Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Обществознание / Конспекты / Практичні заняття з дисципліни "Конституційне право України"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Обществознание

Практичні заняття з дисципліни "Конституційне право України"

библиотека
материалов

Міністерство освіти і науки України



ВСП «ВАСИЛІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ

ТАВРІЙСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО АГРОТЕХНОЛОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ»

--------------------------------------------------------------------------------------




ІНСТРУКЦІЙНІ КАРТКИ

ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

з дисципліни

«КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ»




hello_html_m7367db7a.jpg



2015

Укладач: Тирон В.О. – викладач юридичних дисциплін, спеціаліст вищої категорії, викладач-методист, магістр педагогіки вищої школи, магістр управління навчальним закладом


hello_html_m8664c03.pngІнструкційна картка №1

для проведення практичного заняття

з дисципліни «Конституційне право України»


1. Тема: Громадянство України.

2. Робоче місце: Громадянство України.

ВСП «Василівський коледж ТДАТУ», ауд. 315.

3. Мета заняття: ознайомитися з основними нормами Конституції України, ЗУ „Про громадянство України”; виховувати розуміння важливості належності до громадянства та гордості за належність до українського громадянства; формувати вміння працювати з нормативними актами та практичного їх використання; формувати ділові якості юриста.

4. Матеріально-технічне оснащення робочого місця: Конституція України // ВВР.-1996.- №30. – Ст. 141; ЗУ «Про громадянство України» в останній редакції від 20.06.2007р.; ЗУ «Про правовий статус закордонних українців» від 4 березня 2004 р.;

ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в останній редакції від 07.05.2009 р.; ЗУ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» в останній редакції від 07.05.2009 р.; ЗУ «Про біженців» в останній редакції від 23.06.2005 р.; ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 р.; інструкційна картка практичного заняття; щоденник практичного заняття; ручка, олівець, лінійка.

5. Правила з охорони праці на робочому місці: інструкція № 1 А-ОП з охорони праці і техніки безпеки для викладача ВСП «Василівський коледж ТДАТУ», затвердж. Директором ВСП «Василівський коледж ТДАТУ» Боєвою Т.С. від 01.09.08 р.; інструкція № 46-ОП з охорони праці при проведенні занять в аудиторії коледжу, затвердж. Директором ВСП «Василівський коледж ТДАТУ» Боєвою Т.С. від 06.09.10 р.; інструкція № 2 А-ОП з питань пожежної безпеки, затвердж. Директором ВСП «Василівський коледж ТДАТУ» Боєвою Т.С. від 25.01.10 р.; інструкція № 37-ОП з охорони праці з електробезпеки для робітників і службовців, студентів коледжу, затвердж. Директором ВСП «Василівський коледж ТДАТУ» Боєвою Т.С. від 10.02.10 р.; інструкція № 30-ОП про надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках, затвердж. Директором ВСП «Василівський коледж ТДАТУ» Боєвою Т.С. від 26.05.09 р..

6. Зміст та послідовність виконання завдань:

6.1. Ознайомлення з інструкційною карткою;

6.2. Визначення змісту завдань;

6.3. Заповнення щоденника практичного заняття;

6.4. Виконання практичних завдань.

hello_html_m37ca1730.jpgТеоретичні відомості до виконання практичних завдань

Громадянство України – це стійкий, необмежений у просторі правовий зв’язок фізичної особи з Українською державою, заснований на юридичному визнанні державою цієї особи громадянином України, внаслідок чого особа і держава набувають взаємних прав і обов’язків в обсязі, передбаченому Конституцією та законами України.

Система конституційно-правових норм, що регулюють питання громадянства, складає головний конституційно-правовий інститут – інститут громадянства. Джерелами цього інституту є: Конституція України; ЗУ „Про громадянство України” в останній редакції від 20.06.2007р.; чинні міжнародні договори України з питань громадянства; підзаконні акти (наприклад, Указ Президента України від 27.03.2001р. № 215/2001 „Питання виконання ЗУ „Про громадянство України”).

Норми цих актів, виходячи з визнання права на громадянство як природного права людини, закріплюють принципи громадянства та регламентують порядок набуття і припинення громадянства, повноваження органів державної влади та інших організацій, які беруть участь у вирішенні питань громадянства, і порядок їх вирішення.

Принципи громадянства – це ті вихідні положення, які визначають істотні риси відносин громадянства. Конституція України (статті 4, 25) та ЗУ „Про громадянство України” (стаття 2) закріплюють такі принципи громадянства України:

1.Єдиного громадянства – громадянства держави України, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Цей принцип не означає абсолютної заборони біпатризму (подвійного громадянства). В окремих випадках громадянин України може перебувати одночасно і в громадянстві іншої держави. Це, наприклад, стосується:

  • дітей, які за народження одночасно з громадянством України набули також громадянство іншої держави;

  • дітей, які є громадянами України і усиновлені іноземцем та, з огляду на це, набули громадянство усиновителя;

  • громадян України, які автоматично набули громадянство іншої держави внаслідок одруження з іноземцями;

  • автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави.

Враховуючи важливість цього принципу, Конституція України віднесла його до засад конституційного ладу (стаття 4). 2.Запобігання виникненню випадків безгромадянства (апатризму). 3.Неможливості позбавлення громадянина України громадянства України (невід’ємності громадянства України). Цей принцип Конституція України закріплює відповідно до положень частини 2 статті 15 Загальної декларації прав людини: „Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство”. 4.Визнання права громадянина України на зміну громадянства. 5.Неможливості екстрадиції чи депортації громадян України – громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі (частина 2 статті 25 Конституції України). 6.Захисту державою громадян України за кордоном – громадянам України, які проживають або перебувають за межами України, гарантуються піклування та захист (частина 3 статті 25 Конституції України). 7.Неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим із подружжя. 8.Рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України. 9.Збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Набуття громадянства України здійснюється за підставами, що визначені у розділі 2 ЗУ «Про громадянство».

Відповідно до ст.6 Закону громадянство України може набуватися за такими підставами: «1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієз­датною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок встановлення батьківства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.»

Встановлені підстави відповідають інтересам нашої держави та загальновизнаним принципам міжнародного права.

Завдання 1.

Опрацювати статтю 4 та статтю 25 Конституції України та визначити основні положення щодо громадянства, які містяться в цих статтях.

Завдання 2.

У родині Марії С. і Андрія В. народився син. Обидва вони громадяни України, син народився в Москві, де вони гостювали у родичів. Батьків цікавить, чи отримає їх дитина громадянство України, адже народилася вона за межами нашої країни?

Завдання 3.

У пологовому будинку № 9 м. Києва народилася дівчинка. Мати дитини – громадянка України, батько – студент з Йорданії, громадянин цієї країни, який навчається у Київському політехнічному інституті. Батько вважає, що дитина є громадянином Йорданії, мати бажає, щоб донька отримала українське громадянство. Мати звернулася з проханням пояснити, яке громадянство матиме її дитина?

Завдання 4.

Під час навчання в університеті Ганна П. одружилася з громадянином Лівану Ахмедом Р. Після закінчення навчання вони виїхали жити до Лівану. Через рік в них народилася дівчинка. Мати хвилюється, чи має її донька право на українське громадянство?

Завдання 5.

До дверей лікарні в м. Одесі було підкинуто новонароджену дитину. Не зважаючи на намагання співробітників лікарні і працівників міліції, встановити батьків дитини не вдалося. Головний лікар звернувся до юридичної консультації з питанням, як визначити громадянство дитини у цьому випадку, адже батьки хлопчика невідомі?

Завдання 6.

Батьки 17-річного Андрія прийняли рішення виїхати на постійне місце проживання до Молдови, звідки родом батько. При цьому вони подали заяву про вихід з українського громадянства та прийом до молдавського громадянства. Хлопець не хоче розлучатися з батьками і готовий переїхати до Молдови, але не хоче втрачати українське громадянство. Він просить пояснити, чи можна вирішити це питання згідно з його бажанням?

Завдання 7.

Заповніть таблицю:

ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ГРОМАДЯНСТВА ДИТИНИ

Громадянство матері

Громадянство батька

Місце народження

Громадянство дитини

Україна

Україна

Україна


Україна

Україна

За межами України


Україна

Іноземець

Україна


Україна

Іноземець

За межами України


Україна

Без громадянства

Україна


Без громадянства

Без громадянства

Україна


Невідомий

Невідомий

Україна



hello_html_m5a8f304f.jpg6.5. Відповісти на контрольні питанні:

  1. Що слід розуміти під громадянством України?

  2. На яких принципах базується громадянство України?

  3. Що являє собою громадянство як елемент правового статусу особи?

  4. Норми яких законодавчих актів України утворюють конституцій­но-правовий інститут громадянства України?

  5. Що являє собою набуття громадянства України?

  6. За якими підставами набувається громадянство України?

  7. Яким категоріям осіб українське громадянство не може бути надане, згідно із законодавством України?

  8. Які органи вирішують питання громадянства України?

  9. Який порядок вирішення питань про громадянство, встановлений законодавством України?

6.6. Підготувати звіт про виконання завдання

7. Закріплення набутих знань та навичок: усне опитування, практична робота, тестовий контроль, перевірка щоденників.

hello_html_m69d69961.png8. Після виконання практичних завдань студенти повинні:

Вміти:

1.Поняття і зміст громадянства.

2.Конституційно-правове регулювання відносин громадянства в Україні.

3.Принципи громадянства України.

4.Поняття набуття громадянства України.

5.Підстави набуття громадянства України.

6.Принципи набуття громадянства України.

7.Умови прийняття до громадянства України.

8.Умови поновлення у громадянстві України.

9.Порядок, процедури набуття громадянства України.

10.Поняття припинення громадянства України.

11.Підстави припинення громадянства України.

12.Порядок вирішення питань про припинення громадянства України.


1.Аналізувати правовідносини, що становлять зміст громадянства;

2.Визначати зміст громадянства як конституційно-правового інституту;

3.Розкрити значення громадянства як елементу правового стату­су особи;

4.Аналізувати конституційне законодавство, що регулює відно­сини громадянства України;

5.Виявляти співвідношення норм законодавства України з питань громадянства та міжнародно-правових документів з названих питань;

6.Визначати, на основі законодавства України, критерії, за якими особа визнається громадянином України;

7.Аналізувати підстави та форми набуття та припинення грома­дянства України;

8.Визначати категорії осіб, яким, згідно із Українським законодав­ством, громадянство України не може бути надане;

9.Визначати, з якого моменту у конкретних ситуаціях, громадян­ство України вважається, відповідно, набутим або припиненим;

10.Застосовувати норми законодавства України з питань громадян­ства на практиці, при вирішенні відповідних питань.


9. Домашнє завдання: повторити тему «Громадянство України».

Література:

  • Конституція України // ВВР. - 1996. - № 30. Ст. 141;

  • від 18 січня 2001 р. ЗУ «Про громадянство України» // ВВР. - 2001 -№ 13. – Ст. 65; в останній редакції від 20.06.2007;

  • Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка - К.: Наукова думка, 2003.-732 с.;

  • Кравченко В. В. Конституційне право України: Навч. посібник. - Вид. 3-тє, виправи, та доповн.- К.: Атіка, 2004.-512 с..




Інструкційна картка розроблена викладачем В.О.Тироном








hello_html_m8664c03.pngІнструкційна картка №2

для проведення практичного заняття

з дисципліни «Конституційне право України»


1. Тема: Виборча система в Україні.

2. Робоче місце: Виборча система в Україні.

ВСП «Василівський коледж ТДАТУ», ауд. 315.

3. Мета заняття: закріпити та поглибити знання з даної теми; визначити поняття виборчого права і виборчої системи, виборів, виборчого процесу та його стадій, порядок призначення та проведення виборів; формувати ділові якості юриста.

4. Матеріально-технічне оснащення робочого місця: Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Велес, 2006, розділ 3; Закон України «Про вибори народних депутатів України» від 01 жовтня 2007 року; Закон України «Про вибори народних депутатів» від 17 листопада 2011 року; Закон України «Про вибори Президента України» від 27 жовтня 2009 року; Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10 липня 2010 року; інструкційна картка практичного заняття; щоденник практичного заняття; ручка, олівець, лінійка.

5. Правила з охорони праці на робочому місці: інструкція № 1 А-ОП з охорони праці і техніки безпеки для викладача ВСП «Василівський коледж ТДАТУ», затвердж. Директором ВСП «Василівський коледж ТДАТУ» Боєвою Т.С. від 01.09.08 р.; інструкція № 46-ОП з охорони праці при проведенні занять в аудиторії коледжу, затвердж. Директором ВСП «Василівський коледж ТДАТУ» Боєвою Т.С. від 06.09.10 р.; інструкція № 2 А-ОП з питань пожежної безпеки, затвердж. Директором ВСП «Василівський коледж ТДАТУ» Боєвою Т.С. від 25.01.10 р.; інструкція № 37-ОП з охорони праці з електробезпеки для робітників і службовців, студентів коледжу, затвердж. Директором ВСП «Василівський коледж ТДАТУ» Боєвою Т.С. від 10.02.10 р.; інструкція № 30-ОП про надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках, затвердж. Директором ВСП «Василівський коледж ТДАТУ» Боєвою Т.С. від 26.05.09 р..

6. Зміст та послідовність виконання завдань:

6.1. Ознайомлення з інструкційною карткою;

6.2. Визначення змісту завдань;

6.3. Заповнення щоденника практичного заняття;

6.4. Виконання практичних завдань.

hello_html_m37ca1730.jpgТеоретичні відомості до виконання практичних завдань

Вибори – це демократичний спосіб формування за допомогою голосування складу представницьких державних органів та органів місцевого самоврядування. Вибори є однією з форм безпосередньої демократії, важливим інструментом народного суверенітету.

В Україні існують такі види виборів:

  • вибори народних депутатів України;

  • вибори Президента України;

  • вибори депутатів Верховної Ради АРК;

  • вибори депутатів місцевих рад;

  • вибори сільських, селищних та міських голів.

Таким чином, вибори в Україні можна класифікувати так:

  • парламентські – чергові та позачергові;

  • президентські – чергові, позачергові та повторні;

  • місцеві – чергові, позачергові, повторні, проміжні або перші (у разі формування нових місцевих рад.

Виборча система – це інститут конституційного права, що регулює суспільні відносини, які пов’язані із способом розподілу представницьких мандатів залежно від результатів голосування. Наука конституційного права виділяє три основні виборчі системи, що існують у сучасному світі:

  • мажоритарна (система більшості);

  • пропорційна (система пропорційного представництва);

  • мажоритарно-пропорційна (змішана система).

Мажоритарна виборча система полягає в такому. Уся територія країни поділяється на приблизно рівні за кількістю виборців виборчі округи, в кожному з яких обирається однакова кількість депутатів (зазвичай – 1 депутат). Усі мандати у виборчому окрузі отримує той кандидат, який отримав установлену більшість голосів виборців. Ця виборча система має три різновиди – абсолютної, відносної та кваліфікованої більшості. Мажоритарна система абсолютної більшості передбачає, що переможцем на виборах стає кандидат, який набирає більше половини голосів виборців, що взяли участь у голосування по відповідному округу. Мажоритарна система відносної більшості передбачає, що переможцем по відповідному округу стає той кандидат, що набирає більше голосів, ніж будь-який інший кандидат. Мажоритарна система кваліфікованої більшості передбачає, що для обрання кандидат повинен набрати певну кількість голосів, що є значно більшою за половину голосів виборців (2/3, ¾ тощо). Останній варіант виборчої системи є найменш ефективним, оскільки має найнижчу результативність у першому турі. Треба мати дуже високу особисту популярність, щоб набрати 2/3 голосів виборців. Саме тому вона застосовується лише в поодиноких країнах.

Пропорційна виборча система – це система, за якої представницькі мандати розподіляються між партіями (або їх виборчими блоками) пропорційно отриманим голосам виборців. Пропорційна виборча система можлива лише у багатомандатних округах, зокрема в загальнодержавному. Виборці голосують не за певного кандидата, а за список кандидатів від партії (блоку), тому чим більше голосів виборців отримує партія, тим більше її представників отримують представницькі мандати. Для того, щоб уникнути швидкого росту кількості дрібних партій, які можуть потрапити до парламенту, законодавством України встановлено трьохвідсотковий загороджувальний бар’єр (виборчий поріг), згідно з яким до розподілу депутатських мандатів під час парламентських виборів допускаються лише ті партії та виборчі блоки, які набрали більше 3% від загальної кількості виборців, що взяли участь у голосуванні.

Змішана виборча система – це система, яка поєднує в собі елементи мажоритарної та пропорційної системи, з метою використання їх переваг. Така система, як правило, використовується у країнах, які шукають політичного компромісу між різними політичними силами або у країнах, де відбувається становлення власної виборчої системи. Зокрема, одна половина складу Державної Думи Росії обирається за мажоритарною системою відносної більшості, а друга – за партійними списками відповідно до пропорційної виборчої системи. Аналогічний закон про вибори народних депутатів України діяв донедавна в нашій країні.

Особливість національної виборчої системи полягає у тому, що залежно від виду виборів використовуються різні виборчі системи. Зокрема, для виборів Президента України використовують мажоритарну систему абсолютної більшості. Для виборів депутатів до сільських та селищних рад та виборів сільських, селищних, міських голів використовують мажоритарну систему відносної більшості. Для виборів депутатів до Верховної Ради України, Верховної Ради АРК та виборів до районних у містах, міських, обласних, районних рад використовують змішану виборчу систему.

Завдання № 1.

У день виборів народних депутатів України на виборчу дільницю № 35 Київського району м.Донецька для участі у виборах з’явилися Петров, якому на день виборів виповнилося 18 років; біженка із Чечні Мамедова - 25 років; народний депутат України С.Д.Гавриш; 20-річний Сьомін, який перебуває на обліку в психдиспансері; умовно засуджений за вироком суду Коваленко – 18 років; визнаний судом недієздатним внаслідок душевної хвороби 45-річний Палкін; військовослужбовець Сергієв, який перебуває у відрядженні в м. Донецьку; громадянин Ізраїлю Тененбаум, який постійно проживає в Донецьку; лідер партійного осередку Осіпов із дорученнями 5-ти членів партії на участь його у виборах від їх імені, затвердженими ЖЕК.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Хто й за яких обставин може взяти участь у голосуванні? Визначте вид виборчого права, яке прагнули реалізувати учасники ситуації. Які принципи виборчого права можуть бути реалізовані в цій ситуації?

Заповніть таблицю:

Завдання № 2.

У туристичному поході старший групи під час відпочинку несподівано заявив, що цей день – день виборів і всім треба проголосувати, інакше їх покарають. Один з членів групи відповів, що цього не станеться, оскільки вони знаходяться в поході офіційно, документи оформлені правильно. Думки членів групи розділилися порівну.

Чи покарають туристів за те, що вони не прийшли голосувати?

Як вони могли реалізувати це право до походу?

Чи такої можливості закон не передбачає?

Завдання № 3.

Виборець Нікітін, перевіряючи списки виборців, виявив, що його у списках немає. У зв’язку з цим голові дільничної виборчої комісії ним була зроблена письмова заява. Голова відмовив у заяві, оскільки виправлення помилки, на його думку, пов’язане з затратами часу для передруковування виборчого списку.

Дайте юридичний аналіз викладеним фактам.

Завдання № 4.

Депутат Верховної Ради України звернувся до Міністерства науки і освіти України з депутатським запитом щодо виконання ним Закону України „Про мови в Україні”. Однак міністерство проігнорувало цей запит.

Назвіть законодавчий акт, який регулює це питання.

Проаналізуйте зазначену ситуацію. Як вирішити це питання?

Завдання № 5.

При проведенні повторного голосування під час виборів Президента України Центральна виборча комісія дозволила продовжити на одну годину голосування в ряді виборчих округів.

Наскільки законним є рішення ЦВК?

hello_html_m5a8f304f.jpg6.5. Відповісти на контрольні питанні:

1.Розкрийте поняття виборчого права і виборчої системи.

2.Які типи виборчих систем існують в Україні?

3.Які види виборів існують в Україні в залежності:

  • від територіальної ознаки;

  • за суб’єктом;

  • за часом проведення;

  • за кількісною ознакою;

  • з огляду на правові наслідки проведення виборів;

  • за порядком визначення результатів виборів?

4.Проаналізуйте основні принципи виборів.

5.Дайте характеристику виборчого процесу та його стадій.

6.Визначте порядок призначення і проведення виборів.

7.Охарактеризуйте діюче законодавство України про вибори.

8.Дайте характеристику відповідальності за порушення виборчого законодавства.

6.6. Підготувати звіт про виконання завдання

7. Закріплення набутих знань та навичок: усне опитування, практична робота, тестовий контроль, перевірка щоденників.


hello_html_m69d69961.png8. Після виконання практичних завдань студенти повинні:

Вміти:

1.Поняття народовладдя.

2.Основні форми народного волевиявлення.

3.Поняття і сутність виборів, як однієї із основних форм народ­ного волевиявлення.

4.Поняття виборчої системи та виборчого права.

5.Види виборчих систем та види виборів.

6.Принципи виборчого права.

7.Конституційно-правове регулювання виборчої системи Укра­їни.

8.Виборчий процес в Україні.

9.Поняття і сутність референдуму.

10.Місце і значення референдуму в системі інститутів безпосе­редньої демократії.

11.Основні види референдумів.

12.Юридична відповідальність за порушення законодавства Укра­їни про вибори та референдуми.


1.Аналізувати поняття «народовладдя» та «форми безпосередньої демократії» у їх співвідношенні;

2.Розкрити сутність кожної із форм народного волевиявлення;

3.Розкрити зміст виборчого процесу;

4.Визначати складові виборчого процесу;

5.Охарактеризувати суб'єктів виборчого процесу;

6.Визначати права і обов'язки суб'єктів виборчого процесу;

7.Визначати види референдумів;

8.Визначати предмет всеукраїнського та місцевих референдумів в Україні;

9.Аналізувати процедуру підготовки і проведення референдумів в Україні;

10.Аналізувати законодавство про вибори та референдуми в Укра­їні;

11.Визначати, які дії суб'єктів виборчого та референдного процесів є, згідно із законодавством України, правопорушен­нями;

12.Визначати санкції, які застосовуються за порушення законодав­ства про вибори та референдуми;

13.Аналізувати гарантії здійснення громадянами України права на участь у виборах та референдумах.


9. Домашнє завдання: повторити теми «Вибори, виборче право, принципи виборчого права», «Виборчі системи в Україні».

Література:

  • Конституція України // ВВР. - 1996. - № 30. Ст. 141, розділ 3;

  • Закон України «Про вибори народних депутатів» від 17 листопада 2011 року;

  • Закон України «Про вибори Президента України» від 27 жовтня 2009 року;

  • Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10 липня 2010 року;

  • Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка - К.: Наукова думка, 2003.-732 с.;

  • Кравченко В. В. Конституційне право України: Навч. посібник. - Вид. 3-тє, виправи, та доповн.- К.: Атіка, 2004.-512 с..



Інструкційна картка розроблена викладачем В.О.Тироном







hello_html_m8664c03.pngІнструкційна картка №3

для проведення практичного заняття

з дисципліни «Конституційне право України»


1. Тема: Конституційний статус Президента України

2. Робоче місце: Конституційний статус Президента України

ВСП «Василівський коледж ТДАТУ», ауд. 315.

3. Мета заняття: розкрити сутність поняття „глава держави”, правового статусу Президента України, проаналізувати порядок обрання, функції і повноваження Президента України; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати навчальний матеріал, самостійно працювати з юридичними джерелами, формувати потребу в отриманні знань з конституційного права, формувати ділові якості юриста.

4. Матеріально-технічне оснащення робочого місця: Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Велес, 2006, розділ 5; Про Центральну виборчу комісію: ЗУ від 30.06.2004; Закон України «Про вибори Президента України» від 27 жовтня 2009 року; інструкційна картка практичного заняття; щоденник практичного заняття; ручка, олівець, лінійка.

5. Правила з охорони праці на робочому місці: інструкція № 1 А-ОП з охорони праці і техніки безпеки для викладача ВСП «Василівський коледж ТДАТУ», затвердж. Директором ВСП «Василівський коледж ТДАТУ» Боєвою Т.С. від 01.09.08 р.; інструкція № 46-ОП з охорони праці при проведенні занять в аудиторії коледжу, затвердж. Директором ВСП «Василівський коледж ТДАТУ» Боєвою Т.С. від 06.09.10 р.; інструкція № 2 А-ОП з питань пожежної безпеки, затвердж. Директором ВСП «Василівський коледж ТДАТУ» Боєвою Т.С. від 25.01.10 р.; інструкція № 37-ОП з охорони праці з електробезпеки для робітників і службовців, студентів коледжу, затвердж. Директором ВСП «Василівський коледж ТДАТУ» Боєвою Т.С. від 10.02.10 р.; інструкція № 30-ОП про надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках, затвердж. Директором ВСП «Василівський коледж ТДАТУ» Боєвою Т.С. від 26.05.09 р..

6. Зміст та послідовність виконання завдань:

6.1. Ознайомлення з інструкційною карткою;

6.2. Визначення змісту завдань;

6.3. Заповнення щоденника практичного заняття;

6.4. Виконання практичних завдань.

hello_html_m37ca1730.jpgТеоретичні відомості до виконання практичних завдань

Юридичною формою глави держави в Україні згідно зі статтею 102 Конституції України є Президент України.

Конституційно-правовий статус Президента України встановлюється нормами Конституції України, які визначають місце та роль Президента України в системі органів державної влади та його взаємовідносини з іншими органами державної влади; закріплюють порядок заміщення поста Президента України; передбачають конституційно-правову відповідальність за державну зраду та інші злочини; визначають функції та повноваження Президента України.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (стаття 102 Конституції України)

Конституція України передбачає певні умови, що забезпечують контроль за діяльністю Президента України, виключають можливість його перетворення в авторитарного правителя. До них можна віднести:

  • обмеження терміну повноважень Президента України п’ятирічним строком (частина 1 статті 103);

  • його обрання на загальних прямих виборах (частина 1 статті 103);

  • заборона мати Президентові України інший представницький мандат, обіймати посаду в органах державної влади або в об’єднаннях громадян (частина 4 статті 103);

  • заборона займати пост Президента України однією й тією ж самою особою більше ніж два строки підряд (частина 3 статті 103);

  • можливість усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину (стаття 111);

  • можливість визнання КСУ актів Президента неконституційними, через що вони втрачають чинність з дня ухвали КСУ відповідного рішення (стаття 152).

Президент України на час виконання повноважень користується правом недоторканості (стаття 105 Конституції України). Згідно з Рішенням КСУ № 12–рп від 10 грудня 2003р. (справа щодо недоторканості та імпічменту Президента України) це конституційне положення треба розуміти так, що Президент України на час виконання повноважень не несе кримінальної відповідальності, проти нього не може бути порушена кримінальна справа.

За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягуються до відповідальності на підставі закону.

Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунутий з поста в порядку імпічменту.

Обраним Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Строк повноважень Президента України – п’ять років. Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради, після чого ЦВК вручає новообраному Президентові України посвідчення Президента України. Урочиста церемонія вступу на посаду глави держави отримала назву інавгурація.

Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу в п’ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.

Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.

Свої обов’язки Президент України виконує до вступу на пост новообраного глави держави (обраного на чергових президентських виборах). Проте Конституція України (стаття 108) передбачає можливість і дострокового припинення повноважень Президента України у разі:

  • відставки;

  • неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

  • усунення з поста в порядку імпічменту;

  • смерті.

Ядро конституційно-правового статусу Президента України становлять норми Конституції України, які визначають функції та повноваження глави держави.

Функції Президента України – це основні напрямки діяльності (найважливіші обов’язки) глави держави, обумовлені його місцем і роллю в системі органів державної влади.

Компетенція Президента України – це сукупність визначених Конституцією та законами України предметів відання та повноважень, якими Президент України наділяється з метою забезпечення реалізації його функцій як глави держави.

Повноваження Президента України – це конкретні права та обов’язки глави держави з вирішення питань, віднесених до його відання.

Функції та повноваження, що належать згідно з Конституцією України виключно Президентові України, складають прерогативу глави держави.

Основні функції Президента України як глави держави визначено в статті 102 Конституції України. Так, Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

hello_html_m5a8f304f.jpg6.5. Відповісти на контрольні питанні:

1.Хто може бути обраний Президентом України?

2.Який порядок призначення виборів Президента України?

3.Які види виборів Президента України та строки їх призначення і проведення закріплено законом?

4.Яким чином здійснюється висування кандидатів на пост Президента України?

5.Як здійснюється реєстрація кандидатів на пост Президента України?

6.Як відбувається процедура встановлення результатів виборів та набуття повноважень Президентом України?

7.За яких умов здійснюється дострокове припинення повноважень Президента України?

6.6. Підготувати звіт про виконання завдання

7. Закріплення набутих знань та навичок: усне опитування, практична робота, тестовий контроль, перевірка щоденників.

hello_html_m69d69961.png8. Після виконання практичних завдань студенти повинні:

Вміти:

1.Поняття і характерні ознаки конституційно-правового інститу­ту президентства.

2.Процес Становлення і розвиток інституту Президентства в Україні.

3.Конституційно-правовий статус Президента України.

4.Порядок обрання Президента України.

5.Процедуру вступу на пост Президента України.

6.Основні функції і повноваження Президента України.

7.Підстави і порядок припинення повноважень Президента Укра­їни.

8.Акти Президента України.


1.Проводити порівняльний аналіз процесу становлення інститут)' президентства в Україні та у зарубіжних країнах;

2.Аналізувати конституційно-правовий статус Президента Укра­їни, етапи його розвитку;

3.Визначати відмінності у конституційно-правовому статусі Президента України та Президентів зарубіжних країн;

4.Аналізувати функції та відповідні повноваження Президента України;

5.Проводити класифікацію повноважень Президента України за різними критеріями;

6.Охарактеризувати порядок проведення виборів Президента України;

7.Проводити порівняльний аналіз процедури вступу на пост Президента України та Президентів зарубіжних країн;

8.Аналізувати юридичне значення присяги Президента України;

9.Розкрити особливості порядку припинення повноважень Прези­дента України, підстав дострокового припинення його повно­важень;

10.Проводити змістову характеристику актів Президента України;

11.Визначати й аналізувати юридичну силу актів Президента Укра­їни.


9. Домашнє завдання: повторити тему «Конституційний статус Президента України».

Література:

  • Конституція України // ВВР. - 1996. - № 30. Ст. 141, розділ 5;

  • Закон України «Про вибори Президента України» від 27 жовтня 2009 року;

  • Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка - К.: Наукова думка, 2010.-732 с.;

  • Кравченко В. В. Конституційне право України: Навч. посібник. - Вид. 3-тє, виправи, та доповн.- К.: Атіка, 2010.-512 с..

Інструкційна картка розроблена викладачем В.О.Тироном




Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 09.05.2016
Раздел Обществознание
Подраздел Конспекты
Просмотров167
Номер материала ДБ-072496
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх