Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Украинский язык / Конспекты / Планування уроків ураїнської літератури (5 клас)
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 26 апреля.

Подать заявку на курс
  • Украинский язык

Планування уроків ураїнської літератури (5 клас)

Выбранный для просмотра документ Орієнтовне календарно.docx

библиотека
материалов

Орієнтовне календарно-тематичне планування уроків української літератури в 5 класі

уроку

Тема

Дата

Вступ. Світ фантазії і мудрості. Міфи й легенди українців

1

Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово — першоелемент літератури.

Теорія літератури: образне слово .


2

Первісні уявлення про всесвіт і людину. «Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?»

Теорія літератури: фольклор, міф, легенда.


3

«Берегиня», «Дажбог». Реальні та фантастичні елементи людської поведінки.


4

«Неопалима купина», «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі». Уявлення про добро і зло.


5

Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожці», «Ой Морозе-Морозенку».

Теорія літератури: переказ.


6

Позакласне читання. Олена Пчілка. «Сосонка».


Народні казки

7

Тематика і різновиди народних казок. Побудова казки.

Теорія літератури: народна казка.


8

Народна казка «Про правду і кривду».


9

Уславлення мудрості, кмітливості людини в казці «Мудра дівчина».


10

Народне уявлення про добро і зло в казці «Ох».


11

«Летючий корабель». Повчальний зміст казки.


12

Аналіз фантастичного й реального, смішного і страшного, красивого і потворного в казках.


13

Виразне читання. Конкурс на кращого оповідача українських народних казок.


14

Розвиток мовлення. Складання казок (усно та письмово).


15

Контрольна робота. Міфи, легенди. Народні казки. Тести.


16

Література рідного краю. Місцеві перекази й легенди Харківщини.



Літературні казки


17

І. Франко. «Фарбований Лис». Дитинство письменника. Іван Франко-казкар (збірка «Коли ще звірі говорили»).

Теорія літератури: літературна казка.


18

«Фарбований Лис». Зміст казки. Головні і другорядні персонажі. Образ Лиса Микити, риси його характеру.


19

І. Франко. «Фарбований Лис». Засудження нечесності, користолюбства.

Теорія літератури: літературна казка. Інтонація читання. Мова автора і мова персонажів (дійових осіб).


20

Василь Королів-Старий. Короткі відомості про письменника та його фантастичні казки.


21

Василь Королів-Старий. «Хуха-Моховинка». Добро і зло в казці. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот.

Теорія літератури: портрет.


22

Василь Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон». Цікава сторінка з життя митця. Різні життєві позиції царя Плаксія і Лоскотона.

Теорія літератури: віршована мова, рима, строфа.


23

В. Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон». Характеристика дійових осіб твору. Значення назви казкової країни, імен героїв.


24

Розвиток зв’язного мовлення. Переказ тексту «Чайка, якої не любили».


25

Галина Малик. Короткі відомості про письменницю та її казки.


26

Галина Малик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Морально-етичні проблеми в казці.


27

Галина Малик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Характеристика дійових осіб. Символіка країни та її мешканців.


28

Галина Малик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Своєрідність композиції твору. Особливості його мови.


29

Позакласне читання. Сучасні українські літературні казки. «Згине зло, і правда переможе» (В. Шевчук. «Панна квітів»).


30

Контрольна робота. Літературна казка. Тести.


31

Література рідного краю. Дмитро Нитченко-Чуб «Вовченя».


32

Підбиття підсумків за І семестр



Із народної мудрості. Загадки. Прислів’я та приказки.


33

Загадка як вид усної народної творчості. Зміст і форма загадок.

Теорія літератури: загадка.


34

Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу, рослин, тварин). Художні засоби в загадках.

Теорія літератури: метафора.


35

Прислів’я та приказки. їхня краса й мудрість. Народне уявлення про довколишній світ. Види прислів’їв і приказок.

Теорія літератури: прислів’я, приказка.


36

Розвиток зв’язного мовлення. «3 глибин моря дістають перлини, а з глибин книг — знання». Твір-роздум за прислів’ями.


37

Леонід Глібов. «Химерний маленький», «Що за птиця?»

Відомий український поет і байкар. Фольклорна основа його віршованих загадок.

Теорія літератури: акровірш, порівняння.


38

«Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?», «Хто вона?». Особливості поетичної мови Л. Глібова.


39

Позакласне читання. В. Королів-Старий. «Потерчата».


40

Література рідного краю. Микола Кирилович Возіянов. «Легенда про Харків».


Історичне минуле нашого народу

41

Літописні оповіді: «Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра Либідь», «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам».


42

«Повість минулих літ» — найдавніший літопис нашого народу. Значення для нащадків. Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів. Любов руських князів до своєї землі, риси їхніх характерів.

Теорія літератури: літопис.


43

Олександр Олесь (Кандиба). Цікаві відомості про автора. Поезії з книги «Княжа Україна». Поетична оповідь про минуле нашого народу.


44

Олександр Олесь (Кандиба). «Ярослав Мудрий».


45

Олександр Олесь (Кандиба). «Микита Кожум’яка».

Теорія літератури: віршовий ритм, драматичний твір і його побудова, гіпербола.


46

Позакласне читання. Сучасні твори про історичне минуле. Оксана Сенатович «Малий Віз».


47

Контрольна робота. Тести.


Рідна Україна. Світ природи

48

Тарас Шевченко. Розповідь про письменника, його дитинство. Шевченко-художник.


49

Україна часів Т. Шевченка. Картини довколишнього світу, природи в поезіях

Т. Шевченка — інша, художня реальність, створена уявою митця (на основі повісті

С. Васильченка «В бур’янах»).


50

Картини довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка — інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови.

Теорія літератури: персоніфікація, ліричний твір.


51

Природа в поезії «За сонцем хмаронька пливе». Картини довколишнього світу, природи в поезії «Садок вишневий коло хати».


52

Павло Тичина. Цікаві відомості про автора. Його поетичні збірки та майстерне відтворення краси природи, патріотичних почуттів засобами художнього слова.

Теорія літератури: метафора, епітет.


53

Павло Тичина. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвійла». Мелодійність віршів П. Тичини.


54

Література рідного краю. Поезія М. Побеляна.


55

Виразне читання. Декламування поетичних творів Т. Шевченка та Павла Тичини.


56

Євген Гуцало. «Лось». Основні відомості про письменника.

Вічне протистояння добра і зла — наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні. Співчуття, милосердя — шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань.

Теорія літератури: оповідання.


57

Є. Гуцало. «Лось». Характеристика образів. Великий світ природи, місце в ньому людини.


58

Є. Гуцало. «Зірка», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають...».


59

Розвиток зв’язного мовлення. Складання портрета літературного героя.


60

М. Рильський. Основні відомості про поета, його вміння бачити красу рідної природи і створювати красу засобами поетичної мови.


61 .

М. Рильський. «Дощ». «Осінь-маляр із палітрою пишною...». «Люби природу не як символ». Єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям.


62

Григір Тютюнник. Коротко про письменника. «Дивак». Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Світ людини і природи. Точність і лаконізм описів природи.


63

Григір Тютюнник. «Дивак». Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи, вміння фантазувати, уявляти.


64

Хлопчик Олесь, його жага пізнавати загадковий світ природи Гідна поведінка Олеся як позиція особистості.


65

М. Вінграновський. Цікаві відомості про автора. Поезія — особливий спосіб вираження почуттів людини. «Перша колискова».


66

М. Вінграновський Поезія «Сама собою річка ця тече...». «Бабунин дощ». Художні описи природи як вияв патріотичних почуттів автора.


67

М. Вінграновський «Сіроманець». Гуманізм повісті.


68

М. Вінграновський «Сіроманець». Характеристика образу Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції.


69

Контрольна робота. Тести.


70

Повторення й узагальнення матеріалу, вивченого упродовж навчального року.



Выбранный для просмотра документ Урок №1.docx

библиотека
материалов

Вступ. Світ фантазії і мудрості. Міфи й легенди українців


Урок №1

Тема. Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово — першоелемент літератури.

Мета:

Навчальна: визначити роль слова в житті людини.

Виховна: виховувати інтерес до рідної мови.

Розвивальна: зацікавити учнів красою світу і людської душі в художньому слові.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

Що таке «слово» і яке місце воно посідає в житті людини?

Як використовується слово в усній народній творчості? Наведіть приклади,

Який вплив мають слова на емоційний стан людини?

Що таке «українська література»? Яких її представників ви знаєте? Наведіть приклади.

Як вихованій людині слід вживати слова в мові? Як працюють зі словом письменники?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

Вітаю вас у новому навчальному році! Разом із вами ми вивчатимемо українську літературу, ближче познайомимось із її скарбами та таємницями, зануримось у дивовижний світ слова, надзвичайних подій, мужніх героїв та яскравих вражень!

Українська мова — як багато змісту вкладено в це поняття! У ньому відчувається краса та співучість, міць та хоробрість, прагнення волі й незалежності, унікальність та найбільша гордість народу, який зберіг її від спотворення та забуття. Саме мова є джерелом історії нашого народу, тому що завдяки їй ми знайомимось з нашим минулим та плекаємо наше майбутнє. Вона відкриває для нас споконвічні традиції та звичаї, розповідає про події, що відбулись, та дає змогу зрозуміти, яким визначним постатям ми маємо завдячувати за її порятунок та збагачення.

Наше знайомство зі словом потребує вашої уваги та бажання, тому що світ мови має свої закони. Щоб краще зрозуміти їх, ви повинні бути гарними читачами, співчувати героям та проживати усі події разом з ними, ставити себе на їхнє місце та оцінювати їхню поведінку, а слово допоможе вам у цьому.

Слово має дивовижні властивості розкривати сутність речей, краще сприймати світ навколо нас та будувати власне життя згідно з традиціями українського народу, дозволяє розмірковувати про добре і погане та обирати свій шлях у вирії сьогодення.

Відкрийте ваші серця українському слову та приготуйтесь до найзахопливішої подорожі у вашому житті! Отже, ми з вами вирушаємо в подорож стежками художнього слова. Усі готові? Тоді — вперед!

2. Слово в житті людини

Учитель. Перш ніж почати нашу подорож у країну слова, давайте разом з вами поміркуємо, що ж значить слово в людському розумінні, як воно впливає на людське життя. Для цього нам потрібно відповісти на декілька запитань. А які вони, ми зараз з вами дізнаємось.

Що значить слово у житті людини?

А слово значить це — буття!

Що значить мова у житті Вкраїни?

А мова значить — майбуття!

Марія Куляба

Слово — це найменша самостійна і вільна одиниця мови, яка співвідноситься з предметом, явищем, ознакою, процесом, відношенням та ін. і основною функцією якого є позначення.

У слові з найдавніших часів відбивається пам’ять народу, бо немає майбутнього без минулого. Теперішньому поколінню треба плекати кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших пращурів, вчити, розвивати та боронити свою мову, бо без неї народ втрачає самостійність та незалежність.

Мова — найкращий інструмент розуміння один одного. Первісні люди спілкувались спочатку малюнками, які викарбовували на скелях. У цих малюнках вони зображували тварин, різноманітні події та явища навколишнього світу, один одного тощо. Потім з’явилися жести, що полегшило спілкування. Минув час і людина почала розумітися через вигуки (вигуки — це звуконаслідування природних звуків), які згодом перетворились на слова, а ті, у свою чергу, утворили мову, яку ми з вами маємо змогу використовувати для спілкування сьогодні.

Спілкування — важлива частина нашого буття, але яким воно буде — залежить від нашого вміння використовувати мову. Вільне володіння словом дозволяє аргументовано дискутувати, вести цікаву бесіду, ненав’язливо підтримувати розмову, виголошувати привітання або будувати монологічне висловлювання,

Чи любите ви спілкуватися з друзями? Що ви отримуєте в результаті?

Як ви розумієте запропоновані прислів’я та приказки про слово?

1. Наймогутніша зброя — слово. 2. Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш. 3. Від теплого слова і лід розмерзає. 4. Більше діла — менше слів. 5. Хто мовчить, той двох навчить.

3. Краса світу і людської душі в художньому слові

Художня література відрізняється від інших видів мистецтва тим, що єдиним матеріалом тут є слово. Художнє слово здатне відтворити картину справжнього життя, красу природи, а читач повинен відчувати все те, що намагається передати йому письменник.

Художня мова, маючи справу з уявою читача, здатна відтворити рухи, звуки, поведінку героя, його почуття. Саме в цьому полягає сила художнього слова та його зображувальних можливостей як матеріалу словесного мистецтва. Тому художню літературу нерідко ще називають мистецтвом мистецтва.

Що ж таке мистецтво? Це образне відтворення життя. Але видів мистецтва багато: музика, живопис, скульптура, балет, театр, кіно і художня література. Чим вони відрізняються один від одного? Насамперед — матеріалом, яким користується митець. Для

0композитора — це звук, для живописця — фарба, для скульптора — мармур, дерево, камінь тощо, а для творця художньої літератури — це слово.

Завдяки художньому слову ми можемо висловлювати наше захоплення героями, сюжетом, критикувати їх або співчувати. Саме воно здатне навчити нас цінувати красу світу і людської душі, розуміти один одного, підтримувати та шанувати особистість.

4. Образне слово — першоелемент літератури

Найважливішою відмінною ознакою художнього стилю від інших є образне відображення життя.

Щоб розуміти та сприймати художній твір, треба володіти образним мисленням. Без нього ми не зможемо побачити змальовані письменником картини дійсності, їхні барви та візерунки. Тому розвиток образного мислення — найважливіша умова формування людини як гармонійно розвиненого громадянина суспільства.

Що означає «образно мислити»? Насамперед — сприймати світ за допомогою словесних картин, а для цього потрібна розвинена уява та творча фантазія. Важливе місце в художній літературі відведено зоровим картинам, тому що письменники, подібно до митців, створюють пейзажі, образи предметів та яскравих речей тощо. Під час творення таких образів багато уваги приділяється світлу та тіні: схід і захід сонця, вечірня та ранкова зоря, блиск вогню, гра світла й мороку.

Образне мислення розвивається упродовж усього життя людини, перед нею постає безмежний світ, який треба пізнати, зрозуміти та навіть змінити.

Образ виникає в результаті сприйняття людиною навколишньої дійсності та її відображення в процесі розумової діяльності; це наше бачення картини світу чи його фрагментів, що включає нас самих, інших людей, просторове оточення і часову послідовність подій.

Образність мови — це здатність слів викликати чуттєві уявлення про щось. Істотними ознаками образності є: яскравість, метафоричність, різноманітність використовуваних засобів, точність, оригінальність тощо.

5. Теорія літератури

Художня література має свою особливу мову, якій властиві певні елементи, такі як образне слово.

Образне слово — це вираження засобами мови чуттєвого уявлення або асоціації про певний предмет дійсності. Наприклад, «кря» — це крик птаха; «крякати» — видавати такий крик і переносне значення — накликати нещастя.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда

Яку роль грає слово в житті людини?

Що містить у собі художнє слово? За допомогою чого воно передає красу світу?

Що таке образ? Як він пов’язаний із художньою літературою?

Наведіть власні приклади прислів’їв та'приказок про слово. Як ви їх розумієте?

Навіщо нам потрібна мова?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підібрати та проаналізувати три прислів’я про слово та три прислів’я про мову. Уміти обґрунтовувати свою думку.



Выбранный для просмотра документ Урок №12.docx

библиотека
материалов

Урок 12

Тема. Аналіз фантастичного й реального, смішного і страшного, красивого і потворного в казках.

Мета:

Навчальна: проаналізувати вивчені казки на предмет наявності в них елементів фантастичного, реального, смішного, страшного, красивого і потворного; визначити їхнє значення для творів.

Виховна: виховувати інтерес до пізнання народної мудрості, шанування традицій.

Розвивальна: розвивати кругозір, вміння логічно висловлювати думки та аналізувати вивчений матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

Яке місце посідає у вашому житті взаємодопомога?

Чи можете ви назвати себе справжнім другом? Обґрунтуйте свою думку.

Які фантастичні елементи вивчених казок ви запам’ятали?

3. Актуалізація опорних знань

Яких персонажів вивчених казок ви вважаєте смішними? Обґрунтуйте свою думку,

Що потворного ви зустріли в цих казках?

Які елементи реальності та краси ви побачили в казках?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

Фантастичне і реальне, смішне і страшне, красиве та потворне зустрічається в казках дуже часто і саме парами, щоб чіткіше було зрозуміло, який герой належить до якої категорії. Розглянемо це на прикладах казок, які ми вже з вами встигли вивчити.

2. Аналіз фантастичного й реального, смішного і страшного, красивого і потворного в казках

Пригадайте, які з елементів належать до якого твору.

Фантастичні елементи: летючий корабель; мандрівники з надприродними здібностями; сивий дідуган, який перетворив воду на горілку, а чорний хліб на білу паляницю («Летючий корабель»); здатність перекидатися на тварин та речі; здатність оживляти попіл та перетворювати його на працьовитого парубка; здатність тварин розмовляти («Ох»); чорти та їхні чарівні лиходійства («Про правду і кривду»). Реальні елементи: люди, тварини, їжа, природа (усі твори).

Смішне: подорож Марусі до пана («Мудра дівчина»); розмова щуки з окунем («Ох»); як дурень обманював царя за допомогою друзів («Летючий корабель»).

Страшне: гнів Охат («Ох»), вбивство чортами дядька («Про правду і кривду»).

Красиве: царівни («Про правду і кривду», «Ох», «Летючий корабель»); чуйність Марусі («Мудра дівчина»).

Потворне: байдужість пана («Мудра дівчина»); жадібність дядька («Про правду і кривду»); користолюбство Оха («Ох»), пихатість царя («Летючий корабель»),

3. Тренінг «Згадати все»

Визначте героя та твір за цитатою:

«Що ти таки, старий, думаєш з ним, що вже він зросту дійшов, а така недотепа нічого робить не вміє?» (Мати, «Ох»)

Ет, що тут цієї води! Мені й на один ковток не стане». (Обпивайло, «Летючий корабель»)

«Е-е-е!.. Де ти тепер найшов правду? Нема тепер правди на світі! Тепер скрізь одна кривда». (Дядько, «Про правду і кривду»)

«Піти б то, може, там, де наше щастя закотилося!» (Брати, «Летючий корабель»)

«Та цур тобі, я тебе і не думав кликать!» (Батько, «Ох»)

«Ходжу по світу, з біди людей виручаю». (Сивий дідуган, «Летючий корабель»)

«Загадав, щоб вона прибула до нього в гості — ні пішки, ні верхи, ні боса, ні взута, ні з гостинцем, ні з порожніми руками». (Пан, «Мудра дівчина»)

«Слухаю, чи вже позбирались до царя на обід люди». (Слухало, «Летючий корабель»)

«Куди ти підеш? Там тебе й вовки з’їдять!» (Мати, «Летючий корабель»)

«Погано, чоловіче, довго він тебе водитиме!» (Білий дід, «Ох»)

«Не втік-таки від моїх рук, вражий син!» (Ох, «Ох»)

«Треба його, вражого сина, зо світу звести, а то він мою дитину запакує!» (Цар, «Летючий корабель»)

«Коли ти, кумонько, хочеш балакати — то я і так чую! (Син у подобі окунця, «Ох»)

«Коли б я відв’язав другу, то за одним ступнем увесь би світ переступив». (Скороход, «Летючий корабель»)

«Е... я такого наробив, що там хоч що хай роблять,— не справлять» (Чорт, «Про правду і кривду»)

«Там, за сто миль, сидить на сухій грушці!» (Стрілець, «Летючий корабель»)

«Який я, таточку, гарний перстень найшла!» (Царівна, «Ох»)

«А така, що яке б душне літо не було, а тільки розкидай цю солому, то зараз де не візьметься мороз і сніг». (Морозко, «Летючий корабель»)

«Я забуваю все те, що ти мені робив. Бери собі оці два кораблі з усім добром» (Небіж, «Про правду і кривду»)

«Якась,— каже,— мужва обідрана!» (Царський лакей, «Летючий корабель»)

«Оддай, дочко, а то через нас буде нещастя чоловікові, оддай!» (Цар, «Ох»)

«Де б вона в мене взялась? Тільки води пляшка!» (Дурень, «Летючий корабель»)

«Хай той посіє цю кашу, виростить просо, скосить та натовче пшона, яким вона вигодує курчат, що виведуться з тих яєць». (Маруся, «Мудра дівчина»)

«Що тут цього хліба? Мені й на один раз поснідати не стане». (Об’їдайло, «Летючий корабель»)

4. Кросворд за мотивами казки «Ох»

hello_html_59936811.gif

По горизонталі: 1. Улюблене місце відпочинку ледачого сина. (Піч) 2. Як батьки називали сина, який нічого не хотів робити? (Ледащо) 3. Яка дівчина стала дружиною парубка? (Царівна) 4. Одне з ремесел, якого навчався син. (Шевство) 5. Скільки грошей заробив батько, коли продав сина в подобі хорта? (Триста) 6. Що виторгував циган у батька? (Недоуздок) 7. Як зветься людина, яка працює на іншу людину? (Наймит) 8. На кого перекидалися в казці і парубок, і Ох? (Півень)

По вертикалі: 1. Предмет, на який перекидався син. (Перстень)

5. Рубрика «Лист казковому персонажу»

Учні, розподілені на команди, обирають за жеребом персонажів та тематику листів до них серед таких.

1. Лист до Марусі: «Я захоплюсь твоєю мудрістю, але на твоєму місці я би вчинила так...»

2. Лист до дурня: «Гарно мати добрих друзів, але якби ти виконував завдання сам, то...»

3. Лист до Оха: «Ти злий та користолюбивий, але якби ти відпустив парубка через рік, як і обіцяв, то...»

4. Лист до дядька: «Мені здається, що якби на місці небожа був ти та підслухав чортів, то...»

Обсяг твору — близько 10 речень.

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Як ви зрозуміли, усі ці елементи тісно пов’язані між собою, тому саме разом вони утворюють неповторний і чарівний світ казки.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до конкурсу виразного читання казок.


Выбранный для просмотра документ Урок №13.docx

библиотека
материалов

Урок №13

Тема. Виразне читання. Конкурс на кращого оповідача українських народних казок.

Мета:

Навчальна: викликати в учнів інтерес до самостійного читання казок та творчої діяльності.

Виховна: прищеплювати пошану до літературних скарбів української мови.

Розвивальна: розвивати уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення.

Тип уроку: урок виразного читання.

Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ЗМІСТ РОБОТИ

1. Обрання журі

В оцінюванні конкурсантів беруть участь усі учні класу, які не є конкурсантами. Оцінювання здійснюють анонімно, на окремих заздалегідь розроблених бланках, одразу після закінчення виступу останнього конкурсанта. Кількість балів залежить від кількості учасників (якщо конкурсантів 5, кожен член журі розподіляє між ними бали від 1 до 5). По закінченні голосування вчитель підраховує голоси та оголошує переможця.

2. Інструктаж учителя

Під час оцінювання виступів конкурсантів журі має звертати увагу на їхнє грамотне мовлення, правильну інтонацію, цікаве подання матеріалу, артистизм, застосування мультимедійних засобів або іншої наочності.

Конкурсантам відводиться для виступу до 5 хвилин. Казку для виступу кожен обирає самостійно, але так, щоб вона була новою для слухачів (не з вивченого матеріалу), цікавою та мала повчальний зміст. Бонусний бал від учителя отримають ті конкурсанти, які зможуть дібрати епіграф до своєї казки (прислів’я чи приказку).

3. Вимоги до конкурсного виступу:

епіграф (якщо є);

назва казки;

головні та другорядні персонажі;

вид казки;

стислий виклад змісту казки;

висновки, повчальний зміст казки;

власне ставлення конкурсанта до цієї казки (чи згоден з кінцівкою, чи хоче щось змінити).

4. Пам'ятка для конкурсантів:

обирайте казки з цікавим сюжетом, заздалегідь підготуйте текст виступу;

якщо ви підібрали епіграф — поясніть, як він пов’язаний з обраною казкою;

коротко охарактеризуйте дійових осіб, якщо вони мають окремі репліки в казці, намагайтесь відтворити їх з артистизмом;

під час стислого переказу казки можете спиратися на план-схему;

зробіть висновки та висловіть свою думку щодо змісту казки.

5. Виступи конкурсантів, демонстрування усіх засобів наочності

6. Підрахунок голосів

Після виступу останнього конкурсанта всі члени журі здають заповнені анонімні бланки для голосування вчителю. Він підраховує кількість балів, отриманих кожним учасником, за допомогою помічників, обраних із членів журі.

7. Оголошення результатів конкурсу, нагородження переможців

8. Підсумок уроку. Заключне слово вчителя

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Казки є художніми творами, у яких закони краси і добра виявляються в повній мірі. Багато письменників (І. Франко, Леся Українка, В. Нестайко) відзначали моральну силу казок, визнавали їх взірцем національного мистецтва, наслідували казкарів, переймали в них прийоми художньої виразності та цінували глибину змісту та естетику казок.

У казках завжди добро перемагає зло, утверджується оптимізм, віра в найкращі риси людини. Індивідуалізація характерів персонажів у казках проявляється в їхній зовнішності, мові, поведінці, а також розкривається в образно-художній системі твору.

Для відродження інтересу вчителів і учнів до казки багато зробив В. Сухомлинський, чимало сам написав казок. Він уважав, що без казки — живої, яскравої, яка заволоділа свідомістю і почуттями дітей,— неможливо уявити мислення і дитяче мовлення. Через казку дитина не тільки пізнає, але й оживляє навколишній світ.

В. Сухомлинський уважав, що створення казок самими учнями — це один із засобів пробудження в них пізнавального інтересу, розвитку моральних якостей особистості. З казки починаються перші уявлення про добро і зло, про справедливість і несправедливість, казка виховує любов до рідної землі.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до складання казок усно та письмово.

Выбранный для просмотра документ Урок №14.docx

библиотека
материалов

Урок № 14

Тема. Розвиток зв'язного мовлення. Складання казки усно та письмово.

Мета:

Навчальна: вчити учнів складати опис дерев, використовувати його для складання твору; розвивати мовлення учнів, збагачувати словниковий запас, використовувати в мовленні синоніми, антоніми, епітети, порівняння.

Виховна: виховувати доброту, почуття взаємодопомоги, любов до природи.

Розвивальна: розвивати уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення.

Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення.

Обладнання: ілюстрації дерев, зимового лісу, картини природних явищ, музичні записи.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Організація класу

(На дошці — малюнки лисиці й зайця.)

3. Актуалізація опорних знань

3.1. Бесіда за ілюстраціями. Чи подобаються вам тварини на картинках?

Де ми можемо побачити цих тварини?

Хтось із вас бачив лисицю або зайця?

3.2. Поетична хвилинка.

(Вчитель читає вірші про зайця та лисицю.)

Текст 1

Дуже хитра вже лисиця,

Так робити не годиться.

Вона полює ніч і день,

Ще заходить до людей.

Як загляне у курник,

Там такий почнеться крик.

Кури з ляку хто куди,

Вже недовго до біди.

Добре, що Рябко не спить,

Він чатує кожну мить.

Заважає йому цеп,

Тут лисиці була б смерть.

Злякав гавкіт її вмить,

Вона в ліс чимдуж біжить.

(Про лисицю)

Текст 2

Під рябими кущами вухатими,

Де стерня босі ноги коле,—

Зайці котять передніми лапами

По городах капусту в поле.

(Про зайця)

3.3. Бесіда з учнями.

Що ми можемо сказати про зайця? Охарактеризуйте цю тварину.

Які риси характеру в лисиці?

Чи можуть дружити лисиця та заєць?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Учитель. Сьогодні у нас урок незвичайний, ми будемо складати казку про лисичку-сестричку та зайчика-братика. Пригадайте все, що ви знаєте про цих тварин та уявіть, що ви казкарі.

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

Давайте з вами пригадаємо, що ж таке казка. Які є види казок?

Казка — давній за походженням і популярний у народі епічний жанр фольклору, переважно прозове оповідання з усталеною побудовою про вигадані та фантастичні пригоди героїв.

Казки дають багатий матеріал для пізнання мрій, бажань і сподівань людини. Адже змалку казка навчала вас уявляти та мріяти, радіти й сумувати. Ознайомившись ближче з українськими народними казками, ви побачите, що вони уславлюють любов українців до волі, сміливість, мудрість, прагнення до справедливості, працьовитість. І навпаки, у казках засуджується рабство, брехня, жорстокість, ледарювання. За такими неписаними моральними законами, відображеними в казках, віками жив наш народ, мріючи про те, що буде-таки колись у своїй хаті своя правда. Саме слово казка походить від слова «казати» — розповідати. У казковому світі

живуть персонажі, створені народною уявою, наділені характерними національними рисами, тому вони й перемагають сили зла. Зазвичай у казковому світі торжествує добро й правда, усе закінчується щасливо.

2. Будова казки

Казка має своєрідну побудову: вона складається із зачину, основної частини та кінцівки. «Жив собі...», «Був собі...», «Це було за царя Тимка (Панька), як була земля тонка...» — так традиційно розпочинається багато казок. Це і є зачин. В основній частині розповідається про дійових осіб, події розгортаються як ланцюжок пригод. Кінцівка — це характерний вислів, яким традиційно закінчується казка: «Живуть-поживають, добра наживають».

Казка — це фольклорний розповідний твір про вигадані, а часом і фантастичні події. Види казок: про тварин, фантастично-героїчні, побутові, народні та літературні.

Отже, ми з вами пригадали все, що знаємо про казку, а зараз нам треба запам’ятати, як складати казку.

Пам'ятка до складання казки

1. Оберіть головних та другорядних дійових осіб — казкових героїв. Це можуть бути речі (олівець, книжка, парасолька), тварини (пес, заєць, лисиця), люди (бабуся, дідусь, герой-силач, мудрець, хитрун, маленька дівчинка або хлопчик).

2. Оберіть жанр, у якому буде представлена ваша казка (фантастично-героїчний, побутовий чи просто казка про тварин).

3. Укладіть схему казки. Наприклад: головний герой та його особливості. — Конфлікт героя з іншими персонажами — як герой проходить усі випробування — щаслива кінцівка.

4. Продумайте цікаві елементи до кожної частини.

5. Підберіть мовні засоби, які б підкреслювали казковий жанр.

6. Укладаючи казку, обов’язково використовуйте такі елементи: казковий зачин (Було це ще за царя Гороха... Були собі... Давним-давно... Якось... Ще в сиву давнину... Колись давно... Жив собі на світі...), казкову середину (Іде собі, іде і бачить... І питає... Знову просить... та давай бігти... Очам не може повірити... Коби ж то стільки біди... Ой лишенько!.. Швидко казка мовиться, та не швидко діло робиться...) та казкову кінцівку (І я там був, мед-пиво пив... Тут і казці кінець, а хто слухав — молодець. Казці кінець, а вам бубликів вінець. І стали вони жити-поживати і добра наживати. Поблагословила мати під вінець, тут і казці кінець.).

7. Казка обов’язково має містити повчальний зміст.

3. Казка за 10 хвилин

(Вчитель пише будь-яку фразу або декілька фраз на аркуші, потім загортає аркуш щоб не було видно написаного, та передає учню. На чистому аркуші учень пише свою фразу, теж загортає аркуш та передає наступному учню. Писати можна все, що завгодно, тільки треба пам’ятати, що всі фрази повинні відповідати (за порядком) на питання, які написані на дошці.)

Фраза вчителя: «Жила собі або жив собі...»

Питання:

Хто це був?

Яким був на вигляд?

Куди пішов?

Кого зустрів?

Що йому сказав?

Що йому відповіли?

Що йому зробили?

Яка була його реакція?

Чим усе це закінчилось?

Висновок або мораль.

Коли записана остання відповідь, аркуш розгортають та читають казку.

4. Робота в парах (складання речень з окремих слів)

1. В, галявині, заєць, зустрілися, лісі, лисичкою, лісній, на, з.

2. Лисичка, на, зайця, капусту, лукаво,їв який, дивилося.

3. Страшного, лисиця, про, який, у,з 'явився, розповіла, лісі, звіра.

4. Вони, як, цього,разом, страшного, думати, позбутися.

5. Індивідуальна робота на картках за варіантами

1-ша картка: дібрати прикметники до іменників, заєць — біленький, лякливий, тремтячий; лисичка — руденька, хитра, винахідлива тощо.

2-га картка: дібрати дієслова до іменників, заєць — сидів, їв, злякався;

лисичка — побачила, розповіла, зникла тощо.

3-тя картка: дібрати порівняння.

Заєць, мов... (лист осики),

Лисиця, мов... (хоробрий воїн).

6. Складання плану казки

План (орієнтовний)

1. Знайомство головних героїв.

2. Об’єднання навколо спільної мети.

3. Пригоди зайця й лисиці.

4. Перемога дружби.

7. Самостійна робота

8. Зачитування написаних казок

9. Редагування

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Доберіть прислів’я, яке б відповідало змісту написаної казки: 1. Дружба пізнається в біді. 2. Де дружніші, там сильніші. 3. Люди за добро добром платять.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватись до контрольної роботи за темами: «Міфи, легенди. Народні казки».


Выбранный для просмотра документ Урок №15.docx

библиотека
материалов

Урок №15

Тема. Контрольна робота. Міфи, легенди. Народні казки. Тести.

Мета:

Навчальна: визначити рівень знань, вмінь та навичок учнів за допомогою запропонованих завдань.

Виховна: виховувати інтерес до результатів власної праці, старанність, наполегливість.

Розвивальна: розвивати увагу, спритність, точність, послідовність.

Тип уроку: контроль, корекція знань та вмінь.

Обладнання, наочність: тестові завдання для самоконтролю у трьох варіантах з рівними півнями складності.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ПОЯСНЕННЯ ВЧИТЕЛЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

IV. ЗАВДАННЯ ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

І варіант

Початковий рівень (за кожне питання — 1 бал)

1. Що таке «Зоряний Віз»?

А Візок, прикрашений зірками;

Б назва міста;

В небесне сузір’я;

Г зоряний пил.

2. Чому, за легендою, озеро назвали Синевірським («Як виникли Карпати»)?

А Щоб уславити воїна Синевіра;

Б бо воно було синє-синє;

В бо воно мало синій вир;

Г сподобалась назва.

3. Чию таємницю дізнався хлопець («Про правду і кривду»)?

А Чортів;

Б дядька;

В померлого батька;

Г пана.

Середній рівень (за кожне питання — 1 бал)

1. Яку загадку загадав пан братам, які прийшли до нього ділити корову? («Мудра дівчина»)

2. Яку угоду уклав батько з Охом стосовно ледачого сина? («Ох»)

3. Назвіть персонажа казки за описом: одна нога за вухо прив’язана, а на одній скаче, бо коли відв’яже другу, то одним ступнем увесь світ переступить. («Летючий корабель»)

Достатній рівень (за питання — 0-2 бали)

Виконайте одне із запропонованих завдань:

1. Охарактеризуйте таких персонажів казки «Летючий корабель»: дурень, його друзі, цар.

2. Що таке міф? Назвіть різновиди міфів. Наведіть декілька прикладів міфів, які ви прочитали.

3. Обґрунтуйте, чому людина — цар природи. («Чому пес живе коло людини?»)

Високий рівень (за питання — 0-4 бали)

Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

а) «Які магічні здібності я хотів би мати і чому?».

б) «Мій улюблений персонаж казки «Летючий корабель».

в) «Чи завжди добро перемагає зло?» (За вивченими казками)

II варіант

Початковий рівень (за кожне питання — 1 бал)

1. Чому пес вирішив, що людина — найсильніша від усіх тварин? («Чому пес живе коло людини?»)

А Її боявся навіть лев;

Б в неї була рушниця;

В вона годувала інших тварин;

Г вона мала найгучніший голос.

2. «Неопалима купина» — це:

А фортеця, що встояла під час пожежі; .

Б річ, яку не можна спалити;

В речовина, яка може спалахнути сама по собі;

Г ясенове листя з блідо-рожевим суцвіттям на верхівці.

3. Що отримав дядько від чортів? («Про правду і кривду»)

А Таємницю нових задумів;

Б місце на найвищій гілці;

В доброго прочухана, щоб більше не підслуховував;

Г можливість допомогти їм у лихих справах.

Середній рівень (за кожне питання — 1 бал)

1. Назвіть будь-яке із завдань, які Маруся пропонувала пану. («Мудра дівчина»)

2. На кого перетворював Ох парубка, щоб батько його не впізнав. («Ох»)

3. Назвіть персонажа казки за описом: він може одним разом з’їсти шість пар смажених волів і сорок пічок хлібаю. («Летючий корабель»)

Достатній рівень (за питання — 0-2 бали)

Виконайте одне із запропонованих завдань:

1. Охарактеризуйте таких персонажів міфу «Берегиня»: Сварог, Берегиня, Чорнобог.

2. Що таке фольклор? Назвіть види фольклору. Наведіть приклади фольклорних творів.

3. Як, згідно з легендою, утворився «Зоряний Віз»?

Високий рівень (за питання — 0-4 бали)

Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

1) «Який міф мені запам’ятався найбільше й чому?»

2) «Мій улюблений персонаж казки «Ох».

3) «Стародавні вірування наших пращурів». (За вивченими міфами)

III варіант

Початковий рівень (за кожне питання — 1 бал)

1. Мара була богинею («Берегиня»):

А ранкового марева;

Б плодючості та врожаю;

В добра, радості та щастя;

Г темної ночі, хвороб та смерті.

2. Звідки береться перлина («Чому в морі є перли і мушлі»)?

А Виникає всередині мушлі;

Б формується як частина коралового рифу;

В виникає в морській піні;

Г з’являється на кістках деяких риб.

3. Що почули небіж із дядьком від усіх, кого запитали? («Про правду і кривду»)

А Лучче жити правдою;

Б лучче жити кривдою;

В лучче жити по совісті; .

Г лучче жити своїм розумом.

Середній рівень (за кожне питання — 1 бал)

1. Назвіть будь-яке із завдань, які пан давав Марусі («Мудра дівчина»).

2. На кого перетворювався хлопець, щоб заробити грошей для батька? («Ох»)

3. Назвіть персонажа казки за описом: він може випити сорок сорокових кухлів води за одним духом і сорок сорокових кухлів вина. («Летючий корабель»)

Достатній рівень (за питання — 0-2 бали)

Виконайте одне із запропонованих завдань:

1. Охарактеризуйте таких персонажів казки «Ох»: Ох, батько, син.

2. Що таке легенда? Які спільні та відмінні ознаки вони мають у порівнянні з казками?

3. Яку символіку має неопалима купина для України? («Неопалима купина»)

Високий рівень (за питання — 0-4 бали)

Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

1) «Який фольклорний твір мені сподобався найбільше?».

2) «Мій улюблений персонаж казки «Про правду и кривду».

3) «Що мають спільного легенди з реальним життям?» (За вивченими легендами).


Выбранный для просмотра документ Урок №16.docx

библиотека
материалов

Урок №16

Тема. Література рідного краю.

Місцеві перекази й легенди Харківщини.

Мета:

Навчальна: зіставити легенду й переказ; формувати навички роботи з текстом, сприяти зацікавленню учнів матеріалом уроку.

Виховна: виховувати інтерес до історії рідного міста, героїчного минулого нашого народу.

Розвивальна: розвивати творчі здібності учнів, прищеплювати інтерес до навколишнього світу.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Вступне слово вчителя

Наш сьогоднішній урок — незвичайний. Щоб побачити дивовижний стародавній світ нашого краю, треба мати хист. А для цього кожній людині потрібно любити свою землю, милуватися її чарівними краєвидами, захоплюватися її історією, пізнавати цікаві факти історичного минулого нашого краю. Для цього нам потрібно зануритися в цікаві подробиці тогочасної дійсності. І тоді нам відкриються всі таємниці, що приховувалися від нас нашими пращурами. Ми з вами вирушаємо з вами в минуле і спробуємо якнайбільше дізнатися цікавих фактів з історичного минулого нашого краю. Саме тому тема нашого уроку «Місцеві перекази і легенди Харківщини.

Щоб почати нашу подорож, нам слід пригадати все, що ми знаємо про легенди та перекази.

2. Актуалізаційна бесіда

Що таке легенда?

Як виникали легенди?

Які ви знаєте особливості легенди?

Поясніть, що таке переказ, т Які його особливості?

3. Слово вчителя

Територія Харківщини вважається центром східноукраїнських земель, давня історія якої бере свій початок у далекому минулому.

Колись у степах і лісостепах сучасної України жили скіфи та сармати, які займалися тваринництвом, землеробством і ремеслом, а також племена унікальної Салтівської культури, стародавні сліди якої були знайдені в селі Верхній Салтів Вовчанський район Харківської області). У VІІ-Х ст. частина Харківської області входила до складу Хазарського каганату.

У Х-ХІІ сторіччі на правому березі річки Уди було розташоване старослов’янске місто Донець, яке неодноразово згадується в літописах,— один із форпостів Київської Русі в боротьбі з кочівниками.

У першій половині XII сторіччя Під час татаро-монгольської навали територія краю зазнала великого спустошення і невдовзі перетворилась на так зване «Дике поле», покрите лісами та степовими травами.

Саме тут, між лісами й болотами, пролягав сумнозвісний Муравський шлях — шлях із Криму на Русь, яким здійснювали набіги за здобиччю та невільниками кримські та ногайські татари.

Для захисту від них на початку XVII століття серед «Дикого поля» почали створювати перші нечисленні укріплені пункти — невеликі фортеці та остроги — Царе-Борисів (1600 рік), Чугуїв (1638 рік), Валки (1646 рік).

Активне освоєння цих земель розпочалось в 30-ті роки XVII сторіччя, а масового характеру досягнуло під час визвольної війни українського народу в 1648-1654 роках. Тоді на великих територіях сучасного Сходу України переважно жили вихідці із Задніпров’я. Землі ці почали називати Слобідською Україною, або Слобожанщиною, центром якої став Харків, заснований 1654 року на злитті річок Харків і Лопань.

Упродовж 1656-1659 років, під керівництвом першого воєводи Воїна Селіфонтова, на місці сучасної центральної частини міста була вибудована дерев’яна фортеця. Тому на першому гербі Харкова були зображені золотий натягнутий лук зі стрілою на зеленому полі.

Для захисту від татар у середині XVII сторіччя створені Харківський, Ізюмський, Охтирський, Сумський та Острогозький слобідські козачі полки. Харків швидко став воєнно-адміністративним, а пізніше — торговельно-ремісничим і економічним центром усієї (Слобожанщини.

У період формування та розквіту Східно-Слобідських земель України (XVII сторіччя) Харків дістав статус губернського міста, и 1780 року став центром Харківського намісництва. 1781 року імператрицею Катериною II Харківській губернії був дарований новий герб: «...в зеленому полі покладені хрестовидний ріг достатку з плодами, які знаходяться в ньому, та квітами і Меркур’єв жезл, які символізують як достаток оточуючих країв того міста, так і торгівлю, що проводиться на знатній ярмарці яка там буває...» Цей герб був офіційною емблемою Харківської губернії до 1917 року, таким є він для Слобожанщини і зараз.

Життя та подальший розвиток регіону повністю виправдали значення цієї символіки. Харківський регіон та Харків стали великим центром ремесел та торгівлі на півдні Російської імперії. Уже з кінця XVII — початку XIX сторіччя в губернії виникають перші мануфактури, а пізніше — фабрики та заводи.

Радянський уряд на Харківщині в грудні 1917 року проголосив перший Всеукраїнський з’їзд Рад. З 1919 по 1934 роки Харків був столицею України.

У 1930-1931 роки на Харківщині була проведена колективізація сільського господарства. Голодомор тих років залишив свої жахливі сліди: смертність на Слобожанщині виросла в одинадцять разів. У 1930-ті роки на Харківщині відроджували старі промислові підприємства, споруджували нові гіганти індустрії: тракторний, верстатобудівний, підшипниковий, турбогенераторний та інші заводи.

Багатством краю є джерела мінеральних вод — Березівське, Рай-Єленівське та інші.

Область розташована на вододілі Дону і Дніпра. На її території протікає 156 річок завдовжки понад 10 км. Найбільші — Сіверський Донець (довжина 380 км в межах області), Орель (довжина 200 км) в межах області, Оскіл (довжина 177 км в межах області). Сіверський Донець по праву вважається однією з найкрасивіших річок України.

У межах області налічується 36 озер.

З інших озер слід зазначити красиві озера Борове й Біле.

Окрім природних озер, на території області налічується 1910 водосховищ.

Ми з вами вже трохи дізналися про історію та географічне розміщення нашого рідного краю.

Давайте повернемось із вами у недалеке минуле.

4. Подорож у минуле

Краю наш, краю, предковічна земле! Кого тобі тільки не довелося побачити за прожиті віки! Скіфи, кіммерійці, скити, сармати, готи, гуни, анти, проболгари, алани, печеніги, торки-гузи, половці, давньоруські князі зі своїми дружинами, татари, литовські князі, стада Золотої Орди, ногаї, козацькі поселенці, руські служилі люди... Преосвященний Філарет у своєму описі Харківської єпархії писав: «Обливав тебе, земле, кров’ю дітей твоїх татарин, рискав по тобі дикий половець, а ще раніше спустошував дикий гот».

На місцях старовинних городищ дуже багато всіляких підземель, печер, льохів, що з’єднуються між собою, у зв’язку з чим виникло чимало легенд та переказів.

Ось деякі з них.

Текст 1

«Цікава і романтична легенда про назву річки Вовчої і її появу. Колись давним-давно в долині річки жила зграя вовків. Вони полювали на дичину, вишукуючи свою здобич в урочищах. Вожаком зграї був сильний і сміливий вовк. Але він потрапив у пастку, поставлену людьми... Зграю очолила молода вовчиця. Частина зграї приєдналась до неї, а частина почала ставитись ворожо, прагнучи обрати свого вожака. Тоді вовчиця вивела свою зграю у верхів’я ярів і оголосила непокірній частині вовчого племені, що віднині ті стануть об’єктом здобичі, як і косулі, зайці і всіляка інша вовча дичина за непокору. Вовчиця зі своїм оточенням прийшла до верхів’я яру і там почала рити велику і зручну нору для свого потомства. Але з нори раптом хлинула вода, декілька днів потоки текли по долині яруги (нині — урочище поблизу села Новоолександрівки). З часом потік затих, перетворившись на ключ, з якого бере початок річка. І почали ту річку називати Вовчими Водами, сучасна назва — «Вовча». Від назви річки виникла і назва Вовчої слободи (нинішнього міста Вовчанськ)»

Текст 2

«У селі Верхній Салтів, на Валку, на місці аланського городища в підземеллях знаходиться таємничий замок. У печерах того замку повно зброї,— зброя та козацька та турецька, в діжках повно пороху. В схованках, в печерах стоять діжки, повні золотих монет та коштовностей у вигляді жіночих прикрас, що залишили турки 200 років тому».

Текст З

«У верхньосалтівських печерах кам’яної копальні, що знахо диться під нинішнім колгоспним садом, половецький хан Кончак ховав награбоване в схованках цієї каменоломні. Хоча пройшло з тієї пори 800 років, в засипаних підземеллях хорониться велика кількість скарбів. Аякже! На те їх ховали, щоб не кожен міг знайти!»

Текст 4

«На Валку села Верхній Салтів, де була колись хазарська фортеця, стояли золоті ворота на вході в ту фортецю. Коли напав князь Святослав на наш Салтів (чи як там його звали в той час? Савгар!), фортеця була повністю зруйнована, все, що можна було забрати, пограбовано, а золоті ворота князь Святослав вивіз у Київ... Ні, ворота ніхто не вивозив. Закопали їх на Валку,— вони і досі там. От якби їх знайти! Всьому б селу, в кожну хату, провели б телефон, газ, всі вулиці заасфальтували... і воду б провели! І автобус ходив би (як колись, в радянські часи) в Вовчанськ п’ять разів на день! А коли жили козаки в тій фортеці, вони постійно ходили плавом по річці торгувати на Дон, далі перетягували човни в Волгу, а по Волзі — в Каспійське море, і далі — на багатий Схід. Човни будували тут, під Рубіжним, біля Масютиної гори: «чайки» їх називали. Так ось, у тутешнього атамана, Дорошенка, який пізніше переселився в село Дорошенкове, був золотий човен, на ньому звідкись зі Сходу, (з далекого Ірану) привіз він собі полонянку-принцесу і зробив її дружиною. На тому човні заморська принцеса любила виходити на прогулянки по Дінцю,— на веслах сиділи спеціальні колодники, прикуті до лавок. Коли Дорошенко переселився в степ (а село Дорошенкове знаходиться на маленькій річечці Хотімельці,— «чайці» там нічого робити), то човен той золотий залишився в іншого отамана, кажуть, звали його — Андренко. Той Андренко в підземеллі на Валку зробив цілий музей: переніс туди і Золоті Ворота, і Золотого Човна, і інші коштовності. А коли напали на Салтів татари, отаман Андренко наказав закласти на вході в підземелля діжку з порохом і запалити той порох. Ось так завалили вхід у той козацький музей. Все золото до цього часу там, сховане від нас. А у одного козацького отамана був любимий кінь, на якому він ходив в походи на турків та татарів,— дуже багато багатства приніс йому той кінь отаману, на ньому він привіз собі казачку десь з Кубані,— невиданої краси була казачка... Так ось, коли коня було вбито в одному з боїв, то його хазяїн (а в нього було багато золота) приказав спеціальному скульптору виплавити з того золота коня в повний зріст. Того коня також зберігали в тому козацькому музеї, — його також треба шукати в підземеллях на Валку».

Текст 5

«А в урочищі Яндила є бездонна криниця. Викопана вона ще Коб’яком, ханом половецьким. Вода в тій криниці така смачна,— прямо солодка! Дна в тій криниці немає. Кажуть, що в тій криниці татари триста років тому потопили сундук з золотими монетами. Один від одного ховали, думали, що пізніше дістануть,— вони ж не знали, що криниця без дна. Як не старались виловити той сундук — не получилось. І воду вибирали — в тій Яндилі такий приток води, що рівень не зменшився ні на сантиметр. Само слово «яндила» — татарське, воно означає «сундук». Ось і лежить той сундук в тій Яндилі... А в тому колодязі, що поряд з садибою Капинос В. К., є підземний хід, який веде в підземелля на Валку, в городище. Колись цей колодязь був не колодязем, а просто виходом запасним з фортеці. Як чистили цей колодязь, так бачили той хід в підземелля: арка з великих кам’яних брил оранжевого та червоного кольору, стіни ходу обкладені камінням сірого кольору. В десяти метрах від входу — розгалуження в сторону,— ще один прохід вліво. Куди він веде? Ясно, що в підземелля, але що там зберігається? Кажуть, що повно там золота...»

Текст б

«А в Масютиній горі, що біля села Рубіжне, в печерах, залишених ще Батиєм, теж повинно щось бути,— в тому місці був паром, там жив спеціальний перевозщик-паромщик, який був на службі у Батия,— він за плату перевозив подорожніх людей. У тих печерах в Громадянську війну ховався якийсь Масюта зі своїм загоном бандитів, вони в ці печери звозили награбоване добро. Печери були такі великі, що там вільно міг розвернутися віз... По закінченні І Світової війни Масюта втік за кордон, захопивши частину своїх скарбів, а основна маса залишилася в завалених печерах (тоді вони, печери, ще не були завалені). Під час Великої Вітчизняної війни Масюта повернувся в наші краї з німцями, мешкав тут до 1943-го року, поки не розпочався відступ німецької армії. І ось він, коли зрозумів, що німці програли війну, вирішив залишитись тут, а не відступати з німцями. Кажуть, коли наші наступали, то ніяк не могли прорвати оборону німецьку. Так ось, Масюта перейшов Дінець, потрапив до командира танкового батальйону чи бригади і запропонував свою допомогу: він знав, де знаходиться підземний перехід через Масютину гору (тоді вона так не називалась), який іншим своїм виходом закінчується далеко, аж під Варварівкою... Кажуть, зайшли танки в підземелля біля Рубіжного, а вийшли під Варварівкою, в тилу у німців... Ну і дали вони чосу! Розповідав сам учасник того підземного переходу та бою, танкіст, якого відразу після війни запрошували на піонерське вогнище, на зустріч до Верхньосалтівської школи, Гоков Пилип Антонович. В тому бою він заробив звання Героя Радянського Союзу. А той підземний хід залишався ще довго, поки не почали траплятись всілякі нещастя: кількох чоловік засипало там, ось і приказали воєнним зірвати вхід і вихід в Масютину гору. Л Масюта після війни потрапив на Соловки, в табір для полонених. В Рубіжне повернувся десь в 57-му році хворий, старий і немічний. Прийшов до підземелля Масютиної гори, почав копати, розкопувати вхід, засипаний під час вибуху... Кажуть, так і вмер з лопатою під горою на березі річки... Ось так і називається тепер ця гора — Масютина... А скарби, закопані Масютою ще в Громадянську так і лежать в тайниках того знаменитого підземного переходу».

Текст 7

«А на Нетечинській горі колись, ще до революції, знайшли великий клад — скарб, багато дорогоцінного каміння і прикрас... Кажуть, той скарб був закопаний якимсь татарським ханом Гі- реєм. Він зі своїми вояками пограбував Київ, його церкви, і віз Московському царю Івану Васильовичу (татари в той час дружили з Москвою) дарунок з пограбованого Києва. Верхній Салтів тоді називався Салтановський Колодязь, він стояв на перехресті сухопутних та річкової доріг, був перевальним пунктом, місцем перепочинку подорожніх. Ось цей Менглі-Гірей зупинявся на перепочинок в Салтанівськім Колодязі. Частину добра сховав в тайнику на Нетечинській горі, щоб на зворотній дорозі все це забрати. Царю було довезено лише золоту чашу та дискос... Ви почитайте про царювання Івана Васильовича,— там про все це написано. І про Менглі-Гірея, і про дискос з чашею, і про Київ та Салтів. На зворотньому шляху цього проходимця було вбито, а скарб лежав до 1905 року, коли його знайшли археологи».

Текст 8

«Та в Верхньому Салтові стільки всього находять, що якби все те попадало в музеї, то ми б були такі знамениті та багаті! Кажуть, козаки полюбляли ховати скарби, як зараз кажуть, на перехрестях доріг. Треба шукати, і знайдеш. Тільки потрібно знати, де проходили старинні дороги. Закопували вони, козаки, шапки з золотом, що відбирали у татарів. На тих місцях завжди виростає кущ папороті, яка цвіте раз на рік, в ніч на Івана Купала. Хто побачить ту квітку, той знайде татарську шапку. Але ту папороть охороняє якесь страховисько. Раніше хлопці ходили в Ніч на Івана Купала шукати скарби. Було, стільки нарозповідають всіляких страхів, що дівчата аж пищать». А на Писарянському містку одна із заклепок зроблена із чистого золота. Тільки ніхто не знає, яка... А на Коб’яковому полі стояла висока вежа, де жила якась принцеса. Багато до неї сваталося козаків. Та вона чекала свого Коб’яка, який був в турецькій неволі. Так і не дочекалась. Загинув він в неволі... А, може, іншу знайшов...»

III. ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Чому, на вашу думку, ми сьогодні говорили саме про легенди та перекази нашого краю?

Про яку, тварину розповідається в легенді про назву річки Вовча?

У якому селі знаходиться таємний замок?

Де ховав награбоване половецький хан Кончак?

Що вивіз князь Святослав із села Верхній Салтів?

Скульптуру якої тварини виплавили із золота на повний зріст за наказом отамана Андренка?

Ким викопана криниця в урочищі Яндила?

Що означає слово «яндила»?

Яку назву мав Верхній Салтів?

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Перекажіть кілька легенд.

Чим відрізняється переказ від легенди?

Чи знаєте ви, звідки походить назва села, селища, міста, з якого родом ваші батьки, бабусі, дідусі?

Напишіть маленький твір на п’ять речень «Моє враження від почутого на уроці».

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Отже, і тепер в Україні, мабуть, не знайти такого міста чи села, де б у людській пам’яті не зберігалися чудові фантастичні або реалістичні художні історії про конкретних героїчних осіб, які там діяли, про таємні скарби, що приховували.

Із покоління в покоління передаються розповіді про певні місцини, ріки, озера, ліси, гори, долини та історичні згадки про визначні події, що тут відбувалися. Усі ці оповіді є правдивими, але містять елементи фантастики, тому їх можна назвати легендами та переказами.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Ознайомитись з біографією та творчістю І. Франка. Читати казку «Фарбований Лис».

Выбранный для просмотра документ Урок №17.docx

библиотека
материалов

Літературні казки

Урок №17

Тема. І. Франко. «Фарбований лис». Дитинство письменника. Іван Франко-казкар (збірка «Коли ще звірі говорили»).

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів із дитячими роками Івана Франка, його творами про дітей і для дітей, збіркою казок «Коли ще звірі говорили», поняттям «літературна казка».

Виховна: формувати інтерес до творчості Івана Франка.

Розвивальна: удосконалювати навички виразного читання й аналізу змісту твору.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: портрет Івана Франка; фотоілюстрації; таблиця «Засоби виразного читання»; видання збірки казок «Коли ще звірі говорили», оповідання для дітей.

На дні моїх споминів, десь там у найглибшій глибині горить вогонь. Невеличке вогнище неблискучого, але міцного огню освічує перші контури, що виринають із темряви дитячої душі... Се огонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі.

Іван Франко

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань

Навіщо люди складають казки? Чого казки повинні навчати дітей?

Чи знайшлося б місце казковим героям у реальному світі? Обґрунтуйте свою думку.

«Мікрофон»: я люблю казки, тому що...

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

Пригадайте, хто є авторами народних казок. Чи відомі імена талановитих представників народу, котрі складали казки? Казки можуть створювати письменники. Такі казки називаються літературними, або авторськими. Спираючись на кращі зразки народної творчості, складають свої оригінальні казки письменники, черпають із цього безцінного джерела сюжети й мотиви.

Літературні казки обов’язково мають ознаки народної казки: усталену композицію (традиційні зачин, кінцівку, повтори), переважно щасливий кінець.

Яких ви знаєте зарубіжних авторів літературних казок? Найкращі літературні казки належать перу Ганса Християна Андерсена («Снігова королева», «Дюймовочка», «Дикі лебеді»), братів Грімм («Король Дроздобород», «Три брати»), Шарля Перро («Попелюшка», «Кіт у чоботях»), Астрід Ліндґрен («Карлсон, що живе на даху»), Олександра Пушкіна («Золотий півник», «Казка про царя Салтана») та багатьох інших. Вершиною світового казкового мистецтва літературознавці вважають казку викладача математики Оксфордського університету Льюїса Керрола «Пригоди Аліси в Країні Чудес».

Долучилися до цього жанру й українські письменники, зокрема Марко Вовчок («Кармелюк», «Дев’ять братів і десята сестриця Галя»), Іван Франко («Фарбований Лис», «Вовк війтом», «Осел і Лев», «Заєць і їжачок, «Лис і Дрозд»), Михайло Коцюбинський («Хо»), Михайло Стельмах, Оксана Іваненко, Василь Королів-Старий та інші.

2. Розповідь про життя письменника (матеріал для вчителя)

Іванові Яковичу Франку судилася незвичайна доля: син сільського коваля завдяки таланту і титанічній праці сягнув вершин світового письменства. (Вчитель демонструє портрет письменника.)

Мальовниче підгірське село Нагуєвичі на Львівщині (показує сучасні фотографії). Тут 27 серпня 1856 року в сім’ї сільського коваля Якова Франка народився син Іван, якому судилося стати гордістю України. Першим світлим і ніжним джерельцем поезії стали для майбутнього письменника материні пісні, які назавжди запали в дитячу душу. Марія Кульчицька, мати Івана Франка, поетично обдарована натура, знала багато пісень, любила співати. Малий Ясьо (так вона звала старшого сина) вслухався в її спів і запам’ятовував багато задушевних ліричних пісень, коломийок, співанок.

У своїх спогадах та оповіданнях Іван Франко часто підкреслював, що саме в батьківській оселі, у кузні засіялися ті зерна допитливості, які пізніше дали рясні сходи знань. (Учитель читає епіграф; демонструє малюнки батьківського обійстя, кузні, які нині функціонують як меморіальні приміщення.)

Неписьменні батьки мріяли дати освіту своїй дитині. На шостому році Івася віддають до школи в сусіднє село Ясеницю Сільну. Галичина тоді була під владою Австро-Угорської імперії. Обдарований хлопчина швидко навчився читати й писати українською, польською та німецькою мовами. Після двох років навчання батьки віддали Івана до так званої «нормальної» неповної середньої німецької школи при монастирі.

Навесні 1865 року Франка спіткало тяжке горе й перше велике випробування — смерть батька. Залишившись з чотирма малими дітьми, мати вийшла заміж за Гриня Гаврилика. Іван Франко глибоко поважав вітчима.

З осені 1867 року Франко навчається в Дрогобицькій гімназії (учитель демонструє сучасне фото закладу), яку закінчив із відзнакою. 1872 року, коли закінчував 5-й клас, друге велике горе впало сумною тінню на його юність: не стало найдорожчої людини — матері. Тогорічна субота перед Зеленими святам закарбувалася навіки в серці юнака. Іван Франко пізніше писав: «Рано в суботу я сидів у школі, і на мене напала страшна, ненатуральна, шалена веселість... Прийшовши на квартиру, я почув, ну, що я почув, не знаю. Знаю тільки те, що був дощ, я був голоден, не їв обіду, не озирався, тільки почувши, що мама вмирає, як стій побіг піхотою до На- гуєвич. Я прибіг пополудні, мокрий до нитки, і застав маму конаючу. Я став коло постелі, не говорячи й слова,— я тільки дрижав. Сльозинки не капнуло з моїх очей. Мама не могли говорити, але дивилися пильно на мене. Як виглядало тоді моє лице,— не знаю. На другій день рано мама вмерли».

16-річний учень гімназії з Дрогобича залишився круглим сиротою. Вітчим бачив гарячий потяг юнака до навчання, допомагав йому як міг. І до хати свого вітчима та його сім’ї приїжджатиме він, як до рідної. Зрештою, сам Франко переживе його лише на кілька днів.

З 5-го класу гімназії Іван Франко розпочав збирати власну бібліотеку, книги з якої читали й інші учні. Він був найбільшим книголюбом серед українських письменників-класиків. Говорив, що коли йому захочеться вночі знайти книгу в темряві, він зробить це безпомилково. До кінця життя його рідко можна було зустріти без книжки в руках, бо, за його словами,

Книги — морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

Товариш гімназійних років Іполит Погорецький згадував: «У гімназії Франко був дуже скромний і несміливий. Ходив у полотняній блузі, носив багато книжок і дуже багато читав... При нужденній лампі читав він нам то свої поезії, то «Кобзар» Шевченка, то дещо зі Словацького та Міцкевича».

На час закінчення гімназії в бібліотеці Івана Франка було близько 500 книг, серед них — зібрання творів Шекспіра, Гейне, Гете, Діккенса, Гюго, Гомера, Софокла, Сервантеса, Скотта, Дюма, Міцкевича, біблійна поезія.

В гімназії виявилося неабияке обдарування Франка, особливо любив писати твори. 1974 року на сторінках львівського студентського журналу «Друг» з’явилася перша поезія Франка — «Народна пісня».

Іван Франко написав чимало творів для дітей і про дітей: «Олівець», «Отець-гуморист», «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Мій злочин». Особливий інтерес викликає в дітей збірка казок «Коли ще звірі говорили», до якої увійшли такі знамениті прозові та віршовані казки письменника, як «Фарбований Лис», «Лис Микита», «Вовк війтом», «Осел і Лев», «Заєць і їжачок» та інші. (Учитель демонструє збірку казок, видання оповідань для дітей.)

3. Іван Франко-казкар (збірка «Коли ще звірі говорили»)

Збірка казок Івана Франка під назвою «Коли ще звірі говорили» перший раз вийшла ще 1899 р., друге видання з’явилось 1903 року. До цієї збірки Франко додає передмову, у якій писав: «Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро... Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 літ, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи».

У своїй збірці «Коли ще звірі говорили» Іван Франко вдало використовує художні засоби, вживані в народних казках про тварин, зокрема традиційне змалювання рис тварин: зажерливості вовка, хитрості лиса, незграбності ведмедя, впертості осла тощо. Письменник ще більше підкреслив ці характерні особливості тварин, майстерно розкриваючи їх через вчинки або розмови персонажів.

Не применшуючи важливості інших жанрів дитячої літератури, Франко надає великого значення казці, у якій найбільш повно враховано особливості дитячого сприймання. Адже фантазія і вигадка, наявні в казці, сприяють розвитку і збагаченню дитячої уяви, вражають дітей своєю незвичайністю, бентежать і збуджують їх. Разом із тим, незважаючи на елементи фантазії, казка повинна поглиблювати в дітей знання про навколишній світ, ознайомлювати їх із природою і суспільством, навчати їх розуміти людські характери і сприяти формуванню кращих рис характеру дитини.

4. Теорія літератури

Літературна казка — це авторський прозовий чи віршований твір, заснований на фольклорних джерелах або цілком оригінальний, що змальовує пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв. Літературна казка здебільшого орієнтована на дітей, у ній сюжет створюється навколо якогось дива, що є основою характеристики персонажів. Також вона включає в себе ознаки різноманітних жанрів та має своє особливості: має писемну форму; текст літературної казки постійний, незмінний; може бути як прозовою, так і віршованою і обов’язково має автора.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Інтерактив «Прес-конференція з письменником»

Після ознайомлення з біографією письменника вчитель розподіляє учнів на дві команди, кожна з яких обирає свого представника на роль «письменника». Потім учитель ставить питання обом командам за фактами біографії автора, а обрані учні відповідають, порадившись з командою.

Перемагає та команда, яка швидше надасть більшу кількість правильних відповідей.

Перелік питань:

Як звали батька І. Франка? (Яків) т Ким працював батько письменника? (Ковалем)

Де знаходиться село, у якому народився І. Франко? (На Львівщині)

Що стало для маленького Івана першим джерелом поезії? (Материнські пісні)

Яких мов навчався І. Франко? (Українська, польська, німецька)

Скільки братів та сестер було у Франка? (Троє)

Які стосунки були у І. Франка з вітчимом? (Він його поважав)

Коли І. Франко залишився круглим сиротою? (У 16 років)

Скільки книг було у І. Франка на час закінчення гімназії? (Близько 500)

Як називалась перша поезія І. Франка, яка з’явилась у друці? («Народна пісня»)

Що казав про І. Франка його товариш Іполит Погорецький? («У гімназії Франко був дуже скромний і несміливий. Ходив у полотняній блузі, носив багато книжок і дуже багато читав... При нужденній лампі читав він нам то свої поезії, то «Кобзар» Шевченка, то дещо зі Словацького та Міцкевича».)

Як називається збірка І. Франка, присвячена казкам про тварин? («Коли ще звірі говорили»)

2. Інтерактив «Колективна казка»

Вчитель пропонує учням поділитися на 2-3 групи та скласти колективні казки на одну з тем (кожна команда обирає тему за жеребом):

«Жила собі книжка...»

«Був собі горобець...»

«Звідкілясь з’явилась квітка...»

Кожен член команди пише на аркуші по реченню, продовжуючи тему так, щоб у результаті утворилась цільна історія.

Перемагає команда з найцікавішою казкою.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

Що нового ви дізналися на уроці?

Які казки називають літературними?

Чим вони різняться від народних?

Назвіть відомих світових казкарів,

Які їхні казки ви читали?

Назвіть авторів українських казок.

Що ви пам’ятаєте про дитинство Івана Франка?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати казку «Фарбований Лис». Підготуватися до переказу казки та відповідей на запитання за змістом твору.

Выбранный для просмотра документ Урок №18.docx

библиотека
материалов

Урок № 18

Тема. «Фарбований Лис». Зміст казки. головні і другорядні персонажі. образ Лиса Микити, риси його характеру

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів із головними та другорядними персонажами казки; розвивати вміння усно характеризувати головного героя, визначити риси його характеру;

Виховна: сприяти осмисленню негативних рис: лицемірства, зазнайства, хвальковитості.

Розвивальна: удосконалювати навички виразного вибіркового читання і розуміння змісту твору.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: портрет Івана Франка; ілюстрації до казки «Фарбований Лис»; фонозапис казки.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

Що ви пам’ятаєте з біографії І. Франка?

Назвіть відомі твори цього письменника.

Які казки називаються літературними?

Назвіть відомих світових казкарів та їхні твори.

3. Актуалізація опорних знань

Чи подобаються вам казки про тварин? Наведіть приклади казок, де головними героями є тварини.

Як ви ставитесь до людей, які обманюють оточуючих? Наведіть приклади.

Чи можна чинити кривду заради власного порятунку? Обґрунтуйте свою думку.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

Як ви вже зрозуміли, дійовими особами казки «Фарбований Лис» є звірі. Але якщо ви були уважними, то не могли не помітити, що автор наділив їх такими рисами, як лицемірство, користолюбство, брехливість тощо, тобто рисами характеру справжніх людей. Саме тому можна стверджувати, що за допомогою героїв цієї казки автор висміює людські вади.

Казка Івана Франка «Фарбований Лис» навчає нас ніколи не обманювати, бо все таємне і приховане завжди з’ясовується; не бути надміру гордим, бо через це легко можна вскочити в халепу; ніколи не довіряти першому враженню, бо в переважній більшості випадків воно не є правильним; багато не вихвалятися і не обіцяти зробити те, чого не можеш.

2. Зміст казки. Головні і другорядні персонажі

У казці І. Франка розповідається про пригоди головного героя — Лиса Микити. Це справжнісінький собі лис, який усе своє життя займається крадіжками. Він був дуже хитрий та кмітливий, тому обминав усі небезпеки. Тільки одного разу його майже впіймали, але йому пощастило врятуватися: сховався у діжці з фарбою. Тільки після цього він став пофарбованим у синій колір. Спочатку він навіть мав із цього користь, бо звірі обрали його царем, щодня годували, тому що боялися. Але таке фальшиве життя не могло тривати довго, справжнє Лисяча сутність була викрита під час лісового концерту. Звірі побачили, хто їх дурив увесь час, і розірвали Лиса Микиту на шматки. Отже, на кожну нечесну людину чекає заслужена кара.

За розвитком дії казку можна умовно поділити на три частини:

1. Пригоди Лиса Микити в місті.

2. «Чудесне» перетворення.

3. Царювання Лиса Микити і розвінчання його «культу».

Головний персонаж — це герой, якому автор приділяє найбільше уваги, надає детальний опис зовнішності та характеру, навколо якого створює увесь сюжет казки; він бере участь у всіх подіях, що відбуваються, і нерідко за його допомогою сам автор звертається до читача. Отже, стає зрозумілим, що головним персонажем казки «Фарбований Лис» є Лис Микита.

Другорядні персонажі — це всі інші герої казки, які в тій чи іншій мірі взаємодіють із головним героєм; автор не деталізує інформацію про них, часом розкриває тільки ім’я та безпосередню роль у житті головного героя або подіями, які з ним пов’язані. Другорядними персонажами цієї казки є Пси, Вовчик-братик, Ведмідь, Кабан, Олень, Мавпа Фрузя, Орли, Яструби тощо.

3. Образ Лиса Микити, риси його характеру

Образи Лиса, Лисиці, Лисички-Сестрички надзвичайно популярні як у народних казках світу, так і у творах зарубіжних письменників. Це пояснюється тим, що образи й сюжети «мандрували» від одного народу до іншого. У ХІІ-ХІІІ ст. в Європі з’явився «Роман про Лиса», який уважався найпопулярнішим та найцікавішим збірником казок про тварин. У Франції Лиса звали Ренар, у Нідерландах — Рейнетом. Німецький Рейнеке-Лис привернув увагу видатного поета Йоганна Вольфганга Гете, який наприкінці XVIII століття написав про нього казкову поему.

Давня повість про Лиса зацікавила й українського письменника Івана Франка. В основу своєї поеми «Лис Микита» він поклав мандрівний сюжет, котрий свого часу використав Гете та інші письменники. У передмові до другого видання твору Франко писав: «Я бажав не перекласти, а переробити стару повість про Лиса, зробити її нашим народним добром, надати їй нашу національну подобу».

Саме тому казка «Фарбований Лис» вважається однією з найкращих у збірці «Коли ще звірі говорили».

4. Опрацювання казки «Фарбований Лис»

4.1. Тема: зображення пригод Лиса Микити, його нечесного способу життя та отримання гідної кари.

4.2. Ідея: засудження обману, хитрості, та властолюбства; висміювання боягузтва.

4.3. Виразне читання уривків з казки.

4.5. Аналіз казки «Фарбований Лис» у формі бесіди за питаннями:

Чим казка привернула вашу увагу?

Які роздуми викликав твір?

Які епізоди вам найбільше запам’яталися?

Про що свідчить відмінність між думками Лиса і тим, що він промовляє вголос?

Проаналізуйте промову Лиса перед звірами. Що, на вашу думку, керувало вчинками персонажа?

Як ви ставитеся до головного персонажа казки? Обґрунтуйте свою думку.

Які негативні риси характеру засуджує Іван Франко в образі Лиса Микити?

У чому актуальність цієї казки сьогодні?

4.6. Бесіда за ілюстраціями до казки «Фарбований Лис» з елементами вибіркового читання:

Який уривок із казки проілюстрував художник?

Як змальовано вовків, ведмедиків, лисичок?

Знайдіть і прочитайте описи тварин у казці.

4.7. Словникова робота.

Пояснити лексичне значення слів ярина, курява, діж.

Дібрати синоніми до фразеологізмів: мов муха в окропі, дати драпака, витягати соло, полуда з очей спала.

5. Інформаційне ґроно «Образ Лиса Микити та його риси характеру»

Знайдіть у тексті описи Лиса Микита та розподіліть інформацію за схемами:

I в.— прикметники та епітети, які характеризують Лиса;

II в. — дієслова, які характеризують образ Микити.


хитрий-прехитрий


страшенно гордий


сміливіший

Лис Микита

(І варіант)

вигадливіший

спритніший злодій


дивний і страшний звір


синій-синій, з препоганим запахом


покритий не то лускою, не то якимись колючими гудзами, не то їжаковими колючками



глузував з мисливців


оминав усі пастки


остерігався товаришів

Лис Микита

ніколи не вертав з полювання з порожніми руками

(II варіант)

полюбляв вихвалятись


вважав, що для нього нема нічого неможливого


обманював лісних мешканців


ставився зверхньо до оточуючих

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1. Як звали Лиса?

А Петро;

Б Славко;

В Микита;

Г Павло.

2. Чи вдавалося стрільцям впіймати Лиса?

А Так, час від часу;

Б ні, ніколи;

В лише одного разу;

Г коли він сам здався.

3. На кого радили перекинутися Лису товариші, щоб його не роздерли пси?

А В курку;

Б в бджолу;

В у вовка;

Г в блоху.

4. Хто зруйнував план Лиса щодо викрадення курки?

А Пси;

Б торговці;

В інший лис;

Г півень.

5. Якого кольору став Лис після того, як сховався в діжці?

А Фіолетового;

Б зеленого;

В синього;

Г чорного.

6. Куди Лис дістався, щоб відпочити від пригод?

А Додому;

Б до рідних;

В до першої порожньої нори;

Г до товаришів.

7. Чому Лис не міг повернути свою звичайну зовнішність?

А Фарба міцно засохла;

Б йому подобалась нова зовнішність;

В він не хотів, щоб його впізнали;

Г хотів спочатку обдурити псів та викрасти курку.

8. Що зробила Мавпа Фрузя, щоб врятувати Вовка від переляку?

А Перев’язала голову стрічкою;

Б полоскотала йому п’яти;

В вистригла йому три жміньки волосся з-між очей;

Г нагодувала заспокійливими травками.

9. Хто, за словами Лиса, «виліпив його з небесної глини»?

А Святий Миколай;

Б Святий Петро;

В Святий Андрій;

Г Святий Михайло.

10. Як поставились лісові мешканці до нового звіра?

А Впізнали його та прийняли в родину;

Б обрали його своїм царем;

В назавжди вигнали його з лісу;

Г постійно глузували з нього.

11. Що трапилось на концерті, присвяченому роковинам царювання Лиса?

А Знайшовся інший претендент на роль царя;

Б концерт минув ідеально;

В Лис заспівав і звірі його впізнали;

Г звірі бойкотували концерт, бо були проти свого царя.

12. Які наслідки для Лиса мало викриття його обману?

А Звірі простили його та залишили царювати надалі;

Б він злякався розплати й хутко втік;

В обурені звірі вигнали його з лісу;

Г звірі розірвали його на шматочки.

2. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Якби я мав змогу змінити зовнішність...» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Бреше, як гребінцем чеше»?

3. Хто такі головні персонажі?

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «Чи можна брехати заради власного порятунку?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Брехня — що вугілля: не впече, то замаже»?

3. Хто такі другорядні персонажі?

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Як треба використовувати в житті «другий шанс»?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Брехня любить брехунів»?

3. Назвіть головних та другорядних персонажів казки «Фарбований Лис».

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Чи мали рацію були лісові звірі, обираючи царем того, кого боялися?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Гадюку обійдеш, а від брехні не втечеш»?

3. Що таке зміст казки? Чим він відрізняється від повного тексту твору?

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «Чи отримав Лис Микита по заслузі?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Брехач з комара зробить коня»?

3. Доведіть, що «Фарбований Лис» —: це літературна казка.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Казка «Фарбований Лис» вчить нас того, що кожен, врешті-решт, отримує по заслузі, тому треба жити правдою, якщо не хочете потрапити в халепу, як Лис Микита.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Поміркувати про місце хитрості та обману в житті людини. Перечитати казку ще раз, звертаючи увагу на ті епізоди, де Лис хитрував або обманював.


Выбранный для просмотра документ Урок №19.docx

библиотека
материалов

Урок №19

Тема. І. Франко. «Фарбований Лис». Засудження нечесності, користолюбства.

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів із головними та другорядними персонажами казки; розвивати вміння усно характеризувати головного героя, визначити риси його характеру; формувати уявлення про дійових осіб, мову персонажів і мову автора в художньому творі; розкрити особливості мови персонажів казки Івана Франка «Фарбований Лис».

Виховна: сприяти осмисленню негативних рис лицемірства, зазнайства, хвальковитості.

Розвивальна: удосконалювати навички виразного вибіркового читання і розуміння змісту твору; розвивати вміння аналізувати художній твір; виховувати культуру мовлення.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання, наочність: портрет Івана Франка; ілюстрації до казки «Фарбований Лис»; фонозапис казки.

Що маєш сказати, наперед обміркуй.

Народна творчість

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

Кого називають персонажами твору? На які види вони поділяються?

Охарактеризуйте Лиса Микиту, використовуючи цитати з твору,

Охарактеризуйте ваше ставлення до другорядних персонажів цієї казки.

Чи підтримуєте ви дії Лиса? Обґрунтуйте свою думку.

3. Актуалізація опорних знань

Чи був Лис Микита колись чесним? Що його змінило?

Чи часто в житті вам доводиться обманювати? Як ви потім почуваєтесь?

Що таке користолюбство? Як ви ставитесь до людей, які використовують інших?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

Поясніть значення прислів’я, що є епіграфом до уроку. Як ви розумієте українські народні прислів’я: «Говори мало, слухай багато, а думай ще більше», «І від солодких слів буває гірко», «Не хочеш почути поганих слів, не кажи їх сам»? Поміркуйте, як ці прислів’я характеризують головного героя казки Івана Франка «Фарбований Лис».

Автор казки засуджує нечесність та користолюбство, які ніколи не призводять до добра. Треба завжди діяти так, шоб сумління і душа були чистими. Використовуючи інших людей, можна залізти дуже високо, але й падати звідти буде неодмінно дуже болісно.

Людина повинна добре обміркувати, про що говоритиме, щоб її висловлювання були послідовними, зрозумілими, красивими. Це саме стосується і літературних героїв, їхньої мови. Про де йтиме мова на уроці — про мову персонажів та мову автора.

2. Пояснення вчителя із залученням учнів

до вибіркового читання

Прочитайте уривки з казки, де йдеться про: а) місце, час подій; б) описи зовнішності Лиса Микити; в) про вчинки персонажа; г) змалювання місцевості, передмістя.

Усе це — мова автора, тобто письменницька розповідь про героїв, час, місце подій, найрізноманітніші описи. Отже, мова автора в художньому творі — це розповідь письменника про місце, час подій, вчинки персонажів, описи зовнішності героїв, змалювання природи, приміщень, місцевості та інше, тобто все, що розповідає або описує автор у творі. Наприклад, Іван Франко в казці «Фарбований Лис», даючи авторську характеристику Лиса, повідомляє про місце дії: «Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Скільки разів гонили його стрільці, цькували його хортами, ставили на нього капкани або підкидали йому отруєного м’яса, нічим не могли його доконати».

Чи є в казці уривки, де герої розмовляють між собою або виступають перед великою громадою? Знайдіть їх і прочитайте.

Мова персонажів — це те, що говорять герої в художньому творі. Мова персонажів подається у формі діалогів, монологів, полілогів. Згадайте з уроків української мови, що таке діалог, монолог, полілог. (Діалог — це розмова двох осіб. Монолог — роздуми героя вголос. Полілог — розмова багатьох осіб. Репліка — кожне висловлювання персонажів.) Мова персонажів завжди яскрава, індивідуалізована, пересипана прислів’ями й приказками, іншими влучними висловами.

3. Теорія літератури

Інтонація — це ритміко-мелодійна сторона мовлення, що служить у реченні засобом вираження синтаксичних значень і емоційно- експресивного фарбування. Інтонація є обов’язковою ознакою усного мовлення. На письмі вона передається розділовими знаками.

Основну роль в інтонації грає мелодика, а основними інтонаційними засобами є тональні засоби.

Особливо виділяються інтонації оповідання, питання й вигуку.

Для оповідальної інтонації характерна спокійна, рівна вимова всього висловлення.

Питальна інтонація виражається підвищенням тону на початку й зниженні його до кінця висловлення.

Оклична інтонація, навпаки, виражається підвищенням тону до кінця речення.

Темброві засоби інтонації — це різні якості голосу, обумовлені станом голосових зв’язок (нейтральний голос, хрипкий, напружений, скрипливий, розслаблений, напружений).

До кількісно-динамічних засобів належать: збільшення або зменшення гучності й зміна темпу проголошення окремих мовних тактів. .

Інтенсивність — це сила голосу (виражається емоційний стан мовця: переляк, радість, горе тощо)

Темп мовлення — це її швидкість. Швидкий темп властивий звичайно схвильованого мовлення, а повільний темп — урочистої.

Паузи — це перерви в мовленні різної тривалості. Паузи служать не тільки для розчленовування мовлення.

Мова автора — це мова розповіді й опису, прямої характеристики, авторських відступів, а також це мова ліричного героя.

Мова автора характеризується індивідуальним стилем, який виявляється в особливостях манери автора, особливостях використання ним лексики народної мови, своєрідності образних висловів, синтаксичної будови речень.

Мова персонажів є важливим засобом типізації та індивідуалізації, тобто характеристики героїв. Людям різних епох, соціального і тану, місцевості, віку, властиві певні особливості, які виявляються ) її складі лексики, і у фразеологічних зворотах, і в характері інтонації, і у вимові слів, звуків. Індивідуалізація мови стосується і епічних, і драматичних творів. Письменник намагається знайти в мові |и;іиих людей характерні для них риси і художньо це відтворити. У зв’язку з цим важливу роль відіграють у художніх творах діалоги, внутрішні монологи. Кожен персонаж твору характеризується також і особливостями своєї лексики, а саме: загальнонародними Словами, діалектизмами, професіоналізмами, характерними фразеологічними зворотами, улюбленими висловами, приказками тощо.

4. Кросворд «Вгадай пропущене слово» (за цитатами з казки)

hello_html_10876e3b.gif

По горизонталі: 1. «Надбіг до калюжі, скочив у воду, щоб обмитися а _______, де тобі! (фарби) 2. «Тут він був! Тут він був! _______ його! (шукайте) 3. «Ой господи! Так се ти маєш бути наш _______, наш цар? (добродій) 4. «Там пси купами по вулицях ходять, то вже хіба б ти перекинувся в _______, щоб тебе не побачили і не роздерли...» (блоху)

5. «... та се не _______, що вони мене так бояться! Так можна добре виграти...» (кепсько) 6. «Досі я ходив по селах, а завтра в білий день піду до міста і просто з _______ курку вкраду...» (торговиці). 7. «Що ви собі _______!» (думаєте)

7. Ет, іди, не говори _______!» (дурниць) 9. «Звіре _______! В звірячім царстві запанував нелад, несправедливий суд і неспокій...» (Остромисле) 10. «Слухайте, любі мої,— говорив Лис Микита,— і тіштеся! Сьогодні рано святий _______ виліпив мене з небесної глини...» (Миколай)

По вертикалі: 1. «Та се Лис! Простісінький _______ Лис! (фарбований)

5. Рубрика «Якби тварини вміли розмовляти»

Учням пропонується скласти монологи, діалоги або полілоги (на вибір) за участі таких персонажів казки — Лис Микита, пси, Мавпа Фрузя.

Тематика: «Пригоди на полюванні», «Зустріч із страшним звіром», «У гостях в Остромисла».

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з картками у парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Вчинок Лиса, який я засуджую» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Брехні слухають, а брехунів б’ють»?

3. Що таке інтонація? Які різновиди інтонації ви знаєте? Наведіть приклади.

Картка №2 -

1. Напишіть міні-твір на тему «Як закінчилась би казка, якби Микита нікого не обманював?» (5—7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Брехня панує — правду гальмує»?

3. Що таке «темброві засоби інтонації»? Що до них належить?

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Як вчинив би я на місці Лиса?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Кожен бреше, як йому вигідно»?

3. Що таке «мова автора»? Наведіть приклади.

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Як Лис використав ситуацію, у яку потрапив?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Нема того дерева, щоб на йому яка птиця не сиділа, нема того чоловіка, щоб хоч трохи не збрехав».

3. Що таке «мова персонажів»? Наведіть приклади.

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «Моє ставлення до поведінки лісових мешканців» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «З брехні люди не мруть, та й інші їм віри не ймуть»?

3. Що таке «діалог», «монолог», «полілог»? Наведіть приклади.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

Як автор засуджує нечесніть та користолюбство в казці «Фарбований Лис»?

Чи згодні ви з автором?

Яке покарання має діставати нечесна людина?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Ознайомитися з біографією та творчістю В. Королева-Старого.




Выбранный для просмотра документ Урок №2.docx

библиотека
материалов

Урок №2

Тема. Первісні уявлення про всесвіт і людину.

«Про зоряний віз», «Чому пес живе коло людини?».

Мета:

Навчальна: визначити місце міфології в доробку художньої літератури; вивчити поняття фольклору, легенди, міфу; ознайомитися з міфами та уявленнями первісних людей.

Виховна: виховувати інтерес до міфологічного минулого українців.

Розвивальна: розвивати уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

...Знати дохристиянські вірування

Неодмінно треба, бо без них нема

Можливості зрозуміти...

Історію культури і історію літератури,

Заснованих на духові народу.

Митрополит Іларіон

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

Що таке образне слово?

Які прислів’я та приказки про мову ви знаєте?

3. Актуалізація опорних знань

Що таке «міф» і чого він може нас навчити?

Яких міфічних героїв ви знаєте? Наведіть приклади міфів, які вам знайомі.

Яким первісні люди бачили світ? Які вірування вони

мали?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

Чи вірите ви у славнозвісних героїв, які в далекі часи відчайдушно захищали слабких, боронили свої країни, подорожували в пошуках незбагненних скарбів? А в те, що сонце колись було Богом, дерева вміли розмовляти, а тварини були подібні до людей? Якщо так, то тема нашого уроку саме для вас, тому що ми поринаємо у світ міфів та легенд, за часів стародавніх богів, воїнів та королів, коли простий народ шукав захисників, і з’являлись герої, про яких складали славетні оповідання.

Міфологічне мислення — це спосіб чуттєвого сприйняття Всесвіту. Міфи нерідко пояснюють появу різних природних і культурних явищ, оповідають про походження космосу і людини, розповідають про зорі і планети, про чудесних істот, про фантастичну спорідненість між племенем і тотемом, оспівують подвиги героїв, попереджають про кінець світу і катастрофи. їх складали в ті часи, коли звірі були рівними богам, боги — людям, а люди — звірям. Тоді людина ще не відокремлювала себе від природи, тому в міфах відображено різноманітні стихії, притаманні як природі та космосу, так і людині. У них зображено життя богів, одержимих людськими пристрастями, що мають такі ж самі вади і чесноти. Міфологія того періоду також містила в собі всю культуру первісної людини, а пізніше з неї виділилися релігія, наука та мистецтво.

Сьогодні ми з вами познайомимося з першими уявленнями людини про всесвіт та міфологічними оповіданнями, з яких ви зможете дізнатися багато цікавинок.

2. Первісні уявлення про всесвіт і людину

Первісними віруваннями людей були тотемізм, фетишизм та магія.

Тотемізм — де культ священних предків. Кожне плем’я мало своїх пращурів, які частіше за усе ототожнювалися з тваринами. Але тотем — це не просто тварина, а божественна тварина, від якої, за віруваннями, пішли як тварини, так і люди.

Фетишизм — це обожнення предмета, який пов’язується з долею всього племені. Наприклад, деякі індійці визнавали себе дітьми Сонця, і вважали, що саме від його прихильності залежать їхні життя та добробут.

Магія — це спосіб впливу на предмет через використання містичних сил. Магія не могла змінювати якість предметів і явищ, але магічні слова і обряди мали вплив на людей, уселяючи віру в краще, «програмуючи» на успіх у задуманій справі. За допомогою магії закликали літо, проганяли зиму, ворожили врожаї тощо. Але магія була не тільки добра (біла), але й нечиста (чорна). Слов’яни вірили в могутність чарівників — осіб, наділених надприродними властивостями, здатністю впливати на явища зовнішнього світу, на долю інших людей; нерідко вважалося, що вони мали справу з нечистою силою і чинили шкоду. Чарівник (чаклун) міг насилати хворобу, обертати людей у вовкулак, шкодити врожаю.

Первісні вірування формували уявлення людей про самих себе, про природу й навколишній світ, які становили тогочасну міфологію.

Міфологія — це зображення світу, наповненого живими істотами, наділеними чудесними й фантастичними якостями. Це своєрідне світосприйняття, що ґрунтується на спорідненості людини й природи. Міфологію становили міфи (грец. mythos — «переказ») — фантастичні символічні уявлення людей про світ, а також оповідання про богів і надприродних героїв. Міфологія насамперед містила елементи людської свідомості, релігії та філософії, розвивала фантазію, формувала мислення та вірування.

Головним призначенням міфів була побудова картини світу й з’ясування в ній місця самої людини, що відображує типологія міфів. Найбільш поширеним типом міфів є такі, що пояснюють причини й обставини виникнення різноманітних природних явищ або об’єктів. Це оповідання про походження тварин і рослин, про зірки й планети, землю і моря. Інші міфи оповідають про створення космосу та його структуру, походження першої людини, племені чи роду. В основі тотемічних міфів лежать уявлення про зв’язок між племенем та твариною, рослиною або об’єктами неживої природи. Календарні міфи ілюструють зміну сезонів року як процес умирання та відродження природи.

3. Міфи й легенди українців

Вірування давніх народів були тісно пов’язані з їхнім повсякденним життям та навколишнім світом. Первісні люди намагались пояснити зміни, явища і сили в природі за допомогою наявних на той час понять про стосунки між людьми. Так сили природи набували певних людських рис і в такому вигляді потрапляли в казки. Так з’явилися поняття богів, янголів, демонів, чортів, водяників, мавок, русалок, вовкулаків тощо.

Слов’янські народи дотримували язичницьких вірувань, тобто для них не було нічого надприродного. Божественне для них завжди було там, де вони перебували, навколо і в середині них.

Сенс стародавньої віри — збереження і примноження роду, родючості землі, плодовитості худоби, охорона способу життя і цінностей роду.

На Русі язичництво було поширене до введення християнства. Слов’яни вірили в багатьох богів, а першоджерелами Всесвіту вважали вогонь та воду. Найвідомішими богами були: Перун (бог грому та блискавки), Хоре та Дажбог (боги сонця), Мокош (богиня прядіння), Велес (Волос) (покровитель худоби), Сварог (бог-коваль), Сварожич (бог-вогонь), Ярило (бог родючості) та інші.

988 року князь Володимир хрестив Русь, зробивши язичництво поза законом. Але попри намагання знищити будь-які прояви старої віри серед населення Русі, деякі язичницькі культи та обряди ще довго зберігалися та відправлялися потай, а деякі трансформувалися у християнські обряди та збереглися дотепер (наприклад, коломийки, колядки, щедрівки, свято Івана Купала, Масляна).

4. «Про зоряний Віз»

4.1. Пояснення назви.

«Великий Віз» або «Велика Ведмедиця» — це сузір’я північної небесної півкулі, складається з семи великих зір та багатьох малих. Сім великих зір утворюють на небосхилі форму возу, за що й дістали таку назву. На території України спостерігається протягом цілого року.

4.2. Тема: демонстрування небайдужості, відповідальності, добросердечності та піклування про інших через образ головної героїні.

4.3. Ідея: захоплення чудовим прикладом поведінки чуйної та турботливої дівчини, яка робить усе можливе, щоб врятувати тих, хто цього потребує.

4.4. Виразне читання міфу.

4.5. Аналіз легенди «Про зоряний Віз» у формі бесіди за питаннями:

Яка негода трапилась на початку легенди? До чого вона призвела?

Які почуття викликають у вас дії дівчини? Що б ви зробили на її місці?

Що, згідно з легендою, символізує зоряний Віз?

Чи побачили ви надприродні явища в цій історії?

Чого, на вашу думку, навчає цей міф?

5. «Чому пес живе коло людини?»

5.1. Додатковий матеріал про містичні уявлення про собаку.

Собака — священна тварина в давніх українців та найпопулярніший персонаж давньоукраїнської міфології. Міф про собак — один із найдавніших. У ньому розповідається про печеру на кам’янистому березі річки, де мешкало плем’я мисливців на мамутів. Одного разу, коли зимового дня все доросле населення пішло на кількаденне полювання за мамонтом, огнищанами в печері лишилися підлітки, діти та старі. Цим скористалися людоїди й підступно напали на стійбище в печері. Підлітки мужньо боронилися, але людоїди ввірвалися в печеру, почали хапати дітей, поїдати їх. Крики й моління розбудили богів Вирію, що перетворили підлітків-огнищан на дивовижних тварин — Собак, котрі пошматували людоїдів, погнали їх геть і врятували стійбище. Про популярність міфу свідчить той факт, що собака був символом бога вогню Симаргла — одного з найголовніших богів давньоукраїнської міфології. Водночас собака став персоніфікованим образом огнищанина, котрий оберігає вогонь і дім свій.

В українському фольклорі збереглося чимало прислів’їв та приказок про собаку:

1. Бійся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться. 2. Вдача собача, натура вовча. 3. Вивченого пса нічим не підкупиш. 4. Звик собака за возом бігти — побіжить і за саньми. 5. І собака чує, хто його годує. 6. Кожний пес перед своїм порогом сміливий. 7. Він, як собака на сіні: і сам не гам, і комусь не дам. 8. Не тоді собак годують, як на охоту йдуть. 9. Собака бреше, а вітер несе. 10. Старий пес дарма не бреше.

Собака вважався найкращим другом людини, але великих собак нерідко плутали з вовками або навіть з вовкулаками.

5.2. Додатковий матеріал про українську міфологію (легенди про вовкулаків).

В українській міфології вовкулака — це людина-перевертень, що має надприродну здатність перевтілюватися у вовка. Це напівфантастична істота, людина у вовчому вигляді. Якщо вагітна жінка зустрічала вовка або їла м’ясо тварини, яку роздер вовк, то у неї повинен був народитися вовкулака. Вважалося, що вовкулаки можуть бути вродженими та оберненими. Вроджені — це ті вовкулаки, які народилися під певною планетою. Вони все життя проводили в сім’ї як звичайні люди, а вночі, перетворившись на вовків, винищували худобу. Перетворені (обернені) вовкулаки — істоти, що зазнають більших страждань, ніж вроджені. Вони стають такими через чари відьом: коли чоловік зв’яжеться з нечистою силою, відьма виводить його на гору, застромлює в землю ніж і каже йому перекинутися через нього тричі: тоді чоловік обростає волоссям і стає вовкулакою, бігає лісами, але зберігає людський внутрішній світ. Якщо зачарований вовкулака пробуде з вовками три роки, а потім хтось поверне йому людський вигляд, тоді вже ніхто не зможе знову зробити його вовкулакою. Відчарувати вовкулаку можна було також перевівши його через хомут, або сказавши йому, щоб він перекинувся тричі через голову, і якщо він послухається, то стане знову людиною. Вовкулака в людському образі понурий на вигляд, має великі брови, зрослі на переніссі, та червоні очі, за якими його й можна ніби пізнати. Образ вовкулаки символізував безсилля людини перед темними надприродними силами, тугу за справжнім людським

життям.

5.3. Тема: пошуки найкращого місця для життя собаки та істоти, яка може її захистити.

5.4. Ідея: демонстрування переваг людини серед інших представників світу живої природи.

5.5. Виразне читання та переказ міфу.

5.6. Обговорення змісту прочитаного твору за питаннями:

Що змусило собаку податися на пошуки?

Чому він не залишався з тваринами, яких зустрічав?

Хто став для собаки другом та захисником?

Як ви ставитесь до домашніх тварин? Чи маєте ви собаку?

Обґрунтуйте, чому людина цар природи.

6. Теорія літератури

Фольклор (англ. folk-lоге, букв.— «народна мудрість») — традиційна, художня, колективна, літературна або музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань наших пращурів. Традиційно виділяють чотири фольклорні роди: народний епос — розповідні фольклорні твори (загадки, прислів’я та приказки, анекдоти, історичні пісні, балади, казки, легенди, перекази, байки, притчі, народні казки); народна лірика — поетичні фольклорні твори, у яких життя зображується через відтворення думок, почуттів і переживань героїв (трудові пісні, календарно-обрядові пісні — веснянки, русальські, купальські, жниварські пісні, колядки, щедрівки; родинно-побутові пісні — колискові, весільні, танцювальні, жартівливі пісні, пісні-голосіння; соціально-побутові пісні — козацькі, кріпацькі, чумацькі, рекрутські (солдатські), бурлацькі (наймитські), стрілецькі пісні; народна драма — фольклорні твори, в основі яких лежить конфлікт, а сюжет розгортається через поєднання словесних, музичних і сценічних засобів (пісні-ігри «Просо», «Мак», «Коза», «Меланка», «Дід», «Явтух», «Подоляночка» тощо, а також вертеп, весілля); народний ліро-епос — фольклорні твори, що містять ознаки як народного епосу, так і народної лірики (балади, думи);

Легенда (лат. legenda — «те, що слід прочитати») — це жанр літератури і фольклору, усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірне. Легенди дуже близькі до переказів. На відміну від казок, вони починаються інакше та закінчуються теж по-іншому, лише іноді вони мають щось спільне з казками: початкові фрази — «було це давно», «колись давно-давно» та фантастичний зміст, який є дивом, створеним людьми. Характерні ознаки легенди — вони починаються з викладу змісту історії і закінчуються висновком, повчальним підсумком. їхні сюжети переважно оповідають про якусь одну подію у вільній формі. Теми, сюжети і персонажі легенд досить різноманітні.

Міф (від грец.— «казка», «переказ») — оповідання про минуле, навколишній світ, яке описує події за участю богів, демонів і героїв та історії про походження світу, богів і людства. Міфи характерні для первісних народів, вони узагальнюються в міфологію того чи іншого суспільства, яка лежить в основі характерного для нього світогляду. Різновиди міфів: космогонічні — про створення Всесвіту; теологічні — про походження богів; солярні й астральні — про сонце, зорі та сузір’я; етимологічні — міфи, що пояснюють походження явищ або предметів; есхатологічні — про загибель Всесвіту; землеробські міфи — про циклічність у природі; героїчні міфи — про героїв, воїнів та засновників племен.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1. «Зоряний Віз» — це:

А небесне сузір’я;

Б назва міста;

В візок, прикрашений зірками;

Г зоряний пил.

2. Нащо дівчина пішла шукати воду?

А Бо не було чим прати одяг;

Б бо сама дуже хотіла пити;

В щоб мати не вмерла від спраги;

Г хотіла скупатися.

3. Кого зустріла дівчина по дорозі додому?

А Гарного парубка;

Б вмираючих від спраги чоловіків;

В веселих подружок;

Г свою матір.

4. Як утворився на небі «Зоряний Віз»?

А Дівчина сама дала таку назву схожим зорям;

Б зірки рухались самі по собі, доки не утворили віз;

В ніхто не знає як. Мабуть, він завжди там був;

Г зорі вилетіли на небо з перекинутого глечика дівчини.

5. Якого товариша хотів мати пес?

А Найкрасивішого;

Б найсильнішого;

В найбільшого за розміром;

Г найвеселішого.

6. Яку тварину не зустрічав пес у своїй подорожі?

А Ведмедя;

Б лева;

В зайця;

Г вовка.

7. Чому пес постійно змінював друзів?

А Через сварки;

Б через страх;

В через цікавість;

Г через погані умови життя.

8. Як пес зрозумів, що людина — найсильніша від усіх тварин?

А Її боявся навіть лев;

Б в неї була рушниця;

В вона годувала інших тварин;

Г вона мала найгучніший голос.

9. Що з наведеного не належить до фольклору?

А Анекдоти;

Б веснянки;

В притчі;

Г міфи.

10. Міфи про сонце — це:

А есхатологічні міфи;

Б астральні міфи;

В космогонічні міфи;

Г етимологічні міфи.

11. До первісних вірувань людей не належить:

А тотемізм;

Б фетишизм;

В окультизм;

Г магія.

12. Який князь хрестив Русь та зоборонив язичницькі вірування?

А Володимир;

Б Ярослав;

В Олег;

Г Ігор.

2. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Оберіть будь-який предмет зі шкільного приладдя та придумайте власний міф або легенду про його появу (5-10 речень).

2. Поясніть, як ви розумієте прислів’я про слово: «Слово — не стріла, а глибше ранить».

3. Угадайте поняття за описом: яка релігія була поширена на Русі до введення християнства? (Язичництво)

Картка № 2

1. Оберіть будь-яке небесне тіло (сонце, місяць, зоря тощо) та придумайте власний міф або легенду про його появу (5-10 речень).

2. Поясніть, як ви розумієте прислів’я про слово: «Ласкаве слово краще карбованця».

3. Угадайте поняття за описом: зображення світу, наповненого живими істотами, наділеними чудесними й фантастичними якостями, це — ... (міфологія).

Картка № З

1. Оберіть будь-яку тварину придумайте власний міф або легенду про її появу (5—10 речень).

2. Поясніть, як ви розумієте прислів’я про слово: «Не говори, що знаєш, але знай, що говориш».

3. Угадайте поняття за описом: спосіб впливу на предмет через використання містичних сил, це — ... (магія).

Картка № 4

1. Оберіть будь-яку рослину та придумайте власний міф або легенду про її появу (5-10 речень).

2. Поясніть, як ви розумієте прислів’я про слово: «Від теплого слова і лід розмерзає».

3. Вгадайте поняття за описом: обожнення предмета, який пов’язується з долею всього племені, це — ... (фетишизм).

Картка № 5

1. Оберіть будь-яке явище природи (дощ, вітер, сніг, веселка тощо) та придумайте власний міф або легенду про його появу (5-10 речень).

2. Поясніть, як ви розумієте прислів’я про слово: «Вода все сполоще, а злого слова — ні».

3. Угадайте поняття за описом: культ священних предків, віра в божественну тварину, від якої пішли як тварини так і люди, це — ... (тотемізм).

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Завдяки міфам та легендам, які збереглися до наших часів, ми маємо змогу уявити, як жили наші пращури, у що вірили та кого жахались. Ці знання ми маємо зберігати та передавати наступним поколінням, тому що все це — частина дивовижної історії нашого народу.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати міфи та легенди, аналізовані протягом уроку, вміти їх переказувати та відповідати на питання.



Выбранный для просмотра документ Урок №20.docx

библиотека
материалов

Урок №20

Тема. Василь Королів-Старий. Короткі відомості про письменника та його фантастичні казки.

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів із творчістю та життєвим шляхом В. Коро- лева-Старого і його фантастичними казками.

Виховна: виховувати вміння уявляти прочитаний матеріал, фантазувати. .

Розвивальна: розвивати уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

Які події казки «Фарбований Лис» вам запам’ятались найкраще? Чому?

Які висновки ви зробили для себе, прочитавши цю казку?

Чи могла така ситуація, як у випадку з обманом Лиса, трапитися в реальному житті? Обґрунтуйте свою думку.

3. Актуалізація опорних знань

Що ви знаєте про письменника В. Королева-Старого? Які твори він писав?

Яку казку, на ваш погляд, можна вважати фантастичною? Що для цього потрібно?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь про життя письменника (матеріал для вчителя)

Василь Королів-Старий (справжнє ім’я — Василь Костьович Королів) народився в с. Ладан Прилуцького повіту на Полтавщині 4 лютого 1879 р. Навчався в Полтавській духовній семінарії, продовжив освіту в Харківському ветеринарному інституті. Працював ветеринарним лікарем, видав популярний посібник з ветеринарії.

Згодом журналістика та видавнича справа стали основними в діяльності молодого літератора: він працював редактором у видавництві «Час», редагував журнал «Книгар». Після революційних подій в Україні на початку XX століття, 1919 р. Королів-Старий емігрував до Чехословаччини, де викладав в Українській сільськогосподарській академії і водночас займався літературною творчістю. За кордоном почав писати й художні твори. У 20-ті роки з-під його пера виходять художні твори: роман «Хмелик» (Прага, 1920), збірка казок «Нечиста сила» (Київ, 1923), п’єса-казка «Русалка-жаба» (Львів, 1923) та ін.

Найповніше розкрився талант письменника в збірці казок «Нечиста сила». Автор вирішив оживити спогади свого дитинства, переосмислити образи фольклорно-казкових представників «неіснуючого, невидимого світу», по-новому зобразити персонажів української міфології, зокрема «нечисту силу».

Майже чверть століття письменник перебував за межами України. Його долю розділила і дружина — українська письменниця Наталена Королева. Свій життєвий і творчий шлях Василь Королів-Старий завершив у містечку Мельник (Чехія) 11 грудня 1943.

2. Короткі відомості про фантастичні казки В. Королева-Старого

Фантастичні казки Василя Королева-Старого подібні до народних казок. Однак літературна казка має свої особливості, що відрізняють її від народної. Читач бачить те, що відбувається, очима автора, який ділиться з нами життєвими спостереженнями. Так, мудрий погляд Королева-Старого на життя вчить читачів справедливо оцінювати вчинки казкових героїв, розрізняти добро і зло як у казках, так і в житті. Ще одна особливість літературної казки — не традиційна для жанру Казки мова зі сталими зворотами, а індивідуальна, авторська. У Королева-Старого вона витончена, шляхетна й трохи іронічна. Без сумніву, Королів-Старий — талановитий письменник. Його талант виявився передусім у вмінні пильними очима придивлятися до всього, що його оточувало. Він помічав те, чого не бачили інші. Змальовуючи створіння, які «невидимо живуть обіч з нами», Королів-Старий намагався розширити межі уявлення про довколишній світ природи й людини.

В оповіданні «Хмелик», що не видане ще й досі в Україні, розповідається про долю юнака з Полтавщини, якому довелося покинути рідну землю, блукати світами, зазнаючи поневірянь.

У казках «Потерчата» та «Хуха-Моховинка» головними героями ииступають міфічні істоти. Згідно з повір’ями наших предків, потерчата — душі дітей, які померли нехрещеними й стали болотяними вогниками, Домовик — охоронець домашнього вогнища та родинних святинь, а Хуха — міфічна істота, пухка, як мох, інколи з’являлась перед очима людей, коли, добре натомившись, вони казали: «Хух!». Усі названі герої наділені автором найкращими людськими рисами: Домовик і потерчата рятують п’яненького дяка Оверка від загибелі, Хуха-Моховинка, забувши про заподіяне їй зло, рятує від смерті діда-дереворуба. Ці казки навчають добра та взаємодопомоги.

3. Кросворд «Життя та творчість В. Королева-Старого»

hello_html_m7b3262.gif

По горизонталі: 1. П’єса-казка, що з’явилась у Львові 1923 р., це — «Русалка-...» (жаба). 2. Міфічна істота, пухка, як мох, інколи з’являється перед очима людей, це ... (Хуха). 3. Ким письменник працював у видавництві «Час»? (Редактор) 4. Як звали його дружину? (Наталена) 5. Яка частина повного імені автора є псевдонімом? (Старий)

6. Яка подія змусила його емігрувати? (Революція) 7. У якій країні автор доживав свій вік? (Чехія) 8. У якому закладі автор навчався в Полтаві? (Семінарія) 9. Душі дітей, які померли нехрещеними й стали болотяними вогниками, це ... (потерчата). 10. Назвіть його роман, який було опубліковано в Празі 1920 р. («Хмелик»)

11. Який рівень мав Український сільськогосподарський заклад, у якому письменник викладав :ш кордоном? (Академія) 12. Назва селища, де народився письменник. (Ладан)

По вертикалі: 1. Одна з основних сфер діяльності молодого літератора. (Журналістика)

4. Гра «Казка про фантастичні пригоди»

Дві команди учнів самостійно обирають фантастичний персонаж (фея, лісовик, мавка, хуха, домовик тощо), по одному на кожну команду. Це буде головний герой казки. Далі вони складають фантастичну казку про його пригоди за планом:

1. Опис головного героя (його зовнішність, магічні вміння).

2. Місце перебування (описати місцевість, де живе герой).

3. Що трапилось з героєм (описати події або ситуації, у яких брав участь герой).

4. Помічники (другорядні герої, які йому допомагали)

5. Кінцівка (чим завершились пригоди героя).

Час складення казки — 5-10 хв, перемагає та команда, яка краще впорається із завданням.

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Фантастичні казки приваблюють нас своєю незвичністю. За допомогою казкових персонажів та їхніх магічних властивостей вони демонструють нам, як треба чинити в різноманітних ситуаціях.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати казку «Хуха-Моховинка». Підготувати план твору, знайти описи зовнішності головних героїв.


Выбранный для просмотра документ Урок №21.docx

библиотека
материалов

Урок №21

Тема. Василь Королів-Старий. «Хуха-Моховинка». Добро і зло в казці. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот.

Мета:

Навчальна: ознайомитись в ідейно-художнім змістом казки «Хуха-Моховинка», визначити в ній елементи добра і зла, проаналізувати портрети персонажів.

Виховна: виховувати любов до природи, бажання захищати слабших, вчиняти по совісті.

Розвивальна: розвивати уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення, кругозір.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал, схема.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

Про що йдеться в казці «Хуха-Моховинка»? Коротко опишіть події за своїм планом.

Які фантастичні істоти є персонажами казки?

3. Актуалізація опорних знань

Що таке портрет героя? Навіщо він потрібен?

Яких добрих та поганих фантастичних істот ви знаєте?

Як мова автора змінюється у разі опису зовнішності добрих та поганих персонажів? Наведіть приклади з тексту.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

«Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставились до тебе», — саме це є відповіддю на запитання, як обирати між добром і злом. Кожна людина повинна пам’ятати: які б перешкоди не ставали на життєвому шляху, потрібно насамперед розібратися в собі і визначити, якою дорогою йти — дорогою добра чи дорогою зла. Вибір завжди за людиною.

Вивчаючи казки В. Королева-Старого, ми мимоволі замислюємось над питанням, що таке добро і зло, чи така вже й страшна «нечиста сила». Письменнику вдається прихилити нас до своїх героїв, навчити справедливо оцінювати дії головних і другорядних персонажів, розрізняти добро і зло як у казках, так і в житті.

2. Читання та опрацювання казки «Хуха-Моховинка»

2.1. Пояснення назви та додаткова інформація за змістом казки.

Хухи — лісові добрі духи в слов’янській міфології, що за своїм зовнішнім виглядом схожі на маленьких пухнастих звірків. Свої маленькі будинки-нори хухи, як вважали слов’яни, облаштовують між корінням лісових дерев. Зимою, як і більшість тварин, хухи впадають в сплячку і сплять аж до весни.

Хухи мають здібність змінювати забарвлення своєї шерсті в залежності від того місця, де вони перебувають. Якщо вони перебувають серед трави, їхня шерсть стає зеленою, а якщо серед осіннього листя, піску чи старої хвої — жовтою, серед весняних кущів глоду — рожевою, біля вересу — ліловою, на снігу — білою, а у воді — прозорою.

Хухи рідко спілкуються з людьми, але коли спілкуються то стають для людей невидимими. А побачити їх можуть тільки люди з добрим серцем і світлою душею, люди, що ніколи й нікого не ображають. Хоча дехто вважає хух мстивими і злими духами, які можуть і шкодити людині, проте існує багато історій про те, що ці духи часто допомагають мандрівникам, що заблукали в лісі, знайти правильну дорогу. Крім цього, вони нерідко попереджують про небезпеку, що чатує на мандрівників у лісі.

2.2. Тема: зображення життя добрих фантастичних істот у тісному взаємозв’язку з жорстоким світом людей.

2.3. Ідея: уславлення доброти, чуйності, взаємодопомоги; обурення жорстокістю та несправедливістю.

2.4. Виразне читання уривків казки, особлива увага — описам зовнішності персонажів.

2.5. Опрацювання казки «Хуха-Моховинка» у формі бесіди за питаннями:

Якою була Хуха у дитинстві? Наведіть цитати з тексту казки «Хуха-Моховинка».

Чи впливала місцевість, у якій жили Хухи, на їхні назви? Підтвердьте свою думку цитатою з тексту.

Як реагують Хухи на всілякі негаразди в житті? Про наявність яких якостей це свідчить?

Яка халепа сталася з домівкою Моховинки? Чим все закінчилося для Хухи?

3 ким потоваришувала Хуха в пошуках нової домівки? Які стосунки між ними склалися?

Чому дід-лісоруб не любив Хух? Що він казав про них? Чи мав він рацію, на вашу думку?

Що змусило її повернутись до лісу? Чи справедливо з нею обійшлися?

Як віддячила Моховинка діду-лісорубу? Чому вона це зробила? Обґрунтуйте вашу думку.

Яких ще казкових істот ви зустріли в цьому творі? Знайдіть цитати з їхнім описом.

2.6. Інформаційне ґроно «Аналіз портрета Хухи-Моховинки».

Знайдіть у тексті описи Хухи-Моховинки та розподіліть інформацію з них за схемами:

I в.— характеристики, що описують зовнішність Хухи;

II в. характеристки, що описують характер Моховинки.


найменша в родині


«мізинчик»


манісінька, як кошенятко


дуже гарна


лісова


боровинкова

Хуха-

пухка, як мох

Моховинка

(І варіант)

тільце — вкрите довгою вовночкою, що змінювала колір

мордочка — голенька й нагадувала садову жовто-фіолетову квіточку — «братки»


лапки — голенькі зісподу, рожеві


мордочка, мов квіточка


голосок, як у мишки


тонесенький голосочок, як струна


поранена


добра


лагідна


звичайненька


слухняна

Хуха- Моховинка (II варіант)

роботяща

не примхлива


не пам’ятає лихого


допомагає тим, хто цього потребує


не потребує подяки


робить добро з повинності


3. Короткі відомості про «нечисту силу»

У народних повір’ях зустрічається ще багато «нечистої сили», і деякими представниками ми вже познайомились завдяки творам В. Королева-Старого, тож давайте розглянемо інших.

Водяник був на вигляд як старезний дід, покритий водоростями, з довгою бородою і хвостом. Міг перетворюватися на різні істоти — дитину, козла, собаку, качура, рибу. Цей володар річок, ставків та водоймищ головував над русалками та опікувався рибами. Жив здебільшого у вирах річок, коло млинів. Розгнівавшись, міг руйнувати греблі, млини, розливати річки, топити людей.

Лісовик уявлявся українцям у вигляді трохи здичавілого пастуха. Він пасе свою череду — вовків, зайців, оленів — і полюбляє жартувати над людиною: відбере в неї пам’ять — і людина заблукає в лісі, а лісовик радіє, гучно сміється і плескає в долоні. Але його витівки незлі й рідко коли закінчуються драматично.

Русалки — це вродливі дівчата, котрі живуть на дні річок у чудових кришталевих палацах. Уночі, коли сходить місяць, Русалки виходять на берег, чешуть своє довге зелене волосся і водять хороводи. Чудовим співом вони заманюють юнаків чи дівчат, затягують їх у воду і залоскочують.

Розпізнати Відьму дуже важко: вона могла бути бабою і дівчиною, красивою і потворною, набували вигляду тварин або речей. Для розпізнання Відьом застосовувалися спеціальні магічні прийоми та засоби. Їх звинувачували найчастіше в тому, що вони псували чужих корів, забираючи в них молоко. Повсюдно вірили, що Відьми накликають на людей хвороби, спричиняють неврожаї. Відомі повір’я про те, що Відьми влаштовують свої регулярні зборища (шабаші) на голих вершинах гір. Особливо багато легенд існувало про Лису гору в Києві, куди в ніч на Івана Купала зліталися Відьми не лише з ближньої околиці, а й із віддалених місцевостей. ,

4. Теорія літератури

Портрет (фр. portrait, від старофранц. portraire — «зображувати риса до риси») — один із засобів художньої характеристики, коли письменник розкриває характер своїх героїв та показує своє ставлення до них зображенням їхньої зовнішності, одягу, жестів та поведінки.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1. Який характер мала Хуха?

А Злий, зухвалий;

Б непосидющий, ледачий;

В лагідний, слухняний;

Г грубий, примхливий.

2. Як Хухи називають людей?

А «Вищі створіння»;

Б «люди»;

В «господарі»;

Г «істоти».

3. Чому немає Хух-болотянок?

А Бо Хухи не люблять вогкого;

Б бо їм не подобається ця назва;

В бо вони так далеко не селяться;

Г бо вони є лише лісові.

4. Коли Хухи змінюють місце проживання?

А Постійно, бо вони кочують з місця на місце;

Б коли вони облюбують інше місце;

В ніколи, бо вони з роду в рід живуть по одних і тих самих місцях;

Г коли щось зруйнує їхню домівку.

5. Хто доглядав за бором, у якому жила Моховинка?

А Лісник;

Б інші Хухи;

В лісоруб;

Г лісовик.

6. Що насправді побачила Моховинка, прокинувшись одного дня?

А Імлу;

Б густий туман;

В перший сніг;

Г срібну пелену.

7. Як мудрий і досвідчений Хо-Суковик порадив Моховинці рятувати свою домівку?

А Атакувати лісоруба зграєю Хух;

Б покликати на допомогу лісника;

В перенести домівку до іншого дерева;

Г звернутися за допомогою до лісових мешканців.

8. Де Моховинка знайшла собі нову домівку?

А Її запросили до себе рідні;

Б в іншому дереві в лісі;

В у домі лісника;

Г у хліві на, узліссі.

9. Чим годувалась Моховинка в новому домі?

А Недоїдками;

Б крихтами хліба;

В медом;

Г сіном.

10. Яке нещастя трапилося одного дня в хліві?

А Коза заплуталась у сітку;

Б господар забув нагодувати худобу;

В кози втекли до лісу;

Г хлів зруйнували.

11. З ким потоваришувала Моховинка?

А З дітьми господаря;

Б з дідом-лісорубом;

В з домашніми комахами;

Г з господарем та його дружиною.

12. Чому Моховинці довелося повернутись до лісу?

А Дід-лісоруб поранив її;

Б господар прогнав її;

В рідні дуже сумували за нею;

Г тому що скінчилась зима.

2. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Якою я уявляю Хуху-Моховинку?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «В болоті не без чорта»?

3. Що ви знаєте про Водяників? Наведіть приклади творів, де вони зустрічаються.

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «Чи хотів би я стати Хухою?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Щоб чорт та богу молився!»?

3. Що ви знаєте про Лісовиків? Наведіть приклади тврів, де вони зустрічаються.

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Навіть «нечиста сила» може бути доброю» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Хто ворожить, той душею наложить»?

3. Що ви знаєте про Домовиків? Наведіть приклади творів, де вони зустрічаються.

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Чи існують Хухи насправді?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Чорт ладану боїться»?

3. Що ви знаєте про Русалок? Наведіть приклади творів, де вони зустрічаються.

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «Чи потрібно відповідати добром на зло?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Біс та його діти панують у світі»?

3. Що ви знаєте про Відьом? Наведіть приклади творів, де вони зустрічаються.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Казка про «Хуху-Моховинку» навчає нас, що не треба боятися того, чого ти не бачиш, та звинувачувати когось без доказів, треба завжди допомагати тим, хто цього потребує, навіть своїм ворогам, а на зло — відповідати добром заради перемоги світлих сил.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Ознайомитися з біографією та творчістю В. Симоненка. Читати твір «Цар Плаксій та Лоскотон», вміти аналізувати образи головних персонажів.


Выбранный для просмотра документ Урок №22.docx

библиотека
материалов

Урок №22

Тема. Василь Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон», цікава сторінка з життя митця. Різні життєві позиції Царя Плаксія і Лоскотона.

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів із біографічною довідкою В. Симоненка, опрацювати казку «Цар Плаксій та Лоскотон», визначити різницю життєвих позицій царя Плаксія і Лоскотона; вивчити поняття «віршована мова», «рима, «строфа».

Виховна: формувати оптимістичний погляд на життя.

Розвивальна: розвивати уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Василь Симоненко

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

Чи потрібно відповідати добром на зло? Обґрунтуйте свою думку.

Що цікавого ви дізнались про письменника

В. Симоненка?

Про що йде мова у казці «Цар Плаксій та Лоскотон»?

3. Актуалізація опорних знань

Які емоції ви знаєте? Чи подобається вам сміятись? А плакати?

Про що говорять вам імена головних героїв казки? Обґрунтуйте свою думку.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Цікава сторінка з життя митця (матеріал для вчителя)

Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня

1935 р. в с. Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській родині. Зараз його хата знаменита — тут знаходиться сільський музей Симоненка — іще бідний і необжитий, але обставлений нехитрими речами його дитинства. Був вдячний матері за любов та ласку, й дідові, який замінив йому батька та зумів передати малому онукові всю правду про свій рід і народ. Саме тому згодом Симоненко став справжнім літописцем свого народу.

У школі був найкращим учнем, багато читав і писав вірші. Вищу освіту здобував, навчаючись на факультеті журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.

У Черкасах найповніше розкрився його самобутній талант поета і журналіста. Він працював в обласній газеті «Черкаська правда», потім очолював відділ пропаганди при новоствореній газеті «Молодь Черкащини», а пізніше здібного журналіста призначили власним кореспондентом республіканської «Робітничої газети» по Черкаській області.

Нещодавно в центрі Черкас з’явилась вулиця Симоненка на згадку про внесок письменника у літературне життя міста.

За життя поета вийшла друком лише одна його збірка — «Тиша і грім» (1962). Непростий шлях долали його наступні книжки письменника — «Земне тяжіння» (1964), збірка новел «Вино з троянд» (1965), «Поезії» (1966), «Лебеді материнства» (1981).

Вже перші поезії В. Симоненка, надруковані в газетах і журналах, засвідчили, що в літературу прийшов поет незвичайного хисту й високої громадянської свідомості. Просте і пристрасне, розважливе і гостре Симоненкове слово відновлювало в душах людей віру в найсвятіші ідеали, повертало їм втрачену Батьківщину, стверджувало цінність людини та її індивідуальності. Поет талановитий,

принциповий, В. Симоненко мав власний погляд на речі, своє розуміння сутності людини, бажаної гармонії буття.

В. Симоненко звертався до різних жанрів та форм. Він — автор громадської й патріотичної лірики, гумористичних і сатиричних творів, прозових творів казок для дітей, щоденникових записів.

Його відомі вірші «Лебеді материнства», «Жорна», «Баба Онися», «З дитинства», «Піч», «Дід умер», «Мій родовід», «Злодій», «Я», «О земле з переораним чолом» та інші твори поета ми називаємо класичними, хрестоматійними. А його веселі, повчальні казки сьогодні знають мільйони дітей не тільки в Україні, а й далеко за її межами.

Подією в житті Симоненка стало обговорення його поезії на творчому вечорі в республіканському будинку літераторів 8 грудня 1963 р. М. Рильський високо оцінив творчість молодого поета. Можна сказати, що це був злет у творчій долі митця, але 14 грудня 1963 року Василя Симоненка не стало.

2. Різні життєві позиції царя Плаксія і Лоскотона

У казці Василя Симоненка «Цар Плаксій і Лоскотон» зображено країну Сльозолий, якою правив цар Плаксій. Усе його велике сімейство було дуже схожим на нього: «всі сльозливі через край». Цар вимагав, щоб у країні плакали «всі діти, бо сміятись і радіти у моєму царстві — ні!». І зовсім непереливки було б мешканцям цієї чарівної країни, якби не жив серед них «добрий дядько Лоскотон». Його всі дуже любили за лагідну веселу вдачу, він приносив «до усіх голосний та щирий сміх». І навіть коли доброго чарівника ув’язнили посіпаки царя, прості люди допомагають йому звільнитися, за що Лоскотон віддячив сповна — «розвалив поганський трон».

Головні герої казки — Лоскотон і цар Плаксій — мають абсолютно протилежні погляди на життя. Як Добро і Зло, вони постійно сперечаються між собою за владу над людьми. Плаксій хоче, щоб люди страждали та повсякчас плакали, а Лоскотон навпаки — намагається звеселити усіх, подарувати гарний настрій та щастя. Показовий фінал казки, де «Цар Плаксій помер від сміху», а Лоскотон «живе й понині!» — демонструє нам авторське бачення перемоги Добра над Злом.

3. Опрацювання казки «Цар Плаксій та Лоскотон»

3.1.Тема: зображення країни, пригніченої тираном, який змушує людей страждати.

3.2. Ідея: засудження жорстокості та тиранії, уславлення народних героїв, які мають мужність кинути виклик владі.

3.3. Виразне читання казки, особлива увага приділена описам персонажів.

3.4. Опрацювання казки «Цар Плаксій та Лоскотон» у формі бесіди за питаннями:

Опишіть усіх персонажів казки за допомогою цитат. Хто з них втілює добро, а хто — зло?

Чому для царя було так важливо, щоб діти плакали невпинно? Підтвердьте свою думку цитатою з тексту.

У чому проявлялась жорстокість Плаксія? Наведіть цитату з твору.

Як люди ставилися до Лоскотона? З чим це було пов’язано?

Хто підтримував Плаксія? Чи були в нього шанси на перемогу? Обґрунтуйте свою думку.

Як Лоскотон потрапив за ґрати? Хто допоміг йому врятуватись?

Чим завершується казка? Чого вона навчає, на вашу думку?

4. Теорія літератури

Віршована мова — ритмічно організоване мовлення, здійснене на основі конкретної системи взаємодії слів з інтонацією, відмінне від прози. Найчастіше використовується в ліриці для наданя образності та емоційної забарвленості.

Рима (грец. rhythmos — «мірність», «сумірність», «узгодженість») — суголосся закінчень у суміжних та близько розташованих словах, які можуть перебувати в середині або наприкінці віршового рядка. Рима охоплює ритмічний наголос і наступні за ним, навіть групи слів, зрідка — цілі рядки (панторима), тісно пов’язується з ритмомелодикою, лексикою та синтаксисом віршованого мовлення. Попри те, що їй відводиться важлива роль у ліричній композиції та строфотворенні, вона виконує й інші функції: естетичну, ритмоінтонаційну, жанрововизначальну. Рима також наповнюється важливим смисловим навантаженням, поглиблюючи основний зміст поетичного твору. За місцем ритмічного акценту (наголосу) в суголосних словах рими поділяються на чоловічі (наголос на останньому складі), жіночі (наголос на передостанньому складі), дактилічні (наголос на третьому складі з кінця); за розташуванням у строфі — суміжні (парні), перехресні, кільцеві тощо.

Строфа (грец. strophe — «поворот», «зміна», «коло») — фонічно викінчена віршова сполука, яка повторюється в поетичному творі, об’єднана здебільшого спільним римуванням, представлена інтонаційною цілісністю, відмежована від аналогічних сполук помітною паузою та іншими чинниками (закінчення римованого ряду, відносна змістовна завершеність тощо). Класифікація строфи залежить від його внутрішньої структури. Наймінімальнішою строфою вважається двовірш (дистих), максимальною — вісімнадцятивірш, розрізняють також тривірші (терцети, терцини), чотиривірші (катрени), п’ятивірші, шестивірші (секстини), восьмивірші (октави), дев’ятивірші (нони), десятивірші (децими) та інші.

5. Гра «Таємничий герой»

Вгадайте персонажа казки за описом: .

1. Має багато дітей, полюбляє все контролювати, бореться проти непокори, не любить виражати позитивні емоції. (Плаксій)

2. Виконує всі забаганки господаря з метою покращити сімейний стан, поріднившись з особою королівської крові. (Капітан Макака)

3. Баламутить народ проти чинної влади, пропонуючи свої погляди на життя як альтернативу. (Лоскотон)

4. Особа королівської крові, яка має заможного батька та проводить вільний час в очікуванні на нареченого і проливаючи сльози за ним. (Нудота)

5. Мешканці чарівної країни, які несуть військову службу та виконують усі накази влади. (Гвардійці Забіяки-сльозівці)

6. Рубрика «Даємо поради»

Поміркуйте та дайте поради таким персонажам казки:

Плаксію — як краще керувати країною;

Лоскотону — як спробувати домовитись з владою;

Капітану Макаці — як не виконувати накази бездумно;

Плаксунам — як вплинути на батька.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1. Як називалася країна, де царював Плаксій?

А Сльозограй;

Б Плаксивий край;

В Сльозолий;

Г Плакса.

2. З чим порівнюється голова царя Плаксія?

А 3 бочкою;

Б з кавуном;

В з м’ячем;

Г з глечиком.

3. Що було заборонено в цій казковій країні?

А Розмовляти;

Б кричати;

В плакати;

Г сміятися.

4. Чому всі сміялися після візитів Лоскотона?

А Він розповідав смішні історії;

Б він усіх лоскотав;

В він пародіював Плаксія;

Г він показував фокуси.

5. Хто впіймав Лоскотона?

А Капітан Макака;

Б гвардійці-сльозівці;

В син Плаксун;

Г цар Плаксій.

6. Яку саме дочку цар Плаксій віддав тому, хто упіймав Лоскотона?

А Вай-Вай;

Б Плакоту;

В Нудоту;

Г Сльозолийку.

7. Хто врятував Лоскотона?

А Батраки й робітники;

Б діти, що хотіли сміятися;

В таємно закохана в нього дочка Плаксія;

Г син Плаксія.

8. Що трапилось з царем Плаксієм після звільнення Лоскотона?

А Лопнув від заздрощів;

Б помер від сміху;

В втопився в своїх сльозах;

Г втік до іншої країни.

9. Куди поділися діти Плаксія після смерті батька?

А Залишилися царювати по черзі;

Б почали жити радісно разом з Лоскотоном;

В померли від сміху;

Г втекли до чужих країн.

10. Як потрапити в цю чарівну країну?

А Блукати лісом до цілковитої утоми;

Б уявити її уві сні;

В закликати перед сном Лоскотона;

Г сховатися в шафі та знайти таємні дверцята.

11. Наймінімальніша строфа — це:

А нона;

Б децима;

В дистих;

Г катрен.

12. Рима з наголосом на передостанньому складі, це:

А чоловіча рима;

Б жіноча рима;

В перехресна рима;

Г суміжна рима.

2. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Сміх подовжує життя» (5—7речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Плаче, як риба в неволі».

3. Уявіть, що ви мешканець країни Сльозолий. Кого з головних героїв ви б підтримали? Чому?

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «Краще сміятися, аніж плакати» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Сльоза хоч рідка, та їдка»?

3. Якби ви правили замість Плаксія, якою була б ваша країна? Яку б назву мала?

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Пригноблювачі завжди отримують по заслузі» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «В сльозах ніхто не бачить, а як пісні співають, так чують»?

3. Як би ви діяли на місці Лоскотона? Чи змогли би перевиховати Плаксія?

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Сміх завжди перемагає» (5-7речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Сльозами горя не загоїш»?

3. Що змушує людей сміятися? Чи можуть сльози бути позитивною емоцією?

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «Чи хотів би я жити в країні Сльозолий?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Не кожна сльоза з жалю тече»?

3. Яким персонажем казки ви можете себе уявити? Обґрунтуйте свою думку.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Казка «Цар Плаксій та Лоскотон» вчить нас того, що сміх робить життя довшим, а позитивні емоції завжди перемагають смуток.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати твір «Цар Плаксій та Лоскотон», вміти аналізувати значення імен героїв. Повторити біографію

В. Симоненка, підготуватись до опитування.


Выбранный для просмотра документ Урок №23.docx

библиотека
материалов

Урок №23

Тема. В. Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон». Характеристика дійових осіб твору. Значення назви казкової країни, імен героїв.

Мета:

Навчальна: охарактеризувати дійових осіб твору, визначити значення назви казкової країни, імен героїв.

Виховна: виховувати інтерес до літературного спадку українського народу.

Розвивальна. розвивати творчу уяву, логічне мислення, культуру мовлення.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

Яка різниця між прозовою та віршованою мовою? Наведіть приклади віршованої мови.

Що таке строфа? Назвіть її види.

Яка рима називається чоловічою? Які ще різновиди рим ви знаєте?

Чи є зв’язок, на вашу думку, між іменами героїв казки та їхньою діяльністю? Обґрунтуйте свою відповідь.

3. Вікторина «Продовжте речення» за біографією

В. Симоненка

1. Батьки В. Симоненка були... (селянами).

2. Зараз його хата знаменита тим, що... (там знаходиться сільський музей Симоненка).

3. У школі Василь був ... (найкращим учнем, багато читав і писав вірші).

4. Вищу освіту здобував у ... (Київському університеті ім. Т.Г. Шевченка).

5. Місто, у якому найповніше розкрився його самобутній талант поета і журналіста, це ... (Черкаси).

6. Газети, у яких працював В. Симоненко, це ... («Черкаська правда», «Молодь Черкащини», «Робітнича газета»),

7. Нещодавно в Черкасах на згадку про внесок письменника, з’явилась ... (вулиця Симоненка).

8. Збірка, яка єдиною вийшла друком за життя поета, це ... («Тиша і грім»).

9. Жанри, у яких працював автор, це ... (громадянська й патріотична лірика, гумористичні і сатиричні твори, прозові твори казок для дітей, щоденникові записи).

10. За тиждень до смерті В. Симоненка його творчість високо оцінив... (М. Рильський).

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

Декілька уроків поспіль ми мандруємо стежками літературних казок. Минулого разу ми знайомились зі змістом казки В. Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон», а сьогодні спробуємо глибше зануритись у казковий світ чарівної країни, охарактеризувати її дійових осіб, проаналізувати їхню діяльність та вирішити для себе, кого з них ми б підтримали.

2. Характеристика дійових осіб твору

Дійовими особами казки є: цар Плаксій і дядько Лоскотон (головні персонажі); царські дочки — Нудота, Вай-Вай, Плакота та сини — Плаксуни, Капітан Макака, гвардійці Забіяки-сльозівці, діти, звичайний люд (другорядні персонажі).

2.1. Характеристика головних персонажів: Цар Плаксій.

2.1.1. Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика):

«Був на троні цар Плаксій, /Голова його мов бочка, / Очі — ніби кавуни. / В Плаксія було три дочки/ І плаксивих три сини»;

«Цар Плаксій велів сердито: / “Хай із ними день при дні /Плачуть всі в країні діти, / Бо сміятись і радіти / У моєму царстві ні! / Хто всміхнеться в часі тім /Я того негайно з’їм!”»;

«Цар любив, як плачуть діти, / Бо любив їх сльози пити»;

«Не любили Лоскотона / Цар Плаксій і Плаксуни, / Видавали заборони / Проти лоскоту вони»;

«Гей, ледачі сльозівці! / Хто впіймає Лоскотона, / Буде муж моїй дочці! / Хто його посадить в льох — / Вибирай одну із трьох!»;

«Але цар ходив, пишався, / Він із зятем цілувався, / Похвалявся: «Ну, тепер / Лоскотон, вважай, умер!»;

«Ми тепер встановим скрізь / Віковічне царство сліз!» / Так розхвастався Плаксій —/ Цар країни Сльозолий»;

«І Плаксій став реготати. / Так сміявсь аж заливався, / Аж від реготу качався, / Кулаками очі тер / Потім лопнув і помер»;

«Ой, була ж тоді потіха / Цар Плаксій помер од сміху!».

Можна зробити висновок, що автор характеризує Плаксія як жорстокого та безкомпромісного тирана, якому подобається мучити дітей та підлеглих, він і чути не хоче про альтернативу своїй владі (змінити сльози на сміх), тому нещадно бореться з кожним, хто хоче змін. Йому віддані його рідні та армія, але серед звичайних людей він не користується популярністю.

2.1.2. Аналіз образу у вигляді бесіди за питаннями:

Які вади характеру має Плаксій? Чи має він які-небудь чесноти?

Що ви можете сказати щодо зовнішності царя? Чи таким, як якого описує автор, ви його уявляєте?

Які стосунки з рідними та підлеглими були у Плаксія? Як ставились до нього звичайні люди?

Чому Плаксій боявся Лоскотона?

Що відчуває автор, на ваш погляд, до цього героя? Чи підтримує його? Обґрунтуйте свою думку.

Чим ви можете пояснити поразку Плаксія наприкінці казки?

2.2. Характеристика головних персонажів: дядько Лоскотон.

2.2.1. Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика):

«Зневажаючи закон, / Жив у мандрах і митарстві / Добрий дядько Лоскотон»;

«Він приходив кожний вечір /Хай чи дощ іде, чи сніг / До голодної малечі / І усім приносив сміх»;

«Мав він вдачу теплу й щиру, / Ще й лукавинку в очах. / І була накидка сіра / В Лоскотона на плечах»;

«Лоскотливі мав він вуса / І м’якенькі, наче пух. / І м’яке волосся русе / Розсипалося до вух»;

«Він як прийде, залоскоче, / То сміється, хто й не хоче./ Тільки де він появлявся, /Зразу плач там припинявся»;

«І приходив до усіх / Голосний та щирий сміх»;

«Але дядько Лоскотон / Не боявся цих заслон: / Він ходив по всій країні / І носив з собою сміх / В розмальованій торбині, / В пальцях лагідних своїх»;

«Час потратили дарма: / Лоскотона скрізь нема, / Бо його завжди і всюди / Од ловців ховали люди»;

«Опівночі Лоскотон, / Коли всіх колише сон, / Йшов собі в бідняцькі хати / їхніх діток розважати»;

«На світанку Лоскотон, /Насмішивши діток, / У міцний поринув сон»;

«Лоскотона посадили / За вузенькі грати»;

«А вночі йшли до в’язниці / Батраки й робітники, / Щоб звільнити із темниці/ Лоскотона на віки»;

«Гей, веселий Лоскотоне, /Це прийшли твої брати! / Йди до нас, веселий брате, / В нашу здружену сім’ю! / Підем разом догравати / Ми весілля Плаксію...»;

«А веселий Лоскотон / До царя стрибнув на трон / І сказав йому якраз: / — Насмієшся ти хоч раз!»;

«Так веселий Лоскотон / Розвалив поганський трон. / Сам же він живе й понині, / Дітям носить щирий сміх / В розмальованій торбині, / В пальцях лагідних своїх».

Можна зробити висновок, що автор симпатизує Лоскотону, бо описує його більш детально та позитивно. Лоскотон прагне панування сміху, бо для нього він — шлях до щастя та добробуту, його він зичить усім мешканцям країни, тому робить усе, щоб люди сміялись, а не плакали.

2.2.2. Аналіз образу у вигляді бесіди за питаннями:

Чому Лоскотон був проти сліз?

Яким ви уявляєте Лоскотона? Чи збігається цей образ з оригіналом?

3 якими іншими чарівними персонажами казок ви можете порівняти Лоскотона?

Чи мали рацію люди, коли переховували Лоскотона, ризикуючи особистою волею?

Що, на вашу думку, вплинуло на баження людей звільнити Лоскотона з в’язниці та підтримати його боротьбу проти царя?

Чи справедливо вчинив Лоскотон із Плаксієм? Обґрунтуйте свою думку.

2.3. Характеристика другорядних персонажів.

Усіх другорядних персонажів можна умовно поділити на тих хто підтримував Плаксія (дочки: Нудота, Вай-Вай, Плакота, сини — Плаксуни, гвардійці Забіяки-сльозівці, Капітан Макака) та Лоскотона (звичайні люди, діти).

Послідовників Плаксія автор зображує негативно, тому що вони знаходяться під впливом царя, виконують усі його накази, не мають власної думки та стають співучасниками його лиходійств.

Прихильники Лоскотона — це звичайні люди, які втомились плакати та хочуть для себе кращої долі. Лоскотона вони вважають своїм героєм, тому переховують його від влади та визволяють з тюрми задля того, щоб він потім звільнив їх від тирана-Плаксія.

3. Значення назви казкової країни, імен героїв

Всі назви та імена персонажів казки мають специфічне значення, тому що позначають саме те, що називають, щоб читачеві з першого погляду було зрозуміло, хто з героїв чим займається або що полюбляє.

Назва чарівної країни — Сльозолий — одразу дає зрозуміти, що це місце, де проливають сльози. Цар Плаксій дістав таке ім’я, тому що він сам постійно плаче та є головним серед інших, подібних до себе. Імена його дочок — Нудота, Вай-Вай, Плакота — походять від емоційних станів людини, яка плаче. Його сини також постійно плачуть, тому і зовуться — Плаксуни. Капітан Макака йменується так через схожість з цією твариною, але армійське звання надає його образу жорстокості. Гвардійці Забіяки-сльозівці — це звичайні військові, завдання яких полягає у виконанні наказів царя, тому вони теж проливають сльози. Дядько Лоскотон є протилежним героєм, тому що, на відміну від інших, полюбляє сміятися, а не плакати. Його ім’я походить від слова «лоскот», тому що він усіх лоскоче і в такий спосіб змушує сміятись.

4. Вікторина «Оголошення з казки»

Вгадайте героя за змістом оголошення:

1. «Пропоную щоденну сльозотерапію. Тим, хто полюбляє сміятися, турбувати не раджу». (Цар Плаксій)

2. «Знайду кого завгодно і де завгодно за відповідну винагороду». (Капітан Макака)

3. «Не можу створити сім’ю, бо за сльозами не вдається розгледіти нареченого». (Будь-яка дочка Плаксія)

4. «Збираємось о першій біля тюрми. Будемо псувати свято». (Звичайні люди)

5. «Безкоштовні позитивні емоції в обмін на місце, для можна переночувати». (Лоскотон)

5. Рубрика «А що, якби»

Пофантазуйте, що відбулося б у таких ситуаціях:

Якби Плаксій та Лоскотон примирилися;

Якби Макака одружився з Нудотою;

Якби люди не встигли врятувати Лоскотона.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з картками у парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Чим мені подобається Лоскотон?» (5-7 речень). ,

2. Як ви розумієте цитату: «Людина не може бути невиправно поганою, якщо вона хоча б один раз від душі сміялася»?

3. Охарактеризуйте Плаксія трьома епітетами.

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «Що обурює мене в поведінці Плаксія» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте цитату: «Сміх — це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя»? '•

3. Охарактеризуйте Лоскотона трьома епітетами.

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Моє ставлення до Капітана Макаки» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте цитату: «Відсутність причини сміятися — не причина, щоб не сміятися»?

3. Охарактеризуйте дітей царя трьома епітетами.

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «З ким з героїв я би хотів познайомитися в реальному житті?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте цитату: «Причина сміху виявляє рівень розвитку людини»?

3. Охарактеризуйте Капітана Макаку трьома епітетами.

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «Моє ставлення до дітей Плаксія» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте цитату: «Втрачений день — той, протягом якого ви жодного разу не засміялися»?

3. Охарактеризуйте людей, які переховували та звільнили Лоскотона трьома епітетами.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Характеристика головних героїв дає нам можливість зрозуміти авторське ставлення до них, а пояснення назв та імен — глибше зрозуміти зміст прочитаного. Образи казки детально коментуються автором, висвітлюються на сторінках твору.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Ознайомитись з біографією Г. Малик та її літературною творчістю. Читати перші глави казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

Выбранный для просмотра документ Урок №24.doc

библиотека
материалов

Урок № 24

Тема. Розвиток зв'язного мовлення.

Переказ тексту «чайка, якої не любили».

Мета:

Навчальна: вчити учнів переказувати текст, використовуючи творче слово у власному мовленні, робити самоперевірку роботи.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до природи, працьови­тість.

Розвивальна: розвивати вміння встановлювати логічні зв’язки; креативне мислення, пам'ять, уяву, спостережливість, увагу.

Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення.

Обладнання: ілюстрації, малюнки, фотографії ромашки, слова для словни­кової роботи, мікрофон, індивідуальні картки, «Сенкан».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

Уже дзвінок нам дав сигнал,

І на урок він нас покликав.

Отож часу не витрачаймо,

Роботу швидше починаймо.

2. Організація класу. Девіз уроку (на дошці)

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитись, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно і плідно працювати.

3. Актуалізація опорних знань

3.1. Відгадай загадки.

Щоб дізнатися тему нашого уроку, треба відгадати загадку.

1. Птиця ходить по піску — моряку обіцяє смуток. (Чайка)

2. Білокрилі господині над морем літають. (Чайка)

3.2. Поетична хвилинка.

Над морем — сонце і блакить,

Ширяє чайка білокрила.

Ось хлопчик крикнув — і за мить

До нього чайка прилетіла.

Ось на плечі уже вона

Сидить, немов у себе вдома.

Напевно, чайка ця — ручна,

Давно із хлопчиком знайома.

3.3. Бесіда за питаннями.

Як ви гадаєте, де живуть ці пташки?

Як вони допомагають матросам?

3.4. Розповідь учителя про чайку.

У стародавніх народів чайки символізували зв’язок із во­дою і були шанованими птахами. Адже без води, власне, і життя немає... Озерна, річкова, або звичайна чайка — Larus ridibundus — невеликий птах із родини чайкових, який гніздиться на терито­рії Євразії. У старовину чайку називали мавпою — можливо, за її крики. Чайка — птах не надто велика й витончена. Довжина її тіла — від 36 до 39 см. Розмах крил — від 85 до 100 см. Маса — близько 250-350 г. Голова кругла, влітку темно-коричнева, ко­льору міцної кави, майже чорна, з вузькими білими плямами над і під очима. На потилиці помітна межа між темним і світлим опе­ренням у вигляді білої плями. Восени і взимку голова стає сіру­ватою. Дзьоб тонкий, темно-червоний. Крила і спина світло-сірі, на кінці крила ззаду чорна смуга, а спереду біла смуга. У молодих птахів голова коричнева, тіло рудувате, сіро-бурі крила з білими кінцями, на хвості чорна смуга. Ноги і дзьоб червоні. Лапи ма­ють плавальні перетинки, куприкова залоза виділяє мастило для пір’я, незважаючи на те, що чайки ніколи не пускаються в три­вале плавання, а тримаються поруч з берегом. Голос чайки важ­ко передати однозначно. Він може нагадувати сміх, квохтання, крики роздратованої кішки і віддалено пом’якшене «кярр-а-а-а- КРР».

Живуть не тільки на морському узбережжі, а й у дельтах річок, у заплавах, на озерах, болотах, торф’яних кар’єрах, болотах, на за­рослих острівцях, на внутрішніх водоймах, на річках великих і малих міст.,

Чайки — птахи розумні, навіть винахідливі, до того ж їм по­щастило з дзьобом, який вважається універсальним.

3.5. Гронування.

Розкажіть, що цікавого ви дізналися про чайку.

hello_html_m6c939b03.jpg

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Уважно прослухайте текст «Чайка, якої не любили» і згодом ви напишете його переказ.

1. Ознайомлення із текстом

ЧАЙКА, ЯКОЇ НЕ ЛЮБИЛИ

Цього літа я знову на морському узбережжі. Ранок на безлюдді серед гомону хвиль — моя улюблена пора. Та сьогодні, бачу, я тут не сам. За кількасот метрів витягує свого човна на берег якийсь рибалка і кличе мене допомогти. Мабуть, багато риби впіймав. Підбігаю. Удвох ми швидко витягуємо і прив’язуємо човен. А що ж у ньому? Оце так риболовля! На дні сиділа справжня морська чайка, прив’язана за ногу, і дивилася на мене насмішкуватими злісними очима. Я ніжно погладив її шовковисте пір’ячко.

Чоловік застеріг від чайчиного гострого дзьоба і забіяцької кус­ливої вдачі. Казав, що через це її не люблять, називають злюкою, розбишакою. Але він зріднився з цією істотою, бо зобов’язаний їй своїм життям.

Того дня зненацька розгулявся вітрисько, на морі заштормило. Вода бушувала і під, і над човном. Простір довкола став непрогляд­ним. Рибалка спрямував човен туди, звідки чувся розпачливий крик птахи. Вона і вивела його тоді із самого, здавалося, пекла. А коли стихія на морі вгамувалася, зустрів її самотню, обшарпану, ледь живу серед морського баговиння. Чоловік оповідав, а я ми­лувався білосніжною голівкою птаха, його гордо загнутим дзьо­бом, широкою спиною й могутніми крилами, на кінцях чорними, як сажа.

І навіть здоровенними перетинчастими ногами й лютими очима (Із часопису). (196 слів)

2. Визначення теми й головної думки тексту

3. Аналіз тексту

3.1. Змістовий аналіз тексту.

Де був герой цього літа?

Кого він побачив на узбережжі?

Що витягували вони із моря?

Що побачив головний герой у човні?

Про що розповів рибалка?

Кого зустрів рибалка?

Якою була чайка після шторму?

3.2. Мовний аналіз тексту.

3.2.1. Поясніть значення слів.

Стихія — тут: явище природи, її могутня руйнівна сила.

Баговиння — болотисте місце.

3.2.2. Доберіть епітети до до слів.

Море — бурхливе, вируюче, неспокійне, розбурхане.

Чайка — сердита, самотня, обшарпана, рідна.

3.3. Структурний аналіз тексту.

3.3.1. Складання плану тексту.

План

1. Літній відпочинок.

2. Раптова зустріч.

3. Птиця у човні.

4. Розповідь рибалки.

5. Милування незвичайною істотою.

3.3.2. Поділ тексту на абзаци,

Назвіть зачин, кінцівку.

Про що йдеться в основній частині?

Скільки абзаців у тексті?

3.4. Усне переказування тексту.

3.5. Написання слів.

Слова з орфограмами: узбережжя, безлюддя, прив’язати, пі­р’ячко, дзьоб, розпачливий, білосніжна, здоровенні, перетинчасті, насмішкуваті.

3.6. Повторне читання тексту вчителем.

3.7. Запис переказу в зошит.

3.8. Слухання 3-4 переказів.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вгадай слово

28

1

14

15

1

(ЧАЙКА)

2. Складання «Сенкану».

1. Іменник.

1. Чайка.

2. Два прикметники.

2. Красива, розумна.

3. Порівняння.

3. Вісник спасіння.

4. Речення.

4. Чайка — товариш матросів.

5. Асоціація.

5. Шоколадка.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Выбранный для просмотра документ Урок №25.docx

библиотека
материалов

Урок №25

Тема. Галина Малик. Короткі відомості про письменницю та її казки.

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів із цікавими сторінками біографії автора; проаналізувати її творчість та визначити жанри.

Виховна: прищеплювати інтерес до творчості дитячих письменників.

Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, вміння аналізувати почуте.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

Навіщо людям сміх? Чи кращий він за сльози?

Які висновки ви зробили після вивчення казки «Цар Плаксій і Лоскотон»?

Чи насправді сміх подовжує життя?

3. Актуалізація опорних знань

Чи любите ви пригоди? Які пригодницькі казки ви знаєте?

Чи хотіли б ви опинитись у вирії подій пригодницької казки? Яким героєм ви б: позититивним чи негативним?

Що цікавого ви дізналися про Галину Малик?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь про життя письменника (матеріал для вчителя)

Народилася Галина Миколаївна Малик 12 серпня 1951 року у м. Бердянську Запорізької області. 1964 року сім’я переїхала в селище Середнє на Закарпатті. Дитинство і юність майбутньої письменниці були радісними і спокійними. Вона добре вчилася в школі, мала веселий характер, почуття гумору і... не збиралась бути письменницею.

Читати почала з п’яти років та читала дуже багато. Перше знайомство з книжкою сталося в день її народження, коли мама подарувала їй збірку «Українські народні казки», яка стала для неї «і букварем, і розвагою, і цілим новим світом». Віршик «Падав сніг» Платона Воронька був у дитинстві її найулюбленішим.

Закінчивши школу, вона вступила на філологічний факультет Ужгородського університету, працювала коректором у міській друкарні, потім — у Закарпатській обласній науковій бібліотеці. 1991 року Г. Малик обіймає посаду головного редактора видавництва «Закарпаття». А з 1998 року вона — видавець та редактор журналу для дітей «Віночок». Писати майбутня письменниця почала ще зі шкільного віку. Потім припинила, та коли сама стала мамою, почала створювати віршики для своєї доньки через потребу пояснити їй якісь прості та важливі істини. Тому її вірші для дітей легкі, з простими, інколи зовсім неочікуваними сюжетами.

Згодом Галина Малик почала писати казкові повісті для дітей. З персонажами повістей постійно трапляються якісь пригоди, відбуваються небезпечні та радісні події: то реальні діти потрапляють у казкову країну, то герої казкових країн потрапляють у наше реальне життя.

Г. М. Малик — член Національної спілки письменників України з 1991 року. Найвідоміші її твори — це «Подорож Алі в Країну Чудес», «Злочинці з паралельного світу», «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії», «Подорож у королівство сяктаків», «Пантлик і Фузя», «Пригоди Іванка і Беркутка» та ін. За твори «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» та «Подорож у королівство сяктаків» 1988 року Галині Малик було присуджено премію імені О. Копилен- ка. А за повість «Злочинці з паралельного світу — звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки 2003 року.

2005 року вийшла книга Галини Малик — казка «Пригоди в зачарованому місті», за яку 2007 року Галина Миколаївна була відзначена літературною премією ім.

Ф. Потушняка. Але найцікавіші пригоди її героїв ще попереду.

2. Коротка характеристика казок Галини Малик

«Пантлик і Фузя» — казка про про двох клоунів, які роблять усе навпаки. Це незвичайна казка, її можна розмалювати, домальовувати різні лінії, що становлять елементи письма, або просто малювати разом з чоловічками і водночас запам’ятовувати, чого не можна робити. Ці книжки вчать логічно мислити, замислюватися, наприклад, що означає Пантлик? А «Пантлик» на закарпатському діалекті означає «стрічка».

Казка «Пригоди дівчинки Алі в країні сяк-таків» дуже цікава своїми подіями та героями. Є там вчителька Кефіра біла, бліда, як молоко, зморщена, худа. І Дир-Пир (Дирмидонт Пирмидонтович), який усе говорить, обіцяє, а нічого не робить, і престолонаслідники Сякусь і Такусь, хлопчики, які нічого не вміли, крім писати на когось ябеди, їхня матуся королева Сяк-Такева та її чоловік граф О’Ман. Вони збирали до країни Сяк-Таків таланти, які у людей зникали. Тут їх було дуже багато: Манжетник, Пекар, Конструктор, Електрик, Кухар, Листоноша, Кондитер, Художник та інші. Ця казка вчить шанувати свої таланти, які є в кожного.

«Чорний Маг і зачароване місто» — це книжка-комікс — смішна, пригодницька та яскраво ілюстрована. До вподоби стануть пригоди двох друзів Бібл-Бабла та Гравика, з якими трапляються надзвичайні історії. Вони намагаються врятувати ігри від Чорного Мага і в кінці їм це вдається. Комікси цікаво читати, тому що можна бачити, які події відбуваються.

«Вуйко Йой і Лишиня» — це дитяче фентезі. Письменниця населяє світ повісті казковими персонажами, і цей казковий світ бере свої витоки в народних казках і віруваннях (як, наприклад, вуйко Йой — добрий дух хати, своєрідний домовичок, чи Лишиня — відомий всім з байки легковажний цвіркун). Вуйко Йой із його дбайливим ставленням до рідної хатки та навколишніх лісових жителів нагадує Маленького принца, який з таким самим захопленням і любов’ю турбувався про свою малесеньку планету, виполював баобаби, щоби вони не знищили її, та раз-по-раз милувався заходом сонця, варто було лише пересунути трохи стільчик. Так само і Лишиня захоплюється зоряним небом, чудовим ранком, барвистим різнотрав’ям та рятує пуголовків, переносячи їх з калюжки, яка висихає, в озерце, аби вони змогли таки стати жабками. Однак наш головний герой зважується покинути улюблений ліс, коли виявляється, що його стародавню хатку (увесь його мікровсесвіт!), у якій вже давно не мешкають люди, тільки сам вуйко Йой, Лишиня та Мишеня, Яке Не Хотіло Вирости Великим, мають перевезти в загадковий сканзен.

3. Кросворд «Біографія і творчість Галини Малик»

По горизонталі: 1. Ім’я персонажа з казки «Чорний Маг і зачароване місто». (Бібл) 2. Яку премію отримала Галина Малик за повість «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»? (Копиленка) 3. Ким працювала Г. Малик під час навчання у вузі? (Коректор) 4. Місто, у якому письменниця здобувала вищу освіту. (Ужгород) 5. Ім’я другого персонажа з казки про пригоди Пантлика. (Фузя) 6. Назва дитячого журналу, видавцем та редактором якого є письменниця. («Віночок») 7. До якого угрупування сучасних письменників належить Г. Малик? (Спілка) 8. Автор найулюбленішого вірша в дитинстві письменниці. (Воронько) 9. Що на закарпатському діалекті означає «Пантлик»? (Стрічка)

По вертикалі: 1. Місто, у якому народилась Галина Малик. (Бердянськ)

hello_html_69a84b90.gif

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Героєм якої казки Г. Малик я хотів би бути?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте цитату: «Талант — крапля здібностей і море праці»?

3. Назвіть казку Г. Малик про про двох клоунів, які роблять все навпаки. («Пантлик і Фузя»)

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «З яким персонажем з казок Г. Малик я би хотів познайомитись?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте цитату: «Часто великі таланти залишаються прихованими»?

3. Назвіть усі казки Г. Малик про пригоди Алі. («Пригоди дівчинки Алі в країні сяк таків», «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії», «Подорож Алі в Країну Чудес»)

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Чи хотів би я опинитись у чарівній країні?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте цитату: «Знання робить життя красним»?

3. Назвіть пригодницький комікс Г. Малик про пригоди двох друзів Бібл-Бабла та Гравика. («Чорний Маг і зачароване місто»)

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Чому мені подобаються пригодницькі казки?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте цитату: «Наука в ліс не веде, а з лісу виводить»?

3. Назвіть казку Г. Малик, дійовими особами якої є вчителька Кефіра та Дир-Пир. («Пригоди дівчинки Алі в країні сяк-таків»)

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «На місці Г. Малик я б написав казку про пригоди...» (5-7речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду»?

3. Назвіть фентезі Г. Малик про домовичка та цвіркуна. («Вуйко Йой і Лишиня»)

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Казки Г. Малик дають нам змогу зазирнути в чарівний світ, у якому незвичайні герої вирішують проблемні питання, які турбують кожного з нас, навчаючи, як треба ставитись один до одного, до навколишнього світу та використовувати свій потенціал.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати твір «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії», вміти аналізувати його проблемні питання.


Выбранный для просмотра документ Урок №26.docx

библиотека
материалов

Урок №26

Тема. Галина Малик. «незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Морально-етичні проблеми в казці.

Мета:

Навчальна: опрацювати ідейно-художній зміст програмного твору, визначити його тему, ідею та морально-етичні проблеми.

Виховна: виховувати співчуття, бажання допомагати іншим.

Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, культуру мовлення.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

Які факти біографії Г. Малик ви пам’ятаєте?

Назвіть казки Г. Малик та їхніх персонажів.

3. Актуалізація опорних знань

Чи завжди ви доводите до кінця розпочату справу?

Як ви ставитесь до тих, хто полишає діло на середині?

Чи були у вашому житті випадки, коли ви мали неприємності через незакінчену справу? Наведіть приклади.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛ

1. Вступне слово вчителя

Минулого уроку ми почали знайомитись із творчістю Галини Малик. Сьогодні наша увага буде прикута до її казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Ця казка дуже цікава і повчальна. У ній розповідається про дівчинку Алю, яка завжди недороблювала свої справи і потрапила до країни Недоладії. Це країна, у якій ніколи нічого не дороблюється. Мешканці цієї країни називаються недоладянами. І тільки один герой доводить справи до кінця. Це — Кат. Він відрубує голови героям, яких приводить злий, недобрий Перший Недорадник. У кінці цієї повісті-казки Аля повертається додому, але в неї є список, до кого б вона мала завітати, попередити інших, щоб вони не потрапили до країни Недоладії. І питає авторка в читачів: «А до тебе вона ще не приходила?». Цікаво, а у вас є справи, які ви маєте доробити?

2. Морально-етичні проблеми в казці

Щоб забавити дітей оповіддю, Галина Малик робить її веселою і повчальною водночас. Її герої мають і фантастичні здібності, як, наприклад, Недочеревин, який може подорожувати в наш світ з Недоладії, так і звичайні, притаманні людям риси — ледащі, гнів, непослідовність. Не забула казкарка і про батьків, нагадуючи їм зі сторінок книжки, що виховувати малих дітей треба, насамперед, казкою. Тому що хто, як не улюблені персонажі, можуть власним прикладом продемонструвати, як треба чинити в тій чи іншій ситуації, а які дії можуть накликати біду.

У казці «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» порушено дуже цікаве питання: «Чи треба доводити справи до кінця?» Дівчинка Аля, яка все полишала на половині, потрапила за це в чарівну країну Недоладію, де зрозуміла, що незакінчені справи можуть призвести до великих неприємностей. Тому, повернувшись додому, вона не тільки доробила усі свої справи, а ще почала попереджати інших, щоб закінчували почате. Отже, авторка за допомогою Алі доносить до читачів головну думку казки про те, що кожна розпочата справа має бути завершена.

3. Опрацювання казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»

3.1. Тема: зображення країни незавершених справ та пригод Алі в цій країні.

3.2. Ідея: засудження лінощів, жорстокості і неробства, спонукання до праці та завершення усіх розпочатих справ.

3.3. Виразне читання уривків казки.

3.4. Опрацювання казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» у формі бесіди за питаннями:

Чому і як Аля потрапила до Недоладії? Чи було це справедливо, на вашу думку?

3 ким потоваришувала Аля в дивній країні? Знайдіть у тексті опис її друга.

Опишіть місто Недоград. Чому воно було таким на вигляд?

Охарактеризуйте правителя країни Недороля Десятого. Це добрий чи поганий персонаж казки? Чому ви так уважєте?

Яку історію розповів Недороль про Першого Недорадника? Чому він рубав голови?

Знайдіть у тексті інструкцію «Як перенестися з країни Недоладії». Що потрібно було зробити для цього? Чи виконала Аля всі умови?

Хто допоміг Алі втекти із в’язниці? Опишіть цього персонажа.

Як Алі вдалося полагодити годинника? Хто їй допомагав? Де вона дістала деталі, яких не вистачало?

Чому недоладяни не захотіли тікати з дивної країни? Чи правильно вони вчинили?

Що сталося з країною після того, як Аля повернулася додому? Як вона врятувала недоладян від Першого Недорадника?

4. Тренінг «самий найкмітливіший»

Пригадайте, які справи треба було завершити в казці, щоб:

звільнити країну від Першого Недорадника ... (домалювати йому голову);

зробити приємне бабусі... (довишивати рушника);

допомогти недоладянам... (домалювати те, чого не вистачало);

повернутись додому... (полагодити годинник);

зробити з Недолалька звичайного хлопця... (домалювати йому ухо, виправити обличчя);

бути гарним перед поверненням додому... (доплести косу).

5. Вікторина «Таємнича валіза»

Учитель пропонує учням відгадати, кому із персонажів казки належить валіза за переліком речей, які там знаходяться:

вуглинка, голка з моточком червоних ниток, стрічка для волосся. (Аля)

червоні шнурки, книга із інструкцією, зелений черевик. (Недочеревик)

сокира, лицарські обладунки, шолом. (Перший Недорадник)

спис, шматок залізних грат, жменька волосся з бороди. (Гвардієць Недоборода)

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1. Що відрізняло Алю від інших дітей?

А Вона нічого не могла доробити до кінця;

Б вона була дуже розумна;

В вона була зовсім непосидюча;

Г вона була звичайною дівчинкою.

2. Як вона вишила подарункового рушничка для бабусі?

А Повністю, з гарним квітковим візерунком;

Б вишила лише половину рушника;

В поставила лише один хрестик;

Г вишила кілька квіточок.

3. Кого побачила Аля у своїй кімнаті?

А Домовика у старій одежі;

Б маленького чоловіка в величезних черевиках;

В невідому істоту в чудернацькому костюмі;

Г кролика в маленькому капелюсі.

4. Хто першим зустрівся дівчинці в дивній країні?

А Песики з рюкзаками;

Б котики в чоботях;

В кролики в окулярах;

Г рибки під парасольками.

5. Як називалась країна, до якої потрапила Аля?

А Недоладія;

Б Недоділанія;

В Недоробія;

Г Недопрація.

6. Хто був правителем диво-країни?

А Недороб Десятий;

Б Недоділь Десятий;

В Недороль Десятий;

Г Недоноль Десятий.

7. Чому перший Недорадник носив лицарський шолом?

А Йому це подобалось;

Б він був лицарем;

В у нього не було іншого капелюха;

Г у нього не було голови.

8. Що знайшла Аля в домі Недочеревика?

А Двері, які вели до її кімнати;

Б інструкцію з повернення додому;

В свої втрачені речі;

Г голову Першого Недорадника.

9. Чому не працював годинник на головній площі Недограду?

А Не вистачало хвилинної стрілки;

Б не вистачало годинної стрілки;

В був зламаний годинниковий механізм;

Г циферблат було пошкоджено.

10. Як Аля допомогла недоладянам?

А Доробила все, що було недороблено;

Б перемогла Першого Недорадника;

В прогнала з країни Недочеревика;

Г допомогла Недоладьку завоювати трон.

11. Що насамперед зробила Аля, повернувшись додому?

А Попросила вибачення в бабусі;

Б розповіла про свої пригоди друзя;

В написала листа недоладянам;

Г домалювала голову Першому Недораднику.

12. Що трапилося з Першим Недорадником?

А Втік на пошуки свого шолома;

Б помер від горя;

В зник;

Г став новим правителем Недоладії.

2. Робота з картками в парах (групах)

Картка №1

1. Напишіть міні-твір на тему «Справи, які я ще не доробив» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть»?

3. Поміркуйте, що б ви робили, якби були Алею.

Картка №2

1. Напишіть міні-твір на тему «Не хочу потрапляти в Недоладію, тому що...» (5-7речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Лінивий у своїй хаті змокне»?

3. Поміркуйте, що б ви робили, якби були Недоладьком.

Картка №З

1. Напишіть міні-твір на тему «Чи всі справи потрібно доробляти?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «У всякої Федорки свої одговорки»?

3. Поміркуйте, що б ви робили, якби були Першим Недорадником.

Картка №4

1. Напишіть міні-твір на тему «Персонаж казки, який мені найбільш запам’ятався» (5-7речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Б’ють не лежачого, а ледачого»?

3. Поміркуйте, що б ви робили, якби були Недочеревиком.

Картка №5

1. Напишіть міні-твір на тему «Чому деякі люди полишають справи на половині?» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «На цьому далеко не поїдеш — де сядеш, там і злізеш!»?

3. Поміркуйте, що б ви робили, якби були Недоролем Десятим.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Казка «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» вчить нас, що завжди треба доробляти розпочаті справи, а не полишати їх незавершеними. Треба боротися з власними лінощами та пам’ятати, що найкраща справа та, яка має результат.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати твір «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії», звертаючи увагу на характеристику дійових осіб.

Выбранный для просмотра документ Урок №27.docx

библиотека
материалов

Урок №27

Тема. Галина Малик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Характеристика дійових осіб. Символіка країни та її мешканців.

Мета: ,

Навчальна: продовжувати працювати над програмним твором, охарактеризувати головних персонажів та символіку.

Виховна: навчати дружби, приязного ставлення одне до одного.

Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, культуру мовлення.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя. Символіка країни та її мешканців

Події казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» відбуваються в зачарованій країні Недоладії, де живуть усі недороблені справи. Столицею є місто Недоград. Письменниця змальовує його так: «Таке місто може хіба що приснитися в примарному сні. На кривулястих вуличках безладно стояли не будинки, а якісь розвалюхи. Один будинок був наче ножем перерізаний навпіл. У деяких бракувало вікон і зовсім не було дверей. Замкові башти були криві, наче їх погнуло вітром, і кожній чогось не вистачало. Центральну вежу прикрашав величезний старовинний годинник, на якому була лише одна

стрілка — хвилинна».

Цей опис дивує лише на перший погляд, але якщо пригадати, що всі речі в країні — недороблені, то все стає на свої місця. Недоладія — це символічне місце, куди потрапляють ті, хто недоробив 100 і більше справ. Та навіть коли Недорадник зник, а Недоладяни залишились доробляти усі речі в країні, вона все одно була, бо щодня, завдяки Недочеревику в ній з’являють нові недороблені речі. Єдиний вихід — це доробляти усі свої справи вчасно і не залишити шансів Недочеревику. Ви згодні з цим?

2. Характеристика дійових осіб твору

Дійовими особами казки є: Аля, Недоладько, Перший Недорадник (головні персонажі); бабуся, Недороль Десятий, Недочеревик, Недоладяни, годинникар Недождень, гвардієць Недоборода (другорядні персонажі).

2.1. Характеристика головних персонажів: Аля.

2.1.1. Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика):

«В одному великому місті жила дівчинка Аля. Вона нічого не могла доробити до кінця. Ніколи того, що їй клали в тарілку, не доїдала, того, що давали пити, не допивала. Почне малювати — кине, бо набридло. Почне ліпити щось із пластиліну — кине, бо нудно. Навіть заплестися в неї не вистачало терпіння. Заплете одну кіску, а з другою, недоплетеною, так і ходить цілий день»;

«Аля вирішила зробити бабусі подарунок вишити рушничок... зробила перший хрестик і, як завжди, відклала вишивку, подумавши: «Завтра дошию!» І забула вишивку закінчити»;

«Соромно стало дівчинці, вона втекла до своєї кімнати»;

«Аля зазирнула до щілинки в дверях і мало не скрикнула! Адже це вона, Аля, колись намалювала цього чоловічка, а потім стерла йому гумкою голову, тому що обличчя вийшло злим»;

«З кишеньки вона вийняла вуглинку, і домалювала Недоладькові ліве вухо, виправила ніс, очі...»;

«Недоладяни обступили Алю і попросили доробити одне, докінчити інше. Осі коли дівчинці довелося попрацювати!»;

«Сонце піднялося височенько, а Аля все ще шила, малювала, прибивала»;

«Дівчинка взяла олівець і домалювала чоловічкові голову».

На початку казки письменниця змальовує Алю як ледачу дівчинку, яка жодної справи до кінця не доводить. Тому вона отримує по заслузі і потрапляє у Недоладію. Поспілкувавшись в мешканцями та зрозумівши, чому вона потрапила туди, Аля робить усе, щоб повернутись додому. Але для цього їй треба багато чого зробити! На допомогу дівчинці приходять нові друзі і разом їм вдається усе виправити. Тому наприкінці казки Аля стає працьовитою та усвідомлює, що кожна справа має не лише початок, але й кінець.

2.1.2. Аналіз образу Алі у вигляді бесіди за питаннями:

Чи подобається вам поведінка Алі на початку казки? Обґрунтуйте свою думку.

За що була покарана Аля Недочеревиком?

Як перебування в казковій країні впливає на дівчину?

Пригадайте, з ким із мешканців країни дівчина товаришувала, а з ким — конфліктувала? Обґрунтуйте свою думку.

Які перевтілення бачимо в Алі наприкінці казки?

Чи пішла подорож до Недоладії їй на користь? Обґрунтуйте свою думку.

2.2. Характеристика головних персонажів: Недоладько.

2.2.1. Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика):

«Він був увесь перекошений і без лівого уха, але очі його сяяли привітно й лагідно»;

«Виглянувши з бійниці вежі, дівчинка побачила юрбу недоладян, які наближалися до замку. Вів їх Недоладько. Він зібрав друзів, щоб визволити Алю».

«...Вухо відразу стало справжнім, обличчя у хлопчика вирівнялося. Тільки по лагідних і привітних очах можна було впізнати колишнього Недоладька»;

«Розумієш, мовив Недоладько, ми вирішили залишитися в Недоладії. Ти повернешся додому, домалюєш Першого Недорадника і він зникне звідси! І ми зможемо спокійно працювати, адже ти нас навчила доробляти. Ми дороблятимемо все недороблені справи, які притягне сюде Недочеревик. Та й Недоладія — наша батьківщина, ми не можемо кинути її»;

Недоладько потрапив у чарівну країну через те, що хтось його недомалював. Письменниця симпатизує йому, тому Недоладько — позитивний персонаж, який стає справжнім другом для Алі, супроводжує її країною та допомогає повернутись додому. Але коли всі негаразди залишились позаду, він вирішує залишитись у Недоладії, яку вважає батьківщиною, щоб виправити все, що недоробили інші. Йому властиві такі риси характеру як доброзичливість, чуйність, бажання допомагати іншим.

2.2.2. Аналіз образу Недоладька у вигляді бесіди за питаннями:

Чи можна стверджувати, що в образі Недоладька письменниця зображує пересічного недоладянина, яких сотні? Обґрунтуйте свою думку.

На початку знайомства з Алею Недоладько, як і вона, хотів повернутись додому. Чому, на вашу думку, він змінив своє рішення наприкінці казки?

Доведіть, використовуючи цитати опису Недолалька, що він — позитивний герой.

2.3. Характеристика головних персонажів: Недорадник.

2.3.1. Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика):

«Цього Недорадника якась дівчинка намалювала спочатку з головою, а потім стерла ту голову гумкою... А іншу так і не намалювала. От його й притяг сюди Недочеревик»;

«Як, у нього немає голови?!» «Уяви собі! Замість голови Недорадник носить лицарський шолом»!

«Ввечері Недорадник залишає шолом тут, а вранці приходить за ним. Усі його бояться. І я теж... Він хоче відібрати у мене корону! Знаєш, скільки голів він уже переміряв!»;

«Відрубає комусь голову і приміряє, чи не підійде вона йому!.. Недорадник зазіхає на мою корону. Мене рятує тільки те, що у нього немає голови. Не може ж він одягти корону на порожнє місце?!»;

«Завтра тобі відрубають голову! зловтішно мовив Недорадник. Здається, ця голова нарешті мені підійде!»;

«За гратами, наче несамовитий, плигав... Перший Недорадник без голови!., вранці Недорадник не знайшов шолома на звичайному місці. Розлютившись, він вирішив сам відрубати Алі голову, схопив сокиру і вскочив до в’язниці. Тут Недоборода і замкнув за ним залізні двері!»;

«Та все одно обличя в Недорадника вийшло зле й неприємне точнісіньке таке, яке вона стерла гумкою»;

«Перший Недорадник швидко-швидко закрутився на одному місці, наче дзиґа, задимів, пшикнув і... зник, мов його й не було!»;

«З портрета, який Аля пришпилила кнопкою над своїм столом, Недорадник злісно дивився на дівчинку. Адже через неї він не став королем».

Перший Недорадник — головний негативний персонаж казки. Він опинився в Недоладії через те, що Аля не домалювала йому голову. А без голови він не міг стати королем. Заздрість до Недоро- ля зробила Недорадника жорстоким — він відрубав людям голови лише задля того, щоб знайти таку, на яку потім можна надіти корону. Жага влади стала метою його існування. Коли Аля повернулась додому і домалювала йому голову, він назавжди зник з Недоладії, але залишився намальованим на портреті в її кімнаті.

2.4. Характеристика другорядних персонажів: Недороль Десятий, Недочеревик, годинникар Недождень, гвардієць Недоборода Недоладяни,

Недороль Десятий — правитель Недоладії. Він не поганий, але занадто м’який, як для короля, тому й не має потрібного авторитету. Саме тому Перший Недорадник робить що хоче, а Недороль йому не забороняє (навіть убивати людей!), бо дуже боїться, що той відбере в нього корону. Але він допомагає Алі, тому що розуміє, що вона — його єдиний шанс позбавитись суперника.

Недочеревик — персонаж нейтральний, тому що він не підтримує ні Алю, ні Недорадника. Він лише робить свою справу — стежить за тими, хто чогось не доробляє і притягує їх та їхні «вироби» в Недоладію. Усі герої потрапляють у цю країну завдяки йому.

Інші персонажі, на кшталт годинникаря Недожденя, гвардійця Недобороди та інших Недоладян, допомагають Алі на шляху до пошуків дороги додому.

2.4.1. Аналіз образів другорядних персонажів у вигляді бесіди за питаннями:

Як ви ставитесь до Недороля? Чи зміниться, на вашу думку, щось у його правлінні зі зникненням Недорадника?

Чи симпатизуєте ви Недочеревику? Поміркуйте, у який способ він міг потрапити в Недоладію?

Що вам відомо про годинникаря Недожденя? Яка його роль у казці?

За яких обставин гвардієць Недоборода познайомився з Алею? Скільки разів він їй допомагав?

Що ви можете сказати про недоладян? Як ви ставитесь до їх рішення залишитись у Недоладії після доробки?

3. Вікторина «Вгадай мене»

Вгадайте, хто це може бути:

1. Персонаж, який через своє недбальство потрапив до чарівної країни та врятував усіх її мешканців. (Аля)

2. Персонаж, який безупину постачає нових мешканців у чарівну країну. (Недочеревик)

3. Персонаж, який став провідником головної героїні. (Недоладько)

4. Персонаж, який мав владу, але побоювався своїх радників. (Недороль Десятий)

5. Персонаж, у якого не вистачало важливої частини тіла — голови. (Перший Недорадник)

6. Персонаж, який охороняв прилад, завдяки якому головна героїня змогла повернутись додому. (Годинникар Недождень)

7. Персонаж, у якого головна героїня знайшла потрібну деталь для приладу, який повернув її додому. (Гвардієць Недоборода)

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з картками у парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Моє ставлення до Недороля» (5-7речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Добрий початок — половина діла»?

3. Поміркуйте, яку б назву дістала в Недоладії недомальована картина.

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «Моє ставлення до Недочеревика» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота»?

3. Поміркуйте, яку б назву дістала в Недоладії недописана книга.

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Моє ставлення до Алі» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Коли почав орати, то у сопілку не грати!»?

3. Поміркуйте, яку б назву дістало в Недоладії недоїдене яблуко.

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Моє ставлення до Недорадника» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Маленька праця краща за велике безділля»?

3. Поміркуйте, яку б назву дістало в Недоладії недошите плаття.

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «Моє ставлення до Недоладька» (5-7 речень).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Праця чоловіка годує, а лінь марнує»?

3. Поміркуйте, яку б назву дістав у Недоладії недопечений пиріг.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Характеристика дійових осіб дає нам змогу зрозуміти авторське ставлення до персонажів та сформувати власну думку щодо кожного. Окрім цього, символіка імен та власних назв допо- могає краще зрозуміти зміст казки.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати твір «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії», звертаючи увагу на композиційну побудову твору.


Выбранный для просмотра документ Урок №28.docx

библиотека
материалов

Урок №28

Тема. Галина Малик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Своєрідність композиції твору. Особливості його мови.

Мета:

Навчальна: продовжувати роботу над твором, визначити своєрідність його композиції.

Виховна: виховувати самостійність, рішучість та відповідальність.

Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, культуру мовлення.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

Який персонаж казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» вам сподобався найбільше? Обґрунтуйте свою думку.

Як ви розумієте імена героїв?

Чи вірите ви в існування Недоладії?

3. Актуалізація опорних знань

3 яких частин складається казка? Що таке «композиція»?

Які особливості мови ви зустрічали в тексті?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

Казка «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» має елементи коміксу.

Комікс (від англ. соmіс — «комедійний», «комічний», «смішний») — послідовність малюнків, зазвичай із короткими текстами, які створюють певну зв’язну розповідь.

Сучасні комікси з’явилися в газетах США у 90-ті рр. XIX століття. Особливого поширення вони мали з 30-х рр. XX століття, зокрема комікси Волта Діснея.

Безпосередніми попередниками коміксу вважаються політичні французькі й англійські карикатури кінця XVIII століття.

Більшість сучасних коміксів утратило комічну природу. Сформувалися основні тематичні різновиди: комікси про «дикий Захід» або «Вестерни»; про пригоди суперменів; про пригоди в джунглях; про тварин; про детективні історії; про романтичні стосунки та любов; науково-фантастичні; псевдоісторичні комікси.

Питання, що в коміксі є головним: візуальна чи текстова сторона, досі залишається невирішеним. Мова коміксів специфічна, яскрава та незвичайна, вона містить багато вигуків та неологізмів.

Комікс надає своїм читачам необхідний мінімум: візуальне втілення і коментар. Цього часу досить, щоб історія ожила.

Комікс — це історія в картинках, тому що його мета — розважати читача.

2. Своєрідність композиції твору. Особливості його мови

Отже, казка «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» — є частково коміксом, бо вона містить як звичайний текст, так й ілюстрації з коментарями (найчастіше — вигуки або фрази героїв).

Композиційно її можна поділити на три частини:

Експозиція казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» (події доти, доки Аля потрапила в Недоладію);

Зав’язка (пригоди Алі в чарівній країні):

зустріч із Недочеревиком;

знайомство з Недоладьком;

пригоди в палаці Недороля;

пошуки інструкції з повернення додому;

ув’язнення та знайомство з гвардійцем Недобородою.

Кульмінація (події наприкінці перебування Алі в Недоладії):

ремонтування годинника;

допомога недоладянам;

повернення додому.

Розв’язка (події, що відбулися після повернення Алі додому).

Події розгортаються упродовж одного дня та відбуваються в таких місцях: кімната Алі.

Недоладія:

палац Недороля;

дім Недочеревика;

в’язниця Недорадника;

башта з годинником на центральній площі Недограда. Більшість власних назв та дієслів у цій казці мають

Префікс недо-, який означає дію, стан або якість, що виявляються в процесах, ознаках і предметах неповною мірою: не допиши, не дочитай, не дороби, Недоград, Недоладько, Недочеревик. Це підкреслює той факт, що всі персонажі казки тією чи іншою мірою недороблені, та й самі ніколи не доробляли свої справи. Назви та імена героїв є авторськими неологізмами. Репліки героїв здебільшого короткі та дуже емоційні (переляк Недороля, гнів Недорадника, беззаперечний тон Недочеревика, відчай Алі).

3. Вікторина «Хто це сказав?»

Установіть відповідність між героєм та його словами:

1 «Але обіцяй, якщо взнаєш доргу звідси, розказати про це і мені!»

2 «Сьогодні ця дівчинка не довела до кінця соту справу. Рівно стільки, скільки потрібно...»

3 «Завтра тобі відрубають голову!»

4 «Дорогу звідси знає тільки Недочеревик!»

5 «Не можу дивитися на дітей у в’язниці!»

6 «Ну були б тут хоча б ось такі манюсенькі дверцята»

==========

А Недочеревик

Б Недоладько

В Недороль Десятий

Г Аля

Д Недорадник

Є Недоборода

Ключ: 1 Б, 2 А, З Д, 4 В, 5 Є, 6 Г

4. Цифровий диктант

Учитель диктує твердження за змістом твору.

Учні позначают «0» — якщо твердження неправильне, «1» — якщо твердження правильне.

1. Аля подарувала бабусі чудового рушника. (0)

2. Недочеревик чекав на неї в її власній кімнаті. (1)

3. Аля опинилась на березі озера в якійсь дивній країні. (1)

4. Недоладько був дуже красивим хлопцем. (0)

5. Будинки в Недограді були рівні та ошатні. (0)

6. Недороль злякався Алі під час першої зустрічі. (1)

7. Недорадник носив шолом замість голови. (1)

8. Аля потрапила до будинку Недочеревика через вікно. (0)

9. Із в’язниці Алі допоміг втекти охоронець. (2)

10. Годинника на центральній башті не вдалося відремонтувати. (0)

11. Недоладько відправився додому разом з Алею. (0)

12. Аля звільнила Недоладію від Першого недорадника. (1)

5. Рубрика «Детективна історія»

Аля заблукала. Допоможіть їй визначитись, де вона знаходиться:

1. «Навкруги багато колон, висока стеля, горять свічки, а в ніші стоять лицарські лати. Де я?» (Тронна зала палацу Недороля)

2. «Тут багато мотлоху, велика книга на столі і не вистачає освітлення, бо нема вікон. Де я?» (Будинок Недочеревика)

3. «Бачу альбом з недорисованим чоловічком і гумку. Все здається таким знайомим. Де ж це я?» (У себе в кімнаті)

4. «Я змерзла і не можу вийти звідси, бо мене охоряють. Чую, як хтось працює сокирою. Куди я потрапила?» (В’язниця)

5. «Бачу багато усіляких механізмів, але не вистачає головної деталі, яку хтось поцупив три дні тому. Де я?» (Башта з годинником)

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота в групах

Картка № 1

1. Укладіть діалог за темою «Спілкування Недороля з Недоладянами». (Обсяг близько 10 реплік)

2. Як ви розумієте прислів’я: «Щоб рибу їсти, треба в воду лізти»?

3. Пригадайте, яку роль у казці мав годинник на центральній башті Недограда.

Картка № 2

1. Укладіть діалог за темою «Подорож Недочеревика». (Обсяг близько 10 реплік)

2. Як ви розумієте прислів’я: «Хто рано підводиться, за тим і діло водиться»?

3. Пригадайте, які пригоди чекали на Алю в палаці Недороля.

Картка № З

1. Укладіть діалог за темою «Перевиховання Недорадника». (Обсяг близько 10 реплік).

2. Як ви розумієте прислів’я: «Що ранком не зробиш, то вечором не згониш»?

3. Пригадайте, чому Аля потрапила у в’язницю і як їй вдалось звідти втекти.

Картка № 4

1. Укладіть діалог за темою «Повернення Алі до Недоладії». (Обсяг близько 10 реплік)

2. Як ви розумієте прислів’я: «Того руки не болять, що уміють»?

3. Пригадайте, за яких обставин Аля познайомилась із Недоладьком.

Картка № 5

1. Укладіть діалог за темою «Недоладько хоче стати королем Недоладії». (Обсяг близько 10 реплік)

2. Як ви розумієте прислів’я: «Хто що знає, тим і хліб заробляє»?

3. Пригадайте, чим закінчилась казка.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Сьогодні ми завершили работу над казкою «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» і я сподіваюсь, що всі вивчили головну заповідь казки «І дороби! І допиши! І розпочни! І не лиши! І доїдай! І допивай! І з Недоладії тікай!». Бажаю вам завжди доводити справи до кінця та ніколи не потрапляти в поле зору Недочеревику.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати твір В. Шевчука «Панна квітів». Ознайомитися з біографією автора.


Выбранный для просмотра документ Урок №29.docx

библиотека
материалов

Урок №29

Тема. Позакласне читання. Сучасні українські літературні казки. «Згине зло, і правда переможе» (В. Шевчук. «Панна квітів»)

Мета:

Навчальна: стисло ознайомити учнів із цікавими сторінками біографії автора; опрацювати ідейно-художній зміст програмного твору, визначити його тему та ідею, охарактеризувати головних персонажів.

Виховна: формувати прагнення до перемоги добра.

Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, вміння висловлювати власну думку.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Актуалізація опорних знань

Що таке «слово» і яке місце воно посідає в житті людини?

Як використовується слово в усній народній творчості? Наведіть приклади.

Який вплив мають слова на емоційний стан людини?

Що таке «українська література»? Яких її представників ви знаєте? Наведіть приклади.

Як вихованій людині слід уживати слова в мові?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

Шевчук Валерій Олександрович народився 20 серпня 1939 р. у родині шевця в Житомирі. Після закінчення

1956 р. школи хотів стати геологом, але розчарувавшись у геології, поїхав до Львова вступати до лісотехнічного інституту. Не вступив і повернувся додому. Працював при ремонті Житомирського сільськогосподарського інституту будівельним підсобником. У цей період захоплювався вивченням літератури, зокрема української. Особливе враження справили на майбутнього письменника книга Д. Багалія «Григорій Сковорода — український мандрований філософ» і твори І. Франка.

1957 р. В. Шевчук закінчив технічне училище і був відправлений на роботу на бетонний завод. 1958 р. він вступив на історико-філософський факультет Київського університету. Навчаючись, налагодив стосунки з літературними студіями: «Січ» (студія імені В. Чумака) і «Молодь», писав вірші, з 1960 р. почав писати новели.

1961 р. В. Шевчук дебютував оповіданням «Настунька» про Т. Шевченка в збірнику «Вінок Кобзареві», що вийшов у Житомирі. На те оповідання був гострий відгук в університетській газеті «За радянські кадри».

1961 р. В. Шевчук написав 18 коротких новел і першу статтю «С. Васильченко в Коростишівській семінарії» для житомирського збірника, наступного року написав 20 новел, частину з яких надрукував переважно в журналах «Вітчизна» та «Літературна Україна».

Після закінчення університету В. Шевчук був відправлений до Житомира власним кореспондентом газети «Молода гвардія». У листопаді був взятий до армії, служив у Мурманській області. В армії знову почав писати вірші, не припиняючи роботи над прозою.

Повернувся додому 1965 р. саме в той час, коли почалися масові політичні арешти серед української інтелігенції, був у кінотеатрі «Україна», протестуючи проти масових репресій. У вересні влаштувався в науково-методичний відділ музеєзнавства, який містився в Києво-Печерській лаврі.

1966 р. закінчив повість «Середохрестя», у якій відбив враження від студентського життя. 1967 р. вийшла книжка «Серед тижня». В. Шевчук став членом Спілки письменників України.

1969 р. він написав повість «Золота трава» (надрукована 1984 р.) і перший варіант повісті «Мор», до якої повернувся 1980 р. і зробив остаточну редакцію 1983 р. Писав історичні й фольклорно-фантастичні оповідання, статті, вийшла книжка «Вечір святої осені», у якій було надруковано вісім нових оповідань.

У важкі сімдесяті роки твори письменника майже не друкували, тому він змушений був писати «для себе», тому більшість свої книжок він видав упродовж 1979—1999 рр.

1986 р. В. Шевчуку присвоєне звання «Заслужений діяч польської культури», наступного року він був удостоєний Шевченківської премії за роман «Три листки за вікном».

З 1988 р. В. Шевчук — ведучий історичного клубу «Літописець» при Спілці письменників України. 1999 р. нагороджений «Орденом князя Ярослава Мудрого» V ст.

На сьогодні В. Шевчук — викладач Київського національного університету ім. Т. Шевченка, ведучий історико-суспільних циклових річних програм Українського радіо: «Козацька держава», «Київ, культурний і державний», «Загадки і таємниці української літератури», «Цікаве літературознавство».

В. Шевчук — лауреат Державної премії України ім.

Т. Шевченка, премії фонду Антоновичів, літературних премій ім. Є. Маланюка, Олени Пчілки, О. Копиленка,

І. Огієнка, премії в галузі гуманітарних наук «Визнання» (2001). Він є автором близько 500 наукових і публіцистичних статей із питань історії літератури, дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури.

2. Історія написання

«Ця книжка, що лежить перед тобою, читачу, писалася давненько, коли мої дочки були ще малі. Історія складання її цікава, і я хочу її розповісти, щоб і тобі був зрозумілий підзаголовок: «Казки моїх дочок». Якось підійшла до мене тоді шестирічна дочка Юліана і каже:

Тату, ось ти письменник, а ми не знаємо, який!

Звісно, не знаєте, — відповів я, — бо я дорослий письменник, тобто пишу для дорослих. Виростеш і прочитаєш, мої книги.

А чому б тобі не написати книги для нас,— сказала й старша моя дочйа Мирослава,— а то всі знають, який ти письменник, а ми, твої діти, й не знаємо.

Я задумався: а може, й справді узяти й написати книгу казок, адже ми, дорослі й діти, потайки тягнемося до казки: мріємо — і це казка, сподіваємося — і це також казка. Але щось мене й стримувало.

Боюся,— сказав своїм дочкам,— дорослим писати легше, як дітям. Дітям треба писати по-особливому.

Хочеш, ми тобі допоможемо? — сказала Юліана,— он у мене в зошиті вже написано кілька казок, але так — по-дитячому. Візьми й перепиши, як це письменники роблять, по-дорослому.

І я тобі хочу допомагати,— сказала Мирослава.

Юліанин зошит зберігається в мене й досі. Його не можу перегортати без зворушення. Вона писала великими друкованими літерами, бо інакше не вміла, а ще малювала малюнки. Я уважно перечитав оті плоди дитячої фантазії, передивився малюнки, й мені подумалося: щось тут є. Отак разом вигадувати з дітьми,— може, й справді напишеться книжка?

І ми почали. Разом вигадували героїв (імена придумували дівчатка, і всі мої спроби щось і собі тут докинути відміталися категорично), разом обмірковували, як героям поводитись у тій чи іншій історії. Поступово в моїй уяві почали вимальовуватися Бігунець та Котило, Панна квітів (до речі, цей персонаж близький до міфологічної Жінки з цвіту) із жовтим тюльпановим полем, Чотири сестри, дивне Місто, де не ростуть квіти, Дівчинка, яка шукала маму. Я захопився, і за літо, бо пишу передусім улітку в маленькій батьківській хаті в Житомирі, на околиці, де річка Кам’янка впадає в річку Тетерів, написав оцю книгу, яку дівчатка вирішили назвати «Панна квітів» (бо це так урочисто звучить!) і до якої я додав підзаголовок: «Казки моїх дочок». Потім ми читали ті казки: дещо дівчаткам подобалося, а дещо ні, адже я таки справді не дитячий, а дорослий письменник, дечим вони захоплювалися, а дещо критикували. І я подумав: все-таки страшенно важко бути дитячим письменником, значно важче, аніж дорослим... Згодом і дочки мої повиростали, в них інтереси стали інші, та й книжки інакші почали читати, і я про свої казки забув; зрештою, зайнявся іншими справами і, звісна річ, справами дорослими. І ось тепер, переглядаючи свої рукописи, я перечитав цю книгу. Мені здалося, що все-таки вона могла б бути цікава дітям, саме тим, котрі люблять фантазувати, вигадувати, котрі бачать перед собою зелений світ не просто так, а населений найдивовижнішими істотами і найнезвичайнішими людьми. Ще тоді, коли писав оці казки, не хотів складати їх надто просто, щоб усе було розжоване і розкладене по однакових, гладко витесаних поличках. Завжди вважав і тепер уважаю: діти мудрі і часом сприймають твори глибше і тонше за дорослих. Вони мудрі, бо перед їхніми очима просторіше лягає широкий світ, вони йдуть у нього з широко розплющеними очима і з відкритими серцями. Отож, може, мені вдасться увійти в ті розкриті серця і зі своїм словом, може, вони послухають дорослого чоловіка, який захотів оповісти ще нерозказані казки, витворені далекого літа, здається, не тільки для своїх дочок, але й для Тебе, мій читачу».

АВТОР

3. Робота з твором

Тема: боротьба між добром і злом.

Ідея: усвідомлення міри добра, за межами якої воно стає злом.

Основна думка: творення добра передбачає здатність розпізнавати зло й готовність послідовно боротися з ним.

Жанр: казка.

Головні герої: Зеленоочка, Панна квітів, чаклун Крінос.

4. Літературна гра «Знайди цікаві уривки»

Опис Зеленоочки («Мала та дівчинка ледь-ледь кирпатий носик, від чого обличчя її здавалося трохи здивоване, і назвали б її люди простою, коли б не її очі. Були вони величезні й зелені, і коли хто придивлявся до них, то здавалося, що то не очі, а зірки якісь особливі світяться. Щось там таке промінилось у них і тріпотіло, таке щось цікаве й славне світилося й жевріло, що годі було не всміхнутися до тої дівчинки й не захотіти погладити її ніжно по голові».)

Опис помешкання чаклуна та опис зовнішності чаклуна («Двері були низькі, давно не фарбовані, а на ґаночку, що складався з двох сходинок, сидів сивий дід, у роті якого стриміла череп’яна люлька. Із тої люльки снувався дим, якийсь трохи й не звичайний, наче стояв на тій люльці напівпрозорий, тонкий і худий чоловічок і топ- тався по жару обома ногами».)

Опис димового чоловіка («Тінь не тінь, дим не дим. Те чудне мало і голову, і руки, і ноги, і тулуб, але було ж все прозоре»).

Опис тюльпанового поля («Перед ними і справді розстелилося жовте море. Скільки сягало око, хиталися чаші-голівки, і дивна тиша панувала навколо. Здалося Зеленоочці, що всі ті тюльпани повернулися до неї і дивляться. А може, хтось один звідти дивився, але дивився пильно й печально. І чомусь сумно стало дівчинці — озирнулася вона, щоб спитати про те поле, але не побачила коло себе нікого».)

Що розповів про тюльпани Димок Сну Зеленоочки? («Тоді знай! — вигукнув Димко,— всі ці тюльпани — люди! Це бідні, нещасні, скорботні люди, яких перетворив мій господар у гарні квіти, щоб не мучилися вони».)

Як перетворилася Зеленоочка на Панну квітів? («На те спалахнула блискавиця і голосно проїхався по небі грім. Відтак зашуміли дерева, і тихо відгукнулася трава. І диво дивне відчула Зеленоочка: здалося їй, що вона сама перетворюється в дерево, квітку чи траву. Що ноги її корою вбираються, зведені руки — гіллям, а тіло — стеблом. Що в неї потік раптом сік, як тече в зіллі, і суконька їі ще зеленіша зробилася від трави, що нею була залатана. Зрештою, і ця трава теж наповнилася соком і проросла. Голуба їі хустина синім пелюстям стала. І жайворон, ударивши крильми об сухий синій простір, закричав раптом на весь світ:

Квітка, квітка нова утворилася! Ні, це Панна квітів прийшла на землю, дивіться, дивіться, дивіться!...)

Як Зеленоочка перетворила тюльпани на людей? («Хмари! Хмари! — крикнула вона тоненько, зводячи малі, худі ручки, котрі наче ніжне пелюстя були,— злийте на це поле свою воду. Лийте воду, а ти, сонце, печи! Збудіть цих людей, і хай ті, хто не хоче тут залишатися, хай усі ті встануть!.. Адже знову вони стали людьми, знову могли рухатися і радіти сонцю»),

5. Словникова робота

Химерна казка — казка, у якій розповідається про неймовірні події, де реалістичне поєднується з фантастичним, умовним; засоби іронії, гротеску, театральності — з елементами фольклору та міфології.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1. Як звали дівчинку?

А Блакитноочка;

Б Зеленоочка;

В Кароочка;

Г Сіроочка.

2. Яку роботу запропонував дід своїй маленькій помічниці?

А Носити з лісу хмиз;

Б поратися по хаті;

В готувати їжу;

Г стежити за садком.

3. Що заборонив робити дід помічниці?

А Спілкуватися з жуками;

Б дивитися в небо;

В рвати квіти;

Г гуляти в лісі.

4. Чим займався дід?

А Був лісником;

В був мисливцем;

Б працював у колгоспі;

Г ходив по селах, як старець.

5. Чому дівчина вважала, що її господар — поганий?

А Він погано ставився до неї;

Б бо Димко його хвалив;

В в нього не було друзів;

Г бо він поводився дивакувато.

6. З ким розмовляла дівчинка на тюльпановому полі?

А 3 Паском;

Б з квітами;

В з жуками;

Г з Димком.

7. Які комахи хотіли покусати Зеленоочку?

А Димок і Пасок;

Б жучок і черв’ячок;

В Вунько і Мунько;


Г Шпунька і Гунька.

8. Яка таємниця була в тюльпанового поля?

А Квіти вміли літати;

Б квіти були зачаклованими людьми;

В квіти не хотіли жити в лісі;

Г квіти вміли розмовляти.

9. Крінос хотів зробити із Зеленоочки:

А найстараннішу помічницю;

Б маленьку чарівницю;

В свою онуку;

Г найкращий жовтий тюльпан.

10. На кого перетворилася Зеленоочка, щоб пізнати правду?

А На панну квітів;

Б на фею;

В на чудернацьку рослину;

Г на звичайну квітку.

11. Ким став Крінос від небесного вогню?

А Попелищем;

Б обгорілим дубом;

В каменюкою;

Г зорею.

12. Що трапилось із тюльпановим полем?

А Пішов дощ і вони намокли;

Б квіти стали людьми;

В Зеленоочка вирвали всі квіти;

Г небесний вогонь спалив квіти.

2. Робота за картками

Картка № 1

1. Напишіть твір-мініатюру за темою «Моє ставлення до Зеленоочки».

2. Продовжте речення «Якби я був Зеленоочкою...»

3. Яка головна думка казки?

Картка N2

1. Напишіть твір-мініатюру за темою «Моє ставлення до чаклуна Кірнаса».

2. Продовжте речення «Якби я був письменником...».

3. Яка ідея казки?

Картка № 3

1. Напишіть твір-мініатюру за темою «Мій улюблений герой».

2. Продовжте речення «Якби я був чаклуном Кірносом...».

3. Яка тема казки?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ


Выбранный для просмотра документ Урок №30.docx

библиотека
материалов

Урок №30

Тема. Контрольна робота. Літературна казка. Тести.

Мета:

Навчальна: визначити рівень знань, вмінь та навичок учнів за допомогою запропонованих завдань.

Виховна: виховувати інтерес до результатів власної праці, старанність, наполегливість.

Розвивальна: розвивати увагу, спритність, точність, послідовність.

Тип уроку: контролю, корекції знань та вмінь.

Обладнання, наочність: тестові завдання для самоконтролю у трьох варіантах із рівними рівнями складності.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ПОЯСНЕННЯ ВЧИТЕЛЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

IV. ЗАВДАННЯ ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

І варіант

Початковий рівень (за кожне питання — 1 бал)

1. Що хотів зробити Лис, щоб похизуватись перед товаришами («Фарбований Лис»)?

А Пофарбуватись у чудернацький колір;

Б вкрасти курку на базарі серед білого дня;

В заспівати на концерті краще за птахів;

Г обдурити всіх та стати царем.

2. Чому Недочеревик забрав Алю до Недоладії («Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»)?

А Він помстився їй, що вона недомалювала йому черевика;

Б тому що вона побачила його у своїй кімнаті;

В він хотів зробити її новою королевою Недоладії;

Г вона не довела до кінця соту справу.

3. До якого різновиду Хух належала Моховинка («Хуха-Моховинка»)!

А Лісові;

Б болотні;

В степові;

Г очеретні.

Середній рівень (за кожне питання — 1 бал)

Установіть відповідність між персонажами творів та їхнім описом:

1 «...Народилася не ранньою весною, як всі її сестри та брати. Було тоді вже тепле, ясне, веселе літо. Її дуже жаліли й любили, але ж любили не тільки за те, що була вона манісінька, як кошенятко...»

2 «...Він приходив кожний вечір — Хай чи дощ іде, чи сніг — До голодної малечі І усім приносив сміх...»

3 «...маленький чоловічок у величезних чоботях із червоними шнурками...»

========

А Коза Лиска («Хуха-Моховинка»)

Б Хуха-Моховинка («Хуха-Моховинка»)

В Недоладько («Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»);

Г Лоскотон («Цар Плаксій та Лоскотон»)

Д Капітан Макака («Цар Плаксій та Лоскотон»)

Є Недочеревик («Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»)

Ключ: 1 б; 2 г; 3 є.

Достатній рівень (за питання — 0-2 бали)

Виконайте одне із запропонованих завдань.

1. Охарактеризуйте наступних персонажів казки «Цар Плаксій та Лоскотон»: Плаксій, Лоскотон, Макака.

2. Що таке літературна казка? Назвіть її особливості. Наведіть декілька прикладів літературних казок, які ви прочитали.

3. Обґрунтуйте, чому важливо доводити справи до кінця (За мотивами казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»).

Високий рівень (за питання — 0-4 бали)

Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

1) «Сміх подовжує життя» (За мотивами казки «Цар Плаксій та Лоскотон»).

2) «І допиши і дочитай і з Недоладії — тікай!» (За мотивами казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»).

3) «Я на нім пізнався, як на фарбованім Лисі!» (За мотивами казками «Фарбований Лис»).

II варіант

Початковий рівень (за кожне питання — 1 бал)

1. Яким новим ім’ям назвався Лис після фарбування

(«Фарбований Лис»)?

А Марноелав;

Б Хитропліт;

В Синєслав;

Г Остромисл.

2. Як охарактеризував Недоладько країну Недоладію, щоб пояснити Алі, куди вона потрапила («Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»)?

А Країна, де живуть недороблені справи;

Б країна, де живуть ледарі, які нічого не доводять до кінця;

В країна, де править Недочеревик;

Г країна, яку не встигли добудувати.

3. Чим допомогла Хуха-Моховинка злому діду-лісорубу («Хуха-Моховинка»)?

А Показала йому стару сосну, яку можна було зрубати замість її домівки;

Б врятувала його від смерті, коли його придавило зрубленою сосною;

В сховала його від лісника, який гнався за ним;

Г помирила його з онуками, які вважали його негідником.

Середній рівень (за кожне питання — 1 бал)

1. Установіть відповідність між персонажами творів та їхнім описом.

1 «...Якийсь дивний і страшний звір, з препоганим запахом, покритий не то лускою, не то якимись колючими гудзами, а хвіст у нього — не хвіст, а щось таке величезне і важке, мов довбня...»

2 «...Вона нічого не могла доробити до кінця. Ніколи того, що їй клали в тарілку, не доїдала, того, що давали пити, не допивала...»

3 «...Голова його мов бочка, Очі — ніби кавуни...»

==========

А Лоскотон («Цар Плаксій та Лоскотон»)

Б Аля («Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»)

В Хуха-Моховинка («Хуха-Моховинка»)

Г Лис Микита («Фарбований Лис»)

Д Плаксій («Цар Плаксій та Лоскотон»)

Є Недочеревик («Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»)

Ключ: 1 г; 2 б; 3 д.

Достатній рівень (за питання — 0-2 бали)

Виконайте одне із запропонованих завдань:

1. Охарактеризуйте таких персонажів казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»: Аля, Недороль, Недочеревик.

2. Що таке портрет?

3. Обґрунтуйте, які наслідки має користолюбство й ошуканство (За мотивами казки «Фарбований Лис»).

Високий рівень (за питання — 0-4 бали)

Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

1) «Добро вміє прощати» (За мотивами казки «Хуха-Моховинка»);

2) «Чи можу я потрапити до Недоладії?» (За мотивами казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»);

3) «Що зробив би я на місці Лиса Микити?» (За мотивами казками «Фарбований Лис»).

III варіант

Початковий рівень (за кожне питання —1 бал)

1. Яка приповідка пішла відтоді, коли чоловік повірив фальшивому приятелеві і дав йому добре одуритися? («Фарбований Лис»)

А «Я на нім пізнався, як на фарбованім Лисі»;

Б «Брехню краскою не зафарбуєш»;

В «Я на нім собаку з’їв, а то фарбований Лис»;

Г «Дивиться лисицею, а думає вовком».

2. «Ось і будинок... Але в ньому — ні вікон, не дверей. Навколо ж височіли купи сміття із недороблених речей». Кому належав цей будинок? («Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»)

А Першому Недораднику;

Б Недоладьку;

В Недочеревику;

Г Недоролю.

3. Яка чарівна істота не згадується в казці «Хуха-Моховинка»?

А Мавка;

Б лісовик;

В Хо;

Г кікімора.

Середній рівень (за кожне питання — 1 бал)

Установіть відповідність між персонажами творів та їхнім описом.

1 «...Він був увесь перекошений і без лівого вуха, але очі його сяяли привітно й лагідно...»

2 «...Вона була зовсім безпорадною, лежала зі спутаними ногами, голова також застромилася в поплутані мотузки, бідна не могла поворухнутись...»


3 «...Лютий посіпака, Віроломний, як змія...»

=====

А Капітан Макака («Цар Плаксій та Лоскотон»);

Б Аля («Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»);

В Недоладько («Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»);

Г Лис Микита («Фарбований Лис»);

Д Коза Лиска («Хуха-Мохо- винка»);

Є Плаксій («Цар Плаксій та Лоскотон»)

Ключ: 1 в; 2 д; 3 а.

Достатній рівень (за питання — 0-2 бали)

Виконайте одне із запропонованих завдань.

1. Охарактеризуйте таких персонажів казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»: Недоладько, Перший Недорадник, Недождень.

2. Що таке інтонація? Чим відрізняється мова автора від мови персонажів?

3. Обґрунтуйте, чому сміх краще ніж сльози. (За мотивами казки «Цар Плаксій та Лоскотон»)

Високий рівень (за питання — 0-4 бали)

Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

1) «Хто такі недоладяни?» (За мотивами казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»);

2) «Мій улюблений персонаж казки «Цар Плаксій та Лоскотон»;

3) «Як добрі вчинки змінюють лихих людей?» (За мотивами казки «Хуха-Моховинка»)


Выбранный для просмотра документ Урок №31.docx

библиотека
материалов

Урок №31

Тема. Література рідного краю.

Дмитро Нитченко-Чуб. «Вовченя»

Мета:

Навчальна: стисло ознайомити учнів із біографією автора; опрацювати ідейно-художній зміст твору, визначити його тему та ідею, охарактеризувати головних персонажів.

Виховна: виховувати зацікавленість літературою рідного краю.

Розвиваюча: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне читання.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

1. Бесіда

Як ви вважаєте, чи потрібно нам знати письменників нашого краю? Доведіть свою думку.

Чи знаєте ви письменників, які народилися та плідно працювали на теренах Харківщини?

Чи можемо ми пишатися нашими митцями? Доведіть свою думку.

2. Вступне слово вчителя

Сьогодні наш урок присвячений видатному письменнику нашого краю Дмитру Нитченку та його оповіданню «Вовченя».

Що нам відомо про вовка? Вовк — хижий ссавець сімейства Псових. Разом з койотом і шакалом становить невеликий рід вовків. Вовк — найбільша тварина у своєму сімействі: довжина його тіла (з хвостом) може досягати 160 см, висота в холці близько 90 см; маса тіла близько 62 кг. Якщо ми звернемось до міфології, то побачимо, що вовк у міфах, фольклорі і магічних казках уособлював жорстокість, підступність, зло, а також хоробрість і перемогу. Окрім того, за певних обставин вовк міг стати могутнім захисником безпомічних істот. Загалом у багатьох міфологіях Євразії знаходимо сюжет про виховання родоначальника племені (а іноді і його близнюка) вовчицею. Відомо безліч історій про вовків-прабатьків: римська легенда про капітолійську вовчицю, яка вигодувала Ромула і Рема; давньоіранська — про вовчицю, яка вигодувала Кіра та ін. У степових тюркських народів вовк сприймався як родовий тотем, звідси знамена і штандарти з вовчою головою. Герой — родоначальник, вождь племені чи дружини міг називатися вовком або тим, хто має «голову (тіло) вовка».

Отже, ми дізналися, про вовка у природному та міфологічному світах, але на нашому уроці ми познайомимося з твором письменника, який присвячений цій дикій тварині та її зв’язку з людиною. Цей твір навчить нас цінувати, розуміти і любити природу. Тож давайте перенесемось у село, яке знаходиться неподалік від лісу.

Сьогодні ми познайомимося з його твором, що проймає душу, примушує нас бентежитися, міркувати про зв’язок дикої тварини і людини. Його твір вчить нас цінувати природу, розуміти і любити її. Тож вирушаємо в мандри до села, яке знаходиться неподалік від лісу.

3. Цікаві відомості про автора

Народився Дмитро Чуб у заможній селянській родині на Полтавщині далекого 1905 року. Про своє дитинство, як, зрештою, і про все подальше — доавстралійське — життя, він докладно розповів у дуже цікавій книжці спогадів «Від Зінькова до Мельбурна», що побачила світ в австралійському українському видавництві «Байда». Там само, до речі, опубліковано більшість його книжок.

Навчався майбутній письменник в індустріально-технічній школі в Зінькові, потім був Краснодарський робітфак, де його оголосили класовим ворогом, і з цим тавром його було виключено (така доля в ті часи була характерна для десятків тисяч людей).

Він переїхав до Харкова, вступив на мовно-літературний факультет місцевого педінституту. Там долучився до літературного життя столиці України, познайомився з відомими письменниками, починав працювати в Державному видавництві.

Автор книги «Живий Шевченко», праці «У дзеркалі життя й літератури» (1982), «Орфографічного словника української мови», низки оповідань для дітей; редактор і упорядник книг «Двісті листів Б. Антоненка-Давидовича», «Листи письменників». Його перу належать мемуари у двох томах — «Від Зінькова до Мельбурна» (1990) і «Під сонцем Австралії» (1994). Д. Нитченко — невтомний збирач коштів на підтримку харківського журналу «Березіль», видань молодих авторів. Лауреат літературної премії імені Лесі Українки.

Член Національної Спілки письменників України з 1991 р. Помер 15 вересня 1999 р.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ

НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Читання твору вчителем

Тема: взаємостосунки хлопця і вовченяти, їхнє ставлення один до одного.

Ідея: краси почуттів, гармонія у світосприйнятті людини і тварини.

Основна думка: у неволі дика тварина самотня, незважаючи навіть на догляд і дружбу з людиною.

Жанр: оповідання про природу, дружбу, взаєморозуміння.

Проблематика твору: відповідальність і обов’язок (хлопець доглядав за вовченям, допомагав по господарству; їздив за п’ятнадцять кілометрів від села в гори по молоко, сир, випасав овець чи скотину). Любов, доброта (до живої істоти — вовченяти). Автор проводить паралель між тим, як хлопець і вовченя поступово стають дорослими, розумними, мужніми. І хоча наприкінці твору вони розлучаються, проте зберігають доброту, вірність і любов.

Герої твору: батько, дідусь, Василь, сусіди, вовченя-вовк, собаки Плахта і Рябко.

Експозиція: батько приніс своєму синові вовченя, розповідь діда про вовків-хижаків.

Зав'язка: догляд Василя за вовченям («...виносив з хліва, бігав по двору, дратував його, перекидався, качався разом з ним по траві»); втеча дорослого вовка з двору господарів.

Кульмінація: раптова, бентежна зустріч Василя і вовка-улюбленця.

Розв'язка: важкий смуток і самотність Василя внаслідок неможливості жити з вовком (...хлопець досить далеко відійшов, позаду почулось сумне тяжке виття»).

Оскільки ми будемо працювати з текстом твору, давайте пригадаємо, що за літературний жанр оповідання. (Оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа).

Щоб зрозуміти оповідання, нам слід розібратися в складному питанні: людина і природа — хто найголовніший і найважливіший?

2. Робота з текстом казки

Назвіть головних героїв казки.

Пригадайте, що сталося з вовком.

Де влаштував вовченя хлопчик?

Як хлопець назвав вовченя?

Як ставився до Сірка хлопчик?

Яким було ставлення батька та дідуся до тварини?

Коротко перекажіть найулюбленіший момент прочитаного твору.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

Знайдіть і зачитайте опис Василя. Які художні засоби використав письменник? Для чого вони використані?

Картка № 2

Знайдіть і зачитайте опис Сірка. Які художні засоби використав письменник? Для чого вони використані?

Картка № З

Знайдіть і зачитайте опис батька та дідуся. Які художні засоби використав письменник? Для чого вони використані?

2. Незакінчене речення

Оповідання Дмитра Нитченка-Чуба «Вовченя» мене навчило...

Із творів письменника я дізнався (дізналася) про...

Щоб змалювати героїв, природу оповідання, письменник використав такі художні засоби, як...

Збереження навколишнього середовища залежить від...

Ми можемо допомогти тварині, але...

3. П'ятихвилинне літературне міні-есе

Тема 1. «Тваринний світ навколо нас».

Тема 2. «Дружба Василя і Сірка».

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Природа та тваринний світ — наша домівка, яку ми повинні берегти. Вони вчить нас бути мудрими, працьовитими, розумно ставитися до її мешканців.

Оповідання Дмитра Нитченка-Чуба «Вовченя» не тільки розповідає про лісових мешканців, а й подає нам відомості про природу.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти кросворд, ребуси до оповідання.

Выбранный для просмотра документ Урок №32.docx

библиотека
материалов

hello_html_m1791a4da.gifУрок №32

Тема. Підбиття підсумків за І семестр.

Мета:

Навчальна: систематизувати та узагальнити вивчений учнями матеріал упродовж І семестру.

Виховна: прищеплювати любов до рідної літератури та її митців.

Розвиваюча: розвивати концентрацію уваги, творчу уяву, логічне мислення, кмітливість.

Тип уроку: урок-вікторина.

Обладнання, наочність: дидактичні матеріали.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ПОЯСНЕННЯ ВЧИТЕЛЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ

КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

IV. ЗАВДАННЯ ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

І варіант

Кросворд за мотивами казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»


1











2












3












4











5









6











7











По горизонталі: 1. Дивний хлопчина без лівого вуха, якого Аля зустріла в казковій країні. (Недоладько)

2. Чудернацький чоловік, який переніс Алю в Недоладію. (Недочеревик) 3. Головне місто чарівної країни. (Недоград) 4. Гвардієць, який звільнив Алю з в’язниці. (Недоборода)

5. Ім’я правителя Недоладії. (Недороль) 6. Годинникар, який допоміг відремонтувати годинник. (Недождень)

7. Перший лихий помічник короля. (Недорадник)

По вертикалі: 1. Жанр літератури і фольклору, усне

народне оповідання про Чудесну подію, що сприймається

як достовірне, дуже близький до переказу. (Легенда)

Вгадайте твір за уривком

1. «Ну, слухай, сину: йди ж тепер ти в ліс, та підійди до дерева, та перехрестися тричі, й удар сокирою в дерево, а сам мерщій падай ниць і лежи, аж поки тебе хто не розбудить». («Летючий корабель»)

2. «В ту ж мить увесь кущ спалахнув голубувато-зеленкуватим полум’ям. Та ще через мить полум’я згасло. І всі побачили, що кущ стоїть неушкоджений — такий же рожевоквітний, усміхнений». («Неопалима купина»)

3. «То не грім в степу грохоче. /То не хмара світ закрила,— / То татар велика сила / Козаченьків обступила». («Ой Морозе-Морозенку»)

4. «...Розгорнула бабуся рушничок, а на ньому лише один маленький червоний хрестик у куточку вишито й голка з моточком червоних ниток заколота...» («Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»)

5. «Жив собі убогий чоловік з жінкою, а у них був одним один син... Нізащо і за холодну воду не візьметься, а все тільки на печі сидить та просцем пересипається. Уже йому, може, годів з двадцять, а він усе без штанців на печі сидить — ніколи й не злазить». («Ох»)

6. «І не давали вони вибратися з города, і настав голод великий у городі, і не міг Володимир допомогти, бо ж не було у нього воїнів, а печенігів було сила-силенна. І затягнулась облога города, і був голод великий». («Білгородський кисіль»)

7. «Лучче давайте підемо по дорозі і спитаємо чоловіка, якого зустрінемо; як скаже, так і буде. Ваша правда — уся моя худоба буде вам; моя правда — ваша худоба буде мені. Так спитаймо до трьох раз». («Про правду і кривду»)

8. «Він ходив по всій країні / І носив з собою сміх / В розмальованій торбині, /В пальцях лагідних своїх». («Цар Плаксій та Лоскотон»)

9. «Раз на зорях вчув пес якийсь шелест і зачав боятися. Пробудився ведмідь та й сказав: — Затягнімся в корч, бо ще надійде лев та роздере нас обох! Подумав пес, що лев має бути сильнішим». («Чому пес живе коло людини?»)

10. «Люди слухали й раділи. Та надходила ніч і страх виповзав на Землю з усіх шпарин. Бо починала Земля трястись і гойдатися. То лютував Чорнобог». («Берегиня»)

Знайдіть відповідність між твором та персонажем

1 «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»

2 «Хуха-Моховинка»

3 «Цар Плаксій та Лоскотон»

4 «Фарбований Лис»

5 «Берегиня»

==================

А Микита

Б Макака

В Чорнобог

Г Хо

Д Недоладько

Є Морозенко

Ключ: 1 д, 2 г, 3 б, 4 а, 5 в.


II варіант

Кросворд за мотивами казки «Летючий корабель»


По горизонталі: 1. Герой, який шукав води біля озера. (Обпивайло) 2. Персонаж, який допоміг дурню охолодити баню. (Морозно) 3. Хто приніс дурню води живущої й цілющої? (Скороход) 4. Мандрівник, який допоміг розбудити Скорохода, щоб вчасно виконати завдання. (Стрілець). 5. Помічник царя, який розтопив баню. (Грубник) 6. Кого цар присилав з наказами до дурня? (Лакей) 7. Скільки людей прийшло подивитися на диво-корабель. (Півцарства)

По вертикалі: 1. Зображення в літературному творі зовнішнього вигляду, пози, рухів, виразу обличчя людини, її одягу, взуття тощо. (Портрет)

Вгадайте твір за уривком

1. «Саме в цей час прийшли до пана судитися двоє — не поділили лоша, яке привела котрась із кобил. Пан порадив прив’язати кобил і пустити лоша: до котрої підбіжить — та й мати». («Мудра дівчина»)

2. «Так хотілося йому / Царським зятем стати, / Що ні разу в ту зиму / Не лягав і спати. / Все ходив, усе він слухав / І нарешті все рознюхав. («Цар Плаксій та Лоскотон»)

3. «От поберуть коси та й підуть нібито косити, а де в чорта їм хочеться косити! Заберуться в комиш та й лежать. То оце хлопець, зваривши кашу, вийде на могилу і зачне гукати. А вони й чують да не озиваються» («Прийом у запорожці»).

4. «Нічого робити небожеві: віддав багатому дядькові всю свою худобу, а сам зостався голий, босий і голодний. Тяжко прийшлось йому жити. Бився, бився, сердешний, та й задумав повіситись — узяв він обривок та й пішов у ліс. («Про правду і кривду»)

5. «Переселяються ж тоді, коли щось зруйнує милу їм їхню батьківщину. А це буває дуже, дуже тяжко, й вони гірко плачуть. Правда, люди здебільшого того плачу не розуміють, думають, що то стогне вітер, чи скриплять дерева в лісі, або пищать миші в полі». («Хуха-Моховинка»)

6. «Володарем долини був велетень Силун. Коли йшов Силун, від його кроків земля здригалася. Розповідають, що Силун добре розумівся на ґаздівстві, мав безліч усякої худоби». («Як виникли Карпати»)

7. «Нечувана радість запанувала в звірячім царстві. Зараз кинулися робити порядки. Орли та яструби наловили курей, вовки та ведмеді нарізали овець, телят і нанесли цілу купу перед нового царя. Сей узяв часточку собі, а решту по справедливості розділив між усіх голодних». («Фарбований Лис»)

8. «В тім краю, де ото трапилась така посуха, та жила одна вдова, а в тієї вдови була всього-на-всього одна дочка. Захорувала вдова без води, і дочка, щоб не вмерла її мати, взяла глечик та й пішла шукати води». («Про Зоряний Віз»)

9. «Славу творимо Тобі, нехай летить вона птицею ясною, сповіщаючи усім предкам руським, що шануємо та поклоняємося Сонцю Всевишньому». («Дажбог»)

10. «Таке місто може хіба що приснитися у примарному сні. На кривулястих вуличках безладно стояли не будинки, а якісь розва- люхи. Один будинок був наче ножем перерізаний навпіл». («Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»)

Знайдіть відповідність між автором та твором

1

І. Франко

А

«Незвичайні пригоди Алі в країні

2

В. Королів-Старий


Недоладії»

3

В. Симоненко

Б

«Хуха-Моховинка»

4

Г. Малик

В

«Ярослав Мудрий»

5

Л. Глібов

Г

«Що за птиця?»



Д

«Цар Плаксій та Лоскотон»



Є

«Фарбований Лис»

Ключ: 1 є, 2 б, 3 д, 4 а, 5 г.

Выбранный для просмотра документ Урок №7.docx

библиотека
материалов

Народні казки

Урок № 7

Тематика і різновиди народних казок. Побудова казки

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів із таким жанром фольклору, як народна казка, з'ясувати її різновиди та побудову.

Виховна: зацікавити учнів казкою, спонукати їх до креативної творчості.

Розвивальна: розвивати грамотне мовлення та логічне мислення.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

Якщо казка стане дійсністю, кому вона тоді буде потрібна?

Валентин Чемерис

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

Що таке переказ?

Що цікавого для себе ви дізнались із переказів? Чого вони навчають?

Перевірка твору «Якби я був славетним козаком...». Міні-коментар учителя за змістом.

3. Актуалізація опорних знань

Що таке казка? Які ваші улюблені казки?

Як казки з’являються на світ? З чого вони складаються?

Хто може бути казковим героєм? Наведіть приклади.

Чи полюбляєте ви фантазувати? Чи хотіли б ви стати казкарем?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

Чи є на Землі людина, яка не любила б казок? Напевно, немає. Адже змалку казка навчала вас уявляти та мріяти, радіти й сумувати. Розглянувши ближче українські народні казки, можна побачити, що вони уславлюють любов українців до волі, сміливість, мудрість, прагнення до справедливості, працьовитість, а засуджують рабство, брехню, жорстокість, ледарювання. За такими неписаними моральними законами, відображеними в казках, віками жив наш народ, сподіваючись на остаточну перемогу сил Добра.

Казка — це різновид художньої прози, що походить від народних переказів, коротка й захоплива розповідь про вигадані події та явища, які сприймаються і переживаються як реальні. Казки відомі з найдавніших часів у всіх народів світу. Це один з основних жанрів народної творчості, чарівного, авантюрного чи побутового характеру усного походження з настановою на вигадку. Саме слово казка походить від слова «казати» — розповідати. У казковому світі живуть персонажі, створені народною уявою, наділені характерними національними рисами, тому вони й перемагають сили зла. Зазвичай у казковому світі торжествує Добро й Правда, усе закінчується щасливо.

У Європі існувала усна традиція, пов’язана з казкою, тому що чимало авторів збирали традиційні казки чи створювали нові казки на основі традиційних — письменників Шарль Перро (Франція), браття Грімм (Німеччина), Олександр Афанасьєв (Росія).

2. Тематика і різновиди народних казок

За змістом казки поділяються на кілька різновидів:

казки про тварин є найдавнішими, пов’язані з тотемічними уявленнями. Головними героями тут виступають звірі. Згодом казки втрачають міфологічний і магічний сенс і набувають повчально-виховного характеру;

фантастичні казки первісно також мали магічне призначення, яке невдовзі утратилося; в них органічно поєднується міфічне, фантастичне і героїчне начала. Провідні мотиви: змієборство, добування і використання чудодійних предметів (цілюща вода, жар-птиця, меч-кладенець, шапка-невидимка, чоботи-самоходи) та ін. Герої фантастичних казок, як правило, наділені надзвичайною силою, здібностями, винахідливістю, які допомагають їм подолати усі випробування на шляху до мети.

у побутових казках переважають мотиви повсякденного життя. Героями виступають бідний селянин, кмітливий наймит чи солдат, бурлака, вередлива жінка тощо. Часто у цих казках зустрічаються персоніфіковані образи — Доля, Щастя, Горе, Правда, Кривда;

найдавніші казки у всьому світі — це народні казки. їхньою особливістю є відсутність особи автора. Народні казки — це витвір усього суспільства. Звичайно, що кожна казка в основі має розповідь, яку розповіла певна людина, але відтоді цю казку зазвичай переказує велика кількість людей.

Українські народні казки також мають свої особливості. Наприклад, їхні герої нерідко потерпають від космічних сил (сонце, місяць, вітер, мороз, град). Особливо популярні два мотиви: доходження знищеного урожаю і розшукування жінки, котру хапає сонце, вітер або інша сила. Також у казках присутні фантастичні надприродні земні єства: дух землі, лісовик, мавка, Баба-Яга, Змій, Кощій.

3. Побудова та функції казки

Для казки характерні традиційність структури і композиційних елементів, контрастне групування дійових осіб, відсутність розгорнутих описів природи і побуту. Її сюжет багатоепізодний, із драматичним розвитком подій, зосередженням дії на героєві і щасливим закінченням. Казка відзначається «замкнутим часом» і завершеністю, пов’язаною з досягненнями героєм мети і перемогою добра над злом. Функціональна палітра казки надзвичайно розмаїта: її естетичні функції доповнюються і взаємопереплітаються з пізнавальними, морально-етичними, соціально-виховними, розважальними та ін. У казок народів світу багато спільного, що пояснюється подібністю культурно-історичних умов їхнього життя. Водночас казки відзначаються національними особливостями, відображають спосіб життя народу, його працю і побут, природні умови, а також індивідуальні риси виконавця-оповідача (казкаря).

Казка має своєрідну побудову: вона складається із зачину, основної частини та кінцівки: «Жив собі...», «Був собі...», «Це було за царя Панька, як була земля тонка...» — так традиційно розпочинається багато казок. Це і є зачин.

В основній частині розповідається про дійових осіб, події розгортаються як ланцюжок пригод. Характерною ознакою казок є використання чисел 3, 7, 12. Змії мають три голови, живуть три брати, сходяться три дороги тощо.

Кінцівка — це характерний вислів, яким традиційно закінчується казка: «Живуть-поживають, добра наживають» чи «Вам казка, а мені бубликів в’язка» та інші.

4. Теорія літератури

Народна казка — популярний фольклорний жанр, у якому передається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Колективна казка «Снігова куля»: перший представник групи починає розповідати власну казку (1 речення), наступний учень продовжує казку власним реченням і так далі. Перемагає та група, яка за визначений час (5-7 хвилин) придумає найбільшу казку.

Примітка: казка обов’язково має мати зачин, основну частину та кінцівку.

2. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Вгадайте різновид казок за елементами: заєць, вовк, ліс, озеро. (Казки про тварин)

2. Назвіть п’ять добрих персонажів-людей із казок, які ви знаєте.

3. Казкова дівчинка, яка страждала від нерідної матері та загубила черевичок на найважливішому заході в житті, це ... (Попелюшка).

Картка № 2

1. Вгадайте різновид казок за елементами: меч-кладенець, шапка-невидимка, чоботи-самоходи. (Фантастичні казки)

2. Назвіть п’ять лихих персонажів-людей із казок, які ви знаєте.

3. Казкова дівчинка, яка вирушила в небезпечну подорож до своєї родички з метою передати їй печені вироби, це ... (Червона Шапочка).

Картка № З

1. Вгадайте різновид казок за елементами: Щастя, Горе, Правда, Кривда (побутові казки).

2. Назвіть п’ять добрих персонажів-тварин із казок, які ви знаєте.

3. Казкова дівчинка, яка вимушена була піти з дому та оселитись із півдюжиною чарівних істот в очікуванні свого кохання, це ... (Білосніжна).

Картка № 4

1. Вгадайте різновид казок за елементами: відсутність автора, переповідання із уст в уста. (Народні казки).

2. Назвіть п’ять злих персонажів-тварин із казок, які ви знаєте.

3. Казкова морська істота, яку кохання змусило обміняти голос на іншу частину тіла задля подорожі у пошуках нареченого, це ... (Русалонька).

Картка № 5

1. Вгадайте різновид казок за елементами: цілюща вода, жар-птиця, літаючий килим. (Фантастичні казки)

2. Назвіть п’ять магічних речей із казок, які ви знаєте.

3. Казковий персонаж, зроблений із тіста, який втік із дому без попередження та став жертвою хитрої лісової тварини, — це... (Колобок).

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Казки навчають нас не лише мудрості, вони демонструють нам вічні цінності, моральні орієнтири та допомагають вірити в добро. Вони є невід’ємним елементом виховання сучасної людини.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати улюблену казку, придумати власне продовження до неї (5-10 речень). Поміркувати про роль казок у вашому житті.


Выбранный для просмотра документ Урок №8.docx

библиотека
материалов

Урок N 8

Тема. Народна казка «Про правду і кривду».

Мета:

Навчальна: опрацювати ідейно-художній зміст казки «Про правду і кривду», з'ясувати її тему та ідею, проаналізувати казку.

Виховна: виховувати такі якості як чесність та справедливість.

Розвивальна: розвивати уяву, логічне мислення, навички виразного читання.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

Що таке народна казка? Які різновиди казок ви знаєте? Наведіть приклади,

Яку роль грає казка у вашому житті?

Чого навчили вас казки, які вам читали батьки?

Яке продовження улюбленої казки ви придумали? (Перевірка та аналіз міні-творів)

3. Актуалізація опорних знань

Як ви розрізняєте в житті правду та кривду?

Наведіть приклади казок, де персонажі вчиняють по правді та справедливості.

Наведіть приклади казок, де персонажі вчиняють погано та несправедливо.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

Правда і кривда — одвічні суперники в умах та серцях людей. З дитинства кожен із нас знає, що казати правду — це добре, а брехати, обманювати — погано.

Якщо людина живе правдою, то чесними будуть усі її вчинки: вона не скривдить тварину, не зрадить друга, ні на мить не забуде про обов’язок перед батьками та Батьківщиною. Вона буде чесною навіть у складних та критичних ситуаціях, коли це буде загрожувати її особистому благополуччю. Заради тепла і ситості вона не забруднить душу кривдою, та в усіх випадках, коли потрібно буде зробити вибір, вона його зробить на користь правди. А наприкінці життя їй не буде соромно за якісь «компроміси з сумлінням», бо вона знатиме, що жила чесно.

Сьогодні кожна людина має шанс жити чесно, як личить вільній людині у вільній країні. Для цього потрібне лише щире серце, трішки мужності та вірність своїм моральним принципам.

Однозначної відповіді, що краще — правда чи кривда — немає. Бо цей вибір кожен має зробити для себе сам. Герої нашого сьогоднішнього урока свій вибір вже зробили. Отже, давайте подивимось, до чого це призвело.

2. Читання казки «Про правду і кривду»

2.1. Тема: наочне демонстрування того, як правда перемагає несправедливість .

2.2. Ідея: уславлення правди та справедливості, засудження та покарання кривдників.

2.3. Виразне читання казки за ролями (уривки).

2.4. Аналіз казки «Про правду і кривду» у формі бесіди за питаннями:

Який зачин казки? (Наведіть приклад із тексту). Чи має він традиційний характер?

Хто є головними героями казки? Яким життям вони жили? (Наведіть цитати з тексту на підтвердження своїх слів)

Чому багатий дядько впевнений у тому, що скрізь панує кривда, а його бідний небіж впевнений, що по правді жити легше? Кого ви підтримуєте?

Як вирішили розв’язати свою суперечку дядько з небожем?

Чи здивували вас відповіді подорожніх?

Які фантастичні елементи ви побачили в казці? Перелічіть їх.

Розкажіть, чим хизувалися чорти. Чому вони це зробили?

Як небіж допоміг людям? Що він отримав у винагороду?

Що запитав небіж у дядька наприкінці казки? Хто мав рацію в їхній суперечці?

Чого добився небіж, живучи правдою? Чи змінила його висока посада? Яким королем він став?

На вашу думку, як краще жити правдою чи кривдою? Обґрунтуйте свою думку.

2.5. Міні-характеристика героїв «Хто краще?» (робота в групах).

Перша група: описує небожа за допомогою позитивних характеристик.

Друга група: описує дядька за допомогою негативних характеристик.

Перемагає та група, яка наведе найбільше прикладів.