Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации в СМИ
Эл. №ФС77-60625 от 20.01.2015

Опубликуйте свой материал в официальном Печатном сборнике методических разработок проекта «Инфоурок»

(с присвоением ISBN)

Выберите любой материал на Вашем учительском сайте или загрузите новый

Оформите заявку на публикацию в сборник(займет не более 3 минут)

+

Получите свой экземпляр сборника и свидетельство о публикации в нем

Инфоурок / Биология / Другие методич. материалы / Проблема формування екологічного світогляду учнів.
ВНИМАНИЮ ВСЕХ УЧИТЕЛЕЙ: согласно Федеральному закону № 313-ФЗ все педагоги должны пройти обучение навыкам оказания первой помощи.

Дистанционный курс "Оказание первой помощи детям и взрослым" от проекта "Инфоурок" даёт Вам возможность привести свои знания в соответствие с требованиями закона и получить удостоверение о повышении квалификации установленного образца (180 часов). Начало обучения новой группы: 24 мая.

Подать заявку на курс
  • Биология

Проблема формування екологічного світогляду учнів.

библиотека
материалов

Богомолова Ю.А.

Проблема формування екологічного світогляду учнів.

Основна мета екологічної освіти – формування екологічної культури особистості. Екологічна культура є складним системним утворенням, що характеризується єдністю інтелектуального, емоційно-ціннісного та діяльнісного компонентів. Виходячи з цього, вважаю, що процес формування її (екологічної культури) повинен здійснюватися комплексно, в системі, з урахуванням важливості кожного складового її компоненту і його впливу на всі сфери особистості.

У формуванні екологічної культури мають переплітатися всі напрями виховання – моральне, фізичне, розумове, трудове, національно-патріотичне тощо. Причому жоден з них не повинен виступати як самоціль. Взаємодіючи між собою, взаємозбагачуючись специфічними особливостями, всі разом вони повинні забезпечити розв'язання єдиного завдання: сформувати цілісну особистість як єдину систему.

Вирішення цієї проблеми вбачаю в розробці удосконаленої методики формування екологічної культури школярів у процесі вивчення природознавчих предметів.

Гострота і драматичність нинішнього часу зумовлена великомасштабним, всезростаючим соціально-економічним впливом на навколишнє середовище, що призводить як до глобальних, так і до локальних негативних його змін, поступового руйнування механізму цілісного функціонування біосфери в планетарному масштабі. Тому подальше зростання негативних тенденцій у взаємодії суспільства і природи може призвести до знищення людської цивілізації.

Підтвердженням інтенсивного насування екологічної кризи, а за нею й екологічної катастрофи, є комплекс екологічних проблем, успадкованих Україною. Забруднені повітря, ґрунти та водойми, значною мірою вичерпані природні ресурси, змінені внаслідок антропогенного втручання природні ландшафти, падіння чисельності і скорочення ареалів розповсюдження тварин і рослин – риси екологічної кризи, яка значно поглибилась у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС. Ці обставини разом із складними соціально-економічними умовами є причиною погіршення демографічної ситуації в Україні: погіршення здоров’я, скорочення життя населення, зниження народжуваності, зростання дитячої смертності. Рішенням Верховної Ради від 1992 року вся Україна оголошена зоною екологічного лиха.

Причиною і наслідком цих екологічних проблем є людина, її нераціональна та незбалансована діяльність у довкіллі зумовила екологічну кризу, водночас, саме вона разом з іншими живими організмами є жертвою цієї кризи.

У звязку з цим постала нагальна потреба переглянути ставлення людини до навколишнього середовища, гармонізувати взаємовідносини суспільства і природи. Вирішити ці проблеми покликані екологічна освіта та виховання.

Успішному вирішенню завдань екологічної освіти та виховання сприяє школа. Тут починається систематичне вивчення природи та цілеспрямована робота над формуванням екологічної культури школяра.

Причини екологічних проблем вчені вбачають у низькому культурному рівні суспільства, в його, поки що, несформованій моральній, екологічній культурі.

Аналізуючи поняття «екологія», відзначимо, що в даний час екологія розглядається як комплексний, міждисциплінарний, науковий напрям із вираженою тенденцією до синтезу знань про природу і суспільств. Таким чином, екологічний світогляд формується в тісній єдності із загальним становленням культури особистості: розвитком інтелектуальної сфери (знань, уявлень, понять, умінь оперувати ними і т.п.), емоційно-ціннісної, що розкриває спрямованість особистості (її мотиви, інтереси, емоційні особливості) та дійово-практичної, що характеризується активністю в реалізації знань і відношень учня в його діяльності й поведінці.

Проведення ігор – «прес-конференцій», «спектаклів», «засідань круглих столів» тощо, присвячених вирішенню екологічних проблем, є досить ефективними. Переважна більшість екологічних дидактичних ігор, пропонованих у літературі, орієнтована на позаурочний час

Систематичне застосування деяких з пропонованих ігор виробляє позитивне ставлення до об’єктів довкілля, позначається на внутрішніх якостях, рисах особистості.

Однією з форм роботи з учнями щодо екологічного виховання є екскурсія в природу. Мета екскурсії – навчити дітей читати книгу природи, бережливому ставленню до неї, спостерігати, встановлювати взаємозв’язки між об’єктами та явищами.

Подорожуючи в природу, учні можуть спостерігати, як розкривається квітка, випаровується земля, як пташка годує своїх пташенят, вчить їх літати. Все цікаве, що діти побачили чи відчули, вони узагальнюють, а потім розповідають батькам, учням класу.

Під час екскурсій в парк, в ліс діти набувають знань про наш край, про дотримання певних правил поведінки в природі.

Останнім часом досить поширеним засобом природоохоронної освіти дітей стали екологічні стежини, якими вчитель проводить екскурсії в різні пори року. При розробці навчальної екологічної стежини вчитель повинен включити у зміст екскурсій ті знання, які дозволять глибше зрозуміти цілісність природи, розкрити необхідність вивчення екологічного стану природних систем і підтримки екологічної рівноваги в них, показати вплив антропогенного фактора і його значення для життя природного комплексу. Під час створення екологічної стежини вчителю необхідно працювати над відбором і вивченням об’єктів. Він дає характеристику біоценозів, що передбачені у маршруті (ділянки хвойного та мішаного лісу, галявина в лісі, мурашник, птахи лісу, узлісся тощо).

Під час екологічних екскурсій необхідно встановити причини скорочення чисельності та зникнення окремих видів, а також з’ясувати, як самі учні оцінюють ставлення людей до природи, формувати правила поведінки дітей у навколишньому середовищі. Безпосередня взаємодія із природою дозволяє молодшим школярам відчути себе в ролі «першовідкривачів» тих або інших явищ. Це не тільки частково задовольняє пізнавальні потреби дітей, але, насамперед, збагачує їхній життєвий досвід новими враженнями й відчуттями. Сприйняття дитиною об’єктів живої природи, їхнє порівняння між собою сприяють розвитку спостережливості, творчості, активізують розумові процеси, збагачують словник, виховують уміння працювати разом, учать самостійності, умінню бачити й розуміти красу.

Безпосереднє сприйняття під час прогулянки або екскурсії кольорів, світла, примхливості форм дерев, птахів і комах, викликає в дітей захват, подив, будить їх до дослідження – розпізнавання представників живої й неживої природи. Саме сприйняття молодших школярів відрізняється підвищеною емоційністю, «споглядальною допитливістю», що створює сприятливий ґрунт для розвитку естетичного сприйняття навколишнього світу. Воно містить у собі не тільки милування природою, але й уміння за допомогою слова виражати своє ставлення до найбільш яскравих і незвичайних явищ природи (квітучий сад, захід сонця, фарби осіннього лісу й т.і.) Складовою культурно-історичного досвіду є народні прикмети. Вони узагальнюють тривалі спостереження за взвємозвязком явищ у природі та праці. У прикметах відображена синівська любов до рідної землі, природи, необхідність їх збереження.

За допомогою народних прикмет вчитель переконує дітей у цілісності природи. З початкових класів учні знають, що «Ластівки літають низько – перед дощем», «Риби вискакують із води і ловлять комах – на дощ». В середніх класах учитель разом із учнями з’ясовує, що перед дощем значно підвищується вологість повітря, крила комах зволожуються, стають важкими, і вони опускаються нижче до землі. Комахами живляться птахи і риби. Тому перед дощем птахи літають низько над землею, а риби вискакують із води, щоб зловити комах.

Одним із шляхів формування екологічної культури молодших школярів є включення їх до практичної діяльності. Тому ознайомлення учнів з народним агрокалендарем є важливим фактором у формуванні в учнів почуття господаря рідної землі, в оволодінні трудовими вміннями і навичками.

Календар знайомить учнів з основними датами посіву зернових, посадки овочевих культур, зі збереженням навколишнього середовища, звичаями, обрядами, святами, які відзначали наші предки.

Певну роль в екологічному вихованні молодших школярів відіграють символи – обереги етнічної пам’яті: верба над ставом; калина в лузі; тополя край дороги; явір над водою; соняшник на городі тощо. Це пов’язано з тим, що в Україні особливу шану і популярність, крім калини, мали такі дерева, як верба, дуб, тополя, явір, липа. Так, дуб шанували за довголіття, міцність, вологостійкість. Тополю саджали, якщо народжувалась дівчинка, у непомітному місці. Вона була ліками від малого зросту і незграбної постави та ін..

Екологічне виховання має здійснюватись в позаурочній та позакласній діяльності – проведення різноманітних конкурсів, вікторин, змагань, олімпіад, прес-клубів, ведення кращого щоденника спостережень, випуск класної та шкільної газети. Проведення конкурсів з різноманітної тематики: «Кращий знавець рідного краю», «Зелені патрулі», «Друзі лісу», «Знавець лікарських рослин», на звання кращого спостерігача за змінами у природі (за календарем природи і щоденником спостережень), конкурс на кращий малюнок «Сезонні зміни у природі», вікторини «Що? Де? Коли?», «Чи знаєш ти, що…») сприяють розвитку екологічної освіти школярів. Екологічна освіта в педагогічній теорії та практиці – складова частина загальної освіти. Вона є одним із напрямів формування цілісної особистості.

Оскільки і суто екологічні та природничі знання, і досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу природи втілюються в різних галузях практичної діяльності особистості у довкіллі, процес фор­мування екологічної культури школярів може здійснюватися ефективно лише за умови залучення їх до різноманітних видів діяльності у їх системності та комплексності: навчально-пізнавальної, ціннісно -орієнтаційної, естетичної, предметно-практичної, фізич­но-оздоровчої та комунікативної.


Краткое описание документа:

Основна мета екологічної освіти – формування екологічної культури  особистості. Екологічна культура є складним системним утворенням, що характеризується єдністю інтелектуального, емоційно-ціннісного та діяльнісного компонентів. Виходячи з цього, вважаю, що процес формування її (екологічної культури) повинен здійснюватися комплексно, в системі, з урахуванням важливості кожного складового її компоненту і його впливу на всі сфери особистості.

 

У формуванні екологічної культури мають переплітатися всі напрями виховання – моральне, фізичне, розумове, трудове, національно-патріотичне тощо. Причому жоден з них не повинен виступати як самоціль. Взаємодіючи між собою, взаємозбагачуючись специфічними особливостями, всі разом вони повинні забезпечити розв'язання єдиного завдання: сформувати цілісну особистість як  єдину  систему.

 

Автор
Дата добавления 07.02.2015
Раздел Биология
Подраздел Другие методич. материалы
Просмотров569
Номер материала 371496
Получить свидетельство о публикации

Выберите специальность, которую Вы хотите получить:

Обучение проходит дистанционно на сайте проекта "Инфоурок".
По итогам обучения слушателям выдаются печатные дипломы установленного образца.

ПЕРЕЙТИ В КАТАЛОГ КУРСОВ

Похожие материалы

Включите уведомления прямо сейчас и мы сразу сообщим Вам о важных новостях. Не волнуйтесь, мы будем отправлять только самое главное.
Специальное предложение
Вверх