Предпросмотр материала:
Выберите файл для просмотра:
Всего файлов: 66
Календарно-тематичне планування уроків української мови в 5 класі. II семестр
№
пп
Дата
Зміст уроку
Соціокультурна
лінія
Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія (продовження)
57
Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Правопис. Орфограма (практично)
58
Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом
59
Основні правила переносу. Культура мовлення. Засвоєння складних випадків слововживання. Слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення
60
Позначення на письмі ненаголошених [е], [и] та [о] перед складом з наголошеним [у] в коренях слів. Культура мовлення. Використання логічного наголосу для виділення у вимові смислового навантаження. Текст. Використання інтонації
61
Орфограма (практично). Орфографічний словник. Орфографічна помилка (практично), її умовне позначення
62
Тренувальні вправи з теми «Орфографія». Текст. Удосконалення вмінь складати повідомлення, що містять висловлювання відомих людей, крилаті вислови як аргументи
Народні митці України
63
Урок розвитку комунікативних умінь
№ 14. Твір-опис окремих предметів у художньому стилі
64
Тренувальні вправи з теми «Фонетика. Графіка. Орфоепія». Текст. Удосконалення вміння правильної вимови голосних і приголосних звуків у процесі виступів з повідомленням на певну соціокультурну тему
65
Контрольний диктант
66
Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків. Слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення
67
Спрощення в групах приголосних. Слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення
Родинно-побутова культура: структура, функції сім’ї
68
Урок розвитку комунікативних умінь №15. Твір-розповідь на основі власного досвіду в художньому стилі
«Вірний приятель — то найбільший скарб» (висловлювання)
69
Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків (практично). Чергування [о] — [а], [е] — [і], [е] — [и], [о], [е] з [і]; [г], [к], [х] — [ж], [ч], [ш] - [з'], [ц'], [с']
Родинно- побутова культура: прив’язаність до отчого дому
70
Чергування [о] — [е] після [ж], [ч], [ш]; [и] — [і] після [ж], [ч], [ш], [шч] та [г], [к], [х] в коренях слів
«Ой роде наш красний» (висловлювання)
71
Основні випадки чергування у-в, і-й. Слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення
«Моя зустріч із прекрасним» (висловлювання)
72
Урок розвитку комунікативних умінь №16. Усний твір-оповідання про випадок із життя. Відгук про висловлювання товариша
73
Фонетична транскрипція. Вимова префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-. Слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення
Родинно-побутова культура: всеперемагаюча материнська, батьківська любов до дітей
74
Правопис. Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. Сполучення ьо, йо
Родинно- побутова культура: шанобливе ставлення до бабусі й дідуся, родичів
75
Правила вживання знака м’якшення. Слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення
76
Урок розвитку комунікативних умінь №17. Усний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму. Текст. Удосконалення вмінь висловлювати власні думки й почуття, виражати особисту позицію щодо ставлення до світу
«Краса врятує світ» (висловлювання)
77
Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом
78
Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків
79
Написання слів іншомовного походження. Букви и, і. Словник іншомовних слів
80
Правопис знака м’якшення та апострофа у словах іншомовного походження
81
Подвоєння букв у загальних та власних назвах. Виразне читання вголос
82
Тренувальні вправи з теми «Фонетика. Орфоепія. Орфографія»
83
Контрольна робота № 5 з теми «Фонетика. Орфоепія. Орфографія» (Тестові завдання)
Лексикологія
84
Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова. Культура мовлення. Використання слів відповідно до їхнього значення
85
Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях. Культура мовлення. Доцільність використання слів із переносним значенням. Лексична помилка (практично)
Моя школа, мій клас
86
Загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова. Ознайомлення з тлумачним і перекладним словниками. Культура мовлення. Доцільність використання стилістично забарвлених слів
87
Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми. Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів. Словникові статті в словниках різних типів
«Шкільна родина» (висловлювання)
88
Урок розвитку комунікативних умінь №18. Контрольний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму
89
Урок розвитку комунікативних умінь №19. Контрольний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису тварин
90
Тренувальні вправи з теми «Групи слів за значенням». Культура мовлення. Доцільність використання синонімів для уникнення невиправданих повторів слів
Значення колективізму
91
Урок розвитку комунікативних умінь №20. Відповідь на уроках української мови в науковому стилі
92
Походження (етимологія) слова. Етимологічний словник української мови
Український народ. Людська спільнота
93
Тренувальні вправи з теми «Лексикологія». Слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення
94
Урок розвитку комунікативних умінь №21. Ділові папери. Лист рідним, друзям, адреса
95
Контрольна робота № 6 з теми «Лексикологія» (Тестові завдання). Контрольна перевірка навичок аудіювання (Тестові завдання)
Будова слова
96
Основа слова і закінчення — значущі частини слова. Орфоепія. Вимова префіксів пре-, при-, прі-
97
Спільнокореневі слова й форми слова
98
Незмінні й змінні слова
99
Значущі частини слова. Правопис. Написання префіксів пре-, при-, прі-
Творче, самобутнє світобачення кожної особистості, реалізація її творчого потенціалу
100
Урок розвитку комунікативних умінь №22. Замітка в газету (зі шкільного життя) інформаційного характеру
Значення колективізму
101
Розбір слова за будовою. Граматика. Особливості будови вивчених частин мови
102
Значущі частини слова. Текст. Удосконалення вмінь знаходити інформацію до обраної теми, аналізувати її, добирати ключові слова для висловлювання
Покликання
людини
103
Розбір слова за будовою. Правопис. Вивчені орфограми в значущих частинах слова
«Ким я хотів би стати і чому?» (висловлювання)
104
Урок розвитку комунікативних умінь №23. Контрольний твір
105
Урок розвитку комунікативних умінь №24. Контрольний твір
106
Тренувальні вправи з теми «Будова слова. Орфографія». Культура мовлення. Використання в мовленні слів із префіксами та суфіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності
107
Контрольна робота № 7 з теми «Будова слова» (Тестові завдання)
Повторення й узагальнення в кінці року
108
Синтаксис і пунктуація. Просте речення
109
Синтаксис і пунктуація. Складне речення
Видатні українці
110
Синтаксичний розбір речення
111
Лексикологія. Групи слів за значенням
112
Лексикологія. Робота зі словниками
Видатні українці
113
Лексикологія. Тренувальні вправи
114
Річна контрольна робота за текстом адміністрації
115
Аналіз диктанту. Вивчені орфограми в значущих частинах слова
116
Тренувальні вправи з орфографії
117
Будова слова й орфографія. Значущі частини слова
«Я — українець (українка)» (висловлювання)
118
Спільнокореневі слова й форми слова
119
Фонетика й графіка. Орфоепія й орфографія
«Які риси характеру я хочу в собі виховати?» (висловлювання)
120
Фонетичний розбір слова
121
Контрольна робота № 8 з теми «Повторення» (Тестові завдання)
122
Аналіз контрольної роботи
Навчально-методичні матеріали до уроків
Додаток до уроку 90
► Виконайте тестові завдання, визначивши правильну відповідь.
1. Лексичне значення якого слова визначено неправильно?
А Дотепний — швидкий, вправний у роботі, діях.
Б Спасибі — уживається для висловлення вдячності за зроблене добро.
В Спраглий — який дуже хоче пити, відчуває спрагу.
Г Прославляти — звеличувати, вихваляти кого-, що-небудь.
2. Яке з пропонованих слів є багатозначним?
А Філателіст;
Б стиль;
В пелюшка;
Г борг.
3. У якому реченні немає антонімів?
А Здоровий жебрак щасливіший за хворого багача.
Б Книга в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.
В Друг — боягуз гірший лютого ворога.
Г Лайкою та криком хати не побудуєш.
4. У якому варіанті наведені слова є синонімами?
А Цілісний, круглий;
Б нотатки, записи;
В бігти, шукати;
Г добрий, злий.
5. Яке із зазначених слів є однозначним?
А Сильний;
Б ядро;
В блискотіти;
Г художній.
6. Яке із зазначених слів є стилістично забарвленим?
А Тактовний;
Б указувати;
В сумнівний;
Г хатчина.
Правильні відповіді
1
2
3
4
5
6
А
Б
Г
Б
В
Г
Додаток до уроку 94
► Прослухайте уважно текст.
ЩО ТАКЕ ДРУЖБА?
Одного разу замислилася я над поняттям «дружба» і зрозуміла, що точного визначення дати йому не можна. Зрозуміло, що це «особливий тип моральних стосунків між людьми». Але в чому ж його особливість?
На мою думку, у дружбі найголовніше — вірність та довіра. Ці поняття мають певний взаємозв’язок. Справжній друг — це та людина, якій можна довірити будь-яку таємницю і бути при цьому повністю впевненим та спокійним у тому, що вона не буде розголошена. Друг — це людина, яка буде з Вами й у хвилини радості, і смутку. Вона буде справді щиро радіти Вашому успіху та сумувати через Ваші невдачі.
Але не слід ідеалізувати друга. Усі ми люди, у нас різні характери та звички. Не можна сваритися з людиною лише через те, що у Вас різні смаки.
Існує вислів: «Дружба — це дорогоцінний камінь, який важко знайти, але надто просто втратити». Це й справді так. Для того щоб знайти справжнього друга, не достатньо одного дня. Інколи на це потрібні роки. Щоб покращити свої стосунки з людьми, слід уміти вислуховувати, давати поради тому, хто цього потребує, співчувати, а також цікаво розповідати, піднімати настрій іншим.
Дружба — поняття для кожної людини своє. І кожен чекає від свого друга різного. Але одне слід пам’ятати: друг також чогось від Вас чекає. Велика мудрість криється в словах: «Незначні люб’язності зміцнюють дружбу».
Будь-яка людина важко переносить самотність, тому слід прикладати певні зусилля та постійно працювати над собою. Для того щоб мати друзів, треба самому вміти бути другом.
Отже, усі ми різні. Маємо різну зовнішність, характер, здійснюємо різні вчинки. Але слід пам’ятати, що будь-кому приємно, коли ним цікавляться, вислуховують, намагаються допомогти. І роблять це безкорисно. «Ніколи ще щастя не ставило людину на таку висоту, щоб вона не потребувала друга» (Сенека). (З журналу)
► Виконайте тестове завдання.
1. До якого стилю належить текст?
А Художнього;
Б наукового;
В публіцистичного.
2. Що, на думку автора тексту, є найважливішим у дружбі?
А Вміння допомогти;
Б взаєморозуміння та вміння прощати;
В вірність та довіра.
3. Закінчте речення: «Не можна сваритися з людиною лише через те, що у Вас різні...»:
А смаки;
Б думки;
В погляди.
4. Автор стверджує, що для того, щоб знайти справжню дружбу, потрібні...
А дні;
Б роки;
В місяці.
5. Що, на думку автора тексту, потрібно для того, щоб мати друзів?
А Робити добро оточуючим;
Б шукати справжнього друга;
В самому вміти бути другом.
6. Що зміцнює дружбу?
А Прояви довіри;
Б незначні люб’язності;
В подарунки.
Правильні відповіді
1
2
3
4
5
6
В
В
А
Б
В
Б
► Прочитайте прислів’я про дружбу. Дайте тлумачення кожному.
1. Без вірного друга велика туга. 2. Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже. 3. Чоловік без друга — що їжа без солі. 4. Дружба родиться в біді, а гартується в труді. 5. Дружба — як дзеркало: розіб’єш, не складеш.
► Які ще прислів’я та приказки про дружбу ви знаєте?
► Підготуйте монологічне висловлювання з теми «Справжня дружба у моєму житті».
► Запишіть під диктовку текст.
КИЇВ ВЕСНОЮ І ВОСЕНИ
Двічі на рік Київ буває надзвичайно привабливим. Ходиш і не стомлюєшся блукати вулицями. І дух тобі перехоплює від такої краси. Це буває в травні, коли цвітуть каштани. Масивні густі крони їх у скверах і парках вкриті ніжними свічками квітів. Неповторна ця пора каштанового цвітіння.
І ще раз надзвичайно гарним стає Київ у вересні. Саме тоді листя дерев починає в’янути. Пальчасті листки каштанів жовкнуть не одразу. Спочатку на них з’являється вузенька жовта облямівка, а кожен листок обгорнений зеленим обідком. Липи і клени в Києві жовкнуть зразу. Лише кілька днів стоять красиві, а потім раптово опадають. (98 слів)
► У кожному реченні тексту виділіть граматичну основу.
► Укажіть складні речення.
► У яких реченнях є лише один головний член речення?
► Укажіть речення, у яких є однорідні члени.
► Випишіть п’яте речення. Зробіть його синтаксичний розбір.
► Складіть 5-6 речень про своє рідне місто. Зробіть синтаксичний розбір одного речення.
Інтонаційні вправи
► Прочитайте кожне речення з різною інтонацією: прохання, наказ, погроза, усмішка та ін. Зробіть висновок про роль інтонації в реченні.
1. Хай прочитає цю книгу.
2. Розкажіть нам про цей випадок.
3. Хто приніс до класу папугу?
4. Хто це до нас прийшов?
Термінологічний диктант
► Наведіть приклади речень, що ілюструють указані лінгвістичні поняття.
1. Складне речення.
2. Звертання.
3. Однорідні обставини.
4. Узагальнювальне слово при однорідних членах речення.
5. Односкладне речення.
6. Вставне слово.
7. Спонукальне неокличне речення.
Урок №100
Тема. Урок розвитку комунікативних умінь № 22. Замітка в газету (зі шкільного життя) інформаційного характеру.
Мета:
□ навчальна: ознайомити учнів із заміткою як жанром мовлення (характерними ознаками, структурою, мовними особливостями), підготувати учнів до самостійного написання замітки в газету інформаційного характеру, удосконалювати вміння редагувати висловлювання цього жанру;
□ розвивальна: удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати стилістичний аналіз замітки (характеризувати її зміст, структуру, мовні особливості), сприймати й усно відтворювати зв'язне висловлювання; розвивати мислення, увагу, спостережливість, пам'ять, підвищувати мовну й мовленнєву культуру п'ятикласників;
□ виховна: виховувати бережливе ставлення до навколишнього світу.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія (засвоєння нових слів).
Міжпредметні зв'язки: література.
Обладнання: пам'ятки, роздавальні матеріали.
Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення.
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
► Розшифруйте слово, записане без букв на позначення голосних звуків, з’ясуйте тему і мету уроку:
З..м..тк..
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
• Із яких джерел ми можемо дізнаватися про події життя власної країни та міжнародного життя?
• Які газети ви знаєте? Які з них читаєте?
• Хто готує матеріал для газети?
• Що відомо вам про оформлення газет (ілюстрації, рубрики, шрифти)?
• Що, крім заміток, міститься в газеті?
• Яке, на ваш погляд, значення газети в житті людини?
• Як ви гадаєте, навіщо людині необхідне вміння писати замітку?
Газети й журнали, нарівні з радіо, телебаченням, мережею Інтернет, на сьогодні залишаються основними джерелами інформації для людини. Саме з них ми дізнаємося про події із життя суспільства, про новини в усіх галузях нашого життя.
IV. КОЛЕКТИВНА РОБОТА З ТЕКСТОМ-ЗРАЗКОМ (СПРИЙМАННЯ, СТИЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ І ВІДТВОРЕННЯ)
► Прочитайте текст. З’ясуйте, чи актуальна тема висвітлена автором у замітці. Визначте його тему й основну думку, тип мовлення. Виділіть мікротеми висловлювання (скласти план). Підготуйте усний переказ замітки.
ЧИМ Я МОЖУ ДОПОМОГТИ БРАТАМ СВОЇМ МЕНШИМ?
Нещодавно побачила світ Червона книга України, до якої занесено вже близько 100 видів тварин. Ці дані свідчать про те, що чисельність деяких із них у нашій країні постійно зменшується. Як позбутися цього? Як допомогти братам нашим меншим? Важливим заходом для збереження тварин є створення заповідників. В Україні існують численні заповідники, де охороняються не тільки рослини й тварини, але й ґрунти, повітря, води.
Але охорона тварин — справа не тільки заповідників. Це обов’язок кожного із нас. Так і я намагаюсь зробити свій внесок у цю добру справу: будую шпаківні, гніздовища, годівнички для птахів.
Нині людина сильна як ніколи. А сильний завжди повинен допомагати слабшому. Пам’ятайте, допомогти природі зобов’язаний кожний!
Бесіда
• Яка проблема висвітлена в замітці?
• Які факти покладено в основу замітки?
• Чи міститься в ній заклик?
• Яку роль відіграє заголовок?
• 3 якою метою автор використовує питальні речення?
• Слова якого стилю (розмовного, офіційно-ділового, наукового) переважають у тексті? До якого стилю належить висловлювання?
V. ПОГЛИБЛЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ УЧНІВ ПРО ЗАМІТКУ ЯК ЖАНР МОВЛЕННЯ
Опрацювання теоретичного матеріалу
Замітка — коротке повідомлення про якусь подію, що може зацікавити читачів. Вона характеризується стислістю, влучністю мови, а також тим, що в ній завжди порушено проблему, нерідко міститься заклик, звертання до читача. Характерними ознаками замітки є достовірність інформації, чіткість, лаконічність, ясність, актуальність, тактовність викладу.
Замітка висвітлює якийсь новий важливий факт. Автор повідомляє, що відбулося, де, коли, з ким, чому, виділяючи при цьому основну думку.
Основу інформаційної замітки становлять факти зі шкільного життя — цікава екскурсія, конкурси, успіхи в навчанні, спортивні досягнення, зустрічі з цікавими людьми, робота гуртка, підготовка до відзначення знаменних дат тощо.
► На основі теоретичного матеріалу доведіть, чи належить текст «Чим я можу допомогти братам своїм меншим?» до замітки. Свою думку обґрунтуйте.
Ознайомлення з пам'яткою «Як працювати над заміткою»
1. Доберіть цікаву тему, визначте основну думку.
2. Ретельно перевірте факти, про які збираєтеся писати.
3. Продумайте послідовність викладу думок, складіть план.
4. Доберіть заголовок, який виражав би тему або основну думку і міг би привернути увагу читачів.
5. Викладайте зміст у повній відповідності з планом, зміст кожної мікротеми виділяйте в окремий абзац.
6. Використовуйте мовні засоби, які нададуть вашій замітці виразності.
7. Перевірте написане, виправте недоліки, перепишіть начисто.
Виконання ситуативного завдання, побудованого на основі спеціально створеної мовленнєвої ситуації (робота в групах)
► Уявіть, що ви — редактори шкільної газети, до якої надійшла замітка п’ятикласника. Уважно прочитайте її. Чи грамотно автор оформив своє повідомлення? Запишіть відредаговану замітку. Доберіть заголовок.
Наш клас це велика і дружня сім’я. Усіх нас об’єднало шкільне життя. Ми беремо участь у різних шкільних конкурсах, змаганнях разом відсвятковуємо свята, часто подорожуємо.
Найцікавішою була поїздка до Криму. Там ми відвідали ботанічний сад, де зібрано понад п’ятнадцять тисяч видів різноманітних рослин. Побували ми на Галявині казок, де виставлені скульптури персонажів народних казок. Незабутніми були підйом на гору Ай-Петрі та прогулянка по морю на катері.
Чаруюча краса і неповторність Криму, справили на нас велике враження.
VI. ТВОРЧА РОБОТА НАД ЗАМІТКОЮ
► Уявіть, що ви кореспондент-журналіст шкільної газети, якому доручено підготувати замітку. Напишіть невелике висловлювання з теми «Охорона тварин — обов’язок кожного», поклавши в основу достовірну інформацію й виділивши при цьому основну думку.
► Закінчте речення:
На уроці я дізнався, що...
Треба навчитися складати замітку, тому що...»
► Виконайте вправу за підручником.
► Напишіть зв’язне висловлювання на тему: «Мене зацікавила (не зацікавила) журналістика, бо ... »
► Користуючись словником, з’ясуйте лексичне значення слів журнал, газета, замітка.
Тема. Розбір слова за будовою. Граматика. Особливості будови вивчених частин мови.
Мета:
□ навчальна: удосконалювати практичні вміння і навички оперувати здобутими знаннями; визначати спільнокореневі слова, будову вивчених частин мови;
□ розвивальна: розвивати творче й логічне мислення, мовленнєво-комунікативні вміння складати міні-твори «Моя маленька батьківщина», підвищувати мовну й мовленнєву культуру п’ятикласників;
□ виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття відповідальності, взаємоповаги один до одного, любові до рідної Батьківщини.
Внутрішньопредметні зв'язки: правопис, культура мовлення й стилістика, текст.
Міжпредметні зв'язки: українська література.
Обладнання: картки для розподілу слів на групи.
Тип уроку: урок закріплення знань, умінь і навичок.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Аутотренінг
Я — учень
Я — особистість творча Я думаю, замислююсь Я хочу знати
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Слово вчителя. Сьогодні ми з вами познайомимось з особливостями будови слів вивчених частин мови. Але спершу перевіримо ваші теоретичні знання з теми «Будова слова».
IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Гра «Чи правда, що...» (Світлофор)
► Визначте правильні формулювання. Якщо є неправильні, виправте їх.
□ Основа слова — це частина слова із закінченням. (Без закінчення)
□ Суфікс — значуща частина слова, що стоїть після кореня.
□ За допомогою кореня утворюються нові слова.
□ Закінчення — незмінювана частина слова, що служить для зв’язку слів у реченні. (Змінювана)
□ Префікс — частина слова, що стоїть після кореня. (Перед коренем). За допомогою кореня утворюються нові слова.
Дослідження-конструювання
► Складіть речення зі слів, змінюючи, де треба, закінчення. Визначте частини мови.
Побачили, в, діти, поле, комбайни.
Дослідження-відновлення
► Спишіть. Уставте пропущені закінчення. Одне зі слів розберіть за будовою.
Гойдаються на стеблі тендітн.. колоски, бавляться із тепл.. вітром, золот.. зерном наливаються. Поряд гречка пахуч.. біл.. цвітом бджілок манить.
Творче конструювання
► Утворіть слова із запропонованих частин. Запишіть утворені слова. Позначте в них частини основи.
Префікс
Корінь
Суфікси
За-
-спів-
-ак
До-
-хід-
-н-
Пере-
-біг
На-
-рукав-
-ик
Розподільний диктант
► Визначте, до якої з груп належать слова (слова записані на дошці).
А — «корінь+закінчення»,
Б — «корінь+суфікс+закінчення»,
В — «префікс+корінь+суфікс+закінчення».
1. Холодний. 2. Красота. 3. Приказка. 4. Приносити.
5. Гарненький. 6. Щирість. 7. Зерно. 8. Визнаний.
9. Здоровісінький. 10. Беззоряний. 11. Плетиво. 12. Пагорб. 13. Синочок.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Гра «Будь уважним»
► З’єднайте лініями.
Праця, робота, труд — це ... спільнокореневі
слова
Праця, працівник, працьовиті — це ... синоніми
Праця, праці, працю — це ... форми слова
Коментоване письмо
► Знайдіть у реченнях спільнокореневі слова, позначте в них корінь.
1. Прилетів голуб до голубки. 2. Червоніють яблучка на яблуні. 3. Школярі поспішають у школу. 4. Лісник дбає про ліс. 5. Залетів шпак у шпаківню.
Фізкультхвилинка
Встаньте, діти, посміхніться,
Вліво, вправо подивіться.
Нахиліться, розігніться,
Нахиліться, розігніться.
Руки вгору піднімайте
Піднімайте, опускайте,
Піднімайте, опускайте
Дуже добре, всі сідайте.
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Творче письмо
► У кожного з нас є своя маленька батьківщина: наше село, вулиця, де ви підростаєте, і дім, де ви народилися. Я пропоную вам написати твір-мініатюру на тему «Моя маленька батьківщина», використовуючи спільнокореневі слова до слів батьківщина, дім, село, родина, люди і т. д.
Самостійна творча робота учнів. Перевірка творчих робіт.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
□ Я дізнався ...
□ Зрозумів ...
□ Навчився ...
□ Найбільші труднощі я відчув ...
□ Я не вмів, а тепер умію ...
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Складіть кросворд або загадки на тему «Будова слова».
► Складіть діалог на тему: «Що головніше: оцінка чи знання?»
Тема. Значущі частини слова. Текст. Удосконалення вмінь знаходити інформацію до обраної теми, аналізувати її, добирати ключові слова для висловлювання.
Мета:
□ навчальна: закріпити та систематизувати знання учнів про значущі частини слова, вміння виділяти значущі частини слова і форми слова, добирати спільнокореневі слова, утворювати форми слова, формувати ключові компетентності: комунікативну, творчу, пізнавальну;
□ розвивальна: розвивати творче й логічне мислення, пізнавальну активність учнів, образне уявлення, підвищувати мовну й мовленнєву культуру п'ятикласників;
□ виховна: виховувати любов до рідної природи, її краси, любов до рідної мови, її краси і милозвучності.
Внутрішньопредметні зв'язки: правопис, культура мовлення й стилістика, текст.
Міжпредметні зв'язки: українська література.
Обладнання: картки зі словами.
Тип уроку: урок закріплення знань, умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Емоційна зарядка (виразне читання хором)
Ніжна мова — ти ніжний цвіт,
Ти п’яниш нас, як рута-м’ята.
Тож на цілий на білий світ
Ти духмяністю розіллята.
Любіть красу своєї мови,
Звучання слів, правопис слів:
Це квітка ніжна і чудова
Коханих батьківських степів.
Д. Білоус
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Фронтальне опитування
∎ Назвіть значущі частини слова.
∎ Які слова називаються змінними, а які незмінними?
∎ Що таке спільнокореневі слова?
∎ Що таке закінчення?
∎ Дайте визначення суфіксу і префіксу.
Практична робота
► Намалюйте, як на письмі позначають частини слова, корінь — префікс — суфікс — закінчення
Робота в парах
► Виділіть суфікси в наведених словах, поясніть їхній вплив на значення слів.
Матусенька, мамочка, матінка, матусечка, матуся, матіночка.
Татусь, татко, татуньо, татунь.
Дівчина, дівчинка, дівчатко, дівчатонько, дівчинонька.
► Доберіть до пропонованих слів споріднені слова і розберіть їх за будовою.
Сад, квітка, мова, казка, ліс.
► Запишіть схеми слів.
Зразок: напишу —
Пришкільний, подорожник, пам’ятний, лісок, молодець, тихо, листки, садівник, радісно, підземний, переписує, розмовляє.
IV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Робота з текстом
► Яка основна думка тексту? Чи подобається хлопчику його майбутня професія? Доведіть словами з тексту. Розберіть за будовою виділені слова в тексті.
МАЙБУТНЯ ПРОФЕСІЯ — ІНЖЕНЕР
На світі існує багато цікавих професій, що потребують розумового навантаження. І я обираю одну з таких. Я хочу стати в майбутньому інженером.
Заводи, фабрики, залізниця, майстерні, невеликі приватні фірми гостро потребують людей інженерних професій. Адже там, де є техніка, потрібні інженери, щоб працювати з нею. Інженери-конструктори, інженери-технологи, інженери-механіки та інші. А техніка зараз усюди, в усіх сферах життя!
Без інженерів не будуються нові мости та житлові будинки. Без них на наших заводах не можна випустити бодай холодильника чи пилососа. А що казати про випуск автомашин, автокранів, екскаваторів тощо. Інженери потрібні в металургійній промисловості, де плавлять новий метал. Вирощувати хліб також не вийде без людей цієї професії, хіба що вручну. В полі працюють трактори, комбайни, сівалки. А процес створення цих машин забезпечують знов-таки інженери.
Нехай професія інженера сьогодні не дуже модна, але це навіть добре. Тим більше цінуються кваліфіковані спеціалісти. Гарний інженер стежить за новинками техніки, читає спеціальну літературу, знає іноземні мови.
Я вірю, що разом зі своїми колегами-інженерами буду в майбутньому вести промисловість країни й українську економіку до прогресу та успіху!
Фізкультхвилинка
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Гра «Хто швидше?»
► Розберіть слова за будовою:
Одягатися, зимують, біленький, поні, кенгуру, пюре, писати, чекати.
► Доберіть споріднені слова до запропонованих нижче:
Зима... (прикметник). Весна... (іменник). Дитина... (прикметник). Радість... (дієслово). Україна... (прикметник).
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Вправа «Мікрофон»
∎ Яка роль морфем у мові?
∎ На які види поділяються морфеми?
∎ У якій частині слова знаходяться префікси і суфікси?
∎ Що виражає кожна зі значущих частин?
∎ 3 яких частин складається основа слова?
∎ Чим відрізняються форми слова від спільнокореневих слів?
Психологічний портрет настрою
∎ Чи відчуваєте ви насолоду від приходу весни?
∎ Як ви почуваєтеся зараз?
∎ Покажіть мені свій настрій.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу за підручником.
► Напишіть твір-мініатюру «Моя майбутня професія», де б використовували слова з вивченої теми.
Тема. Розбір слова за будовою. Правопис. Вивчені орфограми в значущих частинах слова.
Мета:
□ навчальна: удосконалювати практичні вміння й навички оперувати здобутими знаннями з теми «Будова слова», розбирати слова за будовою, правильно писати й обґрунтовувати слова з вивченими орфограмами;
□ розвивальна: розвивати мовленнєво-комунікативні вміння складати мікротексти про майбутню професію, підвищувати мовну й мовленнєву культуру п'ятикласників;
□ виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття відповідальності, взаємоповаги один до одного, любові до природи.
Внутрішньопредметні зв'язки: правопис, культура мовлення й стилістика, текст.
Міжпредметні зв'язки: музика, малювання, література.
Обладнання: картки для роботи в групах, музика
П. Чайковського «Пори року». «Пролісок».
Тип уроку: урок закріплення знань, умінь і навичок.
День добрий, друзі,
Ще один урок
До вас прийшов за розкладом сьогодні.
Отож озброймось книгою й пером,
Щоб упірнуть у мовну нам безодню.
∎ Діти, чи готові ви працювати? Ну ж бо, покажіть мені свій настрій.
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Малюнкове письмо
Слово вчителя. Діти, ви вже помітили, що з приходом весни молодіє, прикрашається наша земля. Я сподіваюсь, що наші художники дуже уважні, і всі зміни, які вони помітили з приходом весни, відобразили в малюнках. (Вивішують малюнки.)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
Сьогоднішній урок — це урок закріплення тих знань, умінь і навичок, які ми здобули під час вивчення теми «Розбір слова за будовою». На уроці ми будемо удосконалювати вміння розбирати слова за будовою, знаходити, визначати й утворювати слова за допомогою вказаних суфіксів, префіксів, пильнувати за грамотністю письма, бути уважними та ввічливими один до одного.
IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Інтерактивна вправа «Гронування»
1. Що таке будова слова? — В українській мові всі слова складаються із морфем, що мають важливе значення для побудови різних висловлювань будь-якої людини.
2. Назвіть значущі частини слова. (Корінь, суфікс, префікс, закінчення — значущі частини слова.)
3. Що таке суфікс? (Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після кореня і слугує для творення слів із новим лексичним значенням.)
4. Дайте визначення префіксу. (Префікс — це значуща частина слова, яка знаходиться перед коренем і слугує для утворення нових слів.)
5. Що позначає корінь? (Корінь — це головна значуща частина слова, яка містить у собі спільне значення споріднених слів.)
6. Закінчення — це... (змінна значуща частина слова, яка виражає його граматичні значення — рід, число, відмінок, особу, час тощо — і слугує для зв’язку слів у реченні).
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Моделювання нових слів
► Від зазначених слів за допомогою суфіксів і префіксів утворіть нові слова. Виділіть основу й закінчення.
Товариш, грати, горіти, брат, ткач, козак, синій, молодь, кравець, птах, боягуз, убогий, садівник, біг, усміх, пух.
Досліди слова
► У слові книжка знайдіть суфікс, доберіть ще кілька слів із цим самим суфіксом, поясніть значення утворених слів.
► У слові перебігти визначте префікс, доберіть ще кілька слів із цим самим префіксом, поясніть значення утворених слів.
Робота в групах
1-ша група
► Випишіть із вірша слова з префіксами, назвіть їх.
Як ріка зламала кригу,
В берег вдарилась з розбігу
Без вітрила, без весла
Припливла в човні весна.
Місяць березень до неї
Йде в березовій алеї.
Каже:
— Вибач, що не зміг
Килим з трав прослать до ніг.
Розтопив не всі сніги
Ще й залив низькі луги...
За недогляд не свари.
Квітку проліска бери.
2-га група
► Випишіть слова з суфіксами. Поясніть, якого значення надають вони словам.
— Ой, весна-красна, що нам принесла?
— Ой, принесла тепло і добреє літечко,
Малим діточкам — побіганнячко,
Старим бабонькам — на співаннячко,
А господарям — на робіттячко.
— Ой, весна, весна — днем красна,
— Що ж ти нам, весно, принесла?
— Принесла я вам літечко,
Ще й рожеву квіточку.
Хай вродиться житечко,
І всяка пашниця.
3-тя група
► Виберіть слова із суфіксами, що надають слову зменшувально-пестливого значення. Складіть із ними мікротекст.
Гарненький. Солодкий. Мамочка. Татусь. Братик. Квіточка. Сонце.
4-та група
► Використовуючи префікси при-, пре-, прі-, утворіть нові слова.
Бігти, гарний, рвати, красний, крутити, мудрий, погано, будувати, швидше, стбл, звати, красно.
Ауторелаксація
Слово вчителя. Діти, сядьте всі зручненько, розслабтесь, заплющте очі і уявіть, що вже прийшла справжня весна. А допоможе вам у цьому музика
П. Чайковського «Пори року», «Пролісок».
Які картини виникають у вашій уяві?
Диктант із завданням
► Утворіть з допомогою суфіксів -ач-, -яч- прикметники. Яке правило об’єднує слова, що утворилися? Сформулюйте правило, доберіть аналогічні приклади: риба, солома, жирафа, дерево, олово, жаба.
Творчий диктант
► Доберіть якомога більше слів, які б закінчувалися елементами: -тека, -логія, -фон.
► Спробуйте визначити, що означають ці елементи.
Відповідь: ...тека (від грец. сховище); ...логія (від грец. слово), у складних словах відповідає поняттям «наука», «знання»; ...фон (від грец. звук), у складних словах вказує на зв’язок з поняттям «звук».
VI. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК
Вправа «Асоціативний кущ»
Життя постійно ставить нас перед вибором. У дитинстві з багатьох іграшок вибираємо найулюбленішу, у школі віддаємо перевагу найцікавішим, на наш погляд, предметам... Обираємо товаришів, друзів. І в основі вибору кожного з нас свої критерії, своє уявлення про добро і зло, честь і безчестя, правду і кривду. У кожної людини є свобода вибору. Вибір існує щоденно, щохвилини. Різний за своєю серйозністю. Неоднаковий за своїми наслідками. Зробити крок чи не робити? Куди піти вчитися? Що робити? Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість — одна з умов відчуття життєвої повноцінності.

Обравши одну з професій, яка вам до вподоби, складіть мікротекст «Ким я хотів би стати і чому?», використовуючи ті знання, які ви здобули, вивчаючи особливості будови слів за допомогою суфіксів, префіксів, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності.
Презентація учнями робіт
Оцінювання.
Самооцінювання
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Вправа «Мікрофон»
∎ Яка роль значущих частин слова в мові?
∎ Що виражає кожна зі значущих частин?
∎ У якій частині слова знаходяться префікси і суфікси?
∎ 3 яких частин складається основа слова?
∎ Як змінюються значення слів при зміні префікса? Покажіть на прикладі.
Коментар учителя. Діти, ви всі молодці, добре відповідали, творчо попрацювали. Я почула справжню, щиру українську мову. А це дуже важливо, щоб ви знали рідну мову і вміли нею користуватися в житті, бо це є шлях до формування вашої життєвої компетентності. Адже ваші вміння, які ви здобуваєте в школі, вдосконалюєте потім в університеті під час вибору своєї майбутньої професії.
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу за підручником.
► Презентуйте свою майбутню професію на аркуші паперу у вигляді малюнка.
► Знайдіть прислів’я про професії.
Урок №104-105
Тема. Урок розвитку комунікативних умінь № 23-24. Контрольний твір-розповідь на основі власного досвіду в художньому стилі.
Мета:
□ навчальна: виявити рівень сформованості вмінь складати письмовий твір з урахуванням мети й адресата мовлення, типу мовлення (розповідь на основі власного досвіду), жанру мовлення (оповідання про випадок із життя), стилю мовлення (художній), підпорядковувати висловлювання темі й основній думці, дотримувати вимог до мовлення, знаходити й виправляти недоліки й помилки в змісті, побудові й мовному оформленні власних висловлювань;
□ розвивальна: розвивати мовленнєво-комунікативні вміння складати твори-оповідання про випадок із життя, підвищувати мовну й мовленнєву культуру п'ятикласників;
□ виховна: виховувати почуття відповідальності, любові до природи.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексика, культура мовлення й стилістика; текст.
Міжпредметні зв'язки: художня література.
Обладнання: пам'ятки, опорні схеми, словники.
Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення, урок контрольного твору.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Створення емоційного настрою. Тренінг «Я — особистість!»
► Закінчте речення: Я прагну... Я сподіваюсь...
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
«Дешифрувальник»
► Переставте букви і складіть у слова та прочитайте тему уроку, ртів ан нов. іос сновлаго свідому в доху мужньо лісти
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ
Бесіда
∎ Які ви знаєте типи текстів?
∎ Чим розповідь відрізняється від опису та роздуму?
∎ На яке питання відповідає твір-розповідь?
∎ Які ознаки має текст-розповідь?
Робота зі схемою-опорою

Робота зі словником
► Що таке розповідь?
Розповідь — це повідомлення про якісь події, що розгортаються в часі.
Початок дії → розвиток події → кінець події
► Як ви розумієте поняття «досвід»?
Досвід (у, ч.) 1. Сукупність знань, уміння, які набуваються в житті, на практиці; мудрість, практика, школа, життя.
Робота в парах
► Прочитайте початки учнівських творів. Доберіть заголовки.
► З’ясуйте, що вони виражають — тему чи основну думку.
► Продовжте їх так, щоб вийшло оповідання про випадок із життя.
Твір 1
Як тільки трохи стемніло, Сергійко побіг на вулицю на те місце, де вчора зустрів їжачка. Постояв трохи і вже хотів іти далі. Як раптом побачив, як через дорогу поспішав їжачок, а за ним котилися ще два маленькі колючі клубочки...
Твір 2
Рано-вранці Марійка пішла в ліс по суниці. Вона швидко назбирала повний кошичок ягід і побігла додому. Перестрибуючи через прохолодні від роси купини, дівчинка спіткнулася, впала і вколола коліно. Виявилося, що під купиною був їжак. Він запирхав, як мотоцикл. Марійка заплакала від болю, сіла на купину і почала платтячком витирати кров на нозі.
IV. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ТВОРУ
Робота зі схемою-опорою

► Напишіть план до твору-розповіді на основі власного досвіду.
V. САМОСТІЙНЕ СКЛАДАННЯ ОПОВІДАНЬ
Робота з пам'яткою щодо складання твору
Прислухайтеся до порад!
1. Придумайте назву вашої розповіді.
2. Чітко визначте тему й основну думку висловлювання.
3. Назвіть місце й час події, про яку розповідаєте.
4. Не забувайте, що розповідь повинна мати вступ, основну частину і закінчення.
5. Зверніть увагу на дієслова, бо саме навколо дії розгортається зміст розповіді.
6. На які думки вас наштовхнула подія?
VI. НАПИСАННЯ РОБОТИ В ЧОРНОВОМУ ВАРІАНТІ
Орієнтовний обсяг твору — 0,5-1,0 сторінки.
Довідка (за необхідності): В оповіданні використати слова і словосполучення давно, недавно, незабаром, пухнастий, вирішити, лагідні оченята, кумедна хода, бешкетник.
VII. РЕДАГУВАННЯ РОБОТИ ЗА ПАМ'ЯТКОЮ Й ПЕРЕПИСУВАННЯ
Пам'ятка
1. Зміст твору повинен відповідати темі (про що пишете) та основній думці (що будете стверджувати).
2. Структуруйте твір відповідно до складеного плану.
3. Частини твору мають бути логічно пов’язані.
4. Стежте за порядком викладу думок.
5. Не пишіть зайвого, того, що не стосується теми.
6. Використовуйте все багатство української мови.
7. Мовні засоби, використані у творі, мають відповідати обраному стилю мовлення.
Зачитування окремих творів.
► Виконайте вправу за підручником.
► Доберіть із художньої літератури оповідання про випадок із життя тварин, складіть його план.
Тема. Тренувальні вправи з теми «Будова слова. Орфографія». Культура мовлення. Використання в мовленні слів із префіксами та суфіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності.
Мета:
□ навчальна: узагальнити та систематизувати знання учнів про значущі частини слова, вміння виділяти значущі частини слова, добирати спільнокореневі слова, утворювати форми слова; формувати ключові компетентності: комунікативну, особистісну, творчу, пізнавальну;
□ розвивальна: розвивати творче і логічне мислення, пізнавальну активність учнів, уяву, уміння узагальнювати й систематизувати вивчений матеріал, підвищувати мовну й мовленнєву культуру п'ятикласників;
□ виховна: виховувати любов до рідної природи, її краси, бережливе ставлення до неї, повагу до українських звичаїв, традицій, бажання вивчати минуле українського народу, любов до рідної мови, її краси і милозвучності.
Внутрішньопредметні зв'язки: правопис, культура мовлення й стилістика, текст.
Міжпредметні зв'язки: українська література, історія.
Обладнання: картки зі схемами.
Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Емоційна зарядка
Ми всі — з українського поля,
З блакиті його, висоти.
Тому-то нам випала доля —
Не гнутись, до сонця рости.
І будемо віщими, вищими!
Нехай нам загубиться лік.
Якщо лиш себе не понищимо,
Ніхто нас не знищить повік.
В. Сіренко
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми будемо удосконалювати свої знання, уміння з теми «Будова слова. Орфографія». Виконаємо різноманітні вправи на закріплення ваших практичних умінь.
III. АНАЛІЗ МАТЕРІАЛУ З МЕТОЮ УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Фронтальна бесіда
∎ Який розділ науки про мову вивчає будову слова?
∎ Яка частина слова містить лексичне значення слова?
∎ Які частини слова можуть входити до основи?
∎ Яка змінна значуща частина слова виражає його граматичне значення?
∎ Для чого служить закінчення?
∎ Чи мають закінчення незмінні слова? Наведіть приклади незмінних слів.
∎ Яке закінчення називається нульовим? Наведіть приклади слів з нульовим закінченням.
∎ Наведіть приклади спільнокореневих слів, визначте в них корінь. Дайте визначення кореню,
∎ Що називається префіксом? суфіксом?
Мовний аналіз
► Запишіть речення, вставляючи пропущені букви. Поясніть орфограми. Зробіть морфемний аналіз виділених слів за алгоритмом. Знайдіть слова з нульовим закінченням. Доведіть свою думку. Продовжте висловлювання.
Пр..красний лелека в польоті, і пр..красний його політ, ..хожий на бе..звучну мелодію, що завжди викликає захват (Є. Гуцало).
Робота зі спільнокореневими словами
► Перший варіант добирає спільнокореневі слова до слів дорога, край, другий варіант — до слів сонце, лелека. Складіть із ними речення.
V. РОБОТА НАД ВИСНОВКАМИ
Стилістичне дослідження
► Прочитайте виразно вірш. Укажіть слова, що найбільше увиразнюють текст. За допомогою чого це відбувається?
Малесенька,
Малюсінька,
Манюнька,
Одним одна,
Самісінька-сама
На яблуньці
Розкрила дзьобик
Брунька,
А навкруги —
Куди не глянь —
Зима.
Така стоїть у світі
Холоднеча!
Такі сніги!
А брунька — за своє:
Лишень розкрила дзьобик —
І щебече,
Витьохкує,
Цвірінькає,
Кує.
Та все про те,
Що літо — недалечко.
А. Кичинський
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ПОВТОРЕНОГО
Гра «Склади схему слова»
► Кожен учень отримує картку, на якій схематично позначені значущі частини слова. Учитель називає слова, а учні, стаючи в правильному порядку, складають схему слів.
Дніпро, дніпровський; Кий, Київ; поріг, Запоріжжя, запорізький.
Гра «Допиши прислів'я»
► 3 указаних слів (описувати, бандура, батько, державний, весна, хлібороб, Надійка, калина, ароматний) випишіть лише слова з суфіксами. Якщо правильно буде виконане завдання, то з початкових літер виписаних слів вийде слово, яке є закінченням пропонованого вислову про Вітчизну:
«Вітчизни є різні на світі, а в мене найкраща — ...» (одна).
Дослідження-зіставлення
► Прочитайте слова. Визначте усно в них суфікси та префікси і з’ясуйте, як ці морфеми впливають на значення слів.
Становлення, формулювання, архаїзм, посередництво, упертюх, бурмило, тонісінький, ординарний, рівнесенький, гостинчик, порозходитись, прадавній, історизм, дійсність, нездара, хлопчисько, хатиночка, звірятко, вовчище, водиця.
Позмагайтеся!
► Хто утворить від слова бабуся найбільше слів із новим відтінком значення за допомогою суфіксів позитивної оцінки?
► Хто утворить від слова кіт найбільше слів із новим відтінком значення?
Робота в парах
► Доберіть кожен по 5-7 слів із суфіксами, що мають зменшувально-пестливе значення або вживаються на означення згрубілості, збільшення. Прочитайте ці слова однокласнику (однокласниці), запропонуйте пояснити значення й емоційне забарвлення слів, а з одним словом (на вибір) скласти речення.
► Поміркуйте над запитаннями.
∎ Скільки префіксів у слові навздогін?
∎ Чи однакове значення має словотворча частина авто в словах автопортрет, автовідповідач, автомобіль?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Хвилинка-веселинка
Інсценування гуморески П. Глазового «Учення — світ».
Зубрить дід англійську мову,
Хоч йому вже близько ста.
З словником казки дитячі
Потихесеньку чита.
— Гей, окей, май діа бабо, —
Раз повів він мудру річ.
Баба злиться: «Що це значить?»
— Постав валянки у піч.
Вранці баба діда будить:
— Ге, окей, шурляй, мурлі.
Дід питає: — Що це значить?
— Правий валянок згорів.
Коментар учителя. Діти, бажаю вам досконало знати всі мови, які ви вивчаєте, бо цього вимагає сьогодення. Нашій країні потрібні високоосвічені, розумні люди. Але рідну мову ви повинні любити, вивчати і знати найкраще.
Сьогодні на уроці ми добре попрацювали.
Рефлексія
∎ Яку тему ми вивчали?
∎ Які значущі частини слова ми вже знаємо?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу за підручником.
► Підготуйтеся до контрольної роботи.
► Доберіть 5-7 слів, що мають незвичайну будову (для вікторини).
Тема. Контрольна робота № 7 з теми «Будова слова» (тестові завдання).
Мета:
□ навчальна: перевірити знання учнів із теми «Будова слова», вміння школярів виконувати тестові завдання, працювати самостійно;
□ розвивальна: розвивати логічне мислення, навички самоконтролю, збагачувати словниковий запас;
□ виховна: виховувати увагу до слова; пильність. Внутрішньопредметні зв'язки: культура мовлення й стилістика.
Міжпредметні зв'язки: виконання тестових завдань (формування ключової компетенції).
Обладнання: роздавальні матеріали (тестові завдання).
Тип уроку: урок перевірки знань та навичок.
II. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Ознайомлення з критеріями оцінювання тестових завдань закритої та відкритої форми. Проведення інструктажу щодо їх виконання.
Критерії оцінювання тестових завдань з теми: завдання 1-8 оцінюються максимально в 1 бал кожне, завдання 9 оцінюється максимально в 4 бали. Всього за виконані завдання максимально можна отримати 12 балів.
III. ВИКОНАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
► Завдання 1-8 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1. У якому рядку всі слова відповідають такій морфемній будові: префікс, корінь, суфікс, закінчення?
А Провулок, вибірково, легенький;
Б засніжений, налетіти, священний;
В весняний, похмуро, винахід;
Г прибережний, безмежний, обручка.
2. Префікс при- мають усі слова в рядку:
А пр..сісти, пр..звище, пр...подобний;
Б пр..землений, пр..йти, пр..рва;
В пр..красний, пр..мружити, пр..вітати;
Г пр..єднати, пр..лягти, пр..морський.
3. Спільнокореневими є всі слова в рядку:
А ніч, нічний, уночі;
Б сонце, сонця, на сонці;
В проводити, підводний, вода;
Г весна, навесні, весну.
4. У якому рядку всі слова відповідають такій морфемній будові: префікс, корінь, суфікс, закінчення?
А Прекрасно, сіренький, знання;
Б приміський, підберезник, перекручений;
В веселенький, винахід, надмірний;
Г беззахисний, невинно, розмова.
5. Яка морфема (значуща частина слова) служить для утворення форм одного й того самого слова?
А Суфікс;
Б префікс;
В корінь;
Г закінчення.
6. У якому рядку всі слова утворені за допомогою двох префіксів?
А Неперевершений, непримиренний, недійсний;
Б попривозити, позакривати, неподільний;
В позашлюбний, подорожний, непохитний;
Г ненормований, вирішити, знебарвлений.
7. Значущі частини слова, що служать для утворення нових слів, — це:
А префікс і суфікс;
Б префікс і корінь;
В суфікс і корінь;
Г суфікс і закінчення.
8. Префікс с- мають усі слова в рядку:
А ..питати, ..шити, ..фотографувати;
Б ..чесати, ..гуртувати, ..бігати;
В ..пекти, ..трусити, ..кривдити;
Г ..танцювати, ..чистити, ..тримати.
► Завдання 9 має на меті встановлення відповідності між рядками. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
9. Визначте, у яких реченнях виділені слова мають префікси:
1 роз-
2 без-
3 зі-
4 з
===============
А А коли випадали погожі безхмарні дні, під сон цем на пагорбках з-під снігу проступали чорні лисини вологої землі (В. Нестайко).
Б А за річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся
гора вкрита розкішними килимами ярини (М. Коцюбинський).
В Давно зібрали яблука в колгоспному саду, давно зжовкла на пасовиську трава (О. Донченко).
Г І над усім тим розкинулось погідне блакитне небо, лунає в повітрі весела пісня жайворонкова
(М. Коцюбинський).
Д Шаблю на друга зніс побратим (А. Малишко).
► Завдання 1-8 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1. У якому рядку всі слова відповідають такій морфемній будові: префікс, корінь, суфікс, закінчення?
А Сумно, прекрасно, розбитий;
Б беззубка, пролісок, перекручений;
В простенький, вимір, надзвичайний;
Г надбудова, невинно, розклад.
2. За допомогою якої морфеми (значущої частини слова) утворюємо нові форми слова?
А Кореня;
Б суфікса;
В префікса;
Г закінчення.
3. У якому рядку всі слова відповідають такій морфемній будові: корінь, суфікс, закінчення?
А Радість, розклад, чорнозем;
Б осінній, старанно, зелененький;
В столик, квітковий, молодець;
Г березовий, підземний, м’якенько.
4. Спільнокореневими є всі слова в рядку:
А сонце, сонечком, на сонці;
Б водний, водити, вода;
В читати, читанка, прочитаний;
Г пролісок, проліском, (у) проліску.
5. Укажіть рядок, у всіх словах якого правильно виділені закінчення:
А Коров [а], йду [чи], [сад]ок;
Б дитин [а], люби [ти], сиротлив [ий];
В учениц [я], квасол [я], городин [а];
Г весел [о] сух [ий], поміча [ти].
6. Префікс при- слід писати в усіх словах у рядку:
А пр..пишний, пр..йти, пр..йменник;
Б пр..єднання, пр..сісти, пр..мусити;
В пр..чепити, пр..багатий, пр..лягти;
Г пр..їхати, пр..міський, пр..добрий.
7. Спільнокореневими є слова в рядку:
А пролісок, проліском, (у) проліску;
Б водний, водити, вода;
В читати, читанка, прочитаний;
Г стежинка, на стежинці, стежинкою.
8. Знайдіть рядок, у якому всі слова мають префікси:
А Безсилий, премудрість, провесінь;
Б бережечок, рябенький, сизуватий;
В надвисокий, тихесенький, боєць;
Г обмеження, грушка, сестриця.
► Завдання 9 має на меті встановлення відповідності між рядками. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
9. Визначте, які префікси мають виділені в реченні слова.
1 пре-
2 при-
3 прі-
4 пере-
=========================
А Коли вранці дітки приходили в садочок, вони тихенько ставали біля відчиненого вікна і слухали, як співає соловейко (Б. Сухомлинський).
Б Життя прожити — не поле перейти (Прислів’я).
В Жінка запитала в нього прізвище, він суворо поглянув крізь скло великих окулярів (3 журналу).
Г Хай би мені серце з превеликої радості надвоє розірвалося, але знала б я, що була щаслива таким великим щастям, що більшого в житті й бути вже не може (Б. Лепкий).
Д Предметної розмови, на жаль, не вийшло.
Рефлексія
⧉ Які завдання були складними? Чому? З якими завданнями впоралися легко?
► Індивідуальне завдання з повторення вивченого матеріалу.
Оцінювання контрольного тесту
Тип завдання
Завдання закритої форми
з вибором однієї правильної відповіді
на встановлення відповідності
Номер завдання
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Варіант 1
г
г
а
б
г
б
а
в
1-Г, 2-А, 3-В, 4-Д
Варіант 2
б
г
в
в
в
б
в
а
1-Г, 2-А, 3-В, 4-Б
Кількість балів
1
1
1
1
1
1
1
1
4
Повторення й узагальнення в кінці року
Тема. Синтаксис і пунктуація. Просте речення.
Мета:
□ навчальна: повторити відомості з теми «Синтаксис і пунктуація. Просте речення», удосконалити вміння й навички п'ятикласників щодо практичного використання знань із синтаксису і пунктуації; закріпити вміння вживати розділові знаки в реченнях з однорідними членами, звертанням, вставними словами, прямою мовою;
□ розвивальна: розвивати мовлення, логічне мислення, пам'ять, увагу, навички самостійної роботи, збагачувати словниковий запас учнів;
□ виховна: виховувати почуття товариськості.
Внутрішньопредметні зв'язки: культура мовлення й стилістика, текст (риторичний аспект), граматика.
Міжпредметні зв'язки: художня література.
Обладнання: дидактичний матеріал, роздавальний матеріал.
Тип уроку: урок повторення (імітаційна гра — космічна подорож).
► Кожен учень отримує «бортовий журнал», де фіксуватимуться учителем оцінки за кожне виконане завдання. Заповнення учнями «паспортних даних» (прізвище та ім’я, назва космічного корабля).
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
«Центрифуга». Повторення і перевірка теоретичних знань учнів
Кожен учень отримує спеціальну картку, з якою по черзі підходить до кожного з п’яти учнів-інструкторів, що сидять за окремими партами, розміщеними по колу. Показавши свій рівень знань питання і отримавши від «інструктора» доповнення, переходить до наступного і т. д. Отримавши відмітки в картці від усіх інструкторів (у формі оцінки), повертається на своє робоче місце.
Техогляд. Словниковий самодиктант
► По пам’яті за хвилину запишіть 10 слів із теми уроку, які не можна перевірити за правилами. Наприклад, можна записати такі слова: всесвіт, кратери, сонячна система, зорепад, орбіта, астероїди, комети, метеорит, космодром, астронавт.
Бортовий журнал
Прізвище, ім’я капітана
Назва космічного корабля
«Центрифуга»
1. Словосполучення
2. Ознаки речення
3. Граматична основа
4. Види речень
5. Синтаксичний розбір речення
Техогляд
а) Вибір курсу польоту
б) SOS! Словосполучення у відкритому космосі!
Орієнтування по зорях
Дивна радіограма-попередження
РЗМ. Наказ капітана
Вимушене повернення
Підсумковий бал
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Вибір курсу польоту
► Випишіть із запропонованого уривка вірша шість словосполучень, зробіть їх синтаксичний розбір.
Небесна мандрівка
У кабіні зорельота
поруч першого пілота
над Землею робим коло.
Скільки друзів є довкола!
Ґречно Місяць привітався,
Шлях Чумацький усміхався.
Ось жар-птицею комета
пролетіла, як ракета.
І Ведмедиця до хати
кличе нас погостювати.
Ми запрошення приймаєм,
неодмінно завітаєм,
щоб цікавинки малятам
про мандрівку розказати,
а для діточок маленьких
зірочок привезти жменьку.
Леся Вознюк
SOS! Словосполучення у відкритому космосі!
► Випишіть із запропонованих сполучень слів ті, що становлять словосполучення: скупчення галактик, простір поза планетою Земля, зірки мерехтять, у космосі, подорож Всесвітом, зірки та туманності, чорні діри, «мешканці» Всесвіту, летять комети.
Перевірка NASA. Гра «Так» чи «Ні»?
(Якщо так — підніміть руку.)
∎ Слово або група слів, що передають повідомлення, пораду, наказ, називається реченням. (Так)
∎ Речення не має граматичної основи. (Ні)
∎ Речення має головні і другорядні члени речення. (Так)
∎ Синтаксис вивчає односкладні, двоскладні, трискладні речення. (Ні)
∎ За метою висловлювання речення є розповідні, питальні, спонукальні. (Так)
∎ Речення за емоційним забарвленням — це окличні й неокличні. (Так)
∎ Просте речення може складатися з одного слова або сполучення слів, які поєдналися між собою за змістом та граматично. (Так)
Орієнтування по зорях
► Творче завдання: скласти з указаних слів речення рядки вірша і підкреслити в них граматичну основу. Знайти й пояснити значення фразеологізму.
Пісенька про космічного гостя
Достигають яблука ранети.
Рання осінь листя золотить.
Гарний хлопець з іншої планети,
може, завтра в гості залетить.
Діло звичне — міжпланетні мандри.
Усміхнеться, зніме свій шолом.
Скаже: — Там, в сузір’ї Саламандри,
твій коханий бив тобі чолом.
Я спитаю: — Су вас поети?
Як по-марсіанськи — макогін?
Знаєш, там туманність Андромеди,
Хай не йде так часто на обгін.
Він посидить, трохи відпочине,
цей мій дивний, нетутешній гість.
Планетарно синіми очима
про безмежний космос розповість.
Прийдуть люди з ним погомоніти,
хлібом-сіллю я їх пригощу.
Передам йому для Береніки
білі айстри в крапельках дощу.
Перевірю техніку в ракеті,
розкажу, як звуться журавлі.
Хай посіє в себе на планеті
жменьку слів із нашої землі.
Апарат космічний загуркоче,
пропливе смарагдовий кортеж...
— Добре, я коли-небудь заскочу.
Ти в якій галактиці живеш?
Ліна Костенко
Дивна радіограма
► Щоб прочитати закодовану радіограму-попередження, надіслану із землі, випишіть тільки односкладні речення.
РАДІОГРАМА
Ракета опинилась у відкритому космосі. Велика швидкість. Планети кружляють над землею. Тривожно в космосі. Стало яскраво. Сонце. Земля все далі від ракети. Яскраві спалахи в небі. Це промені гарячого сонця. Метеорит. Треба бути обережними!
Розвиток комунікативних умінь. Наказ капітана
► Складіть і запишіть текст-інструкцію поведінки команди корабля під час небезпеки, використовуючи різні види речень за метою висловлювання.
Зразок
Наближається астероїд! Всі займіть свої місця! Де штурман?! Чи всі скафандри? Всім членам команди необхідно приготуватися до надзвичайної ситуації. Не панікуйте!
Вимушене повернення
► Повертаються ті, хто пройде екстремальне опитування.
1. Словосполучення вживають для:
А вираження головної думки;
Б називання предметів, їхніх ознак, дій;
В створення граматичної основи речення.
2. Слова в словосполученнях пов’язані:
А за змістом;
Б за допомогою закінчення;
В за змістом і граматично.
3. Словосполучення складається:
А із головного та залежного слова;
Б із граматичної основи;
В з незалежних одне від одного слів.
4. Головне слово в словосполученні визначається за допомогою:
А закінчення;
Б питання;
В прийменника.
5. Будову словосполучень і речень вивчає:
А фонетика;
Б стилістика;
В синтаксис.
6. Речення є засобом вираження:
А закінченої думки;
Б головної думки;
В чужої думки.
7. Речення — будівельний матеріал для:
А вираження думки;
Б тексту;
В словосполучень.
8. Речення обов’язково має:
А головне та залежне слово;
Б підмет і присудок;
В граматичну основу.
9. Які із указаних сполучень слів не є синонімами до поняття «граматична основа речення»?
А Головне та залежне слово;
Б головні члени речення;
В підмет і присудок.
10. За наявністю головних та другорядних членів речення є:
А великими й малими;
Б поширеними і непоширеними;
В простими і складними.
11. За кількістю головних членів речення є:
А поширеними й непоширеними;
Б односкладними й багатоскладними;
В двоскладними й односкладними.
12. В односкладних реченнях граматична основа складається з:
А одного головного члена;
Б підмета;
В присудка.
Взаємоперевірка тесту за допомогою ключа, записаного на дошці: бва.
Слово вчителя. Вітаю всіх капітанів із поверненням на землю після досить складного польоту. Наскільки воно було успішним для кожного з вас, дізнаємось після перевірки бортових журналів.
А зараз, будь ласка, поділіться враженнями від подорожі. Які завдання були для вас дуже складними, чому?
► Виконайте вправу за підручником.
► Складіть розповідь на тему: «Відкритий космос», використовуючи однорідні члени речення, звертання, вставні слова, речення з прямою мовою.
Тема. Синтаксис і пунктуація. Складне речення.
Мета:
□ навчальна: повторити, поглибити, узагальнити й систематизувати засвоєні в 5 класі знання учнів про основні відомості з синтаксису й пунктуації; удосконалювати пунктуаційні навички п'ятикласників, уміння робити синтаксичний розбір речень, правильно інтонувати їх залежно від мети висловлювання та ускладнювальних компонентів речення;
□ розвивальна: розвивати усне й писемне мовлення, логічне мислення, пам'ять, увагу, естетичні почуття, навички самостійної роботи, збагачувати словниковий запас учнів;
□ виховна: виховувати патріотичні почуття, любов та бережливе ставлення до природи, почуття пошани до народних традицій.
Внутрішньопредметні зв'язки: культура мовлення і стилістика, текст (риторичний аспект), граматика.
Міжпредметні зв'язки: художня література.
Обладнання: дидактичний матеріал, роздавальний матеріал (картки-завдання).
Тип уроку: урок повторення.
Бог дав квіти людям, щоб вони дивились на них,
І їхня душа ставала такою ж красивою і квітучою.
П. Мовчан
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда-пояснення
∎ Які речення називають складними?
∎ Які розділові знаки ставлять між частинами складного речення?
∎ Як пов’язані між собою частини речення в складному?
∎ Як інтонуються складні речення?
∎ Якими сполучниками можуть з’єднуватися частини складного речення?
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з текстом
► Прослухайте текст. Визначте його тему, стиль і тип мовлення. Чому український народ свято береже пам’ять про цю видатну людину? Складіть план до тексту. Знайдіть у тексті речення зі звертаннями, однорідними членами, складні речення.
«Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, І голос твій нам душі окриля. Встає в новій красі, забувши лихоліття, Твоя, Тарасе, звільнена земля!»
Ці пристрасні рядки Василя Симоненка перегукуються із народним розумінням Шевченка — поета і людини. Адже для кожного українця Тарас Шевченко означає так багато, що створюється враження, ніби ми все про нього знаємо і він завжди з нами. Та це лише враження. Він невичерпний і нескінченний. Не тому, що він кращий від інших,— у ньому наша історія, реальність і найпотаємніші мрії. Україна — це Шевченко, Шевченко — це Україна.
Народився Тарас Григорович Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині в сім’ї кріпаків. З дитинства був допитливим, любив малювати, співати. Тарасові було дев’ять років, коли він, Катря, Ярина, Марія, Микита і Йосип залишилися без матері. Батько одружився вдруге. Мачуха мала трьох своїх дітей, і життя в хаті стало нестерпним. Коли ж через два роки помер і батько, хлопець пішов у найми.
Тарасові дуже хотілося вчитися. Але шкільний дяк, до якого найнявся малий за можливість навчатися, виявився п’яницею і змушував його красти. Хлопець знайшов собі нового вчителя — маляра, але Тараса приставили козачком до пана. Це була нудна робота: цілими днями чекати, поки господар забажає люльку чи склянку води, яка стоїть поряд з ним на столі.
Нехтуючи забороною, Тарас таємно перемальовував картини зі стін панського будинку. За це його одного разу дуже покарали. Але й помітили неабиякі здібності кріпака і вирішили віддати його до майстра вчитися на «кімнатного живописця».
У 24 роки друзі викупили Тараса з кріпацтва. Він з великим завзяттям узявся за науку. Навчаючись у Петербурзькій академії мистецтв, він водночас здобував знання із мови, літератури, історії, географії, навіть математики, і незабаром став освіченою людиною. Друзі-земляки посприяли виходу у світ першої книги його віршів — «Кобзаря», який «вибухнув, мов джерело чистої холодної води, заяснів невідомою доти в українському письменстві виразністю, простотою і поетичною грацією вислову».
Поезія Шевченка не просто зачаровувала: вона будила прагнення до волі, національну гідність українців. Тому поет був небезпечним для царського уряду, і його було заслано рядовим солдатом на довгих десять років із забороною писати й малювати.
Серед небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка особливе місце посідає остання його книжка — «Буквар південноруський», складена із кращих зразків фольклору та частково з власних творів. Ця книжка для учнів недільних шкіл була першою дитячою демократичною читанкою в Україні. 10 тисяч примірників книжки було видано власним коштом поета. Продавалися вони лише по 3 копійки, щоб їх могли купити й найбідніші селяни. «Буквар» став найкращим дарунком для дітей, яких поет щиро любив.
Шевченкові поезії «Маленькій Мар’яні», «Мені тринадцятий минало», «І золотої й дорогої...», «На Великдень на соломі», «Дівча любе, чорноброве!», «Тече вода з-під явора» та десятки інших стали улюбленими творами багатьох поколінь дітей.
Мріяв поет написати й інші підручники для початкової школи, викладати малювання в Київському університеті. Однак передчасна смерть не дала йому здійснити своїх планів.
Помер Тарас Шевченко 10 березня 1861 року. Поховали його на Смоленському кладовищі в Петербурзі. У травні того ж року домовину поета перевезено в Україну й поховано, як він сам заповідав, на Чернечій горі над Дніпром біля Канева.
Віримо, немає в Україні такої людини, яка б не знала й не любила творів Шевченка.
Він був поетом волі в час неволі, Поетом доброти в засиллі зла. Була у нього незвичайна доля, Та доля Україною була (Д. Павличко)
Творче конструювання
► Прочитайте текст. Що об’єднує його з попереднім? Чим відрізняються тексти? Відповідь обґрунтуйте. Поширте думку кожного речення за допомогою другорядних членів речення, однорідних членів, вставних слів, звертань. Знайдіть у тексті складні речення, поясніть розділові знаки.
Шевченко Тарас (1814-1861) — видатний поет та художник, чия літературна спадщина вважається основою української літератури й сучасної української мови
Був дворовим слугою поміщика П. Енгельгардта в маєтку Вільшані. Вступив до Академії мистецтв. Був членом Кирило-Мефодіївського братства, таємної політичної організації, заснованої з ініціативи Миколи Костомарова. Шевченка заарештували 5 квітня 1847. У квітні 1850 року його було заарештовано вдруге і невдовзі заслано на півострів Мангишлак. Під час хвороби та після третього арешту Шевченко взяв участь у підготовці першого числа журналу «Основа», яке вийшло ще за життя поета. З 47 років життя поет пробув 24 роки у кріпацтві, 10 на засланні, а решту під наглядом жандармів. Поховано Тараса Шевченка спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі, а через два місяці, згідно з заповітом, його останки перевезено в Україну і поховано на Чернечій горі біля Канева. Відтоді могила Шевченка стала священним місцем для українців у всьому світі. Літературна спадщина Шевченка становить велику збірку поетичних творів («Кобзар»), драму «Назар Стодоля» і два уривки з інших п’єс; 9 повістей, щоденник й автобіографію, написані російською мовою, записки історично-археологічного характеру («Археологічні нотатки»), 4 статті та понад 250 листів. З мистецької спадщини Шевченка збереглося 835 творів живопису і графіки, що дійшли до нас в оригіналах і частково у гравюрах та копіях. Її доповнюють дані про понад 270 втрачених і досі не знайдених мистецьких творів.
Мовний аналіз
► Перепишіть. У кожному з речень підкресліть усі члени речення. Поясніть розділові знаки.
1. Все навкруг сміється: луки, гай, ріка (М. Познанська). 2. Тут є все: долина, гори, поле, хащі, переліски
(І. Калинець). 3. Діти влітку збирають гербарій: пелюстку ромашки й цвіт ведмежого вушка, зозулині черевички й сині лісові дзвіночки (Є. Гуцало). 4. Дикі гіллясті черешні, висока трава — усе в цім краю таке соковите (О. Гончар).
Творча лабораторія
► Усно складіть текст-міркування про Тараса Шевченка, використовуючи різні синтаксичні конструкції.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
∎ Що вивчає синтаксис? Пунктуація?
∎ У чому полягає відмінність між словосполученням і реченням?
∎ Які є головні члени речення? Другорядні?
∎ Чим відрізняється просте речення від складного?
∎ Які члени речення називаються однорідними?
∎ Що називається звертанням?
∎ Які слова називаються вставними?
∎ Які речення називаються вставними?
∎ Які розділові знаки ставлять при звертаннях і вставних словах?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)
► Виконайте вправу за підручником.
► 3 творів Т. Шевченка випишіть п’ять складних речень, поясніть розділові знаки в них.
► Підготуйте повідомлення про маловідомі факти з життя Т. Шевченка.
Тема. Синтаксичний розбір речення.
Мета:
□ навчальна: повторити відомості з теми «Синтаксис і пунктуація», удосконалювати вміння робити синтаксичний аналіз речень;
□ розвивальна: розвивати логічне й образне мислення, мовлення, спостережливість, пам'ять;
□ виховна: виховувати самостійність, акуратність та повагу до товаришів, любов до рідної мови.
Внутрішньопредметні зв'язки: культура мовлення і стилістика, текст (риторичний аспект), граматика.
Міжпредметні зв'язки: художня література
Обладнання: дидактичний матеріал, роздавальний матеріал (алгоритм синтаксичного аналізу).
Тип уроку: урок повторення.
ХІД УРОКУ
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
∎ Які ви знаєте другорядні члени речення?
∎ Для чого вони служать?
∎ Що називається додатком? На які питання відповідає?
∎ Дайте визначення означення. На які питання відповідає?
∎ Який член речення називається обставиною? На які питання відповідає?
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з алгоритмом (парна)
► За алгоритмом проаналізуйте 1 речення (на вибір) з попереднього завдання.
Схема синтаксичного аналізу речення

Мовний аналіз
► Визначте і підкресліть головні і другорядні члени речення.
Жили колись на світі хлопець і дівчина. Між ними виникло щире кохання. Та хлопець мусив їхати в далеку дорогу. Перед розлукою з синіх очей дівчини покотилися сльози. З них проросли квітки пам’яті. їх називають незабудками.
Вибіркова робота на основі тексту
► Випишіть словосполучення з тексту, визначте головне і залежне слово, поставте запитання.
Буду я навчатись мови золотої
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В полінця зеленого, що росте смерічкою.
Буду я навчатись мови-блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці,
В кореневищі пружному ниви колоскової,
В леготі шовковому пісні колискової.
Пояснювальний диктант
► Запишіть загадки, знайдіть і підкресліть у них головні та другорядні члени речення, поставте до них питання (зверху олівцем). Напишіть зверху, якою частиною мови виражені обставини.
1. Умивається часто, але рушником не витирається. (Кіт)
2. Влітку відпочивають, а взимку дітей катають. (Санчата) 3. Вдень ховається. Вночі йде шукать собі харчі. Весь з тоненьких голочок. Як він зветься? (Їжачок)
Синтаксичне моделювання
► Складіть схеми речень.
1. Три явори посадила сестра при дорозі. 2. У полі холод ночі став відчутнішим. 3. Дніпро — найбільша ріка в Україні. 4. За лісом широкі поля поволі й лагідно спускалися вниз.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Тестові завдання
► Завдання 1-10, 12 мають по чотири варіанти відповідей. У кожному завданні — лише одна правильна відповідь. Виберіть варіант правильної відповіді.
1. Поширене словосполучення складається з:
А двох виражених самостійними частинами мови слів;
Б двох виражених самостійними частинами мови слів і прийменника;
В двох виражених самостійними частинами мови слів і сполучника;
Г трьох і більше виражених самостійними частинами мови і слів.
2. Граматична основа речення — це:
А означення, додаток, обставина;
Б підмет і присудок;
В підмет і означення;
Г присудок і обставина.
3. У кінці розповідного окличного речення потрібно ставити:
А крапку;
Б знак питання;
В знак оклику;
Г крапку й знак оклику.
4. До другорядних членів речення належать:
А означення, додаток, обставина;
Б підмет і присудок;
В підмет і означення;
Г присудок і обставина.
5. Додаток відповідає на питання:
А який? яка? яке?
Б який є підмет? хто він такий?
В кого? чого? ким? чим?
Г де? куди? як? чому?
6. Присудок найчастіше в реченні виражено:
А іменником;
Б прикметником;
В дієсловом;
Г прислівником.
7. Позначте рядок, у якому всі сполуки слів є словосполученнями:
А історія країни, читати й писати;
Б бузок цвіте, духмяні трави;
В знайти в словнику, вивчити напам’ять;
Г посіяли квіти, у небі.
8. Позначте рядок, у якому словосполучення поширене:
А подорож до моря;
Б читати цікаву книг;
В дорожчий за життя;
Г говорити з другом.
9. Позначте спонукальне речення:
А Красне літо в вирій відлетіло, мов його ніколи й не було (Є. Гуцало).
Б Уже вода замерзла на озерах (М. Рильський).
В Ой яка чудова українська мова! (О. Підсуха)
Г Лети ж, рідне слово, лети в рідний край! (Олена Пчілка)
10. Позначте речення, у кінці якого потрібно поставити знак питання:
А Хто ми в світі без рідного слова (Б. Крищенко).
Б Любіть свою хату, хоч і небагату (Б. Лепкий).
В Видиш, брате мій, товаришу мій, відлітають сірим шнурком журавлі у вирій (Б. Лепкий).
Г Вже перший сніг кружляє над землею і тихо падає
(М. Рильський).
11. «Дощик нитками плететься, в’ється, сиплеться і ллється по ріллі» (Г. Чупринка). Позначте правильну відповідь:
А один підмет, чотири однорідних присудки;
Б тільки присудки;
В один підмет і один присудок;
Г складне речення.
12. У реченні «Як парость виноградної лози, плекайте мову» (М. Рильський) визначте граматичну основу:
А тільки підметом;
В підметом і присудком;
Г двома підметами і присудком.
► Виконайте вправу за підручником.
► Вивчіть напам’ять вислови про мову видатних людей.
► Складіть пам’ятку «Робимо синтаксичний аналіз речення».
Урок №111
Тема. Лексикологія. Групи слів за значенням.
Мета:
□ навчальна: повторити матеріал із теми «Лексикологія», поглибити знання учнів про групи слів за значенням, закріпити навички розпізнавання, визначення і використання у мовленні омонімів, синонімів, антонімів, удосконалювати вміння учнів відрізняти омоніми від багатозначних слів, правильно вживати їх у мовленні;
□ розвивальна: розвивати логічне мислення учнів, довготривалу образну пам'ять, уміння визначати суттєве, глибоко, вдумливо аналізувати виконувану роботу, розвивати уяву, активізувати пізнавальну діяльність учнів; збагачувати словниковий запас, підвищувати мовну й мовленнєву культуру п'ятикласників;
□ виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативно-дидактичного матеріалу виховувати любов до рідного слова, до Батьківщини; виховувати бажання вчитися.
Внутрішньопредметні зв'язки: культура мовлення і стилістика, текст (риторичний аспект), граматика.
Міжпредметні зв'язки: художня література.
Обладнання: підручник, картки, м'яч, предметні малюнки.
Тип уроку: урок повторення.
ХІД УРОКУ
Словесна розминка
У народі кажуть: «Слова щирого вітання дорожчі частування». Діти, привітайте одне одного. Усміхніться, і до вас прийде радісний настрій. Хочу, щоб ви були впевнені у собі й задоволені собою. А людина лише тоді може бути задоволена, коли досягає певних успіхів, долаючи перешкоди, коли говорить: «Мені це вдалося». Пропоную вам сьогодні на уроці розкрити свої здібності.
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Учитель. Ми підсумуємо й повторимо на уроці вивчений матеріал.
На уроці ви повинні довести, що знаєте групи слів за значенням та вмієте добирати синоніми, омоніми, антоніми до слів; аналізувати групи слів за значенням, порівнювати їх між собою й робити висновки; використовувати вивчені лексичні мовні засоби в мовленнєвих ситуаціях, удосконалюючи мовне оформлення висловлювання; уживати слова відповідно до їхніх значень.
Метод «Мікрофон»
► Скажіть, чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
∎ Що вивчає лексикологія? (Розділ науки про мову, що вивчає всі наявні в мові слова.)
∎ Про що ви вже дізналися на уроках лексикології? (Лексика української мови надзвичайно багата; слова є однозначні та багатозначні; багатозначні можуть вживатися в прямому та переносному значеннях.)
∎ А що ми називаємо лексикою? (Усі слова, що вживаються в мові, становлять її лексику.)
∎ Яке значення слова називається лексичним?
∎ Що допоможе дізнатися лексичне значення слова? (Лексичне значення слова пояснено в тлумачному словнику.)
∎ А які ще словники вам відомі? (Словник синонімів української мови, словник антонімів української мови, етимологічний словник української мови.)
∎ Які слова називаються однозначними, які — багатозначними? Наведіть приклади,
∎ Яке значення слів пряме, а яке переносне? Поясніть на прикладах,
∎ Синонімами називаються...
∎ Антонімами називаються...
∎ Омонімами називаються...
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Відгадування загадок
► Відгадайте загадки, визначте антоніми. Запишіть загадку, яка найбільше сподобається.
1. Ходить колом стук та дзень, переводить ніч і день. (Годинник) 2. Всім розкаже всі пригоди, А саме мовчить із роду. (Книга) 3. Білий зайчик стрибає по чорному полю. (Крейда і дошка) 4. Стоїть дім. Увійдеш у нього сліпим, а вийдеш зрячим. (Школа) 5. Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє. (Книга) 6. Сильніша сонця, слабша вітру, ніг не має, а йде, очей не має, а плаче. (Хмара)
7. Прив’яжи — підуть, відв’яжи — залишаться. (Лижі)
8. Як живе — лежить, як помре — побіжить. (Сніг)
Індивідуальна робота
Картка 1
► До вказаних слів доберіть антоніми. Із парою антонімів складіть речення.
Товариш. Рідко. Сухий. Невдача.
Картка 2
► До пропонованих слів доберіть синоніми. Складіть речення з одним синонімічним рядом.
Приятель. Гарний. Давній. Праця.
Картка З
► 3 кожним омонімом складіть два речення:
Ключ. Ласка.
Творчий диктант зі стилістичним завданням
► Доберіть антоніми до багатозначних слів у вказаних словосполученнях.
Сухий одяг. Суха погода. Сухий хліб. Суха мова. Сухе літо. Сухі квіти. Чисті руки. Чиста совість. Чисте небо. Чистий сніг. Чиста ріка.
Вибірковий диктант
► Послухайте поетичні рядки. Випишіть омоніми.
Варіант 1
Думи мої, думи мої,
Квіти, мої діти.
Виростав вас, доглядав вас.
Де ж мені вас діти?
Т. Шевченко
Варіант 2
Поезії ясне світило.
З тобою жить, тебе любить!
Понад сто років ти світило,
І будеш вічно з нами жить.
Т. Шевченко
«Проба пера»
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми спробуємо відредагувати поетичні рядки. Автору було, мабуть, складно дібрати потрібне слово. Тому він залишив цю роботу вам. Адже серед вас є учні, які шанують поезію, люблять вірші, а я сподіваюсь, що ви всі впораєтесь із завданням.
► Доберіть такі слова, щоб вони у вірші римувалися. Спишіть, розкриваючи дужки.
Як виросту, збудую (дім, хату, будиночок),
На хаті колесо (прикріплю, приладнаю, приб’ю),
А там я поселю (крилату, летючу),
Лелечу, клекітну (пару, сім’ю, родину).
Нехай розводиться, (селиться, гніздиться).
По всіх деревах і (будинках, хатах, оселях),
Нехай мені щоночі (здається, сниться, вживається),
Що я літаю наче (птиця, птах).
Пошукова робота (біля дошки)
► До пропонованих словосполучень доберіть антонімічні. Зробіть висновок і дайте відповідь на проблемне питання: чи можуть в одного й того самого слова бути різні антоніми? (Багатозначне слово може мати кілька антонімів на кожне значення.)
Старий зошит — новий зошит;
Старий дуб — молодий дуб;
Тиха погода — вітряна погода;
Тиха вулиця — гомінка вулиця;
Зелений плід — стиглий плід;
Зелений юнак — досвідчений юнак.
Фізкультхвилинка «М'яч зі словами»
► Назвіть слово і киньте м’яча сусідові по парті,
іншому — зловити м’яч, назвати антонім до слова, передати наступній парі учнів по своєму ряду.
Білий — чорний; жар — холод; швидко — повільно; радісно — сумно; сміливий — боягуз; м’який — твердий; війна — мир; купувати — продавати; сильний — слабкий.
Робота в групах. Гра «Третій зайвий»
► Визначте, яке слово зайве. Чому? Доберіть до слова, що є третім зайвим, антонім. Складіть речення із парою антонімів.
Картка 1
День, ніч, ранок.
Веселий, швидкий, сумний.
Казати, мовчати, стояти.
Картка 2
Любити, ненавидіти, радіти.
Чужий, рідний, близький.
Добро, зло, радість.
Картка З
Працьовитий, ледачий, корисний.
Радість, печаль, щастя.
Байдикувати, працювати, говорити.
Картка 4
Темний, світлий, корисний.
Купувати, продавати, любити.
Світло, темрява, друг.
Творча робота (Метод «Графіті»)
Слово вчителя. Щодня ви дорослішаєте! Дізнаєтесь дедалі більше нового. Вірю, що ви станете справжніми патріотами своєї Батьківщини. А хто такі патріоти? Це ті, хто любить свою Батьківщину. А ви будете продовжувати справу своїх батьків, займатиметесь улюбленою справою, примножуватимете багатства рідного краю. Одним словом, робитимете все для того, щоб наша Батьківщина стала ще кращою, будете творити. Сьогодні ваше завдання — гарно вчитися. Країні потрібні освічені люди. Ви всі талановиті. Серед вас є поети та прозаїки. Ось вам різнорівневі завдання.
Тема: «Моя Україна».
► На 12 балів — скласти поезію;
► На 9 балів — скласти зв’язний текст (3-4 речення);
► На 6 балів — скласти одне речення.
Гра «Хто більше»
► До вказаних словосполучень доберіть синоніми та антоніми і заповніть таблицю:
свіжий хліб
м’який
черствий
свіжа газета
сьогоднішня
вчорашня, давня
свіжа риба
жива
морожена
свіжі огірки
зелені
солоні
свіжа сорочка
чиста
брудна
свіже обличчя
бадьоре
заморене
Лінгвістична задача
«Якось на засіданні гуртка образотворчого мистецтва вчитель загадав дітям намалювати з пам’яті предмети: учням І ряду — лисичку; II — косу; а третього — лавку. Стежачи за роботою, учитель виявив, що діти малюють різні предмети. Чому таке трапилося? Скільки було членів гуртка, якщо кожен із них малював своє? Що, зрештою, вони намалювали?»
► Які предмети були намальовані?
Ось перелік намальованого:
Лисичка — тварина, лисичка — гриб;
Лавка — магазин, лавка — меблі;
Коса — дівоча, коса — піщана коса, коса — знаряддя праці.
Відповідь: 7 учнів було на засіданні гуртка.
Робота над прислів'ями
► Випишіть із прислів’їв антоніми, поясніть значення прислів’їв.
1. Вчення світ, а невчення — тьма. 2. Як є початок, то буде й кінець. 3. Правда кривду переважить. 4. Взимку сонце так сміється, що вікна плачуть. 5. М’яко стелить, та твердо спати.
Індивідуальна робота
Картка 1
► У якому рядку вказані слова становлять синонімічний ряд?
Високо, низько, височина, низина, рівнина.
Височина, вишина, висота, височінь, вись.
Високий, височенький, високість, високогірний, високогір’я.
Висотний, висотник, верховина, верхівка, верхів’я.
Вишитий, вишивка, вишивання, вишиванка, вишиваний.
Картка 2
► Доберіть до підкреслених слів синоніми:
Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться,
Ой як болить моє серце,
А сльози не ллються.
Картка З
► Доберіть до підкреслених слів антоніми:
Верба усохне, і спиляють грушу.
Зелене море зроблять із Дніпра.
Ще брат живий, та він глухий.
Є братова, але вона стара.
Гра «Хто швидше»
► До вказаних слів доберіть антоніми. Прочитайте ключове слово. Гра на швидкість і правильність. (Повинно вийти слово «антонім».)
Пасивний — активний
День — ніч
Голосно — тихо
Песиміст — оптиміст
Вчений — неук
Колективний — індивідуальний
Багато — мало
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Театр перед мікрофоном
► Учні читають напам’ять вірші, однокласники називають, про що (антоніми, синоніми, омоніми).
Три брати жили на світі,
Був один з них працьовитий,
Ну, а другий хвальковитий,
Третій був ледачий дуже.
Слухай казку про них, друже.
День і ніч брати сварились
І ніколи не мирились.
Все, що перший будував,
Другий миттю руйнував.
Той мовчить, а той кричить,
Той хоробрий і правдивий,
Той брехливий, полохливий.
Дуже горді й незалежні,
Абсолютно протилежні.
У мові вони живуть,
їх... (антонімами) звуть.
Хто порівнятися може зі мною:
Я і прекрасний, чарівний, казковий,
Роблю все скоро, швидко, раптово.
Є в мене хата, будинок і дім
І звуть мене... (синонім).
Розрізняти нас не кожен може —
Звуки всі і наголос в нас той же,
А приглянься: як поміж братами,
Є відмінність і між нами. (Омоніми)
Рефлексія
На уроці я:
⧉ Повторив та узагальнив...
⧉ Зрозумів...
⧉ Я не знав, а тепер знаю...
⧉ Я забув, а тепер пригадав і засвоїв...
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)
► Доберіть прислів’я, приказки, загадки, де були б використані групи слів за значенням.
► Напишіть казку про роль синонімів, антонімів, омонімів у мові.
Тема. Лексикологія. Робота зі словниками.
Мета:
□ навчальна: повторити, узагальнити та систематизувати навчальну інформацію учнів із теми «Лексикологія», розширити словниковий запас учнів, формувати вміння доречно вживати слова у своєму мовленні, удосконалювати навички працювати зі словником;
□ розвивальна: розвивати творчу індивідуальність, спостережливість, пам'ять, увагу, логічне мислення учнів, збагачувати словниковий запас, підвищувати мовну й мовленнєву культуру п'ятикласників;
□ виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу викликати інтерес до виучуваного матеріалу.
Внутрішньопредметні зв'язки: культура мовлення і стилістика, текст (риторичний аспект), граматика.
Міжпредметні зв'язки: художня література.
Обладнання: підручник, картки, карта подорожі, тлумачний словник.
Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Слово-вітання
День добрий, друзі,
Ще один урок
До вас прийшов за розкладом сьогодні.
Отож озброймось книгою й пером,
Щоб упірнуть у мовну нам безодню.
Чи готові ви працювати? Покажіть смайликами свій настрій.
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Гра «Відгадай ключове слово»
► Заповніть клітинки кросворду та прочитайте перші літери.
1. Південна вічнозелена фруктова рослина чи її плід, кислий на смак.
2. Наука про мораль і поведінку людей.
3. Усна народна творчість, вид якої полюбляють маленькі діти.
4. Воно — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
5. Буква, з якої майже ніколи не починається слово.
6. Найбільша смугаста й солодка ягода.
7. Приміщення для стоянки та ремонту літаків.

Стратегія «Рюкзак»
► Визначте, які знання і вміння знадобляться на уроці, зважаючи на тему.
III. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Міні-тест
∎ Що таке лексика?
∎ Що вам відомо про лексику нашої мови?
∎ Що значить однозначне та багатозначне слово?
∎ Що значить пряме та переносне значення слова?
∎ Які є групи слів за значенням?
Робота над загадкою
► Знайдіть слова-синоніми в загадці, випишіть їх і відгадайте загадку. Поясніть лексичне значення синонімів за словником.
З’їжджалися дочки у гості до діда:
Ось там Завірюха санчатами їде,
За нею Метелиця слідом мете,
Хурделиця Хугу з собою веде.
А тільки-но вітер у полі завіє,
Як стануть на межі Хуртеча й Завія.
Нарешті удвох з Заметіллю приїхала
Найменша — улюблена донечка — Віхола.
(Мороз)
Гра
► До вказаних слів підберіть близькі за значеннями та підкресліть у них третю букву — прочитаєте їхню загальну назву. За потреби скористайтесь словником синонімів.
Доволі — досить. Випадок — пригода. Ровесник — одноліток. Кетяг — гроно. Офіс — контора. Напівсон — дрімота. Допомога — поміч.
► Що називається синонімами? Яка їхня роль у мовленні?
«Поетична хвилинка» (стилістичний експеримент)
► Прочитайте вірш, до підкреслених слів за словником доберіть синоніми:
Баба Віхола, сива Віхола
На метальній мітлі приїхала,
В двері стукала, селом вешталась.
— Люди добрії, дайте решето!
Ой просію я біле борошно,
Бо в полях іще дуже порожньо.
Л. Костенко
Робота над текстом
► Прочитайте текст. Чи є в тексті незнайомі слова? Визначте тему тексту і головну думку, тип та стиль мовлення. Чи є в тексті антоніми, синоніми? Як ви розумієте словосполучення «мала» і «велика» Батьківщина? За що ми любимо свою Вітчизну? Що б ви хотіли зробити, щоб наша Батьківщина стала кращою?
Народна мудрість заповідає: «Куди не поїдеш, куди не підеш, ріднішого краю ніде не знайдеш...»
Любов до рідного краю («малої» батьківщини) завжди переростає в любов до «великої» Батьківщини — України. Під Батьківщиною розуміють країну, державу, народ, який витворив її в процесі свого історичного розвитку, сукупність матеріальних та духовних умов життя людей, територію, соціально-економічну структуру, культуру, побут, мову, традиції тощо.
Батьківщина для кожного конкретного свідомого громадянина настільки близька, рідна, свята, що вона порівнюється з найсвітлішим образом — матір’ю. Як і рідна ненька, Батьківщина в людини одна. Її не вибирають, нею не спекулюють, тим більше не продають» (Із книги «Громадянське виховання учнів в умовах українського державотворення»).
Словникова робота (за тлумачним словником)
Свідомий, -а, -е: 1. Який має свідомість. 2. Пов’язаний із розвитком розуму, усвідомлений, розумний. 3. Який правильно розуміє й оцінює навколишню дійсність.
Самостійна робота
► Знайдіть та випишіть із тексту:
Варіант 1: пару антонімів; Варіант 2: синонімічний ряд.
Аудіативна вправа
► Прослухайте текст та поясніть, чому друзі не могли знайти на малюнку князевої дружини. З якою групою слів пов’язане в цьому тексті слово «дружина»? Як вони називаються?
«...Готували уроки історії втрьох. Збиралися найчастіше в Соньки, розкривали книжку з малюнками і довго їх розглядали. Особливо вразив нас малюнок, де був зображений князь Олег зі своєю дружиною. Так і було написано: «З дружиною», і ми спантеличені довго шукали поміж вусатих, озброєних мечами та списами дядьків, які сиділи на конях, оту князеву дружину.
— Вона, видно, десь позаду, — урешті, вирішив Ванько. Сонька не була б Сонькою, коли б не заперечила.
— І зовсім не позаду! Вона вдома залишилась: князеві борщ варить» (А. Дімаров).
Твір-п'ятихвилинка «Видатні українці»
► Яких видатних князів знаєте? Чим вони відзначилися в історії України? Розкажіть про одного з них (Наприклад, у загальнонаціональному рейтингу видатних українців перше місце посів Ярослав Мудрий — великий князь Київський...)
Редагування тексту. Дидактична гра «Розумне перо»
► Відредагуйте текст, запишіть його правильно. З’ясуйте тип помилки. Яка основна думка тексту? Яка роль синонімів у мовленні?
«Ми щасливі, що народилися на такій чудовій, мальовничій землі. Земля ця — наша славна Україна. На цій землі жили прадіди, діди, на цій землі живуть наші батьки. Це наша рідна земля, адже тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі. Адже кожен шанує і любить свою рідну землю».
Гра «П'ятий зайвий»
► У кожній групі знайдіть зайве слово, поясніть свій вибір.
1. Блакитний, бузковий, барвінковий, голубий, лазуровий. 2. Хотіння, бажання, терпіння, жадання, жага. 3. Смуток, журба, скорбота, плач, печаль. 4. Одягати, прикрашати, квітчати, оздоблювати, уквітчувати.
Тест-класифікація «Хто швидше?» Робота в групах
► Перша група записує слова — синоніми, а друга — спільнокореневі й позначає в них корінь.
Ліс, гай, байрак, бір, пуща, діброва; полум’яний, багряний, пурпуровий, кумачевий; дідусь, дідуньо, дідок, дідище, дідочок; говорить, промовляє, шепоче, цокотить, теревенить; хата, хатинка, хатка, хатонька, хатина; ліс, лісочок, перелісок, пролісок, праліс, лісок, лісник, лісовик.
Гра «Знайди пару»
► Як називаються утворені пари? Прочитайте третю букву в тих словах, що ви дібрали. З якою метою ми використовуємо їх у мовленні? Де найчастіше вживаються антоніми? (Загадки, прислів'я.)
Трудолюбивий — правда. Кривда — лінивий. Ясний — літо. Корисний — здоровий. Хворий — ненавидіти. Зима — шкідливий. Любити — теплий.
Групова робота
► Виконайте завдання на картках у групі і прочитайте написане вголос (не читаючи інструкцій). Учні інших груп повинні здогадатися, які інструкції виконували, проаналізувати, чи правильно дібрані мовні засоби залежно від ситуації.
1-ша група
Уявіть, що ви археолог 2250 року. Уся інформація на вашій планеті закладена в комп’ютери. Тому, звичайно, ви вперше побачили словник. Зробіть опис вашої сенсаційної знахідки.
2-га група
Уявіть, що ви журналіст. Поміркуйте над такою проблемою: чи потрібні нашим сучасникам словники? Які нові словники ви б запропонували? Не забувайте, що вам потрібно висвітлити проблемне питання, спираючись на різні точки зору.
3-тя група
Ви — письменник. Вас запросили на зустріч із школярами. Як би ви розповіли про словник? Подумайте над образами, які можна використати (пригадайте твори з літератури).
4-та група
Уявіть свою розмову з мамою. Ви хочете переконати її, що вам конче необхідний словник. Дайте зразок відповідної бесіди (пам’ятайте, що для розмови характерні неповні речення, побутова лексика).
«Народ скаже — як зав'яже»
► Пригадайте та запишіть прислів’я за вказаними словами, підібравши до них антоніми за словником:
1. Посієш — пожнеш (що посієш, те й пожнеш).
2. Учення — невчення (учення — світ, невчення — тьма). 3. Праця — лінь (праця чоловіка годує, а лінь марнує).
4. Починає — кінчає (ластівка день починає, а соловей його кінчає).
Загадка
► Відгадайте загадку. Чи однакове поняття мають слова «журавель» у першому прикладі та «кран» у другому? Поясніть їхнє значення. Як називаються ці слова?
Друг мій воду набирає,
Я ж у вирій відлітаю.
(Журавель)
Тезко мій збудує дім,
Я дам воду в домі тім.
(Кран)
«Знайдіть омоніми»
Гей, стрільці, хапайте луки,
Та й біжіть бігом на луки!
Комарня там вельми сита —
Настріляйте зо три сита.
Я візьму легенький прут,
Пожену гусят на Прут.
Хоч купатиму не в милі,
Стануть чисті всі та милі.
Скажіть, цю іграшечку з вати
Коровою чи вовком звати?
Ну й охочий брат мій Ігор
До усяких жвавих ігор.
Де яка у світі гра є,
Залюбки у неї грає.
Робота у групах
► Запишіть омоніми в такій послідовності:
1-ша група — слова чи словосполучення, що однаково звучать, але мають різне значення та написання.
2-га група — різні за значенням слова, що мають однакове написання, але різняться вимовою.
3-тя група — різні слова, що збігаються за звучаннями тільки в окремих граматичних формах.
Любо, любо; слід кувати, слідкувати; води, води; гори, гори; добою, до бою; мука, мука; замок, замок; потри, по три; роман, Роман; наніс, на ніс; дорога, дорога; гірка, гірка; лебідка, лебідка.
Ситуативна гра
► Побудуйте діалог з однокласником про значення словників у житті людини.
IV. РЕФЛЕКСІЯ
► Висловіть свої враження від уроку, продовживши речення:
□ Найбільші труднощі я відчув ...
□ На наступних уроках мені хотілося б ...
□ Я зрозумів, що ...
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)
► Виконайте вправу за підручником.
► Випишіть із тлумачного словника 10 слів із тлумаченням.
► Підготуйтеся до презентації словника (на вибір).
Тема. Лексикологія. Тренувальні вправи.
Мета:
□ навчальна: повторити знання учнів про лексикологію, систематизувати й поглибити знання про синоніми, антоніми, омоніми, однозначні і багатозначні слова, слова з прямим і переносним значенням, вчити учнів правильно вживати слова в усному і писемному мовленні;
□ розвивальна: розвивати мислення, мовлення, увагу, пам'ять, культуру усного й писемного мовлення;
□ виховна: виховувати почуття любові до природи, до рідного слова.
Внутрішньопредметні зв'язки: культура мовлення і стилістика, текст (риторичний аспект), граматика.
Міжпредметні зв'язки: художня література.
Обладнання: підручник, картки, карта подорожі, тлумачний словник.
Тип уроку: урок повторення (урок-подорож).
ХІД УРОКУ
Сьогодні у нас незвичайний урок.
Сьогодні ми зробимо ще один крок
В країну прекрасну, в країну чудову,
Що всіх нас навчає й збагачує мову.
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
А щоб потрапити в цю чудову країну, ми вирушимо в морську подорож на великому лайнері, який має назву «Лексика».
Поставимо собі за мету повторити вивчений матеріал із розділу «Лексикологія», поглибити свої знання і переконатися, що ми грамотні і допитливі, що знаємо рідну мову.
Епіграфом уроку є записаний на дошці вислів відомого українського поета Д. Білоуса, який створив декілька прекрасних віршованих книг про мову.
Ти постаєш в ясній обнові,
як пісня линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
кохана материнська мово!
Д. Білоус
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Розумова розминка
∎ Що називається лексикою?
∎ Що розуміємо під лексикологією?
∎ Що таке лексичне значення слова?
∎ Які слова називаються синонімами? антонімами? омонімами?
∎ Які слова називаються багатозначними? однозначними?
∎ Що ви знаєте про пряме і переносне значення слова?
∎ Чи є в епіграфі нашого уроку слова з переносним значенням?
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Допуск на лайнер. Естафета «Морський словник»
► На картках записані в колонку «морські слова». Ви повинні пояснити лексичне значення кожного слова (за словником).
Моряк (людина, що служить у флоті).
Морський (той, що стосується моря).
Лайнер (велике пасажирське або вантажне судно).
Каюта (невелика окрема кімната на судні, де розміщуються члени команди і пасажири).
Море (велика водойма з гірко-солоною водою).
Капітан (командир корабля).
Круїз (подорож водою).
Гра «Аукціон»
Діти, перша країна, у яку ми потрапили, має назву Синонімів. У країні Синонімів живуть слова-побратими, тобто ті, які в усьому готові стати за свого названого брата, прийти на допомогу, замінити його в потрібну хвилину.
► На дошці записано по одному слову з синонімічного ряду. Треба назвати слова-синоніми. (Після кожного варіанту вчитель, відзначаючи молоточком, проголошує: «Слово ...— раз, ... два, ... три, ... слово прийняте, синонімічний ряд доповнений». Учень, який останнім закінчує синонімічний ряд, оголошується переможцем.)
Смуток (журба, печаль, ...)
Сильний (дужий, міцний, ...)
Хуртовина (віхола, завія, ...)
Лагідно (любо, приязно, ...)
«Загадковий» словник
► Раз ми так добре знаємо «морські слова», можна вирушати в круїз. Щоб завести лайнер, слід відгадати загадку:
Тарасик набігавсь,
примчав із двора.
Уже й за уроки
сідати пора.
Ось віршика вивчив,
задачі зробив.
В щоденник як глянув —
тривогу забив.
Гласить неодмінний
шкільний записник:
«Принести до школи
клумачний словник».
Завдання у класі
він сам записав.
А що за словник то —
і досі не взнав.
Прибіг до бабусі,
що прала рушник:
— А що таке,— каже,—
клумачний словник?
Сестричка сміється,
швидка на язик:
Який це словник!
Допоможіть Тарасикові. Поясніть, про який словник іде мова. (Презентація словника.)
Слуховий вибірковий диктант
► Учням варіанту 1 записати слова, близькі за значенням, але різні за звучанням та написанням до слова ліс, учням варіанту 2 — до слова заметіль.
Ой, яка чудова українська мова,
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс, лісок, лісочок,
Пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс.
Є іще й байрак.
І така ж розкішна, і гнучка, як мрія,
Можна «звідкіля» і «звідки»,
Можна і «звідкіль».
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.
О. Підсуха
Робота в групах «Лінгвістична естафета»
Об’єднайтеся в 5 груп. Кожен член групи має дібрати до пропонованого слова синонімічне, тобто утворити синонімічний ряд, записати його та швидко передати наступному учню. Він теж повинен записати це слово, якщо знає. Якщо не знає, ставить знак «-» та дуже швидко передає товаришеві. Слова не мають повторюватися. Останній член групи, записавши слово або поставивши знак «—», поруч ставить знак //, що означає: група роботу закінчила. Швидко цю картку передає наступній групі. Ця ще наступній і так ця картка ходить по колу, поки остання група не закінчить роботу. Але обов’язково кожна група, кожен член групи пише або слово, або ставить знак «—»і обов’язково знак «//». Усе це робиться за дуже короткий час.
Картка №1 — говорити;
Картка №2 — іти;
Картка №3 — завірюха;
Картка №4 — думати.
Вибірковий диктант
► Знайдіть у реченнях синоніми до слова ітщ за словником поясніть відтінок значення.
1. Ой три шляхи широкії докупи зійшлися. 2. На чужину з України брати розійшлися. 3. Хутко літні дні минають, йде уже зима... (І. Вирган) 4. На рідну землю я прийшов. Пройдуть віки, настане вічне літо. 5. Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці. 6. Попід тинами біжить мати свою дочку переймати. «Вернись,— каже,— чи не чуєш? Куди ти чимчикуєш? (Народна творчість) 7. Усі свої чотири десятини обійшла Докія до смеркання. Ледве вже чапала додому, стомлена й радісна (М. Стельмах). 8. Тільки вночі була відлига, сніг танув немов напровесні. Ще й зранку доводилося не йти, а чапати по сніговій каші
(Ю. Збанацький). 8. Повертався він часом на світання й не йшов до хати, а простував до клуні, де було свіже сіно
(А. Шиян). 9. Пройшовши кілька гонів, перебрались вони через глибоку балку й з милю простували рідким лісом.
Вправа «Зайві дієслова»
► Виберіть потрібне слово з указаних у дужках синонімів і запишіть із ним речення. Відповідь обґрунтуйте.
(Спить, куняє, дрімає) земля під глибоким снігом. Дівчина хитро (сміється, умирає від сміху, регоче, посміхається). Верби (горюють, сумують, журяться, нудьгують) над водою. Учні (говорили, вели розмову, розмовляли, розповідали) про історію рідного краю.
«Країна Антонімів»
Повернувши штурвал вліво, капітан побачив у воді незвичайну пляшку, у якій містилася стара книжечка з прислів’ями, а прочитати не може, деякі слова стерлися.
Загадкові прислів'я
► Відновіть прислів’я. Які слова пропущені? Як їх можна назвати?
Важко в навчанні, але ... в роботі.
Маленька праця краща за ... безділля.
М’яко стелить, та ... спати.
Що вранці не зробиш, то ... не наздоженеш.
На чорній землі... хліб родить.
Робота в групах. Естафета «Хто швидше?»
► Доберіть за словником антоніми до різних значень багатозначного слова (завдання на картках).
1-ша команда
сухий одяг
суха погода
сухий хліб
суха мова
сухе літо
2-га команда
— чисті руки
— чиста совість
— чисте небо
— чистий сніг
— чиста ріка
3-тя команда
— свіжий хліб —
— свіжий журнал —
— свіжа сорочка —
— м’який клімат —
— м’який матрац —
Самостійна робота
► У кожній колонці знайдіть і випишіть пару слів, яка не є антонімічною. Відповідь обґрунтуйте, використовуючи словник антонімів.
Варіант 1
Літо — зима;
Стіна — стеля;
Вгору — вниз;
Варіант 2
Високий — низький
Важко — легко;
Далекий — чужий;
Вправа «Віднови прислів'я»
► На дошці записані прислів’я, у яких пропущено слово, що є антонімом до одного із записаних. Доберіть його й запишіть. (Завдання від «слів з протилежних берегів»)
Грудень рік кінчає — зиму ... (починає).
У червні на полі густо, а в коморі... (пусто).
Осінь збирає, а весна ... (з’їдає).
Гра «Скажи без затримки»
Білий (чорний), важкий (легкий), великий (малий), високий (низький), верхній (нижній), голосно (тихо), весело (сумно), сміятися (плакати), хвалити (лаяти), вітатися (прощатися), вставати (сідати), добро (зло), правда (брехня), мир (війна), холод (тепло), чистота (бруд), радість (горе), зустрічати (проводжати), хворіти (видужувати), день (ніч), товстий (тонкий).
«Країна Омонімів»
Ми знаємо, що тезками називають людей з однаковими іменами. Слова, що живуть у цій країні, однакові за звучанням і різні за значенням, також можна назвати тезками. Як називаються такі слова? (Омоніми)
Загадки
∎ Який прут не можна переламати? (Ріку)
∎ Чи літають ключі? (Журавлині)
∎ Слово — це старовинна будова / 3 гостряками мурованих веж. / Щойно зміниш ти наголос слова — / То одразу будову замкнеш. (Замок-замок)
∎ Якою косою трави не накосиш? (Дівочою)
∎ На якій лаві не всидиш? (На вулканічній)
∎ І прийменник я і нота, / Завжди в мене є робота. (До)
Гра «Конструктор» (диференційоване завдання)
► Які слова називаються омонімами? Яка їхня роль? Як називається вірш-жарт, у якому є омоніми?
Ну й охочий брат мій Ігор
До веселих, жвавих ігор.
Де яка у світі гра є,
Залюбки у неї грає.
► Середній рівень: із запропонованими словами-омонімами складіть речення.
► Достатній рівень: із запропонованими словами-омонімами складіть текст.
► Високий рівень: із запропонованими словами-омонімами складіть каламбури.
Дорога, мила, ніс, віз, пара, бал, ласка.
Гра «Обери і доведи»
► Назвіть серед указаних слів однозначні, з’ясуйте їхнє лексичне значення.
Відгомін, гітара, гідний, глевкий, земля, енциклопедія, Вінниця, жовтий, око, золотий, тремтіти, гумор, директор, дорога, елеватор, пацієнт, мова, прислівник, гострий, місяць, загорітися.
Робота біля дошки
► На дошці написані речення, поясніть лексичне значення виділених слів за словником.
1. Дружно відкрили вогонь по ворогах (З газети).
2. Сяють очі молодим вогнем (3 розмови). 3. Це дівка — вогонь (Народна творчість). 4. У нього все вогнем горить. 5. Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, душа вже тиждень плаче. Умивається сльозами убога земля
(М. Коцюбинський). 6. Щодня ретельно умивається.
Робота в групах
1-ша група
► Знайдіть речення, у якому неправильно вжито слово «приймати», відредагувати його.
1. Юнаки приймають присягу на вірність Україні (3 газети). 2. На випадок загибелі сержанта, приймаю командування я (О. Довженко). 3. Наталка приймає участь у змаганнях з тенісу (З розмови). 4. Їв би очима, та душа не приймає (Народна творчість). 5. Прошу прийняти рішення якнайшвидше (Із заяви).
2-га група
► Доберіть правильний варіант відповіді:
Найвища ... Карпат
Точка, крапка
Моя ... пісня
Любима, улюблена
Він любив ... в чужі справи
Втручатися, вмішуватися
Вранці він ледве ... очі
Розплющив, відкрив
Він забув ... двері
Закрити,зачинити,
Ти забула ... світло
Вимкнути, виключити
Я завітаю на ... день
Слідуючий, наступний
У мене нова ... книжка
Ілюстрована, ілюстративна
Сьогодні він ледь ... очі
Відкрив, розплющив
У Петрика ... відповідь
Вірна, правильна
Моя мама ...краща
Сама, най
3-тя група
► У якому реченні із указаних у дужках слів можливий кожен із варіантів?
1. Рекламу розмістили в найбільш (людних, людяних) місцях (З розмови). 2. У народній медицині мед має (лікувальні, лікарські) властивості (3 календаря). 3. На фото: П. Тичина — у центрі, М. Вінграновський (зліва, ліворуч), В. Шевчук (справа, праворуч) (З газети). 4. У депутатів виникли (вагання, сумніви, коливання) (3 газети).
4-та група
► У першу колонку запишіть однозначні слова, а в
другу — багатозначні.
Суфікс, добрий, крило, бісектриса, грип, дзеркало, туман, батист, ожина, жито, лава, вулкан, риба, Київ, Десна, Карпати, сонце, палкий, ряд, сила, палкий, шайба, малахіт, Франція, краса, обличчя.
«Країна Слів із прямим та переносним значенням»
Нас зустрічають слова з переносним значенням.
Робота в парах
► Упізнайте слова з прямим і переносним значенням і запишіть.
(Один записує слова з прямим значенням, інший — із переносним)
Розпалити сварку — розпалити в печі
холодна вода — холодна людина
розбиті мрії — розбиті тарілки
спить ліс — спить людина
співає душа — співає дівчина
гострий ніж — гострий язик
теплий день — теплий погляд
шепоче хлоп’я — шепоче трава
Розподільний диктант
► У першу колонку запишіть словосполучення з прямим значенням, у другу — переносним. З’ясуйте значення прикметників теплий, рідкий, горіти в наведених словосполученнях.
Тепла праска, тепле проміння, теплий одяг, тепле вітання, тепла зустріч, теплий день, тепле слово, теплий колір, теплі думки. Рідкі сходи, рідка сметана, рідкий випадок, рідкі зустрічі, рідкий ліс, рідке волосся, рідкий дощ, рідка суміш, рідкий збіг обставин, горіли зорі, горить-тремтить ріка, нам не горить, обличчя горіло, у неї в руках все горить, на тобі взуття горить, жито у полі горіло.
Робота над текстом
► Прочитайте, визначте тему й головну думку. З пропонованого тексту випишіть слова, ужиті в переносному значенні, і поясніть написання виділених слів.
КЛЕН
Клен, згорнувши в червонуваті трубки своє лапчасте листячко, довго не розгортає його. Він настійливо чекає. Йому потрібно багато світла й тепла. Коли розкотиться перший грім і повіє літньою спекою, тоді клен ураз розвішує узорчасті низки широкого лапчастого листя.
Шелест кленового листя звучить несміливо й тихо. З холодом він не сперечається: при першому ж його натиску клен швидко змінює свій колір. То блідо-жовтий, то нарядночервоний і жовтогарячий, він скидає із себе тонке, барвисте вмираюче листя (За Ю. Збанацьким).
V. ПІДСУМОК УРОКУ
«У порту»
∎ Чи сподобалася вам подорож?
∎ А що не сподобалося?
∎ Що ви розкажете про сьогоднішню подорож удома?
∎ Про які групи слів за значенням пам’ятаєте?
∎ Як називається наш лайнер і що це означає?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)
► Виконайте вправу за підручником.
► Напишіть твір-мініатюру про мову, використавши синоніми.
► Складіть діалог про культуру мовлення, використовуючи слова в прямому і переносному значеннях.
Тема. Річна контрольна робота за текстом адміністрації.
Мета:
□ навчальна: перевірити рівень засвоєння знань учнями навчального матеріалу за 5 клас; удосконалювати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці;
□ розвивальна: розвивати логічне мислення, увагу, вміння аналізувати мовні явища, спостережливість, пам'ять, культуру усного мовлення;
□ виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи рідного краю.
Внутрішньопредметні зв'язки: культура мовлення й стилістика, текст (риторичний аспект).
Міжпредметні зв'язки: література, природознавство.
Тип уроку: урок перевірки знань та навичок учнів.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
□ Проведення інструктажу щодо правил написання контрольного диктанту.
□ Ознайомлення з критеріями оцінювання контрольного диктанту.
III. ВИКОНАННЯ УЧНЯМИ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Написання диктанту
1. Перше читання тексту контрольного диктанту вчителем (увага на наявність пунктограм, незрозумілих слів, почату і кінця тексту, наявності абзаців).
2. Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнями.
Варіант 1
ЗЕМЛЯ РАДІЄ
Земля парувала, вона раділа весні, ранкові, роботі, адже набридло їй, такій роботящій, стільки спати, без діла лежати. Хлопці прислухалися до її зітхання і теж почули ті слова, які земля казала щороку. Вони, щасливі, дивилися на поле, і раптом до них долинула весела дзвінка пісня.
То маленький жайворонок літав у небі, падав стрімголов на землю, ніби цілував її, і знову підносився у височінь. О! Тепер хлопці вже могли розібрати, що він співав. А він співав:
— Доброго ранку! Добридень! Здрастуй, рідна земле! Я прилетів до тебе з весною! (О. Іваненко, 88 слів)
Варіант 2
КОЛИ ПОЧИНАВСЯ РІК
Колись, до XVI століття, рік в Україні починався березнем. Але так називали не березень, а квітень. У березні (тобто квітні) наставала справжня весна. Серед дерев першою оживала і давала людям свій ранній дар — солодкий сік — береза. З’явилося відповідно і слово березень, тобто час, коли берези добувають весняний напій. Згодом назва березень пересунулась на місяць раніше, у якому, буває, ще хурделить метелиця і берези сплять у зимовому сні.
Поряд із назвою березень для того самого місяця існувала й назва квітень, бо в цей час не тільки наливалися соком берези, а й з’являлися перші квітки (А. Матвієнко, 97 слів).
Словникова робота
Хурделити — піднімати в повітря сніг; мести.
3. Заключне читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного.
IV. ВІДПОВІДІ ВЧИТЕЛЯ НА ЗАПИТАННЯ УЧНІВ, ЩО ВИНИКЛИ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОГО ДИКТАНТУ
► Знайдіть інформацію про походження назв місяців в Україні.
► Складіть текст на 5 речень художнього стилю про прихід весни. Визначте тему та головну думку тексту, доберіть заголовок.
► Повторіть вивчені упродовж року орфограми.
Тема. Аналіз диктанту. Вивчені орфограми в значущих частинах слова.
Мета:
□ навчальна: удосконалювати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці; формувати орфографічну та пунктуаційну грамотність;
□ розвивальна: розвивати мовлення, логічне мислення, вміння аналізувати мовні явища, збагачувати словниковий запас;
□ виховна: виховувати увагу до слова; пильність, наполегливість у навчанні.
Внутрішньопредметні зв'язки: мовлення і стилістика, текст (риторичний аспект), граматика.
Міжпредметні зв'язки: художня література.
Обладнання: роздавальний матеріал, ілюстрації.
Тип уроку: урок аналізу контрольної роботи.
Як зробити день веселим?
Усміхнися всім навколо:
Небу, сонцю, квітам, людям.
І тоді обов’язково
День тобі —
Веселим буде!
Тож почнімо день з посмішки.
Загальна характеристика виконаних контрольних робіт, статистичні дані щодо якості та успішності.
III. БЕСІДА ПРО ХАРАКТЕР НЕДОЛІКІВ І ПОМИЛОК
Аналіз виконаних робіт відповідно до класифікації помилок. Визначення типових помилок, орфографічний та пунктуаційний коментар учителя за текстом написаного диктанту.
Словниковий диктант (за текстом диктанту)
► Позначте орфограми, на які ви найчастіше робили помилки в диктанті. Поясніть написання слів, доберіть власні приклади на кожен вид орфограми.
Земля, весна, лежати, прислухатися, зітхання, щороку, весела, маленький, стрімголов, височінь, добридень, прилетів.
Індивідуальна робота
► Заповніть таблицю відповідно до зроблених помилок.
Слово, речення, у якому є помилка
Орфограма,
пунктограма
Приклади
Дослідження-конструювання
► Утворіть прикметники, підкресліть орфограму.
Честь, сонце, радість, шістнадцять, щастя, швидкість, проїзд.
Розподільний диктант
► Розподіліть слова відповідно до їх правопису в колонки таблиці.
Пре-
При-
Прі-
Приплив, презлий, прелютий, придніпровський, прибити, присадибний, прізвисько, призьба, прекрасний, призабутий, прірва, прехитрий, прізвище, пребагатий, прещасливий.
Мовознавча арифметика
► У якому рядку однакова кількість букв і звуків? Відповідь обґрунтуйте. Підкресліть орфограми в словах. Порівняйте вимову і правопис слів.
1. Борщ, козацький, боротьба, воля. 2. Подвір’я, соняшник, м’яч, зелень. 3. Якість, маячить, щирість, пам’ять.
Робота біля дошки
► Запишіть слова, позначте орфограми, обґрунтуйте свій вибір написання. Три слова запишіть фонетичною транскрипцією.
Захист, обробляти, пращур, клишоногий, велетень, здригнулися, чатувати, водоспади, придавлений, леміш, п’ятдесятий, вранішній, зв’язок, м’який, солов’ї, інтерв’ю, б’ється, олів’є.
Пояснювальний диктант
► Поясніть написання виділених слів.
ВЕДМІДЬ-ГОРА
Південний берег Криму колись був укритий густим лісом, де мешкали люди. Тяжко їм велося серед дикої природи. На кожному кроці чатувала небезпека. Народ постійно благав Бога захистити його. Минали роки. Люди розчищали ліс, обробляли землю. Відступили хащі, покорилися гори, море стало лагіднішим. Відчули тоді наші пращури свою силу і зрозуміли, що не від Бога залежить їхня доля. Припинили тоді молитися й звертатися по допомогу.
Розгнівався Всевишній. Полетів на Північ, де лежав Великий Ведмідь, скутий кригою та ланцюгами. Розірвав Бог важкі пута: звелів велетню покарати неслухняних.
Зрадів той звільненню і поплив морями й океанами. У тому місці, де лежало селище Форос, клишоногий вийшов на берег. Він був великий і страшний, немов неосяжна грізна гора. Густа шерсть скидалася на дрімучий ліс. Морська вода збігала по тілу водоспадами.
Позіхнув Ведмідь так, що гори здригнулися, і сповз до моря напитися води. Опустився на коліна й почав довго й жадібно пити. Побачив Бог, що велетень його не слухається, і мовив:
— Залишайся тут навіки!
Великий Ведмідь став Ведмідь-горою. Лише море продовжувало вирувати, немов напуваючи його водою.
Творча робота «Ти — коректор»
► Запишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки і вставляючи пропущені букви. Поясніть орфограми і пунктограми. Продовжте сюжетну лінію тексту, використовуючи образні вислови.
Кажут.. майже у всіх народів є улюбл..ні рослини — символи. Для українців рослинними символами є не тіл..ки верба і калина а й багато інших. Д..р..вій наприклад с..мволізує непокірність. Символом ж..ття вважаєтеся барвінок.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
∎ Які завдання були складними? Чому?
∎ 3 якими завданнями впоралися легко?
∎ Проаналізуйте навчальні досягнення за урок.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)
► Виконайте вправу за підручником.
► Складіть опорний конспект за підручником «Орфографічні правила в 5 класі».
► Підготуйте перелік питань «Складні випадки орфографії».
► Доберіть текст про народні символи, підкресліть в ньому орфограми.
Урок №116
Тема. Тренувальні вправи з орфографії.
Мета:
□ навчальна: повторити та узагальнити знання з орфографії, удосконалювати навички виділяти орфограми в словах; удосконалювати правописні навички школярів, формувати ключові компетентності: комунікативну, особистісну, творчу, пізнавальну;
□ розвивальна: розвивати спостережливість, увагу, творче і логічне мислення, пізнавальний інтерес до вивчення рідної мови, уміння узагальнювати й систематизувати вивчений матеріал, здібності працювати у творчих групах;
□ виховна: виховувати любов і пошану до рідного слова, до природи та традицій нашого народу.
Внутрішньопредметні зв'язки: орфоепія, фонетика, графіка, лексикологія, морфологія, розвиток зв'язного мовлення.
Міжпредметні зв'язки: література.
Обладнання: підручник, схема подорожі, предметні малюнки, кросворд.
Тип уроку: урок-подорож (урок повторення).
Любіть красу своєї мови,
Звучання слів і запах слів:
Це квітка ніжна і чудова,
Кохання батьківських степів.
Т. Масенко
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Слово вчителя. Розпочнемо ми сьогодні урок із поетичних рядків про українську мову.
Такі поетичні рядки уже вкотре нагадують нам, що, ми, українці, повинні любити свою мову, шанувати її і, звичайно ж, знати. Удосконалювати знання, набувати нових умінь ви можете на уроках української мови. До бажаних результатів у навчанні приведе лише кропітка, напружена праця. Тільки ваше бажання, наполегливість, сила волі дадуть хороші результати.
Сьогодні у нас підсумковий урок з орфографії. Ми його проведемо у формі подорожі країною «Орфографія», де на вас будуть чекати зустрічі з «героями» вивчених орфограм, з «мешканцями» ваших словників-довідників, будуть «зупинки-відпочинки».
А чи важливо знати напрямок свого маршруту? Так давайте переглянемо його. Тож вирушаймо в подорож! Наша перша станція — «Ерудит».
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Станція «Ерудит»
Фронтальна робота. Метод «Мікрофон»
∎ Що таке орфографія?
∎ Що вивчає орфографія?
∎ Які орфограми вивчали протягом року? Наведіть приклади.
∎ Яку допомогу надає орфографічний словник?
Слово вчителя. Молодці, добре впоралися із завданням, і тому вирушаємо на наступну станцію «Вибіркова».
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Станція «Вибіркова»
Самостійна робота
► Про яку орфограму говорять малюнки?

► Спишіть прислів’я, розкриваючи дужки. Доведіть можливість варіантів.
1. Аби руки (і, й) охота, буде зроблена робота. 2. Бджола мала, а (і, й) та працює. 3. (В, у)пертість (і, й) труд (в, у)се перетруть. 4. (В, у)се (в, у) роботі, як віл (у, в) ярмі. 5. (І, й) ночі не має, (у, в)се робить (і, й) робить. 6. Риба (у, в) воді, а людина (в, у) труді. 7. Хто не працює (в, у) будні, тому (і, й) вихідного нема. 8. Щастя (і, й) труд поруч живуть.
Слово вчителя. Подолавши перші перешкоди, ми одразу ж потрапили на наступну станцію, що зветься «Перекладач».
Станція «Перекладач»
Фронтальна робота
► Перекладіть українською мовою слова і порівняйте їх написання в обох мовах.
Батальон, миллион, лётчик, майор, вечернему, ёрш, сегодня, ледниковый, лён, йод, четырёх, серьёзный, седьмой.
Рухаємось далі. Наступна станція — «Малюнкова».
Станція «Хто швидше»
Командна гра
Кожен ряд — окрема команда. Дошка розділена на 3 частини: 1-ша колонка — слова зі сполученням ьо; 2-га — зі сполученням йо; 3-тя — слова з апострофом. Діти по черзі вибігають до дошки і записують слова.
Слово вчителя. Ви добре виявили свою спритність, а зараз я хочу побачити ваше редакторське мистецтво на станції «Ти — редактор».
Станція «Ти — редактор»
Фронтальна робота
► Прослухайте текст. Дайте відповіді на питання. Виправте помилки, допущені автором, та запишіть текст у зошити.
Своєрідним жиночим обирегом в Украіні завжди був віночок. І нині, як і в давнену з ранйого детинства кожна дівченка вчится виплітати з різного зілля віночьки. Віночьок служив не тільки окрасою голови дівчіни, він був «знахарем душі», бо в нйому є чаклунська сила, щьо і боль знімає, і волосся биреже.
До віночька впліталося богато різних квітів. Переважна більшість із них має лікувалні властивосьті. Всйого у українському вінку дванадцять квіток, і кожна з них є своєрідним лікарьом і обирегом (М. Крущук).
1. Жіночим оберегом віночок був:
А в Украіні;
Б в Росії;
В в Білорусії.
2. Дівчинка вчиться виплітати:
А з трав;
Б із зілля;
В з квітів.
3. Віночок служив не тільки окрасою голови дівчини, він був:
А знахарем голови;
Б знахарем тіла;
В знахарем душі.
4. Всього в українському вінку:
А двадцять квіток;
Б дванадцять квіток;
В десять квіток.
Станція «Відпочинок»
Фізкультхвилинка
Станція «Діалогічна»
Робота в парах
► Розіграйте діалог «Для чого в мові є апостроф?»
Станція «Скарбничка мудрих думок»
Індивідуальна робота
► Допишіть прислів’я. Підкресліть у них орфограми, обґрунтуйте правилами. Поясніть їхнє значення.
Варіант 1
1. Дівочі ... (сльози) — то весняний дощ. 2. Не кажи — не вмію, а кажи ... (навчусь).
Варіант 2
1. Добре ім’я краще ... (багатства). 2. Кінь на чотирьох ногах і то ... (спотикається).
Станція «Шифрувальник»
Фронтальна робота (усно)
► У яких групах приголосних відбувається спрощення?
Тиждень — тижня (ЖДН) — (ЖН); проїзд — проїзний (ЗДН) — (ЗН); честь — чесний (СТН) — (СН); щастя — щасливий (СТЛ) — (СЛ); ремесло — ремісник (СЛН) — (СН); сонце (ЛНЦ) — (НЦ); скло (СТКЛ) — (СКЛ); сердечний — серце (РДЦ) — (РЦ); горно — гончар (РНЧ) — (НЧ); місто — міський (СТСК) — (СК); брязкати — брязнути (ЗКН) — (ЗН); плюскати — плюснути (СКН) — (СН).
Станція «Розподільна»
Самостійна робота. Розподільний диктант
► Розподіліть слова у дві колонки: 1) слова, у яких відбувається чергування голосних; 2) чергування приголосних. З однією парою складіть речення. Назвіть частини мови, якими виражені члени речення. Поставте до них запитання.
Пекти — випікати; крига — крижина; котити — катати; берег — узбережжя; нести — носити; клонити — кланятись; свекруха — свекрушин; мести — замітати; вечоріє — вечір; брести — бродити; гонити — ганяти; деру — задирати; воля — вільний; жінка — жінчин; нога — нозі; рух — у русі.
Станція «Чи розумієш ти?»
Робота в групах
► Як ви гадаєте, що ми робитимемо на цій станції?
► Поясніть написання префіксів. Запишіть фразеологізми і розтлумачте їхній зміст.
1-ша група
Пр. .кусити язика.
Впадати в ро..пач.
Сидіти, ..клавши руки.
..виватися в’юном.
2-га група
Наші дороги розходяться.
Серце не прихиляється.
Серц ..тискається.
П..р..ливати з пустого в порожнє.
3-тя група
Ніде голову пр..хилити.
Ро..пустити язика.
Бучу .. колотити.
Сльозами горя не..долати.
Станція «Відгадай кросворд»

1. Велика тварина з гілчастими рогами й коротким хвостом. (Олень) 2. Художній образ, утілений актором на сцені, у кінофільмі. (Роль) 3. Фотознімок. (Фотографія)
4. Те, чим обгортають що-небудь. (Обгортка) 5. Захищене від вітру, хвиль, течій місце біля морського берега, зручне для стоянки суден. (Гавань) 6. Сумка зі шкіри або іншого матеріалу, яку носять школярі за допомогою заплічних ременів на спині. (Ранець) 7. Клейові фарби, що легко розчиняються у воді. (Акварель) 8. Синонім до слова знаходиться. (Міститься) 9. Майстерня для виготовлення чого-небудь. (Ательє)
Станція «Поетична»
► Прослухайте вірш. Про яке чергування звуків йдеться? Наведіть власні приклади чергування.
ЯК ЧЕРГУЮТЬСЯ ГОЛОСНІ
В переливах слів ми раді
Відтінити тут одне;
Там де і в закритім складі,
У викритім — о та е.
У закритім складі кінь,
У відкритому — коня.
Поміркуй над цим, прикинь —
Не поїдем навмання.
У закритім складі гість,
У відкритім — гостя жди.
У закритім складі шість.
У відкритому — шести.
На кінець тут приклад дам:
Лебідь — лебедя; обід — обода,
Невід — невода, чобіт — чобота...
А є й виняток: хобот — хобота.
А й ще сучасніший: робот — робота.
Д. Білоус
Станція «Розумник»
Фронтальна робота
► Спишіть слова, вставляючи пропущені букви. Позначте орфограми. Поясніть вибір написання.
Допом..гати, розпл..тати, відм..рати, підб..рати, вит..кати, вим.. гати, вх..пити, ск..чити, зач..пати, вим..сти, застр..лити, відб..ріть, підп..рати.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Наступна наша станція — «Підсумкова».
Станція «Підсумкова»
Ось ми і на околиці країни Орфографії. Звичайно, не всіх мешканців ми відвідали, бо багатьох ви ще зовсім не знаєте. Нові орфограми будете вивчати в наступних класах. Сьогодні ви добре попрацювали. Завдяки своїй наполегливості, старанності, ви засвоїли багато орфограм, а отже, підвищили рівень грамотності. Перегляньте наш маршрут і ще раз пригадайте, на якій станції і з якими орфограмами ми працювали.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Станція «Попрацюємо вдома»
► Виконайте вправу за підручником.
► Підготуйте розповідь у науковому стилі з теми: «Орфографія. Орфографічні правила».
► Придумайте власну вправу на одне з орфографічних правил.
Урок №117
Тема. Будова слова й орфографія. Значущі частини слова.
Мета:
□ навчальна: повторити, поглибити, узагальнити й систематизувати засвоєні в 5 класі знання учнів із розділу «Будова слова й орфографія»; удосконалювати вміння і навички п'ятикласників щодо практичного використання знань з розділу «Будова слова й орфографія»; закріпити відомості про значущі частини слова, удосконалити орфографічні навички, вміння добирати спільнокореневі слова, розрізняти форми слова й спільнокореневі слова, правильно використовувати їх у мовленні;
□ розвивальна: розвивати продуктивне мовлення, логічне мислення, творчі здібності щодо використання значущих частин слова у створенні нових слів та їхніх форм;
□ виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу звернути увагу дітей на красу й багатство природи рідного краю.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія і фразеологія, граматика, культура мовлення і стилістика, текст (риторичний аспект): удосконалення.
Міжпредметні зв'язки: художня література.
Обладнання: роздавальні матеріали.
Тип уроку: урок повторення.
ХІД УРОКУ
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
► Прочитайте виразно вірш. Вивчіть його напам’ять. Які зорові образи виникають у вас під час читання поезії? Знайдіть слова з суфіксами пестливості. Яку роль вони відіграють у вірші? Намалюйте свій улюблений куточок природи.
Блакить мою душу обвіяла,
душа моя сонця наміряла,
душа причастилася кротості трав.
— Добридень! — я світу сказав.
Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, як свічечка.
Хвилюють, маюють, квітують поля,—
добридень тобі, Україно моя!
П. Тичина
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
∎ Які є значущі частини слова? Наведіть приклади,
∎ Яка значуща частина слова виражає його граматичне значення?
∎ Що таке основа слова? Яке значення вона виражає?
∎ Як виділити в слові корінь?
∎ Як відрізнити різні форми одного слова від спільнокореневих слів?
∎ Що спільного і відмінного між префіксом і суфіксом?
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з текстом
► Прочитайте текст. На які свята український народ прославляє вербу? Як ви розумієте приказку «Будь здоров, як вода, а рости, як верба»? Продовжте цей текст, використовуючи слова з довідки. Випишіть слова з префіксами, виділіть їх, поясніть орфограми. Яку роль відіграє закінчення в тексті?
ВЕРБА
Ще тільки зійшов сніг, ледь пригріває сонце, а верба уже спішить привітати світ з весною, даруючи йому пухнасті жовті котики. Дерево, що зацвітало першим, віддавна шанувалося в Україні. Верба росла біля кожного двору. Для господарських потреб — на ночви, щоб дитину купати, для кошика чи тину. І так, для душі: зробити малому сопілку, свищик (Г. Бондаренко).
Довідка: Вербна неділя, прикрашена верба, вербова гілочка, символ України, освячена лоза, здоров’я, сила, засушена верба, красива і ніжна, невибаглива і корисна.
Вибіркова робота
► Прочитайте речення. Запишіть їх, із дужок уставляючи слова, які відповідають контексту і стилю висловлювання. Аргументуйте свій вибір.
1. (Калина, калинонька, калинка) — кущ або (невеличке, невелике, малюсіньке, маненьке) (деревище, дерево) заввишки до трьох метрів (3 підручника). 2. У Вербну неділю ми з мамою освятили (гілочки, гілки, галуззя) верби у церкві, а потім удома (легко, легенько, легесенько) били родичів і бажали (здоров’я, здоров’ячка), довгих років життя (3 журналу).
3. (Барвінок, барвіночок, росте в лісах, на схилах горбів і стелить свої (стебельця, стебла) низько біля самої (землі, матінки-землі) (3 підручника).
Словниковий диктант
► Запишіть під диктовку слова. Підкресліть орфограми. Розтлумачте підкреслені слова, а виділені розберіть за будовою.
Журі, змалку, голос, сьомий, проганяти, навперейми, ревінь, преосвященство, преамбула, пристаркуватий, прейскурант, претензія, принаймні, прекрасний, розсада, рослинний.
Навчальне редагування
► Прочитайте речення. Знайдіть лексичні й орфографічні помилки, виправте їх і запишіть речення. Поясніть свій вибір.
1. Коли в лісі розквітнули весняні квіти проліски, лісник почав оберігати їх від «бізнесменів». 2. Дивовижний бузок дивує не тільки великими груздями білих та лілових квітів, а й запахом. 3. Навесні, коли наступила вже повна весна, з’являється жовтий козелець. 4. Ніжність лілії використовували грецькі та римські красуні, від цієї квітки ніжною ставала шкіра. 5. Любисток дуже давно придбав права громадськості на Україні.
Пошукова робота
► Згадайте й запишіть фразеологічні звороти, до будови яких входять назви рослин-символів. Доберіть до них форми слова і спільнокореневі слова.
Довідка: дуба смаленого правити; дуля з маком; зацвісти маком; мов Кузьма з маку; мов маків цвіт; на макове зерно не тямити; обдерти як липку; плакуча верба; сісти маком; як за гріш маку.
Розподільний диктант
► Прослухайте. Розподіліть слова у два стовпчики: а) з нульовим закінченням; б) з префіксами. Поясніть значення виділених слів. Складіть із ними речення.
Вересень, прогностик, осінній, свято, пролісок, вихід, листок, холод, зозуля, прекрасний, зробив, гладіолус, дикий, урожай, зв’язати, снопи.
Мовний аналіз
► Зробіть фонетичний розбір слова свято.
Робота з текстом
► Прочитайте виразно поезію Олександра Олеся. Які почуття викликає цей вірш? Випишіть виділені слова, визначте в них корінь, префікс, основу і закінчення.
Гроза пройшла... Зітхнули трави,
Квітки голівки підняли,
І сонце, тепле і ласкаве,
Спинило погляд на землі.
Літає радість, щастя світить,
Дзвенять пташки в садах рясних,
Сміються знову трави, квіти...
А сльози ще тремтять на них.
Олександр Олесь
Конструювання монологічного висловлювання
► Уявіть ситуацію, що шестеро дітей (хлопчики і дівчатка) у весняному парку, де з’являється молоденьке листячко на деревах і кущах, займаються різними справами: розмовляють, співають, розглядають весняний парк тощо. Складіть невеличку розповідь про відпочинок школярів у весняному парку, використовуючи речення з однорідними членами.
У пригоді стануть словосполучення з довідки.
Довідка: чудова природа, прекрасний парк, молоденьке листячко, блакитне небо, відпочинок у парку, гарна погода, ласкаве сонечко, яскравий колір, веселий гомін дітвори, вершечки дерев.
► Випишіть зі складеної розповіді слова з префіксами і суфіксами.
Моделювання нових слів
► Від зазначених слів за допомогою суфіксів і префіксів утворіть нові слова. Виділіть основу й закінчення.
Товариш, грати, горіти, брат, ткач, козак, синій, молодь, кравець, птах, боягуз, убогий, садівник, біг, усміх, пух.
► З’ясуйте лексичне значення виділених слів. У разі потреби скористайтеся тлумачним словником.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
► Розсудіть.
Діти одержали завдання, додаючи пропущені букви, записати слова: пр..красний, пр..краса, пр..святий, пр..свята.
Наталочка написала всі слова з префіксом пре-, Оленка — з при-, Марина — перше і третє — з пре-, а друге і четверте — з при-, Галя ж, навпаки, перше і третє з при-, а друге і четверте — з пре-.
► Хто правильно виконав завдання?
«Снігова куля»
► Складіть класом, по черзі доповнюючи один одного, зв’язне висловлювання «Я — українець (українка)», використовуючи тексти уроку. Яку основну думку буде мати ваш текст?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу за підручником.
► Складіть діалог із товаришем на тему «Значущі частини слова та їхня роль у висловлюваннях людей».
► Підготуйте інформацію «Цікаве про значущі частини слова».
Тема. Спільнокореневі слова й форми слова.
Мета:
□ навчальна: повторити й поглибити знання учнів про корінь і спільнокореневі слова, сприяти зміцненню навичок їх добору і виділення; формувати загально пізнавальні вміння знаходити корінь слова і добирати споріднені слова;
□ розвивальна: розвивати творчі вміння використання спільнокореневих слів під час створення монологічних та діалогічних висловлювань; мислення, збагачувати словниковий запас;
□ виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти формуванню самостійності, витримки, кмітливості, доброзичливості.
Внутрішньопредметні зв'язки: культура мовлення і стилістика, текст (риторичний аспект), граматика.
Міжпредметні зв'язки: художня література.
Обладнання: дидактичний матеріал, роздавальний матеріал: картки-завдання, кола для самооцінювання.
Тип уроку: урок повторення.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Метод «Одним словом»
Працювати будемо під таким девізом:
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитись, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
► Вставте пропущені букви і прочитайте тему уроку, сформулюйте його завдання:
СП..ЛЬН..К..Р..Н..В.. СЛ..В.. Й Ф..РМ.. СЛ..В..
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бліцопитування
∎ Для чого служать префікси і суфікси у словах? Наведіть приклади.
∎ Як визначити корінь у слові?
∎ Чи змінюється лексичне значення слова зі зміною префікса, суфікса, закінчення? Поясніть.
∎ Які значущі частини слова входять в основу?
∎ Як розібрати слово за будовою?
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Творче спостереження над мовним матеріалом
► Прослухайте текст. Поясніть заголовок. Доповніть висловлювання власного інформацією про конвалію. У виділених словах визначте префікс, корінь, суфікс, закінчення й основу. Поясніть значення кожної частини слова. Яка значуща частина слова не входить до основи слова?
ЦАРІВНА КВІТІВ
Чарівна окраса наших лісів і дібров — конвалія. Її ніжнопахучі білі ..звіночки втілюють у собі радощі в..сни. Вона є однією з улюблених ра..ніх квіток. їй присвятили поетичні рядки Михайло Лєрмонтов, Леся Українка, Олександр Купрін та інші.
«Царівною квітів я визнаю конвалію»,— писав Петро Ілліч Чайковський. А скіл..ки казок, легенд, повір’їв та міфів складено про цю невелику квітку!
Українс..ка ботанічна назва — «конвалія звичайна» походить від латинської назви «конваляріямаяліс», яку можна п..р..класти так: «лілія долин, травнева».
Конвалія ці..на лікарс..ка рослина. Ліки, виготовлені з неї, поліпшують діял..ність сер..ця та кровообіг, діють як загальний заспокійливий засіб.
Збирають квіти й траву в період цвіті..ня, тобто в травні-червні. Стебла зрізують ножами або серпами, залишаючи в гніздах частину рослин.
Великої шкоди запасам цієї лікарської рослини завдають ті, хто зриває і квіти, і її листя. При цьому дуже ушкоджуєт..ся кореневище і може загинути вся сім..я конвалій. А деякі «любителі» природи саме так «заготовляють» цю дорогоці..ну квітку.
Юні друзі природи! Бережіть красуню-конвалію! Пильнуйте, щоб її не винищували в лісах (З журналу).
Бесіда
∎ Яка на вигляд конвалія?
∎ Хто присвятив поетичні рядки цій квітці?
∎ Як перекладається назва квітки з латинської мови?
∎ Яку користь приносить конвалія людям?
∎ Коли і як необхідно заготовляти квіти й траву цієї рослини?
∎ Чи може людина завдати шкоди квітці?
∎ Чому конвалію називають «царівною квітів»?
► До слів юний і лікарський доберіть спільнокореневі слова. Поясніть написання слів із пропущеними літерами.
Пояснювальне письмо з творчим завданням
► Перепишіть. З’ясуйте, чи є слова в кожній групі, спільні за лексичним значенням.
Весна, веснянка, веснообранка, веснувати, веснянкуватий; дерево, деревонасадження, дереворіз, деревообробник, дерев’яний; квітка, квіткар, квітковий, квіткогриз, квітник.
Конструювання-дослідження
► Виділіть у словах основу й корінь.
► Зі словами дереворіз, квіткар, веснообранка складіть речення. Поясніть значення цих слів.
Робота над зв'язним висловлюванням
► Прочитайте текст. Перекажіть його. Визначте стиль і тип мовлення. Знайдіть і випишіть спільнокореневі слова. До слів життя і цвіт доберіть спільнокореневі слова.
Життя квітів навесні починається з пролісків.
Пролісок — квітка ніжна, але смілива й нетерпляча. Ще не зійде сніг, а вже крізь весняну ніздрювату снігольодову скоринку пнеться цупкий паросток. Сьогодні це біло-жовтуватий хвостик, завтра це біло-зелена гостриця, післязавтра це вже довгий зелений листок з тоненькою стрілкою всередині. Ще за день брунька на кінці стрілочки розквітає враз твердою білою кашкою. І квітів визоріє так густо, що земля знову стає біла від рясного холодного цвіту.
І негайно заквітковує ряст. Це вже весна. Квіти рясту — фіалкові, теплі і сонячні. І хоча тіло квітки ще тверде, напружене, готове до опертя холоду і негоди — її дух вже ніжний, теплий, весняний. Вона вже пахне (Ю. Смолич).
Творче конструювання-зіставлення
► Доберіть до кожного з варіантів відповідь із довідки:
1. Префікс+корінь+суфікс+закінчення;
2. Корінь+суфікс+закінчення;
3. Корінь+суфікс+суфікс+закінчення;
4. Корінь+закінчення;
5. Корінь+інтерфікс+корінь+закінчення;
6. Префікс+корінь+суфікс+суфікс+закінчення.
Довідка: а) ліс; б) пролісок; в) лісовик; д) лісостеп.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Мовознавча діагностика
1. Знайдіть слово, яке має закінчення:
А кафе;
Б пальцями;
В садити.
2. Знайдіть слово з нульовим закінченням:
А ніс;
Б піаніно;
В поні.
3. Знайдіть спільнокореневе слово до слова літо:
А літній;
Б літера;
В літати.
4. Знайдіть слово, яке має суфікс:
А доля;
Б годинник;
В хліб.
5. Позначте рядок, у якому всі слова є спільнокореневими:
А топити, затоптаний, протоплювати;
Б співати, спів, переспіваний;
В викоренити, корінь, корисний.
6. Позначте рядок, у якому всі слова утворено префіксально-суфіксальним суфіксом:
А бездоганний, переджнивний, запічок, пагорбок, подорожник;
Б по-доброму, протипожежний, настільний, стільця;
В розквіт, зелений, синь, позолочений, провулок.
Ключ: 1 б, 2 а, 3 а, 4 б, 5 б, 6 а.
Бліцопитування
∎ Що вивчає будова слова?
∎ Які є значущі частини слова?
∎ Яка значуща частина слова є змінною?
∎ Що ми називаємо спільнокореневими словами?
∎ Що таке форма слова?
∎ Чи всі слова мають закінчення?
∎ Яка роль префікса та суфікса в слові?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу за підручником.
► Випишіть із твору Івана Франка «Грицева шкільна наука» 15 спільнокореневих слів.
► Доберіть 5-6 спільнокореневих слів і побудуйте з ними кросворд, сформулюйте до нього завдання і запишіть.
Тема. Фонетика й графіка. Орфоепія й орфографія.
Мета:
□ навчальна: повторити, поглибити засвоєні в 5 класі знання учнів із розділу «Фонетика і графіка. Орфоепія й орфографія», удосконалювати орфоепічні та орфографічні уміння й навички п'ятикласників, уміння розрізняти звуки, передавати слова звукописом; використовуючи здобуті знання на практиці;
□ розвивальна: розвивати усне і писемне мовлення, фонематичний слух, увагу, слухову та зорову пам'ять, логічне мислення, творчі здібності; збагачувати словниковий запас;
□ виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти формуванню самостійності, витримки, позитивних рис характеру.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія і фразеологія, текст.
Міжпредметні зв'язки: художня література.
Обладнання: опорні схеми, словники.
Тип уроку: урок повторення.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Люблю я свій розум,
Увагу та пам’ять.
Працює мій мозок.
І вчусь я старанно.
Сприймаю все нове
І мислю логічно.
Учителя слово
Здійсню практично.
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
► Розшифруйте запис і прочитайте тему уроку: еф окати, фіграка, піеяфоор, фоорфіграя.
► Пригадайте, що вам відомо про це. Сформулюйте завдання уроку: «Сьогодні на уроці ми...»
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
∎ Що таке алфавіт?
∎ Скільки літер в алфавіті?
∎ За допомогою чого утворюються звуки?
∎ Які є звуки?
∎ Скільки всього голосних звуків? Назвіть їх.
∎ Скільки приголосних? Назвіть їх.
∎ Якими можуть бути приголосні звуки?
∎ Назвіть дзвінкі, глухі звуки,
∎ Які є склади?
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Дослідження-зіставлення
► У якому рядку міститься однакова кількість букв і звуків? Доведіть.
Юність, щедрість, екзамен, тінь.
П’ять, запорізький, обличчя, просьба.
Заєць, джміль, вокзал, дев’ять.
Орфографічний практикум
► Виправте орфографічні помилки в указаних словах.
Памятка, медвяний, вїзд, мишяк.
Духмяний, мільйон, рядно, пестливий.
Рясний, моряк, проїздний, цвях.
Священик, дитясла, обласний, підйом.
Дослідження-переклад
► Перекладіть українською мовою. З двома словами (на вибір) складіть речення.
Платье, третье, досьє, чутье, поверье, соленье.
Дослідження-аналіз
► Зробіть фонетичний розбір запропонованих слів. Чим цікаві такі слова?
Землею, сміється.
Мовні жарти
► Дайте відповіді на мовні жартівливі питання,
∎ Що стоїть посеред школи?
∎ Чого нема в дельфіна, але є в кита, акули, краба?
∎ Чого нема в яблуні, але є у вишні, черешні, груші?
∎ Чим закінчується літо і починається осінь?
∎ Що стоїть посеред городу? А посеред лісу?
∎ Чого немає в дині, але є в кавуні, гарбузі?
∎ Чим відрізняється шиття від життя? А лиман від лимона?
Робота в парах
► Назви міст запишіть в алфавітному порядку. Чи доводилося вам відвідувати ці міста? Що вам відомо про міста України? Побудуйте діалог про це.
Одеса, Черкаси, Харків, Запоріжжя, Вінниця, Донецьк, Полтава, Житомир, Львів, Суми, Івано-Франківськ, Тернопіль, Рівне, Київ.
Дослідження-аналіз
► Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Поясніть їхню вимову і написання. У кожному рядку знайдіть найдовше і найкоротше слово. З’ясуйте лексичне значення підкреслених слів, складіть із ними речення. Зі словами першого рядка побудуйте зв’язне висловлювання.
Весна, веселий, левада, лиман, вуличка; голуб, зозуля, собі, тобі, кожух, подушка; сказати, спекти, сховати, з хати, з середини, зшити; легкий, вогкий, збагнути, дьогтю, кігті; призьба, вокзал, просьба, молотьба, отже.
Дослідження-зіставлення
► Прочитайте речення. Що їх об’єднує? Знайдіть у кожному слова, у яких кількість букв і звуків неоднакова. Свою відповідь обґрунтуйте.
1. Наша особистість — це сад, а наша воля — його садівник (В. Шекспір). 2. У кожної людини три характери: той, який йому приписують; той, який він сам собі приписує; і, нарешті, той, який є насправді (В. Гюго).
3. Краса людини — в красі характеру. 4. Весна гарна квітами, людина характером. 5. Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю. 6. Мужність — не в силі руки і не в мистецтві володіння мечем, мужність — у тому, щоб володіти собою й бути справедливим (Сааді). 7. Кожен — коваль своєї долі (Аппій).
Творче конструювання
► Відгадайте загадки за звуками, складіть і запишіть вислів Ф. Достоєвського з трьох слів, поясніть, як ви його розумієте.
1. Приголосний, глухий. Моя пара [х]. 2. Приголосний, твердий, дзвінкий. Не маю пари. Знайдіть мене в слові рак. 3. Голосний, ненаголошений. В алфавіті позначають першою літерою. 4. Приголосний, глухий. Моя пара [з].
5. Голосний, наголошений. В алфавіті позначають першою літерою. 6. Приголосний, твердий, дзвінкий. Моя пара [ф]. 7. Приголосний, м’який, дзвінкий. Не маю пари. Знайдіть мене в слові рясно. 8. Голосний, ненаголошений, зараз позначаю один звук. В алфавіті позначають останньою літерою. 9. Приголосний, твердий, глухий. Моя пара [д]. 10. Голосний, наголошений. Але навіть у ненаголошених складах вимовляюсь чітко. В алфавіті мене поставили після літери т. 11. Голосний, ненаголошений, позначаю два звуки. В алфавіті є восьмою літерою. 12. Приголосний, глухий. Моя пара [з]. 13. Приголосний, пом’якшений, дзвінкий. Моя пара [ф]. 14. Голосний, наголошений. Завжди позначаю один звук і пом’якшую приголосний.
15. Приголосний, твердий, глухий. Моя пара [д].
(Відповідь: «Краса врятує світ»)
Робота над зв'язним висловлюванням
► Побудуйте висловлювання «Які риси характеру я хочу в собі виховати?», використовуючи матеріал попередніх двох завдань.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
∎ Що ми повторили на уроці?
∎ Що нового ви дізнались?
∎ Поставте по одному доречному питанню на цю тему.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу за підручником.
► Зробіть фонетичний розбір слів мудрість, натхнення, щирість.
► Знайдіть і випишіть 5-6 прислів’їв про мудрість. Дайте тлумачення цього слова.
Урок №120
Тема. Фонетичний розбір слова.
Мета:
□ навчальна: повторити та поглибити знання учнів про звуки мови та мовлення; формувати вміння розрізняти звуки, робити фонетичний аналіз, передавати слова звукописом, використовуючи здобуті знання на практиці;
□ розвивальна: розвивати фонематичний слух, увагу, слухову та зорову пам'ять, усне та писемне мовлення; збагачувати словниковий запас; удосконалювати навички роботи в групі;
□ виховна: виховувати кмітливість, оброзичливість, повагу один до одного, любов до українського слова.
Внутрішньопредметні зв'язки: графіка, орфоепія, орфографія, культура мовлення і стилістика, текст (риторичний аспект), граматика.
Міжпредметні зв'язки: художня література.
Обладнання: дидактичний матеріал, роздавальний матеріал: картки-завдання, кола для самооцінювання.
Тип уроку: урок-практикум.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Психотехніка «До успіху»
► Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на весь день.
Під час уроку ви будете досягати успіху завдяки своїм правильним відповідям. За ваші правильні відповіді ви отримуватимете бонуси, які називаються «Успіх». Хто більше їх збере, отримає хорошу оцінку.
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Учитель. Ми з вами мандруємо країною Фонетики. Що ж вона вивчає? Чому потрібно її знати? Чи можна навчитися правильно писати та говорити без знань цього мовознавчого розділу? Недаремно її називають царицею. І сьогодні ми йдемо в гості до вельмишановної господині — до цариці Фонетики. Ви маєте показати, як її шануєте, як її поважаєте, а для цього, звісно, треба не так багато й не так мало — виявити ваші знання з фонетики, а також кмітливість, винахідливість, творче натхнення.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
«Жартівливий мішечок»
∎ 3 чого починається день? [д]
∎ Вечір чим кінчається, а ранок починається? [р]
∎ До якого імені потрібно додати одну літеру, щоб отримати крупу? (Анна — манна)
∎ Як з буряка зробити бурю? (Буряк — буря)
∎ Чого багато має болото, менше озеро, ще менше море, а зовсім не має річка? [о]
∎ Яке слово об’єднує 33 букви? (Азбука)
∎ Що мають дуб, бук, бузок, яблуня, груша, але не мають ні граб, ні ясен, ані клен, ані слива? [у]
∎ Що треба зробити, щоб морський рак полетів? (Омар — комар)
∎ Перетворіть рослину на комаху, що нагадує бджолу. (Хміль — джміль)
∎ Слова, що різняться одним звуком глухим і дзвінким. Перше означає сильний дощ, друге — фруктове дерево. (Злива — слива)
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ «Ланцюжок»
► До пропонованого слова доберіть найбільше слів, змінюючи чи додаючи що разу лише по одній букві: гак.
«Коректори»
► Відтворіть тексти, запишіть їх.

«Хто швидше?»
► Назвіть слова, що мають:
□ Два дзвінкі приголосні звуки.
□ Два глухі приголосні звуки.
□ Три глухі приголосні звуки.
□ Два дзвінкі приголосні звуки.
□ Два м’які приголосні звуки.
□ Три тверді приголосні звуки.
□ Три однакових голосних.
□ Чотири однакових голосних.
□ Більше звуків, ніж букв.
□ Більше букв, ніж звуків.
«Будь уважним» — загадки-жарти
1. Мене ти недаремно ціниш:
Для бджіл будиночком служу.
А коли «в» на «к» заміниш,
В повітрі птахом полечу. (Вулик-кулик)
2. За мною ти сидів — згадай
«С» до назви моєї додай —
Тоді я — стародавня держава. (Парта — Спарта)
3. Всі кмітливі його знають,
Ним колоди розщепляють.
Якщо букву «к» відняти,
Слід в річках його шукати. (Клин — лин)
4. Дерево ламаю,
Хвилі здіймаю,
А «к» приєднаю —
У полі зростаю. (Буря — буряк)
5. Не знати без мене ходу
Через прірву, через воду.
З «о» я зовсім інше слово —
Житла людям дать готове. (Міст — місто)
6. Літнім людям я в пригоді,
Помічниця у поході.
З «о» ти можеш, не перечу,
Поскладать на мені речі. (Палиця — полиця)
7. По моїх хвилястих водах
Поспішають теплоходи —
До Дніпра новобудовам вантажі везуть.
Коли ж «д» на «в» міняю,
Пору року означаю. (Десна — весна)
8. З «д» співаю весело,
З «в» я рибки наловлю. (Дудка — вудка)
9. На мені молотять хліб —
За снопами — новий сніп,
А якщо з кінця читати,—
Будуть миші враз тікати. (Тік — кіт)
10. У воді я проживаю,
Хто турбує, тих щипаю,
А коли з кінця читати,
Буду птахом я кричати. (Рак — кар)
11. Від сильного вітру Відкинеш «б» ти,
Й тоді прочитаєш
Назву планети. (Буран — Уран)
«Поетична хвилинка».
► Вставте пропущені букви, підкресліть букви, які позначають два звуки. Зробіть фонетичний аналіз цих слів.
Світа..
Край неба пала..,
Соловейко в темнім га..
Сонце зустріча..
Тихесенько вітер ві..,
Степи, лани мрі..ть,
Між ..рами над ставами
Верби зелені..ть.
Сади р..сні похилились,
Тополі по волі
Сто..ть собі, мов сторожа,
Розмовля..ть з полем.
Робота в групах. «Цікаві букви та хитрі звуки»
► Випишіть слова:
1-ша група — ті, що мають більше звуків, ніж букв;
2-га група — ті, що мають більше букв, ніж звуків;
3-тя група — ті, що мають однакову кількість букв і звуків.
Україна, єдність, дзеркало, духмяний, м’яч, їжа, сьомий, історія, знає, дощ, цвях, люди, свято, сім’я, щодня, близький, стоїть, солов’ї, троє, день, мрія, радіє, якість, пюре.
«Знайдіть порушника алфавіту»
► Розставте слова на свої місця. Поясніть значення виділених слів.
1. Ілюзія, іграшка, імунітет, іменник.
2. Калькуляція, каверзувати, кабінет, кам’яний.
3. Лагідний, любя’зний, лаконічний, лан.
4. Маєток, магазин, м’ята, макет.
«Вибери слово»
► Запишіть за алфавітом слова в такому порядку: географічні назви; назви рослин; назви тварин (звірів, птахів, комах, риб). Після кожного слова зазначте, скільки в ньому звуків.
1. Льон, ячмінь, рись, Піренеї, щур, ґедзь, Єнісей, бджола, конвалія, Ельбрус, щавель. 2. Сьомга, ведмідь, Єгипет, лілія, Якутськ, щиголь, Львів, троянда, джміль, їжак, щука.
«Відшукай ключ»
► Звертаючись до алфавіту (на одну букву назад або вперед), розшифруйте текст, щоби прочитати відоме українське прислів’я.
1. Лпмітбнепасєоєиобжщ, упоєгпгпсі. (Коли сам добре не знаєш, то не говори.) 2. Бигсдокнвнркнбя и кигпнжлдпжяе. (Від теплого слова і лід розмерзає.) 3. Цуп нпгшіую, упкегпщобгшіую. (Хто мовчить, той двох навчить.) 4. Ркнбнгнркнбя — жкнєзсрюлнбя. (Слово до слова — зложиться мова.)
«Найдовше слово»
► Назвіть та запишіть слова в зростаючому порядку, спочатку дво-, потім три-, чотирискладові тощо. Перемагає той, хто назве слово з найбільшою кількістю складів.
«Ох, ці шифрувальники» (за варіантами)
► Прочитайте текст, застосовуючи свої знання з фонетики.
Варіант 1
[О луцкиййазик! Умійеш ти патакати, варнакати, теревеніти, торочити... Такого умійешнаверзти, шчо купи не держица, бо великий ти мастак киселем млинці помазати й почепити на паркані сушитис].
(О людський язик! Умієш ти патякати, варнякати, теревеніти, торочити... Такого умієш наверзти, що й купи не держиться, бо великий ти мастак киселем млинці помазати й почепити на паркані сушитись.)
Варіант 2
[А шчо вже казати про твойевмін:а переливати з пустого в порожне, бубніти, йак старий дак у пустій церкві, висвистувати пустим вітром у широкому полі, шчебетати жабою на болотній купині].
(А що вже казати про твоє вміння переливати з пустого в порожнє, бубніти, як старий дяк у пустій церкві, висвистувати пустим вітром у широкому полі, щебетати жабою на болотній купині.)
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
∎ Що вивчає фонетика?
∎ Скільки звуків в українській мові?
∎ Скількома буквами вони позначаються на письмі?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу за підручником.
► Запишіть і вивчіть прислів’я про працю. Зробіть фонетичний розбір двох найбільших слів.
► Складіть пам’ятку «Фонетичний розбір слова».
Тема. Контрольна робота № 8 з теми «Повторення» (тестові завдання).
Мета:
□ навчальна: перевірити знання учнів із виучуваних тем, уміння школярів виконувати тестові завдання, працювати самостійно;
□ розвивальна: розвивати логічне мислення, навички самоконтролю, збагачувати словниковий запас;
□ виховна: виховувати увагу до слова; пильність, наполегливість у навчанні.
Внутрішньопредметні зв'язки: культура мовлення й стилістика.
Міжпредметні зв'язки: виконання тестових завдань (формування ключової компетенції).
Обладнання: роздавальні матеріали (тестові завдання).
Тип уроку: урок перевірки знань та навичок учнів.
II. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Ознайомлення з критеріями оцінювання тестових завдань закритої та відкритої форми. Проведення інструктажу щодо їх виконання.
Критерії оцінювання тестових завдань з теми: завдання 1-8 оцінюються максимально в 1 бал кожне, завдання 9 оцінюється максимально в 4 бали. Всього за виконані завдання максимально можна отримати 12 балів.
III. ВИКОНАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
► Завдання 1-8 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1. Правильно побудовано словосполучення в рядку:
А їхати по дорозі;
Б дякувати товаришеві;
В не звертати увагу;
Г робота по геометрії.
2. Лише тверді приголосні в усіх словах у рядку:
А дорога, доріжка, добро;
Б порожнина, кулак, попереду;
В підбадьорювати, молоко, сніжок;
Г йогурт, порада, допомога.
3. Слова з протилежним значенням називаємо:
А фразеологізмами;
Б синонімами;
В антонімами;
Г омонімами.
4. Літеру ґ замість пропусків слід писати в усіх словах у рядку:
А ..удзик, ..речаний, з..уртувати;
Б ..рунт, ..азда, ..анок;
В ..речний, загартувати, ле..кий;
Г ..едзь, ..лузувати, ..атунок.
5. До якої групи за значенням належать слова приятель, товариш, друг?
А Антоніми;
Б синоніми;
В омоніми;
Г діалектизми.
6. У якому реченні правильно розставлено розділові знаки при звертанні?
А Ластівочко сизокрила, звідкіля ти прилетіла?
(А. Камінчук)
Б Прощай дівчинонько, серце коханеє, прощайте кучері, личко рум’яне (Народна пісня).
В Мир тобі, сива, Вкраїно, вірю твоєму прозрінню
(О. Князенко).
Г Ой, вишенько-черешенько чом рясно не родиш? (Народна творчість).
7. М’який знак на місці пропусків уживаємо в усіх словах у рядку:
А українс..кий, нен..ці, гір..кий;
Б Гор..кий, Хар..ків, тр..ох;
В пал..чик, міл..ярд, чотир..ох;
Г тр..ох, мен..ший, уман..ський.
8. Не є словосполученнями всі сполуки слів у рядку:
А відповідальна робота, на іспиті, привітна людина;
Б щасливі дні, власне бажання, подих вечора;
В слухати промову, батько й мати, підмет і присудок.
Г будні і свята, за бажанням, вечір затихає.
9. Установіть відповідність між реченнями і ускладнювальними елементами в них.
1 Вставне слово
2 Звертання
3 Однорідні підмети
4 Однорідні обставини
=================
А Спи, мій малесенький, пізній бо час (Леся Українка).
Б Пильно й ненастанно політь бур’ян (М. Рильський).
В Хліб і рушник — одвічні людські символи
(Б. Скуратівський).
Г Я живу, і борюсь, і творю для людей (Б. Забаштанський).
Д Ви, звичайно, знаєте мою сестру (Ю. Збанацький).
► Завдання 1-8 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1. У якому слові буква ю позначає два звуки [йу]?
А п’ю;
Б пюре;
В капелюх;
Г бюро.
2. У якому реченні правильно розставлено розділові знаки?
А Увесь двір, садок, хата: все було залите червоним світом... (І. Нечуй-Левицький)
Б І земля, і поля, і повітря — усе поснуло
(М. Коцюбинський).
В Усе поволі зникає — море, скелі, земля
(М. Коцюбинський).
Г Нам треба іншого бажать — живого слова, правди і просвіти (Л. Глібов).
3. Літеру з на місці пропуску треба писати в усіх словах у рядку:
А ..питати, ро..чесати, бе..межний;
Б ..хитрувати, ро..біжність, ро..слабитися;
В ..чесати, ро..хитати, ро..межувати;
Г ро..пис, ..фотографувати, ..няти.
4. Однорідними членами ускладнено речення:
А Як парость виноградної лози, плекайте мову
(М. Рильський).
Б Над широкими сіножатями, над зеленими ярами встав легесенький туман (І. Нечуй-Левицький).
В Життя людське коротке, а світ такий чарівний
(Б. Козаченко).
Г Праця чоловіка годує, а лінь марнує (Народне прислів’я).
5. Наголошеним є другий склад у всіх словах у рядку:
А дочка, подруга, вимова;
Б новий, спина, виразно;
В завдання, попереду, предмет;
Г кропива, олень, приятель.
6. Укажіть рядок слів, в усіх словах якого замість пропусків слід поставити літеру і:
А кол..брі, пр..звище, пр..рва;
Б пр..їзд, в..сокий, пр..звисько;
В к..лимовий, пюп..тр, пр..гарний;
Г пр..довгий, пр..красний, аж..отаж.
7. Непоширеним є речення:
А Сьогодні відбудуться збори.
Б Уже надходить весна.
В Хлопці накивали п’ятами.
Г Тут спокійно.
8. Лише двоскладові слова наведено в рядку:
А радість, ґудзик, пенал;
Б олія, кінь, з’їзд;
В район, багато, пошук;
Г курйоз, трьох, око.
9. Установіть відповідність між реченням та ускладнювальним елементом у ньому.
1 Звертання
2 Однорідні присудки
3 Однорідні обставини
4 Вставне слово
============================
А Стрімка гірська річка рветься, шукає собі русла, потужним струменем падає з висоти
(За В. Мірошниченком).
Б Ой, не шуми журливо, темний гаю мій (Олександр Олесь).
В Ви десь, мабуть, не з наших сіл (П. Тичина).
Г Мандрували гайдамаки лісами, ярами (Т. Шевченко).
Д Мав він вдачу теплу й щиру (Б. Симоненко).
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
Оцінювання контрольного тесту
Тип завдання
Завдання закритої форми
з вибором однієї правильної відповіді
на встановлення відповідності
Номер завдання
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Варіант 1
б
б
в
б
б
а
в
г
1-Д, 2-А, 3-В, 4-Б
Варіант 2
а
б
в
б
в
а
в
а
1-Б, 2-А, 3-Г, 4-В
Кількість балів
1
1
1
1
1
1
1
1
4
Рефлексія
► Які завдання були складними? Чому? З якими завданнями впоралися легко?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Тема. Аналіз контрольної роботи.
Мета:
□ навчальна: повторити й закріпити знання учнів з тем, що вивчалися протягом року, удосконалювати вміння школярів виконувати мовні й мовленнєві завдання, працювати самостійно;
□ розвивальна: розвивати логічне мислення, усне й писемне мовлення, навички самоконтролю, збагачувати словниковий запас;
□ виховна: виховувати увагу до слова; пильність, наполегливість у навчанні.
Внутрішньопредметні зв'язки: культура мовлення і стилістика, текст (риторичний аспект), граматика.
Міжпредметні зв'язки: художня література.
Обладнання: таблиці-схеми, картки.
Тип уроку: урок повторення (урок-гра «Брейн-ринг»).
Давайте привітаємось,
Давайте посміхнемося,
Давайте в очі глянемо,
І нам тепліше стане.
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
На уроці формують дві команди, учні обирають капітанів і дають назви своїм командам. Команди за ключовими словами визначають завдання останнього уроку з мови за рік.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Конкурс «Розминка»
⋇ Що таке фонетика?
⋇ Чим відрізняються голосні звуки від приголосних?
⋇ Яка відмінність між глухими і дзвінкими приголосними? Назвіть пари.
⋇ Які склади відкриті, а які — закриті?
⋇ Які склади є наголошеними, а які — ненаголошеними?
⋇ Які букви мають подвійне значення?
⋇ Які букви, навпаки, означають один звук?
⋇ Що таке лексика?
⋇ Що таке лексикологія?
⋇ Що таке лексичне значення слова?
⋇ Які слова є однозначними?
⋇ Які слова багатозначні?
⋇ Розкажіть про пряме і переносне значення слова.
⋇ Що таке омоніми?
⋇ Що таке синоніми?
⋇ Що таке антоніми?
⋇ Назвіть значущі частини слова.
⋇ Як відрізнити спільнокореневі слова й форми слова?
⋇ Чим словосполучення відрізняється від речення?
⋇ Назвіть види речень за метою висловлювання,
⋇ Які розділові знаки ставлять у кінці речень?
⋇ Назвіть головні й другорядні члени речення.
⋇ Які члени речення називаються однорідними?
⋇ Що таке звертання? Наведіть приклади.
⋇ Назвіть найбільш уживані вставні слова.
⋇ Чим складні речення відрізняються від простих?
⋇ Які розділові знаки ставлять при прямій мові?
⋇ Які розділові знаки ставлять при діалозі?
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Конкурс «Поясни орфограму»
Варіант 1
Береги, легко, стаття, дистанція, предобрий, шістнадцять, торф’яний, дівчинці.
Варіант 2
Під’їхати, свято, проїзний, віддати, зелений, придорожній, дикція, неньці.
(Максимальна оцінка — 8 балів)
Конкурс «Юний письменник»
Напишіть за малюнком міні-твір, у якому використайте синоніми, антоніми.
(Оцінка — 5 балів)
Конкурс капітанів
► Зробіть повний фонетичний розбір слова.
1-ша команда — просьба.
2-га команда — земля.
Відповіді:
Прось\ба [проз'ба] — 7 б., 6 зв.
[п] — пр., тв., гл.
[р] — пр., тв., дзв.
[о] — гол, нагол.
[з] — пр., м’як., дзв.
[б] — пр., тв., дзв.
[а] — гол., ненагол.
1 — закр., наг.
2 — відкр., ненаг.
Зем\ля [зеимл'а] — 5 б., 5 зв.
[з] — пр., тв., дзв.
[еи] — гол., ненагол.
[м] — пр., тв., дзв.
[л] — пр., м’як., дзв.
[а] — гол., нагол.
1 — закр., ненаг.
2 — відкр., наг.
(Оцінка — 5 балів)
Гра «Хто швидше?»
Методика проведення: учні, які сидять за першими партами, отримують на папері зазначене слово, що є стрижневим словом синонімічного ряду. Дібравши свій один приклад синоніма до вказаного слова, фіксують його на аркуші і передають назад товаришам.
(За кожен дібраний синонім — 1 бал)
Ходити —
Говорити —
Гра «Коректор»
► Прочитайте, доведіть, що це текст. Уставте пропущені розділові знаки, поясніть пунктуацію. Продовжте текст двома-трьома реченнями.
Найкраща наша планета — в зеленому. Може тому що восени нам важко й печально прощатися з нею може тому що ми спрагло чекаємо тієї зелені крізь холодну зиму й лякливу весну А може й тому що саме влітку ми найгостріше відчуваємо землю Влітку на ній найзатишніше людству...
Може й тому...
(Оцінка — 5 балів.)
Відповідь
Найкраща наша планета — в зеленому. Може, тому, що восени нам важко й печально прощатися з нею, може, тому, що ми спрагло чекаємо тієї зелені крізь холодну зиму й лякливу весну? А, може, й тому, що саме влітку ми найгостріше відчуваємо землю? Влітку на ній найзатишніше людству... Може, й тому... (В. Яворівський)
Гра «Хто швидше?»:
► За 1 хвилину запишіть якомога більше назв кольорів.
(За кожне записане слово — 1 бал)
Творчий конкурс
► Прослухайте текст. Який висновок можна зробити з почутого? Складіть вірш або невеличке оповідання, у якому всі слова будуть починатися з літери прізвища капітана команди.
РІДНА МОВА
Було це давно, ще за старої Австрії 1916 року. В купе першого класу швидкого потягу Львів — Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць. Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмовляли на різні теми. Нарешті заговорили про мови: чия краща, котрій із них належить світове майбутнє. Першим заговорив англієць:
— Англія — країна великих завойовників і мореплавців, які рознесли славу англійської мови по всьому світі. Англійська мова — мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона та інших великих літераторів і вчених.
— Ні в якому разі,— гордовито заявив німець. — Німецька мова — це мова двох великих імперій — Німеччини й Австрії, які займають більше половини Європи... І тому, безперечно, німецька мова має світове значення.
Італієць усміхнувся і тихо промовив:
— Панове, ви обидва помиляєтеся. Італійська мова — це мова сонячної Італії, мова музики й кохання, а про кохання мріє кожен... Тому італійській мові належить бути провідною у світі.
Українець довго думав і нарешті промовив:
— Ви ж по суті нічого не сказали про багатство й можливості ваших мов... Я на своїй мові можу укласти... вірш, де всі слова будуть починатися на «с». Якщо Ваша ласка, прошу послухати:
САМІТНІЙ САД
Сонно сипляться сніжинки,
Струмінь стомлено сичить.
Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад.
Сріблом стеляться сніжинки,
Спить самітній сонний сад...
Сипле, стеле сад самітній
Сірий смуток — срібний сніг.
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха скорбний сміх.
Серед саду страх сіріє.
Сад солодкий спокій снить.
— Геніально! Незрівнянно!..
Потім усі замовкли.
— Говорити не було потреби
(За П. Столярчуком)
(Оцінка — 10 балів.)
∎ 3 якими розділами мовознавчої науки ви ознайомились у 5 класі на уроках мови?
∎ Вивчення якого розділу викликало найбільші труднощі?
∎ Що найкраще запам’ятали?
∎ Що треба повторювати?
► Виконайте вправу за підручником.
► Доберіть цікаві факти про українську мову.
► Підготуйте опорний конспект із найскладнішої, на вашу думку, теми за 5-й клас.
Фонетика. Орфоепія. Орфографія
Тема. Ненаголошені [е], [и], [о] в коренях слів. Правопис. Орфограма (практично).
Мета:
□ навчальна: систематизувати й узагальнити знання учнів про написання ненаголошених голосних [е], [и], [о] в коренях слів; формувати орфографічні й орфоепічні вимоги ненаголошених голосних [е], [и], [о] в коренях слів;
□ розвивальна: розвивати вміння школярів працювати колективно та самостійно; логічне мислення, творчу уяву; мовленнєві навички;
□ виховна: виховувати особливе ставлення до природи, бажати примножувати її красу.
Внутрішньопредметні зв'язки: морфологія, синтаксис, лексикологія.
Міжпредметні зв'язки: мова, література, українознавство.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
II. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Гра «Створіть нове слово»
► Змініть частину мови за допомогою наголосу:
іменник — прикметник
іменник — дієслово
погані —
цвіту —
кленові —
дзвони —
Творче конструювання
► Складіть речення із парами слів.
Дорога — дорога, припасти — припасти.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з таблицею
► Як перевірити написання слів із ненаголошеними [еи], [ие], [0у].
№
Правило
Приклади
1
Змінити форму слова
Голуби — голуб, весло — весла, листи — лист
2
Дібрати спільнокореневе слово
Розумний — розум, гречаний — гречка, зупинити — зупинка
3
Літера е в сполученні
-ере-, -еле-
Череда, зеленіти, береговий
4
Літера и в сполученні
-ри-, -ли-
Крижаний, кривавий, блищати
5
Випадний [е]
Травень (травня), човен (човна)
Цифровий диктант
Вправа 1
► Позначте, за яким правилом із таблиці можна перевірити написання ненаголошених голосних.
Весни (1), зелений (2), зима (1), травень (5), січень (5), дрижати (4), ожеледь (3), криниця (4).
1 3 1 5 3 4 5 4 3 4
Вправа 2
► До кожної цифри підберіть слово з орфограмою.
3 4 1 2 5 4 5 2 4
Пелена (3), бриніти (1), голубий (2), крапелька (5), кришити (4), майстер (5), вишневий (2), тривати (4).
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з текстом
► Прочитайте текст мовчки. Підберіть до тексту заголовок, визначте тип мовлення, стиль, основну думку.
Віт..р січе в обличчя. Нам..ло снігу — січневого снігу. Важкувато стало пташкам, що з..мують у нас. Але вони не дуже сумують. Ось, вєс..ло цвірінькаючи, хв..лясто прол..тіла зграйка жвавих щигликів, ч..жів і коноплянок. Помчали десь по лопухах чи б..різках поснідати насіннячком.
А яке гарне д..р..вце горобини! Червоногруді снігурі обсипали його і ягідками ласують. Це наші зимові гості. Вони прил..тіли з далекої півночі, щоб тут п..р..бути зиму (За О. Копиленком).
цвірінькаючи
зграйка
коноплянок
► Відпрацюйте вимову слів у рамочці. Прочитайте текст уголос.
► Виконайте орфографічну роботу, позначте, за яким правилом пишемо ненаголошені голосні.
Переклад
► Перекладіть українською мовою, щоб вийшов вірш, де треба, переставляйте слова в рядках.
В подземелье под снегами
в мягкой земляной постели,
где нет света дня,
зернышко притаилось.
Там зернышку не холодно —
оно спит, будто на перине,
и тихо смотрит сньї хорошие
о веселых днях весны.
За Н. Забілою
Словник: подземелье — підземелля, мягкий — м’який, нет — немає, зернышко — зерня, зернинка, притаилось — причаїлося, будто — мов, и — й, о — про.
► Порівняйте вимову й написання ненаголошеного звука [е] в російській та українській мовах.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Узагальнювальна бесіда
► Що треба знати про написання ненаголошених голосних у корені?
► Які правила допоможуть правильно писати слова з ненаголошеними голосними?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)
► Складіть твір-мініатюру про природу, вживаючи слова з вивченою орфограмою.
► Виконайте вправу за підручником.
Тема. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом.
Мета:
□ навчальна: поглибити знання про способи визначення написання ненаголошених голосних, що не перевіряються наголосом;
□ розвивальна: розвивати мислення, увагу, аналітичні здібності, асоціативну уяву;
□ виховна: виховувати культуру усного й писемного мовлення.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, синтаксис, мова і мовлення.
Міжпредметні зв'язки: художня література, усна народна творчість.
Тип уроку: урок поглиблення знань, формування вмінь і навичок.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК
Підготовча вправа (увесь клас)
► Уставте пропущені букви, поясніть правопис слів. Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією.
1. Соловейко на калині то зат..хав, то щ..бетав
(Т. Шевченко). 2. Он зірка в небі прол..тіла, погасла зірка в в..шині (В. Сосюра). 3. Кр..ло зорі рум’янить тучі у голубій дал..ч..ні (В. Сосюра).
III. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Спостереження над мовним матеріалом
► Прочитайте виразно текст.
► Яка пора року в ньому змальована? Обґрунтуйте свою думку.
► Ще раз вимовте виділені слова. Які ненаголошені голосні ви чуєте?
► За допомогою розглянутої таблиці визначте букви, які треба вставити в слова, випишіть ці слова в зошит фонетичною транскрипцією.
Рибалки допл..вли до Цареградського гирла, м..нули єрики і пристали в самому гирлі до кордону. Човен повернув за гострий ріг піскуватої коси і вступив у Чорне море, пл..вучи попід низьким бер..гом. Чер..з кілька верст рибалки пристали до бер..га й позносили м..режі, неводи й посуд на пл..сковату піскувату пер..сип, що слалася понад морем, одділяючи солоне озеро од моря й од
л..ману. Те озеро було колись затокою моря. Крутий бер..г озера, що, мабуть, був колись бер..гом моря, стояв у тумані, неначе стіна, вкритий зел..ною травою; під ним зел..ніло б..гато оч..рету та оситняги (За І. Нечуєм-Левицьким).
► Знайдіть речення з однорідними членами. Яку синтаксичну роль вони виконують у реченні? За допомогою чого вони поєднуються?
► Знайдіть речення з означеннями.
► За тлумачним словником з’ясуйте значення слів: гирло, єрик, очерет, оситняг, мережа.
Робота з таблицею
► Ознайомтесь із таблицею. Уважно прочитайте правила, запам’ятовуючи приклади й винятки. Не дивлячись у таблицю, запишіть по два приклади до кожного правила й винятки (якщо є).
Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом
Способи визначення
Приклади
Пишемо е
1. Якщо ненаголошений звук випадає:
Увага! У кількох дієслівних коренях випадає ненаголошений [и]: згинати — зігну, починати — почну, вмикати — увімкну, засинати — засну та ін.
палець — пальця, справедливий — правда, травень — травня
2. У сполученнях -ере-,
-еле-
вересень, черешня, очерет, перейти, шелест, пелена
3. За словником
неділя, понеділок, четвер, пшениця, олень, верблюд, ведмідь
Пишемо и
1. У групах -ри-, -ли- між приголосними у відкритих складах:
Винятки (відповідно до вимови): дрімати, тріщати, дрімливий, дрімота, перебріхувати, злітати
тривога, кривавий, дрижати, криниця, глитати
2. За словником
джигіт, фехтування, лимон, режим
Способи визначення
Приклади
Пишемо а
3. Після г, к, х перед складом з а:
Винятки: пишемо й вимовляємо о в словах богатир (силач, велетень), борсук, комиш, комірка, коровай
гаразд, гарячий, кажан, калач, хазяїн, халява, багато, багач, багатир
V. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК
Коментоване письмо
► Перепишіть слова і вставте пропущені букви е, и. Поясніть їх правопис. Виділіть слова, написання яких перевіряється за словником.
Гал..рея, кр..вавий, віт..р, мат..мат..ка, зб..р..гти, г..рячка, кр.. тичний, б..р..жливий, прав..дний, ш..л..стіти, м..нулий, тр..мтіти, р..жим, гр..міти, дж..р..ло, серп..нь, к..чан, вс..р..дині.
Пошуково-дослідна робота
► Доберіть до кожного слова по два спільнокореневих. Підкресліть букви, що позначають ненаголошені [е], [и], [а], [о].
Секретар, режим, комин, бригадир, гаразд.
Творче конструювання
► Перепишіть речення, вставивши пропущені букви.
► Допишіть незакінчені речення, вибравши слова, запропоновані подані нижче.
► Зі словами, які залишилися, складіть речення.
► Чому можна зробити помилку у виборі букви? Що допоможе не помилитися?
На л..ваді літає м..телик. К..париси дуже гарні. П..ріг з ц..булею. Кил..м біля д..вана. У ш..нелі є к..шеня. П..нал у ч..модані. Тривожусь за д..ктант. У т..атр їдемо в м..тро. К..рмо в..лосипеда. М..нула хв...лина. Б..нзин і сп..рт займаються за с..кунду. Б..тон міцний, як м..тал. Ап..тит від ап..льсина і ... На календарі...
Слова для довідок: Д..тина, л..мон, м..даль, абр..коси.
Побудова асоціативних пар
► Для кращого запам’ятовування правопису вказаних слів доберіть до них асоціативні пари за зразком.
Зразок: чемпіон — почесний чемпіон, криниця — крига в криниці.
Директор, вінегрет.
Фізкультхвилинка
► Виконайте вправу, уголос читаючи вірш із дотриманням норм вимови.
Трава низенька-низенька,
Дерева високі-високі.
Вітер дерева колише-гойдає
То вліво, то вправо нахиляє
То вгору, то назад,
То вниз нагинає.
Птахи летять-відлітають,
А учні тихенько за парти сідають.
(присісти)
(підняти руки вгору)
(іобернутися ліворуч, праворуч)
(нахил вправо, вліво) (потягнутися вгору, назад) (нагнутися вперед)
(помахати руками)
(сісти)
Скоромовки
***
Бабин біб розцвів у дощ —
Буде бабі біб у борщ.
***
Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
***
Босий хлопець сіно косить,
Роса росить ноги босі.
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Мовознавчий аналіз
► Прочитайте слова. Охарактеризуйте вимову ненаголошених голосних у коренях слів, поясніть правопис.
М..лодія, нак..п, г..н..рал, тр..вога, ч..р..мха, пр..рода, кораб..ль, тер..н, дистанція, л..генда, майст..р, стр..бок.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: до запропонованих слів доберіть асоціативні пари.
Коридор, кореспондент, пиріг, бетон, борсук, хазяїн.
► Вивчіть скоромовку:
Був собі Карпо та Полукарпа, да переполукарпився на маленькі полукарпенята.
Тема. Основні правила переносу. Культура мовлення. Засвоєння складних випадків слововживання. Слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення.
Мета:
□ навчальна: навчити основних правил переносу; повторити поділ слів на склади;
□ розвивальна: розвивати пам'ять, увагу, фонематичний слух;
□ виховна: виховувати культуру усного і писемного мовлення; культуру поведінки, командний дух.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, синтаксис, мова і мовлення.
Міжпредметні зв'язки: художня література, усна народна творчість.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Робота з картками (два учні біля дошки)
Картка 1
► Поділіть зазначені слова на склади, запишіть фонетичною транскрипцією. Визначте, який звук є спільним для всіх слів у кожному рядку.
1. Батько, сіяти, яблуко, кістка. 2. Лісовик, уїдливий, їхати, пісня.
Картка 2
► Запишіть слова, правильно поставте в них наголос.
Вимога, вимова, кидати, олень, дочка, донька, циган, сироти, веретено, спина, вітчим, граблі, подруга, фартух, вільха, решето.
Підготовча вправа (увесь клас)
► Зробіть повний фонетичний розбір слова джміль.
Послідовність фонетичного розбору слова
1. Назвіть аналізоване слово.
2. Укажіть кількість складів; визначте, які з них закриті, а які — відкриті.
3. Поставте наголос.
4. Назвіть голосні звуки, особливості їх вимови.
5. Назвіть приголосні звуки.
6. Укажіть кількість звуків і кількість букв, прокоментуйте співвідношення між ними.
III. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
► Ознайомлення з таблицею.
Завдання уроку
На уроці я зможу
Результат
Навчитися основних правил переносу
Повторити поділ слів на склади
Розпізнавати відкриті й закриті склади
Розуміти відтінки в значенні слів
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з таблицею
► З’ясуйте, як можна переносити частини слова.
► До кожного правила доберіть власні приклади.
Правила переносу слів
№
Правила
Приклади
Можна
1
Переносити слова з рядка в рядок за складами
во-ро-та, гай-ка, Хар-ків
2
Слова з однаковими приголосними та зі збігом приголосних переносити двома способами
жи-ття і жит-тя, морк-ва і мор-ква, гали-цький і галиць-кий
Не можна
3
Переносити одну букву
олі-вець (а не о-лівець), Ма-рія (а не Марі-я)
4
Поділяти на частини для переносу двоскладові слова, у яких склад — одна буква
або, око
5
Відривати одну букву від кореня і другої основи складного слова
на-вчання (а не нав-чання), восьми-гранний (а не восьмиг-ранний)
6
Переносити приголосні без голосних
ра-дість (а не раді-сть), Керч (а не Ке-рч)
7
Відокремлювати апостроф і м’який знак від попередньої літери
кіль-це, (а не кіл-ьце) Лук-ян (а не Лук-ян)
Розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук
ґу-дзик (а не ґуд-зик), хо-джу (а не ход-жу)
8
Але! Якщо дж, дз не становлять одного звука (це трапляється, коли д належить до префікса, а ж або з — до кореня), то їх можна розривати
над-звичай-ний (а не надзвичайний), під-жив- ляти (а не пі-дживляти)
9
Переносити скорочення
Т.Г. Шевченко (а не
Т.Г. // Шевченко),
15 г (а не 15 // г),
ЗО см (а не ЗО Ц см),
2010 р. (а не 2010 // р.)
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Цифровий диктант
► Визначте, скільки складів у слові. Допишіть біля нього номери правил із таблиці, що дозволяють або забороняють перенос у цьому слові.
Моя (4), 21 куб. см (9), сестра (2), далекосхідний (1, 5), шия (4), сад (6), акула (1, 3), Дніпро (2), підзеленити (1, 8), сіренький (1, 7), адже (8), орач (3), слон (5), гайок (1), яма (4), склад (6), двоє (3), видавництво (2), 2010 р. (9), пароплав (1, 5), пір’їнка (1, 7), в’їзд (6), мальований (1, 7), знання (2).
Лінгвістичне дослідження
Вправа 1
► Запишіть вірш, поділивши слова на склади й позначивши в них наголос. Підкресліть відкриті склади однією лінією, закриті — двома.
На леваду я пішла б
Ціла купа там кульбаб —
Ніби сонечка малі
Посідали на землі.
Вправа 2
► У вказаних рядках знайдіть слова, у яких є помилки при переносі.
1. Віт-чиз-на, бу-зок, прис-туп, про-мовець, сце-на-рист.
2. Ле-ва-да, за-квіт-ча-ли, зем-ля, зе-мля, на-ро-доз-нав-ство.
3. Со-няч-ний, при-спі-вує, у-день, але-я, чор-ноб-ри-вий.
4. По-до-рож, гі-сть, ек-ран, дз-він.
5. До-лень-ка, пі-ра-мі-да, від-звук, спи-нись, бла-кить, под-зво-ни.
Вправа З
► Чому в наведених словах допустимий лише один перенос?
1. Яч-мінь, юш-ка, їс-ти, ко-лія, ра-дію.
2. Бу-джу, ра-джу, во-джу, су-джу, їж-джу.
3. Від-зив, під-жар, від-жив, під-звіт.
Вправа 4
► Випишіть слова, які не можна розривати для переносу.
Зразок, юний, юннат, юнаки, армія, орел, умію, одуд, ґудзик,
вздовж, приступ, їсти, село, ящик, обмию, згин, оса, один, зумію.
► 3 одним із виписаних слів складіть речення.
Вправа 5
► У якому рядку в усіх словах правильно позначені переноси.
1. Осін-ній, чор-но-бри-вий, від-літати.
2. Рі-лля, сад-жати, ви-орати.
3. Цукро-варіння, кольо-ровий, зір-вати.
4. Жовтін-ня, га-йок, дос-тиглий.
Гра «Неправильно-правильно».
Складні випадки слововживання
► Із указаних у дужках слів виберіть те, що відповідатиме правильному поєднанню слів у словосполученні.
Інструкція: Кожний ряд — команда. За ланцюжком представник від ряду дає відповідь. Якщо вона правильна, команда одержує бал. Перемагає команда, що одержала більшу кількість балів.
Робити (помітки, позначки), приємна (посмішка, усмішка), написати (об’яву, оголошення), обов’язкова (явка, присутність), овочеве (блюдо, страва), зупинка (слідуюча, наступна), більша (половина, частина), квиток (лишній, зайвий), враження (моє особисте, моє).
Культура мовлення
► Поясніть, яке враження справляють на співрозмовника мовленнєві помилки.
Робота з текстом
► Прослухайте вірш Валентина Бичка. Визначте його стиль, тип мовлення. Відповідь обґрунтуйте.
ВЕЛИКИЙ І МАЛИЙ
Жили собі сусіди
На вулиці одній,
Два хлопці-непосиди —
Великий і малий.
В усім були несхожі
Сусіди-хлопчаки.
Один поводивсь гоже,
А другий — навпаки.
Малий свої уроки
Виконує весь час,
Великий по два роки
Даремно ходить в клас.
Малий, узявши книжку,
Дідусеві чита.
Великий тягне кішку
Із тину за хвоста.
Малий дає дорогу
Малятам з дитсадка,
Великий із-за рогу
Їм тиче кулака...
Тож, певно, по заслузі
Дісталось хлопчакам:
В малого — всюди друзі,
Великий ходить сам.
Бесіда
► Про кого йдеться у вірші?
► Чому Великий не мав друзів?
► Як ви поводитеся з однокласниками, сусідами?
► Чи вважаєте ви себе чиїмсь другом?
Скоромовки
Дзижчить над житом жвавий жук,
Бо жовтий він вдягнув кожух.
Жовтий жук купив жилет,
Джемпер, джинси та жакет.
Їла Марина малину.
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
► Складіть висловлювання про правила переносу.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
► Які завдання, виконані на уроці, найбільше сподобалися?
► Які, на вашу думку, є найважливішими?
► Поставте в таблиці «Завдання уроку» позначки проти кожного із завдань: усе зрозуміло; треба ще попрацювати.
VIII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Творче завдання: створіть кодекс честі справжнього друга. Запишіть ці правила поведінки.
► Вивчіть скоромовку: Ворона проворонила вороненя.
Тема. Позначення на письмі ненаголошених [е], [и] та [о] перед складом із наголошеним [у] в коренях слів.
Мета:
□ навчальна: поглибити знання про способи визначення написання ненаголошених голосних, що не перевіряються наголосом;
□ розвивальна: розвивати мислення, увагу, аналітичні здібності, фонематичний слух;
□ виховна: виховувати культуру усного і писемного мовлення, свідоме ставлення до читання.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, синтаксис, мова і мовлення.
Міжпредметні зв'язки: художня література, усна народна творчість.
Тип уроку: урок поглиблення знань, формування вмінь і навичок.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК ШКОЛЯРІВ
Бліцопитування
► Як вимовляємо голосні звуки під наголосом?
► Що змінюється, коли голосні стають ненаголошеними?
► Чи всі голосні в ненаголошеній позиції можуть вимовлятися з наближенням до інших голосних?
► Як таке наближення позначається на письмі?
Підготовча вправа (увесь клас)
► Поділіть слова на склади і знайдіть «зайве» слово в кожному рядку.
1. Гуска, курка, півень, гусеня, качка, зяблик.
2. Ромашка, волошка, троянда, лілея, мак.
3. Коза, кінь, свиня, кицька, вівця.
4. Березень, квітень, травень, червень, липень.
► Підкресліть у словах ненаголошені голосні.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Лінгвістичний аналіз
► Запишіть фонетичною транскрипцією слова.
Роблю, земля, зошит, тому, котик, береза, зозуля, середина, минати, цьому, півень, зима.
► Перевірте за орфоепічним словником транскрипцію виділених слів.
Класифікація слів відповідно до правил написання
► Запишіть слова, вставляючи пропущені букви у три колонки:
1) ті, у яких написання голосних перевіряється наголосом;
2) ті, у яких написання голосних відповідає іншим правилам;
3) словникові слова.
Л..сток, дер..во, оз..ро, х..жак, кр..вий, спер..ду, шел..ест, кр..м..зний, нал..вати, хлоп..ць, з..мувати, р..бро, л..міш, г..н..рал, в..тр.. валий, д..вак, м..стецтво, н..діля, тр..мати, с..рпанок, т..пер, пл... кати, п..р..мога, к..л..ми, в..т..ран, п..ріг, трав..нь.
► Сформулюйте правила, за якими пишемо слова другої колонки.
► 3 виділеними словами складіть речення.
► Спишіть текст, ставлячи на місці крапок пропущені літери е або и. Поясніть, за якими правилами ви це робили.
► Прочитайте текст уголос, звертаючи особливу увагу на вимову ненаголошених голосних.
► У чому полягає особливість вимови виділених слів?
Школа — це насамп..ред ч..тання: вдумл..ве, зос..редж..не, таке, що захоплює розум і с..рце, індивідуальне ч..тання, ч..тання як творчий процес, у якому уч..нь наповнює слово пристрастю свого серця — він або захоплюється красою, благородством, моральною вел..ччю, або ж п..р..живає почуття обурення, презирства, непр..м.. ренності. Тому вважаємо завданням в..ликої
ваги — відкрити перед учнями дивовижний світ книжок (За В. Сухомлинським).
► Поясніть постановку тире в першому реченні.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
► У якому розділі науки про мову вивчають правила написання слів із ненаголошеними голосними?
► Яка наука виробляє правила вимови звуків?
► Який словник дає довідки про вимову звуків?
Тестове завдання
► Установіть відповідність між написанням слів та визначенням способу перевірки. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою:
1
Вимпел.
А Можна змінити форму слова.
2
Голубка.
Б Можна дібрати спільнокореневе
слово
3
Пелена.
В У сполученнях –ере-, -еле-.
4
Зупинити.
Г Ненаголошений звук випадає.
5
Рівень.
Д Словникове слово.
Фізкультхвилинка
► Чи є у віршику слова, що пишуться за повтореними сьогодні правилами?
Ми писали, ми трудились,
Наші руки вже стомились,
А щоб гарно написати,
Треба пальці розім’яти.
Руки кілька раз тряхнемо
І писати знов почнемо,
Відпочивши дружно враз,
Приступив до праці клас.
Скоромовки
Ой був собі коточок,
Украв собі клубочок
Та й сховався в куточок.
***
Ой, збирала Маргаритка маргаритки на горі. Розгубила маргаритки Маргаритка у дворі.
***
Пиляв Пилип поліна з лип, притупив пилку Пилип.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ Рефлексія
► Як ви оцінюєте свою роботу на уроці?
► Чия відповідь вам сподобалась найбільше?
► Виконайте вправу з підручника.
► Вивчіть скоромовку: Кричав Архип, Архип охрип, Не треба Архипу кричати до хрипу.
Тема. Орфограма (практично). Орфографічний словник. Орфографічна помилка (практично), її умовне позначення.
Мета:
□ навчальна: поглибити знання про орфограми та орфографічні словники;
□ розвивальна: розвивати орфографічну пильність, уміння працювати з довідковою літературою;
□ виховна: виховувати культуру усного й писемного мовлення, почуття прекрасного.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикографія, синтаксис, мова і мовлення.
Міжпредметні зв'язки: художня література.
Тип уроку: урок поглиблення знань, формування вмінь і навичок.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Коментоване письмо
► Запишіть слова під диктовку, пояснюючи ті букви, що викликають сумніви під час записування.
Метелик, апельсин, ведмідь, лимон, медаль, коридор, цибуля, календар, комин, блищати, скрипіти, диригент, реферат, величальний, продешевити, щебетати.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
► Подивіться на таблицю. Ураховуючи тему уроку, доповніть речення.
Завдання уроку
Я знатиму ...
Я навчусь ...
Я зможу ...
IV. УДОСКОНАЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Самостійна робота з підручником
► Опрацюйте теоретичний матеріал, ознайомившись із текстом.
Під час виконання письмових робіт (написання творів, переказів, виконання перекладів) учні, на жаль, припускаються помилок. Залежно від того, чого стосуються ці помилки (змісту, написання слова, розстановки розділових знаків тощо) розрізняють різні види помилок. Щоб на них звернули увагу у виправленому тексті, на поля виносять певні позначки, що відповідають виду помилки. Щоб писати грамотно, необхідно розуміти суть помилки і знати способи її виправлення. У цьому вам допоможе таблиця «Основні види помилок на письмі».
Знайомство з орфографічним словником
► З’ясуйте такі відомості про словник.
1. Хто є його укладачами.
2. Зверніть увагу на рік видання (словники до 1993 року не повною мірою відповідають сучасному правопису).
3. Скільки слів містить словник.
4. З яких частин він складається (передмова, список скорочень, український алфавіт, слова в алфавітному порядку).
5. Зміст передмови (склад словника, структура словника).
6. Яку інформацію надає словник.
Самостійна робота зі словником
► За допомогою словника напишіть правильно слова. Чи пояснюються орфограми в цих словах правилами? Крім правильного написання, яку інформацію про слова надає словник?
П..р..метр, мар..во, к..мпот, гард..роб, тра..вай, ц..мент, щ..глик, пр..з..дент, інж..нер, д..л..гація.
Редагування тексту
► Прочитайте виразно текст. Перепишіть його, виправляючи помилки. Поясніть ці орфограми. Зверніть увагу на розділові знаки. Поставте необхідні.
Картина навкруги була дуже орЕгінальна. Подовжасте озеро вганялося в степ і блЕщало між крутими берИгами, неначе вкрите лИгким прозорим покрЕвалом з туману. Місцями кругом озера, а найближче коло пересипі, ніби тонули в зИленій воді високі, густі, як ліс, очерети, а за пересипю сЕніло Чорне море, піднімалося все вгору, злЕвалося далеко з туманом на небі, із золотим світом сонця. І море і озеро і синій його берег і широкий степ усе було залите гОрячим марИвом і прикрите лИгким сивим туманом. Тільки зверху ясно сЕніло пишне, кругле, лиснюче небо (За І. Нечуєм-Левицьким).
Основні види помилок на письмі
Види
помилок
Причина помилки
Як виправити помилку
Помилка в змісті
(3)
1. 1. Тема розкрита неповно (основна думка не відбита за всіма пунктами плану).
2. 2. Наявність зайвої інформації.
3. 3. Деякі питання висвітлені недостатньо.
4.
4. 4. Думки викладено непослідовно
Перепиши роботу.
Закресли (вилучи) зайве.
Доповни текст необхідною інформацією. Перепиши відповідно до плану
Граматичні (Г)
1. Неправильне узгодження у відмінку.
2. Неправильно утворене слово.
3. Невживання паралелізму мовних конструкцій.
4. Неправильно побудоване речення.
5. Неправильно побудовано ряд однорідності
Постав слово у потрібному відмінку.
Заміни слово.
Заміни мовну конструкцію синонімічною.
Виправ речення.
Виправ речення
Лексичні (Л)
1. Вживання слова, лексичне значення якого не відповідає змісту.
2. Неправильне використання слів-синонімів.
3. Відсутність слова в лексиці.
4. Неправильна побудова словосполучень (нетрадиційне сполячування слів).
5. Пропущене слово
Заміни слово.
Заміни слово.
Вилучи слово.
Заміни слово
Допиши слово за змістом
Фактичні
Незнання правильних дат, назв та ін.
Виправ дату, слово тощо
Орфо-
графічні
(І)
Неправильно написане слово
Повтори правило або подивись у словник і запиши слово правильно
Пункту-
аційні
(V)
Неправильно розставлені розділові знаки
Повтори правило й постав необхідні розділові знаки
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
► Які види помилок ви запам’ятали?
► Що таке орфограма?
► Як можна виправити орфографічну помилку?
► Що допомагає впевнитися в правильному написанні слів?
► Яку ще інформацію надає орфографічний словник?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ Рефлексія
► За таблицею «Завдання уроку» проаналізуйте відповідність того, що було заплановано, і свій результат, оформивши відповідь за допомогою дієслів минулого часу.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: опишіть лісову галявину, через яку протікає невеликий струмок. В описі використайте запропоновані слова: На березі — на березі, мала — мала, замок — замок.
► Вивчіть скоромовку: Коса косить — бруса просить,
Косар Герасим погострив — клин окосив.
Скоромовки
Їхав Прокіп з Прокопихою ще й з маленькими прокопенятами.
Коваль кулю кував, кував і перековував.
Ковпак на ковпаку, під ковпаком — ковпак.
Тема. Тренувальні вправи з теми «Орфографія».
Мета:
□ навчальна: повторити вивчені орфограми, застосовуючи набуті знання на практиці; формувати життєву компетентність;
□ розвивальна: розвивати мовне чуття, абстрактне мислення, мовленнєві вміння, навички зіставлення, порівняння;
□ виховна: виховувати ставлення до життя як цінності, повагу до життєвих категорій, толерантність, здатність працювати в команді.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, синтаксис, мова і мовлення.
Міжпредметні зв'язки: художня література, усна народна творчість, культура.
Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Робота з картками (3 учні біля дошки)
Картка 1
► Запишіть указані слова з усіма можливими переносами.
Навчати, якір, надзвичайний, Лук’ян, наскрізний, радію, восьмигранний, перекладач.
Картка 2
► Вставте пропущені букви е, и, о, а, поясніть орфограми.
К..зак, д..р..гент, щ..б..тати, сл..в’яни, р..монт, тр..вати, ..таман, ш..вця, тр..ножити, кол..ктив.
Картка З
► Зробіть фонетичний розбір слів:
Джміль, явір, сміється.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК
Колективна робота з текстом. Гра «Хто швидше!»
Інструкція до виконання вправи-гри. Клас ділиться на команди: чотири учні — команда. За чергою представник від кожної команди читає завдання. Усім командам відведено час на пошук правильної відповіді, її обговорення. Якщо команда готова відповідати, треба підняти руку. За правильні відповіді одержують бали. Перемагає та команда, яка отримає більше балів. За кількістю балів виставляють оцінку кожному члену команди.
Авторська назва тексту — «Ранкові промені».
► Прочитайте виразно текст. З’ясуйте за тлумачним словником значення слів сідало, келія. Виконайте завдання до тексту.
I. Виплило на небо червоне сонечко й почало розсилати свої золоті промені — будити землю.
II. Перший промінь полетів і попав на жайворонка. Стрепенувся жайворонок, як дзвіночок, випурхнув із гніздечка, піднявся високо й заспівав свою срібну пісеньку:
— Ах, як хороше у свіжому ранковому повітрі! Як хороше! Як привільно!
III. Другий промінь попав на зайчика, який причаївся за кущем. Пересмикнув вухами зайчик і весело застрибав по росяному лугу: побіг діставати соковитої травички собі на сніданок.
IV. Третій промінь попав у курник. Півень залопотав крилами і заспівав «Ку-ку-рі-ку!» Кури злетіли з сідал, закудкудакали, почали перегрібати сміття і шукати черв’яків.
V. Четвертий промінь попав у вулик. Виповзла бджілка із воскової келії, сіла на віконечко, розправила крила і — зум-зум-зум! — полетіла збирати медок із запашних квітів.
VI. П’ятий промінь попав у дитячу кімнатку на ліжечко до маленького ледаря: ріже йому прямо в очі, а він повернувся на другий бік, обняв подушку і знову проспав початок дня (За К. Ушинським).
Завдання до тексту
► Дайте назву тексту. (1 бал)
► Порівняйте запропоновану назву з авторським варіантом. Що відбито в назвах: тему чи основну думку? Доведіть. (1 бал)
► У першому абзаці знайдіть слова з орфограмою «Написання голосних у коренях, що перевіряються наголосом». Запишіть їх у зошит. (1 бал)
► У четвертому абзаці знайдіть слова з орфограмою «Написання голосних у коренях, що не перевіряються наголосом». Запишіть їх у зошит. (1 бал)
► 3 третього і шостого абзаців випишіть слова, у яких ненаголошений [О] у вимові наближається до [у]. Запишіть їх транскрипцію (1 бал).
► Що об’єднує виділені в тексті слова? (1 бал)
► Запишіть слова із третього абзацу, у яких одна буква передає два звуки, фонетичною транскрипцією. (1 бал)
► Слова з першого абзацу поділіть на склади для перенесення. (1 бал)
► Визначте відповідність між рядками, позначеними цифрами, і рядками, позначеними буквами (кожна правильна відповідь — 1 бал).
В усіх словах:
1 Приголосні дзвінкі.
2 Приголосні глухі.
3 Є м’який приголосний.
4 Приголосні тверді
============
А Шукати, очі, початок
Б Випливло, травички, п’ятий
В Золоті, росяному, зайчик
Г Жайворонок, заспівав, вухами
Д Землю, ледаря, знову
1
2
3
4
► Скільки в тексті окличних речень?
► Скільки в тексті речень з однорідними членами?
► Як автор назвав хлопчика? Чому?
Підготовка до складання повідомлення.
Колективна робота з картками
► Прочитайте виразно текст. Визначте його стиль, відповідь аргументуйте.
Учені підрахували, що 30% свого життя людина витрачає на сон, близько 9 % на їжу, решту — на працю й дозвілля. На що витрачати ці майже 60 %, залежить від самої людини. Саме цим і буде оцінюватися її життя.
Якщо ми хочемо розвинути свої здібності, необхідно навчитися використовувати час, тобто планувати різні види діяльності (навчання, праця, самоосвіта, відпочинок і спорт, спілкування з рідними і друзями, розваги і дозвілля), а також розумно розподіляти для них час. Варто зауважити, що згаяного часу повернути не можна, за ним можна тільки шкодувати.
Отже, як сказав К. Річардсон: «Бережіть час — це тканина, з якої виткане життя».
Самостійна робота
► Відновіть прислів’я, поєднавши їх частини, що знаходяться в різних колонках, за змістовою єдністю.
► Запишіть прислів’я в зошит.
► Поряд із кожним напишіть коментар (слова, речення), що передають загальний зміст прислів’я, тлумачать його.
► З’ясуйте, чи пов’язаний їхній зміст із поняттям «час». Зробіть висновок.
Хто рано підводиться,
половина справи
Без діла
велике безділля
Маленька праця краща за
а пізні сльози ллють
На дерево дивись, як родить,
а лінь марнує
Не карайся рано вставати,
слабіє сила
Добрий початок —
за тим і діло водиться
Ранні пташки росу п’ють,
а карайся довго спати
Праця чоловіка годує,
на чоловіка, як робить
Очікуваний результат
Хто рано підводиться, за тим і діло водиться
Вчасно, встигати, успіх
Добрий початок — половина справи
Вчасно почати, добро, результат
Без діла слабіє сила
Марнотратство. Ледарі з часом усе втрачають
Маленька праця краща за велике безділля
Витрачати час на працю — добре, на безділля — погано
На дерево дивись, як родить, на чоловіка, як робить
3 часом розумієш, якою є людина: хорошою (роботяща) або поганою (лінива)
Не карайся рано вставати, а карайся довго спати
Вчасно, встигати, совість. Витрачати час на лінощі соромно
Праця чоловіка годує, а лінь марнує
Час, добробут, впевненість. 3 часом працьовита людина стає кращою
Ранні пташки росу п’ють, а пізні сльози ллють
Рано, праця, радість
Висновок: Люди по-різному витрачають свій час, тому одна людина може зробити в житті багато доброго і корисного, а інша — майже нічого.
Вільне письмо (асоціація за висловлюваннями відомих людей)
► Які слова виникають за асоціацією з висловлюванням української поетеси Ліни Костенко: «Час працює на тих, хто працює на нього»?
(Відповіді учнів записують на дошці і в зошитах.)
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
► Що допомагає правильно вимовляти звуки або писати слова?
► Що робити в ситуації, коли виникає сумнів у правильності вимови або написання?
► Які словники ви знаєте?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
► Чого ми навчилися з теми «Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія»?
► Чия відповідь на уроці сподобалася найбільше?
► Чи задоволений ти своєю роботою на уроці?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: напишіть міні-твір «Передумова будь-якого успіху — уміння використовувати час», використовуючи опорні слова з останньої вправи. Підкресліть у ньому орфограми.
Тема. Урок розвитку комунікативних умінь №14. Твір-опис окремих предметів у художньому стилі.
Мета:
□ навчальна: ознайомити учнів з особливостями художнього опису, удосконалювати вміння аналізувати тексти-описи, складати монологічне висловлювання;
□ розвивальна: розвивати вміння викладати матеріал послідовно, логічно; збагачувати словниковий запас мовлення учнів засобами оцінки, розширювати кругозір учнів;
□ виховна: виховувати шанобливе ставлення до рідної мови.
Внутрішньопредметні зв'язки: орфографія, пунктуація.
Міжпредметні зв'язки: мова, художня література, географія.
Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
► Як поділяються тексти за типом мовлення?
► Яка мета текстів кожного типу мовлення?
► Які частини мови переважають у текстах різних типів мовлення?
► Чим відрізняється будова текстів різних типів мовлення?
► Чим відрізняється тема твору від його основної думки?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ПІДГОТОВЧА РОБОТА НАД ТВОРОМ-ОПИСОМ
Формулювання вимог до написання твору
► Доповніть речення відповідно до вимог щодо створення тексту.
1. Зміст твору повинен відповідати ... (темі й основній думці).
2. Не писати... (зайвого).
3. Стежити за порядком ... (викладу думок).
4. Використовувати засоби зв’язку між ... (реченнями).
5. Зробити досконалим ... (мовне оформлення).
Творче спостереження на основі зіставлення
► Прослухайте тексти. Визначте їхній стиль і тип мовлення. Відповідь обґрунтуйте.
Текст 1
Красен Дніпро під ясну погоду, коли вільно та рівно несе крізь ліси і гори, і степи повнії води свої. Дивишся й не знаєш, стала чи пливе його величава ширина. Нічого немає у світі, що б могло вкрити Дніпро, такий він величний і могутній. Синій, синій, пливе він рівним потоком і серед ночі, як серед дня, мріє в таку далину, скільки сягнути може людське око (За М. Гоголем).
Текст 2
Найбільшою водною артерією України є Дніпро — третя за величиною річка Європи. Загальна довжина Дніпра становить 2201 км, у межах України — 981 км. Річка бере початок на північному заході Росії — на Валдайській височині, де витікає невеликим струмком. На березі Дніпра лежить багато великих міст України — Київ, Черкаси, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон. Дніпро є найбільшою судноплавною річкою, основним джерелом водопостачання (3 підручника).
► Визначте тип мовлення текстів. Чи можна стверджувати, що висловлювання належать до одного типу мовлення?
► Проаналізуйте художній і науковий опис. Назвіть відмінні ознаки текстів-описів художнього й наукового стилів.
► У якому тексті створено образ річки, передано певне ставлення, а в якому запропонована точна інформація про довжину, розташування, особливості річки?
Кубування
► Проаналізуйте, як опис предмета відбито в тексті за вказаним алгоритмом.
Алгоритм
Розгляньте предмет різнобічно (із позицій шести граней куба) за такими вказівками:
1. Опишіть це.
2. Порівняйте це.
3. Установіть асоціації.
4. Проаналізуйте це.
5. Знайдіть застосування цьому.
6. Запропонуйте аргументи «за» і «проти».
Ця проста та нехитра квіточка росте всюди: у садочках та палісадниках, у парках та на городі. Навіть інколи зненацька з’явиться посеред шумної міської вулиці, нагадавши перехожим про красу природи. А справжній дім та родина ромашки — у великому різнотрав’ї українського поля.
Маленька ромашка не впадає в око великими розмірами, не має пишних «вогняних» пелюсток. Її не одразу помітиш серед пишних лілей, троянд, жоржин та орхідей. Але проста, скромна краса ромашки все одно незрівнянна. Недарма в літературі ця квітка є символом доброти, юності та скромності.
Кругла серединка квіточки радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюстки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Ромашка, неначе маленьке сонечко, вбране у білі шати, усміхається до всіх навкруги.
А яка ромашка пахуча! Вийдеш влітку в український степ та обов’язково знайдеш місце, густо заросле ромашками. Тут метушаться мурахи, співають цвіркуни. Зануришся в букет та отримаєш неймовірну насолоду від його медвяного запаху. Ромашка пахне неначе самим життям та самою родючою землею Батьківщини.
Є багато різних видів цієї квітки: ромашка лікарська, садова, польова, пахуча та інші. Іноді — це маленька самотня квіточка на тонкій стеблині, іноді — ціле поле!
Скромна ромашка є щедрою. Вона лікує людей від багатьох хвороб, дарує солодкий нектар, годує мурашок та комах-«сонечок». А також наповнює навколишній світ красою і радістю життя! (З журналу)
► Знайдіть слова, словосполучення, які дозволять визначити стильову приналежність тексту.
V. САМОСТІЙНЕ СКЛАДАННЯ ПИСЬМОВОГО ТВОРУ-ОПИСУ ПРЕДМЕТА В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ
Ситуативне завдання на основі спеціально створеної мовленнєвої ситуації
► Уявіть ситуацію: на день народження вам подарували троянди. Складіть художній опис цієї квітки, скориставшись запропонованим алгоритмом. Зверніть увагу на висоту, стебла, колір і форму пелюсток і листочків, призначення рослини.
Колективна робота
► Доберіть слова, за допомогою яких можна скласти твір-опис квітки саме в художньому стилі
Написання твору-опису
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Зачитування 2-3 творів-описів учнів
Рефлексія
► Які завдання викликали у вас труднощі?
► Яке завдання сподобалося найбільше?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Творче завдання: напишіть опис троянди в науковому стилі.
► Вивчіть скоромовку: Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.
Скоромовки
Летів горобець, сів на хлівець,
А як вийшов стрілець, то утік горобець.
***
Летів горобець через безверхий хлівець.
Ніс четверик гороху, без червотоку,
Без червоточини, без почервоточини.
***
На возі коза, під возом лоза.
Тема. Тренувальні вправи з теми «Фонетика. Графіка. Орфоепія».
Мета:
□ навчальна: повторити вивчені орфограми, застосовуючи набуті знання на практиці; формувати життєву компетентність;
□ розвивальна: розвивати мовне чуття, пам'ять, мовленнєві вміння, навички зіставлення, порівняння;
□ виховна: виховувати повагу однокласників, здатність працювати в команді, виховувати повагу до предметів української культури.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, синтаксис, мова і мовлення.
Міжпредметні зв'язки: художня література, усна народна творчість, культура.
Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Орфоепічна хвилинка (слова записані на дошці)
► Вимовте хором слова, правильно їх наголошуючи. Запишіть слова в зошит, поставте наголос.
Видання, віддавна, середина, аркуш, аніж, випадок, виплата, вираз.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Самостійна робота
► Розставте слова за алфавітом. Якщо ви правильно розставите слова, то з їхніх останніх букв має вийти українське прислів’я.
Шапкар, метраж, чау-чау, лимарство, корч, лжесвідок, чудище, кусачки, шевальє, чорноклен, шаг, кунгфу, лакей, чмих, шасі, кураж.
(Корч, кунгфу, кураж, кусачки, лакей, лжесвідок, лимарство, метраж, чау-чау, чмих, чорноклен, чудище, шаг, шапкар, шасі, шевальє.)
(Чужий кожух не гріє)
► З’ясуйте за тлумачним словником значення незрозумілих для вас слів.
► 3 виділеними словами складіть речення.
Виконання вправ ланцюжком
Вправа 1
► Визначте, за якою правописною нормою слова об’єднано в групи. Знайдіть у рядках слова з неправильним уживанням великої літери:
1) Данило Галицький, Карл Сміливий, Ахіллесова П’ята, Олександр Невський, Нестор Літописець, Ярослав Мудрий;
2) Сніжинка, Сірко, Красень, Бульдог, Гнідий, Сивий, Рябко;
3) Козеріг, Марс, Чумацький Шлях, Сузір’я Великого пса, Сатурн, Близнюки;
4) Далекий Схід, Південне Полісся, Північна Буковина, Країни Заходу;
5) Повість «Тіні забутих предків», кінофільм «Камінний Хрест», «Євангеліє», пісня «Чорнобривці»;
6) Біла Церква, Біловезька Пуща, Булонський Ліс, Жовті води, Затока Святого Лаврентія;
7) Перше Травня, Міжнародний Жіночий день, День Незалежності України, День Радіо;
8) Великий Піст, Спасівка, Великдень, Івана купала, Петра й Павла, Різдво.
Вправа 2
► Відкриваючи дужки, запишіть запропоновані назви з великої чи малої літери, поясніть їхній правопис.
(О, о)рганізація (О, о)б’єднаних (Н, н)ацій, (Р, р)еспубліка (М, м)олдова, (В, в)олодимир (В, в)еликий, (Б, б)алет «(З, з)запорожець за (Д, д)унаєм», (Б, б)удинок (X, х)удожника, (Г, г)азета «(В, в)ечірні (В, в)істі», (У, у)країнська (П, п)равославна (Ц, ц)ерква, (Д, д)ід (М, м)ороз, (П, п)резидент (А, а)кадемії (Н, н)аук (У, у)країни, (М, м)авка, (В, в)еликий (В, в)із, (В, в)улиця (П, п)етра (С, с)агайдачного, (П, п)ерська (3, з)атока, (М, м)іністерство (О, о)світи і (Н, н)ауки (У, у)країни, (Р, р)еспубліканське (В, в)иробниче (О, о)б’єднання «(П, п)оліграфкнига», (Г, г)отель «(З, з)олотий (К, к)олос», (Н, н)обелівська (П, п)ремія, (А, а)рхімедова (Т, т)еорема, (С, с)вято (П, п)еремоги.
Вправа 3
► Відновіть рядки з відомого вірша Т. Г. Шевченка, вставте пропущені голосні звуки (Садок вишневий коло хати...).
С_д_к в_шн_в_й к_л_ х_т_,
Хр_щ_н_д в_шн_м_г_д_ть.
Пл_г_т_р_ з пл_г_м_йд_ть,
Сп_в__ть_ д_ч_ д_вч_т_,
_ м_т_р_в_ч_р_ть жд_ть.
► Зробіть висновок про вживання голосних звуків у мовленні.
Вправа 4
► Оберіть рядок, у якому всі звуки дзвінкі:
а) [б], [у], [т], [з], [ж], [г];
б) [б], [д], [3], [дз], [в], [р];
в) [в], [л], [н], [ц], [г], [м];
г) [п], [ш], [т], [к], [х], [с].
Вправа 5
► У якому рядку всі ненаголошені голосні можна перевірити наголосом:
а) березень, бриніти, тривога, вітер, великий, криве;
б) темніти, земля, кривенька, держу, клекотіти, несу;
в) ожеледь, берег, дерево, дрижати, тривалий, дизель;
г) вимоги, широкий, зелень, шелест, динамо, семеро?
Вправа 6
► Оберіть рядок, у якому фонетична транскрипція виконана правильно:
а) [підйіхати], [осела], [снан:а];
б) [шчаста], [житіа], [джміл];
в) [ден], [йуніст], [дзвеинітие];
г) [йіжак], [підводиец:а], [йаблуневией].
Вправа 7
► Наведені слова запишіть у два стовпчики: а) зі вставленим е; б) зі вставленим и.
В..л..тенський, укр..вати, січ..нь, в..делка, ел..мент, інд..відуальний, ел..гантний, Йос..півна, чайн..к, ож..л..дь, абр..кос, бухгалт..р, р..ферат.
Вправа 8
► Запишіть наведені нижче слова у фонетичній транскрипції. Який звук є спільним для всіх чотирьох слів у кожному ряду.
1. Чашка, пищати, шість, щілина. 2. Куля, люлька, луна, люстерко.
Робота в групах
► З’ясуйте наголошення слів, згрупуйте їх відповідно до свого завдання.
1-ша група знаходить слова з єдино можливим правильним наголосом;
2-га група — з подвійним наголосом;
3-тя група — у яких наголос змінює значення.
Атлас, об’єднання, обіцянка, приклад, комбайнер, читання, помилитися, завдання, орган, сім’я, випадок, батьківщина, слідом, усмішка, помилка, корисний, ознака, вірші, пора, листопад, зокрема, розбір.
Очікуваний результат
1-ша група: обіця'нка, читання, завдання, випадок, корисний, ознака, вірші, листопад.
2-га група: батьківщина, весняний, комбайнер, слідом, усмішка, помилка, зокрема, розбір.
3-тя група: атлас, об’єднання, приклад, помилитися, орган, сім’я, батьківщина, пора.
Фізкультхвилинка
Раз — підняти руки вгору,
Два — нагнутися додолу,
Не згинайте, діти, ноги,
Як торкаєтесь підлоги,
Три, чотири — прямо стати,
Будем знову починати.
Хто зуміє присідати
І ногам роботу дати?
Раз — піднялись, два — присіли,
Хай мужніє наше тіло.
Хто втомився присідати,
Може вже відпочивати.
Руки в боки, руки так,
Руки вгору, як вітряк.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Лінгвістичний аналіз
► Перепишіть текст, уставляючи пропущені букви, поясніть їх правопис.
► Прочитайте текст, дотримуючи орфоепічних норм.
► Доберіть до нього заголовок.
► Позначте рискою у виділених словах усі можливі переноси.
Кр..ниці. З яким пошанівком оспівано їх у піснях, опоетизовано в прислів’ях, возвеличено в л..гендах. З давніх-давен у б..гатьох народів з особливою р..тельністю охороняли й пр..крашали дж..рела, уважали їх святими місцями. Не випадково, що з кр..ницями пов’язані ч..сленні л..генди про сховані скарби, хоч ціннішого скарбу, ніж вода, у пр..роді, очевидно, не існує (За В. Скуратпівським).
► Визначте стиль тексту.
► Зробіть синтаксичний аналіз третього речення.
Рефлексія
► Що залишилося незрозумілим?
► Яким балом ви оцінили б свою роботу на уроці?
Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: опишіть криницю, яку ви бачили у своєму житті.
Тема. Контрольний диктант.
Мета:
□ навчальна: оцінити рівень орфографічної і пунктуаційної грамотності учнів;
□ розвивальна: розвивати фонематичний слух, мовне чуття, пам'ять, увагу;
□ виховна: виховувати у школярів гідність за свою Батьківщину, повагу до видатних історичних постатей.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, орфографія, пунктуація.
Міжпредметні зв'язки: історія, образотворче мистецтво.
Тип уроку: перевірка знань, умінь і навичок учнів.
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОГО ДИКТАНТУ
Перше читання тексту контрольного диктанту
Учні під час першого прослуховування тексту диктанту сприймають його зміст, звертають увагу на наявність вивчених пунктограм, визначають слова, значення яких не зрозуміли у процесі сприймання.
У Верхній Хортиці стоїть і досі могутній запорозький дуб, про який існує чимало переказів і легенд. Це один із найстаріших дубів в Україні: йому вже понад сім століть.
Чому ж цей велетень живе ось уже сьомий вік і щовесни зеленіє? Старі люди, запорозькі нащадки, пояснюють це тим, що дуб виріс біля джерела, яке щедро напоювало його коріння, давало йому силу і снагу. Пишний крислатий дуб привертає увагу багатьох мандрівників, які цікавляться пам’ятниками минулого. Людність міста Запоріжжя та Хортиці пишається цим дубом і з великою любов’ю оберігає його.
Люди пов’язують життя цього дуба з історичним минулим нашого краю, зокрема з історією запорозького козацтва.
Охочі до вигадок люди запевняли, ніби під цим дубом запорожці разом із своїм отаманом Сірком писали знаменитого листа турецькому султанові. Інші оповідали, що Богдан Хмельницький, ведучи запорожців у квітні 1648 року до Жовтих Вод, де він уперше переміг ворога, зупинив військо біля кринички, що недалеко від цього дуба. Перед виступом у похід Хмельницький звернувся до козаків з промовою і закликав їх бути такими ж дужими й міцними в наступному бою, як цей дуб-велетень (За
І. Шаповалом).
Демонстрування репродукції
► Показ репродукції картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1880-1891).
Словникова робота
► З’ясування значення слів: крислатий, отаман.
Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнями
Заключне читання диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного
IV. ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ, ЩО ВИНИКЛИ В ШКОЛЯРІВ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОГО ДИКТАНТУ
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Творче завдання: напишіть невеличку історичну довідку про постаті Івана Сірка й Богдана Хмельницького.
Тема. Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків.
Мета:
□ навчальна: навчити евфонічних правил, пояснити закони уподібнення звуків української мови;
□ розвивальна: розвивати фонематичний слух, мовне чуття, пам'ять, увагу;
□ виховна: виховання загальнолюдських цінностей: поваги, доброти, допомоги.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, орфографія, мова і мовлення.
Міжпредметні зв'язки: художня література, усна народна творчість, культура.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Перевірка домашнього завдання (вибірково)
► Відтворіть підготовлену скоромовку:
Галасливі ґави й галки в гусенят взяли скакалки.
Гусенята їм ґелґочуть, що й вони скакати хочуть.
► Поясніть, чим відрізняється вимова початкових приголосних звуків у виділених словах.
Підготовча вправа
► Прочитайте уважно текст. Доберіть до нього заголовок.
Текст 1
Вдихати повітря через ніс слід вільно, безшумно.
Починати говорити можна тоді, коли в легені взято достатньо повітря (з незначним надлишком), що необхідне для виголошення частини речення. Це позбавить від «позачергового» вдиху, який порушує плавність і ритм мовлення, спричиняє його уривчастість.
Текст 2
Не допускати повного звільнення легенів від повітря. Це призведе до фальцетів.
Текст 3
Витрачати повітря економно й рівномірно, використовуючи кожну природну зупинку в мовленні для дозбирування запасу повітря в легені.
Пам’ятати, що від глибини вдиху залежить сила видиху, отже і сила звучання голосу.
Текст 5
Вдихати й видихати повітря слід безшумно, непомітно для слухача, оскільки якісний звук утворюється спокійним струменем повітря.
Умови, за яких дихання під час мовлення буде правильним, забезпечуються систематичним тренуванням (За Н.Д. Бабич).
► У виділених словах назвіть голосні звуки. Поясніть правила їх вимови. Чи є в цих словах букви, що позначають два звуки? Якщо два голосні звуки знаходяться поряд, чи впливають вони один на одного, змінюючи вимову? Знайдіть приклад серед виділених слів.
► З’ясуйте за тлумачним словником значення слова фальцет.
► Поміркуйте, чи дотримуєте ви зазначених вимог у власному мовленні.
► Як поділяються приголосні звуки?
► Які знаки письма використовують для позначення м’яких і твердих приголосних?
► Як у фонетичній транскрипції позначають напівпом’якшення приголосних?
► За допомогою якого знака передають довготу звука?
► Чим відрізняється позначення одного звука, що передається двома літерами, від позначення двох окремих звуків, які передаються цими ж літерами?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Робота з таблицею
► Уважно роздивіться таблицю. Прочитайте правила, прокоментуйте приклади до них.
Орфоепічні норми сучасної української мови
Вимова приголосних звуків
Приклади
1) Дзвінкі звуки не втрачають дзвінкості в кінці складу й слова. Але: у словах перед глухим [к], [т] дзвінкі оглушуються
Стежка [стедка], хліб [хліб], кігті [кіхті], нігті [ніхті], вогко [вохко], дьогтю [д’охтю], легко [лехко];
2) Звуки [д'ж], [дз], [дз'] вимовляються злито
бджола [бджола]
3) Характерним для української мови є звук [г]
газета [газета]
4) [ґ] вживається в деяких запозичених словах і українських, давніх за походженням
ґрунт [ґрунт]
5) [ґ] і [г] — два різні звуки, які впливають на лексичне значення слова
гніт (утиск) — ґніт (у лампі, свічці); грати (на скрипці) — ґрати (залізні);
6) Звук [ф] вимовляється відповідно до свого зображення і не змішується з звукосполученням [ві]
телефон [телефон]
7) Звук [в] не оглушується і не переходить у [ф]. Цей звук вимовляється як [у]:
а) після голосних у кінці складів перед приголосним;
б) у кінці слова
давно [дауно], правда [прауда] зробив [зробиу]
8) Усі приголосні перед [і] вимовляються або м’яко (ті, що можуть бути м’якими), або напівм’яко (шиплячі, губні, задньоязикові). Але: не пом’якшується перед [і] приголосний на межі слів, на межі складових частин слова
лід [л'ід], вітер [вітер]
син і дочка, педінститут
9) Шиплячі ([ж], [ч], [ш]) у кінці слова й складу вимовляються твердо, а також перед усіма голосними, крім [і]
ніч [ніч], чудо [чудо], жито [жито]
Але: [шіст']
10) Звук [ц] вимовляється м’яко в словах, що закінчуються на
-ець; звук [ц] вимовляється твердо в кінці іншомовних слів та звуконаслідувальних словах
хлопець [хлопец'] палац [палац]
11) Звук [р] завжди твердий у кінці слова й складу
буквар [буквар] Виняток: Горький [гор'кий]
Уподібнення приголосних
12) У закінченнях дієслів унаслідок уподібнення звукосполучення [ться], [шся] вимовляється як [ц':а'], [с':а]
усміхаються
[усміхайуц':а]
повертаєшся
[повертайес':а]
13) Уподібнення за дзвінкістю: наступний дзвінкий приголосний одзвінчує попередній глухий приголосний. Увага! Це впливає на визначення кількості звуків і букв. Наприклад, у слові «отже» — [одже] глухий [т] переходить у дзвінкий [д] і зливається із [ж] і переходить в африкату [дж]. Відповідно, кількість букв у цьому слові — 4, а звуків — 3
Футбол [фудбол]
14) Уподібнення за глухістю: наступний глухий приголосний оглушує попередній дзвінкий приголосний. Префікс з- перед глухими [к], [п], [т], [ф], [х] вимовляється як [с], це закріпилося на письмі. У префіксах роз-, без-, через- [з] перед глухими переходить в [с]
зсушити [с:ушити] з+кинути = скинути безперечно — [беиспеиречно]
15) Уподібнення за м’якістю:
ніжність [н'іжн'іс'т]
16) Складні випадки уподібнення:
-жся — [зса] (свистячий [с] впливає на шиплячий [ж])
-чся — [цса]
-шці — [сці]
-жці — [зці]
-чці; -тці — [ц:і]
-зж — [ж:]
-зч — [шч]
-здж — [ждж]
-зш; — сш — [ш:]
-тч; — тш — [ч:]
розважся — [розвазса] не скалічся — [не скаліцса]
ромашці — [ромасці] мережці — [меирезці] квочці — [кво ц:і] зжати — [ж:ати]
з чим — [ві]
з джурою — [жджуройу]
зарісши — [заріш:и] братчик — [брач:ик]
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Спостереження над мовним матеріалом
► Прочитайте виразно скоромовки.
► Запишіть фонетичною транскрипцією виділені слова, скориставшись правилами уподібнення і таблицею «Складні випадки уподібнення».
Вимова шиплячих [ж], [ч], [ш]
ЖУК
Жук гуде для їжака:
— Же-жі-жа, же- жі-жа.
— Ти, їжаче, не тужи,
Жо-жу-жи, жо- жу-жи
БИЧОК
Наш малесенький бичок
Б’ється ріжками: чок- чок.
Ти не бийся, чорний бичку,
Ча-чу-чу, ча-чо-чу.
Це погана дуже звичка,
Чі-че-чу, чі-че-чу
ЩЕНЯ
В ящик Женя ще зрання
Посадив мале щеня.
Ти, щенятко, не пищи:
Ща-щі-щи, ща-щі-щи.
Принесу тобі борщу,
Ще-що-щу, ще-що-щу,
І сховаю від дощу
Вимова свистячих [з], [ц], [с]
Дзвонить дзвонар, дзичить комар, гудуть джмелі старі й малі
Як на сцену на цеглину
Сів цвіркунчик біля тину.
Цвірінчить і вірінчить,
Не на мить не замовчить!
Босий хлопець сіно косить,
босі ноги роса росить
Творчий діалог
► Прочитайте текст за ролями, дотримуючи правил вимови звуків. Уявіть учасників цієї ситуації, опишіть їх.
ПРОСТО БАБУСЯ
Вулицею йшли хлопчик і дівчинка. А попереду йшла бабуся. Було дуже слизько. Бабуся посковзнулася і впала.
— Потримай мої книжки! — крикнув хлопчик, віддав дівчинці свій портфель і кинувся допомагати бабусі підвестися.
Коли за декілька хвилин хлопчик повернувся, дівчинка запитала його:
— Це твоя бабуся?
— Ні,— відповів хлопчик.
— Мама? — здивувалася подружка.
— Ні!
— Хто ж, тітка? Чи знайома?
— Та ні ж бо, ні! — усміхаючись сказав хлопчик.— Це просто бабуся (За В. Осєєвою).
► Як би ви поводилися в схожій ситуації? Як можна пояснити дівчинці вчинок хлопчика?
► Виділені слова запишіть фонетичною транскрипцією. Чи відбувається в них уподібнення приголосних?
Скоромовки
Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:
«Ти не вмієш так, як я — так, як ти, не вмію я».
***
На полиці в коробиці
Півкороваю і паляниця.
***
На річці Лука спіймав рака в рукави.
Загадки
У вимові завжди чисті
Звуки ми ще й голосисті.
Небагато нас, а все ж
Без нас слова не складеш.
(Голосні звуки)
Це усі повинні знати:
Відрізняємось ми чим?
- Нас не можна роз’єднати.
Літер дві, а звук — один.
(Дж, дз)
Я один в сім’ї такий.
Кажуть, надто вже м’який.
Хоч мовчун, та не дивак.
В слові я — не зайвий знак.
(Знак м’якшення)
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Пошуково-дослідна робота
► Поясніть, на яке правило української орфоепії дібрані приклади:
1. Сніг. 2. Вогко. 3. Просьба. 4. Помиляєшся. 5. Київ. 6. (На) дошці. 7. Розповісти. 8. Перевір. 9. Дзеркало. 10. Родзинка. 11. Борщ. 12. Сіллю. 13. Ґрунт. 14. Гроно.
► На які правила вимови приголосних звуків відсутні слова-приклади?
► Якщо впишете в клітинки слова, у яких відбувається уподібнення приголосних, з’ясуєте, за допомогою чого можуть творитися звуки.

Творча робота
► Для запам’ятовування слів з приголосними, що уподібнюються, утворіть асоціативні пари за зразком.
Зразок: екзамен — Костя на екзамені, футбол — турнір з футболу. Навчається, смієшся, на річці.
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: цими звуками позначене одне з понять фонетики: [а], [р], [п], [ц], [і], [й], [т], [н], [с], [к], [и], спробуйте його відновити (транскрипція). Складіть із цих звуків якомога більше інших слів. Звуки в словах можна повторювати.
► Вивчіть скоромовку На покоси впали роси. Не бряжчать об жито коси.
Тема. Спрощення в групах приголосних. Слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення.
Мета:
□ навчальна: надати знання учнями про спрощення приголосних; формувати орфографічні й орфоепічні вміння;
□ розвивальна: розвивати навички слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення; навички виразного читання; розвивати логічне мислення, творчу уяву; мовленнєві навички;
□ виховна: виховувати повагу до сім’ї, родини, Батьківщини.
Внутрішньопредметні зв'язки: фразеологія, орфографія, орфоепія, пунктуація.
Міжпредметні зв'язки: мова, література, культура, мистецтво.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Спостереження над мовним матеріалом
► Послухайте прислів’я. Чи можна стверджувати, що вони об’єднані однією темою?
► Запишіть прислів’я, поділивши слова на склади. Визначте, у якому із прислів’їв складів найбільше, у
якому — найменше.
1. Сім’я міцна — горе плаче! (8) 2. До свого роду — хоч через воду. (10) 3. Нащо клад, коли в сім’ї лад. (8)
► Поясніть розділові знаки в останньому прислів’ї.
Підготовча вправа
► Доберіть до запропонованих слів спільнокореневі. Порівняйте їхню вимову й написання. Що ви помітили?
Виїзд, радість, сердечний, блиск, піст.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
► Ознайомтесь із таблицею, сформулюйте правило спрощення в групах приголосних.
Повне спрощення (тобто в усному мовленні та на письмі) відбувається:
1) при відмінюванні й творенні слів (коли до наявних звукосполучень [жд], [зд], [ст], [рд], [сл] додається звук [н], [л], [ц], середні [д], [т] випадають):
ж (д) н
з (д) н
с (т) н
с (т) л
с (т) ц
р (д) ц
с (л) н
тиждень — тижні, тижнями
проїзд — виїзний, об’їзний,
якість — якісний; честь — чесний
лестощі — облесливий, улесливість
містити — місце, місцевість
серденько — серце, серцевина (давньор. Сьрд'ьце)
масло — масний, Масниця
2) У групах приголосних зк, ск (при творенні дієслів із суфіксом -ну- та закінченням -е випадає [к]):
з (к) н
с (к) н
брязк — брязнуло, брязнути, брязне
тиск — тиснуло, тиснути, тисне
Винятки (спрощення не відбувається):
1) в українських словах:
стл
стн
стс
скн
кістлявий, пестливий, хвастливий
шістнадцять, зап’ястний, хворостняк
шістсот
випускний, вискнути, рискнути, тоскно, скнара
2) в іншомовних прикметниках: баласт — баластний, компост — компостний, форпост —форпостний.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Попереджувальний диктант
► Прослухайте речення, визначте слово, у якому відбулося спрощення, поясніть його правопис і запишіть у зошит.
1. Хороше, коли є смуги захисні, ні піски, ні посухи не страшні! (І. Нехода) 2. У княжий табір вісник вість приніс, що меч тевтона над Волинню звис (М. Бажан). 3. Тікав перед нами напасник і кат, бо ми помагали як братові брат (А. Малишко). 4. Віють вітри перехресні й зустрічні
(А. Малишко). 5. Проходять благовісні хмари, шумить уквітчана трава (М. Рильський).
Гра «Інтелектуал»
► Продовжте речення.
1. Найбільше пестить і голубить свою дитину ... (мама). 2. Своїх онуків розуму навчає старенький ... (дідусь).
3. Твою матусю донечкою кличе твоя ... (бабуся). 4. Дочка моєї мами — то моя ... (сестра). 5. Син мого дідуся — мій ... (тато). 6. Дочка моєї бабусі — моя ... (мама). 7. Тато мого тата ... (дідусь). 8. Онук чи онучка мого дідуся — це ... (я).
► Утворіть похідні слова зі спрощенням у групах приголосних.
Кількість, пристрасний, доблесний, чесність, область, жалість, щастя, користь, брязкіт, участь, швидкість, ремесло.
► Складіть два речення про родичів, увівши утворені слова зі спрощенням у групах приголосних.
«Хто більше». Самостійна робота з текстом
► Прочитайте текст. Знайдіть у ньому слова, у яких відбулося спрощення
Сім’я — група людей, родичів, які проживають разом, спільно: чоловік і жінка, батьки і діти. Їх об’єднує цілісність життя: спільний дім, господарство, спосіб життя. У давнину в Україні батьки мали багато дітей — кількісно сім Я, саме стільки осіб вважалася повною сім’єю.
В Україні говорять: «Без сім’ї немає щастя на землі». Саме в сім’ї дитина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ, навчається любові і добра, тут вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду — бути щасливою.
Батьки — це найцінніше, що є в кожної дитини. Батько і мати — найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони нас вчать усьому розумному й корисному, вкладають у наші вуста добрі слова.
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.
Найперші легенькі сніжинки
І сяюче диво — ялинка.
Від мами — і літери,
Й слово,
І зроблена разом обнова...
Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
М. Пономаренко
Слово «мама» входить у наше життя тихо й непомітно. Вона оберігає нас від усього злісного, безжалісного, і в самому звучанні цього слова — наш захисток.
На світі білому єдине,
як і дніпрова течія,
домашнє вогнище родинне,
оселя наша і сім’я.
Дмитро Білоус
Якщо ти розумний, чемний —
гарне і твоє ім’я.
І за тебе недаремно
буде горда вся сім’я.
Ганна Черінь
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
Лінгвістичне спостереження
► Назвіть рядок, у якому транскрипція слів записана без помилок (1,2).
а) [свідоцтво], [л'ічба], [беиж: ал'існий].
б) [рухайец':а], [роз:увайес':а], [л'ічба].
в) [зліст'], [веден':а], [пещерний].
г) [контрасний], [футбол], [с:утулений].
Бесіда
► Яким може бути спрощення?
► Чому це відбувається?
► Назвіть слова-винятки, у яких спрощення не відбувається ні на письмі, ні у вимові.
► Виконайте вправу з підручника.
► Пошукова робота: напишіть прізвища, ім’я, по батькові своїх родичів.
Тема. Урок розвитку комунікативних умінь №15. Твір-розповідь на основі власного досвіду в художньому стилі.
Мета:
□ навчальна: навчити відтворювати зміст прослуханого тексту художнього стилю з елементами роздуму; збагачувати словниковий запас;
□ розвивальна: розвивати зв'язне мовлення, аналітико-синтетичні мисленнєві навички, асоціативну уяву;
□ виховна: виховувати культуру людських стосунків.
Внутрішньопредметні зв'язки: фразеологія, орфографія, пунктуація.
Міжпредметні зв'язки: мова, література, культура.
Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь і навичок.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
► Які є типи мовлення?
► Розкажіть про особливості розповіді як типу мовлення.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ПІДГОТОВЧА РОБОТА ДО НАПИСАННЯ ТВОРУ
Складання логічних пазлів
► Згадайте прислів’я, висловлювання відомих людей про дружбу. (Дружба та братство — найбільше багатство.)
► Поєднайте частини прислів’їв про дружбу.
Річ краще нова,
пізнаєм вірну людину
Не варто з другом сваритися,
а той, хто правду каже
У лиху годину
свій розум тратити
Що тобі не мило,
будуть і дружки
3 дурнем дружити —
а друг — скарб
Не той друг, хто медом маже,
бо доведеться миритися
Скарб — не друг,
а дружба — стара
Були б пиріжки,
другові не зич
(Річ краще нова, а дружба — стара. Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже. Що тобі не мило, другові не зич. Були б пиріжки, будуть і дружки. З дурнем дружити — свій розум тратити. Не варто з другом сваритися, бо доведеться миритися. У лиху годину пізнаєм вірну людину. Скарб — не друг, а друг — скарб.)
Бесіда
► Як ви розумієте ці прислів’я?
► Які слова виникають у вас у зв’язку з цим? Доповніть ними асоціативний кущ.
Асоціативний кущ
► Доберіть по 5 іменників, прикметників, дієслів до слова ДРУГ. Запишіть їх у зошит.
Інструкція: Учні ланцюжком читають дібрані слова, які записують на дошці.
Дослідження-міркування. Робота в групах
Інструктаж: клас розбивається на групи по 4 учні (сусіди по парті). Кожна група отримує дві пари речень так, щоб одна пара речень повторювалась в іншій групі (1+2, 2+3, 3+4 т. д.). Після виконання завдання представник від групи читає відповіді, потім їх читає представник від іншої групи. Відповіді на однакові пари речень порівнюються.
► Доповніть речення.
1. Товариші ніколи не бачили, як ти плачеш. Справжній друг ... (заспокоював тебе не раз). 2. Товариші не знають повного імені твоїх батьків. Справжній друг... (знає навіть їх телефон). 3. Товариші приносять торт або квіти на свято. Справжній друг ... (допомагає все приготувати чи прибрати). 4. Товариші не люблять, коли ти дзвониш вночі. Справжній друг ... (запитує, чому ти так довго не дзвониш?) 5. Товариші хочуть, щоб ти був (ла) разом з ним. Справжній друг ... (хоче бути з тобою!) 6. Товариші можуть кинути при зустрічі «Привіт!» і побігти далі. Справжній друг... (впізнає тебе ще здалеку, дарує посмішку і узгоджує свої плани з твоїми). 7. Товариші допоможуть, коли тобі важко.
Справжній друг ... (не тільки допомагає в скрутну хвилину, а хоче дарувати тобі радісні хвилини). Товариші чують, що ти ГОВОРИШ. Справжній друг ... (слухає, ЩО ти говориш і розуміє тебе, навіть коли ти МОВЧИШ).
V. РОБОТА З ТЕКСТОМ
Лінгвістичне дослідження
► Прочитайте текст уголос. Визначте його стиль і тип мовлення.
► Доберіть до тексту заголовок.
► Перекажіть текст.
Про дружбу всі говорять багато. Я помітив, що дехто з моїх ровесників легко користується словом «друг», називаючи ним мало не половину свого класу. На моє переконання, слід розрізняти слова «друг», «приятель», «товариш». Приятелів і товаришів може бути багато, а друг — лише один. У кожного є товариші, з якими він підтримує дружні стосунки, але не кожен має справжнього друга.
Коли я писав твір, мама підказала мені гарні слова, які давно сказав Бенджамін Франклін: «Брат може не бути другом, але друг — завжди брат». І це справді так, бо хто такий вірний друг? Насамперед це близька тобі людина по духу, з якою приємно проводити час, хочеться разом готувати уроки. Він завжди буде поруч у скрутну хвилину, і я теж буду поруч у такий для нього момент. Справжні друзі разом і в біді, і в радості. Тому така людина — це скарб. Друг завжди відданий, він ніколи не зрадить, не скаже: «Мені вже не хочеться з тобою дружити». Справжній друг — це на все життя. У мого тата є такий друг. І я дуже хочу стати комусь другом на все життя (3 твору учня).
Бесіда
► Чи є у вас справжній друг?
► Як часто ви з ним спілкуєтесь?
► Яка для вас головна думка в цьому тексті?
► Знайдіть у тексті ознаки розповіді як типу мовлення.
► Чим розповідь відрізняється від роздуму?
► Які слова характерні для кожної структурної частин роздуму? Для аргументів — тому що; через те, що; по-перше; на нашу думку... Для висновку — тому, отже, таким чином ...
► Чи є в тексті слова, характерні для роздуму?
VI. НАПИСАННЯ ТВОРУ
Діалог з видатною людиною
► За одним із афоризмів відомих людей про дружбу складіть діалог про випадок із власного життя, коли ви зрозуміли, що той, хто поряд з вами, це і є справжній друг.
Ваш співрозмовник — ця видатна людина.
1. Справжній друг з тобою, коли ти не маєш рації. Коли ти маєш рацію, кожен буде з тобою (Марк Твен).
2. Найпрекрасніший подарунок, зроблений людям після мудрості,— це дружба (Франсуа де Ларошфуко). 3. Друг усім — нічий друг (Аристотель).
Зачитування 2-3 діалогів, їх обговорення
Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
► Творче завдання: дописати твір-діалог.
Тема. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Чергування [о] — [а], [е] — [і], [е] — [и], [о], [е] з [і]; [г], [к], [x] - [ж], [ч], [ш] - [з], [ц], [с].
Мета:
□ навчальна: пояснити закономірності чергування голосних [о] — [и], [е] — [і], [е] — [и], [о], [е] з [і] та приголосних звуків у коренях слів; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова із зазначеною орфограмою в текстах; удосконалювати орфографічні й орфоепічні вміння;
□ розвивальна: розвивати навички колективної та самостійної роботи; здатність до логічного мислення, творчу уяву; мовленнєві навички;
□ виховна: виховувати особливе ставлення до рідної домівки, патріотичні почуття.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, морфологія, синтаксис.
Міжпредметні зв'язки: мова, література, українознавство, усна народна творчість.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Лінгвістичний аналіз тексту
► Прочитайте текст. Визначте основну думку. Доберіть заголовок. Що він відбиває: тему чи основну думку?
ХАТО МОЯ, РІДНА ХАТО!
Хата моя, рідна батьківська хато! Ти випливаєш із туманної далечі минулих літ і стоїш переді мною білим видивом, немов хмарина серед буйного цвітіння вишень.
Яким теплом і лагідним родинним затишком, якою добротою та материнською ласкою віє від тебе, рідна хато!
Перші спогади про хату — немов рожевий досвіток дитинства. Біля стелі в тебе над головою, під дубовим тесаним сволоком засохлі польові квіти. До сволока на гаку прикріплена мотузочками вербова колиска. Мати наспівує колискову пісню про котика-вуркотика...
З батьківської хати розпочалося пізнання світу. Сонячне сніп’я лилося через вікна, і від того на стінах вигравали розгаптовані квітами рушники, що розпростерли крила, немов півники. Червоні кетяги калини аж горіли в дозрілій пишноті. Золотисті китички хмелю звисали з рушників до самого столу і пахли хлібом. А може, то йшов дух від паляниць, які спекла мама в печі на капустяному листі й поклала на столі, накривши білою скатертиною...
Рідна батьківська хато! Усім найкращим, що є в моїй душі, завдячую тобі. Ти навчила мене змалку поважати старших, шанувати батька й матір, бути терплячим, чесним і роботящим. Рідна хато моя! Давно я пішов від твого порога. Та де б я не був, під якими високими дахами не жив, ніколи не забуду твоєї стріхи. Бо хіба може порядний син забути свою матір, свій дім, у якому вперше глянув на світ?
Будь благословенна, хато моя! (За І. Цюпою)
Бесіда
► Чим люди прикрашали свої оселі?
► 3 чого була зроблена колиска?
► На чому випікали паляниці?
► З’ясуйте за тлумачним словником значення підкреслених слів: кетяг, гаптувати, сволок.
► Поясніть крапки і знак питання в кінці речень,
► Випишіть із тексту виділені слова. Доберіть до них спільнокореневі. Поясніть, яке явище ви спостерігаєте. Назвіть звуки, що чергуються, і запишіть їх парами поряд із тими словами, у яких відбулося чергування.
Дослідження-спостереження
► Проаналізуйте таблицю. Визначте, які випадки чергування вам уже знайомі (з попередньої вправи).
Найпоширеніші випадки чергування звуків
Умови чергування
Приклади
Голосні
У закритих і відкритих складах [е], [о] // [і]
кінь — ко-ня;
ка-мінь — ка-ме-ня;
У небагатьох дієслівних коренях [е] // [и], якщо далі йде суфікс -а-
беру — збирати;
терти — стирати
У небагатьох дієслівних коренях [о] // [а], якщо далі йде суфікс -а-
могти — допомагати; клонитися — кланятися
У небагатьох дієслівних коренях [е] // [і]
мести — вимітати
Приголосні
[г] // [ж] // [з]
крига — крижина — на кризі
[к] // [ч] // [ц]
жінка — жіночий — жінці
[x] // [ш] // [с]
горох — горошок — у горосі
[г] // [ж]
могти — можу
[т] // [ч]
котити — кочу
[с] // [ш]
просити — прошу
[ст] // ш [шч]
пустити — пущу
[д] // [дж]
садити — саджу
[зд] // [ждж]
їздити — їжджу
До губних приголосних при чергуванні додається |л']: [б] // [бл'], [п] // [пл'], [м] // [мл'], [в] // [вл ] [ф] // [фл']
любити — люблю,
купити — куплю,
тямити — тямлю,
ловити — ловлю,
графити — графлю
Запам'ятайте винятки! Рушник, рушниця, соняшник, сердешний (у значенні «бідолашний»), дворушний, мірошник, торішній.
► З’ясуйте значення виділених слів-винятків за тлумачним словником.
Не відбувається чергування
У дієслівних коренях [о] не чергується з [а]:
вимовити — вимовляти
виростити — вирощувати
простити — прощати
установити — установлювати [о], [е] не переходить в [і]:
1) У групах -ор-, -ер-, -ов- між приголосними: вовк — вовка, шовк — шовку;
2) у групах із повноголоссям -оро-, -оло-, -ере-: город, мороз, порох, берег, зелень, через;
3) коли [о], [е] вставні або випадні: земля — земель, казка — казок, вітер — вітру.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Класифікація мовних одиниць
► Доберіть спільнокореневі слова, з’ясуйте випадки чергування. Підкресліть олівцем орфограми.
Воля, рука, гонити, муха, дерти, робота, Ольга, ломив, око, друг, пекти, радості, стелити, річка, осінь, прикрасити, наука, літати, схопити, корінь, птах, плести, повага, вухо, берегти, трапиться.
Орфографічний практикум
► Перепишіть слова, вставляючи пропущені букви. Перевірте правильність написаного за орфографічним словником.
Зб..рати, вип..кати, г..няти, завм..рати, ву..ко, шк..льний, щ..ка, к..ня, Льв..в, л..ду, підп..рати, в ру..і, торг..вельний.
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Розподільний диктант
► Прослухайте слова. Запишіть їх у дві колонки, розподіливши так: 1) слова, у яких відбувається чергування голосних; 2) слова, у яких відбувається чергування приголосних.
Пекти — випікати, кожух — у кожусі, котити — катати, берег — узбережжя, нести — носити, клонити — кланятись, свекруха — свекрушин, мести — замітати, брести — бродити, гонити — ганяти, деру — задирати, воля — вільний, жінка — жінчин, нога — нозі, рух — у русі.
Гра «Хто більше?»
Варіант 1
До слів летіти і плести добираються спільнокореневі слова. Чи відбувається чергування звуків?
Варіант 2
До слів гонити, могти добираються спільнокореневі слова. Чи відбувається чергування звуків?
Бесіда
► Для чого необхідно знати різні випадки чергувань?
► Які ви знаєте види чергування голосних звуків? Сформулюйте правила.
► Які ви знаєте види чергування приголосних звуків?
Рефлексія
Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: опишіть свою домівку. Передайте у творі ті відчуття, які вона у вас викликає.
► Вивчіть скоромовку Наша верба найкорчукуватіша.
Тема. Чергування [о] — [е] після [ж], [ч], [ш]; [и] — [і] після [ж], [ч], [ш], [шч] та [г], [к], [x] в коренях слів.
Мета:
□ навчальна: пояснити закономірності чергування голосних після шиплячих і задньоязикових звуків у коренях слів; формувати загально- пізнавальні вміння знаходити слова із запропонованою орфограмою в текстах; удосконалювати орфографічні й орфоепічні вміння;
□ розвивальна: розвивати навички колективної та самостійної роботи; здатність до логічного мислення, творчу уяву; мовленнєві навички;
□ виховна: виховувати уважне ставлення до рідної мови.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, фразеологія, морфологія, синтаксис.
Міжпредметні зв'язки: мова, література, українознавство, усна народна творчість.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Орфоепічна хвилинка (слова записані на дошці)
► Вимовте хором слова, правильно їх наголошуючи. Перепишіть слова в зошит, поставивши правильний наголос.
Напій, столяр, цінник, відобразити, нести, прийдеш, прийде, прийду, котрий, сільськогосподарський, циган, ірис (рослина).
Робота з картками (2 учні)
Картка 1
► До слів з [о] доберіть їхні форми або спільнокореневі слова з [а].
Допомога, перемогти, ломити, вискочити, захопити, котитися.
Картка 2
► До слів з [е] доберіть їхні форми або спільнокореневі слова з [і]. Берегти, брехати, чесати, шептати, плести.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з таблицею
► Проаналізуйте таблицю. Розкажіть про закономірності чергування [о] — [е] після [ж], [ч], [ш] та [й].
Чергування [о] — [е] після шиплячих та [й]
Умови чергування
Приклади
Пишемо о
Після ж, ч, ш та й перед твердим приголосним, а також перед складами з а, о, у, та и (яке походить від давнього [и]). Але: зберігає е, якщо приголосний [ч] у наступному складі в давні часи був м’яким
бджола, будиночок, вечори, жонатий, чоловік, чомусь, чорний, шостий, щока. Але: ложечка (у давній мові [ложечка], як тепер у російський ложечка), баєчка, лієчка — лієчок і под.
Пишемо е
Після ж, ч, ш та й перед м’якими приголосними, а також перед складами з е та и (яке походить від давнього [і])
Вечеря, вишень, джерело, женити, ніженька, пшениця, учень, четвертий, щеміти.
У прислівниках типу вороже, гаряче. Але: творчо, законодавчо, хижо
Умови чергування
Приклади
Після ж, ч, ш та й перед м’яким приголосним:
в іменниках жіночого роду III відміни в суфіксі -ост (і)
безкрайості, свіжості (як у вічності, радості)
у Д. в. і М. в. однини деяких іменників
бджолі, пшоні (відповідно до бджола, пшоно)
у закінченнях Р. в. та 0. в. відмінків прикметників, займенників і числівників жіночого роду
безкрайої, гарячої, першої, нашої (відповідно до безкрайого, нашого, другої, де о закономірне)
у похідних утвореннях
вечоріти, чорніти (бо вечора, чорний)
Винятки з правил: жерло, печера, червоний, черга, чепурний, черствий, щедрий, Черкаси.

Спостереження над мовним матеріалом
► Поясніть написання [е] — [о] після букв, що позначають шиплячі приголосні та [й]. З’ясуйте, у яких словах чергування не відповідає правилам.
Черешня, вечорниці, червоніти, краєчок, Чернівці, збудження, чесність, черепиця, чемпіон, чемодан, щеміти, жовтий, довжелезний, пшоно, качечка.
Коментоване письмо
► Запишіть слова, пояснюючи правопис голосного.
Скільки, кипіло, кільце, гірник, кішка, щітка, кінець.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Дослідження-аналіз
► Випишіть із приказок слова, у яких відбувається чергування приголосних і голосних звуків.
1. Смачне, хоч на собак вилий. 2. Сопе, як ковальський міх. 3. Співає, як муха в глечику. 4. Стоїть, як на ножах.
5. Помічник, як коневі заєць. 6. Підганяй коня вівсом, а не батогом. 7. Хвиля одна одну наганяє.
► Прокоментуйте значення приказок. З однією складіть речення. Перевір себе
► Перепишіть, уставляючи пропущені букви и та і.
1. Можна все на св..ті в..б..рати сину, в..брати не можна т..льки Батьківщину (В. Симоненко). 2. Г..рські верш..ни потопали в хмарах (В. Кучер). 3. Любить він такі ночі без веч..рні, і цю тишу, і якусь таємнич..сть, гармонію у всій пр..роді. 4. Снігова вода ще пахла гострою св..ж..стю, як перші проліски (О. Гончар). 5. Під зорями тр..вожними щоночі я чую погляд предків на собі (Д. Павличко).
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
► Перед складом з якими голосними ми пишемо е після шиплячих та й?
► Перед складом з якими голосними ми пишемо и після шиплячих та й?
► Чому в слові книжечка — книжечок ми пишемо букву е?
► Поясніть правопис слова щиголь.
Фізкультхвилинка
Тешуть столики й стільці.
Пилочками чики-чики,
Молотками туки-туки.
Чик-тук-туки, чик-тук-туки,
В нас до праці здібні руки.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
► Продовжте речення.
Я дізнався, що... . Я зрозумів, що... . Я запам’ятав, що... .
Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: вигадайте казкову історію, щоб пояснити, чому звуки почали чергуватися.
► Вивчіть скоромовку Туман в траві стеріг отару, Не дасть отару на поталу.
Тема. Основні випадки чергування у — в, і — й.
Мета:
□ навчальна: пояснити закономірності чергування звуків як одну з умов милозвучності української мови; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова із зазначеною орфограмою в текстах; удосконалювати орфографічні й орфоепічні вміння;
□ розвивальна: розвивати навички колективної та самостійної роботи; здатність до аналітичного мислення, творчу уяву; мовленнєві навички;
□ виховна: виховувати відповідальність за збереження культурних надбань українського народу, його духовної спадщини.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, морфологія, синтаксис.
Міжпредметні зв'язки: мова, література, українознавство, усна народна творчість.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
► Як ви розумієте поняття пісня?
► Чи любите ви співати? Які пісні?
► Який настрій створює вам пісня?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Створення асоціативного куща. Робота в групах
► Доберіть слова до поняття пісня.
1-ша група — іменники; 2-га група — прикметники;
3-тя група — дієслова.
► Складіть із цими словами речення з прийменником
у (в).
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Самостійна робота з підручником
► Ознайомтесь із правилами чергування звуків [у] — [в], [і] — [й]. Перекажіть їх. Поясніть, яку роль виконують ці чергування в мовленні.
Розподільний диктант
► Запишіть слова, розподіливши їх у дві колонки: 1) слова, у яких чергування у з в можливе; 2) де його немає.
Уранці, взимку, влада, указка, управа, вплив, враження, уява, Урал, Уфа, увечері, урожай, увага, уже, урок, внесок, умова, удача, уступ.
Пояснювальний диктант
► Запишіть речення, пояснивши закономірності чергування звуків [у] — [в], [і] — [й].
Обабіч чорною стіною виструнчились сосни й шепочуться між собою. Холодний вітер знаходить тебе, у який би бік ти не повернувся... Відлунюється в принишклому лісі дзвін колісних шин. Ходором ходить з боку на бік віз, і здається, що зорі на небі не стоять на одному місці (За Ю. Збанацьким).
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Гра «Хто більше?»
► Випишіть із тексту слова, у яких відбуваються чергування звуків. Поясніть їх.
Лінгвістичний аналіз
► Перепишіть текст, розкриваючи дужки і вставляючи букви.
І НАПУТТЯ, Й ОБЕРЕГИ
Кол..скова... Це слово (у, в) кожного з нас викликає найрізноманітніші асоціації, хвилю т..пла (і, й) ніжності. Але не кожен знає, як б..гато щ..рих, мелодійних пісень цього жанру фольклору створив народ. Вони зародилися (у, в) сиву давнину, коли людина вірила (у, в) здатність побажання, вираженого (у, в) слові, (у, в)пливати на реальність. Саме тому (у, в) колискових так багато добрих зичень маляті.
Дитину заколисують сон (і, й) дрімота. Голуби та незмінний мешканець селянської хати — кіт (у, в)сіляко дбають про немовля. А пісні, (у, в) яких кіт виявляє певний характер, здатність і до хороших, і до негарних (у, в)чинків, спрямовані до перших пробл..сків свідомості малюка. Колискові були цікавими (і, й) повчальними (і, й) для дітей старшеньких.
Є серед колисанок глибоко ліричні твори. (У, В) них (і й) закликання здорового сну, (і, й) об..реги від хвороб, недобрих (у, в)чинків. Дитина (у, в) звуках материнської пісні чула її любов (і, й) турботу. Колискова ніби огортала маля, створюючи справді неповторний світ дитинства, стаючи початком розуміння цього світу.
Колискових пісень безліч, але мало їх знають сьогодні. Тому важливо зберегти цю красу, щоб дарувати її кожній дитині, як запоруку щасливої долі (3 журналу).
► Прочитайте виразно текст. Визначте його стиль і тип мовлення.
► Що відбито в назві: тему чи ідею тексту?
► Чи знаєте ви колискові пісні?
► Складіть план тексту.
► Поясніть значення слова фольклор.
► Обґрунтуйте орфограми, які ви вибрали.
► Чи на всі правила чергування звуків [у] — [в], [і] — [й] у тексті є приклади?
► Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією.
► Зробіть синтаксичний розбір другого речення.
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Визначте рядок, у якому на місцях пропусків у всіх випадках потрібно вставити у.
1... вагоні,.. Рівному, вітер.., полі, пташка.. океані. 2. риба., озері,.. Ялті, порошинка.., оці,.. Одесі. 3. зображення., телевізорі, номер.. готелі, пальма.. оазисі. 4. ..вага, ..дарник, ..ласний, ..вертюра, ..збережжя ,..права, ..ладар.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
► Оцініть свою роботу на уроці,
► Чи задоволені ви результатом?
► Що вам сьогодні запам’яталося?
Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: попросіть маму або бабусю заспівати вам колискову. Запишіть її у зошит.
Тема. Урок розвитку комунікативних умінь №16.
Усний твір-оповідання про випадок із життя. Відгук про висловлювання товариша. Текст. Удосконалення вміння правильної вимови голосних і приголосних звуків у процесі виступів із повідомленням на певну соціокультурну тему.
Мета:
□ навчальна: удосконалювати вміння складати й аналізувати тексти-розповіді; навички правил коректного оцінювання висловлювання; збагачувати словниковий запас мовлення учнів;
□ розвивальна: розвивати логічне мислення, пам'ять; сприйняття повідомлення на слух, розвивати здатність до аналізу причиново-наслідкових зв'язків, розширювати світогляд учнів;
□ виховна: виховувати повагу до людей, уміння поводитися в колективі.
Внутрішньопредметні зв'язки: орфографія, пунктуація.
Міжпредметні зв'язки: мова, література.
Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення.
ХІД УРОКУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
► Які особливості має твір-розповідь?
► Якою є схема розповіді?
► Визначте різновиди розповіді (власне розповідь (оповідання), повідомлення, відповідь, оголошення).
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми будемо вчитися складати твори-оповідання про випадок із життя. Запишіть число, тему уроку.
Окрім того, будемо допомагати один одному покращувати ці вміння. Для цього треба підготувати відгук про висловлювання товариша, у якому дати оцінку його твору, звернувши увагу як на позитивний результат, так і на недоліки.
Щоб зробити це, не образивши товариша, домовимось про правила складання такого відгуку. Запишемо поради «Як критикувати, не ображаючи».
IV. ПІДГОТОВЧА РОБОТА ДО СКЛАДАННЯ УСНОГО ТВОРУ
Створення порад «Як критикувати, не ображаючи»
► Запропонуйте пункти цих порад.
Інструкція: на слайдах (плакаті) записані ці пункти. Після вислуховування пропозицій учнів і короткого узгодження з класом учитель послідовно демонструє поради на слайдах (кожен наступний слайд дублює попередній із додаванням наступного пункту) або відкриває їх на плакаті одне за одним.
Поради «Як критикувати, не ображаючи»
1. Почніть із похвали за те, що ваш друг виконав успішно.
2. Перепросіть за необхідність зробити зауваження.
3. Зазначте, що вам так само не все вдається одразу.
4. Розкажіть, як правильно було б виконати те чи інше завдання. Робіть зауваження по-дружньому. Уникайте прямої критики, використовуючи слова: «На мій погляд, було б доречно...», «Як би ти розказав про ..., ще допомогло б зрозуміти, чому...» та ін.
5. Висловіть упевненість, що ваш товариш наступного разу зробить усе добре.
Лексична робота
► З’ясуйте за тлумачним словником значення слів альбінос, плесо.
Аудіювання
► Прослухайте уважно текст.
Отут минулого літа він бачив незвичайного птаха. Серпокрильця-альбіноса. Він був білий, як грудка першого снігу, і такий же ніжний, і надзвичайно веселий та прудкий. Він літав, як біла блискавиця, і чомусь було дуже гарно дивитися на нього. Правда, не раз доводилося бачити, як інші птахи нападали на альбіноса, біленький стриж ніколи не вступав у бійку, він якось легко змінював напрям польоту і знову мчав з веселим джеркотом понад річковим плесом. Дмитро Іванович пам’ятав, що йому була вдивовижу веселість птаха. Адже хіба не відав, що не такий, як інші, що позначений білістю навіки, що ця білість може принести йому немало біди і у своїй зграї, і од інших птахів! (Ю. Мушкетик)
Бесіда
► У яку пору року відбулася ця подія?
► Про якого птаха йшлося в тексті?
► Чому ця подія запам’яталася чоловікові? (Вона допомогла йому зрозуміти, що веселим і щасливим можна бути просто тому, що ти живеш, можеш літати. І не важливо, що не такий, як усі.)
► Доведіть, що це розповідь-оповідання.
Читання вголос
► Прочитайте виразно текст.
ПІВНИКИ
За віщо посварилися,
Не знаю я того,
А тільки стрілись півники:
— Ти чого?
Круг шиї пір’я дибиться,
Стирчить сюди-туди,
Дзьобами в землю вткнулися:
— Ось підійди...
А гребені у півників
Розжеврілись, мов жар,
Стоять і не ворушаться:
— Ану вдар!
Обоє враз підскочили,
Аж курява знялась,
І знов стоять надиблені:
— Зась!
Тут з вулиці почулося –
Кричала тітка: — Киш! –
Розбіглися два півники:
— Гляди ж!
Розбіглися два півники
Курчатам всім на сміх...
Як схожі й ми буваємо
На півників таких!
В. Вичко
Бесіда
► Така поведінка півників вам нічого не нагадує?
► Що спільного в цих двох текстах? (Вид, тема)
► Що відмінного в них?
► Яка ідея першого і другого текстів?
► Сформулюйте тему, за якою ми будемо складати твори-оповідання.
V. СКЛАДАННЯ УСНОГО ТВОРУ-ОПОВІДАННЯ І ВІДГУКІВ ПРО НЬОГО
Слово вчителя. У кожного з вас є історія, пов’язана з поведінкою в колективі. Розкажіть про цей випадок. Інші учні мають уважно слухати, щоб потім порадами допомогти вдосконалити цю розповідь.
Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: запишіть твір-оповідання в зошит.
Тема. Вимова префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-.
Мета:
□ навчальна: поглибити знання учнів про правопис прислівників; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова із запропонованою орфограмою в текстах; удосконалювати орфоепічні вміння;
□ розвивальна: розвивати мовленнєві навички, пам'ять, увагу;
□ виховна: виховувати ціннісне ставлення до батьківської любові, виховувати почуття відповідальності в сім'ї.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, фразеологія, морфологія, синтаксис, пунктуація.
Міжпредметні зв'язки: мова, література, усна народна творчість.
Тип уроку: урок поглиблення знань, формування вмінь і навичок.
Створення позитивного настрою.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
► Що ви знаєте про уподібнення приголосних?
► Як вимовляємо дзвінкий приголосний [з] у кінці слова? ► Перед шиплячими [ж], [ч], [ш]?
► Перед глухими приголосними?
Підготовча вправа
► Зробіть фонетичний розбір слів.
Верболіз, безкраїсть, зжовкнути, зщулишся.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Зрозумій. Прочитай. Поясни
► Відновіть прислів’я.
без
нема
для
людини
родини
щастя
(Без родини нема щастя для людини.)
► Які слова спадають на думку, коли ви промовляєте слово родина?
IV. УДОСКОНАЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу підручника
► Прочитайте правила правопису префіксів. Перекажіть їх.
Запам'ятайте! Префікс з- перед глухими к, п, т, ф, х
(КаФе ПТаХ) змінюється на с-.
Робота з текстами
Варіант 1
► Прочитайте виразно вірш. Визначте його тему та основну думку.
БАТЬКАМ І ДІТЯМ
Тепло батьківське наче світ — безмежне.
Тож будь уважним, щирим, обережним,
Щоб своїм словом, думкою і ділом,
Робити все, аби вони раділи.
І з гордістю про дочку чи про сина
Сказали: «Гляньте, то моя дитина».
Тоді й на старість будуть розквітати
Величні мальви, біля батьківської хати.
Віктор Нагорний
► Знайдіть слова з префіксами. Поясніть їхній правопис.
► Чи бачили ви мальву? Опишіть цю квітку.
► Чому автор згадав саме про цю квітку?
Варіант 2
► Прочитайте виразно вірш.
► Знайдіть слова з префіксами. Поясніть їхній правопис.
У РІДНОМУ КРАЇ
Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.
Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов’ї.
І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє, збідніє земля назавжди.
М. Бакая
Бесіда
► Яка основна думка вірша?
► Що об’єднує ці два вірші?
► Чи говориться в них про батьківську любов? Якими словами? Дайте їм характеристику,
► Чому завжди, коли говорять про любов батьків, згадують Батьківщину і навпаки?
Варіант З
► Прочитайте виразно текст.
Сім’я є частиною роду. Її ми ще називаємо родиною. Але вона пов’язана і з суспільством, державою, усім великим світом нашої планети. Так само, як наша Земля, вона є живим організмом: народжується, розвивається, змінюється. Позитивними чи негативними будуть ці зміни залежать від членів сім’ї. А від того, наскільки міцні й щасливі сім’ї, залежить благополуччя всього суспільства, і держави, і планети як Батьківщини людства. Тому кожен з нас має усвідомлювати свою відповідальність за створення добра і щастя на землі (3 журналу).
Бесіда
► Що спільного і що відмінного в усіх трьох текстах? (Стиль, тип мовлення, віршований / прозовий)
► Чому слово земля в одному реченні написано з великої літери, а в іншому — з малої?
► Перебудуйте перше речення так, щоб необхідно було поставити тире між підметом і присудком.
Дослідження-аналіз
► Із указаних варіантів виберіть правильний.
Скласти — зкласти, розібрати — розбрати, зберегти — сберегти, зім’яти — зм’яти, безтурботний — бестурботний, розхлюпати — розіхлюпати.
Дослідження-моделювання «Утвори нове слово»
► Від запропонованих слів утворіть за допомогою префіксів з- (зі-, с-), роз- (розі-), без- нові слова. Поясніть їхній правопис.
Робота, класти, в’янути, захист, тліти, рвати, гнати, слати, йти, порада, ховати, лляти, платити, шити, фотографувати, ставити.
Скоромовки
Семен сказав синам «Скосіть сіно».
Сини скосили сіно.
Старий Семен сказав синам «Спасибі».
***
Ти, малий, скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля привяже.
***
Чорний баран, рябе курча.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Самостійна робота з таблицею
► Заповніть таблицю прикладами, які ви знайшли в текстах. Якщо немає слів-прикладів у тестах, доберіть їх самостійно.
роз- (розі-)
без
з- (-зі)
с-
Рефлексія
► Що сподобалося на уроці?
► Як ви оцінюєте свою роботу?
► Чи можете сказати, що порівняно з початком уроку, ви знаєте і вмієте більше?
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: напишіть коротку розповідь про свою родину.
► Вивчіть скоромовку Черепашці з черепашенятами важко змагатися із жабенятами.
Тема. Правопис. Позначення м'якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. Сполучення ьо, йо.
Мета:
□ навчальна: поглибити знання учнів про позначення м'якості приголосних на письмі; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова із запропонованою орфограмою в текстах; удосконалювати орфоепічні вміння;
□ розвивальна: розвивати мовленнєві навички, пам'ять, увагу, розвивати аналітичні вміння;
□ виховна: виховувати культуру спілкування, повагу до старших.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, фразеологія, синтаксис, пунктуація.
Міжпредметні зв'язки: мова, література, усна народна творчість.
Тип уроку: урок поглиблення знань, формування вмінь і навичок.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
► Розкажіть про поділ приголосних звуків на групи. Назвіть пари твердих і м’яких приголосних.
► Які звуки не мають пари серед м’яких або твердих?
► За допомогою чого передається м’якість приголосних на письмі?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. УДОСКОНАЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Зрозумій. Прочитай. Поясни
► Відновіть прислів’я, запишіть його в зошит. Підкресліть м’які приголосні. Поясніть позначення їх м’якості на письмі.

(Де лелека водиться, там щастя родиться.)
Лінгвістичний аналіз
► Прочитайте уважно текст. Визначте його стиль і тип мовлення. Доберіть заголовок. Що відбиває назва тексту: тему чи ідею?
Дехто думає, що в колі сім’ї нема потреби дотримуватися тих норм поведінки, які вважаються обов’язковими під час спілкування зі сторонніми. Так може думати тільки людина низької культури, для якої ввічливість — щось на знак парадного костюма: удома його можна зняти.
Сім’я тим і відрізняється від інших колективів, що вона заснована на взаємній повазі, на близьких стосунках. Повага до старших — основа кожної сім’ї. А тому великого значення набуває повсякденна ввічливість у спілкуванні, готовність завжди прийти на допомогу.
Молодь повинна уникати суперечок зі старшими, не зчиняти галасу на захист своїх тверджень. Розуміти, що мета вчинків рідних — навчити і вберегти. Це вияв їхньої любові. Навіть коли старший справді в чомусь помиляється, і ви не змогли спокійно переконати його в цьому, краще промовчати або перевести розмову на іншу тему. Заспокоївшись, ви обов’язково зможете порозумітись (З журналу).
Бесіда
► Чи керуєтесь ви цими правилами в спілкуванні з близькими людьми?
► Чи погоджуєтесь із таким поглядом на проблему?
► Поясніть уживання тире в реченнях.
► Чому не ставимо знак м’якшення у виділених словах? Запишіть їх фонетичною транскрипцією.
Скоромовки
У нас надворі погода розмокропогодилася.
***
Серед корчів корч найкорчакуватіший.
***
Сидів горобець на сосні,
Заснув — і упав уві сні.
Якби не упав уві сні.
Сидів би він ще на сосні.
Відновлення слова (самостійна робота)
► Обґрунтуйте вибір написання орфограми «Буквосполучення йо, ьо».
Л..н, ра..н, бад..рий, міль..н, зна..мий, сер..зний, л..тчик, ..од, медаль..н, ма..р, Вороб..в, д..готь, павіль..н.
► Запишіть запропоновані слова як приклади в таблицю відповідно до правил їх написання.
Сполучення букв ьо, йо
Коли пишемо
Приклади
ЬО
Після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н, р перед о:
ЙО
На початку слова
Після букв, що позначають голосні
Після твердих і м’яких приголосних для позначення сполучення [йо]
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Фізкультхвилинка з орфографічним завданням
Інструкція: учитель читає вірш, учні виконують рухи. Після прочитання кожного рядка, після виконання рухів, учні мають плеснути в долоні стільки разів, скільки слів зі знаком м’якшення було в рядку.
Встаньте, діти, посміхніться.
Землі нашій поклоніться.
І до сонця потягніться.
В різні боки нахиліться,
Веретеном покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
Бесіда
► Назвіть приголосні, після яких ставимо знак м’якшення,
► Коли пишемо буквосполучення йо?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
► Хто сьогодні найкраще працював на уроці? Може, ти? Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу з підручника.
► Вивчіть скоромовку.
Пиляв Пилип поліна з лип.
Притупив пилку Пилип
І зі смутку аж захрип.
Тема. Правила вживання знака м'якшення.
Мета:
□ навчальна: поглибити знання учнів про вживання знака м'якшення; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова з цією орфограмою в текстах; удосконалювати орфоепічні вміння;
□ розвивальна: розвивати мовленнєві навички, пам'ять, увагу, розвивати аналітичні вміння;
□ виховна: виховувати повагу до культурної спадщини українців; стимулювати зацікавленість народними промислами.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, морфологія, синтаксис, пунктуація.
Міжпредметні зв'язки: мова, література, культура.
Тип уроку: урок поглиблення знань, формування вмінь і навичок.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Перевірка домашнього завдання (вибірково)
Попереджувальний диктант
1. Сміється сонце з небозводу, кудись хмарки на конях мчать. 2. Вдар словом так, щоб аж задзвеніло міддю
(П. Тичина). 3. Любіть книгу — джерело знань (Максим Горький). 4. Близько дихала холодною вогкістю річка, хоч її не видно було в пітьмі (М. Коцюбинський).
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. УДОСКОНАЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Лінгвістичний аналіз
► Прочитайте виразно текст. Дайте йому назву.
► Визначте стиль і тип мовлення тексту.
Бджільництво належить до найдавніших занять українців. Про поширеність його свідчать збережені донині давні назви сіл і річок: Мединівка, Бортники, Уборть.
На території Київської Русі бджільництво як промисел прослідковується з X ст. нашої ери. Мед та віск завжди широко використовувалися як продукти харчування, а також служили оброком при зборі данини.
«Працьовитий, як бджола»,— говорять про людину, яка любить і вміє працювати. І то недарма, бо саме чи не найперші на планеті (за 56 мільйонів років до появи первісної людини) уміли жити сім’ями (роями), будували собі житло з воску.
Людина завжди шанувала медоносних бджіл, але не завжди вміла доглядати їх. Натрапивши на гніздо, вона руйнувала його і забирала весь мед, не лишаючи господарям на харч, і бджоли гинули від холоду і голоду. Згодом люди збагнули, що можна селити бджолині сім’ї по кілька в одному місці. Для цього рубали дерево, випилювали частину стовбура з дуплом, і прив’язували ці природні вулики (їх називали борті, колоди, дуплянки) високо на деревах. Пізніше людина «опустила» гнізда на землю. У лісі вирубували ділянку, ставили вулики на пні, а ділянку обкладали з усіх боків зрубаними деревами. Ці саморобні галявини звалися посіками, тобто місциною, де порубано (посічено). Від посіки і пішло слово «пасіка». Там, де лісів не було, бджіл тримали в сапетах — вуликах із соломи, обмазаних зовні та зсередини глиною (3 журналу).
► Знайдіть у тексті слова зі знаком пом’якшення. Випишіть їх у таблицю відповідно до правил написання. Доберіть приклади до правил, на які немає слів у тексті.
► Поясніть правопис виділених слів.
► Що ви знаєте про корисні властивості меду?
► З’ясуйте лексичне значення слова оброк.
Знак пом'якшення
Ставимо
Приклади
Після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н, дз (Де Ти З’їСи Ці ЛиНи)
1) у кінці слова
2) перед наступним твердим приголосним:
Але! Після л перед буквами, що позначають м’які приголосні
3) перед о
4) після р перед о у словах трьох, чотирьох, Горький
5) перед -ся
6) у сполученнях -льц-, -льк-, ньц-, -ньч-, -сьч-, утворених від -льк-, -ньк-, -ськ-
7) перед я, ю, є, що позначають два звуки, та ї, йо в словах іншомовного походження
Дослідження-аналіз. Словниковий диктант
► Запишіть слова. Поясніть написання або відсутність знака пом’якшення в словах.
Мідь, гість, сталь, дядько, сьогодні, трьох, ткацький, військо, вузький, запорізький, різкий, боязкий, ковзкий, баский, плоский, пальці, маленька, тонюсінький, робить, робиться.
Різати — різьба — різьбити, Умань — Уманщина, прослизнути — слизький, близенько — близько — близнята, людина — людський, низина — низький, вузенький — вузький — вузькість, ненька — неньці — неньчин.
Харків, Горький, секретар, дуб, степ, кров, верф, ніж, ніч, дощ, кінчик, менший, спілці, селянство, юнацтво, палац.
► З’ясуйте за тлумачним словником слово баский.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Гра «Спіймай слово»
Інструкція: учні плещуть у долоні, коли вчитель називає слово зі знаком м’якшення.
Маленький, найменший, козацький, вітерець, вінця, бджілці, різьбяр, няньчити, спальня, Наталчин, сьогодні, тьмяний, радість, сміх, камінчик, робиться.
Виконання тестового завдання
► Визначте рядок, у якому в усіх словах на місці пропусків пишемо знак м’якшення.
1) Т..охкати, брен..кіт, корист..ю, спал..ня, промін..чик.
2) Різ..бяр, с..міх, тонєн..кий, багац..ко, на сосонц..і.
3) Льонокомбінат, пасивніс..ть, по-француз..кому, с..тільки.
4) їдал..ня, д..оготь, кіл..це, стан..те, підноситеся, людскіс..ть.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
► Чи можете ви з упевненістю сказати, що ніколи не припуститесь помилок у написанні слів з орфограмою «Знак м’якшення»?
► Що нового ви дізналися на уроці?
Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: напишіть повідомлення в науковому стилі про корисні властивості меду.
Тема. Урок розвитку комунікативних умінь № 17. Усний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму.
Мета:
□ навчальна: навчити відтворювати зміст прослуханого тексту художнього стилю з елементами роздуму; збагачувати словниковий запас учнів;
□ розвивальна: розвивати зв'язне мовлення, аналітико-синтетичні мисленнєві навички, асоціативну уяву;
□ виховна: виховувати культуру людських стосунків.
Внутрішньопредметні зв'язки: орфоепія, лексикологія.
Міжпредметні зв'язки: мова, література, культура.
Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь і навичок.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ПІДГОТОВЧА РОБОТА ДО СКЛАДАННЯ ТВОРУ
Лексична робота
► З’ясуйте за тлумачним словником значення слів грація, амфора.
Читання тексту
► Прочитайте виразно вірш.
НЕВРОДЛИВА ДІВЧИНКА
Між дітлахів, що бавляться гуртом,
Вона скидається на жабенятко.
Благенька сорочина, штаненята,
Руденькі кучерики над чолом.
Ще й рот великий, зубки кривуваті,
Лице незвабливе, вилицювате.
Її однолітки, двом хлопчакам, батьки
Купили по велосипеду вчора.
Забувши про дівча, посеред двору
Катаються сьогодні хлопчаки.
Вона за ними біга, не спускає зору.
Їх радість перейшла в її чуття,
Бринить у ній і прямо з серця рветься,
І дівчинка радіє і сміється,
Пройнята щастям світлого буття.
Ні тіні заздрощів, ні наміру лихого
Натурі цій ще звідать не дано.
Для неї стільки скрізь і жвавого, й нового,
Яке для інших мертве вже давно.
Не хочу думать, що настане днина
І заблищить в очах її сльозина,
Коли побачить, що між подруг всіх
Вона і некрасива, й невеличка.
Я хочу вірити, що серце — не дрібничка,
Щоб хтось його зламати міг!
Я хочу вірити, що із роками
Той чистий пломінь, котрий в ній горить,
Свій біль у самоті переболить
І перетопить щонайтяжчий камінь.
І хай незнадлива лицем своїм,
Немає жодної вродливої приміти,
У порусі, у жесті будь-якім
Дитинна грація душі вже світить.
Коли це так, то що тоді ж бо красота
І люд чому її обожествляє?
Це амфора, де тільки пустота,
Чи пломінь, котрий в амфорі сіяє?
М. Заболоцький
Лінгвістичне дослідження
► Визначте стиль і тип мовлення тексту.
► Які ознаки цього типу мовлення?
► Доберіть до тексту заголовок. Порівняйте його з авторським.
► Зі скількох смислових частин складається текст?
► Складіть план тексту.
► Яку б ви дали відповідь на запитання, сформульоване в ньому?
► Перекажіть текст.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Творче завдання: складіть діалог, висловивши свою думку про афоризм видатної людини: «Намагайся красу поєднати з хорошими якостями» (Езоп).
Тема. Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом.
Мета:
□ навчальна: поглибити знання учнів про вживання апострофа; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова з цією орфограмою в текстах; удосконалювати орфоепічні вміння;
□ розвивальна: розвивати мовленнєві навички, пам'ять, увагу, розвивати аналітичні вміння;
□ виховна: виховувати повагу до культурної спадщини українців; стимулювати зацікавленість народними промислами.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, морфологія, синтаксис, пунктуація.
Міжпредметні зв'язки: іноземна мова, література, культура.
Тип уроку: урок поглиблення знань, формування вмінь і навичок.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
► Назвіть губні приголосні. Чому вони так називаються?
► Чи можуть вони бути м’якими? Аргументуйте відповідь (після них знак м'якшення не ставимо).
► Якими губні приголосні стають у словах типу вікно, фігура, бігати, пісня, місяць. Зробіть фонетичний розбір останнього слова.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК Самостійна робота з підручником Словниковий диктант
Буряк, зоря, духмяний, священик, цвяховий, Лук’ян, мавпячий, зв’язківець, зв’ялений, обв’язатися, від’їздити, возз’єднання, роз’яснення, в’їзний, зав’язь, двох’ярусний, під’юджувати, дит’ясла, черв’як, п’янкий, торф’яний, м’ята, Об’ю.
Загітувати — з’ясувати, зекономити, з’єднати, безіменний — без’язикий, зорганізувати — з’їздити, дзвякнути — свято, пів’ящика — пів-Японії, стерв’ятник — Святослав.
Лінгвістичний аналіз
► Прочитайте виразно текст. Визначте його стиль і тип мовлення.
Походження назв тварин як в українській, так і в англійській мовах пов’язане з багатьма чинниками. Деякі з них це звичайний переклад імені тварини, що вже існувало в якійсь із мов. Інші являють собою комбінацію слів, що описують тварину. З’ясуємо, як могла тварина отримати своє ім’я.
Гіпопотам — це грецька назва «річкового коня». «Гіпос» грецькою означає «кінь», а «потамос» — «річка». Ще одна тварина відома під назвою «носоріг». Схожа назва є в англійській мові і звучить вона як «ріносерос». Це латинське слово складається з двох грецьких, від яких походить: «рінос» значить ніс, а «серос» — ріг. «Ріносерос» — це тварина з рогом на носі, або носоріг.
Назва «леопард» походить від латинського «леопардус», що означає «плямистий лев». Слово «лев» походить від латинського «леон». Англійська назва верблюда — «кемел» — це похідне від арабського «гамел», що походить від латинського «камелос».
Англійська назва вовка «уолф» —це сучасна вимова англосаксонського «вулф» від «вульпес», що так само має латинські корені і означає «лис». Англійська назва лисиці «фокс» походить від ісландського «факс», тобто пухнаста «грива».
Англійська назва бика «вул» походить від англосаксонського слова «велкан», що означає «ричати». Назва «олень» — англійською «діір» — походить від англосаксонського «деор», тобто «дика тварина».
Назва однієї з порід собак — «пудель» (майже так само звучить англійською) походить від німецького слова «пудел», що означає «калюжа». Це ім’я собака отримав через свою любов до води. До речі, слово «собака» англійською звучить «дог», що увійшло в нашу мову як собача порода.
Отже, назви тварин можуть багато чого розказати про минуле.
Пояснювальний диктант-загадка
► Запишіть у зошити загадку.
На дворі хатка, солом’яний дах,
Живе там маленький, сіренький птах.
Із сонечком рано встає пташеня,
Цвірінька, стрибає, шука черв’яка.
Хто відгадає, той буде молодчик.
Сіренька пташка — це, мабуть, ... (горобчик).
► Поясніть орфограму «апостроф», «знак м’якшення».
► Знайдіть вставне слово.
► Підкресліть однорідні члени речення відповідно до їх ролі в реченні.
► Поясніть розстановку розділових знаків.
Бесіда
► Що ви помітили схожого в походженні назв тварин?
► Знайдіть слова з апострофом, поясніть їхній правопис.
Прочитати скоромовки
У сіренької горлички туркотливе горлечко.
***
У чотирьох черепашок четверо черепашенят.
***
Усім подобається це куце цуценя.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Гра «Спіймай слово»
Інструкція: Учні плещуть у долоні, коли вчитель називає слово з апострофом.
Святослав, м’яч, Лук’ян, під’язичний, морквяний, буряк, хлоп’я, зоря, пам’ять, мавпячий, черв’як, духмяний, зм’якшити.
Дослідження-аналіз
► Поясніть, чому в слові духмяний апостроф не ставимо, а в слові зм’якшити ставимо.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
Я дізнався, що... . Я зрозумів, що... . Я запам’ятав, що... Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: опишіть пташок, які живуть поряд із нами, або свого домашнього улюбленця.
► Вивчіть скоромовку
Хитру сороку спіймати морока, А на сорок сорок — сорок морок.
Урок №78
Тема. Подвоєння букв на позначення подовжених м'яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків.
Мета:
□ навчальна: дати знання про типи подвоєння приголосних; навчити застосовувати орфографічні правила на письмі;
□ розвивальна: розвивати логічне мислення, творчу уяву учнів; мовлення;
□ виховна: виховувати шанобливе ставлення до творів мистецтва, почуття прекрасного.
Внутрішньопредметні зв'язки: орфографія, орфоепія, пунктуація.
Міжпредметні зв'язки: мова, література, образотворче мистецтво.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Перевірка домашнього завдання
Робота з картками (2 учні)
Картка 1
► Запишіть фонетичною транскрипцією слова.
Узбіччя, прикидається, потужність.
Картка 2
► Поставте наголоси в словах
Одинадцять, запитання, експерт, дробові, порядковий, новий, разом, одноразовий.
Бесіда
► Які приголосні є м’якими в українській мові? (Де ти з’їси ці лини)
► Назвіть шиплячі звуки.
► Вони можуть бути м’якими?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з таблицею
► Ознайомтесь з типами подвоєння приголосних. Прокоментуйте їх.
Типи подвоєння приголосних
Типи
Приклади
Подвоєння букв
1) унаслідок збігу однакових звуків
на межі двох префіксів
воззєднати
на межі префікса і кореня
вважати, оббігати
на межі кореня і суфікса
годинник, туманний
на межі двох суфіксів
письменник, іменник; але священик
на межі двох частин складноскорочених слів
міськком, юннат
2) у наголошених прикметникових суфіксах -енн (ий), -анн (ий)
примиренний, несказанний, невблаганний
3) у чоловічих і жіночих іменах
Ілля, Геннадій, Іванна, Ганна, Жанна, Алла, Елла, Римма, Віолетта, Маріанна, Віссаріон
Подовження м’яких і шиплячих приголосних між двома голосними
([д’], [т’], [з’], [с’] [ц’], [л'], [н’], [ж], [ч], [ш])
в іменниках середнього роду II відміни (крім родового відмінка множини)
колосся, зілля, роздоріжжя, але значення — значень;
у небагатьох іменниках чоловічого і жіночого роду І відміни в усіх відмінках (за винятком родового відмінка множини на -ей)
суддя — суддею; стаття — статті, але статей;
в орудному відмінку однини іменників жіночого роду III відміни
миттю, віссю, ніччю;
в особових формах дієслова лити
ллю, ллєш, виллємо, зіллють;
в окремих прислівниках
спросоння, зрання, навмання, попідтинню, попідвіконню
Подовження не відбувається:
1. Якщо приголосні стоять не між двома голосними: зап’ястя, тертя, передмістя, повністю, подільський (від Поділля), жовчю, Керчю, фальшю, честю, вірністю, радістю, знарядь, сторіч, знань;
2. У словах кутя, попадя; у назвах малих істот: теля, вовченя, порося, гуся.
Запам'ятайте! У словах Ганна, ссати, ссавець, бовваніти і овва подовжені тверді приголосні.
► Значення виділених слів з’ясуйте за тлумачним словником.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Коментоване письмо
► Запишіть слова під диктовку. Поясніть за допомогою правил умови подвоєння приголосних.
Наддніпрянщина, піддашшя, безсистемністю, ніччю, напруженість, юннати, юністю, орлиний, нехворощю, спросоння, виллємо.
► З’ясуйте за тлумачним словником значення слова нехворощ.
Моделювання слів
► Утворіть від запропонованих слів нові, у яких буде відбуватися подвоєння приголосних.
День, зброя, закон, стіна, змістовний, дякувати, звук, дати, туман, машина, ділити, ціна, шаблон, будень.
Відновлення слів
► Перепишіть слова, замість крапок, де треба, поставте букви.
Несказан..ий, числен..ість, л..ється, сказан..ий, підніс..я,
затиш..я, буквен..ий, Запоріж..я, священ..ик, Приволж..я, спросон..я, збіж..я.
Трансформація слів
► Запишіть іменники у формі О. в. однини. Відповідь обґрунтуйте.
Паморозь, почесть, вели, віддаль, гучність, Об, радість, Керч, блакить, повість, свіжість, любов, вірність, постать, міць, честь.
Дослідження-аналіз
► На місці пропусків уставте з дужок потрібне слово. Складіть із виділеними словами речення.
...— організація, товариство; ...— дія (об’єднання, об’єднання);
...— який не оцінили; ...— якому не можна скласти ціни, дуже цінний (неоцінений, неоціненний);
... — який дуже довго триває; ... — не доведений до кінця, незавершений (нескінчений, нескінченний).
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Лінгвістичний аналіз тексту
► Прочитайте виразно текст. Що передає його назва: тему чи основну думку?
► З’ясуйте, чи потрібно вставляти букви замість крапок. Випишіть ці слова в три колонки: а) відбувається подвоєння; б) відбувається подовження; в) не треба вставляти букви.
► Виділені слова змініть так (доберіть спільнокореневе, поставте в іншій формі), щоб відбулося подвоєння приголосних.
Наприклад: надбань — надбання.
НАРОДНИЙ ЖИВОПИС
Ще з княжих часів в Україні розвивається унікальний жанр «народної картини». Образи Козака Мамая стали знаковими для українського мистецтва. Як елемент народного побуту, ці картини стали відображен..ям характеру та світогляду простого українського народу.
КОЗАК МАМАЙ
XX століт..я подарувало нам талановитих майстрів народного живопису. Одна з таких постат..ей — Марія Приймаченко, українська народна художниця, представниця «народного примітиву» («наївного мистецтва»), творчіст..ю якої ми пишаємося.
Її творчості присвячені стат..і, альбом, науково-популярні фільми, теле- й радіопередачі.
Приймаченко вчилася в рідної поліської природи. У її картинах знаходять втілен..я ще язичницькі, пов’язані зі слов’янською міфологією, образи фантастичних чудовиськ і птахів. Вона ніби поєднує досвід багатьох поколінь народних майстрів. Джерела її таланту — у багатовіковій культурі народу, що відбилася в її мислен..і, інтуїції, фантазії.
Творчість Приймаченко здатна викликати асоціації в глядача. Вона малює квіти-роздуми, квіти-присвяти: «Людям, що пашуть хліб і Батьківщину кохають», «Молодим матерям, що народили сина або дочку», «Квіти на ялинку», «На честь народження правнучки».
Звірі й птахи на її картинах — явище унікальне і не мають аналогів ні у вітчизняному, ні у світовому мистецтві. Вони незбагнен..ні, фантастичні, вони ніби ворушаться і дихають. Взаємодія тварин..ого і рослин..ого світу стає провідною у творчості художниці. Свідчен..ям цього є її композиція «Сидить баба на печі, пряде куделицю». Тут зображено інтер’єр селянської хати з розкішною уквітчаною піч..ю, на якій і сидить баба. Хата вся наповнена рослинами і тваринами. Летить птах — ластівка, несучи до хати добробут. Мирно співіснують кіт і миші: одна з мишей навіть бавиться з котячим хвостом. Оця філософія добра є головним змістом творчості художниці.
► Зробіть синтаксичний розбір першого речення.
► Поясніть значення слів примітив, язичницькі образи, слов’янська міфологія, асоціація, аналог.
► Що ви запам’ятали з прочитаного?
Рефлексія
► Чи можу я пояснити однокласнику правила подвоєння приголосних?
► Найкраще на уроці працював (працювали)..., тому що ... Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: опишіть картину М. Приймаченко «Пташка».
Тема. Написання слів іншомовного походження. Букви и, і. Словник іншомовних слів.
Мета:
□ навчальна: навчити правопису слів іншомовного походження; ознайомити зі словником іншомовних слів;
□ розвивальна: розвивати пам'ять, увагу, пошукові здібності;
□ виховна: виховувати культуру усного і писемного мовлення.
Внутрішньопредметні зв'язки: орфоепія, лексикологія, мова і мовлення.
Міжпредметні зв'язки: географія.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Орфоепічна хвилинка (слова записані на дошці)
► Вимовте хором слова, правильно їх наголошуючи. Перепишіть слова в зошит, поставивши правильний наголос.
Фольга, флюорографія, шофер, бюлетень, диспансер, документ, центнер, амперметр, кілометр, спідометр, форзац, фольга.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Самостійна робота з таблицею
► Проаналізуйте таблицю. З’ясуйте, що покладено в основу правопису и чи і в словах іншомовного походження.
Правопис слів іншомовного походження
У словах іншомовного походження И пишемо за «правилом дев’ятки» — після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (де ти з’їси цю чашу жиру)
Буква
Правила правопису
Приклади
И
В основах слів (загальні назви) перед наступним приголосним (крім й):
динаміка, джинси, символ, цитата, ритм, дизель (але: мартіні, місіс, сіті)
У складних словах з першою частиною ди-, що означає «двічі»:
дилема, дифтонг, дилогія, дискусія, дивіденд
У префіксах анти-:
антибіотик, антициклон, антитеза
Після ц у словах, що починаються на деци-
децибел, дециметр, децилітр
У географічних назвах і прізвищах
які закінчуються на -ида,
-ика
Атлантида, Флорида, Арктика, Америка
Після літер, що позначають шиплячі приголосні (ж, ч, ш) і після ц
Алжир, Цицерон Вашингтон, Чикаго
(але: Джібуті, Чувашія)
У звукосполученні -ри перед приголосними
Мадрид, Гринвіч, Єрихон, Кембридж, Крит (але: Річард, Річмонд, Ріца, Ріо-де-Жанейро, Австрія)
В інших власних назвах, що підпадають під правило «дев’ятки»
Аргентина, Сицилія, Тибет, Ватикан (але: Сідней, Сімферополь, Сінгапур)
У деяких власних назвах
Єгипет, Єрусалим, Вавилон, Китай, Пакистан
У давно запозичених словах
Єхидна, імбир, кипарис, вимпел, спирт, химера
У словах, запозичених зі східних мов, переважно тюркських
киргиз, кинджал, кисет, кишлак, шпинат, кизил
У словах церковного вжитку
єпископ, митрополит, херувим, християнство, митра
І
На початку слова
історія, ідеал, імітатор, Іліада, Індія
Після приголосного перед голосним та й
авіатор, Греція, тріо, Горацій
У власних назвах після приголосних (крім «дев’ятки») перед іншим приголосним і в кінці слова
Кіпр, Візантія, Сочі, Поті
Увага! Дізель (прізвище) — дизель (двигун), Сілует (прізвище) — силует (обрис)
Після приголосних б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, л, н (крім «дев’ятки») перед іншим приголосним у загальних назвах
бізнесмен, вітраж, фінал, ліра, хітон, мінор
У кінці невідмінюваних загальних назв
Візаві, поні, конфеті, жалюзі
Після голосних, але в складних словах і після префіксів пишемо і
атеїзм, Каїр, Альтаїр, круїз, Ізмаїл; староіспанський, поінформувати, доісторичний
У кінці власних назв (після голосного чи м’якого приголосного)
Гаваї, Гімалаї, де Віньї
Знайомство зі словником іншомовних слів
► З’ясуйте такі відомості про словник.
1. Хто є його укладачами.
2. Зверніть увагу на рік видання (словники до 1993 року не повного мірою відповідають сучасному правопису).
3. Скільки слів містить словник.
4. З яких частин він складається (передмова, список скорочень, український алфавіт, слова в алфавітному порядку).
5. Зміст передмови (склад словника, структура словника).
6. Яку інформацію надає словник.
Самостійна робота зі словником
► За допомогою словника напишіть правильно слова. Чи пояснюються орфограми в цих словах правилами? Крім правильного написання, яку інформацію про слова надає словник?
Пріоритет, піанісимо, інтермецо, лібрето, стакато, фортисимо.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ Коментоване письмо
Офіцер, дезінфекція, раціоналізація, теніс, екіпаж, Париж, Рим, Америка, Антарктида, Балтика, Британія, кит, ідеал, колібрі, Ніцца, героїзм, лоджія, біолог, дивізіон, фізика, міфічний.
Розподільна робота
► Запишіть слова, розподіливши їх на три колонки: 1) у яких пишемо букву и; 2) у яких пишемо букву і; 3) у яких пишемо букву ї.
Ауд..єнц..я, бенеф..с, Т..бет, Гаїт.., р..тор..ка, л..брето, вест..бюль, бадм..нтон, Чил.., грац..озний, к..парис, пенальт.., коеф..ц..єнт, его..ст, єп..скоп, моза..ка, ф..н..ш, жур..
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Написання тесту
► Укажіть рядок, у якому в усіх словах на місці пропусків пишемо букву и.
1) Д..алект..ка, тр..умф, п..ан..с..мо, Сев..лья, Корс..ка.
2) К..пр, Т..бет, ауд..єнція, ст..мул, тр..умф, попур.., ..нст. .тут.
3) Ц..стерна, ж..рандоль, реж..м, ц..фра, ш..рма, з..гзаг.
4) Кр..т, Австр..я, С..р..я, Л..сабон, Сан-Франц..ско, Д..зель.
5) Алж..р, Сард..н..я, С..ц..л..я, с..лует, ав..ац..я.
Дослідження-аналіз
► Поясніть, чому в словах іншомовного походження динаміт і діаграма в одному слові після д пишемо и, а в іншому — і.
Скоромовки
Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:
«Ти не вмієш так, як я — так, як ти, не вмію я».
***
На полиці в коробиці
Півкороваю і паляниця.
***
На дворі трава, на траві дрова.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: доберіть до кожного правила приклад. Придумайте з цими словами завдання.
► Вивчіть скоромовку На покоси впали роси. Не бряжчать об жито коси.
Тема. Правопис знака м'якшення та апострофа в словах іншомовного походження.
Мета:
□ навчальна: навчити правопису слів іншомовного походження; навчити знаходити в тексті слова з вивченими орфограмами;
□ розвивальна: розвивати пам'ять, увагу, пошукові здібності;
□ виховна: виховувати культуру усного і писемного мовлення.
Внутрішньопредметні зв'язки: орфоепія, лексикологія, мова і мовлення.
Міжпредметні зв'язки: географія, історія, художня література.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Робота з картками (3 учні)
Картка 1
► Запишіть слова, вставивши пропущену букву.
Директор, с..нтаксис, ц..стерна, ж..раф, реч..тат..в, колор..т, ш..рма, транз..т, сп..рт, к..шлак, Аргентина, К..тай.
Картка 2
► Запишіть слова, вставивши пропущену букву.
Х..м..я, ..дея, пон.., п..нгв..н, пол..кл..н..ка, тр..умф, м..л..ц..я, приоритет, К..пр, Пот.., тр..о, Горац..й.
Картка З
► Запишіть слова, вставивши пропущену букву.
Гавай.., ате..зм, Ка..р, кру..з, Ізма..л, Ене..да, проза..к, моза..ка, ру..на, на..вний, сто..цизм, дру..ди.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Самостійна робота з підручником
Бесіда
⧉ Після яких приголосних у словах іншомовного походження ставимо знак м’якшення?
⧉ Чи збігаються ці приголосні з приголосними правила написання знака м’якшення для українських слів (немає ц)?
⧉ Чи ставимо знак м’якшення перед я, ю, є, ї, йо в словах іншомовного походження? А в українських?
⧉ Коли знак м’якшення не пишемо в словах іншомовного походження?
⧉ Назвіть букви, після яких ставимо апостроф у словах іншомовного походження,
⧉ Чи збігаються ці букви з буквами правила написання апострофа для українських слів (додаються шиплячі й задньоязикові)?
⧉ Чи збігаються ці приголосні з приголосними правила написання знака м’якшення для українських слів (немає ц)?
⧉ Чи ставимо апостроф після префікса в словах іншомовного походження?
⧉ У яких випадках апостроф не ставимо в словах іншомовного походження?
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ Коментоване письмо
Кар’єра, курйоз, рюкзак, комп’ютер, інтерв’ю, прем’єр, бюджет, миш’як, ад’ютант, Гюго, Женев’єва, Мюллер, ін’єкція, кювет, бюро.
Дюна, ілюзія, ательє, шприц, рулон, мільярд, Булонь, бал, конферансьє, каньйон, Мольєр, фільм, залп, магістраль.
Розподільна робота
► Запишіть слова, розподіливши їх на чотири колонки: 1) у яких пишемо знак м’якшення; 2) у яких не пишемо знак м’якшення; 3) у яких ставимо апостроф; 4) у яких апостроф не ставимо.
Бар..єр, порт..єра, кон..юнктура, ал..янс, Лавуаз..є, Корділ..єри, П..єр, п..юре, ад..юнкт, Ал..яска, тюл.., Гол..фстрім.
► З’ясуйте за словником іншомовних слів виділені слова.
Скоромовки
Улас у нас, Панас у вас.
***
Був господар, був господар,
Та й розгосподарився.
***
Пішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп — кипить окріп.
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Написання тесту
Апостроф у всіх словах:
1 ставимо;
2 не ставимо
Знак м’якшення в усіх словах:
3 вживається
4 не вживається
А Він..ї, В..єнтьян, ад..ю, мал..ярія
Б Сер..йозний, р..юш, п..юпітр, ф..юзеляж
В Н..юанс, б..юст
Г Т..юбік, мад..яр, Д..юма, Ал..яска
Д Інтерв..ю, кур..єр, об..єм, ад..ютант
Е Ал..батрос, біл..ярд, Гот..є, Н..ютон
1
2
3
4
Д
Б
Е
Г
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: доберіть до кожного правила приклад. Придумайте з цими словами завдання.
► Вивчіть скоромовку На річці Лука спіймав рака в рукави.
Тема. Подвоєння букв у загальних і власних назвах. Виразне читання вголос.
Мета:
□ навчальна: навчити правопису слів іншомовного походження; навчити знаходити в тексті слова з вивченими орфограмами;
□ розвивальна: розвивати пам'ять, увагу, пошукові здібності;
□ виховна: виховувати культуру усного і писемного мовлення.
Внутрішньопредметні зв'язки: орфоепія, лексикологія, мова і мовлення.
Міжпредметні зв'язки: географія, історія, художня література.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Робота з картками (2 учні)
Картка 1
► Запишіть слова, вставивши пропущену букву и або і.
С..р..я, лекція, ф..аско, ор..єнтир, х..мера, ц..л..ндр, діапазон, д..нам..ка, лаб..р..нт, пс..хоанал..з, фестиваль, б..оенергет..ка.
Картка 2
► Запишіть слова, вставивши знак м’якшення або апостроф.
Міл..йон, суб..єкт, павіл..йон, інтер..єр, кабал..єро, філіппінець.., вол..єр, В..єтнам, дос..є, бар..єр, ін..єкція, п..юпітр.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Самостійна робота з таблицею
Запам'ятайте! Переважній більшості загальних назв іншомовного походження подвоєння букв в українській мові не властиве: група, сума, прогрес.
► Проаналізуйте таблицю. Перекажіть умови подвоєння букв у словах іншомовного походження.
Умови подвоєння букв у словах іншомовного походження
Умови
Приклади
1. Подвоєння внаслідок збігу однакових звуків на межі префікса і кореня або між основами складних слів
ірраціональний, інноваційний, контрреволюція
2. У географічних, особових назвах та їхніх похідних
Брюссель, Голландія, Марокко, Ніцца, Міссісіпі, Канни, Таллінн, Аллах, Гіппократ; голландський, марокканський
3. У чоловічих і жіночих іменах
Аполлон, Джанні, Білл, Поллі
4. У словах, що набувають різних значень
біль (страждання) — білль (законопроект);
віла (русалка) — вілла (комфортабельний будинок за містом); гама (ряд звуків у межах октави) — гамма (літера; спалах); міра (одиниця виміру) — мірра (ароматична смола); мана (привид, ілюзія) — манна (деякі їстівні лишайники, застиглий сік ясеня, тополі та ін.)
5. В окремих загальних назвах
тонна, брутто, нетто, ванна, мадонна
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ «Ланцюжок». Коментоване письмо
Інтелігенція, граматика, суфікс, шосе, касета, Шиллер, Ніцца, бароко, апарат, колектив, асиметрія, нетто, талліннський, кристал, кореспондент, сюрреалізм.
Розподільна робота
► Розподіліть слова у дві колонки: 1) у яких є подвоєння приголосних; 2) у яких приголосні не подвоюються.
Комісія, індивідуум, тонна, грип, імміграція, еміграція, Россіні, Бетті, калькуттський, брутто, Жанна, пано, аплікація, гамма, територія, Андорра, ірраціональний, мадонна, бравісимо, акумулятор, ват, Ватт, інтелектуальний, анотація.
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
► У запропонованому ряді слів іншомовного походження вкажіть те слово, у якому подвоєння приголосних відсутнє:
1) Рус..о, 2) Марок..о, 3) сум..а, 4) ан..али, 5) мул..а,
6) контр..еволюція.
Знайди пару
► До вказаних словосполучень доберіть із дужок синонім; поясніть правопис іншомовних слів.
1. Керівник хору, оркестру. 2. Легкий жіночий домашній одяг. 3. Розмова між двома особами. 4. Постановка спектаклю. 5. Приготування столу до обіду.
6. Драматичний або музичний твір.
Слова для довідки: діалог, п’єса, сервіровка, диригент, лібрето, пеньюар.
Скоромовки
Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята перецебренята.
***
На дворі трава, на траві дрова.
***
Поля поле поливає, поле й переполює.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: доберіть до кожного правила приклад. Придумайте з цими словами завдання.
► Вивчіть скоромовку.
Дрова рубали два дроворуби.
Водовоз віз воду з водопроводу.
Урок №82
Тема. Тренувальні вправи з теми «Фонетика. Орфоепія. Орфографія».
Мета:
□ навчальна: повторити вивчені орфограми, застосовуючи набуті знання на практиці; формувати життєву компетентність;
□ розвивальна: розвивати мовне чуття, абстрактне мислення, мовленнєві вміння, навички зіставлення, порівняння; розвивати цікавість;
□ виховна: виховувати повагу до захисників Вітчизни.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, синтаксис, мова і мовлення.
Міжпредметні зв'язки: історія, культура.
Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
IV. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ
Лексична робота
► З’ясуйте значення слів за словником іншомовних слів.
Форзац, генезис, феодал, ханство, васалітет, фортеця, орда, султан.
«Ланцюжок». Лінгвістичний аналіз
Інструкція: завдання виконують «ланцюжком». Кожен учень пояснює наступну орфограму.
► Прочитайте уважно текст. Визначте його стиль і тип мовлення.
► Слова з пропущеними літерами випишіть у зошит, пояснюючи їх правопис.
► Обґрунтуйте вибір букви з дужок.
П..ріод розв..тку українс..кого війс..кового м..стецтва часів к..зац..тва, яке ро..винулось (у, в) (3, з)бройні
(С, с)или України, охоплює майже три сторіч..я, поч…наючи з кінця XV століт..я. Початок ..сторії (3, з)бройних (С,с)ил України безпос..редн..о пов..язаний з
г..незисом українс..кого к..зац..тва.
З с..редини XIV століт..я (у,в)сі українс..кі землі були заво..вані ..ноземними ф..одал..ними д..ржавами — Литвою, Польщею, молдавс..кими та угорс..кими ф..одалами. Кр..мс..ке (Х,х)анство прийняло туре..кий васал..тет, а свої грабіжниц..кі напади п..ретворило на основне дж..рело зб..гачен..я. Кочів..я ногайських татар, які підкорилися (К,к)римс..кому (Х,х)анству, на картах позначалося як (Д, д)ике (П, п)оле. Султанс..ка (Т,т)уреччина утвердилас.. на (Ч,ч)орному (М,м)орі, оволоділа г..рлами Дунаю, Дніпра, Дону і побудувала м..режу потужних фортец.. для завоюван..я України, Білорусі, Росії, Польщі.
(У,В) Україні (у,в) другій половині XV століт..я (у,в) умовах іноземного панував..я посилюєт..ся кріпос..ниц..ке гноблен..я. Українс..кі селяни, найбільш.., сміливі, мужні, волелюбні, які не хотіли т..рпіти кріпос..ниц..ке ярмо (і, й) владу чужинців, відмовлялися підкорятися ..ноземному пануван..ю ф..одалів (і, й) ос..лялися на спустошених землях понад Дніпром і (П,п)івден..им Бугом. Волелюбних (у,в)тікачів приваблював незаселений українс..кий степ, де вони могли займатися віл..но, без ф..одал..ного примусу, хліборобс..кою працею (і, й) особисто ро..поряджатися виробленим продуктом, а не від..авати його ф..одалам. Однак п..реселенці потрапляли (у,в) умови постійного риз..ку, (у,в) атмосферу тр..вожного прикордон..я з (Д,д)иким (П,п)олем. Їм довелос.. повсякдень..о давати відсіч., підступним ворожим наскокам орд..нців і поєднувати працю на землі зі збройною борот..бою. Цих людей почали називати к..заками. К.. зак (у, в) п..рекладі з тюркс..кої мови означає «віл..на, незалежна, озброєна людина» (За О. Опанович).
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
∎ Наведіть приклади слів, у яких відбувається спрощення приголосних.
∎ Які чергування голосних ви пам’ятаєте? Наведіть приклади,
∎ Назвіть приголосні, що чергуються. Наведіть приклади.
∎ На що звертаємо увагу, коли треба вжити прийменник у чи в, або сполучник і чи й? Наведіть приклади,
∎ За якими правилами не ставимо апостроф? Наведіть приклади,
∎ Скажіть, коли знак м’якшення не пишемо? Наведіть приклади,
∎ У яких випадках приголосні не подовжуються? Наведіть приклади.
∎ За яким правилом пишемо букву и в словах іншомовного походження?
∎ Після яких букв ставимо апостроф у словах іншомовного походження? Наведіть приклади.
∎ Знак м’якшення в словах іншомовного походження ставимо за тими правилами, що і в українських?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
∎ Чи впевнені ви у своїх знаннях? Чи готові до написання контрольних тестових завдань?
Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу з підручника.
► Повторіть правила з теми «Фонетика. Орфоепія. Орфографія».
Тема. Контрольна робота №5 з теми «Фонетика. Орфоепія. Орфографія»
Мета:
□ навчальна: перевірити знання учнів з теми «Фонетика. Орфоепія. Орфографія»;
□ розвивальна: розвивати логічне мислення, мовленнєві навички, уміння виконувати тестові завдання; самостійно працювати;
□ виховна: виховувати шанобливе ставлення до мови.
Внутрішньопредметні зв'язки: орфоепія, фонетика, орфографія, пунктуація.
Міжпредметні зв'язки: виконання тестових завдань (формування ключової компетенції).
Тип уроку: урок перевірки знань та навичок учнів.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Ознайомлення з критеріями оцінювання тестових завдань закритої й відкритої форми. Проведення інструктажу щодо їх виконання.
III. ВИКОНАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
І варіант
► Завдання 1-8 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1. У якому рядку в усіх словах не відбувається спрощення?
А Шіс..надцять, хвас..ливий, балас..ний, кіс..лявий;
Б випус..ний, хворос..няк, щас..ливий, абонент..ський;
В влас..ний, парламент..ський, учас..ник, шіс..сот.
2. У якому рядку всі слова записано правильно?
А Розхвилювався, безчестний, відкриття, передчасний;
Б безкорисливий, зкривдити, роспитати, стурбований;
В сфотографувати, зрозуміти, безпричинний, тижневий.
3. У якому рядку порушено чергування у//в, і// й?
А Земля й небо; пішла в школу; У Ялті проходить зустріч.
Б батько і син; поїхали у Львів; зайшла в клас;
В прочитала у творі, зрозуміти й опрацювати; В Одесі заморозки.
4. У якому з рядків усі слова пишемо без знака м’якшення?
А Він..ця, радіс..тю, рибал..чин, вил..є, розкіш.., пят..сот;
Б сіл..ю, пишеш.., учительці, Уман..щина, спіл..нота;
В нян..ці, зустрічаєш..ся, піс..ня, віс..тю, шіст..сот.
5. У якому рядку всі слова пишемо з апострофом?
А Лук..янець, зв..язківець, мавп..ячий, зор..яний;
Б матір..ю, від..їздом, розм..якшити, дит..ясла;
В з..явитися, дух..мяний, торф..яний, об..єднатися.
6. У якому рядку в усіх словах відбувається подвоєння приголосних?
А Облич..я, безвин..о, жит..я, радіст..ю, спів..ітчизник;
Б закон..ий, від..іл, військ..омат, письмен..ик;
В священ..ик, Ган..а, збіж..я, сторіч..я, л..ється.
7. У якому рядку всі слова написано правильно?
А Рим, джигіт, більярд, вікінг;
Б Кордильєри, віньєтка, монпансьє, адютант;
В бароко, коміссія, інтелігент, апарат.
8. У якому рядку всі ненаголошені приголосні можна перевірити наголосом?
А Березень, бриніти, вітер, ожеледь;
Б широкий, темніти, великий, криве;
В земля, дерево, розумний, весло.
► Завдання 9 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, потрібно дібрати відповідник, позначений цифрою.
9. Установіть відповідність між словом та його характеристикою:
1 Подовжуються приголосні
2 Знак м’якшення пишемо після літер:
3 Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після літер:
4. У словах іншомовного походження апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після літер:
=========================
А б, п, м, в, ф
Б д, т, з, б, л, ц, р, ж, ш
В д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш
Г д, т, з, с, дз, ц, л, н
Д г, к, x, ж, ч, ш, б, п, м, в, ф
II варіант
► Завдання 1-8 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1. У якому рядку в усіх словах відбувається спрощення приголосних при зміні слова?
А Виск, випуск, пропуск, хворост;
Б контраст, компост, студент, пестощі;
В бризкати, блиск, тиск, тріск.
2. У якому рядку допущено орфографічну помилку?
А Схопити, зпрощувати, стискати, зробити;
Б здійснити, зміцнити, сфальсифікувати, змурувати;
В сходити, спилювати, зчистити, зцілити.
3. У якому рядку чергування у/в розрізняє значення слів?
А Враз, втриматися, ударити, вступ;
Б вживатися, вправа, удача, узимку;
В вбігти, уміти, ввійти, уболівати.
4. У якому рядку всі слова пишемо зі знаком м’якшення?
А Донец..кий, ган..ба, швец.., тон..ший;
Б різ..бяр, т..мяний, нєн..чин, робит..ся;
В корис..тю, дівчинон..ці, на пис..мі, кін..чик.
5. У якому рядку допущено орфографічні помилки в написанні слів?
А Пам’ять, пів’яблука, Лук’яненко, солов’їний;
Б з’явитися, черв’як, довір’я, святкувати;
В возз’єднання, верб’я, пів’ящика, підгір’я.
6. У якому рядку всі слова написані правильно?
А Поволжжя, майбуття, з’їхатися, п’ятсот;
Б льється, під’єднати, Маринці, бадьорість;
В чотирма, шістсот, кузня, верб’я, яблуньці.
7. У якому рядку всі слова записано правильно?
А Буквений, потомствений, статтей, лебединий;
Б чайний, старовинний, священик, хвилинний;
В навмання, сонний, середньовічя, прибуття.
8. У якому рядку всі слова написано правильно?
А Цифра, приоритет, фабрика, стимул;
Б ін’єкція, п’єдестал, миш’як, бюро;
В мадонна, ірреальний, група, брутто.
► Завдання 9 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, потрібно дібрати відповідник, позначений цифрою.
9. Установіть відповідність. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою:
1 Подовжуються приголосні
2 Знак м’якшення пишемо після літер
3 Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після літер:
4 У словах іншомовного походження апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після літер:
А д, т, з, с, дз, ц, л, н
Б г, к, х, ж, ч, ш, б, п, м, в, ф
В д, т, з, б, л, ц, р, ж, ш
Г д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш
Д б, п, м, в, ф
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
Оцінювання контрольного тесту
Тип завдання
Завдання закритої форми
з вибором однієї правильної відповіді
на встановлення відповідності
Номер завдання
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Варіант 1
а
в
а
а
б
б
а
в
1-В, 2-Г, 3-А, 4-Д
Варіант 2
а
а
в
б
в
в
б
в
1-Г, 2-А, 3-Д, 4-Б
Кількість балів
1
1
1
1
1
1
1
1
4
Рефлексія
► Які завдання були складними? Чому?
► 3 якими завданнями впоралися легко?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Індивідуальне завдання з повторення вивченого матеріалу.
Тема. Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова. Ознайомлення з тлумачним і перекладним словниками. Культура мовлення. Використання слів відповідно до їхнього значення.
Мета:
□ навчальна: пояснити особливості слова як мовної одиниці; навчити розрізняти однозначні й багатозначні слова;
□ розвивальна: розвивати навички колективної та самостійної роботи; здатність до логічного мислення, творчу уяву; мовленнєві навички;
□ виховна: виховувати шанобливе ставлення до рідної мови.
Внутрішньопредметні зв'язки: фразеологія, пунктуація, культура мовлення.
Міжпредметні зв'язки: мова, література, усна народна творчість.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Дослідження-аналіз
► Перепишіть у зошит прислів’я. Поясніть значення слова, що вони відбивають.
1. Слово не стріла, а глибше ранить. 2. Вола в’яжуть мотузком, а людину — словом. 3. Усякому слову своє місце. 4. Слово — срібло, а мовчання — золото. 5. Слово не горобець — вилетить не спіймаєш. 6. Правдиве слово і меч здолає (Народна творчість).
► Поясніть уживання розділових знаків.
Знайомство з тлумачним і перекладним словниками
► З’ясуйте такі відомості про словник.
1. Хто є його укладачами.
2. Зверніть увагу на рік видання.
3. Скільки слів містить словник.
4. З яких частин він складається (передмова, список скорочень, український алфавіт, слова в алфавітному порядку).
5. Зміст передмови (склад словника, структура словника).
6. Яку інформацію надає словник.
Робота з тлумачним словником
► Скільки лексичних значень мають слова сонце, зірка, тичина, бузок, людина, слово, горобець?
► Доведіть, що це так, скориставшись тлумачним словником.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Культура мовлення
► Відредагуйте словосполучення. Поясніть причину помилок.
3 наступаючим Новим роком
(3 прийдешнім новим роком)
Безцінний подарунок
(Неоціненний подарунок)
Біля другої години
(Близько другої години)
Вести себе ввічливо
(Поводитися ввічливо)
У даний час
(У цей час)
Вислати відкритку
(Надіслати листівку)
У любому випадку
(У кожному разі)
У кінці-кінців
(Врешті-решт)
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
∎ Що вивчає лексикологія?
∎ Яку роль виконують слова в мові?
∎ Чи всі слова мають лексичне значення?
∎ Крім лексичного, яке ще є значення у слова?
∎ На які групи поділяються слова за кількість лексичних значень?
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Випишіть із тлумачного словника п’ять однозначних і п’ять багатозначних слів.
► Творча вправа: створіть асоціативний кущ до слова весна. Дослідіть, чи є серед слів однозначні.
Тема. Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях. Культура мовлення. Доцільність використання слів із переносним значенням. Лексична помилка (практично).
Мета:
□ навчальна: пояснити особливості слова як мовної одиниці; навчити розрізняти однозначні й багатозначні слова;
□ розвивальна: розвивати навички колективної та самостійної роботи; здатність до логічного мислення, творчу уяву; мовленнєві навички;
□ виховна: виховувати шанобливе ставлення до рідної мови; до своїх батьків.
Внутрішньопредметні зв'язки: орфографія, культура мовлення.
Міжпредметні зв'язки: мова, література, усна народна творчість.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
∎ Чим відрізняються однозначні слова від багатозначних? Наведіть приклади,
∎ Що нам допомагає з’ясувати лексичне значення слова?
∎ Згадайте, які типи помилок ми розглядали на попередніх уроках.
∎ Якими є причини виникнення лексичних помилок?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Дослідження-порівняння
► Прочитайте речення. Поясніть виділені слова з погляду прямого і переносного значення.
1. Діти сплять і спить озеро, спить ліс і очерет (Леся Украінка). 2. Розплелися коси і розплелись, розсипались, розпались, наче коси, вересневі дні (Д. Павличко).
Спостереження над мовним матеріалом
► Знайдіть слова, ужиті в переносному значенні. Поясніть їхнє значення в реченні.
1. Людям язика не зав’яжеш. 2. Тиха вода береженьки зносить. 3. Всю ніч не спали, біль сукали. 4. Хто сіяв зло, той пожинав скорботу. 5. Гіркий світ, а треба жить. 6. З щастя та горя скувалася доля. 7. Якою мірою міряєш, такою й тобі одміряють (Народна творчість).
► Як ви розумієте прочитані прислів’я?
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Розподільна робота (самостійно)
► З’ясуйте значення прикметників теплий, рідкий у наведених словосполученнях. Скажіть, де вони вжиті в прямому, а де в переносному значенні. Запишіть словосполучення відповідно в дві колонки.
Тепла праска, тепле проміння, теплий одяг, тепле вітання, тепла зустріч, теплий день, тепле слово, теплий колір, теплі думки.
Рідкі сході, рідка сметана, рідкий випадок, рідкі зустрічі, рідкий ліс, рідке волосся, рідкий дощ, рідкий борщ, рідка суміш, рідкий збіг обставин.
► Знайдіть орфограми, вивчені раніше, поясніть їх уживання.
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Дослідження-аналіз
► Прочитайте речення. Визначте, чи є в ньому слова з переносним значенням.
Бути хорошою людиною, приносити щастя батькові і матері, не допускати, щоб старість їхня була горем,— нехай це стане бажанням усього вашого життя
(В. Сухомлинський).
Культура мовлення
► Спишіть, виправляючи лексичні помилки. Як ви гадаєте, у чому причина цих помилок?
1. Я виходжу на слідуючій зупинці. 2. У нагоді пізнаєш друга. 3. Туристична подорож тривала дві неділі. 4. Усі учні нашого класу приймали участь у змаганнях.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: доберіть із художньої літератури п’ять прикладів уживання слова в переносному значенні.
Тема. Загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова.
Мета:
□ навчальна: пояснити особливості слова зі стилістичного погляду; навчити знаходити в мовленні стилістично забарвлені слова;
□ розвивальна: розвивати навички колективної та самостійної роботи; здатність до логічного мислення, творчу уяву; мовленнєві навички;
□ виховна: виховувати шанобливе ставлення до своїх батьків, рідної мови, природи.
Внутрішньопредметні зв'язки: орфоепія, орфографія, пунктуація, культура мовлення.
Міжпредметні зв'язки: мова, література, усна народна творчість, ботаніка.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Підготовча вправа (увесь клас)
► Прочитайте вірш Г. Шаєрової. Придумайте йому назву. Порівняйте з авторською.
► Випишіть багатозначні слова. За тлумачним словником з’ясуйте їхнє пряме й переносне значення.
ГАРНИЙ СИН
От би відкрить зоопарк у квартирі!
Мамі тоді помагатимуть звірі.
Вчена плямиста жирафа
Витре пилюку на шафах.
А кенгуру, ледь зажевріє ранок,
Прийде з базару, зготує сніданок.
Всіх нагодує, посуд помиє,
Дірку мені на штанятах зашиє.
Не треба до пральні білизну здавати —
Мамі білизну єнот буде прати.
Знаю: охочі єноти
До отакої роботи.
Вивчу папугу я — слово тверде, —
Щоб замість мами цілісінький день
Мені зауваги робила,
Бо в мами немає вже сили.
Мамі зі мною роботи багато...
Ех! Кенгуру я не буду чекати,
Не буду просити жирафу –
Сам витру пилюку на шафах.
Бо від сьогодні в нашій квартирі
Я помагатиму мамі — не звірі.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Спостереження над мовним матеріалом
► Поясніть різницю між словами. У чому вона полягає: у лексичному значенні слова, чи у відтінках цього значення, у різних часових характеристиках, у стильовій приналежності?
Свічадо — дзеркало, гуманність — людяність, рать — битва, чоло — лоб, перст — палець, знатний — відомий, іде — плентається, говорити — ректи, хотіти — бажати.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Розподільна робота
► Прочитайте виразно українську народну пісеньку. Яке відчуття у вас виникло? Як ви гадаєте, чому? Знайдіть у тексті стилістично забарвлені й стилістично нейтральні слова. Запишіть їх відповідно у дві колонки.
ЖАЙВОРОНОК
— Ой чому ти, жайворононьку,
Рано з вирію вилітав?
Ще по горах сніженьки лежать,
По долинах криженьки стоять...
— А я тії сніженьки
Крильцями розмету,
А я тії криженьки
Ніжками потопчу!
► Поясніть розділові знаки.
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Дослідження-аналіз
► Прочитайте виразно текст.
ТАЄМНИЦЯ
— І чого це інші цвітуть, а я ніяк не можу розцвісти? — журився Луговий Васильок.
Він бачив, що під деревами вже біліють ніжні квіти анемони, на узліссі товпляться на низеньких стеблинках хвостаті квіти рясту, а з води підводяться цілі букети золотих квітів курячої сліпоти.
А сам Луговий Васильок ледве набирався сил, щоб розгорнути перші листочки! Як прикро!.. І він вирішив дізнатися, що допомогло весняним квітам розквітнути так рано, і попрохав знайому Муху вивідати у квітів їхню таємницю.
Муха погодилася, але повернулася ні з чим.
— Квіти кажуть: що таємниця, те є таємниця. Вона закопана в землі.
— У землі? — здивувався Луговий Васильок. — Ну, тоді я знаю, кого просити: Крота. Він у землі господар, хіба йому важко дізнатися?
Кріт вислухав Василька й поліз під землю. А на другий день виліз із нори такий поважний, такий урочистий, що стало відразу ясно: він про все дізнався.
— Ну що?
— Почекай, дай віддихатись,— сказав Кріт, розлігся на горбочку викопаної землі й нічого більше не промовив.
Але квіти теж уміють мовчати, та ще й як уміють! І Васильок не квапив Крота, а терпляче чекав.
— Дізнався,— сказав нарешті Кріт. Усі ці весняні квіти запасають собі їжу ще влітку та восени і зберігають свої запаси в підземних коморах. Кожна з них має комору на свій лад: та бульбу, та цибулину, а та грубе кореневище. Звідти вони й беруть їжу зараз, навесні. Ось тому вони й мають стільки сили й можуть цвісти так рано.
— Які хитрі! — сказав Луговий Васильок.— А я от запасів робити не вмію. Що ж, розцвіту, коли зможеться.
І він розцвів у середині літа. Але тоді вже на луках не було нічого кращого за його яскраві пурпурові пахучі квіти (Н. Павлова).
Бесіда
∎ Чи варто було Васильку шкодувати, що пізно цвіте?
∎ Дайте назву тексту. Що вона відбиває: тему чи ідею? Порівняйте з авторською назвою,
∎ Проаналізуйте лексику з погляду стилістичної забарвленості і переносного значення,
∎ Поясніть орфограми.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: запишіть у зошит ваш улюблений вірш. Проаналізуйте, які слова в ньому стилістично забарвлені. Вивчіть вірш напам’ять.
Урок №87
Тема. Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми. Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів. Словникові статті в словниках різних типів.
Мета:
□ навчальна: поглибити знання про групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми; навчити знаходити в мовленні ці мовні одиниці;
□ розвивальна: розвивати навички колективної та самостійної роботи; здатність до логічного мислення, творчу уяву; мовленнєві навички;
□ виховна: виховувати шанобливе ставлення до рідної мови.
Внутрішньопредметні зв'язки: орфоепія, культура мовлення.
Міжпредметні зв'язки: мова, література, усна народна творчість.
Тип уроку: урок поглиблення знань, формування вмінь і навичок.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
∎ Які слова ми називаємо синонімами? Наведіть приклад,
∎ Що таке антонім?
∎ Чи кожне слово має антонім?
∎ Чи відрізняються багатозначні слова й омоніми? Наведіть приклад.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
IV. УДОСКОНАЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Розподільна робота
► Згрупуйте синоніми у дві колонки: 1) стилістично нейтральні; 2) стилістично забарвлені.
Здобуток — досягнення, завоювання; розуміти — осягати, метикувати; іти — ступати, прямувати; площа — майдан; процент — відсоток; стислий — короткий; аплодисменти — оплески; оскільки — тому що, через те що; шеф — керівник; століття — сторіччя; відомий — видатний; тільки — лише; атлет — силач; змагання — чемпіонат.
► 3 одним зі слів складіть речення.
Пошукова робота
► Перепишіть речення. Знайдіть антоніми, укажіть, якими частинами мови вони виражені і що лежить в основі протиставлення.
1. Чорними ярами покотився білий туман. Вгорі темне непривітне небо, долі — холодна, мокра земля. І втома від цілоденної важкої праці, і холод, і ця сумна картина мимохіть насували мрію про теплу хату, гарячу страву, суху постіль (М. Коцюбинський). 2. Багато говорити та мало слухати (Народна творчість). 3.І там степи, і тут степи, та тут не такі, руді, руді, аж червоні, а там голубі, зеленії (Т. Шевченко).
Спостереження над мовним матеріалом
► За тлумачним словником з’ясуйте значення слова ключ.
► Як у словниковій статті представлені омоніми?
Дослідження-аналіз
► Знайдіть у тексті омоніми. Яку функцію вони виконують у мовленні?
Учителька сказала Петрикові:
— Знову ти списав приклад?
— Та ви ж казали, що з відмінника Івана треба приклад брати, от я і взяв у нього (Народна усмішка).
► Доведіть, що це омонімія, а не багатозначність слова.
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Моделювання словосполучень
► До синонімічних рядів доберіть слова із довідки, щоб утворилося нормативне словосполучення.
1. Старий — старезний — древній.
2. Старий — ветхий — древній — дряхлий — давній.
3. Старий — давній — колишній — незапам’ятний.
4. Старий — похилий.
5. Зупинятися — припинятися — ставати.
6. Зупинятися — спинятися — затримуватися.
Слова для довідок: Час, машина, дід, людина, жінка, фоліант.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
VIII. Домашнє завдання
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: утворіть зі словами м'який, золотий синонімічні ряди. З одним словом із кожного ряду складіть речення.
Тема. Урок розвитку комунікативних умінь №18-19. Контрольний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису тварин.
Мета:
□ навчальна: виявити та оцінити рівень сформован ості в учнів умінь і навичок письмово докладно відтворювати зміст прослуханого тексту художнього стилю з елементами опису тварин;
□ розвивальна: розвивати зв'язне мовлення, аналітико-синтетичні мисленнєві навички, збагачувати словниковий запас;
□ виховна: виховувати любов до живої природи.
Внутрішньопредметні зв'язки: орфографія, пунктуація.
Міжпредметні зв'язки: мова, література, культура.
Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь і навичок.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. РОБОТА З ТЕКСТОМ. СПРИЙНЯТТЯ І ВІДТВОРЕННЯ ЗМІСТУ
Перше прослуховування тексту
► Прослухайте уважно текст, намагаючись усвідомити й запам’ятати його зміст.
КОШЕНЯ
Були брат і сестра — Вася і Катя; у них була кішка. Весною кішка пропала. Діти шукали її всюди, але не могли знайти. Якось вони гралися біля комори і почули — над головою хтось нявка тоненьким голосом. Вася заліз драбиною під стріху комори, а Катя стояла внизу і все запитувала: «Знайшов? Знайшов?»
Але Вася не відповідав їй. Нарешті Вася закричав: «Знайшов! Наша кішка... і в неї кошенята; які гарнесенькі, іди сюди швидше!»
Катя побігла додому, добула молока і принесла кішці. Кошенят було п’ятеро. Коли вони виросли трішки й почали вилазити з кутка, у якому вивелися, діти вибрали собі одне кошеня, сіре з білими лапками, і понесли додому. Мати пороздавала решту кошенят, а це лишила дітям. Вони годували його, бавилися з ним і клали з собою спати.
Одного разу діти пішли гратись на дорогу і взяли з собою кошеня.
Вітер ворушив солому на дорозі, кошеня бавилося з соломою, і діти тішилися з нього. Потім вони знайшли щавель біля дороги і пішли рвати.
Раптом вони почули, що хтось кричить: «Назад! Назад!»,— і побачили, що мчить верхи мисливець, а поперед нього дві собаки — побачили кошеня і хочуть схопити його. А кошеня, замість того, щоб бігти, присіло до землі, згорбило спинку і дивиться на собак. Катя злякалась і побігла геть. Вася щодуху кинувся до кошеняти і водночас із собаками підбіг до нього, впав животом на беззахисне кошеня і закрив від собак.
Мисливець підскакав і відігнав собак. А Вася приніс додому кошеня і вже не брав його з собою в поле. І довго не міг вирішити, як ставитися до вчинку Каті. Адже страшно буває всім (За Л. Толстим).
Методичний коментар. Методика проведення контрольного переказу в 5 класі дозволяє організацію лексичної та орфографічної роботи. Проводять контрольний переказ на здвоєних уроках мови (на першому учні працюють із чернетками, на другому — у зошитах для контрольних робіт).
Лексична робота
∎ Чи все зрозуміло в змісті тексту? Які слова були незрозумілими?
∎ Поясніть лексичне значення слова комора.
∎ Як називають дітей у тексті? Доберіть синоніми.
Орфографічна робота
► Запишіть слова, поясніть орфограми.
Весною, не могли, тоненьким, кішці, трішки, ворушив, мисливець, щодуху, беззахисне.
З'ясування пунктограм
► Запишіть речення, поясніть розділові знаки.
Нарешті Вася закричав: «Знайшов! Наша кішка... і в неї кошенята; які гарнесенькі, іди сюди швидше!»
Складання плану переказу
► Дайте відповіді на запитання,
∎ Чому Вася поліз під стріху?
∎ Скільки кошенят знайшов Вася?
∎ Чим Катя нагодувала кішку з кошенятами?
∎ Яке кошеня діти собі вибрали?
∎ Чим кошеня бавилося на дорозі?
∎ Чому діти його полишили?
∎ Скільки собак бігло до кошеняти?
∎ Що зробила Катя?
∎ Як Вася врятував кошеня?
► Складіть план переказу.
Друге прослуховування тексту
IV. НАПИСАННЯ ПЕРЕКАЗУ ІЗ ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ
► Підготовка чорнового варіанту переказу.
► Третє прослуховування тексту.
► Редагування написаного.
► Переписування.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)
► Творче завдання: підготуйте усну розповідь про національні традиції, які ви спостерігаєте у своїй родині.
Тема. Тренувальні вправи з теми «групи слів за значенням».
Мета:
□ навчальна: повторити вивчені групи слів, навчити застосовувати набуті знання на практиці; формувати життєву компетентність;
□ розвивальна: розвивати мовне чуття, абстрактне мислення, мовленнєві вміння, навички зіставлення, порівняння;
□ виховна: виховувати ставлення до справи, якою займаєшся; до колективу, у якому знаходишся.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, морфологія, синтаксис, мова і мовлення.
Міжпредметні зв'язки: художня література, усна народна творчість, культура.
Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК
Дослідження-аналіз
Варіант 1
► Які з наведених слів мають лексичне значення, а які — ні?
Юність, слово, але, колектив, від, змагання, киш!
► Поясніть лексичне значення слів.
Варіант 2
► Яка особливість лексичного значення слова використана для створення гумористичного ефекту?
— Іване Петровичу! А можна мені Вас покритикувати?
— Звичайно, можна!
— І мені за це нічого не буде?
— Звичайно нічого: ні премії, ні відпустки влітку, ні путівки в санаторій (3 журналу).
► Як називається цей вид мовлення?
Варіант З
► Виразно прочитайте. Поясніть розділові знаки.
► Як допомогти хлопцю зрозуміти, що таке багатозначні слова?
ДВА ЗНАЧЕННЯ
«Придумай слово»,— учня попросили,— щоб мало аж два значення воно. — На мить запала тиша. — Це — Гаврило! — промовив хлопчик, дивлячись у вікно.
— Чому «Гаврило»? — вчителька питає.
— Це те, що треба,— каже хлопченя. — Воно ж якраз два значення і має: бо «гав» — то пес, а «рило» — то свиня (С. Гриценко).
Варіант 4
► Прочитайте. Поясніть значення виділених слів.
1. На п’ятий день мандрівники побачили землю.
2. Ластівки проносяться над землею. 3. Віти дерев схилилися до землі. 4. Уся українська земля — квітучий край. 5. Земля обертається навколо Сонця. 6. «Яка ти розкішна, земле»,— думала Маланка. 7. Лопата м’яко увійшла в землю. 8. Уся земля вітала Юрія Гагаріна.
9. Навколо були землі нашого району.
Варіант 5
► Знайдіть слова з переносним значенням.
1. Запорошений снігами в синіх іскорках синиць, сад мій білими руками потягнувся до зірниць (М. Нагнибіда).
2. Київ завжди радо зустрічає друзів (З газети).
3. Чорнобильська блискавка безжально вдарила в генетичне серце України (3 газети). 4. Ввібрало воно, рідне слово, в себе віковічний плин Дніпра, шурхіт колосся, шепіт діброви, спів соловейка (Ю. Мушкетик).
5. Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, срібним, золотим (Л. Костенко).
Варіант 6
► Серед наведених слів знайдіть стилістично нейтральні. Складіть із ними словосполучення / речення, у яких ці слова стануть емоційно забарвленими.
Радіо, солдати, мчатися, ластівка, пити, слізно, чудовисько, гніватися, сушити, крила.
Варіант 7
► Доберіть синоніми до слів. З одним із них складіть речення.
Говорити, воїн, Батьківщина.
Варіант 8
► Знайдіть антоніми, омоніми. Чим виражені ці слова?
1. Зима без снігу — літо без хліба. 2. До обіду покосили, гострі коси потупили. 3. Лихий доброго псує. 4. Добро пушить, а лихо сушить. 5. М’яко стеле, та твердо спати (Народна творчість). 6. Теплий вітре, шуми, ясне сонце в зеніті світи, ми будуєм для щастя світи (В. Сосюра).
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
► Знайдіть у тексті багатозначні слова.
► З’ясуйте, які слова є стилістично забарвленими.
► Прочитайте уважно текст. Випишіть із нього синоніми. Доберіть до них, якщо можливо, антоніми, омоніми.
МОЯ ШКОЛА
Дитинство... Скільки незабутніх років ми проводимо в школі! Школа — наш другий дім. І кожен з нас мріє, щоб у цьому домі було тепло і затишно, надійно і спокійно. Цей затишок у школі створюють учні, вчителі, інші працівники. Я люблю свою школу. Люблю слухати вранці спів дзвоника, який скликає учнів на урок до світлих просторих класних кімнат. Люблю перерви, на яких можна пограти в м’яча, збігати до їдальні. Ох, ця їдальня! А які там смачні страви! Люблю цікаві уроки літератури, цікаві задачі з математики. У нашій школі дружний колектив учнів та вчителів. Протягом року проходить багато турнірів, конкурсів, олімпіад, змагань... До речі, у нас неоднорідна рейтингова система: чим краще навчаєшся, тим вище твій рейтинг. Це гарний стимул для учнів. Кожен намагається добре вчитися, бути дисциплінованим. У цій системі присутній елемент азарту. Кожен з нас намагається покращити свій результат, піднятися на вищу сходинку в рейтингу.
Упевнений, що ті зерна знань, які сіють у наші душі талановиті викладачі, через деякий час проростуть, дадуть сходи. У моєму шкільному домі — спокійно, затишно; я люблю його за те, що на мене тут завжди чекають і радіють моїм успіхам (З учнівського твору).
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
Оцінювання знань, умінь і навичок учнів
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу з підручника.
► Творче завдання: напишіть міні-твір про свою школу, свій клас.
Урок №91
Тема. Урок розвитку комунікативних умінь № 20. Відповідь на уроках української мови в науковому стилі.
Мета:
□ навчальна: навчити учнів послідовно і планомірно викладати зміст засвоєного лінгвістичного матеріалу;
□ розвивальна: розвивати логічне мислення, уміння систематизувати засвоєні відомості; аналітичні вміння, пам'ять;
□ виховна: виховання культури праці.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, морфологія, синтаксис, пунктуація.
Міжпредметні зв'язки: література.
Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Робота біля дошки (2 учні)
► Запишіть план своїх відповідей із теми «Групи слів за значенням».
Бесіда (увесь клас)
∎ Яка сфера використання наукового стилю?
∎ Якою є мета створення текстів наукового стилю?
∎ Які ознаки наукового стилю?
∎ Які вимоги ставлять до плану? (Визначити часткові питання, що входять до теми, і послідовність їхнього висвітлення; кожен пункт чітко сформулювати; не відхилятися від теми, уникати всього зайвого, що виходить за її межі; передбачити вступну і завершальну частину відповіді.)
Аналіз планів учнів
► З’ясуйте, чи відповідають визначеним вимогам записані на дошці плани.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ,
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Запис теми уроку на дошці.
Слово вчителя
Виконання будь-якої роботи, у тому числі підготовка відповіді, вимагає попереднього планування. У необхідності складання плану ми переконалися, готуючись до переказів і творів. Щоб відповідь була вдалою, необхідно знати фактичний матеріал, теоретичні відомості. Наступною умовою є логічність побудови відповіді. Треба намагатися викладати матеріал від простого до складного, давати необхідні пояснення.
V. КОЛЕКТИВНЕ СКЛАДАННЯ ПЛАНУ ВІДПОВІДІ
НА ПИТАННЯ «ОДНОЗНАЧНІ І БАГАТОЗНАЧНІ СЛОВА»
Орієнтовний план
1. Лексичне значення слова.
2. Наявність у слова кількох значень.
3. Тлумачні словники як необхідна умова з’ясування багатозначності слова.
4. Пряме й переносне значення багатозначних слів.
VI. ПІДГОТОВКА УСНОЇ ВІДПОВІДІ В НАУКОВОМУ СТИЛІ
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ, ІНСТРУКТАЖ ДО ЙОГО ВИКОНАННЯ
► Творче завдання: підготуйте відповідь з іншого предмета, запишіть у зошит план і відповідь.
Пам'ятка «Складання відповіді в науковому стилі»
1. Ознайомтесь з параграфом підручника.
2. Прочитайте повільно другий раз, виділяючи головне в кожному абзаці.
3. Якщо для певної відповіді треба схеми, малюнки, таблиці, накресліть їх на аркуші паперу.
4. Подумайте, після яких слів ви будете демонструвати схеми, малюнки, таблиці.
5. Підготуйте текст повідомлення.
Урок №92
Тема. Походження (етимологія) слова. Етимологічний словник української мови.
Мета:
□ навчальна: ознайомити учнів з етимологією як розділом мовознавчої науки; з етимологічним словником; формувати вміння аналізувати походження слів, працювати з етимологічним словником; формувати лінгвістичну, інформаційну, пізнавальну, комунікативну компетенції;
□ розвивальна: збагачувати словниковий запас учнів, сприяти розвитку інтелектуальних та творчих здібностей, за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти загальному мовленнєвому розвиткові особистості школярів;
□ виховна: виховувати стійкий інтерес до походження та історії слів рідної мови, здійснювати цілеспрямоване патріотичне виховання учнів.
Внутрішньопредметні зв'язки: культура мовлення і стилістика; текст (риторичний аспект).
Міжпредметні зв'язки: історія, краєзнавство, природознавство, література, іноземні мови.
Обладнання: картки (структура проекту, пам'ятки), етимологічний словник.
Тип уроку: урок-проект.
Вважай нещасним той день або той час,
в який ти не засвоїв нічого нового і нічого
не додав до своєї освіти.
Я. А. Коменський
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Психологічна настанова
Учитель. На думку Анни Ахматової, серце вгамовується правильним диханням, а чорні думки — вірою в друзів. Вдихніть повітря на повні груди, а потім видихніть. Візьміть руку сусіда по парті і потисніть її, скажіть сусідові щось приємне.
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Формулювання теми й мети уроку
► Послухайте текст. Що нового ви дізналися? Сформулюйте тему та мету уроку.
Яка людина, починаючи з раннього віку, не замислювалася про походження самої себе, не думала про те, як виникло життя на Землі, про те, звідки з’явилися багато предметів і явищ? Можна припустити, що ці питання народилися разом з початком епохи людства.
Як це цікаво — проникати в багатоколірний світ слова, досліджувати, розбирати і вивчати його. Змінюється світ, змінюється і мова, з’являється необхідність давати імена новим предметам, ознакам і явищам. Старі слова набувають нового сенсу: мишка — пристрій, без якого не обійтися при роботі за комп’ютером, кішка — спеціальні крюки у верхолазів, кінь і козел — гімнастичні снаряди. Так слово все далі і далі вирушає від свого первинного значення. Чим старше слово, тим складніше розібратися в його походженні. Тоді на допомогу приходять етимологічні словники. Познайомившись зі словом ближче, ви вже ніколи не будете вживати його не до ладу. Ваша мова стане яскравою, виразною. Вдалого знайомства із словами рідної мови! (З журналу)
Отже, на уроці ми дізнаємося, звідки походять окремі слова, з’ясуємо, чому ми так говоримо. Будемо істориками, перекладачами і станемо знавцями рідного слова.
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Характеристика проекту «Правда про слова»
► за змістом — міжпредметний;
► за кількістю виконавців — колективний;
► за тривалістю — міні-проект.
Результат виконання проекту: презентація «Чому ми так говоримо»
Робота з теоретичним матеріалом у парах за стратегією «Читання з позначками»
► Прочитайте текст і позначте нову для вас інформацію. Сформулюйте 2-3 питання до тексту.
У слів, як і у людей, є своя історія, своя доля. Вони можуть мати родичів, багатий родовід, і навпаки, бути круглими сиротами. Слово може розповісти нам про свою національність, про своїх батьків, про своє походження. Вивченням історії лексики і походження слів займається цікава наука — етимологія.
Слово «етимологія» походить від грецьких слів «етимон», що має значення «правда», «істина», і «логос» — слово. Тому етимологія займається встановленням істинних значень слів. Етимологи займаються вивченням слів, щоб уточнити всі зміни, що сталися з ними. Існує безліч шляхів, якими сучасне слово прийшло в мову. Більшість слів англійської мови латинського та грецького походження. Наприклад, від латинського слова «манус» (рука) утворилося багато слів, такі як манікюр, маніпулювати. Грецьке слово «граф» (писати) дало англійській мові телеграф (відправляти послання далеко), фонограф (записувати звуки), географія (записи про Землю). Багато слів виникло за допомогою латинських і грецьких суфіксів і приставок. Анти — (проти) вживається в багатьох словах, наприклад, антисептик, антисвіт. «Астро» (зірка) дало нам слово «астронавт».
Завдяки давнім текстам, порівнянню слів зі словами з інших мов, етимологія відновлює історію слів: як вони виникли в мові, їхнє джерело та зміну їхнього значення. Етимологія — вчення про первісне значення слова, наука про походження слів, їхній історичний розвиток, спорідненість їх із іншими словами (3 журналу).
Презентація етимологічного словника (сторінка для допитливих)
Аудіювання
► Послухайте текст і визначте незнайомі для вас слова. Розкажіть, яка інформація міститься в етимологічному словнику.
Перший друкований етимологічний словник української мови Ярослава Рудницького, що виходив англійською мовою окремими випусками з 1962 до 1977 року (вип. 1-16 на літери А—Ж), які згодом були перевидані у двох томах з додатком авторських робочих матеріалів на решту літер. Перший том словника містить слова на літери А—Ґ, другий — на літери Д—Ж та опубліковані на правах рукопису слова на 3—Ь. Кожна словникова стаття будується за однією формулою: слово кирилицею, його літературні й діалектні різновиди, семантика, синоніми та переклад англійською мовою, порівняння з відповідниками в інших мовах, вичерпна історія слова. До словника включено значну кількість запозичень різного часу, етноніми, топоніми та власні імена (З журналу).
Словникова робота за текстом
Етнонім — термін для позначення будь-якого етносу або етнічної спільності: роду, племені, племінного союзу, народу, народності, нації. Топонім — назва місцевості, регіону, міста, селища, гірського масиву, пустелі або будь-якої іншої частини поверхні Землі, тобто географічна назва.
Кирилиця — одна з двох абеток староцерковнослов’янської мови, що лягла в основу деяких абеток, переважно слов’янських мов.
Утворення груп, розподіл ролей
► Хто перший пояснить значення, походження слова, набирає команду і обирає завдання для групи.
Слова для пояснення: абетка (азбука, алфавіт), походження назви свого міста (села), свого імені, прізвища, слова сім’я, народ.
Розробка проекту (завдання для груп)
Виконавці (групи)
завдання
Історики
З’ясувати походження назви «Україна». Підготувати презентацію з теми «Історія назви моєї країни»
Краєзнавці
Пояснити етимологію топонімічних назв рідного краю. Підготувати проект «Як у нас на Україні...»
Народознавці
З’ясувати за допомогою етимологічного словника історію слова «козак». Підготувати усний журнал «Лицарі доблесті: хто вони?»
Соціологи
Провести опитування «Чи існує звязок між словами в різних мовах? Чи замислювалися ви над розвязанням цих проблем?»
Журналісти
З’ясувати походження і значення слів на позначення народних символів (барвінок, верба, калина). Створити проект у вигляді газети «Цікаво про народні символи України»
Дослідники
З’ясувати походження та значення найчастіше вживаних сучасних імен. Підготувати стіннівку «Моє ім’я»
Ерудити
З’ясувати походження поширених українських прізвищ, визначити за прізвищами, чим займалися наші предки. Підготувати презентацію «Роде наш красний...»
Мовознавці
З’ясувати походження і значення відомих учням мовознавчих термінів (фонетика, орфоепія, префікс, апостроф...)
Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної групової роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь із теми
► Повторіть правила роботи в групі, послідовність роботи над проектом.
► З’ясуйте за допомогою етимологічного словника значення і походження слів, уведіть їх у зв’язне висловлювання.
► Підготуйтесь до презентації проекту.
Етимологічна довідка
Слово Україна вперше згадується в Київському літописі під 1187 роком. Існує кілька версій походження назви. Першим значенням слова Україна є країна. Також це слово означає прикордонну землю, будь-яке відокремлене місце, країну в цілому. Також вважають, що назва «Україна» утворена від дієслова украяти, відрізати й означає «відділений шматок землі», «відділена частина території племені». У часи розпаду Київської Русі на окремі незалежні землі слово «україна» набуло нового значення — «князівство»: Переяславська україна,
Галицька україна, Волинська україна, Чернігівська україна, Київська україна. Деякі сучасні українські дослідники виводять назву від слова край, що первинно означало рідний край, країна, земля.
В українській народній традиції існує безліч легенд та переказів про походження тих чи інших топонімів, що ґрунтуються на народній етимології. Так назва Запорожжя походить від порогів у нижній течії Дніпра. Землі, які знаходились південніше Києва, за порогами, отримали назву запорозьких, а край — Запорожжя. Назва Сорочинці виводиться в одному переказі від того, що його заснували сорок ченців. Азовське море, за численними легендами, було назване так тому, що в ньому втопилася дівчина на ім’я Аза, яка так і не діждалася свого милого з походу. Назва притоки Дніпра Орель за легендою походить від того, що величезний змій запрягся в плуг і проорав величезний рів, по якому й потекла річка. Річку Чортомлик — через те, що в ній кошовий Сірко застрелив чорта, а той тільки мликнув догори ногами. Селище Томаківка за однією з версій було названо так після відвідин цариці Катерини. Вона побачила на городі квітку й запитала, що то так гарно цвіте. Їй відповіли: «То маківка».
В історичній літературі існує чимало версій походження слова «козак». Один із польських дослідників виводив це найменування від легендарного ватажка, що в давні часи успішно боровся з татарами. Звали його буцімто Козак. Інший, теж польський учений, пояснював походження цього слова від «коза». Були версії, згідно з якими козаки — не українці, а нащадки відомих у часи Київської Русі войовничих племен хазарів. Турецькою мовою слово «козак» означає волоцюга, забіяка, розбійник. Очевидно, саме звідти воно й прийшло в Україну. Певно, не самі придумали собі наймення захисники нашого краю, а одержали його від ворога. І воно тут прижилося, зовсім утративши негативний відтінок. Бо козак в Україні став синонімом лицарської доблесті й благородства.
IV. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Лексико-етимологічна робота (у групах)
Вправа 1
► Прочитайте текст. Продовжте його поясненням етимології назв птахів синиця, ворона, соловей. За потреби скористайтесь етимологічним словником.
Чи замислювалися ви над тим, чому птахи мають такі назви? Слово лебідь пов’язують із індоєвропейським коренем -еіb — «білий» (лат. аіbus «білий», нім. Еіba, чеськ. Іаbа — назва ріки, «біла») і вважають, що назва ця дана за кольором. Давати назви птахам за кольором — досить поширене явище.
Ворона — крупний хижий птах з синьо-чорним пір’ям. Сучасне слово розвилося із праслов’янського «vornъ» — чорний, ворона — птах з чорним чи сірим пір’ям.
Соловей — маленька співуча пташка. Первісне значення «сіра пташка».
Вправа 2
► Прочитайте текст. Що нового ви дізналися? До виділених слів доберіть спільнокореневі, поясніть їхнє лексичне значення.
Назва квітки братики стає зрозумілою, коли врахувати, що кожна квітка складається з поєднаних двокольорових пелюсток. Етимологію слова червоний можна розкрити лише знаючи, що червону фарбу виготовляли з червяків (кошенілі).
Вправа З
► Прочитайте вірш. Поясніть назви місяців. Які слова допомогли вам це зробити? Випишіть українські назви місяців разом зі словами-родичами (за необхідності доберіть їх самостійно). Запишіть їх парами. З’ясуйте значення виділених слів.
Січень січе, лютий лютує,
Березень плаче, квітень квітує.
Травень під ноги стеле травицю.
Червень складає сіно в копицю.
Липень медовий бджілок чарує,
Серпень чудовий булки дарує.
Вересень трусить груші в садочку,
Жовтень гаптує клену сорочку,
Йде листопад, застеля килими.
Грудень надходить — початок зими!
Ф. Петров
Довідка: Сікти — ударяти, бити чимсь, шмагати (ударяти, бити чимсь гнучким), хльоскати, хльостати, нахльостувати, стьобати, настьобувати; копиця — стіг (щільно укладена купа сіна, соломи, снопів), стіжок; гаптувати — вишити, вигаптувати, розшити, помережати, вимережати, помережити, вимережити, змережати, змережити.
V. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
Бесіда
∎ Що вивчає етимологія?
∎ Як визначити походження і значення слова?
∎ Як користуватися етимологічним словником?
∎ Що вас здивувало на уроці? Що нового ви дізналися? Оцініть свою роботу та роботу групи.
Оцінювання роботи групи за критеріями

Для виставлення середнього балу складіть усі бали, виставлені групі, та поділіть на вісім.
Правила успішної командної роботи
1. Пам’ятай, що ти — частина команди, без тебе команді буде важко.
2. Будь активним.
3. Вчасно та ретельно виконуй доручену справу.
4. Допомагай іншим у разі потреби.
5. Не «тягни ковдру на себе», пам’ятай, що від тебе команда чекає якісного виконання обов’язків.
6. Працюй в атмосфері співпраці та взаємовигідного партнерства.
7. Поважай думку кожного.
8. Пам’ятай: успіх кожного — це успіх усіх.
Етапи роботи над груповим проектом
1. Створіть групу, оберіть координатора.
2. З’ясуйте проблему.
3. Чітко визначте тему, мету. Складіть план роботи.
4. Передбачте можливі результати та форму захисту.
5. Опрацюйте джерела інформації з обраної теми.
6. Накопичуйте матеріал.
7. Чітко розподіліть обов’язки між членами групи.
8. Аналізуйте, зіставляйте факти, аргументуйте думку.
9. Створюйте «кінцевий продукт».
10. Визначте спосіб захисту.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)
► Виконайте вправу за підручником.
► З’ясуйте за словником походження 3-4 слів (на вибір), підготуйтесь до проведення вікторини.
► Із художньої літератури (легенди, переказу, пісні) випишіть 2-3 власне українських слова, з’ясуйте їхнє значення і походження.
Тема. Тренувальні вправи з теми «Лексикологія». Слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення.
Мета:
□ навчальна: узагальнити й систематизувати знання п'ятикласників з теми «Лексикологія», удосконалювати навички мовного аналізу, вміння користуватися словником, самостійно працювати;
□ розвивальна: розвивати зв'язне мовлення, логічне мислення учнів, уяву, збагачувати словниковий запас, активізувати пізнавальну діяльність учнів;
□ виховна: виховувати повагу до рідної мови, пошану до слова, любов до природи.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія, фразеологія, текст, розвиток зв'язного мовлення.
Міжпредметні зв'язки: література, природознавство.
Обладнання: словники, тексти для роботи, кольорові картки.
Тип уроку: узагальнення і систематизації.
Організація груп (червоний, синій, жовтий). Учням роздають картки відповідного кольору. Учні сідають за столи, застелені червоною, синьою, жовтою скатертиною відповідно.
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Я всміхаюсь сонечку —
Здрастуй, золоте!
Я всміхаюсь квіточці —
Хай вона росте!
Я всміхаюсь дощику —
Лийся, мов з відра!
Друзям усміхаюся —
Зичу всім добра!
Я теж бажаю всім добра, успішного навчання і приємного спілкування.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ
Як ви вже зрозуміли, на сьогоднішньому уроці ми працюватимемо в групах. Ми пригадаємо, що таке лексика, лексикологія, групи слів за значенням, що таке текст, типи та стилі текстів, їх особливості. Узагальнимо теоретичні знання на практиці. Група, яка найкраще працюватиме, отримає високі бали, тому стараймося проявити свої уміння та здібності сповна!
Розминка «Вірю — не вірю»
1-ша група
□ Лексика — це словниковий склад мови +
□ Усі терміни — багатозначні слова -
□ У реченні «сумують ластівки в садах» слово «сумують» ужите в прямому значенні -
2-га група
□ Слова «вода, земля, подяка» — стилістично забарвлені -
□ Слова «велетень, титан, гігант» — синоніми +
□ Сполучення «пекти раків, ловити гав, як курка лапою» — фразеологізми +
3-тя група
□ Слова «вдень — вночі, гарячий — холодний, зима — літо» — синоніми
□ Фразеологізми роблять мову яскравою, влучною, образною +
□ Кожне слово має лексичне і граматичне значення -
Дидактична гра «Кошик запитань»
∎ Що називається текстом?
∎ 3 яких частин складається текст?
∎ Що відображає заголовок тексту?
∎ Що таке тема тексту? Що таке мета тексту?
∎ Які є тексти за стилем мовлення?
∎ Назвіть ознаки кожного стилю, його лексичні особливості,
∎ Які є типи текстів? Назвіть ознаки кожного типу.
Робота за схемами-опорами

VI. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК
Робота в групах. Аналіз текстів
► Визначте тип тексту. Доведіть свою думку. З’ясуйте за словником лексичне значення слів мандрівник, вирій.
В осінні дні більшість птахів стає мандрівниками. Вони летять у теплі краї — у вирій. Летять вони без компаса, але ніколи не збиваються зі шляху. Ці перельоти тривають уже тисячі років.
► До малюнка доберіть слова, вжиті в переносному значенні.
► Визначте тип тексту. Доведіть свою думку. З’ясуйте за словником лексичне значення слів чимчикувати, кубло.
Через пеньки-колоди чимчикує їжак. Тягне він у нору сухе листя. Стеле зимове ліжко. До весняного сонечка проспить у кублі, і снитимуться йому лісові їжачі сни.
► До малюнка доберіть слова, вжиті в переносному значенні.
3-тя група
► Визначте тип тексту. Доведіть свою думку. З’ясуйте за словником лексичне значення слів шишкар, щипці.
Чому пташку назвали шишкариком? Свою назву пташка отримала від слова шишка. У шишкарика дзьоб, як гострі щипці. Таким дзьобом дуже зручно лущити ялинові та соснові шишки.
► До малюнка доберіть слова, вжиті в переносному значенні.
Хвилинка відпочинку
► Відпочиньте та послухайте смішні історії із життя дітей.
Трирічна дівчинка, гуляючи в зоологічному саду, побачила паву та вигукнула:
— Мамо, дивина! Подивися: курка розквітла!
— Найскупіша тварина на світі,— зауважив Петрик,— це міль: вона їсть лише дірки.
Тато звертається до сина:
— Дивися, Сашку, як курчатко вилуплюється з яєчка.
— А як воно туди залізло?
Робота з текстом (аудіювання)
► Послухайте текст. До якого типу, стилю мовлення належить прослуханий текст? Визначте його тему й основну думку. Яке лексичне значення слів зимівник, статки, клуня, оберемок, пістолі?
► Знайдіть у тексті слова з переносним значенням, стилістично забарвлені слова, лексичні повтори і синоніми, з’ясуйте їхню роль у тексті.
► Пригадайте походження слів козак, Запоріжжя.
У ЗИМІВНИКУ
На обрії був ліс, і туди хлопці спрямували коней. Якраз заходило сонце. Обоє оглядалися на всі боки, шукали, де б їм переночувати.
Знайшли невеличку, оточену ліщиною галявину. Позлазили з коней, нарубали шаблями гілок. Незабаром весело загорівся вогонь.
Хлопці й не почули, як до них підійшов старий чоловік. Він поклав на сніг рушницю, сів до вогню й почав гріти руки. Старий запросив хлопців до себе в зимівник. Вони зібрали свої статки, узяли коней за вуздечки й пішли за старим.
А ось стали перед високою огорожею. Старий відчинив ворота і подорожні пішли за ним. Недалеко від воріт стояла хатина, біля неї — клуня. До неї завели коней, яким старий приніс оберемок сіна. Старий відчинив хатчину і запросив туди гостей. Він засвітив грубу воскову свічу.
Хата була зовсім простора. Піч, лежанка, лава, стіл, полиця — усе з простих дощок. Над столом — образ Богородиці, довкола нього повішана в порядку зброя: шаблі, пістолі, дві турецькі рушниці. Видно, що старий колись козакував.
Хазяїн розвів у печі вогонь та став подорожніх приймати, чим хата багата. Поклав велику паляницю, приніс із погреба глечик меду. У хаті стало гаряче. Старий козак розказав, як ходив на турка, як побував у тяжкій неволі, як удалося втекти. Хлопці розпитували дорогу до Січі. Адже йшли вони на Запоріжжя.
Тестування
1. Коли хлопці вирішили шукати нічліг?
А Коли зайшло сонце;
Б коли на небі появилася перша зоря;
В коли землю огорнула глибока ніч;
Г коли зійшов місяць.
2. Де вирішили переночувати подорожні?
А На березі річки;
Б на оточеній ліщиною галявині;
В біля лісового джерела;
Г під старим розлогим дубом.
3. Куди запросив старий хлопців?
А У халупу;
Б у курінь;
В у фортецю;
Г у зимівник.
4. Які споруди знаходилися в зимівнику?
А Курінь;
Б клуня;
В хата;
Г хата і клуня.
5. Що знаходилося в хаті?
А Піч, лава, стіл, лежанка, полиця, мисник;
Б піч, лава, стіл, лежанка, полиця;
В мисник, піч, лава, стіл;
Г лежанка, лава, стіл, піч.
6. Що висіло над столом?
А Образи;
Б портрет Б. Хмельницького;
В образ Богородиці;
Г картини.
7. Що освітлювало хатину?
А Каганець;
Б воскова свічка;
В лампадка;
Г лампа.
8. Яка зброя висіла на стіні?
А Шаблі, пістолі, дві рушниці;
Б шабля, пістолі;
В пістолі і рушниці;
Г шабля, пістолі, лук і стріли.
9. Що свідчило про те, що господар був козаком?
А Грамоти;
Б нагороди;
В зброя;
Г зброя і нагороди.
10. Чим пригощав гостей господар?
А Хлібом і салом;
Б хлібом;
В медом;
Г хлібом і медом.
11. Про що розповів старий своїм гостям?
А Як ходив на турка;
Б як ходив на турка, як побував і втік із неволі;
В як побував і втік з неволі;
Г як побував у неволі.
12. Куди прямували хлопці?
А На Січ;
Б до Кафи;
В до Туреччини;
Г до Чорного моря.
► Перекажіть запропонований у тексті опис приміщення, поширивши його описом предметів, що знаходилися в хаті.
► На основі прослуханого тексту поясніть, що таке гостинність. Чи вважаєте ви себе гостинною людиною?
Лінгвістична фізкультхвилинка
► Потрібні три м’ячі червоного, синього та жовтого кольору. На кожному надпис — «синонім», «антонім» або «омонім». Ці м’ячі вручають кожній групі. М’ячі переходять із групи в групу, учень, який спіймав м’яч, повинен назвати відповідні до запису на м’ячі слова: синонімічну пару, або антонімічну пару, або слово-омонім.
Робота в групах. Дослідження-трансформація
► Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Напишіть оповідання з протилежним змістом на тему «Весна в розпалі», використовуючи слова-антоніми. З’ясуйте роль антонімів у мовленні. Сформулюйте питання до тексту.
ПІЗНЯ ОСІНЬ
Ось і пізня осінь. Дні стали короткі. Холодний осінній вітер несе по дорогах жовте листя. Опустіли гнізда птахів. Поховались комахи. Небо вкрилось хмарами. Часто йдуть дощі. З городів давно зібрали капусту, картоплю, помідори. Незабаром настане зима. Випаде сніг. Ударять морози. Замерзнуть річки.
► Прочитайте текст. З’ясуйте його тему й основну думку. Замініть підкреслені слова протилежними за значенням. Зробіть висновки.
РАНОК
Чудовий теплий ранок. Повіває теплий вітерець. Тихо шумлять дерева. Випливає з-за обрію сліпуче сонце. Співають, щебечуть пташки. Зелено кругом. Легко дихати свіжим повітрям.
► Напишіть оповідання з протилежним змістом на тему «Пізня осінь», використовуючи слова-антоніми та доповнюючи текст новими реченнями.
РАННЯ ВЕСНА
Наступила рання весна. Тепло гріє яскраве сонечко. З’явились квіти, зелена трава. Птахи прилетіли з далеких країв. Розпочалися польові роботи. Дружно працюють усі.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Мікрофон
► Учні по черзі передають один одному уявний мікрофон, відповідають на попереднє питання і ставлять наступне. Перше питання ставить учитель: Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)
► Виконайте вправу за підручником.
► Вивчіть напам’ять 3-4 прислів’я або крилатих висловів про слово.
► Доберіть декілька текстів різних стилів, визначте в них стилістично забарвлені слова, з’ясуйте їхню роль у тексті.
Урок №94
Тема. Урок розвитку комунікативних умінь № 21.
Ділові папери. Лист рідним, друзям, адреса.
Мета:
□ навчальна: ознайомити учнів з основними правилами листування, будовою листа, його мовним оформленням, вимогами до оформлення адреси на поштовому конверті; на основі опрацьованого теоретичного матеріалу вдосконалити творчі вміння аналізувати листи з точки зору стилістичного й мовного оформлення;
□ розвивальна: збагачувати словниковий запас учнів, сприяти розвитку інтелектуальних та творчих здібностей, за допомогою мовленнєво- комунікативного дидактичного матеріалу сприяти загальному мовленнєвому розвиткові особистості школярів;
□ виховна: виховувати шанобливе ставлення до людей, зацікавити особливостями національного етикету; підвищувати мовну й мовленнєву культуру п'ятикласників у процесі усного й писемного спілкування.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексикологія (засвоєння нових слів).
Міжпредметні зв'язки: література (використання листів у художніх творах), образотворче мистецтво.
Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Створення сприятливої емоційної атмосфери
«Я — найкращий, ти — найкращий, ви — найкращі,
ми — найкращі!»
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
Дешифрувальник
► Розшифруйте запис і визначте тему уроку, сформулюйте його мету.
2
4
1
3
и
т
л
с
2
5
4
1
3
6
д
с
е
а
р
а
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бліцопитування
∎ Що таке лист? Які види листів ви знаєте?
∎ Хто і кому може писати приватний (особистий) лист?
∎ Коли виникає потреба писати листи? Коли, на вашу думку, міг бути написаний найперший лист?
∎ Чи доводилося вам писати листи?
∎ Як ви гадаєте, чи спроможне сьогодні електронне листування замінити традиційне поштове листування?
∎ 3 яких частин складається текст традиційного листа?
∎ Чи уявляєте ви лист без уживання звертання та формул етикету (слів ввічливості)? Чому?
Робота з пам'яткою
IV. ПОГЛИБЛЕННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ ПРО ЛИСТ ЯК ЖАНР МОВЛЕННЯ
Робота з теоретичним матеріалом
► Прочитайте текст. Яких рекомендацій необхідно дотримувати під час складання листів?
Більшість людей пише листи майже автоматично: розповідає про своє здоров’я, роботу або навчання й питає про відповідні факти з життя того, до кого звертається. Але від побудови листа, від слів, які добере автор, немало залежить реакція адресата, його настрій.
Спочатку автор звертається до людини, якій адресує листа. Залежно від змісту, а також від ступеня близькості між тими, хто листується. У звертанні вживаються різні епітети: шановний, вельмишановний, високоповажний, дорогий та ін. Іменник, що означає людину, до якої звертається, має стояти в кличному відмінку: брате, сестро, мамо, Іване, Галино. Якщо звертання виражене сполученням імені й по батькові, то обидва слова вживаються в кличному відмінку: Іване Петровичу, Галино Дмитрівно.
Коли ті, хто листуються, говорять одне одному Ви, то це слово має писатися з великої літери.
Звернення до адресата може бути ускладнене привітанням-побажанням, яке передує звертанню й епітету: добрий день, здрастуйте і под. Наприклад: «Добрий день, дорогий друже!» або «Здрастуй, Олексію!»
Далі автор розповідає про своє життя, здоров’я, родинні новини, про речі, що становлять спільний інтерес. Він просить написати, що нового в того, до кого звертається, і закінчує лист побажання здоров’я, щастя; передає вітання родичам і знайомим.
Звичайно, можуть бути відхилення в плані викладу, зумовлені певними обставинами, але для людей з нормальними взаєминами характерна доброзичливість, повага, що виражається мовними кліше — привітаннями, побажаннями благополуччя (За Є. Чак).
► На основі порад Євгенії Чак складіть пам’ятку «Як оформляти лист». Доповніть пам’ятку власними рекомендаціями щодо почерку, охайності, грамотності оформлення листа, його композиції.
Колективна робота з текстами-зразками
► Прочитайте лист із твору Всеволода Нестайка «Пашка-чоботар». Зверніть увагу на побудову листа (початок, основну частину, кінцівку), його мовне оформлення. Як ви вважаєте, які емоції викликав лист в одержувача? Чи заспокоїв Павла автор листа? Чи зробив його щасливим?
ЛЮБИЙ ПАШО!
Вибач, що так трапилось. Не зможу я приїхати до Нового року. Дуже серйозно справою зайнятий. Ти ж знаєш. Тому затримаюсь. Але ти не сумуй. Новий рік обов’язково принесе тобі щастя. Я в це вірю. Він повинен бути щасливим, цей Новий рік. І він буде по-справжньому новим.
Мої товариші передають тобі великий привіт. Вони просто дивуються, як ти ловко працюєш. Я, мабуть, скоро приїду. І знаєш, якщо ти не проти, я заберу тебе з майстерні і будемо жити разом. Хочеш? А поки що передаю тобі невеликий новорічний гостинець. Цілую тебе міцно.
Тарас Іванович
► Прослухайте лист. З’ясуйте, кому він адресований. Свою думку обґрунтуйте. Доповніть лист звертанням.
Як у вас справи? Як бабуся з дідусем?
Дорогі мої, я доїхала до табору успішно! У перший день пройшов теплий літній дощик. Але вже ввечері була чудова погода.
Уранці другого дня сонечко пригріло як ніколи. Після сніданку ми пішли до моря купатися. Водичка була теплою і ніжною. Під вечір повіяв легенький вітерець.
Я думаю, що ви приїдете до мене у вихідні.
Любі мої, у мене все гаразд. Не хвилюйтеся! Я чекаю від вас листа.
Ваша Дарина
Словникова робота
► Порівняйте слова і їхнє визначення, з’ясуйте різницю.
Адрес — письмове звернення до особи. Адреса — напис на конверті, місце проживання особи. Адресат — той, хто отримує лист, телеграму. Адресант — той, хто адресує, надсилає лист.
Клоуз-тест
► Доповніть речення потрібними словами чи словосполученнями.
1. Лист, як правило, треба починати із ...
2. Листи здебільшого надсилаються ...
3. На конвертах обов’язково вказують ...
4. Адресу треба писати ....
V. ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК
Сторінка допитливих
Пошта зародилася в глибоку давнину. Тривалий час люди писали адресу на тому самому аркуші паперу, що й лист. Аркуш складали на зразок солдатського трикутника. У 1820 році в англійському місті Брайтон власник паперової крамниці придумав для листів паперові «мішечки» і почав видавати їх як безкоштовний додаток до купленого в нього паперу. Новинка сподобалася. «Мішечки» для листів стали називати «конвертами» від англійського слова cover — «закривати». Конверти почали випускати спеціальні підприємства, і з Англії вони розійшлися по всьому світу.
Робота над оформленням конверту
► Підпишіть конверт. Напишіть свою домашню адресу й адресу одержувача, скориставшись пам’яткою «Як оформляти конверт» і малюнком.
Як оформляти конверт
1. Адресу відправника пишуть угорі ліворуч, а одержувача — унизу праворуч.
2. Послідовність відомостей така: 1) прізвище, ім’я, по батькові (відправника — у називному відмінку, одержувача — у давальному); 2) вулиця, номер будинку, квартири; 3) населений пункт; 4) район, область (за потреби); 5) індекс; 6) країна (за потреби).

► Визначте правильно порядок оформлення конверта.
1. м. Харків.
2. Василенку Дмитру Івановичу.
3. вул. Дмитрова, 31.
4. 73011 (2, 3,1, 4)
Редагування листа
► Прочитайте й виправте помилки.
Напесать листа до вас
Змусили проблеми.
Вчора в класі говарив
Я на зборах знову—
Щоб нмхто з нас не робив
Помилок у мові.
Я завжди про це кажу,
Веступаю всюду,
Обіцяю і пишу—
Всім за пріклад буду!
Але учні виступ мій
Слухать не хотіли.
Тож я прошу вас одне:
Поможіть, будь ласка!
А то я, Мекола,
Не вчив правел з мови
І не можу прочитать
Власної промови,
Тому що я ні бе ні ме
В правел ах із мови.
До побачення. Пешіть.
І мене песать навчіть.
VI. САМОСТІЙНЕ СКЛАДАННЯ ЛИСТА Й ОФОРМЛЕННЯ КОНВЕРТА
► Уявіть ситуацію: ви відпочиваєте в таборі й вирішили поділитися своїми враженнями з кимось. Складіть лист, визначивши адресанта. Оформіть конверт.
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Робота з класом
► Поділіться враженнями про урок. Використайте такі початки речень:
⧉ На уроці я дізнався про...
⧉ Ми навчилися...
⧉ Мені найбільше сподобалося...
⧉ Запам’яталося...
Підсумкове обговорення
► Дайте відповіді на запитання:
⧉ Що ви відчуваєте, коли одержуєте лист від рідних, друзів?
⧉ Що потрібно для того, щоб написати й відправити листа?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу за підручником.
► З’ясуйте, на що вказують цифри поштового індексу.
► У вас є мрія? Напишіть про це Дідові Морозу чи Святому Миколаєві. Оформіть конверт. Дайте прочитати рідним або друзям, щоб і вони потім змогли з вами поділитись своїми мріями.
Тема. Контрольна робота №6 з теми «Лексикологія» (тестові завдання). Контрольна перевірка навичок аудіювання (тестові завдання).
Мета:
□ навчальна: перевірити знання учнів із теми «Лексикологія», вміння школярів сприймати й розуміти аудіотекст, виконувати тестові завдання, працювати самостійно;
□ розвивальна: розвивати логічне мислення, мовленнєві уміння і навички, навички самоконтролю, збагачувати словниковий запас;
□ виховна: виховувати увагу до слова; пильність, любов до рідної землі, її легенд.
Внутрішньопредметні зв'язки: культура мовлення й стилістика, текст (риторичний аспект).
Міжпредметні зв'язки: виконання тестових завдань (формування ключової компетенції), епітети, порівняння, синоніми, характерні для усної народної творчості (література).
Обладнання: роздавальні матеріали (тестові завдання).
Тип уроку: урок перевірки знань та навичок учнів.
II. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Ознайомлення з критеріями оцінювання тестових завдань закритої та відкритої форми з мовної теми та аудіювання. Проведення інструктажу щодо їх виконання.
Критерії оцінювання тестових завдань із теми: завдання 1-8 оцінюють максимально в 1 бал кожне, завдання 9 оцінюють максимально в 4 бали. Всього за виконані завдання максимально можна отримати 12 балів.
III. ВИКОНАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
► Завдання 1-8 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1. Позначте рядок з реченням, у якому неправильно вжито слово неділя.
А У неділю рано зілля копала (Народна пісня);
Б Була неділя — тихий час дозвілля (М. Рильський);
В Ця неділя була важкою: щодня по шість уроків (3 розмови);
Г У неділю Кайдаші пішли до Довбушів на оглядини
(І. Нечуй-Левицький).
2. Позначте рядок, у якому всі прикметники — означення вжиті в переносному значенні:
А солодкий сон, солодка цукерка, гіркий полин, гіркий смак;
Б білий сніг, білий голуб, біла заздрість, білі скроні;
В гострий погляд, добре серце, тепле слово, солодкий спів;
Г теплий одяг, гострий ніж, гостре слово, тверда рука.
3. Позначте рядок, у якому вказані слова становлять синонімічний ряд:
А височина, вершина, високий, височінь;
Б мовчазний, безмовний, неговіркий, небалакучий;
В слово, словник, словотвір, словниковий;
Г мовити, говорити, кричати, слухати.
4. Позначте пару слів, що є антонімами:
А велетень, гігант;
Б мужній, сміливий;
В велетень, силач;
Г велетень, карлик.
5. Позначте рядок, у якому словосполучення є омонімами:
А крило літака — крило лелеки;
Б моторний хлопець — моторний цех;
В палаючий степ — палаюче сонце;
Г радісний погляд — сумний настрій.
6. Позначте рядок, у якому всі вказані слова є багатозначними:
А абрикос, балет, голос, доля;
Б азбука, бігти, говорити, дивуватися;
В голова, дружина, міст, пілот;
Г артист, кипіти, важкий, гарячий.
7. Позначте рядок, у якому синоніми мають стилістичне забарвлення:
А стародавній, давній, колишній, старовинний;
Б сміятися, реготати, хихикати, скалити зуби;
В великий, чималий, немалий, здоровенний;
Г грубий, нечемний, неввічливий, некультурний.
8. У реченні «Лице в Орисі було оригінальне: зверху широке, внизу вузьке» (І. Нечуй-Левицький) виділені лексичні одиниці:
А омонімами;
Б синонімами;
В антонімами;
Г спільнокореневими.
► Завдання 9 має на меті встановлення відповідності між рядками. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
9. Установіть відповідність між словами і лексикологічною групою, до якої вони належать.
1 Холодно, спекотно
2 лише, тільки
3 мати (іменник), мати (дієслово)
4 дамоклів меч, ахіллесова п’ята
=============================
А омоніми
Б антоніми
В синоніми
Г діалектизми
Д фразеологізми
► Завдання 1-8 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1. Укажіть рядок, у якому слова в словосполученнях ужиті тільки в прямому значенні:
А Усміхнене сонце, ляпає язиком, гострий погляд;
Б рожевий шовк, водити за руку, краяти серце;
В усміхнені діти, холодне повітря, дзвонити по телефону;
Г квашена капуста, паперовий літачок, м’який характер.
2. Укажіть рядок, у якому всі слова є синонімами:
А Лагідний, дивний, сумирний;
Б безмежний, безкрайній, безконечний;
В дбайливий, старанний, жагучий;
Г цікавий, привабливий, привітний.
3. Укажіть рядок, у якому всі антонімічні пари дібрано
правильно:
А Сухий — мокрий, знайти — загубити, тямовитий — розумний;
Б гіркий — солодкий, балакучий — мовчазний, старанний — недбалий;
В боязливий — безстрашний, сумний — здоровий, замерзлий — розталий;
Г заснути — прокинутись, добро — підлість,
відкрити — закрити.
4. Укажіть рядок, у якому всі слова є синонімами слова старанний:
А Ретельний, дбайливий, сумлінний, пильний;
Б поважний, серйозний, солідний, статечний;
В лагідний, тихий, смирний, сумирний;
Г запопадливий, добросовісний, працьовитий, уважний.
5. Укажіть рядок, у якому прислів’я містить синонім та антонім:
А Хто ошпарився на молоці, той і на воду дме.
Б Добре роби — добре й буде!
В Багатому щастя, а вбогому трясця.
Г Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють.
6. Укажіть рядок, у якому всі словосполучення є омонімічними:
А Вода з ключа — журавлиний ключ — ключ від дверей;
Б співає завірюха — співає дівчина — співає сопілка;
В вити гніздо — вити на місяць — вити вовком;
Г накреслити коло — знаходиться коло хати — велике коло.
7. Укажіть рядок, у якому синонімічною є пара слів:
А спати — відпочивати;
Б летіти — йти;
В квіти — троянди;
Г самостійний — незалежний.
8. Омоніми — це слова, що:
А мають однакову форму, але різне значення;
Б близькі за значенням, але різні за формою;
В протилежні за значенням;
Г вживають мешканці певного регіону.
► Завдання 9 має на меті встановлення відповідності між рядками. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
9. Доберіть до слів першої колонки антоніми з другої колонки.
1 мовчати; А прощатися;
2 виглянути; Б сховатися;
3 вітатися; В галасувати;
4 нападати Г заглянути.
Д захищати
IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК
Аудіювання тексту
НАРОДЖЕННЯ СЛАВУТИ
Мальовнича стежина веде до села з однієї хати. Її господаря — одинака діда Микулу — тут вважають мало не рідним братом Дніпра. Кажуть, дні і ночі може прясти старий розповідь про таємниче народження джерела, що дає Дніпрові початок. Слухаючи діда, ніхто не годен збагнути, де той вододіл, що відмежує бувальщину від легенди, казку від правди.
...Жорстоке плем’я весів викрало князівну степів Дану, струнку полянку з очима кольору весняного неба. Довго умовляв її стати йому за дружину вождь весів Ятага, та марно. Вільна, як степовий вітер, світла і чиста, наче роса на калині, Дана кохала мужнього князя Хорива і від нього чекала сина. Життям своїм поклялася князівна ще не народженій крихітці: «Славуто, дитя моє! Нехай загинемо удвох втікаючи, але не можу, щоб народився ти рабом на чужій землі, не знавши батьківщини і роду свого...»
Дев’ять днів і дев’ять ночей утікала болотами Дана, доки відчула за спиною хиже дихання. Дикий регіт розлігся над болотом. Бо втішався Ятага, намотуючи довгі дівочі коси на волосату лапу. Зойкнула Дана і упала обличчям у драгву. Захиталося болото, немов проломилися його глибини, і поглинуло в себе дівчину.
Скрикнув Ятага і вкляк — замість дівочої коси в його лаписьках пручалася молода береза. А з-під коріння забила дзвінка і нестримна вода, зануртувала водоспадом, засміялася кольорами веселки. То прагнув неба, волі і простору не знищений і лагідний син непокірної Дани! Позеленів од люті Ятага і впав у болото миршавим мохом.
Схилилося до живої води березове гілля. А Славута, з кожною хвилиною набираючи дедалі дужчої сили, обціловував затверділе коріння мамине, прощався. А потім полинув через ліси у широкий світ, несучи в собі красу матері...
Кажуть, коли ревуча хвиля принесла в степи звістку про смерть Дани, закам’яніло від горя серце мужнього воїна Хорива, а з ним і його братів Кия і Щека. Й усі вони стали горами... І втопили сльози свої в Дніпро вірні подруги Дани — Десна і Либідь. Особливо сумувала остання, поки й захиріла зовсім через тисячу літ...
Так розповідає дід Микула про народження Славути. Чи сам він вигадав цю поетичну казку? Чи нашепотіло її чисте і прозоре джерельце? Чи проспівали сині хвилі могутньої ріки? І що тут вигадка, а що правда? Сам оповідач цього не скаже, бо й сам він зрісся із життям Дніпра, його вічною правдою і благословенною легендою (За О. Дмитренком).
Тестування
1. Рідним братом Дніпра вважають:
А Хорива;
Б Микулу;
В Кия;
Г Щека.
2. Князівна степів була з очима кольору:
А весняного неба;
Б небесної блакитні;
В блакитного барвінку;
Г волошок у полі.
3. Дана була світла і чиста, наче:
А джерельна вода;
Б дівоча сльоза;
В материнська любов;
Г роса на калині.
4. Князівна поклялася своєму ненародженому сину, що він ніколи не буде:
А сином Штаги;
Б рабом на чужій землі;
В зрадником батьківщини;
Г людиною без роду-племені.
5. Зойкнула Дана й упала обличчям у:
А болото;
Б драгву;
В озеро;
Г річку.
6. Славута, попрощавшись з матір’ю, полинув у широкий світ, несучи в собі:
А мамину ласку;
Б вічність кохання;
В красу матері;
Г світлу пам’ять
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Оцінювання контрольного тесту
Тип завдання
Завдання закритої форми
з вибором однієї
правильної відповіді
на встановлення відповідності
Номер завдання
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Варіант 1
в
в
б
г
б
г
б
в
1-Б, 2-В, 3-А, 4-Д
Варіант 2
в
б
б
а
г
а
г
а
1-В, 2-Б, 3-А, 4-Д
Кількість балів
1
1
1
1
1
1
1
1
4
Оцінювання контрольного аудіювання
Номер завдання
1
2
3
4
5
6
Правильні відповіді
б
а
г
б
б
в
Кількість балів
2
2
2
2
2
2
Підсумкова бесіда за аудіотекстом
∎ Хто й чому викрав князівну степів Дану?
∎ Визначте тему й основну думку тексту,
∎ Визначте стиль тексту, назвіть його ознаки
Словесне малювання
► Уявіть, що художник написав портрет Дани. Розкажіть, що ви побачили.
Рефлексія
► Які завдання були складними? Чому? З якими завданнями впоралися легко?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Знайдіть і прочитайте твори митців слова, у яких оспівана могутня українська ріка Дніпро. Підготуйтесь до презентації їх у класі.
Тема. Основа слова і закінчення — значущі частини слова. Орфоепія. Вимова префіксів пре-, при-, прі-.
Мета:
□ навчальна: повторити й поглибити знання учнів про основу як частину слова, що виражає лексичне значення, і закінчення, яке служить для зв'язку слів у реченні і вказує на граматичне значення; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити основу слова й закінчення, визначати їхню роль у словах; пояснити особливості написання префіксів пре-, при-, прі-, сприяти зміцненню навичок їх виділення; поглибити знання учнів про вимову слів із префіксами пре-, при-, прі-;
□ розвивальна: розвивати творчі вміння використання основи слова і закінчення при створенні нових слів та їхніх форм; розвивати мислення, увагу, спостережливість, пам'ять, культуру усного мовлення;
□ виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи, виховувати інтерес до українських традицій і звичаїв.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексика, граматика, культура мовлення й стилістика, текст.
Міжпредметні зв'язки: художня література, природознавство.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Створення емоційного настрою. Інтерактивний прийом «Я вітаю»
► Учитель вимовляє: «Я вітаю тих, хто...», додаючи фрази «...вже прокинувся; випив чаю; не снідав; у доброму гуморі; хоче спілкуватися» тощо. Після кожної фрази учні, які вважають, що фраза стосується їх, підводяться. Учитель та інші учні їм аплодують.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Бесіда
∎ Які значущі частини слова вам відомі?
∎ 3 чого може складатися слово?
∎ Які значущі частини слова входять в основу слова? Наведіть приклади.
Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими
Закінчення — значуща частина слова, що виражає його граматичне значення, стоїть у кінці слова і служить для зв’язку слів у словосполученні та реченні (зоря — зорі, зорю; сад — саджу, садять).
Основа — це частина слова без закінчення, що виражає лексичне значення слова (повітря, радість, гарний, запашний). Вона може складатися із префікса, кореня, суфікса (квіти, квітка, уквітчаний).

Розподільний диктант
► Згрупувати запропоновані слова в три колонки: 1) із закінченням; 2) з нульовим закінченням; 3) без закінчень.
Гілка, рагу, охайно, букет, орбіта, екзамен, легка, опера, зухвало, ваза, земляк, увечері, метро, армія, уважно.
Якщо ви правильно виконали завдання, то з перших букв слів складеться початок прислів’я:
« _______________________________ як ліхтар без свічки».
► Поясніть, як ви розумієте складене прислів’я?
Робота над текстом
► Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Яка основна думка цього тексту? Визначте тип і стиль мовлення. Які ще лікарські рослини ви знаєте? Випишіть спільнокореневі слова. Виділіть у них основу й закінчення.
Любисток — житель гір півдня Європи, вже давно здобув права громадянства в Україні. У нас виникла ціла низка назв цієї рослини: усі вони пов’язані з повір’ям про те, що любисток — це зілля,яким можна причарувати когось, примусити любити себе. Через те у нього є цілий ряд схожих назв: любчик, любця, люби-мене, любист, приворотне зілля.
Так само, як калина або явір, любисток оспіваний у піснях про нещасливе кохання. Використовується він у народній медицині як засіб від головного болю, для лікування нервових та шлункових захворювань. Любистком українські дівчата мили волосся, щоб було густим і блискучим.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
Робота з текстом
► Прочитайте текст.
ГОСТИННІСТЬ У ЗВИЧАЯХ УКРАЇНЦІВ
Слово «гість» — давнє, праслов’янське. Первісне значення його — чужинець, чужоземець. Справді, чужинцями, гостями були в нас купці. Дороги, якими вони прибували, називалися «гостинець», та й привозили чужоземці теж гостинці.
Стародавні звичаї веліли, щоб гість, зайшовши на подвір’я, бодай на хвилинку вступив до хати. Гостя садовили на найкращому місці, запрошували до столу. Сидячи за столом, гості повинні були чекати запрошення до страви. Коли гостина була святкова, то дітей за стіл не садили, господарі теж не сідали: господиня подавала їсти і припрошувала жінок, а господар — припрошував чоловіків. Нечемним вважалося, коли гість брав зі столу страви сам, без припрошення. Кожного гостя, який уже прощався, господарі проводжали аж на двір або за ворота (За митрополитом Іларіоном).
Бесіда
∎ Яке первісне значення слова «гість»?
∎ Які звичаї вам запам’яталися?
∎ Яких з них ви дотримуєте?
∎ Визначте тему та основну думку тексту, тип і стиль мовлення.
∎ Що означає слово «припрошувати»?
∎ Який префікс у ньому вживається?
∎ Чи є в цьому тексті ще слова з префіксами при-? Запишіть їх.
∎ Чи можете ви пояснити, чому в цьому префіксі пишемо літеру и?
Гра «Префікс чи ні?»
► З’ясуйте, чи є префікс у словах прихід, природний, приказка, премудрий, премія.
► Зробіть звуковий запис слів премудрий і прихід. Як вимовляють ненаголошені голосні в префіксах пре-, при- ?
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу. Пояснення
Ненаголошений голосний звук [е] у префіксах пре- , як і в коренях слів, вимовляють наближено до [и]. Ненаголошений [и] у префіксах при- у вимові наближається до [е]. Щоб не помилитися у написанні префіксів пре- і при-, треба розрізняти їх за значенням.
Спостереження над мовним матеріалом
∎ Яке загальне значення слів прийшов, приїхав, прибіг? (Наближення до чогось)
∎ Яке загальне значення слів пришив, приєднав, прибив? (Приєднання до чогось)
∎ Яке загальне значення слів приморський, придорожній, пришкільний? (Перебування біля чогось)
∎ Яке загальне значення слів присів, приліг, призупинився? (Неповнота, незакінченість дії)
∎ Зробіть висновок про написання префікса при-.
∎ Яке загальне значення слів предобрий, прегарний, пречудовий? (Вища міра ознаки, перебільшення)
∎ Яким словом можна замінити префікс пре-?
∎ Зробіть висновок про написання префікса пре-.
∎ Префікс прі- вживається лише з трьома словами: прірва, прізвище, прізвисько.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Поетична хвилинка
► Прослухайте вірш
Що писати ПРЕ- чи ПРИ-?
Не турбуйся, друже.
Префікс ПРЕ- пиши завжди
замість слова «дуже».
Хто премилий — дуже милий,
престарий — дуже старий.
Хто премудрий — дуже мудрий,
премалий — дуже малий.
Префікс ПРИ- пиши тоді,
коли мусиш щось зробити:
принести мамі води
чи гачок прибити.
ПРИ- тоді іще напишемо,
коли вкаже він наближення:
прибережний, приморський,
прикордонний, приміський.
Орфографічний тренажер»
Пр..бережний, пр…везений, пр..добрий, пр..хід, пр..красний, пр..землення, пр..рва, пр..шити, пр..битий, пр…хилитися, пр..звище, пр..скромний.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
«Мікрофон»
∎ Як знайти закінчення й основу в слові?
∎ Чи всі слова мають закінчення?
∎ Визначте закінчення в словах школяр, зошит.
∎ Чи можна визначити лексичне значення слова за його закінченням?
∎ Якого значення надають словам префікси пре-, при-?
∎ Наведіть приклади слів із цими префіксами,
∎ Назвіть слова, які пишемо з префіксом прі-.
∎ Для чого необхідні знання про написання префіксів?
► Виконайте вправу за підручником.
► Доберіть 10-15 слів на вивчену орфограму для словникового диктанту.
► Складіть зв’язну розповідь на тему «Чар-зілля», використовуючи слова з префіксами, що надають емоційного забарвлення й виразності тексту.
Тема. Спільнокореневі слова й форми слова.
Мета:
□ навчальна: навчити розрізняти групи слів, у яких корені звучать і пишуться однаково, але мають різні значення; удосконалювати знання учнів про спільнокореневі слова, про основу слова, про закінчення змінних слів, про префікс і закінчення як значущі частини слова;
□ розвивальна: розвивати усне й писемне мовлення, логічне мислення; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати;
□ виховна: виховувати любов і пошану до рідної мови, природи рідного краю.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексика, граматика, культура мовлення й стилістика, текст.
Міжпредметні зв'язки: художня література.
Обладнання: підручник, опорні схеми, таблиця «Розрізняй».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Створення емоційного настрою
Посміхніться самі до себе, до мене, подаруйте посмішку один одному. Бачу, що у вас усе гаразд. Сподіваюся на такий настрій протягом уроку. Тим паче, що посмішка — це головна умова успіху, коли йдеш у гості або зустрічаєш гостей. Отже, ви готові розпочати роботу?
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
Пригадай
► Відгадайте загадки.
Нас слова міняють часто, і, звичайно, це — на щастя, бо якби ми не мінялись, то слова б не поєднались.
Ми віддавна і віками
чесно дружимо з майстрами,
які вміють нас так вжити,
щоб нові слова створити.
► 3 яких частинок може складатися слово?
IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Робота в зошиті
Вправа 1
► Запишіть текст, підкресліть орфограми. Знайдіть спільнокореневі слова, виділіть корінь, з’ясуйте його значення в тексті. Поясніть лексичне значення виділеного слова за його будовою. Закінчте текст міркуванням про охорону природи.
Коло нашого села дубовий ліс. У цьому лісі багато старих дубів і малих дубочків. От і лісничий іде лісовою просікою. Лісник старанно стереже дубняк.
Вправа 2
► Поясніть прислів’я «Дерево міцне корінням, а
людина — знанням».
Загадка
Я у кожній деревинці,
Квітці, кущику, травинці.
В класі на уроці мови
Ти побачиш мене в слові.
(Корінь)
► Поясніть значення слова корінь.
Словниковий калейдоскоп (робота в групах)
► Із групи слів, записаних на дошці, виберіть:
1-ша група — слова з коренем «спів»;
2-га група — слова з коренем «вод»;
3-тя група — слова з коренем «муз»;
Співати, підводний, музика, водичка, спів, вода, музикант, наспівувати, музей, співак, спав, музичний, водив, співачка, водяний.
V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Бесіда за опорою
Спільнокореневі слова — це слова зі спільним коренем, але з різними лексичними значеннями. Можуть належати як до однієї, так і до різних частин мови.
Форми слова — це зміни слова за відмінками, числами, родами чи особами (стіл-стола, прийшов-прийшла, смієшся-сміються, парта-парти-партами).
► Як відрізняються форми одного і того самого слова від спільнокореневих слів?
(Відповіді учнів.)
Гра «Четвертий зайвий» (робота в групах)
► З кожної колонки випишіть «зайве» слово, доберіть до нього споріднені слова. Поясніть свій вибір.
син
сова
літак
синочок
совеня
літо
синій
совок
літати
синівський
совиний
приліт
Робота за таблицею «Розрізняй»
Будинок
Спільнокореневі слова
Форми слова
будувати
будівельник
будівничий
збудований
будинком будинку у будинку
► Доберіть до слів спільнокореневі. Позначте корінь.
Сад, школа, хмара, вода, клас.
Запам'ятай! Корені слів, які тільки звучать однаково, але мають різне значення,— це різні корені. Наприклад, слова міст і місто — не споріднені, бо в них корені різні за значенням.
► 3 групи слів виберіть спільнокореневі. Позначте корінь, обґрунтуйте відповідь. З одним словом (на вибір) складіть і запишіть речення.
Бережок, бережливість, бережливий, бережно.
Дорога, придорожній, дорожній, доріжка, дорогий.
Сова, совок, совеня, совиний.
Сирість, сирий, сирник, відсиріти.
Запам'ятай! Є спільнокореневі слова і форми слова.
Слова книжка і книжкою не є спільнокореневими. Це форма одного й того самого слова!
► Розділіть слова на три колонки. Запишіть.
Синоніми
Спільнокореневі
Форми слова
Школяр, учень, шкільний, хлопчик, школяра, школа, школярі.
VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Групова робота
► Прочитайте вірш, визначте його стиль мовлення. Які мовні засоби на це вказують? Знайдіть у тексті спільнокореневі слова і форми одного слова. Відповідь обґрунтуйте. Позначте в словах суфікси пестливості, з’ясуйте їхню роль у тексті.
Текст для 1-ї групи
Вишиваю вишиваночку
Я для братика Іваночка.
Вишиваночка у вишеньках
Ягідками ніжно вишита.
Варвара Гринько
Текст для 2-ї групи
Листопад. Падолист.
Тихий сад. Вітру свист.
Ходить садом листопад,
Підміта чистенько сад.
М. Сингїівський
Вибірково-розподільна робота
► Запишіть в один стовпчик спільнокореневі слова, а в другий — форми слова, позначте в них основу і закінчення.
Черговий, поза чергою, на черзі, дотримуватися черги, позачерговий, чергувати, кімната чергового, чергування, черговий лікар.
Конструювання нових слів «Хто більше»
► Використовуючи корені -рад, -лук, -лис, -кур, -рік, утворіть різні за лексичним значенням слова. Поясність лексичне значення утворених слів.
Наприклад: pap, — радість, радіти, радо.
Кодований диктант
► Запишіть номери слів, у яких корінь стоїть на початку слова.
1. Сад
2. Зацвітає
3. Квіти
4. Посадити
5. Квітник
6. Писати
7. Напис
8. Садовий
9. Побачити
10. Росток
Відповідь: 1, 3, 5, 6, 8, 10.
Робота з текстом
► Прочитайте речення. Чи можна їх назвати текстом? Чому? Знайдіть спільнокореневі слова, визначте в них корінь, з’ясуйте їхню роль у тексті.
Не зву тебе журавель,
Щоб я не журився,
А зву тебе веселиком,
Щоб я веселився!
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Бесіда
⧉ Чи завжди співзвучні слова є спільнокореневими? Наведіть приклади.
⧉ Яка різниця між спільнокореневими словами та формами слова?
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу за підручником.
► Доберіть із художньої літератури текст, що містить спільнокореневі слова і форми слова. Свою думку обґрунтуйте.
Тема. Незмінні й змінні слова.
Мета:
□ навчальна: поглибити знання учнів про основу слова й закінчення змінних слів, про форми слова і спільнокореневі слова; домогтися засвоєння ними мовного матеріалу про змінні і незмінні слова; формувати навички визначати основу слова та закінчення змінних слів, розрізняти форми слова і спільнокореневі слова;
□ розвивальна: розвивати мислення, увагу, спостережливість, пам'ять, підвищувати культуру мовлення;
□ виховна: виховувати любов до природи.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексика, граматика, культура мовлення й стилістика, текст.
Міжпредметні зв'язки: художня література.
Обладнання: підручник, опорні схеми, малюнки дерев, квітів, листочків, яблук, картки з назвами мовознавчих розділів, роздавальні матеріали, картки оцінювання.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Інтерактивний прийом «Подарунок»
Слово вчителя. Які почуття у вас виникають, коли ви отримуєте подарунок? (Приємні, радісні, вдячність)
Я хочу подарувати вам урок — теплий, ясний, радісний...
Я хочу, щоб з таким настроєм ви здобули нові знання!
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Слово вчителя. Пригадайте мовознавчі розділи, які ви вже вивчили протягом навчального року (Учні називають розділи: лексикологія, фонетика, синтаксис.). Які розділи ви ще не вивчили?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
► Відгадайте загадку.
Влітку одежу я одягаю, а на зиму її всю скидаю. (Дерево)
Наш урок також відкриває для вас багато цікавої інформації, пов’язаної з деревом.
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Колективна робота з текстом
► Прочитайте текст, з’ясуйте його тему, основну думку, тип і стиль мовлення. Які мовні засоби на це вказують?
► З’ясуйте лексичне значення виділених слів, їхню будову. Чи є ці слова змінними і чому?
ЛЮДИНА І ДЕРЕВО
З долоні на долоню перекидала людина маленьку насінинку, ніби угріваючи її своїми руками, та й ненароком упустила. Кинуте зернятко не гаяло часу, а одразу проросло — із землі пробився ніжний паросток.
Почав він рости... Насінинка ніби розчинилася в тому паростку — віддала йому всі свої сили... А відтак, як зернятко назавжди запам’ятало тепло великих добрих людських долонь, дерево, виростало кремезним і могутнім. І коли ці долоні торкалися дорослого вже дерева, його шорсткого стовбура, воно вдячно тріпотіло і тяглося своїми гілками назустріч людині, неначе руками. Воно схиляло над людиною, що посадила його, своє зелене шатро, давало їй прихисток під час дощу і спекотного дня. Потоваришували людина і дерево. Та так, що звідтоді завжди поряд. Де селилася людина, там виростали дерева. А де росли дерева, там зупинявся подорожній. Так було і так буде (І. Островіська).
► Розкажіть про ваше улюблене дерево.
Дослідження-аналіз (робота біля дошки)
► Утворіть можливі форми слова «дерево». Яка частина цього слова буде змінюватися?
Н. в. дерево; Р. в. дерева; Д. в. дереву; 3. в. дерево; О. в. деревом; М. в. на дереві; К. в. дерево.
Робота в парах
► Складіть і розіграйте діалог у парах, розказуючи, як змінюється дерево весною, влітку, восени, взимку. (Оцінювання кількох пар.)
Спостереження з елементами зіставлення
Скажіть, що змінюється на дереві упродовж року? (Листочки, квіти, плоди) Отже, ми помітили, що в дерева є змінні частини. Решта залишається незмінним. Що саме? (Корінь, стовбур, гілля) Якщо слово змінюється, то змінна частина називається закінченням, а все слово без закінчення називається основою. Коли на дереві немає листочків, що ми говоримо? (Дерево голе.) А якщо в слові закінчення не виражається звуком і не позначається буквою — то яке це закінчення? (Нульове)
Робота з теоретичним матеріалом підручника
∎ Що називається закінченням?
∎ Що виражає закінчення?
∎ Що таке основа слова?
∎ Що виражає основа слова?
∎ Про що ми не сказали? (Є змінні й незмінні слова. Незмінні слова мають одну форму і не мають закінчення. Це, як правило, слова іншомовного походження і прислівники: вчора, завжди, метро, таксі, пюре тощо.)
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,
УМІНЬ І НАВИЧОК
Дослідження-трансформація
► Спишіть, змінюючи форму слів у дужках. Визначте спільнокореневі слова і форми одного слова, позначте їх графічно.
Перший (весняний) місяць називають в (Україна) березнем. У цей час прокидаються берези, даруючи (люди) цілющий березовий сік. Вважають, що (назви) місяця пішла від (давній) промислу. Ранньої (весна) вирубували (ліс), переважно (березовий), щоб на звільнених (ділянки) посіяти зернові.
Дослідження-експеримент
► Запишіть спільнокореневі слова до слів вода і водій. Чи можна слова вода і водій уважати спільнокореневими? Обґрунтуйте відповідь.
Міні-диктант
► Запишіть текст під диктовку, визначте у словах закінчення. Зробіть висновок.
Часто в березні зима ще могла нагадати про себе. Нерідко теплу погоду змінювали заморозки, пролітав сніг. Тому й кажуть, що в березня крутий характер: він і усміхнеться, і заплаче. Але все це — тимчасове явище. Хай там що, а березень, як мовить відоме прислів’я, березовим віником зиму вимітає (З кн. «Український рік у прикметах і прикметниках»).
Графічний коментований диктант (із самоперевіркою)
► Визначте закінчення й основу в словах: білого, трава, дзвінок, пишуть, червоний, весна.
Розподільне письмо
► Запишіть слова у дві колонки: у першу — спільнокореневі слова, у другу — форми слова:
Вітер, вітерець, вітрюга, вітру вітряний, вітром, вітрище.
Творче конструювання
Побудуйте висловлювання, використовуючи слова з попереднього завдання. Яка функція таких слів у тексті?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Опитування-узагальнення
∎ Що називається закінченням? Які слова не мають закінчення?
∎ Що називається основою?
∎ Чим відрізняються спільнокореневі слова від форм слова?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Виконайте вправу за підручником.
► За словником доберіть 20 незмінних слів. Обґрунтуйте свій вибір.
► Складіть опорний конспект за параграфом підручника.
Тема. Значущі частини слова. Правопис. Написання префіксів пре-, при-, прі-.
Мета:
□ навчальна: повторити й поглибити знання учнів про префікси як значущі частини слова, сприяти зміцненню навичок їхнього виділення; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити префікси пре-, при-, прі-, визначати їхню роль у словах, удосконалювати навички правопису;
□ розвивальна: розвивати творчі вміння використання цих префіксів для створення нових слів; розвивати мислення, увагу, спостережливість, пам'ять, культуру усного і писемного мовлення;
□ виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до професії вчителя, а також співчуття і уважність до будь-якої людини, яка потрапляє в біду.
Внутрішньопредметні зв'язки: лексика, граматика, культура мовлення й стилістика, текст.
Міжпредметні зв'язки: художня література.
Обладнання: опорні схеми, сюжетні малюнки.
Тип уроку: урок закріплення знань, умінь і навичок.
I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
Створення емоційного настрою.
Тренінг «Я-особистість!»
► Закінчте речення:
Я прагну...
Я сподіваюсь...
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Спостереження за мовним матеріалом
► Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення. Поясніть свій вибір. Чому автор дав таку назву тексту? Назвіть мовні засоби зв’язку речень у тексті.
НОВА ВЧИТЕЛЬКА
Добрий десяток літ спливло весняною водою з того часу, як Олександра Василівна прийшла на свій перший урок. Але й досі, входячи в клас після літніх канікул, учителька почуває легке хвилювання. Адже кожного разу вона входить у коло нових учнів, як у нову свою сім’ю.
Після Юркового запитання Олександра Василівна зрозуміла, що з кожною хвилиною вона здружується з класом. Безслідно зникло хвилювання, вона легко знаходила потрібні слова. Міцніла в школярів довіра до неї, прірви між ними не було, і на серці ставало легко й ясно. І раптом згадалось, як ходила вона вчора над морем, примруживши очі. Звечоріло, і лілова смужка далеких просторів повільно забарвлювалась пречудовим світлом заходу (За О. Донченком).
► Випишіть слова з префіксами пре-, при-, прі-. Поясніть їхній правопис.
► 3 префіксами пре-, при-, прі- записати по 2-3 нових слова.
Кубування
► Дайте відповіді на питання, записані на сторонах куба: • Якого значення надає словам префікс пре- ?
• Наведіть приклади слів з цим префіксом,
• Якого значення надає словам префікс при-?
• Наведіть приклади слів з цим префіксом,
• Назвіть слова, які пишемо з префіксом прі-.
• Для чого необхідні знання про написання префіксів?
Коментар учителя. Префікс — це значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів (цвіт — зацвісти, перецвісти, відцвісти, вицвісти).
Префікс пре- вказує на вищу міру ознаки (його можна замінити прислівником дуже). У префіксі пре- пишемо букву е: претихий, пречудово. Префікс при- найчастіше вносить у значення слова відтінок приєднання, приближення або неповноти дії чи ознаки. У префіксі при- пишемо букву и: прибудувати, приставляти, прикладати.
Ненаголошений голосний [е] у префіксах пре-, як і в коренях слів, вимовляємо наближено до [и].
Ненаголошений голосний [и] у префіксі при- у вимові наближається до [е]. Щоб не помилитися в написанні префіксів пре- і при-, треба розрізняти їх за значенням.
Префікс прі- пишемо у словах прізвище, прізвисько, прірва.
Робота з опорною таблицею
► Доповніть таблицю власними прикладами.
ПРЕ-
ПРИ-
ПРІ-
Вказує на вищу міру ознаки (його можна замінити словом дуже)
Найчастіше вносить у значення слова відтінок приєднання, приближения або неповноти дії чи ознаки
Пишемо в словах прізвище, прізвисько, прірва
Претихий, прерозумний
Прибудувати, приставляти
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Моделювання нових слів
► Утворіть від зазначених слів за допомогою префікса ПРЕ- нові слова. Якого значення надає словам префікс?
Тихий, добрий, мирний, спокійний, міцно, голосно.
Дослідження-реконструювання (міні-тест)
► Замініть словосполучення словами з префіксами ПРЕ-, ПРИ-.
1. Дуже глибокий:
А преглибокий;
Б приглибокий.
2. Злегка закритий:
А прикритий;
Б прекритий.
3. Не зовсім заглушений:
А преглушений;
Б приглушений.
4. Дуже злий:
А презлий;
Б призлий.
5. Злегка прикритий пилом:
А препилений;
Б припилений.
6. Не зовсім закриті очі:
А прекриті;
Б прикриті.
Розподільний диктант
► До кожного зі слів поставте відповіді: а — слова, що означають приєднання; б — слова, що означають наближення чи неповноту дії; в — слова, що вказують на збільшену ознаку
Прибережний, привезений, предобрий, прихід, прекрасний, приземлення, пришити, презирство, прибитий, прихилитися, прескромний.
Ігрове завдання «Хто більше» (групова робота)
► До малюнка доберіть якнайбільше слів із префіксами пре-, при-, прі-, поясніть їх правопис. Вживаючи дібрані слова, побудуйте зв’язне висловлювання.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
• Написання яких префіксів ми сьогодні повторили?
• Якого значення словам надають префікси пре-, при-,
прі-?
• Наведіть приклади слів із префіксами пре-, при-, прі-.
• Яке завдання вам сподобалося найбільше?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)
► Виконайте вправу за підручником.
► Зі словника випишіть слова, які починаються на прі-, визначте в них корінь, зробіть висновок.
► Складіть тестові завдання на правопис префіксів пре-, при-, прі-.
В каталоге 7 495 курсов по разным направлениям