Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015
Инфоурок / Начальные классы / Презентации / Презентация по природоведению "Мой край, моя земля"

Презентация по природоведению "Мой край, моя земля"

  • Начальные классы

Поделитесь материалом с коллегами:

Ближненська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Волноваської РДА

Донецької області



hello_html_m425431e.gif

hello_html_m2cc49171.jpghello_html_m4666374a.gif

Керівник

Горобець Н.П.





2015

План роботи



  1. Теоретичні заняття – 8 годин

  2. Еколого-туристичні екскурсії – 10 годин

  3. Природоохоронна робота – 4 години

  4. Обробка та систематизація зібраного матеріалу – 3 години













Список учнів



Яковіна Олена – 3кл

Лісова Ганна – 3кл

Боровік Олексій – 3кл

Шапаренко Марія – 3кл

Косой Іван – 3кл

Шахназарян Христина – 3кл

та учні 1, 2 та 4 класів

ПЛАН ТЕОРИТИЧНИХ ЗАНЯТЬ







1.Вступ.



Багатолика та щедра наша природа. Вона годує й одягає нас, радує наше око квітами і зцілює від недуг. Ми всім зобов'язані їй, і щоб жити з природою в дружбі, користуватися її благами, її красою потрібно бути бережливим до її скарбів і примножувати їх.

У бурхливе століття науки і техніки досягнуто чимало. Хіба не прикрашають нашу землю ландшафти, створені рукою людини - хлібні ниви, сади, парки, річки-канали, що наповнили виснажений суховіями грунт?! Але коли людина занадто активно і часом не зовсім продумано вторгається в життя природи, порушується її одвічна гармонія і рівновага, що склалася протягом епох, і тоді природа здійснює помсту: руїни багатьох, колись процвітаючих цивілізацій були поховані під пісками пустель ...

Де ж вихід? Зупинити науково-технічний прогрес? Зробити нашу планету суцільним заповідником і заборонити на ній всю перетворюючу діяльність? Це, зрозуміло, утопія. Наше завдання - вміло розпоряджатися сьогоднішнім днем, передбачити завтрашні проблеми, зробити взаємовідношення людини і природи більш плідними, навчити підростаюче покоління любити і берегти рідну землю.

Донецька область була утворена 2 липня 1932р. Вона розміщена в південно-східній частині України. Це найбільша область України за чисельністю населення. В області проживає близько 5 млн. чоловік. Наша область - це великий промисловий регіон України, науковий і технологічний центр. Основою виробництва області є паливно-енергетична, хімічна, металургійна та аграрна промисловості. На Донбасі зроблено чимало для того, щоб не порушувалася екологічна рівновага, щоб попередити забруднення повітря і річок, але проблем ще дуже багато. Людина і природа невіддільні один від одного і тісно взаємопов'язані. Для людини природа є середовищем життя і єдиним джерелом необхідних для існування ресурсів. Як жива істота він своєю життєдіяльністю надає відчутний вплив на природне середовище. Проте цей вплив не порівняти з тим впливом, який чинить людина на природу завдяки своїй праці. Перетворюючий вплив людини на природу неминучий. Зміни, які внесені внаслідок господарської та іншої діяльності в природу, посилюються, по мірі розвитку продуктивних сил і збільшення маси речовин, які використовуються в господарській діяльності. В результаті таких змін значно скоротилася кількість багатьох природних ресурсів (мінеральні ресурси), а ресурси, що володіють властивістю природного самовідновлення, починають втрачати компенсаційні можливості в необхідних для суспільства масштабах (рослинність, тваринний світ, грунт, кисень атмосфери, вода).





2. Стан атмосферного повітря Донбасу.

Стан навколишнього природного середовища людини одна з найактуальніших загальносвітових проблем сучасності. В умовах науково-технічної революції масштаби впливу людської діяльності на природне середовище зросли надзвичайно і продовжують стрімко наростати. У ряді випадків вони досягають глобального виміру і порівнюються з загальнопланетарними масштабами багатьох природних процесів, або навіть перевершують їх. Ми живемо на дні великого повітряного океану - атмосфери. Повітряна оболонка Землі простягається до умовної межі в 2тис.км., але навіть на висоті 10-12тис.км. виявлені молекули земних газів. Межа її переходу в космічний простір невловима.

Земне життя уразливе для космічних променів і потребує постійної і надійної від них захисту. Повітряна оболонка Землі, як будь-який зовнішній покрив, здійснює і захисні функції. Пробити цю «броню» можуть лише великі метеорити з вихідною масою в десятки і сотні тонн. «Невагоме» повітря - безвідмовна перешкода для згубних впливів космосу. Атмосфера «відміряє» життєву дозу сонячної енергії для Землі. Не будь її днем, Сонце розжарювало б земну поверхню до + 100С, а вночі до -100С охолоджував би її крижаний космос. На верхню межу атмосфери щомиті обрушується потужний потік сонячних та інших космічних випромінювань широкого діапазону хвиль і енергії: гамма випромінювання, жорстокі рентгенівські промені, ультрафіолетові промені, видиме світло, інфрачервоне випромінювання і т.п. Якби всі вони досягли земної поверхні, то миттєво вбивча їхня енергія спопелила б все живе. Цього не трапляється, і на Землі існує життя завдяки атмосфері. У кінцевому рахунку, світло і тепло, які несуть Землі життя, крізь атмосферу пропускаються; все, що сіє смерть, атмосферою відсікається.

Атмосфера регулює найважливіші параметри клімату: вологість, температуру, тиск.

Роль атмосфери в круговороті речовин: цикли кисню, вуглецю, азоту, води та ін. обов'язково проходять атмосферну стадію. Повітряний басейн виступає в ролі гігантського резервуара, де всі ці речовини накопичуються і, головне, розподіляються по земній кулі. Тим самим здійснюється певна регуляція швидкості та інтенсивності кругообігу речовин у природі.

Атмосфера - частина життєвого середовища. Для більшості мешканців суші, і людини в їх числі, небайдужі фізичні властивості атмосфери. Атмосферний тиск справляє помітний вплив на людський організм, особливо відчутні відхилення від нормального тиску, якого ми не помічаємо в повсякденному житті.

Прозорість, тобто проникність атмосфери для сонячних випромінювань видимих ​​ультрафіолетових і інфрачервоних частин спектру, виключно важлива для живих організмів. Кількість світла безпосередньо визначає інтенсивність фотосинтезу, єдиного природного процесу фіксації сонячної енергії на землі. Підвищення ультрафіолетового випромінення може призвести до опіків та інших болючих явищ; пониження створює умови для виживання і масового розмноження хвороботворних організмів. Сучасні зміни прозорості атмосфери значною мірою визначаються антропогенними явищами, що вже призвело до виникнення ряду серйозних проблем.

Дуже істотним для біосфери є стан газового балансу. Понад ¾ становить азот, який входить до першооснови носіїв життя. Кисень становить четверту частину всіх атомів живої істоти. Людина на 2/3 складається з кисню. Скорочення кисню в атмосфері спричиняє уповільнення процесів життєдіяльності. Вуглекислого газу в атмосфері Землі міститься всього 0,03%. Але сьогодні це предмет уваги і чималих тривог. Насамперед хвилює загроза надлишку вуглекислого газу. При збільшенні частки вуглекислого газу всього до 0,1% тварини відчувають затруднення в диханні, понад 4% вуглекислоти в повітрі означає аварійну ситуацію. Навіть зовсім нікчемні зміни вмісту вуглекислого газу в атмосфері змінюють її проникність для відбитих від земної поверхні теплових променів. Життя на Землі без атмосфери неможливе. Людині щохвилини необхідне повітря. Чисте повітря. Територія України відноситься до однієї з найбільш забруднених в Європі, через високу ресурсоємність виробництва, застарілих технологічних процесів, внаслідок значного господарського освоєння, низькою економічної культури населення. Економічний потенціал краю складається з 822 промислових, 16 000 малих, більш ніж 600 сільськогосподарських підприємств та 500 будівельних організацій. Така концентрація виробництва дуже сильно впливає на природне середовище: чистоту повітря, воду, грунт, рослинний і тваринний світ.

Забруднення атмосфери. Проблема забруднення атмосфери виникла разом з появою промисловості і транспорту, що працюють на вугіллі, а потім на нафтопродуктах. Швидкий і повсемісне зростання промисловості й транспорту в нинішньому столітті привело до такого збільшення обсягу в токсичності викидів, які вже не можуть бути «розчинені» в атмосфері до нешкідливих для природного середовища і людини концентрацій. Джерела забруднення атмосфери можуть бути природними та штучними, головним чином техногенні. Головними джерелами забруднення атмосфери є промислові, транспортні та побутові викиди. Донедавна промисловість була основним джерелом забруднення повітря. Згоряння палива в топках промислових підприємств і теплових електростанцій не буває повним. Адже, при цьому виділяються механічні забруднювачі, вогнетривкі частинки, зола і пластівці сажі. Їх кількість залежить від конструкції топки, якості палива та ефективності фільтрів. Однак сьогодні першість належить хімічним забруднювачам. У деяких індустріальних районах випадає понад 7т. пилу на 1кв.км. за рік, а максимальні забруднення в десятки разів перевищують санітарні норми. Так у Донецькій області обсяги викидів на 1кв.км. перевищили середньостатистичний показник по країні (8,0т.на 1кв.км., а в розрахунку на одну особу - 103,3кг.) у 7-8разів, а в розрахунку на одну особу в 3,5 рази.

Індустріальні центри залишаються серйозною проблемою. Цементні заводи виявляються найпотужнішим постачальником найтоншого пилу в атмосферу.

Головний хімічний забруднювач атмосфери сірчаний газ, що виділяється при спалюванні вугілля, сланців, нафти та її похідних, при виплавці міді, виробництві сірчаної кислоти та інших промислових процесах. Металургійні заводи викидають у повітря також оксид вуглецю, оксид заліза, міді та інших металів. Під впливом інтенсивного сонячного опромінення, речовини які надходять від промислових і транспортних джерел, можуть вступати в реакції один з одним, утворюючи високотоксичні сполуки. Це явище отримало назву фотохімічного смогу, для якого, зокрема характерне утворення озону, а також формальдегідів та інших небезпечних сполук. Головна складова частина автомобільних вихлопів оксид вуглецю (СО), відомий також як чадний газ. Крім того, автомобілі виділяють оксид азоту (NO2), деякі вуглеводні і вельми отруйний свинець. Переважна більшість з 200 компонентів вихлопних газів автомобілів гнітюче діють на організм людини, а оксиди азоту до того ж активно беруть участь в утворенні фотохімічного смогу. Автомобілі спалюють кисню в 3-4 рази більше, ніж потрібно всьому людству для дихання. Своєрідна форма «забруднення» повітря - шум, який став фактором великого соціального значення. Тривалий вплив шуму, викликає стійкі зрушення в вегетативній нервовій системі, розлад периферичного кровообігу, гіпертонію. Шум являє собою безсумнівну загрозу фізичному і душевному здоров'ю людей.

Протягом життя людина робить у середньому близько 600 млн. подихів, пропускаючи через легені до 600 тис.куб.м. повітря. Легко зрозуміти, що навіть незначні концентрації шкідливих речовин у повітрі поступово підточують здоров'я. Хронічне забруднення повітря вище гранично допустимої концентрації негативно впливає на здоров'я людини. В результаті виникають або загострюються захворювання: хронічний бронхіт, астма і навіть рак легенів. Різноманітні забруднення повітря викликають подразнення очей і збільшення випадків їхніх захворювань коньюктевітом. Дуже небезпечні викиди свинцю, у вихлопних газах, що викликають інтоксикацію організму, гнітюче діють на еритроцити крові і нервову систему. Перелік речовин що забруднюють повітря можна продовжити локальними забрудненнями фосфором, миш'яком, ртуттю, цинком, кадмієм, марганцем, сірковуглецем, азотною кислотою та іншими речовинами, які не отримали широкого розповсюдження.

Забруднення повітря завдає шкоди будівлям, спорудам, металевим виробам. Під шаром кіптяви чорніють колись білосніжні будівлі. Тьмяніють і руйнуються фарби. У промислових районах метали ржавіють у 4-5 разів швидше, ніж у сільських.

Складні проблеми стану атмосфери вимагають негайного їх вирішення. Як образно зауважив американський метеоролог Луїз Батан «або люди зроблять так, що в повітрі стане менше диму, або дим зробить так, що на Землі стане менше людей». Тому перед людством гостро стоїть проблема ліквідації забруднення атмосфери техногенними викидами.



3. Водні ресурси Донбасу.



Велике значення води у природі, в життєдіяльності організмів і в житті людського суспільства. Вода необхідна складова частина живої речовини - протоплазми. У живих організмів втрата води призводить спочатку до уповільнення життєдіяльності, а потім до смерті. Вода в організмі служить для розчинення і перенесення поживних речовин і для видалення вже непотрібних, відпрацьованих продуктів життєдіяльності. Людині вода необхідна не тільки для підтримки фізіологічних, але і гігієнічних потреб. З нею пов'язано утримання в чистоті нашого тіла, одягу, житла, предметів повсякденного побуту. Від неї залежить благоустрій та санітарний стан населених пунктів. Рівень водоспоживання в певній мірі вказує на санітарну культуру населених місць. Воду потребує і сільське господарство. На зрошуваних землях отримують найбільш стійкі, високі врожаї. На тваринницьких фермах вода потрібна не тільки для водопою, але і для підтримки чистоти. Значним споживачем води є промисловість. Вода і хімічний реагент в багатьох виробництвах, і компонент при схоплюванні і твердінні в'яжучих речовин, і енергоносій в енергетиці, і теплоносій при опаленні і водяному охолодженні, і робоче тепло в парових машинах, і багато іншого. До недавнього часу поширеним було переконання, що запаси води безмежні. Але люди не рідко до водного багатству відносяться марнотратно. У другій половині ХХ століття перед людством нависла загроза водного голоду.

До поверхневих вод відносяться річки, озера, водосховища, ставки і на півдні краю - Азовське море. Річки в Донбасі невеликі і входять до розряду малих і середніх. Більшість з них течуть у бік Азовського моря, і лише деякі з них течуть на захід, у бік Дніпра. Їх налічується понад 250, але тільки 9 з них мають протяжність понад 200км., А 47 понад 25 кілометрів. Основне живлення вони отримують в період весняного сніготанення, що дають від 40 до 80 відсотків річного стоку. Істотну частину водостоку складають шахтні й стічні води промислових підприємств, що скидаються в гідрографічну мережу. За свідченнями історичних документів і зі слів старожилів багато з річок протягом останнього століття обміліли, виснажилися, забруднилися.
Найбільш велика водна артерія краю - Сіверський Донець. За його імені названий і Донецький басейн, тобто та територія, з якої річка збирає свої води. Сама ж назва «Донець», як і назва річки, в яку він впадає, - «Дон», давнього походження. Мовою кочових племен аланів будь-яка річка називалася «Дон». Коли ж південь нашої країни почали заселяти слов'яни, то по берегах Дінця розселилося плем'я сіверян, або севрюків. Звідси і весь край іменувався Сіверщина. І річка отримала відповідно назва Сіверського Донця. Довжина всієї річки 1053 кілометри. У межах Донецької області її всього 100км. Ширина русла від 60 до 80метров. Середня глибина 1,5-2м. Це типова рівнинна річка з повільним і спокійним плином. Живлення річки змішане, тобто дощове і підземне. Річка протікає по широкій долині, береги якої вкриті густими лісами. На річці побудовано ряд водосховищ, від яких відходять водопроводи, що постачають міста і промислові підприємства водою. Одне з них - Печенізьке, площею 130кв.км. На території нашої області в Сіверський Донець по лівому березі впадає річка Жеребець і ряд інших дрібних річечок, а по правому березі - Казенний Торець і Бахмут.
Більшість річок нашого краю починається на Донецькому кряжі. Ті які беруть початок на північному схилі кряжа впадають у Сіверський Донець, що мають витоки на західному схилі - відносяться до басейну Дніпра, на південному - до Азовського моря. Характерна риса режиму цих річок - значна весняна повноводість і короткочасні підйоми рівня води після інтенсивних дощів влітку і восени. Річки, що біжать на південь і захід, мають значно менший ухил, русла їх звилісті, рух уповільнений. Ці степові річки оживають переважно навесні. Щоб вони відродилися, їх необхідно розчистити, адже в багатьох з них товщина мулу сягає метра і більше. Такі роботи проводяться на Мокрих і Сухих Ялах, Кальміусі, Грузький та інших. Чимало шкоди завдало річкам розорювання берегів до самого зрізу води, що призводять до замулення русла і джерел по берегах, до змиву чорнозему з полів. Укріплення берегів, насамперед шляхом відновлення багаторічного трав'янистого покриву, обнесення їх - це нагальні завдання, які дають прекрасний результат.

Озера в Донбасі в більшості своїй представляють староріччя - залишки колишніх русел річок. Багато таких озер по берегах Сіверського Дінця. Одне з найбільш озер-старорічь можна побачити не далеко від станції Красний Лиман. Дуже мальовниче Банне озеро в Слов'яногірську. У районі Слов'янська, в басейні Казенного Торця знаходиться три солоних озера: Ріпне, Степове і Вейсовим. Це єдині на території України солоні озера, розташовані далеко від моря. Підземні води ми можемо називати нашим багатством, але на відміну від інших корисних копалин, запаси яких не відновлюються, підземні води постійно поповнюються за рахунок атмосферних опадів. Водоносні горизонти підземних вод Донбасу знаходяться в нішах геологічних відкладень різних епох. У тріщинах докембрійських і девонських відкладень, поширених в Приазов'ї, циркулює вода за своїми якостями малопридатна як для пиття, так і для господарського користування.

У товщі відкладень кам'яновугільного періоду приховані багаті запаси води високої якості, з цього горизонту використовується вода для постачання міст Донецьк, Торез, Шахтарськ, Сніжне. Води, які циркулюють у горизонтах приміських відкладень, поганої якості, а з горизонтів тріасових відкладень використовуються в населених пунктів, наприклад, Дружківці, Сіверську. Найбільш багаті цінної водою горизонти крейдового періоду. З ним пов'язано водопостачання багатьох міст Донбасу. В даний час реалізується ідея використання підземних комор в якості сховищ води. При даній технології немає втрат на випаровування, крім того джерела менше забруднюються. Майже всі підземні води мають лікувальні якості. Біля ряду джерел мінеральних лікувальних вод вже існують санаторії, число яких і далі зростатиме. Потрібно тільки до цих багатств ставитися дбайливо. Крім річок і озер на території Донецької області є ставки, водосховища і канали. Найпомітніші з них: Ханжонківський ставок; Курахівське, Карлівське, Старобешівське, Вугледарський, Старокримське, Краснооськольськоє водосховища. З каналів - Сіверський Донецьк-Донбас, Дніпро-Донбас.

У ряді водних багатств нашого краю особливе місце займає Азовське море, площа якого 38000 квадратних кілометрів. Середня глибина становить 8 метрів, максимальна 14 метрів. Море мілководне, а тому добре прогрівається сонцем, практично до самого дна. Усі моря по насиченості життям поступаються Азовського. Багато поживних речовин, які приносять річки, хороше освітлення і прогрівання створюють ідеальні умови для розмноження великої кількості водоростей. Їх поїдають найдрібніші рачки і молюски. А вони прекрасна їжа для риб. Азовська вода має цілющі властивості, купання в морі покращує кровообіг, підвищує життєвий тонус, посилює дихальну функцію організму. Однак у моря зараз великі проблеми. Солоність води підвищується, що ускладнює розвиток його унікальної планктонної флори і фауни. До того ж скоротився приплив в море поживних речовин, що вимиваються з грунту: тепер значна частина їх осідає у водосховищах. Багато вчених працюють над проблемою відновлення екологічної рівноваги у регіоні Азов'я.


 








4. Охорона грунту Донбасу.

Донбас багатий не тільки надрами. Поверхня його покривають найцінніші родючі грунти. Особливо добрий грунт на півночі нашого краю, що примикає до південноросійської чорноземної смузі. На Старобільщині, наприклад, пласт чорнозему має товщину більше двох метрів. Центральну і південну частину краю займають менш потужні чорноземи. Цьому послужили більш сухий клімат і дещо відмінна материнська порода, з якої розвивався донецький грунт. На вододілах залягають чорноземи потужністю 60-90 сантиметрів, що містять 5-8 відсотків перегною. В інших місцях, наприклад, у верхів'ях річок Кальміус і Кринки, вкраплені більш потужні і багатші перегноєм ділянки чорнозему. У центральній частині басейну поширені так звані хрящуваті чорноземи. Вони утворилися на продуктах вивітрювання кам'яновугільних порід. Зміст перегною 5-6 відсотків. На північних схилах кряжа чорноземи утворені на лілових породах і мергелях. Їх потужність досягає 120 сантиметрів, і кількість перегною збільшується до 8-9 відсотків, тобто максимальне для чорноземів України. На південь від кряжа чорноземи такі ж за своєю потужністю та змістом перегною, як і на кряжі. У Приазов'ї вони змінюються вузькою смугою, так званих приазовських, бідніших перегноєм, слабоосолоних чорноземів. Неоднорідність рельєфу, дещо різні кліматичні умови і різноманіття порід зумовили значну різноманітність грунтового покриву в Донбасі. Але загалом донецькі грунти дуже родючі. При належній обробці, правильному підборі культур і достатньому зволоженні вони дають хороші врожаї. Однак багаторічне, безперервне орання, зрештою призводять грунт до втрати його структурності. Він стає менш родючим, більш піддається руйнуванням, змиттям і знесенню вітрами. На півдні регіону вологи випаровується більше, ніж грунт отримує її з атмосфери. Підземні води, в яких багато мінеральних речовин, різних солей, піднімаються на поверхню і при рясному поливі (зрошенні) з'єднуються з водою поливу. Під дією сонячних променів вода починає інтенсивно випаровуватися, а мінеральні солі залишаються на поверхні, засолюють грунт, утворюючи солонці. Це велика біда. Люди намагаються не допустити такого, знижуючи рівень підземних вод, і для цього строго дозують полив полів, особливо там, де вирощують овочі. Грунт може руйнуватися й під впливом вітру, змиву водою. Кращі захисники грунту при цьому - різні рослини. Прекрасно закріплюють грунт і відновлюють її структуру багаторічні трави. Крім того на землях, схильних до ерозії, проводять поперечну оранку схилів, безвідвальну обробку полів, смугове розміщення культур, грунтозахисні сівозміни.







5. Рослинний і тваринний світ Донбасу



Припіднятий пересічний рельєф Донецького кряжу і степові рівнини навколо нього, чорноземні грунти, крейдові оголення і солончаки, піщані розсипи по берегах річок обумовили велику різноманітність рослинних форм, які ростуть у нашому краї. Для Донецької області характерні два типи рослинності: степова і лісова. На півдні та сході області панують степи, на півночі і Донецькому кряжі степу і байрачні ліси. По долинах річок росли верби і тополя-осокір, зустрічалася береза. У долині Сіверського Дінця шуміли діброви і соснові ліси. А на узбережжі Азовського моря хвилювалося під вітром море ковили, розцвічене чагарниками, люцерною, катраном, шавлією і буркуном. В даний час весь вільний простір донецьких степів, придатний для використання людиною, розорано. Рослинний покрив сильно порушений і змінений господарською діяльністю людини. Незаймана степова рослинність збереглися лише в заповідниках: Кам'яні Могили та Хомутовський степ, та на крутих схилах ярів. Особливо красивий степ навесні. Перші зацвітають: шафран сітчастий (крокус), білий птіцемлечник, гусяча цибуля, тюльпани, підбіл звичайний, сон трава, іриси, воронець, горицвіт, фіалки. У міру їх цвітіння степ забарвлюється в пурпурний, фіолетовий, блакитний і жовті кольори, які змінюють одне одного. Але особливої ​​краси степ досягає в травні, коли цвітуть ковили. Їх довгі пасма колише вітер: хвилюється сріблясте море. У нашій степу зустрічається 15 видів ковили.

Ліси нашого краю більш ніж на половину представлені штучними насадженнями, а залишки стародавнього лісу можна знайти тільки подекуди по правому березі Сіверського Дінця. На Донецькому кряжі на місцях знищених лісів виникли зарослі степових чагарників. Красиві ліси вздовж Сіверського Дінця! Майже тридцятикілометровою смугою тягнуться хвойні ліси по лівому березі річки. На правому березі переважають листяні породи: дуб, вільха, тополя, осика, Наш край - піонер степового лісорозведення. У 1892р. з ініціативи вченого-грунтознавця В.В.Докучаєва була організована експедиція з вивчення різних способів ведення лісового і водного господарства в степу. Так з'явився Велико-Анадольський ліс. Його засновником був лісничий В.Е.Графф. Уздовж сільськогосподарських полів, шосейних доріг і залізниць тягнуться захисні лісосмуги з білої акації, тополі, клена, горобини, абрикоса.

Береги нашого краю відрізняються різноманіттям рослинного світу. По берегах боліт і озер на півночі нашої області зустрічається вічнозелена рослина - плавун зелений. Він нащадок рослин, які росли тут 200млн. років тому. Зустрічається у верхів'ях річки Вовчої цікава рослина-аїр болотний, який завезли монголо-татари. По берегах водойм знаходяться потужні зарості очерета, рогози. У вологих місцях можна зустріти пурпурні квіти іван-чаю, кінський щавель, алтей, осоку, м'яту австрійську. До самої води притискаються, заходячи на мілководді зарості сусака, стрелолиста, їжачоголівника. Поверхня водойм усипана плаваючими листочками ряски.

Лікарські рослини - конвалія, алтей (мальва), коріння валеріани, калина, шипшина. Практично всюди можна зустріти грицики, череду, полин, подорожник, шавлій, кульбабу. Всі ці рослини, як і багато інших, використовуються в народній медицині.

Культурні рослини - це такі рослини, які людина доцільно вирощує для задоволення своїх життєвих потреб. Серед них можна виділити зернові, технічні, овочеві та плодово-ягідні. Провідними є: пшениця, тріть-калі, яка об'єднує в собі властивості пшениці та жита, просо, соняшник, гречка, овочеві культури.

Ще два століття тому в нашому краї водилося безліч звірів і птахів. Багатьох з них ми вже не зможемо сьогодні побачити: антилопу сайгак, дикого коня тарпак, ведмедів, бобрів. Сьогодні в лісі можна зустріти косулю, лося, дикого кабана. Добре прижилися у нас заєць-русак, білка, кам'яна куниця, європейська норка, борсук. Досить часто можна побачити в степу червону лисицю. Можна іноді зустріти і вовка. Світ птахів нашого краю досить різноманітний. У Донбасі мешкає близько 250 видів, але більша частина буває в нашому краї тільки прольотом навесні і восени. Найбільша птах-дрохва. Вага її досягає 16кг. Але зустріти її можна тільки в заповідниках. У лісах, полезахисних смугах живуть: синиці, мухоловки, горихвістки, зозулі, іволги, граки, дятли, ворони, галки, горлиці, сороки. У населених пунктах живуть горобці, ластівки, шпаки, стрижі. У степу і на полях зустрічаються кілька видів жайворонків, перепелів, сіра куріпка. На узбережжі Азовського моря живуть чайки, кулики. Селиться біля моря і лебідь-шипун, краснозеба казарка. Все рідше вдається бачити в небі нашого краю орла-могильника, степового орла, орлана-білохвоста, скопі, пугача. На півночі і заході області ще можна зустріти гнізда лелек. Є в наших краях качки і чаплі. У вологих місцях живуть жаби. У степу часто можна зустріти ящірку прудку і веретеницю. Зі змій водяться мідянка, полоз, жовтобрюх, вуж звичайний, вуж водяний, гадюка степова. У прісних водах мешкають різні молюски, риби, ракоподібні, зустрічається болотяна черепаха.

6.Висновок



Все необхідне для життя людина отримує від природи. Він дихає повітрям, використовує воду для різних потреб. Але природа не безмежна і знаходиться сьогодні у великій небезпеці. З надр Донбасу вичерпуються величезні кількості корисних копалин, сотні заводів і фабрик димлять і забруднюють атмосферу, скидають свої відходи виробництва в річки, ставки, балки, яри нашого краю. Все більше вуглекислого газу накопичується в повітрі, зменшує тим самим кількість кисню, так необхідного для дихання всього живого. Головною причиною цього є спалювання природного палива. Свою частку у забруднення атмосфери вносить автомобільний транспорт, забруднюючи її свинцем, миш'яком, ртуттю. Застосування на сільськогосподарських полях мінеральних і органічних добрив, хімічних засобів боротьби з шкідниками призводять до забруднення грунтів і водойм. Гинуть раки, риба, загнивають водорості. В області розроблені та реалізуються природоохоронні заходи:

- підприємства, особливо забруднюючі довкілля, розміщують далеко від житла. Навколо них створюють санітарні зони, мережа спостережних постів.

- удосконалюються методи очищення стічних вод, знешкодження та зберігання різних відходів підприємств

- на промислових підприємствах ставлять різні фільтри.

- відновлюють природню родючість грунтів на місці рудників і кар'єрів. Висаджують на шахтних териконах дерева і чагарники.

- виробки старих шахт під землею закладають породою з териконів, кар'єри заповнюють водою, перетворюючи їх на зони відпочинку людей, або розводять рибу.

- шахтний газ метан відкачують і спалюють в шахтних котельнях, а шахтні й кар'єрні води використовують для зрошення земель в найближчих господарствах.

Батькіщина! Величне слово. Але для кожної людини Батьківщина починається у селі і в тій хаті де вона народилася. Для нас – це Донбас.



Збережи його для нащадків!!!

Література



1. « Природа вокруг нас» Е.Н.Кандратюк. изд. «Донбасс» 1978г.

2. « Природа Донбасса» А.А.Слюсарев. Донбасс 1983г.

3. « География родного края» Н.А.Швец. Е.Д.Денисов. Донецк 1997г.

4. « Экология» Л.П.Царик. П.Л.Царик. И.М.Витенко. Генеза 2011г.

5. « Донбасс - мой родной край» Н.М.Седова Г.Е.Грабова. Донецк 2007г.

6. «Донеччина» ( книга-фотоальбом ) В.Д.Вовенко. М.П.Корнеев. Донецк 2004г.

ДОДАТОК

hello_html_5a25b292.jpg

hello_html_511a11d0.jpghello_html_14f82ac4.jpg

Ми йдемо на екскурсію

Водні ресурси Донбасу

Додаток № 1-2 Джерела

hello_html_m79e09240.jpg

hello_html_m74b4adb7.jpg



Додаток № 3-4 «Культурне» джерело «Криниця» розташоване на трасі Донецьк - Маріуполь м.Волноваха hello_html_1ab714b1.jpg

hello_html_mb0cda24.jpg



Додаток № 5-6 Початок річки «Мокра Волноваха»

hello_html_6ab6d939.jpg

hello_html_mdd0504f.jpg



Додаток № 7-8 Приток річки «Кальчик»

hello_html_m16dabc08.jpg

hello_html_c92c109.jpg



Додаток № 9 Ставок «Новий» с.Ближнє р-н Волноваський

hello_html_m57353125.jpg



Додаток №10 Ставок с. Бугас р-н Волноваський

hello_html_m77857ca0.jpg

Додаток №11 Ставок «Наш» с. Ближнє р-н Волноваський

hello_html_1556151f.jpg

Додаток №12 Ставок «Горіховий» с. Блажен р-н Волноваський hello_html_5042a840.jpg

Додаток №13 Використання водних ресурсів

hello_html_3f9b3f02.jpg

Охорона грунту Донбасу.

Додаток № 14 Лісозахисна смуга поля hello_html_1429d110.jpg

Додаток № 15 Боротьба з утворенням ярів (насадження рослин на схилах ярів)
 
hello_html_m4846b3ab.jpg



Додаток № 16 Створення ярів в результаті господарської діяльності людини.
hello_html_5362c2c7.jpg



Рослинний і тваринний світ Донбасу.

Додаток №17 Велико - Анадольський ліс р-н Волноваський.

hello_html_m7280cca9.jpg



Додаток № 18 - 22 Негативний вплив людини на природу.

hello_html_19b33f9f.jpghello_html_29051bd5.jpg

hello_html_7bcd8369.jpghello_html_m5ecbbbab.jpg

hello_html_7ba86921.jpg hello_html_5c0a6a71.jpg













Додаток №23 - 25 Тваринний світ

hello_html_m64b2127a.jpghello_html_4d17f7d6.jpg

hello_html_m56780d90.jpg







36



Выберите курс повышения квалификации со скидкой 50%:

Автор
Дата добавления 25.10.2015
Раздел Начальные классы
Подраздел Презентации
Просмотров300
Номер материала ДВ-095049
Получить свидетельство о публикации
Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх