Презентації з дисципліни "Конституційне право України", ч.1

• 1 слайд

  Виборий процес і його стадії

• 2 слайд

• 3 слайд

  Виборчий процес – урегульована правовими та іншими соціальними нормами діяльність органів, організацій, окремих громадян, їхніх колективів і груп (суб'єктів виборчого процесу) з підготування і проведення виборів до представницьких та інших виборних органів державної влади і місцевого самоврядування.

• 4 слайд

  Суб'єкти виборчого процесу виборці; зареєстровані кандидати; уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі; органи державної влади та органи місцевого самоврядування; партії (блоки), їхні місцеві організації, які висунули кандидатів.

• 5 слайд

  Засади виборів – відправні положення, які визначають принципи виборчого права та види виборчих систем, що застосовуються на відповідних виборах.

• 6 слайд

  Засади виборчого процесу : законність і заборона незаконного втручання будь-кого у виборчий процес; політичний плюралізм і багатопартійність, ; публічність і відкритість виборчого процесу; рівність прав партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу, та рівність всіх кандидатів; свободу передвиборної агітації; неупередженість органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, підприємств, закладів, установ і організацій, їхніх керівників до партій (блоків), кандидатів.

• 7 слайд

  Принципи виборчого процесу: здійснення організації проведення виборів спеціально уповноваженими незалежними органами; безперервності і поступальності; законності; гласності; рівноправності; документованості виборчого процесу.

• 8 слайд

  Стадії виборчого процесу: складання списків виборців; утворення виборчих округів; утворення виборчих дільниць; утворення виборчих комісій; висування й реєстрація кандидатів; проведення передвиборної агітації; голосування; підрахунок голосів виборців і встановлення підсумків голосування; встановлення результатів виборів та їх офіційне оприлюднення; припинення діяльності виборчих комісій.

• 9 слайд

  Початок виборчого процесу оголошує відповідна виборча комісія у строки та в порядку, визначені Конституцією України та виборчим законодавством.

• 10 слайд

  Види виборчих округів, які утворюються при виборах Президента та народних депутатів Загальнодержавний одномандатний виборчий округ; Загальнодержавний багатомандатний виборчий округ; Територіальний виборчий округ; Закордонний виборчий округ.

• 11 слайд

  Виборчий округ - територіальна або інша виборча одиниця, в межах яких об'єднуються виборці для обрання депутатів.

• 12 слайд

  Загальнодержавний одномандатний виборчий округ охоплює всю територію України.

• 13 слайд

  Загальнодержавний багатомандатний виборчий округ включає всю територію України та закордонний виборчий округ.

• 14 слайд

  Види виборчих округів при територіальній організації місцевих виборів Багатомандатний виборчий округ поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами сіл,селищ,міст районного значення, що входять до складу району, районів у місті, районів та міст обласного значення, районів та міст обласного значення. Одномандатний виборчий округ утворюється для виборів сільського, селищного, міського голови і має межі, що збігаються з межами відповідної адміністративно-територіальної одиниці згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.

• 15 слайд

  Закордонний виборчий округ складають усі закордонні виборчі дільниці. Територіальний виборчий встановлюється Центральною виборчою комісією і включає в себе один або кілька районів, міст, районів у містах.

• 16 слайд

  . Виборчі дільниці - це територіальні одиниці, що об'єднують виборців спільним місцем голосування.

• 17 слайд

  Звичайні виборчі дільниці утворюються територіальними виборчими комісіями за поданням виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст, де немає районних рад), районних у містах рад, а в разі відсутності таких органів - за пропозицією відповідно сільських, селищних, міських голів, голів районних у містах рад або посадових осіб, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження.

• 18 слайд

  Спеціальні виборчі дільниці утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, на суднах, які перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України, в установах кримінально-виконавчої системи та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування.

• 19 слайд

  Закордонні виборчі дільниці утворюються при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України. Утворюються за поданням Міністерства закордонних справ України Центральною виборчою комісією.

• 20 слайд

  Центральна виборча комісія (ЦВК) складається з 15 членів, які призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України (п. 21 ст. 85 Конституції України). Комісія працює на постійній основі, її члени звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за попереднім місцем роботи, мають статус державного службовця, а строк їхніх повноважень - 7 років.

• 21 слайд

  Виборчі комісії є спеціальними колегіальними державними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів і забезпечувати повне і однакове дотримання виборчого законодавства України на всій території України і щодо всіх видів виборів.

• 22 слайд

  Повноваження Центральної виборчої комісії: забезпечує реалізацію і захист виборчих прав громадян України та права на участь у референдумах; забезпечує дотримання передбачених Конституцією законами України принципів і засад виборчого процесу та процесу референдуму; здійснює контроль за додержанням вимог законодавства України про вибори і референдуми; забезпечує однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України; здійснює консультативно-методичне забезпечення діяльності виборчих комісій та комісій з референдумів, приймає обов'язкові для використання в роботі виборчих комісій та комісій з референдумів роз'яснення і рекомендації з питань застосування законодавства України про вибори і референдуми; готує пропозиції щодо вдосконалення законів із питань проведення виборів і референдумів;

• 23 слайд

  звертається в разі необхідності до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення Конституції України, законів України або окремих їх положень із питань, що стосуються організації підготування та проведення виборів і референдумів в Україні; є головним розпорядником, забезпечує ведення та функціонування Державного реєстру виборців відповідно до закону; здійснює контроль за дотриманням політичними партіями , іншими суб'єктами виборчого процесу та процесу референдуму вимог законодавства про вибори і референдуми; забезпечує на виборах і референдумах акредитацію офіційних спостерігачів від іноземних держав і міжнародних організацій відповідно до закону, видає їм посвідчення; здійснює заходи щодо підвищення правової культури учасників виборчого процесу та референдумів; публікує інформацію про підготування та проведення виборів і референдумів в Україні, матеріали про свою діяльність, а також інші матеріали, що стосуються виборчого та референдумного процесів; здійснює інші повноваження, передбачені законами України.

• 24 слайд

  Дільнична виборча комісія є юридичною особою і субєктом відповідного виборчого процесу, має право звернення у межах своїх повноважень до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ та організацій.

• 25 слайд

  Територіальна виборча комісія утворюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за 60 днів до дня виборів депутатів у складі голови, заступник голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше 14 осіб за поданнями центральних керівних органів партій – суб'єктів виборчого процесу.

• 26 слайд

  Дільнична виборча комісія спеціальної виборчої дільниці, утвореної на судні, яке в день виборів депутатів перебуває у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, утворюється територіальною виборчою комісією за місцем приписки судна, полярної станції України відповідно за поданням капітана судна, керівника полярної станції України, яке може надсилатися технічними засобами зв'язку. Дільнична виборча комісія закордонної виборчої дільниці утворюється Центральною виборчою комісією у строки, передбачені виборчим законодавством, з обов'язковим урахуванням подань партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу та з урахуванням пропозицій Міністерства закордонних справ України.

• 27 слайд

  Повноваження дільничної виборчої комісії: здійснює контроль за неухильним додержанням та однаковим застосуванням законодавства про вибори депутатів під час голосування і підрахунку голосів на виборчій дільниці; отримує список виборців, уточнює список виборців, подає його для загального ознайомлення, вносить до нього зміни; забезпечує можливість ознайомлення виборців з виборчими списками кандидатів у депутати від партій (блоків), з передвиборними програмами цих партій (блоків), відомостями про кандидатів у депутати, а також із рішеннями, опублікованими Центральною виборчою комісією, відповідною територіальною виборчою комісією, власними рішеннями й повідомленнями; забезпечує підготовку приміщення для голосування та виборчих скриньок;

• 28 слайд

  завчасно вручає або надсилає кожному виборцеві іменні запрошення із зазначенням дати проведення виборів, адреси приміщення для голосування, часу початку і закінчення голосування, номера виборця у списку виборців на відповідній дільниці; вносить зміни до виборчих бюлетенів у випадках, передбачених Законом, за рішенням Центральної виборчої комісії; організовує на виборчій дільниці голосування; здійснює підрахунок голосів виборців, поданих на виборчій дільниці; визнає недійсним голосування на виборчій дільниці за наявності обставин, передбачених Законом; розглядає звернення, заяви і скарги з питань списку виборців, підготування виборів, організації голосування на виборчій дільниці та в межах своїх повноважень ухвалює щодо них рішення.

• 29 слайд

  Реєстрація виборців- це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання і обробки даних, які містять передбачені законом відомості, та користування ними, створена для забезпечення державного персоніфікованого обліку громадян України, які мають право голосу.

• 30 слайд

  До реєстру заносяться такі відомості: Службові персональні дані. Персональні дані, які визначають місце, умови голосування виборців; Ідентифікаційні персональні дані;

• 31 слайд

  На спеціальних і закордонних виборчих дільницях списки виборців складаються відповідними дільничними виборчими комісіями на підставі відомостей, поданих керівниками відповідних закладів, установ, представництв, капітанами суден, командирами військових частин (формувань), де утворені такі виборчі дільниці, не пізніш як за 20 днів до дня виборів.

• 1 слайд

  Міністерство аграрної політики і продовольства України Коледж Подільського державного аграрно – технічного університету Презентація на тему: Виборчі системи в Україні План Поняття та види виборчих систем. Мажоритарна виборча система. 3. Пропорційна виборча система. Змішана виборча система. 5. Переваги та недоліки різних типів виборчих систем.

• 2 слайд

  Виборча система у вузькому значенні - це певний спосіб розподілу депутатських мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування виборців або інших уповноважених осіб

• 3 слайд

  Види виборчих систем: система більшості - мажоритарна; 2. система пропорційного представництва - пропорційна; 3. змішана система - пропорційно-мажоритарна.

• 4 слайд

  Мажоритарна базується на принципі: обраним вважається кандидат, який отримав установлену більшість голосів виборців на виборчому окрузі, в якому він балотувався

• 5 слайд

  Види мажоритарних виборчих систем відносної, абсолютної, - кваліфікованої більшості

• 6 слайд

  Мажоритарна система абсолютної більшості передбачає, що переможцем на виборах стає кандидат, який набирає більше половини (50% плюс один голос) голосів у відповідному окрузі. Ця система не передбачає проведення другого туру виборів

• 7 слайд

  Мажоритарна система відносної більшості- обраним вважається той кандидат, який отримав у виборчому окрузі відносну більшість голосів виборців, тобто більше ніж решта кандидатів.

• 8 слайд

  Мажоритарна система кваліфікованої більшості передбачає, що для перемоги потрібно отримати не менше зазделегідь встановленої законом частки голосів.

• 9 слайд

  Пропорційна виборча система передбачає такий порядок визначення результатів голосування, за якого розподіл мандатів між партіями, що виставили своїх кандидатів до представницького органу, здійснюється відповідно до кількості отриманих ними голосів.

• 10 слайд

  Змішана виборча система, заснована на поєднанні елементів мажоритарної та пропорційної систем.

• 11 слайд

  Змішана система виборів народних депутатів України характеризується такими рисами:

• 12 слайд

  Перевагою мажоритарної системи є те,що голосування відбувається в один тур, і не встановлюється обов'язковий мінімум участі виборців у голосуванні. Недоліком мажоритарної системи відносної більшості є те, що вона не дає можливості враховувати інтереси всіх виборців

• 13 слайд

  Переваги і недоліки змішаних виборчих системи: Переваги: 1) система з єдиним голосом, що не допускає передачі. Зміст її полягає в тому, що в багатомандатному ви­борчому окрузі виборець голосує за одного кандидата, а не за список кандидатів від партії. 2) обмежене голосування, яке передбачає, що виборці можуть обрати кількох кандидатів з одного бюлетеня, Недоліки голосування передбачає, що виборець має стільки голосів, скільки мандатів у окрузі, і може її розподілити між всіма кандидатами, а може й віддати всі свої голоси за тільки одного з кандидатів.

• 1 слайд

  “Поняття та принципи громадянства України”

• 2 слайд

  План: Поняття та принципи громадянства. Підстави набуття громадянства України. Підстави припинення громадянства України. Повноваження органів, що приймають участь у вирішенні питань громадянства України. Громадянство дітей при зміні громадянства батьків.

• 3 слайд

  Громадянином України, як і іншої держави, є не будь-яка людина , а котра проживає на її території, підкоряється державній владі, користується правами і виконує обов'язки — перебуває в особливих правових зв'язках з Україною.

• 4 слайд

  Відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права, право на громадянство є невід'ємним правом кожної людини. Це визначено у Загальній Декларації прав людини від 10 грудня 1948 р. (ст. 15), у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 р. (ст. 24). Зазначене положення міжнародних документів втілено в Конституції України та у Законі України «Про громадянство України» (преамбула).

• 5 слайд

  Громадянство — це стійкий правовий взаємозв'язок між особою і державою, де обидва суб'єкти мають взаємні права та обов'язки.

• 6 слайд

  Принципи громадянство України : принцип єдиного громадянства; принцип запобігання виникненню випадків без громадянства; принцип неможливості позбавлення громадянства України; принцип визнання права громадянина України на зміну гро­мадянства; принцип неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття грома­дянства його дружиною (чоловіком) та автоматичного припи­нення громадянства України одним з подружжя внаслідок при­пинення шлюбу або припинення шлюбу другим із подружжя; рівності перед законом громадян України незалежно від під­став, порядку і моменту набуття ними громадянства України; збереження громадянства незалежно від місця проживання громадянина України.

• 7 слайд

  Громадянами України є: 1.усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України; 2.особи, які на момент набрання чинності Закону “Про громадянство” від 13.11.1991р. Проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3. особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13.11.1991р. І яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974р. внесено запис “ громадянин України”; 4. особи, які набули громадянство відповідно до законів та міжнародних договорів України.

• 8 слайд

  Документи, що підтверджують громадянство Паспорт громадянина України; Свідоцтво про належність до громадянства України; Паспорт громадянина України для виїзду за кордон; Тимчасове посвідчення громадянина України; Проїзний документ дитини; Дипломатичний паспорт; Службовий паспорт; Посвідчення особи моряка; Посвідчення члена екіпажу; Посвідчення особи на повернення в Україну.

• 9 слайд

  Способи набуття громадянства В силу народження- філіація родове правонаступництво); Шляхом натуралізації (надання); Шляхом репатріпції (повернення на батьківщину); Шляхом оптації (вибір, бажання).

• 10 слайд

  Підстави набуття громадянства України: за народженням; внаслідок усиновлення; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок установлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; за територіальним походженням; внаслідок прийняття до громадянства; внаслідок установлення над дитиною опіки чи піклування; внаслідок установлення батьківства; на підставі з перебування у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України

• 11 слайд

  За народженням (філіація). Філіація є основним способом набуття громадянства України. При цьому громадянство за народженням набувається на основі принципів «права крові» або «права ґрунту» .

• 12 слайд

  Принцип права крові- дитина набуває громадянства батьків (одного з батьків) незалежно від місця народження. У Законі України «Про громадянство України» закріплено принцип крові - особа, батьки або один із батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України .

• 13 слайд

  Принцип права грунту - дитина стає громадянином тієї держави, на території якої вона народилася, незалежно від громадянства батьків.

• 14 слайд

  За народженням громадянство України набуває особа: яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні батьки або один із батьків якої на момент її народження були громадянами України яка народилася на території України від іноземців, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків яка народилася на території України від іноземця та особи без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда).

• 15 слайд

  Порядок застосування принципу «права ґрунту». якщо особа народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України; якщо особа народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави, є громадянином України; якщо особа народилася на території України від іноземців, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України; якщо особа народилася на території України і одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і яка не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; якщо особа народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем; якщо на території України знайдено новонароджену дитину, обоє з батьків якої невідомі (знайда).

• 16 слайд

  Набуття громадянства за територіальним походженням.  особа, яка сама або хоча б один з її батьків, дід чи баба, повнорідні брат чи сестра народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 р. на території, яка стала територією України відповідно до ст. 5 Закону України «Про правонаступництво України і є особою без громадянства або іноземцем, що взяв зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її діти; дитина, яка народилася чи постійно проживала на території УРСР (або хоча б один з її батьків, дід чи баба народилися чи постійно проживали на територіях, зазначених і є особою без громадянства, за заявою одного з батьків або опікуна чи піклувальника; дитина, яка народилася на території України від батьків, що є іноземцями, і набула за народженням громадянство іншої держави або держав, яке було припинене, за клопотанням одного з батьків або опікуна чи піклувальника.

• 17 слайд

  Набуття громадянства внаслідок прийняття до громадянства (натуралізація). - за законом- (усиновлення, встановлення над особою опіки) - за заявою . .

• 18 слайд

  УМОВИ ПРИЙНЯТТЯ ДО ГРОМАДЯНСТВА: отримання дозволу на постійне проживання в Україні володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому .для спілкування визнання і дотримання Конституції та законів України зобов'язання припинити іноземне громадянство або неперебування в іноземному громадянстві безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років наявність законних джерел існування.

• 19 слайд

  Обставини, що полегшують прийняття до громадянства України отримання статусу біженця, які просять притулку в Україні; перебування у шлюбі з громадянином України; визначні заслуги перед Україною, державний інтерес для України.

• 20 слайд

  Обставини,що перешкоджають прийняттю до громадянства України вчинення злочину проти людства чи здійснення геноциду засудження в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину вчинення на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким злочином.

• 21 слайд

  Підстави припинення громадянства: 1.внаслідок виходу з громадянства України (депатріація); 2.внаслідок втрати громадянства України 3.за підставами, передбаченими міжнародними договорами України

• 22 слайд

  Депатріація- вихід із громадянства України здійснюється за ініціативою особи, яка виїхала на постійне проживання за кордон і подала відповідне клопотання на ім'я Президента України.

• 23 слайд

  Втрата громадянства звичайно передбачає автоматичне припинення громадянства за певних умов: 1)  якщо громадянин України після досягнення ним повноліття добровільно набув громадянство іншої держави. 2) якщо іноземець набув громадянство України і не подав у порядку, передбаченому Законом, документ про припинення іноземного громадянства або декларацію про відмову від нього; 3)  якщо іноземець набув громадянство України і скористався правами або виконав обов'язки, які надає чи покладає на нього іноземне громадянство; 4) якщо особа набула громадянство України внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів; 5)  якщо громадянин України без згоди державних органів України добровільно вступив на військову службу, на роботу в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи державної влади чи органи місцевого самоврядування іншої держави.

• 24 слайд

  Підставами, передбаченими міжнародними договорами України є: оптація трансферт

• 25 слайд

  Органи, які вирішують питання громадянства в Україні: Президент України; Комісія з питань громадянства при Президентові України; МВС України; Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства та підпорядковані йому органи; Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва і консульські установи України.

• 26 слайд

  Президент України: ухвалює рішення і видає укази відповідно до Конституції України і Закону України «Про громадянство України»; визначає порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання ухвалених рішень; затверджує Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства.

• 27 слайд

  Комісія з питань громадянства при Президенті України: розглядає заяви про прийняття до громадянства України, вихід із громадянства України та подання про втрату громадянства України і вносить пропозиції Президентові України щодо задоволення цих заяв і подань; повертає документи про прийняття до громадянства України чи про вихід із громадянства Україн відповідному органу; контролює виконання рішень, ухвалених Президентом України з питань громадянства.

• 28 слайд

  Органи МВС України : ведуть облік осіб, які набули громадянство та припинили громадянство України; постановляють рішення про оформлення набуття громадянства України та видають відповідні документи; приймають заяви з питань громадянства;готують подання про втрату особами громадянства України; виконують рішення Президента України з питань громадянства; вилучають в осіб, громадянство України яких припинено, відповідні документи.

• 29 слайд

  Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства і підпорядковані йому органи: 1)  приймають заяви разом із необхідними документами щодо прийняття до громадянства України та виходу з громадянства України, перевіряють правильність їх оформлення; 2)  готують подання про втрату особами громадянства України та разом із необхідними документами надсилають на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства; 3)  приймають рішення про оформлення набуття громадянства України.

• 30 слайд

  . Громадянство дітей при зміні громадянства батьків. Закон України "Про громадянство“ передбачає - "при зміні громадянства батьків, внаслідок якої обоє виходять з громадянства України, змінюється відповідно громадянство їхніх дітей, які не досягли 14 років.

• 31 слайд

  Підстави набуття і зміни громадянства дітей Якщо відомий один з батьків дитини, то при зміні громадянства цього батька відповідно змінюється громадянство дитини, яка не досягла 16 років, тобто зміна громадянства України відбувається автоматично, і на це не потрібна згода дітей. Якщо обоє з батьків або один з батьків дитини, яка проживає на території України, виходить з громадянства України і при цьому не беруть участь у вихованні дитини, над нею встановлено опіку чи піклування громадян України, дитина за клопотанням батьків, опікуна або піклувальника зберігає громадянство України. Якщо громадянином України стає один із батьків, а другий залишається іноземним громадянином, дитина може набути громадянство України за клопотанням про це того з батьків, який набуває громадянство України, та при згоді другого з батьків. Якщо громадянином України стає один з батьків, а другий залишається особою без громадянства, дитина, яка проживає на території України стає громадянином України. Якщо громадянином стає один з батьків, а другий залишається особою без громадянства, дитина, яка проживає поза територією України може набути громадянства України за клопотанням про це того з батьків, який набуває громадянства України.

• 1 слайд

  Джерела Конституційного права України 

• 2 слайд

  План 1. Поняття та ознаки джерел галузі конституційного права. 2. Ієрархічна система джерел галузі конституційного права. 3.Класифікація джерел конституційного права. 

• 3 слайд

  ДЖЕРЕЛА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА - це зовнішня форма об'єктивації встановлених чи санкціонованих Українським народом, Українською державою, територіальними громадами чи суб'єктами місцевого самоврядування конституційно-правових норм, які мають юридичну силу. 

• 4 слайд

  За джерелами права виокремлюються різні моделі правових систем: 1) романогерманська модель; 2 )англосаксонська модель; 3)мусульманська модель; 

• 5 слайд

  Романогерманська модель - її основними джерелами права є тільки нормативно-правові акти,видані вищими органами держави,- парламентом,главою держави,урядом,а також органами місцевого самоврядування . 

• 6 слайд

  Англосаксонська модель - для неї характерним є поділ права на статутне право,джерелом якого є парламентські акти,і загальне право,що склалося на базі місцевих звичаїв і узагальнення практики судів,рішення яких – судові прецеденти - визнаються одним з основних джерел права поряд із законодавчими актами. 

• 7 слайд

  Мусульманська модель - головний зміст мусульманського права становить шаріат – положення священних книг Корану і Суни. 

• 8 слайд

  Загальні ознаки джерел конституційного права “ 1 ” - Видаються в межах повноважень відповідних суб'єктів правотворчості; “ 2 ” - Мають відповідати нормативним положенням актів, що видані вищими суб'єктами правотворчості; “ 3 ” - Набувають загальнообов'язкової сили, змінюються та втрачають юридичну силу відповідно до спеціальної юридичної процедури; “ 4 ” - Мають системний характер. 

• 9 слайд

  Спеціальні ознаки джерел конституційного права Виражають політичну волю та легітимні інтереси Українського народу та держави; Обєктивізують норми конституційного права України,які визначають і регулюють найважливіші відносини; Мають загальнообовязковий характер для всіх субєктів конституційно правових відносин; Є основою національної правової системи Мають власну багатоаспектну систему. 

• 10 слайд

  Система джерел конституційного права є системою різнопорядкових, взаємодіючих і пов'язаних між собою доктринальними, предметними, функціональними звязками груп джерел відповідної галузі права, які втілюють і юридично закріплюють волю Українського народу, Української держави, територіальних громад. 

• 11 слайд

  Ознаки системи джерел конституційного права Втілення в системі джерел ієрархії основних субєктів конституційного правотворення; Особливе, установче та системо утворююче місце в системі сучасних джерел національного конституційного права; Пріоритетність у системі сучасних джерел конституційного права України системи чинного законодавства; Посилення впливу міжнародних джерел конституційного права на систему джерел інших галузей права. 

• 12 слайд

  Склад системи джерел конституційного права Конституція України; Акти всеукраїнського референдуму; Закони; Чинні міжнародні договори України;регламенти Підзаконні нормативно-правові акти конституційного змісту Декларації та акти парламенту; Нормативно-правові акти Автономної Республіки Крим. 

• 13 слайд

  Види джерел конституційного права За сутністю: Джерела Українського народу, Джерела Української держави, Джерела територіальних громад України, Джерела Автономної Республіки Крим За змістом: Джерела які регулюють основи конституційного ладу, Джерела конституційно-правового статусу людини, Джерела основ безпосередньої демократії. За юридичною силою: конституційні, законодавчі, підзаконні, локальні. 

• 14 слайд

  За формою: конституційні нормативно-правові акти, конституційні договори, судові прецеденти, конституційні звичаї, програмні конституційні акти. За часом дії: постійні тимчасові. За територією дії: загальнодержавні, локальні.   За національною приналежністю: національні, міжнародні. 

• 1 слайд

  Законодавчий процес в Україні

• 2 слайд

  План : 1. Поняття і стадії законодавчого процесу. 2. Порядок здійснення права законодавчої ініціативи. 3. Попередній розгляд та експертиза законопроектів. 4. Розгляд законопроектів у першому, другому та третьому читанні. 5. Порядок направлення прийнятих законів на підпис главі держави та процедури подолання президентського вето. Порядок підписання та оприлюднення нормативно-правових актів.

• 3 слайд

  Законодавчий процес - чітко врегульована Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України діяльність, яка полягає у творенні законів.

• 4 слайд

  Основні стадії законодавчого процесу:  підготування законопроекту та внесення його до Верховної Ради України - законодавча ініціатива;  попередній розгляд законопроекту в комітетах Верховної Ради України;  обговорення законопроекту на пленарних засіданнях Верховної Ради України з його наступним прийняттям або відхиленням  підписання (санкціонування) та оприлюднення закону

• 5 слайд

  Підготування законопроекту та внесення його до Верховної Ради України. Згідно з Регламентом Верховної Ради України розроблення проектів законів здійснюється за правом, визначеним законом, за дорученням Верховної Ради України, на замовлення на договірній основі, а також в ініціативному порядку.

• 6 слайд

  Законодавча ініціатива - офіційне внесення до Верховної Ради України уповноваженим суб'єктом законопроекту або законодавчої пропозиції.

• 7 слайд

  Форми права законодавчої ініціативи Законопроект Законодавча пропозиція

• 8 слайд

  Законопроект – це текст майбутнього закону з усіма його атрибутами (преамбулою, статтями, параграфами). Законодавча пропозиція – це ідея або концепція майбутнього закону.

• 9 слайд

  Суб'єкти права законодавчої ініціативи: - Президент України; - народні депутати України; - Кабінет Міністрів України; - Національний банк України.

• 10 слайд

  Підстави скасування складених законопроектів: «1» невідповідність ратифікованим міжнародним договорам і угодам; «2» невідповідність Конституції або чинним законам України, іншим актам Верховної Ради України; «3» прийняття законопроекту не входить до компетенції Верховної Ради України; «4» законопроекти виходять за межі законодавчого регулювання, або власні зокрема; «5» наслідком їх прийняття буде неузгоджене з Кабінетом Міністрів України скорочення надходжень або виникнення чи збільшення видатків із державного або місцевих бюджетів.

• 11 слайд

  Обговорення законопроекту на пленарних засіданнях Верховної Ради України здійснюється впродовж трьох читань.

• 12 слайд

  За першого читання обговорюються основні положення законопроекту. При цьому Верховна Рада України заслуховує доповідь його ініціатора, співдоповіді ініціаторів внесення кожного альтернативного законопроекту в порядку їх надходження, співдоповідь головного комітету; заслуховує відповіді на запитання, обговорює основні положення законопроекту і його структуру.

• 13 слайд

  За наслідками обговорення законопроекту в першому читанні Верховна Рада України може прийняти рішення про: 1) відхилення законопроекту; 2) передання законопроекту на доопрацювання з установленням терміну доопрацювання і повторне подання його на перше читання; 3) опублікування законопроекту для народного обговорення, доопрацювання його з урахуванням наслідків обговорення і повторне подання на перше читання; 4) прийняття законопроекту за основу і доручення відповідним комітетам підготувати законопроект на друге читання.

• 14 слайд

  Друге читання полягає в постатейному обговоренні законопроекту і внесених депутатами пропозицій, поправок. Під час другого читання законопроекту Верховна Рада України здійснює постатейне голосування. На голосування ставиться окремо кожна стаття законопроекту.

• 15 слайд

  До другого читання законопроект подається у вигляді таблиці, яка містить:

• 16 слайд

  Друге читання завершується прийняттям Верховною Радою України рішення про:   1відхилення законопроекту 2повернення законопроекту на доопрацювання з подальшим поданням його на повторне друге читання; 3опублікування для народного обговорення законопроекту в редакції, прийнятій на першому або другому читанні, доопрацювання з урахуванням наслідків обговорення і повторне подання його на друге читання; 4повернення законопроекту на доопрацювання з подальшим поданням його на третє читання 5прийняття законопроекту в другому читанні, підготування його і подання на третє читання

• 17 слайд

  Розгляд законопроекту в третьому читанні завершує роботу над законопроектом в пленарному режимі.

• 18 слайд

  Розгляд законопроекту в третьому читанні передбачає: 1) Голосування щодо статей законопроекту, які зазнали змін у другому читанні. 2) Голосування щодо проекту постанови, внесеного народними депутатами – членами головного комітету, про схвалення підготовленого Урядом плану організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових та інших заходів щодо введення в дію закону після прийняття законопроекту. 3) Голосування законопроекту в цілому.

• 19 слайд

  Третє читання законопроекту завершується прийняттям Верховною Радою України рішення про: 1) відхилення законопроекту; 2) повернення законопроекту на доопрацювання з подальшим їх поданням на повторне третє читання; 3)  відкладення голосування щодо законопроекту в цілому до прийняття інших рішень згідно зі схваленням відкладального питання або з огляду на це схвалення; 4)  схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його на всеукраїнський референдум ; 5) прийняття закону в цілому.

• 20 слайд

  Стадії прийняття прийнятого закону у Верховній Раді України

• 21 слайд

  Факультативна стадія законодавчого процесу У разі коли Президент України застосував право вето щодо прийнятого парламентом закону, закон повертається у 15-денний строк до Верховної Ради України Закон розглядається на пленарному засіданні позачергово, не пізніше ніж через 30 днів після його повернення. 3. Пропозиція Президента України до поверненого ним закону розглядаються на пленарному засіданні парламенту в тому самому порядку, що й голосування пропозицій і поправок. 4. У випадку коли Президент пропонує відхилити прийнятий парламентом закон, голосування проводиться з питання про відхилення закону в цілому . Закон вважається відхиленим, коли за це проголосувала більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. 5. Натомість якщо пропозиція Президента України про відхилення закону не отримала достатньої кількості голосів народних депутатів України, голосування відбувається щодо повторного прийняття закону в цілому . 6. Якщо дві третини народних депутатів України від конституційного складу парламенту підтримали такий закон, то він вважається прийнятим у цілому, підписується спікером і направляється на підпис главі державі. .

• 22 слайд

  Офіційне оприлюднення та набрання чинності законом України Офіційне оприлюднення законів України, згідно зі ст. 1 Указу Президента України від 10 червня 1997р. №593 “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності”, відбувається в таких віданнях: “ Голос України”, “ Урядовий Кур`єр” , “ Відомості Верховної ради України”, “ Офіційний вісник України”, “ Офіційний Вісник Президентам України”.

• 23 слайд

  Прийнятий Верховною Радою України закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування в офіційному друкованому виданні.

• 1 слайд

  Конституційно-правова відповідальність

• 2 слайд

  План 1.Поняття і специфіка конституційно-правової відповідальності. 2. Форми конституційно-правової відповідальності. 3.Санкції конституційно-правової відповідальності.

• 3 слайд

  Конституційно-правова відповідальність — це юридична відповідальність політичного характеру, що існує у сфері конституційних відносин і реалізується у відповідальному статусі суб'єктів конституційно-правових відносин за здійснення їх правового статусу та компетенції, а у випадках його порушення — у примусовому перенесенні заходів впливу, суть яких полягає у вилученні зі сфери політики та позбавленні права брати участь у здійсненні державної влади.

• 4 слайд

  Загальні ознаки конституційно-правової відповідальності Є видом соціальної відповідальності. Має позитивне і негативне значення. Є наслідком конституційного делікту. Виступає інститутом відповідної галузі права.

• 5 слайд

  Особливості конституційної-правової відповідальності: Позитивна відповідальність - передбачає відповідальну поведінку, підзвітність, юридичну компетентність, усвідомлення свого обов'язку, його сумлінне і неухильне виконання, тобто відповідальність як обов'язок здійснити дії, встановлені у законі. Ретроспективна відповідальність передбачає відповідальність за вчинення конституційного правопорушення і являє собою специфічні правовідносини між суб'єктами конституційного права.

• 6 слайд

  Особливі ознаки конституційно-правової відповідальності Має системоутворюючий характер тобто визначає загальні принципи для інших видів юридичної відповідальності. Має політико-правовий характер. Передбачає конституційні санкції, як міру юридичної відповідальності. Характеризується специфічними підставами настання. Включає особливе коло суб'єктів, які притягуються до відповідальності. Забезпечується правовим захистом з боку державми. Є гарантією всіх основних інститутів конституційного права, які виступають об'єктами конституційно-правової відповідальності. Властиві особливі процесуальні форми її застосування.

• 7 слайд

  Суб'єкти конституційно-правової відповідальності 1.Держава. 2Президент України 3.Органи державної влади їх посадові особи. 4.Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи.

• 8 слайд

  Види форм конституційно-правової відповідальності За суб'єктами відповідальності – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, посадова особа, політична партія, громадська організація. За характером санкцій – попереджувальні, правовідновлювальні, штрафні. За суб'єктами застосування санкцій – парламент, президент, глава уряду, суд.

• 9 слайд

  Санкції конституційно-правової відповідальності Відмова в реєстрації політичної партії. Втрата депутатського мандата. Дострокове припинення повноважень Верховної Ради України Усунення з поста Президента в порядку імпічменту. Прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України, що має наслідком відставку Уряду. Припинення Президентом України повноважень Прем'єр міністра, та його відставка Скасування рішенням Конституційного Суду неконституційних правових актів. Скасування Президентом України рішень голів місцевих державних адміністрацій. Висловлення обласної, районної радами недовіри голові відповідної місцевої державної адміністрації. Звільнення Верховної Радою АРК з посади голову ради міністрів АРК.

• 10 слайд

  Конституційний делікт, - це протиправна поведінка суб'єкта конституційного права, яка не відповідає вимогам норм конституційного права, завдає шкоди соціальним цінностям, взятим під охорону цими нормами, порушує політико-правові владні відносини у сфері реалізації прав і свобод людини і громадянина, законодавчого процесу, виборів й референдумів .

• 11 слайд

  Склад конституційного делікту Об`єктивна сторона Об`єкт Суб`єкт

• 12 слайд

  Об'єктивна сторона порушення за конституційним правом є протиправною поведінкою суб'єкта, яка не відповідає вимогам норм конституційного права.

• 13 слайд

  Об'єкт конституційно-правового делікту – це політико-правові відносини, які регламентуються нормами конституційного і конституційно-процесуального права.

• 14 слайд

  Об'єктивна сторона конституційного правопорушення є протиправною поведінкою суб'єкта, яка не відповідає вимогам норм конституційного права.

• 15 слайд

  Суб'єкти конституційно-правової відповідальності – це органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, та їх об'єднання громадян які вчинили конституційне правопорушення, іноземці та особи без громадянства.

• 1 слайд

  Конституційно-правові відносини

• 2 слайд

  План 1.Поняття конституційно-правових відносин. 2.Склад конституційно-правових відносин. 3.Суб'єкти конституційно-правових відносин. 4.Об'єкти конституційно-правових відносин. Юридичні факти, як елементи конституційно-правових відносин. 5.Види конституційно-правових відносин.

• 3 слайд

  Конституційно-правові відносини – це нормативно визначені суспільно-політичні відносини, що виникають, змінюються або припиняються внаслідок діяльності чи поведінки суб'єктів конституційно-правових відносин, або ж незалежно від їх волі, як результат певного стану чи статусу і породжують конституційні права і обов'язки учасників цих відносин.

• 4 слайд

  Кваліфікуючі ознаки конституційно-правових відносин конституційно-правові відносини – це вид суспільно політичних відносин, які виникають, змінюються і припиняються на підставі дії конституційно-правової норми; конституційно правові відносини мають динамічний характер; виникнення, зміна та припинення конституційно-правових відносин породжують конституційні права і обов'язки учасників цих відносин; усі елементи конституційно-правових відносин – об'єкти конституційно-правових відносин, суб'єкти конституційно-правових відносин, зміст конституційно-правових відносин, юридичний факт – мають свої особливі ознаки; конституційно-правові відносини є досить багатоманітними, оскільки вони охоплюють усі сфери суспільно і державного життя в Україні.

• 5 слайд

  Структура конституційно-правових відносин суб'єкт; об'єкт; суб'єктивні права; юридичні обов'язки; юридичні факти.

• 6 слайд

  Суб'єкти конституційно-правових відносин – це учасники суспільних відносин, наділені конституційною правосуб'єктністю, тобто правоздатністю і дієздатністю, що визначається нормами конституційного права.

• 7 слайд

  Види суб'єктів Спільності (народ, нація, національні меншини). Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, депутати, службові та посадові особи. Політичні партії, громадські організації та блоки. Громадяни України, іноземці, особи без громадянства , жителі, біженці. Підприємства, установи, організації. Органи самоорганізації населення. Засоби масової інформації.

• 8 слайд

  Структурні елементи суб'єктів конституційно-правових відносин: Правосуб'єктність. Система права, обов'язків і законних інтересів. Система гарантій прав і обов'язків суб'єктів права. Їх юридична відповідальність.

• 9 слайд

  Суб'єктивні права учасників конституційно-правових відносин полягають у можливості певної діяльності або поведінки, набуття, володіння, користування певними політичними та іншими цінностями .

• 10 слайд

  Характеристика суб'єктів конституційно-правових відносин Український народ, є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади. Українська держава, яка є суверена і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Органи державної влади, які від імені держави здійснюють її державновладні повноваження. Територіальні громади й інші субєкти місцевого самоврядування, котрі представляють муніципальну публічну владу в Україні. Органи та посадові особи місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення. Автономна Республіка Крим, оскільки вона є невід'ємною частиною України й у межах повноважень, вирішує питання, які віднесені до її компетенції. Політичні партії – прихильники певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку.

• 11 слайд

  Ознаки суб`єктивних прав: суб'єктивні права визначають вид і міру можливої правомірної поведінки учасника конституційно-правових відносин; зміст суб'єктивних прав визначається нормами конституційного права; суб'єктивне право виступає способом реалізації інтересів учасників конституційно-правових відносин; суб'єктивні права одних учасників породжують юридичні обов'язки інших суб'єктів конституційно-правових відносин.

• 12 слайд

  Обов'язки суб'єктів конституційно-правових відносин – це нормативно визначена міра належної діяльності або поведінки учасників правовідносин у сфері конституційних правовідносин.

• 13 слайд

  Юридичні конституційні обов'язки Загальні юридичні конституційні обов'язки поширюються на всіх суб'єктів конституційно-правових відносин. Спеціальні юридичні обов'язки конституційно-правових відносинах покладається на спеціальні категорії суб'єктів цих правовідносин – народних депутатів України, Президента України, суддів Конституційного Суду та суддів судів загальної юрисдикції. Загальні Спеціальні

• 14 слайд

  Об'єктами конституційних правовідносин виступають, головним чином, вищі суспільно – політичні цінності, що набувають конституційного рангу й отримують закріплення в конституційних принципах, у загально регулятивних нормах, програмних положеннях.

• 15 слайд

  Види об'єктів Переважна більшість об'єктів конституційно-правових відносин в політичній сфер (народний і державний суверенітет, суспільний і державний лад). До економічної сфери, відносяться такі об'єкти: власність, природні ресурси, земля, її надра. До соціальної сфери можна віднести такі об'єкти, як інтереси соціальних груп, конституційні соціальні права. До культурної сфери, відносяться такі об'єкти, як національна ідеологія, культура, державна мова. До інформаційної сфери, відносяться такі об'єкти, як інформаційний плюралізм, інформаційна безпека. До екологічної сфери,відносяться такі об'єкти як екологічна безпека.

• 16 слайд

  Конституційний юридичний факт – це передбачені чи санкціоновані конституційно-правовою нормою причина або наслідок діяльності чи поведінки суб'єктів конституційно-правових відносин, або дії об'єктивних обставин, що зумовлюють виникнення, зміну та припинення конституційно-правових відносин.

• 17 слайд

  Ознаки конституційного факту: Конституційний юридичний факт є різновидом суспільних відносин. Конституційний юридичний факт є обов'язковим, істотним елементом конституційно-правових відносин. За своїми сутністю і змістом конституційні юридичні факти можуть бути, цілеспрямованою вольовою діяльністю чи поведінкою суб'єктів конституційно-правових відносин. За впливом на конституційні правовідносини юридичні факти можуть виступати, як причиною, так і наслідком результатом цих правовідносин . Юридичні факти властиві конституційним правовідносинам на всіх їх стадіях – виникнення, зміни, припинення конституційно-правових відносин.

• 18 слайд

  Юридичні події - це факти, які не залежать від волевиявлення суб'єктів конституційно-правових відносин. Юридичні дії – це певні дії, які залежать від волі і свідомості суб'єктів конституційно-правових відносин

• 19 слайд

  За сутністю і змістом юридичні факти в конституційному праві поділяють на: юридичні події; юридичні дії.

• 20 слайд

  За сутністю і змістом конституційні юридичні факти поділяються на: суб'єктивні юридичні факти; об'єктивні юридичні факти; конституційні юридичні факт.

• 21 слайд

  Суб'єктивні конституційні юридичні факти – це передбачені конституційно правовою нормою причини або наслідки діяльності чи поведінки суб'єктів конституційно-правових відносин, що виявляються у виникненні, зміні та припиненні конституційно правових відносин. Обєктивні конституційні юридичні факти – це визначені чи встановлені конституційно-правовою нормою причини або наслідки впливу обєктивних явищ на виникнення, зміну та припинення конституційцно-правових відносин.

• 22 слайд

  Суб'єктивні юридичні конституційні факти можуть бути : 1).Неправомірними. Неправомірні суб'єктивні юридичні конституційні юридичні факти – це діяльність учасників конституційно-правових відносин, що виражається в порушенні деліктоздатними суб'єктами права правил діяльності або поведінки, визначених у конституційно-правовій нормі. 2).Правомірними Правомірні дії передбачають діяльність, сутність, якої полягає в тому, що учасник конституційно-правових відносин дотримується визначені конституційними нормами діяльності у суспільстві і державі.

• 23 слайд

  За функціями конституційні юридичні факти слід поділяти на: Причинні – правоутворюючі, Наслідкові – правозмінюючі, правоприпиняючі. За умовами існування конституційні юридичні факти поділяються на: одиничні; множинні. Одиничні конституційні факти – це встановлені конституційно-правовою нормою причини, яких достатньо в разовій кількості для виникнення, зміни, припинення конституційно-правових відносин Для виникнення або припинення складник конституційно-правових відносин потрібна сукупність (множина) конституційних фактів.

• 24 слайд

  Конституційно-правова відповідальність, у широкому значенні, представлена власне конституційною, адміністративною та кримінальною відповідальністю за порушення норм конституційного права. Пріоритетним видом юридичної відповідальності у конституційному праві України є конституційно-правова відповідальність.

• 25 слайд

  Види конституційно-правових відносин 1. За суб'єктами правовідносини, пов'язані з інтересами українського народу; правовідносини, пов'язані з реалізацією інтересів держави та її органів; правовідносини, пов'язані з реалізацією інтересів територіальних громад і органів місцевого самоврядування. 2. За формою : Формалізовані – чітко визначаються нормами Конституції; неформалізовані – характеризуються відсутністю чітко визначеного порядку реалізації конкретних конституційно-правових норм. 3. За територією дії : загальнодержавні; місцеві. 4. За часом, є : постійними – не обмежуються в часі; тимчасовими – виникають і припиняються за настання юридичного факту.