Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / История / Конспекты / План-конспект уроку з мультимедійною підтримкою на тему "Трипільська культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • История

План-конспект уроку з мультимедійною підтримкою на тему "Трипільська культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури"

библиотека
материалов

Інтегрований курс. «Всесвітня історія. Історія України.»

6 клас

Розділ 1. Життя людей за первісних часів

Урок № 7.


Тема:Трипільська культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури


Тип уроку: комбінований

Форма уроку: виклад нового матеріалу


Мета уроку:

1.При вивчені теми забезпечити засвоєння учнями основних її питань:

  1. Наслідки неолітичної революції

  2. Археологічна культура – що це таке?

  3. Найдавніші землероби (господарство трипільців)

  4. Трипільське суспільство

  5. Духовний світ представників трипільської культури.

2. сформувати уяву учнів про трипільську археологічну культуру; спосіб життя, господарство, побут та мистецтво людей часів енеоліту; визначити головні досягнення представників трипільської культури; розкрити значення трипільської культури в історії України;

3. продовжити роботу над розвитком у школярів умінь та навичок роботи з підручником; розвивати вміння самостійно працювати з дидактичним матеріалом, історичною картою, спонукати учнів аналізувати історичний матеріал, висловлювати власну думку, робити порівняння та висновки;

4. сприяти вихованню патріотизму, почуття прекрасного і вічного національної свідомості і гідності, поваги до власної історії


Очікувані результати:

після цього уроку учні зможуть:

  • з’ясовувати причини неолітичної революції на теренах України

  • описувати життя носіїв трипільської культури;

  • розповідати про роль жінки у трипільському суспільстві

  • з'ясовувати принципи життя, які полягали у звичаях та обрядах трипільців.

  • застосовувати та пояснювати поняття та терміни: енеоліт, археологічна культура, трипілля;

  • працювати з історичною картою;

  • встановлювати причинно-наслідкові зв’язки явищ та подій;

  • характеризувати досягнення культури;

  • висловлювати власні міркування щодо історичного значення трипільської культури

  • висловлювати власні погляди на проблеми історичного періоду що вивчається;

  • робити логічні висновки.


Наочність та обладнання:

  • Атлас. Історія стародавнього світу. Нова програма 6 клас. – Харків: Картографія – С 2.

  • Карта «Найдавніше минуле України»;

  • Комп’ютер, проектор;

  • Оцінювальні листи

  • Підручник Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6-го кл.загальноосвіт. навч. Закл. / О.Г. Бандровський, В.С.Власов. – К.: Генеза, 2014. – 272 с.;

  • Презентація «Трипільська культура»;

  • Роздаткові картки для роботи в групах

  • Роздаткові картки з графічним диктантом для закріплення знань

Основні терміни і поняття уроку:

Енеоліт - мі́дна доба́, халколі́т (від лат. Aeneus – мідний і грец. λίθος- камінь) назва перехідного часу від неоліту добронзової доби, яку застосовують археологи в зв'язку з появою й поширенням у той час виробів із міді. Мідні знаряддя вживалися поряд з кам’яними, які переважали

Археологічна культуратермін, уживаний для позначення спільності (комплексу) подібних між собою археологічних пам’яток, що відносяться до одного часу і поширені в певній місцевості.

Трипільська культураархеологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви села Трипілля на Київщині.

Матріархат – форма суспільного устрою, при якому влада належить жінкам, успадкування та облік спорідненості здійснюються по жіночій лінії; (тип сімейних відносин, де головою сім’ї є мати).

Перелогова система землеробства (перелі́г) система землеробства, при якій поле після зняття декількох врожаїв залишалося як пар без обробки на 8-15 років. Родючість ґрунту на перелогових землях відновлювалася під впливом природної рослинності.


Хід уроку

І. Організаційна частина.

Вітання, перевірка присутніх/відсутніх учнів, створення сприятливої атмосфери для початку уроку

Учитель. Сьогоднішній урок вимагає уваги та зосередженості від кожного з вас. Пам’ятайте – кожен із нас – людина. Ми всі різні. У нас різні думки і погляди. Але за допомогою ваших висловлювань та дискусій ми дійдемо до істини. Тому думка кожного з вас є цінною. Але також слід поважати думки своїх товаришів. Пам’ятайте про це.

Для ефективної роботи нам необхідно повторити правила спілкування на уроці.

Правила:

- дотримуватися регламенту;

- бути уважними та активними;

- уміти слухати, не перебивати друзів та вчителя;

- бути толерантними;

- правило піднятої руки.


ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда у формі запитань та відповідей.

