Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / История / Конспекты / Пошукова робота "Вклад героїв фронту у визволення рідного края 1941-1945 років"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 24 мая.

Подать заявку на курс
  • История

Пошукова робота "Вклад героїв фронту у визволення рідного края 1941-1945 років"

библиотека
материалов

hello_html_m3d690c81.jpghello_html_m49b610bc.gifhello_html_m271222b5.gifhello_html_m4ab02498.gifhello_html_4df3411d.gifhello_html_m35223860.gifhello_html_m2bb8a47f.gif


Мета та завдання пошуковців


Мета: пошукова робота з увічнення бойових подвигів захисників Батьківщини


Завдання:

  • вивчення бойового шляху військових частин і формувань, що визволили місто Кривий Ріг та Україну

  • створення «Книги пам’яті » шляхом документування спогадів учасників боротьби з ворогом на фронтах та в тилу

Вивчаючи героїчні події Великої Вітчизняної війни, а саме – визволення міста Кривого Рогу, пошуковці Криворізької гімназії № 95 проаналізували доступні літературні джерела:

  1. В.Бухтіяров «Освободители», «Криворізькі комдиви» - Кривий Ріг: бібліотека альманаху «Саксагань»1999 р.

  2. Рубрики міської газети «Червоний гірник»

  3. Т. Воронова. Бої за Кривий Ріг. Очерки «З почуттям поваги», «Подвиги невмирущі», «Оплатили життям», «Через Інгулець» - 1986

Провели екскурсії до міського історико-краєзнавчого музею; зустрічі з ветеранами визволителями та членами спілки Ради ветеранів Дзержинського району(записували спогади учасників ВВВ); оформляли «Книгу пам'яті »

hello_html_m139984ae.jpg


ВСТУП

22 лютого 1944 року – одне з найбільш дорогих серцю криворіжців дат, день визволення нашого міста від фашистської окупації.

Дорогою ціною далася ця переможна операція – у боях за Крив бас смертю хоробрих загинули десятки тисяч воїнів. Ті, хто залишився живим, поспішали на захід, до нових боїв і перемог.

З кожним роком, на жаль, все менше стає безпосередніх учасників тих героїчних подій. Але не плин часу, ні бурхливі соціальні зміни ніколи не зменшать подвигу визволителів.

Воїни – фронтовики, трудівники тилу дарували нам право на життя, свободу, чесно виконали свій обов’язок перед історією і нашими нащадками. Саме їх бойовий та трудовий подвиг дозволив вистояти у важкі часи воєнного лихоліття.

Історія – річ трагічна. Щоб одні могли народитись, жити, інші мали пасти - під Недайводою і Радушним, на Кресівській греблі і берегах форсованого Інгульця, в залізничних селищах і на гірницьких вулицях.

Враховуючи важливість збереження та передачі майбутньому поколінні пам’яті про бойові подвиги захисників Кривбасу в роки Великої Вітчизняної війни в гімназії № 95 вже довгі роки діє науково-пошукова робота в якій активну участь приймають учні 7-11 класів.

hello_html_m139984ae.jpgОб’єкт вивчення - бойовий шлях військових частин і формувань, що визволили місто Кривий Ріг, участь у боротьбі з фашизмом ветеранів Великої Вітчизняної війни, що проживають на Криворіжжі.

Предмет вивчення – вивчення героїчних подій Другої світової війни, поглиблення знань пошуковців з історії рідного краю.

Мета роботи – збереження історичної пам’яті народу, духовної єдності поколінь, активна участь в організації та проведенні акцій в ім'я пам’яті про загиблих і шани до живих героїв.

Завдання:

  1. Скласти список бібліографії по вивченню теми «Визволення Криворіжжя у роки Великої Вітчизняної війни» та проаналізувати доступні літературні джерела.

  2. Обробити матеріали банку даних міського історико-краєзнавчого музею та Ради ветеранів Дзержинського району.

  3. Дослідити та вивчити визначні бойові операції Червоної армії та інших військових формувань в результаті послідовного звільнення Криворіжжя від фашистської окупації.

  4. Документування спогадів учасників боротьби з ворогами на фронтах та налагодження зв'язків з ними.

  5. Оформити зібраний матеріал в «Книгу пам'яті ».

hello_html_m139984ae.jpg



РОЗДІЛ І. Криворізько - Нікопольська операція 1943 року


    1. На дальніх підступах

На 37- у армію М.Н. Шарохіна і 46-у В.В. Глаголєва покладалася відповідальна задача по звільненню Кривого Рогу.

Нікопольсько-Криворізької операції, варто звернутися до подій 23 жовтня 1943 року, коли війська 37-армії під командуванням генерала-лейтенанта М.Н. Шарохіна 1 5-й гвардійській танкової армії, очолюваної генералом-лейтенантом танкових військ П.А. Ростмістровим, вийшли на підступи до Кривого Рогу. Окремі підрозділи 18-го корпуса з десантом піхоти, а потім 29-го танкового корпуса ввірвалися в місто.

hello_html_m139984ae.jpgТанковий рейд у зайнятій гітлерівцями Кривий Ріг був безприкладний по відвазі його учасників. Однак ворогу вдалося осікти від танків піхоту, і підрозділу 29-го і 18-го танкових корпусів, витративши боєприпаси, прийшлось відступати. Про ступінь запеклості жовтневих боїв може свідчити те, що в масивних нальотах проти частин, що наступали, брали участь до 110 фашистських бомбардувальників. Хоча в ході цієї наступальної операції Кривий Ріг не був звільнений, вихід великих армійських з'єднань до кордонів залізорудного басейну, захоплення великого плацдарму на правому березі Дніпра самі по собі були великою перемогою.

1.2. У долині Інгульця


23 жовтня 1943 року 5-а гвардійська танкова армія основними силами вийшла на підступи до Кривого Рогу. Ранком частина 18-го танкового корпуса з десантом піхоти з сходу ввірвалися в Кривий Ріг, але будучи там контратакові сили закріпитися в місті не змогли.

Війська 37-ї армії, невпинно наступаючи слідом за 5-ю гвардійською танковою армією, на підступах до Кривого Рогу також були затримані контратаками танків супротивника. Гітлерівці забрали всі зусилля щоб затримати наступ.

Наприкінці жовтня війська 2-го Українського фронту вели запеклі бої в районні Кривого Рогу з перекиненими сюди танковими дивізіями супротивника і продовжували послідовного розширювати плацдарм. У цей час на плацдармі зосередилися 53-я, 5-а гвардійська, 37-а, 7-а гвардійська, 57-а і 5-а гвардійська танкова армія.




hello_html_m139984ae.jpg










1.3. Гвардійці вистояли на підступах до Кривого Рогу

У січні 1944 року почалася Криворізько-Нікопольська операція. Головний удар цього разу наносив 3-й Український фронт. У центрі була розташована 46-та армія генерала-лейтенанта В.В. Глаголєва, на правому фланзі по колишньому пробивалися до залізно рудного басейну 37-ма армія генерала-лейтенанта М.Н. Шарохіна. Фронт був посилений багатьма іншими механізмами, стрілецькими, артилерійськими й авіаційними з’єднаннями. Серед них 23-й танковий корпус генерал-лейтенанта Е.Г. Пушкіна, 4-й гвардійський механізований корпус генерал-лейтенанта Т.И. Танасчішина, 9-а запорізька артилерійська дивізія прориву РВГК генерал –майор А,И. Ратова. Наземні війська підтримували з повітря льотчики 17-й повітряної армії генерал-лейтенанта В.А. Судец.

Важкий був шлях від Дніпра і для воїнів 82-го стрілецького корпуса 37-ї армії, яким командував генерал П.Г. Кузнєцов. У складі корпуса на той час воювали 15-та, 28-ма, Харківські і 188 –ма стрілецька дивізії, якими командували полковник П.М. Чирков, генерал –майор Г.І. Чурмаєв і полковник В.Я. Даниленко. Поремінно в корпус входили в цей період 1-а, 10-а повітрянодесантні дивізії.

hello_html_m139984ae.jpgПершим кавалером солдатського ордена Слави в 188-й дивізії в боях під Кривим рогом став сержант. Абрамов. Він особисто знищив 11 фашистів. Приблизно такий же подвиг зробив рядовий солдат Н.А. Бакланів, а рядовий Муха врятував життя командира роти старшого лейтенанта Чернова.

Перед фронтом гвардійців – десантників у районі міста Веселі терни оборонялася 62-га піхотна дивізія ворога, але досаждав на передньому краї супротивника – курган Могила Баба, розташований проти стику двох наших дивізій. З нього проглядалася вся смуга, як по фронті, так і в глибину. Узяти Могилу Баба командування вирішило, у щоб не стало. Кілька разів підрозділу десантників атакували курган, але безуспішно. Тоді командування доручило цю операцію батальйону 19-го полку, яким командував старший лейтенант Н.Я. Петренко. Загальне керівництво операцією здійснювали командир полку полковник Н.Г. Вітовський та інші офіцери.

Опівночі батальйони тихо рушили по північному схилі. Перед цим сапери розчистили мінне поле, проробили проходи в дротових загородженнях, зв’язківці ближче підтягли телефонну лінію. На рубежі бійці готувались. Чекали сигналу. І через деякий час у нічному небі засвітилася ракета вдарила артилерія. Десантники ринулися вперед.

hello_html_m139984ae.jpgПершим досягли вершини кургану бійці роти гвардії лейтенанта Микити Кузякова, серед яких були гвардійці – лейтенант Бабахін, сержант Остапов, рядові Волков, Коляди і інші. Вони ввірвалися в траншеї, вибили від тилу гітлерівців і установили Червоний прапор на гребені висоти.

До полудня наступного дня, підтягнувши резерви, гітлерівці почали контратакувати. Щораз наступало по 8-10 танків і 120 – 150 солдат. Четверту годину йшов жорстокий нерівний бій. Десантники відбили п’ять контратак, знищили три танки і до сотні гітлерівців. Наступного дня фашисти ще раз намагалися відстоювати висоту, але гвардійці – десантники стояли на смерть. Ворог не пройшов. Смертю хоробрих загинули Іван Литвинов, Павло Ляшенко, Микола Суперечка, Микола Петренко.

У рядах 15-їго харківського гвардійського ордена ім. Леніна Червонопрапорної стрілецької дивізії – 19 Героїв Радянського Союзу. Серед них – П.А. Гончаров і наш земляк М.Е. Колосов. 16 орденів прикрасили бойові прапори дивізії, полків, спеціальних підрозділів, що носять імена багатьох міст, звільнених ними. У 1944 році дивізія була нагороджена орденом Суворова ІІ ступеня, через рік – Кутузова ІІ ступеня, а після Дня перемоги – другим орденом Червоного Прапора.

hello_html_m139984ae.jpgФашистські снаряди один за іншим рвалися на позиції, кулеметні й автоматні черги злилися в суцільний тріск. Людей у біля військової зброї ставало усе менше. Вугор підбирався до окраїн села Кравці. До гармат стали офіцери : сам В.В.Шітов, А.М. Городилін, начальник штабу дивізіону Ш.Н. Чхартишвілі. (у цій битві загинув капітан В.В. Шітов).


Висновок до першого розділу


Криворізько – Нікопольська операція принесла людські втрати на двох етапах визволення(восени 1943, і взимку 1944 років) Насичені по вінце вогнем лінії оборони, армади літаків, рурська броня танків – все кинув ворог проти наших атакуючих «стрижених хлопців», але вони визволили місто. Крок за кроком, метр за метром очищали залізною мітлою землю Крив басу, здираючи з неї коричневу фашистку плісняву.

Очищали, йшли вперед на Захід, а декого свинцева віхола валила з ніг. І в останньому кидку холодіючими руками вони обіймали нашу степові землю так само, як обійняли б при зустрічі ту, де народились.


hello_html_m139984ae.jpg





РОЗДІЛ ІІ. Кривий ріг – моє місто


    1. Штурм Кривого Рогу

17 лютого загриміла гарматна канонада поблизу міста. Після 30-ти хвилинної артпідготовки рушили в наступ перші ешелони правофлангової армії 3-го Українського фронту. На вістря 46-ї армії наставала 48-ма гвардійська стрілецька дивізія під командуванням полковника Г.Н. Корчикова.

Супротивник завзято чіплявся за кожну вигідну висоту, за населений пункт, за кожен будинок. Відбиваючи контратаки ворога, під сильним вогнем проривалися до передмість, а потім і до центра міста підрозділи 394-ї стрілецької дивізії генерала Ф.Я. Лісіцина. Успішно зламувала ворожу оборону 236-та Дніпропетровська стрілецька дивізія під командуванням двічі Героя Радянського Союзу генерал- майора І.І. Федіна. Дії нашої піхоти підтримували артилеристи з гарматної і гаубичної бригади полковників М.І. Полякова і С.К. Карпенка з 9-ї артилерійської дивізії. Добре зарекомендували в цих боях штурмові групи, яким надавалось знаряддя цих бригад. Опит таких груп, отриманий при звільненні міст, дуже знадобився потім, у боях за кордонами нашої держави.

hello_html_m139984ae.jpg


115-та гарматна бригада полковника Полякова, що відзначилася в боях за місто, одержала почесне найменування Криворізької.


195-та Ново московська стрілецька дивізія почала свій наступ на Кривий Ріг після звільнення райцентру Софіївка.

Бої за кривий Ріг 195 –та почала з Долгинцево, коли 21 лютого на станцію ввірвалися під ураганним вогнем супротивника 604-й стрілецький полк і взвод молодого лейтенанта В.Н. Фімушкіна на 564-го полку. Відважний офіцер особисто знищив вісьмох ворожих солдатів.

Виявила відвагу і мужність у бої за Долгинцево і санітарка, грузинка по національності, Русуніда шульга, що допомогла багатьом пораненим на полі бою і доставила їх у сан роту. Незабаром 564-й полк вийшов до станції Мудрьона, а 573 – до робочого селища.

Крім участі в боях за станції Долгинцево, Мудрьона, зєднання 6-го гвардійського стрілецького корпуса генерала Котова очистили від ворога коксохімічний завод і перерізали залізничну лінію Долгинцево – Червона. Тут особливо відрізнилася 20-та гвардійська стрілецька дивізія генерала Н.М. Дрейера, що було привласнене найменування Криворізької.


hello_html_m139984ae.jpg


З’єднання корпуса 15-й і 28-й гвардійським дивізіям полковникам П.М. Чиркова і генерала Г.І. Чурмаєв – також належить честь звільнення великого залізничного вузла Долгинцево. 10та гвардійська повітряно-десантна дивізія генерала М.Г. Микеладзе за звільнення рудників імені Фрунзе, «Жовтневий», гірняцького селища «Більшовик»і Божедарівка отримали найменування Криворізької. 188 –ма Нижнедніпровська стрілецька дивізія у кровопролитних боях очистила від ворога рудники імені Карла Лібкнехта та імені Кірова. ІІ заслуги були відзначені орденом червоного прапора, а 150та Харківська гвардійська Чиркова – орденом Суворова ІІ ступеня.


hello_html_1c673695.jpghello_html_764079ed.jpg

hello_html_18b74d9a.jpg




hello_html_4d85c6bf.jpghello_html_26c650b7.jpg

    1. Бойові дні Криворіжжя


До ранку20 лютого снігопад припинився, ослабнув і вітер. Похолодало. Ривком пішли гвардійці-десантники і, переборовши опір супротивника, опанували двома населеними пунктами: Братсько-Семеновкой і Надеждовкой. Але ворог не здався. Сильною контратакою з танками він вибив гвардійців із Братсько-Семеновки. Кілька годин йшла запекла боротьба за цей населений пункт, поки нарешті війська не відкинули гітлерівців на південний захід.

Частини війська Даниленка і Чиркова спільними зусиллями опанували опорним пунктом Шевченко і почали розвивати успіх уздовж залізничної лінії.

О 12.00 наші з'єднання наткнулися на останій обороний рубіж зовнішнього обведення Кривого Рогу, що проходив по лінії Олександрівка, Зла тополь, Кабурдєвка, колгосп «Таганча». Тут, на фронті в десяти кілометрах, простягнулися в два ряди десять сіл, перетворених гітлерівцями в опорні пункти. На окраїнах, маскуючи будівлями, стояли танки які стріляли гарматами, створюючи завісу нездоланного вогню. Наступ було призупинено – почали готуватися до нічної атаки.

З настанням темряви, коли вогонь танків став малодійовим, корпус червоноармійців зломив опір

hello_html_m139984ae.jpg




супротивника і на світанку вийшов своїм правим флангом на ріку Саксагань, а лівим – на східну вузлової залізничної станції Долгинцево. До середини дня гвардійці Чиркова і Чурмаєва обійшли Долгинцево з півночі, де з’єдналися з 6-тим військовим корпусом та очистили від супротивника.

Дивізії Микеладзе і Даниленко почали свій рух на східний берег р. Саксагань – де розв’язалися бої за населені пункти і рудники.

В другій половині дня штаб корпусу перемістився в Долгинцево і почав підготовку до нічного штурму Кривого Рогуі форсування ріки Саксагань.Весь особовий склад штабів був поставлений на ноги. Готувалися великомасштабні схеми; прокладалися маршрути: міські і рудничні райони розбивалися на квартали, і для їхнього штурму намічалися підрозділи.

Штурм північного пригороду і рудників почався о 5 годині ранку, 22 лютого. О 6.30 після завзятого бою на окраїнах гвардійці Чиркова зайняли станцію Мудрьона, форсували ріку Саксагань, а до 11.00 очистили від супротивника станцію Карна ватка, рудник ім. Артема і вийшли на протилежну, північно-західну окраїну міста.

hello_html_m139984ae.jpg





Гвардійська дивізія Чурмаєва, що наступала лівіше, вибила супротивника з Робочого селища, форсувала р. Саксагань і, ввірвавшись у західну частину міста розпочала вуличні бої. До 11.00 вона очистила весь західний сектор. Таким чином в другій половині дня 22 лютого Кривий Ріг був цілком очищений від німецько-фашистських загарбників.

hello_html_26cfdda3.jpg

hello_html_m658580ec.jpg


hello_html_7b5266e8.jpg

hello_html_m663380c8.jpg

hello_html_c44abb2.jpg







hello_html_m139984ae.jpg




2.3. Частини і з'єднання армії, відзначені почесним найменуванням «Криворізьких»


20-та гвардійсько-стрілецька Червонопрапорна дивізія

48-ма гвардійсько-стрілецька дивізія

10-та гвардійська повітряно-десантна дивізія

236-та стрілецька дивізія

92-га гвардійсько-стрілецька дивізія

462-й армійський мінометний полк

1242-й армійський винищувальний протитанковий артилерійський полк

10-та окрема винищувальна протитанкова артилерійська бригада

324-й армійський винищувальний протитанковий артилерійський полк

381-й армійський гарматний артилерійський полк

1312-й армійський винищувальний протитанковий артилерійський полк

116-й армійський інженерний батальйон

126-й інженерно-саперний батальйон

127-й інженерно-саперний батальйон

30-й окремий полк зв’язку

496-й окремий радіо розвідувальний батальйон

371-й нічний бомбардувальний авіаційний полк

14-й окремий авіаційний полк цивільного повітряного флоту.


hello_html_m139984ae.jpg



ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ


Людські втрати на двох етапах визволення(восени 1943, і взимку 1944 років) Насичені по вінце вогнем лінії оборони, армади літаків, рурська броня танків – все кинув ворог проти наших атакуючих «стрижених хлопців», але вони визволили місто. Крок за кроком, метр за метром очищали залізною мітлою землю Крив басу, здираючи з неї коричневу фашистку плісняву.

Очищали, йшли вперед на Захід, а декого свинцева віхола валила з ніг. І в останньому кидку холодіючими руками вони обіймали нашу степові землю так само, як обійняли б при зустрічі ту, де народились.

Доблесні воїни трьох загальновійськових Армій: 3-го Українського Фронту – 37-ої, 46-ої і 8-ої Гвардійської, підтримувані льотчиками 17-ої повітряної армії, визволяли Кривий Ріг від гітлерівських загарбників.

Сьогодні ми віддаємо шану всі тим, хто визволяв наше місто та свою батьківщину. Наші визволителі гідні високих почестей.


hello_html_m139984ae.jpg







ДОДАТКИ


(спогади ветеранів Великої Вітчизняної війни,

яких виявили та опитали пошуковці)


hello_html_382c3bb6.jpg

hello_html_1abd3589.jpghello_html_3d0583a6.jpg

hello_html_m61f4910.jpg






Анкета

ветерана Великої Вітчизняної війни

КУРОЧКА ІВАН КЛИМОВИЧ

hello_html_m247e7d39.jpg









Відомості про воїна

  1. Курочка Іван Климович

  2. Народився 26.06.1926р. у Харківській обл. , Змійовського р-ну, с. Шелудьковка

  3. Воював у складі 55-го окремого інженерно-саперного об'єднання. Був штурмовиком.

  4. В армії мав звання рядовий, а на війні – сержант

  5. У воєнний та післявоєнний час мав нагороди:

  • Орден Вітчизняної Війни

  • Орден Червоної Зірки

  • Медаль «За відвагу»

  • 2-ві медалі «За бойові заслуги»

  • Медаль «За перемогу В Німеччині»

  • Медаль «За звільнення Болгарії»

  • Медаль «За звільнення Югославії»

  • Медаль «За взяття Будапешта»

  • Медаль «За захоплення Вени»

Спогади …….


«….После освобождения ст. Апостолово 06.02.1944 года, мы начали совершать наступление на город Кривой Рог. Тогда была плохая погода. Числа 18 начали освобождать окраины Кривого Рога, и достигли реки Ингулец. В этом месте река была узкая, но очень глубокая. Вечером, числа 19 разведка донесла, что есть место где река широкая, а глубина где-то метр. В этом месте 11.00 часов достигли места, где можно было форсировать реку.

На правом берегу был враг. Мы перешли реку между двумя огневыми точками без единого выстрела, и прошли метров 200. Автоматчик противника дал сигнал огневым точкам. Тогда наши взводы разошлись – один взвод направо, а второй взвод налево.

Рота саперов более 100 человек. Когда были подавлены огневые точки противника, пехота пошла вперед освобождать территорию, а нам саперам дали команду вернутся опять в реку для переправы техники: повозки,пушки,76 минометов.

И так ночь прошла на переправе.

Под минометным огнем собралось очень много лошадей. И вдруг пошел обстрел. Все засуетились. На утро мы вышли на правый берег р. Ингулец.

Собрали бурьяны, для того чтобы сделать костер, где можно било согреется, высушится. Пришли в село Зеленая Балка и нам объявили, что Кривой Рог освобожден . »

Анкета

ветерана Великої Вітчизняної війни

БІЛОКОНЬ АНДРІЙ СЕМЕНОВИЧ

hello_html_3569f271.jpg










Відомості про воїна

  1. Білоконь Андрій Семенович

  2. Народився 6 вересня 1924 року в селі Сохновщина Харківська обл..

  3. Воював у складі Південно-західного фронту м. Ізюм Харківської області. Приймав участь у Сталінградській та курській битвах. Визволяв міста Харків та Кривий Ріг. Рухався в стороні міст Бендери, Сандомир. Більше 4-х місяців пробув під містами Краковим, Опіль, Бреславом, Дрезденом. Закінчив воювати в Празі.

  4. Займав посаду рядового і старшого сержанту. Був неодноразово поранений, 4 рази контужений.

  5. Нагороди:

  • медаль за бойові заслуги;

  • Орден Червоної Зірки за битву на Курській Дузі;

  • Орден за участь у Великій Вітчизняній війні 1-го ступеня;

  • Знак пошани

  • Медаль «За Сталінградську битву»





hello_html_m4fb2fa47.jpg




Анкета

ветерана Великої Вітчизняної війни

ТКАЧЕНКО ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ

hello_html_m49c8fce9.jpg











Ткаченко Василь Іванович народився 1919 року 27 жовтня в селі Гуровка Долинського району Кіровоградської обл..

Василь Іванович має 15 золотих і 5 серебряних медалей.

Медалі: - «Червона зірка за хоробрість в бою»

  • «50 років визволення України»

  • «25 років служби маршалу Жукову»

  • «Золота медаль за хоробрість в бою»

  • «За відновлення металургії України»

  • «Праця в СРСР – справа честі»

  • «Ветеран праці – за якісну працю»

  • «учасник війни – 30 років перемоги В ВВВ»

  • «За перемогу над Німеччиною»

  • «За оборону Сталінграда» та багато інших


hello_html_31080bea.jpg

hello_html_m68ba26b9.jpg

hello_html_m6db0f015.jpg

hello_html_m6ded7bf4.jpg

hello_html_feed7d1.jpg

hello_html_m7fde6617.jpg

hello_html_m2dd19fd4.jpg

hello_html_18a91218.jpg

hello_html_m64ca210.jpg

hello_html_m73ce803e.jpghello_html_6b4c742f.jpghello_html_6d541046.jpghello_html_me719dc.jpghello_html_7e53fd06.jpg

hello_html_m7f26bde4.png

hello_html_m3d690c81.jpghello_html_m2b13b367.png












































































































Краткое описание документа:

Мета: пошукова робота з увічнення бойових подвигів захисників Батьківщини

 

Завдання:

-         вивчення бойового шляху військових частин і формувань, що визволили місто Кривий Ріг та Україну

-         створення «Книги пам’яті » шляхом документування спогадів учасників боротьби з ворогом на фронтах та в тилу

Вивчаючи героїчні події Великої Вітчизняної війни, а саме – визволення міста Кривого Рогу, пошуковці Криворізької гімназії № 95 проаналізували доступні літературні джерела:

1.     В.Бухтіяров «Освободители», «Криворізькі комдиви» - Кривий Ріг: бібліотека альманаху «Саксагань»1999 р.

2.     Рубрики міської газети «Червоний гірник»

3.     Т. Воронова. Бої за Кривий Ріг. Очерки «З почуттям поваги», «Подвиги невмирущі», «Оплатили життям», «Через Інгулець» - 1986

Провели екскурсії до міського  історико-краєзнавчого музею; зустрічі з ветеранами визволителями та членами спілки Ради ветеранів Дзержинського району(записували спогади учасників ВВВ); оформляли «Книгу пам'яті »

Автор
Дата добавления 21.01.2015
Раздел История
Подраздел Конспекты
Просмотров409
Номер материала 324899
Получить свидетельство о публикации

Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх