Позакласне читання. Гра - подорож." Що означає бути добрим і милосердним"

Тема : Позакласне читання. Гра – подорож «Що означає бути добрим і милосердним?»

Мета : удосконалювати навички швидкого правильного, виразного читання; вміти викладати свої думки у логічній послідовності; збагачувати активний словник школярів; формувати етичні норми поведінки у суспільстві; дати уявлення про категорії добра і зла; виховувати людські чесноти.

Обладнання: плакати та картки з прислів’ями, тексти оповідань; картки з рисами характеру; « Пам’ятка культурної дитини».

Хід уроку

I .Організаційний момент

Добрий день, вам , любі діти,

Рада вас вітати!

Щастя та добра вам

Сьогодні побажати!

II. Мовна розминка

1. Чистомовка.

МА – МА –МА –ой, минає вже зима.

ЕЦЬ –ЕЦЬ –ЕЦЬ – повіває теплий вітерець.

ОК –ОК –ОК – тане останній сніжок.

ВА –ВА –ВА – веселіше синичка співа.

НІ –НІ –НІ – діти раді весні.

2. Розширити речення.
Пташка спiває
(Учнi доповнюють речення по одному слову.)
Пташка спiває пiсню.
Яскрава пташка спiває пiсню.
Яскрава пташка спiває веселу пiсню.
Яскрава пташка спiває веселу пiсню у садочку.
Яскрава пташка голосно спiває веселу пiсню у садочку.
Яскрава пташка голосно спiває веселу пiсню у вишневому садочку.

III.Повідомлення теми і мети уроку.

---Діти подивіться , будь ласка на дошку, про читайте слова:

Добрий –той, хто робить людям добро, ставиться чуйно до них.

Милосердний – той, хто в будь – яку хвилину готовий надати допомогу.

---А що, на вашу думку означає слово доброта?

---Що вам відразу спадає на думку, коли ви чуєте слово милосердний?

--- Бачите, як по – різному ми уявляємо ці поняття. А щоб краще розібратися, що таке справжня доброта та милосердя, ми вирушимо в незвичайну подорож у світ Доброти.

1. Розповiдь учителя.
— Милосердя, доброта... Ще з давньоруських часiв благодiйнiсть була в традицiях нашого народу. Цілком природним i закономiрним уважалось допомогти знедоленому, нещасному, подiлитись iз ним шматком хлiба, дати притулок бездомному, захистити старiсть й немiчнiсть, полiкувати хворого чи калiку, захистити скривдженого.
Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу бiду.
Що обiймає тепле слово
В цiм почуттi таке...,
Яке з глибин душi росте.
Коли й не маєш ти,
То раниш людяне в людинi.
Немає вищої святинi,
Нiж чисте слово доброти.
1. Острiв Прислiв’їв
У ч и т е л ь. Ще здавна люди прагнули до добра i ненавидiли зло. І цю думку
вони вiдбили в прислiв’ях, якi передаються з вуст у вуста. Тому насамперед ми попливемо на острiв Прислiв’їв.
-Мудре слово збережи , а погане – геть жени!
• Добре слово потрiбне людинi, як хлiб i вода.
Про якi звички говориться в цих прислiв’ях ?
Робота в групах
Кожнiй групi видаються «розсипанi» прислiв’я. Учням треба зi слiв i словосполучень зiбрати прислiв’я, обговорити в групi, в чому полягає змiст цього
прислiв’я, а потiм усiм розповiсти про це.
1-ша група. Добре слово людинi, що дощ у посуху.
2-га група. Добре слово i залiзнi ворота вiдчиняє.
2. Мiсто Ввiчливостi. Гра « Хвости»
Учитель. З цих прислiв’їв ми бачимо, що добро завжди приносить радiсть
усiм людям, що вас оточують. Перший крок до доброти це добре слово. Тому
ми вярушаємо до мiста Ввiчливостi.

Доповнiть вiршi потрiбними словами ввiчливостi.
Заходить Галя до кiмнати,
Забула Галя, що сказати.
Стоть, мончить, анiтелень,
— Кажи, Галинко: ... ( «Добрий день»).
Якщо бажаєш висловити подяку,
Промовити потрiбно: ... ( «дуже дякую»),
Коли мене сварять, я намагаюсь
Завжди казати чемно: ... ( «вибачаюсь»).
І в Украiнi, І в Росii, i в Словаччинi
Всi кажуть на прощання: ... ( «до побачення»).

3.Країна вiрних друзiв. Читання й обговорення оповiдань .
Учитель. А ви, дiти, умiєте творити добрi справи, надавати допогу близькiй людинi? Ми дiзнаємося про це, вирушивши до Краiни вiрних друзів.

--Зараз ми з вами розіб’ємось на два варіанти, кожний буде мати свій текст. Читати будемо за варіантами. 1 варіант має оповідання В. Осевої «Три товариші», 2 варіант В. Сухомлинського «Іменинний обід».

--Спочатку я прочитаю текст «Три товариші».
ТРИ ТОВАРИШI
Вiтя загубив снiданок. На великiй перервi всi дiти снiдали, а Вiтя стояв осторонь.
— Чому ти не їси? — запитав його Миколка.
Снiданок загубив.
- Погано, — сказав Миколка, вiдкушуючи великий шматок бiлого хлiба. До обiду далеко ще!
— А ти де його загубив? — запитав Мишко.
Не знаю, — тихо сказан Вiтя і вiдвернувся.
— Ти, напевно, в кишенi нiс, а потрiбно в сумку класти, - сказав Мишко.

А Володя нiчого не запитав. Вiн пiдiйшов до Вiтi, розламав навпiл шматок
хлiба з маслом i протягнув товаришевi:
— Бери, їж!

---Хто головні герої цього оповідання?

---Читання тексту ланцюжком.

---Комбіноване читання (дівчата- хлопці).

-- Бесіда :Що ж таке дружба?

--Як ви зрозуміли це оповідання? (Якщо друг потрапив у біду, потрібно допомагати, а не стояти осторонь і обговорювати, як йому погано.)

--Зараз прочитаємо оповідання 2 варіанта «Іменинний обід»

ІМЕНИННИЙ ОБІД
У Нiни велика сiм’я: мати, батько, два брати, двi сестри i бабуся.
Нiна найменша: їй восьмий рiк. Бабуся найстарша: їй вiсiмдесят два роки. У бабусi тремтять руки. Несе ложку бабуся -- ложка дрижить, крапельки падають на стiл.
Незабаром день народження Нiни. Мама сказала, що на її iменини у них буде святковий обiд. На обiд Нiна хай запросить подруг.
Ось i настав цей день. Мама накриває стiл, бiлою скатертиною. Нiна подумала: це ж бабуся сяде за стiл. Ав неї ж руки тремтять. Подруги смiятимуться. Розкажуть потiм у школi, що в Нiниноi бабусi руки тремтять.
Нiна тихенько сказала мамi:
— Мамо, хай бабуся не сiдає за стiл сьогоднi.
— Чому? — здивувалася мама.
— В неї руки тремтять. Капає на стiл.
Мама зблiдла. Не сказавши анi слова, вона зняла зi столу бiлу скатертину i сховала її в шафу.
Довго сидiла мовчки, потiм сказала:
— У нас сьогоднi бабуся хвора. Тому iменинного обiду не буде. Вiтаю тебе, Нiно, з днем народжекня. Моє тобi побажання: будь справжньою людиною.
—Вибіркове читання: Назвiть усiх членiв родини Нiни. — Хто був найстаршим, а хто — найменшим?
— Які руки були у бабусі?

--- Прочитайте побажання матері для Ніни.
--Чому слова Нiни так вразили маму?
Пояснiть, як ви зрозумiли побажання матерi: «Будь справжньою Людиною» Як ви вважаєте, чи зрозумiла Нiна свою помилку?
— Як би ви вчикили у такому випадку?
---Зараз пограємо в гру «Засічка – Кидок».

---Кожного разу ваша засічка повинна стояти вже далі і ви повинні переконатися, що чим більше читаєш, тим більше прочитаєш.

4. Добра земля.

Складання «Асоціативного куща»

Кого ж ми називємо доброю людиною?
Серед записаних слiв оберiть тi, що вказують на хорошi якостi людини

запальний

доброзичливий

грубий

скромний

уважний

ввiчливий

жадібний

чуйний

милосердний

ласковий

нечемний

2. Тестування
Ти добрий, якщо:

- не забуваеш сказати «будь ласка»;

- стежиш за тим, як говориш, ;
- штовхаєш друзiв;

- думаеш, як допомогти iншим;
- вимагаеш iграшку, а не просиш;
- забуваеш говорити чарiвнi слова.
• Ти милосердний, якщо:
- умієш поділитися шматком хліба;
- дотримуєшся свого слова;
- шукаєш винних, якщо сам помилився;

- умiєш допомогти іншій людині ;
IV. Пiдсумок уроку
Учитель. Дiставшись Доброї землi ви, напевно, зрозумiли, що у кожної людини, великої i маленької, - свiй шлях до доброти.
Шлях до доброти — нелегкий, довгий шлях, на якому людину чекають зльоти i падiння, спуски i пiдйоми, чергування добра i зла. Навчитися бути по-справжньому добрим і милосердним нелегко. Людина повинна частiше зупинятися i розмiрковувати над своми вчинками.
А я сьогоднi всiм дякую за теплу, довiрчу розмову, за добрi, розумнi думки, за творче ставлення до роботи.
Добрi слова -— коренi.
Добрi думки — квiти.
Добрi справи — плоди.
Добрi серця --сади.
Пiклуйтеся про свiй сад i не дозволяйте йому заростати бур’янами, наповнюйте його сонячним свiтлом, добрими словами i добрими справами!
Домашнє завдання:

--Прочитайте вдома тексти ще раз і спробуйте переробити кінцівку розповіді так, щоб усі були задоволені і щасливі.

ІМЕНИННИЙ ОБІД
У Нiни велика сiм’я: мати, батько, два брати, двi сестри i бабуся.
Нiна найменша: їй восьмий рiк. Бабуся найстарша: їй вiсiмдесят два роки. У бабусi тремтять руки. Несе ложку бабуся -- ложка дрижить, крапельки падають на стiл.
Незабаром день народження Нiни. Мама сказала, що на її iменини у них буде святковий обiд. На обiд Нiна хай запросить подруг.
Ось i настав цей день. Мама накриває стiл, бiлою скатертиною. Нiна подумала: це ж бабуся сяде за стiл. Ав неї ж руки тремтять. Подруги смiятимуться. Розкажуть потiм у школi, що в Нiниноi бабусi руки тремтять.
Нiна тихенько сказала мамi:
— Мамо, хай бабуся не сiдає за стiл сьогоднi.
— Чому? — здивувалася мама.
— В неї руки тремтять. Капає на стiл.
Мама зблiдла. Не сказавши анi слова, вона зняла зi столу бiлу скатертину i сховала її в шафу.
Довго сидiла мовчки, потiм сказала:
— У нас сьогоднi бабуся хвора. Тому iменинного обiду не буде. Вiтаю тебе, Нiно, з днем народжекня. Моє тобi побажання: будь справжньою людиною.

ІМЕНИННИЙ ОБІД
У Нiни велика сiм’я: мати, батько, два брати, двi сестри i бабуся.
Нiна найменша: їй восьмий рiк. Бабуся найстарша: їй вiсiмдесят два роки. У бабусi тремтять руки. Несе ложку бабуся -- ложка дрижить, крапельки падають на стiл.
Незабаром день народження Нiни. Мама сказала, що на її iменини у них буде святковий обiд. На обiд Нiна хай запросить подруг.
Ось i настав цей день. Мама накриває стiл, бiлою скатертиною. Нiна подумала: це ж бабуся сяде за стiл. Ав неї ж руки тремтять. Подруги смiятимуться. Розкажуть потiм у школi, що в Нiниноi бабусi руки тремтять.
Нiна тихенько сказала мамi:
— Мамо, хай бабуся не сiдає за стiл сьогоднi.
— Чому? — здивувалася мама.
— В неї руки тремтять. Капає на стiл.
Мама зблiдла. Не сказавши анi слова, вона зняла зi столу бiлу скатертину i сховала її в шафу.
Довго сидiла мовчки, потiм сказала:
— У нас сьогоднi бабуся хвора. Тому iменинного обiду не буде. Вiтаю тебе, Нiно, з днем народжекня. Моє тобi побажання: будь справжньою людиною.

ТРИ ТОВАРИШI
Вiтя загубив снiданок. На великiй перервi всi дiти снiдали, а Вiтя стояв осторонь.
— Чому ти не їси? — запитав його Миколка.
Снiданок загубив.
- Погано, — сказав Миколка, вiдкушуючи великий шматок бiлого хлiба. До обiду далеко ще!
— А ти де його загубив? — запитав Мишко.
Не знаю, — тихо сказан Вiтя і вiдвернувся.
— Ти, напевно, в кишенi нiс, а потрiбно в сумку класти, - сказав Мишко.

А Володя нiчого не запитав. Вiн пiдiйшов до Вiтi, розламав навпiл шматок
хлiба з маслом i протягнув товаришевi:
— Бери, їж!

ТРИ ТОВАРИШI
Вiтя загубив снiданок. На великiй перервi всi дiти снiдали, а Вiтя стояв осторонь.
— Чому ти не їси? — запитав його Миколка.
Снiданок загубив.
- Погано, — сказав Миколка, вiдкушуючи великий шматок бiлого хлiба. До обiду далеко ще!
— А ти де його загубив? — запитав Мишко.
Не знаю, — тихо сказан Вiтя і вiдвернувся.
— Ти, напевно, в кишенi нiс, а потрiбно в сумку класти, - сказав Мишко.

А Володя нiчого не запитав. Вiн пiдiйшов до Вiтi, розламав навпiл шматок
хлiба з маслом i протягнув товаришевi:
— Бери, їж!

ТРИ ТОВАРИШI
Вiтя загубив снiданок. На великiй перервi всi дiти снiдали, а Вiтя стояв осторонь.
— Чому ти не їси? — запитав його Миколка.
Снiданок загубив.
- Погано, — сказав Миколка, вiдкушуючи великий шматок бiлого хлiба. До обiду далеко ще!
— А ти де його загубив? — запитав Мишко.
Не знаю, — тихо сказан Вiтя і вiдвернувся.
— Ти, напевно, в кишенi нiс, а потрiбно в сумку класти, - сказав Мишко.

А Володя нiчого не запитав. Вiн пiдiйшов до Вiтi, розламав навпiл шматок
хлiба з маслом i протягнув товаришевi:
— Бери, їж!

Пташка співає веселу голосно

Яскрава пісню

у садочку

Милосердна

Ввічлива Добра

Скромна

Ласкова

Доброзичлива

Уважна чуйна

Якості людини

Острів Місто прислів’їв

Ввічливості

Добра земля

Країна вірних друзів у посуху

Добре слово людині, що дощ

Добре слово і залізні ворота відчиняє