Учитель

  1. Давайте пригадаємо, що таке неолітична революція?

Правильна відповідь

Неолітична революція історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворюючого типу господарства,

  1. Які ви знаєте привласнюючи типи господарювання?

Правильна відповідь

До привласнюючи типів господарювання належать збиральництво, полювання, рибальство.

  1. Що належить до відтворюючих типів господарювання?

Правильна відповідь

До відтворюючих типів господарювання належать скотарство, землеробство, бортництво.

  1. Назвіть хронологічні межі неолітичної революції.

Правильна відповідь

Часові межі неолітичної революції сягають X—III тис. до н.е.


ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель. На минулих уроках ми вивчали найдавніші етапи історії людства, виникнення перших людиноподібних істот, що таке первісне суспільство, родова община, виникнення найдавніших міст тощо. Сьогодні ми розглянемо людей які населяли в давні часи терени сучасної України, і без сумніву вважаються представниками однієї з найрозвинутіших культур світу свого часу..


IV. Виклад нового матеріалу

Оголошення теми, мети та форми уроку.

Учитель оголошує дітям і пропонує записати у зошити тему та план уроку

Темою сьогоднішнього уроку є: «Трипільська культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури».

План роботи.

  1. Наслідки неолітичної революції

  2. Археологічна культура – що це таке?

  3. Найдавніші землероби (господарство трипільців)

  4. Трипільське суспільство

  5. Духовний світ представників трипільської культури.


Розповідь вчителя

Землеробство трансформувалося з первісного збиральництва. Постійно маючи справу з їстівними рослинами – зернами, ягодами, коріннями тощо, люди помітили властивість після потрапляння зерна чи ягоди на землю проростати там наступної весни. Усвідомивши корисність такої властивості насіння їстівних рослин, люди переходять до їх культивування поряд зі своїм житлом. Напевне, перші ділянки обробленої землі були невеликими. З часом обсяги робіт збільшувалися, таким чином поступово у первісних общинах виникає землеробство.

Скотарство, на думку дослідників, починається з одомашнення деяких видів тварин. Воно, як і землеробство, починалося з невеликих обсягів робіт у вигляді домашнього скотарства. З часом масштаби цього заняття зростали, перетворюючись на табунне, відгінне скотарство. На певному етапі господарського розвитку общини опинилися перед проблемою суміщення цих двох видів господарювання. Незалежно від кліматичних умов кожна община помітила розбіжності сезонів польових робіт та сезонів відгону худоби на нові пасовища. Крім того, збільшення кількості голів худоби потребувало все частішого перекочовування.

Так розростання землеробства і скотарства до великих масштабів зробило, на певному етапі, неможливим подальше їх суміщення в діяльності однієї общини. Врешті неминучою ставала необхідність вибору на користь одного з видів, який змушені були зробити общинники. На цей вплив частіше за все впливали екологічні умови, демографічна ситуація в регіоні. Отже, у суспільстві відбувся перший великий суспільний поділ праці, який проходив у вигляді спеціалізації общин у напрямі скотарства або землеробства.

Прямим наслідком цього першого суспільного поділу праці стало помітне зростання продуктивності праці як землеробів, так і скотарів. Стало можливим забезпечити стабільне надходження харчових продуктів. Відбувалася певна стабілізація первісного общинного господарства. Люди поступово оволодівали знаннями, необхідними для заняття землеробством та скотарством. Початок спеціалізації общин у виробництві продуктів харчування спричинив також появу перших форм обмінних стосунків між господарчими колективами. Скотарі та землероби мали потребу у продуктах харчування, які виготовляла інша сторона. Створюється натуральна форма обміну.

Перехід до відтворюючого господарства, загальний розвиток виробництва спричинили якісні зміни в житті суспільства. Значно збільшилася стабільність господарства, піднявся життєвий рівень населення. Це, у свою чергу, сприяло зростанню кількості населення, значно ускладнилися соціальні структури. Звісно, це ще не було початком розкладу первіснообщинних відносин, проте такий розклад тепер неминуче мав розпочатися.

Вчитель пропонує учням доповнити логічний ланцюжок

1. Збиральництво ………….. осілий спосіб життя;

2. Полювання скотарство ……… ……… ……;

правильна відповідь

1. Збиральництво землеробство осілий спосіб життя;

2. Полювання скотарство кочовий спосіб життя;

Робота з підручником.

Учні разом із учителем опрацьовують поняття археологічної культури. (7ру.38), записують визначення у термінологічний словник, вчаться аналізувати матеріал підручника

  1. Чому вчені не знають справжніх назв давніх народів?

Правильна відповідь

Тому що немає писемних джерел про вказані часи (письма ще не було).

  1. Як археологи визначають ареал поширення тої чи іншої культури?

Правильна відповідь

Межі розселення різних культур та шляхи їхнього пересування вчені визначають за речовими знахідками.

  1. Чим різняться археологічні культури між собою?

правильна відповідь

Формою, специфікою та методикою виготовлення, орнаментацією керамічного посуду, особливостями поховань, способом життя, будовою жител, городищ тощо.

Бесіда з елементами роботи з картою та учнівськими атласами.

Учитель.

Отож, ми з вами ознайомилися з поняттям археологічної культури. Археологічних культур, як ви зрозуміли з підручника, налічується на теренах України чимало. Одна з них – Трипільська.

Вчитель показує на карті та пропонує учням ознайомитися у своїх атласах з ареалом поширення трипільської культури на території України та Європи.

Робота у групах.

Вчитель ділить клас на чотири групи (по 5 - 7 учнів), визначає час роботи (протягом 5 – 6 хв.) і розподіляє роздаткові картки із завданням для кожної групи. Протягом визначеного часу учні в групах опрацьовують текст підручника, §7, та роздатковий матеріал на картках згідно визначеного завдання, готують відповіді на поставлені запитання які розміщуються на роздатковій картці.

Групи:

І – історики – досліджують історичний період епохи

ІІ – етнографи – характеризують особливості побуту життя представників даної археологічної культури

ІІІ – культурологи – характеризують особливості духовного розвитку трипільців

ІV – експерти – узагальнюють виступи представників груп і визначають основні риси трипільської культури

Перед роботою варто нагадати учням про ролі, які вони повинні розподілити між собою під час роботи:

  • Спікер (керівник групи): зачитує завдання групі, організовує порядок виконання, заохочує групу до роботи, підводить підсумки роботи.

  • Секретар: веде записи результатів роботи групи коротко і розбірливо, може висловлювати думки групи чи допомагає доповідачу.

  • Посередник: стежить за часом, заохочує групу до роботи.

  • Доповідач: чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи.

Матеріали для роботи істориків (підручник с.38-39)

Картка1.

Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур мідного віку. Трипільські племена займали простори Східної Європи від Дніпра до Карпат, від Полісся до Чорного моря і Балканського півострова. Розвивалася ця культура в IV–III тис. до н. е. (протягом 1500–2000 років) і пройшла в своєму розвитку три етапи — ранній, середній та пізній. В Україні виявлено понад тисячу пам’яток трипільської культури. Вони згруповані у трьох районах: найбільше в Середній Наддністрянщині та Надпрутті й Надбужжі, менше у Наддніпрянщині. Вірогідно, за густотою розселення об’єднання племен.

Однією з особливостей трипільської культури була величезна територія поширення (близько 190 тис. км?). Жодна з європейських розвинених землеробських енеолітичних культур не могла зрівнятися з нею за площею або темпами поширення. Під час свого найбільшого розквіту (наприкінці середнього етапу) населення на всій території трипільської культури за різними оцінками становило від 410 тис. до щонайменше 1 млн. осіб.

Запитання до групи:

1.Чому культура яку ми вивчаємо отримала назву Трипільська?

2. Кому завдячуємо відкриттю трипільської культури?

3. Про що свідчить ареал поширення трипільської культури?

4. Назвіть основні заняття трипільців?


Матеріали для роботи етнографам (підручник с. 40-41)

Картка 1.

Житла

На території Трипілля зустрічалося два типи жител.

По-перше, це землянки. Землянками називалися заглиблені житла глибиною 0,6-1,5м, які складалися з жилої частини і господарських ям. У плані ці “будівлі” нагадували напіввісімку чи вісімку. Стіни їх були пологі, дно нерівне. У кожному з таких жител знаходилось по два-три вогнища.

По-друге, це наземні глинобитні житла. Це був великий будинок метрів у 20, що складався з 4-5 кімнаток-камер, у кожній з яких була піч. Також було 2 камери без печей: одна – «сіни», інша – комора для зерна. У камері з піччю наліво проти печі містилося підвищення з посудом, проти входу – жертовник у формі грецького хреста, а над ним – маленьке округле вікно. Техніка будівництва таких жител була на високому рівні розвитку. Місце для будівництва згладжували, а потім на цю поверхню клали дерев’яні плахи, які обмазувались глиною, інколи декілька раз. Потім цю глину обпалювали. Покрівля мала 2 схили і обмазувалась соломою. Такі будівлі нерідко розташовувались колом, що могло вказувати на існування у трипільців перших релігійних вірувань.

Картка2.

Господарство

Землеробство

Ця галузь господарства була найрозвинутішою у трипільців, особливо в ранній період. Навіть тоді оброблялося не менш як чотири види сільськогосподарських культур (в основному пшениця, жито, овес). Ділянки знаходилися близько від поселень. Було відоме мотичне землеробство. Крім мотик, вироблених з лосячого чи оленячого рога, використовувалися і серпи, але їх знайдена невелика кількість, тому, можливо, землероби здебільшого збирали колосся руками. Звичайно, екстенсивне ведення господарства призводило до виснаження ґрунтів, і тому трипільцям приходилося кожні 30-60 років залишати засновані поселення й освоювати нові землі.

Для переробки продуктів землеробства використовувалися зернотерки, які складалися з двох частин, верхнього і нижнього каменів. Ймовірно, що це було роботою для жінок, і доказом тому є знайдені у трипільських хатах фігурки жінок, які мололи зерно.


Картка 3.

Скотарство

Звичайно, землеробство завжди залишалось для трипільців основним видом господарства, але воно завдяки нечастим врожаям не могло повною мірою задовольнити потреби племен. Тому паралельно з землеробством розвивалося скотарство, а також такі привласнюючі види господарства, як рибальство, мисливство, збиральництво.

Про існування скотарства свідчать знахідки кісток тварин. Так, на Коломийщині знайдено кістки биків, а також корів і овець (хоча їхня кількість була значно меншою), а в Халеп’ї та Усатові – свиней. Також ймовірно, що на той час уже був приручений кінь, а також собака. Про існування скотарства свідчить і знаходження таких керамічних виробів, як сосуди зі стінками в дірках. Ймовірно, що вони використовувалися для виготовлення сиру.

Також, крім кісток, було знайдено міфологічні зображення таких істот. Так, наприклад, це фантастичні фігури биків з кігтями з Петрен, виконані чорною фарбою, що свідчить, можливо, про те, що у трипільців,як і в середземноморських народів, існував культ бика.

Картка 4.

Полювання

Ця галузь господарства грала помітну роль на ранньому етапі розвитку трипільської культури, хоча меншу в порівнянні з полюванням. Про це нам говорить той факт, що кісток диких тварин знайдено в два рази менше ніж домашніх. Полювали трипільці в основному на благородного оленя, лося, косулю, бобра, зайця, використовуючи при цьому такі знаряддя, як наконечники стріл з кременю, скребки, кам’яні сокири-клини.

Займалися також і рибальством, і це теж було характерно більш на ранньому етапі, оскільки для цього були сприятливі умови (поселення біля річок). Ловили здебільшого щук, сомів, осетрів.


Збиральництво

Трипільці збирали в основному черепашки прісноводних молюсків, залишки яких знайдено в купах сміття біля будинків, які ще називають “черепашковими купами”. Очевидно ці черепашки варили, а потім їх м’ясом годували свиней. У давнину черепашки використовувались також для розпису, прикрас.

Збиралися також жолуді, які сушилися в закритих печах, розтиралися на зернотерках і домішувалися в тісто.

Картка 5.

Прядіння та ткацтво

Ця галузь була безпосередньо зв’язана зі скотарством, і тому логічно, що, як і скотарство, набула свого розвитку у пізній період трипільської культури. Уже тоді тканини підкладалися під дно керамічних виробів, щоб їх легше було виліпити (Петрени), була відома в’язка простого панчішного типу, а матерії вироблялися двох видів – полотна і килими; також, ймовірно, трипільці вміли плести сіті.


Кераміка

Кераміка трипільців є однією з найкращих у світі, а керамічні вироби – просто витвір мистецтва для того часу.

Керамічний посуд того часу виготовлявся з гончарської глини з домішками кварцового піску і черепашок прісноводних молюсків. Він ліпився без гончарського кола на твердій основі, товщина його днища переважала товщину стін, а самі стіни були нерівномірної товщини і не завжди правильної форми. Великий посуд ліпився з двох окремих частин. Зовнішня поверхня була рівною і вкривалася нанесеною до розпису і обпалення червоною фарбою.

Посуд був розписним і нерозписним.

Розписний поділявся на:

Виготовлений в одну фарбу. Переважно вона була чорною.

Біохромний. Посуд в одну чорну фарбу обводився білою чи червоною.

Поліхромний.

Нерозписним був переважно посуд для приготування їжі, який, до того ж, ще й був з більш товстими стінками, кольором після обпалення від сірувато-коричневого до темно-червоного.

Крім фарби на посуд наносився ще й орнамент. На ранніх етапах трипільської культури це був поглибленим спіральний орнамент (схожий на орнамент техніки камарес мінойського Криту) та канельований (жолобчастий, рідше різьблений орнамент). Пізній період характеризується появою мотузкового і штампового орнаменту, характерних для культур епохи бронзи. Посуд для приготування їжі прикрашали дуже бідним орнаментом; це були зображення людей та тварин.

Запитання до групи

  1. Чому незважаючи на те, що трипільці займалися скотарством, полюванням, рибальством і збиральництвом ми їх називаємо землеробською культурою?

  2. Чому, незважаючи на те, що трипільці не знали гончарного кола їхній посуд вважався одним з найкращих у світі і витвором мистецтва свого часу?

  3. Чи можемо ми довести, що трипільські протоміста були досконалішими з перших міст світу? (на основі Чатал-Гуюка).

  4. Про що свідчить сферична або колоподібна забудова поселень племен трипільської культури?


Матеріали для роботи культурологам (підручник с.42.)

Картка 1.

Духовна культура та уявлення трипільців

Статуетки та зображення

Трипільські зображення були здебільшого жіночими, лише зрідка чоловічими. Скоріше всього, це було пов’язано з ідеями матріархату. Яке призначення цих фігур, також залишається для нас загадкою. Чи це були “дитячі іграшки”, чи, може, культові фігурки, які закладалися у фундамент з ціллю оборонити себе від злих духів? Жодна з цих теорій точно не доведена, тому сказати тут просто нічого.

Фігурки були стоячими та сидячими. У сидячих було округле обличчя, рук не було, і ноги відділені одна від одної. Стоячі відрізнялися тим, що мали волосся.

Ці фігурки у трипільців розміщалися коло печі-вогнища.

Картка 2.

Поховання

Поховання, мабуть, належить до однієї з обрядових дій трипільців, яку ми можемо дослідити найбільш детально з усіх інших.

Та це стосується пізніх поховань, де, на відміну від ранніх, труп не спалювався, а ховався в скорченому вигляді. Такі були відомі, наприклад, під Одесою (Красна Слобідка), Херсоном (Білозірка), в Усатові. У центрі ховався голова сім’ї (тоді це був уже чоловік), а біля нього – жінка та діти. Цей курган був оточений іншими курганами з каміння (кромлехи), де були поховані зображення людей і тварин. Крім того, існували ще й ями для інших членів родової організації, вмерлих на стороні – так звані кенотафи.

Що ж могло це символізувати? Мабуть, у пізніх трипільців вже існувало уявлення про те, що людина з одного світу переходила в інший, перенароджувалась, і тому ховали її у скорченому вигляді, що нагадував ембріон.

Запитання до групи

1. Що свідчить про те, що на початкових етапах існування трипільської культури у даних племен був матріархат?

2. Чому жінка у трипільців була символом родючості?

3. Що вам відомо про духовне життя трипільського суспільства?

4. Чому незважаючи на високий рівень розвитку трипільські племена зазнають занепаду і зникають.

5. Куди на вашу думку зникли представники трипільської культури?

Матеріали для роботи експертам

Картка 1.

Трипільські поселення з’явилися, в 5400-х роках до н. е. У 4600–4200 роках із Карпат, Центральної Європи й Азії сюди ринув потужний потік «емігрантів» – тих, хто сподівався знайти на цій території краще життя: швидко зросла кількість поселень, виникли міста, з’явилися культові архітектурні споруди, витвори мистецтва, протописемність, взагалі – народилася цивілізація. 4100–3200 роки – це період розквіту трипільської культури, ремесел, металообробки.

Трипільці переважно були селянами. Їх побутово-господарський комплекс належав одній родині. Розповсюджений тип поселення – «хутір», що складався з 7–15 малих сімей, швидше за все близьких родичів. Такий спосіб життя мало чим відрізнявся від устрою інших розвинених суспільств того часу – Дворіччя, Північної Африки, Центральної Америки.

Однак мешкали трипільці не лише на хуторах, але й у величезних, як на той час, містах. Вони знали, як облаштувати життя багатотисячних колективів, як цими колективами керувати. Безсумнівно, у них були і міський «голова», і бюрократія, і «міліція». Не виключено, що трипільський «мегаполіс» був своєрідним праобразом античного міста-держави.

З високим ступенем імовірності можна припустити, що життя в трипільському суспільстві було ледь не райським – тихим, мирним, спокійним. Адже в них не було ворогів! Лук – улюблена зброя. Але ознак військових зіткнень немає! Знайдено лише сліди незначних конфліктів – кілька десятків наконечників стріл чи в тому чи в іншому місці. Схоже, що на трипільські поселення не тиснули дикі степові племена – їх у той час просто не існувало. Хоча коня й було приручено, але, судячи по збруї, у військових цілях його не використовували.

Особлива роль у трипільському суспільстві належала жінці. Її день минав у турботах: вона розтирала зерно, носила воду, годувала живність, розфарбовувала мисочки й глечики, ткала полотно, шила одяг, майструвала зі шкіри взуття – судячи з неймовірної кількості жіночих глиняних статуеток, жінка в трипільському суспільстві користувалася величезним авторитетом.


Картка 2.

«Економіка

Обробляючи землю, трипільці жили на одному місці 50–70 років. Земля виснажувалася, і вони переходили на сусідню територію. Дослідники стверджують, що їхнє сільське господарство було настільки розвинене, що продукцію ніде було подіти – Трипільська цивілізація була одними з перших суспільств, яке вирішило проблему продовольства. Продуктів вистачало не лише для себе – у великій кількості вони експортувалися на Кавказ, у Єгипет, Месопотамію, Малу Азію, на Балкани.

Трипільці були не лише вправними хліборобами, але й обдарованими ремісниками. На ранніх етапах їхні знаряддя праці були кам’яними, але в 3600–3150 р.р. до н. е. вони вже мали майстерні з обробки головної неолітичної сировини – кременю, який використовували для виготовлення наконечників стріл, серпів, скребків, сокир та інших вкрай необхідних у господарстві речей.

Світ розпочав освоювати бронзу наприкінці ІІІ тисячоліття до н. е. Трипільські бронзові вироби датуються V тисячоліттям до н. е.! Уже на той час трипільці використовували велику кількість мідних знарядь високої якості, на яких не було ні газової пористості, ні тріщин.

Рідко якому народові не хотілося б привласнити собі винахід колеса. Однак у той час як світ вважає, що перше зображення колеса зустрічається на шумерських фресках півдня Месопотамії (3200 р. до н. е.), на трипільських керамічних фігурках воно присутнє (якщо вірне датування) в 5000-х роках до н. е. І зображення коня в археологічних матеріалах Трипілля зустрічається набагато частіше, ніж в інших культурах того часу. Як і статуетки інших свійських тварин – корів, биків, свиней, кішок, собак.


Картка 3.

Культура

Щодо Трипілля існує безліч суперечливих точок зору. Але коли йдеться про культуру цих племен, навіть скептики вимушені визнати, що трипільська культура, передусім кераміка, є безсумнівним світовим феноменом.

Майже у кожному трипільському житлі археологи знаходять від 30 до 200 високохудожніх керамічних виробів – блюдечок, мисочок, глечиків, кубків, амфор, кратероподібних фруктівниць. Якість посуду бездоганна – він тонкий, гладенький, майстерно розфарбований у білий, чорний, червоний і темно-каштановий кольори. Ритміка орнаменту досконала, він насичений символами і якимись знаками. Ймовірно, ці знаки – первісна магія, звернення до потойбічних сил, прохання про заступництво, захист і спроба цими силами керувати. Не виключено, що егейсько-трипільська художня кераміка дала поштовх виникненню античної кераміки, яка з’явилася в 2000–1850-х роках до н. е.

У кожному трипільському будинку стояв ткацький верстат, іноді навіть два. Трипільські господарки були великими майстринями з виготовлення сорочок, суконь, спідниць. Вони прикрашали свої вироби оригінальним кольоровим орнаментом. Зверху на сукню трипільські модниці зодягали намисто з мідних, кам’яних, скляних (так-так, уже в той час – скляних!) намистинок, морських і річкових черепашок. Вони розумілися й на прикрасах із золота та срібла. 

Архітектура

Поряд з культурою світовим феноменом трипільців є їхні величезні міста із чіткими рядами двоповерхових котеджів, з розумом спланованими вулицями, розмашистими майданами. Усе це трипільці не мали можливості звідкись скопіювати – адже розміри європейських міст того часу в десятки разів менші: якщо десь мешкало 500 чоловік! Трипільські міста нараховували понад 10 тисяч жителів! Були у трипільців, певна річ, і одноповерхові будинки, «мазанки». Як зайдеш, праворуч – піч, ліворуч – лава з посудом, прямо – на самому видному місці – вівтар.


Картка 4.

Релігія

На домашньому вівтарі трипільців обов’язково були присутні глиняні фігурки тих Вищих Сил, яким вони вклонялися: Богині-Матері – символу материнства й родючості, бика – символу обробки землі й багатства, змії – символу спритності, голуба – символу неба. Сакральні уявлення трипільців утілено не лише в глиняних статуетках, але й у візерунках на кераміці – зображеннях сонця, спіралі, хреста, кола, хвиль, «всевидящого ока Долі». Ці уявлення загалом збіжні зі світоглядом народів, що з’явилися потому – античних греків, скіфів, кельтів, слов’ян. Нічого дивного в цьому немає – все язичницьке світосприймання подібне: триярусний поділ світу, поклоніння Небу, Землі, Воді і силам природи, культ Великої Матері. На трипільських фігурках богиня Мати-Земля іноді постає з піднятими руками – як і слов’янська богиня родючості Мокоша, як і Софіївська Оранта. Культ Богині-Матері спільний для Трипільської цивілізації й спорідненої цивілізації Криту. Звідти він перейшов у античність і відродився в поклонінні одній із найбільш шанованих богинь Риму й Греції – Матері богів і смертних Кібелі.

Однак, попри всі спільні риси стародавніх сакральних поглядів, трипільське суспільство йшло своїм шляхом, створило й розвинуло власні релігійні уявлення й власні ритуали. Наприклад, популярний «китайський» символ інь-ян – дві змії, що зливаються в нескінченному коловороті гармонії й руху, вперше зустрічається у трипільців.

Особливе місце в житті трипільців належало Храму в якому було втілено ідею Відродження: (через певні ритуали людина прагнула досягти безсмертя своєї душі). Він був яскраво розфарбований, з орнаментом, високими арками, хрестоподібним вівтарем і жертовною чашею.

Трипілля – суспільство з гарантованою системою забезпечення життя, яке створило собі високий комфорт у побуті. Помешкання в них були по 70–140 кв.м в основному двох- та трьохповерхові.

Господарство та побут трипільців були чітко злагодженими. Свої охайні житла вони розписували колоритними візерунками, обрамляли квітами – ці традиції залишилися і в сучасній Україні. На відміну від Європи, де будинки більш масивні й прагматичні.

У ті часи, як тепер Західну Європу, землі Трипілля масово наводнювали «емігранти» – трипільська якість життя була набагато вищою від європейської, та й саме життя було набагато привабливішим.

Тільки заможне суспільство здатне досягти високих щаблів у культурі й мистецтві. І зліт трипільського художнього ремесла став можливим саме завдяки неймовірному, як на той час, економічному розквіту Трипільської протодержави, громадяни якої мали великі статки, мали можливість придбати дорогий посуд і тим самим матеріально забезпечити майстрів. Багаті, упевнені в майбутньому, люди купували дорогий одяг, прикраси із золота й срібла, персні, намисто.

Жодне трипільське поселення не існувало на одному місці понад три покоління. За цей час його мешканці вирубували довкола ліси, вибивали дичину, виснажували під посівами землю. Але полишаючи старе місто, вони дощенту його спалювали. Навіщо – не відомо. Нам залишається лишень зробити висновок, що для них була характерна готовність почати життя з нової сторінки

З 3200-х років з невідомих причин економіка трипільців почала згасати, занепали міста, спростилася соціальна структура, зникло гончарне ремесло, власне, зникла цивілізація.

Запитання до групи

  1. Чому жінка займала особливу роль у житті трипільського суспільства?

  2. Які факти вказують на те, що трипільці були мирним не войовничим народом?

  3. Які факти свідчать про те, що у трипільців мідний вік наступив раніше ніж у інших народностей світу?

Проблемні питання до класу

1. Чому трипільську культуру характеризують як найяскравішу хліборобську культуру на наших землях?

2. Чому трипільську культуру дослідники визначають як таку, що впритул наблизилась до виникнення цивілізації?


V. Закріплення нових знань учнів

Закріплення нових знань учнів відбувається у формі графічного диктанту. Вчитель роздає дітям картки із графічним диктантом, а учні дають відповіді.

Графічний диктант. Серед запропонованих тверджень є правильні і помилкові. Правильне твердження учні позначають знаком (↑), а помилкове — (↓).

1)    Основним заняттям трипільців було збиральництво.

2)    4100–3200 роки – це період розквіту трипільської культури, ремесел, металообробки.

3)    Трипільці були надзвичайно войовничими.

4)    Матріархат форма суспільного устрою, при якому влада належить жінкам.

5)    Жодне трипільське поселення не існувало на одному місці понад три покоління.

6)    Сакральні уявлення трипільців утілено не лише в глиняних статуетках, але й у візерунках на кераміці – зображеннях сонця, спіралі, хреста, кола, хвиль, «всевидящого ока Долі».

7)    Трипільська культура однією з останніх освоїла бронзу.

8)    Трипільські протоміста не мали вулиць.

9)    Трипільські гончарі не знали гончарного кола.

10) Відкриттю Трипільської культури ми завдячуємо В.Хвойку.


Самооцінка учнів, заповнення карток.


Знаю і пам’ятаю

0 – не розумію

? – недостатньо розумію

! – розумію, але не все запам’ятав

!! – розумію і пам’ятаю

Чому трипільську культуру характеризують як найяскравішу хліборобську культуру на наших землях?




  1. Ареал поширення трипільської культури



  1. Археологічна культура


  1. Матріархат



Культура мальованої кераміки



Чому трипільську культуру дослідники визначають як таку, що впритул наблизилась до виникнення цивілізації?





VІ. Рефлексія

Учитель: На закінчення уроку подумайте і висловіть свою думку про те:

- Що мені найбільше сподобалось на уроці?

- Чи задоволений власною участю в роботі на ньому?

- Чи допоміг цей урок відновити найголовніше з теми?

І я пропоную вписати ваші емоції, очікування та асоціації, ваш настрій на цьому уроці в акроряд

У --- участь, успіх

Р --- рішучість, радість

О --- особистість, обдарованість

К --- корисність, кмітливість (можливі варіанти ряду)



VІІ. Підведення підсумків.

Бесіда.

Учитель: Представники трипільської культури були роботящими, мирними людьми. Вони намагалися жити в гармонії з природою, поважали труд умільців, прагнули до досконалості, піклувалися про духовний розвиток, цінували красу, захоплювалися мистецтвом.

Як ви вважаєте, які з цих якостей та цінностей необхідні сучасній людині? (Думки учнів).

Я хочу, щоб ми з вами пам’ятали, що близько семи тисяч років тому на території сучасної України зародилася землеробська культура яка вважається найдосконалішою і найрозвинутішою культурою того часу. Це була перша землеробська культура в Європі з прекрасною, незабутньою та неповторною керамікою, яка однією з перших освоїла виплавку міді, та створила культуру, яка не поступалась, а в дечому і переважала цивілізації Стародавнього Сходу. Українська вишивка, гончарство, вірування, обряди беруть свій початок саме від трипільців. І хоча чимало науковців доводять, що трипільські племена не є прямими предками українців, частково у нас тече їхня кров. І нам, у час новітніх технологій і ери комп’ютерів, потрібно зробити так, щоб весь світ дізнався про українську націю як роботящу, розвинуту, розумну та досконалу.

Оцінювання вчителем роботи учнів на уроці збір індивідуальних карток.

Учитель підбиває підсумки та оголошує попередні результати роботи кожного учня в ході уроку (підсумкові оцінки будуть виставлені після перевірки карток самооцінки учнів, та графічного диктанту).


VІІІ. Домашнє завдання.

  • Підручник Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6-го кл.загальноосвіт. навч. Закл. / О.Г. Бандровський, В.С.Власов. – К.: Генеза, 2014. – ст. 37-43 (опрацювати).

  • Всесвітня історія. Історія України: робочий зошит: 6 кл. / В.С. Власов. – К.: Генеза, 2014. – ст.19-21(самостійно опрацювати)

  • Скласти кросворд на тему «Трипільська Культура», який повинен містити не менше 15 слів.

  • Написати твір-есе моя подорож до трипільського протоміста.

  • Переглянути документальний фільм Трипілля. Забута цивілізація Старої Європи // https://www.youtube.com/watch


Використана література

  1. Баханов К.О. Професійний довідник вчителя історії/ К.О. Баханов. – Х.: Основа, 2011. – С. 88-166.

  2. Бурдо Н.Б. Населення раннього етапу Трипільської культури межиріччя Дністра та Південного Бугу – К., 1993. – С. 16-19

  3. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання / О.І. Пометун // Бібліотека журналу Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2014. – № 5-6(8). – 95 с.

  4. Пометун О.І. Методика розвитку критичного мислення на уроках історії / О.І. Пометун // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2012. – № 2. – С. 3-7.

  5. Давня історія України/ За ред. П. П. Толочко. Книга 1. Київ: Либідь, 1994. - 240 с.

  6. Трипільські протоміста. Режим доступу: http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=65

  7. Трипі́льська культура. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki





Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 20.11.2015
Раздел История
Подраздел Конспекты
Просмотров1016
Номер материала ДВ-174181
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх