Инфоурок / История / Презентации / Презентация к курсу "Харьковщинознавство"на тему "Наш край в стародавние времена" (9 класс)

Презентация к курсу "Харьковщинознавство"на тему "Наш край в стародавние времена" (9 класс)


библиотека
материалов
РОЗДІЛ II. ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ Тема 1. Рідний край в історії Стародавнього с...
Тема уроку Наш край у найдавніші часи Мета: назвати хронологічні межі палеолі...
Пригадайте Які найдавніші археологічні культури існували на території України...
План 1. Наш край у кам'яному віці. ранній палеоліт. Середній палеоліт. Пізній...
1. Наш край у кам'яному віці Кам'яна доба — це найдавніший період розвитку лю...
1. Наш край у кам'яному віці. Ранній палеоліт Тут були сприятливі природні та...
Знаряддя праці періоду палеоліту
1. Наш край у кам'яному віці Стоянкою прадавньої людини називають залишки тим...
1. Наш край у кам'яному віці Середній палеоліт. Настали часи, коли протягом т...
1. Наш край у кам'яному віці Кістки мамонта було виявлено під час будівництва...
1. Наш край у кам'яному віці Пізній палеоліт.
1. Наш край у кам'яному віці Пізній палеоліт. Наприкінці палеоліту (35-11 тис...
1. Наш край у кам'яному віці Мезоліт.
1. Наш край у кам'яному віці Мезоліт. Наприкінці пізнього палеоліту — на поча...
Знаряддя праці епохи мезоліту
 1. Наш край у кам'яному віці Неоліт та енеоліт.
1. Наш край у кам'яному віці Неоліт та енеоліт. Неоліт — нова кам'яна доба, д...
Знаряддя праці епохи неоліту
1. Наш край у кам'яному віці До періоду неоліту належить формування на терито...
1. Наш край у кам'яному віці У період енеоліту — мідно-кам'яного віку (III ти...
2. Наш край у добу бронзи
2. Наш край у добу бронзи Доба бронзи — це історичний період (II тис. — почат...
Знаряддя праці доби бронзи
2. Наш край у добу бронзи Археологічні культури доби бронзи. У першій половин...
2. Наш край у добу бронзи Залишки катакомбової культури виявлено поблизу міст...
2. Наш край у добу бронзи У середині II тис. до н. є. катакомбову культуру зм...
2. Наш край у добу бронзи У цей же час на території нашого краю, у північній...
3. Наш край у добу заліза
3. Наш край у добу заліза Племена кіммерійців. На початку І тис. до н. є. Пів...
3. Наш край у добу заліза Скіфські часи.
3. Наш край у добу заліза Скіфські часи. З другої половини VII ст. до н. є. к...
 3. Наш край у добу заліза. Скіфські часи.
3. Наш край у добу заліза Лісостепову частину нашого краю в скіфські часи нас...
3. Наш край у добу заліза Городище
3. Наш край у добу заліза Сармати. У той час, коли в степах Північного Причор...
Сармати.
4. Племена культури полів поховань Далі на північ, у лісостеповій смузі, жило...
Черняхівська культура До IV-V ст. н. є. належать пам'ятки черняхівської культ...
Черняхівська культура
Висновок Історія нашого краю сягає давньої давнини. Спочатку тут була дуже пр...
Перевіряємо свої знання 1. Які природні умови були на території нашого краю в...
Домашнє завдання Опрацювати текст підручника. 2. Творче завдання Порівняйте с...
42 1

Описание презентации по отдельным слайдам:

№ слайда 1 РОЗДІЛ II. ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ Тема 1. Рідний край в історії Стародавнього с
Описание слайда:

РОЗДІЛ II. ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ Тема 1. Рідний край в історії Стародавнього світу та Середньовіччя

№ слайда 2 Тема уроку Наш край у найдавніші часи Мета: назвати хронологічні межі палеолі
Описание слайда:

Тема уроку Наш край у найдавніші часи Мета: назвати хронологічні межі палеоліту, неоліту, енеоліту та доби бронзи, час перебування на території Харківщини кіммерійців, скіфів, сарматів; описувати основні археологічні культури на території Харківщини; визначити причини виникнення городищ, гальмування розвитку місцевого господарства та культури; показати на карті місця археологічних пам'яток первісної епохи, розташування городищ; пояснити та застосувати нові терміни; описати й порівняти спосіб життя й духовний світ давніх людей — носіїв землеробської та скотарської культур. розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки, працювати з історичними джерелами інформації; Виховувати в учнів зацікавленість історією рідного краю.

№ слайда 3 Пригадайте Які найдавніші археологічні культури існували на території України
Описание слайда:

Пригадайте Які найдавніші археологічні культури існували на території України? Який історичний і геологічний період був найдовшим і чому? Назвіть 5-6 головних відмінностей давньої людини від сучасної.

№ слайда 4 План 1. Наш край у кам'яному віці. ранній палеоліт. Середній палеоліт. Пізній
Описание слайда:

План 1. Наш край у кам'яному віці. ранній палеоліт. Середній палеоліт. Пізній палеоліт. Мезоліт. Неоліт та енеоліт. 2. Наш край у добу бронзи. Археологічні культури доби бронзи. 3. Наш край у добу заліза. Племена кіммерійців. Скіфські часи. Сармати. 4. Племена культури полів поховань.

№ слайда 5 1. Наш край у кам'яному віці Кам'яна доба — це найдавніший період розвитку лю
Описание слайда:

1. Наш край у кам'яному віці Кам'яна доба — це найдавніший період розвитку людства, коли знаряддя праці та зброя виготовлялися з каменю, кісток, дерева. Кам'яний вік поділяється на періоди: палеоліт, мезоліт, неоліт. Палеолітом називають найдавніший період, час існування викопної людини, який почався приблизно 2,6 млн. років і закінчився приблизно 10 тис. років до н. є. з виникненням землеробства.

№ слайда 6 1. Наш край у кам'яному віці. Ранній палеоліт Тут були сприятливі природні та
Описание слайда:

1. Наш край у кам'яному віці. Ранній палеоліт Тут були сприятливі природні та кліматичні умови. Про це свідчать сліди життя первісної людини кінця раннього палеоліту, який датується від 3 тис. до 35-33 тис. років тому. Поблизу міста Ізюма та в пониззі Сіверського Дінця знайдено примітивні знаряддя праці: це кам'яні вироби — відщепи, скребла. Отже, у ранньому палеоліті людиною були заселені тільки території, розташовані на півдні України. Густота населення в цей період була невелика, а люди вибирали для життя найзручніші місця. Тому сліди найдавніших стоянок первісної людини, що належать до цього періоду, трапляються рідко.

№ слайда 7 Знаряддя праці періоду палеоліту
Описание слайда:

Знаряддя праці періоду палеоліту

№ слайда 8 1. Наш край у кам'яному віці Стоянкою прадавньої людини називають залишки тим
Описание слайда:

1. Наш край у кам'яному віці Стоянкою прадавньої людини називають залишки тимчасового або постійного неукріпленого поселення людей.

№ слайда 9 1. Наш край у кам'яному віці Середній палеоліт. Настали часи, коли протягом т
Описание слайда:

1. Наш край у кам'яному віці Середній палеоліт. Настали часи, коли протягом тисячоліть з півночі на південь рухались льодовики. Велика територія, у тому числі й наш край, межувала з льодовиком і являла собою мало привабливу тундру з бідною рослинністю, озерами та болотами. Тільки в південній частині басейну Сіверського Дінця панувала трав'яниста рослинність степового типу. Теплолюбні тварини повимирали, а розповсюдились покриті довгою шерстю мамонти, печерний ведмідь, про що свідчать археологічні знахідки кісток викопних тварин.

№ слайда 10 1. Наш край у кам'яному віці Кістки мамонта було виявлено під час будівництва
Описание слайда:

1. Наш край у кам'яному віці Кістки мамонта було виявлено під час будівництва будинку Держпрому, у ярах на території зоопарку. Кістки мамонта, носорога та інших тварин знайдено біля парку поблизу Сокольників, на Лисій Горі. Відсутність залишків життєдіяльності людей свідчить про те, що територія нашого краю в цей час ще не була заселена людиною. Люди, як і раніше, жили ще в південних районах України.

№ слайда 11 1. Наш край у кам'яному віці Пізній палеоліт.
Описание слайда:

1. Наш край у кам'яному віці Пізній палеоліт.

№ слайда 12 1. Наш край у кам'яному віці Пізній палеоліт. Наприкінці палеоліту (35-11 тис
Описание слайда:

1. Наш край у кам'яному віці Пізній палеоліт. Наприкінці палеоліту (35-11 тис. до н. є.) більша частина басейну Сіверського Дінця була заселена первісною людиною. Близько 10 тис. років до н. є. відійшов останній льодовик і люди почали активніше заселяти територію сучасної Харківської області. Про це свідчать археологічні пам'ятки, які належать до періоду пізнього палеоліту. Археологічні пам'ятки було виявлено поблизу міста Балаклія, біля села Шурівка і міста Ізюма, недалеко від сіл Синиченко, Суха Кам'янка, Яремівка, де археологами знайдено кремнієві знаряддя праці, уламки кісток мамонта. Близько 35 тис. років тому люди з'явилися на території нашого краю.

№ слайда 13 1. Наш край у кам'яному віці Мезоліт.
Описание слайда:

1. Наш край у кам'яному віці Мезоліт.

№ слайда 14 1. Наш край у кам'яному віці Мезоліт. Наприкінці пізнього палеоліту — на поча
Описание слайда:

1. Наш край у кам'яному віці Мезоліт. Наприкінці пізнього палеоліту — на початку мезо­літу починають змінюватись природні умови. Припиняються льодовикові явища, клімат стає теплішим. Установлюються близькі до сучасних зони лісостепу та степу, межею яких стала середня течія Сіверського Дінця, з відповідним тваринним га рослинним світом, схожим до сучасного. Найдавніші стоянки людей епохи мезоліту розташовані в середній частині басейну Сіверського Дінця, а також поблизу міста Ізюм, біля селищ Завгороднє, Щурівка, Петровське Балаклійського району, Грушеваха Борівського району, у районі Основи на території міста Харкова.

№ слайда 15 Знаряддя праці епохи мезоліту
Описание слайда:

Знаряддя праці епохи мезоліту

№ слайда 16  1. Наш край у кам'яному віці Неоліт та енеоліт.
Описание слайда:

1. Наш край у кам'яному віці Неоліт та енеоліт.

№ слайда 17 1. Наш край у кам'яному віці Неоліт та енеоліт. Неоліт — нова кам'яна доба, д
Описание слайда:

1. Наш край у кам'яному віці Неоліт та енеоліт. Неоліт — нова кам'яна доба, датується для Харківщини 5-3 тис. до н. є. В епоху неоліту в житті місцевих племен помітні зміни. Від привласнюючих форм господарства люди починають переходити до виробничих форм . Люди ведуть осілий спосіб життя. Родовід почав вестись по батьківській лінії (патріархат). Про зміни в господарському житті місцевого населення свідчать знахідки кремнієвих сокир, ножів, дерев'яних мотик із наконечниками з каменю, серпів із кременю, кісток свійських та диких тварин — овець, корів, оленів, зайців, диких птахів. Серед археологічних знахідок цього періоду трапляються залишки кераміки, що вказує на появу ремесла. Такі знахідки було виявлено в Куп'янському та Ізюмському районах Харківської області, у селищі Жихор та поблизу залізничної станції Основа в Харкові.

№ слайда 18 Знаряддя праці епохи неоліту
Описание слайда:

Знаряддя праці епохи неоліту

№ слайда 19 1. Наш край у кам'яному віці До періоду неоліту належить формування на терито
Описание слайда:

1. Наш край у кам'яному віці До періоду неоліту належить формування на території нашого краю археологічних культур. Археологічна культура — сукупність усіх археологічних залишків, які характеризують матеріальне, духовне та культурне життя людей на певній території протягом певного часу. Племена, які жили в басейні Сіверського Дінця в період неоліту, належать до дніпро-донецької археологічної культури, яка отримала свою назву від території її розповсюдження — від Дніпра до Дону. Наприкінці неоліту з півночі на цю територію проникають племена культури ямочно-гребінчатої кераміки. Назву цій культурі дали знахідки фрагментів кераміки з узором у вигляді округлих або ромбічних заглибин (ямок). Неоліт та енеоліт.

№ слайда 20 1. Наш край у кам'яному віці У період енеоліту — мідно-кам'яного віку (III ти
Описание слайда:

1. Наш край у кам'яному віці У період енеоліту — мідно-кам'яного віку (III тис. до н. є.) місцеве населення вперше познайомилося з металом. Але виробів з міді було мало, переважно прикраси. У цей час формується давньоямна енеолітична культура. Назва культури походить від звичаю поховання померлих у неглибокі земляні ями. Суспільний лад періоду енеоліту — родо-племінний. Майнового розшарування не було, але існувала приватна власність на деякі предмети побуту.

№ слайда 21 2. Наш край у добу бронзи
Описание слайда:

2. Наш край у добу бронзи

№ слайда 22 2. Наш край у добу бронзи Доба бронзи — це історичний період (II тис. — почат
Описание слайда:

2. Наш край у добу бронзи Доба бронзи — це історичний період (II тис. — початок І тис. до н. є.), який характеризується розповсюдженням металургії бронзи, бронзових знарядь праці та зброї. Бронзи в природі немає — це сплав міді та олова. Археологічних знахідок, що відносяться до бронзового віку, на території нашого краю виявлено велику кількість. Археологи знайшли їх поблизу селищ Жихор, Основа, Залютине, Шатилівка.

№ слайда 23 Знаряддя праці доби бронзи
Описание слайда:

Знаряддя праці доби бронзи

№ слайда 24 2. Наш край у добу бронзи Археологічні культури доби бронзи. У першій половин
Описание слайда:

2. Наш край у добу бронзи Археологічні культури доби бронзи. У першій половині II тис. до н. є. на території нашого краю проживали племена катакомбової культури. Назва цієї культури виникла від місця поховання померлих — споруд у вигляді катакомб.

№ слайда 25 2. Наш край у добу бронзи Залишки катакомбової культури виявлено поблизу міст
Описание слайда:

2. Наш край у добу бронзи Залишки катакомбової культури виявлено поблизу міст Куп'янська та Ізюма, а також селищ Велика Данилівка і Мала Данилівка, на околицях Харкова. Серед знахідок трапляються вироби з каменю, кісток, міді, бронзи. У цей час населення застосовувало ще у великій кількості знаряддя праці та зброю з каменю. Із міді та бронзи виготовляли прикраси. Житлом для племен катакомбової культури були легкі наземні будинки.

№ слайда 26 2. Наш край у добу бронзи У середині II тис. до н. є. катакомбову культуру зм
Описание слайда:

2. Наш край у добу бронзи У середині II тис. до н. є. катакомбову культуру змінила зрубна. Племена зрубної культури ховали померлих у дерев'яному зрубі, зверху якого насипали курган. Поряд зі скотарством важливу роль у житті цих племен відігравало землеробство та бронзоливарне виробництво. Археологи виявили кургани та декілька поселень, які відносять до зрубної культури, поблизу селищ Васищеве, Карачівка, Велика Данилівка.

№ слайда 27 2. Наш край у добу бронзи У цей же час на території нашого краю, у північній
Описание слайда:

2. Наш край у добу бронзи У цей же час на території нашого краю, у північній лісостеповій частині басейну Сіверського Дінця, проживали племена бондарихинської культури, залишки поселень якої були вперше виявлено біля села Бондариха Ізюмського району. Звідси й пішла назва цієї культури. Бондарихинська культура була поширена на території сіл Велика Данилівка, Шмарівка, Нова Покровка, Коробові Хутори, Верхня Писарівка, міста Мерефа в Харківській області, у районі Залютине на території Харкова. Археологічні знахідки переконливо доводять наявність у цих племен бронзоливарного виробництва.

№ слайда 28 3. Наш край у добу заліза
Описание слайда:

3. Наш край у добу заліза

№ слайда 29 3. Наш край у добу заліза Племена кіммерійців. На початку І тис. до н. є. Пів
Описание слайда:

3. Наш край у добу заліза Племена кіммерійців. На початку І тис. до н. є. Північне Причорномор'я населяли племена кіммерійців, які з VIII ст. до н. є.до середини VII ст. до н. є. проникли на більшу частину території сучасної Харківщини.

№ слайда 30 3. Наш край у добу заліза Скіфські часи.
Описание слайда:

3. Наш край у добу заліза Скіфські часи.

№ слайда 31 3. Наш край у добу заліза Скіфські часи. З другої половини VII ст. до н. є. к
Описание слайда:

3. Наш край у добу заліза Скіфські часи. З другої половини VII ст. до н. є. кіммерійців витісняють кочові племена скіфів, які займають степові території в Північному Причорномор'ї. Одна з груп скотарських скіфських племен, які займали панівне становище, володіла великою територією, що охоплювала степову частину басейну Сіверського Дінця. Скіфи утворили Скіфське царство, до складу якого входила й південна частина сучасної Харківщини. Основне заняття скіфів — кочове скотарство. Скіфи розводили коней та велику рогату худобу. Місця таких стоянок виявлено на Сіверському Дінці біля села Петровське, навкруги села Райгородок поблизу впадання річки Сухий Торець у Сіверський Донець. Виявлено понад 25 городищ землеробських племен, підкорених скіфами. Серед археологічних знахідок трапляються наконечники скіфських стріл, частини кінської збруї. Біля хутора Шпаківка Ізюмського району Харківської області було виявлено поховання скіфського воїна.

№ слайда 32  3. Наш край у добу заліза. Скіфські часи.
Описание слайда:

3. Наш край у добу заліза. Скіфські часи.

№ слайда 33 3. Наш край у добу заліза Лісостепову частину нашого краю в скіфські часи нас
Описание слайда:

3. Наш край у добу заліза Лісостепову частину нашого краю в скіфські часи населяли рільницько-скотарські племена, що одержали назву племен лісостепової культури. Виявлено велику кількість поселень цієї культури на притоках Сіверського Дінця — річках Уди, Мож, Лопань, Харків. Це поселення біля сіл Велика Данилівка, Шмарівка, Островерхівка, Куряж, станції Шовкова Харківської області, а також поблизу Жихора, Карачівки, Липового Гаю, Нової Баварії, Основи в межах Харкова. У господарському житті цих племен головну роль відігравало землеробство. Із землеробством було тісно пов'язане й розведення худоби. Полювання відігравало роль допоміжного промислу. Знайдено сліди заняття населення металургією, гончарним ремеслом. Міжплемінні війни призвели до того, що в цей час поруч з неукріпленими селищами поширюються поселення нового типу. Це городища — укріплені поселення, захищені дерев'яними стінами, земляними валами та ровами.

№ слайда 34 3. Наш край у добу заліза Городище
Описание слайда:

3. Наш край у добу заліза Городище

№ слайда 35 3. Наш край у добу заліза Сармати. У той час, коли в степах Північного Причор
Описание слайда:

3. Наш край у добу заліза Сармати. У той час, коли в степах Північного Причорномор'я панували скіфи, на схід від них, за рікою Дон, жили споріднені з ними сармати (савромати, язиги, роксолани, алани). Це були іраномовні племена, що розмовляли на одному з діалектів скіфської мови. Головним їх заняттям було скотарство, вони пересувалися з місця на місце слідом за стадами коней, корів, овець. Зростання населення та розвиток скотарського господарства вимагали розширення території. В II ст. до н. є. сармати все ж таки встановлюють своє панування в Північному Причорномор'ї. При цьому одну частину скіфського населення було витіснено в Крим, а друга сприйняла сарматські звичаї. Степові племена басейну Сіверського Дінця одні з перших зазнали потужних ударів сарматських загонів. Одне із сарматських племен — алани — незабаром почало займати панівне становище і в II ст. н. є. очолило великий племінний союз, який проіснував майже до кінця IV ст. Сарматські кочівники зайняли також південну частину сучасної Харківщини, про що свідчать курганні та безкурганні поховання біля сіл Роздольне, Новоселівка, міст Балаклія та Ізюм.

№ слайда 36 Сармати.
Описание слайда:

Сармати.

№ слайда 37 4. Племена культури полів поховань Далі на північ, у лісостеповій смузі, жило
Описание слайда:

4. Племена культури полів поховань Далі на північ, у лісостеповій смузі, жило осіле землеробське населення, що належало до культури полів поховальних урн. Свою назву ця культур» одержала від звичаю спалювати померлих, а останки складати в глиняний посуд (урну) та закопувати в землю. Залишки поховань знайдено біля села Довжик, міста Дергачі, селищ Мартової, Великої Данилівки, Тернового, Верхньої Писарівки, у межах Харкова та на його околицях. Основним заняттям племен культури полів поховань було плужне землеробство та скотарство. Існував рибний промисел, розвивалось гончарне ремесло. Землеробське господарство в цей час у місцевих племен значно удосконалилось. Кухонна кераміка виготовлялася тепер за допомогою гончарного круга та випалювання. Наявність великої кількості монет свідчить про існування грошового обігу. Дослідження показали, що місцеве населення жило в неукріплених селищах, розташованих біля невеликих річок. Відсутність городищ свідчить про відносно мирні стосунки з аланами.

№ слайда 38 Черняхівська культура До IV-V ст. н. є. належать пам'ятки черняхівської культ
Описание слайда:

Черняхівська культура До IV-V ст. н. є. належать пам'ятки черняхівської культури, про що свідчать окремі поховання (с. Соколово), два поселення того часу виявлено і на Богодухівщині — біля сіл Кручик і Лозова. Спосіб життя носіїв цієї культури досить добре вивчено. Відомо, наприклад, що вони селились на схилах берегів невеликих річок. Житла їх у вигляді обмазаних напівземлянок складали одну або декілька вулиць. Люди займались землеробством. Основним знаряддям оранки було дерев'яне рало із залізним наконечником (наральником). Існував і примітивний плуг. Висівали пшеницю, ячмінь, просо, гречку, а також жито, овес, горох, коноплю. Збирали урожай серпами. Борошно діставали від розмелювання зерна на жорнах. Тримали худобу, займались полюванням, рибальством, збирали мед диких бджіл. Черняхівці володіли основними прийомами кування заліза, знали кілька способів одержання й обробки сталі. Високого рів­ня досягло гончарство. Саме в цей час з'явилися спеціальні при­строї — гончарний круг, горна для випалювання виробів з гли­ни. Посуд — здебільшого сірого кольору, добре вигладжений. Саме такі уламки горщиків, мисок, кухлів знайдено на східному березі Лозівського ставка.

№ слайда 39 Черняхівська культура
Описание слайда:

Черняхівська культура

№ слайда 40 Висновок Історія нашого краю сягає давньої давнини. Спочатку тут була дуже пр
Описание слайда:

Висновок Історія нашого краю сягає давньої давнини. Спочатку тут була дуже приваблива, але ще не заселена людиною територія. Із часом люди оселилися тут, вели своє господарство. Поступово відбувається розвиток людського суспільства, удосконалюються знаряддя праці, про що свідчать численні археологічні знахідки на території сучасної Харківщини. Але відбувалося це дуже повільно, протягом багатьох тисячоліть, часом у гострій боротьбі із хитрощами природи, у суперечках і взаєминах з іншими народами.

№ слайда 41 Перевіряємо свої знання 1. Які природні умови були на території нашого краю в
Описание слайда:

Перевіряємо свої знання 1. Які природні умови були на території нашого краю в давнину? Як вони змінювалися із часом? 2. Що таке археологічна культура? 3. Дайте означення: «Родова община — це...». «Матріархат — це...». «Патріархат — це...». 4. Чи відомо вам, які археологічні знахідки знайшли археологи поблизу вашого населеного пункту? 5. Який спосіб господарювання вело давнє населення Харківщини? 6. Який вплив на розвиток населення нашого краю мали сусідні кочові племена?

№ слайда 42 Домашнє завдання Опрацювати текст підручника. 2. Творче завдання Порівняйте с
Описание слайда:

Домашнє завдання Опрацювати текст підручника. 2. Творче завдання Порівняйте спосіб життя землеробських і скотарських племен. Які з них, на вашу думку, могли бути більш розвинутими?

Только до конца зимы! Скидка 60% для педагогов на ДИПЛОМЫ от Столичного учебного центра!

Курсы профессиональной переподготовки и повышения квалификации от 1 400 руб.
Для выбора курса воспользуйтесь удобным поиском на сайте KURSY.ORG


Вы получите официальный Диплом или Удостоверение установленного образца в соответствии с требованиями государства (образовательная Лицензия № 038767 выдана ООО "Столичный учебный центр" Департаментом образования города МОСКВЫ).

Московские документы для аттестации: KURSY.ORG


Краткое описание документа:

Курс "Харкивщинознавство" позволяет учащимся более глубоко изучить историю родного края - Харькова и Харьковской области. Харьковщина - это насыщенная событиями история, бурное економическое развитие, яркая культурная жизнь и прекрасные трудолюбивые люди. Курс дает возможность познакомиться с географией и историей родного края, интересными людьми, посетить исторические места.

Презентация подготовлена на украинском языке. Данная презентация соответствуе программе курса, рассказывает о событиях истории родного края в давние времена. Рекомендуется для использования учителями на уроках  курса.

Общая информация

Номер материала: 155835

Похожие материалы