Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Свидетельство о публикации

Автоматическая выдача свидетельства о публикации в официальном СМИ сразу после добавления материала на сайт - Бесплатно

Добавить свой материал

За каждый опубликованный материал Вы получите бесплатное свидетельство о публикации от проекта «Инфоурок»

(Свидетельство о регистрации СМИ: Эл №ФС77-60625 от 20.01.2015)

Инфоурок / Физика / Другие методич. материалы / Предметний тиждень. " Тиждень фізики"
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 28 июня.

Подать заявку на курс
  • Физика

Предметний тиждень. " Тиждень фізики"

библиотека
материалов








hello_html_m674800d6.gif






Викладач фізики:

С. Д. Гончаренко








2015 рік

План заходів


Понеділок

Відкриття тижня фізики.

  1. Перегляд презентації та ознайомлення з матеріалами «Українці Всесвіту» (ІІ курс)


Вівторок

  1. Проведення конкурсу плакатів, стінгазет.


Середа

1. Інтелектуальна гра « Найрозумніший ». ( І курс)

2. Відкритий урок «Будова і властивості твердих тіл.

Кристалічні та аморфні тіла. Рідкі кристали та їх

властивості. Полімери: їхні властивості та

застосування. ( І курс )


Четвер

  1. Урок–конференція «Наслідки Чорнобильської

катастрофи» (ІІ курс )


П’ятниця

  1. Розгадування кросвордів, вікторин, виконання цікавих завдань.

Підведення підсумків тижня.








Відкриття тижня фізики




«Фізика – наука, яка відповідає на питання «чому?»»


Цей тиждень ми присвячуємо фізиці ― одній з найдавніших наук, без якої не-мислимий подальший розвиток людства, науці цікавій, захоплюючій, могутній. Значення фізичних знань у нашому житті дійсно важко оцінити. Недаремно академік А. Ф. Йоффе висловився про це так: «Сучасна техніка ― це перш за все фізика в різ-них її застосуваннях». За допомогою цих знань сильна рука людини запустила кос-мічні кораблі до зір, дивлячись на які, люди кажуть: «Фізика ― це чудово!» Ми, ті хто зібрались сьогодні, гово-римо: «Фізика ― всемогутня! Вона зуміла казки зробити дійсністю!»

Для чого людству потрібна фізика? Вчені замислюються про це не завжди. Їм просто дуже цікаво розгадувати загадки природи. Але ж розвиток наук з часом вима-гає дедалі значніших коштів. І вони знаходяться. Чому? Та тому, що наука приносить людству користь.

Фізика ― це не єдина наука про неживу природу. Природу також вивчають хі-мія, астрономія, геологія, географія та безліч інших наук. Але в їх основі лежить те, що вивчає фізика, яка допомогла людям оволодіти потужною технікою та застерегти навколишнє середовище. Знання законів фізики дає змогу пояснити минуле й прогно-зувати майбутнє.

Ми знаємо чимало імен тих, кому ми завдячуємо своїми знаннями про Всесвіт: Аристотель, Архімед, Галілео Галілей, Микола Коперник, Джордано Бруно, Йоган Кеплер, Ісаак Ньютон, Михайло Ломоносов, Шарль Кулон, Георг Ом, Александро Вольта, Блез Паскаль, Анре-Марі Ампер, Майкл Фарадей, Дмитро Менделєєв, Марія Склодовська-Кюрі, П’єр Кюрі, Альберт Ейнштейн, Костянтин Ціолковський, Ернест Резерфорд, Нільс Бор і багато інших учених, які зробили вагомий внесок у розвиток цієї науки.

Та чильне місце в цьому безкінечному списку науковців посідають і українські вчені. Вони також зробили величезний внесок у розвиток фізики. Без багатьох із них сучасна картина світу могла б бути зовсім іншою. Тож сьогодні ми присвячуємо цей тиждень фізики саме їм – Українцям Всесвіту.

Іва́н Па́влович Пулю́й  — український фізик і електротехнік, організатор науки, громадський діяч. Він докладно описав видимі катодні промені. А в 1881 році скон-струйована ним трубка, що випромінює Х-промені ― прообраз сучасних рентгенів-ських апаратів, була визнана гідною Срібної медалі на Міжнародній електротехнічній виставці в Парижі. У всьому світі вона стала відома як «лампа Пулюя» і навіть протя-гом деякого часу випускалася серійно. Вона генерувала промені, названі згодом рент-генівськими. За допомогою цього пристрою І. П. Пулюй вперше у світовій практиці зробив знімок зламаної руки 13-річного хлопчика, знімок руки своєї дочки зі шпиль-кою, що лежить під нею, а також знімок скелета мертвонародженої дитини. Серія рентгенограм органів людини, виконана Пулюєм, була настільки чіткою, що дозволи-ла виявити патологічні зміни в тілах пацієнтів. Однак відсутність належним чином об-ладнаної лабораторії і матеріальні труднощі сильно гальмували дослідження вченого.

Микола Пильчиков ― український фізик-теоретик, експериментатор, винахід-ник. М.Пильчиков уперше здійснив експериментальні дослідження з радіоактивності, чим започаткував нову галузь науки — ядерну фізику. Пильчиков сконструював так званий радіопротектор для захисту радіопередач від перехоплення. Під його керів-ництвом почалися дослідження в галузі радіофізики та кріогенної фізики.

Ю́рій Васи́льович Кондратю́к  — український вчений-винахідник, один із піо-нерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Він запропонував новий підхід до польоту і висадки людини на Місяць, при якому спочатку виводиться на орбіту навко-ло Місяця космічний корабель, а потім злітно-посадочний апарат доставляє людину на Місяць (саме так американці виконали свій політ на Місяць). На честь вченого названо маршрут польоту на Місяць ― «траса Кондратюка».

Шубников Лев Васильович — фізик в галузі фізики низьких температур, який працював в УРСР та в Нідерландах. Навчався в Петроградському університеті та політехнічному університеті. Працював над вирощенням монокристалів металів. Від 1926 до 1930 року працював в Лейденській кріогенній лабораторії з Вандером де Гаа-зом. Відкрив осциляції магнетоопору при низьких температурах (Осциляції Шубніко-ва — де Гааза). В 1930 році повернувся до СРСР та відкрив першу в країні кріогенну лабораторію в Харкові. Відкрив антиферомагнетизм та парамагнетизм твердого вод-ню.

Олег Антонов є одним з основоположників радянського планеризму. Створив близько 30 типів планерів, у тому числі і серійні. В 1938—1940 роках Антонов працює провідним інженером .У 1967—1984 генеральний конструктор. У післявоєнні роки під керівництвом Антонова розроблено транспортні літаки Ан-8, Ан-12, Ан-22, Ан-26, Ан-32, Ан-72, Ан-124, багатоцільові літаки Ан-2, Ан-14, Ан-28, що здатні базуватися на непідготованих смугах довжиною до 550 метрів, пасажирські літаки Ан-10, Ан-24, цільнометалеві планери А-11, А-13, А-15, мотопланер Ан-13 і дельтаплани «Славу-тич». Під керівництвом Антонова розроблено систему автоматизованого проектування транспортних літаків, запроваджено клеєзварні з'єднання і композиційні матеріали, розвинено методи авіабудівельної економіки.

Корольов (Королів) Сергій Павлович — радянський вчений у галузі ракетобу-дування та космонавтики, конструктор. Конструктор перших штучних супутників Зем-лі і космічних кораблів. Сім років відбув заюпочення у ГУЛАЗІ, де разом з іншими вченими був примушений займатися розробкою балістичних та геофізичних ракет. Після звільнення очолив радянську ракетну програму. Під його керівництвом запу-щено ершу міжконтинентальну залістичну ракету, перший штучний супутник Землі, перший політ людини в космос та вихід людини в космос.

Лев Давидовим Ландау — радянський фізик, академік. Наукова спадщина Лан-дау так велика і різноманітна, що навіть важко уявити, як могла встигнути це зробити одна людина всього за 40 років. Він розробив теорію діамагнетизму вільних електро-нів — діамагнетизм Ландау, разом з Євгеном Ліфшицем створив теорію доменної структури феромагнетиків і отримав рівняння руху магнітного моменту — рівняння Ландау-Ліфшиця, ввів поняття антиферомагнетизму як особливої фази магнетика, ви-вів кінетичне рівняння для плазми у випадку кулонівської взаємодії і встановив вигляд інтеграла зіткнень для заряджених часток, уперше отримав співвідношення між гус-тною рівнів у ядрі і енергією збудження, що дозволяє вважати Ландау одним з творців статистичної теорії ядра, створив теорію надплинності гелію II, поклавши тим самим початок створенню фізики квантових рідин тощо.За дослідження в галузі теорії кон-денсованих середовищ, зокрема теорії рідкого гелію, в 1962 році Ландау була прису-джена Нобелівська премія з фізики.

Володимир Миколайович Челомей — вчений механік, фахівець у галузі дина-міки стійкості складних коливальних систем, генеральний конструктор ракетно- кос-мічної техніки. Багатьом на Україні не знайоме ім'я ВОЛОДИМИРА МИКОЛАЙОВИ-ЧА ЧЕЛОМЕЯ - „батька" ракети-носія „Протон", за допомогою якої були виведені в космос космічні кораблі „Союз", „Мир", „Прогрес", автоматичні станції „Вега", які вивчали Венеру і комету Галлея, інші апарати.

Патон Борис Євгенович — український науковець у галузі зварювальних про-цесів, металургії і технології металів, доктор технічних наук; Президент академії наук України, перший нагороджений званням Герой України; директор Інституту електро-зварювання імені Є. О. Патона НАНУ; генеральний директор Міжгалузевого науково-технічного комплексу «Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона»; президент Міжнародної асоціації академій наук. Наукові дослідження присвячені процесам авто-матичного і напівавтоматичного зварювання під флюсом, розробці теоретичних основ створення автоматів і напівавтоматів для дугового зварювання і зварювальних джерел живлення; умовам тривалого горіння дуги та її регулювання; проблемі керування зва-рювальними процесами. Вивчає системи керування з різноманітними кібернетичними приладами, працює над створенням зварювальних роботів. Велику увагу приділяє вив-ченню металургії зварювання, вдосконаленню існуючих і створенню нових металевих матеріалів.









ЗНАВЦІ ФІЗИКИ


Тема: Краща команда знавців фізики

Мета: поглиблення знань з фізики, заохочення до вивчення фізики.

Форма проведення:

Обладнання: картки із завданнями, чорна скринька, олівець, книжка, барометр, динамометр, терези, термометр, магніт, годинник, дзеркало, тонкий дріт, зошит у клітинку, картки з ілюстраціями до завдань.


Програма заходу

І. Вступне слово вчителя

ІІ. Представлення команд

ІІІ. Конкурси:

  1. Конкурс « Загадка» (відгадування загадок)

  2. Конкурс «Збирачі формул»

  3. Конкурс «Гонка за лідером»

  4. Конкурс «Чорна скринька»

  5. Конкурс «Пантоміма»

  6. Конкурс «Конкурс знавців»

  7. Конкурс «Експериментальна задача»

(Командам дається до 1 хвилини для обмірковування. Для відповіді команда мусить підняти сигнальну картку. Хто перший підніме картку, той перший і відповідає. Якщо відповідь є не правильною, право відповіді переходить до другої команди)

IV. Підбиття підсумків конкурсів.

Хід заходу


І. Вступне слово вчителя

Вчитель. Сьогодні ми перевіримо як ми знаємо фізику, тому розпочинаємо конкурс «Кращий фізик року». Для участі запрошуємо дві команди. Просимо зайняти місця. (У кожній команді по 10 учнів).


ІІ. Конкурси:

1-й конкурс « Загадка» (відгадування загадок)

(За кожну відгадану загадку команди отримають по 1-му балу)

1. Живе—лежить,

Помре — біжить. (Сніг)

2. Іде років двісті,

А стоїть на місці.

Лічить людський вік,

Та не чоловік. (Годинник)

3. Куди ступиш — всюди маєш,

Хоч не бачиш, а вживаєш. (Повітря)

4. Прозорий мов скло,

а не вставиш у вікно. (Лід)

5. Все по колу і по черзі

Дві подружки ходять вперто,

Не штовхаючись ніколи,

Кожна знає своє коло. (Стрілки годинника)

6. На вогні — мокне,

У воді — сохне. (Віск)

7. Із землі підніме й мала дитина,

А через хату не перекине

й доросла людина. (Пір'їна)

8. То як кавуни великі,

То як яблука малі.

Хоч не можуть говорити,

Вагу визначить змогли. (Гирі)

9. Дві сестри гойдалися,

Правди домагалися,

Ледве не побилися,

Раз — і зупинилися. (Терези)

10. Що за диво-велетень

Торкає хмарин верхівки?

Без нього не збудуємо

Багатоповерхівки. (Піднімальний кран)

Вчитель. (Оголошення перших результатів)

2-й конкурс «Збирачі формул»

(На столі хаотично розкладені букви й символи, з яких необхідно скласти формули)

Вчитель. Максимальна оцінка ― 2 бали.

(Учні складають формули)

3-й конкурс «Гонка за лідером»

(Ведучі по черзі швидко зачитують запитання, а команди дають на них відповідь).

Вчитель. Кожне запитання оцінюється 1 балом.

      1. Яка рідина найважча? (Ртуть)

      2. Найлегший газ у природі. (Водень)

      3. Скільки секунд в одній годині? (3600)

      4. Треба розпилити колоду завдовжки 5 м на частини завдовжки 1 м. Скільки розпилів треба зробити? (4)

      5. Найменша відстань між поділками учнівської лінійки. (1 мм)

      6. Чому дорівнює кут відбивання? (Куту падіння)

      7. Через що ви заходите до школи? (Через поріг)

      8. Чому кожне вимірювання має приблизний характер? (Тому що можна допустити неточності під час вимірювання. Прилади мають різну точність вимірювання)

      9. Дитина циркуля? (Коло)

10. Найменша неподільна частинка? (Атом)


Вчитель. (оголошення результатів)

4-й конкурс «Чорна скринька»

Вчитель. Увага! Чорна скринька! (команди повинні розгадати, що знаходиться в чорному ящику). За кожний вгаданий предмет ― по 1-му балу.

              1. Чорний Івашка — дерев'яна рубашка. Де носом проведе, там запис покладе. Що знаходиться в чорній скриньці? (Олівець)

              2. Не кущ, а з листочками. Не сорочка, а зшита. Що знаходиться в чорній скриньці? (Книжка)

              3. Все розкажу, хоч і без язика, Коли буде ясно, а коли — хмарно.

Що знаходиться в чорній скриньці? (Барометр)

              1. Як подивишся на нього, Бачиш в нім себе самого

Отаким, яким буваєш, Що це, друже? Відгадаєш?

Що знаходиться в чорній скриньці? (Дзеркало)


Вчитель. (оголошення результатів)

5-й конкурс «Пантомімо»

Вчитель. За допомогою міміки і жестів показати фізичний прилад. Оцінюється 2-ма балами. (команди отримують картки з назвою приладів: терези, динамометр, магніт, термометр).

Вчитель. (оголошення результатів)

6-й конкурс «Конкурс знавців»

Вчитель. З зараз кожній команді зачитуємо по 10 питань, відповівши на які вони можуть отримати 10 балів. (по 1 балу за кожне питання)


Питання для 1-ї команди

  1. Для чого підошви спортивного взуття роблять рельєфними? (Щоб збільшити силу тертя)

2 Чи можна потяг вважати матеріальною точкою, якщо:

А) розглядати його рух вздовж станції (не можна);

Б) розглядати його рух від Києва до Львова (можна).

3. Чому сталева, алюмінієва і срібна ложки,однакові за формою і розміром, мають різну масу? (Тому що різна густина).

4. В якому чайнику краще запарювати заварку: металевому чи порцеляновому? (Порцеляна як поганий провідник тепла повільніше нагрівається й охолоджується)

5. Як підключається в коло амперметр? (Послідовно)

6. Чому птахи з великими крилами (шуліки, орли) можуть триматися в повітрі, не махаючи ними? (Тому що широкі крила дають змогу птахам ніби «спиратися» на конвекційні потоки теплого повітря)

7. Чому собака в спеку висовує язик? (У шкірі собаки відсутні потові залози. З язика випаровується волога, і тіло охолоджується)

8. Чому опік шкіри від киплячої олії сильніший, ніж від киплячої води? (Температура кипіння води 100оС, а олії – майже втричі вища)

9. Чому крапля води розтікається на підлозі, а крапля ртуті – ні? (Тому що молекули ртуті не взаємодіють з молекулами підлоги)

10. Як лисиця використовує великий пухнастий хвіст під час бігу? (Лисиця використовує свій хвіст під час бігу як руль, що дає змогу робити круті повороти)


Питання для 2-ї команди

1. Чому камінь кинутий вгору, падає на землю? (Завдяки силі земного тяжіння).

  1. Чому в гарячому чаї цукор швидше розтопиться, ніж у холодному? (За вищої температури явище дифузії проходить швидше).

  2. У вагоні поїзда, що рухається по мосту через річку, на столику лежить яблуко. У русі чи спокої перебуває яблуко відносно:

А) столика (у спокої);

Б) моста через річку (у русі);

В) води в річці (у русі).

  1. Чому в холодному приміщенні насамперед мерзнуть ноги? (Тому що холодне повітря в такому приміщенні знаходиться знизу, біля підлоги).

  2. Чому важко писати по мокрій дошці? (На мокрій поверхні сила тертя менша).

  3. Як підключається в електричне коло вольтметр? (Паралельно)

  4. Чому в термосі подвійні стінки? (Між стінками термоса є повітря, яке має низьку теплопровідність)

  5. Чому у морі легше плавати, ніж у річці? (Тому що у морі густина солоної води, а отже, і сила Архімеда більша)

  6. Чому молекули не можна вважати найдрібнішою частиною речовини? (Тому що молекули складаються з атомів)

  7. Чому заєць, рятуючись від собаки, часто різко стрибає в різні боки, і собаці важко його наздогнати, хоча він бігає швидше за зайця? (Тому що заєць використовує властивість інерції, а собака, не чекаючи стрибка, не може миттєво змінити напрям)

Вчитель. Журі оцінює відповіді команд. (оголошення результатів).


Вчитель. Ось і закінчився наш конкурс.

(Оголошення підсумкових результатів, нагородження переможців)



Турнірна таблиця


Види конкурсів

1-а команда

2-а команда

Сума балів

1-а команда

2-а команда

Конкурс « Загадка» (відгадування загадок)







Конкурс «Збирачі формул»







Конкурс «Гонка за лідером»







Конкурс «Чорна скринька»







Конкурс «Пантомімо»







Конкурс «Конкурс знавців»




































hello_html_3ac9ea20.gif


















hello_html_24446420.gif



























hello_html_m6242058f.gifhello_html_665a5df3.gifhello_html_5c86baa6.gifhello_html_36976604.gifhello_html_m2a60ecf.gifhello_html_m65a2c88d.gifhello_html_441f5c2c.gifhello_html_cb3cf58.gifhello_html_398c4ad7.gifhello_html_m66c6a210.gif

Кросворд 1

Фізичні явища


1

















3














4








5












6










7










8











9









10










11





12









  1. Одна з наук про природу.

  2. Явища, пов’язані з рухом тіл.

  3. Явище набування тілом електричного заряду.

  4. Після дощу зявилася веселка. Яке це явище?

  5. Два однойменні заряди відштовхуються. Яке це явище?

  6. Стрілка компаса вказує на північ. Яке це явище?

  7. Явища, повязані зі зміною температури або агрегатного стану речовини.

  8. Льодовий покрив доріг.

  9. Які явища сприймає вухо людини?

  10. Електричне і водночас оптичне явище в природі.

  11. Один із видів опадів.

  12. Наукове припущення.


Відповіді: 1. фізика; 2. механічні; 3. електризація; 4. оптичне; 5. електричні; 6.магнітні; 7. теплові; 8. ожеледиця; 9. звукові; 10. блискавка; 11. дощ; 12. гіпотеза.

Ключове слово: фізичні явища

Кросворд 2

Українські вчені




1








2









3











4







5








6










7












8













9









10














































11









12









13









14









15






















1. Учений, який отримав Нобелівську премію за роботи з фізики низьких температур.

  1. Генеральний конструктор космічної техніки.

  2. Автор теорії польотів на Місяць.

  3. Проводив дослідження в галузі дугового електрозварювання, президент Академії наук України.

  4. Місто, в якому знаходиться Кримська обсерваторія.

  5. Фізик – експериментатор в області кріогенної техніки.

  6. Перший президент Академії наук України, родоначальник нової науки – біогеохімії.

  7. Вчений, чиї наукові праці стосуються оптики, радіофізики і радіотехніки, теорії нелінійних коливань та квантової механіки.

  8. Видатний металофізик, досліджував кристалічну структуру сталей.

  9. Конструкторське бюро у Дніпропетровську, яке розробляє типи космічних апаратів і космічних комплексів.

  10. Вчений, який працював у галузі обчислювальної техніки й інформаційних технологій.

  11. Генеральний конструктор «крилатих» ракет.

  12. Перший космонавт незалежної України.

  13. Видатний конструктор авіаційної техніки.

  14. Дослідник радіоактивності і земного магнетизму, один з перших ядерників-експериментаторів.


Вhello_html_22c4d48e.gifідповіді:

  1. Ландау.

  2. Корольов.

  3. Кондратюк.

  4. Патон.

  5. Симеїз.

  6. Шубников.

  7. Вернадський.

  8. Мандельштам.

  9. Курдюмов.

  10. Південне.

  11. Глушков.

  12. Челомей.

  13. Каденюк.

  14. Антонов.

  15. Пильчіков.

Ключове слово: українські вчені



Кросворд 3

Вимірювальні прилади



1










2











3










4








5










6











7








  1. Прилад для вимірювання швидкості.

  2. Прилад для вимірювання температури.

  3. Найпоширеніший прилад для вимірювання часу.

  4. Прилад для вимірювання довжини.

  5. Пhello_html_m1f70e252.gifрилад для вимірювання обєму.

  6. Прилад для вимірювання малих проміжків часу.

  7. Прилад для вимірювання маси.



Відповіді

: 1. спідометр;

  1. термометр;

  2. годинник;

  3. лінійка;

  4. мензурка;

  5. секундомір;

  6. терези.



Ключове слово: прилади



Фішки для допитливих

Література


Прочитайте уривки з творів й спробуйте пояснити суть фізичних явищ, про які йдеться у запитаннях до творів.


Тhello_html_42da76d6.jpgарас Шевченко :

Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою,

Пливе човен по Дунаю один за водою.


Чому «вітер з гаєм розмовляє», а з осокою «шепче»? (Відмінність у частоті та гучності звуку)



Тарас Шевченко:

Сhello_html_443ae3c1.jpgонце заходить, гори чорніють,

Пташечка тихне, поле німіє.


Чому ввечері всі предмети поступово втрачають своє забарвлення і стають чорними? (Людське око бачить предмети завдяки тому, що світлові промені, відбившись від них, потрапляють до нас в очі. При заході сонця швидко зменшується освітленість навколишніх предметів, а, значить, і кількість енергії, що потрапляє в наші органи зору)







Іhello_html_m34f1bea.jpgван Франко:

Сипле, сипле білий сніг.

З неба сірої безодні Міріадами летять

Ті метелики холодні.


Чому сніг білий? Адже вода і чистий лід прозорі. (Сніг білий тому, що складається з дрібнесеньких крижинок, а всяка подрібнена прозора речовина (наприклад, розтовчене скло або лід) стає не прозорою, а білою)


Т. Шевченко. Уривок з поеми «Княжна»:


Зhello_html_6517f846.jpgоре моя вечірня,

Зійди над горою,

Поговоримо тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

Як утворюється веселка-райдуга? (Веселка – оптичне явище в атмосфері, яке пояснюється розкладанням білого природного світла на кольори краплинами води в повітрі.)


В. Сосюра «Білі коні зими десь летять, як громи…»:


Бhello_html_m5e290f00.jpgілі коні зими десь летять, як громи,

Б’ють об землю копитами дзвінко.

В’ється довгий їх шлях, і за ними в полях

Мерехтять рій за роєм сніжинки.


Чому сніжинки мерехтять? (Зміна положення сніжинок, які летять у повітрі, призводить до того, що світло потрапляє на їхню поверхню під різними кутами, відповідно змінюються і кути відбивання. А ми бачимо мерехтіння сніжинок.)


В.Сосюра, «Білі коні зими десь летять, як громи…»:


Уhello_html_m7f1be9d7.jpgсміхнеться вона, дорога і ясна,

Крізь холодного вітру загрози,

Крізь снігів білу муть – і сади розцвітуть

На вікні під рукою морозу.


Яким чином «під рукою морозу розцвітають сади на вікні»? (Малюнки морозу на вікнах – це наслідок росту кристаликів льоду на дефектах (неоднорідностях) поверхні скла: тріщинах, піщинках.)

Тема: Будова і властивості твердих тіл. Кристалічні та аморфні тіла. Рідкі кристали та їх властивості. Полімери: їхні властивості та застосування.

Мета уроку: ознайомити учнів про відмінність внутрішньої будови та властивостей кристалічних та аморфних тіл, про основні поняття будови та властивостей рідких кристалів, показати практичну значущість даної теми щодо застосування в обраній професії.

Методи і прийоми навчання: калейдоскоп формул, тест на доповнення,

* словесний (бесіда, розповідь, пояснення);

*наочний (картки);

*практичний (розв’язування якісних задач, експеримент).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

КМЗ уроку: мультимедійний пристрій, комп’ютер колекція кристалів та аморфних тіл, кристалічні градки, прилади з рідкими кристалами, презентації та відео, структурно – логічна схема


Хід уроку.

  1. Організація уроку.

Перевірка наявності учнів в групі, наявності робочих зошитів, підручників.

II. Перевірка домашнього завдання

а) Розгадуються кросворди, ребуси.

б) Калейдоскоп формул.

Учні визначають, що пропущено в записаний формулі, з метою повторення раніше вивченого матеріалу.

hello_html_m4bcf5db3.gif hello_html_5fd8b463.gif hello_html_43f29319.gif hello_html_m22602eca.gif hello_html_m2c2599be.gif

hello_html_667baade.gif hello_html_m572e670e.gif hello_html_m34edff96.gif hello_html_m26429831.gif hello_html_m71d5e1da.gif

(У відомості протягом уроку будуть фіксуватися всі позитивні відповіді, з метою виставлення відповідної оцінки в кінці уроку)

III. Підготовка учнів до сприйняття нової теми.

Учні дають відповіді на запитання:

а) В яких агрегатних станах може перебувати речовина?

б) Охарактеризуйте загальну будову і властивості газів.

в) Що ви знаєте про загальну будову властивості рідин.

г) Розкажіть про загальну будову і властивості твердих тіл.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Викладач: Ми пригадали, що гази, рідини і тверді тіла відрізняються між собою.

Постановка проблеми: (здійснюється за допомогою відео-фрагменту)

Візьмемо два твердих тіла: алмаз і графіт. Як відомо з хімії – це алотропні видозміни вуглецю.

Учні виконують дослід: ріжуть кусочок скла алмазним склорізом і олівцем.

Чому вуглець в алотропній формі алмазу ріже скло, а графіт лише ковзає по склу? hello_html_m1ef73c69.jpg

Щhello_html_226bdd13.jpgоб дати відповідь на це питання необхідно ознайомитись з новою темою. (презентація теми і питань, які будуть розглядатись на уроці).


Викладач: отже виявити відмінності внутрішньої будови твердих тіл, їх властивості, а також практичну значущість теми в вашій професії і є метою нашого уроку

Викладач: Більшість твердих тіл є кристалічними. Як розміщені в них атоми? Ще в 1912 році дослідженнями за допомогою рентгенівських променів було доведено, що атоми і молекули кристалів розміщені в певному порядку. Якщо їх сполучити прямими лініями, то утвориться просторова решітка (показано моделі кристалічних градок)

Учням пропонується самостійно сформулювати означення кристалів.

Перше питання розкривається за допомогою презентації «Кристали та їх характеристика», одночасно учні користуються структурно – логічною схемою, яка в кожного на столі.

hello_html_428e32ab.jpg hello_html_363eb539.jpg

hello_html_297aa0d8.jpghello_html_1247ea14.jpg

hello_html_m16dc85be.jpg hello_html_m2078753.jpg

hello_html_m7e8f71e2.jpg

hello_html_m721b493b.gif


Кристалічні тіла - це тверді тіла, атоми (молекули) яких займають певні впорядковані положення в просторі.

Мhello_html_m6257a6a6.gifhello_html_m6257a6a6.gifетали, солі, сніг, алмаз…

hello_html_m6257a6a6.gifhello_html_m6257a6a6.gifNhello_html_m26053b7b.gifhello_html_137ba7be.gifhello_html_m6257a6a6.gifa CI

hello_html_m6257a6a6.gifhello_html_m6257a6a6.gif



hello_html_4ccb0722.gif





Типи кристалів

  1. Йонні

  2. Ковалентні;

  3. Молекулярні;

  4. Металічні.

Анізотропія – це залежність фізичних властивостей від напрямку, вибраного в середині кристалу.

Види анізотропії:

  • Механічна;

  • Оптична;

  • Електрична.

Аморфні тіла – це тверді тіла без чіткого порядку в розміщенні атомів і молекул. Скло, смола, пластмаса, гума.

Ізотропія – однаковість фізичних властивостей.


Вhello_html_7affb0b4.jpgикладач: Щоб перейти до наступного питання, вам пропонується завдання, яким займаються, щоб розпалити вогнище:

  • розрізати кусочок дерева ножем.

Як ви найлегше це зробите?

Після відповіді учнів демонструється відеофрагмент.

Учень пробує різати кусочок дерева поперек волокон, а потім вздовж волокон, і робить висновок, що потрібно менше зусиль тоді, коли ріжемо вздовж волокон.

Учні роблять висновок, що фізичні властивості кристалів залежать від напрямку, вибраного в середині кристалу.

Друге питання «Анізотропія кристалів».

Викладач: Слово «анізотропний» у перекладі з грецької означає «неоднаковий за напрямком».

Як ви вже побачили, кусочок дерева ми розрізали з меншими механічними зусиллями вздовж волокон. Цей вид анізотропії називається механічна анізотропія.

Презентації ще двох видів анізотропії.

hello_html_m31b4175d.jpghello_html_7060e5c5.jpg

Третє питання «Аморфні тіла».

Викладач: Крім кристалів є безліч твердих тіл. Наприклад: пластилін, смола, парафін, скло, каніфоль. Чи відрізняються вони своїми властивості від кристалів?

Перевіримо. Спробуйте ножем розрізати кусок пластиліну. Чи має значення те, як ми його розрізаємо? Чи має пластилін анізотропію?

Інший вид твердих тіл називається аморфними тілами. Їм притаманна ізотропія.

Одна з учениць мала випереджувальне завдання «Аморфні тіла».

Повідомлення «Аморфні тіла».

Грецьке слово «аморфне» означає заперечення форми. У аморфних тіл немає точного порядку в розташуванні атомів. Тільки найближчі атоми – сусіди розташовуються у деякому порядку.

Усі аморфні тіла ізотропні, тобто їхні фізичні властивості однакові в усіх напрямках. До аморфних тіл належить скло, багато пластмаси, каніфоль, цукровий льодяник та інше.

Під зовнішнім впливом аморфні тіла виявляються одночасно пружні властивості, подібні до твердих тіл, і текучість, подібно до рідин. У разі короткочасної дії (удару) вони поводяться як тверде тіло і від сильного удару розколюється на куски. Але в процесі тривалої дії аморфні тіла течуть. Так, наприклад, кусок смоли поступово розтікається на твердій поверхні.

При низьких температурах аморфні тіла за своїми властивостями нагадують тверді тіла. Текучості у них майже немає. Але з підвищенням температури вони поступово розм’якшуються і їхні властивості дедалі більше наближаються до властивостей рідин. Це пояснюється тим, що з підвищенням температури стають частішими перескоки атомів з одного положення рівноваги в інше. Певної температури плавлення аморфні тіла не мають.

Четверте питання «Рідкі кристали та їх застосування» учні опрацьовують самостійно за підручником, знаходячи відповіді на питання.

1.Визначте новий вид кристалів.

2.Яка їх основна характеристика?

Повідомлення учня «Рідкі кристали та їх застосування»

hello_html_3952062.jpg hello_html_m2ac21194.jpg


hello_html_m76e5fcff.jpg

Vhello_html_10437ced.gif. Осмислення учнями знань.


1. Закріплення. «Тест на доповнення».

Тверді тіла, атоми і молекули яких займають певні впорядковані положення в просторі називаються…

кристалами

До кристалів належать - …


Правильність зовнішнього вигляду, многогранність, симетричність це…

характеристика кристалів

Як назвати графіт і алмаз з хімічної точки зору?

алотропні видозміни вуглецю

Назвіть найтвердіший кристал

алмаз

2. Фронтальне опитування.

1. Що є характерною відмінністю кристалів?

2. Що таке анізотропія?

3. Назвати види анізотропії.

3. Робота з таблицею: порівняння властивостей кристалічних та аморфних тіл.

п/п

Питання

Кристалічні тіла

Аморфні тіла

1

Внутрішня будова



2

Ізотропні чи анізотропні?



3

Мають вони сталу температуру плавлення?



4

Стійкість стану.



5

Чи мають таку властивість, як текучість?



6

Наскільки однакова внутрішня енергія в станах?



7

Чи виконується закон Гука?




4. Кросворд висвітлюється на екран і учні усно заповнюють його поле.






Ц

У

К

О

Р










Г

Р

А

Ф

І

Т



М

О

Н

О

К

Р

И

С

Т

А

Л

И

П

О

Л

І

К

Р

И

С

Т

А

Л

И




А

Н

І

З

О

Т

Р

О

П

І

Я


Р

Е

Ш

І

Т

К

А












А

Л

М

А

З




Е

Л

Е

К

Т

Р

И

Ч

Н

А


















VІ. Підсумок уроку. Висталення оцінок за роботу на уроці.

VIІ. Рефлексія. У кожного з вас на сталі є смайлики на магніті. У них не вистачає ротика. Кожен з вас зобразить його так, яке враження він виніс з уроку, а саме: задоволення, байдужість, незадоволення. Один із учнів їх прикріплює на дошці.

ІХ. Домашнє завдання. Виростити кристал NaCl. В насичений розчин кухонної солі потрібно внести затравку у вигляді маленького кристалика. Вивчити конспект.


ЧАЕС ТА ЇЇ НАСЛІДКИ


Урок-конференція

Мета уроку:

  • ознайомити учнів із соціально-економічними наслідками Чорно­бильської катастрофи;

  • розширити та поглибити знання учнів про радіацію, її природу і вплив на живі організми;

  • виховувати об'єктивізм у підході до оцінки масштабу Чорно­бильської аварії;

  • розвивати самостійну пізнавальну діяльність учнів, уміння пра­цювати з науково-пізнавальною та періодичною літературою;

  • розвивати логічне мислення, творчі здібності учнів, уміння виді­ляти головне, систематизувати, узагальнювати, прогнозувати;

  • виховувати патріотизм, розуміння необхідності бути компетент­ними та професіоналами у будь-якій сфері людської діяльності.

Хід уроку

Вступне слово вчителя

Сигнал тривоги, який прозвучав мирної ночі на Чорнобильській атомній електро-0станції 26 квітня 1986 року, сколихнув увесь світ. Він мав грізним попередженням людству про те, що колосальна енергія, схована в атомі, без належного контролю може загрожувати існуванню людей на планеті.

Чорнобильська біда ясно дала зрозуміти світу, що ядерна енергія, яка вирвалася

з-під влади людства, не знає державних кордонів. Проблема забезпечення її безпеч-ного використання і належного контролю над нею повинні стати турботою всього людства.

Двадцять шість років тому. 26 квітня 1986 року, сталася страшна трагедія. Ця чорна дата провела у людській свідомості болісну межу, яка розділяє наше буття на до- і піс-лячорнобильське. Ще й сьогодні ми не можемо сповна оцінити чи бодай осмислити наслідки фатального вибуху. Знаємо тільки одне: це — назавжди.

Учень 1. Причини аварії на ЧАЕС

27 вересня 1977 року був уведений в дію перший енергоблок Чор­нобильської АЕС. Тоді ще ніхто не знав про майбутню катастрофу, і лише одиниці розуміли загрозу екс-плуатації АЕС, пов'язану з малою кількістю кваліфікованих кадрів, низькою якістю ма-теріалів і облад­нання. Але, на жаль, це розуміння не дійшло далі виконавців проекту.

Другий енергоблок побудували і ввели в дію за рекордно короткий термін: один рік.

У 1981 році почав працювати третій енергоблок Чорнобильської АЕС.

Після запуску нового четвертого енергоблока потужність усієї стан­ції становила 4 мільйонів кіловат.

У березні 1986 року на Чорнобильській АЕС працювала велика ко­місія Міністерства енергетики та електрифікації СССР. Вона займалася п'ятим енергоблоком, який пови-нен був вступити в дію в тому ж році.

5 травня планувалося почати монтаж конструкції в шахті реактора п'ятого енергобло-ка, і комісія з Москви обіцяла приїхати знову.

Але так трапилося, що членів комісії розбудили о 3 годині ночі 26 квітня. Телефонувала чергова по Міністерству. Спеціальним кодом — дані про будь-які події на атомних об'єктах залишалися секретними — вона повідомила, що на IV енергоблоці Чорнобильської АЕС трапи­лась аварія, а точніше — пожежа.

Директор АЕС повідомив, що відбулося два вибухи. Чому? Поки що нічого не відо-мо. Обвалилася стеля у реакторному і частково у ма­шинному залах. Виникли пожежі в деяких приміщеннях, а також на даху турбінного залу.

Директор АЕС доповів про обстановку на IV блоці: реактор заглу­шений і під кон-тролем, відхилень рівня радіації від норми немає.

Пізніше від директора прийшло нове повідомлення: пожежа роз­повсюдилася на інші приміщення, є жертви — одна людина отримала сильні опіки і не виживе, друга зникла — можливо, загинула.

О 6 ранку директор ЧАЕС повідомив, що на подвір'ї станції ви­явили графітові бло-ки і що в медпункт надходять люди із симптомами радіаційного ураження.

25 квітня 1986 року на IV енергоблоці ЧАЕС планували зупини­ти реактор для пла-ново-попереджувального ремонту. Але перед за­глушенням ядерної установки керів-ництво ЧАЕС планувало провести деякий експеримент, суть якого полягала в моделю-ванні ситуації, коли турбогенератор може залишитися без своєї рушійної сили, тобто без подачі пари.

25 квітня 1986 р. о 1 год 00 хв відповідно до графіка зу­пинки реактора на планово-попереджувальний ремонт персонал почав знижувати потужність апарата, який пра-цював на номінальних параме­трах, а о 1 год 23 хв сталися два вибухи. Причина першо-го — гримуча суміш, що утворилася внаслідок розкладання водяної пари, другого — розширення пари палива.

Таким чином, можна коротко визначити шість основних причин ава­рії на IV енергоблоці:

  • зниження оперативного запасу радіоактивності, тобто зменшен­ня кількості стриж-нів-поглиначів в активній зоні реактора нижче при­пустимої величини;

  • несподіваний провал потужності реактора, а потім робота апара­та при потужності меншій, ніж було встановлено програмою експери­менту;

  • підключення до реактора усіх восьми насосів із перевищенням витрат по ІдТН;

  • блокування захисту реактора за рівнем води і тиску пари в бара-бані-сепараторі;

  • блокування захисту реактора по сигналу відключення пари від турбогенераторів;

  • вимкнення системи захисту, передбаченої на випадок виникнен­ня максимальної проектної аварії. — системи аварійного охолодження реактора.

Учитель. Зараз ми говоримо про жах, спричинений вибухом на ЧАЕС. Але були люди, які бачили його на власні очі, які боролися в ті страшні дні за життя людей усієї країни.

Учень 2. Очевидці Чорнобильської катастрофи

Моя розповідь про військових вертолітників — героїв Чорнобиль­ського неба.

Бойові машини, перевірені в сутичках із душманами, вперше злетіли в небо, щоб під-ставити свої борти під обстріл всепроникаючої ра­діації. Кабіни на той час ще не обкла-далися свинцем, а члени екіпажів не користувалися респіраторами. Ніхто з льотчиків не чекав відповід­них пам'яток та інструкцій. Бо вони з'явилися пізніше.

Вертолітники вийшли на передній план чорнобильського фронту. Він не вимагав ані патронів, ані снарядів. Треба було лише не схитну­тися, прийняти на себе невідому дозу опромінення і повернутися назад із необхідними даними повітряної розвідки.

Перед льотчиками відкрилася рана, яка випромінювала сотні рентгенів.

Покручена арматура, обгорілі металеві конструкції, розплавлений бетон. А під усім цим жахливе, чорне провалля туди, в пекло. З нього у простір виривалися речовини, здатні руйнувати і дотла винищувати все живе. На запаси пального ніхто не звертав уваги, бо вся вона була спрямована вниз. Треба все помітити, розрахувати і запам'ятати, щоб пізніше ніщо не заважало виконувати завдання: скидати мішки з піс­ком на незнач-ну з такої висоти ціль.

Екіпажі повернулися зі значним об'ємом інформації. Може, верто­літникам здалося, а може, ні — над кратером енергоблока спостері­галося свічення повітря. Вчені кажуть, що то від інтенсивного випро­мінювання.

Здобуті дані, співставлені з тими, які ще раніше мав військовий льотчик капітан С.Володій, — він пролетів над АЕС раніше, коли на­віть не було де й приземлитися, лягли в основу маршрутних розробок для скидання мішків з піском.

Значною перешкодою для вертолітників стали дві п'ятдесятиметрові труби атомної електростанції. Що робити? Обминати їх чи піді­йматися якомога вище?

У першому випадку — з меншої висоти попадання точніше, зате з'являється можли-вість зіткнення з перешкодою. В іншому приціленість значно гірша.

Того дня нікого де хвилював ступінь опромінення. Скільки піску доведеться викину-ти і у чому — не турбувало найбільше.

Нікому навіть й на думку не спало, що, ризикуючи життям, люди здійснювали под -виг.

Учитель. А зараз розглянемо наслідки аварії на ЧАЕС.

Учень 3. Наслідки аварії па ЧАЕС

Внаслідок Чорнобильської катастрофи 1986 року в навколишнє се­редовище потрапи-ла значна кількість радіонуклідів, що призвело до погіршення екологічного стану вели-ких територій України, Білорусі та Росії.

Але зараз головну радіо­екологічну небезпеку складають радіонукліди з великим періодом напіврозпаду. Крім того, ці радіонукліди (джерелом альфа - і бета – випромінювання, во-ни є токсичними хімічними елементами (особливо плутоній).

Радіоактивні речовини, які потрапили у навколишнє середовище стали складовою природних процесів обміну (зокрема у водному, пові­тряному та біогенному переносах).

Радіонукліди спочатку потрапили в атмосферу, потім осіли на грунтах, рослинах, поверхнях водних басейнів, дорогах. Радіону­кліди з поверхні грунтів під дією при-родних факторів мігрували в горизонтальному і вертикальному напрямках. Основну ролі, у мі­грації радіоактивних речовин у геологічному середовищі відіграють підземні води, забруднення яких виявили вже влітку 1986 року. Ра­діація у грунтові води потра-пила переважно аерозольних» шляхом через криниці та інші свердловини. Крім того, атмосферні опади, що фільтруються через грунти теж вносили радіонукліди в підзем­ні води. Радіонукліди, що потрапили в грунтові води, рано чи пізно будуть винесені у по­верхневі водойми та Дніпро.

Радіонукліди, крім процесів енергообміну у неживій природі, були включені і в біо-геохімічний цикл:

  • поглинання рослинами;

  • виділення надземними частинами і кореневими системами рослин радіонуклідів у складі окремих сполук, вимивання з листя дощами рух­ливих радіонуклідів, наприклад, цезію;

  • продукти життєдіяльності тварин, які надходять у грунти у складі нових сполук;

  • відмирання різних органів рослин;

розкладання органічних решток мікроорганізмами, що супроводжується включен-ням радіонуклідів у склад бактеріальної маси або переходом їх у грунт.

Внаслідок Чорнобильської аварії відбулися найглобальніші ко­роткочасні вики-ди "радіоактивних матеріалів у атмосферу з одного джерела. Зі всіх викинутих з ак-тивної зони матеріалів наступні чо­тири елементи визначили радіологічний стан у по-страждалих райо­нах: йод (переважно йод-131), цезій (цезій-134, цезій-137), стронцій (стронцій-90) і плутоній (плутоній-239, плутоній-240). Крім того, у викидах були присутні високорадіоактивні частки палива (гарячі частинки). Результати аеродозиме-тричного контролю радіаційного становища та аналізу навколишнього середовища, які почали про­водити невдовзі після аварії, показали, що найбільш забрудненим вия-вився район навколо реактора, який згодом став забороненою зоною. Зміни напрямку вітру і дощі протягом десяти днів після пер­шого викиду призвели до дуже нерівномір-ного розподілення радіо­активного забруднення території Білорусі, Росії та України.

Сильні дощі, а також місцеві умови сприяли виникненню ділянок («гарячих плям») з дуже високим рівнем поверхневої радіоактив­ності, потужність зовнішньої дози випромінення яких у 5000 разів перевищувала потужність дози від природного радіаційного фону. Після того, як викиди припинилися, змінився характер забруднен-ня, зумовлений радіоактивним розпадом хімічних елементів (переваж­но йоду-131, який майже повністю розпадається протягом 3 місяців) і природними процесами, що зумовило забруднення грунту.

Інформація, отримана внаслідок радіодозиметричного контролю й аналізу нав-колишнього середовища, була використана для скла­дання офіційних карт поверхне-вого забруднення, які показують рі­вень поверхневої концентрації цезію, стронцію і плутонію.

Результати за вмістом цезію-137 у грунті співпадали з рекомен­дованими зна-ченнями. З іншого боку, в результатах по стронцію і плутонію спостерігалася тенден-ція до завищення їх вмісту у грун­ті в 4 рази. Подібна тенденція відмічалася при визна-ченні вмісту у молоці стронцію (до 9 разів) і цезію (до 3 разів).

Учитель. Аварія на ЧАЕС спричинила комплекс проблем. Тому за­раз ми розглянемо заходи для створення безпеки й усунення наслідків аварії.

Учень 4. Ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи

Під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи було вжито таких заходів що-до створення безпеки й усунення наслідків аварії:

  1. Пожежна охорона:

Гасіння пожежі, надання допомоги у радіаційній розвідці, робота по дезак-тивації заражених ділянок, частково зміна людей із караульної служби, ви-конання термінових доручень Урядової комісії;

  1. МВС:

Охорона громадського порядку, допомога в евакуації населення;

  1. Медична служба:

Допомога ураженим, організація йодової профілактики населення, застосува-ння медичних засобів захисту, евакуація у лікувальні заклади;

  1. Працівники АЕС:

Забезпечення роботи трьох енергоблоків, протиаварійна робота;

  1. Військові частини Міністерства оборони:

Основна допомога по дезинфекції міста, внутрішніх приміщень АЕС, приби-рання територій,.

  1. Загони цивільної оборони:

Евакуація, роботи, щодо усунення наслідків аварії;

  1. Відділ зв'язку:

Зв'язок усіх служб.

  1. Працівники автотранспортних підприємств:

Перевезення людей, вантажів, худоби.

  1. Працівники служби попиту:

Надання побутових послуг населенню.

Усього було евакуйовано 116 тисяч осіб, частина людей виїхала само­стійно.

Евакуація населення — організоване вивезення або виведення на­селення із небез-печних об'єктів або зон. Як захід радіаційного за­хисту вона забезпечила виконання основного завдання — не допус­тити опромінення людей дозами, небезпечними для здоров'я. Разом із тим, в аварійній ситуації не були своєчасно застосовані засоби ін­дивідуального захисту населення. У перші ж дні катастрофи у місто Прип'ять привез-ли більше 200 тисяч респіраторів, але їх не застосовували навіть у зоні підвищеного ризику (у радіусі близько 5 км від АЕС).

На складах Прип'яті і Чорнобиля були достатні запаси йодистого ка­лію. Однак ріше-ння про проведення йодної профілактики у деяких насе­лених пунктах тридцяти кіло-метрової зони було прийнято із великим за­пізненням (пізніше, ніж через дві доби), що різко знизило ефективність цього профілактичного заходу захисту, особливо для дітей.

У період випадання радіоізотопів із радіоактивної хмари, особливо в зоні біля реакто-ра, де їх концентрація в повітрі інколи на декілька порядків перевищувала допустиму, важ-ливим заходом захисту персоналу і населення були герметизація та екранування виробни-чих та житлових приміщень. Із деякою затримкою це було зроблено і на самій АЕС. Однак навіть у безпо­середній близькості від АЕС, у Прип'яті та інших населених пунктах, гер­метизацію приміщень до початку евакуації із них людей провести не вда­лося. Були вста-новлені також тимчасові допустимі рівні радіоактивного забруднення продуктів харчува-ння і води, які зі стабілізацією обстановки коригувалися в бік зменшення. Залежно від рів-ня радіоактивного забруднення продуктів приймали рішення про повну заборону їх ужива-ння людиною і використан­ня для годівлі худоби або переробки, про зміну технології збері-гання тощо.

Ліквідація наслідків аварії на ядерних об'єктах переважно зводить­ся до проведення крупномасштабних дезактиваційних робіт. Ці роботи включають:

  • дезактивацію промислового майданчика, будівель і обладнання ядерного енерге-тичного об'єкта;

  • дезактивацію, населених пунктів, місцевості, шляхів, автотран­спортної та іншої техніки;

  • санітарну обробку людей;

  • знезараження одягу, взуття, продуктів харчування, фуражу, води та інших матері-альних засобів;

проведення меліоративних робіт у радіоактивно забрудненій зоні.

Дезактивація передбачає також збирання, видалення, знезараження і поховання радіоактивних відходів у спеціальних пунктах (ППРВ) або спеціалізованих комбінатах (СК). Мета цих заходів — створення безпеч­них умов праці і проживання людей у зоні радіоактивного забруднення.

Дезактиваційні роботи на ЧАЕС почалися відразу після виникнення катастрофи силами і засобами обласної і міської служб знезараження території та споруд. На по-чатку травня 1986 року у район катастрофи прибули спеціальні мобільні загони із зне-зараження.

Почалося планове проведення робіт і дезактивації території, будівель та споруд АЕС міста Прип'ять, населених пунктів у тридцятикілометровій зоні і за її межами силами розгорнутих частин і підрозділів військ ЦО, хімічних та інженерних військ Міністер-ства оборони СРСР. Однак у зв'язку із сильним радіоактивним забрудненням на значній території тридцятикілометрової зони і низькою ефективністю дезактиваційних робіт Урядова комісія прийняла рішення не проводити реевакуацію на­селення в цю зону, і дез-активацію населених пунктів зупинили.

Із 1 січ­ня 1990 року тотальна повномасштабна дезактивація населених пунктів, врахо-вуючи її низьку ефективність та невиправдано високі економічні витрати, була остаточ-но припинена.

Учитель. Протягом двадцяти шести років страх людей перед невидимою та нечутною радіаційною чумою не зменшився, він набуває форми все но­вих історій про жахи, що трапляються в Зоні. Кожна річниця аварії додає ще жару в цей котел чуток. А в цей час триває важка і неприємна, проте потрібна всьому світові праця по контролю ситуації навколо Сховища, на яке перетворився четвертий блок АЕС, та запобіганню рецедивів. По­дивимося на дані, що їх зібрано працівниками станції, і вирішимо для себе ступінь небезпеки.

Учень 5. Радіоекологія Чорнобильської зони відчуження

Тепер, коли розгорнуті роботи над перетворенням об'єкту Укрит­тя в екологічно чисту систему, знання радіоактивних полів навколо нього особливо важливе. Інтен-сивність цих полів на різних відста­нях від Укриття та на різних висотах буде визна-чальним фактором стратегії трансформаційних робіт. У цьому полягає завдання про­грами «Сяйво».

Враховуються три джерела радіації: безпосереднє випромінювання з укриття, ра-діація з поверхні опроміненої землі та розсіяне випромі­нювання (з атмосфери). Щіль-ність розсіяного випромінювання можна визначити, використовуючи метод «Монте-Карло» та програмне забез­печення, розроблене Курчатовським інститутом.

Основними методами вимірювання є:

  1. звичайний дозиметричний моніторинг (використовується на висоті до 1 м над повер-хнею землі);

  2. використання спеціальних жердин (до 10 м);

  3. використання спеціальних платформ (50 м);

4) використання повітряних куль-проб та спеціальних радіокерованих дозиметрів (30—70 м).

Для виявлення концентрації радіоактивних аерозолів навколо Укрит­тя провели та-кий експеримент: чотири відкаліброваних поглиначі розта­шували навколо на відстані 60—100 м. Сьогодні фільтри міняють через кожні 10—15 діб. Забруднення фільтрів ви-мірюється гама-спектрометром. Дані по америцію та плутонію отримують, використо-вуючи ко­ефіцієнт кореляції з Се-144. Аналізуючи ізотопний склад, видно, що з усіх аерозольних радіоактивних забруднювачів найактивніші розпиле­ні частинки ядерного палива (так звані «гарячі частки палива»).

У 1990-му році провідні спеціалісти Курчатовського інституту запро­понували програ-му «Ареал». Головними завданнями цієї програми були:

  1. вивчення забруднення землі під бетоном, розтрощеним камінням та іншими мате-ріалами навколо Сховища;

  2. визначення шляхів міграції радіонуклідів (враховуючи їх надхо­дження до ґрунто-вих вод);

  3. вивчення динаміки поведінки фунтових вод (глибина, ступінь ра­діоактивного за-бруднення);

  4. аналіз впливу сховища на забруднення ґрунтових вод.
    Запропонували зробити систему свердловин навколо Сховища. Вони повинні були

знаходитися у південно-західній та північно-східній части­ні зони Укриття, тобто в точках входу та виходу ґрунтових вод.

Треба зазначити, що після аварії було зроблено багато свердловин як навколо Укриття, так і на його території з різною метою різними організаціями. Деякі з них, що пройшли крізь зони підвищеного за­бруднення розпиленими частками палива, були радіоактивними на­стільки, що їх використання не можна було продовжувати. Нарешті, після тривалого вивчення «гарячих» зон, підземних службових ліній та наземних транспортних шляхів та трубопроводів, у другій половині 1991 року були зроблені три перші свердловини.

У 1992—93 рр. було проведено міжнародний конкурс проектів стабі­лізації об'єктів Укриття та жорсткого контролю екологічної ситуації на­вколо нього. На конкурс подали понад 400 проектів. Чотири найреальніші проекти:

  1. повне поховання четвертого блоку;

  2. повний демонтаж блоку з ліквідацією всіх залишків палива:

  3. побудова Укриття-2 над першим з наступним демонтажем блоку.

  1. повне залиття бетоном приміщень Укриття з можливістю його де­монтажу в далеко-му майбутньому.

Кожен із цих проектів має свої переваги та недоліки, проте найбільш універсальним та перспективним вважається третій.

З викладеного вище матеріалу можна зробити такі висновки:

  1. поля значного радіоактивного забруднення, що існували в примі­щеннях станції безпосередньо після аварії, зараз значною мірою посла­блені радіоактивним розпа-дом радіонуклідів з малим періодом піврозпаду та штучними заходами по знижен-ню забруднення. Сьогодні ізотоп цезію-137 має бути основним джерелом випро-мінення. Однак близь­ко 20-ти приміщень 4-го енергоблоку ще дають рівень радіації вище 30 рентген на годину.

  2. Заходи для осадження пилу, прийняті за допомогою мобільних та стаціонарних пристроїв, значно зменшили концентрацію радіоактив­ного аерозолю навколо Укриття. Після припинення активних робіт на об'єкті (1992—1995), включаючи свердлові роботи, триває зниження рівня аерозолю в атмосфері.

  3. Зважаючи на те, що 4-й блок знаходиться в безпосередній близь­кості до 1-го та 2-го блоків і в одному приміщенні з все ще працюючим 3-м, радіаційна ситуація на ньому може негативно впливати на робочих станції.

4)Одним із найважливіших завдань є вжиття всіх можливих заходів для запобігання надходження до Укриття води або принаймні обмежен­ня такого надходження. Ще потрібно контролювати розміщення води, вміст радіонуклідів та колоїдних часток пилу в ній. Ще один факт треба прийняти до уваги: півтонни палива поховано під Сховищем (під бетоном та камінням) та ще 3 тонни розпорошено поза Сховищем у межах зони відчуження. Це паливо омивається дощами та іншими природними водами і гіпо­тетично може забруднювати воду.

5)Аналіз активного шару, похованого під Сховищем, не виявив тен­денції його по-сування в бік ґрунтових вод.

Учитель. Ми розглянули причини та наслідки Чорнобильської ка­тастрофи, а також вплив на організм людини радіаційного випромінення. Актуальними залишаються про-блеми ліквідації наслідків аварії та використання ядерної енергії. Є надія, що уряд України, усвідомивши пріоритетність вирішення екологічних проблем, розробить ефек-тивну програму комплексної політики держави у галузі природокористування і приро-доохорони і знайде змогу її реалізувати. Адже втілення такої про­грами — це збереження України й української нації.






















ЗВІТ ПРО ПРОВЕДЕНИЙ ТИЖДЕНЬ ФІЗИКИ

Понеділок

Відкриття тижня фізики. Перегляд презентації та ознайомлення з матеріалами «Українці Всесвіту»


hello_html_4d8ce0d7.jpg


Вівторок

Проведення конкурсу плакатів, стінгазет.

hello_html_5eb4e7b3.jpghello_html_m4f092e48.jpg

hello_html_m5b8aca56.jpg

Середа


Інтелектуальна гра « Найрозумніший ». ( І – ІІ курс)


hello_html_m1a68b8fa.jpghello_html_mbece38a.jpg


hello_html_m62de0fe7.jpghello_html_1cf47108.jpghello_html_m73667e16.jpg



Переможцями гри стали :

І місце – Сидоренко Станіслав (24 група)

Вишневський Максим (22група)

Токарчук Олександр (13 група)

ІІ місце – Ніцак Микола (24 група)

Потьомка Богдан (22група)

Панчук Олександр (13 група)

ІІІ місце – Мікаєлян Антон (24 група)

Мірошник Дмитро (22група)

Погибенко Таїсія (13 група)



Відкритий урок «Будова і властивості твердих тіл. Кристалічні та аморфні тіла. Рідкі кристали та їх властивості. Полімери: їхні властивості та застосування. ( І курс )


hello_html_763360b8.jpghello_html_m55dbb0d4.jpg


Четвер


Урок–конференція «Наслідки Чорнобильської катастрофи» (ІІ курс )


hello_html_cbc42ee.jpghello_html_m61e2e453.jpg


П’ятниця


Розгадування кросвордів, вікторин, виконання цікавих завдань.

Підведення підсумків тижня.


hello_html_m75fa597b.jpg hello_html_569d695b.jpghello_html_m4d466bb7.png


Подайте заявку сейчас на любой интересующий Вас курс переподготовки, чтобы получить диплом со скидкой 50% уже осенью 2017 года.


Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Автор
Дата добавления 25.12.2015
Раздел Физика
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров488
Номер материала ДВ-288552
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх