме від нас, дорослих, вдивляються в життя, навчаються поведінці, манерам спілкування, крику (якщо ми кричимо), брутальності (якщо ми самі грубі, брутальні), жорстокості (якщо ми самі це демонструємо). Дитина, яка виховується в умовах безправ'я, ніколи не поважатиме прав іншої людини. І, навпаки, гарна поведінка наших дітей породжується лише добром. А ще, безперечно: ненасилля значно більше сприяє гармонійному зростанню і всебічному розвитку дитини, ніж брутальне, жорстоке поводження з дитиною.

 

Наші непродумані, агресивні дії по відношенню до дитини часом можуть бути викликані навіть не якоюсь провиною дитини, а нашою втомою, неприємностями і невдачами, роздратуванням і т. інш. Гнів, спрямований в такому випадку на дитину, нічому не навчає, а лише принижує, ображає і дратує. Досягаючи показної, короткочасної слухняності, батьки своєю жорстокістю "виховують" фальш і обман, притупляють процес нормального розвитку дитини.

 

Жорстоке поводження з дітьми дуже часто викликає в них не каяття, а зовсім інші реакції:

- страх;

- обурення, протест;

- образу, почуття скривдженості, прагнення компенсації, помсти;

- руйнування морального гальмування;

- прагнення до обману, прагнення "викрутитись";

- втрату здатності до здорового глузду;

- дитина не розрізняє поняття "добро" і "зло", не розмежовує поняття "можна", "не можна";

- агресивну поведінку;

- занижену самооцінку;

- ненависть до себе та до оточуючих (якщо дитину часто б'ють).

 

Жорстоке поводження з дітьми зазвичай викликає затримку їхнього психічного і соціального розвитку. Надзвичайно важливо не допустити, щоб побої, покарання перетворилися в кошмар для дитини та її батьків, коли дитина перестає розуміти "за що"; стає емоційно "тупуватою" і перестає розрізняти гарні та негідні вчинки. А ще важливіше - пам'ятати, що з будь-якого кошмару завжди є вихід. І перший крок має зробити той, хто є сильнішим і мудрішим. Добре, якщо це і є доросла людина.

 

Звичайно, діти не завжди поводять себе як лагідні, покірливі ангели, і виховувати їх - справа дуже нелегка. Проте з усіх важких ситуацій, до яких потрапляють батьки, необхідно шукати вихід, не принижуючи гідності дітей, не ображаючи їх, а тим більше не вдаючись до тілесних покарань.

ІV. Пам'ятка батькам

1. Прислухайтесь до своєї дитини, постарайтесь почути і зрозуміти її. Переймайтесь проблемами дитини. Не обов'язково погоджуватись з точкою зору дитини, проте, завдяки батьківській увазі вона (дитина) відчує свою значимість і людську гідність.

2. Приймайте рішення спільно з дитиною, а також надайте їй можливість приймати самостійні рішення: дитина з більшою охотою підчиняється тим правилам, які встановила сама. При цьому ми не заперечуємо, що певні рішення можуть приймати лише батьки. Нехай дитина матиме право вибору, - щоб самій реально відчувати, що може сама обирати з усього можливого.

3. Постарайтесь попередити ситуацію, чи змінити її таким чином, щоб дитині було б непотрібним поводити себе неправильно.

4. Дайте можливість дитині відпочити, "переключаючись" з одного виду діяльності на інший.

5. Вимагаючи щось від дитини, давайте їй чіткі вказівки. При цьому - не обурюйтесь, якщо дитина, можливо, чогось не зрозуміла або щось забула. Навпаки, без дратівливості, терпляче роз'яснюйте їй сутність своїх вимог. Дитина потребує повторень.

6. Не вимагайте від дитини відразу багато, дайте їй можливість поступово засвоїти ваші вимоги, адже дитина просто не може робити все відразу.

7. Не пред'являйте дитині непосильних вимог: від дитини не можна очікувати виконання того, що вона не може зробити.

8. Відмовтесь від будь-яких дій зопалу. Зупиніться й проаналізуйте, чому дитина поводить себе саме так, а не інакше, про що свідчить її вчинок.

9. Подумайте, у чому полягає трудність ситуації, в яку потрапила дитина? Чим ви можете допомогти дитині в цій ситуації? Як підтримати дитину?

 




57 вебинаров для учителей на разные темы
ПЕРЕЙТИ к бесплатному просмотру
(заказ свидетельства о просмотре - только до 11 декабря)

Автор
Дата добавления 01.03.2016
Раздел Классному руководителю
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров57
Номер материала ДВ-498066
Получить свидетельство о публикации

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх