Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / ПІДСУМКОВИЙ УРОК З ВИВЧЕННЯ УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ В 6 КЛАСІ

ПІДСУМКОВИЙ УРОК З ВИВЧЕННЯ УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ В 6 КЛАСІ


  • Украинский язык

Поделитесь материалом с коллегами:

ПІДСУМКОВИЙ УРОК З ВИВЧЕННЯ УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ В 6 КЛАСІ



САМОСТІЙНА З УНТ


Біля сцени сидять хлопці та дівчата. Межи ними лежать дві хустинки, віночок, горщик, обв язаний рушником, календар. До сволока прив язана калита (святковий корж). На сцену виходить вчителька.

Вчит.: Доброго дня вам, любі мої! (діти відповідають) Сьогодні ми з вами закінчили тему: «Календарні народні вята». Ви повинні самостійно скласти сценарій до одного чи декільких свят. До якого, ви обирайте самі. Згодні? Ну то що ж – до роботи.

1 дів.: Ох-хо-хо! Самостійна!

2 дів.: І що ж ми будемо показувати?

3 дів.: Я знаю! Безперечно це буде літо. Ми покажемо обрядові звичаї до найулюбленішого дівочого свята.

4 дів.: Що ти маєш на увазі? Яке свято? Це Трійця чи зелені свята?

3 дів.: Ні, не вгадали!

Хлоп.: Мабуть, це смачнее, медове, яблучне свято?

Усі: Спаса?

Дів.: Ні. Та невже ж ви не дотямили?

Дів.: Я вірно знаю (вдягає на голову віночок із колоссям)

Ой, котився віночок по полю

Та й напросився в женчиків до дому.

Ой до дому в женчики ходите

Та й мене у стодолю візьмите.

(усі підспівують, дівчина танцює)

Усі: Обжинки? Вірно?

Дів.: Та ні. Сором, як же ви вчили УНТ? Дивиться та згадуйте. (Кладе віночок нібито на воду)

Плинь віночку, плинь, в тую сторону,

Де живее миленький серцю мойому.

Усі.: Та це ж Івана Купала!

Дів.: Так. Вірно.

Дів.: А чому ти вважаєш що це улюблене дівоче вято?

Дів.: Тому, що можна на долю ворожити.

Хлоп.: Я не знавець у дівочах святах, але знаю, з курсу УНТ, що взимку дівчата ворожать майже на усі свята.

Дів.: А я чогось не знаю такого.

Дів.: Сором, сором, а як же ти вчила УНТ?

Хлоп.: Та годі вам дівчата сперечатися. Давайте візьмемо за тему самостійної роботи – зимові свята.

Хлоп.: Вірно. Взимку відбуваються найвеличніші свята.

Хлоп.: Ой, не кажи. Найбільше свято – це Пасха чи Великдень.

Дів.: А я вважала, що цікаві свята восени, піля Покрови, коли починалися весілля.

Хлоп.: Так, дівчата, безумовно це великі свята, але взимку селяни були звільнені від землеробства і могли приділяти більше уваги відпочинку.

Хлоп.: Вірно-вірно велика кількість свят випадає на зимову пору.

Дів.: Придумала. А давайте складати зимовий святковий календар?

Усі: Давайте!

Дів.: Тільки загадками.

Дів.: Як це? Я не розумію?

Дів.: Ми будемо показувати обрядодії до свят, а усі хто тут є відгадувати. Згодні?

Усі: Згодні. (Дівчата збираються до гурту, вдягають хустинки.)

Дів.: На початку грудня є свято дівочої долі, коли дівчата починають ворожити.

Дів.: Варять дівчата спільну кашу, обгортають горня новим рушником, йдуть до воріт опівночі долю закликати.

Дів.: Держи горнятко. Доле, доле, іди до мене вечеряти? (слухає).

Доле, доле, іди до мене вечеряти? (мовчання).

Доле, доле, іди до мене вечеряти? Доля оглухла, не чує мого голосу. Що б ти і зозулі не почула, блуднице ти моя.

Дів.: Доле, доле, іди до мене вечеряти? (гавкає собака). Обізвалася доля.

Дів.: Що це за свято на початку грудня? (7 грудня – Свято Катерини). Хлопці підводяться, співають. «Ой. На горі та жнеці жнуть». (Підіймаються на сцену.)

Хлоп.: Дивиться хлопці, а тут вже Андрійко був, калиту до сволока привісив.

Дів.: А ну, хто сміливий з вас калиту кусати?

Хлоп.: Мабуть я. Де моя кобила?

Дів.: А ось вона, та рогата.

Хлоп.: Іду, іду калиту кусати. (Їде на рогачі. Молодь розсмішує його.)

Дів.: А я квачем буду писати!

Хлоп.: А я вкушу!

Дів.: А я впишу! (показує квач у сажі. Хлопець тягнеться, але не достає калиту, дівчина намазує йому вуса.)

Хлоп.: Йде, Романе, спробуй, ти. (Хлопець відкушує корж, ламає його, ділить на усіх.)

Хлоп.: Як зветься це свято, коли воно буває? (13 грудня, Святий Андрій.)

Хлоп.: А це свято дуже любили та чекали діти.

Хлоп.: Ввечері хтось з родини, переважно дідусь, виходив на вулицю і перевдягався на зразок Діда Мороза. Заходив до оселі…

Д.М.: Доброго здоров я добрі люди! Чи є в вас діти?

Госп.: Здрастуйте, діду! Є в нас дівчинка, Катруся. Ось вона.

Дів.: Добрий вечір, дідусю!

Д.М.: Здрастуй, дівчино. Знаю, знаю тебе. Це ти торік не любила волосся розчісувати?

Дів.: Було таке, діду.

Д.М.: Тоді ось тобі подарунок . (Дістає з мішка лозину.)

Госп.: Ой, ні, діду, вона так за курчатами доглядала, що ні одне не загинуло.

Дід: Тоді ось які в мене подарунки. (Дістає цукерки.)

Хлоп.: Яке це свято. Коли воно буває? (19 грудня, Святий Миколай.)

Дів.: А далі січень.

Усі: (співають) Нова радість стала, яка не бувала…

Хлоп.: Коляд, коляд, колядниця

Добра з медом паляниця,

А без меду не така,

Дайте, дядьку, п ятака.

А коли ваша ласка, то й кільце ковбаски.

Ще й мірочку гречки, та олії козі на варенички.

Ще й шматочок сала, щоб краще скакала.

Де й пшеничний буханець, тай на тому – кінець!

А що не донесемо?

Нічого, козу впряжемо! (7 січня – Різдво Христове.)

Усі: Ой, сивая та і зозуленька…

Дів.: Ой, господарю, господарю, пусти до хати Маланочку. (Хлопці виводять Маланочку – хлопця передягненого в дівчину.) Защедруй нам, Маласю.

Мал.: Та я стидаюся… Щедрик, ведрик, дайте вареник!

Грудочку кашки, кільце ковбаски

Маланка ходила, хвостиком вертіла,

А ти дядьку, знай, копійочку дай!

Дів.: А скажіть, будь ласка, коли Маланку водили? (13 січня – Свята Маланка)

Дів.: А далі…

Хлоп.: А далі, дівчино, тобі не можна.

Маланка ходила, Василя водила.

Василько наш батько,

Пусти нас у хатку.

Сійся, родися жито, пшениця,

Всяка пашниця?

Коли це буває? (14 ічня – Святий Василь.)

Хлоп.: А наступна загадка буде у пісні.

Усі: Бо прийдуть до тебе три праздники в гості

Радуйя, ой радуйся, земле, син Божий народився.

А перший же празник, то Різдво Христове.

А другий же празник – Василя Святого.

А третій же празник…

Який третій празник? (19 січня – Святе Водохрещення.)

Дів.: Слухайте. Насправді, як багато свят взимку.

Дів.: Та це ж не все. Ще ж лютий.

Дів.: І у лютому свята?

Дів.: А давайте і про нього загадку? (Дівчата перевдягаються на зразок Зими і Літа.)

Зима: Здоров було, Літечко!

Літо: Здрастуй, Зимо. Бач, Зимонько, що наробило, напрацювало ти все поїла та попила.

Зима: Зустрілися ми з тобою, Літечко, щоб посперечатися, кому уперед іти, а кому залишатися.

Літо: Дуй, не дуй, Зимо, а не к Різдву іде, а Великодню.

Дів.: Знаю, знаю це Стрітення, 15 лютого. Отак і кінчається зимовий календар?

Дів.: Ні! А Масляна?

Дів.: Навіщо ж ви сказали? А як же загадка?

Хлоп.: А ніякої загадки не буде, про Масляну ми усе написали у своїй…

Усі: …самостійній з УНТ! (Діти дають буклети зі святами Масляного тижня.)



































Автор
Дата добавления 28.01.2016
Раздел Украинский язык
Подраздел Конспекты
Просмотров104
Номер материала ДВ-387987
Получить свидетельство о публикации

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх