Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Дошкольное образование / Другие методич. материалы / Пошуково-дослідницька робота в ДНЗ

Пошуково-дослідницька робота в ДНЗ

Идёт приём заявок на самые массовые международные олимпиады проекта "Инфоурок"

Для учителей мы подготовили самые привлекательные условия в русскоязычном интернете:

1. Бесплатные наградные документы с указанием данных образовательной Лицензии и Свидeтельства СМИ;
2. Призовой фонд 1.500.000 рублей для самых активных учителей;
3. До 100 рублей за одного ученика остаётся у учителя (при орг.взносе 150 рублей);
4. Бесплатные путёвки в Турцию (на двоих, всё включено) - розыгрыш среди активных учителей;
5. Бесплатная подписка на месяц на видеоуроки от "Инфоурок" - активным учителям;
6. Благодарность учителю будет выслана на адрес руководителя школы.

Подайте заявку на олимпиаду сейчас - https://infourok.ru/konkurs

  • Дошкольное образование

Поделитесь материалом с коллегами:


Відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради

Комунальний комбінований дошкільний навчальний заклад №280









hello_html_m1d4566a7.jpg








Вступ


Творчим розвитком прогресивних ідей і поглядів на природу, що закладені О. Водовозовою, А. Шлегер, Є. Тихєєвою, є праці сучасних учених. В останніх увага акцентується на глибокому ознайомленні дітей з рослинами (3. Плохій, Н. Яришева), на організації пошуково-дослідницькоії роботи (Н.Лисенко), вивчаються можливості засвоєння дітьми знань про сезонні зміни в житті рослин (Е. Замкілд).

Зосередження уваги вихователя на поєднанні різних способів подачі дітям знань про природу, формуванні у них практичних вмінь і навичок взаємодії з нею, вихованні бережливого ставлення до неї на заняттях і в повсякденному житті водночас сприяє інтелектуальному, дїєво-вольовому та емоційно-чутливому розвиткові дошкільника.

Закономірності формування екологічної культури особистості, особливості процесу екологічного виховання дітей дошкільного віку, аналіз видів діяльності й засобів, що їx стимулюють та екологізують, викликають потребу вибору найефективніших з-поміж них, які мають забезпечити оптимальну результативність роботи дошкільного закладу в цьому напрямі. Таким активним засобом є пошуково-дослідницька діяльність дітей, бо вони є природженими дослідниками, які активно шукають інформацію про довкілля. Малюки намагаються зрозуміти свій світ шляхом спостереження та експериментування.

Саме природна допитливість дітей обумовлює їх навчання. Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що діти дошкільного віку можуть розуміти причини деяких простих явищ і здатні до елементарних логічних міркувань у тому разі, якщо завдання спираються на спостереження або практичну діяльність. На цьому положенні наголошував і В. Сухомлинський: «Дитина мислить образами. Це означає, що, слухаючи розповідь вихователя про подорож краплинки води, вона мaє у своїй уяві й сріблясті хвилі вранішнього

туману, і темну хмару, і гуркіт грому, і весняний дощ. Що яскравіші в її уявленні ці картини, то глибше осмислює вона закономірності природи» .

У результаті дослідницької діяльності у дітей формуються елементарні навички пошукової роботи, посилюється інтepec до явищ живої і неживої природи, активізується самостійна розумова діяльність.

Пошуково-дослідницька діяльність найближче підводить дитину до проблеми, а винагородою за активність та допитливість малюків є їх самостійні «відкриття» у cвіті природи. Адже під час досліду дитина сама розвязує пізнавальне завдання за допомогою наявних у нeї знань, умінь і навичок, виконуючи різні перетворюючі дії. У результаті знаходить правильні шляхи його розв'язання, а також подібних завдань з варіативністю змісту й ознак. Об'єкт пізнання при цьому постає перед дитиною в різних зв'язках, співвідношеннях зі спорідненими об’єктами, речами, явищами. Дитина на правах відкривача пізнає динаміку і статичність природних явищ.

Відомий педагог М. Поддьяков виділяє як вид специфічної діяльності експериментування, що, на його думку, стимулює пізнавальну активність дитини. Практика свідчить про плідність цієї ідеї.

Помітно активізує пізнавальну діяльність дітей залучення їх до простих дослідів. Досліди, власне, вельми нагадують фокуси, вони посильні для дошкільнят і цікаві їм.


Організація пошукової діяльності дітей.


Елементарна пошукова діяльність, як форма ознайомлення дітей з природою забезпечує найбільш високий ступінь активності самодіяльності дітей. Вона дозволяє сформувати у дітей уявлення про явища природи, виявити їх причини і взаємозв’язки. Дослід визначається як спосіб матеріального впливу людини на об’єкт з метою вивчення цього об’єкта, пізнання його властивостей. Отже, це спостереження за спеціально створених умов. Проведенню дослідів з дошкільниками надавали великого значення Є.М. Водовозова, Є.І. Тихєєва, вважаючи, що в процесі проведення дослідів діти повинні спостерігати, діяти, мислити, робити самостійні висновки. За сучасних умов, коли великого значення надається розвиткові пізнавальної активності, вихованню прагнення до здобуття нових знань, проведенню дослідів повинно бути приділено значну увагу.

Використання дослідів цінне тим, що вони мають велику переконуючи силу. знання, яких набувають діти, мають особливу доказовість, повноту і міцність. Під час проведення дослідів забезпечується чуттєве сприймання, практична діяльність дітей і словесне обґрунтування. Такий органічний зв'язок і сприяє максимальній активізації розумової діяльності дітей, оскільки відповідає характеру мислення дошкільників.


Значення та суть дослідницького методу в пізнанні оточуючої природи.


За даними дошкільної педагогіки у ставленні дошкільнят до пошуково-дослідницької діяльності до природи переважає когнітивний компонент. Отож активність дитини доцільніше розвивати у пізнавальній діяльності. Її основними видами є пошукова робота, спостереження, екологічне моделювання.

Психолого-педагогічними дослідженнями встановлено,

що за допомогою пошуково-дослідницької діяльності у дитини досить легко формуються орієнтувальні вміння , інтелектуальні та практичні дії, розвиваються мисленнєві процеси; доведена й ефективність створення разом із дорослим екологічних моделей. Доцільність експериментування зумовлена розмаїттям природних явищ, змінністю і циклічністю сезонних ознак, прихованістю причинових зв’язків.

Проблема пошуково-дослідницької діяльності дошкільників у психолого-дошкільній літературі, починаючи з дошкільного віку, розробляється багатьма педагогами і психологами як в історично-педагогічній спадщині, так і в сучасних дослідженнях на велику роль праці у вихованні маленьких дітей вказували західноєвропейські педагоги Я.А. Коменський, Й.Г. Песталоцці, Р. Оуен, Ф. Фребель, M. Moнтecopі. Першочергового значення праці в природі і пошуково-дослідницькій діяльності у вихованні підростаючого покоління надавав засновник вітчизняної педагогіки К.Д. Ушинський. Дуже важливими є методичні вимоги К.Д. Ушинського до організації пошуково-дослідницької діяльності: вона повинна бути різноманітною, посильною і неодмінно такою, що активізувала б роботу дитячої думки .

В сучасній педагогіці і психології в Україні проблема дитячої пошукової діяльності посідає значне місце. Праці Котирло В.К., Подоляк Л.Г. розкривають механізм формування самостійності в дитячій діяльності, особливості розвитку ставлення дітей до праці , оціночних відносин.

Педагогічні дослідження в Україні останніх років (В.О. Павленчик, Г.В. Беленька, M.A. Maшовeць, H.M. Kот, Н.Б. Кривошея) розглядають нові аспекти виховного впливу трудової діяльності дітей на формування позитивних взаємовідносин дітей в спільній діяльності під час експериментування.


Організаційно-методичний аспект дослідницької роботи в ДНЗ

Діти дошкільного віку за своєю природою-допитливі дослідники навколишнього світу.

Розуміючи значення експериментування для психічного розвитку дитини в дитячому садку, варто започаткувати лабораторію, яка має бути оснащеною необхідним устаткуванням і матеріалами для реалізації дитячої експериментальної роботи.


  • Основні умови організації пошуково-дослідницької роботи в ДНЗ

  • наявність водопостачання в приміщенні;

  • вироблення вихователем спільно з дітьми правил безпечної поведінки в дитячій лабораторії.


  • Мета дослідницької діяльності в дитячій лабораторії:

  • активізувати знання у процесі праці;

  • користуватися «механізмом думання»;

  • формувати вміння здійснювати елементарну прогностичну оцінку своїх майбутніх результатів;

  • забезпечити можливість поглиблення й розширення уявлень про навколишній світ, оволодіння певними прийомами його дослідження;

  • стимулювати експериментування, прояв фантазії;

  • розвивати самостійність й ініціативу, прагнення до дослідницької діяльності;

  • формувати усвідомлення поетапного пошукового процесу, розуміти значущість усіх його компонентів (пояснення, дослід, висновок);

  • розвивати й удосконалювати навички і вміння дитини в дослідницькій діяльності.


  • Основне устаткування дитячої лабораторії:

  • прилади-помічники: мікроскоп, збільшувальні стікла, чашкові ваги, пісочні годинники, компаси,магніти, бінокль;

  • прозорі та не прозорі посуди різної конфігурації й різного об’єму, пластикові пляшки, стакани,ковші, відра;

  • природні матеріали: камінчики різного кольору і форми, мінерали, глина, різна за складом земля, вугілля, різний за кольором пісок, пташині пірʼїнки, мушлі, шишки, шкаралупа горіхів, шматочки кори дерев, листя, гілочки, пух, мох, насіння фруктів і овочів, шерсть;

  • підручний матеріал: шматочки шкіри, поролон, шматочки хутра, латочки тканини, пробки, дріт, форми вкладки, деревʼяні котушки;

  • технічні матеріали: гайки, гвинти, болти;

  • різні види паперу: звичайний альбомний лист, калька, наждачний папір,вощений папір;

  • фарбники: ягідний сироп, акварельні фарби, овочевий сік, харчові фарбники;

  • медичні матеріали: піпетки, колби, пробірки, шпателі, деревʼяні палички, вата, мензурки, шприці пластикові без голок, груші ризові різного об’єму;

  • дзеркала, повітряні кульки, старі пластинки для програвача, деревʼяні зубочистки, олія, мука, сіль, кольорові і прозорі стекла, піддони, форми, плоске блюдо, стеки, пила для нігтів,учнівські лінійки, сито, металеві кульки( легка і важка), таз, сітка-авоська, сірники, сірникові коробки, нитки, різнокольорові ґудзики, ванна для ігор із піском і водою;



  • контейнери для зберігання сипких і дрібних предметів;

  • дитячі халати, клейонкові фартухи, рушники;

  • таблиці-схеми, колажі за пройденими темами;

  • дитячий тлумачний словник;

  • журнал досліджень для фіксації дітьми результатів дослідів, робочі листи.


hello_html_20eca162.jpg


  • Основні завдання пошуково-дослідницької лабораторії:

  • формувати в дошкільнят елементи наукових знань про основні екологічні чинники в розвитку живої природи;

  • виховувати в дітей діяльну любов до природи, вміння дбати про рослини й тварини;

  • розвивати вміння класифікувати об’єкти живої природи на основі аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодій із навколишнім середовищем;

  • стимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи;

  • активізувати знання й практичний досвід дітей у різних видах діяльності у природі;

  • учити правил поведінки у природі.


  • Методи пошуково-дослідницької діяльності:

  • спостереження;

  • демонстрація картин, ілюстрацій, фотографій;

  • дослідницько-пошукова робота;

  • праця в природі;

  • ігри;

  • бесіди;

  • словесно-логічні завдання;

  • проблемні ситуації;

  • експериментальна робота з рослинами та тваринами;

  • ознайомлення з творами художньої літератури відповідної тематики.


  • Стимули для позитивної мотивації діяльності дошкільників:

  • зовнішні стимули ( новизна, незвичайність об’єкту);

  • таємниця, сюрприз;

  • мотив допомоги;

  • пізнавальний мотив (чому так?);

  • ситуація вибору.

Робота в дитячій лабораторії розпочинається з екскурсії, під час якої діти знайомляться з господарем лабораторії та з її мешканцями-устаткуванням та правилами поведінки.

Після проведення експериментів у дітей виникає безліч питань. В основі яких лежить пізнавальний мотив. Дорослому варто не поспішати з відповіддю, а сприяти тому,щоб діти знайшли їх самостійно. Робота в лабораторії знаходить відбиття і в креативній діяльності дітей. Так, після проведення експериментів зі звуком можна створювати з дітьми свої музичні інструменти з підручного матеріалу. Для батьків вихованців можна створювати, записувати і гарно оформити перелік креативних висловів дітей на різні теми.

Природа дає найбагатший та най креативніший матеріал для розвитку мислення і мовлення дитини. Жодний технічний винахід не замінить його. У період довкілля закладається основи екологічної культури особистості, основною складовою якої є екологічна свідомість.


  • Структура проведення гри-експериментування:

  • постановка, формулювання пізнавального завдання;

  • висунення припущень;

  • перевірка гіпотез;

  • підбиття підсумків;

  • фіксація результатів;

  • запитання дітей.


  • Структура дослідницької діяльності в ДНЗ:

Пошукова діяльність проводиться в окремій системі.

Структура дослідів має багато спільного із спостереженнями.

  • Перший етап - підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб зацікавити їх дослідом, виявляв знання. Наприклад: «Як ви гадаєте, діти, дерева взимку живі? А чому вони не замерзають від сильного морозу?»


  • Другий етап - початок досліду: обговорення умов і висування припущень: «Я читала, діти, що дерева не замерзають тому, що в їхньому соку багато цукру. Давайте поставимо на мороз дві скляночки: в одній буде проста вода, а в другій - з цукром. Як ви гадаєте, в якій склянці вода швидше замерзне?»

  • Третій етап - хід досліду. Спостереження дітей за ходом досліду, обмін думками.

  • Четвертий етап - заключний: обговорення наслідків досліду.

Дуже важливим є етап перевірки гіпотези. Щоб застерігтися від неправильних засобів та способів, вихователь мусить логічно правильно продумати свою діяльність і діяльність дітей, методично її забезпечити, визначити послідовність етапів роботи, способи поетапної фіксації результатів, основні та допоміжні засоби й матеріали, тобто планування роботи вихователя повинно повністю підпорядковуватись єдиній меті обґрунтованому переходу теоретичних уявлень на рівень узагальнених та систематизованих знань.

Для засвоєння об'єму знань, визначеного "Програмою виховання в дитячому садку" , необхідна активна організація пізнавальної і практичної діяльності дітей. Формуючи систему знань про природу, вихователь вибирає з програми той зміст знань, який можливо засвоїти методом пошукової діяльності. Він організовує життєві ситуації направляючи дітей на визначення пізнавальних задач. В процесі аналізу запропонованих ситуацій у дітей виникає необхідність співвіднести набуті знання з тим, що вони посередньо сприймають. Пошукова діяльність починається з того, що відомо а що ні. Усвідомлення проблемної ситуації закінчується постановкою пізнавальної задачі - "Що відбувається і чому так відбувається?"

В результаті аналізу проблемної життєвої ситуації усвідомлення пізнавальної задачі під керівництвом вихователя висувають припущення про можливі причини спостерігаючих явищ. Ні одне з висловлювань не повинне залишитись без обговорювання.

Наприклад:

зимою діти виносять пофарбовану воду на мороз, щоб вийшов кольоровий лід.

Вихователь запитує: "Чому на вулиці зимою вода перетворюється на лід? Чи можна виготовити кольоровий лід у приміщенні?"

діти роблять різні припущення, одні більш точні та конкретні: "вода на вулиці замерзне - буде лід", другі помилкові: "вода може замерзнути і на вулиці, і в кімнаті " , інші недостатньо точні: "на вулиці буде лід".


Припущення, висловленні дітьми, часто бувають суперечливі. Вихователь пропонує перевірити - яке правильне. Якщо діти не висловлюють припущення, вихователь сам спонукає до цього, або сам висловлює необхідні припущення.

Короткочасні спостереження використовуються для установлення якості різних об'єктів природи, для їх розпізнавання.

Наприклад:

при визначенні необхідності поливки рослин і доказів своїх суджень, діти відшукують ознаки стану рослин дозволяючи зробити висновок про сухість та вологість ґрунту, їх колір, про зміни стану листя.

Довготривалі спостереження, досліди, моделювання і демонстрації готових моделей (поведінка комах) можуть бути використанні для рішення повчальних задач на встановлення причин природних явищ, зв’язків і відносин. Так для виявлення зв'язку між способом пересування тварин (кролик, жабка) і складом кінцівок, вихователь пропонує дітям поспостерігати за тваринами; порівнюючи їх способи пересування та склад кінцівок.

Демонстрація моделей може бути використання для встановлення механізмів маскування тварин. Спостерігаючи за гусінню метелика - капусниці, діти помічають, що їх важко розрізнити на листі капусти. Вихователь пропонує подумати, чому так виходить, потім пояснює це явище.

При наявності у дітей досвіду сформульованого через наочно - практичний метод та ознайомлення з природою, вихователь може використовувати для перевірки припущення і рішення пізнавальних задач евристичної бесіди.

Евристична бесіда передбачає встановлення причин різних природних явищ за допомогою суджень. Вихователь керує процесом суджень і направленням думки дітей.

Наприклад:

під час прогулянки при відлизі (в січні) вихователь звертає увагу на те, що гілки кущів, прикрашенні гірляндами з краплинок води. Він пропонує дітям здогадатися, що відбулося і чому, куди подівся сніг, який діти в ранці бачили на гілках.

- Я думаю що сніг розтав - каже одна дитина, - бачите, ліхтарі світять, від них іде тепло, тому він розтав.

- А я думаю що розтав тому, що сонце світить сьогодні. Ось і вийшли крапельки - каже інший.

Вихователь не відмовляється від відповідей, але пропонує згадати: "вчора ввечері ліхтарі теж світили, а хіба сніг танув?"

"Hі, ввечері не танув" - згадали діти.

Вихователь каже, що сьогодні не було сонця, день був похмурий.

Діти здогадалися, що причиною розтавання снігу виявилося загальне потепління. Вихователь пропонує подивитися на термометр. І вони переконуються, що на вулиці значно потепліло.

Заключним етапом пошукової діяльності є формулювання висновків на основі аналізу вже наявних результатів спостережень, дослідів, моделювання. До самостійного формулювання висновків дітей стимулює вихователь. Bін не повинен поспішати робити висновки сам. Необхідно вислуховувати всі висловлювання дітей, задавати додаткові питання, які можуть дати направлення думці.

Розгорнута пошукова діяльність використовується при ознайомленні з природою дітей старшого дошкільного віку. Але використання її окремих компонентів - пошукових дій, можна починати з молодшої групи. Для встановлення впливу вологи на пластичність піску та глини в іграх дітей молодшого дошкільного віку вихователь пропонує виліпити пиріжок з сухого піску, потім з вологого і запитує: "чому з початку пиріжок не вийшов? 3 якого піску можна виліпити його?".

Ознайомлення дітей з природою за допомогою елементарної пошукової діяльності має більш розвиваюче значення. Систематичне використання прийомів в пошуковій діяльності призводить до того, що вона є способом самостійної пізнавальної діяльності дитини. Під впливом пошукової діяльності у дітей розвиваються елементи самостійного творчого мислення. Радість самостійних відкриттів розвиває і закріплює інтерес до природи.

Враховуючи значення пошукової діяльності для розвитку дітей, необхідно постійно створювати умови для її організації.

  • Зміст дослідів:

  • нежива природа (сонце, повітря, вода, грунт, явища природи);

  • рослинний світ,

  • тваринний світ;

  • організм людини.


  • Приклади нескладних дослідів


hello_html_m2229368.jpg

hello_html_70e87f6d.png

Тема "Сонце"


Дослід №1

Мета: показати рух сонця по небу.

Матеріал: Вертикальний предмет ( стовп, дерево), крейда.

Умови проведення досліду: літо, сонячна днина,

Хід досліду. Уранці визначити місцезнаходження сонця на небі за певними орієнтирами (будинки, дерева тощо) й накреслити крейдою тінь від якогось з них. Повторити опiвднi та ввечері.


Дослід №2

Мета: показати залежність мiж висотою стояння сонця та кiлькiстю його тепла.

Матеріал: ліхтарик.

Умови: затемнене приміщення.

Хід досліду. Спрямувати світло ліхтарика на руку дитини під певним кутом, потримати 20-30 сек, потім спрямувати світло вертикально до руки. 3апитати дитину, коли тепло було найвідчайдушніше.


Дослід №3

Мета: показати залежність мiж висотою стояння сонця та кiлькiстю його тепла.

Матеріал: природні об'єкти; металеві предмети, розміщені на подвiрї.

Умови: весна, літо, рання осінь, сонячна днина.

Хід досліду. Визначити висоту стояння сонця (за певними орієнтирами) та відчути на дотик температуру води, піску, різних предметів уранці, опiвднi та ввечері. З'ясувати залежність мiж висотою стояння сонця (проміння йде збоку чи прямо - як у ліхтарика) та кiлькiстю його тепла.



СОНЕЧКО


Сонце, сонце, запалай,

На промінчиках заграй!

Під мелодію твою

Все розквітне у гаю.

Скрізь струмочки задзюрчать,

Будем весну зустрічать!



Розпустило коси сонце,

Загляда до всіх в віконце:

Хто ще щічки не помив?

Хто зарядку не робив?

Хто не слухається маму?

Хто не склав свою піжаму?

Хто в цю пору іще спить?!

Будем сплюшку цю будить!

hello_html_4d257093.jpg


Тема "Повітря"


Завдання. Сформувати у дітей уявлення про повітря як природне середовище. Вчити дітей знаходити повітря в навколишньому.

Дослід №1

Накачування кульки повітрям за допомогою насоса.


hello_html_3ad1b441.jpg


Дослід №2

Теплове розширення повітря

Хід досліду: Пляшки з кульками почергово занурюються у ємності з гарячою водою та зі снігом.

hello_html_m2e3b4619.jpg hello_html_68e03323.jpg






Дослід №3

Мета: продемонструвати наявність повітря навколо нас, у воді.

Умови: звичайне приміщення.

Хід досліду:

* Склавши у трубочку губи, з силою втягнути повітря. Повітряний струм "звучить" i відчувається на губах.

* Увімкнути вентилятор дати дітям відчути рух повітря.

* Опустити сухий камінець у склянку з водою. На поверхні з'являться бульбашки, наповнені повітрям.

* Перекинути порожню склянку догори дном і, тримаючи її дуже рівно, повільно занурити у воду. Чи потрапляє до склянки вода? Чому не потрапляє?

* Подмухати на паперовий човник. Чому він рухається?

* Зважити на вагах дві повiтрянi кульки (одна надута, інша ні). Яка з них важча? Чому?


Дослід №4

Мета: навчити розрізняти якісний стан повітря.

Умови: весняна або літня днина.

Хід досліду:

* Звернути увагу дітей на повітря навколо, підкреслити, що воно прозоре. Запропонувати відчути, чим воно пахне.

* Звернути увагу на повітря після того, як проїхала машина.

Висновок: чисте повітря прозоре, має приємний запах або не має жодного запаху. Забруднене повітря не прозоре, воно може мати неприємний запах. Дихати бажано чистим повітрям.


Дослід №5

Мета: продемонструвати потребу у повiтрi людей, тварин.

Хід досліду. Запропонувати дітям на короткий час затулити носа рота рукою, а потім глибоко вдихнути повітря й відчути, як це приємно. Покласти руки на груди й відчути, як вони ритмічно рухаються під час дихання. Зробити те саме під час спостереження за кішкою, кролем.






hello_html_m5d32be39.jpg


Тема "Вода"



Дослід №1.

Мета: навчити розрізняти стан води (холодна, тепла, гаряча, чиста, забруднена).

Матеріал: три склянки з водою різної температури, дві прозорі банки з чистою та забрудненою водою (вкинути грудочку землі).

Умови: звичайне приміщення будь-якої пори року.

Хід досліду:

* Розглянути з дітьми три однакові склянки з водою. Запитати: чи однакова вода в них? (Так, зовні однакова). Запропонувати по черзі відчути на дотик. З'ясувати, яка температура води у склянках, як використовують різну воду.

* Розглянути дві банки з водою. Запитати: чим вони вiдрiзняються? Показати дітям, що крізь забруднену воду погано видно предмети. Підкреслити, що чиста вода прозора, не має ні запаху, ні кольору.

hello_html_m37254f41.jpghello_html_m15fe54f5.jpg


Дослід №2.

Мета: продемонструвати перетворення води у газоподібний стан.

Матеріал: спиртівка, сірники, прозора колба з водою, невеличка покришка з будь-якої посудини.

Умови: звичайне приміщення, обов'язкове додержання правил безпеки.

Хід досліду: Незначну кiлькiсть води у прозорій колбі довести до кипіння. Потримати покришку над колбою й розглянути з дітьми краплі на ній. Поспостерігати за парою i за поступовим зменшенням кiлькостi води у колбі.

Висновок: вода від нагрівання перетворюється у дрiбнi крапельки (пару) й піднімається вгору.



Дослід №3.

Мета: продемонструвати нагрівання води сонячним промінням i випаровування її.

Матеріал: пласкі мисочки з водою

Умови: літо, сонячна днина.

Хід досліду. Вранці виставити на дворі дві мисочки з водою: одну - на сонці, iншу- в затінку. Порівняти температуру та кiлькiсть води вранці та надвечір.


Дослід №4.

Мета: продемонструвати перетворення води в рiзнi стани: з твердого у рідину і навпаки.

Матеріал: прозора склянка, лід

Умови: зима, морозяна днина.

Хід досліду. Розглянути шматок льоду, покласти його в склянку й занести до приміщення. Коли розтане, знову винести на холод.

Висновок: в холоду вода перетворюється на лід, а у теплі знову стає водою. Лід, сніг - це рiзнi стани води.


hello_html_m323e1e42.jpghello_html_m7efd919.jpg

hello_html_m2ac8ff56.jpghello_html_m32dc3cde.jpg



Дослід №5.

Мета: показати властивості снігу.

Матеріал: дві невеликі металеві або пластмасові банки з покришками, наповнені водою однакової температури.

Умови: зима, морозяна днина.

Хід досліду. Виставити одну банку з водою на вiдкритiй мiсцинi, а другу присилати снігом. Через годину порівняти воду в обох банках.

Висновок: сніг зберігає тепло.

hello_html_5ee45303.jpg


Мета: ознайомити дітей з тим, що вода потрібна для людей, рослин, тварин; учити визначати i називати основні її ознаки та властивості (може бути чистою - брудною, холодною - теплою, розливається, ллється, капає); розвивати здатність встановлювати найпростiшi зв'язки i взаємозалежності в стані речовини, спостережливість і допитливість.


У дітей другої молодшої групи вже є деякі уявлення про використання води людиною в побуті, сформовані у них у першій молодшій групі. Але ці уявлення часткові, безсистемні.



Під час спостережень у другій молодшій групі вихователь супроводить свою розповідь наочними засобами, що продемонструють ті ознаки i властивості, які доступні для сприймання, розуміння i засвоєння дітьми цього віку.


Властивість 1. Чиста - брудна - кольорова вода.


Для порівняння доцільно використати воду з водопровідного крана та дощову, наливши й у прозору посудину.


ДОСЛIД № 1

У склянку з водою покласти кілька кристаликів марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Провести аналогічний дослід, додаючи інші барвники. Діти роблять висновок про зміну кольору води.


Властивість 2. Холодна - тепла вода.


Порівняти температуру води, торкаючись до посудини, в яку її налито; пробуючи на смак - воду для пиття різної температури; через тактильні аналізатори - воду різної температури для миття рук i обличчя, прання лялькового одягу. За наявності вiдповiдних умов слід залучити дітей до порівняння температури води під час ігор, плескання та виконання вправ на мілководді річки, у басейні. У середній групі спонукати водночас до порівняння кольору та прозорості води під час занурення з головою.


ДОСЛIД № 2

Одну частину води нагріти у посудині, другу - залишити на столі без змін, третю - винести на холод. Вiд чого залежить температура води? Чому? Висновок діти роблять самостійно.


Властивість 3. Розливається - ллється - капає.


hello_html_m786f9cbd.jpghello_html_46f14419.jpg

IIIляхом довільних дій з предметами з гладенькою поверхнею (великою тарілкою, тацею, іншим посудом, столом для ігор з водою i піском) вихователь демонструє властивість води поширюватися в різних напрямках від місця дотику до поверхні предмета - розливатися. Вода при цьому може набувати плям різної форми i розмірів. Вода ллється єдиною цівкою з посуду з носиком (чайник, поливальниця, глечик) i кількома - з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому? (до самостійного висновку слід спонукати дітей 5-го року життя.)


Вода капає, коли рухається повільно. Доцільно провести в дощову погоду спостереження, як капає вода з даху і з предметів на майданчику, з паркана. Можна заздалегідь виставити на підставку, що дорівнює росту дітей, фанеру або дощечку довільних розмірів горизонтально до поверхні землі i спостерігати за рухом водяних крапель з чотирьох боків (під час зливи тоненькі цівки; в помірний дощ - краплі).


Властивість 4. Вода прозора.


hello_html_46f3ee05.jpg

Для підведення дітей до висновку про прозорість води доцільно використати нескладний дослід: занурити у воду кілька різних предметів.








ДОСЛIД № З.

Запропонувати дітям спробувати воду на смак. Вода - без смаку. Опустити в склянку ложечку цукру (солі). Що трапилося з цукром? Сіллю? Якою стала вода на смак, в яку поклали цукор, а в яку - сіль? Від чого залежить смак води?



hello_html_m1b69b028.gif


Вода потрібна всім живим організмам



Вода

А вода це справжнє диво!

Як прожити без води?

З нею ми завжди щасливі,

З нею в нас нема біди.


Є вода — ростуть рослини:

Ліс, сади, рясні поля.

Це чудово для людини

І радіє вся Земля.


Плавають в водичці діти,

Риби у воді живуть.

Розцвітають в лузі квіти.

І рясні дощі ідуть.


Кругообіг повсякчасно

На Землі вода веде.

Тож з водою всім прекрасно

І біди нема ніде!



МАГНЕТИЗМ

Мета: Виявити з дітьми здатність магніту взаємодіяти тільки з металевими предметами.

hello_html_270bfcf4.jpg







ТОНЕ – НЕ ТОНЕ

Мета: Дослідити предмети, що тонуть та не тонуть, визначити матеріали, з яких вони зроблені

hello_html_m15fe54f5.jpg





ПЕРША ПОДОРОЖ В МІКРОСВІТ

Мета: Познайомити дітей з мікроскопом та лупою.

hello_html_4fd9942d.jpghello_html_5659e731.jpg







ДОСЛІДИ З ЛЬОДОМ

Мета: продовжувати розширювати знання про деякі властивості води (від замерзання вона перетворюється на лід; він холодний, слизький; від нагрівання перетворюється на воду); розвивати спостережливість, допитливість.



Дослід № 1.

Припущення: Лід — твердий, слизький.

Хід досліду: Те, що лід слизький педагог доводить пропонуючи дітям поковзатися льодяними доріжками. Твердість перевіряємо обстежуючи льодяну бурульку або льодяну кульку на дотик — ударяючи по них яким-небудь предметом. Бурулька розбивається на дрібні кристалики, падаючи з висоти, занурюючись у сніг.

hello_html_m7b1b0474.jpghello_html_m18686058.jpg




Дослід № 2.

Припущення: колір льоду не залежить від кольору води, а форма посуду не визначає форми льоду.

Хід досліду: Лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, лід перетворюється на воду. Засвоєнню цієї ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору. Колір льоду визначає колір води. Форма визначається формою посудини. Пропонувати підфарбувати воду в різний колір, розлити в різноманітні формочки і винести на мороз. Коли вода перетвориться на лід, фігурки обережно вийняти з формочок. Діти роблять висновки.


Дослід № 3.

Припущення: Лід тоне у воді.

Хід досліду: Візьміть невелику коробочку з пластмаси, налийте в неї холодну воду і поставте в морозильну камеру холодильника. Через деякий час лід готовий. Наповніть глибоку тарілку водою. Обережно покладіть кубик льоду на воду в тарілці. Лід не тоне у воді, а плаває на її поверхні. Це означає, що він легший від води, і вже однієї цієї властивості досить, щоб виділити лід з інших твердих речовин як виняток. Завдяки цій особливості льоду крига у водоймах з'являється лише на поверхні.Якби лід тонув у воді, на поверхні утворювалися б

усе нові й нові його шари. Вони, в свою чергу, опускалися б униз, і водойма промерзла б до самого дна. Внаслідок цього водяні рослини на дні були б сковані кригою, а рибі та всьому живому, що знаходилось у воді, загрожувала б неминуча загибель. Та, на щастя, у природі цього не відбувається.


Дослід № 4.

Припущення: Лід тане, якщо його посипати сіллю.

Хід досліду: Візьміть кубик льоду, покладіть його на тарілку. Спробуйте посипати кубик льоду сіллю. Що відбувається з сіллю? Сіль змішується з льодом. Солоний лід тане швидше, бо температура його нижча, ніж у несолоного льоду.





Дослід № 5.

Припущення: Лід швидше розтане в гарячій воді, потім на тарілці і в останню чергу — в холодній воді.

Хід досліду: Спостерігайте: що буде відбуватися, якщо один кубик льоду покласти в холодну воду, другий — в гарячу воду, а третій — на тарілку. Відмітьте за годинником, за який час розтали кубики льоду.


Дослід № б.

Припущення: Лід займає більше місця ніж вода, тому кришка стакана підніметься.

Хід досліду: Візьміть пластмасовий стаканчик з кришкою. Заповніть його водою і закрийте кришкою. Винесіть на мороз або поставте в морозильну камеру. Що відбувається, коли вся вода в ньому перетвориться на лід? Лід займає більше місця, ніж вода. Він піднімає кришку, коли його об'єм стає більшим від об'єму стакана

СНІГ

hello_html_1ee384a3.jpg


Мета: вчити дітей розрізняти i називати ознаки снігу (білий, холодний, може 6ути пухким, розсипчастим у разі перенесення у приміщення сніг перетворюється на чисту або 6рудну воду, а вода надворі - на лід); розвивати здатність встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, виховувати спостережливість.


Діти другої молодшої групи вже знають деякі властивості снігу. Розширити та конкретизувати їх слід завдяки залученню дітей до нескладних дослiдiв з перетворення снігу на рідину різної чистоти та прозорості залежно від забруднення снігу. Формуючи уявлення про властивості снігу за різної температури повітря, доцільно показати, як можна використовувати сніг у таких ситуаціях для ігор, розваг, праці чи дослiдiв тощо.









Властивість 1. Білий - холодний. Для усвідомлення дітьми того, що «білий» не завжди означає: «чистий», слід провести дослід про перетворення снігу на воду.


hello_html_m12e3ea6f.jpghello_html_48cd9115.jpg



ДОСЛIД № 1.


Сніг взяти з кількох місць на ділянці дитячого садка. Уточнення кольору снігу добитися через порівняння за кольором відомих дітям предметів (аркуш паперу, біла фарба, речі дитячого одягу, по суд тощо). Висновок діти роблять самостійно.




hello_html_m401e437f.jpg













ДОСЛIД № 2.

hello_html_6aaa8d4f.jpg


Для ствердження того, що сніг холодний, дітям рекомендують винести в посудині воду різної температури i поставити у сніг. Спостерігаючи за змінами снігу навколо посудини (від тепла сніг тане i перетворюється на воду) i температурою води в посудині (за короткий час вода охолоджується від холодного снігу), діти роблять висновок про цю властивість снігу.


Для закріплення знань провести тaкi досліди: у снігопад спостерігати за поведінкою сніжинок на теплій долоні, одязі дітей, спорудах на ділянці дитячого садка.




Як змінюються сніжинки? Чому? У снігопад підставити обличчя назустріч сніжинкам. Що відбувається зі шкірою? Подихати на сніжинки - що змінилося? Чому? Занурити в сніг на ділянці зварене i обстежене дітьми куряче яйце (одне або кілька). Як зміниться його температура? Чому? Що трапилося зi снігом навколо яйця? Чому?

hello_html_m4af8637e.jpg


Властивість 2. Пухкий - розсипчастий (згідно з программою


середньої групи). Цю властивість снігу діти бачать під час активної трудової діяльності - виготовлення фігур зi снігу та під час ходьби на лижах. 3 пухкого снігу доцільно порекомендувати дітям зліпити снігову бабу, фортецю, колобок, сніжки, казковий міст. При цьому особливу увагу слід звернути на закріплення попередньої властивості. З'ясувати, чому по пухкому снігу не можна ходити на лижах; вслухатись у звуки, під час наступання на нього. До усвідомлення властивості - сніг розсипчастий - дітей підводять під час ходьби на лижах, через порівняння звука від наступання на сніг - рипить тому, що ламаються замерзлi на сильному морозі сніжинки; через спроби ліпити - не ліпиться

тому, що сухий від морозу; через занурення в нього важких предметів - тонуть у снігу. Закінчити спостереження доцільно загадуванням загадок, переглядом дiафiльму «Про сніжки».


Властивість 3. Сніг – мокрий і липкий. Цю властивість снігу діти бачать під час активної трудової діяльності - виготовлення фігур зi снігу.











hello_html_m228798cb.jpghello_html_71377ad5.jpg


hello_html_m5db4386d.jpg

hello_html_a0ba7b4.jpg





hello_html_m64cb8b90.gif



ЧАРІВНИЙ ПАПІР

Дослід №1

Завдання. Ознайомити дітей із властивостями паперу за допомогою різних методів. Вчити оперувати набутими знаннями.

Припущення: папір можна розірвати, скласти навпіл, закрутити в рулон або розрізати ножицями.

Хід досліду: Вихователь пропонує дітям 2-3 арапки паперу (звичайний, серветки, картои), звертає увагу на різну структуру та пропонує розірвати її.Порівнюють, який папір легко рветься,зкладається, закручується в рулон а який треба різати ножицями.

Висновок: папір можна розірвати, закрутити або розрізати ножицями та зробити аплікацію.









hello_html_395bcbe5.jpg

hello_html_m1204deaa.jpghello_html_mfb15ca7.jpg

Барви гуаші

hello_html_m19dce91b.jpg

Завдання. Ознайомити дітей із властивостями гуашевої фарби, її особливостями. Вчити використовувати техніку розмальовування паперу за допомогою фарби.

hello_html_1f8da6a3.jpghello_html_1296d90b.jpg

Дослід №1

Гуашева фарба розчиняється у воді.

hello_html_m21f077a0.jpg

Хід досліду: Приготувати склянку з водою та 2-3 кольори гуашевої фарби. Вихователь пензлем показує, що гуаш не фарбує, вона тверда. Що треба зробити? Пропонує капнути на фарбу водою. Що сталося з фарбою?

Висновок: гуашева фарба розчиняється, у воді.

Дослід №2

Гуашева фарба відбивається на аркуші паперу.

Хід досліду: На складений навпіл аркуш білого паперу ставляться клякси гуашевої фарби. Папір складається, розгладжується долонькою та розгортається.

Висновок: гуашева фарба відбивається на чистому аркуші паперу.































hello_html_43930f89.jpg



Тема "Грунт"


Дослід №1

Мета: навчити дітей розрізняти вологу та суху землю.

Матеріал: добре зволожена i суха земля.

Умови: літо - подвір'я, зима - куточок природи.

Хід досліду: Запропонувати дітям взяти в руки дві жмені землі - мокрої та сухої - і стиснути кулаки.

Висновок: волога земля м'яка, зліплюється в грудку, з неї можна витиснути воду, на ній ростуть рослини. Суха земля тверда, при здавлюванні розсипається.



hello_html_5f1b6219.jpghello_html_m359a091.jpg


Дослід №2

Мета: показати властивість піску пропускати воду, а глини - утримувати її.

Матеріал: три банки - одна з піском, друга з глиною, третя - з водою.

Хід досліду: Налити у банки з піском та глиною однакову кiлькiсть води й спостерігати, як вона просочується.

Висновок: пісок пропускає воду, а глина ні.


hello_html_m78d46de4.jpg





hello_html_4cb45dc.jpghello_html_1c81f5ff.jpg

hello_html_m7acc4463.gif


Тема: Явища природи - «Веселка»


Дослід №1.

Мета: продемонструвати утворення веселки.

Матеріал: шланг для поливання, тригранна скляна призма.

Умови: літо, сонячна днина.

Хід досліду: Спрямувати високо вгору дрiбнi розсіяний струмінь води. Сонячне проміння, проходячи крізь краплі води, утворює веселку. Таке саме явище можна побачити біля водограю.

На шляху сонячних променів, спрямованих у вікно, поставити тригранну скляну призму. На протилежній стіні з'явиться смугаста "зебра" .



hello_html_d28d450.jpg





Утворення грому та блискавки


Дослід№1

Мета: продемонструвати утворення грому та блискавки.

Матеріал: два твердих камінці.

Умови: затемнене приміщення.

Хід досліду: Потерти камiнцi один об одний - чути потріскування й з'являться іскра. Це є у спрощеному вигляді грім та блискавка. Таке саме явище можна спостерігати під час розчісування волосся гребінцем


ПIСОК


hello_html_7304de51.jpg

Мета: розширити та погли6ити уявлення дітей про пісок - сипкий, вологий - з вологого піску можна ліпити, пісок стає вологим, якщо його полити, після дощу, вранці від роси; розвивати допитливість, 6ажання пізнавати взаємозалежності у стані речей під час їх взаємодії.

Ще задовго до того, як дітей цілеспрямовано ознайомлять з властивостями піску, вони пізнають їх самостiйнi (або під керівництвом педагога) у другій групі раннього віку та у першій молодшій під час ігор з піском на груповому майданчику чи в груповій кімнаті. Однак ці уявлення мають стихійний, неусвідомлений характер.

У процесі спостережень у другій молодшій та середній групах пояснення властивостей піску су проводяться діями вихователя i дітей, спрямованими на його перехід з одного стану в інший. Спостереження варто проводити в рiзнi погоду під час прогулянки дітей на свіжому повiтрi.






ДОСЛIД № 1.

Кожній дитині запропонувати взяти трішки сухого піску, покласти на стіл і помалювати по ньому пальцем. 3 чого він складається? Якого розміру oкpeмi піщинки? Якого кольору? Чи скріплюються вони у грудку?


hello_html_m7aaa607a.jpg


ДОСЛIД № 2.

Взяти трішки сухого піску i з висоти піднятої руки висипати його на дощечку для ліплення. Що сталося з піском? Чому? Чому на майданчику пісок розсипався по всій ділянці? Сухий пісок - сипкий.


hello_html_3018b9e.jpg




ДОСЛIД № З.

Кожен насипає гірку мокрого піску . Пісок ліпиться? Чому? Висновки діти ро6лять самостійно.


Для закріплення та погли6лення знань дітей доцільно використовувати кадри дiафiльму «Про глину i пісок).


hello_html_m354a331.jpghello_html_m4475ee66.jpg


МИЛЬНІ БУЛЬБАШКИ


hello_html_7d94f783.jpg



Дослід 1.

Що знаходиться в середині мильної бульки?

Видувши бульку, вийміть трубку з рота. Зверніть увагу дітей на те, що булька прагне скоротитися, зменшитися в розмiрi.

Чому так відбувається? Повітря починає витікати крізь соломинку. Давайте перевіримо. Запалюємо свічку, i кінець соломинки підносимо до краю полум'я свічки. Зверніть увагу дітей на те, як полум'я свічки відхилилось у протилежний бік.


Висновок: Отже, в середині мильної бульки знаходиться повітря.


Дослід2.

Прикрийте відкритий кінець соломинки пальцем. Мильна булька перестала зменшуватись. Ми перекрили хід повітрю. Зверніть увагу на те, що чим менша булька за розміром, тим більше вона схожа на кульку.

hello_html_m5e76213.jpg


Дослід 3.

Дайте змогу дітям повидувати великі мильні бульки. Розглянути їх форму: схожі на грушу, сливу ... А відірвавшись від трубочки чи соломинки, стають кульками. Це пов'язано з тим, що повітря в середині бульки рівномірно розтягує плівку бульки.

На доведення цієї думки надувайте повітряну кульку з латексу (звичайну повітряну кульку) i разом з дітьми спостерігайте за змінами її форми.


hello_html_644e50e1.jpg


Дослід4.


Які мильні бульки довше живуть?

Практично в експерименті разом з дітьми вирішуйте:

а) Чи залежить тривалість життя мильної бульки від її розміру;

б) Чи залежить життя бульки від густоти розчину.

Для розв'язання проблеми (б) треба мати два - три стаканчики з різною густотою розчину. Бо саме вiдповiдь на ситуацію (б) i є вiдповiддю проблему всього досліду.


hello_html_19e686e4.jpg


Дослід 5.


Вiд чого залежить висота польоту мильної бульки?

Створіть проблемну ситуацію i шукайте вiдповiдь на такі запитання:

а) Чим більша булька, тим вище вона підіймається. Слідкуйте, які за розміром кульки пiдiймаються вище.

б) Висота польоту залежить вiд наявності вітру, його сили i напряму. Слідкуйте за тим, в якому напрямі рухаються мильні бульки.


hello_html_3929003.jpg


Висновок: Зважайте, що у різну погоду польоти мильної бульки неоднакові.





hello_html_me389f98.jpg

hello_html_d87d0f5.jpg

Тема "Рослини"

Дослід №1

Мета: показати значення води для росту рослин.

Матеріал: дві прозорі банки (з водою та без води), дві однакові цибулини.

Хід досліду. Довготривале спостереження за змінами, що відбуваються з цибулинами у банках.

Висновок: для росту рослин необхідна вода.


hello_html_7ec6fa4d.jpg



Дослід №2

Мета: продемонструвати необхідність тепла для росту рослин.

Матеріал: дві однакові гілочки вишні (або іншого дерева), дві вази з водою.

Умови: мiсяцi лютий, березень.


hello_html_7c1b86a2.jpg



Хід досліду. Поставити одну вазу з гілочкою в кімнаті, другу - в прохолодному мiсяцi (мiж в рамами). Спостерігати за змінами, порівнюючи стан гілочок, порівнювати зi станом дерев на подвір'ї.





hello_html_1693965a.jpg






Тема "Тварини"


Дслід №1

Мeтa: визначити кiлькiсть корму, необхідного для акваріумних риб.

Матеріал: акваріум з рибками, корм, плаваюча годівничка, ложечка-мірка.

Хід досліду: Зранку насипати корму в годівничку, вiдмiряючи його міркою. Оглянути її через 15- хвилин. Якщо корму залишилося багато або ж його не залишилося зовсім, повторити дослід наступного дня. Кiлькiсть корму вважати достатньою, коли його в годівничці залишиться небагато. Дослід повторювати два-три рази на рік.


Дослід №2

Мeтa: з'ясувати дію органів чуття тварин.

Матеріал: рiзнi види корму (залежно від того, яка тварина задіяна в дослiдi).

hello_html_91a95a2.jpg


Хід досліду: Розкласти перед кішкою (чи іншою твариною) закриті пакетики з рибою, м'ясом, печивом, морквою. Спостерігати, до якого з них вона пiдiйде.

Пошепки покликати тварину. Спостерігати за її діями.









hello_html_m42c884df.jpg


Тема "Я i природа"


Дослід №1

Мeтa: продемонструвати значення зору та функцій очей.

Матеріал: два ряди стільців (або інших предметів).

Хід досліду: Запропонувати дітям щільно затулити очі долонями й спробувати пройти поміж двох рядів стільців. Чи легко це зробити? Потім пройти з розплющеними очима. Чи є різниця?

  • Піднести розрізану цибулину до очей. Що відбувається з ними?


hello_html_mf6d7f96.jpg

Висновок: крапельки цибулевого соку подразнюють слизову оболонку очей. Захищаючи око, повіки швидко моргають, а сльози очищають очі. Так очі захищаються від зовнішнього впливу.

  • Запропонувати дітям уважно розглянути очі дитини, яка сидить навпроти.

  • Зненацька легенько плеснути в долоні перед її очима. Що вона зробила відразу? (Заплющила очі).


Висновок: наш організм також знає, що найперше слід берегти очі. Адже саме завдяки зору ми дізнаємося про світ навколо нас.


  • Запропонувати на хвильку затулити очі руками. Розплющивши, розглянути в люстерко розмір зiницi. Потім протягом хвилини подивитися у вікно (сонячної днини) чи глянути на яскраве світло. За яких умов зiницi зменшуються (стискаються), а за яких збільшуються (розширюються)?














Чи є повітря в сирому курячому яйці?


hello_html_6cfce5c4.jpg





Вiзьмiть сире куряче яйце i опустить його обережно на дно каструлі з теплою водою. Варіть яйце. Зверніть увагу дітей на те, що на шкарлупці з'являються крихітні повiтрянi бульбашки, які виходять з яйця.


Розкажіть дітям про будову яйця, про необхідність повітря для розвитку пташенятка. Закінчить цю розповідь акцентом: без повітря неможливе життя.


Чи ховається в яйці повітряна бульбашка?


Вiзьмiть круто зварене яйце. Обережно поступово зніміть шкарлупку. Покажіть дітям, як шкарлупка щільно прилягає до самого яйця. Та от в одному мiсцi кругленьке, гладеньке, обтічне яйце має заглибину. Так, в цьому мiсцi в яйці було сховано повітря.


Чи можна дізнатись, де ця схованка, не розбиваючи яйця?


Налийте у глибоку миску води з міцним розчином солі. Опустіть в цю воду яйце. Подивіться, яким місцем яйце сплило на поверхню. Саме тут міститься повітряна бульбашка. Яйце більш важкою частиною опускається на дно. Помітьте це місце олівцем. А тепер знімайте шкарлупку i отримайте підтвердження досліду.


hello_html_dc415ca.jpg


Метод моделей в пізнанні навколишньої дійсності


Педагогiчнi технології пропонують в пошуковій діяльності з дітьми дошкільного віку використовувати різноманітні моделі. Зупинимось на цьому питанні докладніше.


Слово модель - (вiд франц. modele) означає зразок, умовний образ якого-небудь об'єкта. Модель в одним iз засобів наочності навчання. Вона виконує ілюстративну роль пiд час розповіді педагога про найбільш важливі властивостi, дії об'єкта, що вивчається, в цiлому або його окремих частин. Моделi широко застосовуються у шкiльнiй педагогiцi. Сьогодні використанню методу моделей приділяється достатня увага i в дошкiльнiй педагогіці.


Дослідження останніх років (С.М.Нiколаєва, І.О.Хайдурова та ін.) довели, що вимогам розвиваючого навчання дошкільників вiдповiдає такий систематизований змiст знань, у центрi якого глобальна закономірність тієї чи iншої галузi дiйсностi, що має яскраво вираженi зовнiшнi прояви. Дитина в процесi предметно-чуттєвої діяльності може видiлити істотні зв'язки i явища в тiй чи iншiй галузi i вiдобразити їх у формi узагальнених уявлень.


Засвоєння таких узагальнених знань, формування уявлень про залежностi в природi вимагають використання специфiчних методiв, якi застосовуються пiд час проведення поглиблено-пiзнавальних занять.


Н.І. Ветровою дослiджувалась можливiсть використання моделей для розвитку узагальнених способів спостереження у дітей.


Отже, дидактична цінність методу моделей полягає у можливості досить швидко i переконливо формувати узагальнюючi уявлення, приводити їх у систему. При цьому нiколи не можна забувати того, що справжня педагогiка, як вказував К.Д. Ушинський, дає дітям передусiм матерiал i у мipy нагромадження цього матерiалу приводить його в систему. Чим бiльший i рiзноманiтнiший матерiал, тим вищою стає система. Отже, використання методу моделей у дошкiльному вiцi завжди повинно йти поруч з нагромадженням фонду конкретних вражень через безпосереднiй контакт дiтей з природою. Метод моделей слугує допоміжним у проведенні поглиблено - пiзнавальних занять.




Для формування уявлень про залежностi в природi особливе значення мають дiючi моделi. Будь-який статичний замiнник реального об'єкта, картина, муляж дає змогу сформувати уявлення лише про зовнішні ознаки, тодi як дiюча модель розкриває дiтям функціонування об'єкта, його зв'язок з конкретними умовами. Наприклад, картинка-модель метелика павичеве око, який сидить на «кopi» (вiдповiдно розфарбованому картоні), може мати крильця, що рухаються за допомогою непомітних тонких дротинок. Вдаючись до цієї рухомої моделі, вихователь демонструє особливості будови тіла, поведінку комахи i її пристосувальний взаємозв'язок iз навколишнім середовищем: маскувальне (кольору кори) забарвлення нижнього боку крил у згорнутому положенні, коли метелик сидить, i застережне - верхньої сторони, коли він раптом розгортає крила.


Модель маскування дaє змогу показати дітям значення відповідності i невiдповiдностi забарвлення, наявності або вiдсутностi руху для впізнання певного об'єкта. Вона дiє так: на кольорову частину встановлюється (щоб діти не бачили) площинна геометрична фiгура такого самого кольору - треба впізнати її. Щоб перевiрити правильнiсть вiдповiдi, фiгура висувається на бiлу частину панелi. Потiм дiти пояснюють, чому їм було важче впiзнати її на кольоровому тлi i зовсiм легко на бiлому. Вихователь пiдсумовує: якщо забарвлення якогось предмета збігається з кольором тіла, він стає непомітним. Таким способом можна довести маскувальне забарвлення хвилястого папужки або канарки.


Демонстрування iшої геометричної фігури (колір той самий) при повільному pyci по зафарбованій частиш панелі переконує, що її легше пізнати у pyci, ніж нерухому. Так дошкiльники спрощено знайомляться з головними ознаками маскування природних об'єктів у навколишньому середовищі.


Моделі імітаційного характеру: глобус, акваріум, тераріум.


Своєрідною моделлю водойми є акваріум. Через його прозорі стiнки діти можуть спостерiгати за всіма об'єктами, що знаходяться у ньому. Усвідомити взаємодію їх допоможуть також запитання: «Навіщо в акваріумі пiсок? (У ньому ростуть рослини); Для чого потрiбнi рослини? (Насичують воду киснем, служать рибкам кормом, прикрашають акваріум). У ходi бесiди про водиться паралель мiж життям мешканцiв акваріума i природою водойми. У дошкiльникiв формується уявлення про єднiсть i взаємозв'язки в природi. Можна використати «живi картини», на яких за допомогою вирiзаних з паперу рослин, комах тощо демонструється послідовність цвітіння, появи комах, що допоможе сформувати бiльш узагальнене усвiдомлення дiтьми змін у природі.


Використовуються моделі в роботі з дітьми, починаючи зі старшого дошкільного віку.






Конспекти занять

КОНСПЕКТИ ЗАНЯТЬ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ДОСЛІДІВ.

Тема: Наша планета Земля

Програмовий зміст: дати дітям відомості про Землю як планету, про її виникнення; ознайомити дітей із такими явищами природи як утворення вулканів, гір; формувати поняття про зміну частини доби та пір року; вчити проводити дослідницьку роботу; розвивати цікавість креативність мислення, кругозір, увагу; виховувати бажання пізнати нове.

Матеріал: глобус; дрібні металеві предмети; магніт на ниточці; свічка; м’яч; конус із картону, в якому залишено отвір угорі і вставлено в нього пластмасову баночку ( у баночці звичайна питна сода, змішана з харчовим барвником червоного кольору); ящик із піском.

Словник: суша, лава, вивергається.

Хід заняття

Вихователь Ця швидка нова ракета,

Для польотів на планети.

Ми у космос вирушаєм,

Ще у нім, всього не знаєм.

Ми місця скоріш займаймо,

Пуск! І швидше відлітаймо!

Діти сідають на стільці. Вихователь виставляє на стіл глобус.

hello_html_m7bc700cc.jpg

Вихователь. Погляньте, що ви бачили в ілюмінатори нашої казкової ракети?

Діти. Глобус.

Вихователь.Це маленька копія нашої планети. Такою її бачуть справжні космонавти з космосу. Як називається наша планета? А ті хто на ній проживають?

Діти. Наша планета називається Земля, а її жителі – земляни.

Вихователь. Яку форму має Земля, на що вона схожа?

Діти. Земля має форму кулі, вона схожа на великий м’яч.

Вихователь. Так, Земля-це справді куля, схожа на великий м’яч. Але м’яч той призначений не для ігор, адже завеликий він… А яке забарвлення має Земля?

Діти. Багато блакитного кольору, жовтого, є коричневий, зелений.

Вихователь.Жовтий колір-колір суші,

Пояснити слово мушу,

Суша-там де зараз ми,

Суша- де нема води.

А що означає синій і блакитний колір?

Діти. Синій колір-колір води.

Вихователь. Так, це моря, океани, річки, озера.

( діти роздивляються глобус)

Вихователь. А чи ви хочите дізнатися, як утворилася Земля?

Діти. Так.

Вихователь. Дуже давно не існувало ні Землі, ні інших планет. У космосі вирувала темна хмара розпеченого газу та пилу. Поступово хмара охолола, а газ та пил почали притягуватися одне до одного. Так і сформувалася Земля. Ми впевнимося в цьому, коли проведемо дослід.

Дослід «Як виникла Земля?»

На столі лежать дрібні металеві предмети. Вихователь водить магнітом по столу і збирає всі металеві придмети до купи.

Вихователь. Що сталося з предметами?

Діти. Вони прилипли до магніту.

Вихователь. Так поступово Земля стала великою кулею, що обертається навколо Сонця. Минуло дуже багато часу і на поверхні Землі утворилася тверда кора, а навколо планети – атмосфера. Замля обертається навколо Сонця і одночасово навколо себе. У результаті цього на Землі змінюється пори року та частини доби.

Дослід «Зміна пір року»

Вихователь запалює свічку і повідомляє, що це сонце. Навколо свічки обертається м’яч (макет Землі). Вихователь пропонує визначити, з якого боку буде зима, з якого літо, де осінь і весна. Слід звернути увагу дітей на те, якщо від сонця промінці падають прямо, то на землі тепло, отже, це літо. Якщо промені падають під кутом, то на Землі осінь або весна. Чим далі м’яч віддаляється від свічки, тим менше світла на нього потрапляє.

Фізкультхвилинка «День та ніч»

Вихователь стає в коло. Діти навколо нього.

Вихователь. Я –Сонце , а ви – планета Земля.

Діти рухаються навколо вихователя та обертаються навколо себе. За сигналом зупиняються.

Вихователь. У кого зараз літо? У кого весна?

У ког зараз день? У кого ніч?

Діти визначають своє положення відносно вихователя і відповідають на запитання.

Вихователь. А тепер продовжимо подорож у минуле нашої планети. Спробуємо розуміти, як на нашій планеті утворилися гори.

Ми вже знаємо, наша планета утворилася з невеликого шматочка, схожого на магніт, який постійно літав у космосі, притягував до себе уламки інших планет, піщинки, камінці. Була наша планета великою розпеченою кулею. Потім поверхня вистигала, а в середині залишалася дуже гаряча порода, яка постійно намагалася вирватися з зовні. Утворювалися вулкани.

Дослід «Утворення вулканів»

Вихователь. Вулкан –це гора, з якої вивергається вируюча, розтоплена до червоного кольору лава. Вона схожа на річку, але замість води-вогонь, каміння, попіл.

Вихователь вивішує на дошку картину із зображенням вулкану.

Вихователь.ось ми разом з вами поспостерігаємо, як діє вулкан.

Вихователь виставляє конус із картону, в якому залишено отвір угорі і вставлено в отвір пластмасову баночку. У баночці звичайна питна сода, зафарбована червоним харчовим барвником. Вихователь додає оцет. Починається виверження.

Вихователь.Виверження вулкану це дуже небезпечне явище, яке завдає багато лиха. Але люди навчилися використовувати вулкани зі своєю метою: це і будівельні матеріали, і джерело корисних копалин, і попіл, який є дуже гарним добривом.

Вихователь.Ще ми сьогодні маємо змогу дослідити, як утворюються гори.

Дослід «Утворення гір»

Діти підходять до ящика з піском з абсолютно рівною поверхнею.

Вихователь.Ці уламки планет, камені та інші частинки постійно рухаються глибоко під землею. Уявіть собі, що ваші руки-це уламки інших планет.

Діти занурюють руки глибоко в пісок і рухають ними.

Вихователь.Якою стала поверхня? Що на ній утворилося? Чому це сталося?

(Відповіді дітей)

Вихователь.А тепер продовжимо рухати руками. Якими стали гори?

(Відповіді дітей)

Підсумок Ось уже час повертатися у групу. Наша подорож добігає до кінця. І я хочу поставити вам декілька запитань. Вам подобається наша планета? Чим саме?



Тема: Пригоди Хмаринки

Програмовий зміст:продовжувати знайомити дітей із властивостями води на основі набутих раніше знань дослідним шляхом (вода є розчинником, може бути у різних станах: тверда, рідка, газоподібна); сприяти розвитку пізнавальних процесів, логічного мислення; виховувати бережне ставлення до навколишнього світу.

Матеріал: ілюстрації до казки, склянка води, сіль, цукор, пісок, камінці, чайні ложки, лід, земля, крейда, обладнання для підігрівання води, колби, люстерко, м’яч.

Словник:речовина, пертворення, властивості.

Хід заняття

Вихователь. Діти, сідайте, тихенько,

Слухайте гарненько.

Зараз ми пограємо

Та порозмовляємо.

В казку всі підемо,

Друзів там знайдемо.

Діти сідають на стільці. На дошці зявляється Хмаринка. Звучить музика.

Вихователь. Ось і казочка до нас завітала, Послухайте розповідь про хмаринку.

Жила собі Хмаринка, гарна і пустотлива. І любила вона всіх перекривляти. Летить якось по небу, а внизу, біля пенька сидить Зайчисько. Вуха довгі, очі налякані…

  • Гей!-гукає Хмаринка. – Зайчисько-боягуз!

Зайчик глянув на небо, а там такий кумедний Зайчик, вуха довгі-предовгі, а хвостик маленький труситься.

  • Чому ти мене перекривляєш?- образився Зайчик.

А Хмаринка сміється і пливе собі далі. Раптом бачить на паркані сидить Півника.

  • Егей! – гукає Хмаринка. – Півнику!

Глянув Півник угору, а там такий же. Як і він, півник в небі, тільки кумедний.


Тема: «Подорож краплинки»


За твором В. Сухомлинського «Де береться краплинка?»


Програмовий зміст: продовжити знайомити дітей з творами В. Сухомлинського, формувати інтерес до явищ живої і неживої природи. Уточнювати і розширювати знання про стан води, її роль для оточуючого. Вправляти в умінні придумувати означення та однокореневі слова, вирішувати проблемні питання, висловлювати свою думку, вміти відстояти своє судження, граматично правильно будувати речення. Розвивати логічне мислення, творчість. Виховувати любов та бережне ставлення до природи.


Підготовка вихователя: підібрала оповідання В. Сухомлинського «Де береться краплинка?» (Зб. «Вічна тополя», ст. 82). Виготовила наочність: демонстраційний та наочний матеріал.


Підготовка дітей: протягом року діти знайомились з творчістю В. Сухомлинського на тематику явищ природи: «Барвисте коромисло», «Краплини роси», «Хлопчик і сніжинка», «Перша крига на ставку». З дітьми проводились екскурсії в природу, бесіди, заняття в природі, досліди, спостереження.


Матеріал до заняття: фланелеграф, демонстраційний та роздатковий матеріал, підставки.




Хід заняття:


(Діти сидять перед фланелеграфом, а на ньому в різних кутках розташовані зображення різних пір року)


Вихователь:


- Діти, які пори року ви бачите на фланеграфі?


Послухайте цікаву історію:


Одного дня на дворі з хмаринки пішов дощ зі снігом і в повіті зустрілись Краплинка і Сніжинка.


- Якої пори року може таке трапитися? (варіанти відповідей дітей.)


Краплинка подивилась на Сніжинку і подумала: вона така красива, ніжна, різбляна, а я така сіра, незграбна.


Сніжинка привітно посміхнулась і сказала:


«Добрий день, сестричко!»


Краплинка здивовано подивилась і не зрозуміла, чому Сніжинка назвала її сестричкою.


Вихователь запитує дітей:


- Чому Сніжинка назвала Краплинку сестричкою? (вислуховує варіанти відповідей дітей і продовжує розповідь).


Засвітило тепле сонечко і Краплинка засяяла в райдузі різними барвами. І вона стала красивою.


- Якими барвами засяяла Краплинка?


Краплинка побігла далі і бачить стоїть пишний, зелений, могутній дуб. Замилувалась вона красою дуба. На дворі світило сонце. Був жаркий, спекотний день.


- Якої пори року це було?


Краплинка бачить, на ялинці сидить пташка і сумно співає.


- Чому пташка така сумна? (відповіді дітей).


- Як Краплинка може їй допомогти?


Напоїла Краплинка пташку, а та їй подякувала і весело заспівала. І тут Краплинка помітила, що стала трошки меншою


- Чому вона поменшала? (відповіді дітей).


Проходячи через ліс, Краплинка вийшла на маленьку галявину, на якій росла Квітка. Вона вирішила підійти і познайомитись. Побачила, що Квіточці дуже погано: пелюстки опустились до землі.


- Чому Квіточка себе так почувала, як ви думаєте? (відповіді дітей).


Напоїла Краплинка Квіточку, умила, освіжила і запропонувала дружити. І з ти пір стали Краплинка і Квіточка кращими друзями на світі.


Побігла краплинка далі і бачить: стоїть млин з опущеними крилами і не крутиться. А люди чекають молотити борошно і не можуть дочекатися.


- Діти, з яких причин не крутиться млин, як ви гадаєте? (відповіді дітей).


Млин, який стоїть на річці називається водяний і крутиться він завдяки силі води.


- Як ви гадаєте одна краплинка може поповнити воду у річці? (відповіді дітей).


Краплинка д згадала про своїх друзів і вирішила покликати їх.


- А кого могла покликати Краплинка? (відповіді дітей).


От Краплинки і взялись за руки і утворили сильний потік, від якого млин закрутився. Зерно почалось молотитись і борошно посипалось у мішки. Краплинка подякувала своїм друзям і попрощалась з ними.


Останні дні літа були жаркими, Краплинка багато працювала і з кожним днем ставала все меншою і меншою.


- Якою роботою займалась Краплинка влітку? Кому ще Краплинка могла допомагати?


Раптом Краплинка почала підніматись вгору.


- Чому таке трапилося?


Настала осінь подув холодний вітер, листя почало опадати з дерев, пішов осінній холодний дощ. І знову Краплинка впала на землю.


- В що може перетворитись Краплинка восени? (в туман, мокрий сніг, дощ).


Читання оповідання В.Сухомлинського «Де береться Краплинка?»


- Яке диво могла побачити Оленка? (сніжинка стала краплинкою води)


- То де ж поділась сніжинка?


- А в що може перетворитись Краплинка зимою? (в сніг, лід, бурульку, іній, крупу).


Гра «Який, яка, яке?»


- Сніжинка яка?


- Краплинка яка?


Гра «Підбери слова» (Діти на слух визначають однокореневі слова і позначають їх фішками).


Вода, водиця, водяний, водолаз, заводь, підводний, водичка, водопад, водограй. Сніг снігурка, сніговик, снігурі, сніжинка, сніжка, підсніжник, засніжений, сніжок.


Вода потрібна всім: і рослинам, і тваринам, і птахам, і комахам, і рибам, і нам, людям. І всім вода потрібна чиста, прозора. Тому ми повинні її берегти, не забруднювати самим і не дозволяти забруднювати іншим.


Твір В. Сухомлинського «Де береться краплинка?»


Бігала Оленка по льоду. Падали сніжинки. Ніби плавали у повітрі. Одна сіла на рукав. Дивиться Оленка на пухнасту сніжинку. Шестикутна зірочка, така красива, блискуча. Ніби казковий майстер вирізьбив її зі сріблястої платівочки. Наблизилась Оленка до сніжинки. Дивиться, милується нею. І бачить диво: сніжинка стала краплиню води.




Тема: “Завжди залишаючись джерелом життя ”


Програмовий зміст:

Формувати елементи наукових знань про основні екологічні фактори в розвитку живої природи та очевидні взаємозв'язки і залежності між ними.

Продовжувати знайомити дітей з різними властивостями води.

Формувати у дітей необхідність берегти і економити воду, прищеплювати найпростіші правила поведінки в навколишньому середовищі.

Ознайомити з поняттям «мінеральна вода», її властивостями.

Задовольняти природну цікавість дітей, інтерес до навколишнього середовища. Збагачувати життєвий досвід малюків.

Виховувати дбайливе ставлення до води, і до природи в цілому.

Розвивати психічні процеси дітей та мовлення.

Обладнання:

Ілюстрації крапельок, пляшка мінеральної води.

Хід заняття:


Діти, мені пригадується моє дитинство! Коли мені було стільки ж років, як вам зараз, я часто гостювала у своєї бабусі. Проводжаючи, бабуся завжди казала мені: “Будь здорова, як вода! ”


Як ви вважаєте чи може вода зробити людину здоровою?


Як вода допомагає здоров'ю людини?


Так. Ми миємось у воді. Чистимо зуби. Вода допомагає прибирати наші оселі, прати білизну. Вода загартовує нас під час обливання. Без води не приготувати їжі. Отже, без води неможливе життя на Землі!


А тепер знайдемо найкраще ласкаве слово для води. (Діти називають: чистенька, прозора, цілюща, свіженька, солоденька...)


Подивіться, на дошці з'явилась усміхнена крапелька. Чому у неї гарний настрій? А якому слову крапелька зраділа найбільше? Чи могла наша крапелька зрадіти слову ”цілюща”?


А де люди беруть цілющу воду? (в криниці, з джерельця, з чистої річки...)


З давніх-давен люди чисту, прозору, смачну воду вважали живою водою. Ми з вами і казки такі знаємо (“Котигорошко”, “Жива і мертва вода”, “Казка про Івана Богатиря”). В цих казках вода зцілює від хвороб, лікує рани, повертає до життя. Вона є джерелом сили і здоров'я.

Так яку воду можна вважати живою?

А чи буває вода мертвою? (коли її засмічують, коли в засміченій воді все гине: рослини, слимаки, риби...)


Чи можна зустріти мертву воду в природі? Де ви таку воду бачили?


Подивіться який настрій став у кришталевої крапельки. Чим вона засмучена?


А ось з'явилась ще одна крапелька. Така вона незвичайна, вся в пухирчиках. Спробуємо здогадатись звідки ця крапелька взялась! Як ви вважаєте, діти?


Взяти, обережно, пляшку мінеральної сильногазованої води. Звернути увагу, що вода спокійна, не має пухирців.


Я зараз відкрию пляшку, а ви уважненько подивіться і послухайте, що відбудеться.


Що сталося? Звідки взялися ці пухирці?


Дати можливість дітям посмакувати воду.


Ви відчули, що вода в цій пляшці має незвичайний смак!? Це також вода цілюща, вона лікувальна. Її називають мінеральною. Мінеральна, тому що містить велику кількість різних корисних речовин, солі, мінерали. Вода ця добре збагачена киснем. Ось чому, коли ми відкрили пляшку з'явилось так багато бульбашок і водичка почала “тікати” з пляшки. Чи чули ми як вода “тікала” з пляшки? Так, водичка шипіла. Отже, і лікувальна водичка має свій голос, який підсилює кисень, коли виштовхує воду з пляшки.


Ми зараз познайомились з газованою мінеральною водою, а вона може бути і негазованою!


Чи п'єте ви вдома мінеральну воду? Хто у вас лікується такою водою?


Діти, обов'язково розкажіть вдома, що солоною мінеральною водою можна полоскати хворе горло, промивати ранки - вони швидше загоюються, промивати очі.


Яка цікава розмова про воду відбулася сьогодні.


Скажіть, чому ж воду називають “цілющою”?


Так! Вона робить людину здоровою, сильною, спритною. Вона лікує, зцілює, додає сили, робить життя радісним...


Ось чому моя бабуся мені бажала бути здоровою, як вода.


Ми з вами також повинні не забувати, як нашу цілительницю, лікувальницю слід ретельно оберігати.


Чи виникло у вас бажання вклонитися воді? За що саме?


А як ви вважаєте, що значить шанувати воду? Як можна оберігати воду?


Діти, поміркуйте і скажіть, що може кожен з вас порадити своєму другові, своїй родині, щоб зберегти цілющу водичку?


- не можна воду засмічувати;


- не кидай у воду склянки, пакети, банки, сміття;


- не плюй у воду.


Гарні поради надали ви, діти. Якщо не дотримуватись ваших порад, то вода загине, стане мертвою. А жива вода стане добрим помічником, захисником, другом.


Ось ця усміхнена крапелька показує який добрий настрій у мене сьогодні, тому що я побачила які добрі, чуйні серця у кожного з вас. І я хочу дати вам одну пораду: хай кожен з вас починає виконувати будь-яку пораду з тих, що ми приготували для своїх друзів і рідних


Обов'язково будьте чистими, як джерельна водичка і здоровими, як вода!




























ВИСНОВКИ


Отже, до структури дослідницької діяльності входить:


  • постановка проблеми;

  • пошук шляхів її розв'язання та побудова гіпотез;

  • розв'язання завдання за допомогою практичних дій.


Кожний етап потребує мобілізації всіх психічних зусиль особистості, творчого пошуку.


Мислення є процесом руху думки від невідомого до відомого. А здатність бачити невідоме залежить від попереднього досвіду. Тому дослідницька діяльність можлива за наявності в дітей певних знань про світ природи. Одна дитина, наприклад, помітить, що трава під дошкою, яка лежала на ній тривалий час, жовтувата, а трава «на волі» зеленіша, інша ж дитина навіть не зверне на це уваги.


Пошуково-дослiдницьку діяльність сприяє розвитку мислення, спостережливості, допомагає усвідомити причинно-наслідкові зв'язки, які важко виявити під час спостережень. У кожному дослiдi розкривається причина певного явища, тому діти мають нагоду самостійно висловити та проілюструвати його.


Висловлюючи припущення у своїх міркуваннях, діти мають почуватися вільно, розкуто, не боятися навіть помилкових суджень. Проте дорослий часто виявляє нетерпимість, коли хтось iз них висловлюється не так, як це бачить він, i одразу вiдповiдає сам або звертається до іншої дитини. Не можна казати малюку, що його вiдповiдь неправильна, адже наступного разу він уже не зважиться висловити свою думку. Не варто також i підганяти його з вiдповiддю - нехай поміркує; можна в разі потреби поставити навідні запитання, дещо підказати. А до того ж однозначних відповідей майже не буває, бо в природі уci процеси доволі складні.


Правильних відповідей може бути кілька, тож нехай діти активно діляться своїми нестандартними думками та здогадками.


У дослідницькій діяльності пошукове завдання розв'язуються шляхом практичної діяльності, що вiдповiдає наочно-дієвому типу мислення дітей дошкільного віку. У багатьох дослідах результат можна побачити одразу, i це також стимулює пізнавальний інтерес дитини. Наприклад, таке явище, як дощ, можна відтворити за кілька хвилин, підігрівши воду й частинки у вигляді пари пiднiмуться вгору й, зіткнувшись із прохолодним предметом, вже краплями впадуть донизу.


Безпосередні спостереження за об'єктом чи явищем природи та серії дослiдiв будуть педагогічно цiннiшi порівняно зi словесною інформацією, отриманою дітьми на кількох заняттях у приміщенні. Організоване заняття доцільно проводити лише після набуття дошкільниками досвіду взаємодiї з природними об'єктами для узагальнення засвоєної інформацii.


Для дошкільняти, за висловом Є.Шулешка, важливо не що робити, а з ким. Тому педагог має заслужити довірливе ставлення до себе з боку дітей та вважати це основною умовою розвитку пізнавальної активності своїх вихованців.


Плануючи та організовуючи дитячі експериментування, вихователь ставить мету, добирає потрібні матеріали, створює проблемну ситуацію визначає пошукові дії дітей, а потім неухильно дотримується визначеної тактики взаємодії з ними.


Найчастіше досліди проводять з дітьми старшого дошкільного віку. З дітьми трьох-чотирьох років можна виконувати oкpeмi пошукові дії та прості досліди, які не потребують довготривалих спостережень і складних умовиводів.


Доступна самостійна пошуково-дослiдницька діяльність дітей створила широкі можливості для виховання в них iнтepecy до природи та розуміння й значення.


Компетентність дошкільника в сферi «Природа» - складник його загальної життєвої компетентності. Матеріали 3мicтового блоку, як i Базового компонента дошкільної освіти, не випадково починаються з аналізу мети, завдань та напрямів педагогічної роботи, пов'язаної з освоєнням маленькою дитиною природного довкілля, з усвідомленням нею себе як частки та чинника його нормального функціонування.


Мета дошкільної освіти у галузі «Природа» - створити сприятливі умови для становлення у дошкільника компетентності в цій сфері життєдіяльності, сформувати зачатки екологічної культури, наукового світобачення та еколого-доцiльної поведінки.


Сучасне наукове бачення світобудови, що розглядає живі організми як складові бiосфери, визначило основні змістові лiнiї Базового компонента: «Природа планети Земля». Компетентність дошкільника у cy6cфері «Природа планети Земля» становлять відомості про природне довкілля як цілісний живий організм, в якому взаємодіють повітря, вода, ґрунт, рослини,тварини, люди, у багатоманітності, єдностi, pyci, мінливості.


Оскільки підходи до системи знань, умінь, навичок дошкільників у цій сфері життєдіяльності змінилося, основними стають не вони самі по собі, а ставлення до природи як до цінності, екологічна свідомість та екологічно доцiльна поведінка, базис особистої культури дитини.


Органiзацiя взаємодії дошкільнят з об'єктами природи у довкіллі потребує аналізу й урахування основних закономірностей їхньої пошуково- дослідницької діяльності. Насамперед зауважимо , що пошуково-дослідницька діяльність не є самодостатнім утворенням, а похідна від діяча. Дитині з малечку притаманна активність, яка проявляється у рухових діях. Усі вони виникають пiд впливом конкретних подразників, що перебувають на близькій вiдстанi й здійснюються без попереднього плану чи наміру.


У перші роки життя малюка не мета спрямовує його дії, а caмі дії підказують мету. Дитиною керують неусвідомлений потяг до чогось, прагнення зазнати приємного відчуття й уникнути неприємного, її рухові дії передують мисленню. Тобто вона спочатку дiє, а потім вже намагається, збагнути те, що робить.


У три-чотирирiчного дошкільняти ще недостатньо розвинута здатність, контролювати себе. А позаяк нервові збудження гальмуються дуже повільно, йому важко спрямовувати свої почуття та дiї певним чином i утримувати їх до отримання потрібного результату. На думку фахівців, за умови відповідного виховання лише 6-7 - рiчна дитина може ставити перед собою певну мету i досягати її.


Здатність діяти послідовно й цілеспрямовано формується поступово і поетапно. Спочатку наслiдуються дiї та поведiнка дорослих. Ця риса, яка ґрунтується на притаманній дошкільному віку навіюваності є для педагога потужним виховним засобом. На наступному етапі діти вчаться виконувати нескладні й зрозумілі їм дiї та доручення. У такий спосіб виявляється їxня природна активнiсть, нагромаджується життєвий досвід, розвиваються вольові якості.


Після виконання окремих, не пов'язаних мiж собою дiй, дитина має набути досвiду цiлеспрямованої дiяльностi, коли ставиться певна мета, планується послідовність дiй i досягається конкретний результат. Оскiльки ж її рухи та вчинки ще слабко узгоджуються, дії не послідовні, обсяг знань та умінь недостатнiй, то будь-яка її дiяльнiсть потребує цілеспрямованого впливу дорослого. Тут чимало важать схвалення проявiв самостiйностi, наполегливостi, прищеплення вiри в себе, самоповаги, навчання контролю, а самооцінки.


Пошуково-дослiдницька діяльність виконує такі основні пiзнавальнiй функцiї, як демонстрацiя зв'язкiв, недоступних для органів чуття дитини, та проникнення в саму сутність явищ природи.



Дослiди, якi проводяться на заняттях, дають широкі знання про природні об'єкти i явища, задовольняють допитливість дитини.


Прості, доступні дiтям досліди мають місце не лише на заняттях та пiд час цільових екскурсій, а й на прогулянках, у процесі трудової i побутової діяльності. Вони бувають короткочасні - коли одразу пояснюється певне явище або властивість предмета i тривалі - діти вчаться певний час спостерігати одне й те саме явище, а відтак робити узагальнення i висновки.


Пошуково-дослiдницька робота у природі ведеться з дотриманням таких основ них принципів i правил:


* вiд простого до складного, вiд знайомого до незнайомого, спираючись на наявні у дітей знання i досвід;


* врахування особливостей певної пори року;


* доведення експерименту до кінця;


* повторення дослiдiв для уточнення, поглиблення знань про той чи інший об'єкт або явище;


* підсумок результату досліду;


* виховання дбайливого ставлення до речей, що оточують, до природи з використанням позитив них прикладів поведінки дорослих і малюків.


Треба застосовувати рiзноманiтнi прийоми: обстеження, практичні дії з предметами, запитання пошукового характеру, розповіді свої i дітей, пояснення і показ, художнє слово, розглядання ілюстративного матеріалу, замальовування спостережуваних явищ i об'єктів. Усе це не лише привчає вихованців виконувати вказівки, а й спонукає їx самостійно аналізувати явища, віднаходити причини й зв'язки, робити певні висновки.


Помітно активізує пізнавальну діяльність дітей залучення їх до проведення дослідів. Досліди, власне, дуже нагадують фокуси, вони посильні для дошкільників. Структуру дослідництва складають: постановка проблеми, пошук шляхів її розв'язання та побудова гіпотез; вирішення завдання за допомогою практичних дій. Кожний етап потребує мобілізації психічних зусиль особистості, творчого пошуку.


Мислення - процес руху думки від невідомого. Здатність бачити невідоме залежить від попереднього досвіду. Тому дослідницька робота можлива за наявності в дітей певних знань про світ природи. Одна дитина, наприклад, завважить, що трава під дошкою має незвичайне забарвленння, інша- не зверне на це уваги .


Досліди сприяють розвиткові спостережливості, мисленнєвої діяльності. У кожному досліді розкривається причина певного явища, тому діти мають нагоду самостійно висловити та проілюструвати своє судження. Дослідницька діяльність допомагає усвідомити причинно-наслідкові зв'язки, які важко виявити під час спостережень.


Висловлюючи припущення у своїх міркуваннях, діти мають почуватися вільно, розкуто, навіть, якщо сумніваються в істинності своїх суджень. Однак дорослий часто виявляє нетерпимість, коли дитина міркує хибно. Відразу дає відповідь сам або звертається до іншої дитини. Не можна казати дитині, що її відповідь неправильна, адже наступного разу вона не зважиться висловити свою думку. Не варто підганяти дитину з відповіддю- хай поміркує; за потреби можна поставити навідні запитання, дещо підказати. А до того ж однозначних відповідей майже не буває, оскільки у природі всі процеси досить складні. Правильних відповідей може бути кілька, тож нехай діти активно діляться своїми нестандартними думками і припущеннями.


У дослідницькій роботі пошукове завдання виконується практично, що відповідає наочно-дієвому типу мислення дітей дошкільного віку. У більшості дослідів результат можна отримати відразу. Це також стимулює пізнавальний інтерес дошкільників. Наприклад, таке явище, як дощ можна відтворити за кілька хвилин, підігрівши воду: її частинки у вигляді пари піднімуться вгору й, зіткнувшись з холодним предметом, упадуть крапельками.


Безпосередні спостереження за об'єктом чи явищем природи та серії дослідів будуть педагогічно ціннішими порівняно зі словесною інформацією, яку діти отримали на кількох заняттях у приміщенні.


Досліди сприяють формуванню у дітей пізнавального інтересу до природи, розвиткові спостережливості, мисленнєвої діяльності, усвідомленню причинно-наслідкових зв'язків. Найчастіше досліди проводять з дітьми старшого дошкільного віку. З дітьми трьох-чотирьох років можна виконувати окремі пошукові дії та прості досліди, які не потребують довготривалих спостережень та складних умовиводів.




















Література


Основна:


1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К., Освіта, 1999.


2. Богініч О.Л., Бєлєнька Г.В. Природа і рух. - Київ, кобза, 2003.


3. Виноградова Н.Ф. Умственное воспитание детей в процессе ознакомления их с природой. - Москва: Просвещение, 1979.


4. Вірзілін М.М. Мандри з кімнатними рослинами. - Київ, 1973.


5. Горопаха Н.М. Виховання екологічної культури дітей. - Рівне, 2001.


6. Дитина: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. - Київ: Освіта, 2001.


7. Дитина в дошкільні роки: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку. - Запоріжжя, 1991.


8. Закон України «Про дошкільну освіту» - К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2001.


9. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні. - К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2003.


10. Кот Н.М. Спільна робота дошкільного закладу і сім'ї з екологічного виховання дошкільників //додаток до газети «Дитячий садок» - 2001 - №45(14).


11. Лисенко Н.В. Організація пошуково-дослідницької роботи в дитячому садку. - Київ: РУМК, 1990.


12. Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей. - Ів.-Франківськ: Сіверсія, 1999.


13. Лохвицька Л.В. створення навчально-ігрового довкілля для пізнавального розвитку дошкільника //Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство. - Київ: Контекст, 2000. С.219-222.


14. Малятко: Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку /За ред. Плохій З.П. - Київ, 1999.


15. Плохій З.П. Виховання екологічної культури дошкільників. - Київ: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2002.


16. Яришева Н.Ф. Природа України. - Київ: Вища школа, 1995.


17. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою. - Київ: Вища школа, 1993.


18. Яришева Н.Ф. Екологічне виховання дошкільників. - Київ: Грамота, 2001.


Додаткова:


1. Активізація розумової діяльності дітей дошкільного віку в процесі навчання. - К.: РУМК, 1991.


2. Артемова Л.В., Кульчицька О.І., Голота Н.М., Сухорукова Г.В. «Перші кроки в Україні» - Київ, Кобза, 2003.


3. Кононко О.Л. Чтобы личность состоялась. - Киев, 1996.


4. Костюк Г.С. Здібності та їх розвиток у діяльності. - Київ, 1963.


5. Кочерга О.В. Початок життя - становлення особистості. - Київ: Кобза, 2003.


6. Кулачківська С.Є., Ладивір С.О. Я - дошкільник: вікові та індивідуальні аспекти розвитку. - Київ: Нора-прінт, 1996.


7. Содержание и методы умственного воспитания дошкольников /Под ред. Н.Н. Подьякова. - М: Педагогика, 1980.


8. Субботский Е.В. Ребенок открывает мир. - Москва: Просвещение, 1991.


9. Толмачева Л.П. Окно в удивительный мир природы: Занимательная экология. - Д: Сталкер, 1998.


10. Формування екологічної культури учнів та студентів: збірник матеріалів науково-практичного семінару. Коктебель (Крім, 21-25 липня 1997р.) /В.П. Андрущенко, М.Й. Бауер, М.П. Бурак та інші. - К.: Інститут філософії НАН України, 2000. - 239 с.










Самые низкие цены на курсы профессиональной переподготовки и повышения квалификации!

Предлагаем учителям воспользоваться 50% скидкой при обучении по программам профессиональной переподготовки.

После окончания обучения выдаётся диплом о профессиональной переподготовке установленного образца (признаётся при прохождении аттестации по всей России).

Обучение проходит заочно прямо на сайте проекта "Инфоурок".

Начало обучения ближайших групп: 18 января и 25 января. Оплата возможна в беспроцентную рассрочку (20% в начале обучения и 80% в конце обучения)!

Подайте заявку на интересующий Вас курс сейчас: https://infourok.ru/kursy

Автор
Дата добавления 22.09.2016
Раздел Дошкольное образование
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров1206
Номер материала ДБ-208473
Получить свидетельство о публикации

УЖЕ ЧЕРЕЗ 10 МИНУТ ВЫ МОЖЕТЕ ПОЛУЧИТЬ ДИПЛОМ

от проекта "Инфоурок" с указанием данных образовательной лицензии, что важно при прохождении аттестации.

Если Вы учитель или воспитатель, то можете прямо сейчас получить документ, подтверждающий Ваши профессиональные компетенции. Выдаваемые дипломы и сертификаты помогут Вам наполнить собственное портфолио и успешно пройти аттестацию.

Список всех тестов можно посмотреть тут - https://infourok.ru/tests


Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх