Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Другое / Другие методич. материалы / Підбірка віршів "Зимонька -зима"

Підбірка віршів "Зимонька -зима"

  • Другое

Поделитесь материалом с коллегами:

На санчатах

Я лечу, лечу, лечу — 

Накатаюсь досхочу. 

Все униз, униз, униз — 

Мимо сосен і беріз. 

Я веду, веду, веду — 

Саночки на поводу,

Бо з гори санки летять, 

А на гору — не хотять... 

 

(Грицько Бойко)

hello_html_m55a84721.jpg

Погодився

Сьогодні надворі

Така хуртовина,

Що, певно, до школи

Не підеш ти, сину!

 

Ну що ж, так і бути, — 

Петрусь промовляє, — 

Тоді я, матусю, піду погуляю.

 

(Борис Слюсар)

hello_html_m55a84721.jpg

Срібні дерева

Срібні дерева, срібне гілля,

Сріблом пухнастим вкрита земля.

Срібні у синьому небі хмарки,

В срібних заметах срібні стежки.

Срібний-пресрібний ліс приберіг

Білочці срібній-срібний горіх.

 

(Леонід Первомайський)

hello_html_m55a84721.jpg

Сніжинка і краплинка

В віконце крізь щілинку

Сніжинка залетіла.

Галинка ту сніжинку

Намалювать схотіла.

 

Поки папір шукала, —

Сніжиночки не стало;

Лишилася краплинка:

Малюй мене, Галинко!

 

(Вадим Бойко)

hello_html_m55a84721.jpg

Зимонька 

Зимонько, голубонько

В білім кожушку,

Любимо ми бігати

По твоїм сніжку.

Всім рум’яниш личенька

Ти о цій порі

І ладнаєш ковзанки

В нашому дворі.

 

( Л. Забашта)

hello_html_m55a84721.jpg

Ой зима, зима, зима. 

Веселіш пори нема! 

Гірка, сани, гомін, сміх. 

Синій вечір, білий сніг. 

Дітлахи на ковзанах — 

Скільки радості в очах! 

 

(Петрусь Бровка)

hello_html_m55a84721.jpg

Я зими дитинка, Красуня Сніжинка. 

Морозець — то мій татусь, 

Дід Мороз — то мій дідусь. 

Колисала мене Віхола, 

А Зима на щічки дихала. 

І тому така я гожа, 

На Матінку-Зиму схожа.

hello_html_m55a84721.jpg

Сніг 

Санки Сніг вкриває всі шляхи, 

Йому раді дітлахи, 

Чується веселий сміх, 

Ой, який пухнастий сніг! 

Треба гору збудувати, 

Покататися встигати, 

Цілий день така турбота - 

У малят кипить робота.

hello_html_m55a84721.jpg

Білі мухи налетіли, 

все подвір’я стало білим, 

Не злічити білих мух, 

що летять, неначе пух. 

Галю, Петрику, Кіндрате, 

годі, ледарі, вам спати!

І побігли до санчат 

Галя, Петрик і Кідрат, 

а санчата їм усім 

змайстрував старий Максим,
 

(Максим Рильський)

hello_html_m55a84721.jpg

Зима прийшла 

Мороз з зимою посварились:

- «Ми з тобою забарились!».

І мерщій вже працювати -

Землю снігом укривати.

Вкрили поле, ліс, садок,

Для ковзанів тут є льодок

І горбки є для санчат -

Всі розваги для малят.

 

(Олена Ерато)

hello_html_m55a84721.jpg

Гості

Ось зима вже землю вкрила,

До себе в гості запросила

Завірюху й заметіль,

Вони злетілись звідусіль,

І мороз не запізнився -

Іще звечора з'явився,

І всі добре знаєм ми:

Це справжні друзі у зими.

 

(Олена Ерато)

hello_html_m55a84721.jpg

Чарівник

Цілу ніч мороз малює,

Візерунками дивує,

Ніби казку розказав,

Тут її намалював

І природа милувалась,

Тут вночі, мов диво сталось.

Яскраво ж так малюнки сяють,

Він - чарівник, всі добре знають.

 

(Олена Ерато)

hello_html_m55a84721.jpg

Заметіль

Вітер віє звідусіль

І кружляє заметіль,

Білим снігом все вкриває,

Під кожен кущик заглядає,

Засипає всі шляхи,

Сховались звірі і птахи,

А вона сильніш кружляє,

Свої пісеньки співає.


(Олена Ерато)

hello_html_m55a84721.jpg

Сніжинки

Тоненькі сніжинки

На мене сідають,

Мене за ялинку,

Напевне, вважають.

 

Не знають сніжинки —

Смішинки тоненькі,

Що я — не ялинка,

А просто — Оленка! 

 

(А. Костецький)

hello_html_m55a84721.jpg

Зимова казка

Зима кружляє і сміється,

Вітерець за нею в'ється,

Сніг, мов хутро, розвіває,

Білі крила розправляє.

Вкриті килимом всі стежки,

Бурульки сяють, мов сережки,

І зима, як справжня птиця,

В білій казці – чарівниця.

 

(Олена Ерато)

hello_html_m55a84721.jpg

Оксанка і мороз

Мороз малій Оксанці

Натер густі рум'янці —

Гадав: вона замерзне

Й додому утече.

А дівчинка гуляє,

Весь день у сніжки грає

Ще й весело сміється:

Ого, мороз пече! 

 

(П. Ребро)

hello_html_m55a84721.jpg

Сніг вкриває всі шляхи,

Йому раді дітлахи,

Чується веселий сміх,

Ой, який пухнастий сніг!

Треба гору збудувати,

Покататися встигати,

Цілий день така турбота -

У малят кипить робота.

 

(Олена Ерато)

hello_html_m55a84721.jpg

Морозець, морозець!

Морозець, морозець!

Не щипай за щічки.

Теплі валянки у нас,

Шубки й рукавички.

 

Морозець, морозець! —

Плещемо в долоні.

У дівчаток і хлоп’ят

Носики червоні.

 

(Грицько Бойко)

hello_html_m55a84721.jpg

Сніговик

Сніговик Морквяний ніс

Вгору віника підніс

І питає: «Перехожі, 

Чом на мене ви не схожі?

Я стою, а ви в бігах, 

Ви у пальтах, у шапках…

Гей, скажіть, у вас носи, 

Як у мене, - для краси?»

 

(О. Сенатович)

hello_html_m55a84721.jpg

Снігова баба

Сніжну бабу ми ліпили, 

На санчата посадили. 

Повезем її гуляти, 

А вона від нас – тікати.

Ми за нею скоком, скоком, 

А вона все боком, боком, 

За щось зачепилася, 

З гірки покотилася.

 

(О. Пєнєгіна)

hello_html_m55a84721.jpg

Подарунок

Сніговик для сніговички 

Сплів із снігу рукавички. 

Попросила сніговичка:

Подаруй ще й черевички 

Із бурульок крижаних, 

Буду ковзати у них.

 

(М. Пономаренко)

hello_html_m55a84721.jpg

Кожушок

Йшов сніжок на торжок 

Продавати кожушок. 

Кіт купив того кожуха, 

Загорнувсь по самі вуха. 

 

Як забіг у нім до хати, 

Хутро стало розтавати. 

Сів Воркотик за мішком 

Та й умився кожушком.

 

(П. Воронько)

hello_html_m55a84721.jpg

Гості грудня

Сиджу я біля підвіконня, 

Коли дивлюся — у садку 

На груші... яблука червоні 

Висять на самому вершку. 

Та от підкрався кіт-гульвіса, 

На грушу глипнув, як сова, — 

Червоні яблука знялися 

І — полетіли! Ну й дива! 

Взяв олівець я із пенала 

І записав в календарі: 

«Сьогодні вперше прилетіли 

До нас у гості снігурі».

 

(А. Качан)

hello_html_m55a84721.jpg

Сніжок

Снігу, білий сніжку! 

Посипай доріжку!

Насип цілу гору 

Біля цього двору!

 

Тут діти маленькі 

Гуляти раденькі,

У них голосочки, 

Як срібні дзвіночки.

 

(К. Перелісна)

hello_html_m55a84721.jpg

Зимовий гриб

Дід Мороз по лісі йшов, 

Під кушем гриба знайшов. 

Брав за ніжку так і сяк — 

Не подужає ніяк. 

Окуляри дід надів, 

Подививсь і аж присів: 

Та який же це грибок? 

Це ж засніжений пеньок!


(В. Заєць)

hello_html_m55a84721.jpg

Вранці біля хати

Вранці біля хати

Малесенькі сліди –

Зайчатко вухате

Приходило сюди.

Стояло біля хати,

Ступило на поріг –

Хотіло нам сказати,

Що випав перший сніг.

 

(Л. Куліш-Зіньків)

 


Гостює в нас зима 

Летять, летять сніжинки

На поле, ліс і сад,

Веселий свій таночок

Танцює снігопад.

Надворі – лютий холод,

Тепла давно нема.

Заліз в копичку зайчик

І солодко дріма.

Мете хвостом лисичка

Сніжок біля сосни.

В барлозі спить ведмедик,

Солодкі бачить сни. 

 

(В. Кленц)

hello_html_m55a84721.jpg

Сніг іде 

Тихо, тихо сніг іде, 

Білий сніг, лапатий, 

Ми у двір скоріш підем, 

Візьмемо лопати. 

Ми прокинем зранку 

Стежку біля ганку, 

Вийде мама з хати 

І почне питати: 

- Хто ж це так доріжку 

Вміє прокидати? 

 

(М.Познанська)

hello_html_m55a84721.jpg

Біле-біле все навколо, 

Ясне й чисте, як ніколи! 

Мов пухнаста ковдра, ліг 

Скрізь на землю білий сніг. 

З неба падають сніжинки 

На дерева, на будинки, 

На майдани, на садки, 

На ялинки, на дубки. 

Завірюха аж гасає 

Заміта поля, стоги. 

Над річками, над струмками 

Сніг — по самі береги! 

hello_html_m55a84721.jpg

Білі слони

Із холодних країв,

з далини,

поприходили білі слони.

 

Он під вікнами стали, вухаті,

аж стемніло трішечки в хаті.

 

Будуть з нами вони до весни —

білі-білі замети-слони.

 

А весна засміється в гаю —

підуть знову на північ свою.

 

(Віктор Терен)

hello_html_m55a84721.jpg

Дідів портрет

Ми ліпили сніжну бабу, 

Доки вечір наступив.

А вночі якийсь незграба

Шапку й вуса приліпив.

Підійшов Омелько-дід

Усміхнувся: «Все як слід.

Шапка, вуса й борода, 

Ще й чуприна вигляда.

Гей, хто в хаті, гляньте йдіте, 

Мій портрет зробили діти!»

Вмить зібрався цілий рід:

«Справді, з баби вийшов дід!»

 

(П.Воронько)

hello_html_m55a84721.jpg

Веселий сніг 

Падав сніг,

Падав сніг –

Для усіх, усіх, усіх,

І дорослих і малих,

І вселих і сумних.

Всім, хто гордо носа ніс,

Він тихцем сідав на ніс.

А роззяв, як на сміх,

Залетів до рота сніг.

Вереді за комір вліз

І довів його до сліз.

А веселі грали в сніжки –

Сніг сідав їм на усмішки

І сміявся з усіма:

- Ой, зима, зима, зима!

 

(Оксана Санатович)

hello_html_m55a84721.jpg

Із сніжком ми дружимо 

Там, де поле, там, де луг,

Ходить завірюха,

Сипле сніг із рукавів

І морозить вуха.

Щоки полум”ям горять,

Та біжать малята,

Щоб везти із гірки сміх

На своїх санчатах.

Ти, вітриську, зупинись,

Йди із нами гратись,

На санчатах цілий день

Будемо кататись.

 

(В.Кленц)

hello_html_m55a84721.jpg

Зима 

Дорога біла стелеться,

І краю їй нема.

Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас зима.

Льодком тоненьким скована,

Спинилася ріка.

Повита тихим сном вона,

Весняних днів чека.

І ліс дріма. Безлистною

Верхівкою поник.

Над ним пісні висвистує

Лиш вітер-сніговик.

 

(В.Бичко)

hello_html_m55a84721.jpg

Гра у сніжки

На галяві край доріжки 

Полетіли влучні сніжки, 

І почався білий бій, 

Закрутився у сувій. 

Закрутився, покотився, 

Під горою зупинився. 

Зверху сніг 

І знизу сніг, 

І ніхто узнать не міг, 

Де чиї стирчали ніжки. 

Ой, весела гра у сніжки!

 

(Платон Воронько)

hello_html_m55a84721.jpg

Зайчикові вуха

Сіє, віє, завіва 

Снігом завірюха, 

А у зайчика, хоч плач. 

Дуже змерзли вуха.

 

Він і валянки узув,

І вдягнув кожуха,

А з-під шапки, ну, хоч плач.

Виглядають вуха.

 

І чого ти зажуривсь? — 

Цокотять синички.

Ти б собі вдягнув на вуха 

Теплі рукавички!

 

(В. Каменчук)

hello_html_m55a84721.jpg

Снігова баба

Що за гамір?

Що за гра?

Ліпить бабу

Дітвора!

Ой же баба

Снігова,

Біла в баби

Голова.

Ой, у баби

Горб на спині

І ломака

Он яка!

Ніс у баби

З картоплини,

Рот у баби

З буряка.

 

(Марійка Підгірянка)

hello_html_m55a84721.jpg

Завірюха

Розгулялась завірюха –

Виє, стогне і свистить. 

Затуля Оксанка вуха 

І від страху аж тремтить. 

- Ти не бійся, - каже тато. – 

Завірюха не страшна. 

Це ж бо лижам і санчатам 

Намітає сніг вона. 

Кучугури встануть вранці 

Будуть гірки дітворі... 

Скинуть ягоди Оксанці 

Із калини снігурі.

 

(О. Винокуров)

hello_html_m55a84721.jpg

Сніг іде

Тихо, тихо сніг іде, 

Білий сніг, лапатий: 

Ми у двір скоріш підем, 

Візьмемо лопати. 

Ми прокинем зранку 

Стежку біля ґанку,

 

Вийде мама з хати 

І почне питати: 

Хто ж це так доріжку 

Вміє прокидати?

 

(М. Познанська)

hello_html_m55a84721.jpg

Бідний зайчик

По дорозі зайчик скаче, 

Сніг глибокий, зайчик плаче, 

Змерз він дуже, і тремтить, 

І не знає, що робить. 

Де спочити, де присісти? 

Щось поїсти. 

Треба швидше у лісочок, 

Де стоїть старий пеньочок. 

Сніг лапками розгрібати 

І корінці там шукати. 

Аби кори трохи згризти.... 

Ой, як хоче зайчик їсти!

 

(Катерина Перелісна)

hello_html_m55a84721.jpg

Для потішечки

Попід вікнами Мороз 

Ходить-щулиться, 

То загляне у садок, 

То на вулицю: 

- Де ж це дітоньки малі 

оховалися, 

Та невже ж вони мене 

Ізлякалися? 

Я ж їм шкоди не зроблю 

Анітрішечки, 

Тільки носика вщіпну 

Для потішечки!

 

(Катерина Перелісна)

Випав сніг 

Вдягнувшись тепліше, 

Морозяним ранком 

Мариночка вийшла 

І стала на ганку. 

Як гарно навколо! 

Все вкрилось кругом 

Пухнастим та чистим 

Блискучим сніжком. 

 

У білому вбранні 

Зелені ялини. 

Під сніг, як під ковдру, 

Сховались рослини, 

Щоб їх не дістали 

Морози страшні, 

Щоб взимку заснути 

Й ожить навесні. 

 

Ставаймо на лижі, 

Сідаймо в санчата, 

Берімо коньки, 

Щоб стрілою помчати! 

Хай щоки щипає 

Мороз жартома! 

Хороша погода! 

Весела зима!

hello_html_m55a84721.jpg

Сніговик

Як сумно в нашому дворі

Сніговику малому.

Та він не скотиться з гори,

Не побіжить додому. 

Від снігу вся земля блищить –

Сніговику не зимно.

Ледь–ледь в повітрі мерехтить

Сніжинка – цятка синя.

Та не одна! Їх цілий рій

Спустився з неба долі,

їх стільки, скільки в тебе мрій, –

Танцюють в дружнім колі.

 

А сніговик один стоїть 

Йому страшний не холод:

У мене друга, уявіть,

Ще не було ніколи.

І ні з ким гратись у сніжки... –

Його проймає туга,

А навкруги – пусті стежки,

Нема, немає друга.

Нема – так буде, не журись!

Ось вуглики, морквина,

А замість шапки хтось приніс

Старе відро з–під тину.

І грають весело в сніжки Надворі два сніговики!

 

(Володимир Кухалашвілі)

hello_html_m55a84721.jpg

Чому лютий короткий

Чи то жарт напівзабутий,

Чи одна із небилиць –

Тільки чув я, ніби Лютий

Довгий–довгий був колись.

 

Він у шапці–невидимці

Мандрував собі щодня

По дорозі, по стежинці,

По заметах навмання.

 

Де не ступить – наче глиця

Стане вмить колючий сніг,

На льоту замерзне птиця

І впаде йому до ніг.

 

А дихне – ставки і ріки

Лід засклить аж до весни

І поснуть, бува, навіки

Судаки, лящі, лини.

 

По горбах і кручах голих

Мерзнуть кози і зайці...

І забили тут на сполох

Побратими–місяці.

 

На узліссі просто неба

Раду скликали мерщій.

Гріти землю швидше треба!

Загули навперебій.

 

Ну, а Лютий не зважає,

Все те байдуже йому,

Не припас, мовляв, тепла я,

Де ж тепер його візьму?

 

І сказали побратими:

Це турбота не твоя,

Вахту Березень нестиме

Від сьогоднішнього дня.

 

...Чи то жарт напівзабутий,

А чи й вигадка, гляди, –

Тільки от говорять люди,

Що відтоді місяць Лютий

Став коротким назавжди.

 

(Вадим Скомаровський)

hello_html_m55a84721.jpg

Про сніговика

У дідка Сніговика

Кочерга замість ціпка,

Замість носа – бурячок,

Замість шапки – банячок

 

Сперся він на кочергу

І ні кроку по снігу.

А в одлигу позіхнув,

Кочергою ворухнув, 

Бороду розпушив

І по стежці рушив.

 

Ти куди оце, куди?

А туди, де холоди,

Де снігів уволю, –

На Північний полюс,

 

Буду жить і поживать,

Дім із криги мурувать,

Кочергою у хокей

На крижині грати

І морозивом гостей

Буду частувати.

 

(Тамара Коломієць)

hello_html_m55a84721.jpg

Грудень

Копитами дзвонять

Коні по землі.

А мені здається –

Грають скрипалі.

Ніби цвіт черешні,

Пада з неба сніг,

У хустину білу

Запинає всіх.

 

Стелиться дорога

Білим полотном

Морозенко–грудень

Йде над тихим Пслом.

Копитами дзвонять

Коні по землі,

А мені здається –

Грають скрипалі.

 

(Володимир Мордан)

hello_html_m55a84721.jpg

Зимонько–снігуронько

Зимонько–снігуронько,

Наша білогрудонько,

Не верти хвостом,

А труси тихесенько,

Рівненько, гладесенько

Срібненьким сніжком.

 

Ми повибігаємо,

Снігу накачаємо

Купу за садком.

Бабу здоровенную,

Уночі страшенную,

Зліпимо гуртом.

 

Зробим очі чорнії,

Рот і ніс червонії –

Буде, як мара.

День і ніч стоятиме,

Вовка проганятиме

Від свого двора.

 

Зимонько–снігуронько,

Просимо, голубонько,

Щоб мороз стояв,

Бабу товстобокую,

Відьму вирлоокую,

Пильно доглядав!

 

(Л.Глібов)

hello_html_m55a84721.jpg

Сипле сніг

Сипле, сипле, сипле сніг...

Мов метелики сріблисті,

Ті сніжинки білі, чисті

Тихо стеляться до ніг...

Сипле, сипле, сипле сніг...

 

Сипле, сипле, сипле сніг...

Тихо, легко і спроквола

Покриває все довкола, –

Ні стежок, ані доріг...

Сипле, сипле, сипле сніг...

 

Сипле, сипле, сипле сніг...

Вже присипав доли, гори,

Вже весь світ, мов біле море,

Біле море без доріг...

Сипле, сипле, сипле сніг...

 

(Марійка Підгірянка)

hello_html_m55a84721.jpg

Сніжинки

Білесенькі сніжиночки,

вродились ми з води;

легенькі, як пушиночки,

спустилися сюди.

 

Ми хмарою носилися

від подиху зими,

і весело крутилися

метелицею ми.

Тепер ми хочем спатоньки,

як дітоньки малі,

і линемо до матінки –

до любої землі...

 

Матуся наша рідная

холодна і суха,

бо дуже змерзла, бідная,

вона без кожуха.

Отож її нагріємо,

устелимо сніжком.

Мов ковдрою, накриємо

легесеньким пушком.

 

Нехай зимою злючою

вона спочине в сні,

щоб зеленню пахучою

прибратись навесні!

 

(Микола Вороний)

hello_html_m55a84721.jpg

Зимова калина

Все жахав мороз калину:

Побілієш ти, як сніг,

Заморожу до загину. –

Заморозити ж не зміг.

 

Червоніла, пломеніла,

Грона жевріли як жар.

Не лякалась, не біліла –

Не калина, а пожар.

 

А коли прибігли діти,

Любо мовила вона:

Ви мене в коші беріте,

Я морожена – смачна.

 

Зустрічали з пиріжками

Свій Новий щасливий рік...

І солодкими цівками

Лився їм на губи сік.

 

(Платон Воронько)

hello_html_m55a84721.jpg

Сніжинки 

Пролітають біленькі сніжинки

І сріблясто на сонці блищать.

Мамо, мамо, чому я сніжинки

Не умію ніяк упіймать?

Вже здається, що ніби й спіймаю,

А відкрию долоню: нема!

Лиш водичка з долоні стікає.

Лиш водичка в долоні сама.

Каже мама здивовано доні:

А чи знаєш, чому це так є?

Бо у тебе тепленька долоня,

А сніжок від тепла розтає.

І помислила доня хвилинку,

Рукавичку наділа свою.

Мамо, – каже, – тепер я сніжинку

Вже напевно, напевно, зловлю!

 

(С.Кузьменко)

hello_html_m55a84721.jpg

Казка про Діда Мороза та бабу Завірюху

У пралісі, у лісі – 

Палац чудовий, чистий: 

Одні кришталі в стрісі, 

А зруб – увесь льодистий.

Поміст як сонце сяє, 

А постіль – білі пухи. 

Такий–то дім прекрасний 

У Баби Завірюхи!

А Баба Завірюха 

Мороза Діда має; 

Та баби дід не слуха, 

Усе один гуляє.

На села ходить в нічку, 

Як згасне промінь сонця, – 

То міст кладе на річку, 

То квіти на віконця.

А баба все сердита, 

Що дід один гуляє, 

В метелицю сповита, 

Шляхи всі замітає.

Холодним вітром дмуха, 

Кладе замети всюди, 

Щоб дід бабусю слухав 

І не ходив нікуди.

 

(Марійка Підгірянка)

hello_html_m55a84721.jpg

Сніжок трясе 

Ой, сніжок трясе

Вільно, вільно –

Засипає все

Густо, рівно.

Порівняв горби

З долинами –

Зрівняє карби

Межи нами.

Ой, сніжок трясе

Біло, біло –

Присипає все,

Що боліло…

Мече, мов в піну

Літ скрижалі:

За ранню вину

Й пізні жалі.

Ой, сніжок трясе

Срібно–сніжно, –

Пригортає все

М’яко, ніжно.

Що зійшло в любові,

В труді, в крові

Тулить в смути дні

До обнови.

Ой, сніжок трясе…

 

(Марійка Підгірянка)

hello_html_m55a84721.jpg

Перший сніг

Зима така недобра, 

Така скупа зима, 

Бо снігу для хлоп'яток

У неї ще нема.

 

Послухай, чорна зимо,

Пора уже, пора: 

Санчатам нашим сниться 

Засніжена гора.

 

І лижі дуже хочуть 

Побігти по лижні, 

А діти марять лісом 

У срібному вбранні.

 

І от одного ранку 

Ми бачим у вікні: 

Все біло, біло, біло, 

Немовби уві сні.

 

Це сніг на білих лапах, 

Нечутних і м'яких, 

Підкрався, наче кицька, 

І біля хати ліг.

 

(Г. Усач)

hello_html_m55a84721.jpg

Ой дарма-дарма

Ой дарма-дарма.

Що тепла нема.

Це тому, це тому,

Що у нас зима.

Ми санчата візьмемо,

В двір кататись підемо.

 

Сніг-сніжок пухнастий, 

Любимо тебе! 

Дід Мороз вусатий, 

Подарунки де?

 

Біло стало, гарно стало 

Надворі, надворі, 

Прилетіли на калину 

Снігурі, снігурі

Ой, як добре на санчатах 

Нам із гірочки кататись!

 

(А. Баголіка)

hello_html_m55a84721.jpg

Із сніжком ми дружимо

Там, де поле, там, де луг, 

Ходить завірюха, 

Сипле сніг із рукавів 

І морозить вуха.

 

Ой сніг, сніжок, 

Біленький,  лапатий, 

Ти звідки до нас 

Прийшов погуляти?

 

Щоки полум'ям горять, 

Та біжать малята, 

Щоб везти із гірки сміх 

На своїх санчатах.

 

Ти, вітриську, зупинись, 

Йди із нами гратись, 

На санчатах цілий день 

Будемо кататись.

 

(В. Кленц)

hello_html_m55a84721.jpg

Сніжок

Ой, летить сніжок, летить, 

Заміта дороги! 

Ходять діти по снігу — 

Загрузають ноги.

 

Снігу, білий сніжку!

Посипай доріжку.

Насип цілу гору

Біля цього двору.

 

А лопатки наші де? 

Нащо їх сховали? 

Та ж вони якраз на те, 

Щоб сніг розгрібати.

 

Ой, летить сніжок, летить,

Пада на доріжки!

Та не глибоко тепер —

Не загрузнуть ніжки!

 

(К. Перелісна)

hello_html_m55a84721.jpg

Перший сніг

Білі метелики, 

Ніжні метелики 

З неба летять. 

Білим метеликам.

Ніжним метеликам 

Ніде сідать.

 

Поле з ярочками, 

Луки з гайочками, 

Хутір з селом. 

Все ними вкрилося, 

Все застелилося 

Білим рядном.

 

Білі метелики, 

Ніжні метелики 

Впали й лежать. 

Білим метеликам, 

Ніжним метеликам 

Вже не літать.

 

(П. Савченко)

hello_html_m55a84721.jpg

У бабусі-холодусі

Усміх сяє на лиці, 

Ходить в теплому кожусі, 

З дивним пензликом в руці.

Раз мазок і два мазок – 

На вікні цвіте бузок, 

А на другім – сад казковий

Біля місяця-підкови.

А на третім – срібний дім, 

Іній світиться у нім.

Всі дивились, дивувались, 

Хто художник – здогадались.

Дід Мороз хвалив бабусю

Чарівницю-холодусю, 

З нею в танці закружляв, 

З Новим роком привітав.

 

(Є. Найт) 


 

Сніжинка 

Ми – сніжиночки біленькі,

Ми крилаті і легенькі.

Ми раненько стали вранці,

Закрутилися у танці.

 

hello_html_m55a84721.jpg

Мудрий Боря

Закрий щільніш кватирку, Борю,

Бо дуже холодно надворі...

А як закрить її щільніше,

Хіба надворі потепліша?

 

(Грицько Бойко)

hello_html_m55a84721.jpg

Кожух

Зиму мороз дуже любив,

Зимі мороз кожух пошив.

Носи, зимо, оцей кожух

Із сивих хмар, із білих мух...

Пильнуй: як сонце припече,

Кожух твій, зимо, Утече...

 

(Володимир Підпалий)

hello_html_m55a84721.jpg

Зимова пісенька

Зимонько, де ти?

Намети замети.

Ми тебе стрічатимем

З лижами й санчатами,

З ковзанами на льоду...

А зима гукає: – Йду!

 

(Грицько Бойко)

hello_html_m55a84721.jpg

Дід Мороз раненько встав, 

Снігу торбу назбирав 

І побіг чимдуж до річки 

Заморозити водичку. 

hello_html_m55a84721.jpg

Причепився Морозенко 

Та й щипає помаленьку: 

Ручки, ніжки вже щемлять, 

Щічки з холоду горять. 

hello_html_m55a84721.jpg

Вередливі санчата

Ну й санчата Олечці купили!

Вередливіш, мабуть, не знайти:

Із гори — самі біжать щосили,

А на гору — треба їх тягти! 

 

(П. Ребро)

hello_html_m55a84721.jpg

Перший льодок

Півня ця калюжа

Здивувала дуже:

Є у ній водиця —

Не дає напиться!

 

(І. Кульська)

hello_html_m55a84721.jpg

Сніговій

Запитали Сніговія: —

Нащо снігу нам навіяв?

А він каже: — Шу-шу-шу!

Я ще більше натрушу!

 

(В. Кленц)

hello_html_m55a84721.jpg

Подарунок

Сніговик для сніговички

Сплів із снігу рукавички.

Попросила сніговичка:

- Подаруй ще й черевички.

Із бурульок крижаних, 

Буду ковзати у них.

 

(М. Пономаренко)

hello_html_m55a84721.jpg

Першій сніг 

Сніг пухнастий,

Наче вата,

Аж по ньому жаль ступати, -

Білий, чистий сніг.

 

(Г.Бойко)

hello_html_m55a84721.jpg

Білий світ 

Біле місто, білі сквери

І трамваї, і таксі,

Білі міліціонери.

Білі діти — білі всі.

Це ж зима, холодна й біла,

Білим снігом землю вкрила.

 

(В. Бондаренко)

hello_html_m55a84721.jpg

Білий іній

На деревах білий іній,

Кущ — мов білий їжачок,

На паркані, вчора синім,

Безліч білих голочок!

Навіть дідова руда побіліла борода.

hello_html_m55a84721.jpg

Перший сніг

Ще вчора листячко кружляло 

У золотавому танку. 

На ранок враз зима настала 

І свіжість принесла п'янку. 

І цей тонкий та ніжний запах 

Прийшов до мене уві сні. 

А ранком кіт приніс на лапах 

Пухнастий білий перший сніг!

 

(С. Гордієнко)

hello_html_m55a84721.jpg

Вже зима в дорозі

Спить під листям їжачок,

Під камінчиком – жучок,

Дідусь – під кожухом,

Зайчик вкрився вухом.

Вже зима в дорозі

На скріпучім возі.

 

(Олександр Богемський)

 



Выберите курс повышения квалификации со скидкой 50%:

Автор
Дата добавления 28.10.2016
Раздел Другое
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров118
Номер материала ДБ-296955
Получить свидетельство о публикации

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх